Конституційний Суд України

🔹 Відбувся робочий візит представників Секретаріату Конституційного Суду України до Конституційного Суду Словацької Республіки

Наукові консультанти суддів Конституційного Суду України Володимир Кочин, Тетяна Блащук, Ірина Ломейко, Макар Марчук, Альона Мельникович, Леся Пономаренко та представники Секретаріату Оксана Житник та Ірина Шевченко в межах реалізації спільного Меморандуму про розвиток співробітництва з 3 лютого до 8 лютого 2025 року перебували з робочим візитом у Конституційному Суді Словацької Республіки.

Українську делегацію привітав Голова Конституційного Суду Словацької Республіки Іван Фіачан та розповів про статус та повноваження їхнього Конституційного Суду.

💬 Словацькі колеги поділилися досвідом з різних питань конституційної юрисдикції. Зокрема сторони проаналізували особливості функціонування інституту конституційної скарги в обох країнах та обмінювалися досвідом щодо його ефективності в захисті прав громадян. Учасники також пропонували власні міркування щодо розв’язання питань, що обговорювалися. Окремо сторони зосередилися на питаннях застосування Конституційним Судом Словацької Республіки acquis ЄС.

Учасники наголосили, що такі фахові обміни є ефективними для покращення та удосконалення роботи обох апаратів конституційних судів.

Захід відбувся за підтримки проєкту ОБСЄ „Підтримка національних стейкхолдерів через покращення доступу до конституційної юстиції“ Програми підтримки ОБСЄ для України.

Конституційні гарантії незалежності прокурора в контексті Рішення #КСУ від 18.12.2024 №11-р(ІІ)/2024

📚 Судді Конституційного Суду України Олег Первомайський та Галина Юровська висвітлили ключові аспекти Рішення Суду у справі за конституційною скаргою Панченка Богдана Миколайовича щодо конституційних гарантій незалежності прокурора https://ccu.gov.ua/dokument/11-rii2024

Судді розповіли про суть рішення, які приписи Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VІІ стали предметом конституційного контролю, навели позиції Голови Верховної Ради України, директора Тренінгового центру прокурорів України в цій справі, окремі позиції Європейського суду з прав людини і міжнародних інституцій, які Суд урахував у рішенні, а також висвітлили юридичні позиції, які були сформовані в ньому, та які Суд застосував із попередніх рішень.

📍Отже, Суд визнав конституційним припис, за яким:
✅ прокурорами місцевих прокуратур призначають прокурорів, які на день набрання чинності цим законом працюють у міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратурах, – за умови успішного проходження ними тестування (підпункт „в“ підпункту 1 пункту 5-1 розділу ХІІІ „Перехідні положення“);

📍Суд визнав неконституційним припис закону, за яким:
✅ прокурора звільняють із посади в разі „ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, у якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури“ (пункт 9 частини першої статті 51).

Зокрема, у рішенні Суд зазначає, що:
▪️ гарантії незалежності прокурора, зокрема від безпідставного звільнення з посади, мають бути чітко та зрозуміло визначені законом;
▪️ реалізація Генеральним прокурором повноваження з ліквідації чи реорганізації органу прокуратури або скорочення кількості посад прокурорів органу прокуратури має не лише такий юридичний наслідок, як ліквідація чи реорганізація органу прокуратури або скорочення кількості посад прокурорів органу прокуратури, а також прихований юридичний наслідок – звільнення прокурора з посади, яку він обіймає у відповідному органі прокуратури;
▪️ пункт 9 частини першої статті 51 Закону № 1697 надає Генеральному прокурору дискреційні повноваження без чіткого визначення їх обсягу;
▪️ успішне проходження тестування як умова для зайняття посади прокурора в новоствореному органі прокуратури забезпечує реалізацію принципу добропорядного врядування в організації та діяльності прокуратури, а учасники суспільних відносин мають розумні очікування стосовно того, що за наслідками добору посади прокурорів обіймуть лише ті особи, які мають відповідні для цієї посади особисті якості, передусім професійні знання, навички, та є доброчесними.

Більше про юридичні позиції, які #КСУ сформулював у рішенні, а також роз’яснення судді-доповідача в цій справі Олега Первомайського за посиланням
▶️ https://cutt.ly/0e6QkyB9

🔸🔹 Судді Конституційного Суду України долучилися до заходу з нагоди відкриття судового року в Латвії

Сьогодні, 7 лютого 2025 року, судді #КСУ Ольга Совгиря, Сергій Різник, Галина Юровська та представники Секретаріату Суду на запрошення Конституційного Суду Латвійської Республіки в режимі онлайн взяли участь в урочистому засіданні з нагоди відкриття судового року.

Відкриваючи судовий рік, Президент Латвійської Республіки Едгардс Рінкевичс 💬 наголосив на ключовій ролі конституційної юстиції у забезпеченні верховенства права та захисті демократичних цінностей. Він зазначив, що на конституційні суди покладено дуже важливу місію – захищати конституцію і забезпечувати баланс між інтересами індивіда та держави.

📚 Голова Конституційного Суду Латвійської Республіки Ірена Куцина представила звіт про розвиток конституційного права в Латвії упродовж 2024 року, окресливши ключові виклики та досягнення у сфері конституційного судочинства.

У своєму виступі вона наголосила на значному прогресі, досягнутому в межах проєкту «Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні», який реалізується в рамках спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи «Партнерство заради добропорядного врядування». Цей проєкт значно посилив співпрацю між конституційними судами України та Латвії, сприяючи активному обміну досвідом, впровадженню кращих правових практик та зміцненню принципів верховенства права.

Окремо вона відзначила діяльність Конституційного Суду України, який в умовах війни не лише продовжує здійснювати судочинство, але й активно працює над розвитком правової системи та впровадженням європейських стандартів конституційного контролю.

🗞 Почесним гостем заходу став Президент Республіки Ісландія (2016–2024), професор Ісландського університету Гвюдні Йоуганнессон, який поділився своїм баченням щодо захисту демократії у світі та навів приклади використання історії як інструменту в сучасних політичних дебатах. Під час свого виступу пан Йоуганнессон звернувся до присутніх із закликом віддати належне Українському народові в його мужній боротьбі з російським агресором, наголосивши, що боротьба українців сьогодні це боротьба в довгостроковій перспективі всіх демократій.

🖇 Конституційний Суд України та Конституційний Суд Латвійської Республіки підтримують багаторічну співпрацю, зосереджену на розвиток конституційного судочинства, захист прав і свобод людини та обмін досвідом. Завдяки такій взаємодії відбувається вдосконалення механізмів конституційного правосуддя відповідно до міжнародних стандартів.
***
📚 Judges of the Constitutional Court of Ukraine joined the event on the occasion of the opening of the judicial year in Latvia

Find out more: https://cutt.ly/le5XtjBB

📑 Конституційний Суд України отримав подання щодо конституційності окремих приписів Закону України „Про дерадянізацію законодавства України“

📝Конституційний Суд України 5 лютого 2025 року отримав конституційне подання від 51 народного депутата України щодо конституційності Закону України „Про дерадянізацію законодавства України“ від 21 квітня 2022 року № 2215-ІХ, в частині незастосування на території України низки нормативно-правових актів СРСР та Української РСР.

Суб’єкт права на конституційне подання, зокрема, зазначає, що 💬 „якщо права на земельні ділянки були отримані на підставі законодавства, що не застосовується на території України, і є досі не переоформленими згідно із законодавством України, дійсність таких прав викликає сумнів. У випадку оспорення чи невизнання таких прав, відстояти їх легітимність буде важко, оскільки, джерело права їх виникнення не застосовується на території України“.

Наразі конституційне подання опрацьовується у Секретаріаті Суду.

З текстом конституційного подання можна ознайомитися за посиланням: https://cutt.ly/De5RDddL

⚖️ Друга колегія суддів Другого сенату #КСУ 4 лютого 2025 року провела засідання, на якому розглянула питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Хабібулліна Вадима Монев’яровича щодо відповідності Конституції України пункту 2 частини четвертої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.

📚 За результатами розгляду колегія суддів ухвалила Ухвалу (неодностайно) про відмову у відкритті конституційного провадження у цій справі. Питання щодо відкриття конституційного провадження у справі розглядатиметься на засіданні Другого сенату Суду.

🔹 Судді Конституційного Суду України взяли участь в урочистому засіданні ЄСПЛ з нагоди відкриття судового року

Судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко та Галина Юровська на запрошення Голови Європейського суду з прав людини Марко Босняка взяли участь в урочистому засіданні ЄСПЛ з нагоди відкриття судового року та семінарі на тему „Захист прав людини у світі штучного інтелекту, алгоритмів та великих даних“, що його було проведено в межах заходу 31 січня цього року в місті Страсбург.

Головною метою семінару було фахове обговорення викликів, які несе розвиток цифрових технологій, а також пошук правових механізмів для захисту фундаментальних прав людини в умовах використання ШІ.

🔸 На першій сесії заходу Генеральний директор з прав людини та верховенства права Ради Європи Джанлука Еспозіто представив європейські підходи до регулювання штучного інтелекту та зусилля Ради Європи у формуванні відповідних стандартів. Своєю чергою професор публічного права Університету Париж Нантер Люсі Клюзель-Метаєр проаналізувала питання свободи вираження поглядів у цифрову епоху.

🔸 Під час другої сесії семінару професор, суддя Конституційного Суду Литви Вітаутас Мізарас розглянув виклики, пов’язані з використанням штучного інтелекту в судочинстві. Сандра Вахтер, професор технології та регулювання з Оксфордського університету виступила з доповіддю, в якій розкрила питання протидії потенційній дискримінації у сфері штучного інтелекту.

💬 Під час обговорення судді КСУ Віктор Городовенко та Галина Юровська наголосили, що використання штучного інтелекту в судочинстві не повинно порушувати право на справедливий суд. Вони підкреслили важливість збереження конституційних гарантій прав людини в умовах цифрових трансформацій та необхідність правового врегулювання застосування новітніх технологій.

На завершення заходу суддя ЄСПЛ Ані Зайберт-Фор зазначила про важливість подальшого діалогу між юристами, технологами та правозахисниками. Учасники наголосили, що розвиток штучного інтелекту має супроводжуватися ретельним правовим контролем, аби гарантувати дотримання прав людини, принципів верховенства права та демократичних стандартів.

📚 У межах візиту відбулися робочі зустрічі з керівниками відповідних підрозділів Ради Європи, спрямовані на посилення співпраці з Конституційним Судом України.

Конституційний Суд України провів 53 засідання та ухвалив 38 актів: 📊 результати роботи Суду за січень

У січні 2025 року в #КСУ відбулося 53 засідання, з них:

🔹 9 пленарних засідань і 2 засідання Великої палати Суду;
🔹8 спеціальних пленарних засідань Суду та 6 засідань Суду;
🔹2 пленарних засідання і 2 засідання Першого сенату Суду;
🔹8 пленарних засідань і 5 засідань Другого сенату;
🔹11 засідань колегій суддів сенатів Суду.

На цих засіданнях Суд ухвалив 38 актів Суду, з них:
📝 7 постанов Суду;
📝3 ухвали Великої палати;
📝2 ухвали Першого сенату Суду;
📝3 рішення Другого сенату - https://ccu.gov.ua/docs/7086;
📝4 ухвали Другого сенату;
📝19 ухвал колегій суддів сенатів.

У січні до Суду надійшла 📑 31 конституційна скарга. За результатами попереднього перевіряння 15 конституційних скарг розподілені між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 16 конституційних скарг як такі, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.

Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 77 відповідей на запити на публічну інформацію та звернення громадян.

Детальна інформація щодо результатів розгляду справ: https://ccu.gov.ua/events

Скорочений зміст конституційних скарг: https://ccu.gov.ua/novyna/konstytuciyni-skargy-1

𝙐𝘼|𝙀𝙉𝙂
💬 Представники Конституційного Суду України взяли участь в обговоренні переговорних позицій щодо вступу до ЄС

Сьогодні, 30 січня 2025 року, представники #КСУ взяли участь в онлайн-нараді державних органів за участі експертів проєкту Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) та Генерального директора Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Олександра Ількова.

📄 Захід був присвячений наданню консультативної допомоги українській стороні у підготовці проєктів переговорних позицій щодо переговорних розділів Кластеру 1 „Основи процесу вступу до ЄС“.

👥 Від Конституційного Суду України в нараді взяли участь виконувач обов’язків Голови Суду Олександр Петришин та працівники Секретаріату Суду Микола Гриценко – заступник керівника Правового департаменту, Оксана Житник – заступник керівника Правового департаменту – керівник Управління порівняльно-правового аналізу, Ольга Погребняк – заступник керівника Правового департаменту – керівник Управління опрацювання конституційних подань та конституційних звернень.

📖 У межах заходу учасникам було представлено презентацію щодо принципів і процедур розробки переговорних позицій, надано практичні рекомендації та відповіді на запитання щодо методології підготовки переговорного процесу України для вступу до Європейського Союзу. Обговорення сприяло поглибленню міжвідомчої координації та підвищенню ефективності розробки переговорних позицій, що є важливим етапом на шляху європейської інтеграції України.
***
🔹 Representatives of the Constitutional Court of Ukraine participated in the discussion of negotiating positions on EU accession

Today, on 30 January 2025, representatives of the Constitutional Court of Ukraine participated in an online meeting of state bodies with the participation of experts from the project of the German Society for International Cooperation (GIZ) and Oleksandr Ilkov, Director General of the Government Office for Coordination of European and Euro-Atlantic Integration.

The event was devoted to providing advisory assistance to the Ukrainian side in preparing draft negotiating positions on the negotiating chapters of Cluster 1 “Fundamentals of the EU accession process”.

👥 The meeting was attended by Acting Chairman of the Court Oleksandr Petryshyn and members of the Court's Secretariat Mykola Grytsenko, Deputy Head of the Legal Department, Oksana Zhytnyk, Deputy Head of the Legal Department, Head of the Comparative Legal Analysis Division, and Olha Pohrebniak, Deputy Head of the Legal Department, Head of the Division for Processing Constitutional Submissions and Constitutional Petitions.

The event included a presentation on the principles and procedures for developing negotiating positions, practical recommendations and answers to questions on the methodology for preparing Ukraine's negotiation process for accession to the European Union. The discussion contributed to deepening interagency coordination and increasing the efficiency of developing negotiating positions, which is an important step on the path of Ukraine's European integration.

#КСУ провів засідання: внесено зміни до складу колегій та обрано секретарів

⚖️ Сьогодні, 29 січня, Перший сенат на засіданні ухвалив ухвали про тимчасове залучення до складу неповноважних Першої та Третьої колегій суддів з інших колегій цього сенату.

🖇 До складу Першої колегії залучено суддю Аллу Олійник, до складу Третьої – суддю Віктора Кичуна.

Цього ж дня відбулися засідання Першої і Третьої колегій суддів Першого сенату Суду, на яких було обрано секретарів цих колегій.

🖇 Секретарем Першої колегії суддів Першого сенату Суду обрано суддю Петра Філюка, секретарем Третьої колегії суддів – суддю Олександра Петришина.

📚 Відбулося засідання Постійної комісії з питань наукового забезпечення Конституційного Суду України

Сьогодні, 28 січня, члени Постійної комісії з питань наукового забезпечення Конституційного Суду України провели засідання, на якому обговорили можливість внесення змін до Положення про Науково-консультативну раду Конституційного Суду України.

📑Зазначені напрацювання підвищать ефективність діяльності НКР, сприятимуть посиленню ролі науковців та співпраці між суддями Суду та членами Ради.

Зауважимо, що відповідні зміни ухвалюються Постановою Конституційного Суду України.

