https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/ofitsijne-povidomlennya-pro-zasidannya-svyashhennogo-synodu-7-lystopada-2024-r/
Yevstratiy Zoria
@yevstr
митрополит Білоцерківський, речник Київської Митрополії УПЦ (ПЦУ)
Yevstratiy Zoria (English)
Welcome to the Yevstratiy Zoria Telegram channel, managed by user @yevstr. This channel is dedicated to sharing the latest news, updates, and insights on the world of astronomy, astrophysics, and space exploration. Whether you're a seasoned stargazer or just someone with a curious mind, Yevstratiy Zoria is the perfect place to stay informed and engaged with the mysteries of the universe. From breathtaking images of galaxies and nebulae to fascinating articles on black holes and exoplanets, this channel offers a diverse range of content that will inspire and educate you. Join our community of like-minded individuals who share a passion for all things space-related and embark on a journey through the cosmos with Yevstratiy Zoria. Don't miss out on the opportunity to expand your knowledge and appreciation of the vastness of the universe. Follow @yevstr on Telegram today and start exploring the wonders of space with us!
Yevstratiy Zoria
06 Nov, 08:26
Найбільш бажаним для імперії зла результатом виборів у США була неоднозначність результатів та тривала внутрішня суперечка щодо підсумків голосування, із заворушеннями і паралічем держави.
Цього не сталося, і добре.
Сподіваюся, що й інші розрахунки вісі зла щодо Америки теж не справдяться.
Цього не сталося, і добре.
Сподіваюся, що й інші розрахунки вісі зла щодо Америки теж не справдяться.
Yevstratiy Zoria
03 Nov, 09:32
Ще чотири спостереження щодо листа єпископів УПЦ:
1. Якщо вони справді цілком незалежні від РПЦ, як заявляють, то зміст і тон вимог до Гундяєва мав би бути цілком іншим. Але посилань на свою повну незалежність автори листа чомусь не подають в його тексті.
2. Лист підписала лише третина наявного в УПЦ МП єпископату. Отже навіть такий розмитий і вельми обережний протест дві третини єпископів не спонукав до дії.
3. Можна спостерігати тенденцію персоніфікації проблеми замість усвідомлення її системності. Провина покладається на Кирила Гундяєва (особливо в неофіційних коментарях), що цілком може в майбутньому обернутися виправданням РПЦ, коли «замість поганого патріарха її очолить хороший».
4. Вустами неофійного представника колишнього священника Георгія Максімова патріархія та російські спецслужби (які є сіамськими близнюками) послали сигнал: всіх вас можуть судити. Максімов за свою розкольницьку діяльність в Африці Синодом Олександрійського Патріархату був позбавлений сану. Тож його заяви хоча і не є офіційними, але зміст погляду Гундяєа транслюють вірно: «всі ви архієреї РПЦ і ми всім покажемо!»
Висновки прості: московські пани без всякого жалю викинули на смітник митрополитів, які служили їм від усього серця все життя. Лазар та Іларіон є прикладом для кожного архієрея УПЦ МП: як тільки Москві буде вигідно, і вас викинуть на смітник та змішають з багном, не зваживши на жодні попередні заслуги.
Тож замисліться вже зараз - чи варто бути в цій системі й надалі?
І ще одне: підписами від Москви ще ніхто не звільнився. Потрібні реальні та рішучі дії.
1. Якщо вони справді цілком незалежні від РПЦ, як заявляють, то зміст і тон вимог до Гундяєва мав би бути цілком іншим. Але посилань на свою повну незалежність автори листа чомусь не подають в його тексті.
2. Лист підписала лише третина наявного в УПЦ МП єпископату. Отже навіть такий розмитий і вельми обережний протест дві третини єпископів не спонукав до дії.
3. Можна спостерігати тенденцію персоніфікації проблеми замість усвідомлення її системності. Провина покладається на Кирила Гундяєва (особливо в неофіційних коментарях), що цілком може в майбутньому обернутися виправданням РПЦ, коли «замість поганого патріарха її очолить хороший».
4. Вустами неофійного представника колишнього священника Георгія Максімова патріархія та російські спецслужби (які є сіамськими близнюками) послали сигнал: всіх вас можуть судити. Максімов за свою розкольницьку діяльність в Африці Синодом Олександрійського Патріархату був позбавлений сану. Тож його заяви хоча і не є офіційними, але зміст погляду Гундяєа транслюють вірно: «всі ви архієреї РПЦ і ми всім покажемо!»
