Потяг "Київ-Брюссель"

🇪🇺 Минулого тижня у Європарламенті підтримали Марту Кос на посаду єврокомісара з питань розширення. Для України ця роль має значну вагу, поступаючись лише посаді президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн та, можливо, майбутній керівниці європейської дипломатії, колишній премʼєрці Естонії, Каї Каллас.

🇺🇦 Близько половини слухань були присвячені Україні. Марта Кос навіть звернулася до українців українською. Вона заявила, що Україна – основний претендент на вступ до ЄС, відзначивши її успіхи в реформуванні навіть в умовах війни. Крім того, вона пообіцяла працювати в тісному контакті щодо відновлення та реконструкції України.

⚖️ Кос наголошує на необхідності дотримання підходу "на основі результатів". Вона підкреслила, що реформи, дотримання верховенства права та боротьба з корупцією є ключовими критеріями для всіх країн-кандидатів. За її словами у процесі євроінтеграції не можна жертвувати якістю заради швидкості.

🗣 Слухання акцентували увагу на боротьбі з дезінформацією та важливості правильної комунікації. Марта Кос підкреслила, що ЄС має ефективніше доносити переваги розширення, протидіяти міфам та дестабілізаційній пропаганді, як всередині Союзу, так і в країнах-кандидатах.

🇲🇩🇬🇪 Слухання торкнулися й інших країн-кандидатів, зокрема Молдови, Західних Балкан, Грузії та Сербії. Кос наголосила на готовності ЄС використовувати жорсткі заходи для забезпечення демократичних перетворень, втім уникаючи конкретики. Згадала і про важливість переосмислення формату Східного партнерства.

Загалом виглядає так, що в обличчі Кос Україна отримає конструктивного, але справедливого рефері. Сподіваємось на позитивну динаміку в порівнянні з попередніми роками.

📍 Детальніше про це читайте у статті, яка зазначена в коментарях.

Жозеп Боррель вважає, що Україна вже має кращий результат, ніж деякі держави, що йдуть до членства багато років

⚡️ У цей четвер, 14 листопада о 17:00, Центр економічної стратегії проаналізує, наскільки українська економіка наблизилась до ЄС, а також організує дискусію про головні реформи, пов’язані з цією темою.

Традиційно, на початку заходу економісти ЦЕС оглянуть основні зміни в ключових секторах економіки за місяць.

Серед спікерів буде і Юлія Шаіпова, співавторка цього каналу та старша проєктна менеджерка Команди підтримки реформ Міністерства економіки.

🔗 Реєстрація на подію за посиланням.

Звіт Єврокомісії про розширення 2024: як оцінили прогрес України?🇪🇺🇺🇦

Сьогодні Єврокомісія оприлюднила свій щорічний Звіт про розширення, в якому оцінено прогрес України на шляху євроінтеграції за 2024 рік. Попри складні умови, Україна зуміла зберегти стабільність реформ та продовжує рухатися вперед.

🔹 Основні досягнення: У більшості напрямків Україна зберегла ту саму оцінку наближення до права ЄС, що і в 2023 році, а в розділі “Підприємництво та промислова політика” - навіть дещо покращила оцінку.

🔹 Виклики: У деяких сферах, прогрес в деяких сферах (таких як право інтелектуальної власності чи захист довкілля) дещо зменшився, а в інших - навпаки, суттєво прискорився (наприклад, у сфері економічної та монетарної політики та у сфері підприємництва та промислової політики).

🔹 Що далі? У 2025 році зусилля мають бути зосереджені на:
1. Виконанні рекомендацій пріоритетного кластеру - Основи, до якого належать розділи щодо боротьби з корупцією та досягнення верховенства права. По цьому Кластеру скринінговий звіт очікується на початку 2025 року
2. Синхронізації роботи з виконанням індикаторів Плану України.
3. Підготовці Національної програми адаптації законодавства до права ЄС.

