Міндовкілля

Світлана Гринчук в ефірі марафону Єдині новини розповіла про ситуацію в акваторії Чорного моря після аварії російських танкерів та дії Міндовкілля, УкрНЦЕМУ та Держекоінспекції.

Зокрема, Світлана Гринчук зазначила, що згідно з отриманими даними, більша частина мазуту з плям, які зафіксовані на супутниковому знімку, досягають лише прибережних зон південного узбережжя Криму під впливом метеорологічних і гідродинамічних умов.

За таких умов, відповідно до поточних прогнозів, узбережжя Одеської області залишається поза загрозою забруднення мазутом та відсутні передумови його забруднення у найближчий тиждень.

Також Міністр розповіла про важливість заборони так званого "джипінгу" у заповідних зонах.

🌡 ​​Критичні 1,5°C вже досягнуто? Темпи потепління б'ють “рекорди рекордів”

▪️За даними вчених, протягом 12 місяців поспіль (з липня 2023 року по червень 2024 року) середня глобальна температура Землі досягала або перевищувала 1,5°C порівняно з доіндустріальною. І до того ж у травні рівень вуглекислого газу в атмосфері досяг рекордного показника 426,90 ppm. Це найвищий рівень за мільйони років, і він продовжує зростати швидше, ніж будь-коли за часів існування людства.

▪️За таких темпів довготермінове потепління у 1,5°C буде досягнуто приблизно на початку 2030-х років. Перевищення цього порогу буде мати наслідки, що значно погіршать життя людини та екосистем, а також ставлять під сумнів виконання Паризької угоди. Вона має на меті утримати «підвищення глобальної середньої температури на рівні значно нижче 2°C вище доіндустріального рівня». І її учасники докладають зусиль, щоб «обмежити підвищення температури до 1,5°C вище доіндустріального рівня» до кінця сторіччя.

▪️Враховуючи, що попередня найдовша серія перевищення 1,5°C тривала три місяці у 2016 році, нинішня послідовність демонструє значно більші аномалії, ніж будь-коли раніше.

▪️Така безпрецедентна частота перевищення цих порогових значень свідчить про те, що глобальне потепління наближається до 1,5°C.

▪️Треба розуміти, що науковці дуже обережно роблять прогнози, адже йдеться про глобальні і надзвичайно складні процеси, на які впливає багато чинників. Але навіть з цих стриманих формулювань зрозуміло, що справи у нас кепські. Власне, минулий рік, який також ознаменувався серією природних катаклізмів по всьому світу, яскраво нам це демонструє.

📚 Треба пояснити: ці, поки що тимчасові, перевищення температурного порогу поки не означають, що ціль Паризької угоди не буде досягнута. Угода передбачає «довгострокове підвищення температури», тому ми можемо вважати, що встановлений нею ліміт буде порушено, коли середньосвітова температура залишатиметься на 1,5°C вищою за доіндустріальну протягом двадцяти або тридцяти років — періоду, який зазвичай використовується для визначення клімату. Однак Паризька угода не містить чіткої методології або орієнтирів для офіційного методу визначення того, коли межа в 1,5°C може бути порушена, і це питання є предметом наукових дискусій на міжнародному рівні.

❔ Чому ж так важливо втримати потепління хоча б на рівні 1,5°C? У своїй спеціальній доповіді «Глобальне потепління на 1,5°C» (2018 р.) Міжурядова група експертів зі зміни клімату детально описує наслідки перевищення порогових значень у 1,5° та 2° для організмів, екосистем, інфраструктури тощо. Наприклад, згідно з доповіддю, при підвищенні температури на 1,5°C до 6% комах, 8% рослин і 4% хребетних тварин втратять більше половини свого кліматичного географічного ареалу, тобто території, де вони можуть вижити. При 2°C ці цифри стають значно вищими: до 18% комах, 16% рослин і 8% хребетних тварин.

▪️Вплив на екосистему океану та океанічні течії вже є дуже високим при потеплінні на 1,5°C: скажімо, може зникнути переважна більшість тропічних коралових рифів, змінюється напрям та температура течій. А при подальшому потеплінні до 2°C, не тільки втрачається біорізноманіття та посилюються катаклізми на планеті, але й запустяться ланцюгові процеси (наприклад, океани почнуть віддавати накопичене тепло, вивільниться метан, який поки що “законсервований” у вічній мерзлоті), і потепління відбуватиметься надзвичайно швидкими темпами.

▪️ Це лише кілька прикладів, що ілюструють важливість утримання глобального потепління якомога ближче до 1,5°C. До того ж чим повільніше відбуватиметься цей процес, тим більше маємо часу для адаптації і людей, і всього живого. Саме тому факт, що порогові значення порушуються так часто – дуже тривожний сигнал, і вимагає кардинальних рішень від людства.

🦌Цей красень - олень благородний.

Вже 13 років цей величний ссавець проживає у нацпарку “Галицький”. Знайшли його маленьким у с. Тухля на Львівщині місцеві жителі та направили на реабілітацію до парку.

🦌Олень благородний – найбільший представник свого роду. Самці більші за самиць і мають велик гіллясті роги, маса яких може перевищувати 15 кг. Щороку, на початку лютого, самці скидають роги, які повністю відростають до серпня. Олень благородний – соціальна тварина, в стаді дотримуються жорсткої ієрархії. В період розмноження самці конкурують за гареми самок.

​​🔵Відбувся круглий стіл на тему «Обговорення проєкту Закону України “Про ринок деревини” № 4197-д організований Комітетом Верховної Ради України з питань економічного розвитку

💬За словами заступника Міністра захисту довкілля і природних ресурсів України Сергія Власенка — доопрацювання прийнятого в першому читанні та подальше прийняття проєкту Закону «Про ринок деревини» є вкрай важливим рішенням.

💬“Український ринок деревини вже давно потребує встановлення чітких єдиних правил роботи, де будуть збалансовані інтереси всіх учасників процесу та працюватимуть принципи вільної і добросовісної конкуренції. Цей законопроєкт має враховувати позиції сторін та наші євроінтеграційні зобов’язання. Ми сформували наш пакет пропозицій щодо доопрацювань його окремих положень які спрямовані на захист довкілля та курсу до європейського законодавства і найближчим часом направимо до профільного комітету”, — зазначив Сергій Власенко під час засідання круглого столу.

⏹️Серед новацій, які запроваджує даний законопроєкт:

◻️усі операції з деревиною підлягатимуть обов’язковому внесенню до системи електронного обліку деревини;

◻️встановлюється заборона будь-яких операцій щодо лісоматеріалів необроблених, деревини паливної, якщо їх заготівля спричинила знеліснення, або вони були заготовлені з порушенням порядку, встановленого законодавством;

◻️встановлюються загальні вимоги щодо продажу деревини у роздріб фізичним особам для задоволення соціально-побутових потреб;

◻️передбачено створення реєстру суб’єктів господарювання, які провадять діяльність з переробки деревини.

​​🔻Інформація УкрНЦЕМ щодо розповсюдження нафтопродуктів у Чорному морі після аварії російських танкерів: прогнозування щодо поширення забруднення до 13 січня 2025 року

15 грудня 2024 року в умовах шторму в районі Керченської протоки сталася аварія танкерів "Волгонефть-212" та "Волгонефть-239", яка спричинила потрапляння значної кількості мазуту в морське середовище. Подальший моніторинг засвідчив активне розповсюдження забруднюючих речовин у водах Чорного моря.

📡Згідно з останніми супутниковими знімками Sentinel-1 — підтверджено значне поширення мазуту вздовж південного до південно-західного узбережжя Криму. У районах м. Севастополь та м. Кача зафіксовано мазутні плями протяжністю до 15 км, а загальна площа забруднення чорноморської акваторії сягнула близько 1000 км².

💢З огляду на ймовірність подальшого розповсюдження мазуту у західному напрямку Чорного моря УкрНЦЕМ виконав прогноз його поширення у морських водах до 13 січня 2025 року.

Для моделювання використовувалася система NOAA GNOME (General NOAA Operational Modeling Environment). Результати розрахунків демонструють динаміку поширення забруднення у часовому та просторовому аспектах.

💢Так, згідно з моделлю, мазутні плями під впливом метеорологічних і гідродинамічних факторів досягають прибережних зон західного узбережжя Криму. При цьому, течії, що переважають та напрямок вітру, сприяють дрейфу плям у північно-східному напрямку. Разом з тим, спостерігається продовження забруднення кавказького узбережжя, зокрема в районі від мису Панагія до Анапи.

💢За прогнозом, станом на 8 січня 2025 року, узбережжя Одеської області перебуває поза загрозою забруднення мазутом, та на даний час відсутні передумови його забруднення.

💢Для оцінки екологічного впливу та контролю за поширенням забруднення Міндовкілля спільно з УкрНЦЕМ здійснюють регулярний моніторинг супутникових знімків, аналіз отриманих даних моделювання, а також враховуються повідомлення медіа. Цей комплекс заходів спрямований на забезпечення своєчасного реагування та розробку стратегій для мінімізації наслідків забруднення в чорноморському регіоні. Про будь-які зміни у прогнозу поширення забруднення буде проінформовано відповідні служби та громадськість.

⏹️Також Державна екологічна інспекція Південно-західного округу буде здійснювати щоденний моніторинг за станом вод та узбережжя Чорного моря на території Одеської та Миколаївської областей для оперативного реагування на випадок виявлення забруднення.

💬Державна екологічна інспекція України ініціювала звернення до Одеської та Миколаївської ОВА щодо ініціювання скликання позачергових засідань комісій ТЕБ та НС для планування заходів із локалізації та ліквідації можливих мазутних забруднень вод та узбережжя.

​​Як ви думаєте, що це?

Як раз види цих грибів і досліджують на території нацпарку "Слобожанський".

🔎Досліджують за допомогою метабаркодингу. Це дозволяє визначати види грибів на основі ДНК, яка міститься в навколишньому середовищі.

🍄У сосновому лісі парку в рамках проєкту "FunDive" було проведено збір матеріалу для метабаркодингу: ґрунту, мертвої деревини та спор грибів, що знаходяться в повітрі. Надалі з цих зразків буде виділено ДНК грибів та проведено визначення видів. Збір проводили науковці парку разом із мікологом ХНУ ім. Каразіна Андрієм Усіченком.

🍄Також застосовувався класичний метод збору плодових тіл грибів. Це дозволить порівняти ці два підходи до дослідження та вдосконалити метод метабаркодингу.

🍄Результати цього дослідження не лише доповнять знання про видове різноманіття грибів на території НПП "Слобожанський", а й допоможуть оцінити природоохоронну цінність місцевих лісів.

✅ Верховна Рада України відновила обов’язкову звітність щодо викидів парникових газів

Парламент схвалив у другому читанні законопроєкт про відновлення системи МЗВ. Це – важливий довкіллєвий законопроєкт для продовження переговорного процесу та декарбонізації за європейськими стандартами.

298 голосів народних депутатів “За” проєкт Закону № 12131 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів”.

💬 «Віднині звітність операторів установок у межах МЗВ більше не є добровільною. Проте норми Закону враховують реалії воєнного стану. Підхід до звітності залежить від місця розташування установок та ступеню їх руйнування. Законом передбачені послаблення вимог для операторів шляхом добровільного подання звітних документів за попередні роки, а також спрощення реєстрації. Усе це має на меті знизити організаційне та фінансове навантаження на підприємства, які підпадають під дію Закону про МЗВ», - коментує Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук.

💬 За її словами, відновлення цієї практики – це про отримання чітких верифікованих даних, згідно зі світовою практикою розрахунків, щодо викидів парникових газів. Це є передумовою до створення системи торгівлі викидами (СТВ), а також є одним із кроків наближення якості наших інструментів декарбонізації до європейських стандартів. До того ж прийняття цього Закону забезпечує виконання індикатору України в межах Плану Ukraine Facility, який є важливою частиною відновлення після бойових дій.

​​📢ДО УВАГИ суб’єктів господарювання та громадськості: розпочинаються термінові технічні роботи у Єдиному реєстрі ОВД

Міндовкілля повідомляє, сьогодні, 8 січня 2025 року розпочинається проведення термінових технічних робіт щодо усунення помилок у функціонуванні Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля (згідно пункту 5 Порядку ведення Єдиного реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 № 1026).

ВАЖЛИВО! У період проведення технічних робіт внесення будь-якої інформації до Реєстру буде неможливим для суб’єктів господарювання, уповноважених органів та громадськості.

У той же час документація по процедурах з ОВД, по яких триває громадське обговорення, буде доступна для перегляду.

❕ Звертаємо увагу, що зауваження і пропозиції до планованої діяльності мають надсилатися не засобами Реєстру, а на адреси уповноважених органів, що зазначені в Повідомленні про плановану діяльність та в Оголошенні про початок громадського обговорення Звіту з ОВД.

❕ Про завершення цих робіт та про відновлення функціонування Реєстру буде поінформовано додатково.

Приносимо вибачення за тимчасові незручності та дякуємо за розуміння.

#Словник _євроінтеграції_довкілля

Переговорні розділи формують основу переговорів про вступ для кожної країни-кандидата. Всього є 35 розділів, які відповідають різним сферам права ЄС. Країни-кандидати повинні адаптувати свою адміністративну та інституційну інфраструктуру та привести національне законодавство у відповідність до законодавства ЄС у цих сферах.

Відповідно до нової методології розширення 33 розділи об’єднані у 6 кластерів, де кластер «Фундаментальні сфери» відкривається першим і закривається останнім. Розділ 34 «Інституції» та розділ 35 «Інші питання» будуть розглядатися окремо.

Довкіллєві критерії зібрані здебільшого в розділі 27 “Довкілля та зміна клімату”. Водночас, окремі довкіллєві критерії можуть міститися і в інших розділах. Наприклад в таких, як розділ 15 «Енергетика».

🐗5 цікавих фактів про дикого кабана

До вашої уваги дикий кабан з природного заповідника “Древлянський”, який передає вам вітання з новорічними святами.

1️⃣У цієї тварини не дуже хороший зір, зате відмінний нюх. Кабан відчуває запах людини, особливо за вітром на відстані близько 400 м.
2️⃣Захисна броня: дикий кабан має спеціальний жировий шар на плечах, який захищає його під час сутичок з іншими самцями.
3️⃣Ці лісові мешканці проводять своє життя способом “навпаки”. Так вдень вони сплять і відпочивають, а вночі виходять на полювання з повними силами.
4️⃣Майстер плавання: кабан чудово плаває та може здолати значні відстані у воді.
5️⃣Бажання кабанів “валятися” в лісових калюжах і бочагах походить не від неохайності – так тварини рятуються від укусів різних комах і охолоджуються.

#Довкілля2024

Міжнародна співпраця у сфері захисту довкілля: підсумки 2024 року та плани на 2025

✅Понад 150 міжнародних зустрічей сприяли зміцненню партнерств і залученню міжнародної підтримки.
✅Ключовими подіями стали підписання 9 угод, серед яких меморандуми з ПРООН, ЮНІСЕФ, KPMG та USAID, а також угода з Японією щодо механізму спільного кредитування.

✅У 2025 році пріоритетами міжнародної роботи залишаються посилення співпраці з міжнародними партнерами, а також участь у ключових подіях, таких як URC2025 у м. Рим, Італія, та COP30 у м. Белен, Бразилія.

#Довкілля2024

Управління лісовим господарством: підсумки 2024 та плани на 2025 рік

У 2024 році:
✅24 600 га самозалісених земель передані від громад до ДП «Ліси України»;
✅230 млн сіянців висаджено у рамках Програми Президента «Зелена країна»;
✅Продовжено цифровізацію лісової галузі.

У 2025 році продовжуємо реформування лісової галузі для забезпечення її прозорості, ефективності та сталого розвитку.
 
Детальніше – в інфографіці.

​​🐍Символ 2025 року — змія. А що цікавого ми знаємо про них?

29 січня розпочнеться Новий рік згідно зі східним китайським календарем. Пройде під знаком Зеленої Дерев'яної Змії. Змія є символом гнучкості, мудрості, адаптації.

В Україні мешкає 10 видів змій, і серед них немає жодної смертельно отруйної. Зокрема, 5 видів полозів – це великі змії, які можуть бути агресивні, але не мають отрути; 2 види вужів; 2 види гадюк і мідянка звичайна.

Ще ми маємо 2 види безногих ящірок, які зміями взагалі не є, але виглядають дуже схоже, і людина може сплутати їх зі змією.

🐍Детальніше інформацію про деяких змій, які мешкають в українських нацпарках і заповідниках дивіться на зображеннях.

​​🔻Інформація УкрНЦЕМ щодо розповсюдження нафтопродуктів у Чорному морі після аварії російських танкерів 15 грудня 2024 року

▪️Інформуємо, що супутниковий моніторинг Sentinel-1, проведений 4 січня 2025 року, зафіксував забруднення у вигляді плям нафтопродуктів площею близько 2 км² поблизу Феодосії та 0,25 км² біля мису Такіль. Також було виявлено ймовірні сліди забруднення між Партенітом та Судаком.

▪️5 січня 2025 року: супутникові знімки підтвердили значне поширення мазуту вздовж південного узбережжя Криму. Поблизу м. Севастополь та м. Кача було зафіксовано мазутні плями довжиною до 15 км, загальна площа забрудненої акваторії становила близько 1000 км²

🟥За цей період ЗМІ повідомили про виявлення забруднених птахів у районах Ласпі, Балаклавської бухти м. Севастополь, Євпаторії, Коктебеля, Алушти та Гурзуфа.

🟥За інформацією ЗМІ відомо, що станом на 5 січня 2025 року внаслідок забруднення загинув 61 дельфін.

▪️Також, забруднення регулярно спостерігалося на кавказькому узбережжі, від мису Панагія до Анапи. У цих районах зафіксовано викиди мазуту, які можуть бути пов’язані як з аварією танкерів, так і з перерозподілом раніше вивільненого мазуту.

