Антиквар від Шкурупія

Дивлюся презентацію книжки Олега Фея "Пригоди фізичних законів", а він там цитує "Невеличку драму" Підмогильного 😍

Оформив я собі пробну підписку на Dramox, де купа театральних вистав. Оце увімкнув "Тигроловів", а то виявився мюзикл від якого аж сироти виступили. І це тільки 20 хвилин подивився. 🤩

https://www.dramox.com.ua/teatry/305-kiyivskij-nacionalnij-akademichnij-teatr-opereti/570-tigrolovi

Послухав дивовижно пізнавальну розмову про театр 20-х і не тільки. — https://youtu.be/v_TSdwCADWw

Ганна Веселовська там згадала про п'єсу "Шпана", яку ставили березольці. Почитати її можна отут. Автор Володимир Ярошенко, з творчістю його не знайомий ще. А ще щось дуже цікаве — п'єса "Запорожець за Дунаєм" Остапа Вишні, в якій висміюється тогочасна еміграція. Тексту не знайшов, але є стаття про неї "Запорожець за Дунаєм" Остапа Вишні: пародіювання як конструктивний принцип драмопису.

Український театр ХХ століття під знаком Курбаса — це вже третя розмова з пані Ганною, дві попередні також доступні на каналі Українського тижня.

Цікава замітка з Літературно-наукового вістника за 1904 рік (том 26, кн. 4).

Ще Шевельов. Цього разу зі збірки "Твердий ґрунт" — "Імпреза пана Новака і її глибший зміст", 1946 рік.

Стасіневич не дарма казав на презентації, що всі тексти, які він підібрав для книги, є досі актуальними. На жаль

Україна — Европа — Культура — Посмішка. 1993 рік.

1955 рік. 😢

Кажуть, що ПЗТ Олени Пчілки вже цієї весни 😱

Оце я пропустив цікавезне.

Ярина Цимбал і Ніна Даценко ще місяць тому говорили про радіо 1920-х. Пані Ніна авторка книжки "Пригоди на радіохвилях: історія українського радіо".

Кумедний епізод розповіла пані Ярина про радіофейлетон Леоніда Чернова, який є в другому виданні його зібраних творів (🥲 у мене перше видання без нього).

А ще на Радіо Культура виходили три проєкти до 100-річчя Українського Радіо: про письменників, музику та літературу.

Десь так я бачу тих підписників, які підписані, але не читають дописи.

😒

Інтерв'ю з Ростиславом Семковим на тему "Книжки, які не можна читати". До розмови також долучилася представниця видавництва #книголав, яка розповіла про їхню серію заборонених книжок. — https://is.gd/pxBh9B

Ох йой, яка ж краса знову у Локальної історії.

Постаті #9 — https://is.gd/1wPCb2

Некрополі #10 — https://is.gd/bZpAk6

Хто не бачив і не чув?

Перевидали неймовірну красу — "Перший вінок" — жіночий альманах 1887 року. Цікавим видається, що видань аж два. Перше вийшло не для продажу, а інше з доповненням — книжкою есеїв про авторок альманаху, видало в світ видавництво Creative Women Publishing.

Перше фото від ВГО "Територія Жінок"

Друге і третє з каналу Коли ми говоримо про книжки.

А тут про Бажана 👀

🙈 з книжки Мухина "Ужгородські вакації"

Презентація книжки Шевельова у розмові з укладачем Євгенієм Стасіневичем.

Як завше цікаво і пізнавально. Ще й Куліш мене переслідує, бо є трохи про нього. Коротше до перегляду, бігом.

Два перекрасні тексти від Ярини Цимбал і Михайла Назаренка у Локальній історії.

Ну і читайте Йогансена і Пантелеймона Куліша 😜

Megogo настільки швидкі, що сформували і надіслали замовлення за кілька хвилин після його оформлення 😱

Вийшов другий номер музейного часопису «Мистецтво. Музей. Діалоги» 😍

У випуск увійшли тексти, присвячені Ф. Кричевському, листам О. Грищенка і постаті О. Мурашка.

Придбати видання можна у крамниці Національного художнього музею України або написавши в особистих повідомленнях NAMU!

