Психологія від Данилюка

✅Як уже згадувалося в попередньому дописі в деяких культурах може не бути тих чи тих слів для позначення так званих базових емоцій. Навіть за умови наявності відповідного слова в іншій мові воно може мати інші конотації. Зокрема, японською мовою слово «депресія» перекладається як yuutsy.
🧷Ряд досліджень показав, що вільні асоціації із цим словом у японців відрізняються від асоціацій американців європейського походження, які вони давали на слово depression. Найчастіше асоціації японців зі словом yuutsy були такими: дощ, за яким слідувала темрява, хвилювання, сірість і хмара (тобто чотири із п’яти асоціацій стосувалися зовнішнього світу); серед англомовних респондентів найчастіше були такі спонтанні асоціації, як печаль, за якою слідували низ (down), самотність, нещасливість та похмурість (всі п’ять найчастіших асоціацій означали внутрішні психологічні стани).
🧷Оскільки ідентифікація свого відчуття з тою або тою назвою психологічного стану важлива для усвідомлення останнього, лінгвістичні розрізнення мають впливати на культурні відмінності в частоті та інтенсивності переживання емоцій. Конотативні відмінності в розумінні емоцій мають своїм наслідком різноманітність паттернів емоційних проявів у різних культурах.

Шановні колеги!
Запрошуємо всіх зацікавлених на наступний вебінар від колег та партнерів Факультет Психології КНУ імені Тараса Шевченка з Університету Осло (Норвегія)
Тема: "Тілесно-орієнтовані техніки стабілізації"🧚‍♀️
Тренерка: Akiah Astral Ottesen (Осло, Норвегія)
Коли: 11 лютого о 13.15 (тривалість 3 год)
Де: платформа зум (переклад забезпечується)
Посилання: Zoomlink
https://uio.zoom.us/j/62146488239...
Акія Оттесен (PhD) — норвезький психолог, спеціалізується на тілесно-орієнтованому підході в терапії травмувального досвіду. Зараз вона є керівником Центру лікування травм в Psykologvirke AS і старшим науковим співробітником відділу клінічних досліджень психозу в Університетській лікарні Осло.
З 2022 року вела консультаційні групи з українськими фахівцями.

Що щастя? Се ж ілюзія,
Се привид, тінь, омана…
О ти, ілюзіє моя,
Зрадлива і кохана!
Іван Франко

✅Сьогодні задоволеність життям і щастя є центральними напрямами досліджень у соціальних науках, насамперед у психології. Щастя досліджується завдяки опитувальникам самозвіту – зокрема, застосовуються шкала суб’єктивного благополуччя, розроблена Едвардом Дінером з колегами. Поняття суб’єктивного благополуччя є синонімом щастя і було введене Дінером у 1970-ті роки, коли поняття щастя вважалося ненауковим.
🧷Деякі психологи вважають, що концепції щастя, благоденства є зрозумілою для мешканців більшості країн світу. Анкети, які застосовуються в масових дослідженнях, пишуться англійською мовою, і перекладаються, наче вони мають подібне значення скрізь у світі. Більшість психологів і антропологів культури ставляться до подібної практики підозріло, оскільки існують дані щодо загадкової відсутності деяких еквівалентних концепцій в різноманітних неєвропейських культурах. Американський професор Шігехіро Оїши, посилаючись на дослідження Рассела, стверджує, що в деяких культурах немає слів для позначення так званих базових емоцій. Зокрема, слова «щастя» немає в мові племені чевонг на півострівній Малайзії. В ряді мов інших культур відсутні слова для позначення печалі, страху, подиву.
🧷Навіть за умови існування пов’язаного концепту, спосіб мислення про нього може варіюватися залежно від культури. Зокрема, коли дослідник щастя Дінер подорожував Індією і запитав жінку середніх років про те, якою мірою вона задоволена своїм життям, та відповіла «Будь ласка, спитайте мого чоловіка». У США та Європі більшість людей вважають себе найкращими знавцями того, чи щасливі вони, чи ні. Втім, не варто думати, що це властиво для деяких інших культур: респонденти іноді можуть відповідати за іншу особу.

Сьогодні в часописі Current Psychology вийшла перша стаття в 2025 році «Гендерна нерівність і культурні цінності в поясненні гендерних відмінностей у позитивних і негативних емоціях: порівняння 24 країн під час пандемії COVID-19». https://www.researchgate.net/publication/387995747_Gender_inequality_and_cultural_values_in_explaining_gender_differences_in_positive_and_negative_emotions_A_comparison_of_24_countries_during_the_COVID-19_pandemic
Бажаю всім чудового початку 2025 року, сповненого любові, миру, здоров’я та благоденства!

✅Про свободу волі.

Існує два основні погляди на свободу волі:
🧷Лібертаріанство. Індивід має декілька можливостей вибору, і може вчиняти інакше ніж він вчиняє → існує свобода волі.
🧷Детермінізм. Існує лише одне можливе невипадкове рішення, обумовлене генотипом, середовищем індивіда, ситуацією та їх взаємодією → свободи волі не існує. Ми не знаємо всіх причин, які на нас діють, тому віримо в ілюзію свободи волі (Shirley M., 2013).
Люди помиляються, вважаючи себе вільними. Ця думка базується на тому, що свої дії вони усвідомлюють, причин же, якими вони визначаються, не знають (Б. Спіноза).
Науковий детермінізм отримав значний імпульс у зв'язку з експериментом Бенджаміна Лібета в 1983 р.
Пропонувалося обрати випадкові моменти щоб рухати пальцями руки. Вимірювалася електрична активність – потенціал готовності (readiness potentials) мозку досліджуваних. Вивчалося, чи передує потенціал дії наміру, прийнятому рішенню здійснити рух. Щоб визначити, коли досліджуваний прийме рішення рухатися, експериментатор просив стежити за секундною стрілкою годинника і повідомляти її положення при свідомому намірі вчинити рух.
Лібет виявив, що позасвідома мозкова активність передує свідомому рішенню здійснити рух приблизно на півсекунди. Протягом 100-200 мілісекунд свідомість може накласти «вето» на попередньо прийняте рішення рухатися.
Результати експерименту передбачають, що рішення спочатку приймаються на несвідомому рівні, і лише потім усвідомлюються. Хоча людина впевнена в усвідомленості рішення (Libet B., 1983).
🧷Один із представників підходу «Воля як вільний вибір одного мотиву з-поміж інших» Віктор Франкл дає наступне трактування свободи волі: людина визначена зовнішніми причинами, по відношенню до яких вона невільна, але вона здатна обирати своє ставлення до них, зайняти позицію щодо того, що вона не в змозі змінити.

