Texty.org.ua

Росія і раніше неодноразово обстрілювала Україну ракетами, які можуть нести ядерний боєзаряд, наприклад, ракетою Х-55 і її модифікацією. Але міжконтинентальної балістики ще не було, тож ніч на 21 листопада можна вважати першим задокументованим випадком.

Що це була за ракета - ще потребує підтвердження. Але зараз уже відомо, яким був її маршрут. Ми взяли дані у телеграм-каналу war_monitor та візуалізували маршрути МБР та інших ракет, запущених Росією цієї ночі. У великому розмірі дивіться за посиланням, також читайте коментарі

Вони - головні селебритіз серед солдатів і молодших офіцерів.

Серед них є легенди, про яких знають мільйони: Кирило Верес, Павло Розлач і на жаль загиблий Дмитро Коцюбайло. Вони комбати.

Якщо ви запитаєте родича, який служить: “А як тобі Сирський? А як новий комбриг, якого вам призначили?” - швидше за все буде відповідь "ніяк". Натомість про хорошого комбата вам розкажуть багато. Про поганого - більше.

Які вони - класні комбати, які спільні риси їх поєднують, яка їхня роль у цій війні? Які дії свідчать, що комбат розумний і фаховий? Читайте в нашому матеріалі

Вісім українських областей зазнали великої шкоди внаслідок російського удару 17 листопада.

При цьому, лише незначна частина ракет досягла цілей: українська ППО повідомила про збиття 102 зі 120 ракет.

Однак шкоди завдавали не тільки ракети: фіксувалися й влучання ударних безпілотників "Шахед".

Ми візуалізували на основі даних із відкритих джерел об’єкти, у які цілили окупанти, а також показали орієнтовні місця, звідки агресор запускав свої ракети й дрони. Також створили мапу з візуалізацією масованого обстрілу. Дивіться за посиланням

Корупція - заразна, а корупційні скандали роблять її "популярнішою".

Такі парадоксальні висновки зробили дослідники після експерименту в італійських містах Модена та Феррарі. Протягом року вони вивчали дії покупців на касах самообслуговування в супермаркетах. І виявили, що після того, як корупційні скандали потрапляли в заголовки місцевих медіа, люди частіше вдавалися до крадіжок, не пробиваючи деякі товари на касах самообслуговування.

Заразність корупції залежить від середовища, кажуть фахівці. Наприклад, якщо урядовець із Нової Зеландії, яка вважається однією з найменш корумпованих у світі, потрапить до мега-корумпованого Сомалі, він не стане зразком чесності для місцевих хабарників. Навпаки: імовірність того, що новозеландець почне красти разом із ними, зростає.

То що робити? Не публікувати інформацію про корупційні скандали? Чи, як часто буває в Україні, звільняти, звільняти і знову звільняти корупціонерів, в надії що нові люди, які прийдуть на їхні місця, не будуть схильними до корупції?

Не все так просто. Але деякі відповіді у дослідників є. Читайте в нашому перекладі матеріалу іспанської газети El País

Тривалість повітряних тривог у Києві за першу декаду листопада порівняно із жовтнем зросла на 49%.

Про це свідчить здійснений нами аналіз даних.

Ця тенденція, яка триває вже кілька місяців, пояснюється кількома чинниками. Зокрема, Росія нарощує кількість дронів, якими вона щодня атакує Україну. Йдеться не тільки про ударні БПЛА типу "шахед", а й про дрони-"обманки" для перевантаження української ППО.

Водночас ППО переживає зараз низку труднощів - наприклад, переведення її бійців у піхоту. Ось що каже з цього приводу один із військових ППО, який зараз перебуває "в полях":

“Щодо переведення в піхоту, то це секрет полішинеля, з початку року це вже навіть не перша хвиля. Треба ж десь брати людей на передок, щоб не засмучувати тих, хто в тилу за цей час звикся з думкою, що війна якось сама себе переможе. От і вигрібають ППО-шників".

Є й інші проблеми - читайте, що розповів наш співрозмовник

Ситуація на українському фронті не є катастрофічною, навіть попри те, що російський наступ не зупиняється вже багато місяців. Однак є помітні негативні тенденції, з якими треба працювати.

У цьому певен Франц-Штефан Гаді, військовий аналітик, офіцер запасу і консультант урядів та збройних сил у США та Європі.

На запитання про те, чи може Росія здійснити оперативний прорив фронту, якого наразі не відбувається, аналітик каже, що це малоймовірно. Так, Росія має більше живої сили, і завдяки цьому може просуватися - але здійснити прорив в ширших масштабах, оточити українські війська, вийти на оперативний простір так і не спромоглася. Якість живої сили РФ падає, техніки меншає, а в України покращилася ситуація з артилерією, яка залишається домінантою на полі бою.

