stein

https://artslooker.com/vsi-khochut-ukrainski-pryrodni-resursy-solomiya-ta-uehn-prezentuiut-zhurnal-pro-ekolohiiu-kolonialnist-ta-mystetstvo/

https://lb.ua/culture/2025/02/07/659423_zbirka_utrivalennya_rozmovi.html

https://youtu.be/xZnryYrGTYQ?si=en1DmIrSibH2xB7s

Слухаю про довкілеву гуманістику ) і про Solоmiya mag. Ми записуємо цю розмову вона вийде як документація в моєму подкасті in thesteinstudio. І я думаю про те як мені пощастило в житті) і як я думаю пощастить вам коли послухаєте.
Я обожнюю ці розмови про тексти, смакування сенсів і слова.
Є таке в мене щемке відчуття останнім часом ніби я маю квитки на творення чогось великого, значного, глибоко, красивого. Воно є коли бачу як редагують тексти в bytext і коли говоримо з авторами, коли слухаю от зараз хлопців, коли говорю про свої нові проєкти, коли готуємо новий проєкт в студії.
Не втомлене відчуття захвату дитячої азартності, гри, радості, глибини.

Дякую🩷🫶

Слідкую і вам пропоную за друзями лісте, це програма підтримки молодих художників і галерей. Їх запрошують, роблять знижки на бокси та допомагають з ярмаркою. Якісь роки і українські галереї були такими друзями.
Коли в Лісте змінився головний куратор мені стало цікаво слідкувати за тим яка буде політика кого будуть підтримувати)

https://www.instagram.com/p/DFvT8C7IVO-/?igsh=MTF2eGJiYXBnNnQ0aA==

https://www.by-text.com/texts/r-e-p-etytsiya-orkestra/

https://www.instagram.com/p/DFqHl3stzCo/?igsh=YXlyNnZnZWE5Z28w

Моя активна терапія теж припала на той період, бо я мала спроби самогубства велику депресію і ще багато всього дуже тяжкого в особистому житті, що зараз не важливо бо важливо скільки терапія дала мені в знаннях роботи з людьми. І навчанні.
Опираючись на знання щодо системи влаштування мистецького поля, широту можливих форм реалізації, опираючись на свою технічну базу та на терапію я знайшла якусь свою систему викладання, мабуть так, схожу на менторство. З часом ми взагалі майже перестали малювати скоріш тільки говорили. Я завела телеграм щоб скидати сюди все важливе для учнів, а потім коли припинила викладати бо не встигала вирішила зробити канал публічним)

Я постійно знаходжусь у навчанні і сама, шукала собі таку менторську програму, але не могла знайти. Це великим чином про довіру і здається не могла намацати точку цієї віри в достатній мірі. Я не застала наприклад викладання Лесі Хоменко, не застала викладання Лізи та Маші, нажали, я не вчилась в іноземних університетах багато які форми навчання мені не були доступні. Але якщо б ви спитали мене Оля так, а що тобі допомогло? Можливо якби спитали чи варто вступати в академію. Мені завжди складно відповісти, бо навчання дало мені багато просто не того за чим я приходила))) єфективним було все. Все мене зробило.

Зараз ми домовились що я послухаю курс the naked telk від Лізи Герман та Маші Ланько, я в великому очікуванні!!! мені дуже цікаво що вийде. Я напишу вам щирий відгук. Ще Наприклад я слухала інших лекторів з програми SCVOt де викладала сама, випадково чула курс по галерейництву який вів Гудімов, слухала пару і закордонних курсів, Маю маю знайомих що вчились в Jan van Eyck academy і надсилали мені купу матеріалів, багато слухала відгуки про Royal Academy of arts, бо думала можливо ступити але передумала) постійно хочу ще десь повчитись бо відчуваю ніби реставрація була занадто технічне навчання і хочу як артіст-артіст.
Але поки якби ви мене спитали що було найефективнішим – все разом і «надивленість» у роботі як Вишеньки на торті) я поясню.

Курси будь які в сквот/кама/від галеристів/ - це скорочений курс що дає не глибоке розуміння системи. Це варто знати, просто часто це сильно скорочено і поверхнево. Мої поїздки на Базель,ярмарки бієналле читаня закордонної преси і багато спілкування – сильно заглибили розуміння. Може було б простіше і швидше якби я знала на що на яку систему нарощувати свої знання, але загалом вже от зараз жодний курс мені знання не поглиблює так як просте і не просте одночасно «перебування в контексті».

Щодо академії мистецтв – повертаючись я б всеодно вступила. Просто розуміла що це такий час коли в тебе є безкоштовна майстерня, багато вільного часу, багато сил і молодість. Це не про те що дадуть якісь особливі знання на парах, академії живе в баблі академії вона не має ніякого відношення до реального світу))) це потрібно прийняти і як найраніше дивитись у це «назовні». Академія як база але без надії що там вас реально чомусь навчать)
Прекрасний час щоб приорітетно: Ходити на виставки, експериментувати, жадно читати, знайомитись, тусити, бачити. Оце важливо) закордоном університет ще може дати чудові знайомства, важливі контакти і можливості, але не у нас. Завжди хотіла повикладати в університеті і привносити і в наші університети зміни, але от мала декілька розмов з класними людьми які є активною частиною мистецького життя Україні які в різні моменти часу намагались це теж робити і не прижились у тому токсичному ґрунті. Шкода дуже

Студенство ще ніби час коли ти можеш собі дозволити працювати у мистецькій сфері на не високих позиціях для досвіду і я б скористалась цією можливістю як найшвидше, досвід це дуже дорого. Дуже. Щодо страху що вас не візьмуть бо ви молоді і без досвіду(від мене як людини яка наймає людей): Ініціативних людяних відповідальних завжди видно. Це для мене найголовніше. Чим швидше у вас зʼявиться досвід тим краще.

Про навчання трохи розповім 🫶🩷

Можливо 🤪 хтось ще памʼятає, що взагалі цей телеграм був заснований дуже дуже давно, як група для моїх студентів)). А історія в того така:

Я закінчила реставрацію в ЛНАМ і в НАОМА, пройшла на бакалаврат по дуже хорошим ЗНО і дуже посередньому творчому конкурсу(бо навчалась у фіз-маті думала про вступ на фізика і передумала майже в останній момент), тож опинившись в групі де всі проходили підготовчі курси/вступали не перший рік/ або мали вже худ.освіту до, я була у умовах де дуже дуже дуже швидко потрібно було опановувати технічний навик. І я впоралась бо випускалась я з чудовими оцінками дипломом і т.д. Специфіка реставрації в доступі до дуже широкого кола матеріалів і технік, ми мали і курс скульптури і іконопису і золочення і копіювання за трьохстадійним живописо+ я сама брала собі додаткові курси і ходила всюди. Прозріння що це (техніка в руках) не дасть мені відповіді знайшлось дуже не скоро, але поки я вірила що відповідь десь у хорошому фігуративі була до цього пристрасно натхненна.
Десь так співпало що поки я навчалась на бакалавраті, на ринку сучасного мистецтва (особливо в США і Китаї) поява художників в інстаграм створило певний бум на новий фігуратив (окей ви можете сказати а коли той бум проходить але іноді таки проходить повірте))), наприклад десь тоді дуже хороша масштабна нью-йоркська галерея підписала 2 українських художників Дениса Саражина і Артема Рогового. І якщо інституційне мистецтво все ще розвивало та існувало досить герметично, то різний академічний фігуратив, салонне мистецтво, щось інтерʼєрне деякі досить сучасні речі але все ще конфенційно візуально привабливі все це активно знаходило місце в галереях і в інстаграм і в руках колекціонерів створюючи певне активне поле. Мене воно теж підхопило, я шуткую що знаходила популярності на свою жопцю навіть тоді коли можливо і не варто було б))))

