Хмарочос 🚲 🚎 🏛 🌳 🤔

📣 Київрада поки не голосуватиме за паркінг на Пейзажці: «Не всі зрозуміли, що хоче зробити місто»

Проти виступило Міністерство культури: ділянка перебуває у межах низки археологічних пам’яток.

Читайте більше за посиланням

Підписуйтесь на @hmarochos

⛔️ У Відні встановлюють дерев’яні дорожні знаки. Навіщо?

Перші – розмістили на нещодавно реконструйованій площі Крістіан-Брода-Плац. Там мають з’явитися 46 нових дорожніх знаків.

Передбачається, що такі знаки прослужать принаймні 20 років. Це не довше, ніж алюмінієві, але виробництво спричиняє менше викидів вуглецю, а після закінчення терміну експлуатації матеріал можна компостувати або спалювати. Старі металеві знаки, втім, не викидали — їх зберігатимуть як запасні.

Разом із тим, виробництво дерев’яних дорожніх знаків коштує приблизно вдвічі дорожче, ніж алюмінієвих.

Підписуйтесь на @hmarochos

🍟 На Вокзальній площі відкрився найпопулярніший київський «МакДональдз»

Заклад зробили безбар'єрним, встановивши ліфт, є окреме місце для людей на колісних кріслах.

Підписуйтесь на @hmarochos

🏥 Відновлення лікарні «Охматдит» розпочнеться у 2025 році

Замовником виконання робіт у лікарні є міжнародна інжинірингова компанія Eptisa. Вона здійснюватиме технічний, економічний, організаційний та екологічний супровід проєкту.

Наразі проведено обстеження головного та хірургічного корпусів.

Підписуйтесь на @hmarochos

🥵 Мер Парижа розробила план боротьби зі спекою

Паризький муніципалітет збирається посадити дерева замість 60 тисяч паркомісць в рамках нового Кліматичного плану на 2024-2030 роки.

Зокрема, передбачають розширити пішохідні зони: у кожному з 20 округів створять центральну частину, вільну від автомобілів.

Окрім цього, на тисячу громадських будівель встановлять світловідбивні або ізольовані «холодні дахи», щоб зменшити нагрівання будівель під час спеки.

Читайте далі за посиланням

Підписуйтесь на @hmarochos

🏗️ Чи можна зберегти дворик з воронами від забудови? Створено петицію

За наявною інформацією, раніше бенефіціаром компанії, яка отримала ділянку в оренду, був девелопер Вагіф Алієв – колишній почесний консул Росії.

Підписуйтесь на @hmarochos

📢 Під час повітряних тривог транспорт в Києві рухається вдвічі повільніше – дослідження

Головним фактором, що впливає на трафік у столиці, залишаються повітряні тривоги. Увечері 14 листопада у години пік затримка транспорту сягнула 102% – тобто транспорт рухався вдвічі повільніше, ніж коли дороги повністю вільні.

Вранці 15 листопада через серію тривог, які тривали з 6:00 до 8:53, а потім з 9:10 до 10:07, стався справжній транспортний колапс. Це було зумовлено так званим «відкладеним попитом» та перекриттям мостів.

💸 Загалом через затримки трафіку з початку року Київ втратив понад півтора мільярда гривень, а цієї суми вистачило б на фінансування трьох нових лікарень чи на побудову 130 кілометрів нових велодоріжок.

Читайте більше за посиланням

Підписуйтесь на @hmarochos

😶‍🌫️ Як це — жити взимку в Делі, коли все затягнуто щільним смогом?

Взимку небо Делі стає сірим, і місто огортає щільна завіса смогу. Якщо побути на вулиці більш як кілька хвилин, можна відчути у роті смак попелу. На дорозі не видно нічого далі двох метрів.

Більшість шкіл зачиняються, парки порожні, мешканцям індійського мегаполісу радять не виходити з дому — розкіш, яку не можуть дозволити собі ті, чий заробіток залежить від перебування на відкритому повітрі.

