Ціна держави @costukraine Channel on Telegram

Ціна держави

@costukraine


Просвітницький проект про економіку від аналітичного центру CASE Україна.

Підтримати: https://www.patreon.com/costua
https://www.youtube.com/ЦінаДержави

Про нас: http://case-ukraine.com.ua/
https://cost.ua

Співпраця: @jesfor

Ціна держави (Ukrainian)

Україна - країна з багатою історією, культурою та економікою. Як громадяни цієї країни, ми завжди цікавимося тим, що відбувається в економіці нашої держави. Які фактори впливають на її розвиток та добробут громадян? Які реформи потрібно провести для покращення ситуації? Всі ці питання та багато інших відповідає проект "Ціна держави"

Учасники каналу отримують унікальну можливість дізнатися про найсвіжіші економічні новини, аналізи та прогнози від аналітичного центру CASE Україна. Цей просвітницький проект спрямований на те, щоб кожен зміг краще зрозуміти економічну ситуацію в Україні та вплинути на неї своїми діями

Бажаєш підтримати наш проект? Приєднуйся до нашої спільноти на Patreon та долучайся до формування образу майбутньої економіки України. Також слідкуй за нами на YouTube, де ми публікуємо відео з цікавими дискусіями та інтерв'ю

Долучайся до нас, щоб бути в курсі всіх економічних подій країни, дізнаватися про можливості співпраці та обговорювати актуальні питання разом з іншими учасниками каналу. Ми робимо все можливе, щоб кожен міг вплинути на формування економічного майбутнього України разом з нами!

Ціна держави

21 Nov, 13:01


Зовсім забули про збір для 48 окремого штурмового батальйону... Залишилось 3100 грн.

Давайте вже закриємо

1.Купольний РЕБ на 4 діапазони (393Мгц-1360Мгц; 2.4Ггц; 5.8 Ггц).
2.Каліматорний приціл HOLOSUN HS403R у кількості 5шт.
3. Підігрівачі для рук та ніг

Лишається зібрати 3100 грн

Посилання на банку:
https://send.monobank.ua/jar/fTJJzx8To

Номер карти банки:
5375 4112 2390 9081

PayPal: [email protected]

Ціна держави

21 Nov, 12:10


💩Держдума РФ затвердила закон про бюджет на три роки з рекордними військовими витратами

Згідно з проектом, на 2025 рік видатки за статтею «Національна оборона» заплановано в розмірі рекордних 13,5 трлн рублів ($133, 88 млрд) або 6,31% ВВП, у 2026-му прогнозуються у 12,8 трлн рублів, а у 2027 році - у розмірі 13,1 трлн рублів.

Витрати за статтею «Національна безпека» збігаються з цифрами, опублікованими минулого тижня Bloomberg. У 2025 році за цією статтею пропонують витратити 3,5 трлн рублів, у 2026-му - 3,6 трлн, у 2027-му - 3,7 трлн. Отже, в сукупності на оборону і безпеку в 2025 році піде 41% витрат бюджету.

Це більше, ніж витрати на освіту, охорону здоров'я, соціальну політику і національну економіку, разом узяті.

📩 Підписуйся на "Ціну держави"

Ціна держави

21 Nov, 11:56


💰Майже 2 трлн грн складає вартість активів топ-20 державних підприємств: як їм можна використати?

Statewatch пару місяців тому опублікував аналітику по топ-20 держпідприємств: динаміка у вартості активів та чистого доходу .

Склали 2+2 і вийшло, що активи топ-20 ДП коштують 1 трлн 918 млрд грн (або $46 млрд). Доволі чимала сума. Зрозуміло, що вартість активів не завжди і не обов'язково співпадають із ринковою вартістю компанії. Тим не менше.

А чистий дохід - 748,4 млрд грн. Ось тут не дуже зрозуміло, що мається на увазі. Нагадаємо, що згідно із міжнародними стандартами фінансової звітності існують:
- дохід / оборот (revenue);
- EBITDA (прибуток компанії до оподаткування, амортизації та виплати по кредитах);
- чистий прибуток (Net income).

