Прим. пер.

I want to believe

Забавний приклад анахронізму трапився в сучукрперекладі вікторіанської класики: в англійському пейзажі з’являються чоловіки, схожі на прибульців.

Чудово, агент Малдер їх бачив. Тільки-от надворі 1861 рік — до прибульців ще далеко. Автор мав на увазі людей дивних, нетутешніх на вигляд, якихось чужих (alien-looking).

Автору вони нагадують remnants of a disinherited race, а перекладачу — останніх представників раси. І слово раса вступає в порочний зв’язок з прибульцями.

Автор так далеко в космос не залітає: чужинці (alien-looking men) цілком по-вікторіанському нагадують йому рештки якогось звироднілого племені (disinherited race).

Треба пам’ятати, що у слів є хронологічний вимір. Слово, яке в одній мові старе, в іншій буде новим і створюватиме анахронічну ноту. Найпростіший приклад — дизайн. Він з’явився в українській вже на моїй пам’яті, а в англійській був ще в ХІХ столітті. Неможливо описувати дизайн квартири на Бейкер-стріт, навіть якщо автор вживає слово design.

#пропереклад

Блейк

Вірші в моїй перекладацькій практиці трапляються нечасто, але тим цікавіше. У цілком прозовій книжці великого архітектора Крістофера Александера якось трапився відомий вірш Вільяма Блейка.

І захотілося самостійно проілюструвати вичерпні слова Нового заповіту про переклад: «Буква вбиває, а дух оживляє».

O Rose thou art sick,
The invisible worm
That flies in the night,
In the howling storm,
Has found out thy bed
Of crimson joy:
And his dark secret love
Does thy life destroy.

Трояндо хвора,
Черв нещасний
Вночі доп’яв
Твій пуп’ях красний.
І темний знак,
Таємного кохання каяття,
Тобі лишив.
І виточив життя.

Доктор Стрейзанд

В перекладі (а заразом і в редагуванні) є кілька заповідей.

Наприклад, така: коли в тексті згадано людину, перекладачу (а заразом і редактору) бажано знати, а якщо не знаєш, то поцікавитися, про кого мова. У більшості випадків для цього достатньо кількох секунд і гугля.

Інакше Барбра Стрейзанд, співачка така, цілком відома, перетвориться в перекладі на чоловіка.

Правознавство

Трапилася в інтернеті афіша історичної виставки зі знаменитими словами в назві. Те, як ці слова перекладено англійською, — добра нагода показати, що таке переклад і скільки кроків треба зробити, щоби перевести смисл з однієї мови в іншу.

«През шаблі маєм права» — виставка зброї. Як це написати англійською? Для початку треба розуміти, що означають ці слова і звідки взялися.

Це мандрівний риторичний зворот. Так Богдан Хмельницький (і не тільки він) нібито відповів, коли «польсько-шляхетські загарбники» вкотре поцікавилися, за яким правом він те-то і те-то робить. Скільки в цих словах історичної правди, а скільки легендарного — хай скажуть історики. У кожному разі сказано красиво, і афористичність будується на тому, що це відповідь на питання.

Згодом ці слова вжив Іван Мазепа у вірші «Дума»:

А за віру хоч умріте
І вольностей бороніте!
Нехай вічна буде слава,
Же през шаблю маєм права!

Завважте, що вся ця констатація існує в минулому часі: історичні герої говорять про доконану річ — права у них уже є.

Отже, це не просто якісь слова — це особливі слова. Місце в назві виставки вони заслужили.

Перший крок ми зробили, коріння бачимо. Далі — і від цього принципово залежить наш переклад — треба зрозуміти, що шабля тут — не рубальна зброя з односторонньо загостреним лезом завдовжки 80–110 см, вигнутим у бік обуха.

Шабля — метафора. Означає вона по праву сильного. Тобто йдеться не про предмет, а про джерело легітимності влади. Права, в яких сумніваються наші вороги, ми завоювали. Взяли зброю в руки і самі здобули собі права (через двісті років цей мотив відлунить в «Інтернаціоналі»).

Ейнштейн казав: те, що ви побачите в експерименті, і те, чого не побачите, залежить від теорії, якою ви користуєтеся. Так і в перекладі: те, що в тебе вийде, залежить від того, що саме ти перекладаєш — слово «шабля» чи сумарний смисл фрази в контексті.

