Що з економікою?

🪖 З 1 грудня уряд оновлює правила бронювання для бізнесу

Причина зміни правил 一 аудит Міністерства оборони, за результатами якого були виявлені незначні порушення.

Тепер щоб отримати статус «критично важливого» підприємства, потрібно виконати дві умови:

▪️ Відсутність податкових боргів.
▪️ Середня зарплата на підприємстві має бути не менше 20 000 грн (або 2,5 мінімальних зарплат). Зарплата кожного військовозобов’язаного працівника, якого бронює підприємство 一 також не менше 20 000 грн.

Третій критерій керівник підприємства обирає самостійно з наявних у постанові № 76 регіональних чи галузевих критеріїв. Усі бронювання будуть здійснюватись через Дію.

📌 Детальніше 一 у матеріалі Forbes.

Нагадаємо, що бронювання працівників є серйозним викликом як для бізнесу на прифронтових територіях, так і для великих промислових підприємств по всій країні.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📈 Податкові надходження продовжують зростати

У жовтні податки до державного бюджету склали 121,8 млрд грн (+32% рік-до-року).

▪️ Зростання відбувається за рахунок податків на споживання. Основними двигунами росту залишаються фіскальне стимулювання, валютний курс, інфляція та жорсткіше адміністрування.

▪️ Водночас акцизні надходження зросли на 134% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Основними джерелами росту є акцизи з імпортних пального та нікотинових виробів (зокрема - через підвищення акцизів), та з дорожчої електроенергії.

▪️ ПДВ зріс на 7,8% порівняно з жовтнем 2023 року.

👀 Нагадаємо, що закон про підвищення податків досі не підписаний президентом, що створює невизначеність як для бізнесу, так і для бюджету на 2025 рік.

Графік 一 з нашого Трекеру економіки, який виходить за підтримки ПриватБанку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇺🇦 Чи потрібно Україні Міністерство об’єднання?

Учора Зеленський презентував «план стійкості», повного тексту ще немає, але попередньо план містить 10 пунктів. В одному з них йдеться про створення Міністерства об’єднання та дозвіл на множинне громадянство в Україні.

🏢 «Міністерство об’єднання», про яке вже давно говорили, має відповідати за стимулювання повернення українців з-за кордону.

На думку нашої старшої економістки Дарії Михайлишиної, це є сумнівною ініціативою. Незрозуміло, які у в нього будуть функції, адже вони, ймовірно, дублюватимуть роботу вже існуючих органів.

👉 Важливо зосередитись на підвищенні ефективності існуючих інституцій, а не створювати нові, які можуть лише розпорошувати ресурси.

Водночас ідея множинного громадянства має потенціал стати корисною:

▪️ Це допоможе українцям, які виїхали за кордон, зберегти зв’язок із батьківщиною та полегшить їх повернення, якщо вони цього захочуть.

▪️ Це може стимулювати приїзд іммігрантів, зокрема представників діаспори, які хочуть жити в Україні, але не готові відмовлятися від іншого громадянства.

Разом із перевагами важливо враховувати безпекові ризики, особливо для тих, хто має громадянство країни-агресора, зокрема російське.

🤔 Що ви думаєте про ці ініціативи?

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💡 Україна експортує електроенергію переважно вночі, коли всередині країни немає дефіциту, і це нормально

Внаслідок нещодавніх обстрілів енергетичної інфраструктури, Україна застосовує планові відключення світла 一 наразі в невеликих обсягах.

Водночас, експорт електроенергії за кордон 一 вночі та рано зранку (коли немає дефіциту і відключень) 一 не припиняється.

Чому важливо експортувати? Україна є частиною європейської електромережі, і продаж електроенергії за кордон 一 це оптимальний спосіб позбутися надлишку електроенергії у години, коли він існує.

Завдяки цьому українські енергокомпанії отримують валютну виручку, що зрештою позитивно впливає на стабільність курсу гривні.

🔌 Ключовою причиною планових відключень можуть бути складнощі з передачею електроенергії із заходу на схід країни. Енергетики продовжують відновлювати всі пошкоджені внаслідок атак об’єкти енергетичної інфраструктури.

📊 Графік 一 Трекер економіки під час війни. Проєкт реалізується за підтримки ПриватБанку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚙️ Українська металургія під час вторгнення на одному графіку

За 10 місяців 2024 року виробництво чавуну і сталі зросло на 21-26% (рік-до-року). Це стало можливим завдяки успішному початку року та роботі морського коридору.

