Навіть після заборони батьком листуватись з Франком, вони все одно спілкувались. Зустрічались у лісі, дівчина вʼязала стрічки на дерева, щоб Іван зміг її знайти.
У селі Лолин, Ольга зібрала весільні пісні і обряди, їх опрацював Іван Франко і видав збірку.
Рошкевич заповіла, щоб після смерті листи Франка поклали їй під голову, так і зробили.