Ми натрапили на різницю між прямим і переносним значенням, яке поведе нас зовсім в іншому напрямку. Смисл, який ми видобули, ідіоматично перекладається іншим англійським словом — не saber, а sword.

І канцелярська фраза Our rights are protected by sabers перетворюється на елегантне We are entitled by the sword.

Feel, як то кажуть в Одесі, штат Флорида, the difference. Далі наш переклад потрапляє в позатекстуальну реальність. Що ми перекладаємо? Назву виставки. Ця обставина дає можливість спокійно обійтися без підмета і присудка: Entitled by the Sword. Як Gone with the Wind.

Аж тепер можна кинути оком стомленим на відстань між «було» і «стало». Всі ці спостереження, ясна річ, працюють в обидва боки: переклад — дорога з двостороннім рухом.

#пропереклад

Гарний проти хорошого

Комп’ютери хороші — нові, а редактори — старі. Один старий редактор якось пояснив, що вживати слово «гарний» у значенні «хороший», «добрий» — стилістична неточність. Це не синоніми.

Порівняйте: гарний вчинок (рос. красивый поступок) — хороший, добрий вчинок (рос. хороший, добрый поступок).

Відтоді це слово гарно ріже мені вухо. Відкриємо сучукрпереклад:

плинність кадрів серед гарних працівників
мені гарно пояснили, що таке стратегія
гарна можливість вигідно вирізнятися
гарний спосіб переконатися
гарні керівники визнають
гарні робочі місця
досяг гарних результатів
гарні члени команди

Тепер і вам різатиме :)

Не з міді гордої, не з мармурових брил

Кожен серйозний перекладач хоче лишити українській мові у спадок бодай якесь свіже слово.

За звітний період я придумав тільки одне — на мій смак, продуктивне і компактне: пікселяж — кількість пікселів на одиницю виміру.

Воно, по-моєму, краще надається для англійського resolution, ніж канцелярське роздільна здатність.

Парадигма — як у фюзеляжа і камуфляжа.

Лишається тільки, щоб дизайнери взяли це слово у творчий обіг.

2024 · Музичні підсумки

Відколи почалася повномасштабна війна, на кіно-й-літературу немає ні часу, ні душевних сил. Культурний вітамін дорога редакція надолужувала музикою. За 2024 рік я ще раз переслухав сімдесяті — все те, що становило нерв епохи: King Crimson, Deep Purple, Led Zeppelin, Френк Заппа — оце от усе. І ще раз переконався, що рок-н-рол — це музика для одного покоління, вона закінчилася.

Я навіть завдав собі клопоту послухати Білі Айліш і Тейлор Свіфт — це дуже добре зроблено, просто не моє.

Так от, з усього прослуханого в 2024-му найкращим дорога редакція проголошує альбом групи Vivienne Mort «Фата». Не знаю, як цей жанр називається правильно, але я би його назвав dark pop, як ото є dark academy в літературі.

Драматургічно продуманий альбом старої школи зі старих часів — не набір принагідних пісень, а одне наскрізне висловлювання. Не побоюся сказати, що «Фата» стоїть на тій самій концептуальній полиці, що й пінкфлойдівський The Wall — вона, очевидно, поступається в масштабі, але не в підході.

Vivienne Mort помітно виросла і в саунді — він став набагато жирніший, — і в глибині, і в чуттєвості. Інджой.

https://music.youtube.com/watch?v=q7htVxeVNY0&si=Lp1umnAbUTO0qssf

#музична_пауза

Муфаса: Король Лев (Mufasa: The Lion King)
#кінопанорама

У моєму батьківському досвіді перший «Король Лев» — центральний мультик. Архетипна історія, правильно розказана і зрозуміла навіть дорослим. Вона забезпечила нам з донькою добрий рік рольових ігор: неслухняна дитина випробовує правила на міцність і йде на Слоняче кладовище, а потім репетирує символічне батьковбивство підлітковий вік і волає на всю хату «Тепер я тут король!».