📉 Проте у жовтні виробництво основних видів металопродукції скоротилось.

👉 Більше про жовтень з нашого огляду економіки за місяць.

▪️ Сталь 一 менше на 1% м/м до 604 тис. т (найнижчий рівень за 8 місяців).
▪️ Прокат 一 менше на 12% м/м до 442 тис. т (річний мінімум).
▪️ Чавун 一 зросло порівняно з вереснем на символічні 0,1% до 625 тис. т через більшу кількість робочих днів у жовтні.
▪️ Внутрішнє споживання напівфабрикатів і прокату скоротилося на 10% до 2,6 млн т.
▪️ Експорт залізної руди збільшився на 31,5% у жовтні та майже подвоївся до 27,8 млн т за 2024 рік.
▪️ Середня експортна ціна 一 становила $84 за 10 місяців 2024 і лише $66 в жовтні.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️ Останні апдейти до проєкту бюджету-2025 перед голосуванням у Раді. Очікується, що воно відбудеться вже завтра.

Текст з допису голови Комітету з питань бюджету Роксолани Підласи.

«Отже, що ми запропонували змінити:

1. $2 млрд (90 млрд грн) кредитних коштів надійдуть до держбюджету від Великобританії суто на покриття військових видатків, а саме 一 закупівлю зброї. Вони відображені по спецфонду зовнішніх запозичень і видатках Міноборони.

2. Залишили 4% ПДФО (крім військового) в громадах (тобто, загалом буде 64% для громад) для розрахунків за комунальні послуги та енергоносії, відповідно, скасовуємо субвенцію обласним бюджетам на покриття різниці в тарифах на 12,2 млрд грн.

3. Дозволили прифронтовим громадам НЕ перераховувати реверс до державного бюджету (загалом 593 млн грн).

4. +128 млн Укрзалізниці на співфінансування європейського проєкту розвитку залізничної інфраструктури, (фактично 一 залізничного полотна). Співфінансування 一 обов’язкова умова надання європейських коштів.

5. +277,1 млн грн НАН, зокрема на дослідження у військовій сфері,
6. Виключили можливість політичним партіям купувати військові ОВДП (стаття 49 бюджету).

7. Виключили зобов’язання лікарням тримати гроші на рахунках в Казначействі (пункт 28 прикінцевих положень).

Решта 一 як подано Урядом».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💼 Очікування бізнесу покращилися у жовтні, але залишаються помірними

Індекс очікувань ділової активності НБУ зріс до 49,4 за останній місяць порівняно з 48,7 у вересні, однак залишився нижче «нейтрального» рівня у 50 пунктів.

📈 Настрої помітно покращились у сфері послуг, але залишились негативними у промисловості, будівництві та торгівлі.

На це вплинули посилені обстріли портів, ризик подальших атак на енергетику, дефіцит працівників та зростання витрат бізнесу на енергію і пальне.

Зміна очікувань бізнесу є важливим суб’єктивним показником стану економіки. Це може говорити про поступове відновлення активності чи, навпаки, погіршення ситуації.

📊 Графік 一 з нашої презентації огляду економіки за останній місяць. Також додали у коментарях графік з настроями по секторах.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Бюджетна допомога від іноземних партнерів перевищила $100 млрд

Від початку повномасштабного вторгнення Україна отримала вже $100,79 млрд зовнішньої фінансової допомоги.

Іноземне фінансування втримало українську економіку від колапсу в умовах війни.

💰Завдяки цим коштам Україна здатна фінансувати цивільні видатки бюджету, коли всі власні надходження йдуть на фінансування оборони.

👉 Наш економіст Максим Самойлюк підсумував основні джерела та особливості міжнародного фінансування.

▪️ Найбільше коштів Україна за ці роки отримала від Європейського Союзу ($40,5 млрд), США ($28,2 млрд) та МВФ ($11,4 млрд). Значні обсяги фінансування також надходили від Японії ($6,3 млрд), Канади ($5,4 млрд), Великої Британії ($2,6 млрд). Загалом український бюджет фінансували 27 різних країн та організацій.

▪️ 35% фінансування Україна отримала як безповоротний грант, а 65% надходило у формі пільгових кредитів. Такі кредити сильно відрізняються від звичайних, комерційних кредитів. Здебільшого Україна почне повертати тіло кредитів через декілька десятиліть, а відсотки за кредитами для нас мінімальні або взагалі відсутні.

