Павло Деркач | Вірші

Не добрий день:(

ДРУЗІ!

Розвідники, яким ми збираємо, попали в серйозний заміс на бойовому виході. На жаль один боєць загинув, і 8 поранено.
Мій друг також в госпіталі:(((
Спільними зусиллями нам вже вдалось зібрати 61916.85 гривень із потрібних 100000!!!
Це хороший результат, та не достатній.
Прошу пропустити каву сьогодні і максимально підтримати збір, бо зволікати нема коли, та і хлопці розраховують на нашу підтримку!

https://send.monobank.ua/jar/764RGSgik4

4441 1111 2958 7824

Вірю, що РАЗОМ МИ - СИЛА!!!

ОСОННЯ

Там, де чорніють внутрішні діри
Небо закрите навалою хмар,
Там є осоння - місце для віри,
Місце сакральне, неначе вівтар.

Всі негаразди і всі перепони
Враз забере у незламності вир,
Місце, що нищить твої заборони,
Простір свободи - освячена шир.

Ніби прожектор у теміні ночі,
Наче в тумані яскравий маяк,
Місце у грудях наповнює очі
Первісним світлом, інакше ніяк.

Бо його силі властиво горіти,
Там де безодні, чорніші за ніч,
Променем волі, бентеги софітом,
Чи, щонайменше, лелітками свіч.

©Павло Деркач
03.11.2024

Добрий день!

Друзі!

Дуже вмотивованим хлопцям і дівчатам, які виконують спеціальні завдання на найгарячішому напрямку фронту потрібні: тепловізори, дальноміри, зарядні станції!
Давайте не залишимо наших воїнів без уваги і підтримаємо збір!!!

https://send.monobank.ua/jar/764RGSgik4

4441 1111 2958 7824

БО РАЗОМ МИ - СИЛА!!!

ДЯКУЮ!!!

ГАРМОНІЯ

Хай осінь освятить дощами запилені сквери,
Хай промені сонця сховає у кронах дерев,
Хай жовтогарячі на серці поклеїть шпалери,
І блискітки щастя уміло докупи збере.

Хай місто усміхнене чинно одягне ті шати,
Хай вибухне голосно ритмами свіжих хітів,
Хай всі його мешканці знову почнуть помічати,
У людях навпроти гармонію власних світів.

І стане між їх віддзеркалень достоту красиво,
І мрії яскраві полинуть до спільних орбіт,
І десь із маленької іскри народиться диво,
Як тільки-но очі закохані скажуть "привіт".

©Павло Деркач
01.11.2024

Хай би які в житті не спіткали драми,
Добре, що є куди вертатись потому,
Й знов на собі відчути обійми мами,
Наче веселки барви опісля грому.

Мамина осінь їй до лиця з роками,
Очі так сяють сонцем, забувши втому,
Як же я сумував за її руками,
Як же хотів вдихнути затишшя дому.

Мама зрадіє, знаю, заварить каву,
Словом своїм загоїть серцеві злами,
Сірий вдягнути день у любов яскраву,
Це їй під силу і в цьому талант у мами.

Світло її наповнить надії кухлі,
Віра її відчинить найважчі брами,
Добре отак сидіти посеред кухні,
Й просто слухати щиру вимову мами.

Час забирає все, опадає листя,
Скоро зима в лице кине нам снігами,
Тільки нема на світі такого місця,
Де б мене не беріг теплий погляд мами.

Хай би які круті не долав дороги,
Хай би які в житті не спіткали драми,
Вдома панує спокій, а не тривоги,
Вдома мене зустрінуть обійми мами.

©Павло Деркач
03.11.23

КАТЯ, 9 РОКІВ.

Її видавали слова нетутешні,
І погляд, просочений викликом,
Потріскані губи, неначе черешні,
Боліли їй внутрішнім вивихом.

Трималась окремо, цуралася класу,
Ми крик її чули без голосу,
Була уособленням дикого часу,
Зерном з погорілого колосу.