Красивезне оформлення до роману "Місто" Валер'яна Підмогильного англійською мовою, що готується до друку у видавництві Harvard University Press.

Оформлення від артстудії Agrafka

Спонтанне замовлення 😱👀

📢 Наші плани і стан проєктів на першу половину цього року (бо отримуємо багато запитань щодо дечого вже анонсованого).

🛑 Отже, за кілька тижнів отримуємо "Первісне зло".

🛑 Чекає своєї черги на друк Скрипник.

🛑 "Промені Аласі" будуть ще красивішими, ніж ви уявляли (і ми спочатку теж).

🛑 Повна заміна концепту та редактури в Ярошинській, на скільки це затягнеться, поки не знаємо.

❤️‍🔥 І три проекти, про які ми ще не казали.

🛑 "Тінь води". Містичний детектив із сильною зав'язкою на мистецтво: вже на етапі обкладинки. Спойлер: ілюстраціями до обкладинки займається авторка ілюстрацій до "Первісного зла".

🛑 Переклад з французької редагується, переклад з німецької тільки-тільки отримали, будемо робити оголошення про пошук редактора зі знанням німецької.

❤️ Віримо, що все вийде в першій половині цього року

"Основи" перевидають збірку творів Ганса Крістіана Андерсена, що побачила світ 1873 року в Києві в перекладі Михайла Старицького. У тому виданні дебютував як ілюстратор художник Микола Мурашко. 😍

На ютюб каналі Конструктив виходять відеоесе присвячені різним культурним темам.

Треба слухати 🤩

А ви знали, що у книжці Саші Павлової «Вбивчі письменники» є представник наших 20-х?

Як зазначає авторка «Це перший і єдиний український письменник-убивця в цій книзі.»

Андрій Головко відомий своїм романом «Бур’ян» (1927). Цей твір було перевидано згодом 1930 року накладом 40 тисяч видавництвом «Молодий більшовик» у серії «Художня бібліотека молодого робітника». Саме ця серія пов’язує Головка з іншим автором, який незабаром з’явиться у видавництві «Уроборос» — Львом Скрипником. Його твір «Будинок примусових праць» у тій же серії вийшов 1931 року так само накладом 40 тисяч примірників.

Книжка Саші Павлової «Вбивчі письменники» вже доступна для замовлення — https://is.gd/8odN3m

Книжка вибраних творів Льва Скрипника «Як любили і вмирали» в передзамовленні - https://is.gd/y0njaD

Яка ж красивезна обкладинка у нового випуску Локальної історії 😍

Черговий номер (№8) за 2024 (трохи виходять із затримкою) присвячено темі Слобожанщини. — https://is.gd/p2yySC

Педагогічний музей України виклав кілька електронних копій видань 1925 року. Серед них є підручник з алгебри виданий у Празі й оформлений Петром Холодним. 😍

#адміноффтоп

український метамодернізм - це різдвяний вертеп, де дійовими особами, серед інших, є Семенко і Тичина

Вициганив я значить у видавництва Vivat книжечку поезій Бажана, а в подарунку виявився ще й Пантелеймон Куліш 😍

ДОВЖЕНКО-ЦЕНТР ЗАПУСТИВ ОНЛАЙН-КІНОТЕАТР

На платформі «Довженко-Центр. Онлайн» представлено фільми, оцифровані їхньою власною Кінолабораторією. Вартість перегляду кожного повнометражного фільму становить 85 гривень.

Тепер можна переглянути фільми періоду 1920-х років (і не тільки) легально і в гарній якості. Земля, Звенигора, Людина з кіонапаратом та інші доступні за посиланням — https://is.gd/zbODFL

А ось і доповнення 😍

Тритомник зібрання творів В. Домонтовича (Віктора Петрова) польською мовою.

Любі читальники, ви не повірите, але я прочитав другу книжку цьогоріч.
"Міхаела" Мілоша Урбана — ще одна прекрасна річ, яка дозволила моїй кукусі трохи розслабитися. 🌚

Ну якось рік почався так, що я прочитав «Історію ока» Жоржа Батая.

Сказати, шо я в захваті, це майже нічого не сказати. 🌚

І на останок відзначу два фільми і два серіали, які мені сподобалися.

Good Girls Go to Paris раджу дуже сильно. Прекрасна романтична комедія 1939 року.

