Сенсор Медіа

«Тимчасові адреси проживання» — друга збірка поетки Вікторії Фещук, в якій вона мандрує як у часі так і в просторі. Кожен розділ видання має свою локацію: чітку, реальну адресу або ж територію, в простір якої увірвалася війна, лишивши від неї лише спогади. А у межах визначеної адреси поетка пересувається в часі: від сьогодення, позначеного повномасштабним вторгненням, до минулого, на яке тепер теж треба дивитися крізь лінзу війни.

Повну рецензію на збірку Вікторії Фещук «Тимчасові адреси проживання» читайте на сайті медіа «Сенсор».

Матеріал підготовлено за сприяння державної установи «Український інститут книги» за кошти державного бюджету України.

Дедалі більш важливим стає для нас говорити про себе, пізнавати та розповідати про свою ідентичність і культурні надбання. Ми продовжуємо перевідкривати імена українських діячів та діячок, дізнаватися більше про їхню творчість через мистецькі проєкти або згадки в інфопросторі.

Так, на цьогорічному диктанті національної єдності прозвучало ім’я оперної співачки Оксани Петрусенко, яка стала голосом-символом України свого часу. А також тією, завдяки кому українці та світ дізналися про життям і творчість художниці Катерини Білокур.

Про життя двох мисткинь написала Олена Волинська у біографічному романі «Я чую тебе. Сплетіння доль Катерини Білокур та Оксани Петрусенко». У каруселі розповідаємо цікаві факти про співачку та художницю. А більше про біографічний роман — у рецензії на сайті медіа «Сенсор».

Матеріал підготовлено за сприяння державної установи «Український інститут книги» за кошти державного бюджету України.

«Про людське в Людині» — це 11 лекцій літературознавця та могилянського професора Володимира Моренця, які він читав управлінцям, студентам Києво-Могилянської бізнес-школи протягом 10 років. Кожна з них вибудувана довкола глобальних тем моралі, совісті, часу, мови, проблематики добра і зла, свободи та відповідальності.


Повну рецензію Богдани Матіяш на зібрання лекцій Володимира Моренця «Про людське в Людині» читайте на сайті медіа «Сенсор».

Матеріал підготовлено за сприяння державної установи «Український інститут книги» за кошти державного бюджету України.

«Арка Карпат. Дорога до себе: 2000 км горами» — це репортаж журналіста і письменника Богдана Ославського про його мандрівку однойменним маршрутом крізь майже усі Карпатські гори. Похід тривав кілька місяців, за які автор пройшов від Румунії через Україну і Польщу й аж до Братислави у Словаччині. А по його завершенню Богдан написав книжку, в якій знайшлося місце і психологічним міркуванням, і практичним порадам, і локальним відмінностям Карпат, які часом втомлювати автора не менше за подорож.

Рецензію на репортаж Богдана Ославського «Арка Карпат» читайте на сайті медіа «Сенсор».

Матеріал підготовлено за сприяння державної установи «Український інститут книги» за кошти державного бюджету України.

«Готелі старого Львова» — це літературно-довідкова збірка про готелі старого Львова від журналіста, письменника та блогера Дениса Мандзюка. Книжка дарує можливість пройти через львівські фасади та внутрішні простори, аби дізнатися, як переплітаються міські легенди й долі видатних постатей та простих мандрівників.

Більше про книжку розповідаємо в рецензії на сайті медіа «Сенсор».

Матеріал підготовлено за сприяння державної установи «Український інститут книги» за кошти державного бюджету України.

«Віндобонський апокриф» — роман Катерини Девдери про молоду художницю Марту Кравченко, що намагається знайти себе в буремному Відні XIX століття. Навколо вирує мистецтво: Марта малює, її подруга Анна — створює скульптури. Раптом кузен Анни, молодий лікар Антоній, запрошує жінок у садибу свого діда в Карпати. Саме там починається все незвичайне — картини, закоханості, спогади про трагічне минуле та дитяча казка, міфічність якої огортає все.

Повну версію рецензії на «Віндобонський апокриф» читайте на сайті медіа «Сенсор».

Матеріал підготовлено за сприяння державної установи «Український інститут книги» за кошти державного бюджету України.

«Перекопане» — це третя збірка Ярослава Гадзінського — поета, який дебютував у 2004 році. Ця поетична книжка вийшла друком у 2023 році у тернопільському видавництві «Крок». Між цією збіркою та двома попередніми чимала дистанція — 16 років, тож є сенс говорити про неї ще й як про дебют оновленого поетичного голосу, в якому все одно чутні знайомі та вже виважені ноти.

Рецензію на «Перекопане» Ярослава Гадзінського читайте на сайті медіа «Сенсор».