Україна переживе цю зиму - за умови, якщо Росія не почне атакувати значно більшими силами в повітрі, ніж це було раніше. Однак тоді постане наступне запитання: як Україна переживе наступному зиму, вже в 2025 - 26 роках? Що, якщо США зануряться у власні проблеми, ізолюються та відмовляться від безпекової гегемонії в світі і відповідно зменшать допомогу Україні?

Цікаві відповіді на складні запитання - в інтерв'ю Франца-Штефана Гаді німецькому виданню Tagesschau

Український степ - красивий і мальовничий. Але далеко не такий мальовничий, як, скажімо, високий берег широкої ріки. Або гори. Або ліси-праліси. А ще степ часто рівний, як дошка - і справляє враження землі, яка "гуляє". Тому охочих розорати його, отримати з цієї землі зиск - дуже багато.

Підручники кажуть, що степ займає 40% території України. Насправді автентичного степу збереглося значно, значно менше - від сили кілька відсотків. Та й той не бережуть.

А берегти треба, каже докторка біологічних наук, співзасновниця Української природоохоронної групи Анна Куземко. Причин багато, а для тих, хто шукає зиску, вагомою буде така: "Нема степу - нема чорнозему".

Чому степ не можна бездумно розорювати? Чому висаджувати ліси на степових землях - геть не така добра ідея, як здається? Що відбувається зі степовими землями під час війни, і що буде в майбутньому? Читайте дуже цікаву розповідь нашої співрозмовниці

Цей біль навряд чи відчували на собі люди, які живуть на другому поверсі. Або хоча б на п'ятому.

А от якщо ви живете на високих поверхах багатоповерхівки, у вас є маленька дитина, або старші батьки, або песик, або велосипед, який треба заносити в квартиру - усе описане вам дуже і дуже знайомо.

Скільки киян під час відключень світла долали (і ще, ймовірно, долатимуть) висоту Лаврської дзвінниці, Львівської ратуші або Парашутної вежі, аби без ліфта дістатися до своїх помешкань? Завдяки даним ми змогли приблизно це порахувати.

Що можна зробити, аби під час відключень квартири людей у висотках не перетворювалися на печери - без води, опалення і можливості приготувати їжу? Що з цього можуть зробити самі мешканці, а з чим вони нізащо не впораються без втручання влади? Важливі питання без простих відповідей - у нашому матеріалі

55 тисяч людей - така кількість офіційно зареєстрованих зниклих безвісти за особливих обставин станом на вересень цього року.

Серед них - і військові, і некомбатанти. За кожним зниклим стоять родичі, які продовжують шукати його або її. Багатьом із них настільки психологічно важко, що вони готові залучати будь-яку допомогу - і віддати за неї будь-які гроші.

Було б дивно, якби цією готовністю не намагалися скористатися інші - ласі до швидкої наживи - люди. Різноманітні маги, віщуни та ворожки охоче пропонують свої послуги - хтось за 500 гривень, а хтось і за такі тисячі, що люди беруть великі кредити, аби натомість отримати лише примарну надію.

Психологи кажуть, ці пошуки надії роблять шукачам лише гірше. Замість того, щоб пережити травму і трансформувати своє життя, вони знову і знову платять різного штибу екстрасенсам, які насправді ніяк не можуть допомогти.

А що держава? Адже саме держава мала б організувати не тільки пошуки - які, між іншим, погано організовані - а й надання психологічної підтримки людям, які не можуть дочекатися своїх родичів. Натомість держава за кошти платників податків показує на телемарафоні цих самих екстрасенсів, віщунів та астрологів - чим неабияк популяризує їхні послуги!

Ми поговорили з родичами зниклих, звернулися до екстрасенсів, вислухали колишнього держслужбовця, який раніше допомагав таким постраждалим по службі, а зараз - як громадський активіст. Також в статті є лінк на петицію про заборону участі в державному телемарафоні ворожок та екстрасенсів

"Медсестра шепнула на вушко: пʼять тисяч доларів - і буде вам група інвалідності сьогодні ввечері".

Так згадує проходження комісії обласної МСЕК Віталій із Хмельниччини. Тієї самої МСЕК, яку очолювала горезвісна Тетяна Крупа.

Віталій обурився: він отримав серйозне поранення на фронті, у нього не працює нога - а йому пропонують дати хабар, аби визнати очевидну й доведену документально інвалідність! Звичайно ж, він нічого не заплатив. І Тетяна Крупа змусила його "уточнювати діагноз" - і їхати для цього через всю Україну на милицях!