Висновки прості: московські пани без всякого жалю викинули на смітник митрополитів, які служили їм від усього серця все життя. Лазар та Іларіон є прикладом для кожного архієрея УПЦ МП: як тільки Москві буде вигідно, і вас викинуть на смітник та змішають з багном, не зваживши на жодні попередні заслуги.
Тож замисліться вже зараз - чи варто бути в цій системі й надалі?
І ще одне: підписами від Москви ще ніхто не звільнився. Потрібні реальні та рішучі дії.
Yevstratiy Zoria
01 Nov, 07:20
Єпископи УПЦ нещадно критикують Московську патріархію.
https://youtu.be/M79HUCzNIZM
https://youtu.be/M79HUCzNIZM
Yevstratiy Zoria
31 Oct, 21:04
Аналіз складу підписів під зверненням вказує на те, що митрополит Агафангел намагається заявити себе як очільника альтернативної до групи Паканича спільноти в єпископаті.
Нікого з тих, хто орієнтується на позицію м. Онуфрія, серед підписантів поки що немає. А сам митрополит давно відомий тим, що не любить бути прямим ініціатором якихось явних рішень чи рухів, надаючи можливість іншим робити щось, до чого він може доєднатися або від чого відхреститися.
Нікого з тих, хто орієнтується на позицію м. Онуфрія, серед підписантів поки що немає. А сам митрополит давно відомий тим, що не любить бути прямим ініціатором якихось явних рішень чи рухів, надаючи можливість іншим робити щось, до чого він може доєднатися або від чого відхреститися.
Yevstratiy Zoria
31 Oct, 18:49
«Заяву архієреїв УПЦ» як явище слід оцінити скоріше позитивно. Нарешті хоч щось наважилися заявити. Якщо будуть і подальші кроки в цьому напрямку, а не лише «випускання пари», як вийшло з собором у Феофанії.
Водночас слід констатувати кілька прикметних моментів.
1. Жодного заклику, звернення, спонукання до дій в бік власних органів управління. Заявники нічого не просять у митрополита Онуфрія, у очоленого ним Синоду (де м. Агафангел є першим після голови), у собору єпископів, куди вони всі входять.
2. Заява зʼявилася лише після того, як зачепили м. Іларіона. Зняття м. Лазаря рік тому не спричинило бажання заявляти.
Це тому, що між старцями Агафангелом і Лазарем давно пробігла чорна кішка?
Або так чарівно діє закон, спонукаючи заявляти?
Будемо слідкувати за появою нових підписів - якщо вони будуть.
І за реакцією. Як з Києва, так і з Москви.
P.S. Втішає аргументація канонами. Саме так митрополит Філарет у 1992 році заперечував втручання Синоду РПЦ в справи УПЦ та надання цим Синодом доручення покійному м. Никодиму «скликати Архієрейський собор». Запізніле прозріння?
Водночас слід констатувати кілька прикметних моментів.
1. Жодного заклику, звернення, спонукання до дій в бік власних органів управління. Заявники нічого не просять у митрополита Онуфрія, у очоленого ним Синоду (де м. Агафангел є першим після голови), у собору єпископів, куди вони всі входять.
2. Заява зʼявилася лише після того, як зачепили м. Іларіона. Зняття м. Лазаря рік тому не спричинило бажання заявляти.
Це тому, що між старцями Агафангелом і Лазарем давно пробігла чорна кішка?
Або так чарівно діє закон, спонукаючи заявляти?
Будемо слідкувати за появою нових підписів - якщо вони будуть.
І за реакцією. Як з Києва, так і з Москви.
P.S. Втішає аргументація канонами. Саме так митрополит Філарет у 1992 році заперечував втручання Синоду РПЦ в справи УПЦ та надання цим Синодом доручення покійному м. Никодиму «скликати Архієрейський собор». Запізніле прозріння?
Yevstratiy Zoria
28 Oct, 06:38
Коли варто сказати «НІ!»
Сьогодні у грецького народу святковий день. Він носить назву День «Охі», тобто «ні».