🕯 Пам’яті Леоніда Юзькова

28 січня Леоніду Петровичу Юзькову, першому Голові Конституційного Суду України (1992–1995), видатному українському вченому-правознавцю, виповнилося б 87 років.

Саме з його ім’ям пов’язаний початок становлення конституційного судочинства як однієї з ключових інституцій сучасної Української держави. Наукові праці Леоніда Юзькова, зокрема у сфері теорії української доктрини конституційної юрисдикції, а також його практичні напрацювання у створенні законодавчих основ Конституційного Суду, залишаються актуальними й донині.

Найважливішою справою свого життя Леонід Петрович вважав роботу над проектами Конституції України в 1990-1995 роках, для чого застосував весь свій талант вченого-юриста та неабиякі організаційні здібності. Свій видатний потенціал вчений реалізував як неперевершений спеціаліст не тільки з конституційного, а й з виборчого, муніципального права, з питань державного будівництва.

Вражає перелік звань і посад Леоніда Юзькова — доктор юридичних наук, академік Академії правових наук України, член Венеціанської Комісії Ради Європи «За демократію через право», голова наглядової ради Української правничої фундації, член Конституційної комісії, керівник робочих груп з підготовки проектів «Декларації про державний суверенітет України», Концепції нової Конституції України, двох офіційних проектів Конституції України, Закону України «Про Конституційний Суд України» та багатьох інших. Він автор понад 200 наукових праць. Не менш вагомим є внесок Леоніда Юзькова у формування демократичної, соціальної, правової Української держави, зміст і спрямованість діяльності якої визначають права і свободи людини і громадянина та їх гарантії.

Окрім державної діяльності, Леонід Юзьков був талановитим педагогом, який виховав не одне покоління юристів. Його учні стали відомими вченими, кандидатами та докторами наук, які продовжують його справу.

Народившись у простій селянській родині, Леонід Петрович став взірцем інтелігентності, патріотизму та людяності. Його енергія, любов до України та готовність прийти на допомогу залишили незабутній слід у серцях тих, хто його знав.

Пам’ять про Леоніда Петровича Юзькова, великого правознавця, педагога та державного діяча, житиме у його наукових здобутках і в серцях тих, хто продовжує його шлях.

Минає ще один важкий рік для кожного українця, держави та її інституцій.

2024 рік був роком боротьби, випробувань, віри та сподівань…
Але попри все, кожен на своєму місці робив та продовжує робити все для того, щоб наша Україна щодня ставала сильнішою!

Зичимо добра, злагоди та справедливого миру у прийдешньому 2025 році! ✨🕊️

https://cutt.ly/Be1bYbPz

📝 Інформація щодо діяльності Конституційного Суду України за грудень: Суд провів 74 засідання та ухвалив 36 актів

У грудні 2024 року в Конституційному Суді України (далі – Суд) відбулося 74 засідання, з них:
▪️ 19 пленарних засідань і 2 засідання Великої палати Суду;
▪️ 4 спеціальних пленарних засідання Суду та 10 засідань Суду;
▪️ 6 пленарних засідань і 2 засідання Першого сенату Суду;
▪️ 15 пленарних засідань і 6 засідань Другого сенату;
▪️ 10 засідань колегій суддів сенатів Суду.

На цих засіданнях Суд ухвалив 36 актів Суду, з них:
▪️ 8 ухвал Великої палати;
▪️ 9 постанов Суду;
▪️ 3 ухвали Першого сенату Суду;
▪️ 2 рішення Другого сенату
(https://ccu.gov.ua/docs/6488);
▪️ 5 ухвал Другого сенату;
▪️ 9 ухвал колегій суддів сенатів.

✅ До Суду у грудні надійшло 1 конституційне подання та 23 конституційні скарги.

За результатами попереднього перевіряння конституційне подання і 13 конституційних скарг розподілені між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 10 конституційних скарг, які за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.

Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 61 відповідь на запити на публічну інформацію і звернення громадян.

▪️ Детальна інформація щодо результатів розгляду справ: https://ccu.gov.ua/events.
▪️ Скорочений зміст конституційних скарг: https://ccu.gov.ua/novyna/konstytuciyni-skargy.

„Новий рік: право чи обов’язок“. Підсумкова зустріч із новорічним квестом

👥 Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України, судді КСУ у відставці, представники Національної школи суддів, науковці, аспіранти, викладачі та студенти закладів вищої освіти, учнівська молодь.

Під час зустрічі учасники відзначили успішну реалізацію спільного проєкту Конституційного Суду України і Національної школи суддів України, що має на меті просвітницьку місію і реалізовується через пряме спілкування суддів Конституційного Суду України з широкою правничою аудиторією. Проєкт був започаткований у квітні 2022 року.

🔸 Суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко підкреслив значущість цього проєкту, зазначивши, що серед основних доповідачів, які сьогодні залучені до участі у цьому проєкті – представники ЄСПЛ, судді зарубіжних конституційних судів, а також професорсько-викладацький склад університетів Європи та світу.

Подякував судді Конституційного Суду України Галині Юровській, яка за його словами, є ініціатором цього проєкту, а також Національній школі суддів України, слухачам, працівникам Секретаріату Суду, усім, хто доклав свої зусилля, щоб цей проєкт став можливим і успішним.

🔸 Галина Юровська, суддя Конституційного Суду України, під час презентації зазначила, що упродовж 2022–2024 років було проведено понад 80 лекцій-зустрічей, які відбувалися із залученням суддів Конституційного Суду України, представників Національної школи суддів України, міжнародних експертів.

Слухачі лекцій за цей період мали змогу ознайомитися з національною та міжнародною судовою практикою, особливостями конституційного провадження та іншими темами, присвяченими визначним датам, як-от: із нагоди Дня Конституції України, Дня Незалежності України, Української державності тощо.

Цього року серед основних тем, зокрема були:
🔹 використання асистивних технологій у судочинстві;
🔹 ухвалені Конституційним Судом України рішення та викладені в них юридичні позиції (щодо гарантування прав і свобод особи за рішенням ЄСПЛ; гарантованого рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок ЧАЕС; судового збору під час здійснення судового контролю за виконанням судового рішення; щодо перегляду рішення за нововиявленими обставинами у кримінальному провадженні; щодо права одного з подружжя на утримання та ін.);
🔹 застосування актів Європейського Союзу та рішень Суду справедливості у практиці Конституційного Суду України;
🔹 законодавче врегулювання та судова практика Федерального Конституційного Суду Німеччини щодо захисту особових даних; конституційна скарга як інструмент захисту прав (досвід Німеччини та України);
🔹 історія створення та повноваження Конституційного Суду Латвійської Республіки, його значення в системі конституційної юстиції;
🔹 особливості роботи Конституційного Суду Грузії, його повноваження та зміни в конституційному правосудді;
🔹 роль конституційних судів у виконанні рішень ЄСПЛ.

❄️ Для слухачів заходу був проведений різдвяно-новорічний тест, що його підготував Департамент організаційної роботи Секретаріату Конституційного Суду України, за його результатами визначили переможця. Нею стала випускниця Київської малої академії наук учнівської молоді Анна Непийпа.

🎥 Відеозапис заходу можна переглянути за посиланням: https://cutt.ly/Ve1b0rx5

🔗 Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду в Ютубі та Телеграм-каналі.

🔸 Право на судовий захист щодо розв’язання колективного трудового спору в контексті Рішення Конституційного Суду України від 13 листопада 2024 року № 10-р(ІІ)/2024

Із такою темою виступили судді Конституційного Суду України Галина Юровська та Олег Первомайський.

Судді зосередили увагу на ключових аспектах рішення, яке Суд ухвалив за конституційною скаргою Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ „АрселорМіттал Кривий Ріг“.
Заявник оспорював приписи статті 7 Закону України „Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)“ від 3 березня 1998 року № 137/98–ВР, якими внормовано послідовність розгляду та розв’язання колективного трудового спору (конфлікту).

📑 Зокрема, оспорюваними приписами встановлено, що «розгляд колективного трудового спору (конфлікту) здійснюється з питань, визначених: пунктами ,,а“ і ,,б“ статті 2 Закону, – примирною комісією, а в разі неприйняття рішення у строки, установлені статтею 9 Закону, – трудовим арбітражем; пунктами ,,в“ і ,,г“ статті 2 Закону, – трудовим арбітражем».

Заявник твердив, що оскільки ці приписи врегульовують лише позасудовий порядок вирішення колективного трудового спору (конфлікту), то вони не відповідають низці норм Конституції України.

Дослідивши це питання, Суд ухвалив, що окремі приписи статті 7 цього закону є такими, що відповідають Конституції України.

📝 Суд у Рішенні констатував, що цими приписами встановлено обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору, і вони не містять заборони на звернення до суду в разі, коли колективний трудовий спір (конфлікт), що є юридичним спором, не було розв’язано в досудовому порядку, тобто примирною комісією та/або трудовим арбітражем.

Суд також указав, що ці приписи не позбавляють сторону колективного трудового спору (конфлікту), що є юридичним спором, наданих Конституцією України гарантій реалізації права на судовий захист на підставі норм відповідного процесуального закону в разі, коли трудовий спір (конфлікт), що є юридичним спором, не було розвʼязано в обовʼязковому досудовому порядку.

▪️ Отже, під час цієї лекції слухачі дізнаються про суть рішення, предмет конституційного контролю, аргументи суб’єкта права на конституційну скаргу, позиції Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України щодо цього питання, юридичні позиції Суду, які були сформовані в рішенні та викладені в його попередніх рішеннях.

🎥 Переглянути лекцію можна за посиланням: https://cutt.ly/ge1bKhAl

Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду: Ютубі та Телеграм-каналі.

⚖️ Другий сенат розглядав справи за конституційними скаргами

Другий сенат 23 грудня 2024 року на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:

➖ Товариства з обмеженою відповідальністю „Геомакс-Ресурс“ щодо відповідності Конституції України окремого припису абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи“ від 28 грудня 2014 року № 71–VIII;

➖ Боярова Артура Володимировича щодо відповідності Конституції України абзацу першого частини п’ятої статті 380 Митного кодексу України;

➖ Конторського Петра Федоровича щодо відповідності Конституції України підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4, частини першої статті 8 Закону України „Про судовий збір“.

Їхній розгляд Суд продовжить на наступних пленарних засіданнях.

📃 У справі за конституційною скаргою Богуслаєва В’ячеслава Олександровича щодо відповідності Конституції України частини другої статті 1 Закону України „Про санкції“ Другий сенат ухвалив Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження.

До #КСУ надійшло конституційне подання 56 народних депутатів України

Конституційний Суд України 20 грудня 2024 року отримав конституційне подання 📑 від 56 народних депутатів України, в якому автори клопотання просять перевірити на відповідність Основному Закону України окремі положення законодавчих актів України, які регулюють порядок формування органів державної влади та здійснення контролю за їх діяльністю із залученням іноземних громадян та представників міжнародних організацій.

📚 Зокрема, в конституційному поданні оскаржуються окремі положення законів України: „Про Конституційний Суд України“, „Про Вищу раду правосуддя“, „Про судоустрій і статус суддів“, „Про Вищий антикорупційний суд України“, „Про Рахункову палату“, „Про Національне антикорупційне бюро України“, „Про запобігання корупції“, „Про прокуратуру“, „Про Державне бюро розслідувань“, „Про внесення змін до Митного кодексу України щодо встановлення особливостей проходження служби в митних органах та проведення атестації посадових осіб митних органів“ та Митного кодексу України, а також в цілому законів України „Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ та деяких законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України“, „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя“ та „Про внесення змін до Закону України „Про Рахункову палату“ та деяких інших законодавчих актів України.

Народні депутати зазначають, що 💬 „звернення з конституційним поданням обумовлено тим, що у процесі реформування державних органів України до формування ключових інституцій, зокрема антикорупційних, правоохоронних та судових органів, а також з здійснення контролю за їх діяльністю на системній основі почали залучатися міжнародні експерти“.

З текстом конституційного подання можна ознайомитися на офіційному вебсайті Суду в рубриці „На розгляді Суду“.

📚 Конституційний Суд України поглиблює двосторонню співпрацю з Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Віктор Кривенко, судді Оксана Грищук, Василь Лемак, Алла Олійник, Олег Первомайський, Олександр Петришин, Ольга Совгиря, Петро Філюк, Галина Юровська та керівник Секретаріату Конституційного Суду України Віктор Бесчастний 18 грудня 2024 року провели зустріч із ректором Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимиром Бугровим.

Cудді відзначили значний внесок Київського національного університету імені Тараса Шевченка як одного з провідних закладів вищої освіти України в підготовці висококваліфікованих кадрів, зокрема фахівців у галузі права. Наголосили, що серед випускників цього університету є судді Конституційного Суду України та працівники Секретаріату Суду.

Під час цієї зустрічі в.о. Голови Конституційного Суду України Віктор Кривенко та ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров підписали 📜 Договір про співпрацю між Київським національним університетом імені Тараса Шевченка і Конституційним Судом України.

Сторони зазначили, що укладення цього договору сприятиме налагодженню двосторонньої співпраці у науковій сфері, удосконаленню науково-аналітичного забезпечення діяльності органу конституційної юрисдикції України, забезпеченню високого професійного рівня правників.

Договір містить домовленості, зокрема, щодо можливості надання науково-консультативної допомоги у вигляді аналітичних висновків, аналітично-інформаційних матеріалів, а також проведення спільних наукових заходів, сприяння розвитку науки конституційного права та популяризації наукових знань у цій сфері.

⚖️ Суд розглядав справи за конституційними поданнями і скаргами

У четвер, 19 грудня 2024 року, Велика палата Суду на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ:
➖ за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 10-1 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404–VIII, пунктів 5-1, 5-2 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року № 4442–VI;
➖ за конституційними скаргами Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича, Ільюшонок Олени Юріївни щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ;
➖ за конституційними поданнями 48 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“, окремих положень Земельного кодексу України зі змінами, внесеними вказаним законом, та 53 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“.
▪️ Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.

🔸 Велика палата подовжила до 21 січня 2025 року строк ухвалення колегіями суддів Суду ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Коломойського І.В., Коваль Н.Ю., Іващенка В.І., Бурлаченко П.В., Якіменка В.П. та двома конституційними скаргами Хабібулліна В.М.

🔸 Також Конституційний Суд України провів засідання, на якому вніс зміни до персонального складу Постійної комісії з питань регламенту та етики Конституційного Суду України. До складу цієї комісії включено суддю Конституційного Суду України Аллу Олійник.

⚖️ Конституційний Суд України оприлюднив Рішення № 12-р(II)/2024 у справі щодо конституційних гарантій прав фізичних осіб-підприємців

Повний текст Рішення за посиланням:

https://ccu.gov.ua/dokument/12-rii2024

Конституційний Суд України вважає, що застосування тестування для обіймання посади прокурора в новоствореній прокуратурі на підставі підпункту „в“ підпункту 1 пункту 5-1 розділу ХІІІ „Перехідні положення“ Закону № 1697 охоплено юридичною конструкцією „добір прокурорів“, що уконституйована в частині десятій статті 131 Основного Закону України, за якою „відповідно до закону в системі правосуддя утворюються органи та установи для забезпечення добору ˂…˃ прокурорів“.

Застосування „успішного проходження тестування“ як одного із засобів добору на посаду прокурора в новоствореній прокуратурі не порушує незалежності прокурора, оскільки успішність проходження подібного тестування у процесі добору прокурорів залежить передусім від професійних знань, навичок та інших особистих якостей кандидата на посаду прокурора, а не від рішень та дій Генерального прокурора та/або іншої посадової особи.

Окрім того, за приписом підпункту „в“ підпункту 1 пункту 5-1 розділу ХІІІ „Перехідні положення“ Закону № 1697 особа, яка вже обіймає посаду прокурора, не зобовʼязана брати участь у тестуванні, тобто участь у доборі на посаду прокурора є добровільною.