Дорогі друзі!
Цей рік, як і попередні, був роком тривог та хвилювань, адже вже майже три роки ми живемо у реальності повномасштабної війни. Труднощі воєнного часу вимагають підтримки одне одного, допомоги військовим! Зараз як ніколи, важливо зберегти позитивний настрій та віру в нашу перемогу!
Бажаю, щоб прийдешній рік Зеленої Дерев'яної Змії приніс нам довгоочікуваний переможний Мир, а Різдво Христове подарувало міцну віру, щиру надію та велику любов!
Мирного неба, тепла в стосунках, успіхів у всіх починаннях!
Життєдайних джерел, невтомної енергії на добрі справи в 2025 році!
Бережіть одне одного!🥰

Вийшов черговий номер Українського психологічного журналу http://upj.com.ua/?page=number_one_twenty_one, у якому надрукована наша спільна стаття з доцентом Базельського університету (Швейцарія) Олександром Тохтамишем «ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕЖИВАННЯ СТРЕСУ ВІЙНИ УКРАЇНЦЯМИ». https://www.researchgate.net/publication/387401852_CHARACTERISTICS_OF_WAR_STRESS_EXPERIENCED_BY_UKRAINIANS
Проведено дослідження впливу стресу війни в Україні на психічне здоров’я українців, які перебувають в Україні чи виїхали за кордон через війну. Психологічний травматизм внаслідок загроз, які приносить війна, проявляється в підвищенні вираженості посттравматичного стресового розладу, так званою «комплексною травмою», депресивними тенденціями, розладами сну тощо. Вибірка емпіричного дослідження склала 338 українців, наявність посттравматичного стресового розладу спостерігалась у 35% цивільних українок та у 12,5% цивільних українців (за результатами онлайн-опитування за допомогою опитувальника «Перелік симптомів ПТСР» (PSL-5). Серед українок, які мають неповнолітніх дітей та перебувають за кордоном, виражені симптоми ПТСР проявляється у 40,5% досліджуваних. Вимірювання рівня депресії за допомогою опитувальника PHQ-9 показало, що більша половина (57,8%) опитаних українок мали депресивну симптоматику не нижче помірної, окрім того 30,1% – помірно важку або важку вираженість депресії. Серед чоловіків майже третина (32,1%) опитаних мали депресивну симптоматику не нижче помірної, але більш важкі форми траплялись значно рідше, ніж у жінок. Онлайн-опитування розладів сну проводилось з використанням опитувальника ISI. Порушення сну не нижче помірного ступеню спостерігалися у 39,5% українок та 28,6% українців. Окрім цього, серед українців та українок, які перебувають за кордоном, показники прояву ПТСР, депресії та порушень сну є значущо вищими, ніж у тих, хто перебуває в Україні. Результати дослідження показують необхідність впровадження програм медико-психологічного та психосоціального підтримуючого та реабілітаційного супроводу, якого потребують мільйони українців.

✅Про визнання рівності.

Сучасне західне мислення використовує бінарні протиставлення, які є нерівноцінними: вони складають ієрархічні пари, в яких позитивний член панує над негативним. Наприклад, біле – чорне, світло – тьма, присутність – відсутність, громадський – приватний, людина – звір, чоловік – жінка. Цю обставину, зафіксовану лінгвістами підкреслюють у своїх працях такі структуралісти як Бодріяр, Дерріда та інші.
І. С. Кон пише, що «лінгвісти давно підмітили, що хоча в системі бінарних опозицій (чоловіче – жіноче; хороше – погане) обидві категорії корелятивні, їх семантичний статус неоднаковий: одна категорія виглядає більш важливою, відправною… тоді як інша здається похідною, «маркованою», її значення визначається через першу, немарковану категорію. Наприклад, в опозиції «чоловік – жінка» немаркованою категорією зазвичай є чоловік, а в опозиції «дорослий – дитина» немаркованою категорією є доросла людина. Це правило діє і при співвіднесенні різних соціальних ідентичностей: представникам «вищої», немаркованої категорії приписується більша ступінь свободи та індивідуальної варіабельності поведінки».
Дерріда виступив проти односторонньої оцінки позитивного терміну в парі й висунув принцип деконструкції пар у якості засобу викриття нерівності понять, на яких побудована вся європейська культура й західне мислення.

Вітаємо!

Ми — дослідники з України (Антон Курапов, Іван Данилюк), Німеччини (Маріус Бьолтціг), Швеції (Лін Петерсдоттер), Данії (Анет Бонн), Польщі (Крістіан Баржиковскі) та Великобританії (Скот Коул). У нашому дослідженні ми прагнемо краще зрозуміти, як війна впливає на психологічне здоров’я українців та на уявлення про майбутнє.

Участь у дослідженні є добровільною та анонімною.

📝 Що включає дослідження?
Дослідження складається з двох великих опитувань:

1️⃣ Про події та спогади: Ми запитаємо про ваші спогади, пов'язані з початком війни, а також ваші думки та відчуття щодо подій останніх років.
⏳ Тривалість заповнення: 30–40 хвилин.
🎁 Подяка за участь:
📌 Ми зробимо благодійний внесок у розмірі 1,50 євро (приблизно 80 грн) у фонд на ВАШ вибір.
📌 Ви зможете взяти участь у розіграші 1000 грн.
📋 ВІЗЬМІТЬ УЧАСТЬ ЗА ПОСИЛАННЯМ
https://psychocracow.fra1.qualtrics.com/jfe/form/SV_d5yd2C2XfFr7I4C?Q_Language=UK

2️⃣ Про психологічний стан: Ми поцікавимося вашим самопочуттям, якістю сну, емоційним благополуччям, стресом і адаптацією до складних обставин.
⏳ Тривалість заповнення: 30–40 хвилин.
🎁 Ваша подяка за участь:
📌 Ви зможете взяти участь у розіграші 1000 грн.
📥 ВІЗЬМІТЬ УЧАСТЬ ЗА ПОСИЛАННЯМ
https://forms.gle/dpbz2XVj1RP15EMg7

Якщо у вас виникнуть питання, звертайтеся до Антона Курапова: [email protected] або в телеграм @aaakurapov

💙💛 Разом ми можемо створити кращу підтримку для тих, хто цього потребує!