Про інше мовчу 🌚

Трохи докладніше про прочитане. Хизуватися нема чим звісно.

Найкраще прочитане безперечно — "Книжкові злодії".

Найгірше — Левіафан (Том 3). Після цікавих перших двох томів закінчення розчарувало повністю, попри те, що посилається на класичну працю «Левіафан» — трактат англійського філософа Томаса Гоббса.

В коментарях мене запитували, що з фентезі я читаю. Відповідь на фото. Тут лише те, що прочитане. 🙈

Цьогоріч я подивився фільм "Кабаре", який зняний за мотивами "The Berlin Stories" британського автора Крістофера Ішервуда. Дуже хотів, аби їх видали, і тут Темпора сьогодні такий анонс показала, що на 2025 рік готується видання текстів Ішервуда, зокрема і "The Berlin Stories".

Події відбуваються в період 1929-1932 років, якраз перед приходом до влади в Німеччині Гітлера.

Такий ТОП 10 продажів книжок видавництва "Смолоскип".

1. Дмитро Скочко. До Слова
2. Марія Савчин. Тисяча доріг
3. Микола Леонович "Повільна людина"
4. Бунтарки: нові жінки і модерна нація. Упорядниця Віра Агеєва
5. Микола Хвильовий. Повне зібрання творів у 5 тт. Упорядник Ростислав Мельників.
6. Артем Антонюк. Подвійний БК.
7. Крути. Упорядник Осип Зінкевич
8. Світлана Богдан. Камені
9. Рон Кеппс. Як писати про війну. Переклад Ольги Погинайко
10. Олена Теліга. Вибрані твори. Упорядник Осип Зінкевич.

"Вибране" Петро Франко
Серія "Рядки з тіні"

Сторінок: 448
Гривень: 324 (360)
У продажу: з 30 січня

Опис від видавництва (Ще одну сторінку):
● За життя непосидючий син Каменяра мав визнання, адже доклався до безлічі справ — від керування першим летунським відділом Української Галицької Армії та поширення «Пласту» в Україні до хімічних досліджень, видавничої діяльності і створення першого музею Івана Франка.
● Але Петро також писав. Як і в житті, у текстах — пошуки власного шляху через експерименти з жанрами й темами. У деяких оповіданнях та в повістях є відгомін і власного досвіду автора — четаря і мандрівника. Живі й динамічні твори не продерлися через гучну славу батьківських поем і віршів, та від того не втратили колориту й характеру

Та йой. Стасіневич вихваляється, що його дитя Віхола встигла до Нового року отримати з друку.

Кому ще Шевельова?

Видавництво РМ показало плани на 2025 рік. Серед них буде дещо із зарубіжної класики.

Якщо "Знедолені" Гюґо давно висіли в планах, то інші плани вони показали вперше: "Ярмарок суєти" Текерея, "Доктор Фаустус" Томаса Манна та "Лялковий дім" Ібсена.

"Знедолені", як зазначено на сайті, будуть в перекладі Миколи Іванова, що друкувався у 1938-1940 роках, і на відміну від перекладу Віктора Шовкуна, цей переклад є повним, а не скороченим.

Фотограф з мене звісно нікудишній, але гляньте, яку красу отримав у подарунок від Дафи. 🤩 Вдячний 🎁

Крутезне видання від видавця Олександра Савчука «Твердий ґрунт: зариси українського себепізнання» Юрія Шевельова.

Facebook підсунув цікаву інформацію.

Цьогоріч стартував проєкт Мобільної цифрової лабораторії, що дає можливість музеям отримати у тимчасове користування на визначений термін обладнання для сканування.

Як на мене таке давно було потрібне. Особливо беручи до уваги, що це дає можливість працювати дистанційно з такими матеріалами. Але як розумію тут знову наш уряд не залучений, і це показує ставлення до історичних цінностей, які і так вже втрачені.

Кому наліпочок? 😍

https://savchook.com/books/nabir-nalipok-nashi-avtory-chastyna-1/

Нарикінці жовтня був анонс про перевидання книжки «Самі про себе. Автобіографії українських митців 1920-років».