Конституційний Суд України наголошує на тому, що успішне проходження тестування як умова для зайняття посади прокурора в новоствореному органі прокуратури забезпечує реалізацію принципу добропорядного врядування в організації та діяльності прокуратури, а учасники суспільних відносин мають розумні очікування стосовно того, що за наслідками добору посади прокурорів обіймуть лише ті особи, які мають відповідні для цієї посади особисті якості, передусім професійні знання, навички, та є доброчесними. Підпункт „в“ підпункту 1 пункту 5-1 розділу ХІІІ „Перехідні положення“ Закону № 1697 не встановлює дискримінаційних привілеїв чи обмежень під час участі в доборі для осіб, які на момент добору обіймають посади прокурорів.

Ураховуючи наведені міркування, Конституційний Суд України дійшов висновку, що підпункт „в“ підпункту 1 пункту 5-1 розділу ХІІІ „Перехідні положення“ Закону № 1697 не суперечить статті 3, частині десятій статті 131, частині другій статті 131-1 Конституції України.

Установивши, що пункт 9 частини першої статті 51 Закону № 1697 суперечить частині першій статті 8, пункту 14 частини першої статті 92, частині другій статті 131-1 Основного Закону України, Конституційний Суд України задля забезпечення ефективності функціонування прокуратури та надання Верховній Раді України строку для внесення змін до Закону № 1697 вважає за потрібне відтермінувати втрату чинності пунктом 9 частини першої статті 51 Закону № 1697 на шість місяців з дня ухвалення цього Рішення.

Суддя доповідач у справі – Олег Первомайський.

Текст Рішення за посиланням: https://ccu.gov.ua/dokument/11-rii2024

Оцінюючи конституційність пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697, Конституційний Суд України виходить із того, що приписи Конституції України та Закону № 1697 надають Генеральному прокурору як особі, що очолює прокуратуру, дискреційні повноваження, зокрема щодо організації діяльності органів прокуратури України.

Водночас згідно з вимогами принципу правовладдя для захисту учасників суспільних відносин від свавільних рішень та дій органів публічної влади приписами права має бути чітко та зрозуміло визначено обсяг будь-якого з дискреційних повноважень, наданого цим органам.

За пунктом 9 частини першої статті 51 Закону № 1697 підставою для звільнення прокурора з посади, яку він обіймає в органі прокуратури, є не індивідуальний акт права – відповідне персоналізоване кадрове рішення Генерального прокурора стосовно прокурора Офісу Генерального прокурора (пункт 1 частини другої статті 51 Закону № 1697) або керівника обласної прокуратури щодо прокурора обласної чи окружної прокуратури (пункт 2 частини другої статті 51 Закону № 1697), а організаційне рішення Генерального прокурора щодо ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, у якому прокурор обіймає посаду, або скорочення кількості посад прокурорів органу прокуратури.

📑 Отже, реалізація Генеральним прокурором повноваження з ліквідації чи реорганізації органу прокуратури або скорочення кількості посад прокурорів органу прокуратури має не лише такий юридичний наслідок, як ліквідація чи реорганізація органу прокуратури або скорочення кількості посад прокурорів органу прокуратури, а також прихований юридичний наслідок – звільнення прокурора з посади, яку він обіймає у відповідному органі прокуратури.

Аналізуючи пункт 9 частини першої статті 51 Закону № 1697, Конституційний Суд України ураховує також і те, що внаслідок його застосування уможливлена ситуація, за якої прокурор „виключається зі штатного розпису“ органу прокуратури, однак зберігає статус прокурора без можливості реалізації відповідних функцій, що створює юридичну невизначеність у правовідносинах та їх юридичних наслідках, зокрема в аспекті його функціональних обовʼязків та професійного майбутнього.

Значущим у цьому аспекті конституційного контролю є й те, що звільнення прокурора з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697 уможливлює вплив чи тиск на незалежність прокурора у звʼязку з тим, що прокурора може бути звільнено з посади не лише внаслідок його рішень, дій або бездіяльності, а також і через ухвалення рішення щодо ліквідації чи реорганізації органу прокуратури або скорочення кількості посад прокурорів органу прокуратури.

Отже, пункт 9 частини першої статті 51 Закону № 1697 надає Генеральному прокурору дискреційні повноваження без чіткого визначення їх обсягу.

З огляду на викладене Конституційний Суд України дійшов висновку, що пункт 9 частини першої статті 51 Закону № 1697 суперечить частині першій статті 8, пункту 14 частини першої статті 92, частині другій статті 131-1 Конституції України.

📜 Оцінюючи на відповідність Конституції України (конституційність) підпункт „в“ підпункту 1 пункту 5-1 розділу ХІІІ „Перехідні положення“ Закону № 1697, Конституційний Суд України виходить передусім із того, що на виконання вимог Конституції України держава має втілювати у своїй діяльності конституційний принцип її відповідальності перед людиною та посутньо пов’язаний із ним принцип добропорядного врядування (good governance).

Підпункт „в“ підпункту 1 пункту 5-1 розділу ХІІІ „Перехідні положення“ Закону № 1697 не встановлює додаткової підстави для звільнення прокурора з посади, а є одним із приписів, що внормовує відносини з добору осіб на посади прокурорів до новостворених органів прокуратури.

📚 Розв’язуючи питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 9 частини першої статті 51, підпункту „в“ підпункту 1 пункту 5-1 розділу ХІІІ „Перехідні положення“ Закону № 1697, Конституційний Суд України виходить із такого.

За Конституцією України в Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй; норми Конституції України є нормами прямої дії (стаття 8); державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України (стаття 6); органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19).

В Україні згідно зі статтею 131-1 Основного Закону України діє прокуратура, яка здійснює підтримання публічного обвинувачення в суді, організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом (частина перша); організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом (частина друга).

🗞 Оцінюючи на відповідність Конституції України пункт 9 частини першої статті 51 Закону № 1697, Конституційний Суд України насамперед керується тим, що з 30 вересня 2016 року [із дня набуття чинності змінами, що були внесені до Конституції України Законом України „Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)“ від 2 червня 2016 року № 1401–VIII (далі – Закон № 1401)] прокуратура стала складником системи правосуддя, а статус та функції прокурорів обумовлено потребами їх участі в реалізації правосуддя – додержання прав і свобод людини і громадянина як на стадії досудового розслідування, так і в межах судових проваджень у кримінальному та інших видах судочинства.

Забезпечення дієвості прокуратури як єдиної системи та складника системи правосуддя повʼязане зі здійсненням Генеральним прокурором свого повноваження з організації діяльності органів прокуратури України, зокрема у спосіб ліквідації чи реорганізації органів прокуратури та/або зміни кількості посад прокурорів в органах прокуратури. Правомірною метою таких організаційних рішень Генерального прокурора може бути забезпечення ефективного здійснення визначених Конституцією України функцій прокуратурою загалом та окремими прокурорами зокрема.

З огляду на приписи Основного Закону України та юридичні позиції Конституційного Суду України гарантії незалежності прокурора, зокрема від безпідставного звільнення з посади, мають бути чітко та зрозуміло визначені законом.
Конституційний Суд України виходить із того, що дієвість та ефективність кожного з прокурорів як посадової особи у системі прокуратури, яка водночас є складником системи правосуддя та механізму захисту прав людини і громадянина, забезпечено, зокрема, єдиним статусом прокурорів та гарантіями їх незалежності.

Підстави для звільнення прокурора з посади вичерпно визначено у частині першій статті 51 Закону № 1697, за якою прокурора звільняють з посади, зокрема, у разі „ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури“ (пункт 9).
Конституційний Суд України констатує, що приписи Основного Закону України не надають прокурору гарантій безстроково обіймати посаду, а тому законом можна встановлювати підстави для звільнення прокурора з посади.

⚖️ Конституційний Суд України оприлюднив Рішення № 11-р(ІІ)/2024 у справі щодо конституційних гарантій незалежності прокурора

Конституційний Суд України ухвалив Рішення 📑(https://ccu.gov.ua/dokument/11-rii2024) у справі за конституційною скаргою Панченка Богдана Миколайовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 9 частини першої статті 51, підпункту 1 пункту 5-1 розділу ХІІІ „Перехідні положення“ Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VІІ (щодо конституційних гарантій незалежності прокурора) від 18 грудня 2024 року № 11-р(ІІ)/2024 та:
➖ визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), підпункт „в“ підпункту 1 пункту 5-1 розділу ХІІІ „Перехідні положення“ Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VІІ зі змінами.
➖ визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), пункт 9 частини першої статті 51 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VІІ зі змінами.
➖ закрив конституційне провадження у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпунктів „а“, „б“ та абзацу п’ятого підпункту 1 пункту 5-1 розділу ХІІІ „Перехідні положення“ Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VІІ зі змінами на підставі пункту 4 статті 62 Закону України „Про Конституційний Суд України“ – неприйнятність конституційної скарги.

Автор конституційної скарги звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині третій статті 22, частині першій статті 32, частинам першій, шостій статті 43, частині першій статті 58 Конституції України (конституційність) пункт 9 частини першої статті 51, підпункт 1 пункту 5-1 розділу ХІІІ „Перехідні положення“ Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VІІ зі змінами (далі – Закон № 1697).

За пунктом 9 частини першої статті 51 Закону № 1697 прокурора звільняють з посади у разі „ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури“.
Згідно з підпунктом 1 пункту 5-1 розділу ХІІІ „Перехідні положення“ Закону № 1697:
„1) прокурорами місцевих прокуратур призначаються:
а) особи, які не мають досвіду роботи в органах прокуратури, – за умови успішного проходження ними тестування та подальшого стажування строком до одного року. На таких осіб поширюються вимоги частин першої та п’ятої статті 27 цього Закону, крім вимоги щодо наявності стажу роботи в галузі права;
б) особи, які мають досвід прокурорської діяльності, проте на день набрання чинності цим Законом не працюють в органах прокуратури, – за умови успішного проходження ними тестування;
в) прокурори, які на день набрання чинності цим Законом працюють у міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратурах, – за умови успішного проходження ними тестування.
Проведення тестування, стажування здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором України“.

Дослідивши зміст конституційної скарги та матеріали справи, Конституційний Суд України встановив, що Верховний Суд в ухвалі від 13 квітня 2023 року, що є остаточним судовим рішенням у справі Богдана Панченка, застосував пункт 9 частини першої статті 51 та підпункт „в“ підпункту 1 пункту 5-1 розділу ХІІІ „Перехідні положення“ Закону № 1697. Приписи підпунктів „а“, „б“ та абзацу п’ятого підпункту 1 пункту 5-1 розділу ХІІІ „Перехідні положення“ Закону № 1697 у судовому рішенні не було застосовано.

Отже, предметом конституційного контролю у цьому конституційному провадженні є пункт 9 частини першої статті 51, підпункт „в“ підпункту 1 пункту 5-1 розділу ХІІІ „Перехідні положення“ Закону № 1697.

⚖️ Конституційний Суд України оголосив перерву у розгляді справи за конституційною скаргою Карася С.А. щодо конституційності законодавчих положень про застосування прожиткового мінімуму як розрахункової величини для обчислення виплат

Перший сенат 18 грудня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Карася Сергія Анатолійовича.

Заявник просить Суд перевірити на відповідність Конституції України пункт 3 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII.

💬 Оспорюваними положеннями цього закону установлено, що мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом не застосовують як розрахункову величину для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій; до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини її застосовують у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, з 1 січня 2017 року.

У цій справі Суд оголосив перерву.

Суддя-доповідач у справі – Ольга Совгиря.

Відеозапис засідання за посиланням: https://cutt.ly/1eB3JWza

📝 18 грудня 2024 року також відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду колегії суддів відмовили у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Гончаренка Валерія Валерійовича щодо конституційності абзацу першого частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України „Про Дисциплінарний статут Національної поліції України“;
➖ Ігнатьєва Максима Сергійовича щодо конституційності статей 294, 297-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
Мельника Олександра Володимировича щодо конституційності припису пункту 9 частини першої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України;
➖ Резник Олени Валеріївни щодо конституційності припису частини четвертої статті 424 Кримінального процесуального кодексу України;
➖ Воловника Володимира Петровича щодо конституційності абзацу другого частини першої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

⚖️ Відбулися засідання #Суду: розглядали справи за конституційними скаргами і поданнями

📖 У середу, 4 грудня, Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційними скаргами Гасяка Віталія Валерійовича, Диняка Сергія Васильовича, Маклашевського Віталія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1, частини восьмої статті 258, частини четвертої статті 279-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.

📝 Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
53 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо протидії зловживанням правами народних депутатів України у ході законодавчої процедури“;
Верховного Суду України щодо конституційності Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб“.  Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.

📑 Велика палата подовжила до 16 січня 2025 року строк ухвалення Третьою колегією суддів Другого сенату Суду ухвали про відкриття або про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою В’ячеслава Богуслаєва.

🗞️ Цього дня також відбулося засідання Третьої колегії суддів Першого сенату, на якому судді ухвалили Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Клименка Віктора Григорійовича щодо конституційності абзацу першого пункту 4-3 розділу ХV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“, окремого положення підпункту 27 пункту 19 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“.
 

⚖️ Суд розглядав справи за конституційними поданнями і скаргами

У вівторок, 3 грудня 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ:

➖ за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності статті 90, підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889-VIIІ, частини сьомої статті 21 Закону України „Про службу в органах місцевого самоврядування“;

➖ за конституційними скаргами Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича, Ільюшонок Олени Юріївни щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ;

➖ за конституційними поданнями 59 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення“, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності припису частини шостої статті 4 Закону України „Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення“.

📎 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.

https://cutt.ly/ZeZ40ceI

Відбулася ознайомча зустріч представників апаратів конституційних судів України та Республіки Хорватія 🇺🇦🤝🇭🇷

Упродовж 28–29 листопада 2024 року представники Секретаріату Конституційного Суду України перебували з ознайомчим візитом у Конституційному Суді Республіки Хорватія для фахового обміну з різних питань конституційної юрисдикції.

Делегацію Секретаріату Конституційного Суду України привітав Голова Конституційного Суду Республіки Хорватія Мирослав Шепарович. Він висловив непохитну підтримку Українському народові в його боротьбі з російським агресором. Голова Конституційного Суду висловив бажання продовжувати співпрацю 🤝між органами конституційного контролю України та Республіки Хорватія.

Наукові консультанти та помічник суддів Конституційного Суду України Тетяна Блащук, Володимир Кочин, Макар Марчук, Альона Мельникович та представниця Секретаріату Ірина Шевченко зустрілися із суддею Конституційного Суду Республіки Хорватія Снежаною Багіч та провели низку робочих зустрічей зі старшим радником - ментором Конституційного Суду Республіки Хорватія Хеленою Оліварі та радниками Суду Монікою Борас, Ніколіною Катіч та Хеленою Маїч.

Хорватські колеги поділилися досвідом функціонування інституту конституційної скарги, його ефективністю у захисті прав громадян, а також практичними аспектами подання і розгляду таких конституційних скарг. Учасники проаналізували особливості функціонування інституту конституційної скарги, зокрема аспекти доступності для громадян та правових процедур. Представники апаратів приділили окрему увагу обговоренню методології опрацювання проєктів актів конституційних судів.

Крім того, учасники зосередилися на питаннях застосування Конституційним Судом Республіки Хорватія acquis ЄС та його досвіду в захисті конституційних прав в умовах військового конфлікту та після його завершення.

📝 Підбиваючи підсумки зустрічі, сторони подякували за конструктивні діалоги та практичний обмін досвідом, що на їх переконання є важливим чинником для покращення роботи апаратів обох конституційних судів.