Так само, як і Віталію, через Тетяну Крупу довелося поневірятися його тестю, який має онкологічне захворювання. Підтверджувати інвалідність без хабаря йому не хотіли - на відміну від прокурорів та інших охочих стати "інвалідами" за гроші.

Як "працювала" Тетяна Крупа - читайте в розповіді нашого співрозмовника

Схильність до вживання алкоголю - одна з головних причин самовільного залишення частини (СЗЧ).

Про це розповідає військовий із позивним Капітан Техас - саме через любов до оковитої здебільшого тікали з його бригади.

Це, звісно, не єдина причина. Часто йдеться про тиск з боку дружин або інших членів родини. Трапляється, що боєць має проблеми зі здоров'ям, а ВЛК визнає його придатним. Багато утікачів не витримують труднощів та небезпек - навіть мінімальних. Не кажучи вже про страх смерті.

А як щодо відсутності демобілізації та в цілому невизначених строків служби? А як щодо закону про "перший випадок СЗЧ?" Як щодо тривалих строків на передовій без ротацій у спокійніші місця? Усі відповіді - в прямій мові військового

Момент, коли Україна почне завдавати ударів по Росії своїми ракетами "Грім-2", вже не за горами. Працюючи у Дніпрі під обстрілами, українські інженери з КБ "Південне" завершили проєктування та виготовлення кількох ракет, зараз вони майже готові до бойової роботи. Що можуть змінити пуски "Грім-2" по важливих об'єктах на території РФ?

Про це розмірковує військовий аналітик, колумніст британської The Telegraph Девід Екс.

Україна отримає суттєві переваги, каже він. Зокрема, зможе придушити російські повітряні нальоти, поступово призупинити постачання важкого озброєння російським військам і стиснути російську економіку в ширшому сенсі.

Однак за допомогою цих ракет Україна не зможе зруйнувати одну з ключових переваг Росії - а отже, й переламати хід війни. "Грім-2" не стануть геймченджером, певен Девід Екс. Чому, і з якою перевагою РФ не здатні впоратися далекобійні ракети - читайте в нашому перекладі матеріалу

Оцінюючи просування окупаційної армії за останні кілька місяців, російські військкори заговорили мало не про повторення відомих проривів радянської армії часів Другої світової війни.

Вони знову малюють жирні червоні стрілки із просуванням ледь не на Київ.

Знайомо, дуже знайомо, чи не так? А чи має під собою реальні підстави це "запаморочення від успіхів"?

Давайте подивимось на мапи. Що змінилося від початку серпня до кінця жовтня? А порівняно з попередніми місяцями?

Ми не заперечуємо, є ділянки, де ситуація справді важка - наприклад, на Покровському напрямку, і не тільки там. Однак на інших ділянках, попри максимальний тиск росіян, ми бачимо радше тупцювання на місці, аніж якісь там "прориви" чи "обвали фронту", про які вони так гучно розповідають. Що ж, інформаційну війну ще ніхто не скасовував.

Зібрали усі мапи в одному матеріалі - дивіться за посиланням

Російський комплекс радіоелектронної боротьби Борисоглєбськ-2 - одна з найдорожчих цілей, знищених FPV-дронами за всю війну. Він коштує 200 мільйонів доларів. А вартість дрона - трохи більше, ніж півтора десятка тисяч гривень.

"Автором" того результативного вильоту став боєць на ім'я Маркіян. На його рахунку багато інших "вибухових" результатів, а ще Маркіян вже багато місяців спостерігає за перегонами технологій, адже росіяни теж розвиваються.

"Ми, українці, відкрили для себе можливості FPV-дронів від безвиході, а це вилилось у дуже ефективну зброю. І чим далі триває війна, тим більше ми розвиваємо цю сферу, але таким чином розвиваємо й ворога, який вчиться на нас і наших помилках. Якщо ми зупинимося в розвитку безпілотників, то ворог нас випередить", - каже Маркіян.

Що потрібно для того, щоб не зупинятися й отримувати перевагу - читайте в нашому матеріалі

Привіт, друзі! Сьогодні хочемо попросити про вашу допомогу.

Пам'ятаєте, недавно ми писали про "поганих командирів"? Тоді завдяки історіям читачів в нас вийшов міцно зшитий, цікавий матеріал. Тепер хочемо піти таким самим шляхом і зробити статтю про СЗЧ (самовільне залишення частини).

Ми шукаємо людей, які пішли в СЗЧ, і просимо їх розповісти про причини, чому вони це зробили. Впевнені, що буде певний кластер найбільш поширених причин. Потім ми хочемо подивитись на ці причини і зрозуміти та запитати фахівців, що можна з ними зробити, як налагодити службу в армії таким чином, щоб людям не хотілося йти в СЗЧ. Або, принаймні, щоб причин на це кратно поменшало.

