Der Kanal 🇺🇦 🇦🇹

Австрія проти гонщиків на дорогах: дотримуйся правил чи ходи пішки

З минулого року в Австрії у водіїв, що особливо сильно перевищили обмеження швидкості конфіскують авто. Назавжди і без якоїсь компенсації.

За звичайні порушення швидкісного режиму, як і раніше, передбачені штрафи. А от якщо примудритися перевищити більше, ніж на 60 км/год у містах або більше 70 км/год за межами міст, потрапляєш у справжню халепу, бо авто можуть конфіскувати назавжди. А от якщо ще на 20 км/год більше, то заберуть точно.

В разі порушення авто разом із правами спочатку конфіскують тимчасово. Далі протягом 2 тижнів держорган досліджує особу порушника і обставини справи. Якщо це перше порушення такого роду, то авто можуть повернути, а порушник заплатить штраф. Якщо ж подібне вже траплялося, приймається рішення про конфіскацію авто і дуже швидко водій стає пішоходом. У випадку перевищення на 80 км/год у містах або більше 90 км/год за межами міст - авто конфіскують точно, незалежно від обставин. Ну і штраф нікуди не зникає, це буде на додачу. Якщо водій не є власником авто, то його повернуть господарю.

Після конфіскації авто продають з аукціону. 70% вартості йде до фонду безпеки дорожнього руху, а решта - до місцевого органу влади, який зафіксував порушення. Наприклад, з молотка пустили Peugeot 208 потужністю 110 к.с. 2018 року, що потребує сильного ремонту (не самий типовий автомобіль для перегонів) і зі стартової ціни в 2 тисячі євро його забрали аж за 6,8 тисяч.
На практиці це означає, що в місті з обмеженням в 50 км/год треба їхати аж 110-130 км/год, що смертельно небезпечно. На трасі з обмеженням в 100 км/год треба летіти 170-190 км/год, що навіть не на кожній дорозі технічно можливо. А на автобані швидкість взагалі має перевалити за 200 км/год.

Немає якогось дослідження, яке доводить, що така міра покарання сприятиме порядку на дорогах. Так само Австрія не є в лідерах щодо перевищення швидкості. Деякі юристи висловлюються про неконституційність нововведення. Але особисто мені ініціатива подобається, хоч я і сам люблю швидку їзду.

За минулий рік так було конфісковано і продано 164 авто. Найбільше в Тіролі та Нижній Австрії - майже половина всіх вилучень. Найменше у рідній Землі Зальцбург, але тут зрозуміло, бо такі гірські дороги, що й не розженешся особливо. У Відні було забрано 20 автівок.

Цель-ам-Зее - літній європейський емірат

Якось ми зʼясували, чому Галльштатт став таким популярним серед китайських туристів. Але є і інші міста, в яких домінують ти чи інші туристи. Причини скрізь різні, але наслідок один - місто асоціюється саме з туристами з якоїсь країни.

Коли привожу туристів в рідне альпійське село Цель-ам-Зее, ті не можуть повірити своїм очам… Навколо східні чоловіки та жінки в хіджабах, а лице в Австрії по правилах закривати не можна і поліція навіть інколи проводить там розʼяснювальну роботу. Багатодітні родини гуляють містом, плавають на човнах по озеру, насолоджуються природою, ходять в магазини, їдять в кафе та живуть там своїм звичайним життям. І це зовсім не біженці Сирії чи Афганістану, а заможні туристи з арабських країн - переважно з ОАЕ. Зараз таких туристів десь третина від загальної кількості і їх кожного року більшає.

Регіон за багато років адаптувався. В місті є ресторани з арабською кухнею і незрозумілі, але дуже смачні страви у меню. На літо відкриваються законсервовані в інший сезон кальянні. На головній вулиці готують звичну в тій частині світу каву по-арабські. А На вулицях деякі вказівники і оголошення дублюються арабською мовою. В місті працює два арабські супермаркети, а місцевий продавець вафель з Угорщини вивчив арабську мову, чим сильно дивує гостей і отримує чайові та відгуки.

Емірат-ам-Зее - так жартома називають місцеві колеги з туризму мій Цель-ам-Зее. В літній сезон основний наш турист приїжджає зі сходу. Це турист з грошима, який на день витрачає вдвічі більше грошей за всіх інших, тому місцевий бізнес профітує. Але одночасно й турист з іншою культурою, що інколи створює непорозуміння і потребує додаткових бесід чи навіть пояснювальних табличок арабською. Наприклад, що не можна розводити відкрите полумʼя. Або ж годувати лебедів. Що треба пристібати дітей у авто. Чи то сортувати сміття. І що ціни скрізь фіксовані, тому торгуватися нема сенсу. Окрема проблема - культура водіння і парковки, що створює небезпеку і незручності для оточуючих місцевих.

В далеких 1980-х під час візиту принцу одного з еміратів зʼявився опис міста і краси навколо, як «Раю на землі». Далі ідею підхопив маркетинг, який трансформував це в слоган «Рай, як в Корані» для залучення східних туристів. І як результат - турист поїхав, бо хто ж не захоче подивитися на таке власними очима. Особисто я не знайшов прямо схожий опис раю в Корані, але це місце там описується, як дуже красиве з неймовірною природою та достатком чистої води, тому чому б і не Цель-ам-Зее?

Чому арабські туристи їдуть зараз? Тут ситуація як з китайцями у Гальштатті: сарафанне радіо, коли один радить іншому, та перевірений і звичайний для туриста напрямок. Та й клімат в особливо спекотні в арабських країнах літні місяці в Альпах сильно кращий, бо реальної спеки тут майже не буває. В літні вечори східні гості вдягають куртки і навіть шапки.

Якщо жінки в основному зайняті дітьми чи тусуються між собою, то чоловіки доволі комунікативні. Так, гуляючи на дитячому майданчику з дітьми вони самі заводять бесіду про життя-буття зі мною. Розказують про себе і розпитують про місцеве життя. Я особисто вже знаю кількох шейхів, які доводили свій статус демонструючи Інстаграм-акаунти із золотими Роллс-Ройсами та селфі із зірками світового рівня.

Із закінченням літнього сезону в кінці вересня східні туристи повертаються додому, а їх місце вже з листопада-грудня займають звичні тут німці та голландці. Гори зі снігом мешканцям ОАЕ не такі цікаві, хоча трохи туристів все ж побачити можна.

Австрійські зарплати та їх класифікація

В нас тут є класифікація місячних заробітних плат, аби ви могли відчути себе краще, або не дуже. Рахували тут і далі зарплату брутто, тобто до вирахування податків.

Сама висока зарплата (таких в Австрії лишень 1 відсоток) = від 11064€
Дуже висока зарплата (їх в країні 10%) = від 5121€
Висока зарплата = від 3876€
Зарплата вище звичайної (в Австрії таких 30%) = від 3206€
Звичайна зарплата (таких 50% в країні) = від 2289€
Низька зарплата = від 1317€
Дуже низька зарплата = від 763€

А ще статистична служба Австрії підбиває підсумки 2022 року (сама свіжа поки статистика) і ділиться цифрами реальних заробітків у різних федеральних землях. Виявляється, мешканці Відня в середньому заробляють найменше, а жителі Бургенланду - найбільше.

Найбільше в Австрії заробляють мешканці центру Відня (77 тисяч євро на рік), а якщо дивитися по федеральним землям вцілому, то у Бургенланді (36 тисяч євро на рік). Але не поспішайте переїжджати, бо до уваги беруться різні фактори (кількість населення, часткова зайнятість, робота не повний рік), що можуть впливати на реальні цифри.

Далі є кілька цифр: загалом середня на рік, на рік для людей із повною зайнятістю (яка більш адекватно дозволяє зрозуміти ситуацію) та середня місячна зарплата на основі повної зайнятості (ділив на 14).

Бургенланд = середня на рік 36147€ / повна зайнятість на рік 48385€ / середня місячна при повній зайнятості 3456€
Нижня Австрія = 36099€ / 49467€ / 3534€
Верхня Австрія = 35554€ / 48809€ / 3486€
Форарльберг = 34574€ / 51500€ / 3679€
Штирія = 33899€ / 47221€ / 3373€
Каринтія = 33687€ / 47241€ / 3374€
Зальцбург = 32238€ / 47459€ / 3390€
Тіроль = 31608€ / 47317€ / 3380€
Відень = 30837€ / 47878€ / 3420€

Тиха австрійська ніч

Не так багато австрійських пісень відомі у всьому світі. Легендарного Моцарта слухають далеко не всі, а славетний Falco був відомим за межами альпійської республіки давненько. Але є одна пісня, яку ви точно чули. І чим ближче до Різдва, тим частіше.

«Тиха ніч, свята ніч» (Stille Nacht, heilige Nacht) - пісня про дивовижну ніч народження особливого немовляти - Ісуса Христа. Ви завжди почуєте її в канун Різдва і не переживайте, якщо не знаєте німецької, адже її переклали на більше ніж 300 мов, в тому числі і українською. І зараз твір є нематеріальною спадщиною ЮНЕСКО.

Більше 200 років тому композиція була написана в півгодинні їзди від Зальцбургу в селі Оберндорф. По факту це колективна творчість двох австрійських авторів. Священники та поет Йозеф Мор написав вірш, до якого на гітарі пробував підібрати акорди музики, бо церковний орган був на ремонті. Але потім звернувся до шкільного вчителя, композитора і органіста Франца Грубера, який і створив відому всім мелодію. А 24 грудня 1818 року відбулася премʼєра у місцевій церкві, де служив Йозеф. Оскільки орган все ще не працював, під акомпанемент гітари.