▪️Основне забруднення узбережжя та морських вод наразі спричинене перерозподілом мазуту, який потрапив у воду під час аварії, під впливом течій та вітру. Значна кількість мазуту досягла південного та південно-західного узбережжя Криму, створюючи серйозну загрозу для екосистеми регіону.

▪️Для контролю поширення забруднення проводяться регулярний моніторинг супутникових знімків, аналіз отриманих даних та оцінка ситуації за повідомленнями медіа.

ℹ️Міндовкілля надалі інформуватимемо щодо поширення забруднення, яке сталося внаслідок аварії російських танкерів "Волгонефть-212" і "Волгонефть-239" у районі Керченської протоки під час штормових умов 15 грудня 2024 року.

#Довкілля2024

Кліматична політика України: досягнення, виклики та плани на 2025 рік

2024 рік став важливим для розвитку кліматичної політики України:
✅Схвалений Закон «Про основні засади державної кліматичної політики» та Національний план з енергетики та клімату (НПЕК).
✅Важливою подією стала участь у СОР29 в м.Баку, Азербайджанська Республіка.
✅У 2025 році основні зусилля будуть спрямовані на відновлення системи МЗВ та впровадження СТВ. Також планується створення Науково-експертної ради з питань клімату та озонового шару.

🐧🐦🐤Взимку птахи особливо потребують нашої допомоги. Але важливо знати, як правильно їх підгодовувати, щоб допомогти, а не нашкодити.

У відео біолог Сергій Григор’єв розповідає, чим можна годувати птахів, а що категорично заборонено.

Маємо турбуватися про наших пернатих, адже це допомагає зберігати біорізноманіття.

🏞Національному природному парку “Синевир” — 36 років!

Парк отримав статус національного 5 січня 1989 року. На момент створення площа парку становила 40 400 га. У 2019 році, відповідно до указу Президента України, площу парку розширили ще на 377 гектарів.

Парк — це перлина українських Карпат з найбільшим гірським озером “Синевир”, кришталево чистими водоспадами, річками та озерами, заповідними болотами і пралісами, що належать до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Тут відкриті для відвідувачів унікальні для України реабілітаційні центри для бурих ведмедів, хижих птахів та косуль. У дикій природі, крім тих же ведмедів, можна зустріти вовка, рись, оленів та козуль. У смерекових лісах гніздяться глухарі, рябчики, на торф’яні болота залітають білі та чорні лелеки, а високо в небесах ширяють беркути.

Нацпарк “Синевир” — це душа Карпат, де місцева культура не залишить нікого байдужим. Тож плануйте свою поїздку та досліджуйте природу України!

В інтерв’ю для каналу Рада Світлана Гринчук розповіла про підсумки 2024 року для довкіллєвої сфери та пріоритети на 2025 рік.
Зокрема, йшлося про важливість впровадження реформи моніторингу довкілля, водозабезпечення населення, розмінування природно-заповідних територій та українських лісів.

У 2024 році природно-заповідний фонд України збільшився на 2815 га.

Упродовж минулого року Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів зробило важливі кроки для збереження природи та покращення екологічної ситуації:
● висадили 230 млн дерев;
● оформили понад 200 000 дозвільних документів через платформу ЕкоСистема для захисту довкілля;
● додали 2 нові онлайн послуги для бізнесу в сфері перевезення відходів. Впровадили єдину електронну геоінформаційну систему користування надрами;
● запустили онлайн-платформу моніторингу стану водних ресурсів

👉 Детальніше – в інфографіці.

Підписатися на Уряд online

#Довкілля2024

🍃🦔 Природно-заповідний фонд та біорізноманіття — підсумки 2024

✅Цього року кількість територій та об’єктів природно-заповідного фонду збільшилася на 50 одиниць загальною площею 2815 га.
✅ Загалом за 2024 рік установи ПЗФ відвідало більше 1 мільйона осіб.
✅Остаточна заборона “джипінгу” — законопроєкт прийнятий ВРУ у першому та поданий до другого читання.

У 2025 очікуємо на підтримання нових євроінтеграційних законів з збереження рослинного та тваринного світу та розвиток рекреаційної інфраструктури нацпарків та заповідників.

Детальніше про підсумки 2024 року та плани на наступний рік дивіться у інфографіці.

​​❗️ Щодо розливу рослинної олії на Миколаївщині через влучання російського БПЛА

28 грудня 2024 року внаслідок влучання російського безпілотника в резервуар із рослинною олією на території Миколаївської області сталася аварія, що спричинила забруднення ґрунтів і акваторії заток Бузького лиману орієнтовно 1800 тоннами соняшникової олії.

Зафіксовано пляму олії на площі 1000 кв. м шаром близько 1 см. 2 січня площа забруднення зросла до 9000 кв. м, а товщина шару на деяких ділянках досягла 10 см.

Фахівці Держекоінспекції провели відбір 13 проб води та ґрунту для лабораторних досліджень. У деяких точках відбору проб вміст забруднюючих речовин по жирах та маслах становить 189,7 мг/дм³.

Фахівці ДСНС вже здійснили бонування двох заток Бузького лиману, щоб не допустити подальшого поширення забруднення. Також проводяться роботи зі збору олії, відбору проб води та ґрунту для лабораторних досліджень. Вже зібрано близько 45 тонн рослинної олії з двох заток Бузького лиману. Крім того, триває збір та опрацювання матеріалів для розрахунку завданих збитків довкіллю.

За попередніми розрахунками, орієнтовна сума збитків складає 45 млрд гривень. Посадові особи Миколаївської філії ДП АМПУ, органів ДСНС та Держекоінспекції продовжують роботи з ліквідації наслідків забруднення.

​​✅Майже 5,5 тисяч гектарів перейдуть до складу природоохоронних територій нацпарку “Кармелюкове Поділля” на Вінниччині

Сьогодні Уряд погодив зміну цільового призначення земельних ділянок державної власності, розташованих на території Гайсинського району Вінницької області.

З категорії земель лісогосподарського призначення вони перейдуть до земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення та будуть передані у постійне користування нацпарку «Кармелюкове Поділля».

💬«Це рішення дозволить зберегти у відносно непорушеному стані природні лісові урочища Вінниччини. Саме тут проходить північно-східна межа поширення дуба скельного, насадження якого мають високу наукову і практичну цінність. Також у великій кількості тут зустрічаються види рослин, занесених до Червоної книги України», — зазначила Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук.

🎋Третина території Парку була заповідана ще у 80-х роках минулого століття і набула статус ботанічних заказників державного та місцевого значення. Тут виявлено рослини, занесені до Червоної книги України, Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, а також включені до Додатка I Бернської конвенції та види рослин зі списку CITES.

Основним завданням національного парку є збереження цінних природних комплексів Південного Поділля, що мають важливе природоохоронне, наукове, історико-культурне, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення.

Схвалене Урядом рішення надасть можливість передати Вінницькою ОВА нацпарку «Кармелюкове Поділля» землі для збереження та використання цінних природних територій, а отримання статусу законного землекористувача – забезпечувати парком більш ефективне виконання поставлених державою природоохоронних завдань.

☢️Чорнобильська зона відчуження — підсумки 2024

✅Перетворення Зони відчуження на Зону відродження — у 2024 році Уряд схвалив стратегію розвитку зони відчуження.

✅Верховна Рада України ратифікувала рамкову угоду з European Bank for Reconstruction and Development (EBRD) стосовно діяльності Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля. Вкладники РМСЧ анонсували підтримку протягом року близько 20 млн євро.

✅Протягом року здійснювалися підготовчі роботи до демонтажу нестабільних конструкцій Об'єкту Укриття та перевезення ВЯП та РАВ у новітні сховища задля підвищення рівнів ядерної та радіаційної безпеки.

У 2025 році активізуємо взаємодію із діючими АЕС з питань поводження з РАВ та завершимо відновлення унікальної центральної аналітичної лабораторії та мобільної лабораторії.

🔽Детальніше про підсумки 2024 року та плани на 2025 дивіться у інфографіці.

🇺🇦🇪🇺 Цього року ми активно готуємося до двосторонньої зустрічі в рамках офіційного скринінгу між Україною та Європейською Комісією за розділом 27 «Довкілля та зміна клімату».

На цій зустрічі, вже у червні, Україна презентує поточний стан та майбутні плани з досягнення відповідності законодавства праву ЄС у довкіллєвій сфері.

⚡️ Для того, щоб кожен міг поринути у процес євроінтеграції глибше та бути з нами “на одній хвилі”, ми запускаємо новий проєкт «Словник євроінтеграції: довкілля». Це серія постів, в яких ми пояснюватимемо головні терміни, пов‘язані з довкіллєвою частиною європейської інтеграції України.

Розпочнемо із загального терміну, такого як переговори про вступ.

Переговори про вступ відбуваються на міжурядових конференціях. Вони стосуються умов, за яких країну буде прийнято до ЄС, і зосереджені на ухваленні та імплементації норм та правил, які є обов’язковими для всіх держав-членів ЄС.

Переговори допомагають країнам-кандидатам підготуватися до виконання зобов’язань щодо членства в ЄС. Вони також дозволяють ЄС підготуватися до розширення з точки зору інтеграційної спроможності.

Переговори про вступ між Україною та ЄС офіційно стартували в червні минулого року.

Якщо говорити про загальний висновок Європейської Комісії за розділом 27 «Довкілля та зміна клімату» - це «певний рівень» (оцінка 2 з 5 можливих) готовності та досягнення «певного прогресу» (оцінка 3 з 5 можливих) у сфері довкілля та зміни клімату.

Водночас Звіт Єврокомісії містить три ключові рекомендації у рамках розділу 27 «Довкілля та зміна клімату», які є одними з пріоритетних планів на поточний рік:

✅ Забезпечити міжсекторальну інтеграцію екологічних та кліматичних заходів та застосування горизонтального законодавства, включно з процесом відбудови.
✅ Подати оновлений національно визначений внесок та стратегію низьковуглецевого розвитку в рамках Паризької угоди, ратифікувати Кігалійську поправку до Монреальського протоколу.
✅ Відновити функціонування системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів (МЗВ) та прийняти план впровадження системи торгівлі викидами.

❄️Зима зимою, а патрулювання Чорногірського масиву за розкладом

Працівники Карпатського біосферного заповідника поділилися з нами фото з Чорногірського ПНДВ.

🎄Карпати засніжені, помітні сліди диких тварин і панує зимова казка.

У ході обстеження території працівникам також трапилася неочікувана перешкода – дерево, що впало на дорогу. Однак, завдяки оперативним діям, інспектори швидко ліквідували перегороду, забезпечивши безпечний проїзд.

Працівники парку регулярно здійснюють патрулювання, організовують підгодівлю диких тварин та виконують догляд за інфраструктурою, забезпечуючи безпеку та збереження природних комплексів.

#Довкілля2024

▶️Ще у 2016 році Україна зробила перші вагомі кроки у довкіллєвій сфері для впровадження євроінтеграційних реформ. Тоді було схвалено Закони про оцінку впливу на довкілля та про стратегічну екологічну оцінку.

▶️Вже понад 8 років процедури ОВД та СЕО успішно працюють в Україні, навіть під час воєнного стану та в тих умовах, в яких сьогодні опинилася Україна. Результатами минулого року ділимося у інфографіці.

❄️Ось така вона, зміна клімату: в Марокко заметіль, а в Україні – весна

У кількох провінціях Марокко вперше за 50 років випав сніг. Великі території країни вкриті товстим шаром снігу, який місцями сягає пів метра, а температура повітря подекуди знизилася до -5°C.

Таке рідкісне явище для північноафриканської країни спричинив холодний циклон, що прийшов із Північної Європи.

🌞Натомість в Україні на початку нового року погода більше нагадує ранню весну. Такі нетипові погодні явища в різних куточках планети, ймовірно, пов’язані зі зміною клімату. Погода стає дедалі більш екстремальною, і відхилення від норм суттєво збільшуються.

У результаті спостерігаємо несподівані сильні снігопади в регіонах, де вони були рідкістю, або ж теплу погоду там, де “за графіком” повинні бути морози.

Як зазначають кліматологи, через глобальне потепління не просто підвищується середня температура на планеті, але відбуваються значні зміни в атмосферній циркуляції. Наприклад, якщо раніше погоду в Європі здебільшого формували повітряні маси, що рухалися із заходу на схід, забезпечуючи досить м’який і стабільний клімат, то тепер все частіше надходить сухе гаряче повітря з півдня чи холодне з Арктики. Саме тому останні роки так часто трапляються хвилі надзвичайного тепла або холоду, які при цьому можуть досить швидко змінювати одне одного.

⭕️ У акваторії поблизу входу в Керченську протоку зафіксовано нафтову пляму площею приблизно 10 км².

Міністр Світлана Гринчук в етері телеканалу Суспільне розповіла про ситуацію із розповсюдженням нафтопродуктів у Чорному морі після аварії російських танкерів.

За її словами, 31 грудня супутником Sentinel-1 було отримано знімок району поблизу Керченської протоки. У акваторії поблизу входу в Керченську протоку з боку Чорного моря, в районі населеного пункту Волна (Краснодарський край, рф), зафіксовано пляму, характерну для забруднення нафтопродуктами, площею приблизно 10 км². Додатково виявлено пляму площею близько 3 км² на відстані 28–30 км на південь від мису Опук. Значна кількість мазуту досягла південного узбережжя Криму. Є інформація про постраждалих птахів у містах Коктебель, Алушта, Гурзуф та в районі Анапи.

Також Світлана Гринчук повідомила, що загалом за майже три роки повномасштабного вторгнення рф в Україну вже зафіксовано понад 7100 випадків завдання шкоди довкіллю. Сума збитків перевищує 3 трлн грн.

Вона розповіла про найбільші екологічні злочини минулого року та їх наслідки, а також про роботу над притягненням агресора до відповідальності.

​​🌀Відновлено гідрологічний режим та екологічний стан притоки річки Рось на Київщині

Річка Безіменна у с. Мирівка на Київщині — притока річки Рось. Зараз Державне агентство водних ресурсів України завершує роботи з відновлення її гідрологічного режиму та екологічного стану, які розпочалися у 2023 році.

💧Річка Безіменна є джерелом поповнення водності найзарегульованішої річки Рось. На ділянці проведення робіт русло річки було майже повністю замулене та заросле високорослою болотною рослинністю, течія зникла. Такий стан русла спричиняв погіршення екологічного, гідрологічного, санітарного стану як річки, так і прилеглих територій. Пропускна здатність русла була майже нульова, тому при виникненні паводкових та повеневих ситуацій вода виходила на заплаву та підтоплювала прилеглі ділянки жителів села.

Заходи з розчистки русла річки покращили екологічний, гідрологічний та санітарний стан водного об’єкта та прилеглих територій. Також проведені роботи забезпечать запобігання, ліквідацію та мінімізацію збитків від проявів шкідливої дії води на площі близько 100 га. Вже розчищено 1,9 км русла річки, у тому числі виконано планування берегової лінії, корчування та захоронення очерету та коріння.

🔗Виконання зазначених заходів передбачено Планом дій щодо комплексного вирішення проблем басейну річки Рось на 2024-2030 роки, який був прийнятий Урядом у 2024 році.

#Довкілля2024

⚡️2024 рік минув, а курс на євроінтеграцію лишився.

✅ Торік Європейська Комісія оцінила прогрес України у сфері захисту довкілля на три бали, а ступінь наближеності нашого законодавства до права ЄС - на двійку. Аналізуючи досвід інших країн, можемо стверджувати - рухаємося не гірше, а навіть швидше. І це враховуючи повномасштабну російську агресію, якій протистоїть Україна.

✅ Минулого року ми виконали низку рекомендацій Європейської Комісії та пройшли багато важливих етапів - від двосторонньої роз'яснювальної зустрічі між ЄК та Україною по розділу 27 “Довкілля та зміна клімату” до початку роботи переговорної групи та підготовки переговорних позицій.

✅ Маємо і низку пріоритетів на поточний рік - тож вже працюємо над позицією України по переговорному розділу 27 та продовжуємо виконувати рекомендації.

Більше інформації у інфографіці.

♻️2024 рік був наповнений важливими подіями для сталого управління водними ресурсами України

✅Торік Урядом прийнято важливий документ — Державну цільову програму комплексного водозабезпечення прифронтових територій на період до 2030 року.
✅Також Уряд затвердив 9 Планів управління річковими басейнами.
✅Затверджено План дій щодо комплексного вирішення проблем басейну річки Рось на 2024-2030 роки.
✅Протягом 2024 року каналом Дніпро-Інгулець подано 351 млн кубометр води для водозабезпечення Миколаєва та Кривого Рогу.
✅Проведено роботи з буріння 36 нових артезіанських свердловин для водозабезпечення Донеччини.
✅Розпочато будівництво водопроводу у Одеській області.

✔️У 2025 році заплановано будівництво та реконструкція водогонів для забезпечення водою населення південних та східних областей України та артезіанських свердловин для забезпечення водопостачання населених пунктів Донецької та Херсонської областей.

Детальніше про підсумки 2024 року та плани на 2025 рік дивіться у інфографіці.

🎬Для тих, хто завдяки нашим військовим має щастя зустрічати свята вдома і дивитись кіно, ми зробили підбірку фільмів. Це не просто кіно про тварин, воно про любов, дружбу і людяність. Це фільми про життя, що є найвищою цінністю, де є сміх, сльози й надія. Вони зачіпають серце і надихають на роздуми. 

В нашій підбірці ми б хотіли виокремити український документальний фільм Антона Птушкіна “Ми, наші улюбленці та війна”. Фільм показує життя в Україні через зв'язок людей та тварин, які стали як свідками, так інколи й жертвами цієї війни. 
🟢Ми, наші улюбленці та війна, Україна, 2024
🟢Життя і мета собаки, США, 2018
🟢Шлях додому: неймовірна подорож, США, 1993
🟢Напередодні Різдва, США, 2014
🟢Білий полон, США, 2006
🟢Різдво кота Боба, Велика Британія, 2020
🟢Очима собаки, США, 2019
🟢Біле Ікло, США, 1991
🟢Рудий пес, Австралія, 2011
🟢Пригоди Паддінгтона, Велика Британія, Франція, 2014, 2017

#Довкілля2024

💻Управління відходами, моніторинг стану водних ресурсів та геоінформаційна система користування надрами - саме у цих сферах у 2024 році ми працювали над цифровізацією сервісів.