✅ Факультет Психології КНУ імені Тараса Шевченка запрошує вступників-2025 за освітнім рівнем "Бакалавр" на онлайн-день відкритих дверей!
Настав час обрати спеціальність для вступу на факультет психології!
Заходьте 13 грудня 2024 року о 16.00 за посиланням:
https://us05web.zoom.us/j/83813920721?pwd=e0ffPtbdqxitTnqfc2pK23doLj7Xx8.1

Ідентифікатор конференції: 838 1392 0721
Код доступу: z2ZPi2

Будемо раді зустрічі!

У Психологічному часописі вийшла наша стаття на тему: "ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ЩОДО ВАКЦИНАЦІЇ: КРОСКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТ".
В рамках цієї статті проаналізовано психологічні фактори, що впливають на прийняття рішення щодо вакцинації, зокрема в крос-культурному контексті, а також змодельовано процес прийняття рішення щодо вакцинації в контексті дії на нього різних груп чинників: соціально-психологічних, особистісних, культурних, ситуаційних, задля розробки ефективної інформаційної програми щодо підтримки вакцинації для різних категорій населення. Проаналізовано соціально-психологічні, особистісні, культурні та ситуаційні аспекти, які визначають ставлення людей до вакцинації, акцентуючи увагу на чинниках, що спричиняють вакцинальну нерішучість. Основними серед них є хемофобія, колективна відповідальність епістемічні переконання та локус контролю здоров’я. Дослідження проводилося з використанням адаптованих та стандартизованих психометричних шкал серед україномовної вибірки, що дозволило виявити певні особливості сприйняття вакцинації у порівнянні з населенням західноєвропейських країн. На основі проведеного опитування було розроблено модель, що включає ієрархічну лінійну регресію для прогнозування готовності до вакцинації. Серед ключових змінних, що впливають на рішення вакцинуватися, виділяють колективну відповідальність, внутрішній локус контролю здоров’я та епістемічні переконання. Відповідно до результатів, соціальний вплив та почуття відповідальності перед суспільством суттєво сприяють позитивному ставленню до вакцинації. У підсумку, пропонується інтегрувати отримані висновки в інформаційні програми, що сприятимуть підвищенню рівня вакцинації, зокрема через акцент на соціальну відповідальність, інформування про безпечність вакцин та посилення довіри до системи охорони здоров'я.https://www.researchgate.net/publication/386235801_PSYCHOLOGICAL_FACTORS_IN_VACCINATION_DECISION-MAKING_A_CROSS-CULTURAL_ASPECT

✅ Сьогодні трішки про цінності та сенс, які за умов невизначеності є нашою опорою.
Слід памʼятати, що ці два явища меншою мірою є певними
переконаннями чи ідеями. Цінності та сенс — це активні складові нашої особистості.
Це певні спонуки, які дають нам змогу діяти автентично (у притаманний нам
спосіб, зберігаючи вірність собі). Джерелом сенсу життя є наша власна
активність. Його годі знайти у зовнішньому світі (Франкл, 2016). Відтак, для
того, аби досвідчувати сенс власного життя, невизначеність — не перешкода.
Цінності (те, що для нас самих є важливим і вартим зусиль) мають
здійснюватися для того, аби вони наснажувати наше життя і підтримували
активний настрій. Мало знати про власні цінності й памʼятати про них.
Важливо діяти таким чином, аби вони втілювалися.

«Я довго роздумував, де проміжна ланка між мавпою та людиною, поки нарешті не зрозумів: ми і є ця перехідна ланка».
Конрад Лоренц

✅ Цього дня, 165 років тому, 24 листопада 1859 року, було опубліковано книгу Чарльза Дарвіна «Походження видів», яка вважається основою еволюційної біології.

Лекція Каріне Малишевої «Донорство — гра з ненульовою сумою: чому ми щасливі, коли допомагаємо іншим». Вивчення усвідомлення соціальної відповідальності та альтруїстичної мотивації.
https://www.youtube.com/watch?v=ofj8149O_Xc

✅Про число Данбара!

Число Данбара, яке запропоноване англійським антропологом Робіном Данбаром, каже нам, що людина може підтримувати і будувати соціальні зв’язки в діапазоні від 100 до 230, найчастіше вважається рівним 150.
Соціальні психологи, досліджуючи людські соціальні зв’язки, стверджують, що в людини може бути 3-5 найближчих друзів. Далі йде коло від 12 до 15 осіб, які нам не байдужі. Кожен з нас теж може бути членом певних товариств, так от співтовариства, які мають в основному не більше 150 членів краще функціонують, аніж ті, число яких наближається до 200, адже зазвичай вони розколюються в результаті внутрішніх суперечностей на декілька незалежних.

Шановні колеги, читачі!
На сьогодні у розвинених країнах Заходу психологія є однією з авторитетних та затребуваних наук, яка робить суттєвий внесок у суспільний розвиток. В Україні психологія перебуває на етапі інституціалізації, завоювання авторитету і належного місця у суспільстві. Пожвавлення цього процесу потребує змістовної професійної комунікації, створення та підтримки професійного комунікативного простору. Це є головною метою нашого “Вісника Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія Психологія”. Наш Вісник є міждисциплінарним, і присвячений різним галузям психології.
Запрошую до співпраці!

https://sciencejournals.knu.ua/visnyk-kyivskoho-natsionalnoho-universytetu-imeni-tarasa-shevchenka-psykholohiia.html?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR3HvfvRFkW-QLPZr5ry_O1_5HUIsfu95UU0bOj-NNZfWwJWuFBjO2pei5c_aem_JfftzHsun5XdmOc8ErCwvw

Комітет з присудження премій Української психологiчної асоцiацiї від 04 листопада 2024 року: "За внесок у популяризацію наукових ідей у галузі психології" у номінації "Кращий молодий психолог-2024" відзначає аспірантку кафедри експериментальної та прикладної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Кучину Валерію Валеріївну!
Українська психологiчна асоцiацiя бажає миру, добра і достатку, творчого натхнення і невичерпної енергії!
Подальших звершень на шляху до особистого й національного добробуту!