У держави доволі великі активи, які можна направити на розв'язання проблеми із пенсійною системою, яка в нас є банкрутом і на 40% дотується з наших податків.

Наприклад, виставити міноритарну частину акцій на фондову біржу. А хто купить? От тут як раз принагідним буде запуск трирівневої пенсійної системи, що передбачає обов'язкові відрахування з податків на накопичувальну частину. Тобто частина наших податків вкладатиметься в акцій компаній, де держава контролює більшість.

Проведення реформи корпоративного управління (що це розповідали) дозволить ДП бути прибутковими, а отже їхні акції зростатимуть (відповідно і наші пенсійні накопичування).

По-друге, відмовитися від практики, коли доходи від ДП йдуть до бюджету. Їх так само можна перенаправляти до пенсійного фонду для фінансування переходу до накопичувальної пенсійної системи (бо перенаправлення частки податків на обов'язкову накопичувальну частину зменшить надходження до ПФУ).

Загалом, у розвинутих країнах, що мають державні підприємства немає такої дурні як в нас (і РФ, і РБ), коли кошти проїдаються в бюджеті. У Сінгапурі, Малайзії існують так звані суверені фонди, які доходи реінвестують у придбання активів по всьому світу та виступають інвесторами для місцевих бізнесів.

Але для нас це дуже далеко і дуже складно, бо багато ризиків корупційних схем. Якщо вже і лишати частину ДП у власності держави, то хоча б направити на виправлення глобальної проблеми під назвою солідарна пенсійна система.

За даними Мінекономіки, наразі в Україні нараховується 75 суб’єктів управління державними компаніями. У тому числі Апарат Верховної Ради України, Кабінет Міністрів України, 17 міністерств, 34 державних агентств, служб та інших органів виконавчої влади тощо. В їхньому управлінні перебуває 2 995 державних компаній.

📩 Підписуйся на "Ціну держави"

Ціна держави

21 Nov, 10:36


⚖️Чи працювала криміналізація контрабанди раніше?

Як ми вже зазначали, ініціатори ухвалення Закону № 3513-IX, яким повернули кримінальну відповідальність за контрабанду товарів, в якості позитивного наслідку передбачали збільшення надходжень до бюджету.

Парадокс в тому, що майже з тих самих мотивів у свій час цю кримінальну відповідальність за контрабанду товарів було скасовано.

З 17.01.2012 відбулася так звана декриміналізація товарної контрабанди, в рамках якої акцент було перенесено на застосування до порушників адміністративної відповідальності у вигляді суворих штрафів та конфіскації.

Вважалося, що декриміналізація контрабанди усуне тиск на бізнес з боку правоохоронних органів, при цьому ризик фінансових санкцій стане надійним запобіжником у незаконному переміщенні товарів.

Достеменно невідомо про те, який вплив справила декриміналізації на легкість ведення бізнесу, динаміку офіційного товарообігу, митних платежів та надходжень від застосування адміністративних стягнень.

Попри це, мейнстрімом стало твердження про те, що запроваджені зміни не дали очікуваного ефекту, оскільки не відбулося різкого зростання надходжень митних платежів з імпорту товарів народного споживання, які зазвичай виступають предметом незаконного переміщення.

Більше того, одним із аргументів проти декриміналізації товарної контрабанди у свій час було те, що існуючий механізм кримінальної відповідальності за контрабанду товарів був нібито ефективним.

Тому ми проаналізували результати судового розгляду кримінальних справ про контрабанду товарів у 2011 році.

Таким чином, реальний строк позбавлення волі, передбачений санкцією статті 201 Кримінального кодексу України у редакції, чинній у 2011 році, отримало лише 13% засуджених, яким взагалі призначене покарання у вигляді позбавлення волі, з них:
🪵за ч. 1 ст. 201 КК (контрабанда лісу) – 3%;
📦за ч. 2 ст. 201 КК (незаконний прибуток з благодійної допомоги) – 13%.