Маємо й ТОП-найпопулярніших послуг серед бізнесу на ЕкоСистемі та ще більше планів на поточний рік.

Всі деталі у інфографіці.

🌿Три роки тому в Україні створили три нових національних природних парки: «Холодний Яр» на Черкащині, «Куяльницький» на Одещині та «Пуща Радзівіла» в Рівненській області🌿

Загалом, це понад 50 тисяч гектар цінних природних ділянок, які тепер охоронятимуть. Серед них є унікальні степові та лучні території, букові праліси та старовікові ліси.

🌳Лісовий масив «Холодний Яр» – територія з унікальним набором цінних природних комплексів із відносно незначним антропогенним впливом, збереженим ядром протікання природних біологічних процесів в угрупованнях – важливий історичний та привабливий рекреаційно-туристичний об’єкт. Створенню цього надзвичайно цінного об’єкта природно-заповідного фонду передувала кропітка багаторічна робота науковців, волонтерів, природоохоронців, краєзнавців, понад 30 років.

🏝Куяльницький лиман – унікальне родовище мулових грязей і ропи. Його цілющі властивості фахівці порівнюють з Мертвим морем. Тут живуть цікаві тварини та ростуть рідкісні рослини. Також територія має історично-культурну цінність: перші поселення в районі Куяльницького лиману датуються початком I тисячоліття до нашої ери, а в околицях виявлено скіфські кургани та залишки грецького поселення III-IV століть до нашої ери. Більше про парк – читайте згодом.

🏕Території Національного природного парку "Пуща Радзівіла" є унікальними й розташовані в басейні річки Ствига. Його природні комплекси та об’єкти українського Полісся мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову та освітню цінність.

⚡️ Чому Україна бореться за природу серед жахів війни

Forbes опублікував інтервʼю з Міністром Світланою Гринчук, де вона розповіла про сферу захисту довкілля України під час війни.

Серед основних тез Міністра:

✅ Шкода довкіллю України від повномасштабної агресії росії вже оцінюється у понад 70 мільярдів доларів.

✅ Україна рішуче налаштована притягнути рф до відповідальності за всі екологічні злочини.

✅ Попри повномасштабну агресію рф Україна залишається відданою євроінтеграційному курсу і поступово досягає прогресу.

З повним текстом матеріалу можна ознайомитися за посиланням:
https://www.forbes.com/sites/davidrvetter/2024/12/30/why-amid-the-horrors-of-war-ukraine-is-fighting-for-nature/

Вдома 🇺🇦🇺🇦🇺🇦

​​🇺🇦 5 полонених захисників Чорнобильської АЕС – вдома

Про це в себе на сторінці у Фейсбук повідомила Міністр Світлана Гринчук

Сьогодні, під час чергового обміну полоненими, вдалося повернути 189 наших воїнів, серед яких п’ятеро представників військової частини №3041, що охороняли Чорнобильську АЕС на початку повномасштабного вторгнення. Вони пробули в рашистському полоні понад два роки.

💬 “На жаль, 70 захисників ЧАЕС досі залишаються в полоні. Ми пам’ятаємо про них і продовжимо боротьбу за кожного. Бажаю кожному, хто повернувся додому, щасливих свят і вдалої реабілітації. Дякую всім, хто докладає зусиль для звільнення наших героїв”, – зазначали Міністр Світлана Гринчук.

Пам’ятаємо та чекаємо на кожного, хто сьогодні у ворожому полоні.

​​⚡️Інформація щодо розповсюдження нафтопродуктів у Чорному морі після аварії російських танкерів: моделювання УкрНЦЕМ до 3 січня 2025 року

Внаслідок аварії російських танкерів "Волгонефть-212" і "Волгонефть-239", що сталася в районі Керченської протоки під час штормових умов 15 грудня 2024 року, у море потрапила значна кількість мазуту, який продовжує розповсюджуватись по акваторії Чорного моря.

💢За даними медіа, нафтопродукти забруднили понад 50 км узбережжя, зокрема південне узбережжя Криму, акваторію Керченської протоки, Чорного моря та узбережжя рф в районі м. Анапа. Станом на 30 грудня на узбережжі Анапи зафіксовано повторні викиди мазуту.

❗️Водночас у т.о. Криму зібрано та вивезено понад 226 тонн забрудненого ґрунту. Забруднення зафіксовано на березі Коктебельської бухти. Через масштабний розлив мазуту в регіоні оголошено режим техногенної надзвичайної ситуації. Нафтопродукти продовжують переміщатися у південно-західному напрямку, створюючи серйозну загрозу для південного узбережжя Криму та прилеглих акваторій. Наявність нафтових плям поблизу південного узбережжя Криму свідчить про погіршення екологічної ситуації в регіоні та створює серйозну загрозу для морських екосистем, прибережних територій та їх біорізноманіття.

💬Далі публікуємо прогноз УкрНЦЕМ щодо поширення плями мазуту у Чорному морі (використана модель NOAA GNOME).

До 3 січня 2025 року буде спостерігатись поступове розширення нафтової плями в акваторії Чорного моря. Основна маса мазуту переміститься в південно-західному напрямку, при цьому зберігається висока концентрація забруднення поблизу узбережжя південного Криму. Динаміка поширення свідчить про вплив змінних вітрових умов і течій на конфігурацію забруднення.

За результатами супутникових спостережень та моделювання розповсюдження мазуту, спостерігається розширення зони забруднення із локалізацією значних концентрацій мазуту поблизу південного узбережжя Криму.

Ця ситуація вимагає продовження спостереження за динамікою поширення та оцінки впливу на екосистеми Чорного моря. Особлива увага має бути приділена зонам локалізації високих концентрацій мазуту, а також ризикам довготривалого накопичення токсичних речовин у донних відкладеннях.

Будемо надалі інформувати про результати.

📍 Цими днями працюю в Сирії.

✅ В складі офіційної делегації України зустрілися з лідером країни Ахмадом аш-Шараа та керівництвом сирійської адміністрації. Обговорили питання забезпечення їхньої країни продовольством. Нагадаю, ми уже, в рамках президентської ініціативи «Зерно з України», відправили 500 тонн пшеничного борошна.

✔️ Також говорили про налагодження торгівельних відносин. Зокрема, про постачання української агропродукції до Сирії. У них сьогодні велика потреба в борошні, пшениці, олії і цукрі.

✔️ Важливий для Сирії і обмін досвідом. Тут зацікавлені в навчанні студентів в аграрних вишах України і трансфері наших технологій. Наприклад, у напрямку розвитку насінництва. А також цікаве наше вміння, попри війну, зберегти сталість агросектору та продовжити забезпечувати продовольчу безпеку світу.

☝️ Наголосив сирійському лідеру, що там де важко, ми поруч. Адже Україна проходить той же шлях війни і такі ж трансформації, як Сирія.

​​🌡️ Кліматична криза у 2024 році: світ отримав шість додаткових тижнів екстремальної спеки

🔥 Майже половина країн світу цього року зіткнулася щонайменше з двома місяцями небезпечної спеки, а для деяких регіонів цей період перевищив чотири місяці. Навіть у країнах із помірним кліматом, таких як Великобританія та США, додаткові три тижні спеки стали викликом для інфраструктури та систем охорони здоров’я.

📊 Середньостатистичній людині на планеті кліматична криза принесла шість додаткових тижнів екстремальної спеки. Експерти World Weather Attribution (WWA) і Climate Central зазначають, що найгірших наслідків зазнали острівні держави, жителі яких пережили приблизно 150 додаткових днів небезпечної спеки. У Європі, зокрема в Україні, ситуація теж стає дедалі критичнішою: кількість днів із ризиковано високими температурами зростає щороку. Екстремальні теплові хвилі – це один з найбільш відчутних наслідків кліматичної кризи.

📈 За прогнозами вчених, наступного року очікується збільшення тривалості теплових хвиль, що матиме руйнівні наслідки для інфраструктури, сільського господарства, водних ресурсів і здоров’я населення. Крім того, посилюються інші екстремальні погодні явища. Повені в Європі та Африці, посуха в Амазонії – це лише кілька прикладів. Урагани теж отримують додатковий імпульс. Аналіз показав, що кожен атлантичний ураган цього року став значно сильнішим через зміну клімату. Урагани «Берил» і «Мілтон» не досягли б такого рівня, якби не глобальне потепління.

🇺🇦 Україна, як і більшість країн світу, відчуває наслідки зміни клімату: часті екстремальні погодні явища, деградацію екосистем, зміни у водному балансі.

🧑‍🔬Науковці закликають негайно і радикально скорочувати обсяги спалювання вугілля, нафти та газу. За словами доктора Фрідеріке Отто, співкерівника WWA, «наслідки потепління, спричиненого викопним паливом, ще ніколи не були настільки очевидними і руйнівними».

🤝 Зміна клімату – це глобальний виклик, що потребує термінових дій як на міжнародному, так і на національному рівнях.

❄️Ужанський національний природний парк — це місце, яке поєднує дику природу, багатства культурної спадщини та історію.

🌳Мальовниче верхів’я річки Уж, звідки можна прогулятись Ужоцьким перевалом. Тут відкривається вид на Східні Бескиди. Все навколо вкрито буковими пралісами, а це більше 3 тис. га лісу, який охороняється ЮНЕСКО. Саме тут знаходиться і одні з найстаріших дерев в країні – тисячолітні Дідо-дуб та Дуб-чемпіон.

🎥Пориньте у атмосферу чарівного Закарпаття з цим відео!

Меттеріали розроблені в рамках проекту "Підтримка ПЗФ в Україні", який співфінансується урядом Німеччини через KfW.

#Довкілля2024

🍃 2024 рік був наповнений важливими подіями для сфери захисту довкілля.

✅ Так, цього року в Україні офіційно дали старт реформі зменшення промислового забруднення - Верховна Рада схвалила довгоочікуваний рамковий Закон «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення», а отже розпочато імплементацію Директиви 2010/75/ЄС.

✅ Ця реформа про зелене відновлення та екомодернізацію підприємств за європейськими стандартами, про поступовий перехід бізнесу на нові екологічно безпечні правила роботи та впровадження Найкращих доступних технологій та методів управління.

✅ Ми вже доопрацювали шість перекладених європейських НДТМ для їх застосування в Україні, визначили 18 видів діяльності, на які необхідно буде отримати інтегрований дозвіл, та розпочали розробляти онлайн сервіс видачі таких дозволів.

Наступного року очікуємо на підприємства-першопрохідців, які отримуватимуть перші інтегровані дозволи в Україні.

Детальніше про підсумки 2024 року та плани на наступний рік дивіться у інфографіці.

🌲У лісі-лісі темному, де ходить хитрий лис, росла собі ялиночка і…козуля, і рись!

❄️У природному заповіднику “Горгани” фотопастка зазнімкувала постаті диких тварин на локації з казковими ялинками.

Козуля і рись ніби “завмерли” на мить, щоб помилуватися красою засніжених Карпат.

​​🇺🇦Україна робить кроки для відновлення моніторингу викидів парникових газів

🏛️Комітет з питань екологічної політики та природокористування Верховної Ради розглянув поправки та рекомендував до прийняття в другому читанні проєкт Закону про відновлення моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів.

📄Законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів» (реєстр. № 12131 від 16.10.2024) відновлює обов’язкову звітність операторів установок у межах МЗВ, яка була прийнята у 2021 році, але через введення воєнного стану стала необов’язковою.

💬“Законопроєкт відновлює обов’язкову звітність операторів установок у межах МЗВ, яка була прийнята у 2021 році, але наразі є добровільною у зв’язку воєнним станом. Це допоможе нам підвищити ефективність збору даних щодо викидів парникових газів. Також це – логічний та послідовний крок до запровадження системи торгівлі викидами, котрий є найефективнішим ринковим механізмом скорочення викидів CO2. Додатково цей законопроєкт є індикатором отримання фінансування у межах програми Ukraine Facility”, – пояснює Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук

📊Проєкт закону дозволяє операторам не подавати звіти за 2021, 2022 та 2023 звітні роки, але, у разі прийняття законопроєкту, вони мають подати звіт за 2024 рік. При цьому було врегульовано питання терміну подачі звітності у 2025 році. Відтак, оператори установок можуть подати звіт за 2024 рік не до 31 березня 2025 року, а до 31 грудня. Також документ деталізує вимоги щодо подання документів для частково зруйнованих установок та установок, які розташовані на території, де ведуться активні бойові дії або знаходяться на тимчасово окупованих територіях.

✅Прийняття цього законопроєкту дозволить:

● Відновити обов’язкову систему МЗВ, що відповідатиме європейським та міжнародним стандартам.
● Забезпечити прозорість і точність розрахунків викидів парникових газів.
● Створити умови для впровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів, як ефективного механізму скорочення викидів.

🇪🇺Це важливий крок на шляху до виконання стратегічного курсу держави щодо набуття членства в Європейському Союзі та виконання зобов’язань України в рамках Ukraine Facility.

​​⚡️Джипінг у природно-заповідному фонді буде під забороною: ЕкоКомітет Верховної Ради України підтримав урядовий законопроєкт

Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування підтримав та рекомендував парламентарям схвалити у другому читанні урядовий законопроєкт «Про внесення змін до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» щодо забезпечення збереження територій та об’єктів природно-заповідного фонду». 

💬«Схвалення документа у II читанні поставить крапку в дискусіях щодо використання транспортних засобів на територіях природно-заповідного фонду. Ця опція залишиться в обмеженому вигляді для працівників природоохоронних установ, правоохоронних та інших органів і служб під час виконання ними своїх службових обов'язків», – зазначила Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук.

За її словами, немає ніякої критичної необхідності використання джипів, ендуро-мотоциклів та багі туристами. Цей вид відпочинку має відійти у минуле, так само як це відбулося в європейських країнах.

“Джипінг” забруднює ґрунти, знищує рослинний світ, шкодить диким тваринам. Декларуючи заборону “джипінгу”, ми реалізовуємо цивілізовані європейські практики менеджменту природоохоронних територій. 

☑️Також законопроєктом уточнено порядок скасування та зміни охоронних зон територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Ці дії мають проводиться за погодженням з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України.

💬«Щиро дякую народним депутатам та голові ЕкоКомітету Олегу Бондаренку за конструктивний діалог з усіма зацікавленими сторонами у процесі прийняття цих надважливих ініціатив. Чекаємо на голосуванні за основу вже на початку прийдешнього 2025 року”, – додала Світлана Гринчук.

​​ℹ️Інформація щодо розповсюдження нафтопродуктів у Чорному морі після аварії російських танкерів


Внаслідок аварії російських танкерів "Волгонефть-212" і "Волгонефть-239", що сталася в районі Керченської протоки під час штормових умов 15 грудня 2024 року у море потрапила значна кількість мазуту.

 За уточненими даними та результатами моделювання УкрНЦЕМ, підтвердженими супутниковими знімками, частина мазуту досягла узбережжя російської федерації, зокрема району м. Анапа, а також української частини узбережжя Керченської протоки до м. Керч.

На даний момент точно не відомо, чи продовжує витікати мазут із затонулого судна. Проте збереження ризиків витоку створює потенційну загрозу для морського середовища та вимагає подальшого моніторингу.

Згідно із супутниковими даними за 24 грудня, зафіксовані темні полоси поблизу Феодосійської затоки. Формування цих  темних ділянок найімовірніше викликано вітром,  який може сприяти поширенню забруднення вздовж південно-східного узбережжя Криму.

⬇️Надалі публікуємо прогноз поширення мазуту УкрНЦЕМ із використанням моделі NOAA GNOME (General NOAA Operational Modeling Environment) до 31 грудня 2024 року.

Модельні розрахунки, виконані для періоду з 25 по 31 грудня 2024 року, демонструють поступове розширення нафтової плями в акваторії Чорного моря. На початку періоду забруднення концентрувалося поблизу Керченської протоки, однак під впливом змінних вітрових умов і течій мазут почав переміщуватися в південному та південно-західному напрямках, досягаючи узбережжя, зокрема територій Опукського природного заповідника та ландшафтного парку "Мис Такиль", та відкритих вод Чорного моря.

У період з 28 по 29 грудня спостерігається утворення окремих осередків забруднення в районі Таманського півострова та сусідніх акваторій. 
Концентрація мазуту зменшується в центральній частині плями, однак висококонцентровані ділянки зберігаються поблизу узбережжя. До кінця моделювання (31 грудня) частина мазуту розсіюється у відкриту частину Чорного моря, але залишкові забруднення продовжують впливати на донні відкладення і прибережні зони.

❗️За інформацією з медіа, з 15 по 25 грудня на березі Краснодарського краю виявлено 19 загиблих дельфінів. Найімовірніша причина загибелі – гостра інтоксикація. Зовнішніх слідів нафтопродуктів, травм, захворювань, виснаження на тілах не виявлено. Реальна кількість загиблих дельфінів може бути в рази більше. Ворог приховує точні дані шкоди довкіллю, навіть своєї країни.

Будемо надалі інформувати про результати.

⭐️З Різдвом Христовим!

💬«Українське Різдво – свято родинного затишку та давніх традицій. З Різдвом Христовим пов’язано безліч прекрасних звичаїв святкування, які є унікальними для різних куточків України. Наприклад, так виглядає святкування Різдва на території еколого-освітнього візит-центру НПП "Верховинський". Так звана “шопка” – це ансамбль вирізьблених із дерева фігур новонародженого дитяти, його матері, волхвів та ягнятка. Кожен, хто проїжджає повз, має змогу помилуватися цим видовищем і зробити фото на пам’ять. Родзинка святкування – традиційна коляда в гуцульському одязі, яка триває до Водохреща», - Світлана Гринчук.