Комітет з присудження премій Української психологічної асоціації від 04 листопада 2024 року: "За популяризацію наукових знань і цикл наукових праць у галузі психології" у номінації "Кращий психолог 2024 року" відзначає професорку кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Донецького державного університету внутрішніх справ (місто Кропивницький) Богучарову Олену Іванівну!
Українська психологiчна асоцiацiя висловлює глибоку повагу і щиру подяку та зичить натхненно продовжувати справу життя та досягати нових професійних вершин!
Яскравих творчих звершень, ресурсності, спокійного, мирного, благополучного життя і перемоги – особистої, суспільної, державної!

Центр американських студій із радістю запрошує вас взяти участь у синхронному курсі вихідного дня, на якому буде розглянуто тему терапевтичної емпатії з точки зору теорії та практики, під назвою «Therapeutic Empathy: Contemporary Theories and Applications».

Курс проводить професор Шеннон Макінтайр, яка є доцентом кафедри клінічної психології Антіохійського університету Нової Англії. Нещодавно вона закінчила постдокторську стипендію в програмі психотерапії в Cambridge Health Alliance, філії Гарвардської медичної школи, де вона проводила психодинамічне лікування дорослих пацієнтів. Доктор Макінтайр також стажувалась в госпіталі Пенсільванії, надаючи індивідуальну терапію пацієнтам у місцевій клініці та пацієнтам паліативної допомоги. Вона здобула ступінь доктора філософії з клінічної психології в Лонг-Айлендському університеті в Брукліні та ступінь бакалавра в Каліфорнійському університеті в Берклі.

Цей курс підкреслить важливість стосунків і їхню центральну роль у нашій роботі як психологів.

👉 Ви вивчите якості, які впливають на поведінку людей у різних стосунках, а також здатність орієнтуватися у відновленні розривів.

👉 Ви навчитеся визначати міжособистісні упередження та «сліпі плями» людей, а також їхній вплив на здатність до терапевтичної емпатії.

Щиро заохочуємо амбітних психологів, аспірантів, студентів та науковців взяти участь у курсі.

Дата проведення курсу: 8 листопада 2024 року. Пропонуємо зареєструватися до 2 листопада 2024 року.

Увага: кількість місць обмежена!

Детальніше про реєстрацію:
https://www.cfasofficial.com/ua/specialized-courses/therapeutic-empathy-contemporary-theories-and-appl

🌎🌍🌏 Психологи дедалі більше усвідомлюють взаємовплив біології та психології. Девід Мацумото – професор психології, директор Лабораторії досліджень культури та емоцій Каліфорнійського університету у Сан-Франциско стверджує, що
“перші праці про біологічні засади поведінки були позначені упередженням учених, які вважали, що біологія «ставала причиною» психології — фактично вони припускали, що наша біологічна конституція «зумовлювала» схильність до низки вчинків. Нові дослідження, присвячені взаємозв’язку біологічних й біхевіористських чинників з насильством і агресією, показують, що не тільки фізіологія впливає на поведінку, а й досвід змінює психологію аж до структури й функції мозку. Висновки цих праць дають змогу резюмувати, що перший досвід научіння й чинники навколишнього світу можуть змінити нейрофізіологічне функціонування. До чинників соціального середовища належать, наприклад, тип харчування, отримана в дитинстві травма й навіть стиль батьківського виховання. Оскільки подібні ефекти представлено на груповому рівні, це свідчить про те, що, можливо, культурні традиції впливають на біологічну будову й біологічні засади поведінки”.
Мацумото доходить висновку, що, хоча всі люди народжуються з однаковою анатомічною структурою, існують відмінності й подібності в її функціональних та фізіологічних взаємозв’язках. І ці подібності й відмінності, якщо вони є, зумовлені саме культурою.

Вийшла актуальна для нас стаття в ірландському часописі Psychiatry Research: https://www.researchgate.net/publication/385254747_The_mental_health_toll_of_the_Russian-Ukraine_war_across_11_countries_Cross-sectional_data_on_war-related_stressors_PTSD_and_CPTSD_symptoms

✅Дуже влучне висловлювання Алана Воттса — британського філософа, письменника і оратора, найбільш відомого як перекладача і популяризатора східної філософії для західної аудиторії: "Всесвіт - це гігантська чорнильниця Роршаха".

У межах дослідницького проєкту UCOM вийшла ще одна спільна стаття, у якій розглянуто зв’язок між політикою батьківської відпустки та соціальними нормами в гендерному розподілі догляду за дітьми в 48 країнах. https://www.researchgate.net/publication/385170971_Policy_as_normative_influence_On_the_relationship_between_parental_leave_policy_and_social_norms_in_gender_division_of_childcare_across_48_countries

✅ Психоаналітик Шандор Ференці дав визначення так званому «недільному неврозу», для якого характерний пригнічений стан і відчуття порожнечі, яке люди часто відчувають після закінчення трудового тижня. Такий стан виникає з так званого екзистенційного вакууму, який характеризується відчуттям нудьги, апатії і порожнечі.
✅“У моїй практиці я чую, як багато людей говорять про це, і я теж не застрахований від цього – це відчуття в неділю ввечері, коли всі очікувані проблеми на наступний тиждень, здається, повертаються до вас, ніби Сізіф відпустив той клятий валун раз і назавжди, і, ой, схоже, ти збираєшся бути тим, хто несе його зараз, якщо він не розіб’є тебе першим!”

14 жовтня на 92 році приєднався до більшості корифей сучасної американської соціальної психології, колишній президент Американської психологічної асоціації Філіп Зімбардо (1933-2024). Щоб дізнатися більше про професора Зімбардо, його праці та його величезну спадщину психології, будь ласка, відвідайте його домашню сторінку на philipzimbardo.com та його профіль на Social Psychology Network за адресою zimbardo.socialpsychology.org .

