Окрема думка

Голова Комітету правової політики Денис Маслов повідомив, що парламент сьогодні підтримав законопроєкт № 9462 в другому читанні, яким встановлюються реальні інструменти контролю за виконанням судових рішень:

у немайнових господарських та цивільних спорах за заявою стягувача суд може зобов'язати боржника подати звіт про виконання судового рішення;

якщо боржником є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, державне чи комунальне підприємство, суд може зобов'язати подати звіт про виконання судового рішення незалежно від характеру спору;

за наслідками розгляду звіту суд може накласти на боржника (у тому числі його керівника) штраф від 20 до 40 розмірів прожиткового мінімуму;

якщо боржник є колегіальним органом, в адміністративних спорах суд може накласти штраф на кожного із членів цього органу, які в межах своїх повноважень не забезпечили виконання судового рішення.

Крім того, якщо боржник не виконує судове рішення про зобов’язання вчинити певні дії щодо майна, стягувач зможе клопотати перед судом змінити спосіб і порядок виконання судового рішення шляхом стягнення з боржника вартості такого майна.

Також законопроєктом уточнюється порядок судового розгляду скарг на дії державного/приватного виконавця (збільшується строк, встановлюються формальні вимоги до змісту скарг).

Після вчорашньої заяви ГРД маємо ряд запитань, по-перше, до співкоординаторів ГРД, а, по-друге, до керівництва ВККС.

Отже, регламент ГРД передбачає, що всі публічні заяви схвалюються на зборах Громради.

В звʼязку з цим та для забезпечення прозорості та публічності в діяльності ГРД вважаємо, що співкоординатори ГРД мають опублікувати результати поіменного голосування за затвердження цієї заяви.

Регламент ВККС передбачає ухвалення всіх рішень колегіально.

Тож хотілося б зрозуміти, коли пленарний склад ВККС розгляне заяву ГРД та ухвалить щодо неї своє вмотивоване рішення.

Поки що ми не знайшли проєктів порядку денного з цим питанням.

Сьогодні ГРД вийшла з черговою гучною заявою щодо однієї з колегій ВККС.

Нібито в цій колегії деяких суддів Комісія аналізує не дочекавшись рішень ГРД щодо них.

Було б чесно зі сторони ГРД, напевно, вказати і строк, який члени ВККС змушені були чекати цих рішень з боку ГРД. Правда ж?

Ще одна зі скарг Громради - це те, що ГРД може лише читати/переглядати інформацію щодо суддів, а не копіювати дані та обробляти їх.

Тут маємо два коментарі:

Перший - очевидно, що ГРД має отримати право обробляти дані. Комітет правової політики мав би вже давно вирішити це питання. Бо коли треба, то в перехідних положеннях будь-яких законів завжди знаходиться місце для двох важливих речень;

Другий - так само очевидно, що інформацію поза межі ВККС ГРД копіювати не може. Тож це питання теж мало би бути вирішено законом. Адже ледачі члени ГРД все-таки мають приходити до ВККС для того, щоб читати та обробляти матеріали суддівських досьє, а не для того, щоб копіювати їх на незахищену флешку і обробляти її на незахищених ноутбуках в офісі ДЕЮРЕ чи у квартирі у Львові.

Тож сподіваємося, що Маслов та інші депутати все ж таки знайдуть час не тільки для тестів на когнітивні здібності, а і для питань доступу ГРД до суддівських досьє, а заодно і до впорядкування питання, як і де члени ГРД мають обробляти ці дані.

А заодно і питання, яка діяльність є несумісною з роботою в ГРД. Наприклад, служба в армії. І коли людина йде виконувати таку важливу державну функцію як захист України, її місце має зайняти інший представник громадськості.

І, наостанок, маленький лікбез для тих членів ГРД, які не вчилися на юридичних спеціальностях (або ж вчилися, вчилися і не довчилися).

В деяких штатах США та канадських провінціях до сьогоднішнього дня участь громадськості та журналістів в судових засіданнях дозволена лише з зошитом та олівцем.