На жаль, взяти планку «Термінатора 2» і перевершити початок творцям не вдалося. Це все ще пристойний мультик — намальований на всі гроші. Але в мультиках головне — історія, а не якість картинки. А історія провисає — вона затягнута і глевкувата. В ній забагато героїв, забагато посередніх пісень і хвилин двадцять зайвого хронометражу. Словом, на другому відрі попкорну дитина явно занудьгувала. Ми дізналися, як Шрам отримав таке прізвисько, і чому в Муфасі немає токсичної маскулінності (його виховувала левиця), але проілюструвати для дітей ніцшеанське «Де я батько — там моя батьківщина» можна було ефектніше.

Вердикт: сходити, щоб закрити мультиплікаційний гештальт, але не чекати катарсису. Якщо особливої любові з левами у вас немає, то можна не йти, не боячись, що пропустиш видатне явище поп-культури. 6/10

Мистецтво доместифікації

Забавний приклад пересадження смислу в рідний гумус трапився в книжечці про дизайн, яку я колись переклав.

Автор пише про різницю між антиквами і гротесками, пропонує уявити, що «Війну і мир» набрано Гельветикою, і зрозуміти, що довгі тексти краще набирати засічковими шрифтами.

Тут добре видно, що переклад — це вправа на екзегезу, мистецтво тлумачити. «Війна і мир» у цьому контексті означає не произведение Толстого, а толстое произведение — немилосердно груба книжка. «Війна і мир» — це своєрідний епонім книжки-цеглини, як ото Пушкін був свого часу епонімом слова хтось: «А посуд хто буде мити? Пушкін?».

З такого тлумачення випливає, що «Війну і мир» цілком безгрішно можна замінити будь-якою іншою, впізнавано грубою книжкою, якщо згадувати всує Толстоєвського ми не хочемо.

«Музей покинутих секретів» у значенні нездоланно груба книжка — дотепна доместифікація, але на мій смак трохи перебір. Я би написав «Уліс».

#пропереклад

Скажи-ка, дядя, ведь не даром.
Москва, спаленная пожаром,
Французу отдана?

О, спорт! Ты — мир!

Був у моєму піонерському дитинстві такий плакат. Так от, щоби правильно перекладати про спорт, його треба любити. Бути аполлоном і афродітою перекладачу й перекладачці не обов’язково, але розбиратися в тому, про що перекладаєш, треба.

У автора герой питає:
— Is it stick pocket or any pocket?

У перекладача:
— В одну лузу чи як?

Stick/any pocket — це два типи більярдної партії. В одній очко зараховується за будь-яку лузу, а в іншій лузу треба наперед «замовити» — повідомити супернику, куди ти битимеш.

Перегорнімо сторінку. У автора village cricket level і National Village Cricket Tournament. У перекладача гравці сільських команд і Національний сільський кубок. Слово village у цьому контексті означає не сільський, а любительський, непрофесійний [спорт].

Любительський спорт в Англії має особливий культурний (і, не побоюсь цього слова, онтологічний) статус. Перекладач, який претендує на реноме знавця, має його розуміти. Інакше переклад виходить сільський.

Поцілуйте мене в уста, та не в ті, що говорять по-фламандському

Тексти про секс і тіло — окремий перекладацький жанр. Лінії там тонкі, і м’яч частіше вилітає в аут. Ерос — бог примхливий.

Перегорнімо наш адвент-календар на ще один день. Коли авторка спускається нижче пояса, переклад остаточно переходить у стан вільного падіння і перестає триматися купи.

Сцена лесбійського сексу. Героїня дивиться на рожевий шок губ коханки. Формально авторка справді пише про губи, тільки про інші, цікавіші: pink shock of her labia.

А через кому починається дивний поцілунок: я цілувала її рот так, що її дух тис на мої гальма. Дух тис на гальма? Про що це?

Авторка вживає цікаве, осмислене, художньо вмотивоване порівняння: kiss her mouth in a way that sent quakes straight to my fault lines

Fault line — це геологічний розлам на поверхні землі, який і нагадує labia.

Хороші ходи тут є. Наприклад, я цілувала її так, що вулкан у вульві прокидався.

І дух перекладача одразу перестає тиснути читачу на гальма.

#пропереклад

На сонці благодать зсихається

Я зрозумів, як називається цей перекладацький стиль — маньєризм. Там, де авторка висловлюється просто, перекладач красиво вишиває хрестиком.

І піднімається на метафізичні висоти — у нього ранкова благодать зсихається на сонці, і променисто позіхає Венера.