Шановні колеги та студенти!

Запрошуємо Всіх зацікавлених приєднатися до вебінару, який організовують наші норвезькі колеги з університету Осло
(Переклад з англійської забезпечується)

"What is Torture? The role of Health Proffessional in the work of documenting torture and support and rehabilitation of survivors."

(Що таке тортури? Роль медичних працівників у документуванні тортур, підтримці та реабілітації вцілілих)

Дата: 18 жовтня
Час: 10.00 - 13.30
Формат: онлайн zoom

Лектор:
професор факультету психології університету Осло (Норвегія),
психолог, експерт з питань біженців, порушень прав людини та психологічних наслідків тортур і насильства, а також лікування та реабілітації жертв тортур і насильства.   засновниця NGO, Mental Health and Human Right Info та колишній член Комітету ООН проти тортур і Підкомітету ООН із запобігання тортурам.

Лекція особливо буде цікавою тим, хто працює з постраждалими від тортур або солдатами, які побували в полоні.

Лінк на зустріч:

Join Zoom Meeting
https://uio.zoom.us/j/67757823431?pwd=FHOzqPaHdMuqPyEXKhjdlCVoAT8Y1E.1

Meeting ID: 677 5782 3431
Passcode: 614804

Наші колеги запрошують на Марафон психологічних практик і технологій!

Сьогодні відзначаємо Всесвітній день психічного здоров’я, яке було засноване Всесвітньою федерацією психічного здоров'я в далекому 1992 році. Нещодавно Всесвітня організація охорони здоров’я (далі – ВООЗ) опублікувала дані, згідно з якими кожен четвертий мешканець планети в той чи той момент свого життя має проблеми з психічним здоров’ям. Тому головною метою цього дня є привернення уваги до піклування про психічне здоров’я, допомога у вирішенні проблеми тим, хто цього потребує, покращення медичної допомоги психічно хворим та людям із залежностями.
Психічне здоров’я є невід’ємною частиною і найважливішим компонентом здоров’я. У статуті ВООЗ зазначається: "Здоров’я є станом повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки відсутності хвороб і фізичних дефектів". Важливим наслідком цього визначення є те, що психічне здоров’я – це не тільки відсутність психічних розладів і форм інвалідності.
Психічне здоров’я – це стан благоденства, в якому людина реалізує свої здібності, може протистояти життєвим стресам, продуктивно працювати і робити внесок в своє співтовариство. У цьому позитивному сенсі психічне здоров’я є основою благополуччя людини і ефективного функціонування спільноти.
✅Сократу приписують такі слова: "Не можна лікувати тіло, не лікуючи душу". Лікувати людську душу – справа тонка, кропітка і відповідальна. Тільки люди високих принципів, широкої душі і гострого розуму здатні впоратися з подібним завданням.
Коли здається, що світ густо пофарбований у сірий колір, люди йдуть до психолога з останньою надією змінити все на краще. Якщо їм зустрічається справжній майстер своєї справи, вони повертаються оновленими і знову вірять в чудеса!
У Всесвітній день психічного здоров’я бажаю вам:
• Пам'ятати про турботу та піклування про себе навіть у найскладніших ситуаціях.
• Бажаємо, аби ви мали мужність говорити про власні труднощі та переживання.
Ми знаємо, що це шалено складно. Ми також знаємо, що це не завжди є можливим. Але щоразу, коли ви відчуваєте, що це може принести користь, поділіться з іншими своїми почуттями та подіями, через які ви пройшли. Це може подарувати мужність, якої не вистачає іншим.
• Бажаємо, щоби ви використовували лише науково перевірені способи поліпшення свого психічного здоров’я. Вибір кваліфікованої психологічної допомоги – це вибір на користь вашої безпеки.
• Завжди будьте уважними до себе та розвивайте самосвідомість.
Пам’ятати про себе – це здатність помічати та аналізувати те, що відбувається всередині нас, відокремлювати емоції від фактів і обміркувати, яку функцію вони можуть виконувати. Прийняття ваших почуттів та поточної ситуації є надзвичайно важливим кроком у процесі подолання навіть найсерйозніших психічних криз.
Тож у цей день хочеться побажати стійкості, незламності, ресурсності, спокійного, мирного, благополучного життя і перемоги – особистісної, суспільної, державної!

З глибокою шаною і повагою до Вас – президент Української психологічної асоціації, декан факультету психології Іван ДАНИЛЮК

Рекомендую до прочитання!
https://nashformat.ua/products/lyudstvo.-optymistychna-istoriya-m-yaka-obkl.-927852?srsltid=AfmBOorofUOThY5H9MkbuY8pf0tvHTa-VcrHcC5gXry0LD656UOnz6Ng

✅Щирі вітання із професійним святом – Днем працівника освіти!
Цицерон свого часу сказав, що, маючи поганих кравців, - не матимемо гарного одягу, поганих пекарів - їстимемо такий-сякий хліб, а якщо матимемо поганих учителів, то не буде в нас майбутнього.
Кожен з вас щоденно наполегливо і плідно працює, відкриваючи молоді скарбницю ґрунтовних знань, чари науки і таємниці мудрості.
Бути Вчителем - це усвідомлювати, що, кладучи свою цеглинку, ти допомагаєш будувати світ, сказав великий Антуан де Сент-Екзюпері.
Радійте успіхам учнів, отримуйте задоволення від процесу, будьте окриленими!
Перемоги нам усім, миру і процвітання!