В той час моя мама все ще хворіла та потребувала фінансової підтримки. Я і сама потребувала. Це було насправді головною рушійною силою. Так маючи в руках досить впевнений технічній скіл, до нього власний шлях освоєння (тобто відкидання зайвого та розуміння що справді дасть швидкий результат), безкінечна любов до людей і рідку експертизу тоді щодо роботи з галереями закордоном я змогла забезпечити собі досить стабільне життя вперше відчувши що мистецтвом можна заробляти і навіть допомагати близьким.
Пізніше я зрозуміла що хочу викладати (це взагалі моя постійна мулька я б і зараз це робила, просто не встигаю). Я сформувала курс і памʼятаю, що ми набрали 3 потоки по 7-10 людей за місяць без жодної реклами. Я була в шоці і зовсім не очікувала, працювала цілодобово і насправді емоційно отримувала неймовірно багато.
Природнім чином зі мною завжди створюється комьюніті, думаю знову ж бо я дуже люблю людей і люблю їх знайомити між собою. Процес навчання швидко переріс у щось біля кольорового квадрату, композиційних схем, та кольорознавства, ми почали читати книги разом, ходити на виставки, я знайомила учнів з кураторами, художниками і т.д ( паралельно активно продовжувала працювати як реставратор та як художник). Програми навчання змінювались і паралельно до технічних завдань мені було надзвичайно важливо говорити не тільки про візуал.
Памʼятаю, що пізніше в Києві з явилась академія Брахнова, хто теж памʼятає? О як не любив мене цей дядечка)))) Він викладав дуже академічну школу, насправді досить добре, але за пару місяців його студенти всеодно бігали до мене на openday та заняття) техніка не відповідь, якщо ти хочеш стати художником а не ще одним викладачем техніки. Насправді він викладав реально не погано якщо не враховувати дикий сексизм, нездорову любов до російської культури і приниження учнів.
Типовий шлях героя говорить тобі що необхідно прийти жорстокі випробування, знайти наставника та переродитися, і за відчуттями це жорстоке поводження як у Брахнова так і загалом в мистецьких вузах ніби нормалізувалось вбудовуючись у цю систему. Але люди не книжкові персонажі.

Головне щоб разом з ним не прийшло таке ж ранне вигорання)))) багато хто не розповідає як він пішов працювати помічником художника і там вперше відправляв картини закордон, знайомився з людьми і дізнавався як що працює роблячи помилки за рахунок когось іншого😅 але це реально надзвичайно важливий досвід який може дати дуже багато.

Щодо маркетингу, якщо ви вже орієнтуєтесь в системі мистецтва маєте якусь базу надивленість і хоч мінімальний досвід, то я не бачила на жодному курсі в жодній програмі адекватних курсів або адекватних лекцій про маркетинг в мистецтві який би вас задовільнив. Окрім може моїх пари лекцій 😈💘 сорі)))) (пишу так бо дуже багато над ними старалась). Так є Бо звичайний маркетолог сммник чи ще хтось який не працює зосереджено в темі мистецтва може наралити дуже шкідливого. Сфера мистецтва хто б мені що не казав взагалі відрізняється і від люксу і від будь чого іншого, тут кардинально інші правила. Неможна думати що спрацює той самий механізм. Простий приклад - колаборації. Колись кейс Соні Морозюк був буквально великим чином побудований на колабораціїях з брендами- впізнаваність росла підписники теж, але ну ви ж розумієте про шо я) З іншого боку піарник , комунікаційники та маркетологи які працюють з мистецькими продуктами часто відстають від трендів та не так добре вміють використовувати широкі нові інструменти просування. Бо всі один одного знаючи і іноді для заповнення помітності у «баблі» нічого доп робити непотрібно. Мені завжди було вжаливо у своїх проєктах виходити за межі баблу, тож оця проблема як вийти поза але не робити це крінжово, щоб не розміняти впізнаваність на цілісність – велика задача)
Але загалом я вірю що якщо дуже жадібно назбирати всередині купу технічної інформації у цій темі додати в шейкер багато людяності і розуміння поля то точно вийде) треба тільки через себе пропустити щиро. Прям через сердечко і шлунок.

Так от якщо уявімо що ось так ви як я опинились з розумінням маркетингу/ринку/освітою, оцим всім то найєфективнішим після є зрежисоване слухання.)))
Уся моя робота в студії де є доступ до послухати як домовляються як пропонують проєкти як про себе говорять як себе відстоюють як думають як створюють автори і куратори - надзвичайний досвід! А ще резиденції і якісь командні роботи.
А ще не боятись в просити про фітбек. Портфоліо ревью коли ви вже розумієте які питання поставити.
+ ну і якщо ви знайшли свою людину до якої є довіра то робота з Ментором. Як от пропонує Катя. Я б до неї сходила.
Таке активне слухання різних досвідів та активна робота. Мене кожен артісток розширює, кожне обговорення та суперечка з куратором, кожна нова виставка у ролі активного глядача.
Звичайно ще книги і багато аналізу мистецтва/виставок/висловлбвань/практик у періоду 80х-2017 . От прям те що всім здається що ви то знаєте бо всі знають але треба перечитати) типу все про групу РЕП, типу не знаю про Бориса Міхайлова і Чичкана і Сільваші і ще багато інших. Дуже люблю програму в малій галереї де вони в сучасних виставках апелюють до знайомих виставок які відбулись багато років назад. От прям сідай і вивчай з ними разом.

Мені ще складно сформувати механізм занурення, бо він був як бачите дуже хаотичним в мене, але де я його зараз «відточую» так це у театрі і у Лондоні)
Найперше театр виявився для мене паралельною кімнатою, в ньому існує оце все що і в візуально ньому мистецтві від умовно фестиваль-ярмарка до проблеми що знання передаються з уст в уста неможливо нагуглити літературу а іноді і зрозуміти що саме потрібно прочитати) Таке знаете коли все дивившись і не розумієш ще підводних течій натяків звʼязків людей і впливів. Я от вже так не можу в колі візуального мистецтва)))
Так от я намагаюсь розібратись, здається (субʼєктивно) виходить.

І також оце я щось розповідаю як легко як легко зробити карʼєру стати помітним і т.д, але це я зараз розповідаю з себе теперішньої. І сильно допускаю шо може мені просто пощастило. Я приїхала в Лондон ну може не зовсім «ніким», але точно не людиною в якої артіст ран спейс чи подкаст чи щось.

Це взагалі мій головний кайф, я бігаю на метро слідкую за ціною на каву бо мало собі можу дозволити, нікому я тут не треба і якщо з тобою говорять про твоє мистецтво то бо реально сподобалось а не бо щось треба)) загалом це такий зовсім новий ринок зовсім новий простір і я теж намагаюсь розібратись. Так от, якщо розберусь теж розкажу)))))

Текст ні до чого окрім поділитись моїми думками про навчання та про те шо менторські програми /консультації люблю поважаю раджу. Взагалі навчатись раджу люблю, все навчання важливе. Цьом.

Привіт! Повертаюсь до вас із новинами та запрошенням 💫

Буде книжка! Зовсім нова. Над нею я активно працюватиму найближчі три місяці. І процес роботи в цьому випадку дуже означений, практичний і різноманітний.

Окрім нової книжки, буде третій(!) наклад ще однієї книжки 👀

Для мене - це хвилююче і правильно саме зараз.

Вже традиційно проводитиму холодні недовесняні дні у даркрумі. Там відбуватиметься більша частина роботи на публікацією.

Я багато міркувала над процесом і якістю простору навколо процесу. Про зворотній звʼязок і потребу ділитись, про повагу до пасивних (чи не дуже) непрямих аспектів роботи, про потребу їх фіксувати і проговорювати.

Тому

Не буде процесу роботи в інстаграмі, мене там теж не буде, на моєму телефоні його не буде найближчі кілька місяців, починаючи з 10 лютого до початку травня. Вже певний час маю суперечливі і невизначені відчуття від присутності в інстаграмі. А невизначеність хочеться прибрати. Отже, попрошу друзів скидати посилання на банки зборів в особисті переписки і тимчасово піду)

Але

Буде закрита менторська група. До пʼяти учасників. Місць мало і є відчуття, що хто знає, той знає)

Головна ідея менторської групи в тому, щоб направити комунікацію від “тієї, що відволікає” до “тієї, що збирає увагу в ціле”. Де кожен зможе ділитися своїм процесом і спостерігати процес іншого. Закривати власні субʼктивні ситуативні запити і потреби та допомагати із цим іншому 🤲

Група в цілому для тих, хто вже знає і розуміє, що робить. Хто в процесі роботи над довготривалим проєктом або в цілому занурений у свою практику.