Самі автори тоді не надавали пісні якогось особливого значення, але вона почала поширюватися Європою і довгий час взагалі вважалася народною, про авторів не було відомо, а їх пошуки були безуспішними. Лишень через 35 років після премʼєри було проведено розслідування і знайдено авторів. А оригінальний рукописний текст пісні був знайдений взагалі в 1995 році.

Під час Першої світової в 1914 році пісня стала символом Різдвяного перемир’я, коли солдати з протилежних сторін співали її разом і тимчасово не стріляли один в одного. Композиція стала символом миру, надії та єдності у всьому світі.

Зараз в селі Оберндорф можна знайти меморіальну капличку, що стоїть на місці церкви, де вперше виконали пісню. В сусідньому селі Арнсдорф, де автор музики працював вчителем знаходиться музей, в якому можна побачити кімнату, де була написана мелодія. І ще один музей є в місті Галяйн, де автор слів провів більшу частину життя.

Музичні австрійські потяги

Якщо ви буваєте на залізничних станціях, то чули, що деякі локомотиви після початку руху і до певної швидкості видають дивні звуки, які схожі на музичні ноти і навіть мелодії. Ось тут можна послухати. Якщо ще не чули, то йдіть на найближчу велику залізничну станцію та перевірте.

Моя улюблена версія про те, що Австрія - музична держава, батьківщина Моцарта і не тільки, а значить це така фішка, аби це підкреслити. Мовляв, навіть потяги в нас тут музичні. Це дійсно було би крутою ідеєю, якби було би правдою…

Ці звуки - гармонічні тони, що зʼявляються внаслідок зміни частоти електричного струму, а самі звуки робить інвертор, який вже далі подає електрику на двигун. Частота звуку змінюється поступово під час прискорення, тому це звучить як своєрідна «мелодія». Але якихось конкретних нот чи мелодій там не запрограмовано, та й зробити це технічно було би дуже складно. Ці звуки видають деякі локомотиви. Наприклад, популярні в нас Siemens Vectron (скоріш за все в Австрії ви бачили і чули саме їх), а ще моделі Stadler та Bombardier.

Є інша одна легенда про те, що конструктор цих машин мав другою освітою музичною (чи то музичне хоббі), а отже заклав таку пасхалку для нас з вами. Але запрограмувати це, ігноруючи точні науки для локомотивів, які роблять різні компанії, в різний час і з різних комплектуючих було би майже не реально.

Але красиво ж! Я знаю, ви знаєте, але давайте домовимося не руйнувати „дитинство“ іншим :)

Раптом що, я в Австрії як юрист не практикую, а мій український диплом тут без місцевого підтвердження - гарбуз. Навіть магістра дописати у якості титулу не можу. Мої субʼєктивні поради і власний досвід - не настанова до дії і ні в якому разі не юридичні поради. У разі потреби зверніться до місцевого спеціаліста із дипломом та ліцензією.

А якщо у вас є досвід роботи з місцевим юристом, чи звернення за юридичною страховкою, поділіться.

Неочікувані штрафи і юридична страховка в дії

В мене вже багато років є
юридична страховка, за яку я плачу 30 євро на місяць.
Вона стабільно і періодично дорожчає, і колись це було майже на 10 євро менше. Ця страховка покриває всякі випадки, коли мені і моїй родині може знадобитися допомога юриста. Юристи тут дорогі, а інколи від юридичних претензій, окрім як купою витрат не відмахнутися, а тут якась допомога.

Колись я навіть думав відмовитися від страховки, бо поки всі свої юридичні проблеми в Австрії вирішував сам. Але я фаховий юрист з відповідною вищою українською освітою, досвідом і незавершеною місцевою. І кожного разу, коли я писав агенту, він щось придумував, чому цього не варто робити. Розповідав страшні історії, а останнього разу виклав козиря - безкоштовні консультації раз на місяць. Можна звернутися до обраного зі списку юриста з будь-яким питанням, отримати відповідь/допомогу за 0 євро.

І от я нарешті вирішив перевірити дієвість такої страховки. Не те щоб мені було прямо дуже треба, але заради експерименту все ж таки спробував. Тим паче нагода зʼявилася: мені виписали штраф, для оскарження якого в мене було підґрунтя. Оскільки таких штрафів було декілька, я вирішив зробити А/В тест: один дав на оскарження юристу, а другим зайнявся сам, користуючись фахом та досвідом.

Про штраф, який я отримав вам варто знати. Бо під загрозою майже будь-який водій. Зараз в Австрії стали зʼявлятися нові типи парковок, де там нема шлагбаумів чи якихось фізичних перепон на вʼїзд і виїзд. Все контролюється камерою, яка знімає номери. А парковку ви маєте оплатити самостійно десь онлайн. Навіть автомату може не бути. Ясно, що там висить борд з інформацією і неуважність - то проблема водія. І от, якщо ви не оплатили таку парковку, то потім прилітає штраф, розмір якого встановлює оператор - комерційна організація. В мене це було аж 130 євро за день. З них сам штраф - 90, а все інше витрати на опрацювання штрафу і пошук моїх даних по номеру авто. Будьте уважні!

Особливо прикро, що та конкретна парковка була безкоштовною для власників проїзних на потяг, який в мене як раз є. Все, що треба було зробити, це ввести номер квитка онлайн, чого я не зробив, бо ту систему не знав і не побачив інформацію про це через власну неуважність. І так я зробив не один раз… Ось цей проїзний і став на мою думку приводом для оскарження штрафу. Бо по факту я його мав, а штраф отримувати ніби не мав.

Страхова дала перелік місцевих юристів, до яких я на свій вибір можу звернутися. Я відкрив сайти і знайшов кілька відносно великих обʼєднань і одного юриста «сам в полі воїн», але з цікавою біографією, якого і обрав. Бо дзвонити секретарю, робити термін мені і витрачати зайвий час не хотілося. А от той останній сам взяв трубку, я пояснив що сам юрист, не буду витрачати його час і стисло пояснив ситуацію і чому на мою думку ми можемо поборотися. Він погодився і попросив надіслати йому лист зі штрафом та скан мого проїзного. А через тиждень вже підготував відповідь, яку після мого затвердження направив від свого імені, за що страхова заплатила йому 240 євро. Паралельно я підготував свою відповідь, так, як вважав за потрібне, не копіюючи юриста заради експерименту і власного відчуття.

Через пару тижнів я отримав відповідь по скасуванню штрафу від юриста. А пізніше і відповідь на власне оскарження, також позитивну. У своєму листі юрист сформулював все максимально офіційно «згідно-відповідно», але чомусь без посилань на закони чи щось таке. Я ж завжди посилаюся на емоційний бік питання і пишу в тому числі живою мовою (робив так коли працював юристом раніше). Результат однаковий. Хоч, напевно, коли отримуєш відповідь від юриста (пан-доктор-магістр) на неї реагуєш серйозніше, бо там можуть бути наслідки. А тут пише якись звичайний Iaroslav.

Це був відносно простий випадок і ясно, що є більш серйозні історії, де без фахового спеца ніяк. Та й не кожен має юридичну освіту та роки попередньої практики. Тому я би за підсумком радив мати таку страховку. От тут вона як мінімум заощадила суму штрафу і витрати на юриста по оскарженню.

Що подарувати іноземним друзям на Різдво?

На Різдво я вирішив подарувати моїм друзям-іноземцям щось незвичайне: українське, характерне, автентичне, з історією та щоб точно асоціювалося з батьківщиною. І спитав в Інсті щодо ідеї і, серед іншого, мені порадили петриківський розпис. Я раніше вже чув про це і навіть колись намагався відшукати на віденських ярмарках.

Потім заглибився в тему і зрозумів: яка це крута і характерна для України історія. А ще знайшов компанію UkrGifts з українським корінням, що вже не перший рік виробляє та продає петриківський розпис за кордоном.

Петриківський розпис - це традиційний український стиль живопису, який більше 200 років тому зʼявився у селі Петриківка на Дніпропетровщині, а тепер є культурною спадщиною ЮНЕСКО. А малюють все це майстри унікальним котячим пензликом (завжди посміхаюся тут) - тобто інструмент робиться із невеличкої кількості котячої шерсті.

Виробництво UkrGifts знаходиться в Україні, де справжні майстри з Петриківки роблять все вручну. А це і робочі місця для майстрів, і якісь гроші для українського бюджету. Було би дивним виробляти це все десь у Китаї, тому тут справжня ручна робота і українське виробництво. Викликає повагу.

В них є доставка по всьому світу з онлайн-магазину UkrGifts.com, де з промокодом ZORKA ви отримаєте 10% знижки. А стенди з такими подарунками можна знайти на різдвяних ярмарках у Відні (Rathausplatz, Maria Theresien Platz, Schönbrunn, Freyung), Інсбруку, Берліні та Аахені.

Якщо у вас є якісь круті ідеї, будь ласка поділіться.

Адвент календар – необхідний атрибут очікування Різдва

Адвент – період очікування Різдва, а Адвент календар дозволяє підігріти очікування та радувати себе подарунками кожен з 24 днів до свята. Виглядає як якийсь бокс чи інша штука з комірками, кожну з яких треба відкривати щодня і брати звідти подаруночок.

Десь 150 років тому за допомогою такого календаря вели відлік до свята, відкриваючи комірки із цифрами, картинками чи запалюючи свічки. Або навіть малювали щось крейдою і стирали щодня. А вже потім додали у комірки різні маленькі подаруночки і зараз такі календарі є скрізь: на площах, вдома і в офісах.