Детальніше про оцінки та подальші кроки — в інфографіці EasyBusiness в коментарях.

Переговори про вступ: Хто буде координувати процес?

У червні Президент затвердив склад делегації, яка вестиме переговори з ЄС. Очолила її віцепрем’єрка з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина. Разом із нею в команді представники Верховної Ради, Офісу Президента, міністерств та Урядового офісу координації європейської інтеграції. Їхня місія — доносити позицію України.

🔸 Як це працює?
Для підготовки позицій створили 36 робочих груп. Кожна з них займається своїм розділом переговорів. Керує роботою заступник профільного міністра, секретарем є представник Урядового офісу євроінтеграції, а координує все — міжвідомча група під головуванням тієї ж Стефанішиної.

🔸 Хто в команді?
У робочих групах, окрім урядовців, можуть бути представники громадськості, бізнесу, академічної спільноти, ОП та Апарату ВРУ. Але чіткої процедури для їхнього залучення поки немає. Повний перелік робочих груп можна переглянути за посиланням.

🔸 Що далі?
Вже стартували двосторонні зустрічі з ЄС у рамках скринінгу. Завдання — підготувати позиції для скринінгових зустрічей, а у подальшому - і сильні переговорні позиції. Скринінг має закінчитися до кінця 2025-го.

📑 Дорожня карта у сфері верховенства права: Україна працює над першими бенчмарками в переговорах з ЄС

У переговорній рамці для України міститься ряд стандартних для політики розширення ЄС вимог, вони застосовувались і для інших кандидатів. Наприклад, система бенчмарків: коли для відкриття чи закриття розділів треба виконати певні вимоги, зокрема у сфері верховенства права.

🔸 А що у випадку України?

По-перше, щоб відкрити переговорний кластер «Основи», ми повинні представити ЄС відповідні дорожні карти щодо верховенства права, функціонування демократичних інституцій та реформи державного управління та чіткі плани їх виконання. А по-друге, завдяки старанням Угорщини, маємо розробити план дій щодо захисту прав національних меншин.

🔸 Який зараз прогрес?

Уряд вже розробив попередній каркас дорожньої карти з верховенства права і представив її громадськості. Про перші кроки можна дізнатися тут.

До завершення скринінгу маємо підготувати і інші проєкти документів, що вимагаються від нас у переговорній рамці. Водночас їх погодження Єврокомісією може зайняти час. Адже воно підвʼязане до процесу скринінгу, який не завершиться раніше середини 2025 року.

Давайте підсумовувати результати виборів у Європаларламент

🏛Європейська народна партія (партія Урсули фон дер Ляйен) виграє вибори і навіть трохи покращує результати.

⚖️Соціалісти і демократи - партія, до якої належить СДПН Шольца - не змінили результати, попри розгром СДПН в Німеччині.

Найбільше втратили Renew та 🍀 Зелені - до перших належить партія Макрона у Франції, яка також зазнала розгромної поразки. Традиційно ліберали та зелені - найбільші друзі України, тож це сумно. За партію зелених також дещо прикро, враховуючи серйозність наявних кліматичних загроз.

Трохи додали голосів Ідентичність та Демократія, куди входять євроскептичні та популістські партії на кшталт французького Національного об'єднання Марін Ле Пен 🙈, яка тріумфувала у Франції. З одного боку, +9 місць не так багато, з іншого - деякі проросійські партії, як-от угорська Фідес Орбана і словацька Смер Фіцо не належать до цієї групи, але проходять до Європарламенту.

🤔В цьому ж розрізі цікавий результат продемонстрували незалежні кандидати - зростання 35%+. Підозрюємо, що ці незалежні ще можуть нас здивувати. Адже лише умовна половина з них - це нові партії, хто ще не визначився з групою. Але інша половина - це "резерв" ультраправих, токсичні партії (типу німецької AfD), які не захотіли бачити в інших угрупуваннях.