Захід відбувся за підтримки проєкту ОБСЄ „Підтримка національних стейкхолдерів через покращення доступу до конституційної юстиції“ Програми підтримки ОБСЄ для України, який на зустрічі представляли старший проєктний співробітник Програми підтримки ОБСЄ для України Олександр Водянніков та старший асистент Дмитро Мельник.

⚖️ Другий сенат та колегія суддів провели засідання

У понеділок, 2 грудня 2024 року, Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу 👉 за конституційними скаргами Литвинової Лілії Олександрівни, Ковальчук Людмили Артурівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII. 📎 Суд дослідив матеріали справи і перейшов до закритої частини пленарного засідання.

Другий сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Панченка Богдана Миколайовича щодо конституційності пункту 9 частини першої статті 51, підпункту 1 пункту 5-1 розділу ХІІІ „Перехідні положення“ Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VІІ;
➖ Товариства з обмеженою відповідальністю „Рейнір Бізнес Груп“ щодо конституційності приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII.
📎 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.

📑 Другий сенат об’єднав в одне конституційне провадження справу 👉за конституційними скаргами Сарнавського Ігоря Миколайовича, Фалендиш Світлани Миколаївни, Родака Віталія Вікторовича та справу 👉за конституційною скаргою Шваб Віри Олександрівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII.

▪️ У справі за конституційною скаргою Маклашевського Віталія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1, частини восьмої статті 258, частини четвертої статті 279-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення Другий сенат відмовив у відкритті конституційного провадження.

▪️ Друга колегія суддів Другого сенату відмовила у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо конституційності частини другої статті 6 Закону України „Про виконавче провадження“.

📎 https://cutt.ly/qeZHO866

⚖️ Проведено 63 засідання та ухвалено 35 актів: результати роботи Конституційного Суду за листопад

🔹 У листопаді 2024 року в Конституційному Суді України відбулося 63 засідання, з них:
· 15 пленарних засідань і 11 засідань Великої палати Суду;
· 7 засідань і 2 спеціальних пленарних засідання Суду;
· 4 пленарних засідання і 2 засідання Першого сенату Суду;
· 9 пленарних засідань і 3 засідання Другого сенату Суду;
· 10 засідань колегій суддів Першого і Другого сенатів Суду.

🔹 На цих засіданнях Суд ухвалив 35 актів:
· 13 ухвал Великої палати Суду;
· 2 постанови Суду;
· 3 ухвали Першого сенату;
· 1 Рішення Другого сенату;
· 4 ухвали Другого сенату;
· 12 ухвал колегій суддів Першого і Другого сенатів.

У листопаді поточного року до Конституційного Суду України надійшло 17 конституційних скарг.

📑 За результатами попереднього перевіряння 8 конституційних скарг розподілені між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернуто 9 скарг, які за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.

📑 Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 62 відповіді на запити на публічну інформацію та звернення громадян.

Детальна інформація щодо результатів розгляду справ: https://ccu.gov.ua/events.
Скорочений зміст конституційних скарг: http://surl.li/qaore.

🔸 У справі про конституційність законодавчих приписів щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для обчислення виплат Суд перейшов до закритої частини

У понеділок, 2 грудня 2024 року, Другий сенат Конституційного Суду України (далі – Суд) на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційними скаргами Литвинової Лілії Олександрівни, Ковальчук Людмили Артурівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII (далі – Закон № 1774).

Суддя-доповідач у цій справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак зазначив, що зазначені справи були об’єднані в одне конституційне провадження з огляду на те, що конституційні скарги стосуються того самого питання.

📑 Заявники звернулися до Суду з клопотаннями перевірити на відповідність приписам статей 1, 3, частини другої статті 6, частини другої статті 8, статті 16, частини другої статті 19, статей 21, 22, частин першої, другої статті 24, частин першої, четвертої статті 41, частин першої, третьої статті 46, частини першої статті 50 Конституції України пункт 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1774.

📑 Відповідно до пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1774 „мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій“ (абзац перший); „до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року“ (абзац другий).

📑 На думку авторів клопотань, унаслідок застосування пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1774 фактично більше ніж у два з половиною рази зменшено гарантований розмір доплати до пенсії, а отже оспорюваними приписами порушено їхні конституційні права, а саме: право власності, право на соціальний захист, а також право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди, гарантовані приписами частин першої, четвертої статті 41, частин першої, третьої статті 46, частини першої статті 50 Конституції України.

📑 Також вони зазначають, шо оспорювані приписи Закону № 1774 не відповідають приписам статті 21, частин першої, другої статті 24 Конституції України, оскільки ставлять їх у нерівне становище, порівняно з іншими пенсіонерами, які не працюють і проживають у зоні радіоактивного забруднення та отримують підвищення до пенсії.

Під час пленарного засідання суддя-доповідач також поінформував, що у провадженні Суду перебуває низка справ, що стосуються того самого питання. Суддя також повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи він направив запити до органів державної влади, закладів вищої освіти із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційних скаргах. Про зміст відповідей суддів буде детально поінформовано на закритій частині пленарного засідання Суду.

У цій справі Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.

🎥 Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.

📎 https://cutt.ly/ieZFxc9L

Просвітницька лекція на тему „Роль конституційних судів у виконанні рішень Європейського суду з прав людини“ 

🔸 Участь у заході  взяли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Олег Первомайський, Галина Юровська, представники Національної школи суддів України, наукових установ та закладів освіти, а також судді, адвокати.
Головним доповідачем виступив начальник відділу Департаменту виконання рішень Європейського суду з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, викладач юридичного факультету Страсбурзького університету та Школи права Українського Католицького Університету Павло Пушкар. 

🔹 Під час заходу доповідач зосередив увагу на дихотомії судової практики із захисту прав людини конституційних судів Європи та Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), наголошуючи на спільних і відмінних рисах. Він детально розповів, зокрема, про спосіб формування цих судів, забезпечення незалежності та неупередженості суддів, спосіб функціонування судів, правову природу рішень конституційних судів і ЄСПЛ, їх правові наслідки.

Промовець також акцентував на особливостях взаємодії між конституційними судами і Європейським судом з прав людини, розкрив роль неієрархічного, горизонтального, субсидіарного діалогу щодо захисту прав людини в роботі ЄСПЛ і конституційних судів Європи, а також відзначив ключову роль рішень конституційних судів, зокрема органу конституційної юрисдикції України.

🔸Павло Пушкар наголосив, що створення Конституційного Суду України було однією з основних вимог приєднання України до Ради Європи. Він також розповів про конституційний діалог між Конституційним Судом України і Європейським судом з прав людини, окресливши три етапи його становлення: початковий період (1999–2010 роки), практика КСУ у 2010–2014 роках, „стабілізація“ практики КСУ (з 2014 року – до сьогодні). Окремо зупинився на ролі конституційних судів у імплементації Європейської конвенції з прав людини та виконанні рішень ЄСПЛ.

Детальніше дізнавайтеся у лекціїhttps://cutt.ly/5eL6USOU

Презентація: https://cutt.ly/oeZ31UId

Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду України: Ютубі та телеграм-каналі.

⚖️ Суд провів засідання: ухвалив ухвали і постанову 📜

У четвер, 28 листопада ц.р., Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“. Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.

Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційною скаргою Самсіна Ігоря Леоновича щодо конституційності припису другого речення частини першої статті 54 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.

Велика палата об’єднала в одне конституційне провадження справу за конституційними скаргами Тимошенкова Володимира Івановича, Петричука Олександра Анатолійовичащодо конституційності пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України та справу за конституційною скаргою Васильєвої Ірини Михайлівни щодо конституційності окремого положення пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також Велика палата об’єднала в одне конституційне провадження справу за конституційними скаргами Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича  та справу за конституційною скаргою Ільюшонок Олени Юріївни щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ.

Окрім цього, Конституційний Суд України на засіданні ухвалив Постанову про включення Мочульської Марти Євгенівни та Микієвича Михайла Миколайовича до персонального складу Науково-консультативної ради Конституційного Суду України.

У справі за конституційною скаргою Лацика Романа Зіновійовича щодо конституційності частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України Третя колегія суддів Другого сенату відмовила у відкритті конституційного провадження.

Голодомори: страшна пам’ять українського народу, яка нагадує світові про зло

🕯️ Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять мільйонів жертв голодоморів, які стали одними з найжахливіших трагедій ХХ століття. Цей день є нагадуванням про злочини тоталітарного режиму та закликом до збереження історичної пам’яті про страшний період в житті українців.
Україна втратила мільйони життів, нація пережила травму, яка передається через покоління. Голодомор 1932–1933 років не був природним явищем, викликаним стихією чи неврожаєм. Це була цілеспрямована політика нищення українського народу.

Як зазначив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 16 липня 2019 року № 9-р/2019: «Одним із найбільш жахливих злочинів XX століття стала повільна голодна смерть мільйонів людей внаслідок організованого комуністичним режимом штучного голоду, насамперед Голодомору 1932–1933 років в Україні». У цьому рішенні Суд підкреслив, що такі дії режиму були спрямовані на придушення української національної ідентичності.

Європейський Парламент у своїй Резолюції від 23 жовтня 2008 року також визнав, що Голодомор був спричинений насильницькою колективізацією сільського господарства і мав на меті зламати спротив українського народу.

Сьогодні пам’ять про голодомори має особливий відгук у сучасному контексті. Російська агресія проти України також має ознаки геноциду: насильницька депортація українців, вбивства та катування цивільного населення, знищення критичної інфраструктури, а також системні атаки на українську культуру, мову й історію. Це продовження тієї самої політики на знищення української нації.

День пам’яті жертв голодоморів – це не лише нагадування про страшні сторінки історії, але й заклик до єдності та боротьби за збереження національної гідності, прав і свобод.

🌾🇺🇦🕯️ Пам’ятаючи про минуле, ми захищаємо наше майбутнє.

🇺🇦 ДЕНЬ ГІДНОСТІ ТА СВОБОДИ 🇺🇦

21 листопада Україна відзначає День Гідності та Свободи, вшановуючи громадян, які стали на захист демократичних цінностей, прав людини та національної ідентичності під час революцій, що змінили хід історії. Цей день є нагадуванням про нашу спільну мету – будувати справедливу й вільну державу, де свобода та гідність кожного є найвищою цінністю.

📜Конституція України чітко проголошує гідність як найвищу соціальну цінність. Відповідно до статті 28 Основного Закону, кожна людина має право на повагу до своєї гідності, а будь-яке поводження, що її принижує, заборонено. Це положення не просто закріплює гідність як право, але й покладає на державу обов’язок гарантувати її захист у всіх сферах життя.

⚖️ У своїх рішеннях Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що гідність є основою прав людини, верховенства права та демократії.

Суд наголошував, що людська гідність – це не лише право, а й конституційна цінність, яка наповнює сенсом людське буття та виступає фундаментом для реалізації всіх інших конституційних прав. Зокрема, Суд акцентував увагу на нерозривному зв’язку між гідністю та правом на життя, наголошуючи, що ці права є фундаментальними та не можуть бути скасовані чи обмежені за жодних обставин.

💙💛 День Гідності та Свободи нагадує нам, що основою демократії є гідність, яку українці шанують, відстоюють і цінують понад усе.

Право одного з подружжя на утримання в контексті Рішення Конституційного Суду України від 29 жовтня 2024 року № 1-р/2024

Із такою темою виступила суддя Конституційного Суду України Галина Юровська. Участь у заході також узяв суддя Конституційного Суду України Олександр Петришин.

Під час лекції доповідачка зосередила увагу на ключових аспектах рішення, яке Суд ухвалив за конституційним поданням Верховного Суду і яким визнав неконституційними приписи частини четвертої статті 75 Сімейного кодексу України.

Суддя розповіла про суть рішення, навела аргументи, на які посилався Верховний Суд, позиції Президента України, Голови Верховної Ради України у цьому питанні, а також висловилася про низку юридичних позицій, які були сформовані в цьому рішенні та викладені в попередніх рішеннях Суду.

Зокрема, у рішенні Суд зазначає таке:
✅ прожитковий мінімум у контексті частини четвертої статті 75 Сімейного кодексу визначено у спосіб, що не враховує повною мірою і не може враховувати потреби непрацездатних осіб, а тому й не може бути універсальним для визначення рівня витрат на підтримання життєзабезпечення всіх без винятку людей;
✅ прожитковий мінімум не відображає фактичного стану потреби особи в матеріальній допомозі, а навпаки, як убачається зі змісту частини четвертої статті 75 Сімейного кодексу, обмежує право одного з подружжя на утримання (аліменти).
✅ оскільки особа пенсійного віку або особа з інвалідністю I, II чи III групи має пенсію чи соціальні виплати в розмірі, що можуть перевищити прожитковий мінімум, установлений законом, частина четверта статті 75 Сімейного кодексу не може бути застосована, а право на утримання не може бути реалізоване;
✅ Конституційний Суд України вбачає невиправданим законодавчо обмежувати розміром прожиткового мінімуму межу, у разі недосягнення якої особу вважають такою, що потребує матеріальної допомоги іншого з подружжя, оскільки таке обмеження не може вважатися об’єктивно оціненим, обумовленим індивідуальними потребами одного з подружжя, що потребує матеріальної допомоги, та є надмірним утручанням (регулюванням) держави у право на отримання матеріальної допомоги та забезпечення її в більшому розмірі, оскільки полягає в обмеженні реалізації такого права (звужує його реалізацію до кола осіб, що потребують матеріальної допомоги).

Галина Юровська зазначила, що в рішенні Суд урахував результати діяльності Комісії з європейського сімейного права та наголосила на ключових аспектах „Принципів європейського сімейного права“ 2004 року, які є модельними законами, слугують рекомендаціями щодо вдосконалення та стандартизації сімейного права.

✅ Принцип „утримання в подружжі“ має ґрунтуватися на потребі у фінансовій підтримці. Його присуджують, коли один із подружжя значно економічно слабший за іншого і не має змоги підтримувати достатній рівень життя після розлучення.
✅ Щодо тривалості підтримання та сфери застосування, то ці принципи рекомендують, щоб утримання в подружжі не було довічним зобов’язанням. Тривалість виплат, пов’язана із тривалістю шлюбу і здатністю чоловіка/дружини, що отримує аліменти, досягти фінансової незалежності.

Олександр Петришин підкреслив, що Конституційний Суд України розглядає різні категорії справ, зокрема пов’язані із трудовими і соціальними правами, пенсіями, соціальним страхуванням, митними стягненнями, доступом до суду. Він зазначив, що в рішенні, ухваленому саме у справі щодо права одного з подружжя на утримання, визначені критерії і підходи, які є важливими для суспільства і держави, та наголосив на практичній і доктринальній значимості цього рішення.

Переглянути лекцію можна за посиланням: https://cutt.ly/NeJ8HLrN

Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду: Ютубі та Телеграм-каналі.

Олександр Петришин розповів учасникам форуму про положення КУпАП, що були предметами конституційного контролю у цих справах. Це були окремі положення статті 263; положення частини першої статті 294, статті 326; припис частини десятої статті 294; окреме положення абзацу другого частини першої статті 204-3; положення частини першої статті 268; положення частини першої статті 14-1 КУпАП.

