Qırım | qırımtatarlar 🌙 Крим | кримські татари

21 листопада о 16.00 запрошуємо взяти участь у семінарі з історії гуманітаристики, присвяченому дослідженню та осмисленню спадщини кримських татар у музеї. В межах семінару відбудеться презентація видання «MİRAS. Спадщина. The Heritage», що демонструє світ живої спадщини корінного народу України.

Обговоримо цікаві питання:
🔹 що таке «Спадщина» та які сенси куратори й автори видання вкладають у поняття деколонізація;
🔹що таке нематеріальна культурна спадщина, та як вона пов’язана з ідентичністю носіїв культури корінного народу;
🔹чому музейні колекції – це не лише набір предметів історичної, мистецької чи матеріальної цінності, але й щось набагато більше;
🔹 як через музейні артефакти можна говорити про людей та їхні долі?
Деталі за посиланням:
#анонс #Крим #кримські_татари
https://facebook.com/events/s/%D1%81%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80-%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4-%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%82%D0%B0-/957807839548082/

Şakir Selim

“VATAN NEDİR?” – DEGEN SUALİME
CEVAP BERİP OLAMAĞAN GENÇLERİMİZGE

Vatan – soñu körülmegen halqımıznıñ sabrı,
Vatan – baba-dedelerniñ Qırımdaki qabri.
Vatan – küzde yapraqlarda quruğan al tüs qandır,
Vatan – seniñ genç qalbiñde yuqlap yatqan isyandır.

Vatan – köm-kök bayraqlarda taraq-tamğa nişandır,
Vatan – keniş çölümizde qoqu saçqan yuvşandır.
Vatan – daa öz yurtuñda alalmağan aqqıñdır,
Vatan – bugün yel sızğırğan qulübelerde halqıñdır.

Vatan – nice soğuşlarda sınavlardan keçkendir,
Vatan – nice ölümlerden qorqmay keçken Çeçendir!
“Vatan nedir?” – dep soradım, susıp qaldıñ – tilsizsiñ,
Ana tilsiz, ey, qardaşım, vatansızsıñ – ilsizsiñ.

Vatan – daa duşmanlarğa açılmağan sırıñdır,
Vatan – daa bar sesiñmen aytılmağan yırıñdır.
Vatannıñ ne olğanını, evlât, bir kün añlarsıñ,
“Vatan nedir?” – dep sorsalar, göñlüñ taşıp ağlarsıñ.

1996 s. mart

Luğat:

🐈 miyavlamaq / mıravlamaq [міявламак / миравламак] — нявкати

🐈 miyav / mırav [міяв / мирав] — мяу

🐈 mırıldamaq [мирилдамак] — муркотіти

🐈 mırıldı [мирилди] — муркотіння

🐈 mışıq mılırday [мишик милирдай] — кішка муркоче

🐈 mışıq mıravlay [мишик миравлай] — кішка нявкає

#qırımtatartili

*транскрипція приблизна

В Туреччині презентували книгу-дослідження "Одного разу в Добруджі: переміщення кримських татар між двома світовими війнами". Її присвятили вимушеній еміграції кримськотатарського народу за зазначений у назві період історії.

Після захоплення Кримського ханства російською імперією в 1783 році почалися масові міграції, які тривали понад століття. Кримські татари, які були змушені тікати з Криму через колонізаційну політику та утиски з боку російської імперії, а потім через терор совєцкої влади, намагалися не просто вижити, а й зберегти свою ідентичність.

В книжці описані тисячі історій кримськотатарської діаспори, що проживає по всьому світу.

На моєму каналі є окрема стаття про #татариДобруджі . Це малодосліджена, але дуже цікава частина кримськотатарської історії.

Стаття охоплює період від першої появи татар в Добруджі і аж до сьогодення, а також висвітлює такі події:
• перші міграції ногайців на землі Добруджі;
• масова еміграція кримських татар;
• просвітницька діяльність татар Добруджі;
• робота активістів кримськотатарської діаспори;
• випуск відомого журналу “Emel”;
• проблеми збереження ідентичності добруджанських татар;
• проблеми кримськотатарської діаспори Румунії та ін.

