Міндовкілля

Сьогодні Путін визнав, що він зробив уже другий за цей рік крок до ескалації, до розширення цієї війни. Була застосована нова балістична ракета. Путін ударив по нашому місту Дніпру – одному з найбільших міст України. Це очевидне та серйозне збільшення масштабу і жорстокості цієї війни, цинічне порушення Росією Статуту ООН. І я підкреслю: це вже другий крок Росії до ескалації за рік. Першим таким кроком було залучення Північної Кореї до війни проти України – контингенту у щонайменше 11 тисяч солдатів.

Путін зробив обидва ці кроки, ігноруючи всіх у світі, хто закликає не розширювати війну. Йому плювати на те, до чого закликають Китай, Бразилія, європейські країни, Америка, усі інші країни світу. Путін єдиний, хто почав цю війну – абсолютно неспровоковану війну, і хто робить усе, щоб війна продовжувалась уже понад тисячу днів.

Ця сьогоднішня балістична ракета проти України є черговим доказом, що миру Росія точно не хоче. І Путін бреше, коли каже, що нібито застосування Україною далекобійної зброї стало якимось новим нашим кроком. Ми вже не вперше застосовуємо цю зброю. І маємо на це повне право згідно норм міжнародного права; наше право на самооборону таке ж, як і будь-якої іншої нації. І коли російські ракети б’ють по наших містах, коли щоночі Україну атакують іранські «шахеди», коли в нас на кордоні розгорнуто контингент із Північної Кореї, Путін не тільки робить війну довшою – він просто щоразу плює в обличчя тим у світі, хто справді хоче відновлення миру.

Світ повинен на це реагувати. Зараз сильної реакції світу немає. Путін дуже чутливий до такого. Він перевіряє вас, шановні партнери. Для всіх очевидно, хто єдиний винуватець цієї війни, хто почав цю війну 24 лютого і всі свої ресурси вкладає в те, щоб війна тривала. Його треба зупинити. Якщо жорсткої реакції на вчинки Росії немає, значить, вони бачать, що так можна. Ось що Путін робить.

Потрібно, щоб Путін відчував, чого коштують його хворі амбіції.
Треба реагувати. Треба тиснути. Треба примушувати Росію до справжнього миру, який можливий лише завдяки силі. Інакше будуть безкінечні російські удари, погрози та дестабілізація, і не тільки проти України.

Справжній мир вартий того, щоб діяти заради нього. Діяти потрібно.

Дякую всім, хто допомагає!
Слава Україні!

​​Відновлюємо роботу системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів: відповідний законопроєкт схвалено у першому читанні

Сьогодні Верховна Рада ухвалила в першому читанні депутатський законопроєкт № 12131, яким передбачено відновлення роботи МЗВ.

💬«Цими днями на полях СОР29 ми багато говорили про кліматичну політику України, наші цілі та плани. Серед них - відновлення роботи МЗВ як основи для запуску національної системи торгівлі квотами на викиди. Наразі ми вкотре демонструємо - Україна не лише заявляє про свої кліматичні амбіції, але й робить практичні кроки до досягнення цілей. За це я хочу подякувати особисто голові ЕкоКомітету Верховної Ради України Олегу Бондаренку та усім іншим депутатам - ініціаторам законопроєкту, за сталу підтримку Міндовкілля на шляху євроінтеграції», - написала на своїй сторінці у Фейсбук Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук

За її словами, війна внесла свої корективи. Запустивши МЗВ у 2021 році, на початку повномасштабного вторгнення Україна змушена була відмовитися від їх обов'язковості.

💬«Однак кліматичні зміни не чекають. Як і немає часу зволікати з продовженням руху до ЄС, виконанням міжнародних зобов'язань й залученням ресурсів на відбудову та зміцнення країни. Відновлення обов’язковості МЗВ в Україні також передбачено Ukraine Facility та рекомендовано останнім звітом ЄС щодо прогресу України в межах Пакету розширення 2024», - наголосила Міністр.

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України підтримувало напрацювання законопроєкту. Він був розроблений з розумінням, що в період війни частина установок була зруйнована чи суттєво пошкоджена, а ще частина знаходиться на тимчасово окупованій території України.

