Чому українська кухня непопулярна? Таке мене спитали журналісти Твого міста. Відповідь можете почитати на сайті, а можете тут:
Ресторанний консультант та дослідник Всеволод Поліщук пояснює, якою тепер є українська кухня у Львові та чи справді знизився попит на неї.
Упродовж 12 років моїх досліджень споживчих уподобань львів’ян ринок здебільшого демонстрував перевагу італійської кухні, але бували й роки, коли українська кухня здобувала до 44% уподобань серед споживачів, тоді як італійська 42%. У будь-якому разі, українська кухня йшла дуже близько до італійської, тоді як запит на інші напрямки був у рази меншим. Українська кухня залишається затребуваною, але сприйняття їжі залежить від певних людських стереотипів щодо того, якою вона має бути.
Українська кухня стикається з викликами, оскільки в багатьох є стереотипне уявлення , сформоване змалечку. Це особливо стосується найвідоміших страв, як вареники чи борщ, адже їх смак у ресторані люди порівнюють із тим, яким він був у мами, бабусі тощо. Отже, заклади української кухні повинні працювати в межах вузького вікна можливостей, намагаючись знайти баланс між традиційним смаком і новими підходами до подачі та прикраси, а також віднаходячи забуті страви, які не мають стереотипного смак.
Люди також мають очікування щодо ціни, які не відповідають реальним умовам ресторанного бізнесу.
Наприклад, люди можуть вважати, що борщ не повинен коштувати більш ніж 60 гривень, бо собівартість його складників становить лише 30 гривень. Але ж у ресторані треба додати також витрати на комунальні послуги, зарплати й податки, і звісно ж, заробіток ресторатора. Тому зазвичай вартість продуктів у ресторані буде становити 25-35 відсотків від ціни, а не половину, як стереотипно вважають гості. У випадку з екзотичними стравами, як-от японська чи специфічна італійська кухня, де використовують імпортні інгредієнти, люди часто не помічають цього і готові платити більше. Люди готові платити 400 гривень і більше за страву з морепродуктами або імпортним сиром, але не завжди розуміють, чому українська кухня може бути такою ж дорогою. Якщо ресторан використовує якісні продукти від фермерів, готує високоякісну їжу, подає її на дорогому посуді, а також виплачує справедливі зарплати працівникам і сплачує податки, то не може продавати страви суттєво дешевше. Це питання вартості та якості. Тож питання не в популярності української кухні, вона залишається затребуваною. Просто потребу в ній часто закривають удома, в гостях, у фастфудах та в кулінаріях супермаркетів, де ціна здається більш прийнятною.
Іноді ресторатори нарікають, що важко працювати з українською кухнею, і роблять висновок, що вона непопулярна серед споживачів. Але проблема полягає не в тому, що споживачі не хочуть української кухні. Це питання глибших причин, пов'язаних із вимогами до української кухні в ресторанах.
Це не стосується лише української кухні, від цього страждають заклади національних кухонь у багатьох країнах. Що більше, в Україні подібні зміни можуть стосуватися італійської кухні в найближчому майбутньому. Наприклад, для мого покоління деякі страви, як-от шашлик, теж складно продати, оскільки вони стали звичними і часто сприймаються як частина домашньої їжі. А для молоді перестала бути екзотичною італійська кухня, це звичайна щоденна їжа. Скоро її теж буде складно продавати дорого.
Ресторани української кухні у Львові
За кілька останніх років у Львові відкрили заклади, які орієнтуються на класичну українську кухню, наприклад ресторан «МА» на вул. Лесі Українки, 30. Доволі нові також Зашкварка на Пекарській, «Ґазда» та Вуглянча на Шевченка, Мамма на Чорновола , Вічка на Героїв УПА.
Shepit на межі Львова та Брюховичів також робить акцент на українське меню. «Рафаель» чи «Древній град» теж мають у меню значну частку української кухні.
Так само досі працюють «Ресторація Бачевських», «Гасова лампа», «Голодний Микола», «Цукерня», «Пструг і вино», «Теплий п’єц», «Вулик», «Підпільний Кіндрат», «Кнайпа Курнаха».