Не можна нікого там ані записувати, ані фотографувати. Про онлайн трансляцію чи стрім мова взагалі не йде.

Тож журналісти та активісти все пишуть в зошит, а ті, хто має художні здібності, - робить малюнки, які потім і публікує.

Повторимо ще раз: пишуть в зошити та малюють, а не копіюють на флешку та фотографують суддю «крупним планом». Це про безпеку і повагу.

І якщо в питанні поваги до деяких українських суддів дійсно можна ставити знак питання, то щодо безпеки суддів та членів їх сімей ніяких виключень бути не може.

Якщо члени ВККС та ВРП не можуть виносити дані щодо суддів за межі цих органів, то і в членів ГРД не може ніколи бути такого права.

ВККС підвела підсумки результатів кваліфікаційного оцінювання у конкурсі на суддів апеляційних судів всіх спеціалізацій:

майже 94% допущених до кваліфоцінювання кандидатів взяли участь у тестуванні;

92,1% кандидатів у судді успішно склали тести;

близько 7% учасників тестування одержали найвищий можливий бал.

Тож подальшу участь у конкурсі продовжує 1588 кандидатів на 550 посад.

Тобто наразі, після першого з тестувань, конкурс в апеляції сумарно втратив близько 14% кандидатів (ті, що не заявилися, і ті, що не склали).

Це, звісно, серйозні цифри втрат як для прогнозу щодо фіналу конкурсу та можливості заповнити (точніше не заповнити) всі наявні для цілей конкурсу вакансії.

Голова Комітету правової політики Денис Маслов повідомив, що Верховна Рада ухвалила в другому читанні законопроєкт № 11425-д, яким:

прибирається вимога про 75% прохідного балу для когнітивного тестування — ВККС визначатиме його самостійно;

ці ж правила будуть застосовані до триваючого конкурсу в апеляційні суди;

тестування з історії української державності проводитиметься тільки в нових процедурах;

кандидати майбутнього добору до місцевих судів зможуть обирати спеціалізацію для іспиту.

Сподіваємося, що підпис Президента на цьому законі не забариться.

Видається, стосунки ГРД з ВККС виходять на новий фантастичний рівень.

Вчора відбулося голосування членів ВККС в рамках кваліфоцінювання одного із суддів.

Відповідно до прийнятого рішення суддя Оболонського райсуду Олександр Луценко не підтвердив відповідність займаній посаді.

12 членів ВККС проголосували За це рішення.

2 члени ВККС були Проти.

При цьому оскільки тексту рішення чи окремих думок наразі немає, нікому незрозуміло, з чим саме не були згодні ті двоє членів ВККС, які голосували Проти.

Однак, ці два голоси так обурили члена ГРД Олександра Волошина, що він вирішив «кидати каміння» в цих двох членів ВККС.

Ну якщо вже «кидати каміння», то маємо для цього декілька пропозицій:

Для початку каміння має полетіти в тих членів поточного складу ГРД, які не голосували за надання судді Луценку з боку ГРД негативного висновку.

Пан Волошин вже жбурнув в них камінь?

Далі каміння має летіти в тих членів ГРД, які не голосували в усіх інших випадках, коли ГРД надавало комусь з суддів негативні випадки.

Нагадаємо, що ГРД має практику надання негативного висновку навіть шістьма голосами За.

Всі члени ГРД за останню добу отримали від пана Волошина по каменю?

Далі каміння має полетіти в тих членів попередніх складів ГРД, які не просто не голосували за негативні висновки, а ще й сміли писати окремі думки. Це наприклад Роман Куйбіда, Андрій Савчук, Олег Якимʼяк тощо. Вони теж отримали по каменю?

А пан Волошин сам в себе камінь кинув? Бо він теж не голосував за всі 100% негативних висновків.

От тільки після того, як всі члени всіх каденцій ГРД отримають по каменю від Волошина (бо в жодного з них немає 100% голосувань за негативні висновки щодо суддів), пан Волошин може переходити і до жбурляння каміння в членів ВККС (при цьому незалежно від їх прізвищ в цій чи іншій історії).