Якщо розраховувати від кількості осіб, у відношенні яких винесено обвинувальний вирок, то цей показник становитиме:
🪵 за ч. 1 ст. 201 КК – 2%;
📦за ч. 2 ст. 201 КК – 10%.

Таким чином, повернувши кримінальну відповідальність за товарну контрабанду, законотворець повернув і супутні проблеми її застосування.

На наше переконання, посиленню будь-якої відповідальності (як характеру, так ступеню) має передувати ретельний аналіз вже існуючого регулювання, аби визначити причини недостатньої ефективності наявних правових механізмів.

❗️Моніторинг судових рішень покарання за контрабанду реалізовується в рамках програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та впроваджується Pact в Україні. Зміст проекту є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

📩 Підписуйся на "Ціну держави"

Ціна держави

21 Nov, 08:09


👨🏼‍💼Довіра до президента та уряду падає, але довіра до армії залишається високою - Gallup
Gallup продовжує публікувати результати великого опитування українців.

Шість із 10 українців, опитаних у серпні 2024 року, схвалюють роботу, яку виконує президент Володимир Зеленський. Хоча рейтинг Зеленського залишається вищим, ніж у 2020 та 2021 роках (41% в обидва роки), його поточний рейтинг схвалення знизився з рівня, що перевищував 80% у перші два роки війни.

Попри зниження, вдвічі більше українців загалом продовжують підтримувати, ніж не підтримувати Зеленського, і він залишається набагато популярнішим за свого попередника Петра Порошенка.

Нещодавнє падіння помітне серед усіх демографічних груп і широких географічних регіонів, але найбільш різке (з 84% у 2023 році до 56% цього року) - серед мешканців Сходу України, регіону, найближчого до лінії фронту війни.

Падіння довіри українців до національного уряду на 19% за останній рік аналогічне величині падіння рейтингу довіри до Зеленського. На початку війни 60% українців висловлювали довіру національному уряду, яка впала до 47% у 2023 році та 28% сьогодні.

За останнє десятиліття українці лише один раз схвалювали, а не засуджували свою владу - у 2022 році, через кілька місяців після вторгнення.

Довіра до інших інституцій залишається високою
Зниження довіри до уряду та схвалення президента не відобразилося на поглядах українців на всі ключові національні інституції. Збройні сили продовжують користуватися майже повсюдною підтримкою серед українців, як і з моменту російського вторгнення.

Аналогічно, рекордно висока довіра українців до своїх фінансових установ на третьому році війни. Після початкового системного шоку та економічного спаду, спричиненого війною, у 2022 році економіка України стабілізувалася, а інфляція сповільнилася. Хоча економічні перспективи країни завжди є невизначеними під час війни, відносна стабільність економіки України в цей період, ймовірно, сприяє збереженню довіри до фінансової системи, яку тримається на рівні 62%.

Підписуйся на "Ціну держави"

Ціна держави

20 Nov, 19:32


🏚Чисто для економічного приколу без прив'язки до якихось висновків. Чисто fun
Вартість приватного будинку у США по роках у біткоїнах )))

Ну і другий графік - динаміка доходів домогосподарств (у цінах 2022 року). Тут варто сказати, що скрізь у світі, коли говорять про зарплату, то говорять про загальний дохід до вирахування податків та платежів.

@costukraine

Ціна держави

20 Nov, 15:23


⚠️Більшість країн НАТО вже звернулися до українських виробників щодо партнерства або постачання зброї - ТСУ

За результатами опитування наші компанії підтвердили плани постачати зразки озброєння до країн НАТО у перспективі п’яти років. Українські виробники готові і очікують на відкриття експорту, який є важливим сьогодні для підвищення колективної безпеки та інтеграції у глобальні ринки постачання.

Це дані нового опитування зброярів про стандарти НАТО від Технологічних Сил України. Ділюся ключовими висновками з опитування:

До пʼятірки країн, від яких найчастіше надходять запити українським виробникам про партнерство або постачання ОВТ, входять такі члени НАТО як Литва, США, Велика Британія, Чехія та Латвія.

