Що найкраще в пробіжках?
Перше – це відчуття, коли ти плануєш, що побіжиш.
Друге – момент, коли твій мозок каже: “Та ні, а давай не будемо”.
Третє – це коли ти починаєш вдягатися і розумієш, що точно будеш бігти 🏃♂️.
Четверте – коли ти клацаєш на годиннику кнопку “старт”, і вже назад дороги немає ⏱️.
П’яте – коли ти відчуваєш, що тобі легко біжиться.
Шосте – ти помічаєш інших людей: хтось сидить в телефонах 📱, хтось просто прогулюється або спілкується між собою. Ти помічаєш життя навколо.
Потім починаєш помічати природу: пташки, листя, вітер, відчуваєш, як ти дихаєш. Це справжня медитація 🌿.
Після цього ти переходиш до своїх думок. Якщо в цей момент ти не слухаєш книгу (зазвичай я слухаю, але після 12-го кілометра вимикаю), мої думки повністю заповнюють мене.
Я починаю думати про цікаві теми, які довго переварюю. Це як поставити страву на невеликий вогонь і повільно її готувати.
Ти біжиш і вариш цю страву 🧠.
Іноді думаєш, що щось у тілі починає боліти або є якийсь дискомфорт. Але потім забуваєш, і знову біжиш – спуск, підйом.
Ось ти вже розвернувся і біжиш назад.
І тут приходить цікава асоціація. Це як коли ти їдеш кудись на машині 🚗.
Колись я намагався порахувати, скільки я вже проїхав кілометрів за кермом. Вийшло більше ніж 500 тисяч, і це в різних країнах, і в Україні. Я був у всіх областях: в Криму, Донецьку, Луганську, Закарпатті – усюди.
Я проїхав всю Україну і декілька країн Європи, може, 5 чи 7. І коли ти вертаєшся додому, шлях назад завжди швидший. Так само і з пробіжкою – коли ти біжиш назад, здається, що час минає швидше 🕒.
Ти вже розставляєш чекпоінти: “Ще трохи до цього повороту, до того дерева, до світлофора”.
Ось вже залишилося півтора кілометра.
Ти дивишся на свої кросівки 👟, розслабляєш плечі, знову дивишся на годинник – залишилося зовсім мало: 200 метрів, 100 метрів, 10 метрів…
Все.
16 км позаду.
Ти ще біжиш по інерції, піднімаєш руки й святкуєш свою перемогу 🙌.
Це завжди новий досвід, нові емоції. Кайф.
І тут важливо правильно закінчити: розтягнутися, дати м’язам свободу.
Це було круто.
Це медитація.
Це кожного разу щось нове.
#42195м
#40в40