Український Арт Дайджест від [esthète] Газети

2 світлини:
▪️1933 рік — жертви голоду на вулицях Харкова, автор фото — Александр Вінербергер;
▪️1934 рік — Альбер Марке, французький художник, з дружиною Марсель під час поїздки до СРСР, зокрема у серпні 1934 року подружжя відвідало Харків, де оглянуло пам'ятки та музеї міста (з публікації в газеті "Правда", серпень 1934)

такі поїздки по союзу (за заданим маршрутом, у супроводі підготованих гідів-перекладачів), зокрема й українськими теренами, були важливою частиною радянської культурної дипломатії. Настільки важливою, що 1933 року у Харкові по вулицях ще лежать трупи людей, що вмерли від "сталінського голодомору", а вже 1934 року сталінські функціонери катають містом європейських митців, показуючи їм "високий рівень обслуговування", "досягнення соціалістичного будівництва" і "нове прогресивне радянське мистецтво"

така "технологія гостинності" більшовиків давала непогані результати: багато іноземних гостей, зокрема митців, мистецтвознавців, журналістів, фотографів, вірили в правдивість і об'єктивність своїх вражень від всього того, що бачили під час маршруту

...у листопаді 1933 року Головна Управа Союзу Українок Америки організувала «Комітет Помочі Голодуючій Україні». На зборах було також ухвалено створити Почесний комітет, який складався б з визначних діячів української громади. Запрошений був й Олександр Архипенко, який, щоправда, відмовився від членства у комітеті, заявивши, що він дарує скульптуру для розіграшу у благодійній лотереї, аби зібрати більше грошей для голодуючої України

21 лютого 1934 д-р Неоніла Пелехович, голова комітету, відправила Олександру Порфировичу телеграму у якій підтвердила, що Союз Українок отримав його бронзовий твір «Минуле» (Past), і повідомила, що лотерейні білети для розіграшу готові та скоро надійдуть у продаж

а вже 7 листопада 1934 року власником архипенкового «Минулого» став пан Микола Бик з Массачусетсу. Він купив 4 лотерейні білети, один з яких й став переможним

Олександр Архипенко виконав роботу "Минуле" 1926 року у бронзі, сріблі і міді

доля "лотерейної" бронзової скульптури невідома, срібна перебуває у фондах Metropolitan Museum of Art у Нью-Йорку, а мідну 2008 року продали з однієї приватної колекції в іншу на Sotheby's

/архівні документи відскановано спеціально для Естет Газети та Українського Арт Дайджесту/

"1933 рік", робота українського митця-емігранта Віктора Цимбала, — одна з перших художніх спроб осмислити трагедію Голодомору

1959 року у далекому Буенос-Айресі саме це полотно було у центрі уваги гостей другої персональної виставки Віктора Цимбала. Закордонна преса, звісно, писала про штучний голод в Україні, але багато хто у світі сприймав цю інформацію з позиції "не все так однозначно". Одні — вірили, інші називали це буржуазною пропагандою

з хронік відомо, що цей твір збирав коло себе натовпи глядачів, серед яких було чимало комуністів, які проти нього активно протестували та вимагали вилучити з виставки. Вони вважали картину наклепом на діяльність радянської влади. Одного разу під час дискусії з журналістами "сталінофіли" навіть спровокували бійку

тоді картина "1933 рік" стала своєрідним публічним вироком комуністичному режиму, хоча й не мала, об'єктивно, політичного підтексту, радше — моральний. Попри це вона "кричала" так голосно, що стала гостро актуальною, а з тим і політичною

"На картині — померла від голоду жінка з дитиною... але обоє вони — вже в образі нематеріальних духів. Ці духи ширяють десь у космічному просторі, можливо, на шляху до Великого Судді. Цимбал поєднав тут реальність з маревом, динамічний порив угору й велич спокою вічності", — написав свого часу про це полотно маестро Святослав Гординський

через своє понад 30-річне перебування в Аргентині, а потім у США, через Залізну Завісу та політику радянської влади, Віктор Цимбал зник з поля зору української мистецтвознавчої науки та арткритики. Картина "1933 рік" донедавна перебувала в колекції Української Вільної Академії Наук у Нью-Йорку, а 23 лютого (дуже символічно) 2020 року твір прибув зі США до України, аби стати частиною колекції Національного музею голодомору-геноциду

вже зовсім скоро можна буде придбати новий випуск Естет Газети і навіть трохи дешевше, ніж заплатили за комедіанта 😉

трохи сніжного Львова

роботи 1960,70,90-х рр. Юрія Скандакова (1932–2007)

"Чорт з атомною бомбою" (кін. 1940-х ?), Василь Перебийніс (1896-1966)

(з публікації 1963 р., Лондон)

«Комедіант» Мауріціо Каттелана пішов з молотка за $6,2 мільйона

Вулиця Грушевського (серія «Майдан. Київ 2014-го»), 2014
Олена Придувалова

(колекція NAMU)

дуже вузькопрофільний мем

фото 1- плямиста птаха, вишита на рушнику майстринею з села Пасічне, Потавської області. Кольорові крапинки на блакитному тлі - доволі екзотичний «окрас» для української вишивки, таке не часто побачиш

минулого тижня моя #приватнаколекція несподівано поповнилася просто якимось абсолютно фантастичним гаптованим панно з Кіровоградської області, серед героїв якого - блакитна пташка у таку ж кольорову крапинку (фото 2)

🦚 тепер маю двох блакитних птахів з кольоровими ознаками

сьогодні якось не до публікацій зовсім(

Одеса, тримайтеся!
💔