Звісно, розповім більше.
Та якщо вже відчуваєте, що вам сюди, пишіть мені в особисті 🌞

Це повідомлення вам від Каті Лесів і моя велика рекомендація стати частиною її менторської групи🩷

Я сьогодні ще збираю себе до купи у Львові але 7 буду в Києві чекаю вас на вечірку в студіії до випуску нового номеру Solomiya mag. Вхід вільний) будемо пити ігристе купувати журнал і святкувати їх діяльність)

До буде дискусія але всі місця вже зайняті) то приходьте просто пити разом ігристе!

https://sensormedia.com.ua/art/tilo-zemli-pejzazh-yak-vidobrazhennya-kolektyvnoyi-travmy/

Мені здається я вже публікувала це дослідження, але вчора в розмові з британською художницею вирішила повернутись перечитати) склала вам чатом GPT трохи тез

Мистецтво як економічний парадокс: хто сьогодні виживає у візуальному мистецтві?

За даними опитування DACS, у якому взяли участь 1 241 художник, створення мистецтва залишається радше актом фанатичної відданості, ніж фінансово життєздатною кар’єрою.

Середні заробітки: офіційна статистика чи анекдот?

Середній річний дохід художника у Великій Британії складає £12 500, що більш ніж удвічі нижче за середню зарплату по країні (£35 000). Майже 60% опитаних заробляють менше £10 000 виключно з мистецтва, а лише 7% перетинають позначку у £30 000.

Більшість змушені поєднувати творчість із додатковими підробітками: 61% працюють викладачами, фрілансерами або задіяні в інших креативних сферах, щоб покрити базові витрати.

Робота без оплати: нова норма?

Питання безоплатної праці в мистецтві залишається системною проблемою. За останні два роки 76% художників хоча б раз виставлялися в інституціях без жодного фінансового відшкодування. Більш того, 53% не отримали навіть компенсації за витрати на транспортування чи виробництво робіт.

Лише 12% митців отримали гонорар за участь у виставках, і навіть ця незначна цифра більше характерна для Лондона, тоді як художники з регіонів зіштовхуються з майже повною відсутністю фінансової підтримки.

Джерела доходу художників: виживання замість стабільності

Як розподіляються прибутки митців?
• 37% доходів надходять від продажу робіт.
• 25% – від викладання.
• 10% – від грантів і стипендій.
• 5% – від гонорарів, отриманих від галерей та музеїв.
• Решта формується з разових замовлень і додаткових підробітків.

При цьому 43% художників не мають жодних пенсійних заощаджень, а 22% працюють без контрактів, що робить їх особливо вразливими у разі економічних потрясінь.

Гендерна та етнічна нерівність у мистецтві

Дослідження також виявило значний розрив у доходах за гендерною та етнічною ознакою. Жінки-художниці заробляють у середньому на 32% менше за чоловіків.

Щодо підтримки фондів, то серед художників з етнічних меншин лише 17% отримують фінансування, тоді як серед білих художників цей показник сягає 27%.

Концентрація фінансування: Лондон vs регіони

57% всіх грантів та державних субсидій зосереджені у Лондоні, тоді як регіональні художники змушені покладатися на залишковий принцип.

Через це 44% митців витрачають власні заощадження на створення робіт, не маючи гарантій повернення вкладень. Всього 2,8% респондентів описують свій дохід як «дуже стабільний», а 16,3% вважають його просто «стабільним».

А можна всі автори проектів будуть робити відео з коментарями? Я дуже хочу)
У мене фантомні болі вже в місці повернення в Київ. Відчуття що в цьому Лондоні пропускаю все😿

https://youtu.be/P98RKXA6l1U

Дуже мені подобається дізнаватись більше порт перформативні практики, театр, танець і т.д)
Хочу перформативну програму в студії🐒

Я от сюди не встигаю а ви сходіть) https://www.instagram.com/p/DFXhvxdNNCv/?igsh=MWhqM3dlZHJ3YzBhMA==

https://youtu.be/P9twg0rSjIg?si=zFzLMxEjibDsGX-P

Вище я радила вам піти, я і сама мала піти, але не встигла, дуже засмутилась, але документація є🩷🩷

https://youtu.be/gLTrc5T2Xr0?si=E0e5BhnNmLrBTAvx

https://www.yakaboo.ua/ua/ne-svidome-mistectvo-hudozhni-refleksii-ukraina-pislja-2013.html

Це просто моє свідчення і досвід якщо у вас є повніше ваша, діліться доповнюйте🩷

Рекомендації:
1. Якщо маєте у кого попросити відрекомендувати вас, скористайтеся обов’язково цією можливістю. Так ваш контакт буде не зовсім холодним. Взагалі робота «до листа» іноді значно важливіша, ніж сам лист(маю на увазі не проєкт, а як він структурно лисий той і текст там виглядає). Подумайте, що ви можете зробити, щоб цей лист все-таки відкрили. Наприклад, якщо це не рекомендація, я особливо уважна до листів від авторів, яких бачила на виставках, або від тих, з ким знайома особисто. Також це стосується тих, хто постійно відвідує та підтримує студію.
2. Не пишіть людям у приватні повідомлення, не пишіть на особисті номери, якщо вам його не дала людина сама. Це порушує кордони та може лякати. Не пишіть вальяжно, ніби вам хтось щось винен. Уникайте нав’язливості, плутаності та надмірно довгих текстів. Складіть простий лист і відправте його на офіційну пошту галереї чи інституції.
3. Продублюйте лист коротким повідомленням. Напишіть у соціальні мережі (наприклад, у профіль галереї в Instagram), що ви відправили лист. Якщо вам не відповіли протягом двох тижнів, уточніть, чи дійшов лист, і запитайте, чи галерея дає фідбек у разі негативної відповіді. (Іноді й галереї пишуть прям на сайті що не виправляйте нам листи ми не відкриті до пропозицій, повірте до того краще прислухатись і шукати інші способи взаємодії)
4. Будьте ввічливими й чіткими у комунікації.
5. Що має бути в листі:
• CV у форматі PDF.
• Portfolio (також PDF, не більше 35 сторінок останні пару проєктів).
• Project proposal (PDF, не більше 10 сторінок).

Структура Project Proposal:
• Слайд «Хто я».
• Слайд «Опис проєкту» (текст + зображення).
• Слайд «Роботи з проєкту, що вже є, і ті, які в процесі» (зображення).
• Слайд «Чому саме у вас». (Можливо, додайте візуалізацію чи ілюстрацію проєкту в просторі.)
• Слайд «Бюджет» (якщо знаєте, що інституція може допомогти з продакшеном. Тоді вставте туди табличку необхідного та запланованих витрат)

6. Запросіть на зустріч або в студію. Це завжди виглядає переконливо й створює простір для діалогу. Переживати це нормально, переживати коли пускаєш до себе в простір когось- це нормально.
7. Лишіть місце для включення інституції. Важливо, щоб у вашому проєкті було місце для співпраці, де ви зможете разом працювати над деталями, зовсім гостро закритий закінчений проєкт іноді мінус.
8. Розгляньте співпрацю з куратором. Подумайте, чи є куратор, з яким ви б хотіли працювати, і зазначте це. Наприклад, скажіть, що ця кураторка попередньо зацікавлена у співпраці, можливо це складе ширше уявлення про те як ви бачите проєкт.
9. Не перевантажуйте матеріали дизайном. Усі тексти й матеріали мають бути простими. Найскладнішим у вашій презентації мають бути роботи й концепт.
10. Задача першої зустрічі — щоб відбулася друга. Попросіть про щирий зворотний зв’язок. Якщо зараз проєкт не підходить, не ображайтеся, хай враження та емоційна зарядженість між вами та людиною напроти буде про колективну роботу: «Що я можу зробити і що, можете зробити ви, щоб у нас разом вийшло», не як я можу вас у просити, чи як на дуєлі що я можу зробити щоб вас перемогти. Іноді проєкт не попадає у виставковий план іноді немає ресурсу іноді не підходить саме цей з вашої практики. Якщо будувати довгі відносини то те що в певний момент не вийшло тільки початок.