Ну і авжеж, враховуємо, що результати лиш попередні, голоси ще рахуються, але наразі картина виглядає так.

🤔 Скільки можна вже відкривати ті переговори?

Ви можете пам'ятати, що у грудні Рада ЄС вже відкривала переговори з Україною і всі дуже раділи. А тут знову у всіх новинах - "Єврокомісія рекомендує почати". То скіки ж можна?

А справа в тому, що у грудні прийняли формальне рішення про відкриття, але після цього рішення про практичний початок переговорів може бути відкладений на роки.

Україна отримала три додаткові рекомендації для виконання, щоб реально розпочати переговори. Єврокомісія оголосила, що ми їх виконали. І очікуємо, що у кінці червня буде проведена Міжурядова конференція, на якій процес вже буде остаточно запущено і переговори дійсно почнуться.

50 мільярдів для України: які новини?

Сьогодні Верховна Рада🏛 підтримала Рамкову Угоду, яка запускає фінансування у рамках так званого Ukraine Facility - того самого механізму, за яким Україна має отримати 50 мільярдів євро упродовж наступних чотирьох років. Давайте розбиратись, що там передбачено.

Отже, що треба знати про Ukraine Facility, окрім того, що це 50 мільярдів, які покриватимуть наші потреби (в середньому 3-5 мільярдів євро щомісячно)?
🔹 Видавати ці гроші "за красиві очі" нам точно не будуть. Під Ukraine Facility розроблений так званий План України, який передбачає 69 реформ і 150 секторальних індикаторів
🔸38 мільярдів виділяється на пряму підтримку державного бюджету, ще майже 7 - на інвестиційний фонд, що має стимулювати розвиток бізнесу та інвестицій, а ще 5 - на технічні та адміністративні витрати, тобто на покриття відсотків за пільговими кредитами в рамках програми, на зміцнення спроможності державних органів і на синхронізацію законодавства з правом ЄС.

А як ми можемо бути впевненими, що це все не вкрадуть?
☑️ Ми зобов'язалися двічі на рік звітувати про кожну фізичну або юридичну особу, яка сумарно отримає більше 100 тисяч євро з коштів Ukraine Facility
☑️ Україна зобов'язана повідомляти про будь-яке порушення на суму більш як 300 євро.
☑️ ЄС буде моніторити систему на двох рівнях: щорічно у вигляді звіту щодо виконання та через онлайн систему у режимі реального часу за кожним індикатором. А також - а також створить Аудиторську раду для регулярної комунікації з українською стороною.
☑️ У разі, якщо Україна не буде виконувати своє зобов'язання - фінансування може бути призупинено до виконання нами всіх вимог по реформам і звітуванню.

На чому фокус фінансування?
▪️Мінімум 20% передбачених за виконання Плану України - мають виділятися на підтримку місцевого самоврядування і регіонів
▪️Мінімум 20% обсягу інвестиційного фонду - на проекти, пов'язані з пом'якшенням зміни клімату (наскільки це можливо під час війни)
▪️Мінімум 15% обсягу гарантій, що надаватимуться в межах інвестиційного фонду - мають бути направлені на підтримку малого та середнього бізнесу.

Детальніше можна почитати тут. Якщо є питання стосовно Ukraine Facility та Плану України - пишіть у коментарях

Дух часу: про що нам говорять Президент і Канцлер?

У Financial Times вийшла програмна стаття Президента Франції 🇫🇷 Еманюеля Макрона і Канцлера Німеччини 🇩🇪 Олафа Шольца. Формат нечастий і незвичайний: лідери зрідка пишуть колонки, але щоб спільно?

📃 Чому ця стаття вийшла зараз? Бо європейські вибори. Європа заходитиме в новий політичний цикл і намагається зрозуміти, якою має бути стратегія на наступні роки. А факт написання двома лідерами двох локомотивів Євросоюзу посилає дуже потужний меседж як друзям, так і суперникам.