75% українських зброярів переконані, що перехід від державних стандартів України (ДСТУ) до стандартів НАТО покращить діяльність їхніх компаній.

Серед переваг відповідності стандартам Альянсу виробники називають збільшення продажів на міжнародному ринку — 83%, можливості залучення інвестицій — 71%, покращення якості продукції — 46% та оптимізацію операційної діяльності компанії — 38%.

75% опитаних компаній сектору ОПК вважають перевагою у перемовинах з іноземними партнерами наявність кода НАТО, який отримують українські зброярі.
63% опитаних зброярів не знають про роботу української влади щодо впровадження стандартів НАТО.

Нам треба відкрити експорт для української зброї

📩 Підписуйся на "Ціну держави"

Ціна держави

20 Nov, 14:30


🚫🇷🇺 Що не так з антиросійськими санкціями?
Починаємо дискусію. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну західні країни наклали безпрецедентний обсяг санкцій на країну-агресора.

Санкції створили значні труднощі для Росії, проте економіка агресора адаптувалась і продовжила генерувати значні доходи для ведення війни, а значна частина країн світу допомагали Росії обходити накладені санкції.

Після обрання Дональда Трампа президентом США питання санкцій, скоріш за все, може переглядатись.

Про те, чому санкції не спрацювали, як хотілось і як буде розвиватись ситуація з питанням санкцій в епоху Трампа будемо говорити 14 листопада об 16:30 із Володимиром Дубровським, старшим економістом CASE Україна.


Також вестиметься трансляція на YouTube-каналі "Ціна держави": https://youtube.com/live/L-HJ3CAxMRs

@costukraine

Ціна держави

20 Nov, 13:35


🇧🇬🇷🇴 Болгарія та Румунія закликали Єврокомісію обмежити імпорт українського меду

Європейська комісія має вжити заходів для обмеження імпорту меду з України. Про це заявив міністр сільського господарства Болгарії Георгій Тахов на засіданні Ради ЄС з питань сільського господарства та рибальства.

Він зазначив, що цю позицію підтримав і представник Румунії.

За словами міністра, великий обсяг українського меду, який потрапляє на європейський ринок за низькими цінами, тисне на місцевих виробників і ускладнює реалізацію болгарської продукції.

«Окрім багатьох проблем, з якими стикається сектор протягом останніх трьох років, він також зіткнувся з конкуренцією з боку імпорту з України. Обсяг імпорту меду з України до нашої країни з січня по жовтень 2024 року зріс більш ніж на 30% порівняно з аналогічним періодом минулого року», — пояснив він.


🍯Ох же ж цей підступний український мед )) До речі, у вересні Болгарія просила призупинити імпорт українських яєць.

Яйця, зерно, мед тощо не дають спокійно жити. Ех, згадуються старі часи до Революції гідності, коли нам розповідали, що українська продукція не витримає конкуренції та в ЄС на Україну чекає банкрутство та бідність. Виявляється, не все так однозначно.

📩 Підписуйся на "Ціну держави"

Ціна держави

20 Nov, 12:48


🇺🇸🇪🇺Українці стають більш скептичними щодо Заходу: сподівання на швидкий вступ до НАТО та ЄС падають - Gallup

Ще одне соціологічне опитування українців, що зроблено американською компанією.

Українці вже мали сумніви щодо свого майбутнього із Заходом, але переобрання колишнього президента Дональда Трампа 5 листопада, ймовірно, викликало ще більше запитань. Опитування Gallup показують, що надії українців на швидкий вступ до НАТО та Європейського Союзу почали згасати, а а позитивне ставлення до глобального лідерства США падає.

У серпні трохи більше половини опитаних українців (51%) очікували, що Україна стане членом НАТО протягом наступного десятиліття, порівняно з більш ніж 60% у перші два роки російсько-української війни. Двадцять два відсотки вважають, що Україну ніколи не приймуть до блоку, що приблизно вдвічі більше, ніж у попередні роки.

