Рецензія на подальші епізоди 2 сезону "Перснів Влади"
Другий сезон "Перснів Влади" залишає глядача з суперечливими враженнями, демонструючи як певний прогрес, так і стійкі проблеми. Незважаючи на деякі покращення, серіал все ще страждає від недоліків, які заважають йому досягти рівня, гідного спадщини Толкіна.
Позитивним зрушенням можна вважати зменшення уваги до менш цікавих сюжетних ліній, таких як історії протогобітів та двох істарі. Це стосується і Пеларґірських пригод Ісілдура та Арондіра. Проте це лише підкреслює, наскільки ці елементи були зайвими з самого початку. Найсильнішими аспектами серіалу залишаються сюжетні арки, пов'язані з Еріґіоном та Морією, які найбільше резонують з духом оригінального матеріалу.
Однак, серіал продовжує страждати від невідповідності масштабу подій. Битва за Ереґіон, яка мала б бути епічним зіткненням могутніх армій, виглядає непереконливо через обмежену кількість учасників та недостатньо продуману реалізацію. Це особливо помітно у порівнянні з кінематографічним втіленням Третьої Епохи, яке парадоксально виглядає більш масштабним (хоча їй характерний занепад, зменшення чисельності військ,політичні кризи тощо).
Спроби додати глибини та неоднозначності орками виглядають дуже натягнутими та сприймаються як невдала спроба модернізувати чітку моральну структуру світу Толкіна. Це створює дисонанс між оригінальним баченням автора та сучасними тенденціями у сторітелінгу. Толкін заперечував, що Мордор символізує якусь одну сторону 1 чи 2 світових воєн. Навпаки він вважав що орки могли бути на боці усіх сторін. Простежуються паралелі із сучасною російсько-українською війною та намаганням відбілити військових злочинців та морально гнилий народ.
Технічні аспекти серіалу також викликають питання. Деякі сцени, як-от обвал, спричинений орками за допомогою катапульт, виглядають нелогічно і підривають достовірність створеного світу. Принаймні у цьому випадку це не виглядало органічно, як наприклад підрив водостоку під час битви в Гельмовій ущелині.
Особливої уваги заслуговує епізод з Балроґом у Морії, який викликає чимало запитань. Сцена зустрічі гномів з цією древньою загрозою мала б бути одним з кульмінаційних моментів сезону, але її реалізація залишає бажати кращого. Проте сцена звісно ефектна й в основному не суперечить канону. Нелогічність подій підриває достовірність ситуації: важко повірити, що простий обвал міг би зупинити істоту такої могутності, як Балроґ. Ще більше питань викликає доля персня влади в цій сцені. Незрозуміло, як він міг опинитися на безпечній відстані від катастрофи, щоб залишитися з принцом, або ж чи залишився він з Балроґом (перед тим як атакувати Балроґа Король Дурін зняв свій перстень). Ця неоднозначність, замість того щоб інтригувати, скоріше дратує глядача (принаймні адмін замислився над цим одразу)своєю непродуманістю.
Крім того, трактування впливу перснів на гномів виглядає перебільшеним. У канонічному матеріалі гноми мали змогу знімати свої персні та передавати їх нащадкам чи друзям, що суперечить показаному в серіалі майже наркотичному впливу артефактів. Така інтерпретація не лише відхиляється від оригінального бачення Толкіна, але й спрощує складну природу влади та спокуси, яку уособлюють персні.
Введення нових персонажів, таких як молодий Ґандальф, хоч і очікуване (ким ж іще міг бути істарі котрий має особливий звʼязок із гобітами), але виконане без особливої витонченості. Затягування розкриття особистості злого чарівника виглядає як спроба штучно підтримати інтригу, а не як органічний розвиток сюжету.
Загалом, другий сезон "Перснів Влади" демонструє певні покращення, але все ще страждає від фундаментальних проблем. Серіал балансує між амбітним баченням та недосконалим виконанням, залишаючи відчуття, що його потенціал все ще не реалізований повною мірою. Що є відвертою халтурою. Адже кожна з тих подій мала б виглядати в рази масштабніше за 3 епоху. Можливо вони готуються найкраще для завершального зіткнення. Однак як ми бачимо уже з двох сезонів ймовірність кардинальної зміни підходу є вкрай мізерною.
![[☧]Ангарта. Telegram Channel](/avatar/1571/1571967109.jpg)