Матеріал підготовлено за сприяння державної установи «Український інститут книги» за кошти державного бюджету України.

Цьогоріч у видавництві «Віхола» вийшла книжка «Канада. Від персикових садів до Полярного кола» Євгена Лакінського, у якій автор описав Канаду, яку йому вдалося відчути та дослідити. Він ділиться фактами з історії країни, цікавими статистичними даними й підтверджує або спростовує популярні міфи про цю країну.

Водночас автор робить Канаду ближчою до українських читачів — адже в центрі опиняється досвід саме українців.

Читайте рецензію на сайті медіа «Сенсор».

Підготовлено за сприяння державної установи «Український інститут книги» за кошти державного бюджету України.

Добірка культурних подій цього тижня

З 18 по 24 листопада в Україні розгорнеться низка культурних подій, які об’єднають шанувальників різних видів мистецтва. У Києві гурт Vivienne Mort представить новий альбом. Також у столиці відбудеться екскурсія місцями Революції Гідності. У Львові пройде інклюзивний перегляд стрічки «Порося Нельсон», а з Одесою та Чернівцями місто об'єднає фестиваль «Нове німецьке кіно».

В Івано-Франківську на великому екрані покажуть добірку документальних фільмів «Це (не) має значення». У Черкасах говоритимуть про життя Тараса Шевченка, а онлайн українці зможуть долучитися до Європейського кінофестивалю.

«Уламки з-під Авдіївки. Замість казок сину» — щоденник-хроніка, який Олександр Гоменюк вів від початку перебування на фронті та протягом першого року повномасштабного вторгнення.

Майже щоденні записи переважно вміщаються в один абзац, часом — обриваються на півслові, а інколи взагалі складаються з одного, але дуже важливого слова: «Вижив».

Pецензію на «Уламки з-під Авдіївки. Замість казок сину» читайте на сайті медіа «Сенсор».

Матеріал підготовлено за сприяння державної установи «Український інститут книги» за кошти державного бюджету України.

Здається, про війну написали вже всі, проте це не так. Нові та нові історії з початку повномасштабного вторгнення з’являються, аби не тільки поділитися з іншим своїм болем, але й зафіксувати важливі моменти — так було і так більше не повториться.

Авторки-дебютантки на курсі терапевтичного письма Ірени Карпи My story саме цим і займалися — виписувалися, ділилися, фіксували. Саме так була створена збірка короткої прози «Я (не) знаю, як про це писати», яка вийшла цьогоріч у видавництві «#книголав». Завдяки цій книжці ми можемо не тільки зрозуміти, як працює терапевтичне письмо, але й дізнатися інші, відмінні та часом контроверсійні досвіди переживання війни. І навіть спробувати у кінці самим написати свою історію.

Читайте рецензію на сайті медіа «Сенсор».

Матеріал підготовлено за сприяння державної установи «Український інститут книги» за кошти державного бюджету України.

Книжкові історії — це не тільки спосіб поринути у вигадані світи чи дізнатися більше про різні досвіди. Це також інструмент для авторів і авторок переосмислити літературні традиції та підсвітити історії тих персонажів або персонажок, які ще досі не звучали.

Так, наприклад, стають популярними романи про сильних жінок, що також мають власні мрії та готові боротися за свої переконання. Дівчата з підліткових історій чи чаклунки та принцеси з вигаданих світів — усім їм є що розповісти про свій шлях становлення та чим надихнути читачів.

Більше про долю однієї з таких персонажок, принцеси Ясміни, — у рецензії на роман «Ясміна. Шлях до корони» Дар’ї Новицької на сайті медіа «Сенсор».

Матеріал підготовлено за сприяння державної установи «Український інститут книги» за кошти державного бюджету України.

«Приходь без дзвінка» — дебютний текст української авторки Світлани Бєлоусової. У романі письменниця поєднала дві часові лінії: в одній Яна — доросла дівчина, яка намагається подолати своє минуле, навчитися жити з собою та власними страхами; в іншій — дитина 90-х у великій сім’ї, змушена виживати під тиском дорослих проблем.
Ця книга частково автобіографічна: Яна, так само як і авторка, народилася і виросла в Києві, любить читати книжки і слухати пісні «Скрябіна», вже в дорослому віці полюбила гори та планує написати книгу.

Рецензію читайте на сайті медіа «Сенсор».

Матеріал підготовлено за сприяння державної установи «Український інститут книги» за кошти державного бюджету України.

«Скарби України: Культурна спадщина нації» — мистецьке видання, що розповідає про українську культуру з історичної перспективи. Спершу книга вийшла у 2022 році англійською мовою у британському видавництві Thames & Hudson. А у 2024 році видавництво Arthuss переклало текстбук українською.

