Це альбом супротиву, це альбом життя. З прямою спиною та сповненим щему, але гордим поглядом.
«WAWA» водночас і резонує з темою Варшавського повстання, і стає любовною присвятою Варшаві загалом — пам’яті міста, шрамам, досвіду, але й незламності, неочевидній красі, місту спільному, місту особистому, місту крізь час, сьогодні, сучасному і живому.
«Варшава асоціюється у мене з живою тканиною, що пульсує буттям і джазом. Я подумала, що альбом буде значною мірою інструментально-джазовим. Бо джаз — це рух, постійна зміна», — продовжує Моніка.
Як кураторка вона зібрала в треках строкатий калейдоскоп жанрів, ідей, настроїв і їхніх перепадів, особистої лірики і соціальних рефлексій, емоційних інструментальних подорожей.
Сама Бродка з’являється у збірці лиш подекуди, натомість представляє шоукейс польських талантів: іскрометний сучасний джаз гуртів EABS і Błoto (вже давно в моїх плейлистах) та дуету авангардного піаніста Марцина Масецького з американським саксофоністом Семом Генделом; зубастий хіп-хоповий фіт із репером Hades і електронним продюсером 2K88; панкова плакатна кричалка з постпанковим артистом WaluśKraksaKryzys; кілька власних пісень Бродки в аранжуваннях від IDM до легкого індастріал-року; навіть трек «Warszawa» з альбому Девіда Боуї «Low» у глибокому медитативному прочитанні ансамблю Księżyc, що поєднує ранню і середньовічну музику з мінімалізмом і авангардними вокальними практиками 20 сторіччя — той випадок, коли кавер крутіше оригіналу.
«Через контраст у підборі митців я розповідаю емоційну історію, як я сприймаю Варшаву — з усім її брудом, архітектурною мішаниною та відсутністю очевидної краси», — пояснює Моніка.
А відкриває альбом пісня 1964 року «Spotkanie z Warszawą» («Зустріч з Варшавою»), яку колись прославила велика польська поп-ікона Ірена Сантор та тепер втілила наново Бродка — тонко, сучасно і водночас дбайливо до традицій середини двадцятого сторіччя. Цей музичний момент ностальгії, цей прояв вічного світла супроводжується зворушливим кліпом, де Бродка постає в обладунках із пронизливим поглядом на фоні панорам нічної столиці та архівних кадрів Варшавського повстання, переконливо вживаючись у роль духу Варшави. Так візуально просто, але вишукано. Коли дивився вперше, на кадрі з прапором пробрало.
Додає Ян Олдаковський, директор Музею: «Сьогодні, коли про Повстання, здається, сказано майже все, Бродка [...] через звук досягає суті — емоцій».
Мені розповідали, начебто для сучасної польської молоді Варшавське повстання — тема рутинна, типу зрозуміла, бо тягнеться з дитинства, від історій дідусів, зі шкільних урочистих подій. Але за цією звичністю, за шкільним досвідом, губиться можливість усвідомити цю колективну пам’ять, відчути цю історію, подивитись на неї через дорослу оптику та винести з неї уроки.
Альбом Brodka «WAWA» — приклад, як можна сприяти усвідомленню пам’яті, і робити це ненав’язливо, елегантно, дієво. Особисто я відчув, і пішов читати більше.
p.s. Чи пригадуються вам інші концептуальні альбоми, присвячені конкретній події в історії? Чи траплялись такі альбоми в Україні? Дуже цікаво.
В плейлист: Brodka «Spotkanie z Warszawą», EABS «Sen o Warszawie», Brodka «Warsaw street».
