Шановні глядачі і не тільки! Під останнім(и) відео зібралося немало питань.
Тому ми вирішили повідповідати на них і організувати для цього стрім. Ми розповімо про сірники з козачком, почитаємо коментарі з ютубу, поспілкуємося з глядачами і трохи розкажемо про себе.
І все це під неспішну подорож Європою у Euro Truck Simulator.
✈️«Люті», «Бобри» проти Центробанку: як удари по підприємствам руйнують плани російського уряду
💭Всі ми чудово знаємо, що російська економіка та російський бюджет залежать від цін на нафту. Якщо ми подивимось на її динаміку опісля початку ударів по НПЗ, то побачимо, що ціна і справді зросла.
Незважаючи на цінову стелю, це зростання означає, що доходи російського бюджету теж збільшаться, отже й грошей на військову агресію теж стане більше. Логічний умовивід – для нашого ж блага, удари потрібно припинити якнайшвидше. Але якщо все й насправді так просто, то чому російські «Іскандери» досі не розбомбили всі російські ж НПЗ?
🌐 У сьогоднішній статті авторів Youtube-каналу Горицвіт можна детально ознайомитись поточним перебігом протистояння БПЛА проти ЦБРФ та можливі негативні для РФ наслідки цих ударів.
Горицвіт: політика та економіка pinned «У 2019 році 63% українців позитивно ставились до Аляксандра Лукашенка. Працюючі ЗАВОДИ, охайні вулиці, вищі пенсії та зарплати, за якими стоїть міцний та мудрий господарник – все це створило образ Білоруського економічного дива, – хотілось такого і собі. …»
У 2019 році 63% українців позитивно ставились до Аляксандра Лукашенка. Працюючі ЗАВОДИ, охайні вулиці, вищі пенсії та зарплати, за якими стоїть міцний та мудрий господарник – все це створило образ Білоруського економічного дива, – хотілось такого і собі.
Вибори 2020 року та вторгення Росії через поліський кордон зруйнувало маску благочестя Аляксандра Ригоравіча, однак позитивний образ його Білорусі залишався з нами і надалі. Настав час його переосмилити.
Чому білоруське економічне диво, не було ні білоруським, ні економічним, ні дивом?
Як жага до влади помножена на 30 років недалекоглядних політичних рішень призвела Білорусь до втрати суверенітету та перетворило її на плацдарм вторгення РФ?
До чого тут державні підприємства, Мозирський НПЗ та нафтопровід «Дружба»?
🛍Гарний настрій, декаданс та яйця. Всередині економічної реальності Росії
💭Сьогодні в українському суспільстві панує думка, що Путіну вдалося оминути економічні наслідки війни. Думка, що Росія змогла поставити економіку на військові рейки і війна дається ледь не безкоштовно, а тому її ресурсів вистачить на 5, 10 або 20 років. Здається, що це підтверджує цілий набір фактів, якими вдало жонглює російська влада, а за нею підхоплюють і українські оглядачі.
Досвід говорить нам, що апетит російської влади до брехні є нескінченним. Задурюючі очі охочим, росіяни швидше і простіше досягають своїх цілей, в тому числі і військових. І "економічна" брехня - не виключення.
🌐 У сьогоднішній статті авторів Youtube-каналу Горицвіт можна детально ознайомитись з економічною ситуацію у росії, а також наочно побачити як Кремль вдало маніпулює цифрами.
🔽Особистий вибір чи екзистенційна загроза. Які виклики несе міграція майбутньому України 💭За останні 10 років щонайменше 5 млн осіб отримали перший дозвіл на проживання в ЄС. Звісно, не всі вони остаточно покинули Україну. Проте з часом емігрантів ставало все більше і якась частина з них точно залишила країну назавжди.
Раніше це сприймалося як звичний стан речей, але війна радикально змінила наш суспільний дискурс.
Сьогодні наша інформаційна повістка заповнена безпекою, війною, та викликами майбутнього, тому це дає змогу переосмислити багато речей, в тому числі й міграцію.
🌐 Разом з авторами каналу Горицвіт проаналізуємо вплив міграції на майбутнє української держави, а також розглянемо об'єктивні проблеми, які виникають через неї.
Останнє відео було насичене великою кількістю статистики та концепцій. Тому ми вирішили, щоб було б добре згадати деякі з них окремо.
Українці завжди багато емігрували, але з 2013 року на європейському напрямі стався справжній бум — за 9 років близько 5 мільйонів осіб отримали перший дозвіл на проживання ЄС і, у більшості випадків, працювали там само.
В той час коли експортні надходження росли повільно та нестабільно, перекази від заробітчан — швидко та впевнено. В другій половині десятих та останні роки перед війною, перекази відігравали дуже важливу роль в економіці України. І незавжди позитивну.