Як презентувати свій проєкт з досвіду (по різні боки)

Кінець 2024 року та початок 2025 року стали щедрими на пропозиції. Зважаючи на те, що я активно діючий художник, я маю багато досвіду опинятися у цьому стані — коли ти отримуєш трохи сконцентрованої уваги від куратора/галериста/вотевер і мусиш якимось чином зібрати себе і все важливе під цей промінь.

Цей досвід закарбував у мені співчуття до будь-кого, кому необхідно опинятися у цій ситуації, бо, відверто кажучи, улюблені способи пізнавати чиюсь практику для мене — це в довгих, іноді випадкових, незрежисованих умовах. У цьому є і багато негативного, бо іноді я вже не можу пояснити нікому «ззовні», чому мені дещо здається таким красивим і прекрасним, бо не можу реально поділитися своїм досвідом, який закарбував у мені особливе «скельце в око». Тотальну заангажованість.

Але сьогодні я звернуся до іншого досвіду — до свого досвіду бути owner-кою artist-run space і, зважаючи на це, слухати достатньо багато презентацій та пропозицій останнім часом.

Я подумала, що розділю цей пост на кілька частин:
1. Розповім про свій останній дуже позитивний досвід.
2. Напишу список порад.

Досвід:

Мені написав колега, хлопець, що працює в іншій мистецькій інституції та відповідає за комунікації. Ми не є близькими друзями, але маємо теплі дружні стосунки. Він написав, чи може дати мій контакт одній авторці. Він сказав, що вважає її проєкт ідеально підходящим для мого простору, і, можливо, мене б це зацікавило. Я завжди відкрита до пропозицій, особливо за рекомендацією, особливо коли це не безпредметно, а є конкретний проєкт, який комусь здається підходящим саме для мене.

Пізніше мені написала дівчина, дуже ввічливо та обережно, і запитала, чи можемо ми зустрітися. Ми домовилися про зустріч.

На зустрічі вона щиро зізналася, що хвилюється, але їй важливо поділитися своєю історією. Вона коротко розповіла про проєкт, принесла певні артефакти та розклала їх прямо на столі. (Колись так виставку в коробочці показав мені Ілля Тодуркін, і тоді мене це надзвичайно сильно вразило, досі згадую ніжно. Це було як окремий перформенс). Художниця підготувала нариси того, як це може виглядати, запропонувала якесь експозиційне рішення, а також просте пояснення, чому саме у мене. Все було чітко, просто й ясно.

Ніяких довгих, затягнутих чи надмірно емоційних розмов. Це було чудово, і я навіть сфотографувала ці файли й скульптури, які вона принесла, бо мене вразила ця форма подачі себе. Не награна, вразлива, але все ще чітка та вітальна.

За результатом зустрічі я попросила підготувати мені ще певні матеріали, скинути свої документи (CV, портфоліо), і думаю, наш проєкт станеться.

Мене якось питали, чи потрібно бути десь із кимось у якійсь тусовці, щоб кудись потрапити(у виставку до прикладу). Для мене цей кейс — суперпоказовий, що ніч Власне, навіть якби авторку мені не відрекомендували, я б все одно відповіла, а потім питання тільки в тому, який це проєкт і наскільки він якісний.

Для мене ще дуже важливо наскільки практика продовження особистості, наскільки людина чесна у тому що робить. Памʼятаю як закохалась не просто у практику Лади Вербіної до прикладу а до цілого її внутрішнього космосу в якому і як вона говорить, як пече з мамою, як живе в селі, як підвʼязує косу, як пью чай, що їсть. Не знаю як описати окрім словом «цілісність».

І зараз друга частина)

https://www.instagram.com/p/DFKlqz3Nsxh/?igsh=MTE0enFpcGE2eWlpZw==

Шкодую що не потрапляю на це відкриття, надзвичайно, але вам раджу. Можливо буде корисно щось послухати до, можливо цей подкаст)

https://www.by-text.com/texts/vprava-na-empatiyu-abo-kvoty-dlya-domashnih-ukrayincziv/?fbclid=PAZXh0bgNhZW0CMTEAAaZjG9xUBpdnqHLPpdKdvMxNHPXYtg-W6n-Pmc4LA8BSfQN0-G-jx5348Ls_aem_3vEV6kfh3HMBqrO3ATOK2g


Діліться думками, хочу чути

І дуже раджу ознайомитись з портфоліо Олени Турянської. Неймовірні роботи що надихають та причаровують. Цікаво прослідковувати як мисткиня працює з текстом. Найкращий мистецький каталог, що я бачив останнім часом.

Якби ви хотіли спитати мене щось анонімно, за посиланням можна:

https://ngl.link/asteinart

#робота

https://www.instagram.com/p/DFH69L-NV1p/?igsh=MXM2cTd1OWkxZGV1dg==

Маю актуальні питання щодо плагіату, повторень, запозичень, «надихань» з різних з частин моєї діяльності стабільно. Роками не знала як це вирішувати і скоріш залишала питання в розрізі емоційних страждань, або на обробку терапією. Стала чемпіоном по газлайтингу себе «може мені здається і це все не так», стала чемпіоном по практикам смирення ЕГО «бо не все навколо мене вернеться я не пуп землі і іноді це справді випадковість». А іноді лишала питання запозичень просто непоміченим бо воно не вартувало ні уваги ні страждань. Баланс був знайдений.
Загалом мала трансформаційний рік і дуже передивилась питання плагіату/запозичень/повторень/натхнення.

Але,

маю для вас і рекомендацію технічне, цей акаунт веде команда юристів які справді можуть допомогти розібратись з кейсом якщо це вже виходить за рамки.
Чула від друзів з сфери фешн та від колег теплі схвальні відгуки.


https://www.instagram.com/welawfashion?igsh=MW83bWx1ZHg0MGdoNw==

Розширений виклад статті:
1. Залежність сучасного мистецтва від теорії:
У минулому критики, художники та куратори інтерпретували мистецтво через численні філософські концепції – деконструкцію, постструктуралізм, спекулятивний реалізм, патофізику чи психогеографію. Сьогодні ці різноманітні теоретичні рамки звужені до мов деколоніальної чи квір-теорії, які спрямовують акценти на політичний зміст творів, а не їх естетичну чи емоційну цінність. У цій парадигмі твір мистецтва втрачає автономність, стаючи лише засобом для трансляції соціальних ідей.
2. Мистецтво як політичний інструмент:
У сучасному дискурсі все частіше звучить ідея, що мистецтво здатне змінювати суспільство. Воно подається як символічна терапія, що може вирішити соціальні проблеми через інклюзивність, символічні образи чи “закодовані” жести. Проте ці заяви залишаються переважно риторичними, а більшість виставок, які створюються під їх впливом, позбавлені справжньої емоційної сили. Автор зазначає, що навіть протестний потенціал сучасного мистецтва майже зник — активісти більше не обирають його мішенню, оскільки воно не викликає достатньої уваги.
3. Занепад культури протесту:
Колись радикальні мистецькі акції чи виставки провокували дискусії й навіть обурення. Сьогодні ж мистецький світ виглядає ізольованим від реального суспільного життя. Протести перемістилися до класичних шедеврів старих майстрів, які ще здатні привернути увагу. Мистецькі куратори продовжують боротися в давно завершеній культурній війні, не усвідомлюючи її марності.
4. Магія справжніх шедеврів:
Попри загальну кризу сучасного мистецтва, все ж є твори, які здатні зачаровувати й викликати сильні емоції. На Венеційській бієнале автор був вражений інсталяцією Массимо Бартоліні в італійському павільйоні. Його музична машина, органічні звуки та інтерактивний простір створювали унікальну атмосферу мрії, вільну від політичних послань.
Іншими яскравими прикладами стали роботи Рембера і Сантьяго Ягуаркані, які поєднують фольклорні мотиви з технічною майстерністю. Їхні картини наповнені образами міфічних істот, які втілюють насилля, страх, пристрасть і людські бажання, що часто витісняються сучасним дискурсом із галерей. Такі твори, хоч і створені самоучками, мають потужну художню мову й здатні відкривати нові світи.
5. Криза сенсів у мистецтві:
Автор відзначає, що сучасне мистецтво, намагаючись знайти нову реальність, фактично втрачає її, зводячи свій зміст до повторення зрозумілих символів і форм. У світі, де реальність стала фікцією, де факти часто здаються вигаданими, мистецтво має не підтверджувати цю реальність, а розширювати межі уяви.
6. Заклик до свободи й хаосу:
Мистецтво, яке автор вважає найкращим, не повинно зводитися до прямої комунікації чи політичного послання. Воно має створювати нові світи, порушувати комфорт, зачаровувати і навіть шокувати. Мистецтво повинно повертатися до своїх коренів як інструмент хаосу й трансцендентності, що розкриває глибокі емоції та відкриває портали до невідомого.
Автор апелює до ідеї, що мистецтво є найбільш чистим виразом людського духу, і що в його силі — трансформувати уявлення про реальність. Воно має перестати бути інструментом “сенсу” і знову стати простором фантазії, пристрасті й мрії.
7. Майбутнє мистецтва:
У постійно мінливому світі художники мають право на радикальні експерименти, фантазії та створення нових, навіть абсурдних реальностей. У цьому, за словами автора, полягає справжня магія мистецтва — у сміливості відмовитися від правил і запропонувати альтернативні перспективи.