Тим часом авторка просто порівнює рухи очей немовляти з рослинами. Немовля у неї розплющує і заплющує очі, наче morning glories і Venus flytraps.

І те, і те — квіти. Morning glory — це по-нашому іпомея або ранкове сяйво, гарненька квітка така, на світло реагує. А Venus flytrap — Венерина мухоловка — хижа рослина, характерно розкриває і закриває листки, наче кліпає.

Не кожен читач здогадається, що всі ці красивості насправді ботанічні назви. Такі епізоди потребують зовсім іншого перекладацького методу.

#пропереклад

Лінгвокраїнококтейлезнавство

Четверта заповідь каже: «Pозумій оригінал і переклад свій, бо гріх не в тому, що не розумієш, а в тому, що думаєш, ніби розумієш». Іноді перекладач не просто п'є дивні напої, а ще й закушує приміткою.

Автор пише:
locals, the rock-solid Cape Codders, who’ve lived through dozens of winters

Перекладач відповідає таким ходом:
місцеві — стійкі, як скеля, поціновувачі кейп-кодера*, що пережили не одну зиму

І додає примітку:
* Коктейль на горілці та журавлиному соці.

Залишмо сік із журавля редактору (прикметник від слова журавлина — журавлинний). Суть в іншому — тут треба розуміти культурну географію США. Коктейль кейп-кодер справді існує, але автор про нього нічого не говорить.

Cape Codders — це і є locals. Тобто жителі півострова Кейп-Код у Новій Англії. І весь слововжиток — rock-solid, live through winter — на це працює. Влітку Кейп-Код — це наповнений життям курорт. А взимку... Ну, як узимку в Одесі. А ще є архітектурний стиль кейп-код.

#пропереклад

Tu es Petrus

У шаховій нотації сильний хід позначають !, слабкий − , сумнівний ?, а найкращий !!. Так можна розписати і перекладацькі ходи у книжці — вийде запис партії перекладача з автором.

Ось вам приклад з нашого адвент-календаря. Він показує, з якими нетривіальними задачами стикається перекладач, якщо книжка хороша.

Переклад пише: Я торкаюсь до неї — вона все ще має тіло. Камінь.

Припускаю, що більшість читачів сприйме слово камінь у цьому реченні в тому смислі, що тіло героїні — тверде, наче камінь.

Натомість у автора написано тонше: I touch her, and still she has a mass. A stone.

І stone порухом артикля і гравітацією сусіднього слова mass перетворюється з мінеральної породи на стоун — одиницю маси в імперській системі мір і ваг, 6 і трошки кілограмів по-нашому. Тобто тіло героїні не тверде, як камінь, а легке, як стоун. Воно — не камінь, а камінчик.

Як передати цю гру? Яким шаховим знаком записати рішення? Очевидних ходів немає — і в цьому краса нашого невдячного ремесла.

#пропереклад

Appetizer

Подібні помилки бувають кумедні, але методу з них не виведеш — просто перекладачу на одну букву зрадила увага. Гавнути фігуру вміють навіть чемпіони світу з шахів. (А, може, це буква h така зрадлива — гокей з хокеєм досі, здається, овертайм грають.)

Перекладач, ясна річ, знає різницю між гумусом, яким годує героїню він, і хумусом, яким її годує автор. Просто помилка бігла швидше.

З усіх перекладацьких гріхів цей — найменший. Хто з нас без гріха, хай кине в перекладача камінь.

#пропереклад

The Clash of Civilizations

Памʼятаєте першу сцену Pulp Fiction? Тім «Гарбузик» Рот і Аманда «Зайчик» Пламер сидять у дайнері і міркують, кого би їм гопнути. Рот на понті гукає:
— Гарсон, кави!
Дівчина-офіціантка зневажливо наливає:
— «Гарсон» означає «хлопчик».

У другій сцені цей риф підхоплять Джулс і Вінсент Вега — він щойно повернувся з Європи:
— А знаєш, як вони там у Парижі називають дабл-чізбургер?
— Як?
— Руаяль з сиром.
— Оце тебе, блядь, занесло!

Ось вам забавний приклад, як це працює в перекладі. Герой іде у театр і ... сідає в мезоніні. В оригіналі справді написано sits in the mezzanine, але є нюанс. Героя не можна посадити в те саме слово, в якому він сидів в англійській, бо українською мовою мезонін означає інше.