Давайте дивитися, що пишуть.

Пишуть, що викликів багато, згадують війну Росії проти України, що Європа смертна і треба піднятись до викликів часу.

Кілька ключових пунктів, на яких лідери Франції та Німеччини пропонують концентруватись:
▪️Зміцнення глобальної конкурентоспроможності Європи, передусім як промислового та технологічного лідера не в останнню чергу шляхом подальшого розвитку Єдиного Ринку.
▪️Продовження Зеленого переходу та діджиталізації, прагнення зробити Європу першим кліматичнонейтральним континентом
▪️Зменшення критичних залежностей (тут в першу чергу йдеться про технологічну залежність від Китаю та США) шляхом інвестицій у дослідження, інновації та інфраструктуру
▪️Зменшення бюрократії і пришвидшення адміністративних процедур шляхом зменшення звітних обов'язків європейських компаній на 25%.
▪️Реформувати ринки капіталу і стимулювати зберігання капіталу у Європі, а не їх перетікання за кордон

🤔 Ми подивились, що тут є, але чого тут нема? Нема питання безпеки. Хоч російську загрозу і побіжно згадали на початку - але це не є частиною ширшої стратегії. І це не дуже добре. Європі необхідно нарощувати автономість від військової парасольки Штатів, готуватися до можливої агресії Росії і планувати виходячи з цього. Макрон з його яструбиними заявами останніх кількох місяців раптом не згадує це питання взагалі. З чого можна припустити, що голубині настрої Шольца є ближчим європейському споживачу.

🤔 Чого ще нема? Питання розширення. Воно лишається між рядків. І це означає, що нам треба знайти спосіб "вписати" себе в цю архітектуру. Можливо, з безпекового куту зору, але обов'язково - з точки зору економіки, інновацій та технологічного розвитку. Відсутність прямої згадки розширення частково свідчить про те, що запал до швидкого розширення 2022-2023 років зменшився. Можливо, не в останню чергу через процеси у Сербії та Грузії. І це ще один виклик, на який нам слід зважати.

В День Європи бажаємо ЄС процвітання і якнайскорішого розширення, а не оце всього того, що намалювали у цьому прекрасному мемі 🤪

👨‍🌾 Як польські фермери у ЄС вступали

Ми якось обіцяли вам розповісти, з якими викликами свого часу стикався польський агропромисловий сектор в процесі інтеграцї в ЄС. Так от, розказуємо.

💸 Польський сільськогосподарський сектор становив величезний виклик для фермерів ЄС. І в Адженді 2000, формулюючи фінансову перспективу на 2000-2006 роки, Євросоюз висунув пропозицію, щоб фермери тогочасних країн-кандидатів не мали права на прямі субсидії з бюджету ЄС (детальніше про Спільну аграрну політику писали раніше тут). Авжеж, полякам такий підхід дуже не сподобався. Загалом, коса найшла на камінь: в ЄС боялися вищої продуктивності поляків за рахунок дешевшої робочої сили, а польські фермери були занепокоєні потенційним напливом дешевої субсидійованої продукції з ЄС, яка задушить їх на власному ринку.

💰 Остаточно питання вирішили у 2002 році: субсидії для нових країн-членів становили 25% від обсягу субсидій, які надавалися тим країнам, які доєдналися до ЄС до 2004 року. І цей відсоток мав зростати на 5% щорічно до 2007 року, після чого зростання субсидії мало прискоритись до 10% на рік, щоб вийти на 100% у 2013 році. Також домовились близько 15% відрахувань на регіональний розвиток Польщі здійснювати у формі прямих виплат, без особливої прив'язки до адміністрування і программування витрат, щоб підтримати країну у перші роки членства.

🐮Польща та ЄС узгодили також квоти на вироблену продукцію. Загалом, майже по всім позиціям Польща отримала нижчі квоти на виробництво, ніж просила початково. Десь лише трохи нижчі (молоко), а десь - більш як удвічі (яловичина преміум якості).