ВРП публікує статистику, що з початку 2024 року ВРП внесла Президенту подання про призначення 453 суддів:

до місцевих загальних судів – 396 суддів;

до місцевих адміністративних судів – 29 суддів;

до місцевих господарських судів – 28 суддів.

Разом з тим, більше 120 суддів, призначених Президентом в липні та жовтні, наразі не склали присягу.

І хоча з моменту останніх Указів пройшов вже місяць, дата складання присяги так і не стала відома.

То того ж за цей час ВРП внесла подання про призначення ще декількох десятків суддів.

Тільки на цьому тижні в порядку денному ВРП стоїть розгляд 10 кандидатів на призначення.

Тож питання призначення тих, чиї подання були внесені Президенту упродовж останнього місяця, та складання присяги всіма тими, хто ще цього не зробив, не просто на часі, а мало би бути зроблено максимально швидко.

Україна - не настільки багата країна, щоб платити зарплати за перекладання паперів з місця на місце. Тому сподіваємося, що пані Мудра та пан Дубовик знайдуть у графіку Президента 5 хвилин на підписання указів та ще 15 хвилин для складання суддями присяги.

Також сподіваємося, що для цього не доведеться чекати якихось дат типу Дня суду, Різдва чи ще чогось.

20 хвилин на квартал для виконання Президентом його конституційної функції не так вже і багато.

А судова реформа не рухається, якщо нові судді не починають відправляти правосуддя.

Тож давайте її рухати активніше.

І ще одне тихе свято пройшло майже непомітно.

Про це крізь зуби написали в ДЕЮРЕ під таким заголовком:

«Рік кваліфоцінювання суддів: більша частина недоброчесних — залишились на посадах».

Читаючи заголовок, ми, можливо, вперше рішуче погоджуємося з маніпуляторами з ДЕЮРЕ. Але про це буде нижче.

Як завжди, анонімні автори в ДЕЮРЕ починають зі статистики, зазначаючи, що за рік «Вища кваліфікаційна комісія суддів перевірила 203 чинних служителів Феміди».

Далі пропонується маніпулятивне словосполученням: «Як же відбувається очищення судової системи – розповідаємо в цифрах».

Стоп-стоп! Вже ж абзацом вище розповіли!

За неймовірного сприяння засланців в Громраді доброчесності ВККС перевірила за повний рік 203 «чинних служителів Феміди»!

Де тут очищення «судової системи»???

Це ж лише ПЕРШИЙ ЕТАП «очищення» десяти відсотків тих служителів Феміди, які мали б завершити кваліфікаційне оцінювання десь до кінця 2020 року, якби завдяки зусиллям, в тому числі, дууууже відомих особистостей, не була зупинена робота ВККС на майже 4 роки.

А тому недоброчесні судді продовжують всі ці роки отримувати немаленьку суддівську винагороду, а ДЕЮРЕ продовжує піаритися, публікуючи їх доходи за місяць і за рік.

От тому ми і згодні з відкритим і добровільним визнанням з боку ДЕЮРЕ свого провалу, який міститься в заголовку: «Рік кваліфоцінювання суддів: більша частина недоброчесних — залишились на посадах».

Згодні!

Здається нам, що в тексті заголовку все-таки пропущені пару слів. Треба було так: «Рік кваліфоцінювання: більша частина недоброчесних суддів завдяки ДЕЮРЕ і ГРД залишились на посадах».

Це ж правильне уточнення з огляду на ті вибрики, які ГРД під медійною парасолькою ДЕЮРЕ влаштовувало протягом року, відводячи від себе логічні звинувачення в затягуванні кваліфоцінювання?

Про перший етап очищення ми вже згадали.

Нагадуємо, що за ним іде ще й ДРУГИЙ ЕТАП, а саме - робота ВРП з рекомендацією ВККС за відсутності, як завжди, трудяги Романа Маселка, якій у стабільному самовідводі.

А після ВРП ще можливе звернення суддів до Верховного суду (ТРЕТІЙ ЕТАП).