❗️Сьогодні, у Різдво, росія знову атакувала українську енергетику. Ворог продовжує свої намагання занурити нас у темряву, позбавити можливості провести цей день у родинному колі, як це було завжди. Продовжує руйнувати наші домівки своїми російськими бомбами.

Але попри це, різдвяна зірка зійшла. Так само, як колись над Запорізькою Січчю, над землянками борців за українську незалежність, над українськими містами і селами, попри атеїстичну радянську пропаганду, голодомори та світові війни.

Різдво – це символ надії. Сьогодні наше головне завдання – плекати цю надію, жити й розвиватися далі, що б не сталося.

💬 «Побажаймо сьогодні щасливого Різдва Христового всім, хто зараз на першій лінії оборони: тим, хто керує дроном, стоїть на варті проти російських ракет, йде у розвідку. Тим, хто працює у цей день. Тим, хто смакує кутю при світлі свічок, без святкових гірлянд. Усім, хто чекає рідних додому. Усім, хто переживає непоправні втрати. Усім, хто поруч», - Світлана Гринчук.

​​🌊Триває обговорення проєкту Плану управління річковим басейном Дністра Республіки Молдова на 2024-2029 роки

📢 Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України закликає всі зацікавлені сторони долучитися до консультацій щодо проєкту “План управління річковим басейном Дністра, цикл ІІ (2024-2029)”, отриманий від Республіки Молдова в рамках транскордонної стратегічної екологічної оцінки.

📑 Консультації проводяться відповідно до Протоколу про стратегічну екологічну оцінку до Конвенції Еспо. Мета – забезпечення прозорості та врахування думок громадськості під час планування заходів з управління водними ресурсами басейну Дністра Молдавською стороною.

🔗 Проєкт Плану управління доступний для ознайомлення за посиланням:
https://mepr.gov.ua/diyalnist/strategichna-ekologichna-otsinka/transkordonni-konsultatsiyi

📬 Контакти для подання зауважень та пропозицій:
[email protected], [email protected]
або на поштову адресу Міндовкілля: 03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 35.

📅 Строк подання: до 10 січня 2025 року (включно).

💬"Зараз усі бачать наслідки катастрофи в Чорному морі - мазут, що забруднює узбережжя. росія використовує дуже старі посудини - по 50 років, - використовує все що завгодно, щоб тільки заробити гроші. Це загроза повномасштабна - і з погляду фінансування війни, і з погляду шкоди для природи", - заявив Президент України Володимир Зеленський у своєму відеозверненні сьогодні.

Президент зазначив, що жодне море не заслуговує на всю цю шкоду від російської присутності.

📎Нагадаємо, що минулого тижня Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук повідомила, що попередньо збитки внаслідок аварії двох танкерів у Керченській затоці можуть сягати $14 млрд.

​​💢Шлях розповсюдження нафтопродуктів у Чорному морі після аварії російських танкерів: моделювання УкрНЦЕМ на 23-29 грудня 2024 року

У результаті аварії російських танкерів "Волгонефть-212" і "Волгонефть-239", яка сталася в районі Керченської протоки, в море потрапила велика кількість мазуту.

▪️За попередніми розрахунками та відповідно до наявної інформації УкрНЦЕМ, яка підтверджує результати попереднього моделювання, мазут досяг суходолу рф аж до м. Анапа. Але, як показують супутникові знімки, частина нафтопродуктів залишилась у затонулій частині судна та поступово вивільняється у морську воду.

▪️Модельні розрахунки, проведені для періоду з 23 по 29 грудня 2024 року з інтервалом у 12 годин, свідчать про поступове розповсюдження мазуту в акваторії Чорного моря.

▪️Основні результати свідчать про те, що мазут продовжує витікати із затонулого судна, забруднюючи Керченську протоку та узбережжя Криму. Проте спостерігається поступове переміщення забруднення у східному напрямку, до відкритої акваторії Чорного моря.

▪️23 грудня пляма мазуту концентрується в районі Керченської протоки. У наступні дні мазут під впливом вітрових умов і течій почне поступово розширюватися.

▪️За даними УкрНЦЕМ, до ключових загроз у цей період можна віднести забруднення прибережних природоохоронних територій України, зокрема територій Опукського природного заповідника та ландшафтного парку "Мис Такиль" в Криму.

▪️З 25 грудня через зміну синоптичної ситуації прогнозується поступовий рух нафтопродуктів у північно-західному напрямку. Це ймовірно створить потенційну загрозу досягнення мазутом південного узбережжя Криму. Надалі мазут може знову поширитися на північ від точки, де затонуло судно, у напрямку Азовського моря, що підтверджується результатами моделювання на 27–29 грудня.

⚡️Необхідно наголосити, що на сьогодні досі залишаються невідомими точна кількість мазуту, що залишається у затонулій частині судна та швидкість витікання мазуту, яка може залежати від гідрологічних умов, ступеня руйнування корпусу судна та інших факторів. Ці фактори створюють значну невизначеність у прогнозуванні масштабів забруднення.

Будемо надалі інформувати про результати.

​​​​♿️Впроваджуємо безбар’єрність у довкіллєвій сфері: підсумки та результати 2024 року

У нацпарках та заповідниках упродовж року реалізовували заходи по створенню безбар’єрного середовища. Це лише початок роботи над створенням простору в живій природі, де комфортно та зручно всім.

🔹Безбар’єрність – це нова цінність для нашого суспільства. Тому Міндовкілля продовжує послідовний курс на створення безбар’єрного середовища для всіх громадян.

🔹Безбар’єрність – це про якість та повноту життя кожної людини, це про доступність для всіх верств населення природно-заповідних територій, лісів та водойм. Так, для людей з інвалідністю у парках та заповідниках встановлено 41 стенд з шрифтами Брайля, у тому числі 12 у 2024 році, функціонує 9 туристичних маршрутів, обладнано 11 приміщень (офіси, візит-центри, музеї), 15 місць відпочинку, 57 цифрових панорам та 20 віртуальних турів.

🔹Безбар’єрність — це створення інклюзивних умов для екологічної просвіти, можливості відвідування заповідних територій та рекреаційних пунктів, облаштування комфортних умов перебування у таких зонах людей з інвалідністю, ветеранів та ветеранок з їхніми сім'ями. Ці заходи сприяють збільшенню відвідувачів установ ПЗФ, зокрема людей з інвалідністю, так 2024 році кількість таких відвідувачів становила 3674 особи.

🔹Загалом, впродовж 2024 року установами ПЗФ проведено 498 заходи для осіб з інвалідністю. Це цікаві екскурсії спеціально обладнаними екостежками, майстер-класи, сеанси природотерапії, віртуальні екскурсії, заходи з освітньої та інформаційної безбар’єрності.

Це лише початок масштабної та послідовної роботи задля великою мети — безбар’єрного довкілля, де зручно у комфортно всім, без винятку!

Нагадаємо, що за ініціативи першої леді України Олени Зеленської реалізується Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року.

​​Запрошуємо на тренінг у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів

☑️Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України продовжує сесію тренінгів для операторів установок, верифікаторів, консультантів та інших зацікавлених осіб у сфері моніторингу, звітності та верифікації.

💬Тема наступного заняття: “Необгрунтовані витрати та технічна нездійсненність”

Коли: 24 грудня
Час: 10:00-12:00
Де: онлайн-формат на платформі Webex

🔗Приєднатися до тренінгової сесії можна за посиланням

💬Нагадаємо, що 1 жовтня Міндовкілля спільно із проектом «Підтримка створення схеми торгівлі квотами на викиди парникових газів (СТВ) в Україні» розпочало тренінгові сесії щодо МЗВ для операторів установок, верифікаторів, консультантів та інших зацікавлених осіб.

Тренінгові сесії організовано в рамках проекту «Підтримка впровадження схеми торгівлі квотами на викиди парникових газів (СТВ) в Україні», що реалізується GIZ в Україні за дорученням Федерального міністерства економіки та клімату Німеччини (BMWK) в рамках Міжнародної кліматичної ініціативи (ІКІ) з вересня 2017 року.

Запитання та пропозиції, які потребують особливої уваги та розгляду, можна надіслати на електронну пошта: [email protected]

Про наступні тренінгові заняття буде оголошено під час занять.

🇪🇺 Оновлена Директива 2010/75/ЄС про промислові викиди: розповідаємо про нововведення в деталях

Продовжуємо аналізувати ключові зміни у європейському законодавстві. В минулій публікації ми розповідали про ТОП-3 нововведення переглянутої Директиви 2010/75/ЄС. Це рух до декарбонізації виробничих процесів, покращення ефективності використання ресурсів та сприяння циркулярній економіці, новий підхід до видачі дозволів підприємствам.

📄 Серед інших змін, що безпосередньо пов'язані з охороною навколишнього природного середовища, можна виокремити наступні:

⏺ ЄС розширило  сферу застосування оновленої Директиви.  До неї включено кілька нових видів діяльності, для яких будуть розроблені висновки з найкращих доступних технологій та методів управління. Йдеться про видобуток руд (боксити, хром, кобальт, мідь, золото, залізо, свинець, літій, марганець, нікель, паладій, платина, олово, вольфрам і цинк), виробництво акумуляторних батарей, виробництво водню шляхом електролізу води, експлуатацію полігонів відходів тощо. Також, в Директиві вводиться новий розділ щодо вирощування птиці та свиней.
⏺ Окрім декарбонізації, ефективного використання ресурсів та сприяння циркулярній економіці оновлені НДТМ мають забезпечити використання менш токсичних небезпечних хімічних речовин.
⏺ Вперше в законодавство ЄС у сфері навколишнього природного середовища вводяться положення щодо права людини на компенсацію фізичними або юридичними особами шкоди, завданої здоров'ю людини в процесі діяльності установок внаслідок невиконання національних заходів, ухвалених відповідно до цієї Директиви. Для «найсерйозніших порушень» передбачено штрафи у розмірі не менше 3% річного обігу оператора на рівні ЄС у фінансовому році, що передує року порушення. Також розширені повноваження компетентних органів щодо призупинення діяльності установок, які працюють з порушенням умов експлуатації. Таким чином, підсилено норми, що запобігають потенційним порушенням.

📄 Разом з переглядом Директиви набрав чинності новий Регламент про Портал промислових викидів (IEPR). Він має замінити європейський Реєстр викидів та перенесення забруднювачів (E-PRTR). Портал покращить доступ громадськості до екологічних даних, забезпечуючи можливість отримати інформацію про дозволи, видані в ЄС. Вебсайт Порталу надаватиме більш вичерпну інформацію про промислові об'єкти, спростить електронне звітування для операторів та посилить моніторинг викидів і використання ресурсів.

Протягом наступних двох років Єврокомісія розробить форми звітності операторів для Порталу, що відображатимуть інформацію про обсяги викидів та використання ресурсів. Перші дані будуть подані підприємствами у 2027 році та опубліковані на Порталі у 2028 році.

Нагадаємо, що оновлена Директива набула чинності 4 серпня 2024 року. Держави-члени ЄС мають 22 місяці для її транспонування в національне законодавство.

З попереднім матеріалом можна ознайомитися за посиланням.

🐻Доброго бадьорого ранку від ведмедів з “Синевиру”

Бажаємо вам продуктивного понеділка і веселого настрою, як у цих ведмедиків з Реабілітаційного центру бурого ведмедя, розташованому в нацпарку "Синевир"

Ну і давайте зацінимо їх стетчинг. Вражає як не як?

📸@iruncya // sergeeva_ansta

Сьогодні своє професійне свято відзначають працівники й працівниці енергетичної галузі.

Ремонтні бригади, які працюють цілодобово. Інженери та всі фахівці нашої енергетики, які відновлюють стійкість системи. Електромонтери, техніки, машиністи, оператори системи й диспетчери, водії, менеджери енергооб’єктів – усі, хто працює заради світла для українців, заради тепла в наших квартирах і будинках – усім ми дякуємо.

Дякуємо й кожній сім’ї енергетиків, що підтримуєте своїх близьких, які є підтримкою для всієї нашої країни.
____

Фото: Stas Kozljuk, Anatolii Stepanov.

​​☢️Уряд схвалив екологічну програму управління радіоактивними відходами

🇺🇦Кабінет Міністрів України схвалив проєкт Закону України «Про Загальнодержавну цільову екологічну програму поводження з радіоактивними відходами», розроблений Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів спільно з Державним агентством України з управління зоною відчуження. Документ визначає ключові напрямки державної політики у сфері поводження з радіоактивними відходами та стане основою для створення ефективної системи управління.

💬“Радіоактивні відходи залишаються однією з найбільших екологічних проблем в Україні. Неправильне поводження з ними може мати негативні наслідки для здоров’я людей та довкілля. Програма, ухвалена Урядом, покликана не лише мінімізувати ці ризики, але й створити ефективну систему, яка відповідатиме європейським стандартам”, – зазначила Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук

🛡️Програма враховує найкращі європейські практики та містить заходи для підвищення екологічної та радіаційної безпеки в Україні.

Протягом 2025–2032 років планується виконати такі заходи:
▪️реконструкція та модернізація інфраструктури наявних об'єктів, таких як сховища для радіоактивних відходів, а також будівництво нових об’єктів із застосуванням сучасних технологій;
▪️вдосконалення системи обліку радіоактивних відходів;
▪️розвиток нормативно-правового регулювання у сфері управління радіоактивними відходами;
▪️залучення міжнародної підтримки для технічної та фінансової допомоги у реалізації завдань та заходів Програми.

🌱Мета програми – суттєво зменшити негативний вплив на довкілля об’єктів, що утворюють радіоактивні відходи (таких як АЕС), оптимізувати процеси їх зберігання та утилізації, встановити жорсткий контроль та забезпечити прозорість усіх етапів роботи. Крім того, це сприятиме створенню умов для безпечного та сталого використання ядерної енергії у виробництві електроенергії, позитивно вплине на екологічну та енергетичну безпеку держави.

​​💢Ситуація з виявленням нафтопродуктів у межах Приазовського нацпарку: інформація УкрНЦЕМ

За даними Приазовського нацпарку, у межах акваторії Азовського моря виявлено нафтопродукти, попередньо ідентифіковані як мазут. Забруднення виявлено окремими осередками у межах прибережної зони від ландшафтного заказника "Степанівська коса" до межі з Херсонською областю, включаючи частини ландшафтного заказника "Коса Федотова" та "Коса Пересип".

Загальна протяжність ділянок узбережжя із виявленим забрудненням складає 27,1 км, ширина викиду мазуту на берег – до 3 метрів.

💢Розлив нафтопродуктів попередньо пов'язується із техногенною аварією – затопленням російських танкерів "Волгонефть-212" і "Волгонефть-239" у Керченській протоці.

Проте науковці УкрНЦЕМ зазначають, що з огляду на низку причин, ці осередки забруднення мають інше походження. Цими причинами є фізичні обмеження поширення мазуту під впливом вітру східних румбів та, враховуючи швидкість морських течій і відстань від місця аварії до забруднених територій.

Отже, забруднення могло бути спричинене іншою аварією, яка сталася ближче до зазначених районів (імовірніше на південь від району виявлення). Частина мазуту, який потрапив на узбережжя, могла походити із донних відкладень, де він накопичувався внаслідок подібних інцидентів.

Попри невідоме походження цього мазуту, він негативно впливає на стан довкілля, а саме:
⏹ Забруднення мазутом призводить до загибелі планктону, риб та бентосних організмів; отруєння птахів та китоподібних, які контактують із нафтовою плівкою.
⏹ Осідання важких фракцій мазуту у донні відкладення створює довготривалу загрозу для екосистем.

Міндовкілля продовжує спостереження за станом розповсюдження плям забруднення, зокрема із використанням супутникових даних, результати надалі будуть висвітлюватися.

🌟«Вечір традицій: відродження народних ремесел і святкування Святвечора» у НПП «Кармелюкове Поділля»

19 грудня у нацпарку «Кармелюкове Поділля» пройшов майстер-клас з підготовки до святкування Святвечора.

🎁Вечір розпочався із майстер-класу з виготовлення різдвяного павука – унікальної української прикраси, яка символізує добробут, щастя та процвітання. Павук став уособленням зв’язку поколінь і духовної глибини українського Різдва.

🥟Під час кулінарної частини заходу учасники навчалися ліпити вареники та готувати кутю. Атмосфера заходу стала ще більш казковою, коли залунали старовинні подільські колядки - частина душі нашого народу, яка оживає щороку.

Зберігаємо нашу культуру та самобутність нашого народу!

Відсьогодні українці вже можуть подаватися на виплату 1 000 грн за програмою Зимова єПідтримка.

Ініційована Президентом України Володимиром Зеленським, одноразова виплата спрямована на підтримку українських родин та українських виробників.

Заявки на виплату прийматимуться упродовж грудня 2024 — лютого 2025 року, а отримати її можна через:
➡️ Мобільний застосунок Дія: з 1 грудня 2024 року.
➡️ «Укрпошту»: з 4 грудня 2024 року.
➡️ Банки-партнери: з 10 грудня 2024 року.

Кошти можна буде витратити на оплату комунальних послуг, купівлю лікарських засобів, книг, медичні послуги, освіту, квитки на транспорт та багато інших важливих речей і послуг. Також Зимову єПідтримку можна задонатити на ЗСУ або витратити на благодійність. Отримана сума не підлягає оподаткуванню.

ℹ️ Детальніше про те, як отримати виплату, можна дізнатися на сайті https://e-aid.diia.gov.ua.

Зимова єПідтримка — це частина нашої великої ініціатива «Зимова підтримка», яка покликана допомогти всім українським родинам у кожному куточку нашої країни.

🎅🏼Святий Миколай живе в Карпатах на «Гуцульщині»

Місце, де живуть справжні чари — рекреаційний еколого-просвітницький центр «Маєток Святого Миколая» у нацпарку «Гуцульщина».