Видавництво "Кліо" встигло зробити подарунок до Нового року і книжку можна вже замовити. Ціна питання 500 грн

Це буде збірка. Бо "Імперія мурах" — оповідання. 1930 року воно вже друкувалося українською у "Книгоспілці" в перекладі Вероніки Гладкої та Катерини Корякіної під назвою "Держава мурашок".

Охохо. Оце анонс. "Імперія мурах" Герберта Веллса від Komubook.

А ПЕН викотив свій список найкращих книжок 2024 року. Тут мова не про продажі. Звісно потрапили у список і класики: В. Домонтович — "Доктор Серафікус", збірка "Різдвяна класика",
Юрій Яновський — "Майстер корабля".

Весь перелік отут — https://pen.org.ua/best-books-of-2024

Не чекали? А дзуськи вам! 😈

Ярина Цимбал: Сьогодні Бажан на складі, починають розсилати)

А поки ще можна передзамовити за 380 грн.

У Віхоли великий анонс на 2025 рік.

За назвами серед всього мені впалив око:

🔹«"Воля України або смерть!" Повстанці Холодного Яру» — Юрій Митрофаненко.

🔹«Саксаганського, Володимирська, Хрещатик... Де мешкали українські інтелектуали Києва початку XX століття» — Ігор Гирич.

📚Дві книжки з серії Vivat Класика потрапили в 10-ку найпопулярніших художніх книжок за продажами видавництва Vivat😍

Невеличка драма Підмогильного і Конотопська відьма Основ'яненка на 9-у та 8-у місцях. Вважаю, що це успіх🥰

О, Vivat вже отримали з друку книжку Пантелеймона Куліша "Михайло Чарнишенко". А ще до неї можна придбати такі закладинки 😍

Ярина Цимбал поділилася новиною, що відкрили передзамовлення на книжку «Київ в українській літературі» — 350 ₴ 425 ₴

Упорядником виступив Вʼячеслав Левицький, а серед авторів текстів будуть: Ярина Цимбал (Київ і київські футуропрерії у другій половині наших 20-х), Ростислав Семків (Київ бурсаків, шляхетних дівчат і цилюрників: від «Хмар» Левицького до «За двома зайцями» Старицького) і багато інших.

Зміст в коментарях.

Фільм про Євгена Маланюка тепер можна переглянути на YouTube у вільному доступі

Стрічка створена на основі матеріалів українських архівів у Нью-Йорку та Нью-Джерсі. Вона реконструює нью-йоркський період життя українського поета-емігранта Євгена Маланюка — «як він жив, як писав і як кохав».

Укрзалізниця визначила 5 флагманських поїздів, які курсуватимуть в новому графіку 2024-2025 рр.

Серед них рейс Харків – Ясіня: поїзд “Лесь Курбас” 😍

Ну що, таки встигну? 🌚

У видавництві Апріорі готується видання творів Арістофана частина з яких буде в перекладі Володимира Свідзінського. 📜

«Хмари», «Оси», «Жаби» — перші в Україні повні переклади цих творів.

😅 Звідти — https://diasporiana.org.ua/periodika/novak-1946-ch-2/

Концерт до 100-річчя Українського Радіо 📻 — https://youtu.be/OahOMvWAIZQ

Гортав збірку творів Франка у шкільній бібліотеці й надибав отаке 😳

Нате вам ще Семкова послухати ☺️

https://youtu.be/1vltd5Fyo8o

Трохи докладніше про аноси ЩОС. Про другу було б цікаво глянути список авторів.

«Таємниці письменницьких шухляд»,
Оновлене перевидання культового твору про будинок Роліт та його жителів. Саме тут мешкали або гостювали такі яскраві постаті української літератури ХХ ст., як П.Тичина, М.Рильський, М.Бажан, Ю.Яновський, Остап Вишня, О.Гончар та інші.


«Екзотика і хитрощі. Добірка української мандрівної прози»
Погляд українських класиків на Туніс, Японію, Сінгапур, Париж, Арктику, Дагестан та багато інших куточків світу.