Ми вже не кажемо про таку можливість для суддів, як звернення в ЄСПЛ (ЧЕТВЕРТИЙ ЕТАП).

І всі ці етапи можуть легко змінити статистику ДЕЮРЕ.

Так що псевдоаналітика і маніпулювання цифрами з додаванням кожен місяць по 20 суддів, які пройшли перший етап, є не більше, ніж вправою для учня другого класу.

А словосполучення на кшталт «рівень підтримки зріс», «висновки ГРД були підтримані», «ВККС погоджується з висновками» та інші, вже давно не складають враження навіть на студентів, які відвідують з екскурсіями НАБУ і ВАКС.

От коли онуки членів ГРД, самі стануть членами ГРД, і разом з сьомим поколінням сивих членів ВККС закінчать мучитися з оцінюваннями 1800 суддів, тоді статистика ДЕЮРЕ буде щось означати.

Соромно.

Декілька днів ми терпляче чекали коментарів про результати роботи в дисциплінарній процедурі члена ВРП від парламенту Романа Маселка.

Нарешті дочекалися.

Вже на початку Маселко нагадує про своє відношення до дисциплінарної процедури:

«1 листопада минув рік з моменту довгоочікуваного відновлення розгляду дисциплінарних скарг на суддів. Це одна з найважливіших функцій ВРП, яка зараз займає левову частку часу членів ВРП».

Звертаємо увагу читачів: «відновлення розгляду дисциплінарних скарг» Маселко називає «довгоочікуваним», але стандартно для двічі члена ГРД (навіть колишнього) забуває нагадати імена тих, через кого ця «найважливіша функція» була зупинена і дійсні причини цієї зупинки.

Далі Маселко надає цифри загальної для ВРП статистики, яку раніше оприлюднила прес-служба ВРП.

Це ті самі жахливі цифри: 13000 скарг, 7000, 21082, 9800. І знову мовчанка про те, хто саме це організував? Хто?!!!

А далі текст належить тому Нарцису Маселку, до якого всі звикли:

«За рік дисциплінарними палатами притягнуто до відповідальності 117 суддів (1,2 % від розглянутих), з яких 36 подань про звільнення. До речі, 15 суддів (13 % від усіх) покарано на підставі моїх скарг».

Може в цьому реченні пропущені деякі слова?

Ось яким воно мало би бути:

«До речі, 15 суддів (13 % від усіх) ВСІМА ЧЛЕНАМИ ВРП покарано на підставі моїх скарг».

Очевидно, Маселко регулярно забуває, що він не адвокат-одинак, а «особа, що виконує функції держави в КОЛЕГІАЛЬНОМУ ОРГАНІ».

Сподіваємося, що колеги будуть надалі терпляче нагадувати йому перед кожним засіданням, що рішення про покарання або не покарання судді приймаються колегіально.

Далі Маселко дає статистику ЙОГО палати: «Я є секретарем Другої дисциплінарної палати, тому дам статистику моєї палати». Знову бачимо Нарциса.

Він не пише «палата, в якій я працюю». Він пише «МОЯ палата».

Сигнал колегам, щоб знали своє місце?

Далі йдуть його персональні результати на фоні результатів інших членів Палати та ВРП в цілому:

«Я завершив розгляд 541 з 1 566 (35 %) розподілених мені скарг. Залишок - 1025 скарг».

Завдяки цифрам, які стосуються інших членів ВРП, бачимо ознаки поганого менеджменту і селфменеджменту секретаря 2 Дисциплінарної палати.

По-перше, в своїй палаті Маселко опрацював менше всіх розподілених скарг – 36% в порівнянні, наприклад, з лідерами Палати - 55% і 58%.

І завдяки цьому результату секретаря Палати (тобто, менеджера) середній результат всієї Палати (45%) нижчий за середній результат ВРП в цілому(48%).

І ще Маселко пише: «За моєю ініціативою відкрито 41 справу (7,6 %), де я доповідач, і 2 справи, де доповідачами є інші члени палати».