Люди які були заселені в будинки кримських татар, після 1944р, не дуже турбувались про стан житла, адже це все їм було дано задарма. Як результат ті кримськотатарські будівлі які збереглися до наших днів в більшості в жахливому стані.

Коли кримські татари почали повертатися в Крим з місць депортації, багато хто зміг знайти власний будинок в якому жили чужі люди. Люди які не заплатили ні копійки, продавали ці будинки справжнім власникам за величезні гроші. Кримські татари не мали можливості викупити своє ж житло, яке у них відібрали. Це змогли лиш одиниці. Більшості яка була не в змозі повернути свій дім, залишалось осторонь спостерігати як там жили чужі люди, які продовжували руйнувати кримськотатарську спадщину.

Навіть через стільки років, знаючи наскільки це важливо для кримських татар, люди яким дісталось це житло безкоштовно і які довели його до критичного стану, все одно продовжують спекулювати та наживатися на горі нащадків справжніх власників будинків.


Фото: https://t.me/Gayret_Userdiye/502

Вітаємо! Просимо пройти опитування щодо мобільної розкладки клавіатури. Це дуже допоможе нам в подальшій роботі над розкладкою. Опитування не займе більше 5 хвилин. Дякуємо!

https://forms.gle/nSVjARSaFW9Y1NLY8

Хайырлы джумалар!

Наш подписчик, пожелавший остаться анонимным, прислал шикарные фотографии симферопольской мечети Валиде Шериф, известной также как мечеть Крымского конного полка. На одном из фото можно увидеть имама. Любуемся

1909 г.

Selâm aleyküm 🌙

Чудові новини, в Google Translate зʼявився переклад на кримськотатарську мову латиницею (раніше була доступна лише кирилиця, що було незручно для людей які вчать кримськотатарську за новими стандартами)

Звичайно там ще можливі помилки, як і з іншими мовами, але це великий крок у популяризації кримськотатарської мови!

У Києві презентували ілюстративну виставку "Абетка Криму" від проєкту "Книга-мандрівка. Крим – це Україна".

Виставка, яка працюватиме протягом двох наступних тижнів, представлена двома мовами – українською та кримськотатарською.

Також у рамках презентації відбулась дискусійна панель щодо осмислення культури корінних народів Криму, повідомляє кореспондентка Суспільне Крим.

Читайте цей матеріал кримськотатарською

🎓 Академія громадянина для кримчан в Одесі!

🗓 Навчання: 24-27 жовтня 2024.

🌍 Академія від IRI Ukraine присвячена проєктному менеджменту. Якщо ви хочете розпочати власний проєкт, це навчання саме для вас!

📈 Що ви дізнаєтесь: 
— Основи проєктного менеджменту та фандрейзингу.
— Як підготувати грантову заявку та знайти фінансування.
— Як презентувати свій проєкт та залучити інвестиції.

💁‍♂Хто може взяти участь:
— Вихідці з Криму;
— Активісти, які працюють з кримською тематикою.

🛏 Участь безкоштовна! Проїзд, проживання та харчування забезпечуються.

🔗 Реєстрація до 13 жовтня!

https://forms.office.com/Pages/ResponsePage.aspx?id=sqGfGQYMiEaJLTiWA4A9wP_i0sMaIHdOjMym2pTZDxJUMUJQWVc0WjdJWTJTRTVMS1VIREwwSVcwTC4u

Кримськотатарський танець «Dört köşe» («Чотири кута»), село Сейітлер (крим. Seyitler), початок ХХст

Я дуже довго шукала книжку Лілі Хайд «Омріяний край» (роман британської письменниці про кримських татар) для моєї колекції. Публікацією цього роману займалось видавництво «Дуліби», на жаль, мені не вдалось знайти цю книжку, тому я вирішила подзвонити їм напряму.

