Книги українською 🇺🇦

Стоїцизм на кожен день. День 170

Готові й активні

Нехай рок знайде нас готовими і такими, що не відають ліні! Такий великий дух, що вручив себе богу. І, навпаки, нікчемний і позбавлений шляхетності той, хто впирається, хто погано думає про порядок речей у світі і хотів би краще виправити богів, ніж себе[257].

Сенека. Моральні листи до Луцилія. 107.12

Що б сьогодні не трапилося, будьмо готові до проблем, до труднощів, до того, що люди розчаровують або збивають з пантелику, - будьмо готові прийняти це і обернути собі на благо. Давайте не будемо бажати повернути час назад або перебудувати всесвіт за своїми уподобаннями. Набагато краще і набагато простіше переробити себе.

Стоїцизм на кожен день. День 169

Напад чи захист?

У фортуни руки не такі довгі, як ми думаємо: їй не схопити нікого, крім тих, хто ллне до неї. Тож будемо триматися від неї якомога далі[254].

Сенека. Моральні листи до Луцилія. 82.5-6

Вважається, що Нікколо Макіавеллі захоплювався Сенекою. У трактаті "Государ" він пише: "Фортуна - жінка, і хто хоче з нею порозумітися, повинен бити її і штовхати". Навіть для XVI століття образ жахливий. Однак для безжального і нескінченно честолюбного правителя це було нормою, оскільки само собою зрозуміло[255]. Чи такого мерзенного способу життя ти дотримуєшся?

А тепер порівняйте слова Макіавеллі зі словами Сенеки. Він не просто стверджує: що більше ви боретеся з фортуною, то вразливіші для неї; він каже: найкращий шлях до безпеки - створення "незламної стіни філософії". Філософія, пише він, допомагає нам приборкати безумство наших бажань і пом'якшити лють наших страхів[256].

Для спорту або війни ця метафора буде вибором між стратегією нескінченного виснажливого нападу і стратегією гнучкого пружного захисту. У що ви будете грати? Що ви за людина?

На це запитання можете відповісти тільки ви. Але було б упущенням не згадати про кінець більшості государів із книги Макіавеллі: мало хто з них щасливо помер у ліжку, оточений люблячими близькими.

Стоїцизм на кожен день. День 168

Потребувати допомоги не соромно

Не соромся, коли допомагають; тобі поставлено завдання, як бійцеві під кріпосною стіною. Ну що ж робити, якщо, кульгавий, ти не в силах один піднятися на вежу, а з іншим разом це можливо?[253]

Марк Аврелій. Роздуми. 7.7

Ніхто ніколи не стверджував, що ви народилися з набором засобів, необхідних для розв'язання всіх проблем, з якими ви зіткнетеся в житті. Новонародженим ви були практично безпорадні, але потім вам хтось допоміг, і ви зрозуміли, що по допомогу можна звертатися. Так ви поступово дізнавалися, що вас люблять.

Що ж, вас, як і раніше, люблять. І ви можете звертатися по допомогу до будь-кого - вам не потрібно боротися з проблемами самотужки.

Друже, якщо потрібна допомога - просто скажи.

Стоїцизм на кожен день. День 167

Слухаючи, доб'єшся більшого, ніж кажучи

Хлопчику-балакуну він [Зенон] сказав: "У нас для того два вуха і один рот, щоб ми більше слухали і менше говорили"[251].

Діоген Лаертський. Про життя, вчення і вислови знаменитих філософів. 7.1

Поет Гесіод писав: "Найкращим скарбом люди вважають язик неговіркий"[252]. Роберт Грін одним із законів влади називає такий: завжди говори менше, ніж це необхідно.

Ми вимовляємо слова, оскільки думаємо, що це допомагає. Насправді це заважає. Якщо дружина виливає свої почуття, нам хочеться відреагувати, сказати їй, як вчинити. Але ж вона просто хоче, щоб її вислухали. І в інших випадках світ намагається подати нам якийсь сигнал, але ми намагаємося відговоритися від проблеми - і від цього стає тільки гірше.

Отже, чи будете ви сьогодні частиною проблеми або частиною рішення? Почуєте мудрість світу чи заглушите її ще більшим шумом?

Стоїцизм на кожен день. День 166

Візьміться за іншу ручку

Усяка справа має дві ручки - одну, за яку її можна нести, та іншу, за яку нести не можна. Якщо твій брат вчинить несправедливість, не дивись на справу з боку вчиненої несправедливості, оскільки це та ручка, за яку нести не можна. Дивись на справу з того боку, що він твій брат, що він вигодуваний разом із тобою. Таким чином ти візьмешся за ту ручку, за яку можна нести[250].