☝️ Але ми це все до чого. Переговори - це складний процес, в ньому нема нічого особистого. Україна має готуватися, що наші переговори щодо агросектору будуть ще складнішими: адже Польща складала конкуренцію переважно малими фермерськими господарствами, а не величезними агрохолдингами. Разом з тим, не ми перші і не ми останні ведемо ці переговори: маємо мати чіткі переговорні позиції і не боятися їх відстоювати.

🇪🇺 Єврокомісія оновлює політику розширення ЄС

З новими пропозиціями, що включають швидший і гнучкіший процес інтеграції, ЄС має намір зміцнити свій геополітичний вплив. 🌍

Наші колеги з "Центру Економічного Відновлення" проаналізували нові пропозиції. Серед цікавого для нас:

📌 Збереження значущості кластеру "Фундаментальних питань". Прискорення процедури вступу до ЄС точно не відбуватиметься ціною заплющених очей на реформи у сфері верховенства права, судової сфери та антикорупції.

📌 Доступ до фінансових інструментів. Єврокомісія пропонує забезпечити кандидатським країнам легший доступ до фінансових інструментів ЄС. Це важлива зміна парадигми ЄС, але мало вплине на нас через наявність Ukraine Facility.

📌 Кращий доступ до Єдиного ринку. В деяких сферах інтеграція в Єдиний ринок ЄС може відбуватись ще до набуття членства.

📌 Перехід від одностайності до кваліфікованої більшості в ухваленні рішення. Дуже важливе рішення, яке може зменшити потенціал Угорщини деяких країн до блокування руху до ЄС.

Детальніше про нові пропозиції та їхнє значення для України радимо почитати тут.

Наша євроінтеграція під час європейських виборів: що треба знати

У березні вийшло побувати у Брюсселі і зібрати кілька важливих інсайтів про тренди наступних півроку для ЄС і для України.

🔹 ЄС вже повним ходом зайнятий виборами до Європарламенту і відбором кандидатів на посади у новому складі Єврокомісії. Через це є ризик, що наша євроінтеграція з червня десь на пів року стане на паузу через внутрішньополітичні процеси - хоч і бельгійці, які головують в Раді ЄС зараз, прагнуть все ж таки встигнути до червня провести міжурядову конференцію, якою розпочнуться переговори про вступ. Але навіть якщо настане вимушена "пауза", це не так погано - з липня президентство у Раді ЄС у угорців, тож ніхто особливо не засмутиться, якщо саме на їхнє головування припаде цей короткий період "застою". Самі угорці розраховують, що нова Єврокомісія зможе зайнятися поточними справами не раніше початку наступного року. А нам ці пів року варто використати для того, щоб якомога краще підготуватись до початку роботи з новою Єврокомісією.

🔸Розмови про інституційну реформу ЄС активно ведуться, але поки в дуже консервативному варіанті. До зміни засадничих договорів ніхто поки не готовий. Мова йде наразі про застосування так званих "passerelle clauses", які дозволять відійти від голосування консенсусом на користь голосування кваліфікованою більшістю. Також пропрацьовується варіант задіяння знову голосування консенсусом у разі суттєвої загрози інтересам держав-членів, щоб адресувати занепокоєння менших держав про те, що їхній голос розмиватиметься. Важливо, що Україну та інші країни-кандидати планують залучати до консультацій, адже всі розуміють, що нинішнім кандидатам - а в майбутньому членам - ще жити за новими правилами, тож їхню думку прагнуть врахувати.

🔹У Брюсселі є розуміння, що незалежно від того, яким буде результат виборів у Штатах - їм буде потрібно ставати значно активнішими у підтримці України. Тож є рішучість зробити те, що потрібно. Побачимо, у що це виллється на практиці, але в теорії - про це активно говорять, що не може не радувати.

🖼 ЄС запропонувала Україні переговорну рамку: що це означає для нас?