Якщо ви можете розповісти свою історію - заповніть анкету за посиланням. Якщо ні, але ви знаєте людей, які можуть це зробити - покажіть їм цей допис. Дякуємо!

Кошмар для пішоходів - інакше й не скажеш.

Нещодавно ми писали про новий житловий комплекс, який будують на території колишньої промзони біля Дарницького мосту. Архітектор Олег Гречух, який підготував для нас матеріал, поставив під великий сумнів якість життя у майбутньому ЖК.

Інший дуже сумнівний момент - якість інфраструктури для пішоходів та велосипедистів.

Будинок розташований через дорогу від Дніпра. Однак, щоб дійти до річки, пішоходу доводиться йти вузеньким хідником над завантаженою трафіком дорогою, смажитися на сонці, шкандибати по піску, тягтися під естакадою і зрештою впертися в пішохідний перехід, який ніби є, але насправді його немає.

З усім цим треба щось робити прямо зараз, не чекаючи добудови ЖК. В цьому впевнена наша журналістка Валерія Павленко, яка пройшла цей кошмарний маршрут на своїх двох. Про її пригоди читайте у репортажі

The Washington Post порахував російські гроші, аби зрозуміти, скільки ще РФ зможе воювати проти України.

Висновок звучить як вирок: високі нафтові доходи дозволяють агресивній Росії вести війну ще кілька років.

Але, як завжди у таких випадках, є одне але. І навіть не одне, а кілька. Російська економіка перегрівається, і знайти звичайних працівників дедалі важче. Набирати солдатів теж уже непросто: прифронтові області йдуть на рекорди, нараховуючи фінансовий бонус за контракт в армії.

Ключовим фактором, який впливає на спроможність Росії продовжувати війну, є ціни на нафту. Чи є інструменти, аби вплинути на цей чинник? Читайте ключові тези з матеріалу The Washington Post

Скільки коштує російським окупантам квадратний кілометр української території?

Росіяни платять за продовження наступу такою кількістю життів військових, яка будь-якій притомній країні здається немислимою. Цього року наступ окупантів мав вщухнути після захоплення Авдіївки - однак вони не зупинилися й повільно, але постійно захоплюють нові території.

Чи означає подальше просування та нарощування його темпів, що пропорційно збільшується кількість російських втрат? Яка тут закономірність, чи є кореляція?

Ми проаналізували, як ті чи інші етапи російсько-української війни співвідносяться з динамікою територіальних втрат і надбань, а також із втратою бронетехніки. У цьому процесі є кілька поворотних моментів. Читайте за посиланням

Українській армії потрібен Військовий Кодекс, який нарешті наведе порядок в регулюванні її діяльності.

У цьому певен юрист і правозахисник Алі Сафаров, який зараз служить у війську. Ось який приклад він наводить:

"За одинакові вчинки одному військовослужбовцю може взагалі нічого не бути, а іншому "прилетить" сувора догана, що тягне за собою позбавлення премії. Ці концептуальні моменти, закладені в армійську нормативну базу, дуже демотивують".

Можливо, під час війни це й не на часі, однак без реформування підвищити ефективність війська та бажання в ньому служити - не вийде, резюмує Сафаров. Читайте докладно, які реформи, на його думку, є найбільш нагальними

Україну дедалі більше огортає темрява - а от у Північній Кореї вперше за багато років трохи посвітліло.

Це не метафора - ми висловлюємося буквально. З 2022 року у КНДР поступово зростає рівень нічного освітлення. Про це свідчить наш аналіз супутникових знімків.

Що це означає? Знімки нічних вогнів широко використовуються для оцінки економіки різних країн. Яскравість нічного освітлення корелює з рівнем урбанізації, економічною активністю та розвитком інфраструктури. Отже відтоді, як КНДР почала постачати РФ артилерійські снаряди та балістичні ракети, там додалося грошей, побільшало роботи, почалося певне економічне пожвавлення - і тепер треба освітлювати певні території в темну пору доби.

Найбільш разючі зміни - біля порту Чхонджин, який не раз фігурував у розслідуваннях про постачання зброї.

Глобально Північна Корея все ще залишається темною плямою. Однак війна стала для неї чудовою можливістю заробити після десятиліть санкцій та економічної стагнації. Тепер КНДР, можливо, замислилася і про те, щоб мати навчену в реальних боях армію. Демократичний світ мляво і кволо реагує на витівки божевільних диктаторів - і це лише підігріває їхній апетит до воєнних конфліктів.

Як змінилося нічне освітлення з 2022 року в КНДР та Україні - дивіться на мапах за посиланням