💨 У цей понеділок і вівторок індекс забрудненості повітря пилом (завислими частками PM 2.5 і PM10) сягав 1200-1500 пунктів, за даними різних моніторингових сервісів, — за максимально допустимого значення у 100. Така ситуація з повітрям у Делі спостерігається принаймні останні 15 років.

Однією з причин щорічного смогу в Делі є дим від спалювання стерні фермерами, щоб швидко очистити поля для посіву під наступний урожай.

🚙 Ще один чинник — вихлопи автомобілів, а також викиди з заводів і будівельних майданчиків.

У більшості демократичних країн така критична ситуація призвела б до масових протестів, однак у Делі обурення обмежується соціальними мережами.

Читайте статтю за посиланням

Підписуйтесь на @hmarochos

📹 Інклюзивні практики Вінниці зібрали у відеоролику

Цьогоріч Вінниця знову очолила рейтинг міст із доступності для людей з інвалідністю за результатами Дев’ятого всеукраїнського муніципального опитування IRI.

Цьому передувало більш як 20 років спільної роботи громади, влади та бізнесу. Ініціаторкою цього процесу ще у 2002 році стала Раїса Панасюк, засновниця ГО «Гармонія», а згодом урядова уповноважена з прав осіб з інвалідністю.

Вінниця одна з перших в Україні почала впроваджувати кассельські бордюри та віденські зупинки. Частка низькопідлогового громадського транспорту зараз сягає 60%.

Читайте більше за посиланням

Підписуйтесь на @hmarochos

🎥 Довженко-центр програв останній суд проти своєї «реорганізації»

«Виходить, що в жодному суді і в жодній інстанції Довженко-Центр не має права захищатися від знищення», — коментує кіноархів.

Читайте уважно за посиланням

Підписуйтесь на @hmarochos

5️⃣ іспанських колівінгів для людей різного віку

Ідея колівінгу зазвичай передбачає співжиття людей, схожих за соціальним, культурним чи віковим бекграундом.

Цей формат є однією з можливих відповідей на кризу житла. За оцінкою Банку Іспанії🇪🇸, у країні бракує 600 тисяч помешкань.

1️⃣ Сан-Джоан-д’Алакант, архітектори: eneseis Arquitectura
Кохаузинг «Сан-Джоан» біля Аліканте (Алакант валенсійською) виник з ініціативи трьох сімей. Тут передбачено великі спільні простори, зокрема басейн серед пальм.

Ділянку розташовано у місці з хорошою доступністю до громадського транспорту.

2️⃣ Мадрид, архітектори: gon architects
Dozen Doors («Десяток дверей») — це проєкт із перетворення розрахованого на одну сім’ю п’ятиповерхового будинку на колівінг для 12 студентів із різних країн. Це тимчасове житло для магістрів.

3️⃣ Мадрид, архітектори: Ignacio G. Galán, OF Architects
Проєкт Beyond-the-family Kin фокусується на старішанні поза нуклеарною сім’єю. Триповерховий бдинок розташовано на околиці Мадрида, серед приватної забудови. Перший поверх відведено для людей старшого віку, яким складніше пересуватися.

Близькість головного університетського кампусу міста може також сприяти моделі, що об’єднує студентів і людей похилого віку в доступному житлі, спільних ресурсах і взаємній турботі.

4️⃣ Гімера, архітектори: arqbag
Сільськогосподарську будівлю в доволі віддаленому муніципалітеті Каталонії перебудували під колівінг для людей старшого віку.

Тут живуть дві родини. Архітектори дослідили стиль життя кожної, аби передбачити їхні потреби та вирахувати пропорції спільних просторів.

5️⃣ Барселона, архітектори: LaBoqueria, Lacol
Кооператив La Balma проєктували як «притулок енергетичної бідності» — аби зменшити витрати на комунальні послуги вдвічі. Проєкт виграв ділянку в одному з найкращих районів Ель Побленоу на конкурсі. Комплекс складається з 20 квартир, одну з яких відведено для родин, що проходять соціальну реінтеграцію.

Більше читайте за посиланням

Підписуйтесь на @hmarochos