Тож запропоновані у законопроєкті зміни передбачають:
✔️обов’язковість дотримання вимог Закону про МЗВ з урахуванням безпекової ситуації;
✔️реєстрацію установок в автоматичному режимі;
✔️конкретизацію складових та вимоги до створення й ведення Єдиного реєстру МЗВ тощо.

💬«Це лише перший, але важливий крок для впровадження ринкових механізмів декарбонізації економіки. У планах не лише відновити МЗВ, але й привести до європейських стандартів. Тож будемо розширювати перелік видів діяльності та вносити зміни до чинних нормативно-правових актів. Однак це згодом. Все поступово, зважено та цілеспрямовано», - зазначила Світлана Гринчук.

​​🌍 Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук на полях COP29 поспілкувалася із журналістами Euronews

⚠️ Міністр наголосила, що війна в Україні завдала екологічної шкоди на $71 млрд. За її словами, воєнні дії не лише руйнують міста й інфраструктуру, а й спричиняють масштабне забруднення ґрунтів, водних ресурсів та повітря, знищення лісів і заповідних зон.

🌱 Українська делегація звернула увагу на довгострокові наслідки для клімату, зокрема через значні викиди парникових газів. Україна закликала міжнародну спільноту підтримувати "зелене" відновлення та враховувати екологічний аспект у повоєнній реконструкції. Також Світлана Гринчук підкреслила важливість світової солідарності, адже екологічні наслідки війни в Україні мають глобальний вплив.

🔗 Детальніше дивіться і читайте в матеріалі Eurone за посиланням:
https://www.euronews.com/2024/11/20/we-will-try-to-protect-what-we-can-ukraines-environment-minister-at-cop29

🌍Кліматична конференція COP29 у Баку стала платформою для обміну досвідом, обговорення ключових екологічних викликів, зокрема впливу війни на довкілля та "зеленого" відновлення

🤝Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук провела низку двосторонніх зустрічей з представниками США, Литви, Австрії, Румунії, Японії та інших країн, щоб обговорити спільні екологічні проєкти та поглибити співпрацю.

❓ Хто та як створює висновки Найкращих доступних технологій та методів управління, які має імплементувати Україна

В рамках євроінтеграції Україна має імплементувати 75-ту Директиву ЄС про промислові викиди, а отже впровадити європейські вимоги до роботи підприємств. Такі вимоги містяться у спеціальних документах – висновках Найкращих доступних технологій та методів управління, які є обов'язковими для всіх країн-членів ЄС. В них встановлені нормативи гранично допустимих викидів, вимоги до моніторингу, ресурсо- та енергоспоживання у виробничому процесі, заходи з усунення забруднення від господарської діяльності.

Хто та як створює висновки НДТМ - пропонуємо розглянути докладніше.

Координує розробку НДТМ Європейське бюро з інтегрованого запобігання та контролю забруднення (IPPC), яке було створене у 1997 році. У 2024 році воно дещо змінило назву - на Європейське бюро досліджень промислової трансформації та викидів (EU-BRITE). Однак алгоритм роботи над НДТМ не змінився.

Оскільки Бюро розташоване у Севільї (Іспанія), процедуру розробки НДТМ називають «Севільським процесом». Серед головних рис Севільського процесу:

⏺ орієнтованість на дані – йдеться про збір і обробку величезного масиву інформації про викиди, споживання ресурсів, особливості технологій, що лежать в основі кожного висновку НДТМ;
⏺ залученість великої кількості експертів – процес базується на технічних і наукових знаннях широкого кола фахівців; для кожного галузевого НДТМ Бюро створює технічну робочу групу із 100–200 експертів;
⏺участь в процесі всіх зацікавлених сторін: держав-членів, промисловості, неурядових екологічних організацій, Європейської комісії; при цьому Бюро забезпечує процес обміну інформацією між усіма учасниками.

Процедура розробки НДТМ в Севільському процесі

Європейське бюро досліджень промислової трансформації та викидів по кожному НДТМ створює окрему Технічну робочу групу (TWG), що складається з 100-200 експертів.