Приїхавши в Маєток Святого Миколая, ви зможете зануритися в казку з солодким присмаком дитинства. Помічники Святого Миколая відкриють вам двері Маєтку, розкажуть про життя та побут господаря. Це безбар’єрний простір з відповідними зручностями, щоб кожен відчував себе комфортно.

У маєтку ви зможете відвідати:
📨 пошту Миколая, куди щорічно приходять листи від дітей;
🎀 кімнату «Новорічно-різдвяної іграшки»;
🌱 у кімнаті природи ви зможете оглянути експозиції флори та фауни;
📝 робочий кабінет та покої Святого Миколая.

🎅🏼Святий Миколай завжди з радістю зустрічає гостей на порозі своєї світлиці. А в ніч з 5 на 6 грудня не омине вашу оселю та подарує диво!

* Щороку, у день відзначення зимового Миколая (6 грудня) проводяться святкові заходи для відвідувачів.

Попередня програма свята 6 грудня 2024 р. доступна за посиланням

🇺🇦🇲🇩Україна та Молдова домовилися про нові кроки у співпраці задля охорони водних ресурсів Дністра

У Кишиневі відбулося чергове засідання Дністровської комісії. За його результатами співголови Комісії — перша заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олена Крамаренко та Державний секретар Міністерства охорони навколишнього середовища Республіки Молдова Георге Хайдера — підписали протокол про подальшу співпрацю між двома країнами щодо охорони водних ресурсів Дністра.

Комісія засудила повномасштабне воєнне вторгнення рф та терористичні атаки на гідроенергетичну інфраструктуру України та вважає їх такими, що спрямовані на завдання максимальної шкоди мирному населенню.

📌У рамках домовленостей Україна та Молдова:

▪️затвердили плани роботи робочих груп Комісії на 2024–2025 роки;

▪️продовжили виконання моніторингу вод у басейні річки, обмін інформацією щодо стану вод, а також оцінки їх хімічного та екологічного стану;

▪️домовилися про подальший обмін інформацією щодо стану водних ресурсів відповідно до Програми співробітництва між Державною гідрометеорологічною службою Республіки Молдова та Українським гідрометеорологічним центром на 2021–2025 роки;

▪️обговорили проведення скринінгу законодавства України та Молдови у сфері моніторингу води на відповідність європейським директивам.

Наступне засідання Комісії заплановано в Україні наприкінці 2025 року.

Окрім цього, заслухано представника ОБСЄ про хід реалізації проєкту Глобального екологічного фонду (ГЕФ) «Розвиток транскордонного співробітництва та інтегрованого управління водними ресурсами в басейні річки Дністер». Учасники засідання рекомендували прискорити завершення підготовки цього важливого проєкту.

☝️Нагадаємо, що Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук та Міністр охорони навколишнього середовища Республіки Молдова Серджіо Лазаренку під час зустрічі на полях Кліматичного саміту COP29 обговорили питання екологічної безпеки, шкоду довкіллю, завдану внаслідок війни, а також окреслили ключові напрями співпраці між країнами.

Коли твої цінності порушують, це може бути дуже болісно. У такі моменти важливо знати, як діяти. Це допоможе тобі захищати те, що для тебе важливо.

Лови 6 кроків на той випадок, коли хтось все ж порушить твої цінності.

Сподіваємось, квітко, що тобі це не знадобиться❤️

❄️Сьогодні четверта річниця створення нацпарку «Королівські Бескиди»

Мальовничі схили норовистого Дністра, горбисті межиріччя та широкі річкові долини — це короткий опис нацпарку «Королівські Бескиди» на Львівщині.

🏞Старосамбірщину, край, на теренах якого створено парк, здавна називали «воротами Карпат». Край багатий на дерев'яні храми бойківського типу, неоукраїнського та навіть терезіанського стилю.
Назвою «Королівські» парк завдячує сину та спадкоємцю славнозвісного короля Данила – Леву Даниловичу, на честь якого збудовано та названо місто Львів. У цих краях у Лева Даниловича була своя резиденція, відтак урочище Замчище, де розташовувався його замок — історичне серце парку.

🦎Парк оберігає 25 червонокнижних видів тварин і рослин України, на стежках ви можете зустріти саламандру плямисту, тритона, а фотопастки фіксують навіть рись і лісового кота!

🏞На території нацпарку прокладені туристичні маршрути «Шляхами князя Лева» та «На Верх», де подорожуючі можуть насолодитися красою заповідного краю.

🦇День пам’яті втрачених видів: чому важливо зупинити втрати біорізноманіття

Сьогодні Україна відзначає день пам’яті втрачених видів — день, коли ми звертаємо увагу на зникнення унікальних представників флори та фауни, які колись були частиною нашої екосистеми.
Втрата будь-якого виду є одночасно втратою унікальної генетичної інформації, порушення цілісності екосистеми, складовою якої був той чи інший вид.

🦇Ще на початку XX століття довгокрил звичайний був одним з найчисельніших видів кажанів в Україні, однак сьогодні для нас він вважається зниклим. У 1947 році його останній популяційний осередок зник в Криму, у 1944 році — на Закарпатті.

Сьогодні музей, напевне, єдиний спосіб побачити цього кажана в Україні.

На жаль, довгокрил звичайний — це не єдиний, який втратило людство. Серед інших, що перебувають під загрозою зникнення, — тюлень-монах, атлантичний осетр та кульон.

Збереження природи та підтримка екологічної рівноваги — це наша спільна відповідальність.

♻️ Розширена відповідальність виробника: досвід ЄС на прикладі Фінляндії

Україна продовжує вивчати досвід міжнародних партнерів для розбудови власної системи управління відходами. На цьому тижні відбувся четвертий фінсько-український вебінар, у рамках якого представники Міністерства охорони навколишнього природного середовища Фінляндії, інших органів влади та фінські компанії розповіли про те, як в країні налагоджена система розширеної відповідальності виробника.

Загалом ідея створення розширеної відповідальності виробника сягає ще 90-х років. З того часу в ЄС влаштовано сотні систем РВВ. 

Головна суть РВВ:

⏺ перенести фінансовий тягар по управлінню відходами з громад на виробників;
⏺ збільшити обсяги переробки та відновлення відходів. Так, наприклад, завдяки системам РВВ в країнах OECD обсяги відновлення матеріалів зросли з 19% у 1995 році до 33% в 2010-му;
⏺ стимулювати виробників виготовляти вироби в упаковці з мінімальним впливом на довкілля (з меншого обсягу матеріалів, без використання шкідливих речовин, з розрахунком на довший термін експлуатації тощо). Наприклад, у ЄС широко застосовується підхід, за якого виробник, який виготовляє продукцію в упаковці з мономатеріалів, платитиме менше, ніж той, чия упаковка виготовлена з різних/декількох матеріалів.

Серед груп продукції, на яку у ЄС поширюється РВВ:
⏺ електронне та електричне обладнання;
⏺ відпрацьовані акумулятори та батареї (у 2023 році впроваджено новий Регламент ЄС 2023/1542);
⏺ відпрацьовані авто (наразі у ЄС триває робота над запровадженням нового регулювання);
⏺ упаковка (через декілька тижнів заплановане прийняття нового Регламенту, який має набрати чинності влітку 2026 року).

Готується впровадження РВВ для:
⏺текстильних виробів;
⏺ фармацевтичних та косметичних виробів в частині фінансової відповідальності виробників за очищення стічних вод тощо. 

🇫🇮 У Фінляндії запроваджена розширена відповідальність виробника на наступні види продукції: шини, авто, паперові вироби за виключенням книжок, пляшки та жерстяні банки, батареї та акумулятори, електронне та електричне обладнання. Діють також добровільні угоди щодо збору пластику з сільськогосподарських об'єктів, які укладаються між фермерами та організаціями РВВ. 

В країні зареєстровано 14 організацій РВВ, 6 операторів депозитарної системи, з якими працює понад 10 тисяч національних виробників і близько 600 іноземних. Фінські ОРВВ збирають понад 1,1 млн тонн матеріалів на рік. 

Понад 2 млрд тонн упаковки та 88 тис. тонн матеріалів щороку збирає така фінська організація, як Palpa, за допомогою депозитарної системи. Рівень повернення населенням упаковки через цю систему становить 98%. Всі зібрані упаковки переробляються на нові вироби або сировину. 

🇺🇦 Яку систему РВВ запланувала Україна
Сьогодні  реформа управління відходами в Україні триває. Закон “Про управління відходами” визначає обов’язкову РВВ для виробників продукції - упаковки, електричного та електронного обладнання, батарей і акумуляторів, транспортних засобів, знятих з експлуатації, мастил (олив), шин тощо. 

Наразі виникає чимало дискусій, скільки організацій РВВ потрібно створити в Україні по кожному виду відходів тощо. Фінські експерти вважають, що найбільш оптимальним є, коли організацій РВВ на ринку працює небагато. Наприклад, у Великобританії свого часу було створено близько 100 організацій РВВ по електронному та електричному обладнанню. Ця модель продемонструвала свою неефективність. У Фінляндії на початку працювало 9 організацій РВВ по упаковці, які конкурували між собою. Наразі в країні діє лише дві, які збирають близько 700 тис тонн упаковки на рік. У Австрії таких організацій 4.

Однак, як зазначають експерти, кожна країна самостійно визначає для себе найбільш оптимальну модель, виходячи з власних потреб та реалій. 

З програмою вебінару та презентаціями учасників можна ознайомитися за посиланням.

🎬 Екоактивіст з Індії презентував фільм про шкоду довкіллю внаслідок війни в Україні

26-річний індійський активіст Гокул Раджендран зняв короткометражний документальний фільм про вплив російської агресії на довкілля та клімат України. Прем'єра стрічки відбулася у Павільйоні України на Конференції ООН зі зміни клімату (COP29), яка є найбільшим і найважливішим щорічним світовим форумом із захисту довкілля. Фільм доступний на YouTube англійською мовою з субтитрами.

Gokul to Ukraine: Beneath the Ashes – Ukraine's Fight for a Green Future

За підтримки українських молодіжних активістів з кліматичних рухів Fridays For Future Ukraine та Extinction Rebellion Ukraine Гокул провів 10 дні в Україні. Він відвідав місця, де були скоєні воєнні злочини, і записав коментарі екологів на тлі руйнувань, завданих агресором. У фільмі також показано повсякденне життя у Києві, з відключеннями електрики та російськими нічними обстрілами.

Однією з ключових героїнь стрічки є Світлана Краковська, завідувачка лабораторії прикладної кліматології Українського гідрометеорологічного інституту, яку в 2022 році журнал Nature назвав однією з 10 найвпливовіших учених світу.

Фільм звертає увагу на екоцид, що чинять російські війська — масове знищення всього живого. Надзвичайно важливо документувати цю шкоду, збирати докази воєнних злочинів та притягнути агресора до відповідальності, щоб жодна інша країна в майбутньому не повторювала подібних злочинів проти природи.

Шкода для Глобального Півдня і планети

Україна також прагне заручитися підтримкою країн Глобального Півдня — Африки, Азії та Латинської Америки — у своєму протистоянні агресії. Фільм показує, що українська агропродукція забезпечує продовольством 400 мільйонів людей у цих регіонах, а російські війська спалюють поля, знищують зерносховища та атакують кораблі, які доставляють продукти до країн Глобального Півдня.

Екоактивісти у фільмі також наголошують, що росія є одним із трьох найбільших світових виробників нафти і газу, і значна частина фінансування її війни надходить від країн Азії, що продовжують купувати російські викопні ресурси.

Додаткові викиди парникових газів внаслідок повномасштабної війни співмірні з викидами промислово розвиненої країни, як-от Нідерланди. Ці викиди пришвидшують глобальну кліматичну кризу, яка найбільше вражає вразливі регіони світу.
Після прем'єри на COP29 фільм буде показано на інших важливих міжнародних заходах.

🦌Вітаємо всіх із п’ятницею та завершенням напруженого й тривожного робочого тижня!

Пропонуємо ранкову хвилинку відпочинку: помилуйтеся прекрасними мешканцями «Межигір’я». А потім — із новими силами до роботи!

🇺🇦🇺🇸Заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції Ольга Юхимчук зустрілася з експертами компаній-членів Американської торгівельної палати в Україні

💡 Увага на зустрічі була присвячена трьом головним питанням:

▪️Поточний стан та подальші плани Міністерства щодо наближення законодавства України до законодавства Європейського Союзу у сфері охорони навколишнього природного середовища;
▪️Ключові аспекти та виклики для бізнесу щодо практичного застосування європейських норм та стандартів у сфері захисту довкілля.

🤝 Бізнес відіграє надзвичайно важливу роль в розбудові економіки України, - зауважила Ольга Юхимчук. Тому в процесі підготовки до двосторонніх зустрічей з Єврокомісією в рамках офіційного скринінгу дуже важлива комунікація між владою та бізнесом, якій, зокрема, сприяють такі зустрічі, як ця.

💬“Якщо законодавство буде неефективним, бізнес не зможе допомогти розвитку нашій економіці, — пояснила пані Юхимчук — Тому нам важливо тримати зв’язок із бізнесом, чути його потреби й знаходити спільні підходи".

🌱 Водночас, зауважила Ольга Юхимчук, це мають бути “саме зелені підходи”, адже Україна має враховувати вимоги, які стоять перед нею в процесі євроінтеграції.

👥 Участь у заході взяли представники Ради директорів Американської торгівельної палати, а також співголови комітетів зі сталого розвитку, споживчих товарів, харчової промисловості. До дискусій приєдналися представники міжнародних компаній, чиї представництва працюють і в Україні.

📢 Ольга Юхимчук розповіла їм про деякі пріоритети та підходи в діяльності Міністерства в процесі євроінтеграції. Один з ключових таких принципів — “наскрізність”, наголосила пані Юхимчук. Це означає інтеграцію природоохоронних політик в усіх секторах економіки. Йдеться не лише про дотримання екологічних стандартів, а й про прозорість у прийнятті рішень та, наприклад, цифровізацію процесів.

🔗 Подібні зустрічі важливі й для бізнесу, який може синхронізувати свої плани з державою. А також для органів державної влади, адже до складу АТП входять 24 комітети з різних напрямків, а це джерело цінної експертизи та міжнародного досвіду.

​​🇺🇦 Президент підписав Закон про Державний бюджет України на 2025 рік

Серед пріоритетів Держбюджету-2025 — оборона держави, підтримка громадян та відновлення економіки з урахуванням реальних потреб в умовах війни.

💧 Зокрема, у схваленому Державному бюджеті передбачено 906,275 млн грн для комплексного водозабезпечення територій, які зазнали впливу воєнних дій:

▪️понад 891 млн грн заплановано виділити на першочергові заходи щодо водозабезпечення міст Миколаїв, Кривий Ріг, Харків та Харківської області;
▪️понад 15 млн грн на здійснення заходів, пов’язаних із запобіганням підтопленню і частковому затопленню населених пунктів, садиб, сільськогосподарських угідь на захисних масивах уздовж Київського та Канівського водосховищ.

☝️ Нагадаємо, у вересні цього року Уряд схвалив Програму комплексного водозабезпечення територій, які зазнали впливу воєнних дій, на період до 2030 року. Зазначений документ прийнятий для системного вирішення проблеми водозабезпеченням, з якою Україна стикнулася  після підриву росією греблі Каховської ГЕС. Програмою передбачені перекидання щороку 800 млн куб. м води в маловодні регіони, акумуляція 1,6 млрд м3 запасів води, будівництво понад 3 тис км нових водопроводів, будівництво та реконструкція понад 250 насосних станцій, ремонт 20 гідротехнічних споруд та буріння 460 свердловин. Такі заходи дозволять забезпечити водою 3,9 млн людей, а після деокупації наших територій - до 9 млн людей. 

☢️ Також у Державному бюджеті на 2025 рік закладено 37 млн грн для проведення дозиметричної паспортизації населених пунктів, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

🧑‍💼👩‍💼Молодіжні радники від UNICEF Ukraine Владислав Левчук та Анна Гусениця в ефірі Сніданок з 1+1 розповіли про участь у кліматичній конференції ООН COP29

Вони поділилися враженнями від події, на якій представили проблему забруднення українських річок через війну. Молодіжні делегати також розповіли, які перспективи відкриває для України нова кліматична ціль – 300 мільярдів доларів щорічної підтримки для країн, що розвиваються, зокрема у сфері зеленої енергетики та адаптації до змін клімату.

🌍“Міжнародна кліматична конференція COP29: основні висновки для України”, – прес-подія з такою назвою відбулася в Українському кризовому медіа-центрі

Своїми враженнями від конференції та результатами зустрічей та переговорів у Баку поділилися заступниця Міністра захисту довкілля і природних ресурсів України Киреєва Вікторія, представник української делегації на COP29 Михайло Чиженко та фахівчиня відділу клімату ГО «Екодія» Соф’я Садогурська.

💬“Девіз нашого павільйону цього року був “Україна - надійний партнер, який виконує свої зобов'язання”, — сказала Вікторія Киреєва. Нам було важливо привернути увагу. Але в першу чергу не як на країну, яка щось просить, а як на країну, яка є надійним партнером для залучення інвестицій, відстоювання проєвропейських позицій”.

☑️Саме тому, пояснила пані Киреєва, на заходах в Українському павільйоні розповідали про вже зроблене: Національний план з енергетики та клімату, Рамковий закон про кліматичну політику, мету досягти кліматичної нейтральності до 2050 року. А ще — про українські екологічно чисті розробки і те, що Україна продовжує боротьбу задля своєї незалежності.

Заступниця Міністра також розповіла про колосальну роботу, яка стояла за підготовкою Українського павільйону на СОР29, який цього року був справжнім витвором мистецтва.

🤝 Якщо говорити про офіційні переговори, то цьогорічна конференція стала однією з найбільш успішних з часів підписання Паризької Угоди, зауважив Михайло Чиженко. Навіть попри те, що спадок СОР29 справді дискусійний.

Переговори були дуже важкі, пригадав пан Чиженко і зізнався, що сам був налаштований досить скептично. “Але тепер після семи років переговорів, ми нарешті маємо закрите питання по статті 6 Паризької угоди. Стаття шість повністю операціоналізована”, – пояснив Михайло Чиженко.