Знову забуває про слова: «За моєю ініціативою ЧЛЕНАМИ ПАЛАТИ…».

Далі дещо цікаве: «Притягнуто до відповідальності 23 судді (4,3 % від розглянутих, або 20 % від усіх притягнень), з яких 6 – подання про звільнення».

А далі він вже не тільки Нарцис, а й Д’Артан’ян: «Я пропонував притягнути до відповідальності ще 8 суддів, але палата вирішила закрити провадження щодо них. Ще у двох випадках рішення не прийнято, оскільки голоси розподілились порівну (2 на 2)».

Хіба не нагадує це речення цитату з доносу? Він же не пише, а що було в скарзі? А які письмові пояснення надав на скаргу суддя? А що суддя відповідав під час засідання?

Треба ж просто вірити: він запропонував (гарний хлопець), а вони вирішили закрити (погані хлопці та дівчата).

І наостанок. В коментарі Маселка жодного слова немає про кількість самовідводів, особливо в пленарних засіданнях, і в резонансних справах, які дозволяють йому займатися особистими справами тоді, коли колеги продовжують наполегливо працювати.

Немає і жодного доброго слова про колег.

Це ті самі колеги, які додатково витрачають сотні годин, працюючи в конкурсній комісії на посаду дисциплінарного інспектора, в робочій групі по узгодженню критеріїв доброчесності, готуються до звіту в Брюселлі тощо.

Жодного доброго слова.

Соромно.

1 листопада у ВРП тихо відсвяткували рік з дня відновлення розподілу між членами ВРП скарг щодо дисциплінарного проступку судді.

А пам’ятаєте, чому було необхідно «негайно відновлювати дисциплінарну функцію ВРП»?

Нагадаємо, Дисциплінарну функцію ВРП не здійснювала протягом двох років з тієї ж причини, що і ВККС не працювала майже чотири роки, а ВРП в цілому не працювала рік.

Всі три скандальні на всю Європу випадки відсутності безперервності у виконанні передбачених Конституцією і законом функцій держави протягом 2019-2023 року не могли бути випадковим збігом обставин.

Трохи цікавої статистики.

З 1 листопада 2023 року по 31 жовтня 2024 року членам ВРП було розподілено 20 800 дисциплінарних скарг.

З майже 21 тисячі скарг були розподілені 14 004, дисциплінарне провадження в яких не завершено попереднім складом ВРП, та скарг, які надійшли з 5 серпня 2021 року по 31 грудня 2023 року, а також 6796 дисциплінарних скарг, які надійшли за 10 місяців 2024 року.

Це все впало на членів і членкинь з нового складу ВРП, які з’явилися на щастя судової влади в результаті позитивних висновків про їх бездоганну доброчесність.

Додамо: і висновків про працездатність агентів змін, якщо вони реально існують.

А тепер результат діяльності за рік: ВРП сукупно розглянула 10 046 дисциплінарних скарг, з них:

3435 скарг залишено без розгляду та повернуто скаржникам членами ВРП;

2979 скарг залишено без розгляду та повернуто скаржникам Дисциплінарними палатами ВРП;

3363 скарги, за результатами розгляду яких ДП ВРП прийнято рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи;

97 скарг, за результатами розгляду яких ДП ВРП прийнято рішення про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності;

І нарешті! Нарешті головне!!

151 скарга, за результатами розгляду яких ДП ВРП прийнято рішення про притягнення 117 суддів до дисциплінарної відповідальності із застосуванням таких видів дисциплінарних стягнень:

попередження – щодо 51 судді;

догана з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця – щодо 17 суддів;

сувора догана з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців – щодо 10 суддів;

подання про тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя – щодо 3 суддів.

А ось головне, про що мріяв Маселко, ідучи на Голгофу у ВРП:

подання про звільнення – щодо 36 суддів.

Агенти змін, це серйозно??? Всього 36???? Але ж саме статистика звільнених суддів є метою «Агентів змін»!