Якщо говорити про статтю, яку останнім часом часто обговорювали зі мною або при мені колеги за кордоном, то це саме ця (посилання). Я бачила безліч цитат, посилань та звернень до неї в інших матеріалах. Для мене всі найважливіші тексти цього року написані українською, але цю всеж вирішила перекласти, скоротити за допомогою ChatGPT і поділитися. Втім, наполегливо рекомендую прочитати її в оригіналі.

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfsO0pV59o4ho9MR3vKs6DBc8mHRhx8ewrZnRmQ5ZQTV-wT5w/viewform?fbclid=PAZXh0bgNhZW0CMTEAAaZ4l789jSh7SjpviaboiX5J6KGdh6KynoLAqICWLFYzHU2F__5GQct5Vkw_aem_mV2DTX12ZRBOMH7sT1SeFw

Про тренди 2025 12 leading кураторів.
Читати повну статтю: посилання

Скорочення і переклад від чату GPT:

1. Текстиль та ремесло як новий центр уваги
• Куратор: Джоел Кастро
• Ключові виставки: “Threading Histories” у MoMA (2024), “Soft Resistance” у Центрі сучасного мистецтва Лондона (2025).
Текстиль і ремесло інтегруються в сучасне мистецтво, відновлюючи зв’язок із традиціями та тілесністю. Митці використовують тактильні матеріали для дослідження історичних, екологічних і гендерних питань. Локальні традиції та ручна праця стають формою опору масовій культури.

2. Роль жінок та корінних народів у мистецтві
• Куратор: Амелія Моралес
• Ключові виставки: “Feminine Futures” у Tate Modern (2025), “Indigenous Voices Rising” у Художньому музеї Сіднея.
Жінки та корінні народи стають голосами нового мистецтва. Їхні роботи зосереджуються на деколонізації, гендерній репрезентації та екологічній справедливості, пропонуючи нові перспективи через глибокі особисті та культурні історії.

3. Земля як концепція: від етики до політики
• Куратор: Ноа Фрімен
• Ключові виставки: “Earth Matters” у Palais de Tokyo (2025), “Reclaiming Soil” у SFMOMA.
Мистецтво осмислює землю: від екологічних проблем до її метафоричного значення як джерела ідентичності. Художники вивчають баланс між політичною відповідальністю та природними ресурсами.

4. Інтеграція технологій: критичний погляд
• Куратор: Ліам Чжан
• Ключові виставки: “AI Unplugged” у ZKM (2025), “The Digital Critique” у Нью-Йоркському музеї сучасного мистецтва.
Критичний погляд на технології як частину культури: етичні аспекти ШІ, вплив на суспільство та особистість. Роботи не лише експериментують з новими медіа, а й досліджують їх вплив.

5. Відеоігри як новий формат мистецтва
• Куратор: Сара Лоренс
• Ключові виставки: “Playable Worlds” у Barbican (2025), “Gaming Futures” у Бостонському музеї сучасного мистецтва.
Інтерактивність, кінематографічність і нові світи — відеоігри стають повноцінним медіа, здатним вести соціальний діалог і відкривати нові способи залучення глядачів.

6. Архіви як джерело натхнення
• Куратор: Марта Вільямс
• Ключові виставки: “Archival Memories” у Kunsthaus Zürich, “Past in Present” у Documenta 16.
Архіви як культурна пам’ять стають полем для мистецьких експериментів. Роботи досліджують минуле через сучасну оптику, відновлюючи історії та створюючи нові інтерпретації.

7. Ритуали у сучасному мистецтві
• Куратор: Томас Еліс
• Ключові виставки: “Sacred & Profane” у Kunsthalle Wien, “Modern Rituals” у Центрі Помпіду.
Ритуали, обряди та символіка повертаються в сучасне мистецтво як спосіб осмислення трансцендентного та колективного. Художники інтегрують міфологічні й релігійні аспекти в нові контексти.

8. Перформанс як політичний інструмент
• Куратор: Лінда Картер
• Ключові виставки: “Bodies in Action” у Stedelijk Museum, “Performing Politics” у Музеї сучасного мистецтва Осло.
Політичні перформанси активно звертаються до питань прав людини, свободи слова та соціальної справедливості, використовуючи тіло як головний інструмент для прямої дії.

9. Біоарт та стійкість природи
• Куратор: Софієн Ламар
• Ключові виставки: “Biomaterial Futures” у Serpentine Gallery, “Living Systems” у Victoria & Albert Museum.
Біологічні процеси стають натхненням для художників, які досліджують зв’язок між природою, наукою та мистецтвом, створюючи проєкти зі стійкими матеріалами.

10. Мультисенсорність як новий підхід
• Куратор: Елізабет Марлоу
• Ключові виставки: “Sense Forward” у Barbican, “Beyond Vision” у Центрі мистецтва в Берліні.
Митці все частіше працюють із запахами, звуками, текстурами, аби залучити всі органи чуття глядачів, створюючи глибший та інтерактивний досвід.

Справді))))
Шевченківська премія візуальне мистецтво, хто переможе?

(*дякую тг-6вимиранню за контент)

https://www.ppv.net.ua/uk/works_categories/institutional-development/works/respol-cultural-heritage-2024?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR2AW9C2aNWLlYZLy59l0uTDz8xWMmAUabuOcUItw2whHTtodAV2bZ0CCy0_aem_h7rShWdYMJOZuYRl_CBtcQ

https://podcasts.apple.com/ua/podcast/downtown-dealers-episode-1-featuring-jordan-barse-tara/id1705315369?i=1000671421983&l=uk

http://marianasadovska.com/ua/archives-ua

https://youtu.be/qtjT0INc14w

https://www.facebook.com/share/1CksrgQSEU/?mibextid=wwXIfr

https://www.londonukrainianreview.org/posts/a-voice-from-underground

Висновків року не було, бо я дуже намагалася не померти. Мені давно не було так погано, як останні дні. Я все ще не те щоб добре — є відчуття, що я дуже переоцінила сили свого тіла у 2024 році. Тому з висновків на 2025 рік — більше відпочивати.
Але я чесно не шкодую, бо відчуваю, що у 2024 році жила з такою жагою, бо вперше жила так вільно, дихаючи, так смачно, так ясно. Це був дуже, дуже тяжкий рік, але водночас у багатьох аспектах щасливий, трансформаційний, надзвичайно повчальний та щедрий.