💵Крім того, прийнято нову кліматичну ціль з фінансування країн, що розвиваються. “Це були дуже важкі дебати. Ця мета змінювалася кожні пів години”. Врешті зійшлися на 300 мільярдів доларів на рік — приватних та державних коштів.

Все активнішим та сильнішим на міжнародних кліматичних конференціях стає громадянське суспільство, сказала Соф’я Садогурська. Росте спроможність громадських організацій брати участь в подібних заходах та впливати на хід переговорів, пояснила вона.

Важливим фокусом участі України на СОР29 стало привернення уваги до кліматичних наслідків повномасштабної російської агресії, пригадали учасники конференції. Зокрема, саме в Баку презентували методологію підрахунку кількості парникових, викинутих в ході бойових дій. Це спільна робота Міндовкілля, ГО “Екодія”, а також бельгійського науковця Леннарда де Клерка. “Україна — лідер в цьому напрямку, адже до нас такого ніхто не робив”, — зауважила Соф’я Садогурська.

🇧🇷Учасники зустрічі також поділилися очікуваннями від СОР30, який наступного року пройде в Бразилії. Це буде важко хоча б тому, що це інший континент, зауважила Вікторія Киреєва. “Але головне, — зауважила пані Киреєва, — на наступну конференцію плануємо вести конкретні досягнення, конкретні приклади того, як ми рухаємося до кліматичної нейтральності”.

Робота над цим вже триває. Як власне, і підготовка до СОР30, яка починається наступного дня після завершення СОР29.

☝️Нагадаємо, що Конференція ООН зі зміни клімату пройшла в столиці Азербайджану Баку з 11 по 22 листопада. Це найбільша галузева подія року. Україна вже втретє поспіль, попри повномасштабну російську агресію, розгорнула там національний павільйон.

Модераторкою заходу була Ірина Кондратенко, координаторка програми "Зміна клімату та енергетична політика" Представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні.

🌿 Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук поспілкувалася із журналістом видання Deutsche Welle про те, як війна впливає на реалізацію кліматичних цілей України

💬 Міністр наголосила, що навіть в умовах воєнного стану екологічна безпека та кліматично сталий розвиток залишаються ключовими пріоритетами державної політики. За її словами, відновлення країни після руйнувань має базуватися на принципах екологічної стійкості, що забезпечить довготривалий розвиток та підвищить енергетичну незалежність.

🔗 Докладніше про інтерв’ю з Міністром дивіться за посиланням: www.dw.com/en/is-climate-protection-possible-in-times-of-war/video-70839201

🤔Як молодь вже допомагає у збереженні водних ресурсів України: висновки з панельної дискусії на COP29

Зміна клімату та війна серйозно впливають на доступ до чистої води в Україні, що має критичні наслідки для майбутніх поколінь. Про ці загрози йшлося під час панельної дискусії “Це не модний відтінок, це колір води українських річок”, організованої Молодіжною радою UNICEF Ukraine на СОР29.

Члени Молодіжної ради ЮНІСЕФ Україна Владислав Левчук та Анна Гусениця під час виступу наголосили на важливих викликах водної безпеки, зокрема:
▪️1,7 млн дітей в Україні не мають доступу до безпечної води;
▪️3,4 млн дітей не мають належних споруд для збору стічних вод;
▪️15 млн осіб втратили доступ до водопостачання через відключення електроенергії;
▪️⅓ зразків води не відповідає стандартам якості.

🤝У рамках програми UPSHIFT від ЮНІСЕФ цього року понад 700 молодіжних команд реалізували проєкти, які допомогли понад 30 тисячам українців у місцевих громадах. Учасники дискусії підкреслили, що майбутнє України повинно будуватися разом з молоддю.

📢Ольга Юхимчук, заступниця Міністра захисту довкілля з питань євроінтеграції, заявила, що тільки спільними зусиллями можна досягти реальних змін. А Вікторія Киреєва, заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України, зазначила, що Україна віддана принципам Оргуської конвенції та важливості молодіжних ініціатив у формуванні екологічної політики.

🎥Запис дискусії можна переглянути за посиланням: https://youtu.be/2OYvvZ4gX5U?si=Rji5iSMYO6s5sGHE

💨 Щодо стану якості повітря у місті Києві на ранок 25 листопада

За інформацією КМДА, в Києві та його околицях наразі спостерігається тимчасове погіршення стану повітря.

Причини погіршення – метеорологічні умови, зокрема, низька швидкість вітру.

Щоб зменшити негативний вплив на здоров’я:
⏺За можливості не перебувайте на відкритому повітрі, особливо під час періодів інтенсивного диму.
⏺Тримайте вікна та двері зачиненими, щоб запобігти потраплянню диму в приміщення.
⏺Підтримуйте водний баланс. Пийте багато води.
⏺Використовуйте маску або респіратор, а також — очищувач повітря.
⏺Використовуйте очисники повітря.
⏺Робіть вологе прибирання приміщень.

Особливу увагу на ці поради мають звернути люди із захворюваннями дихальної та серцево-судинної систем.

Стан повітря та радіаційний фон можна відстежувати на вебресурсі Міндовкілля «Екозагроза».

Сьогодні українці творять історію, закарбовуючи в ній свою незламність, гідність, прагнення до вільного і безпечного майбутнього. Розробка і втілення “зелених” інновацій попри війну – це теж частина нашої історії, якою ми пишаємось. На сайті Українського павільйону Ви можете дізнатись більше про людей, які творять наше дружнє до довкілля майбутнє.

Ці історії також були розміщені на стінах українського павільйону в Баку на СОР29. Вони надруковані на екологічному папері з насінням різнотрав’я і чекають висадки в ґрунт, щоб прорости.

Більше історій >> https://cop.ukrainian-climate-office.org/uk/green-initiatives/

Міністр Світлана Гринчук в ефірі CNN розповіла про результати Кліматичного саміту СОР29, важливість участі у ньому України та назвала цифри шкоди нашому довкіллю внаслідок російської збройної агресії.

🕯Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років та масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2024 році День пам’яті жертв голодоморів припадає на 23 листопада.

Як тільки настане темрява, запаліть свічки пам’яті на підвіконнях – вдома, в офісах, де б ви не знаходилися. Кожен вогник у вікні – це наш вияв скорботи, пам’яті та віри в краще майбутнє.

Четверта субота листопада. День пам’яті жертв голодоморів. У 1921, 1922 й 1923-му. У 1946-му й 1947-му. І в найстрашніші 1932 і 1933 роки, коли свідомо створений режимом голод забрав мільйони життів наших людей.

Наш обов’язок – пам’ятати, згадувати й говорити світу правду про жорстокий злочин, про геноцид, який був здійснений проти українців.

Світла пам’ять усім жертвам: дорослим і дітям – безневинним жертвам голодоморів.

Сьогодні Путін визнав, що він зробив уже другий за цей рік крок до ескалації, до розширення цієї війни. Була застосована нова балістична ракета. Путін ударив по нашому місту Дніпру – одному з найбільших міст України. Це очевидне та серйозне збільшення масштабу і жорстокості цієї війни, цинічне порушення Росією Статуту ООН. І я підкреслю: це вже другий крок Росії до ескалації за рік. Першим таким кроком було залучення Північної Кореї до війни проти України – контингенту у щонайменше 11 тисяч солдатів.

Путін зробив обидва ці кроки, ігноруючи всіх у світі, хто закликає не розширювати війну. Йому плювати на те, до чого закликають Китай, Бразилія, європейські країни, Америка, усі інші країни світу. Путін єдиний, хто почав цю війну – абсолютно неспровоковану війну, і хто робить усе, щоб війна продовжувалась уже понад тисячу днів.

Ця сьогоднішня балістична ракета проти України є черговим доказом, що миру Росія точно не хоче. І Путін бреше, коли каже, що нібито застосування Україною далекобійної зброї стало якимось новим нашим кроком. Ми вже не вперше застосовуємо цю зброю. І маємо на це повне право згідно норм міжнародного права; наше право на самооборону таке ж, як і будь-якої іншої нації. І коли російські ракети б’ють по наших містах, коли щоночі Україну атакують іранські «шахеди», коли в нас на кордоні розгорнуто контингент із Північної Кореї, Путін не тільки робить війну довшою – він просто щоразу плює в обличчя тим у світі, хто справді хоче відновлення миру.

Світ повинен на це реагувати. Зараз сильної реакції світу немає. Путін дуже чутливий до такого. Він перевіряє вас, шановні партнери. Для всіх очевидно, хто єдиний винуватець цієї війни, хто почав цю війну 24 лютого і всі свої ресурси вкладає в те, щоб війна тривала. Його треба зупинити. Якщо жорсткої реакції на вчинки Росії немає, значить, вони бачать, що так можна. Ось що Путін робить.

Потрібно, щоб Путін відчував, чого коштують його хворі амбіції.
Треба реагувати. Треба тиснути. Треба примушувати Росію до справжнього миру, який можливий лише завдяки силі. Інакше будуть безкінечні російські удари, погрози та дестабілізація, і не тільки проти України.

Справжній мир вартий того, щоб діяти заради нього. Діяти потрібно.

Дякую всім, хто допомагає!
Слава Україні!

​​Відновлюємо роботу системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів: відповідний законопроєкт схвалено у першому читанні

Сьогодні Верховна Рада ухвалила в першому читанні депутатський законопроєкт № 12131, яким передбачено відновлення роботи МЗВ.

💬«Цими днями на полях СОР29 ми багато говорили про кліматичну політику України, наші цілі та плани. Серед них - відновлення роботи МЗВ як основи для запуску національної системи торгівлі квотами на викиди. Наразі ми вкотре демонструємо - Україна не лише заявляє про свої кліматичні амбіції, але й робить практичні кроки до досягнення цілей. За це я хочу подякувати особисто голові ЕкоКомітету Верховної Ради України Олегу Бондаренку та усім іншим депутатам - ініціаторам законопроєкту, за сталу підтримку Міндовкілля на шляху євроінтеграції», - написала на своїй сторінці у Фейсбук Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук

За її словами, війна внесла свої корективи. Запустивши МЗВ у 2021 році, на початку повномасштабного вторгнення Україна змушена була відмовитися від їх обов'язковості.

💬«Однак кліматичні зміни не чекають. Як і немає часу зволікати з продовженням руху до ЄС, виконанням міжнародних зобов'язань й залученням ресурсів на відбудову та зміцнення країни. Відновлення обов’язковості МЗВ в Україні також передбачено Ukraine Facility та рекомендовано останнім звітом ЄС щодо прогресу України в межах Пакету розширення 2024», - наголосила Міністр.

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України підтримувало напрацювання законопроєкту. Він був розроблений з розумінням, що в період війни частина установок була зруйнована чи суттєво пошкоджена, а ще частина знаходиться на тимчасово окупованій території України.

Тож запропоновані у законопроєкті зміни передбачають:
✔️обов’язковість дотримання вимог Закону про МЗВ з урахуванням безпекової ситуації;
✔️реєстрацію установок в автоматичному режимі;
✔️конкретизацію складових та вимоги до створення й ведення Єдиного реєстру МЗВ тощо.

💬«Це лише перший, але важливий крок для впровадження ринкових механізмів декарбонізації економіки. У планах не лише відновити МЗВ, але й привести до європейських стандартів. Тож будемо розширювати перелік видів діяльності та вносити зміни до чинних нормативно-правових актів. Однак це згодом. Все поступово, зважено та цілеспрямовано», - зазначила Світлана Гринчук.

​​🌍 Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук на полях COP29 поспілкувалася із журналістами Euronews

⚠️ Міністр наголосила, що війна в Україні завдала екологічної шкоди на $71 млрд. За її словами, воєнні дії не лише руйнують міста й інфраструктуру, а й спричиняють масштабне забруднення ґрунтів, водних ресурсів та повітря, знищення лісів і заповідних зон.

🌱 Українська делегація звернула увагу на довгострокові наслідки для клімату, зокрема через значні викиди парникових газів. Україна закликала міжнародну спільноту підтримувати "зелене" відновлення та враховувати екологічний аспект у повоєнній реконструкції. Також Світлана Гринчук підкреслила важливість світової солідарності, адже екологічні наслідки війни в Україні мають глобальний вплив.

🔗 Детальніше дивіться і читайте в матеріалі Eurone за посиланням:
https://www.euronews.com/2024/11/20/we-will-try-to-protect-what-we-can-ukraines-environment-minister-at-cop29

🌍Кліматична конференція COP29 у Баку стала платформою для обміну досвідом, обговорення ключових екологічних викликів, зокрема впливу війни на довкілля та "зеленого" відновлення

🤝Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук провела низку двосторонніх зустрічей з представниками США, Литви, Австрії, Румунії, Японії та інших країн, щоб обговорити спільні екологічні проєкти та поглибити співпрацю.

❓ Хто та як створює висновки Найкращих доступних технологій та методів управління, які має імплементувати Україна

В рамках євроінтеграції Україна має імплементувати 75-ту Директиву ЄС про промислові викиди, а отже впровадити європейські вимоги до роботи підприємств. Такі вимоги містяться у спеціальних документах – висновках Найкращих доступних технологій та методів управління, які є обов'язковими для всіх країн-членів ЄС. В них встановлені нормативи гранично допустимих викидів, вимоги до моніторингу, ресурсо- та енергоспоживання у виробничому процесі, заходи з усунення забруднення від господарської діяльності.

Хто та як створює висновки НДТМ - пропонуємо розглянути докладніше.

Координує розробку НДТМ Європейське бюро з інтегрованого запобігання та контролю забруднення (IPPC), яке було створене у 1997 році. У 2024 році воно дещо змінило назву - на Європейське бюро досліджень промислової трансформації та викидів (EU-BRITE). Однак алгоритм роботи над НДТМ не змінився.

Оскільки Бюро розташоване у Севільї (Іспанія), процедуру розробки НДТМ називають «Севільським процесом». Серед головних рис Севільського процесу:

⏺ орієнтованість на дані – йдеться про збір і обробку величезного масиву інформації про викиди, споживання ресурсів, особливості технологій, що лежать в основі кожного висновку НДТМ;
⏺ залученість великої кількості експертів – процес базується на технічних і наукових знаннях широкого кола фахівців; для кожного галузевого НДТМ Бюро створює технічну робочу групу із 100–200 експертів;
⏺участь в процесі всіх зацікавлених сторін: держав-членів, промисловості, неурядових екологічних організацій, Європейської комісії; при цьому Бюро забезпечує процес обміну інформацією між усіма учасниками.

Процедура розробки НДТМ в Севільському процесі

Європейське бюро досліджень промислової трансформації та викидів по кожному НДТМ створює окрему Технічну робочу групу (TWG), що складається з 100-200 експертів.

Процедура розробки або перегляду НДТМ включає кілька пленарних засідань такої Технічної робочої групи, засідання підгруп, відвідування установок та подання проєктів НДТМ для коментарів.

Фінальний проєкт НДТМ Бюро офіційно представляє на форумі, що скликається відповідно положень Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди. У форумі беруть участь представники держав-членів, відповідної галузі промисловості та неурядових організацій, які спрямовані захищати довкілля. Форум надає висновок, який публічно оприлюднює Єврокомісія.

Висновки НДТМ ухвалює Комітет, створений відповідно до статті 75 Директиви 2010/75/ЄС.

З моменту опублікування висновків НДТМ в Офіційному журналі Європейського Союзу, вони стають обов'язковими для застосування в процесі видачі інтегрованих дозволів в країнах ЄС.

Загалом Європейське бюро з досліджень промислової трансформації та викидів вже випустило 34 НДТМ. Більшість з них навіть встигли переглянути та оновити.

🇺🇦 Нагадаємо, з 2023 року Україна також бере участь у Севільському процесі як спостерігач.

Крім того, наразі в нашій країні триває робота щодо перекладу європейських НДТМ на українську мову для подальшого їх впровадження на національному рівні в рамках реформи зменшення та контролю промислового забруднення.

Сьогодні День Гідності та Свободи. Памʼятаємо справжню ціну свободи для України. І не забуваємо всіх наших людей різних часів, які боролися заради України та стали для світу взірцем гідності.

Завдяки людям, завдяки прагненню нашого народу зберегти для України свободу й незалежність наша держава завжди буде на політичній мапі світу. Завжди вільною та суверенною.

🇺🇦🇺🇦🇺🇦

⚡️Кліматична конференція ООН СОР29 – можливість для України поглибити існуючі партнерства у сфері захисту довкілля, налагодити нові зв'язки, знайти нових союзників

Австрія, Румунія, Литва, Молдова, США, Японія – далеко не вичерпний перелік країн-партнерів, з якими обговорили питання екологічної безпеки на полях Кліматичної конференції ООН. Про це повідомила на своїй сторінці у Фейсбук Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук.

Міністр обговорила з партнерами вплив війни на довкілля, “зелене” відновлення України, євроінтеграцію, транскордонні проєкти та реформи.

🇦🇹 Під час робочої зустрічі з Федеральною Міністеркою з питань клімату Австрійської Республіки Леонорою Гевесслер актуалізували напрацювання у межах меморандуму про взаєморозуміння між міністерствами країн, а також про перспективи розвитку екологічного контролю в Україні.

🇷🇴 З Міністром екології Румунії Мірчою Фекетом обговорили наші євроінтеграційні зобов’язання за Конвенцією Еспо, а також заходи для досягнення доброго стану вод спільної водної артерії – Дунаю.

🇱🇹 З Міністром навколишнього середовища Литви Сімонасом Гентвіласом обмінялися думками щодо євроінтеграції та досвіду наших країн у цьому процесі. Торкнулися реформування лісової галузі та природно-заповідного фонду.