Процедура розробки або перегляду НДТМ включає кілька пленарних засідань такої Технічної робочої групи, засідання підгруп, відвідування установок та подання проєктів НДТМ для коментарів.

Фінальний проєкт НДТМ Бюро офіційно представляє на форумі, що скликається відповідно положень Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди. У форумі беруть участь представники держав-членів, відповідної галузі промисловості та неурядових організацій, які спрямовані захищати довкілля. Форум надає висновок, який публічно оприлюднює Єврокомісія.

Висновки НДТМ ухвалює Комітет, створений відповідно до статті 75 Директиви 2010/75/ЄС.

З моменту опублікування висновків НДТМ в Офіційному журналі Європейського Союзу, вони стають обов'язковими для застосування в процесі видачі інтегрованих дозволів в країнах ЄС.

Загалом Європейське бюро з досліджень промислової трансформації та викидів вже випустило 34 НДТМ. Більшість з них навіть встигли переглянути та оновити.

🇺🇦 Нагадаємо, з 2023 року Україна також бере участь у Севільському процесі як спостерігач.

Крім того, наразі в нашій країні триває робота щодо перекладу європейських НДТМ на українську мову для подальшого їх впровадження на національному рівні в рамках реформи зменшення та контролю промислового забруднення.

Сьогодні День Гідності та Свободи. Памʼятаємо справжню ціну свободи для України. І не забуваємо всіх наших людей різних часів, які боролися заради України та стали для світу взірцем гідності.

Завдяки людям, завдяки прагненню нашого народу зберегти для України свободу й незалежність наша держава завжди буде на політичній мапі світу. Завжди вільною та суверенною.

🇺🇦🇺🇦🇺🇦

⚡️Кліматична конференція ООН СОР29 – можливість для України поглибити існуючі партнерства у сфері захисту довкілля, налагодити нові зв'язки, знайти нових союзників

Австрія, Румунія, Литва, Молдова, США, Японія – далеко не вичерпний перелік країн-партнерів, з якими обговорили питання екологічної безпеки на полях Кліматичної конференції ООН. Про це повідомила на своїй сторінці у Фейсбук Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук.

Міністр обговорила з партнерами вплив війни на довкілля, “зелене” відновлення України, євроінтеграцію, транскордонні проєкти та реформи.

🇦🇹 Під час робочої зустрічі з Федеральною Міністеркою з питань клімату Австрійської Республіки Леонорою Гевесслер актуалізували напрацювання у межах меморандуму про взаєморозуміння між міністерствами країн, а також про перспективи розвитку екологічного контролю в Україні.

🇷🇴 З Міністром екології Румунії Мірчою Фекетом обговорили наші євроінтеграційні зобов’язання за Конвенцією Еспо, а також заходи для досягнення доброго стану вод спільної водної артерії – Дунаю.

🇱🇹 З Міністром навколишнього середовища Литви Сімонасом Гентвіласом обмінялися думками щодо євроінтеграції та досвіду наших країн у цьому процесі. Торкнулися реформування лісової галузі та природно-заповідного фонду.

Також спільно з міністрами та іншими представниками країн-учасниць Світлана Гринчук взяла участь у засіданні “парасолькової” групи щодо координації порядку денного СОР29. До її складу входять США, Канада, Великобританія, Норвегія, Японія, Ісландія, Нова Зеландія, Австралія. На полях засідання Міністр провела короткі зустрічі, зокрема з Міністром довкілля Нової Зеландії Ніком Смітом та Міністром навколишнього середовища Японії Кейічіро Асао.
Вдячні всім друзям нашої держави, які зацікавлені у спільних проєктах та продовжують підтримувати Україну.

🌍Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук в ефірі національного марафону "Єдині новини" розповіла про інноваційні екологічні рішення, які Україна представила на конференції ООН зі зміни клімату в Баку.

🤝Також Світлана Гринчук наголосила на важливості міжнародної співпраці у фіксації збитків довкіллю, завданих війною, та підготовці матеріалів для судових процесів проти агресора. Відновлення України, за її словами, базується на принципах сталого розвитку та відповідає стандартам Європейського Союзу.