У 2024 році я знайшла дуже близьких людей і навчилася іншій якості близькості, відкритості, підтримки та дружби.
У 2024 році я навчилася глибинно прощати, приймати, але й обирати себе.
У 2024 була моя найскладніша і найпродуктивніша терапія.
Я знайшла сильну внутрішню опору, а разом із цим — велику простоту в тому, що хтось може мене не обирати, і простоту в тому, щоб не обирати самій, лишатися одній, приймати критику, не приймати критику. І найбільше — я, як ніколи цього року, знайшла любов, увагу та повагу до себе як художника.

Неочікувано, можливо, для глядача (але))), бо не думаю, що це помітно зовні), я мала дуже активну й глибоку внутрішню роботу цього року. Можливо, навіть велика робота останніх двох років нарешті дала плоди.
(Це не робота в приглажуванні (заспокоєнні) внутрішнього відчуття себе самозванцем — я не вірю, що це вирішується прийняттям, хоча терапія пропонує це як першочергове рішення. Для мене спрацювала відбудова внутрішньої самоцінності, щоб у відбудованому стані знайти справжній шлях для дійсно цікавого мені пошуку, а не розхристаного уявленнями інших. Відбудована самоцінність дала мені час — достатньо часу й уваги до всього знайденого у внутрішній роботі й пошуках, щоб не знецінювати й не відкидати. Надбудовувати знання на кожну нову цікавість. Надбудовувати книги, лекції, навчання, людей кожного разу, якщо виникає така потреба, не намагаючись просто сказати собі, що все і так добре. Але й не знецінювати шлях. Не знецінювати, щоб мати можливість насититися, коли плоди пошуку з’являться).

Коротше, я дуже хочу в 2025 році зробити декілька artist talks, бо відчуваю, що маю що розповісти. Поки робилася та купа важливих проєктів у thes&s, поки з’являвся bytext, нові тексти й пости тут, і ще купа інших моїх ініціатив, моєю великою невгамовною роботою було тримати внутрішню ієрархію, у якій моя власна робота художника лишалася першочерговою. Незалежно від того, видно це комусь чи ні, достатньо це комусь чи ні. І найбільше — у тому, що мені всередині було дуже цікаво й дуже достатньо.
(Достатньо — як достатньо цікаво, насичено, і, звісно, завжди хочеться ще краще й глибше тощо. Це не про відчуття, що це край, епогей чи достатня висота, але поки що до того, скільки я можу “ковтнути” душею, рівно стільки й отримала).

Коротше, я вирішила почати 2025 рік, опублікувавши два пости про дві свої сольні виставки в 2024 році, за які мені не соромно й про які мені хотілося думати, говорити, дискутувати, чути різні враження.

От так.

https://www.instagram.com/p/DEX6c1xt0mg/?igsh=NW9qY2U3a3d1dWJn

https://www.instagram.com/p/DEX6VdvtsTu/?igsh=MXdyZzVmM3FvbTZ2Yg==

От за чим шкодую так що не встигла доїхати до великого проєкту мозаїки що роблять Настя Лелюк та Тетяна Тадай.
Але ви так не робіть, а доєднайтесь!



https://www.instagram.com/p/DEUgtLHtN5I/?img_index=1&igsh=czh2cWxkM2k3aWJn

https://suspilne.media/culture/914439-komar-sevelova-konspekt-lekcii-borisa-filonenka-pro-sucasne-mistectvo-ta-eseistiku/

https://www.instagram.com/thesteinstudio?igsh=OG1id2g2cGx6aTFv


Любі тут wishlist/ or - порада колекціонерам

Вже декілька років поспіль ми намагаємося створювати підбірку мистецтва як рекомендацію для колекціонерів впритул святкової зими. Тут зібрані роботи, які можна придбати безпосередньо у авторів, а також у галереях та на інших платформах. Ця підбірка складається з творів, які подобаються нам особисто та суб’єктивно, але на жаль ця підбірка не включає усі твори що нам подобається, бо їх дуже дуже дуже більше ніж може вмістити цей формат. Ми доклали зусиль, щоб зібрати всі доступні ціни та дані про роботи, наскільки це можливо, шкода але це не завжди насправді і можливо. Але можливо ці пости надихнуть вас звернутись до авторів і галереї, впевнені вони будуть щасливі допомогти вам.

Також просимо вас ділитись авторами та роботами які вже є частиною вашої колекції або про які ви мрієте!
Дякуємо

Людина якій я дуже довіряю в такій пораді зробила мені «що прочитати» про театр глибше. Я все собі вже шукаю (якщо щось маєте поділіться))

https://supportyourart.com/stories/stasturina/

Допоможемо? Пару ваших хвилин потрібно

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfNYaAbd5pVMRC38B1qWQqJgTL44i9fYPmcdgwzL87vh6VaNQ/viewform

Це велика і важлива новина, я відчуваю що присутність і асортиментної кімнати і промприладу зроблять поїзд київ—івано-франківськ найважливішим поїздом наступного року.

wow https://www.e-flux.com/criticism/642873/on-katya-libkind !!!!!!!!!!!

https://www.dacs.org.uk/news-events/artists-earnings-report-2024?utm_source=linktree&utm_medium=socials&utm_campaign=artists_earnings_report_2024&fbclid=PAZXh0bgNhZW0CMTEAAaY-NggWn_b1UHVv9lHnaGq0yiqJ7QTfMCjMSTYfonu-Fsb46nL9GTbdyQw_aem_E-mS-OJ-PzaBqRWFKmPuGg


https://www.theartnewspaper.com/2024/11/25/uk-artists-earning-as-little-as-%C2%A37500-per-year-says-new-report?fbclid=PAZXh0bgNhZW0CMTEAAaYf6580LwC2uUMtPn0xnvK1Flyz8-tabD_0VIRnd315ZRAWx7o26ZNovHU_aem_ijkvA037HuTAoJ1B9p2p2g

Експериментальний формат виставки як медіуму, реалізований у "ЄрміловЦентрі", витримав транскордонне та ціннісне масштабування.
"Тяглість у культурі вартує багато сил, віри, ентузіазму і коштів. Мости солідарності можна зводити в різних країнах, в різних форматах, але коли вони вже існують, є стале партнерство — ти рухаєшся цими мостами і не боїшся впасти. Між нами виникає зв'язок, це тримає і дає надію", — резюмує Наталія Іванова. https://suspilne.media/culture/885899-evropejski-vidlunna-ermilovcentru-pro-programu-mosti-solidarnosti-vistavki-vidcutta-bezpeki/

https://suspilne.media/culture/885951-zdaetsa-a-zahodzu-v-nas-sad-notatki-na-polah-trivalistu-v-pat-rokiv-kolonka-katerini-akovlenko/?fbclid=PAZXh0bgNhZW0CMTEAAaYRcFHHGiK7gMtVhHRzeLpkv6hlS9ra_Uhrm1UZCdOEE15ze_7YZN8MWus_aem_jvw8XHEiu3_eMci2NeUQJw

https://en.m.wikipedia.org/wiki/The_Laugh_of_the_Medusa

https://youtu.be/XR_VLqpMWjQ?si=W83DjhCpZAyZdXnV

Це остання виставка 2024 року в просторі, поки ще збираю слова щоб описати усю важливість цієї події для мене. Але вже запрошуємо 🫶🩷


https://www.instagram.com/p/DCoF91ONNcw/?igsh=MWlpczk2cmQ3dWVhYQ==

https://www.instagram.com/p/DCmKqb9Nkyq/?igsh=MXhhYmVmcWs3c2Fudg==

https://suspilne.media/culture/879757-brenduvanna-ukrainskogo-mistectva-ak-postradanskogo-pomilki-ta-nedopracuvanna/?fbclid=PAZXh0bgNhZW0CMTEAAaaEZCSAdaWPj2g00lXcEta2htNIwZLfTzuk2QgFBVOEYTOv0S9yzMThWR4_aem_kImxpE7H4hSg1U8FVnGjTw

3 речі з канцелярії які мене дуже радіють, і я подумала зрадіють вас теж.