Також спільно з міністрами та іншими представниками країн-учасниць Світлана Гринчук взяла участь у засіданні “парасолькової” групи щодо координації порядку денного СОР29. До її складу входять США, Канада, Великобританія, Норвегія, Японія, Ісландія, Нова Зеландія, Австралія. На полях засідання Міністр провела короткі зустрічі, зокрема з Міністром довкілля Нової Зеландії Ніком Смітом та Міністром навколишнього середовища Японії Кейічіро Асао.
Вдячні всім друзям нашої держави, які зацікавлені у спільних проєктах та продовжують підтримувати Україну.

🌍Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук в ефірі національного марафону "Єдині новини" розповіла про інноваційні екологічні рішення, які Україна представила на конференції ООН зі зміни клімату в Баку.

🤝Також Світлана Гринчук наголосила на важливості міжнародної співпраці у фіксації збитків довкіллю, завданих війною, та підготовці матеріалів для судових процесів проти агресора. Відновлення України, за її словами, базується на принципах сталого розвитку та відповідає стандартам Європейського Союзу.

🎉 Нижньодністровський нацпарк святкує 16-річчя!

13 листопада Нижньодністровський національний природний парк відзначає 16 років із дня заснування. Ця природоохоронна перлина України, розташована на понад 21 тисячі гектарів у пониззі Дністра, є домівкою для рідкісних видів рослин і тварин, серед яких чимало занесені до Червоної книги України.

Унікальність Нижньодністровського парку:

🐦 Біорізноманіття: 28 рідкісних видів рослин, понад 250 видів птахів, зокрема пелікан кучерявий і орлан-білохвіст.
🔬 Охорона природи: постійні наукові дослідження екосистем дельти Дністра.
📚 Екопросвіта: освітні програми, які формують екологічну свідомість та залучають молодь до природоохоронної діяльності.

🎊 Вітаємо колег зі святом!

​​🦆Перелітні гості та лісові мешканці: як живе Природний заповідник “Дніпровсько-Орільський” восени

🌳У Природному заповіднику "Дніпровсько-Орільський"зараз вирує пташине життя. Активна міграція принесла сюди благородних качок, чернь та навіть гагар, які зараз прямують Дніпром. Попри це, деякі птахи залишаються на місці – зокрема великі чепури, орлани й інші місцеві види.

🌲У лісових масивах заповідника теж не менш цікаво: тут кочують дятли, помітні виводки золотомушок, зябликів і великих синиць. До них долучилися й чорні синиці, які завітали цієї осені. Таким чином, пташині угруповання лісів поступово набувають зимового характеру.

💧Втім, засушливий період у регіоні продовжується. Низький рівень води позначився на стані заплавних озер, через що кількість гагар і червні цьогоріч значно менша. Це також вплинуло на розвиток грибів – їх дуже мало. Натомість лебеді-шипуни почуваються чудово та зустрічаються практично на кожній водоймі заповідника. Їхня висока чисельність додає світлих фарб осінньому сезону.

#UKRAINECOP29

🌿Зелений енергетичний перехід України: шлях до стійкого майбутнього

13 листопада робота Українського павільйону розпочалася з панельної дискусії “Зелений енергетичний перехід України: шлях до стійкого майбутнього”. Представники української влади, бізнесу, громадськості, а також міжнародні партнери обговорили як Україні досягти енергетичної незалежності та виконати кліматичні зобов’язання.

⏺Головна увага була зосереджена на переході до відновлюваних джерел енергії як основи стратегії сталого розвитку. “Ми повинні адаптуватися до нових потреб, щоб здійснити справедливий енергетичний перехід”, — зауважила на відкритті заходу заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Вікторія Киреєва.

⏺Серед ключових питань заходу — політичні та правові аспекти зеленої трансформації, роль газу й нафти як перехідних ресурсів, перспективи розвитку відновлюваних джерел енергії, справедлива трансформація вугільних регіонів, створення робочих місць та залучення інвестицій для розвитку зеленої економіки та досягнення цілей вуглецевої нейтральності до 2050 року.

⏺В Україні вже працюють чимало кліматичних ініціатив, зауважив голова Комітету з питань екологічної політики та природокористування Верховна Рада України Олег Бондаренко. Йдеться, зокрема, про транспортний, житловий та енергетичні сектори. Нині влада працює над вдосконаленням механізмів, які дозволять бізнесу та громадам стати членами ринку відновлювальної енергії, сказав також пан Бондаренко. І додав, що саме законодавчий процес — одна з запорук для досягнення кліматичних цілей.

⏺Інша така запорука — фінансування. Про те, як залучити інвестиції у зелений перехід говорив Олексій Рябчин, радник Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – Міністра юстиції України. Серед основних джерел — міжнародна допомога та програми підтримки від галузевих фондів та організацій. Але щоб її отримати — потрібен чіткий план, зауважив пан Рябчин.

⏺Україна вже отримує допомогу від міжнародних партнерів, зауважила програмна аналітикиня UNDP Ukraine / ПРООН в Україні Мартін Яре. Вона разом із керівницею Green Energy Recovery Program ПРООН в Україні Юлією Рибак презентували Програму відновлення зеленої енергетики, яка працюватиме до 2029.

⏺Ця програма ПРООН за підтримки міжнародних партнерів спрямована на вирішення нагальних енергетичних потреб України під час постійних атак на критичну інфраструктуру та зосереджена на двох головних пріоритетах: термінове забезпечення безперервної роботи критичної енергетичної інфраструктури та виробничих потужностей, а також впровадження стратегічних дій для прискорення переходу до зеленої енергетики, зокрема через децентралізовану систему виробництва енергії – розвиток безпечної, розподіленої генерації.

⏺Одна з цілей проведеного івенту — зміцнити співпрацю державного та приватного секторів для підвищення енергетичної ефективності на місцевому рівні. Тому дуже важливо, що цього року таку активну участь у СОР беруть не лише представники уряду, але й український бізнес, зауважила Вікторія Киреєва.

Трансляцію заходу ви можете подивитися за цим посиланням https://bit.ly/3UQlzW6
Стежте за Україною на СОР29 у наших соціальних мережах та на офіційних сайтах Міндовкілля та України на СОР29.

#Щоденники_СОР29

Російська агресія проти України продемонструвала світу, як сильно війна шкодить довкіллю. Про це, серед іншого, сказав Президент Польщі Анджей Дуда під час виголошення Національної заяви на СОР29.

Ми вдячні польському народові та керівництву Польщі за стійку та всеосяжну підтримку.

Представники нашої делегації подякували Анджею Дуді та подарували панові Президенту сувенірну монету «Софія Київська».

Стежте за перебігом найбільшої кліматичної конференції у світі у наших соціальних мережах та на сайті України на СОР29.

Кліматична конференція ООН: чому світ щороку чекає на цю подію, яке значення вона має для України та які дискусії відбуваються саме зараз

До вашої уваги спільний проєкт Міндовкілля та LIGA.net.

У серії матеріалів на LIGA.net можна знайти повну інформацію про COP та значення Конференції для світу і України, дізнатися, як працює український павільйон, що обговорюють та про що домовляються міжнародні партнери, які механізми міжнародної підтримки стають популярними та на які результати очікує Україна.

Про це все читайте за посиланням https://projects.liga.net/cop29_summit/

У Баку відбулося урочисте відкриття першої частини Сегменту високого рівня Кліматичного саміту ООН СОР29. Сьогодні світові лідери виголошують національні заяви. Очікується виступ близько півсотні глав держав та урядів.

Від української делегації у відкритті беруть участь заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Вікторія Киреєва, Посол України в Азербайджані Юрій Гусєв, радник Віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – Міністра юстиції України Олексій Рябчин та інші представники.

Стежте за перебігом найбільшої кліматичної конференції світу в наших соціальних мережах та на сайтах Міндовкілля та України на СОР29 https://cop.ukrainian-climate-office.org/uk/frontpage/

Запис World Leaders Climate Action Summit | UN Climate Change https://www.youtube.com/live/c0e9ngjsgoc?si=PHpoltmSrdVKASus

Світло, камера, цінності!

Підготували для тебе 8 надихаючих, красивих та зворушливих фільмів для таких вечорів, коли дивишся за вікно, а там бац — і осінь🍂

Став ❤️, якщо сподобалась добірка і вже плануєш переглянути фільми з неї.

​​🌱 Механізм спільного кредитування: нові можливості для українського бізнесу

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України спільно з Українським кліматичним офісом (УКО) провели вебінар для представників бізнесу, присвячений фінансовим можливостям в рамках Механізму спільного кредитування (JCM). Цей двосторонній інструмент співробітництва, створений урядом Японії у 2013 році, спрямований на впровадження низьковуглецевих технологій і вже незабаром офіційно запрацює в Україні.

💬 «Сьогоднішній захід дозволить бізнесу отримати необхідні знання щодо можливостей JCM та дізнатись про реальні приклади переваг від реалізації таких проєктів. Інвестуючи в проєкти JCM в Україні, ви інвестуєте в сталі, низьковуглецеві технології для відновлення енергетичної інфраструктури, стимулюючи трансформаційні зміни та будуючи майбутнє Європи», – підкреслив Радник Посольства Японії в Україні Котаро Танака.

🔗 Директор Департаменту запобігання промисловому забрудненню та кліматичної політики Міністерства Богдан Семененко зазначив, що JCM є важливим інструментом для досягнення стратегічної мети України – вуглецевої нейтральності до 2050 року:

💬«Для нас пріоритет – зробити можливим використання таких інструментів в Україні, це дозволить залучати японські технології та інвестиції».

📊 На заході учасники ознайомилися з аналітичним звітом про програми фінансування JCM, який містить детальний огляд доступних інструментів, переваг для бізнесу та успішних прикладів реалізації проєктів в інших країнах.

💬 «JCM відіграє ключову роль у передачі передових низьковуглецевих технологій ключовим партнерам, таким як Україна, відкриваючи доступ до фінансових ресурсів та підтримуючи сталий розвиток», – зазначила керівниця проєкту «Capacities for Climate Action» (C4CA/УКО, GIZ) Юлія Джессон.

📄 Аналітичний звіт англійською мовою доступний на сайті УКО за посиланням: https://ukrainian-climate-office.org/wp-content/uploads/2024/11/JCM_funding-programs.pdf

🤝 Захід організовано за підтримки проєкту «Потенціал для кліматичних дій» (C4CA), що впроваджується GIZ у рамках Міжнародної кліматичної ініціативи (ІКІ) за замовленням Федерального міністерства економіки та захисту клімату Німеччини (BMWK) та співфінансується Європейським Союзом.

⚡️ Вже наступного тижня у Баку розпочнеться наймасштабніша світова кліматична подія року - Конференція ООН зі зміни клімату СОР 29.

Цьогорічна Конференція вже отримала назву "Finance COP". Тож на які рішення очікує світова спільнота та Україна на СОР29 та які завдання ставить перед собою українська делегація - розповіла Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук у інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".

У матеріалі також про:
⏺ залучення інвестицій для відновлення українського довкілля та боротьби зі зміною клімату;
⏺ євроінтеграцію та стан імплементації європейського законодавства в українське правове поле та інше.

З повним текстом інтерв'ю можна ознайомитися за посиланням.

​​🌱 Стартує набір до Молодіжної ради при Міндовкіллі
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України оголошує про створення Молодіжної ради при Міндовкіллі – постійного консультативно-дорадчого органу, який займатиметься підготовкою, наданням та розглядом пропозицій і рекомендацій від молоді щодо формування та реалізації державної політики Міндовкілля та інформування молоді щодо діяльності міністерства.

💡 «Молодь є невід’ємною частиною майбутнього України, і саме молодь є носієм найпрогресивніших поглядів на майбутнє. Створення Молодіжної ради при Міндовкіллі – це можливість для активної молоді взяти участь в реалізації довкіллєвої політики. До того ж минулого року Україна доєдналася до Декларації про дітей, молодь та кліматичні дії. Молодіжна рада стане осередком нових проєктів, конструктивних дискусій, партнерства, новітніх ідей, а ще – місцем сили для однодумців», – зазначила Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук.

👥 Долучитися до складу Молодіжної ради може українська молодь віком від 18 до 35 років, зокрема, представники молодіжних громадських об’єднань, органів студентського самоврядування закладів вищої освіти та закладів фахової передвищої освіти, інститутів громадянського суспільства, установ та підприємств молодіжних центрів регіонального та місцевого рівнів з розвитку державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

📋 Для участі у конкурсі з відбору кандидатів до складу Молодіжної ради важливою умовою є активна участь у громадському житті.
Про що важливо знати:
● члени Молодіжної ради обиратимуться за результатами відповідного конкурсного відбору комісією, що затверджена наказом Міндовкілля від 05.11.2024 № 1404, ознайомитися можна за посиланням;
● Молодіжну раду буде сформовано у складі до 20 осіб;
● строк повноважень членів Молодіжної ради становитиме 2 роки;
● участь у роботі Молодіжної ради – на громадських засадах і на безоплатній основі;
● формою роботи Молодіжної ради є засідання, які мають проводитися не рідше ніж один раз на квартал.

🔍 Детальніше ознайомитися з Положенням про Молодіжну раду при Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України можна за посиланням.

📝 Для участі у відборі заповніть анкету до 12:00 30 листопада 2024 року за посиланням.

📞 Контактна особа від Міндовкілля: Мамойлик Ірина, головний спеціаліст Відділу з публічних комунікацій та зв’язків з громадськістю, тел. 044 206 31 11.

​​Український бізнес представив проєкти декарбонізації в рамках Climate Ambition Accelerator

🌱 Відбувся фінал третьої хвилі Climate Ambition Accelerator — шестимісячної навчальної програми, яка третій рік поспіль проводиться Глобальний договір ООН в Україні. Захід відкрили генеральна директорка Глобального договору ООН в Україні Тетяна Сахарук та заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Вікторія Киреєва.

💬 “Climate Ambition Accelerator є важливим інструментом для посилення екологічної відповідальності українських підприємств. Участь у таких ініціативах не лише наближає український бізнес до стандартів ЄС, але й створює передумови для інноваційного розвитку, знижуючи вуглецевий слід та сприяючи сталому розвитку. Активне залучення бізнесу до кліматичних зобов’язань є важливим кроком для виконання екологічних пріоритетів, визначених у рамках євроінтеграційного процесу”, – зазначила Вікторія Киреєва

💸 Цього року вперше з початку програми з’явилася можливість грантової підтримки проєкту з декарбонізації, яку переможець конкурсу отримає від Глобального договору ООН в Україні за підтримки Офісу зеленого переходу та за сприяння Офісу закордонних справ, Співдружності та розвитку Великої Британії (FCDO).

📊 Протягом Climate Ambition Accelerator учасники не лише навчалися оцінювати викиди своєї діяльності та встановлювати науково обґрунтовані цілі для їх зниження, але й розробляли конкретні проєкти для впровадження кліматичних рішень. Фіналістами грантового конкурсу стали як учасники акселератора, так і компанії, що активно розвивають власні кліматичні ініціативи.

🏆 Переможцем грантового конкурсу став ТМ Green & Vitamin City Farm та його засновник Роман Михалевич з проєктом інноваційної міської вертикальної ферми, що сприятиме розвитку органічного виробництва.

🇦🇿Завдяки плідній співпраці всіх учасників і зацікавлених сторін Україна тепер має вагомі приклади досягнень, які може презентувати на міжнародних конференціях, таких як COP29, як повноцінний учасник глобальних кліматичних дискусій.

«Дофамінове меню». Що це та чи можна його їсти? 🤭 Забігаючи наперед скажемо, що це простий і водночас потужний спосіб турботи про себе.

Коли ти підтримуєш свій емоційний баланс, наповнюючи день приємними моментами, ти стаєш більш стійким до хаосу та стресу навколо. Стійкість — це твоя здатність відновлюватися і зберігати гармонію із собою, а «дофамінове меню» — один з дієвих інструмент на цьому шляху.

В каруселі ділимося деталями, як створити власне меню — від закусок до десертів. Гортай та обирай з того, що наповнює радістю 🍕

​​✍️День української писемності та мови. День нашої рідної й унікальної. Незалежної та переможної — української мови.

🇺🇦Сьогодні Україна відзначає це важливе свято. День української писемності та мови з 1997 року традиційно відзначають у день пам’яті преподобного Нестора Літописця, який започаткував писемну українську мову. 

Відповідно до Указу Президента № 455/2023 українці святкують це свято щорічно 27 жовтня з огляду на перехід Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на новоюліанський стиль календаря. 

💬«Мова — це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова — це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам’ять, найцінніше надбання віків, мова — це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, інтелектуальна і мисленнєва діяльність народу», — стверджував видатний український письменник Олесь Гончар.

🙏🏻Дякуємо нашим воїнам-захисникам за можливість писати, слухати, зберігати та передавати свою культуру і традиції.

🦌Ці селфі точно заслуговують на ваші вподобайки!
Фотопастки зафіксували життя тварин на території нацпарку «Черемоський». 

Фотосесія сталася під час літнього моніторингу тварин за допомогою фотопасток. Це ефективний метод спостереження за дикою природою, зокрема для вивчення поведінки, чисельності й переміщення тварин у їх природних середовищах.                                                                 

Світлини цих та інших тварин вдалося зробити завдяки фотопасткам, які надало Франкфуртське зоологічне товариство в Україні // FZS Ukraine.

​​⚡️Україна заблокувала участь росії у складі бюро Водної конвенції

Відбулося засідання 10-ї наради Сторін Конвенції про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер.

💧Під час конференції українська делегація представила екологічну ситуацію в Україні, зокрема наслідки численних порушень з боку рф, що призвели до екологічної катастрофи після підриву Каховської ГЕС, забруднення річки Сейм та інших. Делегати закликали країни об’єднати зусилля задля справедливості та притягнення росії до відповідальності за екологічні злочини, включно з тими, що стосуються водних ресурсів.

На загальній сесії представник Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України також презентував Національний план України з транскордонного співробітництва та моніторингу водних ресурсів.