🌟 Вперше в Україні відбудеться презентація книги "Курс EFT. Енергія, травма та зцілення." (Emotional Freedom Techniques) за участю її автора: PhD. Доусона Черча.
🎁Бонус для учасників презентації - безкоштовний он-лайн вебінар "Клінічні Техніки Емоційної Свободи (EFT) - Теорія, практика, доказовість". 🔹Ведучий вебінару - перекладач книги, сертифікований спеціаліст з EFT - Володимир Танащук🌟
❓Для кого? Для психологів, психотерапевтів та всіх, хто цікавиться покращенням емоційного та фізичного здоров’я!
❗️Це унікальна можливість поспілкуватися з всесвітньо відомими вченими-практиками:
• ✨ Доктор Доусон Черч (США) — автор книги та кількох бестселерів, всесвітньо відомий письменник і дослідник в галузі енергетичної медицини.
• ✨ Доктор Девід Файнштайн (США) — співавтор книги, клінічний психолог, міжнародно визнаний авторитет та автор у галузі енергетичної психології та EFT
• ✨ Міріам Панінскі (США) — науковий керівник Програм розвитку свідомості, головний тренер EFT Universe, Майстер EFT, експерт з енергетичної психології.
• ✨ Кеті Майклсон (США) — керівник проекту "EFT for Ukraine", сертифікований спеціаліст з EFT.
• ✨ Володимир Танащук, організатор заходу, перекладач книги "Курс EFT", сертифікований спеціаліст з EFT, український партнер у проекті “EFT for Ukraine”
💬 Почесний гість:
• ✨ Сергій Сушко — бойовий офіцер, ветеран, Голова Благодійного фонду допомоги ветеранам війни. Людина, яка знає ефективність технік EFT.
🔹Запрошені:
• ✨Андрій Нагнибіда, член ради директорів групи компаній «НІКО».
• ✨Інна Пак Алпер – сертифікований спеціаліст з EFT (CША).

📣Переклад українською забезпечуємо.
🏆Ексклюзив для підписників мого Телеграм каналу! Підписники каналу та кожен, хто підпишеться на канал 👉 https://t.me/EFTforUkraine - першими отримають доступ до книги "Курс EFT" (електронна версія) українською мовою.
❗️Кількість місць обмежена, тому не пропустіть можливість приєднатись!
🗓 Дата: 2 жовтня 2024р.
⏰ Час: 19:00 за Київським часом
📍 Платформа: Zoom
📲 Як приєднатися:
• Посилання:
https://us06web.zoom.us/j/84794043397?pwd=mzOEirxc1kisqCbIktPnvmKl4AqrDS.1
• Ідентифікатор конференції: 847 9404 3397
• Код доступу: 036093

Приєднуйтесь, буде дуже цікаво! 🌍✨

Центр американських студій із радістю запрошує вас взяти участь у синхронному курсі вихідного дня, що що познайомить з усіма основними категоріями психологічних розладів у дорослих і дітей, а також теоретичними, клінічними та експериментальними поглядами на психопатологію, під назвою «The Mystery of Abnormal Psychology».
Курс проводить доктор Ютта Стріт, яка є штатним професором кафедри психології Кемпбеллського університету з 2007 року. Протягом своєї кар’єри вона викладала широкий спектр курсів у різних закладах. Останнім часом серед них були психологія розвитку, психологічна оцінка, Аномальна психологія, біологічна психологія, історія психології, методи дослідження та передові дослідження. З 2012 року доктор Стріт розробила та очолила кілька програм Study Abroad у різних містах Європи, де вона відвідала багато важливих місць (включаючи докації, пов’язані з історією психології як науки).
Під час курсу ви дізнаєтеся як:
👉 розрізняти особливості основних психологічних розладів у дорослих і дітей.
👉 зрозуміти теоретичні основи та практичне застосування різних підходів до лікування психологічних розладів.
👉 визначити останні розробки та суперечки в галузі аномальної психології.
👉 вивчати твердження щодо причин або лікування різних розладів.
Щиро заохочуємо амбітних психологів, аспірантів, студентів та науковців взяти участь у курсі.
Дата проведення курсу: 25 жовтня 2024 року.
Увага: кількість місць обмежена!
Детальніше про реєстрацію: https://www.cfasofficial.com/ua/specialized-courses/the-mystery-of-abnormal-psychology

✅Міфи про функції психолога.

Психолог не може замінити людину з медичною освітою. Відвідини психолога замість психіатра або невролога будуть мати наслідком те, що психолог скерує клієнта до відповідного медичного спеціаліста. Психолог не може вилікувати психічні розлади, однак може, у кооперації з лікарем підвищити якість життя такої людини.
Психологи не використовують прямі вказівки на те, що людина має робити. Завдання психолога – допомогти людині з’ясувати, спираючись на власні цінності, що буде кращим саме для неї.

