РУСПИЗДТВОРЧ
.
.
Є один цікавий культурний феномен, про який я давно хотів написати.
Якщо вивчати історію, дивитися на митців і мистецтво,
завжди помічаєш одне.
Кількість гуртків, творчих обʼєднань, рухів та напрямків,
під егідою яких виступали митці - завжди була неймовірно великою.
Незалежно від епохи.
від 1800-их, де Кири́ло-Мефо́діївське бра́тство Шевченка та Куліша,
до 1930-их, з ВАПЛІТЕ Хвильового, Гарт, Плуг, Нова Ґенерація,
у 1960-их - ПРОЛІСОК у Львові, Клуб Творчої Молоді - у Києві,
(Там тобі і Горська, і Симоненко був, хто тільки не був...)
Завжди митці обʼєднувались.
Завжди були групи, напрямки, де вони обмінювались ідеями, зустрічалися, робили один-одного краще.
І от зараз... А зараз - що?
Ви знаєте хоч одне мистецьке угрупування?
Не таке, що вбере у себе купу талановитих людей, і
буде робити якийсь спільний продукт,
Як, скажімо МУР, чи, до недавнього - Творча спілка "Phil it",
чи мій улюблений український джаз-фрік-кабаре ансамбль,
А от,
аби різних митців, різних "творчих спілок" та обʼєднань - збирало під одним крилом якесь велике угрупування?
Умовно, прикиньте: Хейтспіч, Шмальгаузен та Рені Керс роблять творчу спілку "Вибух", чи там... "РУСПИЗДТВОРЧ",
а, у цей самий час - NAZVA, МУР, Паліндром та Yarmak - організовують митецький рух "Чорнило", чи "ЗЛАМ".
І ось,
ці обʼєднання зустрічаються, вигадують спільні ідеї,
НЕ "спільні проєкти", а окремі, свої.
Але приносять, показують, обговорюють.
Тексти, кліпи, сценарії, музику... все, що завгодно.
Сперечаються, сруться, дискутують - і так, у цьому вирії ідей та поглядів, думок
народжується щось абсолютно свіже. Для кожного з них своє.
Але спільне - для України.
Хіба це не було б круто?
Хіба це не повело б культурний контекст вперед з такою швидкістю,
що ми б перестрибували сходинку за три,
наче школяр, що повернувся додому після уроків і біжить до ігрової приставки.
Але цього немає. Чому?
Можливо,
бо інтернет та можливість "самовираження" усюди й на масу,
з ключовим "само" - розділив всіх на маленькі незалежні ячєйки?
Можливо,
бо аби обʼєднатися у спілку,
треба мати хоча б спільний погляд на те, яке мистецтво називати гарним, а яке - ні.
А в силу кількості смаків та варіантів, яке дає той самий інтернет,
дуже важко прийти до якогось спільного показника,
який би от прям всіх влаштовував. На 100%.
Невже ми - занадто "надивлені" та "начитані", аби обʼєднуватись у спілки?
Бо, як показує історія,
спілки завжди найкраще себе почували,
саме в умовах тотальної НЕсвободи творчості.
Або мізерної інформації на тему, "Як має бути?", чи "Що далі буде?".
Але, хіба зараз сильно відомо - "Що далі буде",
і, хіба український твіттер, і наша прекрасна культура кенселінгу - дають таку величезну творчу свободу?
Я б хотів повернути спілки,
це було б круто.
До своєї спілки - вас не долучаю,
бо занадто ціную свій погляд на мистецтво,
і взагалі - про вас якусь хуйню пишуть, не хочу з цим асоціюватись.
Але спілки повернути - дуже хочу!
Гей,
ви ще тут?