💬«У ході голосування було ухвалено рішення про включення представниці Держводагентства від України до складу Бюро Водної конвенції на період 2025-2027 рр. Це відкриває для України нові можливості для активної участі у транскордонній співпраці в напрямку збереження, очищення та моніторингу водних ресурсів. І головне, ми продовжуватимемо працювати над тим, щоб росія була справедливо покарана за вчинені злочини проти довкілля», – зазначила перший заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олена Крамаренко.

​​✅ Роз'яснення щодо формування графіку проведення громадських слухань з оцінки впливу на довкілля

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють оцінку впливу на довкілля.

Міндовкілля публікує роз’яснення щодо формування графіку проведення громадських слухань у процесі громадського обговорення планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля.

📲 Детальніше

🇺🇦«Україна звучить в ефірі планети власним голосом. І нашого голосу більше нікому й ніколи не вимкнути й не заглушити!»

Такими словами завершувався текст Радіодиктанту під назвою «Магія голосу», який написала Оксана Забужко, присвячений 100-річчю Українського радіо. У прямому ефірі читав його письменник, музикант, екоактивіст і військовий Павло Вишебаба.

📝Сьогодні 25 жовтня, державний секретар Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України Оксана Сахнацька долучилася до написання Радіодиктанту національної єдності з нагоди Дня писемності та мови.

✍️Цей Радіодиктант ювілейний — вже 25-й рік поспіль українці єднаються для його написання, незалежно від кордонів чи обставин. Це традиція, яка підкреслює силу і важливість рідної мови для кожного з нас.

Нехай наша мова завжди лунає гордо й чисто!

🌿Через 19 днів у Баку розпочнеться найбільша кліматична подія року – Конференція ООН зі зміни клімату, відома як COP29.

А ви вже чули про кліматичні саміти COP? Це місце, де країни з усього світу збираються, щоб домовлятися про конкретні кроки для запобігання кліматичній кризі та адаптації до зміни клімату. Як готується Україна до цієї події? Які цілі ставимо перед собою і як будемо брати участь у цьому глобальному діалозі?

Спробуємо відповісти на ці питання та розповісти вам про кліматичний саміт, його історію та кліматичні амбіції України.

🚀Тож розпочинаємо:

⏺Що важливо знати про COP29?
Цього року COP29 відбудеться у Баку з 11 по 22 листопада. Очікується, що у заході візьмуть участь до 100 тисяч представників із 190 країн світу. Очікується ухвалення важливих рішень, які визначатимуть майбутнє кліматичних дій у світі. Це буде місце зустрічі світових лідерів, представників найбільших транснаціональних корпорацій, науковців, експертів та активістів. Кожен день конференції – це насичені двосторонні та багатосторонні зустрічі, презентації інновацій та жваві дискусії на різних рівнях.

⏺Що робитиме Україна на COP29?
Цього року Україна же втретє матиме свій павільйон. Про його стилістику і філософію ми повідомимо згодом. На COP29 ми плануємо демонструвати власні кліматичні досягнення, інформувати світ про екологічні злочини рф, проводити численні тематичні зустрічі і дискусії за участю провідних експертів і політиків.

⏺Чого чекати від COP29?
На минулорічній конференції в Дубаї країни погодилися поступово відмовитися від викопного палива, а також поставили амбітні цілі у сфері відновлюваної енергетики та енергоефективності. Цього року, у Баку, головна мета – досягти домовленості щодо нової глобальної цілі з кліматичного фінансування на період після 2025 року, яка замінить існуючу ціль у 100 мільярдів доларів щорічно.

Крім того, на COP29 багато уваги буде приділено вуглецевим ринкам. Це пов'язано з реалізацією статті 6 Паризької угоди, яка дозволяє країнам торгувати правами на викиди парникових газів. Вуглецеві ринки створюють нові можливості для скорочення викидів через ринковий підхід і забезпечують нові шляхи досягнення кліматичних цілей.

​​💥Перша заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олена Крамаренко в інтерв’ю для РБК-Україна розповіла про основні екологічні виклики та наслідки війни для нашої країни:

▪️Агресія рф спричинила екологічні збитки на щонайменше 2,6 трильйони гривень, найбільшу шкоду довкіллю завдають ракети, їхнє паливо отруює ґрунти та води.

▪️Для відновлення деяких територій ґрунти доведеться тимчасово законсервувати.

▪️Відновлення знищеного лісу після пожежі може зайняти до 90 років.

▪️ Після війни Україна буде відновлюватися за новими екологічними стандартами.

🔗Детальніше читайте у повній версії інтерв’ю РБК-Україна: https://www.rbc.ua/rus/news/olena-kramarenko-mindovkillya-zbitki-ekologiyi-1729501376.html?utm_source=telegram&utm_medium=post

​​◽️ Підтримуємо позитивний міжнародний довкіллєвий імідж: Україна працює над закриттям ще одного кейсу щодо порушення Конвенції Еспо

Минулого тижня відбулося засідання Міжвідомчої координаційної ради з питань реалізації Конвенції Еспо.

🔗Конвенція Еспо – це міжнародний договір, що зобов'язує держави проводити оцінку впливу на навколишнє природне середовище проєктів у випадку, коли такі проєкти можуть вплинути на навколишнє природне середовище іншої держави.

Під час даного засідання Міжвідомча координаційна рада схвалила рішення врахувати результати транскордонної оцінки впливу на довкілля щодо провадження EIA/IC/CI/4, яке стосується недотримання Україною вимог Конвенції Еспо під час продовження терміну експлуатації енергоблоків № 1 та 2 Рівненської АЕС. За результатами засідання Міністерство здійснює підготовку висновку з оцінки впливу на довкілля та іншої документації, необхідної для завершення транскордонної процедури.

На виконання рішення VI/2, проведено транскордонні консультації із шістьма країнами, а саме: з Австрією, Молдовою, Румунією, Польщею, Словаччиною та Угорщиною.

ℹ️ Про завершення процедури оцінки транскордонного впливу на довкілля та про рішення Міжвідомчої координаційної ради буде поінформовано Секретаріат Конвенції Еспо та Комітет з впровадження. Завершення консультацій дозволить порушити питання про закриття провадження EIA/IC/CI/4.

Зауважимо, що необхідність проведення транскордонних консультацій для продовження терміну експлуатації атомних енергоблоків №1-2 Рівненської АЕС у 2014 році стало прецедентом щодо застосування вимог Конвенції Еспо для такого виду діяльності, бо стосується вже діючого об’єкта і не передбачає будь-якої діяльності з будівництва реконструкції, модернізації та/ або розширення. Вже в продовження дискусії щодо застосовності вимог Конвенції спеціальною робочою групою було розроблено керівництво.

🔹Попри триваючу агресивну війну, Україна підтримує позитивний міжнародний імідж надійного партнера та союзника, забезпечуючи дотримання усіх зобов’язань за міжнародними договорами, стороною яких вона є.

🏭 Впровадження найкращих доступних технологій та методів управління: вивчаємо досвід країн регіону ЄЕК ООН

У Франції у рамках Десятої щорічної зустрічі Цільової групи по технічно-економічних питаннях Конвенції про транскордонне забруднення повітря на великі відстані проведено дводенний семінар щодо впровадження найкращих доступних технологій та методів управління (НДТМ). Участь у заході взяли і представники Міндовкілля.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO), щороку близько 7 мільйонів смертей на планеті пов’язані з впливом забрудненого повітря. Саме тому важливо впроваджувати заходи із запобігання та зменшення викидів шкідливих речовин. 

У ЄС вже оновлено Директиву 2010/75/ЄС про промислові викиди, яка зобов'язує підприємства впроваджувати найкращі доступні технології та методи управління для боротьби із забрудненням. У рамках цього у жовтні запущено інформаційну онлайн-платформу Європейського інноваційного центру промислової трансформації та викидів (INCITE). Платформа збирає інформацію з усього світу про наявні інноваційні рішення, які мають екологічні переваги та є економічно ефективними, а також можуть бути включені в Севільський процес.

Нагадаємо, Севільський процес започаткований Європейською Комісією для оновлення екологічних норм та зменшення промислових викидів в повітря, воду та ґрунт. Представники влади та бізнесу європейських країн у рамках Севільського процесу постійно працюють над переглядом найкращих доступних технологій та методів управління, які далі європейська промисловість впроваджує у свої виробничі процеси. 

Україна з прийняттям євроінтеграційного Закону «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» також стежить за  світовими тенденціями у цій сфері та працює над впровадженням кращих європейських практик.

З презентаційними матеріалами семінару можна буде ознайомитися найближчим часом за посиланням.

⚡Міністр Світлана Гринчук в ефірі Національного марафону Єдині новини розповіла про результати Міжнародної конференції високого рівня в Гельсінкі щодо пункту 8 про екологічну безпеку Української Формули миру.

За її словами, основними темами, на яких партнери зосередили свою увагу, стали вдосконалення механізмів оцінки екологічних збитків, притягнення агресора до відповідальності та «зелене» повоєнне відновлення.

🤝Партнери допомагатимуть нам у вдосконаленні процесу фіксації екологічних збитків та розробці універсальних методик і підходів для оцінки впливу на довкілля саме від бойових дій.

Крім того, пункт 8 «Екологічна безпека» може стати чудовим майданчик для розробки міжнародних принципів «зеленої» відбудови. Домовилися співпрацювати разом над розробкою таких практичних інструментів та механізмів, які зможуть використовувати у всьому світі.

​​🇺🇦🇬🇧Україна та Великобританія домовилися посилити співпрацю у сфері захисту довкілля

Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук провела зустріч з послом Великобританії в Україні Мартіном Гаррісом.

Вони обговорили:
✔️актуальні напрацювання в межах Пункту 8 Формули миру Володимира Зеленського;
✔️водозабезпечення України;
✔️підготовку та участь України на СОР29 в Баку.

💬«Поділилася з паном послом враженнями про поїздку української делегації до Фінляндії та актуальні напрацювання в межах Пункту 8 Формули миру Володимира Зеленського, який є великим майданчиком для акумулювання зусиль різних держав. Цей пункт можна використати не тільки для підрахунку збитків та виплати репарацій Україні, а й для формування міжнародних принципів відновлення за зеленими стандартами», - зазначила Світлана Гринчук.

💬За її словами, Міндовкілля, за підтримки партнерів, може стати рушієм впровадження принципів зеленого відновлення на базі Пункту 8. Важливо розуміти, що це робота не тільки для України, а на прикладі України для всієї світової спільноти. Наш досвід з оцінки та обрахунку екологічних збитків та притягнення росії до відповідальності за екологічні злочини має стати світовим надбанням.

💬«Окремо зачепили підготовку до Кліматичного саміту CОР29. Пріоритет України сьогодні – доступ до фінансування заходів з адаптації до зміни клімату, зокрема Green Climate Fund. Це важлива складова реалізації Паризької Угоди, яка передбачає доступ до кліматичного фінансування відповідно до потреб держав. Потреби повоєнної України у кліматичному фінансуванні неможливо переоцінити. Тож підтримка на цьому шляху таких партнерів, як Великобританія, як ніколи доречна», - зауважила Світлана Гринчук.

🖥 Отримання Висновку на транскордонне перевезення відходів Зеленого переліку: на ЕкоСистемі модернізовано послугу

Міндовкілля за сприяння проєкту “Підтримка цифрової трансформації”, що фінансується USAID і UK Dev, у партнерстві з Офісом ефективного регулювання BRDO модернізували онлайн сервіс отримання Висновку на транскордонне перевезення відходів Зеленого переліку. 

Оновлення спрямовані на спрощення процесів для бізнесу та підвищення ефективності управління відходами в країні.

📱 Завдяки нововведенням відтепер підприємства можуть: 
⏺ отримати Висновок в режимі «peopleless», тобто без участі чиновника - у разі експорту текстильних відходів (код В3030); відходів паперу, картону та целюлозних продуктів (код В3020); відходів сільськогосподарського і харчового виробництв, якщо вони не інфіковані (код В3060). Після подання заявки рішення вноситься до реєстру автоматично;
⏺ обрати потрібного партнера, який здійснює відповідні операції з відходами - без зайвих пошуків.  Платформа автоматично обирає з Реєстру суб’єктів господарювання у сфері управління відходами та пропонує ті підприємства, які підходять. Це забезпечує прозорість та точність процесу - особливо враховуючи, що на відновлення відходи можуть тепер ввозити лише суб’єкти господарювання, які мають дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів;
⏺ формувати звітність автоматично без ручного введення. Для цього сервіс вже інтегровано в інформаційну систему управління відходами.

📱 Серед переваг модернізації:
⏺ Прозорість та ефективність: усунення зайвих бюрократичних процедур завдяки автоматизації.
⏺ Зменшення корупційних ризиків шляхом мінімізації людського фактора.
⏺ Зручність для бізнесу: інтегровані реєстри спрощують вибір партнерів/суб’єктів у сфері управління відходами.

❄️Зима вже близько

Затамуйте подих і насолодіться морозним ранком у Національному природному парку "Черемоський".

​​⚡️Консолідуємо світову спільноту навколо пункту 8 Формули Миру Президента Володимира Зеленського задля досягнення екологічної безпеки світу, - Світлана Гринчук

Це є життєво важливим не лише для сьогодення, а й для майбутніх поколінь. І з цим сьогодні погодилися представники 60 країн та міжнародних організацій, які долучилися до конференції в Гельсінкі щодо пункту 8 Української Формули миру. Більшість учасників наголосили, що екологічна безпека — ключова складова сталого майбутнього. А досвід України з оцінки та обрахунку екологічних збитків та притягнення росії до відповідальності за екологічні злочини має стати світовим надбанням.

Про це Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук заявила під час конференції в Гельсінкі щодо пункту 8 про екологічну безпеку Української Формули миру.

У заході взяли участь Прем’єр-міністрів України Денис Шмигаль та Фінляндії Петтері Орпо, керівники Офісів Президента України Андрій Єрмак та Фінляндії Лаурі Тіерала, Генеральний прокурор Андрій Костін, виконавчий віцепрезидент Єврокомісії Марош Шефчович, ексвіцепрем’єр-міністерка, колишня міністерка закордонних справ Швеції Маргот Вальстрем, екс-віце-президентка Європарламенту Гайді Гаутала та інші високопосадовці. Захід зібрав понад 135 учасників онлайн та офлайн з 60 країн та міжнародних організацій.

«Нам не просто необхідна підтримка світу на шляху до визнання російських довкіллєвих злочинів та притягнення росії до відповідальності за руйнування довкілля України через бойові дії. Зусиллями багатьох держав, організацій та інститутів ми маємо консолідувати всю експертизу в сфері оцінки впливу війни для довкілля, аби притягнути до відповідальності агресорів по всьому світі та залишити чисте довкілля наступним поколінням», - зауважила Світлана Гринчук.

У межах заходу учасники напрацювали комюніке щодо підтримки Пункту 8 Української Формули миру, яке окреслює комплекс заходів для досягнення екологічної безпеки світу.

«Це є життєво важливим адже забруднення довкілля внаслідок бойових дій поширюється далеко за межі України. Тому потрібна безпрецедентна консолідація світової спільноти для вирішення проблематики довкілля під час війни та зелених принципів відновлення», - наголосила очільниця Міндовкілля.

За її словами:
▪️Сьогодні задокументовано вже понад 6000 екологічних злочинів рф на суму понад 65 млрд євро. Ці дані не є кінцевими і зростають доти, доки тривають бойові дії.
▪️Звільнені території не можуть бути відновлені до їх розмінування. Сьогодні 139 000 квадратних кілометрів нашої території заміновано.
▪️Тільки у 2024 році пожежі знищили понад 24 000 гектарів лісу.
▪️Орієнтовні екологічні збитки від злочинних дій росіян на річках Сейм та Десна вже оцінюються у 12 мільйонів євро.
▪️Чорне та Азовське моря також страждають від наслідків війни. Наразі збитки для України оцінюються у 345 мільйонів євро. Це лише те, що поки що вдалося підрахувати.

Крім уніфікованих фінансових інструментів, екологічна складова Формули миру передбачає відновлення за найсучаснішими “зеленими” принципами. Це забезпечить зелений перехід нашої держави та новий рівень життя для всіх українців за європейськими стандартами.

«Дякую Фінляндії за співорганізацію цього важливого заходу, а також особисто моєму колезі Каю Мюккянену за теплий прийом у Гельсінкі. Дякую всім партнерам, які сьогодні з нами. Очікуємо продовження координації та планування наступних практичних кроків уже незабаром на Кліматичному Саміті СОР29 у Баку, де Україна вже традиційно матиме свій павільйон», - акцентувала Світлана Гринчук.

Війна росії проти України спричинила масштабні екологічні руйнування, що призвели до безпрецедентного забруднення довкілля. Про це зазначив під час Конференції з обговорення пункту 8 «Екологічна безпека» Формули миру Президента України.

Захід відбувся в Гельсінках за участі Прем’єр-міністра Фінляндії Петтері Орпо, Віцепрезидента Єврокомісії Мароша Шефчовича, керівника Офісу Президента України Андрія Єрмака, а також високопосадовців інших держав.

Нинішні збитки українським екосистемам оцінюються в 65 мільярдів доларів. Третина українських лісів та 20% природоохоронних територій України уже постраждала від війни. Під загрозою опинилося 35% біорізноманіття Європи, яким володіє Україна.

Перед усіма нами стоїть важливе завдання — виробити спільне бачення того, як захистити природу та життя людей. Україна готова розробляти спільне бачення та конкретні кроки на цьому шляху, застосовуючи принцип «ворог повинен заплатити».

Зокрема, озвучив декілька ключових завдань, щодо яких потрібно узгодити спільну стратегію:
➖ відстеження, реєстрації та звітування щодо всіх екологічних наслідків, впливів, втрат і збитків війни російського агресора в Україні;
➖ збір цінних відгуків високого рівня та технічних коментарів від партнерів України;
➖ напрацювання наступних спільних кроків для притягнення російського агресора до відповідальності за всі екологічні злочини, які були здійснені проти України.

Екологічна безпека є передумовою економічного та соціального розвитку. Тому ми маємо знайти рішення та ресурси як найкраще можемо захистити та відновити нашу природу та екологію.