Вона певно наша, це видно одразу,
З Херсону, а може із Маріка,
А може з забутого богом Донбасу,
Лишилась в очах її паніка.

Та тільки но в небі запахло весною,
І квітами вкрилася вулиця,
Вона задзвеніла лункою струною,
Так ніби, навмисне, забулася....

©Павло Деркач
12.05.2024

І КОЛИ ВІДЦВІТУТЬ ЯЛИНКОВІ ВОГНІ

І коли відцвітуть ялинкові вогні,
Зійде сніг, і земля почорніє,
Усміхнись, моя мила, раптово мені,
І хай серце буремне зрадіє.

Усміхнись, моя мила, мені навесні,
Пелюстками пробуджених квітів,
Усміхнись, моя мила, крізь вітру пісні,
Теплим світлом вечірніх софітів.

Усміхнись мені, мила, крізь відстань і час,
Крізь попалені стерна зневіри,
Усміхнись усім тим, що важливе для нас,
Доторкнися мурахами шкіри.

І напружений світ згасить розпачу шал,
І послабить тривогу, мов ремінь,
Усміхнись, моя мила, крізь сірий метал,
Освяти днів знервованих темінь.

©Павло Деркач
16.03.2024

ВЕЧОРІЄ

Вечоріє, і котиться сонце згори
На верхівки замріяних сосен,
І опалого листя німі кольори
Проводжають у подорож осінь.

Вечоріє, і хмари, немов осетри,
Затулили темніючу просинь,
І в лице їм говорять холодні вітри,
Що не скоро повернеться осінь,

Вечоріє, і серце пече до пори,
Як вуста її вимовлять: "Досить,
Не журися за мною, не треба жури,
Прошепоче, зникаючи, осінь,

Вечоріє, і небо багрянцем горить,
І кричать почуття стоголосі,
Залишись в моїм серці хоча би на мить,
Жовта панно - усміхнена осінь!

Павло Деркач
©19.01.2024

ТИ - ЧУЖИЙ!

Кому ти присягатимеш сьогодні?
Куди ти побіжиш, як заболить?
Ховатися в моря глибоководні
Очей, що віддзеркалюють блакить?

Чи буде їх печаль тобі привітна?
Чи подарує усмішку на мить?
Чи зникне, ніби птаха перелітна,
Й лиш спомином шаленим оддзвенить?

Чи стане їй снаги тобі мовчати?
Чи виговорить все, що на душі?
Раніше мала точно, що сказати,
Тепер слова байдужі, ти - чужий!

Тепер вона співає не для тèбе,
Тепер вона для іншого цвіте,
І відростають зрізи її стебел
У різнотрав'я море золоте.

©Павло Деркач
17.12.2023

ЩЕ НЕ ЗИМА

Ще не зима, та вже літає сніг,
І вітряно сьогодні, як ніколи,
І я б тобі люблю сказати міг,
І я б тобі люблю сказати міг,
Та губи щось раптово захололи.

Ще не зима, та вже літає сніг,
І перша крига впала на калюжі,
І я б тобі люблю сказати міг,
І я б тобі люблю сказати міг,
Та всі мої слова тепер байдужі.

Ще не зима, та вже літає сніг,
І тиша в серці гірша від отрути,
І я б тобі люблю сказати міг,
І я б тобі люблю сказати міг,
Але навряд ти хочеш це почути...

©Павло Деркач
27.04.2024

ДОБРИЙ ВЕЧІР!

ДРУЗІ!

Антена і прибамбаси до неї вже у хлопців!!!

ВЕЛИЧЕЗНЕ ВАМ УСІМ ДЯКУЮ!!!

РАЗОМ МИ - СИЛА!!!

ДОБРИЙ ВЕЧІР!

ДРУЗІ!

ЗАМОВИВ! ОПЛАТИВ! ВІДПРАВИЛИ!