12 березня Єврокомісія представила пропозиції щодо проєктів переговорних рамок для України та Молдови, а це вже майже початок переговорів. Сама рамка — майже копія албансько-македонського варіанту, з деякими точковими, але важливими відмінностями.

Центр Економічного Відновлення провів детальний аналіз пропозицій ЄС, поділимось з вами ключовими пунктами:

⏳ Попри наявність позитивних моментів, запропонована рамка відкидає можливість прискореної інтеграції України.

✍️ Як і у випадку Албанії та Північної Македонії, держави ЄС все ще зберігають за собою право ініціювати коригувальні заходи через звернення до Єврокомісії, а для розділів 23-24 все ще встановлюються проміжні бенчмарки.

📜 Водночас наразі пропонована переговорна рамка для України є лише проектом, який ще мають погодити держави-члени - що, найімовірніше, станеться у червні цього року.

Рамка — це тільки початок, але важливий початок для регулювання динаміки та тривалості переговорів. Тому для кращого розуміння цього процесу дуже радимо почитати повні результати дослідження тут.

ЄС готується до виборів в Європарламент: чому це важливо для нас? 🗳

Через два з половиною місяці виборці із 27 країн-членів ЄС обиратимуть новий Європарламент. Попри те, що Європейський парламент має доволі обмежені повноваження, це вплине на Україну принаймні в чотирьох аспектах.

🇪🇺Нова Єврокомісія. Оновлення парламенту означає оновлення Єврокомісії. Урсула фон дер Ляєн має всі шанси втратити посаду президента ЄК. Вже зараз пильно придивляємось до потенційних кандидатів на цю позицію та їх ставлення до України. Крім того, важливими стануть призначення представника з закордонних справ та комісара з сусідства та розширення (нагадаємо, що зараз цю посаду займає угорець Олівер Варгеї).

⚖️Зміна балансу в Європарламенті. Опитування показують, що дружні до України фракції отримають менше голосів в новому скликані, тоді як ультраправі (щонайменше україноскептичні) найбільше покращать свої результати. Втім, останні роки принесли нам нових друзів та союзників в різних “сім’ях” партій ЄС, тому ця тема заслуговує окремого обговорення.

⚙️Реформа ЄС. Вибори в Європарламент відбуваються на тлі дискусій про зміну процедур та архітектури влади в самому ЄС. Тож важливо розуміти, що повноваження Європарламента можуть зрости, як це вже траплялось в попередні роки.

🛑Пауза на кампанію. Найтривожнішим короткостроковим наслідком для України може стати перемикання всіх країн на питання виборів в найближчі місяці. Підвішеними можуть залишатись багато важливих питань, найголовніше з яких для нас – відкриття переговорів. Перенесення цього питання на після свят після виборів є ризиковим, оскільки з другої половини 2024-го головування в ЄС переходить до Угорщини.

Якщо вам цікаво, то далі розкажемо детальніше про процедуру, прогнози та виклики, а поки слідкуємо за самітом лідерів ЄС 👀

Протести фермерів та Зелена Угода

Ми вже писали про причини кризи на наших кордонах. Але чи знали ви, що частково фермери в усьому ЄС незадоволені вимогами Європейської Зеленої Угоди?

Деякі з нових вимог, якими Єврокомісія вже поступилась:
🔹 Залишення 4% землі необробленими для усіх ферм більше 10 гектарів
🔸 Зменшення використання пестицидів на 50% до 2030 року

Але цих поступок виявилось недостатньо, щоб вгамувати протести. Частина вимог стосуються збільшення фінансування в рамках Спільної аграрної політики, надання Єврокомісару з питань сільського господарства та сільських територій статусу Віце-президента Єврокомісії.

👀 І що цікаво: вимоги, які висувала Єврокомісія, і так були пом'якшені спеціально для фермерів. В ЄС побоюються, що для виконання всіх умов європейським фермерам доведеться рік чи півтора працювати "в нуль".