Для порівняння: у оприлюдненому в березні 2021 року звіті Фундації ДЕЮРЕ про результати здійснення дисциплінарної функції попереднім складом ВРП наведені такі цифри подань на звільнення:
2017 рік - 56;
2018 – 35;
2019 – 58,
2020 (ковід) – 14.

Результат порівняння: або в ВРП немає жодного агента змін, або кількість нерадивих суддів щороку приблизно однакова, незважаючи на наявність «агентів» у складі ВРП.

Скажемо правду про результати.

Ми зовсім не вважаємо, що статистика щодо кількості суддів, до яких застосовано дисциплінарні санкції, є критично важливою.

Важливо зовсім інше.

Наприклад, причини незрозуміло великої кількості дисциплінарних скарг, більшість з яких на думку всіх поколінь членів ВРП є інформаційним сміттям.

Також важливо розуміти, як можна зменшити кількість реальних порушень закону і суддівської етики.

Це ж і є запобігання.

От таким міг би бути результат «агентів змін».

Де він?

Сьогодні ВККС у пленарному складі розглядатиме вже вчетверте питання відповідності займаній посаді Голови Господарського суду Київської області Павла Горбасенка.

Чим відомий цей персонаж?

Перше, надмірними доходами та майном, які неможливо пояснити зарплатою судді першої інстанції в 100 тис грн.

Друге, фіктивними розлученнями, під час яких майно «колишньої» дружини не декларується, а діти регулярно народжуються.

Третє, поїздками за кордон з «колишньою» дружиною та оформленням на неї значної кількості майна Горбасенка.

Це очевидна недоброчесна поведінка з метою приховати надмірні статки.

Четверте, втручанням в авторозподіл справ та численними порушеннями з боку Горбасенка доступу осіб до правосуддя.

Пʼяте, як і деякі інші судді, які отримали свій статус під час президентства Януковича завдяки впливовим родичам, Горбасенко став суддею завдяки звʼязкам його першої (і дійсно колишньої) дружини, яка була донькою судді Верховного Суду України Барбари.

І як і всі діти, племінники, коханки суддів ВСУ тих часів Горбасенко був відправлений в тихенький, але тепленький суд - Господарський суд Київської області.

Під час головування Горбасенка цей суд перетворився на маленький ОАСК.

Висновок ГРД щодо цього персонажу тут https://grd.gov.ua/wp-content/uploads/2024/05/2024.05.26_Horbasenko_vysnovok-NR_bliurenyy-.pdf

ВРП цього тижня продолжить співбесіди з кандидатами в дисциплінарні інспектори.

Також Вища рада правосуддя розгляне питання призначення 10 суддів, відрядження 6 суддів та звільнення 4 суддів за загальними обставинами та 1 судді у звʼязку із вчиненням дисциплінарного проступку.

У порядку денному ВРП також розгляд низки дисциплінарних скарг та перерозподіл видатків між судами.

ВККС цього тижня продовжить кваліфікаційне оцінювання суддів.

В порядку денному Комісії знову скандально відомі судді - голова Господарського суду Київської області Павло Горбасенко та Юлія Аблова, суддя Комінтернівського райсуду Одеської області та дружина судді ОАСКу Євгенія Аблова.

В порядку денному також ряд відряджень суддів:

до Деснянського райсуду Чернігова;

до Тернівського міського суду Дніпропетровської області;

до Житомирського райсуду Житомирської області;

до Красноградського райсуду Харківської області (оголошено перерву 13 листопада 2024 року);

до Франківського райсуду Львова (оголошено перерву 16 жовтня 2024 року).

18 листопада о 17:00 відбудеться засідання Дорадчої групи експертів, на якому планується розглянути питання про обрання голови та секретаря ДГЕ.

Сподіваємося, що Ярослава Романюка вже ні на які посади не оберуть, оскільки його неприховане упереджене ставлення до частини кандидатів очевидно шкодить репутації Дорадчої групи експертів.

ВККС оприлюднила результати сьогоднішнього тестування до АП ВАКС.

На іспит з 61 кандидата з'явилось 53 особи.