За його словами, рішення у цих справах, здебільшого стосувалися процесуальних питань: строків адміністративного затримання; часу набрання законної сили постановами суду про застосування адміністративних стягнень, зокрема адміністративного арешту; безальтернативності застосування конфіскації товарів як санкції у разі порушення порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції; відсутності права на касаційне оскарження в окремих категоріях справ; права вибору захисника; притягнення особи до адміністративної відповідальності у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху; можливості притягнення до адміністративної відповідальності юридичних осіб; порядку апеляційного оскарження постанов судді у справах про адміністративні правопорушення; місця складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Резюмуючи свій виступ суддя наголосив, що Конституційний Суд України за результатами здійсненого конституційного контролю забезпечив захист права людини на свободу та особисту недоторканність, права на судовий захист, права власності, а також захист особи від незаконного обвинувачення.

https://cutt.ly/KeJTcQ7Y

🔹🔸Судді Конституційного Суду України взяли участь в ХI Національному судовому форумі

Судді Конституційного Суду України Олександр Петришин, Галина Юровська долучилися до обговорення питань із розгляду адміністративних спорів, пов’язаних із захистом прав громадян в умовах воєнного стану в Україні під час ХI Національного судового форуму, що відбувся 15 листопада 2024 року.

Захід об’єднав провідних юристів, суддів, представників органів публічної влади, національних і міжнародних експертів, які обговорили важливі питання, що постають перед нашою державою в умовах сьогодення.

🔸 Із вітальним словом до учасників заходу звернулася суддя Конституційного Суду України Галина Юровська, яка наголосила на важливій ролі правосуддя для підтримання суспільного порядку, стабільності та забезпечення захисту прав громадян.

Вона закцентувала на провідній ролі Конституційного Суду України у забезпеченні неухильного дотримання Конституції України та втілених у ній фундаментальних цінностей і принципів.
Суддя зазначила, що в умовах воєнного стану орган конституційного контролю продовжує розглядати та ухвалювати рішення з широкого кола питань, зокрема щодо забезпечення прав осіб на судовий захист в адміністративних спорах.

Галина Юровська наголосила, що попри воєнний стан доступ до правосуддя для громадян повинен бути гарантований, при цьому із дотриманням умов безпеки для усіх учасників судового процесу з можливим використанням новітніх технологій.

Суддя зазначила, що на адміністративні суди покладено велику відповідальність стати запорукою захисту прав людей в умовах сьогодення. За її словами, адміністративні суди повинні реагувати на можливі нові форми порушень прав осіб, пов’язаних із незаконним відчуженням майна, соціальним захистом постраждалих, забезпеченням прав на відшкодування збитків та багато іншого.

Під час заходу Галина Юровська також виступила із презентацією на тему „Юридичні позиції Конституційного Суду України щодо забезпечення прав осіб на судових захист в адміністративних спорах під час дії воєнного стану“. Вона закцентувала на особливостях здійснення правосуддя в умовах воєнного стану, розповіла про юридичні позиції Конституційного Суду України, що викладені в рішеннях щодо рівноправності сторін під час судового контролю за виконанням судового рішення, щодо особових даних у судовому рішенні та про обов’язковість судового рішення.

🔹 Суддя Конституційного Суду України Олександр Петришин під час свого виступу на XI Національному судовому форумі основну увагу приділив характеристиці рішень Конституційного Суду України у справах щодо відповідності Конституції України (конституційності) та офіційного тлумачення приписів Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Він наголосив, що Суд ухвалив 9 рішень у справах стосовно приписів Кодексу України про адміністративні правопорушення, з них 4 рішення у справах щодо відповідності приписів КУпАП Конституції України та 5 рішень у справах щодо офіційного тлумачення його приписів.

Суддя зазначив, що ці рішення були ухвалені за 2 конституційними поданнями, зокрема 50 народних депутатів України та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та за 3 конституційними скаргами. У трьох рішеннях, а саме: від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011, від 23 листопада 2018 року № 10-р/2018, від 12 жовтня 2022 року № 8-р(І)/2022 Суд визнав оспорювані приписи (повністю або в частині) такими, що не відповідають Конституції України. У Рішенні від 21 липня 2021 року № 5-р(ІІ)/2021 Суд визнав оспорювані приписи конституційними.

🗓 Суд провів засідання: розглядав справи за конституційними поданнями

У четвер, 14 листопада 2024 року, Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду про конституційність частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України. 🔗Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.

Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
➖ 51 народного депутата України щодо конституційності положень пункту 6 частини першої статті 4, частини третьої статті 11 Закону України „Про добровільне об’єднання територіальних громад“;
➖51 народного депутата України щодо офіційного тлумачення положень статті 7, частини сьомої статті 20, пунктів 12, 15, 16 частини першої статті 92, частин першої - п'ятої статті 118, частини другої статті 133, частин першої - четвертої статті 140, частин другої, четвертої статті 141 Конституції України;
➖ 53 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо протидії зловживанням правами народних депутатів України у ході законодавчої процедури“.
🔗 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.

▪️ Також Конституційний Суд України провів засідання, на якому вніс зміни до персонального складу Постійної комісії з питань наукового забезпечення. До складу цієї комісії включено суддю Конституційного Суду України Аллу Олійник.

📑 Цього ж дня відбулося засідання Третьої колегії суддів Другого сенату, на якому судді відмовили у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Друченка Артема Юрійовича щодо конституційності окремих приписів пункту 20-8 розділу ХІ „Перехідні положення“ Кримінального процесуального кодексу України, пункту 7 розділу І Закону України „Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури“ від 8 грудня 2023 року № 3509–IX.

🔗https://cutt.ly/ZeJxuYVh

🔹 Конституційний Суд України вважає, що приписи Закону внормовують порядок розв’язання колективного трудового спору (конфлікту), який має ознаки обов’язкового досудового порядку урегулювання спору.

Приписи статей 55, 124 Основного Закону України та юридичні позиції Конституційного Суду України сформульовані раніше, є підґрунтям висновку про те, що реалізація обов’язкового досудового порядку врегулювання юридичного спору за наявним конституційним порядком не має перешкоджати подальшій реалізації особою гарантованого їй конституційного права на звернення до суду.

За приписами частин першої – четвертої статті 124 Конституції України, розгляд та розв’язання колективного трудового спору (конфлікту) у разі, коли трудовий спір (конфлікт) є юридичним спором, примирною комісією та/або трудовим арбітражем є додатковими складниками механізму захисту сторін колективного трудового спору (конфлікту) незалежно від того, чи може розв’язання такого спору цими органами забезпечити належний рівень інституційних та процедурних гарантій для сторін колективного трудового спору (конфлікту).

🔹 Конституційний Суд України вважає, що окремі приписи статті 7 Закону не позбавляють первинну організацію професійної спілки (первинну профспілкову організацію) або іншу сторону колективного трудового спору (конфлікту), що є юридичним спором, наданих Конституцією України гарантій реалізації права на судовий захист на підставі норм відповідного процесуального закону у разі коли трудовий спір (конфлікт), що є юридичним спором, не було розвʼязано в обовʼязковому досудовому поряду, відповідно до Закону.

🔸 З огляду на наведене Конституційний Суд України висновує, що окремі приписи статті 7 Закону не суперечать частині третій статті 8, частині третій статті 36, частинам першій, шостій статті 55, частинам першій, другій, третій статті 124 Конституції України.

👉Резюме рішення: https://cutt.ly/eeJzLtJq
📑 Рішення № 10-р(ІІ)/2024: https://cutt.ly/EeJzL3vv

⚖️ Суд оприлюднив Рішення у справі за конституційною скаргою Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ „АрселорМіттал Кривий Ріг“

Другий сенат Конституційного Суду України 13 листопада 2024 року розглянув на пленарному засіданні справу та ухвалив Рішення № 10-р(ІІ)/2024 за конституційною скаргою Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ „АрселорМіттал Кривий Ріг“ (далі – Заявник) щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих приписів статті 7 Закону України „Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)“ від 3 березня 1998 року № 137/98–ВР (далі – Закон).

Суддя-доповідач у справі – Олег Первомайський.

✅ Цим рішенням Конституційний Суд України визнав приписи статті 7 Закону України, за якими: «Розгляд колективного трудового спору (конфлікту) здійснюється з питань, передбачених: пунктами „а“ і „б“ статті 2 цього Закону, – примирною комісією, а в разі неприйняття рішення у строки, встановлені статтею 9 цього Закону, – трудовим арбітражем» (абзаци перший, другий) такими, що відповідають Конституції України.

✍️ Заявник 28 травня 2020 року звернувся до Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства „АрселорМіттал Кривий Ріг“, Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства „АрселорМіттал Кривий Ріг“ про визнання недійсними змін до колективного договору, який ухвалою від 1 червня 2020 року відмовив у відкритті провадження за вказаною позовною заявою та роз’яснив, що «відповідно до статті 7 указаного Закону України „Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)“ передбачено, що розгляд колективного трудового спору (конфлікту) з питань укладення чи зміни колективного договору, угоди здійснюється примирною комісією, а в разі неприйняття рішення у строки, установлені статтею 9 цього Закону – трудовим арбітражем». Суди апеляційної та касаційної інстанцій ухвалу районного суду залишили без змін. Суди апеляційної та касаційної інстанцій залишили ухвалу районного суду без змін.

✍️ Заявник звернувся до Конституційного Суду України вважаючи, що оскільки окремі приписи статті 7 Закону врегульовують лише позасудовий порядок вирішення колективного трудового спору (конфлікту), то вони не відповідають частині третій статті 8, частинам другій, шостій статті 55, статті 64, частині третій статті 124 Конституції України.

🔹 Розв’язуючи питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) оспорюваних приписів Закону, Суд виходив з такого.

Громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів як це передбачено частиною третьою статті 36 Конституції України.

За статтею 55 Основного Закону України права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша); кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (частина шоста).

Згідно зі статтею 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди (частина перша); делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається (частина друга); юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення; у передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи (частина третя); законом може бути визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору (частина четверта).

⚖️ Суд перевірить на конституційність законодавчий припис щодо встановленого строку звернення до суду працівника для вирішення трудового спору

У четвер, 14 листопада 2024 року, Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочала розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду про конституційність частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України (далі – Кодекс).

Як зазначила суддя-доповідач у справі Галина Юровська, Верховний Суд звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині третій статті 22, частині сьомій статті 43, частині першій статті 55 Конституції України оспорюваний припис Кодексу, за яким 👉„працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті“.

💬 Автор клопотання стверджує, що законодавець, „обмеживши право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати строком у три місяці, не надавши при цьому працівникові гарантій розгляду судом питання про поновлення строку на звернення до суду, знизив рівень доступу до суду осіб, які є суб’єктами звернення із заявою про стягнення заборгованості із заробітної плати, чим допустив звуження змісту й обсягу існуючих конституційних прав працівників на звернення до суду з позовом про стягнення належної їм заробітної плати без обмеження будь-яким строком та обмежив їхнє право на судовий захист у тому обсязі, як його гарантовано частиною першою статті 55 Конституції України, чим знівельовано можливість ефективної реалізації права особи на судовий захист“.

💬 Суддя-доповідач повідомила, що для забезпечення повного і об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення направлено листи-запити до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, наукових установ, закладів вищої освіти, Науково-консультативної ради Конституційного Суду України із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційному поданні.

📑 Суд дослідив матеріали справи і перейшов до закритої частини пленарного засідання.

На засіданні були присутні представник суб’єкта права на конституційне подання, перший заступник керівника Апарату Верховного Суду Расім Бабанли та постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.

Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.

🔗 https://cutt.ly/geJkwV68

📝 Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах.

За результатами розгляду колегії суддів відмовили у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Конончук Тетяни Василівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII;
➖ Бадрака Віктора Івановича щодо конституційності частини п’ятої статті 51 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII.

📍 https://cutt.ly/GeJpsSHA

⚖️ Відбулися засідання Суду: ухвалили Рішення та низку ухвал

▪️ У середу, 13 листопада 2024 року, Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Третяка Олександра Віталійовича щодо конституційності частини шостої статті 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 📝 У цій справі Суд вирішив поновити її розгляд на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження.

⏸ Другий сенат на відкритій частині пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами:
➖ AEROC Investment Deutschland GmbH щодо конституційності пунктів 1, 1-1 частини першої статті 4, абзацу першого частини першої статті 5-1 Закону України „Про санкції“ від 14 серпня 2014 року № 1644–VII у редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності санкцій, пов'язаних з активами окремих осіб“ від 12 травня 2022 року № 2257–ІХ, абзацу першого частини першої, частини другої статті 283-1 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування санкцій“ від 13 липня 2023 року № 3223-ІХ;
➖ Шваб Віри Олександрівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII.
🔗 Суд дослідив матеріали цих справ на відкритій частині і перейшов до закритої частини пленарних засідань.

▪️ У справі за конституційною скаргою Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ „АрселорМіттал Кривий Ріг“ щодо конституційності окремих приписів статті 7 Закону України „Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)“ Другий сенат 👉 ухвалив Рішення № 10-р(ІІ)/2024. Текст рішення і його резюме Суд оприлюднить на офіційному вебсайті 14 листопада 2024 року 👉 https://cutt.ly/reJoTj5F

Другий сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Бурми Кирила Андрійовича щодо конституційності приписів статті 51 Цивільного кодексу України;
➖ Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХˮ щодо конституційності приписів пункту 120.1.1 статті 120.1 Податкового кодексу України.
🔗 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.

Крім того, Другий сенат на пленарному засіданні 👉 об’єднав в одне конституційне провадження справу за конституційними скаргами Сарнавського Ігоря Миколайовича, Фалендиш Світлани Миколаївни та справу за конституційною скаргою Родака Віталія Вікторовича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VІІІ.

Також Другий сенат на засіданні розглядав питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Маклашевського Віталія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 14-3 , частини другої статті 132-1, частини восьмої статті 258, частини четвертої статті 279-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 🔗 Розгляд цього питання Суд продовжить на одному з наступних засідань.

⚖️ На пленарних засіданнях Суд розглядав справи за конституційними поданнями

📑 У вівторок, 12 листопада 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
✅ Верховного Суду України щодо конституційності приписів пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої, частини третьої статті 3 Закону України „Про очищення влади“ від 16 вересня 2014 року № 1682–VII, 47 народних депутатів України щодо конституційності приписів частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п’ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних приписів цього закону, Верховного Суду України щодо конституційності приписів частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 Прикінцевих та перехідних приписів цього закону та Верховного Суду України щодо конституційності приписів частини третьої статті 4 цього закону;
✅ 48 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“, окремих положень Земельного кодексу України зі змінами, внесеними вказаним законом, та 53 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“.
🔗 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.

📑 Велика палата на засіданні у справі за конституційним поданням Верховного Суду про конституційність пункту 12 частини першої статті 34 Закону України „Про виконавче провадження“ визначила форму розгляду – письмове провадження.

🔗 https://cutt.ly/keH9YHZe

Шановні друзі!
📚Конституційний Суд України запрошує до участі в конкурсі на кращу наукову статтю, пов’язану із захистом прав і свобод людини і громадянина

#КСУ оголосив конкурс на кращу наукову статтю, пов’язану із захистом прав і свобод людини і громадянина. Це унікальна можливість для вас проявити свій науковий потенціал, поділитися своїми підходами та ідеями щодо зазначеної тематики, а також зробити своє дослідження доступним для широкого загалу.

🔸 Запрошуємо студентів, аспірантів, ад’юнктів, здобувачів закладів вищої освіти взяти участь у цьому конкурсі з науковими статтями, які ви ще раніше не публікували.

Наукову статтю разом із заявкою (https://cutt.ly/ceH1YCMH)
та рецензією потрібно надіслати на електронну
пошту: 👉[email protected] (із позначкою „На конкурс‟) до 1 червня 2025 року.

🖇 Журі оцінюватиме ваші матеріали за такими критеріями: актуальність, наукова новизна та обґрунтованість, незалежність висновків, суджень і пропозицій автора, оригінальність, послідовність та логічність викладу.

Підсумки оголошуватимуть 28 червня 2025 року під час урочистих заходів, присвячених до Дня Конституції України.