Розмова з автором книг “Кулінарна мандрівка в Гетьманщину” і “Козацький Марс” Олексієм Сокирком. — https://youtu.be/SnwpBBXe_FU

Анонси від "Ще одну сторінку":

1. Соняшна машина - Винниченка
2. Над Чорним морем - Нечуя-Левицького
3. Чотири шаблі - Яновського
4. Тайна нашої принцеси - збірка Любові Яновської
5. Книжка про жителів будинку Роліт

Перші фотоательє у Чернівцях з'явилися понад 150 років тому. У 1901 році в одному з таких фотоательє зробили спільну фотографію Ольга Кобилянська з Лесею Українкою.

📷 Про фотографів Буковини та їхні фотоательє розповіла старша наукова співробітниця краєзнавчого музею Катерина Валявська.

Ну що ж, просування за два дні. 🙈

Гм. Встигну? 😅

Джордан читається 😅

А ще приїхав подарунок від Миколая 🎅🚶‍♂

Буває і я читаю. Плани:
1) дочитати "Загублений острів". Лишилося трошки
2) утікти у вигаданий світ Джордана.

Ще одна мініскульптура в Ужгороді. Цього разу Микола Леонтович.

Вчора спонтанна взяв з полиці листування Шевельова і Лавріненка. Прочитав кілька листів, і це якраз період формування МУРу. Цікавезно неймовірно 😍

Чому в активній фазі повномасштабної війни з Росією нову популярність отримала українська література 20-х років минулого століття?

Про життя класиків Розстріляного відродження читайте в інтерв'ю з Яриною Цимбал.

До речі, нагадую, що у Жупанського знижки 😄

Обкладинка свіжого випуску "Антиквара". 🤩

Щира розмова із читачами “Локальної історії”.

Цьогоріч ми почали видавати вартісні історичні науково-популярні та наукові книжки. Світ уже побачили вісім видань українських та іноземних авторів, ще понад два десятки готуємо до друку. Водночас вихід друкованого журналу залишається нашим пріоритетом.

У 2024 році ми зіткнулися із низкою викликів. Головно – величезні черги у друкарнях, знеструмлення та кадровий голод. З редакції “Локальної історії” впродовж останнього часу троє людей долучилися до лав ЗСУ. Схожа тенденція серед авторів журналу та працівників друкарень, з якими ми співпрацюємо.

Тому на початку грудня ми очікуємо з друку лише восьмий (“Слобожанщина”) із дванадцяти номерів за 2024 рік. Ще чотири – “Постаті”, “Некрополі”, “Київське християнство” та “Дитинство” – у роботі. За відсутності непереборних труднощів, сподіваємося, надіслати їх передплатникам до кінця січня 2025 року.

Також з першого номеру 2025 року, який з’явиться у лютому 2025 року, через суттєве подорожчання друку ми змушені підвищити вартість журналу з 200 до 250 гривень. На попередні номери та електронні версії ціна залишиться незмінною.

Та все ж ми плануємо з оптимізмом. І оголошуємо передплату на 2025 рік. Її вартість становитиме 2700 грн за дванадцять номерів. Про це детальніше напишемо найближчими днями.

Дякуємо кожному читачу та кожній читачці за те, що ви з нами! Віримо, що зможемо встояти разом у складні часи. Переможемо!

Крута лекція Олександра Михеда, що є загалом презентацією його книжки "Живі. Зрозуміти українську літературу".

https://youtu.be/OFXHeZoa30Y

А це зі свіжого інтерв'ю з Альгердом Бахарэвічем. Повний текст доступний отут — https://is.gd/dIzxuR

Думки автора дуже доречні.

Дивіть, що готується 😊

12 томів Олени Пчілки😳

Книжка літературознавця Віктора Дудка «"Основа" та її епоха» доступна для замовлення. — https://is.gd/1Xe13v

«НАША ІДЕА» РОЗВІНЧУЄ МІФИ
Невідомі сторінки української японістики
Авторка дослідження: Ольга Сілівра, перекладачка

Ви, певно, чули, ніби українською правильно писати «моті», «Сіндзюку», «Хіросіма», ну бо «так було завжди»?

А що як ми скажемо, що це неправда?

Заварюйте чай і вмощуйтеся зручненько — зараз буде лонгрід.

Спалена сторінка української японістики (1/4)

Харків. 1926 рік. Час розквіту українських митців і вчених, що ще не знають, яку жорстоку долю приготувала їм радянська імперія.