Mezzanine є в тій споруді, яка називається theatre. У тій споруді, яка називається театр, mezzanine називається бельетаж.

У мови є почуття гумору: щоб перекласти англійське слово італійського походження нам потрібне українське слово французького походження.

#пропереклад

Аліса в Країні відсторонення

Якщо вдивитися, ніщо не лишається таким, як було, — стає диваснішим і диваснішим. Так і з перекладами: хто в них пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перли виносить, — писав Іван Якович Франко.

От цікаве, філологічне. Головна героїня згадує відсторонення — ідею Віктора Шкловського, одного з отців формалізму (є такий літературознавчий метод — дуже цікавий і плідний). Але є нюанс — сказати відсторонення тут неможливо. Такого ходу в цій перекладацькій позиції просто не існує.

Шкловський писав про остранение — від слова странный. Як озеленение, оздоровление, очеловечивание. Остранненный — це той, в якому завдяки діяльності митця з’явилося странное (тобто нове, незатерте).

Гаразд, як це перекласти? Більш-менш поширений варіант — очуднення. Майк Йогансен, сучасник Шкловського, називав це поновленням. Як це називається англійською пропоную здогадатися самостійно — як вправу. Спойлер для нефілологів: defamiliarization.

#пропереклад

Місячне сяйво з тумблера

Якщо в простих позиціях робити екзотичні ходи, в перекладі виникає загадковість, якої в оригіналі не було. Ніби через вуаль обличчя вгадуєш.

Англійський moonshine — це по-українському самогон, алкоголь домашнього виробу. А тумблер тут — просто склянка, неважливо яка саме.

Тумблер місячного сяйва і склянка самогону — це не два рівнозначні ходи, між якими треба просто вибрати, і хтось вибирає так, а хтось інак. Різниця між цими ходами полягає зовсім в іншому.

#пропереклад

Дві великі різниці

Як пояснити тим, хто, на щастя, не застав істмату-й-діамату, різницю між буржуазією і пролетаріатом — тобто між працею і капіталом? Різниця-то нікуди не поділася.

Так от, суспільство поділяється на тих, хто купує акції, і тих, хто купує по акції.

Мистецтво непроханої поради

Читаю для спасіння перекладацької душі листування Максима Тадейовича Рильського. Це окреме, терапевтичної сили задоволення.

М. Рильський — О. К. Дорошкевичу
(був такий літературознавець при старому режимі)

6 листопада 1945 р. Київ

Пробачте мене за пораду — викиньте Ви на 51-й сторінці слово «сплін» («селянство прокинулось від спліну») — воно там ні до чого!

Тисну руку.
Ваш М. Рильський

Від космічного до комічного

Нахвалюю щось. Донька:
— Це для тебе, татко, офігенно, а для мене — пофігенно.

#школажиття

Правничо-видавниче

Неправовірне використання твору

Видавниче

Видіння друге, виправлене і доповнене

Middle name

Іду по вулиці, нікого не чіпаю, слухаю музику. Аж тут гугль вирішує, що раз мені подобається таке, то сподобається сяке. І підсовує групу Hooverphonic. Цього разу він угадав: хороший соул, звучить по-багатому, дотепно цитату з класики в аранжування вставлено.

Так от, фраза trouble is your middle name у приспіві наштовхнула на думку, що з варіантів перекладу цих слів можна зробити експрес-тест «Який ти перекладач».

Посередній:
Проблема — твоє середнє ім'я

Нормальний:
Твоє друге ім'я — Проблема

Хороший:
По батькові ти — Проблемович

Негребецький:
Від тебе один Клопотенко

Гештальт у редактурі

Слово гештальт у повсякденній мові зазвичай іде в парі з дієсловом закрити і прикметником незакритий. Так називають психологічний епізод, який все ще викликає емоцію, зазвичай дискомфортну.

У когнітивних науках гештальтом називають загальні патерни сприймання, розпізнавання і т. ін. Там є надійно встановлені закони — закони гештальту. Скажімо, об’єкти розташовані поруч, сприймаються як пов’язані між собою. Ось найпростіший приклад:

* * *

Ігнорувати закони гештальту можна, це не другий закон термодинаміки, але за це доведеться заплатити ціну.

