Психотравма війни | Станіславська Тетяна @posttraumaticstress Channel on Telegram

Психотравма війни | Станіславська Тетяна

@posttraumaticstress


Про ментальне здоров'я під час та після війни.

Блог психоаналітика, клінічного психолога Станіславської Тетяни (Київ, Україна).

Про мене: stanislavskaya.me
Навчання: traumawar.com
Проєкти: wpi-org.com

Психотравма війни | Станіславська Тетяна (Ukrainian)

Доброго дня! Сьогодні ми хочемо представити вам наш канал у Telegram під назвою "Психотравма війни | Станіславська Тетяна". Цей канал створений з метою поглибленого вивчення теми психотравми війни, а також з пропагандою здорового ставлення до ментального здоров'я під час і після війни

Автором каналу є відомий психоаналітик та клінічний психолог Станіславська Тетяна з Києва, Україна. Вона ділиться своїм досвідом та знаннями про психотравму війни, допомагаючи тим, хто потребує підтримки та порад у цій складній сфері

На каналі ви знайдете цікаві та корисні публікації, які стосуються психотравми, її впливу на психіку людини, а також методів психологічної підтримки у таких важких ситуаціях. Станіславська Тетяна ділиться не лише теоретичними знаннями, але й практичними порадами та рекомендаціями, як допомогти собі або своїм близьким з психотравмою війни

Окрім цього, на каналі також представлені інші проекти автора, такі як навчання на traumawar.com та проєкти на wpi-org.com. Якщо ви цікавитеся психологією, ментальним здоров'ям та хочете знайти відповіді на питання, пов'язані з психотравмою війни, то канал "Психотравма війни | Станіславська Тетяна" - це саме те, що вам потрібно!nnПриєднуйтесь до нашого каналу, отримуйте корисну інформацію та підтримку від професіонала у сфері психології та психотравми війни. Ваше ментальне здоров'я - це ваша справжня цінність, не гайте часу і підтримуйте його разом з нами!

Психотравма війни | Станіславська Тетяна

21 Nov, 07:08


Тепер - короткий коментар щодо вчорашнього ІПСО.

Від якого посипалася когнітивка навіть у експертів міжнародних комунікацій.

Давоський звіт World Economic Forum Global Risk Report (2024) містить дослідження глобальних ризиків, з якими людство зіткнеться протягом наступного десятиліття.

Крім зміни клімату, демографічної біфуркації, кризи вартості життя, технологічного прискорення та еволюції у геополітиці - світ чекає тотальна дезінформація.

У звіті є опис того, як наразі правда "підривається" і "перебуває під тиском". Зазначається тренд внутрішньої пропаганди та цензури. Пишеться про поширення інструментів дезінформації, які здатні нівелювати легітимність новообраних урядів, вести до насильницьких протестів, злочинів та тероризму.

Це не головний ризик для людства, але один з головних.

Тобто.
Відрізняти правду від ІПСО стає все важче.
Майбутнє - за тими, хто навчиться відділяти зерна від плевел.

Психотравма війни | Станіславська Тетяна

21 Nov, 06:59


Ранку четверга.
Вітаю з першим снігом. Або не вітаю, у кого досі літня резина.

Готую для вас кілька новин щодо нових проєктів.

А поки міркую про те, як сніг вміє покривати бруд та замітати сліди правди. Щось у цьому є.

Психотравма війни | Станіславська Тетяна

19 Nov, 08:17


Тисяча днів.

Нескінченний марафон страху, втрат, зламаних долей. Глибока рана, яка щодня нагадує про себе поглядами тих, хто страждає від бомбардувань в умовному тилу та повертається з нуля.

Психіка українців проходить випробування, яке важко уявити у мирний час. Тисячу днів люди засинають на кілька годин і прокидаються під звуки вибухів та сирен. Але знаходять сили працювати, цілувати дітей, будувати нове.

Тисяча днів — це історія травми і сили, водночас. Так, ми втомлені, наші серця перевантажені горем від нескінченних втрат. Але ми все одно встаємо, після кожного удару.

Тож ми переможемо.
Так, як зараз - буде не завжди.
Сонце зійде.