Мені пояснили, що, на жаль, всі книжки розпродані, залишились лише декілька екземплярів особисто у директорки видавництва. Я подякувала за відповідь, і змирилась з тим, що мої пошуки книги не закінчились. Але згодом мені передзвонили і сказали, що вони відправлять мені один примірник!

Я була така щаслива, що навіть не одразу зрозуміла, що виявляється це Марина Гримич, директорка видавництва «Дуліби», надіслала мені одну із своїх книжок! За що я їй дуже вдячна ❤️ Це було дуже неочікувано та дуже приємно! Тепер в моїй колекції є не просто книжка, яку я дуже хотіла, а книжка зі своєю цікавою історією

«У перші роки депортації, втративши і батька, і матір, 1947 року опинився в дитбудинку. І тут я був жорстоко покараний за свій перший малюнок, зроблений шматочком деревного вугілля, на свіжовибіленій перед Першотравнем кухонній стіні. А намалював я море й корабель. Нам, кримським татарам, тоді суворо заборонялося не тільки малювати Чорне море (а всі зрозуміли, що я намалював саме його), але навіть згадувати про нього.

Часто-густо від важкої непосильної роботи вмирали жінки й люди літнього віку, від голоду та хвороб згасали діти.

Небіжчики ставали їжею мерзенних шакалів. За одне яблуко, зірване з колгоспного саду, був застрелений хлопчик.

Жінку, яка вночі народила, вранці з немовлям погнали на роботу, дитина померла в неї на руках.

За шматок хліба і склянку води на обід у дитбудинку обовʼязок дякувати кату Сталіну, який вигнав нас з дому й Батьківщини…

Про це потрібно кричати, говорити, писати».

Садик Аджи Селім, «Я свідчу / Men şaatlıq etem».

Під час депортації йому було всього лиш 13 років.

Нарешті вийшло особисто відвідати виставку традиційної кримськотатарської культури “Miras” (у Києво-Печерській лаврі в Скарбниці Національного музею історії України). Хочу поділитися з вами деякими фото.

На першому традиційний кримськотатарський жіночий головний убір — fes. До фєса кріпилось більшість головних прикрас. Протягом ХІХст сформувалась традиція прикрашати фєс монетами.

На наступних двох фото — töpelik. Він прикрашав верх феса. Тьопелік мав форму круга чи шестикутної зірки (хоча можливо існували й інші види). Тьопелік виготовляли ювеліри зі срібла чи золота, потім його пришивали до фєса.

Четверте фото — zilif asqı [зіліф аски] — прикраса яка кріпилась до краю фєса. В кожному регіоні ця прикраса відрізнялась формою, розміром, технікою виконання.

Останні фото кримськотатарський традиційний жіночий пояс — yipişli quşaq [йіпішлі кушак] — пояс виконаний у техніці філігрань, шитий срібною ниткою.

(Транскрипція приблизна, бо кирилицею не передати звуки кримськотатарської мови)

#medeniyet

Нещодавно телеграм-канал Qırım Akaqemiyası тимчасово зупинив свою діяльність. На мою думку, це один з найважливіших каналів для кримських татар.

Дуже складно знайти спеціалізовані книжки які висвітлюють окремі теми щодо кримських татар, і зазвичай те, що можна знайти в інтернеті це в більшості загальна інформація.

Цей канал є унікальним, тому що там зібрана література про кримських татар, караїмів та кримчаків, яку вже ніде знайти. Окрім каналу є також сайт.

Чимало людей які роблять благу справу, роблять це з великої любові до свого народу, і дуже шкода, що такі люди часто
не отримують необхідну підтримку.

Будь ласка, підтримуйте кримськотатарських авторів і загалом людей які популяризують та розвивають кримськотатарську тематику, бо здебільшого вся їхня робота тримається на ентузіазмі.

🎥 Команда Кримськотатарського Ресурсного Центру представила повнометражний документальний фільм «Свідки геноциду 1944-го року» із англійськими субтитрами.

Фільм присвячений розслідуванню та визнанню депортації кримськотатарського народу актом геноциду.

https://youtu.be/hxqZd5i3ju8?si=uIQfivfzbhDX8EgO