Сучасна теорія глобалізації – тихо нав’язана та швидко поширювана – викликає сильні потрясіння в економіці та суспільстві на світовому рівні. Вона породила нові форми систематичної експлуатації та соціальної несправедливості. І прагне скасувати усе, що їй протистоїть: національні, релігійні, ідеологічні та інші традиції. Глобалізація призвела до послаблення та загрожує розпадом соціальних здобутків заради нібито необхідної реконструкції світової економіки, поглибивши прірву, що розділяє багатих і бідних, підірвавши соціальну згуртованість народів та розпалюючи нові вогнища міжнародної напруги. Перед лицем процесу редуктивного та безособового вирівнювання, який стимулює глобалізація, а також етнофілетичних відхилень Православна Церква пропонує захищати тотожність народів і зміцнювати місцеві особливості. Як альтернативний взірець єднання людства вона подає свою структурну організацію, засновану на рівноцінності помісних Церков. Церква протистоїть провокаційній загрозі, що нависає сьогодні над індивідом та культурними традиціями народів і яку містить у собі глобалізація; вона протистоїть також засаді, згідно з якою економіка має власний закон, або «економізмові», тобто економіці, емансипованій від життєвих потреб людини та перетвореній на самоціль. Вона, таким чином, пропонує тривалу економіку, засновану на засадах Євангелія. Керуючись словом Господнім: «Не самим лише хлібом житиме людина»
(Лк. 4:4), вона не ототожнює поступ людського роду з покращенням самого лише рівня життя або з економічним розвитком на шкоду духовним цінностям.
Документи святого і великого Собору Православної Церкви, Крит, 2016р., "VI. Церква перед лицем глобалізації, насильства як її крайнього вияву та іміграції", пункт 15.
НТП
(Лк. 4:4), вона не ототожнює поступ людського роду з покращенням самого лише рівня життя або з економічним розвитком на шкоду духовним цінностям.
Документи святого і великого Собору Православної Церкви, Крит, 2016р., "VI. Церква перед лицем глобалізації, насильства як її крайнього вияву та іміграції", пункт 15.
НТП