Цього року народилася ВУНАС — Всеукраїнська наукова асоціація сходознавства. Японську секцію в ній очолив Федір Демʼянович Пущенко (народився 1879 р. у м. Чугуїв Харківської обл. — дата смерті невідома).

Японську він вивчив у полоні, куди потрапив у 1904 році під час російсько-японської війни. Після звільнення з-під варти кілька місяців мандрував країною і навіть залишив у редакції місцевого журналу японський переклад вірша «Садок вишневий коло хати» (на жаль, назва журналу невідома, тож сам переклад знайти не вдалося). Згодом відвідав Японію ще раз та відшліфував свої знання.
А в 1926 році ВУНАС саме вирішила відкрити курси східних мов у Харкові, тож Федора Пущенка запросили викладати японську.

Слухачами стали 69 людей, і навіть японці, яких керівництво запросило для спонтанної перевірки, високо оцінили рівень його викладання. Федір Демʼянович дуже ретельно підійшов до справи: зробив двісті копій свого рукописного підручника та запланував окремі курси з японського письма (до того пропонував студентам записувати японські слова латинкою). Він принципово викладав українською, тому на перших двох сторінках свого підручника записав японські звуки українськими літерами.

Там, зокрема, можна прочитати таке:
«Япмова має 32 звуки; ось їх транскрипція, рівняючи до української:
[…]
g=ґ ch=ч j=ж, дж sh=сш
[...]
Sh не має відповідного звуку в Укрмові; вимовляється, як посередній між с-ш.
[...]
Здебільшого, зокрема в Токьо, однаково вимовляють j як ж і як дж, dz як з і як дз.
(...)
склади: sha, shu, sho, ja, ju, jo, вимовляти: сшя, сшю, сшьо, (д)жя, (д)жю, (д)жьо».

Звісно, справедливо буде зауважити, що це лише інструкція з вимови, а не система транскрипції. Тож погляньмо, як записував Федір Пущенко японські назви у перекладах.

У 1927 році вчений опублікував у журналі «Східний світ», що також виходив під егідою ВУНАС, статтю про японську літературу, що містила українські переклади кількох віршів та казок із авторськими коментарями. Для передання японських назв він переважно використовував латинку, та є серед них і кілька записаних українською: «Фуджі», «Шікоку».

То як сталося, що ми майже не чули про цього українського японіста?

Радянський режим, звісно ж, не міг пробачити існування самостійної української наукової школи. У 1931 році заборонили журнал «Східний світ», у 1934-му сходознавчі курси проголосили «недоцільними» та «засміченими соціально небезпечними елементами» й закрили, а в 1933-му почалися арешти сходознавців.

Федора Пущенка звинуватили в «антирадянській діяльності» та шпигунстві на користь Японії. Зі старого професорського портфеля дістали запрошення до японського консульства та подяку представника японської фірми за чудову підготовку учнів й проголосили це «доказами». Науковцю було 54 роки.

Вирок — п’ять років увʼязнення в Соловецькому таборі особливого призначення. Окрім Пущенка, там відбували покарання й інші безпідставно засуджені вчені, тож Федір Демʼянович навіть продовжив викладати охочим до вивчення мов вʼязням!
На жаль, після 1937 року слід академіка губиться, й обставини смерті Федора Пущенка невідомі. Вдалося дізнатися лише, що його справу розглядали повторно та, попри брак доказів, планували засудити науковця ще до десяти років таборів.

У 1938 році розстріляли також його 35-річного учня Олександра Кремену, що тільки починав свій дослідницько-перекладацький шлях. На цьому історія японістики в Україні на кілька десятиліть урвалася.

Далі буде…

Щось кричу. Повний текст допису отут — https://is.gd/hPx6cj


🫣 Якась аматорщина, їй-бо.

Минулого року прочитав книжку Орисі Демської "Українська мова. Подорож із Бад-Емса до Страсбурга". Враження були пречудові.

Vivat постаралися, аби книжка була доступна для всіх:
📖 / 📱Паперова/електронна — https://is.gd/RIDRz6
🎙 Аудіо — https://is.gd/keYYOE

Богдан Стасюк поділився цікавою новиною про поетів-романтиків на карті світу. В Україні відзначено 10-ть авторів.