Який усе це має стосунок до редактури? Прямий. Як сприймуть сигнал, скільки зусиль витратять на інтерпретацію сигналу і скільки помилок буде зроблено в процесі його інтерпретації, залежить від того як сигнал сформульовано.

Так от, редакторські правки в макеті слід формулювати а) коротко, б) через дієслово в імперативі. Якщо в макеті є слово, яке слід дати курсивом, то написати верстальнику треба не курсив, а закурсивити.

Правка повинна відповідати на питання «Що зробити?». Редактор, який це розуміє, переходить на наступний рівень гри.

Бедекер до роману

У першому виданні «Доктора Серафíкуса» В. Домонтовича є цікавий приклад лінгвоархеологічного епоніма — бедекер до роману.

В часи царів-і-кайзерів німецьке видавництво Карла Бедекера випускало знамениті дорожні путівники і якийсь час було епонімом зараз-ми-вам-розкажемо-що-тут-є.

Педагогічні діалоги

— А допоки триває підлітковий вік?
— Допоки товар є в наявності.

Той день

Розповідаю доньці:
— Сьогодні день перекладача. У кожної професії є святковий день.
— І день актриси є? — перепитує донька з недовірою.
— Є день театру.
— І день будівельника?
— Аякже.
— І день таксидерміста?

#школажиття

Мистецтво епоніма

Давні читачі знають, як ніжно дорога редакція любить епоніми. Так от, навіть не в глибині, а на поверхні вкраїнської літератури знайшовся прозорий і яскравий епонім для калькованого з інших мов хмарочоса — драй-хмара

Класне керівництво

— Ти, татко, не дивуйся, що я хочу вчителькою стати, коли виросту. Я ще можу передумати.

#школажиття

Як я провів літо

Поглядом

Лука 6:41

Поспостерігавши трохи з різних відстаней за перекладом, редагуванням та іншими пригодами книжок, дорога редакція констатує неприємну тенденцію — пред’являти іншим людям за те, що вони недостатньо відповідають чужим уявленням про біле-й-пухнасте. При старому режимі це називалося ідіоматичним словосполученням ідейно невитриманий.

Порядок дій для перекладачів такий: спочатку пред'являємо собі за синтаксис і слововжиток, потім — автору за те, що він недостатньо прогресивний. Не переплутайте. Інакше знову виходить оскорбление чувств верующих. А оскорблять їх повинні тільки їхні власні гріхи. Про це й книжка пише: в оці брата свого заскалку ти бачиш, а колоди в своєму — ні.

Окремий моветон — пред’являти щось мертвому автору. Він, може, й хотів би перепросити, та ж не дають.

Workhouse

Англійське workhouse, знайоме всім, хто ще застав в інститутах Маркса-з-Енгельсом, українською буде робітний будинок, а не робітничий. Джерелом цього прикметника були не робітники і робітниці, а примусова робота. Пор. рос. рабочий комитет — работный дом.

Про політекономічні реалії часів первинного накопичення капіталу, був старовинний анекдот, як студент на екзамені з істмату дізнався, що Карл Маркс і Фрідріх Енгельс — не чоловік і дружина, а чотири різних людини.

Ідеальна назва для альбому акустичних каверів Black Sabbath

Cozy Osbourne

Майстер дзену · 2

Якщо уважно вчитатися у вірші ще одного нашого класика, крізь них виразно проступають хайку і дзенські коани. Мистецтвом недосказаного він оволодів найглибше.

і сонячний сміх
на драні упав
черевики

одірвались від днів слова
в’януть собі
по книжках

читаю Сінклера
й ходжу
на біржу праці

від минулого тільки Горацій
а з майбутнього
тисячі слів

на передмісті
десь ірже лоша
не поспішай

що я продам
мій крам
від мрій утома

долі моєї ціна
у повітовому місті
осінь

коли б одержати
книжок
і карт колоду

колись наважуся
заплющу серце
й вуха

За 20 років у ремеслі я дійшов єретичної думки, що найкраща примітка — відсутність примітки. Самодостатньому і самототожному перекладу примітка не потрібна.

Думка ця, ясна річ, не має універсального характеру. Ніщо не має універсального характеру, бо навіть субота для людини, а не людина для суботи.