1- блокнот bagllet з тисненням власних ініціалів. Мені подарували колекціонери, не знаю чи можна таке зробити, але мені здаються дуже милим мати щось з своїми ініціалами.

2- дуже красивий набір з червоного оксамиту і картками для рецептів. Я постійно і багато готую, накриваю звані вечері. Приводжу з резеденцію рецепти (наприклад вже моя коронна муссака за рецептом з Кіпру) і ось така коробочка мені здається дуже вдалою ідеєю зберігати.
Коштує не дорого є зараз в zara home в гулівері

3- читацький щоденник, який допоможе вести нотатки та якісно нотувати прочитане. Я зараз активно працює з текстом активно готую ідеї, читанням працюю більше ніж просто «проводжу час» і це прям 🩷🩷🩷

https://lb.ua/culture/2024/01/12/593226_ukrainskiy_avangard_i_yogo_hvili.html?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR3V9SaLuj5i1b7IRYeRmMLLkKD4vxWk1dK-chK3xSEzqyFsIuJliJ141Po_aem_7j50E2sgvWHOF3wu4Poinw

https://www.facebook.com/share/12EPaWeVR8f/?mibextid=QwDbR1

https://lb.ua/culture/2024/11/18/645633_tsinnist_spadshchini_i_tsina_pitannya_shcho.html?fbclid=IwY2xjawGn-GlleHRuA2FlbQIxMAABHVruMxaPVMI0dH-0RxkXcahdk9Nn2SH-gnyuioc2iuvl7IMnxER9U6JkJg_aem_ByaVUuNe8ILHq8VkmwyayA#m3mwtxnsniu9x9wxmy

https://www.facebook.com/share/p/15d7zK8rtV/?mibextid=QwDbR1

Відповідь на будь яке запитання за донат🩷 і допомогу на РЕБ

https://send.monobank.ua/jar/5MH5MEyMBs?fbclid=PAZXh0bgNhZW0CMTEAAaaERzD8JZTe30O_nS7VsvpxkwQtn6DnUBnJNmbi3covOuZxfuv0a0LfFQ0_aem_TGV4VZpLLSS8AqMdrT-Bow

https://artslooker.com/struktury-vzaiemnosty-kuratorky-pro-tsinnist-spilnot-ta-dosvidy-hlobalnoho-pivdnia/

Хардток)


https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScbzBRqAj_Ox35mGDHJqNqOwuuXp755CO7Ezoqx9nek6r97vA/viewform?usp=send_form

https://artaudfellowship-ukraine.org/teatr-theater-theatre-serija-osvitnih-podij/?fbclid=PAZXh0bgNhZW0CMTEAAaafYh94zQYxQtlyQBs-d1kNdqwulpSqHnf8nj7mFyRKrX6IqGLGjGZ3s2U_aem_IKLTwD7QrpDWQcqp7df6Yg

https://news.artnet.com/art-world-archives/election-live-art-reactions-2564014?amp=1

https://zeigarnikeffect.medium.com/під-тиском-заздрості-рецензія-на-нечитання-книги-бориса-філоненко-05643f8225db

Збори яким я довіряю та ті яким буду донатити сама коли матиму наступну оплату за мистецтво🩷🩷 і вам пропоную)


https://send.monobank.ua/jar/6Coxyrnf8N

https://send.monobank.ua/jar/4Gu8BspQL4

https://send.monobank.ua/jar/9C2CDymXub?fbclid=PAZXh0bgNhZW0CMTEAAaYqYgqUYND5Ceubi2hq_epMrU1jNy8wHddwA-oBkaV5No27YgWwmyzTD1I_aem_MCD35q5FJLZtKVs3irrWaQ


https://send.monobank.ua/jar/2EUM6wb1Fc


https://send.monobank.ua/jar/679dmAiz4g

https://youtu.be/eceiEWPCXDk

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfXWQmemjUjUb13ABtJBpnuc3rhEM0YZbG4HtrLBUKQB6udyA/viewform?

Про відповідальність запиту і відповідальність відповіді.

Я пропоную вам послухати подкаст зверху, щоб почути багато важливого для нас, хто робить цей проєкт by text. Але також почути нас як людей. На жаль, я не певна, що саме подкаст добре це репрезентує, але ми дуже-дуже різні люди, і я досі не розумію, як нам вдалося об’єднатися, зберегти особисті погляди й зробити щось разом. І дуже ціную, що це вдалося. І що в нас вдалося і не погоджуватися, і погоджуватися — це однаково цінні речі. Маю думку, що це стало можливим завдяки великій повазі один до одного.

Але цей невеликий текст напишу не від редакції, а від себе особисто.

Після появи проєкту в «полі» мене особисто багато разів запитували щось на зразок: «А буде текст про…?»; «А буде такий-от… текст?». Якщо поруч був ще хтось, то можна було почути: «Так-так, такий… текст. Я б прочитав». Довгий час, помічаючи тему чи текст, які бажали побачити, я думала, що вони не з’являються через ускладнений поріг входу — як запропонувати, кому, на яких умовах. Думала і про інші ускладнюючі моменти (усі ці «інші» моменти, очевидно, значно складніше вгамувати, виправити, проявити, описати, допомогти з ними, ніж із технічними питаннями).

Днями мене знову запитали: «А чи буде текст про…?» Я знаю, що текст на таку тему багато хто б теж прочитав. Ще я точно знаю, що тепер є артикульований шлях для технічної появи цього тексту. Лишається всіляке «інше». Час подумати про це складне «інше».

Коли навчалась у дитячій школі, то до малювання олійними фарбами після гуаші допускали не всіх. Та і в молодших класах я довгенько сиділа на зошитах у косу лінію замість тих «дорослих» у широку — бо хтось мав дати мені дозвіл. Дозвіл на те, що тепер є достатній навик, достатнє право взяти собі цей новий матеріал, поверхню, простір.

У дорослому віці я схильна думати, що цей механізм мені не близький. Я не є досвідченою чи недосвідченою мамою, але хотіла б мріяти про себе як про таку, що вірить: балетом можна займатися, якщо хочеться, а не через якийсь стандарт; що можна малювати олією, якщо хочеться, як хочеться, і ніхто не має це дозволяти.

Очевидно, романтична всеприйнятність розбивається об купу дорослих реальностей, оцінок та правил професійної діяльності. Я не пропоную їх невротично ігнорувати чи боротися з ними, як анархіст. Пропоную просто розділити і берегти — можливо, навіть культивувати! — у собі право, бажання, спробу, ідею. І якщо щось хочеться, то можна у це подивитись, собі цього дати, собі цього написати, собі про це подумати, собі це по-вивчати, про себе як достатнього і достойного взяти відповідальність і спробувати подумати.
Себе от полюбити і свою думку про це помріяти.

https://youtu.be/7QtHnnu5B28?si=t-VAhgxcVkO048HF

https://youtu.be/VAazhG-LFEA?si=GpA8rd5cFGadkeLz

https://www.instagram.com/p/DB9arUzNWyf/?igsh=NDFtbnMxMTkzMHo3

Прийдете до нас 7?четверг!!! О 19.00

https://artslooker.com/platforma-krytychnykh-tekstiv-pro-mystetstvo-by-text-shcho-treba-znaty/

Як людина яка пропустила «розквіт» використання ФБ, і культури писати там довгі і ні смішні і ні тексти ) Я знаходжу якийсь цікавий гілтіплежер раз на сто років відкрити фб і як щось там прочитати)))
Я дивлюсь на фб він дивиться на мене

https://artaudfellowship-ukraine.org/ukrainskij-pivden-mandrivki-kolektivnoi-pam-jati-lekcija-vid-oksani-dovgopolovoi/?fbclid=PAZXh0bgNhZW0CMTEAAaY1qFGoJHbJNjjgdWSirGTHXeHxDOcapvTCb9qoM7cuzeVfn03VJPJ46Dc_aem_OunXm0B8p5f3xojp02B1QQ

https://www.londonukrainianreview.org/

https://youtu.be/UFxXWLXrjNk?si=g1sq2kNS5Kx1UkdT

З важливого теж.
Потребую майстер-класу від Бориса про те як так харизматично, легко, гостро та змістовно вести презентації. Для мене це складно, на останній я хвилювалась до смерті, але коли виросту хочу бути як Борис.