Очікування українців щодо вступу їхньої країни до ЄС мають схожу траєкторію. У 2022 та 2023 роках 73% українців вірили, що їхню країну приймуть до ЄС протягом наступних 10 років. Хоча більшість (61%) у 2024 році продовжують очікувати цього, це на 12% менше, ніж раніше. 15% вважають, що Україну ніколи не приймуть до ЄС, що більш ніж удвічі більше, ніж 7%, які сказали так у 2023.

Доброзичливе ставлення до американського лідерства зникає
Протягом багатьох років думки українців щодо лідерства США були переважно неоднозначними. У період з 2014 по 2021 рік рівень схвалення лідерства США зазвичай коливався між 20% і 40%, і такий самий відсоток висловлював несхвалення.

Ситуація кардинально змінилася з початком війни у 2022 році. США стали найбільшим постачальником військової допомоги Україні, і схвалення їхнього керівництва відповідно підскочило до 66% - одного з найвищих показників у світі на той час.

Відтоді допомога Україні стала політично заангажованою темою в Сполучених Штатах, і багато республіканців прагнуть затримати і навіть припинити потік військової допомоги, на яку покладається Україна. У 2024 році схвалення лідерства США впало до 40%, що загалом відповідає настроям до 2022 року. Майже стільки ж людей не схвалюють лідерство США (37%).

Схвалення Берліна значно стабільніше
Ставлення українців до керівництва Німеччини пішло іншим шляхом. Коли почалася повномасштабна війна, несхвалення Берліна зросло з 20% до 35%, тоді як схвалення залишалося стабільним. У перші місяці війни Німеччина була однією з найбільш нерішучих західних держав щодо запровадження санкцій проти Росії, враховуючи її залежність від імпорту російських енергоносіїв.

У 2023 році українці схвалювали і не схвалювали керівництво Німеччини (53% проти 20% відповідно) на рівні з керівництвом США (53% проти 22%). У той час як у 2024 році схвалення України щодо США ще більше знизилося, лідерство Німеччини залишається стабільним і загалом відповідає довоєнному рівню. Вперше з початку війни Берлін зараз оцінюється вище, ніж Вашингтон.

📩 Підписуйся на "Ціну держави"

Ціна держави

20 Nov, 08:16


🌐 Україна візьме в кредит $660 млн у Світового банку на соціалку
Кабінет міністрів підтримав залучення позики від Міжнародного банку реконструкції та розвитку на $662 млн для фінансування програм соціального захисту.

Кошти спрямують на:
🔹соціальний захист дітей та сімʼї;
🔹надання пільг громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу;
🔹соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини;
🔹виплату довічних державних стипендій (????);
🔹соціальний захист осіб з інвалідністю.

Тобто, ми беремо в кредит 660 млн баксів (або 27,15 млрд грн) на покриття соціальних видатків (щоб потім віддати з відсотками) і водночас плануємо роздачу "вовиної тисячі", яка коштуватиме приблизно 15 млрд грн? Де логіка? Бездумно витратити наявні кошти і взяти ще більше в борг, щоб потім борговий тягар нас завалив?

Саме тому і треба підписати петицію про перегляд програми з видачі 1000 грн: https://petition.president.gov.ua/petition/237068

@costukraine

Ціна держави

20 Nov, 07:58


🚫🇷🇺 Що не так з антиросійськими санкціями?
Друзі, нагадуємо про сьогоднішню дискусію о 16:30

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну західні країни наклали безпрецедентний обсяг санкцій на країну-агресора.

Санкції створили значні труднощі для Росії, проте економіка агресора адаптувалась і продовжила генерувати значні доходи для ведення війни, а значна частина країн світу допомагали Росії обходити накладені санкції.

Після обрання Дональда Трампа президентом США питання санкцій, скоріш за все, може переглядатись.

Про те, чому санкції не спрацювали, як хотілось і як буде розвиватись ситуація з питанням санкцій в епоху Трампа будемо говорити 14 листопада об 16:30 із Володимиром Дубровським, старшим економістом CASE Україна.

Просимо зареєструватися.

Також вестиметься трансляція на YouTube-каналі "Ціна держави".

@costukraine