ДЯКУЮ УСІМ, ХТО ДОЛУЧИВСЯ!!!

МИ ЩЕ НА ОДИН КРОК БЛИЖЧЕ ДО ПЕРЕМОГИ!!!

Р. S. Щоглу зроблять за 4 дні і дошлють.

ДОБРОЇ НОЧІ!

ДРУЗІ!

УВАГА!!! ЗБІР ЗАКРИТО!!!

У нас вже є 110708.59!!!

ЦЕ ПРОСТО ФАНТАСТИКА!!!

ДЯКУЮ УСІМ ВАМ!!!

Завтра замовляю антену і необхідні прибамбаси, бо те все, на жаль, треба на позаминулі вихідні.

РАЗОМ МИ - СИЛА!!!

ПРОСИНЬ

Хоч листком заховайся у осінь,
Хоч про очі мої забудь,
Все одно їх шукатимеш просинь,
Там де хмар розсипана ртуть.

Все одно я пектиму до болю,
Твоїх губ оголену хіть,
І спинити тобі не дозволю,
Почуття, що вогнем горить.

Хоч впусти до життя свого зиму,
Хоч міняй сніги на сльоту,
Все одно я у серце нестиму,
Глибину свою й висоту.

Все одно я заповню всі тиші,
Де навзрид мовчатимеш ти,
І очей синім виткані вірші,
Розфарбують твої світи.

Хоч програй усі битви безсонню,
Хоч очей моїх слід зітри,
Все одно їх жадану безодню,
Не покинуть твої вітри.

Все одно не здобудеш спокою,
Доки мрії штурмують ніч.
Тож торкайся думок ковилою,
Ти закоханих синіх віч.

©Павло Деркач
24.07.2024

ДОБРИЙ ДЕНЬ!

ДРУЗІ!

УВАГА!!! ЗБІР ЗАКРИТО!!!

У нас вже є 110076.38!!!

Дякую Вам усім!!!
Ви неймовірні!!!

ТАМ, ДЕ ПРОМЕНІ РІЖУТЬ ТУМАНИ

Там, де промені ріжуть тумани,
І цвіте все, що може цвісти,
Твоє серце напевно розтане,
Якщо світлу відкриєшся ти.

Якщо пустиш в середину літо,
Як пускають в оселю кота,
Буде настрій поганий розбито,
І завіється десь самота.

Стане затишно так і барвисто,
Від ранкового неба краси,
І наснаги коштовне намисто,
Ти знайдеш поміж крапель роси.

І від дотиків рідного краю,
Розгоряться нові почуття,
Там, де квітне у морі розмаю,
Невимовна любов до життя.

©Павло Деркач
13.07.2024

ДОБРИЙ ДЕНЬ!

ДРУЗІ!

Ось так працює Мавік( живучий попався), який ми купили хлопцям в липні.
А на антену нам вже вдалося зібрати 42596 гр.
І ЦЕ МЕГАФАНТАСТИЧНО!!!
Та ще не достатньо. Тож збір продовжується( я Вас вже певне задовбав тими зборами? Обіцяю, що після Перемоги припиню так часто їх публікувати, але це не точно:)))

Давайте піднатиснемо, бо
РАЗОМ МИ - СИЛА!!!

https://send.monobank.ua/jar/AUv1HQQMei

5375 4112 2216 9091

ДЯКУЮ!!!

ГРОЗА

І знову час спинила тиша,
Горять вогнем твої вуста,
Їх німота сьогодні інша,
І відчуття є - неспроста.

І все довкола геть інакше,
І погляд вже не з висоти,
Як монолог почати м'якше,
Як до основи підвести.

Як обійняти слів дощами,
Піски і скелі всіх пустель,
Як увірватись кольорами,
В твого мінору цитадель.

Щоб поривання не спинила,
Очей зажура - бірюза,
Яка ж в тобі сьогодні сила!
Яка ж в мені тепер гроза!

©Павло Деркач
17.04.2024