Про арт критику то взагалі окрема дискусія, часом багато думаю, багато і говорю, на щастя є з ким. Хочу і з вами говорити. Маємо для цього by text 🩷

А Книга чудова, купила 2.
Купити тут: https://istpublishing.org/boris-filonenko-kultura-pid-tiskom-vid-ooooooo

Хочу поділитись, чим був дуже цінний мені цей день, бо я думаю, що ви б могли зі мною це розділити.

О 8:00 закінчила з прибиранням в студії, забігла купити яблук та повернулась додому готувати. Зробила два величезних тартатени з солоною карамеллю, щоб пригощати сьогодні гостей open day резиденції Каті Алійник. Для мене ділити стіл і готувати людині їжу – про ступінь любові. Готувалась зустрічати вас.

Приходила група художників та кураторів на програмі з Алею Сегал, прийшли Борис і Катя, ще якийсь час я роздавала шматочки торту та робила чай.

А потім у затишші, коли хвиля «стихла», лишились сидіти колом з Катею Алійник, Іллею Тодуркіним, трохи при трохи мінялись люди і ми неочікувано (бо план був на шумний день) мали спокійну, велику, душевну, глибоку, важливу розмову.

Насправді згадане, але ніби нове, це відчуття, коли ми цілий день розглядали два великі полотна Каті. Я вже забула таку повагу до полотна і живопису, таку велику протягнуту уважність до одного твору. Говорили про та навколо них. Цей досвід нагадав мені про довге читання (смакування) літератури разом з моїм викладачем філософії та нашою групою, коли ви довго проговорюєте, повторюєте, декламуєте різними мовами, звертаєтесь до різних перекладів, смакуєте різницю. Така велика повага та уважність, з якої, як колись мені сформулювалось, я вважаю, починається натхнення та справжнє все. (Я додам відео про думки в темі уважності, поваги і валідації з ТікТоку.)

Я б хотіла, щоб такий досвід пережив хоч раз в житті кожен автор – таку кількість теплої уважності і поваги, і щирої цікавості, розглядання.

https://mostmagazine.org/2024/10/30/thickets-groves-apartments-and-garages-on-informal-exhibitions-in-ukraine-1960s-2022-part-ii/?fbclid=PAZXh0bgNhZW0CMTEAAabNo2pB2OP93TsFdmMq_ur5DWKdpDUjmE38Y0dEjVRJvXdVuqzCq6dsHn4_aem_N3j5GRJxk8o2KDZ4120-Kg

https://www.instagram.com/verheles_?igsh=Zjh2cW91aWo4ZWRn

https://www.artnews.com/art-news/opinion/culture-in-crisis-a-renewed-call-for-systemic-change-in-new-yorks-arts-and-culture-sector-1234722417/

https://open.spotify.com/episode/1NFTcQI6MlKcK7o573MfeB?si=lSFqN3LnSze_rw_i0pcUSw

https://maisternia.courses/?fbclid=PAZXh0bgNhZW0CMTEAAabOIKjkAQ95DfxCL0igI1MrRxDbxmRpNNmbiYU9Ya22P6zTxyxJgYfkVIk_aem_KVeR_KP2VF8kMvoMO9VmrA#form

https://www.instagram.com/p/DBlZZB6IKJB/?igsh=YmdiZjUwdzdsaW5y

🤣🤣🤣🫶😅😅😅

Будь ласка, репостіт, лайкайте, підписуйтесь.
Я до смерті налякана до смерті пишаюсь до смерті втомлена але!
🩷🩷🩷🩷🩷 підтримайте бо лечу з закритими очами назад. На спину

Можливо найважливіша новина цього року для мене.
Любіть

https://www.instagram.com/p/DBjlUwIN8Kd/?igsh=YnA3cm03dXF2MW1t

https://youtu.be/1oFmSHFjtGs?si=YB37F0M3djSgDJnI

https://www.instagram.com/p/DBiqJUgtyCd/?igsh=MWcxaHBnYmZhZ2x1NQ==

Дуже треба

Остання можливість подивитись самостійно)

https://www.facebook.com/share/p/14gr7uo2AK/?mibextid=QwDbR1

https://www.instagram.com/p/DBd0wLioSHo/?igsh=YzlsZXd5cWhlcDV1

Щодо мого досвіду, я мала позитивний, коли бренди запитували про можливість використати студію або мої твори там для рекламних фото. (Я не погоджуюсь на такі співпраці бо не відчуваю що це саме те з чим я б хотіла працювати). Мала позитивний досвід і коли замість того щоб використовувати бездумно мистецтво як фон пропонували колабрацію. (Але тут я теж вибіркова, адже рідко стаються колабрації про обмін сенсами а не обмін використаннями)
Але нажаль мала і негативний коли відчувала щось створене з великої уважності і інтимності - декораціями для когось/чогось.
Ніби дуже хочеться щоб відбулась публічна проговореність правил, щоб необхідний крок у питання про «а чи можна/чи норм» став обовʼязковою нормою.

Також історія в додаток від Дарії Кузьмич

Ось ця історія здається мені цікавішою, ніж останні репутаційні скандали у фешн-брендів, повʼязані з поверненням товарів чи особистим брендом власників.

До типових проблемних питань, які регулярно виникають в мережах, додається ще одне.

Авторські права на твори мистецтва.
Сама роблю зйомки в галереях, регулярно спілкуюся з митцями, менеджерами.

Дійсно, протиріччя в тому, як сприймати виставки та окремі роботи, - як фон, як головних героїв, існують.

В будь якому разі, це питання знімається якщо

- є дозвіл на зйомку
- узгоджений контент
- в кадр не потрапили неузгоджені люди, бренди, а відтепер і ПРЕДМЕТИ МИСТЕЦТВА 😉

Білий куб для зйомок, все ж таки, непогана ідея, а?
І те, вже варто перевірити, чи не запатентований цей білий куб так, що і його в нас вже немає)))

https://podcasts.apple.com/ua/podcast/arttactic/id1056948460?i=1000674037767

Любі друзі, новий випуск.
Неочікуваний, не легкий, впевнена що буде вам цікавий.

https://open.spotify.com/episode/5sQvszSJ5jgnPoKbAYKo58?si=Tk9eRBnjQ7OFTVgwHZ_hPw&t=33

https://www.instagram.com/p/DBTWBLoMy1o/?igsh=d2duejJycHdnNjd2

Буде дещо дуже круте у Швейцарії долучайтесь слідкуйте🩷

https://www.instagram.com/p/DBRVG19th5x/?igsh=cmVvbHpqbnkyZzEy

https://www.instagram.com/p/DBQdU_dNE8e/?igsh=d2hob3k1djk3czVo

https://youtu.be/fvCrERsnEfU?si=GdgqhOP9lWZ1a3Wj

https://youtube.com/@inshe_interview?si=DMfBcyhImzTIhC3X

https://news.artnet.com/market/by-the-numbers-a-breakdown-of-results-from-phillipss-london-modern-and-contemporary-evening-sale-october-2024-2553111

Всі ці чудові жінки і я🩷
Говоритимемо 🩷🩷🩷

https://www.instagram.com/p/DBQ3NSFuimM/?igsh=NXFlZnIyZm5td3ow

https://www.e-flux.com/notes/634540/the-field-of-contemporary-art-a-diagram?utm_campaign=feed&utm_medium=referral&utm_source=later-linkinbio

Моя Люба Іванка робить зустрічі які мені дуже за форматом в сердечко.
Вона їздить закордон дивиться виставки і міжнародні події, а потім робить такі зустрічі щоб з тими хто не може поїхати поділитись, долучати, говорити.
Я думала про таке теж але сил немає, а в Іванки є🩷🩷🎀🎀🩷 сходіть!

https://www.instagram.com/ivankaroco?igsh=c284Zzk2a2RhbWZ6