Romantic-Period Poetry Archive — https://www.romanticperiodpoetry.org/maps/

Книжка, яку варто було читати до 2022 року 🙁

Слідкую у Facebook за сторінкою Дерев'яне мереживо Чернігова, а сьогодні надибав подкаст з учасниками цієї спільноти в рамках проєкту Укр Фольк.

Послухати можна отут: https://is.gd/PzsBmq

Виявляється, що Дім Франка оцифрував купу прижиттєвих видань до яких був дотичний Іван Франко, — як власні твори, так і ті, де він був редактором. Серед них відсканована п'єса Вільяма Шекспіра "Багацько галасу з нечевля" в перекладі Пантелеймона Куліша за редакцією Франка.

Раніше я писав про переклади, які зробив Куліш, і онлайн якраз не вистачало цієї п'єси. Тож тепер можна ознайомитися і насолодитися прекрасним перекладом. — https://dimfranka.lviv.ua/material/bahatsko-halasu-znichevia

"Кінець однієї леґенди. Есеї та статті" Юрій Шевельов, упорядник Євгеній Стасіневич

Сторінок: 224
Гривень: 320
У продажу: з 16 грудня

Опис від видавництва (Віхола):
Фокус цього видання специфічний: відібрати й дати того Шевельова, який потрібен нам саме тут і конкретно зараз. Тексти в книжці розташовано в хронологічному порядку, від 1943-го до 1997-го, півстолітня панорама. У такій послідовності є кілька резонів: простежити динаміку самого Шевельова, подивитися на розвиток мотивів і думок у часі, а ще дістати змогу крізь окремі сюжети побачити 50 років інтелектуальної історії української думки в екзилі.
Юрій Шевельов — один з найвидатніших інтелектуалів в історії української культури. Дитинство та юність провів у Харкові, жив під німецькою окупацією, був у таборах у післявоєнній Німеччині, викладав у Гарварді та Колумбії.

На Радіо Культура у межах спецпроєкту «100 років в ефірі: радіо в українській літературі» звучать роман «Жанна-батальйонерка» Ґео Шкурупія та гумореска «Голосномовець» Остапа Вишні.

https://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=4073109

і мемчик від адміна 😅

"Місто" Валер'яна Підмогильного шрифтом Брайля від видавництва "Антологія" — https://www.yakaboo.ua/ua/valer-jan-pidmogil-nij-misto-shrift-brajlja.html

Цікава лекція від Романа Лаврентія на тему "Український театр Галичини 20-30-х років ХХ ст перед викликами модернізації". — https://youtu.be/LSpd2cCjKhk

Як зазначив Роман лекція створена на основі його дисертації, яка є у вільному доступі — https://is.gd/tBn4x0

📦 Овва! Яка краса готується у "Кліо". Буде перевидання у новому оформленні книжки «Самі про себе. Автобіографії українських митців 1920-років».

Савчук вирішив теж у футболки піти. «Тюльпани» за мотивом Василя Кричевського. — https://savchook.com/rozdil/aksesuari/futbolky/

😵 Псс. Футболочку з Курбасом не бажаєте?

https://deep.in.ua/product/kurbastshirt/

А тут велике інтерв'ю про переклади і видання книжок у Гарварді — https://is.gd/HhHFXx

🥰 Оформлення до книжки Майка Йогансена, що готується до видання Українським науковим інститутом в Гарварді.

Це одна із запланованих книжок, деякі вже доступні для замовлення: https://books.huri.harvard.edu/series/harvard-library-of-ukrainian-literature

Вийшов другий номер відновленого журналу «КІНО-КОЛО». Головна тема цього числа – «Кінокритика як вона є». Обкладинка – відсилає до кінокритичних тіней на вежі «Мегалополіса» Френсіса Форда Копполи. — https://is.gd/ozlm66

З презентації "Українського театру" 🥰

Цікаве видиво про 4-х білоруських авторів 1920-х з їхнього розстріляного покоління.

https://youtu.be/dAc6EvYpBA4

🤙

Вибачте, але гиготнув 😅

"Зачарована гора" Томаса Манна

😳 Літературна гра у новому фільмі від Netflix — "Самотня планета".

А тут ще Ганна Шерман показує, яке оформлення буде в наступного номера "Кіно-кола".