І це не тільки для дітей! Ну тобто в основному для них, хоча очікування та ідея чекати наступного для дається не всім легко. Але ще й для дорослих, тому що календарів таких є величезна кількість на будь-який смак і гаманець. Є календарі з пивом, іграшками, смаколиками, цукерками, косметикою, прикрасами, шкарпетками, враженнями і навіть іграшками для дорослих.

Кожен рік в Австрії ми маємо вдома такий календар, а іноді навіть і декілька. Ми з дружиною самостійно заповнюваємо комірки багаторазового календаря різними дрібничками один для одного, а потім щодня себе радуємо. В мене особисто є мій щорічний пивний календар, коли щодня я дістаю з комірки маленьку пляшечку пінного.

Минулого року в мене був календар від мого улюбленого зальцбурзького пивного бренду Stiegl, а цього року я купив мікс крафтового пивка від бренду Kalea в мережі Maximarkt (типу великий Spar), бо там був вибір аж с кількох: австрійське пиво, німецьке та мікс. Загалом вибір онлайн і офлайн величезний! Просто вводьте в пошук “Adventskalender” або ж “Bier Adventskalender”, якщо хочете як в мене. Мій щороку обходиться десь в районі 50 євро, але є всякі календарі з косметикою, які коштують вже сотні.

Важливо: купувати календар треба ДО початку Адвенту, бо ближче до дати 1 грудня вони зникають з продажу. Та й сенс брати таке в середині грудня? З іншого боку у супермаркетах можна знайти календарі зі знижкою аж до 50% і взяти собі, наприклад, на наступний рік, якщо там нічого не зіпсується. Сам календар універсальний і до року не прив'язаний.

Думаю так: якщо у вас немає такого календаря, ви багато втрачаєте. В кожному в нас живе дитина, тому така традиція піднімає настрій і буквально щодня тебе чекає щось хороше. Та й відлік до головного свята року вести простіше.

Буде цікаво, якщо ви поділитеся вашими календарями!

Туристичний сайт Holidu зробив рейтинг найдешевших гірськолижних курортів Австрії, враховуючи кількість доступних кілометрів трас, а також вартість скіпасу та проживання у високий та низький сезони

Не мої курорти і кататися там можна хіба що коли вони поруч біля вас чи якщо у вас прямо сильно обмежений бюджет

Що зробив би я? Краще купив би скіпас на дорожчий курорт, але поїхав би туди одним днем без ночівлі. В мене є підбірка курортів прямо біля станцій транспорту

Запустив серію відосів на моєму Ютубі, про яку давно вже думав і планував. Суть в тому, що я шукаю експерта чи експертку у певній області, яка цікава мені і вам, а потім задаю питання по цій темі.

Перший відос вийшов трохи більше, ніж на 2 години і ми говорили про вищу освіту в Австрії: вибір вищого навчального закладу, вступ до університету, процесс навчання, ціни на життя та навчання, роботу для студентів, студентське життя та переспективи і можливості після випуску.

Відосик: https://youtu.be/0lpEyAmNMR4

Раптом у вас є ідеї, з ким мені поговорити, діліться.

Індивідуальні номерні знаки в Австрії

У багатьох країнах можна замінити скучні цифри на номерному знаку авто на щось цікаве і круте. І Австрія – не виключення. Стандартний номерний знак в нас це 1-2 літери регіону на початку, 4 цифри в середині та ще 2 літери в кінці. Але заплативши 250 євро після двох літер регіону ви можете замовити собі бажані 3-6 символів + 1 обовʼязкову цифру.

Комбінуючи індивідуальний номерний знак із першими літерами регіону водії отримали цікаві комбінації: GU TEN 8 (гу-тен-ахт чи то надобраніч), VI AGRA 6, KO KAIN 2, S HOLE 1, B ADASS 1 чи HL JESU 1 (святий Ісус). Перші пари літер то Graz Umgebung (передмістя Грацу), міста Villach, Korneuburg, Salzburg, Bregenz та Hollabrunn.

Одразу декілька знаків на сексуальну тему можна зустріти на дорогах країни: KEIN 6 (kein sechs або ніякого сексу, де 6 співзвучна із словом секс), I WILL 6 (хочу сексу), IM AUTO 6 (секс в авто), GU TER 6 (хороший секс), KO ITUS 1 (статевий акт).

А ось такі знаки отримали водії, якщо забути про регіон: OMA 1 (бабуся), SPATZ 1 (горобчик), MAUSI 1 (мишка), GAY 6.

Трапляються і казуси: AMEN 1 – амінь, але разом із регіоном Зальцбург виходить S AMEN 1 - сімʼя.

Є перелік заборонених комбінацій, більшість з яких присвячені історії нацизму та іншим екстремістським течіям: 18 (перша і восьма буква в німецькому алфавіті - ініціали відомого диктатора), 88 (вітання диктатора), 420 (місяць і дата народження диктатора), відоме всім 1488 (за Німеччину та вітання диктатора), і інші комбінації, кожна з яких має подвійне значення (28, 74, 84, 198, 311, 444, 1919, 191, 420).

Українські біженці в Австрії у 2024 році

Австрійський інтеграційний фонд, що відповідає в тому числі за українських біженців ділиться цифрами та дослідженнями.

Зараз в Австрії зареєстровано близько 80 тисяч українців, що мають статус захисту. Тут по факту не всі, бо хтось вже встиг змінити статус, хтось його і не оформлював, а дехто вже поїхав. Майже половина проживає у Відні, а дві третини – жінки.

Аби зрозуміти, що там планують біженці з України служба зайнятості AMS замовила дослідження, яке провів Університет Інсбруку, опитавши більше 5 тисяч українців та ще кілька експертів. Виявилося, що половина опитаних хотіли би залишитися в Австрії, а конкретний план на повернення має лише 3% респондентів. І зараз залишитися реально. По-перше статус захисту продовжили до березня 2026 року, по-друге – вже можна переходити на повноцінну посвідку на проживання Rot-Weiß-Rot-Karte plus, якщо є відносно мінімальний заробіток і німецька мова на досить базовому рівні.

30% українців працевлаштовано. Хоча цей показник і зростає (10% було у 2022 році, а у 2023 – 15%), Австрійська служба зайнятості все ще не задоволена і працювати мало би більше людей. 23% працює сфері прибирання, 14% в торгівлі, 12% в охороні здоров'я та 11% в освіті. Мова саме про найману роботу, але хтось вже встиг відкрити тут легальний бізнес чи оформити самозайнятість.

Половина з респондентів чоловіків та дві третини жінок на момент опитування роботу не шукали. Серед причин: навчання (третина вже має рівень німецької В1), невизнання української кваліфікації (75% мають вищу освіту, а 12% вже підтвердили кваліфікацію) та необхідність догляду за малолітніми дітьми.

Що держоргани роблять аби покращити ситуацію? Головне – українські біженці мають вільний доступ до ринку праці, чого раніше ніколи не було. Ще надають безкоштовні курси німецької, проводять консультації та надають іншу інформаційну підтримку. Але для кваліфікованої роботи треба ще підтвердити (чи отримати) кваліфікацію, мати релевантний досвід, та й рівень мови потрібен високий.

Ясно, що не можу порівнювати ситуацію зі своєю, бо інша історія і час. Коли я приїхав у 2015 році, то навіть отримати право на роботу було проблемою. Так просто безкоштовних курсів мови не давали. Перейти на адекватну посвідку на проживання, яку зараз дають без проблем було складною пригодою. Та й до українців ставилися не так відкрито, як зараз (майже всі респонденти відмітили дружнє ставлення та хорошу підтримку), бо було нас тоді буквально кілька тисяч на всю країну. Але всі свої нормальні роботи я знайшов сам, а AMS пропонували всякі робочі вакансії типу заводів і ферм (і відповідні навчання на такі професії), де я дякуючи цій організації і попрацював, бо фінансової допомоги не було, а їсти хотілося. Головне, про що вони не говорять на консультаціях: їх задача не знайти для вас ідеальну вакансію, а максимально швидко і ефективно закрити дефіцит робочих рук у потрібних місцях.

Де побачити жахливих і прикольних крампусів у 2024 році

Світ крампусів і всього що навколо них більший і різноманітніший, ніж може здатися на перший погляд. Та й традиція ця не тільки аби налякати дітей чи здивувати туристів. Але не будемо відходити в нетрі питання, бо це окрема велика тема. Про самих крампусів в мене вже є відос, а тут писав про них.

Загалом чим далі від великих міст, тим цікавіше. Тому двіжі нечисті на площах федеральних столиць в більшості мирні і няшні, спеціально для непідготовленої публіки. Та що там – вони майже в і тверезі. Є зовсім унікальні локальні сільські івенти, від яких волосся стає дибки і хочеться звідси тікати. Не тільки тому, що круто і страшно, а й тому, що вас можуть фізично травмувати. Я вже якось вихоплював батогом по голові і задоволення мало. Починати з таких івентів я би не радив і їх треба знати.

Якість костюмів і масштаб шоу не гарантовані. Бо приймають участь клуби на громадських засадах і що вони там інвестували і як підготувалися тільки їм відомо. Десь це піротехніка, відкритий вогонь та повний контакт, а десь просто люди в костюмах які страшно на вас дивляться. Є просто присутність крампусів, а буває влаштовують цілий парад (Perchtenlauf / Krampuslauf). Зрозуміти масштаб можна по назві заходу і по кількості чортів, які там будуть: десь в селі виступати може пару сотень ряжених, а велика хода може налічувати під тисячу учасників. Подивитися на це можна з середини листопада до середини грудня (ключова дата 5-6.12), але інколи навіть трапляється пізніше.

І подумайте, чи варто брати малих дітей на такі івенти. Комусь дійсно подобається і моя 1,5 річна дочка сміялася і хотіла «гладити монстриків», але місцями була налякана. Деякі діти починають плакати, сильно лякаються і невідомо, скільки годин психотерапевта їм потім знадобиться у дорослому віці.

Зараз про те, де звичайному адекватному глядачу подивитися на жахливих і прекрасних крампусів з мінімальною травматичність психіки і тіла. В невеликих містах вони проходять на головній площі та центральними вулицями, тому якщо хочете хороший огляд з першого ряду натовпу краще приходити раніше.

У Відні лише одне масове шоу 1 грудня о 17:00 у парку Пратер. Отримати уявлення можна, але ніякої сенсації чекати в столиці не варто.

Кілька варіантів в Нижній Австрії, а на цій сторінці більше і ви точно зможете знайти те, що ближче до вашої локації: 22 листопада, 18:15, Кремс; 23 листопада, 18:00, Korneuburg; 29 листопада, 18:30, Wiener Neustadt; 1 грудня, 17:00, Baden; 5 грудня, 17:00, Laxenburg; 5 грудня, 17:00, Reichenau an der Rax; 5 грудня, 18:00, Puchberg am Schneeberg; 6 грудня, 18:00, Purkersdorf.

У землі Зальцбург крампус – то важлива частина культури, тому майже кожна сільська подія то свято жаху, а пристойних шоу багато. У місті Зальцбург проходить кілька подій в районах міста та в центрі 3-6 грудня. На цій сторінці повний розклад по локаціям (іх прямо багато. 5 грудня о 18:00 крампуси завітають у Капрун і це шоу, на якому я вже був не раз, завжди було як треьа і своє відео знімав там.

В Граці цього року ніякого івенту не планується, що дивно. Раніше вони відміняли його через брак бюджетних коштів. У будь-якому разі у Штирії є на що подивитися. У курортному Шладмінгу масштабне шоу почнеться 23 листопада о 19:00.

В Тіролі велика кількість цікавих івентів. 4 грудня о 18:30 до Інсбруку завітають славетні крампуси з Східного Тіролю. 29 листопада з 18:00 під тисячу чортів окупують Stans, а 30 листопада з 17:00 аж 900 крампусів будуть тероризувати Untermarkt Reutte.

У Клагенфурті 23 листопада о 19:00 почнеться наймаштабніше шоу в Австрії, де людей будуть лякати близько тисячі крампусів. В Каринтії є й інші шоу, хоча їх не так багато.

В Лінці івенту не буде, зате у Верхній Австрії знайти щось цікаве можна. Я би поїхав в Bad Goisern 7 грудня о 18:00 на найбільший івент в Зальцкамергуті, на озеро 14 грудня о 18:18 в Altmünster чи на великий забіг в Edt bei Lambach 30 листопада о 18:30.

На самиий захід у Брегенц крампуси завітають 23 листопада о 19:00. Івентів в інших місцях Форарльбергу не багато, але дещо відвідати можна.

Німецька мова любить довгі слова

Відомий словник Duden, що стоїть на полицях у всіх, хто вчив німецьку збирає найдовші слова німецькою, аби нам, не носіям, було ще страшніше і болючіше.

Я додав авторський переклад/адаптацію. А також візуально розділив дефісами слова (в реальному житті дефісів/пробілів там майже немає і то вся каша - одне довжелезне слово), з яких складаються ті великі, аби візуальну було не так страшно і зрозуміліше.

32 літери:
Veranstaltungs-Information-Dienst – служба інформування про події
Straßen-Verkehrs-Zulassungs-Ordnung – правила допуску до дорожнього руху
Finanz-Markt-Stabilisierungs-Gesetz – закон про стабілізацію фінансового ринку
Finanz-Dienstleistungs-Unternehmen – компанія, що надає фінансові послуги

33 літери:
Rhein-Main-Donau-Groß-Schiff-Fahrts-Weg – судноплавний канал між трьома річками
Bundes-Ausbildungs-Förderungs-Gesetz – закон про підтримку освіти
Arbeiter-Unfall-Versicherungs-Gesetz – закон про страхування від нещасних випадків на роботі

34 літери:
Donau-Dampf-Schiff-Fahrts-Gesellschaft – товариство дунайського пароплавства

36 літер:
Kraftfahrzeug-Haftpflicht-Versicherung – страхування цивільно-правової відповідальності водіїв

44 літери:
Aufmerksamkeits-Defizit-Hyperaktivitäts-Störung – синдром дефіциту уваги та гіперактивності

50 літер:
Unterhaltungs-Elektronik-Telefon-Verarbeitungs-Partner – партнер з обробки телефонів та електроніки

58 літер:
Straßen-Entwässerungs-Investitions-Kosten-Schulden-Dienst-Umlage – витрати на інвестиції та борги у вуличне водовідведення

63 літери:
Rind-Fleische-Tikettierungs-Überwachungs-Aufgaben-Übertragungs-Gesetz – закон про маркування яловичини

67 літер:
Grundstücks-Verkehrs-Genehmigungs-Zuständigkeits-Übertragungs-Verordnung – порядок передачі земельної ділянки

80 літер:
Donau-Dampf-Schiff-Fahrts-Elektrizitäten-Hauptbetriebs-Werk-Bau-Unternehmen-Beamten-Gesellschaft – організація по виконанню електричних робіт товариства дунайського пароплавства

А найдовші слова в українській мові: а-фторсульфо-нилоксиалканперфторкарбонова кислота (38 літер) та дихлордифенілтрихлорметилметан (30 літер).

Сигнали цивільного захисту (сирени)

В суботу 5 жовтня будуть тестувати систему цивільного захисту і оповіщення. Це ті 8000 сирен по всій країні, що кричать навколо щосуботи о 12:00. Але раз на рік в першу суботу жовтня тестують загалом всю країну, тому з 12:00 до 12:45 буде особливо гучно.

Але цього разу буде ще й тестування зовсім нової системи – AT-Alert. Коли у випадку небезпеки повідомлення приходять на ваш телефон незалежно від того, хочете ви чи ні. Їх отримають всі, хто знаходиться в конкретній локації.

Беручи до уваги актуальну обстановку в світі та природні катаклізми, краще бути готовими і знати, які сигнали бувають та що робити. Є три основні сигнали:

Попередження: 3 хвилини безперервного і рівномірного звуку сирени – наближається небезпека! Треба увімкнути державні канали ORF по на радіо, ТВ або відкрити сайт orf.at та слідкувати за повідомленнями.

Тривога: 1 хвилина звуку сирени, який наростає і знижується – безпосередня небезпека! Треба пройти до спеціального укриття або будь-якої споруди та продовжувати слідкувати за повідомленнями від ORF.

Відбій: 1 хвилина безперервного і рівномірного звуку сирени – небезпека минула! Подивитися, які рекомендації дають у повідомленнях від ORF та виконувати їх.

Інколи сигнали сирен використовують для повідомлення співробітників добровольчої пожежної служби про ситуацію, коли потрібна їх допомога на базі у пожежній частині. У цьому разі сирена лунає 3 рази по 15 секунд.

Аби все це вас не налякало, тре бути готовими:
Можна перевести телефон в авіарежим, але тоді ви не дізнаєтеся, чи прилетить оповіщення у випадку реальної небезпеки.
Та не лякатися, коли навколо будуть кричати сирени.

Послухати це все можна тут у форматі відосу: https://www.instagram.com/reel/DAqWqB7NyK7
Ну або тут в мене на сайті: https://zorka.at/sirene

Будьте у безпеці та підготовленими!

Крім цього захопливого блогу я працюю гідом в Австрії. Проводжу приватні тури в містах, горах та найкращих локаціях прекрасної альпійської республіки. Створюю маршрути країною на замовлення для самостійних мандрівників. І проводжу групові тури з Відня.

Як раз в цю неділю 6.10 ми їдемо в унікальний тур, де побачимо три найкрасивіші місця осіннього Зальцкаммергута: неймовірний Гальштат + дивовижне озеро Гозау + чарівний Траункірхен

Анонси всіх турів у окремому каналі @zorkatravel

— Подивитися, наскільки взагалі реалістичні обіцянки, що дають партії. Можливо, вони вже були/є при владі, тоді подивитися, що було зробленого з обіцяного раніше. Як це вплине на довгострокову перспективу, як мінімум в масштабі 5 років.

Свій вибір я ще не зробив і все ще зважую за і проти, місцями обираючи найменше зло. Поділіться вашими думками. Мене читають розумні дорослі люди, тому буде корисним.

Як я обираю за кого голосувати

Це будуть мої перші австрійський вибори, адже в квітні цього року я отримував громадянство. Тому до цих виборів я підхожу серйозно. Не те щоб я колись робив вибір легковажно на українських виборах, просто тут сильно більше нового, а на батьківщині ніби все вже давно зрозуміло.

Я не буду казати вам за кого конкретно голосувати. Та й таємницю голосування ніхто ніби не відміняв. Але я розкажу як саме я підхожу до процесу. Все дуже субʼєктивно, як завжди.

Я обираю серед партій, у яких є шанс бути в парламенті. Може і не стовідсотковий, але і не нульовий. Тому коло претендентів звужується з 9 партій до 7: Консерватори – ÖVP, Соціалісти – SPÖ, Популісти – FPÖ, Зелені – GRÜNE, Неос – NEOS, Комуністи – KPÖ та Пивна партія – BIER.

Далі іде ідеологічний фільтр. Тобто це базові принципи, які я маю загалом прийняти. Тому Комуністам та Популістам кажу чітке ні.

Слідом фільтр здорового глузду. Чи може Пивна партія з достатньо випадковими людьми, ідеологія якої розмита принести щось корисне? Серце каже дати новим обличчям шанс, а досвід з батьківщини і здоровий глузд підказують, що краще не треба. Як то кажуть: це було (є) вже.

Не можу сказати, що проблема екології і майбутнього, що є фундаментом Зелених мене не цікавить. Планета в критичному стані і треба діяти. Але «зелена» тематика є майже в кожній партії і зараз це логічно. Тобто не тільки вони здатні змінити світ, та й в теперішній коаліції вони вже попрацювали і поки виходить не ідеально.

Неос цікава партія і загалом її цінності мені не чужі. Але я не бачу принципових відмінностей. Ще одна партія, де за все хороше і проти всього поганого.

І Зелені і Неос могли би бути, але вони маленькі і самостійно (не як необхідна частина коаліції) принципової ролі не грають, бо місць в парламенті беруть відносно не багато. Ні в якому разі не кажу, що вони не важливі. Просто в порівнянні.

Консерватори правлять зараз і вже були при владі неодноразово і виходить спірно. Чи зміниться щось за їх подальшого лідерства? Не впевнений… З іншого боку, це партія, яка дозволяє собі відносно не багато популізму, бо за нього треба відповідати і вони це знають. Не найкраща партія, але «сильна середина» і мінімальні зміни в майбутньому, що може в такі буремні часи й не найгірша ідея. Політична сила, при якій багаті багатіють, а бідні - ні. Була замішана в скандалах. Не дуже впоралася із останніми кризами. Хоча брала відповідальність і тримала удар, наскільки це можливо. Окрім того я вже детально розбирав їх бачення майбутнього і якщо хоч щось з того станеться в найближчі 5 років, стане точно краще.

Багато хорошого зробленого Соціалістами і може бути ще. Але в мене є питання і повного співпадіння в нас нема. Це сила, яку часто підтримують мігранти та малозабезпечені люди. Ну і загалом люди, що хочуть соціальної справедливості. Але я не багато бачу там моментів, що допоможуть людям, які багато працюють та платять багато податків. Тобто багатим допомагають Консерватори, менш багатим - Соціалісти, а що робити тим, хто посередині? Окрім того, я не приймаю теперішнього лідера партії. І сам процес його вибору то був сором. Мені не подобається, що періодично в гонитві за електоратом вони дають явно популістські і малореальні обіцянки. Ну і загалом, як на мене, то з трійки лідерів Консерватори/Соціалісти/Популісти в них найслабша передвиборча компанія. Мені подобається не все в тому, як міняється сучасний Відень, де вони надійно отримають владу багато років (так, памʼятаю, офіційно все ще найкраще місто в світі для життя).

Як вам зробити свій вибір? Мої поради від самого легкого до складного:
— Попросити ChatGPT переказати програми партій українською та попросити його порівняти їх одне з одним.
— Поговорити з людьми, яким ви довіряєте про їх відчуття і думки. За кого голосує ваше найближче оточення, з яким у вас є схожість.
— Почитати програми партій. Хоча б якісь принципові ідеологічні моменти.
— Послухати лідерів партій та ключових функціонерів вживу. Глянути, що то за люди взагалі, який в них бекграунд та досвід.

Виборці без вибору

29 вересня в Австрії пройдуть чергові парламентські вибори. Австрія – парламентська республіка, саме вони мають вирішальну роль. Потім коаліція партій сформує виконавчу владу – уряд на чолі з канцлером (прем'єр міністром). А роль австрійського президента тут не така важлива і місцями доволі умовна.

Вирішувати долю країни на наступні п'ять років будуть 6,3 мільйони виборців - громадян Австрії. А от ще 1,5 мільйони мешканців країни голосувати не можуть, бо австрійського паспорту в них немає. Половина з них громадяни інших країн ЄС.

Саме для таких “виборців” була організована ініціатива “Pass Egal Wahl” («пофіг на паспорт» вибори), в рамках якої активісти хотіли показати політичні вподобання тих, хто живе у країні, але на її долю через вибори впливати не може. І там все майже по-справжньому: виборчі дільниці в регіонах, бюлетені і голосування поштою.

У таких “виборах” прийняли участь 20 тисяч “виборців” і ось результати:
Соціалісти – SPÖ = 36,8%
Зелені – GRÜNE = 19,3%
Комуністи – KPÖ = 10,4%
Популісти – FPÖ = 8,1%
Неос – NEOS = 7,9%
Консерватори – ÖVP = 6,4%
Ніхто – KEINE = 3,2%
Пивна партія – BIER = 2,9%
Список Petrovic – LMP = 0,7%

А слідом я зроблю анонімну голосалку, яка дозволить зрозуміти наші з вами політичні вподобання.

Австрійський клуб автовласників ÖAMTC

На мій подив про Австрійський клуб автомобілістів, мотоциклістів та велосипедистів відомо поки далеко не всім. Я вступив в організацію майже одразу, як в мене з’явилося авто в Австрії і з тих пір кожного року оплачую членський внесок і постійно користуюся різними послугами спільноти. І таких як я ще 2,5 мільйони, що майже чверть населення країни.

Це добре працює, якщо мова йде про вас (одного чи цілу родину) + якийсь транспортний засіб (один або декілька), яким ви активно користуєтесь. Так, деякі послуги будуть корисні і просто пішоходам, але купити їх можна і окремо.

Все дуже просто: ви вступаєте в клуб, обираєте членство (авто, мото чи вело) і пакет послуг (є базовий обов’язковий і опційний розширений). Далі щороку оплачуєте рахунок і користуєтеся послугами клубу за потребою. Частина з них безкоштовна, частина – за гроші, але прайс адекватний.

Станом на 2024/25 рік базове членство для легкового авто (Mitgliedschaft) коштує 103,40€ на рік. Для мотоциклістів і велосипедистів дешевше. Є знижки для молоді, а для членів 15-19 років це взагалі безкоштовно. Додатковий пакет (Schutzbrief), який я завжди беру коштує ще 62,20€ на рік. Тобто членство в клубі для родини і двох наших авто коштує загалом 165,60€ на рік.

Членство розповсюджується на людину, але в профіль треба буде додати всі сімейні авто і членів родини (чоловіка/дружину) та дітей. Будь-хто звернутися з будь-яким авто від вашого імені не зможе. Тільки конкретні члени родини і вказані транспортні авто.

Цілодобово ви можете викликати мобільну службу допомоги на дорозі. Наприклад, запустити під домом акумулятор, що розрядився. Чи якщо в дорозі сталася несправність, майстерня на колесах приїде та зробить максимум на місці.

Сервісні стації ÖAMTC розкидані по всій країні, але це не класичні СТО. Там не будуть серйозно ремонтувати ваше авто, не поміняють масло чи не зроблять якісь роботи по кузову. Але безкоштовно проведуть діагностику і скажуть, що не так. Це важливо, оскільки ви одразу можете зрозуміти масштаб проблеми. Або проведуть діагностику перед відпусткою, зимовим чи літнім сезонами. І зроблять всякі не складні процедури: щорічний техогляд, заміна коліс, заклейка дірки на склі, заміна лампочки, двірників, наповнення рідин та інше. Так само там можна зробити діагностику якогось авто перед покупкою.

В сервісних центрах можна купити всяке необхідне для авто, включаючи навіть дитячі автокрісла. Купити необхідні вінєтки для платних автобанів і отримати різну інфу щодо закордонної подорожі. Або просто взяти дитяче крісло в оренду за 3 євро в день. Актуально, коли до вас приїдуть гості з дітьми і без авто, наприклад.

Сюди ж входять різні сервіси щодо пригод на дорозі: евакуація авто, логістика, готель, медичне страхування та підмінне авто. А ще страховка, яка прокриє евакуацію гелікоптером з гір, наприклад.

Перелік послуг, які входять до пакету величезний. Детальний опис на сайті та в буклеті, який вам дадуть після вступу в клуб. Є адекватний сайт та додаток, через який можна взаємодіяти із клубом онлайн.

Організація дуже стара, а її історія це більше 120 років. Формально вона з’явилася у 1946 році, але це сталося шляхом злиття двох ще більш старих організацій (туристичного та автомобільного клубів), які були засновані в кінці 19 століття.

Чому особисто я вважаю членство вартим того? До авто я ставлюся по-споживчому: мінімум уваги і часу, аби працювало. Та й перестрахуватися на рахунок проблем на дорозі не завадить, беручи уваги європейські ціни. За допомогою клубу я знімаю з себе купу головного болю з авто-питань і маю одне місце, куди можна завжди звернутися і бути впевненим, що там допоможуть.

Є альтернатива – організація ARBÖ, але про неї знаю тільки в загальних рисах.

Kulturpass для зголоднілих до мистецтва та культури

Що це?
Документ, який дозволяє безкоштовно відвідувати культурні установи та заходи для певних людей, що заробляють мало або взагалі знаходяться на державному забезпеченні.
Ціль – дати доступ до культури та мистецтва всім бажаючим, незалежно від фінансових обмежено.
Ініціатива функціонує в Австрії вже більше 20 років – з 2003.

Хто може отримати?
Переліка категорій залежить від федеральної землі.
Загалом це люди, які перебувають на базовому забезпеченні (Grundversorgung, Mindestsicherung), шукачі притулку (Asylwerber), отримувачі мінімальної пенсії (Mindestpension), отримувачі соціальних виплат щодо втрати можливості працювати (Krankengeld, Arbeitslosengeld, Notstandshilfe), люди, що згідно прибутків та видатків родини перебувають на межі бідності (Armutsgefährdungsgrenze), приватні підприємці (Selbstständige, Freiberufler) дохід яких не рік не перевищує певну межу.

Де можна отримати?
В різних федеральних землях Австрії за це відповідають різні організації. В основному ті, що займаються організацію відповідного фінансового утримання для згаданих вище категорій. Наприклад, Карітас.
Знайти потрібну організацію можна на сайті, вибравши в верхньому меню свою федеральну землю.
Сам Культурний паспорт безкоштовний.

Де діє Культурпас?
Зараз це 250 різних установ по всій країні.
Перелік установ, що приймають його можна знайти на сайті, обравши свою федеральну землю.
Також можна знайти інформацію в додатку для iOS та Android.

Як скористатися?
Деякі установи можуть надавати обмежену кількість квитків для власників Kulturpass, але загалом документ просто діє як безкоштовний вхідний квиток.

Як довго діє?
Загалом один рік, але в деяких випадках 6 місяців.

Його можна передати?
Ні, він індивідуальний. На документі вказала ім’я власника, а з собою треба мати документ із фото, що підтверджує особу.

Хто це оплачує?
Фактично оплата ініціативи лягає на самі культурні установи і бюджетних коштів тут майже немає.
Деякі культурні установи збирають пожертви, аби покрити безкоштовні квитки, які надаються власникам Kulturpass. Сама організація, що займається Kulturpass також збирає добровільні пожертви.

Дефіцитні професії в Австрії

Кожного року профільне міністерство визначає перелік професій, яких в Австрії не вистачає. Це вакансії, на які менше 1,5 бажаючих працювати на одне місце. На практиці це дає відносно спрощене право на отримання посвідки на проживання, ну і загалом дозволяє зрозуміти ваші шанси щодо пошуку роботи.

При цьому різні вимоги до претендентів на вакансію щодо мови, профільної освіти, досвіду та іншого нікуди не діваються, навіть попри сумне становище із заповненістю кадрами. Рівно як і залишаються вимоги до отримання права на проживання.

Є загальнодержавний дефіцит, де зараз 110 процесій і це історичний максимум. А є локальні по федеральним землям, враховуючи місцеві особливості, в основному кількість населення та профіль економіки землі. Найбільша кількість таких професій в Верхній Австрії (може варто придивитися щодо життя та пошуку роботи там), а в деяких землях, типу Відня, Бургенланду і Каринтії взагалі нема таких переліків, але це зовсім не означає відсутність роботи чи дефіциту.

Професії дуже різні: для якихось треба вищу освіту, десь достатньо умовного ПТУ, а для частини вона взагалі не потрібна. Десь робота важка і платять мало, а десь все інакше.

Це не означає, що треба все кинути і перевчитися на одну з професій з переліку. Він все ж таки оновлюється кожен рік. Але те, що, наприклад, кадрів по догляду за хворими і літніми людьми не буде вистачати і дефіцит тільки збільшується – факт. Аналогічна історія з обслуговуванням туристів (ресторани, готелі) та професії, де треба працювати руками.

В нас тут не вистачає багато кого! Різних інженерів, токарів, електриків, слюсарів, лікарів, персоналу по догляду за людьми, теслярів, машиністів, бухгалтерів, ковалів, штукатурів, різних механіків, м’ясників, акушерок, бетонників, пічників, сажотрусів, деревообробників, кондитерів, малярів, пекарів, дитячих вихователів, склярів, перукарів, декораторів, столярів, каменярів, дієтологів, соціальних працівників, водіїв автобусів та трамваїв, офіціантів, юристів, садівників, продавців, рекламістів, та навіть журналістів. І список далеко не вичерпний.

Якщо не мігранти, то хто?

Я думаю всі бачили нещодавні новини, що якісь молодики на німецькому острові Зюльт кричали про мігрантів, яким треба покинути Німеччину. А потім цей безглуздий трюк повторила австрійська молодь з півдня Австрії – Каринтії. І австрійські вболівальники вирішили підключитися до флешмобу на футбольному матчі проти Туреччини.

Не буду розглядати тут моральну чи протизаконну суть кричання про те, що когось треба кудись там відправити. Розберемося, чи зможе наша любима Австрія без мігрантів.

Наразі 27% населення Австрії має мігрантське походження. Це загалом 2,45 мільйони людей з 9,16 мільйони загального населення. З них більшість мігранти в першому поколінні і лише третина – у другому. Найбільші нації-донори: Німеччина (232 тисячі), Румунія (153), Туреччина (124), Сербія (122), Угорщина (107), Хорватія (106), Боснія і Герцеговина (99), Сирія (95), Україна (80) та Польща (67 тисяч).

У двохмільйонному Відні третина населення не має австрійських паспортів. У землях Зальцбург, Тіроль та Форарльберг таких 1/5 населення. А найменше іноземців у землі Бургенланд – всього 11%.

На ринку праці Австрії чверть всього працездатного населення – це іноземці і зараз на благо країни трудиться 893 тисячі робітників з інших країн. В таких сферах, як гастрономія, готелі та обслуговування туристів іноземних кадрів більше половини. В інших сферах бізнесу та обслуговування це чверть або третина. Особливо що стосується некваліфікованої роботи. У столиці 82% іноземних працівників зайняті на некваліфікованих позиціях. В середньому ринок праці Австрії залежний від іноземців на третину.

В Австрії стабільна недостача робочих рук. Тут і традиційно мігрантські сфери, як то туризм і обслуговування. І малокваліфікована робота. А також висококваліфіковані кадри.

При цьому рівень зайнятості населення з мігрантським походженням на 8% нижче, ніж у таких же повністю місцевих і зараз зайнята чимось корисним за гроші 2/3 мігрантського населення. Для третини молоді німецька мова взагалі не є рідною, а рівень грамотності молодого населення стабільно знижується. 45% всіх злочинів в країни вчиняються не громадянами Австрії.

Населення Австрії стабільно росте за рахунок міграції, а от з народжуваністю проблема. За підсумками минулого року людей в Австрії померло на 12 тисяч людей більше, ніж народилося. І це найвищий дефіцит народжуваності з часів Другої світової війни. Минулого року в нас народилося 77605 немовлят, що на 6% менше, ніж до того і тренд загалом негативний.

Висновки? Все просто: без мігрантів нема буде кому працювати і продовжувати славетний австрійський рід.

Підписники прислали інфу (дякую!) про штрафи, які отримали люди, що вербально образили такими словами якусь посадову особу (в основному поліцейських).

Буде корисним для розуміння, чого і кому казати не варто. І загалом аби відчути рівень вразливості і порівняти так би мовити з іншими реаліями.

Показати комусь язика (Die Zunge herausstrecken) = 150€
Агов, дівчинко (Du Mädchen) = 200€
Тупа корова (Dumme Kuh) = 300€
Пішов ти (Leck mich doch) = 300€
Тупа свиня (Du blödes Schwein) = 475€
Тупа дурепа, не знайшла чим зайнятись (Hast du blödes Weib nichts Besseres zu tun) = 500€
Чого тобі, пташко (Was willst du, du Vogel) = 500€
Соціопат (Asozialer) = 550€
Сонечко голівоньку напекло (Dir hat wohl die Sonne das Gehirn verbrannt) = 600€
Звернення на ти (Einen Polizisten duzen) = 600€
Придурок (Du Holzkopf) = 750€
Покрутити пальцем біля скроні (Einen Vogel zeigen / Bei dir piept‘s wohl) = 750€
Коли емоційно показуєш різне через лобове скло авто (Scheibenwischer-Geste) = 1000€
Ідіот (Idiot) = 1500€
Мудак (Arschloch) = 1600€
Шльондра (Schlampe) = 1900€
Бридка сучка (Fieses Miststück) = 2500€
Стара свиноматка (Alte Sau) = 2500€

Bundesmuseen Card — державні музеї Відня за одним абонементом

З 1 липня 2024 року у Відні можна придбати картку Bundesmuseen Card, яка дає змогу цілий рік без обмежень відвідувати 8 державних музеїв столиці. По факту більше, бо в складі деяких музеїв є кілька локацій, яких аж загалом 26.

Вартість абонементу — 99€ на рік, що копійки, порівняно з білетами для одного відвідання більшості музеїв. Та й відвідувати їх можна без обмежень, що, беручи до уваги розміри та колекції деяких установ, логічна пропозиція, бо подивитися все за один раз фізично не можливо.

Картка може бути цікава не тільки місцевим. Ви — турист, приїхали на кілька днів і плануєте відвідувати музеї міста. Візьмемо ціни на дорослий квиток перших пяти музеїв з переліку нижче: 21€ + 16€ + 18€ + 21€ + 16€ — і ось за рахунок картки ви вже заощадили пару євро. І в вас буде ще цілий рік повернутися і провести у Відні ще кілька днів, відвідуючи інші музеї.

Купити картку можна онлайн або на касі одного з музеїв. Абонемент дійсний за наявності документу з іменем і фото.

Мій особистий суб’єктивний рейтинг того, що входить в абонемент:
1) Музей історії мистецтв
2) Технічний музей
3) Музей природознавства
4) Бельведер
5) Скарбниця
6) Національна бібліотека
7) Альбертина
8) Дім історії
9) Музей сучасного мистецтв
10) Музей прикладного мистецтва

Безкоштовна понаднормова робота в Австрії

Згідно даних Австрійської федерації профспілок (ÖGB) в минулому році працівники в Австрії відробили 47 мільйонів робочих годин безоплатно або без якоїсь іншої компенсації. Європейська цивілізована країна, як же так?

Коротке нагадування про те, як має бути. Звичайний робочий день в країні – 8 годин. Але за потреби працівник може відпрацювати на день аж 12 годин, але загалом не більше 60 годин на тиждень. Понаднормові години мають оплачуватися з надбавкою або можуть бути використані працівником у якості відгулу. За порушення цих правил відповідальність у вигляді порівняно невеликого штрафу має нести роботодавець.

Але в реальності величезна кількість годин понаднормової роботи не компенсується належним чином. Чверть всіх працівників тупо джобають понаднормово безкоштовно. На власному досвіді я стикався з самими різними форматами того, як роботодавець робить «магію», аби ви трудилися для нього частково безкоштовно.

Спосіб «Тупорилий». Роботодавець просто намахує вас за обліку ваших годин. По факту 20, але в записах буде 10. Можна вести запис самостійно, а потім сперечатися з наймачем.

Спосіб «Економний». Замість того, аби виплачувати вам понаднормові у подвійному розмірі, компанія дає вам ці години вихідними годинами та днями (які також мають рахуватися з підвищеним коефіцієнтом). Комусь ок, але хтось же вбивався на роботі саме за гроші.

Спосіб «Мотиваційний». Ви і роботодавець – одна родина! Ви ж в це вирите? А в родині взагалі то все роблять в першу чергу через відчуття любові і відданості, а не через ці ваші гроші. Скрутне економічне становище, бізнес ледве тримається, а тут ще ви зі своїми меркантильними думками…

Спосіб «Паушальний». У вашому контракті написано, що ніяких понаднормових бути не може. А якщо й так, то максимум 5 годин на місяць. А тут робота, проекти, дедлайни, замовники. Комусь це все робити треба. Ну а те, що ви не вкладаєтесь в обумовлену кількість годин на місць, то може й ваша проблема…

Спосіб «Затурканий». Роботи дуже багато і робити її треба вам. Роботодавець записує вам безкінечну кількість таких годин, але через те, що ситуація не стає кращою, ви просто не встигаєте відгуляти ці години вільним часом, а грошима не дають. З часом записані довгі місяці тому понаднормові години-дні-тижні просто зникають. Та й у такому ритмі ви й самі вже не пам’ятаєте скільки там їх було.

Спосіб «Підставний». Ви працюєте 22 години на день (деякі робочі зміні з мого минулого), але це дуже незаконно. Аби не порушувати закон та не переплачувати вам, роботодавець на паперах записує все це як 3 звичайні робочі дні без будь-яких понаднормових годин і оплачує відповідно. А потім дає вихідні, які ви проводите просто щоби відіспатися після такої роботи.

На кожен такий випадок логічно було би просто звільнитися, гримнувши дверима, і таке не терпіти. У ідеальному світі – так. Коли ви маєте безкінечну кількість пропозицій по роботі, ви затребуваний кадр, знаєте мову і маєте стабільність, аби спокійно прожити місяці без роботи. В реальності ж може бути інакше.

Європейський вибір Австрії

В Австрії відбулися вибори! Щоправда, поки не в національний (вони будуть 29 вересня), а у Європейський парламент. Але це не менш важливо і показує, що буде далі.

Найбільше голосів отримали праві популісти з FPÖ. Загалом виборці розділили свої голоси +- порівну між правими (6 мандатів), консерваторами (5 мандатів) та соціалістами (5 мандатів) – по чверті голосів кожній силі. 3% голосів навіть віддали комуністам, але ті таки не пройшли. По 2 депутати будуть мати зелені та NEOS.

Місця у Європарламенті розподіляються відповідно до кількості населення і тут у Австрії не те щоб вирішальний вплив: всього 20 з 720 депутатів. Але наші праві посилять право популістське європейське крило, яке представлено в більшій мірі фракцією ID (58 голосів), але також не варто забувати про фракцію EKR (76 голосів).

І беремо до уваги результати різних виборів в інших країнах Європи, де також ультраправі або перемогли, або сильно укріпили свої позиції: Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Польща, Швеція.

Те, що відбулося зараз – репетиція майбутніх парламентських виборів в Австрії. І результат це не те щоби якийсь неочікуваний сюрприз. Якщо ви слідкуєте за опитуваннями виборців чи моїми постами, то про актуальний тренд і майбутніх переможців виборів я вже неодноразово писав.

Чи почне Австрія після перемоги правих популістів на національних виборах негайно висилати біженців чи забороняти їм в’їзд? Не думаю, адже це демократична соціальна країна, в якій є закони та інші політичні сили. Але умови і загалом відношення можуть з часом змінитися. І не варто забувати, що результати таких виборів це ще й волевиявлення народу, яке показує реальне відношення і бачення майбутнього.

Пошук дебютантів на бал

За традицією Віденський оперний бал, який пройде у столичній опері в лютому наступного року, відкривають 150 пар дебютантів. Це молоді люди, які пройшли відбір, відповідають певним вимогам і будуть танцювати на початку балу, урочисто відкриваючи його.

До самої події більше півроку, але прийом заявок онлайн на сайті Віденської опери починається вже зараз від усіх бажаючих. Для участі маєте відповідати переліку вимог.

Треба вміти танцювати Віденський вальс. Це пришвидшена популярна версія класичного танцю. Раптом не навчилися, хутко записуйтеся до танцювальної школи!

Вік учасника на дань балу має бути від 18 до 26 років для дівчат та до 28 – для чоловіків. Дебютанти не можуть мати видимого пірсингу, татуювань чи помітно фарбованого волосся.

Дебютант має сам купити собі необхідний одяг (плаття, костюми, взуття, рукавички, прикраси, зачіска), що стане десь в тисячу євро на людину. Додатково треба придбати квиток за 140€.

Пари з Відня, Нижньої Австрії та Бургенланду мають пройти живе прослуховування у Віденській опері. Мешканці інших локацій можуть надіслати відео. А от якщо вас відберуть, то треба буде відвідати три обов’язкові живі репетиції у Відні.

Бути дебютантом на паркеті можна лише раз в житті, але пробувати можна поки ви підходите під вимоги. Заявка подається саме від танцювальної пари.

А ще існують сайти, де більше тонкощів по різних питаннях щодо дебютанстсва: танцювальні школи, правильні перукарні, тонкощі одягу та багато іншого. Ціла наука!

Almdudler – австрійська травʼяна «кола»

Якщо ви спитаєте австрійців про відомий всім місцевий газований напій, то скоріш за все почуєте у відповідь – Альмдудлер. Згідно опитувань цей бренд відомий 99% місцевих. Ну, ще звичайно можуть назвати Апероль шприц чи просто вино з газованою водою, але то вже з проміле, а ми сьогодні про безалкогольне. Відомий в межах країни, а от серед туристів майже ні, на відміну від тих самих Кульок Моцарта.

Альмдудлер – це австрійський трав’яний лимонад. Майже 70 років тому його створив підприємець з Відня Ервін Кляйн. Перша пляшка напою була весільним подарунком для дружини Інгрід. Назва походить від фрази "dudeln auf der Alm" – тобто співати традиційний австрійський йодль на полонині.

На етикетці пляшки зображена пара у традиційних австрійських костюмах на тлі гір, маленького міста та церкви – типової Австрії. В них навіть є імена: Маріанна та Якоб. Пляшка з тих пір не мінялася, але одяг пари інколи коригувалися в залежності від актуальної моди.

Рецепт напою – то секрет, як у відомих світових брендів газованої води. Але відомо, що оригінальний смак виникає завдяки суміші більше 30 альпійських трав, серед яких меліса, шавлія, тирлич, квіти бузини та ехінацеї. Трави збирають, сушать, потім розтирають в пюре і дають дозріти кілька тижнів. Далі отриманий ароматний екстракт змішується з джерельною водою, буряковим цукром і лимонною кислотою, газується і розливається в оригінальні пляшки. Напій сертифікований як веганський.

Виробник пишається, що там на 1/5 менше цукру, ніж в інших лимонадів, але у лінійці є й варіант взагалі без цукру. Компанія експериментує зі смаками, хоча самий популярний саме оригінал. На полицях можна знайти концентрат, який треба розбавляти з водою, а також енергетик на основі напою. За межами Австрії існує алкогольна версія лимонаду, а от в нас тільки без градусів. Оригінальна компанія, серед власників якої діти засновника, займається більше не виробництвом, а передачею за гроші прав на виробництво оригінального лимонаду іншим компаніям.

Мені особисто смак подобається і я відверто раджу напій туристам. Це смачний, цікавий і ні на що не схожий напій, який є одним із смачних символів Австрії.

Кліматичний бонус – гроші від австрійського уряду для всіх

Гроші кожному за просто так від австрійського уряду – тема, яка не перестане бути актуальною ніколи. Я вже багато про це писав і створив сторінку з відповідями на всі питання про омріяний Klimabouns.

Отже, для того, щоб якось допомогти нам пережити подорожання всього і взагалі непрості часи, австрійський уряд придумав геніальне – просто роздати людям трохи грошей. А потім повторювати це щороку. Радісна новина і крута ідея? Воно було би так, якби не закони ринкової економіки і інфляція, з якою Австрія останні роки бореться не дуже успішно.

Аби все не виглядало простим подарунком, уряд пояснює, що насправді це частина грошей, які той збирає у вигляді спеціального збору від бізнесу за викиди вуглецю (шкоду екології). Сподіваюся всі пам’ятають, що будь-які додаткові платежі для бізнесу – то насправді подорожчання для споживача. Кругообіг грошей в природі, не інакше.

Якщо перший транш у 2022 році був однаковим для всіх, то у 2024 році розмір бонусу залежить від того, наскільки, згідно статистичних даних, екологічне місце вашого проживання. Чим більша шкода, тим менше грошей дадуть. Перевірити ваш регіон можна на спеціальній мапі. Особливо драматично, коли різні райони одного міста отримають різний бонус.

Дають взагалі усім, незалежно від громадянства, статусу (головне – жити легально і не туристом), працевлаштування та інших індивідуальних параметрів. Все, що треба зробити, це прожити (а по факту бути прописаним) в Австрії 183 дні на час підрахування цього строку.

Цього року дорослим дадуть по 145-195-245-290€, а от неповнолітнім лише половину. Все відбувається автоматично: просто чекаєте, поки гроші прилетять на вашу картку чи прийдуть у сертифікатах листом додому. Заднім числом бонус не дають, тому хто встиг, того і гроші.

Відбувається виплата не миттєво і треба почекати кілька місяців, що нервує отримувачів, які кожного дня питають у коментарях та особистих повідомленнях: коли прийде і що робити, коли не прийшло. Та й навіть в цьому випадку можна подзвонити і спитати або заповнити форму онлайн.

Як отримати безкоштовну земельну ділянку в Австрії, а на додачу дружину, дитину і будинок

Ви могли бачити в інтернеті новини, як в різних країнах Європи віддають безкоштовно старі будинки у віддалених регіонах, а деякі локації пропонують грошові бонуси за переїзд до них жити. І коли ви питали мене про Австрію, я казав, що нічого такого не тут немає. Але щось таки знайшлося.

Муніципалітет Раппоттенштайн на півночі Нижньої Австрії поділився цікавим і невідомим. 15 років тому вони стартували програму, згідно якої виділили 9 земельних ділянок, які можна отримати повністю безкоштовно. Станом на зараз залишилося лише 2 вакантні клаптики землі. Але є певні умови і вони, м’яко кажучи, підійдуть далеко не всім.

Ми всі живемо в реальному світі і нічого хорошого просто так задарма не віддають. Завжди є декілька але, які можуть все зіпсувати. Одне діло прочитати красиву новину, а інше розібратися і прийняти всі умови, що по факту змінюють твоє життя.

Площа безкоштовних ділянок в районі 800 квадратних метрів з можливістю будівництва. І це добре, бо вже є дорога і необхідні комунікації та документи. Вистачить для будинку, саду, басейну і що там ви собі запланували для щасливого життя. На сайті вказана ціна в 12 євро за квадратний метро, а це означає, що безкоштовно віддають доволі дешеві ділянки за 10 тисяч євро. Ну точно не та економія, заради якої ви все кинете і переїдете у регіон Вальдфіртель.

А далі цікаві умови. За наступні 10 років після отримання землі ви маєте одружитися, народити дитину і побудувати будинок. Якщо забути про всякі фінансово-бюрократичні перепони (будинок + кредит то не дешево і складно), уявити, що ви таки знайдете свою половинку, то от з дитиною складніше, бо тут фізично можуть бути різні моментики. Весь цей челендж аби заощадити 4 середні місячні австрійські заробітні плати.

Навіщо це все? За останні 140 років кількість населення в Раппоттенштайні сильно скоротилася та й було його відверто там не багато. Якщо у 1880 році в муніципалітеті проживало 2700 осіб, то сьогодні лише 1700. Ідея була в тому, що за рахунок такої програми вдасться стримати відтік населення, але марно.

Я прожив там поруч в місті Цветль більше трьох років. Чудові люди і непогане місце, аби жити. Але умови в регіоні так собі: мало населення, мало роботи, нема залізничного сполучення, а їхати кудись до цивілізації складно і довго.

Праві популісти проти європейського божевілля (і здорового глузду)

На вулицях великих міст та маленьких сіл Австрії з’явилася нова передвиборна агітація австрійських правих популістів з FPÖ. Про них я згадую вже не перший раз і вони один із сумних європейських трендів, коли нереальні, дурні, небезпечні та відверто популістські слогани збирають навколо себе солідний шмат електорату, що забув уроки історії та прогулював географію. Поміркована частина людства обурюється, а українське посольство вже направило офіційну ноту протесту.

На плакаті, що розвішують на вулицях та тиражується в інтернеті, український президент Зеленський цілується з головною людиною ЄС – німкенею Урсулою фон дер Ляєн. Головний меседж – зупинити європейське божевілля, а навколо пояснення: розпалювання війни, криза біженців, еко-комунізм та хаос з тією хворобою, що тривала два роки.

Що всередині програми? Зменшення впливу ЄС на країни-учасниці, за рахунок зменшення повноважень, бюджету та апарату. Закриття кордонів для біженців, їх надійна охорона та висилка тих, хто вже приїхав. Відмова від фінансування оборони України та мотивація до негайних переговорів з ворогом. Переосмислення подій з хворобою, що тривала в світі 2 роки та видача компенсацій постраждалим (так-так, вони ще й проти цього). Відмова від «зеленого» європейського курсу, який шкодить економіці. Повна свобода слова і відсутність моніторингу з боку держави (мабуть, аби простіше просувати свої божевільні меседжі).

На кого це розраховано? На зневірених, не дуже розумних та не сильно далекоглядних виборців. І тут сумна новина для всіх нас і майбутніх років Австрії: прямо зараз таких в нас 29% і з кожним днем їх стає більше. Це на 7% більше, ніж в наступних за ними конкурентів – правлячої партії консерваторів. Скоріш за все саме популісти виграють наші наступні вибори.

Поки мова про вибори до Європарламенту, але ж вже дуже скоро у вересні ми будемо обирати новий австрійський парламент і курс зрозумілий. Точніше це тільки початок, адже для цього божевілля фактично немає меж і прокачувати подібні наративи можна безкінечно аж до рівня радикальної «Альтернативи для Німеччини» і наскільки там ще дозволяє європейська свобода та толерантність.

Погана безкоштовна австрійська медицина

Маю розказати про кілька важливих речей. Бо інколи чую про погану австрійську медицину, за яку пацієнт платить 0 євро 0 центів. Що чекати довго. Або лікар не посміхався. Чи не хоче говорити англійською. Коли не дослухався до рекомендацій самого пацієнта щодо лікування. І навіть відмовляється слідувати інструкціям українського колеги. Або ж виписав чай та спокій замість антибіотиків. Допишіть сюди щось своє…

В Австрії страхова солідарна система охорони здоров’я. Це означає, що всі платники податків платять в єдиний котел (касу), а потім всі користувачі системи отримують звідти медичні послуги та медикаменти. Однакової якості і незалежно від внеску. Для когось це і справді «безкоштовно», але по факту це нет так. На цю систему багато і важко працюють мільйони інших людей.

Лікарів спеціалістів в Австрії майже завжди не вистачає. Точніше вони ніби фізично є, але система організації і розподілення робочих місць для спеціалістів бюрократизована, складна та місцями не логічна. Є лікарі з інших країн, але їх беруть не автоматично, а спочатку вивчити мову та пройти підтвердження диплому. Місцеві ж не завжди хочуть витрачати багато років на складне навчання. Тому треба почекати, бо пацієнтів багато, а лікар – один.

Якщо не подобаються «безкоштовні» лікарі, завжди є доступ до приватних. Записуєшся, платиш за все з власної кишені (будете здивовані, як це все дорого порівняно з «безкоштовним» варіантом) і шукаєш свого ідеального лікаря. Все швидше, може бути привітніше і клієнтоорінтованіше. Або не платиш і приймаєш правила системи.

Державна мова в Австрії – німецька, а без мови тут нема ніякого майбутнього. Лікарі не мають говорити на рідній мові пацієнта чи англійській (лікар може не знати якусь термінологію чи почуває себе на цій мові невпевнено), а от пацієнт має знати німецьку аби зрозуміти суть процедур та дати на них свою згоду. Інколи деякі лікарі говорять іншими більш зрозумілими мовами, за що їм велика подяка.

В тандемі лікар-пацієнт в Австрії, на відміну від батьківщини, головній лікар. Він сам вирішує, як лікувати і які дослідження призначати. В якості альтернативи можна закінчити медичний університет і стати лікарем, або лікуватися вдома самостійно.

Хочеться преміум-медицини, страхової стоматології та окрему палату з панорамним вікном в лікарні? Можна придбати додаткову страховку і за кілька сотень євро на місяць мати все, що захочеться.

Швидка – це не таксі. В ній не їздять лікарі. За швидку можуть потім виставити рахунок. В багатьох випадках до лікарні можна дістатися самостійно. Якщо в транспорті довго чи некомфортно, можна викликати таксі.

Якщо нема впевненості що робити далі і нема загрози життю, можна подзвонити і проконсультуватися за номерами 1450 (будь-які медичні питання для розуміння, чи варто їхати до лікаря) та 141 (якщо ваш сімейний лікар недоступний, а його допомога потрібна).

Для того, аби задати лікарю будь-які абстрактні питання та попросити якісь бажані обстеження є щорічний медичний огляд. Він входить у страховку. Користуйтесь.

Чи є в Австрії погані лікарі? Впевнений, що так. Вони такі ж самі люди з реального світу. Але чи всі мають медичну освіту та достатній досвід, щоб це правильно оцінити, а не з позиції «подобається / не подобається»?