Тож дуже цікаво, чим закінчиться зіткнення САП - яка завжди була дотаційною - і кліматичних цілей, які мають підтримку по всій Європі. Напередодні виборів в Європарламент і визначення кандидатів на посаду Президента Єврокомісії - будь-яка з цих політик може стати розмінною монетою.

Вітаємо після довгої перерви!)

Епопея з польськими аграріями продовжується, а в ЄС все більше говорять про вплив, який вступ України спричинить на Спільну аграрну політику (САП) і що її, найбільш імовірно, доведеться реформувати.

Давайте подивимось, на деякі її характеристики.

Отже:
🔹 САП - це приблизно 31% загального бюджету ЄС на 2021-2027 роки і близько 378,5 мільярдів євро.
🔸 У попередньому бюджетному періоді на САП приходилось близько 66%(!) бюджету ЄС
🔹 Пряма допомога фермерам Євросоюзу складає десь 72% обсягу Спільної аграрної політики
🔸 Пряма допомога складає також приблизно 22% від загального обсягу бюджету ЄС, тобто приблизно 270 мільярдів євро.

Вдумайтесь. 270 мільярдів євро - це фактично прямі фінансові виплати фермерам: польським, бельгійським, французьким, голландським на 7 років. Для порівняння, Україні виділять 50 мільярдів на 4 роки - і лиш згадайте, з якими боями ця сума погоджувалась.

Так що нинішні блокування кордонів - це квіточки. Попереду - інтеграція в САП і перерозподіл цих всіх бюджетів. Звісно, той факт, що ми будемо претендувати на кошти в рамках САП, не викличе захвату у європейських фермерів. До речі, французькі фермери щодо польських фермерів поводились точно так само, як вони поводяться зараз щодо наших. Але це зовсім інша історія.

Що можна зробити з Угорщиною? 👀

Після виходу Орбана з зали засідань під час голосування про відкриття переговорів та заяв угорських політиків про те, що існують ще як мінімум 70 приводів заблокувати наш процес вступу, багато хто вчергове став задавати це питання. При чому не лише в Києві - а і в Брюсселі та інших європейських столицях. Орбану навіть пригрозили застосуванням статті 7, що є "ядерною зброєю" Європейського Союзу.

💡Стаття 7 Договору про Європейський Союз - це механізм, який дозволяє призупинити право голосу умовної Угорщини за порушення засадничих цінностей ЄС - поваги до людської гідності, свободи, демократії, рівності, верховенства права та поваги до прав людини. Про можливість застосування цієї статті до Угорщини вперше заговорили понад 10 років тому. Але зараз ці голоси звучать все гучніше і гучніше.

Отже, як це працює?
🔸За пропозицією третини держав-членів або Єврокомісії та за погодженням з Європарламентом (2/3 голосів), Європейська рада одностайно вирішує, що певна держава допустила серйозне і системне порушення засадничих цінностей ЄС.
🔸Після цього, Європейська рада кваліфікованою більшістю накладає певні обмеження на права держави в Євросоюзі - аж до позбавлення держави права голосу на засіданнях Європейської Ради.
🔸Важливо, що держава, щодо якої розглядається можливість накладання санкцій, має право висловитись, але не бере участі у голосуваннях щодо цього питання.

Чи колись таке робилось до того?
🔹Подібну процедуру пробували застосувати до Австрії у 1999-2000 роках - вважається, що дуже неуспішно.
🔹Статтею 7 погрожували також Польщі - але м'якшим її варіантом, де визначають лише "ризик суттєвого і системного порушення", а не саме порушення.
🔹Дуже багато хто буде боятися застосувати цю статтю через непрогнозовані наслідки.
🔹Разом з тим, погрози про "70 вето" - аж ніяк не грають на користь угорців і можуть дуже навіть переконати як мінімум третину держав членів підняти це питання перед Європейською радою.