Психотравма війни | Станіславська Тетяна

19 Nov, 06:28


Важкувато ми вчора впоралися з інтервізією. У скорботі за загиблими, без світла, без жартів.

Але теплішої інтервізії я давно не пригадую.
Не відірватися було одному від одного.

Терапевтичний ефект - відбувся.

Психотравма війни | Станіславська Тетяна

17 Nov, 06:58


Все.
Тепер каву пити.
Працювати.
Жити.

Психотравма війни | Станіславська Тетяна

17 Nov, 06:30


мені здається, чи ви дійсно чекали сьогодні на ці перлини? бо не вперше ми з вами тут це (культурно) опрацьовуємо…

Психотравма війни | Станіславська Тетяна

17 Nov, 06:21


Емоційне використання матюччя для лайки полегшує психологічний стан. Тому що все, що ми позначаємо словами - ми починаємо опановувати/контролювати, завдяки називанню. Привіт Фройду.

Іншими словами, завдяки матюкам психіка захищає себе від зриву в геть неконтрольовані емоції, допомагає інтегруватися з небажаною реальністю.

Психотравма війни | Станіславська Тетяна

17 Nov, 05:55


Такий красивий ранок зіпсували.
Гевали.

Психотравма війни | Станіславська Тетяна

16 Nov, 16:34


У Фройда є цитата: "Ми всі - нащадки нескінченно довгої низки поколінь убивць".

Напевно тепер справедливо додати "...і їхніх жертв". Психоаналітики добре знають, що то є зворотні сторони однієї медалі.

На фото - назва докладу Фройда "Ми та смерть", де прозвучала ця ідея. Відень, 16 лютого 1915 року.

Психотравма війни | Станіславська Тетяна

16 Nov, 14:52


Протягом війни мені не зустрічалося жодного кейсу, де клієнт не торкався б подій інших воєн, які вплинули на нього через його родину. І на його психічну патологію, у тому числі.

Були в сім'ї герої або зрадники. Як зберігалися нагороди, фотографії, листи. Які сімейні історії передавалися з покоління в покоління, а що замовчувалося.

Чи переживала родина втрату дому, переселення, загибель близьких, голодомор, насильство, полон, аборти та втрату малих дітей. Якими були ролі чоловіків і жінок у війнах. Як ставилися до ворогів, якими були способи виживання.

Які теми не обговорювалися зовсім. Чи були в родині репресії, тиск з боку влади. Як ставилися до близьких, які вчиняли самогубства або зникали безвісті, чи обговорювали, чому варто жити далі. Як війни розлучали членів родини та впливали на їхню близькість.

Як вплинула військова служба або війна на вибір йти у ЗСУ або відмовлятися служити. Які емоції "заборонялися", наприклад страх, злість, розчарування. Які риси вважалися необхідними для виживання. Які травми передані у вигляді симптомів тривожності, параноїдальності, хронічного відчуття небезпеки.

Відчуття "боргу" перед предками: що треба виправити, за що "відпрацювати". Чи є страх повторення історії та побоювання, що подібні події можуть трапитися знов.

Це далеко не все.

І це - територія моєї дисертації: психічна патологія через трансгенераційну травму.

Психотравма війни | Станіславська Тетяна

16 Nov, 14:49


Жодна війна не схожа на іншу, кожна має своє обличчя і характер.

Ця війна теж має свою специфіку: вона пробуджує привидів минулого. Це, звичайно, метафора, але вона справді діє, як промінь світла, лякаючий темні кути.

Травми, які багато приховують - вміють багато чого підіймати на поверхню.

Це рани, які не були загоєні після Першої та Другої світової. Були витіснені. Позбавлені осмислення. Прикрашені легендами. Спотворені пропагандою. Зі стертими злочинами та злочинцями. Без вичерпного аналізу, висновків, рефлексій, визнання наслідків і каяття.

Все це нікуди не ділося і досі лежить у родинній і колективній пам'яті. Війна мігрує між поколіннями, здійснюючи трансгенерацію травм із 20-го - у 21 сторіччя.

Бо справжній травматизм війни торкається не стільки того, що відбувається тут і зараз - скільки потребує апдейту минулого досвіду.