🏆 Статтю переможця конкурсу опублікують в офіційному друкованому виданні – „Вісник Конституційного Суду України‟.

🖇 Більше інформації про умови конкурсу, порядок його проведення, вимоги до статей читайте в Положенні про конкурс на кращу наукову статтю, пов’язану із захистом прав і свобод людини і громадянина 👉https://cutt.ly/deH1EfCZ.

📞 За додатковою інформацією звертайтеся за номерами телефонів (044) 238-10-18, 238-13-50.

https://cutt.ly/1eH1TBWb

📝 Суд розглядав справи за конституційними скаргами і поданнями

У четвер, 7 листопада 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ:

– за конституційними скаргами Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ;

– за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 10-1 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404–VIII, пунктів 5-1, 5-2 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року № 4442–VI;

– за конституційним поданням Верховного Суду щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 105 Конституції України.

Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.

🔸 Велика палата на засіданні подовжила до 5 грудня 2024 року строк ухвалення Третьою колегією суддів Другого сенату ухвали про відкриття або про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою В’ячеслава Богуслаєва.

➡️ https://cutt.ly/eeHe9VQm

⚖️ Сьогодні, 6 листопада 2024 року, відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах.

За результатами розгляду Друга колегія суддів Першого сенату у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 12 частини першої статті 34 Закону України „Про виконавче провадження“ 👉 відкрила конституційне провадження. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Великої палати.

Водночас колегії суддів Першого сенату 👉 відмовили у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Кадуна Іллі Івановича щодо конституційності абзацу чотирнадцятого підпункту 1, окремих приписів абзацу десятого підпункту 2 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за злочини, вчинені злочинною спільнотою“;
➖ Коломойського Ігоря Валерійовича щодо конституційності абзацу п’ятого частини п’ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України;
➖ Ситара Станіслава Івановича щодо конституційності пункту 1 частини другої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України.

У справі за конституційною скаргою Пашковського Леоніда Івановича щодо конституційності пункту 3 частини другої статті 40 Житлового кодексу України Третя колегія суддів Другого сенату 👉 відмовила у відкритті конституційного провадження (неодностайно). Отже, питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі судді розглянуть на засіданні Другого сенату.

https://cutt.ly/HeGNxarM

⚖️ Перший і Другий сенати провели засідання

У середу, 6 листопада 2024 року, Перший сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Ільюшонок Олени Юріївни щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 01 липня 2022 року № 2352–ІХ.
🔗 Суд дослідив матеріали справи і перейшов до закритої частини пленарного засідання.

Перший сенат на засіданні розглядав питання щодо визначення форми конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
📑 За результатами розгляду у справі за конституційною скаргою Матвійчук Олександри В’ячеславівни щодо конституційності статті 188(40) Кодексу України про адміністративні правопорушення, статті 22 Закону України „Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини“ Перший сенат визначив форму розгляду – усне провадження.
📑 У справі за конституційною скаргою Карася Сергія Анатолійовича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII Перший сенат визначив форму розгляду – письмове провадження.

⏸ Другий сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ „АрселорМіттал Кривий Ріг“ щодо конституційності окремих приписів статті 7 Закону України „Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)“;
➖ Боярова Артура Володимировича щодо конституційності абзацу першого частини п’ятої статті 380 Митного кодексу України.
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.

📑 У справі за конституційною скаргою Ващенка Сергія Євгенійовича про конституційність частини другої статті 21, частини першої, пункту 2 частини другої статті 22, частини першої статті 1175 Цивільного кодексу України Другий сенат ухвалив Ухвалу про закриття конституційного провадження.

📑 Другий сенат у справі за конституційними скаргами Ковальчук Людмили Артурівни, Литвинової Лілії Олександрівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII визначив форму розгляду – письмове провадження.

📑 Другий сенат відмовив у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Орлова Олександра Анатолійовича щодо конституційності окремих приписів пункту 4 § 2 „Прикінцеві положення“ розділу 4 Закону України „Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів“ від 3 жовтня 2017 року № 2147–VIII.

🔗 https://cutt.ly/HeGNxarM

⚖️ Гарантії для працівників призваних або прийнятих на військову службу на особливий період: Суд розглядає справу за конституційною скаргою Олени Ільюшонок

Перший сенат #КСУ 6 листопада 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Ільюшонок Олени Юріївни.

📑 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Петро Філюк поінформував, що заявниця звернулася до Суду із клопотанням перевірити на відповідність статті 8, частині п’ятої статті 17, частині третій статті 22, частині першій статті 43 Конституції України підпункт 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352-ІХ (далі – Закон), яким внесено зміни до частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України (далі – Кодекс), а саме: слова 👉„зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток“ замінено словами 👉„зберігаються місце роботи і посада“.

На думку заявниці, оспорюване положення Закону звужує зміст та обсяг існуючих прав і свобод, зокрема право на працю, а також порушує принцип верховенства права та гарантії, передбачені для громадян, які перебувають на службі у Збройних Силах України.

Суддя-доповідач повідомив, що на розгляді Великої палати Суду є справа за конституційними скаргами Віктора Сороки, Романа Карпенка, Юрія Прокопенка, Едуарда Дудкевича, Олександра Романенка з тим самим предметом конституційного провадження.

Участь у пленарному засіданні взяла суб’єкт права на конституційну скаргу Олена Ільюшонок, яка надала відповіді на низку уточнюючих запитань суддів.

📑 Суд дослідив матеріали цієї справи. Її розгляд Суд продовжить у закритій частині пленарного засідання.

🎥 Відеозапис пленарного засідання можна переглянути на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.

🔗 https://cutt.ly/ceGVcHzJ

⚖️ У вівторок, 5 листопада 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності окремого припису частини четвертої статті 29 Закону України „Про захист населення від інфекційних хворобˮ від 6 квітня 2000 року № 1645-ІІІ зі змінами.
Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.

📑 Велика палата на засіданні подовжила до 5 грудня 2024 року строк ухвалення Другою колегією суддів Другого сенату Суду ухвали про відкриття або про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою В’ячеслава Плескача.

🔹🔸 Суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко взяв участь у ХІІ Міжнародному форумі із практики Європейського суду з прав людини

Упродовж 29–30 жовтня 2024 року в Києві проходив ХІІ Міжнародний форум із практики Європейського суду з прав людини „Імплементація Європейської конвенції з прав людини в Україні“.

🔹 Захід, що його організував Верховний Суд спільно із Львівським національним університетом імені Івана Франка та Національною школою суддів України за підтримки проєктів Програми підтримки ОБСЄ для України та проєктів Ради Європи, об’єднав широке коло учасників, із-поміж яких: судді системи судоустрою України, Європейського суду з прав людини, представники органів публічної влади, громадських організацій, науковці та міжнародні експерти.

🔹Основними темами обговорення були питання щодо імплементації Європейської конвенції з прав людини в цивільних та кримінальних справах; відшкодування шкоди, завданої війною; застосування Конвенції в конституційному судочинстві України; практики ЄСПЛ у контексті судової помилки; гендерно чутливого правосуддя в умовах війни тощо.

У межах секції „Між Страсбургом і Люксембургом: Сцила та Харибда або стовпи європейської системи захисту прав людини“ Віктор Городовенко виступив із доповіддю на тему „Сучасні виклики юридичного діалогу між Європейським судом з прав людини, Суду Європейського союзу (Curia) та національними органами конституційної юрисдикції“.

🔸 У доповіді висвітлено ключові проблеми та напрями взаємодії європейських і національних судових інститутів на прикладі справи Європейського суду з прав людини Delta Pekárny a.s. c. République tchèque, яка є прикладом поточних викликів у діалозі між Європейським судом з прав людини та національними конституційними судами. Справа зосереджена на балансі між дотриманням стандартів Європейської конвенції з прав людини та повагою до національних конституційних принципів і висвітлює кілька питань, які виникають у цьому крос-юрисдикційному контексті. Ключові виклики, проілюстровані в цій справі, стосуються юрисдикційних питань органу конституційної юрисдикції та тлумаченням національних приписів права, що показало як національний конституційний суд захистив конституційні цінності своєї країни.

💬 Під час заходу суддя наголосив, що ідентичність формується під впливом історичних і культурних чинників. Цю концепцію часто використовують у межах міжнародного права та співпраці для обґрунтування унікальності правового порядку окремої держави. Конституційна ідентичність також відіграє важливу роль у рішеннях конституційних судів, особливо в ситуаціях, коли потрібно захистити суверенні правові принципи.

💬 Віктор Городовенко наголосив на тому, що сучасні виклики стосовно конституційної ідентичності, як-от: основні цінності, конституційні традиції, правові особливості вирізняють конституційний суд окремої країни з-поміж інших судових інституцій. Ці принципи охоплюють засадничі права людини, систему поділу влади, принципи суверенітету і верховенства права, особливості державного устрою та відносини з міжнародним правом.

💬 На противагу цій справі доповідач навів приклад останньої практики Суду Європейського союзу (Curia), зокрема справи Energotehnica, яка має ширші наслідки для конституційного права та національних конституційних принципів, як корпоративні та індивідуальні обовʼязки узгоджуються з конституційними принципами правосуддя, справедливості та юридичної визначеності.

Участь у заході також узяла заступниця керівника правового Департаменту – керівниця Управління порівняльно-правового аналізу Оксана Житник.

https://cutt.ly/weF4lmHB

📊 Інформація щодо діяльності Конституційного Суду України за жовтень: Суд провів 104 засідання і ухвалив 79 актів. До #Суду надійшло 33 конституційні скарги

У #КСУ у жовтні 2024 року відбулося 104 засідання, з них:

🔸21 пленарних засідань і 9 засідань Великої палати Суду;
🔸2 спеціальних пленарних засідання Суду і 6 засідань Суду;
🔸10 пленарних засідання і 14 засідань Першого сенату Суду;
🔸15 пленарних засідань і 8 засідань Другого сенату Суду;
🔸19 засідань колегій суддів Першого і Другого сенатів Суду.

На цих засіданнях #КСУ ухвалив 79 актів:

🔹1 Рішення Великої палати Суду;
🔹17 ухвал Великої палати Суду;
🔹4 постанови Суду;
🔹1 рішення Першого сенату;
🔹15 ухвал Першого сенату;
🔹11 ухвал Другого сенату;
🔹30 ухвал колегій суддів Першого і Другого сенатів.

До Суду у цей період надійшло 33 конституційні скарги.

За результатами попереднього перевіряння 15 конституційних скарг розподілені між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернуто 18 скарг, які за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.

Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 84 відповіді, на запити на публічну інформацію та на звернення громадян.

Детальна інформація щодо результатів розгляду справ: https://ccu.gov.ua/events

Скорочений зміст конституційних скарг: http://surl.li/qaore

⚖️ Відбулися засідання Великої палати #КСУ та колегії суддів Суду

У четвер, 31 жовтня 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційними скаргами ▶️ Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ.
📎Суд продовжить розгляд цієї справи на одному з наступних пленарних засідань.

Також відбулося засідання Третьої колегії суддів Другого сенату, на якому судді розглядали питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою ▶️ Пашковського Леоніда Івановича щодо конституційності пункту 3 частини другої статті 40 Житлового кодексу України. 📎Розгляд цього питання колегія суддів продовжить на одному з наступних засідань.

У справі за конституційною скаргою ▶️ Крутька Віталія Олександровича щодо конституційності частини четвертої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України колегія суддів ухвалила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження.

📚 Відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів #КСУ, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами

За результатами розгляду колегії суддів відмовили у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами ⤵️

➖ Гладковського Ігоря Олеговича щодо конституційності приписів пункту 20-8 розділу ХІ ,,Перехідні положення“ Кримінального процесуального кодексу України;
➖ Коломойського Ігоря Валерійовича щодо конституційності частини четвертої статті 424 Кримінального процесуального кодексу України;
➖ Масюка Петра Михайловича щодо конституційності підпункту 16 пункту 1 розділу 1 Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“;
➖ Саяпіна Павла Васильовича щодо конституційності окремого припису частини четвертої статті 186 Кримінального кодексу України, підпункту „б“ пункту 1 Закону України „Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство“;
➖ Стальненка Олега Миколайовича щодо конституційності абзацу п’ятого частини першої статті 1, окремого припису другого речення частини десятої статті 6, абзацу четвертого частини дев’ятої, першого речення частини сімнадцятої статті 10 Закону України „Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку“;
➖ Юрковець Марії Василівни щодо конституційності другого речення частини другої статті 46 Цивільного кодексу України;
➖ Товариства з обмеженою відповідальністю „Рост Агро“ про конституційність частини другої статті 4 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті“ від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР у редакції до внесення змін Законом України „Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту“ від 20 грудня 2016 року № 1792–VIII.

✍️ Перший і Другий сенати #КСУ провели засідання: розглядали справи за конституційними скаргами

У середу, 30 жовтня 2024 року, Перший сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Багінської Ірини Володимирівни щодо конституційності пункту 3 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII. У розгляді справи оголошено перерву. Суд продовжить розгляд цієї справи на одному з наступних засідань.

Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Третяка Олександра Віталійовича щодо конституційності частини шостої статті 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.

Перший сенат об’єднав 📝 в одне конституційне провадження справу за конституційними скаргами Гасяка Віталія Валерійовича, Диняка Сергія Васильовича щодо конституційності частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та справу за конституційною скаргою Маклашевського Віталія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1, частини восьмої статті 258, частини четвертої статті 279-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У справі за конституційною скаргою Ільюшонок Олени Юріївни щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 01 липня 2022 року № 2352–ІХ Перший сенат визначив форму розгляду – письмове провадження.

Другий сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:

▶️ Ващенка Сергія Євгенійовича про конституційність частини другої статті 21, частини першої, пункту 2 частини другої статті 22, частини першої статті 1175 Цивільного кодексу України;

▶️ Панченка Богдана Миколайовича щодо конституційності пункту 9 частини першої статті 51, підпункту 1 пункту 5-1 розділу ХІІІ „Перехідні положення“ Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VІІ.

Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.

Другий сенат об’єднав 🔗 в одне конституційне провадження справи за конституційною скаргою Литвинової Лілії Олександрівни та конституційною скаргою Ковальчук Людмили Артурівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII.

У справах за конституційними скаргами Червінського Романа Григоровича щодо конституційності частини п’ятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України та Шваб Віри Олександрівни щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII Другий сенат визначив форму розгляду – 📜 письмове провадження.

Заходи такого масштабу сприяють міжнародному співробітництву й обміну досвідом між правозахисними та судовими органами, що є важливим кроком для поглиблення конституційних реформ та захисту прав людини в Україні та інших європейських країнах.

Презентація: https://cutt.ly/VeFAug3p

Відеозапис виступу Галини Юровської можна переглянути за посиланням: https://cutt.ly/teFPYXQP

🔹 Суддя #КСУ Галина Юровська взяла участь у міжнародній конференції з конституційного права в Литовській Республіці

У День Конституції Литовської Республіки, 25 жовтня 2024 року, суддя Конституційного Суду України Галина Юровська взяла участь у щорічній міжнародній конференції з конституційного права, присвяченій 30-й річниці членства Литовської Республіки в Раді Європи та головуванню Литовської Республіки у Комітеті міністрів Ради Європи.

👥 Міжнародна конференція „Конституційний діалог: хто визначає тенденції розвитку прав людини?“, організована Університетом Миколаса Ромеріса, Сеймом Литовської Республіки, Конституційним Судом Литовської Республіки та іншими партнерами, відбулася у приміщенні Сейму Литовської Республіки.

Зі вступним словом до учасників заходу звернулися спікер Сейму Литовської Республіки Вікторія Чміліте-Нільсен, ректор Університету Миколаса Ромеріса проф. д-р Інга Жаленєнє, очільник литовської делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи Емануеліс Зінгеріс та Голова комітету з правових питань Сейму Литовської Республіки Ірена Гаазе.