«Ні» відповів грецький народ і уряд 28 жовтня 1940 року на ультиматум італійського диктатора Муссоліні, що означало для Греції війну з потужним ворогом Італією, у якого був ще більш потужний союзник - німецький Райх.
Але почуття власної гідності та усвідомлення відповідальності за майбутнє спонукали грецьку націю сказати на ультиматум - «НІ!» Грецький народ успішно воював з італійськими загарбниками, так що їм довелося просити своїх союзників допомогти.
Зрештою, фашистська коаліція програла. А греки усього світу по праву пишаються тим, що їхня нація без страху перед обличчям ворога сказала чужинцям «НІ», чим зберегла свою гідність і своє майбутнє, як вільного народу.
В цьому нам у греків є чому навчитися.
Вітаємо еллінів зі святом!
Сьогодні у грецького народу святковий день. Він носить назву День «Охі», тобто «ні».
«Ні» відповів грецький народ і уряд 28 жовтня 1940 року на ультиматум італійського диктатора Муссоліні, що означало для Греції війну з потужним ворогом Італією, у якого був ще більш потужний союзник - німецький Райх.
Але почуття власної гідності та усвідомлення відповідальності за майбутнє спонукали грецьку націю сказати на ультиматум - «НІ!» Грецький народ успішно воював з італійськими загарбниками, так що їм довелося просити своїх союзників допомогти.
Зрештою, фашистська коаліція програла. А греки усього світу по праву пишаються тим, що їхня нація без страху перед обличчям ворога сказала чужинцям «НІ», чим зберегла свою гідність і своє майбутнє, як вільного народу.
В цьому нам у греків є чому навчитися.
Вітаємо еллінів зі святом!
Yevstratiy Zoria
25 Oct, 18:22
Данді та Ганді
Коли для деяких читачів роль офіційної синодальної інформації чи то з Києва, чи то з Царгороду перебирають на себе анонімні сторінки для чуток, і така аудиторія з серйозним виглядом намагається ці чутки та плітки аналізувати і робити з них вискновки, то насправді це дуже нагадує сцену з твору «Золоте теля»:
«Пикейные жилеты в числе сорока человек уже оправились от потрясения, подвинтили свои крахмальные воротнички и с жаром толковали о пан-Европе, о морской конференции трех держав и о гандизме.
— Слышали? — говорил один жилет другому, — Ганди приехал в Данди.
— Ганди — это голова! — вздохнул тот. — И Данди — это голова.
Возник спор. Одни жилеты утверждали, что Данди — это город и головою быть не может. Другие с сумасшедшим упорством доказывали противное. В общем, все сошлись на том, что Черноморск будет объявлен вольным городом в ближайшие же дни.»
Не переймайтеся анонімними чутками - це шкідливо для здорового глузду.
Коли для деяких читачів роль офіційної синодальної інформації чи то з Києва, чи то з Царгороду перебирають на себе анонімні сторінки для чуток, і така аудиторія з серйозним виглядом намагається ці чутки та плітки аналізувати і робити з них вискновки, то насправді це дуже нагадує сцену з твору «Золоте теля»:
«Пикейные жилеты в числе сорока человек уже оправились от потрясения, подвинтили свои крахмальные воротнички и с жаром толковали о пан-Европе, о морской конференции трех держав и о гандизме.
— Слышали? — говорил один жилет другому, — Ганди приехал в Данди.
— Ганди — это голова! — вздохнул тот. — И Данди — это голова.
Возник спор. Одни жилеты утверждали, что Данди — это город и головою быть не может. Другие с сумасшедшим упорством доказывали противное. В общем, все сошлись на том, что Черноморск будет объявлен вольным городом в ближайшие же дни.»
Не переймайтеся анонімними чутками - це шкідливо для здорового глузду.
Yevstratiy Zoria
24 Oct, 10:15
Не шукайте не тернині смокви…
Вчора митрополит Онуфрій проводив збори свого синоду.
«Під час роботи Священного Синоду архієреї розглянули питання церковного життя Української Православної Церкви.» Цю вельми інформативну новину за добу побачили майже 8 тисяч читачів, більшість з яких - очевидно з пастви самого владики Онуфрія. А сподівалися побачити щось зовсім інше.
Водночас анонімні сайти та телеграм-канали поширювали численні повідомлення: від піднесено-епічних, що ось зараз щось епохальне нарешті зроблять, до депресивно-панічних - «нічого не вирішили, призначили Аніцоя в Тульчин замість Іонафана, тобто замінили рєдьку хріном».