▪️ Незважаючи на те, що обсяги наданого Україні фінансування є безпрецедентними, вони все одно менші за потребу. За роки повномасштабної війни дефіцит державного бюджету перевищив $120 млрд; ще близько $33,5 млрд пішло на погашення внутрішніх та зовнішніх боргів.

Отже, $100 млрд іноземних коштів покрили 64% потреби у додатковому фінансуванні.

Допоки триває повномасштабна війна, Україна не зможе жити без іноземного фінансування. Основою допомоги на наступні роки має стати $50 млрд грантів та кредитів від країн G7, забезпечені доходами від заморожених російських активів.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇺🇦 Україна має кращий результат, ніж деякі держави, що йдуть до членства багато років

Розповідає в інтерв’ю Європейській правді Жозеп Боррель, високий представник ЄС із закордонних справ і безпекової політики, мандат якого невдовзі закінчиться.

Декілька ключових цитат з інтерв'ю:

▪️ Про Трампа. Я не можу прогнозувати наміри адміністрації США, якої ще не існує. Невідомо навіть, хто буде держсекретарем чи міністром оборони. Але я знаю, що Європейська рада щойно підтвердила зобов'язання ЄС підтримувати Україну. Безпекова угода на десять років, яку ЄС у червні підписав з Україною, залишається чинною.

▪️Про зброю для України. Так, хотілося би діяти швидше. Але ми такі, як є. Євросоюз – це група з 27 країн-членів з різними поглядами, які потребують одностайності. Але ви ж пам'ятаєте: ми починали з того, що пропонували каски. А тепер – постачаємо F-16.

▪️Про прогрес у Євроінтеграції. Навіть сильного бажання бути членом Євросоюзу недостатньо. Потрібен процес реформ, щоб гарантувати, що всі критерії будуть виконані. Це не наше бажання: такими є правила. Але я хочу відзначити, що в останньому звіті про розширення, який Єврокомісія затвердила 30 жовтня, Україна визнана такою, що має дуже добрий результат, набагато кращий, ніж у деяких інших держав, які готуються до членства вже багатьох років.

⚡️ У цей четвер, 14 листопада о 17:00, ми проведемо обговорення про те, наскільки українська економіка близька до ЄС, а також оглянемо головні реформи пов’язані з цією темою.

Крім цього, експерти ЦЕС оглянуть основні зміни в економіці країни за жовтень.

🔗 Зареєструватися на подію 一 за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📈 Інфляція у жовтні знову обігнала прогнози

За рік споживчі ціни виросли на 9,7%, хоча в НБУ такий рівень очікували лише до кінця 2024 року.

Порівняно з вереснем, інфляція у жовтні становила 1,8%. Більше зростання за місяць цього року було тільки у червні, коли ціни зросли на 2,2%.

🍞🥤За місяць найбільше подорожчали продукти і напої (+3,2% м/м), алкоголь і тютюн (+1,8%) та одяг і взуття (+1,2%). З продуктів найбільше подорожчали овочі (+18,2%) та яйця (+18,1%).

🛒 Усі продукти харчування продовжують бути суттєво дорожчими, ніж минулого року, зокрема через гірший урожай. Овочі у жовтні 2024 року подорожчали на 62,1% порівняно з жовтнем 2023 року, масло — на 27,3% р/р, фрукти — на 23,9% р/р.

На думку НБУ, інфляція тимчасово перетне позначку 10% на початку 2025 року і почне знижуватися навесні.

Графік 一 Трекер економіки під час війни. Проєкт реалізується за підтримки ПриватБанку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️ У жовтні Україна скоротила імпорт електроенергії з-за кордону на 60% 一 DiXi Group

Втім, обсяги імпорту все ще втричі перевищують експорт.

Минулого місяця Україна імпортувала 181,8 тис. МВт·год електроенергії.

З них 33% надійшло з Угорщини, близько 25% — зі Словаччини🇸🇰 і Румунії 🇷🇴, 11% — з Польщі 🇵🇱, а 6% — з Молдови 🇲🇩.

Водночас експорт зріс до 60,7 тис. МВт·год. Найбільше експортували електроенергію до Угорщини🇭🇺 (33%), Румунії 🇷🇴(26%) та Словаччини🇸🇰 (25%).

Графік 一 Трекер економіки під час війни.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram