Вокс Україна/VoxUkraine

Що почитати на вихідних? Зібрали головні матеріали тижня від Вокс Україна:

◾ Чому НБУ планує прив’язати курс гривні до євро?
Як це вплине на українців та чи варто міняти долари? Пояснюємо в публікації.
◾ Як росія порушує міжнародні угоди про заборону хімічної зброї?
Експерти RAND та VoxCheck спростовують дезінформацію та розповідають, як рф втратила місце в керівному органі ОЗХЗ.
◾ Чи варто встановлювати сонячні панелі на лікарнях, будинках або багатоповерхівках?
У статті порахували витрати, площу та вигоди.
◾ Що змінить новий закон про автоцивілку?
Як він вплине на вартість страхових полісів і виплат, та що потрібно знати водіям.

Отримуйте найважливіші матеріали Воксу на свою пошту щопонеділка: підписатися на дайджест 🧡

💸 Корупція в Україні в 2024 році: що думають люди та бізнес?

Корупція залишається другим за важливістю викликом після війни: 79,4% українців і 76% представників бізнесу вважають її дуже серйозною проблемою, особливо політичну корупцію. Про це свідчать результати опитування, проведеного на замовлення НАЗК.

🔎 Як сприймають корупцію?
91,4% населення та 83,1% бізнесу стверджують, що корупція дещо або дуже поширена в Україні. Ці показники зростають із 2022 року.

⚖️ Найбільш корумповані сфери:
🔹 За оцінкою громадян: суди, митниця, прикордонний контроль.
🔹 За оцінкою бізнесу: митниця, надання дозволів та видобування корисних копалин, публічні закупівлі у будівництві та ремонті доріг.

Основну відповідальність за подолання корупції населення та підприємства покладають на центральні органи влади – президента, його Офіс та Верховну Раду. Меншу, але все ж значну роль у боротьбі з корупцією відводять НАБУ, уряду та НАЗК.

💰 Де найчастіше стикаються з корупцією?
🔹 Громадяни – в сфері будівництва та земельних відносин, медицини та правоохоронних органах.
🔹 Бізнес – на митниці, отримуючи послуги з підключення та обслуговування комунікацій та взаємодіючи з правоохоронцями.

Водночас, за дослідженням Вокс Україна, українці вважають відносно менш корумпованими президента, Нацбанк, освітні заклади та ЦНАПи.

📊 Як змінюється ставлення до корупції?
🔹 Молодь (18-25 років) загалом має нижчий рівень сприйняття корупції.
🔹 Натомість люди 26-55 років оцінюють її поширеність вище, ніж старші респонденти (55+).

Зростає частка людей і представників підприємств, які повідомляють про корупцію органам влади, хоча цей показник залишається досить низьким.

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

🚗 Автострахування по-новому: які зміни чекають на водіїв у 2025 році?

З 1 січня 2025 року в Україні почав діяти новий закон про автоцивілку, який кардинально змінює ринок автострахування:

🔹 Страхові виплати зросли до 500 тис. грн за шкоду життю та здоров’ю і до 250 тис. грн за шкоду майну на одну особу.
🔹 Вартість полісів майже подвоїлася, адже страхові компанії більше не обмежені державним регулюванням тарифів. Тому в грудні 2024-го українці масово купували поліси за старими цінами – кількість договорів зросла на 63,8%.
🔹 Електронні поліси стануть єдиним форматом: з 2026 року паперові варіанти зникнуть.
🔹 Пряме врегулювання між усіма страховиками — тепер виплату потерпілому здійснюватиме його страхова компанія. А вже вона отримуватиме гроші від компанії-страховика винуватця.
🔹 Нові правила для учасників бойових дій — більше немає повного звільнення від ОСЦПВ, але є 50% знижка.

👉 Детальніше — в статті.
📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

🌞 Чи є сенс переводити лікарню, будинок або багатоповерхівку на сонячну енергію?

Після масованих атак росії на енергетичну інфраструктуру України питання енергетичної безпеки стало критично важливим. Відновлювані джерела енергії — сонце, вітер, вода — здаються перспективною альтернативою. Але чи можуть вони повністю замінити викопне паливо та атомну енергетику?

Автори статті підрахували, скільки сонячних панелей і супутнього обладнання знадобиться для енергонезалежності великої лікарні (розміром з «Охматдит») та яка їхня вартість разом з монтажем. Виявилося, для повного переходу на сонячну енергетику потрібні величезні площі та мільярдні інвестиції. А як щодо приватної оселі чи багатоповерхівки? Такі ж розрахунки зробили і для них.

Чи можливо Україні повністю відмовитися від «традиційної» генерації? Або ж варто обрати компромісний варіант? Аргументи та цифри — в статті.

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

☠️ Токсична росія: як кремль втрачає позиції в Організації із заборони хімічної зброї

Росія стверджує, що знищила свої запаси хімічної зброї ще в 2017 році. Однак факти свідчать, що вона продовжує її розробку та використання — як проти українських військових, так і проти власних опонентів.

📌 Зафіксували тисячі випадків застосування хімічної зброї російськими військами в Україні:
▪️ 700 — з початку повномасштабного вторгнення до грудня 2023 року
▪️ 3100 — з січня по серпень 2024 року

📌 Росія також прикривала хімічні атаки режиму Асада в Сирії.

Попри це, кремль все заперечує, поширює дезінформацію та звинувачує у використанні хімічної зброї Україну — не надаючи достовірних доказів. Водночас він претендував на лідерство в Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ). Але світ реагує: у 2024 році росія не змогла повернути місце в керівному органі цієї організації.

Як росія систематично порушує міжнародні угоди про заборону хімічної зброї та використовує дезінформацію, щоб це приховати — читайте в спільному матеріалі дослідників RAND та аналітикині @VoxCheck Катерини Іонової.

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

🔽Українці стали менш готовими долати виклики, пов’язані з реформами. У 2024 році 45% респондентів не бажають миритися з труднощами перехідного періоду, тоді як у 2022-му таких було лише 29%.

Що змінилося в суспільних настроях і які реформи є критично важливими, обговорили експерти під час публічної дискусії.

✔️ Пріоритет №1 — реформа армії. Але провести її повноцінно під час активних бойових дій складно. Не менш важливою є реформа публічного управління.

✔️ Суспільство вимагає боротьби з корупцією та посилення громадського контролю. Водночас Україна покращила позиції в міжнародних антикорупційних рейтингах, кількість розслідувань та вироків збільшилася, відновили перевірку декларацій.

✔️ Медична реформа триває. Уже 31 млн українців мають декларації з сімейними лікарями, а медзаклади за останні роки отримали понад 300 тис. одиниць обладнання — більше, ніж за попередні 10 років.

✔️ Волонтерський рух трансформується. Малих організацій стало менше, але бізнес продовжує підтримувати військових, розробляючи ветеранські політики. Попри це, існують ризики зростання соціальної напруженості між активно залученими до війни та рештою суспільства, що підсилюється проблемами з мобілізацією.

👉 Деталі — в нашому матеріалі.
📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

🇺🇦 22 січня відзначають День Соборності України. Ця дата поєднує в собі дві знаменні події: проголошення незалежності Української Народної Республіки у 1918 році та Акт злуки про об'єднання УНР із ЗУНР у 1919 році.

Ці події суттєво вплинули на становлення українського суспільства та збереження ідеї незалежної й суверенної України крізь століття.

⚡️ Перезавантаження АРМА та ротація медиків: важливі законодавчі ініціативи

За період з 23 грудня до 5 січня у Верховній Раді зареєстрували 29 законопроєктів. Серед них:

✅ «Перезавантаження» АРМА
Законопроєкт 12374 пропонує оновити підходи до управління Національним агентством з розшуку та менеджменту активів. Серед ключових змін:
▪️ новий порядок добору керівництва та працівників
▪️ розширення повноважень Громадської ради
▪️ створення відділу внутрішньої безпеки.

✅ KPI для податкової та митниці
Законопроєкти 12359 і 12360 пропонують систему оцінки ефективності держорганів. Митниця та податкова матимуть чіткі показники результативності, а звіти про їх досягнення будуть публічними.

✅ Ротація медиків замість мобілізації
Законопроєкт 12362 передбачає альтернативу мобілізації для медпрацівників. Їх відправлятимуть на 3-6 місяців служити у військових підрозділах, зберігаючи робоче місце, права та пільги. Після півроку служби медики можуть бути тимчасово звільнені від військового обов’язку, а повторна ротація можлива не раніше ніж за рік. Медикині будуть долучатися до ротації добровільно.

📌 Детальніше про ці та інші важливі законопроєкти – в огляді нашого аналітика Олега Іванова.

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

💸 НБУ планує прив'язати курс гривні до євро. Чи варто міняти долари на євро?

Останнім часом чимало українців схвильовані заявами про можливу прив'язку гривні до євро. Чи є підстави для паніки? Давайте розберемося.

🔹 Хто автор подібних заяв і про що в них ідеться?
Кілька днів тому перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова в інтерв’ю згадала про цю ініціативу, відповідаючи на питання про зміни в Молдові, де з 2 січня 2025 року молдовський лей прив’язали до євро.

Вперше про прив’язку гривні до євро йшлось у інформаційному повідомленні НБУ ще 26 березня 2024 року. Причиною таких ідей стало зростання популярності розрахунків у євро серед банків і бізнесу, а також частіша купівля євро українцями у додатках банків.

Переорієнтація бізнесу на європейські ринки призвела до того, що частка євро у розрахунках за експорт товарів зросла з 19% у 2017 році до 38% у 2023, тоді як частка долара США в таких угодах навпаки скоротилась з 73% до 59%.

Серед населення теж зростає популярність євро. Причина — частіші поїздки в країни ЄС із початком повномасштабного вторгнення. У випадку заощаджень у доларах, під час поїздок цю валюту треба обмінювати на європейську, що означає втрату на курсових різницях і комісіях обмінників. Натомість заощадження в євро дозволяють економити час та кошти.

Крім того, рух України до ЄС передбачає створення в майбутньому спільного фінансового простору, тож прив’язка гривні до євро — лише питання часу.

🔹 Що означає зміна курсоутворюючої валюти?
У разі переходу до євро, НБУ купуватиме або продаватиме євро на валютному ринку, щоб утримувати курс гривні у запланованих межах. Це означає, що євро стане основним орієнтиром для курсоутворення гривні, замінивши долар США.

🔹 Яка ціль зміни курсоутворюючої валюти?
Зміна долара на євро зменшить коливання курсу гривні по відношенню саме до євро, а також різницю між курсами купівлі та продажу євро. Це полегшить інтеграцію України у європейський фінансовий простір та порівнюваність даних між Україною та країнами ЄС.

🔹 Що це означає для українців, які мають заощадження у валюті?
Заощадження у євро стануть більш стабільними, ніж зараз, по відношенню до курсу гривні, бо НБУ контролюватиме коливання курсу гривні до євро (а не гривні до долара як зараз).

Водночас прив’язка гривні до євро не означає, що долар втратить свою цінність. Наприклад, це ніяк не вплине на курс євро до долара. Тож він залишиться важливим інструментом для заощаджень та інвестицій.

🔹 Як швидко може відбутися прив’язка гривні до євро?
Зміна курсоутворюючої валюти не відбувається за один день. Спочатку має збільшитися частка євро у золотовалютних резервах (01.01.2025 євро складало лише 6,8% валютних запасів). Крім того, як зазначила Катерина Рожкова, період воєнного стану сам по собі є шоком для економіки, тому подібні зміни мають бути добре продуманими, аби відбутись «повільно та непомітно для ринку».

❗ Отже, панікувати та стрімголов міняти долари на євро немає сенсу. Зміна курсоутворюючої валюти – це крок, спрямований на спрощення фінансової взаємодії України з Європою.

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

10 років тому завершилася героїчна оборона Донецького аеропорту.

Українські захисники 242 дні тримали позиції під безперервними обстрілами та в майже повному оточенні. Вони стали символом незламності, а ворог назвав їх кіборгами, бо не вірив, що люди здатні витримати такі випробування.

Ця боротьба мала високу ціну: близько 100 українських воїнів загинули, понад 400 отримали поранення.

Сьогодні українські військові продовжують захищати кожен метр української землі, надихаючись подвигом кіборгів – тих, хто довів, що сила духу сильніша за ворожу зброю.

🕯️ Вічна пам’ять і слава героям!

Зібрали для вас найактуальніші матеріали «Вокс Україна» за тиждень. Читайте та дивіться, щоб не пропустити важливе:

✅ Індекс реформ 252: як новий закон змінить процедуру встановлення інвалідності та які плюси й мінуси підвищення податків.
✅ Бюджетний барометр: аналіз змін в держбюджеті за грудень 2024 року.
✅ Важливі законопроєкти. Випуск 34: зміни конкурсного добору до АРМА, встановлення індикаторів ефективності для митної і податкової служб.
✅ Скільки українських біженців планують повернутися додому?
✅ Чи готові іноземні компанії інвестувати в Україну? Розповідає Ірина Озимок, керівниця програми місцевого економічного розвитку в Ukraine-Moldova American Enterprise Fund.
✅ Як депутати голосували за реформи під час 11 сесії Верховної Ради та чи зможе парламент уникнути кризи законотворення? Пояснює дата-аналітикиня «Вокс Україна» Дарія Колодяжна в програмі «Про головне в деталях».

Отримуйте найважливіші матеріали Воксу щопонеділка на пошту. Підписуйтеся на наш дайджест 🧡

Традиційно в нашому дайджесті ділимося матеріалами тижня, в яких аналізуємо хід реформ, кількість та тематику законопроєктів 2022-2024 років та новорічні звернення президентів.

🔶 Яких реформ очікують українці? Що, на думку громадян, заважає країні рухатися вперед? Розповідаємо про результати опитування у відео.
🔶 Якими були попередні 10 років? Ювілейна дискусія «Вокс Україна» про реформи та антиреформи.
🔶 Як змінювалися новорічні звернення президентів України з 1991 року?
🔶 Головні реформи середини жовтня: перезавантаження митниці та нові правила для митних брокерів.
🔶 Законодавчий марафон: скільки законопроєктів подали протягом 2022-2024 років?

✍️ Щорічне опитування: допоможіть нам стати ще кориснішими, заповнивши анкету.

Підписуйтеся на наш дайджест та отримуйте найважливіші матеріали на пошту щопонеділка 🧡

📈 Дедалі більше українців висловлюються за певні територіальні поступки, якщо ті дозволять досягнути миру та зберегти незалежність. Станом на грудень 2024 року з можливістю територіальних поступок погоджуються 38% українців. При цьому 51% виступають проти.

Показуємо, як змінювалось ставлення українців до компромісів впродовж повномасштабного вторгнення.

📝 Законодавчий марафон у Раді: за три роки зареєстрували 3 тисячі законопроєктів

Протягом 2022-2024 років до українського парламенту подали понад 3000 законопроєктів. Для порівняння: у Латвії — 747, у Польщі — 423, у Великій Британії — 92.

Більше 80% законопроєктів ініціювали народні депутати, тоді як уряд подав 15%, а решту — президент.

Така кількість «законодавчого спаму» перевантажує апарат Верховної Ради та відволікає від справді важливих ініціатив. Детальніше — в статті.

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

#графіктижня

📊 Головні реформи 249-го випуску Індексу реформ (за період 7–20 жовтня):

🟢 Перезавантаження митниці
Закон 3977-IX передбачає, що голову Державної митної служби обиратиме комісія, до якої входитимуть представники міжнародних організацій. Ефективність роботи митної служби будуть оцінювати незалежні аудитори. Компетенції посадовців перевірятимуть щороку, як і їхню доброчесність та спосіб життя. Водночас зарплати митників планують підвищити на 15–20%.

🟢 Перехід на митні правила ЄС
Закон №3926-IX гармонізує українське митне законодавство з європейським. Митні брокери працюватимуть за правилами ЄС, а для діяльності потрібна авторизація замість дозволу.

Деталі про ці зміни та коментарі експертів — у нашій статті.

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

🔔 Від 1991 до 2025 року: як змінювалися новорічні промови українських президентів

Чи знали ви, що найдовші новорічні звернення виголошував Володимир Зеленський (у середньому 17,5 хвилин), а найкоротші — Віктор Янукович (3,5 хвилини)?

Кожен глава держави додавав до вітань щось своє: келих шампанського від Леоніда Кучми, відкриті локації від Віктора Ющенка чи відеонарізки основних подій року від Петра Порошенка. Промови стали дзеркалом суспільних настроїв і викликів: від економічних проблем до війни.

Які слова президенти повторювали найчастіше? Яке звернення Зеленського найбільш емоційне? Та як змінюється акцент із боротьби за перемогу до прагнення миру? Відповіді — в нашій аналітиці.

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

🥳 Щасливого Нового року!

Нехай 2025 рік стане часом розвитку і стабільності, принесе нові можливості, великі звершення та найголовніше — перемогу.

Дякуємо нашим відважним захисникам і захисницям, завдяки яким ми можемо працювати й будувати сучасну Україну. А вам, дорогі читачі, за те, що читаєте нас, довіряєте фактам і разом із нами прагнете змін. 🌟

🎄 Рік добігає кінця, і час підбивати підсумки. Чим команда Воксу займалася у 2024 році? Ділимося нашими досягненнями та ключовими цифрами на картках.

Дякуємо, що залишаєтесь із нами!

Матеріали тижня — в одній добірці. Дізнавайтеся більше про важливі процеси, які формують майбутнє України вже сьогодні.

🔵 Чому українці не довіряють владі, але підтримують демократію?
🔵 Від 7 січня до 25 грудня: чому ПЦУ перейшла на новий церковний календар? Спростовуємо міфи та пояснюємо наслідки
🔵 Ілюзія стабільності: чому не варто довіряти російській статистиці?
🔵 Гендерні квоти чи м’які заходи: як збільшити кількість жінок у керівництві? Досвід Європи та перспективи для України.

📩 Пройдіть коротке опитування, щоб ми стали ще кориснішими для вас! Дайте відповіді на прості запитання — це займе лише 5-7 хвилин.

Підписуйтеся на наш дайджест, щоб отримувати найважливіші матеріали щопонеділка на пошту 🧡

👩‍💻 Як збільшити кількість жінок на керівних посадах: європейський досвід

Гендерне різноманіття в керівництві — це не лише про рівність, а й про інноваційність та фінансовий успіх. Дослідження доводять: компанії з понад 30% жінок у керівному складі мають чисту рентабельність на 15% вищу, ніж їхні конкуренти без жінок у топменеджменті.

В Україні у 2021-2022 роках лише 21% керівних посад у найбільших компаніях обіймали жінки, причому їхня частка зменшується зі збільшенням розміру підприємства. Попри те, що цей показник кращий, ніж у деяких країнах ЄС, нам є куди прагнути. Адже середня частка жінок у радах директорів в Європі та Північній Америці — 34% та майже 29% (дані за 2021 рік).

Європейський досвід показує, що квоти та м’які політики — ефективні інструменти для подолання гендерних бар’єрів. Як їх впровадження впливає на бізнес? І яку роль може відіграти соціальна політика? Читайте в статті молодшої аналітикині «Індексу реформ» Вікторії Виговської.

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

Допоможіть нам стати кращими!

Запрошуємо вас взяти участь у нашому щорічному опитуванні. Ваша думка допоможе нам зрозуміти, що вдалося на 100%, а що варто покращити, щоб наші сайт і соцмережі стали ще кориснішими та цікавішими.

Дайте відповідь на запитання за посиланням — це займе лише 5-7 хвилин.

Дякуємо, що читаєте Вокс! 🧡

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

📉 Що російська влада приховує за цифрами «економічного зростання»?

Росія — найбільш підсанкційна країна у світі, але її статистика показує «економічне зростання». Як це можливо?

Маніпуляції з офіційними даними стали важливою частиною пропаганди. Російські держустанови приховують дані, переглядають методології розрахунків і замовчують проблеми, щоб створити образ «сильної та непереможної росії». Наприклад, офіційна інфляція занижена у 2-3 рази порівняно з неофіційними оцінками. Тож заяви про стабільність російської економіки слід сприймати з великою обережністю.

Що приховує російська статистика? Як це впливає на сприйняття санкцій? І чи можна визначити реальний стан економіки? Деталі — у статті.

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

🤔 Чи дійсно українці розчарувалися в реформах?

Цього року кількість людей, які вважають, що країна рухається не в тому напрямку, перевищила кількість задоволених. Але чи означає це втрату віри в зміни?

Опитування, проведене на замовлення Вокс Україна, показало: діджиталізація, реформа армії, протидія корупції та покращення системи охорони здоров’я залишаються найважливішими реформами для громадян. Справді, порівняно з 2022 роком важливість кожної реформи знизилась, але це природний процес. Українці все ще прагнуть змін, які зміцнять країну.

Які очікування у громадян? Які перепони на шляху до реформ вони вважають основними? Дивіться у нашому короткому відео.

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

📆 Чому Православна церква України перейшла на новий календар: спростовуємо міфи

Уже вдруге Україна офіційно святкує Різдво 25 грудня за новоюліанським календарем. Цей крок наблизив нас до Європи й віддалив від росії.

Проте зміна церковного календаря викликала чимало запитань і навіть міфів. Чи дійсно це західна «забаганка»? Чому Великдень залишився без змін? І чи можуть парафії зберегти старий календар?

Аналітикиня VoxCheck Єлизавета Ткаченко в колонці для LB.ua пояснила історичне підґрунтя переходу на новоюліанський календар та спростувала найпоширеніші міфи.

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

✨ Світлого Різдва! Це час, коли ми замислюємося про цінності, які об’єднують нас у прагненні до змін і кращого майбутнього. Бажаємо віри, сил та натхнення, щоб рухатися вперед. Разом ми здолаємо всі виклики і побудуємо країну, якою пишатимемося.

🎄 Святковий шопінг-2024: скільки українці витратять на Різдво та Новий рік?

За даними дослідження Deloitte Ukraine, більшість респондентів (53%) святкуватимуть Різдво 25 грудня, 13% — 7 січня, а 28% — двічі. 54% будуть відзначати Різдво та/або Новий рік у себе вдома, 20% підуть у гості.

Незважаючи на виклики війни, 65% українців не планують відмовлятися від святкових покупок. Причому 45% опитаних витратять більше коштів на святкування Нового року, ніж Різдва. Для більшості бюджет на різдвяний та новорічний шопінг становить від 1 000 грн до 5 000 грн. Купують насамперед продукти, алкоголь та іграшки для дітей.

7 із 10 покупців хочуть витратити частину свого бюджету, що запланований на святковий шопінг, на благодійність. 79% із них підтримають захисників на передовій.

23% респондентів готові використовувати ШІ для пошуку ідей щодо подарунків і знижок, проте 62% віддають перевагу консервативним методам.

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

❓ Чому українці не довіряють владі, але підтримують демократію?

Довіра до інституцій в Україні значно зросла на початку повномасштабної війни, але швидко повернулася до низького рівня, який існував до 2022 року. Найменше громадяни довіряють державному апарату, парламенту та судовій системі. Люди налаштовані скептично щодо здатності української влади швидко вирішувати актуальні проблеми і проводити економічні реформи.

Попри це, українці залишаються відданими демократичним принципам: 89% підкреслили важливість незалежності України, а 81% підтримують демократію.

Що заважає довіряти інституціям? Корупція, бідність, нерівність доходів і відсутність прозорості дій влади. Українці прагнуть бачити щирі зусилля та ініціативи для вирішення проблем. Деталі — в дослідженні доцентки Київської школи економіки Лариси Таміліної.

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

❗️ Українці від 18 до 28 років незадоволені економічними та політичними умовами в країні, мало довіряють іншим і не почуваються в безпеці. Водночас відчувають себе невід’ємною частиною української нації та хочуть допомагати співгромадянам.

Які цінності має молодь? Що викликає у них найбільше невдоволення? Як допомогти молодим українцям повірити у свої сили й стати рушієм змін? Ключові факти з дослідження доцентки Київської школи економіки Лариси Таміліної – на картках. Повний аналіз за посиланням.

Зібрали для вас в одній публікації ключові матеріали цього тижня, які допоможуть краще зрозуміти економічну ситуацію в Україні:

◾ Важливі законопроєкти. Випуск 32: про зареєстровані партнерства, посилення покарання за домашнє насильство та новий податок для виробників ліків
◾ Бюджетний барометр: що відбулося з держбюджетом у листопаді?
◾ Чи є ОВДП невичерпним джерелом фінансування бюджетного дефіциту?
◾ Роль центральних банків: як вони впливають на наші очікування і економічні рішення?
◾ Як Україні фінансувати війну та де шукати додаткові ресурси?
◾ Як Україна під час війни зміцнює свій національний бренд завдяки культурній дипломатії

Підписуйтеся на наш дайджест, щоб отримувати найактуальніші матеріали щопонеділка на свою пошту 🧡

✨ Культурна дипломатія під час війни: як Україна зміцнює свій національний бренд

З початку повномасштабного вторгнення Україна суттєво підвищила свої позиції за індексом «Global Soft Power Index» (це міжнародне дослідження сприйняття національних брендів). Ми перескочили з 61-го місця на 37-ме. Хоча в 2024 році, порівняно з 2023, деякі показники знизилися — ймовірно, Україну затьмарили інші новини.

Звісно, перш за все зростанням свого рейтингу Україна завдячує Збройним Силам. Але культурні установи також роблять великий внесок. Український інститут — лідер у цій сфері. Організація розширила свою діяльність, залучивши понад 170 млн грн позабюджетних коштів. Лише в 2023 році інститут провів 105 заходів та проєктів у 30 країнах. Докладніше — в статті.

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

#графіктижня

💵 Як Україні фінансувати війну на виснаження? Рішення є

Оборонні витрати України та росії були й залишаються неспівставними. У 2013 році Україна витрачала на армію в 30 разів менше, ніж рф. У 2023–2024 роках розрив між витратами все ще становив близько $100 млрд. Де Україні взяти додаткові ресурси, пояснив Юрій Городніченко, професор Університету Каліфорнії (Берклі) та член редколегії «Вокс Україна».

Досвід Другої світової війни показує, що навіть у найважчих обставинах країни можуть виділяти 70% ВВП на оборону. Найефективніші шляхи — це державні облігації та збільшення податків. Інші опції, на кшталт емісії, працюють не так добре: ці рішення є короткостроковими й створюють критичні дисбаланси в економіці країни.

Серед потенційних джерел фінансування — заощадження громадян, резерви НБУ, державні активи для приватизації та банківська система. Також важливо впроваджувати прогресивне оподаткування і залучати більше громадян до купівлі військових облігацій.

Детальніше про механізми фінансування війни читайте в публікації.

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

⚡️ Узаконення одностатевих цивільних партнерств та підвищення податків для виробників ліків – серед ключових змін, які пропонують народні депутати.

Інші ініціативи передбачають обов’язкову передачу інформації про кредити до бюро кредитних історій та доплати суддям місцевих судів у період воєнного стану.

Детальніше про ці та інші важливі законопроєкти, зареєстровані з кінця листопада по середину грудня, читайте на картках. Більше подробиць – в огляді аналітика Олега Іванова.

🇺🇦 Віра в демократію та засудження корупції: цінності молодих українців під час війни

Українська молодь в умовах війни залишається відданою демократичним цінностям: 91% респондентів хоче жити в демократичній країні. Водночас задоволені поточним станом демократії лише 27%. Основна причина, ймовірно, — корупція, яку 87% називають повсюдною проблемою. Також 78% опитаних незадоволені економічною ситуацією.

Попри це, молоді люди демонструють значне відчуття національної ідентичності. Про свою приналежність до української нації заявили 86% респондентів.

Війна має глибокий негативний вплив на їхнє життя, проте молодь прагне допомагати своїм співгромадянам. Чи зможе це прагнення змінити країну? Деталі — у дослідженні доцентки Київської школи економіки Лариси Таміліної.

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

💸 Скільки повинні заробляти держслужбовці?

Під час опитування, проведеного Info Sapiens для «Вокс Україна», ми запитали в людей, якою повинна бути зарплата держслужбовців:
◼️ 42% вважають, що вона має бути середньою (21 тис. грн)
◼️ 37% підтримують рівень, близький до ринкового
◼️ 21% стверджують, що держслужбовці повинні виживати на мінімальну зарплату (8 тис. грн).

Дізнайтеся про настрої громадян та їхнє ставлення до реформ на онлайн-дискусії «Стоїцизм чи виснаження? Як змінилося ставлення українців до реформ».

📆 4 грудня о 17:00
➡️ Деталі — в події
🔗 Реєстрація за посиланням

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

Підготували для вас добірку матеріалів тижня про хід реформ, житлову кризу та потреби ВПО, а також гендерний розподіл у дипломатії:

◼️ Індекс реформ 245: головна подія – створення резерву працівників культурної сфери на деокупованих територіях.
◼️ Індекс реформ 246: ратифікація Римського статуту та заборона РПЦ.
◼️ Російська пропаганда перемагає НАТО: що можуть зробити демократичні уряди.
◼️ Соціальне житло та потреби ВПО: тези із розмови з директором аналітичного центру Cedos Іваном Вербицьким.
◼️ Жінки у дипломатії: гендерний розподіл в Україні та світі.

🔔 Нагадуємо, що триває реєстрація на публічну онлайн-дискусію «Стоїцизм чи виснаження? Як змінилося ставлення українців до реформ».

Підписуйтеся на наш дайджест і отримуйте актуальні матеріали щопонеділка на свою пошту. 🧡

👩‍🦰 Скільки жінок в українській дипломатії?

Дипломатична служба традиційно вважалася чоловічою професією, але світ поступово відходить від цього стереотипу. Україна також збільшує частку жінок серед послів, хоча й повільніше, ніж країни Заходу.

Наразі жінки обіймають 19% посад українських послів — менше, ніж 28% в Європі чи 25% в державах Америки. Проте це значний прогрес, адже ще у 1998 році їх було лише 2%.

Найуспішніші приклади гендерної рівності в дипломатичних службах демонструють Канада (51% жінок) та США (41%).

Як змінювалася частка жінок серед послів України при різних президентах та де працюють українські амбасадорки — у дослідженні дата-аналітикині «Індексу реформ» Дарії Колодяжної.

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

🏠 Де знайти житло для переселенців?

Мільйони внутрішньо переміщених осіб, дефіцит соціального житла та зростання цін на оренду створили житлову кризу в українських містах. У подкасті «Відбудова» директор аналітичного центру Cedos Іван Вербицький пояснює, чому в Україні так мало соціальних осель та які рішення можуть допомогти.

🔹 У 2021 році фонд соціального житла в Україні складав лише 3000 квартир, що не може забезпечити потреби ВПО.
🔹 У багатьох містах складно знайти вільне помешкання для оренди, а вартість зросла, переважно через велику кількість військових та переселенців.
🔹 Деякі люди змушені повертатися на окуповані території через відсутність житла в безпечних регіонах.
🔹 У багатьох країнах ЄС соціальне житло становить 10-30% міського фонду. Це важлива практика, яка гарантує доступність житла для найуразливіших категорій населення.
🔹 Будь-яка країна, маючи таке велике переміщення, зіткнулася би з житловою проблемою, адже неможливо мати кілька мільйонів порожніх соціальних квартир.

Що в цій ситуації може зробити влада, читайте в текстовій версії подкасту.

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

💡 Експерти Вокс Україна навчали медіаграмотності старше покоління

Чи можуть бабусі й дідусі стати медіаграмотними та навчити інших розпізнавати фейки? Так! Медіа ШоТам запустило новий проєкт «Ба та Ді проти брехні», в рамках якого експерти Вокса навчали людей старшого віку протистояти дезінформації.

Проєкт складається з двох частин:

📚 Тренінги з медіаграмотності — завдяки нашим фахівцям 10 людей віком 60+ отримали знання з таких тем: «Базові правила медіаграмотності», «Інструменти фактчекінгу» і «Правила перевірки медіа та інформації». Тепер вони стануть викладачами для своїх однолітків по всій Україні.

📽️ Інформаційні відео — цінні поради, зокрема від учасників тренінгів. У соцмережах ШоТаму вже доступне перше відео з Павлом Зібровим «Як розпізнати фейкову новину?».

Не дамо фейкам жодного шансу! ✊

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

Зло перемагає, коли добрі люди нічого не роблять

Саме це активно просуває російська пропаганда. Вона переконує, що діяти немає сенсу, пропонуючи магічне мислення та нав’язуючи вивчену безпорадність: «все вирішиться само собою», «я нічого не можу змінити».

Але Україна довела протилежне. Чекати дива — не стратегія, хід історії змінюють активні дії. Демократичні уряди можуть зробити багато вже зараз: від посилення санкцій до використання заморожених російських активів, щоб купити зброю для України. Кожен із нас може зробити свій внесок: донатити, читати незалежні медіа, ставити запитання. Байдужість лише грає на руку агресору. Бути сміливим означає перемагати.

📍 Більше читайте в статті професора Університету Каліфорнії (Берклі) Юрія Городніченка і наукової редакторки «Вокс Україна» Ілони Сологуб.

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

⛔️ Відсутність політичної волі — головна перешкода для реформ в Україні

За даними опитування Info Sapiens, проведеного на замовлення «Вокс Україна», головною перешкодою для реформ українці називають відсутність політичної волі (61%). Інші важливі фактори:
◾ протидія зацікавлених осіб (50%)
◾ пасивність громадян (22%).

Для порівняння, у 2022 році на першому місці була «протидія зацікавлених осіб» (64%), а «відсутність політичної волі» — на другому (52%).

Той факт, що у 2024 році «відсутність політичної волі» випередила інші перешкоди, може свідчити про зростання відповідальності за повільність реформ, яку українці покладають на уряд.

Дізнайтеся більше про настрої громадян та їхнє ставлення до реформ на публічній онлайн-дискусії «Стоїцизм чи виснаження? Як змінилося ставлення українців до реформ».

📆 Коли? 4 грудня о 17:00
➡️ Деталі — в події
🔗 Реєстрація за посиланням

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

Дозволити приватні кладовища та впровадити конкурси на керівні посади в поліції – такі зміни пропонують законотворці.

Серед інших важливих ініціатив – новий закон про управління відходами видобувної промисловості, збільшення виплат при народженні дитини та ліквідація МСЕК (прийнятий за основу). Деталі – на картках.

Повний огляд важливих законопроєктів від нашого аналітика Олега Іванова читайте за посиланням.

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

🌱 Як працюють аграрії під час війни?

Українські аграрії продовжують працювати навіть у найважчих умовах, підтримуючи економіку країни, сплачуючи податки та створюючи робочі місця. У подкасті «Відбудова» генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олег Хоменко розповів:

🔶 Про основні проблеми агросектору: військові обстріли, руйнування інфраструктури та кадровий дефіцит.
🔶 Як аграрії адаптуються до зміни клімату, експериментуючи з новими культурами, як-от бавовник чи нут.
🔶 Про співпрацю з університетами для підготовки кваліфікованих спеціалістів та реалізацію спільних навчальних програм.
🔶 Як зняття мораторію на продаж землі стимулює розвиток аграрного бізнесу та відкриває можливості для довгострокових інвестицій.
🔶 Про перспективність інвестицій в землю: ціна землі зросла з 37–39 до 43,5–44 тисяч грн/га.

Більше читайте у публікації.

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

🛍 64% українців роблять пожертви, а 34% займаються волонтерством

Найпопулярнішими видами громадської активності в Україні є пожертви, які роблять 64% громадян. Ще 44% підписують петиції, а 34% займаються волонтерством. Такі дані ми отримали за результатами опитування, проведеного Info Sapiens у вересні цього року на замовлення «Вокс Україна».

Цікаво, що у 2022 році цифри були практично такими ж.

Більшість людей ніколи не брали участі та не планують долучатися до акцій протесту, діяльності влади, створення петицій чи членства в громадських організаціях.

📊 Хочете дізнатися більше про залученість українців до громадської активності, їхні очікування від реформ та готовність долати незручності перехідного періоду? Запрошуємо на публічну онлайн-дискусію «Стоїцизм чи виснаження? Як змінилося ставлення українців до реформ», яка відбудеться 4 грудня. Початок — о 17:00.

📌 Деталі — у події.

🔗 Реєстрація за посиланням.

Будьте в курсі важливих тем — долучайтеся до обговорення!

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

➡️ Що далі з ТОП-10 ідеями конференції «Територія змін»?

Про це в етері Українського радіо розповіла Світлана Сліпченко, заступниця виконавчого директора «Вокс Україна».

☝️ Ми почали консультації з авторами ідей, щоб їх доопрацювати. Наразі нам важливо з’ясувати, чи автор готовий реалізувати проєкт сам, чи хоче передати ініціативу для впровадження владі або іншим організаціям.

🤝 Вокс Україна може стати партнером, надати менторську підтримку або допомогти з адвокацією та аналітикою. Також автори можуть отримати поради від експертів, які співпрацюють із нашою організацією.

📩 Подати ідею ще можна! Надсилайте її у Facebook Messenger чи на пошту [email protected].

Слухайте повний запис етеру за посиланням.

🔈 Запрошуємо на публічну дискусію «Стоїцизм чи виснаження? Як змінилося ставлення українців до реформ»

📆 Коли: 4 грудня о 17:00 – 18:30
💻 Де: Zoom
🔗 Реєстрація: за посиланням

Сьогодні українці менше бажають долати виклики, пов'язані з реформами, аніж першого року війни: 45% «не готових» у 2024-му проти 29% у 2022-му. Це результати опитування, проведеного Info Sapiens на замовлення «Вокс Україна» у вересні 2024 року.

Натомість пріоритети українців залишаються сталими: це антикорупційна реформа, удосконалення процесів у Силах оборони та продовження цифровізації державних послуг.

Цікаве спостереження: сприйняття нагальності судової реформи знизилося, попри те, що вона є логічним продовженням антикорупційних зусиль.

Детальніше результати опитування та динаміку суспільних настроїв українців обговоримо на події.

Сьогодні ми вшановуємо пам’ять жертв голодоморів, що відбулись в Україні у XX столітті.

Наймасштабніший із них, Голодомор 1932–1933 років, був свідомим актом геноциду українського народу, організованим керівництвом СРСР.

◼️ За оцінками Інституту демографії, внаслідок цієї трагедії загинули 3,9 мільйона українців, а через падіння народжуваності країна недорахувалась ще 600 тисяч немовлят. Деякі науковці називають і значно вищі цифри.

◼️ Найбільше постраждали Київська та Харківська області, у яких втрати через надсмертність у 1932–1934 роках сягали 19–20%.

Радянська влада роками замовчувала цю трагедію, а сьогодні росія, як її спадкоємиця, продовжує маніпулювати правдою. У статті нагадуємо про факти, які десятиліттями спотворювала пропаганда.⬇️

🕯️ Вшануйте загиблих хвилиною мовчання о 16:00, запаліть свічку пам’яті у своїх вікнах.

📊 Індекс реформ 244 📊

До 244 випуску за період з 29 липня по 11 серпня потрапили 6 важливих регуляцій, а значення Індексу піднялося до +1 бала (попереднє: 0,5).

Головні події:
🔸 Закон про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення (+1 бал)
Має зменшити шкідливий вплив промисловості на довкілля, зокрема через впровадження інтегрованого довкіллєвого дозволу.
🔸 Закон про роботу старост (+1 бал)
Знижує мінімальну кількість жителів для створення старостинських округів та спрощує процедуру призначення старост.
🔸 Запуск національного містобудівного кадастру (+1 бал)

Інші зміни:
🔸 Спрощення ліцензування будівельної діяльності для нерезидентів (+1,5).
🔸 Урядова методика оцінки ризиків у системі освіти (+1,0).
🔸 В Україні запрацював Фонд декарбонізації (+0,8).

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

💥 Поступки кремлю сьогодні — це глобальна війна завтра: що робитиме Європа?

Демократичні країни втомилися від війни та вірять, що світ якимось чином повернеться до нормальності. Тим часом автократичні режими готуються до глобальної війни.

рф не лише вторглася в Україну, а й здійснює диверсії, втручається у вибори та спотворює громадську думку в Європі та США. А відсутність рішучої та своєчасної підтримки України лише подовжує конфлікт і стимулює агресорів атакувати.

кремль сприймає поступки як слабкість, тоді як поразка змусить російську владу на деякий час зосередитися на власних внутрішніх проблемах. Європа має достатньо ресурсів, щоб виграти війну, якщо діятиме сміливо.

➡ Деталі — в статті наукової редакторки «Вокс Україна» Ілони Сологуб і посадовця Єврокомісії на пенсії Матса Маркуссона.

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

🛡 Європеїзація правозахисного виміру відновлення України: можливості та загрози

Виклики, породжені багаторічною агресією росії, роблять права людини ключовим елементом відновлення України. Європеїзація цього процесу відкриває нові можливості:
▪ сприяє більш чіткому й скоординованому підходу до реформ
▪ гарантує фінансову та технічну підтримку від ЄС
▪ передбачає обумовленість (conditionality), яка діє як захисний механізм від порушень прав людини та стимулює реформи.

Однак загрози теж значні:
▪ акцент на інституційних, а не предметних реформах у царині захисту прав людини
▪ можливе просування умов із захисту прав людини з низькою суспільною підтримкою (наприклад, законопроєкт про одностатеві партнерства)
▪ імітація реформ та маніпуляції з боку українського уряду.

Важливо, щоб процеси відновлення України та вступу в ЄС були інклюзивними, аби уникнути дистанціювання між ЄС та іншими донорами, урядом і стейкхолдерами в Україні. Більше читайте у статті доцентки Департаменту публічної політики та врядування KSE Марини Рабінович.

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

👵 Близько 30% пенсіонерів в Україні отримують пенсію, що не перевищує 3000 грн ($76), а середня пенсія становить 5852 грн ($147).

Відповідно до результатів опитування про соціальну політику в Україні, 79% респондентів вважають пенсійну систему несправедливою, переважно через низький розмір пенсій. Лише 20% задоволені розміром виплат. До того ж, 45% пенсіонерів не розуміють, як нараховуються їхні пенсії.

Ця проблема ускладнюється війною, демографічною кризою та старінням населення, через що солідарна пенсійна система опинилася під загрозою. Сьогодні в Україні один працюючий забезпечує одного пенсіонера.

Виходом може стати впровадження обов’язкових накопичувальних пенсій, які підтримує 61% працездатного населення віком 18–54 років.

📌 Більше про це читайте у статті Інни Студеннікової з Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління при Київській школі економіки.

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

🇺🇦 Гідність і свобода — цінності, які українці відстоювали на Майдані у 2004 і 2013-2014 роках та за які борються сьогодні. У цей знаковий день ділимося цитатами українських діячів, що нагадують про важливість цих ідеалів.

11 листопада відбулася конференція «Територія змін», завдяки якій ми об’єднали ініціативних українців, сповнених ідей для покращення життя в країні, з тими, хто готовий реалізувати найсміливіші задуми.

Під час реєстрації ми отримали 234 ідеї. Дякуємо за таку небайдужість, вона надихає! 🔥

💼 Експерти з різних сфер прокоментували ТОП-10 пропозицій, відібраних нашими аналітиками. Серед них – створення громадської платформи «Антикорупційний рейтинг», школи економічної журналістики для регіональних медіа, розробка платформи Pay4Victory для автоматизації процесу сплати місцевих податків та інші.

📌Детальніше читайте в нашій публікації на Facebook.

«Територія змін» стала лише початком низки подій, спрямованих на підтримку змін в Україні. Дякуємо всім, хто приєднався до обговорення! 🙌

Також вдячні за підтримку медіапартнерам: Медіацентр Україна, Суспільне Мовлення, УНІАН і Вікно Відновлення.🤝

Конференція відбулася за підтримки The National Endowment for Democracy (NED).

📷 Maksim Lisovoi

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

⚡️ Реформа залізничних перевезень та нові правила опіки над дітьми: що пропонують депутати

З 14 до 27 жовтня у Верховній Раді зареєстрували 38 нових законопроєктів. Серед ключових ініціатив:

🔸 №12142: запровадження європейської моделі ринку залізничного транспорту — розділення функцій оператора колій та перевізників, створення незалежного регулятора тарифів.
🔸 №12150: спрощення доступу іноземних компаній до українського ринку електронних комунікацій.
🔸 №12117: покращення роботи індустріальних парків; дозвіл приватним компаніям створювати та керувати ними.
🔸 №12124: створення мультидисциплінарних команд для допомоги вразливим групам у сфері соцпослуг.
🔸 Три законопроєкти передбачають нові правила опіки над дітьми та дозволяють розірвати шлюб в особливих обставинах.
🔸 №12149: посилення відповідальності за нечесне отримання пенсій, скасування привілеїв для прокурорів з інвалідністю.

➡ Більше в огляді аналітика Олега Іванова.

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

✉️ 13 тисяч депутатських запитів! Саме стільки подали депутати Верховної Ради IX скликання до різних органів влади, найбільше до Кабміну. Але активність нардепів суттєво відрізняється: 23 з них написали більше 100 звернень за каденцію, тоді як 15 — жодного. Хто з народних обранців і фракцій лідирує за кількістю запитів? Дивіться на картках.

➡ Повний аналіз нашої дата-аналітикині Дарії Колодяжної читайте на сайті.

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

🌍 33% людства живе в авторитарних країнах

Згідно з Індексом демократії, останніми роками все більше країн рухаються до авторитаризму. Кількість таких держав зросла з 29 у 2019 році до 46 у 2023-му, тоді як кількість демократичних залишилася майже стабільною. Сьогодні в авторитарних країнах живе 33% населення планети, хоча ще в 2015-2018 роках ця частка знижувалася до 6-8%.

Де саме відбувся найбільший «відкат» за останні 5 років і яка ситуація в Україні, дивіться на графіках тижня.

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

#графіктижня

⚡️ Відбудова житлового фонду України: як створити енергоефективне майбутнє?

Український житловий сектор зазнав величезних втрат унаслідок війни, і його відновлення — не лише виклик, а й можливість зробити країну більш енергоефективною. Для такої модернізації житла потрібно близько 13 млрд євро, але чинні програми покривають лише 4% цієї суми.

У статті йдеться про те, як «зелена іпотека», державно-приватні партнерства та реформа тарифів можуть прискорити енергоефективне відновлення. Ключовий елемент стратегії — підвищення обізнаності громадян.

👉 Деталі читайте в статті.

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

💡 Маєте важливий досвід чи думки, якими хочете поділитися зі світом? Публікуйтеся на платформі «Вокс Україна»!

Ми висвітлюємо актуальні теми і прагнемо стимулювати конструктивну дискусію про економіку, реформи та суспільні процеси. На наших ресурсах ваші унікальні спостереження, дослідження чи аналітику можуть прочитати сотні людей.

Матеріали, що виходять на «Вокс Україна», перепубліковують провідні медіа, тож у вас є шанс привернути увагу до своїх ідей на національному рівні.

Чому варто писати для Воксу? Це можливість:
▪ поділитися своїми думками з широкою аудиторією
▪ взяти участь у суспільному діалозі
▪ показати свою експертність.

🤝 Ми підтримуємо як досвідчених авторів, так і початківців, допомагаючи доопрацьовувати текст.

📩 Надсилайте матеріали на [email protected] з темою «submission». Рекомендації для авторів дивіться тут.

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

🏛 Як ініціатива «Новий Європейський Баугауз» допоможе відновленню України

На початку 2025 року в Україні розпочне роботу хаб Академії Нового європейського Баугаузу (НЄБ). Зараз триває опитування представників будівельної сфери, щоб визначити теми для тренінгів. Цей хаб допоможе українським фахівцям освоїти сучасні підходи в будівництві та створювати екологічні, інноваційні й безпечні проєкти для громад.

Що таке НЄБ? Це європейська ініціатива, спрямована на розвиток сталого будівництва та формування простору, який поєднує красу, екологічність і комфорт. Сьогодні в Європі вже працюють кілька хабів Академії НЄБ, і за найближчі 5 років понад 3 мільйони будівельників, архітекторів та інженерів підвищать тут свою кваліфікацію.

➡ Деталі читайте в статті.

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

❌ З наступного року на тлі великої кількості корупційних скандалів в Україні планують ліквідувати застарілу систему МСЕК. Однак що її замінить? Розповідаємо, які рішення вже прийняті, що ще планується та чи ефективні такі заходи.

7 листопада відбудеться презентація результатів щорічного опитування USAID-Internews «Українські медіа, ставлення та довіра у 2024 році». Це чудова нагода дізнатися про останні тенденції в українському медіапросторі та рівень довіри до різних джерел новин.

📅 Дата: 7 листопада
🕐 Час: 13:00-14:00
📍Локація: інформагенція «Укрінформ», зала №2 (2 поверх, вул. Б. Хмельницького, 8/16)

💡 Після презентації всі учасники зможуть поставити запитання та обговорити, як українці використовують медіа для отримання новин, рівень довіри до медіа та телемарафону, а також якість контенту в українських Telegram-каналах.

🎥 Пряма трансляція буде тут.

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

☄️ Запорізька АЕС як ядерна зброя: росія планує запустити реактор

росія планує запустити принаймні один реактор Запорізької АЕС, що може призвести до аварії в разі виникнення позаштатної ситуації, каже директорка Greenpeace Україна Наталія Гозак. Фактично «Росатом» використовує АЕС як ядерну зброю. Єдиний спосіб зменшити загрозу – повернути об’єкт Україні.

У вересні Greenpeace відкрив офіс в Україні. Основні напрямки роботи організації: зелене відновлення інфраструктури і попередження «незелених» рішень під час відбудови.

У новому випуску подкасту «Поговоримо» обговорили моніторингову місію Greenpeace у Чорнобильську зону, ймовірність відновлення Каховської ГЕС, вирубку лісів та важливість розвитку відновлюваних джерел енергії.

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

❓ Хаос чи інституції: який вибір 5 листопада зроблять американці?

росія намагається відновити своє геополітичне значення, підриваючи інституції та сіючи хаос у світі. Поширення дезінформації, тероризм і війна – це основні інструменти москви, зазначають у новій статті професор Університету Каліфорнії (Берклі) Юрій Городніченко і редакторка «Вокс Україна» Ілона Сологуб. Підтримка антисистемних партій і фінансування радикальних угруповань – частина стратегії кремля.

Якщо путін отримає «свого» президента у США, він почуватиметься ще величнішим. Але які будуть наслідки для світу?

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

🌍 У серпні у Верховній Раді зареєстрували президентський законопроєкт (11469), який пропонує запровадити множинне громадянство для українців. Подібні ініціативи були й раніше. Які проблеми вирішить дозвіл мати два паспорти та як це питання вирішують в інших країнах – читайте на картках.

Повна стаття – за посиланням.

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

​​Як перевіряти заяви політиків?

🔍Політики несуть відповідальність за брехню в деклараціях, але з брехнею в політичних заявах все складніше. Громадськість має контролювати, чи поширюють вони об’єктивну та неупереджену інформацію.

Звертайте увагу на:

1️⃣ Факти: на яке джерело посилається політик, наскільки воно надійне та актуальне, чи коректно переказують новину.

2️⃣ Емоції: чим менше фактів та більше емоцій у виступі, тим ймовірніше, що політик намагається зманіпулювати авдиторією.

3️⃣ Попередні заяви: політик міг і раніше поширювати фейки або навіть повторювати тези російської пропаганди. Прослідкувати, чи робив політик неправдиві заяви, можна на сторінці VoxCheck.

4️⃣ Невизнання помилок. Кожен може помилятись, але заперечення помилок вказує, що політик не готовий бути відвертим з виборцями.

5️⃣ Освіту, досвід роботи та посаду. Це допоможе визначити, чи володіє політик необхідними знаннями та які теми може фахово коментувати.

6️⃣ Часте «перевзування», перехід з однієї партії до іншої, зміна риторики на абсолютно протилежну. Перегляньте заяви, які посадовець робив кілька років тому. Перевірити, до якої партії чи фракції входив політик, можна на сайті Руху ЧЕСНО.

7️⃣ Реформи: перевірте, наскільки ефективно працює депутат та які реформи підтримує, в рейтингу ККД депутатів, створеному аналітиками Індексу реформ.

8️⃣ Відкриті кримінальні справи, фігурування в антикорупційних розслідуваннях. Це можна подивитись у Реєстрі корупціонерів та інших судових реєстрах чи пошукати політика на сайтах журналістів-розслідувачів.

9️⃣ Декларацію: звіти про майно і доходи посадовців доступні у Реєстрі декларацій.

Як розпізнати популізм — читайте у попередньому пості.

@VoxCheck

🚨 Нафта в обмін на продовольство: як удосконалити санкції проти росії

Російські нафтові доходи сьогодні вищі, ніж у 2021 році. А військові витрати наступного року становитимуть щонайменше 145 млрд дол., що на 25% більше, ніж цього року. Це означає, що нинішня санкційна політика не працює.

Що ж робити? Автори статті пропонують дієву альтернативу: контроль за російськими нафтовими доходами через схему «нафта в обмін на продовольство». План передбачає єдиний ескроу-рахунок для нафтових доходів із дозволом купувати за ці гроші лише товари, які не загрожують безпеці України. Деталі — за посиланням.

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

⏰ Залишилося лише 5 днів! 4 листопада до 23:59 — дедлайн подачі ідей для участі в конференції «Територія змін». Автори найкращих пропозицій зможуть озвучити їх на заході і обговорити з експертами.

Ми шукаємо найсміливіші ідеї для розвитку України. Не обмежуйте себе в напрямках — державне управління, урбаністика, екологія, економіка, міграція, фінанси, демографія тощо. Пропонуйте будь-які рішення, які сприятимуть відновленню та зростанню країни.

✍ Як подати ідею? Заповнюйте форму реєстрації та опишіть її у відповідному рядку якомога детальніше

📅 Дата: 11 листопада
🏣 Місце: Київ
📌 Деталі — у події, підписуйтеся і слідкуйте за анонсами

Час змін настав!

🚀 Щоразу, коли в російських ракетах та дронах виявляють іноземні компоненти (так, це трапляється досі), постає питання: коли і як цей потік припиниться? росія, попри санкції, продовжує знаходити обхідні шляхи, аби отримувати деталі для зброї. Як саме їй це вдається, що про це відомо зараз і які можливі рішення? Читайте на картках.

Більше на цю тему — в статтях:
☑ «Чипи на стіл»: м’якою політикою не зруйнувати технологічну базу росії
☑ Хиткий баланс: країни Центральної Азії між національним інтересом та дотриманням санкцій

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

Круті ідеї мають втілюватись. На конференції «Територія змін» вашу ідею почують! Запропонуйте своє бачення шляху змін в Україні та отримайте фідбек від представників влади, науки та громадського сектору.

Ваша ідея – ваш квиток на подію. Не зволікайте і долучайтесь!

📅 Коли? 11 листопада, 10:30-15:00
🏣 Де? Київ (точне місце дізнаються зареєстровані учасники)
✍ Як подати ідею? Заповнюйте форму
☝ Реєстрація триває до 4 листопада

Конференція відбудеться за підтримки The National Endowment for Democracy (NED).

Творімо зміни разом!

📌 Ділимося з вами анонсами наших найближчих подій та свіжими матеріалами про реформи, суспільні зміни і законодавчі ініціативи:

🔸 Множинне громадянство: чому важливе для України і як застосувати досвід інших країн
🔸 Децентралізація: про здобутки і виклики реформи розповів нардеп Віталій Безгін (ключові тези з подкасту «Відбудова»)
🔸 Огляд нових законопроєктів: зменшення штрафів для «ухилянтів», нові правила регулювання медіа та заборона займати важливі посади в армії для тих, хто має родичів – росіян
🔸 Відкритий лист із закликом виключити росію з МВФ (можна підписати, заповнивши форму за посиланням)
🔸 Анонс онлайн-лекції професора Університету Каліфорнії (Берклі) Юрія Городніченка «Фінансова система України під час війни»
🔸 Зміни в роботі ГО під час війни: кадрова криза, фінансування, організаційний розвиток
🔸 Українські дрони атакують росію: кількість ударів і карта уражень за 2024 рік
🔸 Конференція «Територія змін»: запропонуйте, як змінити життя в Україні на краще, і пропрацюйте свою ідею з представниками влади, науки і громадського сектору

Хочете отримувати наш дайджест на пошту щопонеділка? Підписуйтеся тут 🧡

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

💥 Удари дронами по росії: статистика атак і карта уражень

У 2024 році Україна активно застосовує дрони дальнього радіусу для ударів по російських об'єктах, здійснивши щонайменше 159 атак.

Більшість з них направлені на цілі на відстані 80-600 км від лінії фронту. Найдальший удар досяг аеродрому дальньої авіації Оленья – це 1750 км від українського кордону!

Кількість атак по місяцях та розташування об’єктів дивіться на графіках тижня.

#графіктижня

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

🎉 Раді повідомити про поповнення у потужній команді нашої редколегії! До неї приєднався Андрій Яніцький – менеджер у сфері медіа та комунікацій з понад 15-річним досвідом.

Він очолює департамент комунікацій Державної служби зайнятості. Раніше був директором з цифрового розвитку на Espreso.TV та очолював Центр журналістики Київської школи економіки.

Андрій допомагатиме нам забезпечувати високу якість матеріалів, які публікуються на аналітичній платформі Вокс Україна, зокрема у темах про медіаринок. А також надаватиме авторам цінні поради, як покращити статті. Вітаємо у команді!

🚫 Планована місія МВФ до росії скасована після негативної реакції міжнародної спільноти. Така місія означала б повернення рф до «клубу» цивілізованих держав. Крім того, МВФ може збирати дані про російську економіку через відкриті джерела та статистику країн-торговельних партнерів росії, замість того, щоб покладатися на інформацію від російських офіційних осіб.

Однак автори відкритого листа, серед яких редакторка «Вокс Україна» Ілона Сологуб та професор Університету Каліфорнії (Берклі) і член редколегії «Вокс Україна» Юрій Городніченко, закликають діяти радикальніше і виключити росію з МВФ, щоб позбавити привілеїв. Адже членство росії в цій організації сьогодні виглядає як мовчазне схвалення війни та воєнних злочинів.

👉 Якщо ви хочете підписати цього листа, будь ласка, заповніть форму.

📌 Повний текст листа – за посиланням.

💡 ТОП-4 причини, чому важливо зареєструватися на нашу конференцію «Територія змін» і подати свою ідею:

1. Ваша ідея – це можливість зробити свій внесок у відбудову та розвиток України.
2. Це шанс обговорити свою ідею з провідними експертами, представниками влади, науки та громадськості, щоб перетворити її на конкретний план дій.
3. Участь безкоштовна, а ви отримуєте можливість презентувати свої думки на національному рівні.
4. Авторам найцікавіших пропозицій ми оплатимо дорогу на подію.

📆 Дата: 11 листопада
📍 Місце: Київ
🔗 Реєстрація за посиланням
➡ Деталі – в події

Конференція відбудеться за підтримки The National Endowment for Democracy (NED).

Прийшов час змін – давайте створимо їх разом!🤝

⚡️ Зменшити штрафи «ухилянтам» і «пробачати» СЗЧ: що пропонують депутати?

З 30 вересня по 11 жовтня у Верховній Раді зареєстрували 24 нові законопроєкти. Депутати пропонують такі зміни до законодавства:

🔸 Військовозобов'язані, які досі не оновили дані в ТЦК, зможуть зробити це, сплативши лише половину штрафу (8500 грн).
🔸 Військових, які вперше самовільно залишили частину, але повернулися добровільно, прийматимуть назад протягом 72 годин із поновленням контракту, виплат та інших прав (закон прийняли за основу).
🔸 Заборона призначати на військові та безпекові посади осіб із іноземним громадянством або тих, чиї близькі родичі мають громадянство країни-агресора
🔸 Визнання сталкінгу та кіберпереслідування кримінальними злочинами.
🔸 Передача незаконних будівель у власність громади без суду, якщо забудовники не легалізують їх за 6 місяців.

Деталі в огляді аналітиків Вікторії Виговської та Олега Іванова.

🎮 Децентралізація: здобутки і виклики

«Чиновник – це корупціонер і бюрократ». Цей стереотип руйнує повагу до державних інституцій, каже народний депутат Віталій Безгін. Але якщо не буде поваги до чиновника, не буде державної інституції як такої. У подкасті «Відбудова» він пояснив, чому держава не є конкурентоздатним роботодавцем і як це впливає на роботу громад.

Ми також обговорили фінансовий стан громад під час війни та необхідні зміни в Конституції після її завершення. А ще нардеп поділився думками про виклики, з якими країна зіштовхнеться під час відновлення самоврядування на деокупованих територіях. Ключові тези – в публікації.

📣 Запрошуємо на лекцію Юрія Городніченка про фінансову систему України під час війни

В умовах війни на виснаження фінансова стійкість — запорука суверенітету держави. Державний борг, торговий баланс, монетарна політика, побудова нової фінансової архітектури та макрофінансова дорога Заходу – довкола теми крутяться різноманітні питання, що, здається, «чорт голову зломить». Як Україна насправді справляється з цими викликами та які політики сприятимуть довгостроковій фінансовій стійкості?

Аби розібратися системно, запрошуємо прослухати лекцію «Фінансова система України під час війни».

👨‍🏫 Лектор – Юрій Городніченко, професор Університету Каліфорнії (Берклі), дослідник монетарної та фіскальної політик та член редколегії «Вокс Україна».

📆 Коли: 31 жовтня о 17:00
💻 Де: онлайн (Zoom)
💬 Мова: українська
🔗 Реєстрація за посиланням

18 жовтня в Київському театрі «Культ» відбулася подія «Реформи на біс», організована командою проєкту «Індекс реформ». Експерти та автори зібралися, щоб обговорити шлях реформ і виклики, що постають перед Україною.

У панельній дискусії «10 років реформ» взяли участь фахівці «Вокс Україна», ЦЕС, ICU, ІЕД та ZMINA. Кожен поділився своїм баченням.

Наводимо ключові тези:
▪ Проєкт «Індекс реформ» став важливим інструментом для оцінки реформ в Україні, дозволяючи експертам аналізувати прогрес. За останнє десятиліття Україна зазнала значних змін, зокрема завдяки банківській реформі.
▪ Країна почала використовувати міжнародні практики ЄС, що замінило пошук власних рішень, які часто не спрацьовували.
▪ Делегування відповідальності за реформи урядовим блокам та ГО сприяло впровадженню змін на різних рівнях.
▪ Найбільшим викликом для реформ залишається корупція та судова система. Без реформи правоохоронної системи інші реформи не будуть ефективними.

По завершенню дискусії гостей чекала вистава «Пригоди дрібного біса», яка завершила вечір на емоційно високій ноті. Дякуємо всім, хто долучився!

📷 Фото: Катерина Лащікова

Це ваш шанс змінити країну! ✨

11 листопада у Києві відбудеться наша конференція «Територія змін», і ми чекаємо на ваші ідеї! Щоб взяти участь, вам потрібно лише подати свою ідею, яка допоможе змінити життя українців на краще.

Як це зробити?
✍ Опишіть свою пропозицію у формі реєстрації.
⏰ Дедлайн подачі: 4 листопада включно.
📩 Результати відбору ви отримаєте на пошту 7 листопада.

10 найперспективніших ідей пропрацюють на конференції у відкритій дискусії з експертами, представниками влади і бізнесу. Крім того, ми компенсуємо витрати на дорогу для авторів найкращих пропозицій, які приїдуть з інших міст.

📆 Дата: 11 листопада
🕐 Час: 10:30 – 15:00
🏢 Локація: Київ (точну адресу повідомимо зареєстрованим)

Конференція відбудеться за підтримки The National Endowment for Democracy (NED).

💪 Зміни починаються саме з вашої ідеї! Не пропустіть цей шанс!

🌍 Чи готова Україна до впровадження подвійного громадянства?

У сучасному світі множинне громадянство стає все більш звичною практикою, і більшість країн вже дозволяють мати кілька паспортів.

Для України, особливо в умовах війни та міграції, цей інструмент потрібен, щоб легалізувати наявну реальність і зберегти людський потенціал. Подвійне громадянство допоможе підтримувати зв’язок із українцями, що живуть за кордоном, та нашою діаспорою, а також надати належний правовий статус іноземним добровольцям.

Що варто врахувати Україні, і як це питання вирішується у світі? Читайте в статті нашого аналітика Олега Іванова.

🍳 64% купують дешевші продукти: як війна змінила харчові звички українців

Згідно з результатами опитування Gradus Research, 49% українців змінили свої харчові звички через повномасштабну війну. Серед молоді цей показник ще вищий — 54%.

Основні причини — підвищення цін на продукти, тривалий стрес та атаки ворога із їх наслідками. Найсильніший вплив має саме стрес: 83% респондентів вказали його як головний чинник.

Унаслідок цього 49% опитаних українців харчуються нерегулярно, а 42% — споживають більше нездорової їжі. Зростання цін змусило 64% обирати дешевші продукти, а 48% — частіше готувати вдома.

Найбільше респонденти економлять на кондитерських виробах (49%) та рибі і морепродуктах (48%). Проте базові продукти, такі як хліб, крупи, яйця і овочі, зберегли стабільний попит.

💡 Маєте круті ідеї, які допоможуть зробити життя українців кращим, але не розумієте, як їх втілити? Конференція «Територія змін» – це платформа, де ваша думка може стати ключем до справжніх змін.

На заході представники влади, науки та громадського сектору у відкритій дискусії пропрацюють 10 найперспективніших пропозицій.

❗Авторам найкращих ідей з інших міст ми компенсуємо витрати на проїзд до Києва.

Ваша ідея – ваш квиток на подію. Не зволікайте і долучайтесь!

📅 Коли? 11 листопада, 10:30-15:00
🏣 Де? Київ (точне місце дізнаються зареєстровані учасники)
✍ Як подати ідею? Заповнюйте форму
☝ Реєстрація триває до 4 листопада

Конференція відбудеться за підтримки The National Endowment for Democracy (NED).

Творімо зміни разом! ✨

🎉 Курс по OSINT офіційно стартував!

Дізнайтеся, як збирати та аналізувати дані з відкритих джерел, захищати свої особисті дані та розпізнавати дезінформацію.

🕒 Тривалість курсу — 6 годин, 5 модулів
👨‍💻 Доступний онлайн на платформі Prometheus
🌍 Для всіх охочих, незалежно від досвіду
🔗 Програма і реєстрація за посиланням

Курс створено командою Victory Drones (БФ Dignitas) спільно з Вокс Україна та іншими партнерами. 🤝

🛡️ Долучайтесь до інформаційної боротьби з ворогом!

📈 Як змінювалася мінімальна і середня зарплата в Україні та Польщі за останні 10 років? Дивіться на графіку.

✏️ Хто з депутатів написав найбільше запитів?

Депутати Верховної Ради 9-го скликання зверталися до органів влади за допомогою запитів майже 13 тисяч разів.

Лідерами стали «слуги» Олександр Ткаченко (495 запитів) та Іван Шинкаренко (342). Ірина Геращенко та Марія Іонова з «ЄС» також увійшли до числа найактивніших з понад 250 запитами кожна.

Загалом 23 депутати подали понад 100 запитів кожен. Тоді як найбільша кількість народних обранців (165 осіб) написали від 10 до 30 запитів за каденцію, а 15 – жодного.

Найактивнішою фракцією стала «Європейська солідарність» із середнім показником 71 запит на депутата (середній показник у парламенті – 27 запитів). Така різниця в активності може свідчити про різні підходи до використання цього інструменту: опозиція частіше звертається до нього для привернення уваги до проблем. Більше – у статті.

#графіктижня

📊 Бюджетний барометр – вересень 2024

▪ Надходження від податку на прибуток підприємств були на 154,5% вищими від запланованого, а ПДФО зібрали на 15,4% більше. Це дозволило залучити додаткові 6,1 млрд грн. Однак, виконати план надходжень у вересні не вдалося – доходи склали 122,9 млрд грн, що на 2,6% менше від запланованого.

▪ Видатки держбюджету у вересні становили 249,3 млрд грн, що на 17,8% менше від плану. Це свідчить про повернення до загальнорічної тенденції недовиконання планових показників.

▪ Серед ключових новин: парламент схвалив перший у 2024 році закон про зміни до держбюджету, збільшивши фінансування Сил Оборони на понад 495 млрд грн.

▪ Високі ризики для бюджету виникають через можливе зниження надходжень митних платежів та недофінансування видатків через недостатні і запізнілі зміни до податкового законодавства.

Більше – в детальному аналізі бюджету від фахівців KSE.

🔼🔽 В світі почався цикл зниження відсоткових ставок

Дві головні світові економіки – ЄС та США, почали цикл зниження відсоткових ставок, які підвищили через ковід та пізніше через вторгнення рф.

ФРС та ЄЦБ почали знижувати ставки у вересні: ФРС на 0.5 в.п., ЄЦБ на 0.25 в.п. (хоча ЄЦБ знизив ставку на 0.25 в.п. ще в червні).

Це сигналізує про кінець епохи бідності початок нового циклу дешевих грошей та ймовірного прискорення зростання економік західних країн невдовзі. Хоча ставки все ще високі, 5% в США та 3.5% в ЄС, проте тренд на початок зниження вже надихнув фінансові ринки.

👉 Підписуйтеся на Вісті економіки, щоб завжди бути в курсі актуальних економічних новин та розуміти економічні процеси.

🔍 Перейменування «не на часі»? Які маніпуляції використовують політики – противники деколонізації

Процес перейменування топонімів, який мав завершитися на місцях до липня 2024 року, продовжується досі. Деякі політики не підтримують відмову від радянської та російської спадщини, використовуючи брехню та маніпуляції. Одні спотворюють історичні факти або результати соцопитувань, інші стверджують, що деколонізацію потрібно відкласти до закінчення війни.

Аналітики VoxCheck дослідили і спростували заяви Геннадія Труханова, Олександра Вілкула, Артема Дмитрука, Олександра Дубінського та інших.

🔜 Нагадуємо, що вже 18 жовтня стартує безкоштовний онлайн-курс «OSINT – розвідка з відкритих джерел та інформаційна безпека»! Він буде доступний на платформі Prometheus.

На курсі ви навчитеся:
🔎 збирати, аналізувати і використовувати дані з відкритих джерел (соцмережі, держреєстри тощо)
🔎 виявляти інформаційні загрози та уникати витоку конфіденційної інформації
🔎 розпізнавати дезінформацію та протидіяти ворожим ІПСО.

Курс розроблений командою Victory Drones (БФ Dignitas Fund), спільно з партнерами. Одними з авторів стали наші експерти – виконавчий директор «Вокс Україна», молодший сержант 5 ОШБр Максим Скубенко та його заступниця Світлана Сліпченко.

🔗 Реєстрація за посиланням.

Долучайтеся до інфоспротиву разом з нами! 🔥

🌍 Чому одні країни багаті, а інші бідні?

Ми вже писали, що цьогорічні нобелівські лавреати з економіки – Дарон Аджемоглу, Саймон Джонсон та Джеймс А. Робінсон. У цій статті детальніше розглядаємо їхні дослідження, за які науковців відзначили престижною нагородою.

Основна тема їхніх робіт – це вплив інституцій на економічне процвітання країн. Ключем до успіху є «інклюзивні інститути», які залучають більшість населення до економічного життя, стимулюють інвестиції і забезпечують право власності.

Протилежний випадок – формування «екстрактивних інститутів», які обмежують права, а багатство концентрується у руках вузької еліти, що призводить до стагнації.

Для України, яка будує своє майбутнє, ці дослідження – надзвичайно актуальні. Деталі – в статті.

🧐 На засіданнях Верховної Ради в середньому присутні лише три чверті депутатів. Дата-аналітикиня «Вокс Україна» Дарія Колодяжна дослідила, наскільки дисципліновані представники різних фракцій, та склала рейтинг прогульників. До цієї категорії належать 55 нардепів з усіх фракцій. «Батьківщина» має найбільший відсоток таких – 46, за нею з невеликим відривом іде «Відновлення України». Деталі – на картках.

Читайте повне дослідження на сайті.

🔖 Чемпіони диктатури: чому російських спортсменів треба відсторонити від міжнародних змагань

На Олімпіаді-2024 під «нейтральним» прапором виступили понад 50 спортсменів з росії та Білорусі. У статті автори наводять докази зв’язку цих спортсменів з армією своїх країн або їхньої підтримки війни.

Час припинити лицемірство і відсторонити їх від міжнародних змагань.

⚡️War & Sanctions – ГУР МОУ в партнерстві з ЦПД запускають новий розділ про російських спортсменів –  агентів впливу рф за кордоном.

Головне управління розвідки Міністерства оборони України продовжує вживати асиметричних дій для протидії операціям та планам ворога. У сучасній війні росія використовує спорт як інструмент дезінформації, пропаганди, обходу санкцій і поширення свого впливу та лобі у світі. 

❗️У відповідь агресору ГУР МО спільно з Центром протидії дезінформації РНБО запускають новий розділ порталу War & Sanctions – «Чемпіони терору». 

Розділ містить інформацію:

    ▫️ російських спортсменів, тренерський склад, які продовжують брати участь у міжнародних змаганнях, відбілюють репутацію (sportswashing) росії, поширюють дезінформацію, виправдовують та легітимізують агресію проти України серед іноземної аудиторії, сприяють обходу санкцій, є інструментами в руках російських спецслужб; 

    ▫️ російських спортивних функціонерів, що залишаються російським лобі та елементом стратегічного впливу за межами росії, забезпечуючи шляхи налагодження міжнародних зв’язків та співпраці в обхід санкцій.

✅Запуск розділу є черговим закликом до міжнародної спільноти відсторонити російських спортсменів від міжнародних змагань, у тому числі під нейтральним прапором, виключити росіян з міжнародних спортивних організацій, та припинити будь-яку співпрацю з ними.

❗️Спорт знову має стати символом миру.
👉https://war-sanctions.gur.gov.ua/

🪽 Центр протидії дезінформації

🔈 Ми продовжили пошук однодумців до 20 жовтня! Це ваш шанс стати частиною команди «Вокс Україна» і долучитися до важливих проєктів. Не зволікайте – подавайтеся вже зараз.

Маємо такі вакансії:
🎨 UX/UI-дизайнер(-ка)
Працюватиме над виглядом та користувацьким досвідом вебсайту проєкту «Індекс реформ».
📅 Проєктне залучення до 6 місяців
📌 Деталі.

📊 Аналітик(-иня)
Аналіз реформ, суспільних та економічних процесів, оцінка впливу політичних рішень на економіку.
📌 Деталі.

📈 Data-аналітик(-иня)
Якщо ви любите працювати з великими масивами даних, зацікавлені в розвитку якісної економічної аналітики та маєте досвід власних досліджень – ця вакансія для вас!
📌 Деталі.

📢 Комунікаційний(-а) менеджер(-ка)
До команди проєкту «Індекс реформ».
📌 Деталі.

Чекаємо на ваші резюме!

Поділіться цією публікацією з друзями, які шукають нові можливості.

🏆 Нобелівську премію з економіки за 2024 рік отримали Дарон Аджемоґлу, Саймон Джонсон та Джеймс А. Робінсон за дослідження того, як інституції формуються та впливають на процвітання країн.

На нашому сайті ви можете прочитати публікацію Аджемоґлу і Джонсона «Для перемоги демократії потрібна Україна».

А також ознайомитися зі статтею, яка допоможе глибше зрозуміти теорії Аджемоґлу і Робінсона про побудову інклюзивних інституцій, оптимальний розмір держави та її ефективність.