Залишаючи таким ресурсам ворожіння на синодальній гущі, скажу дещо про інше.
Факт, що ніяких повідомлень за добу не зʼявилося офіційно, з великою долею вірогідності може означати те, що нібито «ухвалені рішення синоду» досі узгоджують і коригують.
Адже не секрет, що в УПЦ МП, використовуючи вираз одного з ієрархів царських часів, «Священный Синод один, а Правительствующий - совсем другой».
І доки отєц Вадімій, протоієрей Балашов та інші «ответственные работники» не побачать документів, не проведуть свій «синод» і не висловлять своїх цінних указаній - «офіційні ресурси УПЦ» нічого не опублікують.
За цією схемою «феофаніївський статут УПЦ» чекає на свою публікацію вже два роки і пʼять місяців.
«Всяке дерево пізнається за плодом своїм: не збирають смокви з терня і не знімають винограду з чагарника.» (Лк. 6:44).
Вчора митрополит Онуфрій проводив збори свого синоду.
«Під час роботи Священного Синоду архієреї розглянули питання церковного життя Української Православної Церкви.» Цю вельми інформативну новину за добу побачили майже 8 тисяч читачів, більшість з яких - очевидно з пастви самого владики Онуфрія. А сподівалися побачити щось зовсім інше.
Водночас анонімні сайти та телеграм-канали поширювали численні повідомлення: від піднесено-епічних, що ось зараз щось епохальне нарешті зроблять, до депресивно-панічних - «нічого не вирішили, призначили Аніцоя в Тульчин замість Іонафана, тобто замінили рєдьку хріном».
Залишаючи таким ресурсам ворожіння на синодальній гущі, скажу дещо про інше.
Факт, що ніяких повідомлень за добу не зʼявилося офіційно, з великою долею вірогідності може означати те, що нібито «ухвалені рішення синоду» досі узгоджують і коригують.
Адже не секрет, що в УПЦ МП, використовуючи вираз одного з ієрархів царських часів, «Священный Синод один, а Правительствующий - совсем другой».
І доки отєц Вадімій, протоієрей Балашов та інші «ответственные работники» не побачать документів, не проведуть свій «синод» і не висловлять своїх цінних указаній - «офіційні ресурси УПЦ» нічого не опублікують.
За цією схемою «феофаніївський статут УПЦ» чекає на свою публікацію вже два роки і пʼять місяців.
«Всяке дерево пізнається за плодом своїм: не збирають смокви з терня і не знімають винограду з чагарника.» (Лк. 6:44).
Yevstratiy Zoria
23 Oct, 15:10
А ви помітили, дорогі читачі, як наполегливо структури МП та їхні представники проводять політику ПОВНОГО ІГНОРУВАННЯ реальності існування ПЦУ? Абсолютно в тому ж дусі, в якому кремлівська дипломатія веде свою міжнародну гру, прагнучи повністю ігнорувати реальність існування України.
Різні діячі МП так само звертаються із заявами чи вимогами щодо реалій в Україні безпосередньо до Вселенського Патріарха, як російські «дипломати» звертаються до США. В обох випадках проводиться думка, що українська сторона не є субʼєктом і не повинна розглядатися стороною діалогу, домовленостей і рішень. Їй, на московську думку, «господарі» мають, як «маріонетці», довести до виконання ухвалене «справжніми панами» рішення.
Мені здається, що саме в цьому, і ні в чому іншому, криється позиція митр. Онуфрія щодо цілковитого ігнорування діалогу з ПЦУ - на відміну від покійного митрополита Володимира, який сприяв діалогу (максимально заблокованого Москвою).
Кажуть сьогодні митр. Онуфрій збирає свій синод. Будемо чекати на чудо і зміну такого ставлення?
Різні діячі МП так само звертаються із заявами чи вимогами щодо реалій в Україні безпосередньо до Вселенського Патріарха, як російські «дипломати» звертаються до США. В обох випадках проводиться думка, що українська сторона не є субʼєктом і не повинна розглядатися стороною діалогу, домовленостей і рішень. Їй, на московську думку, «господарі» мають, як «маріонетці», довести до виконання ухвалене «справжніми панами» рішення.