У роботі міжнародної конференції взяли участь Віце-президент Європейського суду з прав людини Арнфінн Бордсен, судді Європейського суду з прав людини Микола Гнатовський, Артурс Кучс, Ґедимінас Саґатис, Постійний представник Литовської Республіки при Раді Європи (1994–1999 рр.) Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки Аурімас Таурантас, суддя Конституційного Суду Литовської Республіки Вітаутас Мізарас, член Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеційська Комісія), професор юридичного факультету Загребського університету, Голова Конституційного Суду Республіки Хорватія (2008–2016 рр.) Ясна Омеєць, Голова Верховного Суду Литовської Республіки Дангуолє Бублєнє, Голова Верховного Адміністративного Суду Литовської Республіки Скіргаілє Жалімєнє, голова Асоціації адвокатів Литовської Республіки Міндаугас Кукайтіс, а також науковці та провідні фахівці із прав людини з багатьох країн Європи.

Промова судді Галини Юровської стала завершенням панелі з питань взаємодії між конституційним і конвенційним правом.

🗞 Під час свого виступу Галина Юровська представила доповідь на тему „Застосування Європейської конвенції з прав людини у практиці Конституційного Суду України“.

🔹 У своїй доповіді вона наголосила на важливості органів конституційної юрисдикції в захисті прав і свобод людини, особливо в умовах воєнного стану, відзначивши, що Конституційний Суд України продовжує виконувати свої функції навіть під час війни, зокрема забезпечуючи права громадян і захищаючи їх від обмежень, зумовлених дією воєнного стану.

🔹 У контексті представленої теми суддя Конституційного Суду України Галина Юровська навела приклади справ, які демонструють застосування Конституційним Судом України практики Європейського суду з прав людини у вирішенні питань, пов’язаних із правом на свободу і особисту недоторканність, правом власності, захистом соціальних прав громадян, а також спеціальним захистом українських військовослужбовців та ветеранів. Зокрема, було зазначено, що Конституційний Суд України використовує міжнародні інструменти, такі як Конвенція, що допомагає ухвалювати рішення, максимально наближені до європейських стандартів.

🔹 Окремо Галина Юровська висловила вдячність Литовській Республіці за багатогранну підтримку України з перших днів агресії, а також за непохитну солідарність у міжнародних організаціях. Вона підкреслила важливість колективних зусиль країн Ради Європи щодо збору доказів та притягнення до відповідальності винних у міжнародних злочинах в Україні.

🔹 Наприкінці виступу Галина Юровська наголосила на тому, що зараз українці своїм життям на фронтах захищають не тільки свою свободу, незалежність, національну ідентичність, але й спільні європейські цінності.

Інші теми обговорень охоплювали питання ролі Ради Європи в розвитку прав людини, імплементації Європейської конвенції з прав людини та інших європейських стандартів у національне законодавство.

Частина четверта статті 75 Кодексу викладена у такий спосіб, що позбавляє суд змоги тлумачити зміст цієї категорії та ухвалювати рішення на власне переконання з урахуванням усіх обставин справи, які мають істотне значення.

Прожитковий мінімум не відображає фактичного стану потреби особи у матеріальній допомозі, а навпаки, як убачається зі змісту частини четвертої статті 75 Кодексу, обмежує право одного з подружжя на утримання (аліменти). Крім того, оскільки особа пенсійного віку або особа з інвалідністю I, II
чи III групи має пенсію чи соціальні виплати у розмірі, що можуть перевищити прожитковий мінімум, установлений законом, частина четверта статті 75 Кодексу не може бути застосована, а право на утримання не може бути реалізоване.

Здійснюючи перевірку оспорюваних приписів Кодексу на відповідність вимогам частини першої статті 8 Конституції України у системному зв’язку із частинами першою, третьою її статті 51, Конституційний Суд України визначає, що сім’я охороняється державою, однак охорона не має передбачати надмірне регулювання приватної сфери, втручання у сімейні відносини через установлення обмеження права на утримання (аліменти) непрацездатного з подружжя прожитковим мінімумом, який є базовим соціальним стандартом. Таке обмеження нівелює саму суть цього права та містить, на думку Конституційного Суду України, ознаки надмірного регулювання державою сімейного життя.

Конституційний Суд України вважає, що частина четверта статті 75 Кодексу сформульована у такий спосіб, що не дає можливості суду визначити справедливі, належні критерії потреби у матеріальній допомозі виходячи із матеріального стану того з подружжя, який її потребує, із рівня його доходів та витрат, а також можливості отримання доходів із інших джерел, а отже, не відповідає принципу юридичної визначеності та однозначності правової норми, оскільки не може забезпечити її однакове застосування, що суперечить статті 8 Основного Закону України.

Установлення законодавчого обмеження у наданні матеріальної допомоги (аліментів) є несправедливим по суті і невиправданим з огляду на те, що законодавець має можливість обрати для досягнення цієї мети засіб, який менш обтяжливо зачіпав би сферу реалізації приватного (особистого) та сімейного життя без безпідставного втручання у зазначені сфери.

🗞 Конституційний Суд України вбачає невиправданим законодавчо обмежувати розміром прожиткового мінімуму межу, у разі недосягнення якої особу вважають такою, що потребує матеріальної допомоги іншого з подружжя, оскільки таке обмеження не може вважатися об’єктивно оціненим, обумовленим індивідуальними потребами одного з подружжя, що потребує матеріальної допомоги, та є надмірним утручанням (регулюванням) держави у право на отримання матеріальної допомоги та забезпечення її у більшому розмірі, оскільки полягає в обмеженні реалізації такого права (звужує його реалізацію до кола осіб, що потребують матеріальної допомоги).

З огляду на наведене Конституційний Суд України дійшов висновку, що частина четверта статті 75 Кодексу суперечить частині першій статті 8 Конституції України у системному зв’язку з частинами першою, третьою статті 51 Конституції України.

Оспорювані приписи Кодексу, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Суддя-доповідач у цій справі – Галина Юровська.

Конституційний Суд України оприлюднив Рішення у справі за конституційним поданням Верховного Суду 📑📑📑

⚖️ Велика палата #КСУ 29 жовтня 2024 року на пленарному засіданні ухвалила Рішення (https://ccu.gov.ua/dokument/1-r2024) у справі за конституційним поданням Верховного Суду про невідповідність Конституції України частини четвертої статті 75 Сімейного кодексу України (далі – Кодекс).

💬 Згідно з частиною четвертою статті 75 Кодексу „один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом“.

📌Конституційний Суд України визнав такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину четверту статті 75 Кодексу.

Автор клопотання твердив, що „призначення особі з інвалідністю відповідної пенсії або іншої соціальної виплати не може залежати від виплат, які здійснює один із подружжя на утримання іншого, який є особою з інвалідністю. Факт призначення державою пенсії по інвалідності не може впливати на факт призначення судом аліментів на утримання одного з подружжя або ж виключати його. Потреби непрацездатної людини, як правило, не обмежені тими звичайними потребами, які має здорова людина, тому спричиняють додаткові витрати на лікування, оздоровлення, харчування, що зумовлено іншим, відмінним способом життя такої людини“.

🖇 Розв’язуючи справу, Суд ураховував свої сформульовані юридичні позиції, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Хартію основоположних прав Європейського Союзу, інші міжнародні акти та документи.

У Рішенні Суд зазначив, що із аналізу приписів статті 75 Кодексу в частині виплати утримання (аліментів) одним із подружжя на користь іншого у їх посутньому зв’язку з приписами Конституції України, Кодексу вбачається, що така виплата залежить від потреби в матеріальній допомозі, однак не є соціальною виплатою, державною допомогою та не є складовою права на соціальний захист. Правовідносини щодо утримання у подружжі випливають із конституційного принципу рівності прав і обов’язків кожного із подружжя у шлюбі та сім’ї, вимоги щодо охорони сім’ї (як основи суспільства) державою та передбачені частинами першою, третьою статті 51 Конституції України.

Конституційний Суд України наголосив, що права та обов’язки одного із подружжя щодо утримання мають не лише моральний, а й соціальний характер. Водночас моральний обов’язок кожного з подружжя підтримувати одне одного матеріально у шлюбі держава закріпила на рівні закону, і він став юридичним обов’язком, а правовий механізм регулювання майнових відносин у шлюбі передбачає можливість примусового виконання цього обов’язку.

За приписом частини четвертої статті 75 Кодексу обов’язковою передумовою отримання одним із подружжя права на утримання (аліменти) є відсутність у нього доходів на рівні прожиткового мінімуму. Отже, у частині четвертій статті 75 Кодексу допускається можливість виникнення ситуації, коли пенсії, інші соціальні виплати та допомоги можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, установленого законом.

📍 Конституційний Суд України наголосив, що нормативне регулювання, яке допускає становище особи, за якого її сукупний дохід (разом із соціальними виплатами і допомогами) є нижчим від прожиткового мінімуму, установленого законом, суперечить частині третій статті 46 Конституції України.

Водночас у Рішенні Суд зазначив, що прожитковий мінімум у контексті частини четвертої статті 75 Кодексу визначено у спосіб, що не враховує у повній мірі і не може враховувати потреби непрацездатних осіб, а тому й не може бути універсальним для визначення рівня витрат на підтримання життєзабезпечення всіх без винятку людей. Зокрема, нужденність одного з подружжя, який є непрацездатним, повинна встановлюватися із урахуванням співвідношення між його заробітною платою, пенсією, іншими доходами та тими потребами, які є важливими для його нормального життєзабезпечення.

📝 Суд відклав розгляд справи щодо конституційності законодавчих приписів про застосування прожиткового мінімуму як розрахункової величини для обчислення виплат

Перший сенат 30 жовтня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою 👉 Багінської Ірини Володимирівни.

📑 Заявниця просить Суд перевірити на конституційність пункт 3 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII.

📑 Оспорюваними приписами цього Закону установлено, що мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом не застосовують як розрахункову величину для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій; до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини її застосовують у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, з 1 січня 2017 року.

📝 Під час пленарного засідання Суд вирішив відкласти розгляд цієї справи у зв’язку з неявкою учасників та залучених учасників конституційного провадження. Як зазначив голова пленарного засідання Віктор Кривенко, наступне засідання буде призначено в установленому Законом України „Про Конституційний Суд України“ порядку.

Суддя-доповідач у справі – Віктор Кичун.

Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.

🔗 https://cutt.ly/xeFUCOB8

⚖️ Конституційний Суд визнав неконституційними приписи Сімейного кодексу України щодо обмеження права одного з подружжя на утримання

Велика палата Конституційного Суду України 29 жовтня 2024 року на пленарному засіданні ухвалила Рішення у справі за конституційним поданням Верховного Суду про невідповідність Конституції України частини четвертої статті 75 Сімейного кодексу України (далі – Кодекс).

📑 Згідно з частиною четвертою статті 75 Кодексу „один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом“.

Автор клопотання твердив, що „призначення особі з інвалідністю відповідної пенсії або іншої соціальної виплати не може залежати від виплат, які здійснює один із подружжя на утримання іншого, який є особою з інвалідністю. Факт призначення державою пенсії по інвалідності не може впливати на факт призначення судом аліментів на утримання одного з подружжя або ж виключати його. Потреби непрацездатної людини, як правило, не обмежені тими звичайними потребами, які має здорова людина, тому спричиняють додаткові витрати на лікування, оздоровлення, харчування, що зумовлено іншим, відмінним способом життя такої людини“.

🔸 У Рішенні Конституційний Суд України зазначає, що частина четверта статті 75 Кодексу сформульована у такий спосіб, що не дає можливості суду визначити справедливі, належні критерії потреби у матеріальній допомозі виходячи із матеріального стану того з подружжя, який її потребує, із рівня його доходів та витрат, а також можливості отримання доходів із інших джерел, а отже, не відповідає принципу юридичної визначеності та однозначності правової норми, оскільки не може забезпечити її однакове застосування, що суперечить статті 8 Основного Закону України.

🔸 Установлення законодавчого обмеження у наданні матеріальної допомоги (аліментів) є несправедливим по суті і невиправданим з огляду на те, що законодавець має можливість обрати для досягнення цієї мети засіб, який менш обтяжливо зачіпав би сферу реалізації приватного (особистого) та сімейного життя без безпідставного втручання у зазначені сфери.

🔸 Конституційний Суд України вбачає невиправданим законодавчо обмежувати розміром прожиткового мінімуму межу, у разі недосягнення якої особу вважають такою, що потребує матеріальної допомоги іншого з подружжя.

🔸 У Рішенні Суд зазначає, що законодавець, перенісши до статті 75 Кодексу умови та інші критерії із площини публічного права в площину приватного права, не забезпечив дієвих механізмів для отримання нужденним членом подружжя матеріальної допомоги від іншого з подружжя для забезпечення належного рівня життя.

📑 Оспорювані приписи Кодексу, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Суддя-доповідач у цій справі – Галина Юровська.

📍 Текст Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 30 жовтня ц.р.

⚖️ Відбулися засідання #КСУ: ухвалили Рішення у справі за конституційним поданням Верховного Суду

✔️ У вівторок, 29 жовтня 2024 року, Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду про конституційність частини четвертої статті 75 Сімейного кодексу України. У цій справі Суд ухвалив Рішення № 1-р/2024. Його текст Суд оприлюднить на офіційному вебсайті 30 жовтня ц.р.

📑 Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо конституційності приписів пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої, частини третьої статті 3 Закону України „Про очищення влади“ від 16 вересня 2014 року № 1682–VII, 47 народних депутатів України щодо конституційності приписів частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п’ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних приписів цього закону, Верховного Суду України щодо конституційності приписів частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 Прикінцевих та перехідних приписів цього закону та Верховного Суду України щодо конституційності приписів частини третьої статті 4 цього закону. Суд продовжить розгляд цієї справи на одному з наступних пленарних засідань.

Просвітницький захід на тему „Подолання труднощів: виклики для Конституції Грузії та зміни у конституційному правосудді Грузії“ 

🔹Участь у заході з української сторони взяли судді Конституційного Суду України Оксана Грищук, Алла Олійник, Олександр Петришин, Галина Юровська, представники Національної школи суддів України, наукових установ та закладів освіти. Головним доповідачем виступив експрезидент Конституційного Суду Грузії, декан Школи права  в Ilia State University (Тбілісі), спеціальний радник Конституційного Суду України, професор Георгій Папуашвілі.

🔹 Під час заходу доповідач розповів про передумови ухвалення Конституції Грузії, передісторію створення Конституційного Суду Грузії, аспекти його роботи, особливості конституційного процесу в інших країнах.

🔹 Георгій Папуашвілі поінформував про склад суду, призначення суддів, а також акцентував на особливостях індивідуальної конституційної скарги, з якою мають право звертатися фізичні й юридичні особи, та зазначив, що більшість скарг до Суду, майже 95 відсотків, походять від фізичних осіб.

Він зупинився на окремих відмінностях грузинської моделі індивідуальної конституційної скарги, серед яких, зокрема такі:
☑️ особи можуть звернутися до Суду без остаточного судового рішення судів системи судоустрою, якщо вони вважають, і можуть довести, що нормою законодавства чи іншого нормативного акту порушено їхнє право;
☑️ особи можуть звернутися до Суду, коли їх право безпосередньо порушено або може бути порушено в майбутньому.

🔹 Детальніше про специфіку справ, які розглядав Суд, та ухвалені ним рішення дивіться у відео: https://cutt.ly/aeFo1wsw

✔️ Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Другий сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.

Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.

