Почитайте пост Світлани Ройз, знову стисла програма дій для повернення психічної системи в рівновагу і підтримка її резільєнтності:
Уривок
……….
Війна в'їлась всередину. І це напевно ціна нашої адаптації. Спостерігаю, що може змінитись за 10 хронічного стресу. Там багато знайомого, але є й нове. Навіть,
Виснаження - коли ми кожен день витрачаємо енергії більше, ніж відновлюємо.
Для того, щоб впоратись з навантаженням стресу саме зараз нашому мозку потрібно:
- ідеально - якщо є можливість і сили фізично переміщуватись в інше місце - те, що відчувається більш безпечним. (Це зовсім не обов'язково в інше місто чи країну ).
- давати собі хоч періодично можливість бути там, де можна виспатись. (Допомагати собі налагоджувати сон)
- мати чи відновлювати режим харчування (це повертає відчуття безпеки і допомагає відновити ритми, що збиваються при стресі) - це дають санаторії, дитячі табори.
- обов'язковий рух - ходьба, плавання, спорт, що завгодно, хоч трішки. Ідеально - пробувати щось нове, здобувати зовсім новий тілесний досвід
- новий досвід в навчанні. (Я дуже раділа тому, що наважилась робити в цій відпустці все, що взагалі не любила і не наважувалась - плавати, малювати, пробую нове навчання.)
- робота з мовленими центрами - писати нотатки та листи, грати в ігри зі словами, писати щоденник
Нова інформація - не гортання стрічки та телеграм каналів, а саме навчання і те, що ми можемо використати в реальному житті
* Відчуття спільноти - контакти з тими, з ким безпечно і комфортно (Окситоцин - близькість, турбота, відчуття "ми разом", тактильність - допомагає знизити рівень кортизолу)
* Те, що дає позитивні відчуття - по всіх каналах сприйняття - смаки, звуки, доторки, рухи, візуальні
"Відкритість новому, новий досвід і протидія стресу, як наслідок пошуку нових джерел позитивних емоцій, новизна, фізична активність, спілкування, хобі - це буквально "підживлення", яке складно, але важливо собі дозволяти
Позитивні емоції і дозвіл собі радості, як енергії. (саме тут фізична активність та відкритість новому) забезпечують нашу адаптацію до світу, що змінюється.
(Це все доповнює, але точно не може замінити психотерапію, якщо вона потрібна. )
І найголовніше й найскладніше - перебудування "моделі світу", як основи сприйняття реальності. Як мінімум, прийняття: "як раніше вже ніколи не буде" чи "Я дорослий". Напевно, далі йде рівень, пов'язаний з цінностями. І це вже інша тема.
…..