До видання долучилися вісім дослідників і дослідниць історії та мистецтва з України та з-за кордону: Андрій Пучков, Крістіан Раффенсперґер, Діана Клочко, Максим Яременко, Аліса Ложкіна, Мирослава Мудрак, Олександр Соловйов і Вікторія Бурлака. Автором передмови став тодішній президент Українського ПЕНу Андрій Курков.

Рецензію на «Скарби України: Культурна спадщина нації» читайте на сайті медіа «Сенсор».

Матеріал підготовлено за сприяння державної установи «Український інститут книги» за кошти державного бюджету України.

У видавництві ist publishing вийшла друком збірка вибраних текстів мистецького критика та куратора Бориса Філоненка «Культура під тиском від ООО/ОООО». Видання лаштує простір для розвитку якісної та відповідальної критики в Україні.

Продовжуючи думку Тіберія Сільваші, Борис потверджує, що мистецька критика, як і мистецтво, має прямувати до нових територій. Розповідаємо про 7 контекстів книжки та її автора, який зачинає подорожі до незвіданих земель мистецьких та суспільних процесів напередодні та під час повномасштабної війни.

Читайте рецензію на сайті медіа «Сенсор».

Матеріал підготовлено за сприяння державної установи «Український інститут книги» за кошти державного бюджету України.

«Загублений світ Полісся. Природа та люди великих боліт» — нонфікшн від лісівника, еколога та засновника Природничого центру «Міжрічинська Пуща» Андрія Сагайдака. Автор прокладає власні маршрути рідним Поліссям, аби охопити все багатоманіття регіону: від споглядань екосистеми боліт та важливих правил виживання у місцевих лісах до філологічних цікавинок цієї території та навіть історії мистецтв.

Рецензію на книжку Андрія Сагайдака «Загублений світ Полісся» читайте на сайті медіа «Сенсор».

Матеріал підготовлено за сприяння державної установи «Український інститут книги» за кошти державного бюджету України.

У 2024 році у видавництві «Брустури» вийшла книга «Баба Федиха» письменниці, журналістки й музикантки Уляни Маляр. Це добірка казок, написаних з елементами гуцульського говору, у яких авторка розповідає про своє дитинство і найріднішу людину — бабусю Маріку (Федиху), що була їй подругою та наставницею і яка через казку, персональну бесіду і власний приклад розповідала їй про життя — про його прекрасності й недоліки.

Видання створено з великим пієтетом, воно — знак любові і безмежної вдячності, спосіб зафіксувати спомини, що гріють і підтримують у найважчі часи.

Читайте рецензію на сайті медіа «Сенсор».

Підготовлено за сприяння державної установи «Український інститут книги» за кошти державного бюджету України.

Поетична збірка «Лемніската» вийшла навесні 2024 року в серії «Лауреати Смолоскипу». Це вже четверта книжка письменниці, перекладачки, ілюстраторки та фінансистки (за фахом) Ірини Сажинської.

«Лемніската» вражає чіткістю структури — настільки в цьому поетичному будиночку все на своїх місцях. Пропонуємо дізнатися, що ховається за його дверима. Більше про збірку читайте в рецензії на сайті медіа «Сенсор».

Матеріал підготовлено за сприяння державної установи «Український інститут книги» за кошти державного бюджету України.

З певністю можна сказати, що останні роки в українській літературі були вкрай поетичними, оскільки подарували читацтву чимало цікавих збірок. З-поміж них окремої уваги заслуговує книга «Наприкінці світла» — дебютна збірка учасника багатьох фестивалів і творчих проєктів Ростислава Кузика.

Ця книга потребує направду глибокого занурення в оніричні вузли світла і пітьми, з яких тут складається кожен вірш.

Пропонуємо розплутати деякі з цих вузлів і придивитися пильніше, що ж затаєно наприкінці світла.
Читайте рецензію на сайті медіа «Сенсор».

Матеріал підготовлено за сприяння державної установи «Український інститут книги» за кошти державного бюджету України.

Про що розповідає монографія Зої Чегусової «Професійне декоративне мистецтво України доби глобалізації» і чому нам потрібні такі праці?

Ґрунтовне дослідження Зої Чегусової охоплює історичний пласт кінця ХХ — початку ХХІ століття. Авторка наочно показує читачеві, у чому полягає цінність декоративного мистецтва і з якими викликами воно стикається у добу глобалізації. Ця праця — не просто наукове видання, а й натхненний заклик відроджувати мистецькі традиції, які єднають нас із історичним корінням та відкривають нові горизонти.

Читайте рецензію на сайті медіа «Сенсор».

Матеріал підготовлено за сприяння державної установи «Український інститут книги» за кошти державного бюджету України.