Безкоштовний воркшоп, присвячений деструктивним переконанням, а також тероризму, конспірології тощо.
Що: воркшоп «Bad Beliefs, Echo Chambers, and Social Epistemology»
Коли: 4-5 жовтня
Де: Рурський університет (Бохум, Німеччина) + онлайн.
Запрошуємо відвідати філософсько-психологічний воркшоп, де провідні дослідники пропаганди, масової радикалізації, теорій змов, соціальних ехокамер, моральної філософії та соціальної епістемології будуть шукати відповіді на питання:
✦ Чому прихильники теорій змов не довіряють експертам?
✦ Чи зменшується відповідальність за хибні переконання в групі, чи вона має бути рівномірно розподілена між її членами?
✦ Чи є наївними люди, що вірять політичній пропаганді, і чи може пропаганда масово змінювати переконання?
✦ Як сумніви впливають на погані переконання?
✦ Яка роль теорій змов та ідеології в масовій радикалізації?
✦ Як взаємодіють російські офіційні медіа і соціальні мережі? Як маніпулювання емоціями створює ефект ехокамери?
✦ Чи є ехокамери зручним середовищем для захисту від моральної провини та епістемічної відповідальності за погані переконання, а також як джерелом моральної сліпоти та епістемічного невігластва?
Серед наших спікерів
Софія Москаленко (Sophia Moskalenko) – американська соціальна психологиня українського походження. Працює у Державному університеті штату Джорджія і Національному консорціумі з вивчення тероризму. Провідна дослідниця психологічних механізмів радикалізації, тероризму і теорій змов. Авторка праць «Механізми політичної радикалізації: Шляхи до тероризму» (має більше 2000 цитувань), книг «Тертя: Як конфлікт радикалізує їх і нас», «Пастель і педофіли: Як мислить QAnon», «Диво мучеництва: сила самопожертви в егоїстичному світі» та “Радикалізація до тероризму: що потрібно знати кожному”. Софія виступатиме з доповіддю «Смертельна дезінформація: Роль теорій змови та ідеології теорій змови та ідеології в масовій радикалізації». Оса Вікфорс (Åsa Wickforss) – філософиня і письменниця, професорка Стокгольмського університету, членкиня Шведської Королівської Академії наук і Нобелівського комітету з літератури. Авторка книги «Альтернативні факти: про знання та його ворогів» та багатьох праць про постправду, спротив знанню і роль медіа в дезінформації.
Поліна Сліва (Paulina Sliwa) – професорка моральної і політичної філософії Віденського університету, до цього працювала в Оксфорді, Массачусетському технологічному інституті і Кембриджському університеті. Пише про моральну відповідальність, феміністичну філософію та епістемологію. На воркшопі розповість про погані моральні перспективи.
Джейсон Стенлі (Jason Stanley) – один із найвідоміших сучасних дослідників пропаганди і фашизму, професор Єльського університету. Автор книг “Політика мови”, “Як діє фашизм. Політика “ми” та “вони”, “Як працює пропаганда”, «Стираючи історію: Як фашисти переписують минуле, щоб контролювати майбутнє».
Томас Ґрюндман (Thomas Grundmann) - професор філософії Кельнського університету, фахівець з прикладної та експериментальної соціальної філософії, автор праць про фейкові новини, вплив авторитетів і роль експертів, зокрема, книги «Влада експертів. Коли неспеціалістам не варто думати самостійно». Його доповідь буде про упередження, раціональність і знання.
Кіт Гарріс (Keith Harris)– доктор філософії, постдок Віденського університету, автор книги «Дезінформація, модерація контенту та епістемологія». Досліджує діпфейки, епістемологію тролів і ботів у соціальних мережах. Зробить доповідь на тему «Ангели і демони: як справжні сумніви підтримують погані переконання».
Олена Комар (Olena Komar) - доцентка кафедри філософії та методології науки Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидатка філософських наук. Старша співробітниця групи когнітивної науки Research Training Group Situated Cognition та наукова співробітниця Університету Оснабрюка. У 2022 році - запрошена дослідниця Інституту Віденського кола (Віденський університет), а у 2023 році - стипендіатка Рурського університету в Бохумі.

Детальну інформацію про усіх спікерів і програму заходу дивіться на сайті: https://bad-beliefs-echo-chambers-and-social-epistemology.jimdosite.com/

Для реєстрації заповніть додану форму або напишіть листа на адресу [email protected]
Форма для реєстрації: https://docs.google.com/forms/d/1c91R4fzHYVOY8MsD4Xd-LzOdaDmZB9SSZNM7oKaZN7s/edit#response=ACYDBNjf8381rNdBsdmEIxeOnblaFjPZklIALxtQsQED_IXucvVc0n5vXbJvNdjagDUWbvs

✅Сьогодні мова буде йти про ефект, який дослідники називають "парадокс відновлення". Це явище доволі актуальне, оскільки всі ми виснажені затяжною війною.

👌Парадокс відновлення полягає у тому, що саме тоді, коли відпочинок найбільше потрібен, відпочивати найважче. Імовірно так відбдувається через те, що для того, аби відпочивати (тут йдеться не так про пасивний відпочинок, як більше про певні активності, які наснажують людей, дають їм переживання радості та наповнюють психологічним "ресурсом") й відновлювати сили також потрібні сили. І ось коли виникає ситуація, коли сили були витрачені до останнього (для виконання певних екстренних завдань чи внаслідок стресу), то людина, хоч і відчуває гостру втому та потребу у відновленні, не може здійснити саме ті дії, які ведуть до відновлення. Метафорично кажучи, певний запас сил необхідно тримати про запас для того, аби скористатися ними на етапі відпочинку та відновлення. Інакше, якщо витратити всі сили до останнього, то їх не вистачить для самовідновлення.
✅Інший важливий аспект парадоксу відновлення полягає у тому, що він показує важливість міжособистісної підтримки та взаємодопомоги. Адже саме у такі моменти, коли людині потрібне відновлення й відпочинок, але немає власних сил для того, аби його втілили, допомога близької людини може бути як ніколи доречною.

Джерело:
Sonnentag, S. (2018). The recovery paradox: Portraying the complex interplay between job stressors, lack of recovery, and poor well-being. Research in Organizational Behavior, 38, 169-185.

✅ОГОЛОШЕННО ДОНАБІР НА МАГІСТЕРСЬКУ ОСВІТНЬО-НАУКОВУ ПРОГРАМУ «СОЦІАЛЬНА ПЕДАГОГІКА» (КОНТРАКТ, ВАУЧЕРИ)
 
✅ПОДАЧА ДОКУМЕНТІВ (РЕЄСТРАЦІЯ) СЬОГОДНІ (17.09.2024 р.)  ДО 17.00.
👌ЧЕКАЄМО АМБІТНИХ АБІТУРІЄНТІВ, ЗАЦІКАВЛЕНИХ У ЗМІНАХ СУЧАСНИХ РЕАЛІЙ НА КРАЩЕ, ВМОТИВОВАНИХ, СПРОМОЖНИХ РОЗРОБЛЯТИ ТА ВПРОВАЖДУВАТИ ПРОГРАМИ У СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ, НАЛАГОДЖУВАТИ ПАРТНЕРСТВО У ГРОМАДАХ, ЗДІЙСНЮВАТИ УПРАВЛІННЯ, ОЦІНКУ І ПІДБІР СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У РОБОТІ З ДИТЯЧИМИ, МОЛОДІЖНИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ, З ВРАЗЛИВИМИ ГРУПАМИ ДІТЕЙ, МОЛОДІ ТА ДОРОСЛИХ.
✅ПЕРЕВАГИ НАВЧАННЯ  У НАС:
- СТУДЕНТОЦЕНТРИЗМ;
- УЧАСТЬ У МІЖНАРОДНИХ ПРОЄКТАХ;
- ПАРТНЕРСЬКА ВЗАЄМОДІЯ ЗІ СТЕЙКХОЛДЕРАМИ;
- МОЖЛИВІСТЬ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ПІД ЧАС НАВЧАННЯ.
 