Мені здається, що саме в цьому, і ні в чому іншому, криється позиція митр. Онуфрія щодо цілковитого ігнорування діалогу з ПЦУ - на відміну від покійного митрополита Володимира, який сприяв діалогу (максимально заблокованого Москвою).
Кажуть сьогодні митр. Онуфрій збирає свій синод. Будемо чекати на чудо і зміну такого ставлення?
Yevstratiy Zoria
23 Sep, 08:19
Сьогодні закон набрав чинності.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3894-IX#Text
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3894-IX#Text
Yevstratiy Zoria
17 Sep, 08:45
РосГосЦерковь
РосГосЦерковь (більш відома як Московський патріархат/РПЦ) має такий самий стосунок до свободи віросповідання, як росдержмедіа - до свободи слова. Тобто - НІЯКИЙ.
Обидва кремлівські монстри лише мімікрують у своїй сфері, використовуючи інструменти релігії/журналістики для ведення державної пропаганди.
Тому заборона їхньої діяльності - це не порушення свободи, а її ЗАХИСТ.
РосГосЦерковь (більш відома як Московський патріархат/РПЦ) має такий самий стосунок до свободи віросповідання, як росдержмедіа - до свободи слова. Тобто - НІЯКИЙ.
Обидва кремлівські монстри лише мімікрують у своїй сфері, використовуючи інструменти релігії/журналістики для ведення державної пропаганди.
Тому заборона їхньої діяльності - це не порушення свободи, а її ЗАХИСТ.
Yevstratiy Zoria
09 Sep, 10:07
Що ми знаємо про масову культуру в Німецькому рейху в 1933-45 роках?
Про фільми, про розваги, про німецьких коміків того часу?
Такі знання - уділ небагатьох, хто цікавиться цією специфічною тематикою. І точно ми знаємо про це значно-значно менше, ніж про воєнні дії, терор чи концтабори.
Але саме повсякденне життя і його розваги тоді «олюднювали» існування режиму.
Чомусь внутрішньо все більше впевнений, що якби нацизм пережив Другу світову, як пережив її більшовизм - то і там би зняли багато милих, веселих, душевних фільмів, написали би чимало романтичних віршів та пісень.
В яких партія та ідеологія були б десь на відстані, непомітними. Але ця масова культура допомагала би «олюднювати» нелюдське. Вона би давала монстру привабливе обличчя.
Таке, як у «кавеен». Веселе та кмітливе.
Коли ми жили в «тій» реальності, то як містер Андерсон в Матриці - ми не усвідомлювали цього. Але тепер, живучи в реальному світі, що звільняться від радянської полуди на очах і душах, це неможливо не бачити.
Такі от роздуми з приводу однієї смерті.
Талант? Безумовно. Вміння? Безперечно.
Але назавжди в мою памʼять врізалося те, що у вечір, коли стало відомо про радянський терор у Вільнюсі, по союзному «ящику» крутили «Алєксандр-шоу»…
Про фільми, про розваги, про німецьких коміків того часу?
Такі знання - уділ небагатьох, хто цікавиться цією специфічною тематикою. І точно ми знаємо про це значно-значно менше, ніж про воєнні дії, терор чи концтабори.
Але саме повсякденне життя і його розваги тоді «олюднювали» існування режиму.
Чомусь внутрішньо все більше впевнений, що якби нацизм пережив Другу світову, як пережив її більшовизм - то і там би зняли багато милих, веселих, душевних фільмів, написали би чимало романтичних віршів та пісень.
В яких партія та ідеологія були б десь на відстані, непомітними. Але ця масова культура допомагала би «олюднювати» нелюдське. Вона би давала монстру привабливе обличчя.
Таке, як у «кавеен». Веселе та кмітливе.
Коли ми жили в «тій» реальності, то як містер Андерсон в Матриці - ми не усвідомлювали цього. Але тепер, живучи в реальному світі, що звільняться від радянської полуди на очах і душах, це неможливо не бачити.
Такі от роздуми з приводу однієї смерті.
Талант? Безумовно. Вміння? Безперечно.
Але назавжди в мою памʼять врізалося те, що у вечір, коли стало відомо про радянський терор у Вільнюсі, по союзному «ящику» крутили «Алєксандр-шоу»…
1,305
subscribers
96
photos
6
videos