З них:

49 - успішно склали (2 з максимальним балом - 150);

4 - не склали.

Тобто 13% кандидатів не прийшли на іспит.

92% кандидатів з тих, що прийшли на іспит, склали його успішно.

4% з тих, хто успішно склав тест, отримали максимальний бал.

Результаті гірші, ніж в загальних апеляціях, але відповідають тим, що були вчора на тестуванні кандидатів в першу інстанцію ВАКС.

Результати усіх сьогоднішніх учасників тут
https://www.vkksu.gov.ua/sites/default/files/15.11.2024_vaks_ap.pdf

Конкурсна комісія оголосила двох переможців конкурсу на посаду члена ВККС:

Суддя Господарського суду Рівненської області Оксана Андрійчук

Суддя Вищого антикорупційного суду Віталій Крикливий

Відео засідання Конкурсної комісії за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=E1JlfjXKh4w.

Прізвища переможців Конкурсна комісія передає до ВРП, яка і призначить одного з них членом ВККС (або не призначить😀).

Сьогодні о 10:00 відбудеться офіційне засідання Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів ВККС.

Ми подивилися співбесіди з усіма чотирма кандидатами і мусимо зазначити, що Конкурсну комісію чекає складний вибір, адже, очевидно, що всі четверо кандидатів значно слабкіші за тих, кого Конкурсна комісія відібрала минулого разу.

Тож про підсилення ВККС мова взагалі не йде. Тут тепер головне - не створити цим новим призначенням для поточному складу ВККС ще більше проблем, ніж вони наразі мають.

Сьогодні кандидати до першої інстанції ВАКС складали тест на знання норм права.

На іспит зі 100 кандидатів з'явилось 87 осіб.

З них:

74 - успішно склали (3 з максимальним балом - 150);

13 - не склали.

Тобто 13% не прийшли на іспит.

15% з тих, що прийшли на іспит, не склали тест.

А максимальний бал отримали лише 4% кандидатів з тих, хто склав успішно. Або 3,45% з тих, хто прийшов на тестування.

Тобто результати гірші від тих, що мали кандидати в апеляції.

Результати усіх учасників, що склали тестування сьогодні, тут https://www.vkksu.gov.ua/sites/default/files/14.11.2024_vaks.pdf

Завтра тестування складатимуть кандидати в Апеляційну палату ВАКС.

Голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики Денис Маслов повідомив, до Комітет рекомендував ухвалити у другому читанні законопроєкт № 11425-д.

Цим законопроєктом:

прибирається вимога про 75% прохідного балу для когнітивного тестування — ВККС визначатиме його самостійно;

під час триваючого конкурсу в апеляційні суди когнітивне тестування проходитиме за новими правилами;

кандидати майбутнього добору до місцевих судів зможуть обирати спеціалізацію для іспиту;

у триваючих конкурсах до апеляційних судів і ВАКС тестування з історії української державності не проводитиметься.

Нарешті, депутати починають приходити до тями та виправляти минулорічні помилки.

Сподіваємося, цей маленький, але важливий законопроєкт ухвалять якнайшвидше.

В парламенті зареєстрований законопроєкт про створення Вищого суду з публічно-правових спорів (законопроєкт # 12206).

Картка законопроєкту тут https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/45242.

Детально його положення розписав СЮГ тут https://sud.ua/uk/news/publication/315577-v-rade-zaregistrirovali-zakonoproekt-o-sozdanii-vysshego-suda-po-publichno-pravovym-sporam.

Ним запропонована ще більш дивна процедура перевірки та призначення суддів, ніж ті, що існують зараз.

Так, перевірятиме доброчесність кандидатів в судді Експертна рада, яка складатиметься з 3х представників, запропонованих Радою суддів України, і 3х представників міжнародних партнерів.

Тобто авторам законопроєкту не достатньо досвіду призначення в подібні комісії, наприклад, Ярослава Романюка чи Володимира Кузьменко? Треба ще й в цю Експертну раду напхати якихось сумнівних персоналій?