👌БІЛЬШ ДЕТАЛЬНУ ІНФОРМАЦІЮ МОЖНА ОТРИМАТИ ЗА ТЕЛЕФОНОМ: +380669781504.
 
 

Нещодавно вийшла наша стаття із Наталією Буркало на тему: "СЕНСОРНА ІНТЕГРАЦІЯ ТА ЇЇ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ РОЗВИТКУ ДИТИНИ". Статтю присвячено висвітленню особливостей прояву сенсорної інтеграції в дитячому віці та її значенню для цілісного розвитку дитини, зокрема розкриттю особливостей та закономірностей психічного розвитку в дитинстві, висвітленню основних етапів розвитку сенсорної інтеграції в онтогенезі, розгляду порушень сенсорної інтеграції та особливостей застосування сенсорно-інтегративної терапії з дітьми. Сенсорна інтеграція – це процес, що відбувається у головному мозку, який організує інформацію, отриману за допомогою органів чуття (зір, слух, дотик, нюх. смак), наділяє значенням відчуття, фільтруючи інформацію і відбираючи те, на чому слід сконцентруватися, дозволяє нам обдумано діяти і реагувати на ситуацію, в якій ми знаходимося, формує основу для теоретичного навчання та соціальної поведінки. Гармонійний розвиток дитини залежить від злагодженого функціонування всіх сенсорних систем. Дитинство відіграє в сенсорній інтеграції головну роль, оскільки дитина організовує не лише свої зорові та слухові відчуття, а й відчуття власного тіла та дії сили тяжіння, що сприяє цілісному розвитку дитини. Значна частина здібностей дитини до навчання –це здатність інтегрувати сенсорну інформацію, оскільки навчання залежить від здатності сприймати та обробляти відчуття від власних рухів і від зовнішніх впливів та використовувати їх для планування та організації поведінки. Часто у дітей із зниженою здатністю до обробки відчуттів також можуть бути труднощі із здійсненням довільних дій, що в свою чергу може впливати на навчання та поведінку, тому сенсорно-інтегрована терапія, яка спрямована на розвиток та інтеграцію відчуттів сприяє покращенню навчання та поведінки дитини. https://www.researchgate.net/publication/383873364_SENSORNA_INTEGRACIA_TA_II_ZNACENNA_DLA_ROZVITKU_DITINI?_tp=eyJjb250ZXh0Ijp7ImZpcnN0UGFnZSI6InByb2ZpbGUiLCJwYWdlIjoicHJvZmlsZSIsInBvc2l0aW9uIjoicGFnZUNvbnRlbnQifX0

TRES FACIUNT COLLEGIUM



Тобто троє – це вже колегія, а не таке собі зі­брання.



Якось приходить до мене на лекцію троє сту­дентів. Мало би їх бути більше, та нічого. Читаю лекцію, наче для сотні слухачів – і стільки у мене бувало, аякже.



Після перерви студентів уже двоє. Що ж, дове­деться розповісти для них одну історію.



Працював у Львівському університеті професор Гуґо Штайнгауз, один із творців Львівської математичної школи. Якось прийшло до нього на лек­цію лише троє студентів. Штайнгауз сказав: "Tres faciunt collegium", – і прочитав лекцію як ні в чому не бувало. Наступного разу прийшло двоє сту­дентів. Щоб розвіяти їх сумніви стосовно того, чи відбудеться лекція, Штайнгауз сказав, що разом з ним присутніх є троє, а tres faciunt collegium...



І от на наступну лекцію приходить єдиний сту­дент, він запитально дивиться на професора. Той каже, що їх двоє, але разом із Всевишнім, який присутній усюди, їх троє, а tres faciunt collegium...



Отаке я розповів своїм студентам. Вони посум­нішали, бо зрозуміли, що лекція все одно відбуватиметься. Навіть у найскладнішій ситуації, якщо не прийде ані жоден студент, ані професор. Тому що на небесах є Свята Трійця, а троє – це вже колегія.

Фраґмент з майбутньої книги львівського професора математики Михайла Зарічного "Університетські оповідки-2".

Добрий день. Наші польські колеги проводять детальне дослідження досвіду війни.

Заповнення опитування, наведеного нижче, займає близько 10 хвилин, воно є абсолютно добровільним та анонімним, і ідентифікувати особу чи особу респондентів неможливо.
Отримані результати використовуються тільки в наукових цілях. Ви можете будь-коли припинити відповідати.

Будемо вдячні за ваш час!


https://docs.google.com/forms/d/1jII-sHN7XaRTlL7PnowmQTS4PYdFea0WekFTMIhhlFs/edit

✅Переваги та недоліки професії психолога.

Професія психолога дозволяє спілкуватися з різними людьми та поліпшувати їхнє благополуччя та якість життя. Це дозволяє людині відчувати свою власну цінність та компетентність, робити добру справу та насолоджуватися цим. З іншого боку, багато традиційних сфер діяльності психолога, представлені в Україні недостатньою мірою, через що деякі можливості професійної реалізації перебувають лише у зародковому стані. Психолог на робочому місці часто стикається з низкою формальних вимог, а також, нерідко, з неможливістю швидко та ефективно допомогти, що потенційно веде до професійного вигорання. Належна психогігієна та усвідомлення своїх можливостей та обмежень – необхідний елемент роботи психолога на сьогодні.

🎉Сьогодні 168 років від Дня народження українського Генія - Івана Яковича Франка! Франко написав чимало праць суто з психології, але найвидатнішою є праця "Із секретів поетичної творчості". У цьому трактаті Франко порівняв поетичну фантазію із процесом сновидіння. На його думку, це явища однієї категорії: творячи свої постаті, поет значною мірою чинить те саме, що природа, викликаючи в людській нервовій системі сонні візії та галюцинації. Звичайні враження є джерелом і способом нашої смислової перцепції та витоком наших смислових ілюзій – образів, уявлень, понять, пов’язаних із довгим досвідом поколінь і кожного індивідуума зокрема.
Тут простежується, з одного боку, концептуальний зв’язок із психологізмом ХІХ ст. у мовознавстві та літературознавстві,
а з іншого – геніальне передбачення ідей несвідомого та теорії
архетипів Карла-Густава Юнга, які були розроблені значно
пізніше.