Second best — якнайкоротша примітка. Так от, дуже часто перекладачі докладають зайве зусилля, і виходить overkill — шум, а не сигнал.

От, наприклад, нам повідомляють, що відтінок блакитного названо на честь доньки Теодора Рузвельта, 26-го президента США. Як переконатися, що його номер у цьому контексті нічого не значить? Дуже просто: поставити подумки 25 або 27. Що помінялося по суті?

Буває, номери президентів справді важливі, і просто так викинути їх не можна. Але це, як і все інше в перекладі, залежить від контексту.

Уявімо жінку, яка була замужем 12 разів. Якщо абстрагуватися від нюансів, то значення матимуть перші три і, скажімо, останні два. Щоб відрізняти сьомого від восьмого потрібна причина.

Звучить як план

Катаємося ввечері з донькою на велосипедах, обганяємо по доріжці трьох акуратних жіночок, і краєм вуха чую, як одна впевнено каже іншим:

— Он наш Господь. Мы расширим его царство...

Деталей плану, на жаль, не почув — надто швидко обігнали. Але задуматися встиг: це вони про Саваофа і вічне чи про Зеленського і новини з Курської дуги?

О, великий, могучий и... смешной

Донька, 8 років, зненацька:

-- Ти, татко, не дивуйся, що я іноді російські слова вживаю. Просто мені вони дуже смішні. Наприклад, чємадан.

Нерв

Іноді трапляються метафори, які прорізають текст, мов риф Джимі Пейджа — стадіон. Метафора — це нерв літератури.

Щойно трапилася така — в ній два поверхи розкоші. Не щодня трапляється.

...з душою, чорною, як Біблія...

Ad malinfinitum

Всі публічні дискусії сучасності розвиваються в напрямку від miscommunication до excommunication.

Ілюстрована історія

Великий Едсгар Дейкстра казав, що одна картинка варта тисячі слів, а одна формула — тисячі картинок. У формули дорога редакція не дуже вміє, на тисячу слів часу немає, а от картинку, яка вичерпно ілюструє культурну політику останнього десятиліття, придумала.

Мистецтво дисклеймера · 3

Діапазон дисклеймерів і тригерних застережень у західному світі невпинно розширюється і виблискує новими можливостями.

Ось автор, наприклад, люб'язно застерігає, що такі-то розділи написано передусім для гетеросексуальних чоловіків. І якщо ви — не вони, то можна сміливо перегорнути сторінку.

Скучили?

Цими сторінками з блискучого трактату Карло Чіполли про природу людей дорога редакція прощається з вами до вересня і йде у відпустку.

Сього літа відпустка пройде за роботою у горах внутрішньої монголії — треба одну вершину підкорити.

Називний відмінок

Майже в кожній англійській книжці є довгий перелік подяк з екзотичними прізвищами. Українська мова так влаштована, що закінчення в родовому й давальному відмінках залежать від статі: Тараса Шевченка — Тамари Шевченко (далеко не всі, хто майструє таблички з назвами вулиць, про це знають); Богдану Іваненку — Богдані Іваненко.

Так от, перекладачу є смисл спростити собі й редактору життя і давати іншомовні прізвища в називному відмінку. Тоді не треба морочитися зі статтю персонажів.

Замість писати в давально-родових відмінках «Щиро дякую таким-то» краще написати «Такі-то — щиро дякую вам».

Бо між Івліном Во, Вівьєном Лі й Іваном Ле легко заплутатися.

#пропереклад

10 універсальних законів блогінгу

1. В будь-якому пості люде побачать те, що ти в нього не вкладав

2. Все, що можна зрозуміти хибно, люде зрозуміють хибно

3. Будь-який комент говорить про коментатора більше, ніж про коментоване

4. Будь-яка орфографічна помилка спростовує все, що ти хотів сказати

5. Будь-який необразливий пост — нудний

6. Що більше пост подобається тобі, то менше — людям

7. Будь-яке узагальнення буде спростоване якою-небудь деталлю

8. Яку би хуйню ти не написав, завжди знайдеться той, хто лайкне

9. Яку би мудрість ти не написав, завжди знайдеться той, хто дизлайкне

10. Найкращий пост — той, після якого люде відписуються

І мертвим, і живим, і ненарожденним перекладачам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє

Яку би круту книжку ви не переклали, отак не буде ніколи