Скелети, що зачинені у наших сімейних шафах - досі непережиті. І час від часу випадають, лякаючи масштабом і цілісністю/збереженістю.

Психотравма війни | Станіславська Тетяна

16 Nov, 11:47


Гітлер до самої смерті був впевнений, що світову війну розв'язав не він, а міжнародне правосуддя і світове еврейство. Тому вважав, що не має вибору, крім самооборони Німеччини. І оскільки, на його думку, він став жертвою агресивної політики - Голокост він використовував як метод самозахисту.

Один в один з тим, що відбувається. Аж моторошно.

Психотравма війни | Станіславська Тетяна

16 Nov, 09:20


Ранку суботи.
Зранку я з двома новинами.

Перша - розклала для вас по поличках стани травматичного генезу. Бо ви знаєте, як я люблю робити складне ясним і наочним. Я ж, у свою чергу - знаю, що ви потягнете схемку до свого робочого портфелю. Я не проти, але, будь ласка, посилайтеся. Не на мене особисто, бо не я - автор цих феноменів. Але на канал "Психотравма війни", бо на ньому викладена ця зручна дизайнерська версія, змакетована мною. Так буде справедливо.

Друга новина.
Ці стани будуть розглядитися на курсі "Поранений цілитель" - для тих, хто працює з військовими і не тільки з ними. На третьому році війни неможливо не відчувати burn out, який вже виснажив цілителів геть.

Від війни втомилися всі страшенно. І психологи - тим паче, бо ми вивозимо не тільки себе, а й на собі.

Цей курс відновлення - те, що потрібно наприкінці 2024-го.

6-7 та 13-14 грудня.
15:00 - 18:00.
8 тис. грн. (16 годин)


Ведуча - Ольга Лазорко, доктор наук, професор Волинського національного університету. Пропрацює з нами вікарну травму, втому від співчуття та професійне вигорання у роботі. Детальна програма - тут.

А тут - РЕЄСТРАЦІЯ для поранених цілителів ❤️‍🩹

Психотравма війни | Станіславська Тетяна

15 Nov, 08:24


Отам, де живе конструкт "бий-біжи-замри" - живе ще кілька реакцій. Одна з них - "залякуй". Вона використовується у тероризмі, як форма психологічної війни для маніпулювання страхом та тиску на цивільне населення.

Оті бомбардировщики, які вкотре летять у нашому напрямку, підлітають до пускових рубежів та роблять пуски ракет, які потім виявляються імітацією - дуже коштовний, але дієвий спосіб регулярно доводити населення до тахикардії.

До речі, статистика інсультів сильно зросла під час війни. І вони помолодшали на 10-15 років - тобто привіт, 35+. Ну і про тривожно-депресивний спектр вже мовчу.

Ця війна увійде у підручники з психології, її будуть розбирати на молекули впливу. От побачите.

Психотравма війни | Станіславська Тетяна

12 Nov, 14:47


На тлі величезної кількості досліджень про таку мотивацію вбивства на полі бою, як потужне почуття відповідальності перед побратимами - існує (як завжди) альтернативна реальність.

Я про того, про кого говорять "вовк-одинак". Який розраховує тільки на себе. Чує себе, бачить і відчуває - тільки себе. Знає, що і куди йому треба - і не рушить з цього тунелю. Він геть не командний і не витримує жодної зайвої людини поруч. Хоча відмінно спрацює по бойовим завданням.

Чи витримає він терапевта? Навряд. І для його чорно-білої картини світу, де існує він окремо і весь інший світ окремо - це зрозуміло.

Чи є різниця між різними військовими і чи варто враховувати психологічний зміст роботи, хто яку робить? Авжеж. Психотерапевтично працювати зі снайпером - не те саме, що з штурмовиком або пілотом БПЛА. Про ССОшників взагалі мовчу, вони теж мовчать. Штабісти, тактичні медики, ДПСУ, розвідка, польові хірурги, тилове забезпечення...

Накладемо на цю профдеформацію особисті якості, довоєнний анамнез, життєвий досвід.

Отримаємо геть різні коктейлі.
Тому терапія - теж дуже різна.

4,301

subscribers

980

photos

21

videos