⚖️ #КСУ розпочав розгляд справи про конституційність окремих приписів Кримінального кодексу України щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання

Другий сенат Конституційного Суду України 23 жовтня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Трейзуба Володимира Михайловича.

🖇 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський виклав основний зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника. Зокрема, суддя зазначив, що Володимир Трейзуб звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині першій статті 3, статті 23, частині другій статті 28, частині третій статті 63 Конституції України пункт 2 частини третьої статті 81 Кримінального кодексу України (далі – Кодекс).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 81 Кодексу умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим „не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов’язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі“.

На думку автора клопотання, „поширення судами статті 81 КК України на осіб, котрих засуджено за вчинення тяжкого корупційного злочину до позбавлення волі, без визначення для них особливого та належного порядку їх дострокового звільнення від відбування цього покарання спричиняє юридичну невизначеність у правозастосуванні“, а незастосовність до осіб, які вчинили тяжкий корупційний злочин і відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, інституту умовно-дострокового звільнення від відбування такого покарання „свідчить про відсутність будь-якої перспективи звільнення таких осіб“ та „має наслідком суто каральну функцію“, що суперечить частині першій статті 3, статті 23, частині другій статті 28, частині третій статті 63 Конституції України.

Як зазначив суддя-доповідач, зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.

Суд першої інстанції задовольнив подання Державної установи „Менська виправна колонія“ та спостережної комісії Менської міської ради про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого Володимира Трейзуба. Суд першої інстанції, обґрунтовуючи своє рішення, зазначив, що засудженого Володимира Трейзуба слід умовно-достроково звільнити від відбування покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки він поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, фактично відбув більше двох третин строку покарання, а обмеження, встановлені статтею 81 Кодексу, на нього не поширюються.

У свою чергу, прокурор оскаржив вказану ухвалу в суді апеляційної інстанції, який задовольнив апеляційну скаргу прокурора, скасував ухвалу суду першої інстанції та ухвалив нову ухвалу, якою відмовив у задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого Володимира Трейзуба у зв’язку з тим, що до нього неможливо застосувати правила частини третьої статті 81 Кодексу, якою не встановлено підстав для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання особи, засудженої за тяжкий корупційний злочин.

Суддя-доповідач також поінформував, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення він підготував запити до низки органів державної влади, наукових установ та закладів вищої освіти із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.

🖇 #КСУ провів засідання: розглядав справи за конституційними поданнями та ухвалив низку ухвал

▪️ У вівторок, 22 жовтня 2024 року, Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження продовжила розгляд справи за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“, окремих положень Земельного кодексу України зі змінами, внесеними вказаним законом, та конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“. 🗞 Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.

📑 Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо конституційності приписів пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої, частини третьої статті 3 Закону України „Про очищення влади“ від 16 вересня 2014 року № 1682–VII, 47 народних депутатів України щодо конституційності приписів частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п’ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних приписів цього закону, Верховного Суду України щодо конституційності приписів частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 Прикінцевих та перехідних приписів цього закону та Верховного Суду України щодо конституційності приписів частини третьої статті 4 цього закону. 🗞 Суд продовжить розгляд цієї справи на одному з наступних пленарних засідань.

▪️ Велика палата об’єднала в одне конституційне провадження справи за конституційними скаргами Довженка Віктора Васильовича, Прищепи Валентини Йосипівни щодо відповідності Конституції України частини другої статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", у справі за конституційною скаргою Войтевич Раїси Миколаївни щодо відповідності Конституції України частини другої статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" та у справі за конституційною скаргою Гримашевича Андрія Володимировича щодо відповідності Конституції України частини другої статті 8 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2024 рік". 🗞 Справу передано до Другого сенату Конституційного Суду України.

▪️ У справі за конституційним поданням Верховного Суду про відповідність Конституції України частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України Велика палата визначила форму розгляду – письмове провадження.

📚 Цього дня відбулися засідання Першої колегії суддів Другого сенату Суду, на якому судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.

За результатами розгляду колегія суддів відмовила у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
🔹 Пікалєва Євгена Юрійовича щодо відповідності Конституції України пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України;
🔹 Бурлакової Людмили Сергіївни щодо відповідності Конституції України частини першої статті 42 Кримінального процесуального кодексу України.

⚖️ Конституційний Суд України розпочав розгляд справи про конституційність закону щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення та окремих приписів Земельного кодексу України

✅ Велика палата Суду 22 жовтня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справи за конституційними поданнями 48 та 53 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення», окремих положень Земельного кодексу України зі змінами, внесеними вказаним законом.

Суддя-доповідач у цій справі Галина Юровська зазначила, що зазначені конституційні провадження з огляду на те, що в них порушено питання щодо відповідності Конституції України, зокрема, Закону, були об’єднані в одне провадження.

Зі змісту конституційних подань випливає таке ⤵️

Народні депутати України просили визнати неконституційними Закон, положення абзаців шостого, сьомого, восьмого частини першої, абзацу дев’ятого частини першої, частини другої, частини четвертої, частини шостої статті 130, частини першої статті 145, пункту 6-1, підпунктів «а», «б» пункту 15 розділу Х Перехідні положення Кодексу.

Автори клопотань вважають, що Закон є неконституційним, оскільки його прийняття Верховною Радою України відбулося з порушенням конституційної процедури розгляду та ухвалення. Положення Закону, як і його мета, суперечать приписам Конституції України. Також народні депутати України наголошують, що питання, які стосуються землі, яка є об’єктом права власності Українського народу, не можуть вирішуватись без волевиявлення громадян України на всеукраїнському референдумі.

Для забезпечення повного і об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення було направлено запити до органів державної влади, навчальних закладів, наукових установ і членів Науково-консультативної ради Конституційного Суду з проханням висловити позиції щодо питань, порушених у відповідних конституційних поданнях. Відповіді на запити буде досліджено на закритій частині пленарного засідання Великої палати Суду.

Окрім цього, під час відкритої частини пленарного засідання Суд також розглянув два клопотання від представників суб’єкта права на конституційне подання: про визнання конституційного провадження у цій справі невідкладним та про зміну форми конституційного провадження з письмової на усну. За результатами розгляду Суд відмовив у їх задоволенні, водночас зазначивши, що відповідно до вимог частини третьої статті 64 Закону України «Про Конституційний Суд України» у справі, яку Суд розглядає в порядку письмового провадження, окремі питання можуть розглядатися в порядку усного провадження.

📝 Дослідивши матеріали справи на відкритій частині, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для подальшого обговорення питань, пов’язаних із конституційним провадженням у цій справі.

На пленарному засіданні були присутні представники суб’єкта права на конституційне подання, народні депутати України Юлія Тимошенко та Сергій Власенко, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.

Переглянути відеозапис відкритої частини пленарного засідання можна за посиланням: https://cutt.ly/AeDsk0uB

🔹 Відбувся робочий візит делегації Конституційного Суду України до Конституційного Суду Латвійської Республіки

🔸 Делегація Конституційного Суду України 17–18 жовтня 2024 року перебувала з робочим візитом у місті Рига (Латвійська Республіка) для участі в зустрічах суддів Конституційного Суду України та суддів Конституційного Суду Латвійської Республіки, а також представників апаратів конституційних судів. Захід проведено в рамках Проєкту „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, що його впроваджують у межах спільної Програми Європейського Союзу та Ради Європи „Партнерство заради добропорядного врядування“, Фаза ІІІ.

👥 Участь у заході від української сторони взяли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко (глава делегації), Василь Лемак, Олег Первомайський, Олександр Петришин, Сергій Різник, Ольга Совгиря, Галина Юровська, помічники та наукові консультанти суддів, а також представники Секретаріату Конституційного Суду України.

💬 Під час відкриття заходу до учасників звернулася заступниця Голови Конституційного Суду Латвійської Республіки Ірена Куцина, яка наголосила: „Кожен день наближає Україну та Європу до перемоги. Це означає, що наближається Україна майбутнього – демократична правова держава в сім’ї європейських держав. Головною метою нашого проєкту є спільна робота для повної інтеграції української правової системи до Європейського Союзу. Досвід Латвії за останні 20 років свідчить про те, що цей шлях складний, потребує сил і терпіння. Ми раді можливості підтримати наших українських колег“.

🔹 Глава української делегації, суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко висловив щиру вдячність за непохитну підтримку Українського народу, яку надає Латвійська Республіка від початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України. Він наголосив, що завдяки реалізації спільного проєкту, спрямованого на розвиток конституційного судочинства в Україні, сприяння обміну знаннями та досвідом застосування європейських стандартів із урахуванням найкращих практик європейських партнерських судів, значно поглиблено діалог між Конституційним Судом України та Конституційним Судом Латвійської Республіки як судом країни–члена ЄС. „У своїй діяльності Конституційний Суд України все більше спирається на європейські стандарти, його рішення ґрунтуються на документах міжнародного права, приписах актів Європейського Союзу та на практиці Суду справедливості Європейського Союзу“, – наголосив Віктор Городовенко.

Заступниця керівника відділу програм співробітництва Департаменту впровадження стандартів прав людини, правосуддя та юридичної співпраці Генерального директорату Ради Європи з прав людини та верховенства права Ліліт Данегян-Босслер підкреслила важливість співпраці між країнами. За її словами такі фахові обміни сприяють кращому розумінню глибинної суті європейських та міжнародних стандартів у сфері конституційного судочинства.

📚 Перше засідання було присвячено ключовій темі – ролі органу конституційного контролю в контексті членства України в Європейському Союзі та НАТО. Латвійські та українські судді обговорили, як саме конституційні суди забезпечують узгодженість національних актів із європейськими стандартами. Суддя Конституційного Суду Латвійської Республіки Яніс Нейманіс розповів про латвійський досвід тлумачення конституції та виклики, з якими стикалася Латвія під час приведення свого законодавства до європейських стандартів. Судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко та Олександр Петришин поділилися досвідом України, зокрема викликами та досягненнями України на шляху до ЄС.

Під час другого засідання виступили з доповідями на тему методології ухвалення рішень у конституційних судах суддя Конституційного Суду Латвійської Республіки Аніта Родіня, судді Конституційного Суду України Сергій Різник та Ольга Совгиря, які проаналізували методику ухвалення рішень конституційними судами Латвії та України, а також європейський досвід відтермінування втрати чинності неконституційними актами, що став актуальним і для України.

У ході обговорення зазначеного питання суддя Конституційного Суду України Василь Лемак запропонував для застосування сучасні методики ухвалення судових рішень, які впроваджують у своїй діяльності Верховний Суд США та Держави Ізраїль при розгляді конституційних питань.

Наступний день зустрічі, 18 жовтня, був присвячений питанням застосування актів ЄС та рішень Суду справедливості ЄС у практиці конституційних судів. Із доповідями виступили заступниця Голови Конституційного Суду Латвії Ірена Куцина та суддя Конституційного Суду України Галина Юровська.

Завершальною темою зустрічі стала подальша співпраця між судами. Представники обох країн наголосили на потребі в подальшому діалозі та обміні досвідом.

📖 Під час візиту окремі зустрічі проведено також між представниками апаратів конституційних судів обох країн.

В обговореннях взяли участь керівники окремих структурних підрозділів Секретаріату Конституційного Суду України, помічники й консультанти суддів та представники апарату Конституційного Суду Латвійської Республіки.

Учасники обмінялися досвідом організації судового процесу, підготування проєктів судових актів та комунікації з медіа та громадськістю. Також ішлося про актуальну судову практику, зокрема учасники проаналізували справи, пов’язані з діяльністю політичних партій, питаннями державної мови, поділу влади та охорони довкілля.

Сторони зазначили, що такі фахові зустрічі та конструктивні діалоги є важливими для роботи.

📑 Окрім того, 16 жовтня відбулося засідання Технічного комітету проєкту, у якому взяли участь представники Ради Європи, Конституційного Суду Латвійської Республіки та Конституційного Суду України. Під час зустрічі сторони обговорили проєктну діяльність, а також питання обміну досвідом та співпраці між Конституційним Судом України та Конституційним Судом Латвійської Республіки.

Суддя Конституційного Суду України, голова Постійної комісії з питань міжнародних зв’язків Олег Первомайський зазначив, що завдяки Проєкту „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, що його впроваджують у межах спільної Програми Європейського Союзу та Ради Європи „Партнерство заради добропорядного врядування“, проведено вісім заходів для суддів Конституційного Суду України, працівників Секретаріату та патронатних служб суддів задля обміну практичними напрацюваннями в галузі конституційного права.

Теми круглих столів практичних семінарів, засідань робочих груп були такі: ключові елементи юрисдикції та тлумачення прав людини Європейським судом з прав людини та Судом справедливості Європейського Союзу; зміст та обсяг попередньої перевірки звернень до Конституційного Суду України; захист особових даних у конституційній юрисдикції для працівників Конституційного Суду України; методологія підготування проєктів актів конституційного суду; методологія моніторингу виконання рішень Конституційного Суду України; функціонування системи електронного документообігу Конституційного Суду України; захист особових даних у практиці Європейського суду з прав людини та Суду справедливості Європейського Союзу, а також органів конституційної юрисдикції держав–членів Ради Європи; використання права на подання конституційної скарги.

На завершення делегація Конституційного Суду України подякувала Раді Європи та Конституційному Суду Латвійської Республіки за можливість співпраці задля удосконалення конституційного судочинства в Україні.

🔹🔸 Суддя Конституційного Суду України Сергій Різник зустрівся із суддями Верховного Суду Великої Британії

Під час візиту до Великої Британії 16 жовтня 2024 року суддя Конституційного Суду України Сергій Різник провів зустріч із суддями Верховного Суду Об’єднаного Королівства Великої Британії та Північної Ірландії Дейм Вів’єн Роуз та Ендрю Стівеном Барровзом.

З української сторони участь у зустрічі, яка відбулася у Верховному суді Великої Британії, також узяли суддя Конституційного Суду України у відставці Сергій Головатий та завідувачка кафедри конституційного права Львівського національного університету імені Івана Франка Олена Бориславська.

🔸 Однією з ключових тем спілкування з британськими колегами став проведений у Бірмінгемському університеті 14–15 жовтня 2024 року захід „Сприяння верховенству права: роль проєкту англо-українського словника правничої термінології“.

Захід став одним з етапів реалізації спільного проєкту між Бірмінгемським та Львівським університетами у межах програми підтримки від UK Research and Innovation, що започаткований для перекладу ключової правничої термінології з англійської на українську мову, верифікованого прикладами – витягами з судової практики Верховного Суду Великої Британії та Конституційного Суду України.

Під час зустрічі леді Роуз та лорд Барровз наголосили на важливості проєкту для подальшого утвердження верховенства права в Україні, відзначили успіхи Української держави у впровадженні демократичних реформ, висловили підтримку Українському народу у його боротьбі з російським агресором та запевнили у своїй особливій зацікавленості в обміні досвідом та подальшій співпраці з Конституційним Судом України.

🔸 Сергій Різник подякував британським колегам за тривалу підтримку, активність у відстоюванні універсальних правових цінностей і принципів, відзначивши великий внесок, який робить Верховний Суд Великої Британії у загальноєвропейську справу захисту людських прав, верховенства права і демократії.

Упродовж візиту Сергій Різник і члени делегації провели також зустрічі з ректором Бірмінгемського університету професором Адамом Тікеллом та з чинним членом Палати лордів, Лордом – головним суддею Англії та Уельсу (2013–2017 рр.) Роджером Джоном Томасом.

Здійснений візит та результати проведених зустрічей є додатковим підтвердженням визнання і підтримки з боку британських колег тих зусиль, які здійснює Україна загалом та Конституційний Суд України зокрема для впровадження спільних правових цінностей і принципів західної цивілізації у національну державотвірну практику.

https://cutt.ly/6eSSbDZq