Епіктет. Енхірідіон. 43

Журналіст Вільям Сібрук настільки страждав від алкоголізму, що 1933 року ліг у психіатричну лікарню: тоді це було єдиним місцем для позбавлення від таких залежностей. В автобіографічній книзі "Asylum" ("Притулок") він розповів історію боротьби за зміни у своєму житті в цьому закладі. Спочатку Вільям дотримувався мислення залежної людини, через що постійно потрапляв у неприємності та бунтував проти персоналу. Прогресу в нього практично не було, і він був на межі вигнання з лікарні.

Одного разу йому спала на думку цитата з Епіктета - та сама, щодо двох ручок. "Я вхопився за іншу ручку, - згадував він пізніше, - і рушив далі". Ситуація покращилася.

Сібрук з ентузіазмом зосередився на своєму лікуванні: "Я раптово виявив, як чудово, дивно і прекрасно бути тверезим. Немов з усіх речей злетіла якась вуаль, накип, плівка, що покривала їх і для ока, і для слуху". До цього приходять багато залежних людей, які нарешті припиняють чинити по-своєму і відкриваються для мудрості та уроків тих, хто жив до них.

Не можна обіцяти, що спроба вхопитися за іншу ручку дасть негайні результати. Але навіщо чіплятися за ту, яка не спрацьовує?!

Стоїцизм на кожен день. День 165

Життя - це поле битви

Хіба ти не знаєш, що наше життя - це військовий похід? Один має стояти на варті, інший іти на розвідку, а хтось інший і в бій. '...' Ось так і тут. Життя кожного - це свого роду військовий похід, до того ж довгий і з різними примхами. Ти повинен дотримуватися свого обов'язку воїна і за помахом воєначальника виконувати все, передбачаючи, якщо можливо, його бажання. '...' Тебе поставлено в стрій у державному місті, і не на низьке якесь місце, але довічно членом ради[249].

Епіктет. Бесіди. 3.24.31-36

Письменник Роберт Грін у своїх книгах часто використовує фразу "Як на війні, так і в житті". Цей афоризм варто тримати під рукою, тому що наше життя - битва і в прямому, і в переносному сенсі. Будучи біологічним видом, ми боремося за виживання на цій планеті, до нас байдужій. Будучи окремими особистостями, ми боремося з видами, чисельність яких обчислюється мільярдами. Навіть усередині нашого тіла борються різноманітні бактерії. Vivere est militare - "Жити - означає битися".

Сьогодні ви будете боротися за свою мету, борючись зі спонуканнями, борючись за те, щоб стати тим, ким ви хочете бути. Які ж якості необхідні, щоб перемогти в таких численних війнах?

Дисципліна.

Стійкість.

Мужність.

Розсудливість.

Самовідданість.

Жертовність.

А які якості програють війни?

Боягузтво.

Поспішність.

Дезорганізація.

Самовпевненість.

Слабкість.

Егоїстичність.

Ці якості важливі не тільки на війні, а й у звичайному житті.

Стоїцизм на кожен день. День 164

Тренований розум кращий за будь-який сценарій

Тут смішно також говорити: "Порадь мені". Що я тобі пораджу? Ні, казати треба: "Зроби мою думку здатною визначити відповідне ставлення до всього, що б не виходило". '...' Адже якщо стан речей диктуватиме щось інше... ...Ти не потребуватимеш поради[248].

Епіктет. Бесіди. 2.2.21, 24-25

Чудово, якби хто-небудь міг нам показати, що потрібно робити в складній ситуації. Однак значну частину життя ми готуємося до одного, а вчимося для іншого. Приберігаємо ресурси на чорний день в очікуванні якоїсь можливої миті в майбутньому. Проте плани, як зауважив боксер Майк Тайсон, працюють, поки тебе не вдарили по обличчю.

Стоїки не прагнуть отримати відповідь на кожне запитання чи розробити плани на всі непередбачувані випадки. І тим не менш вони не хвилюються. Чому? Тому що вони впевнені, що зуміють пристосуватися до обставин і змінитися. Замість складання або пошуку готових інструкцій вони плекають у собі такі вміння, як творчий підхід, незалежність, упевненість у собі, винахідливість і здатність розв'язувати проблеми. У цьому сенсі вони не жорсткі, а еластичні. І ми можемо практикувати те саме.

Сьогодні ми зосередимося на стратегії, а не на тактиці. Ми нагадаємо собі, що навчитися краще, ніж просто отримати, що бути гнучким краще, ніж невідступно слідувати якомусь сценарію.

Стоїцизм на кожен день. День 163

Просто не робіть ще гірше

Наскільки важче те, що приносять гнів і печаль через що-небудь, ніж саме те, через що ми гніваємося і сумуємо[247].

Марк Аврелій. Роздуми. 11.18

Перше правило ями говорить: "Якщо ви опинилися на дні, перестаньте копати". Можливо, саме цю здорову думку порушують найчастіше. Коли трапляється що-небудь - справи йдуть не так, або нам хтось шкодить, - більшість людей тільки погіршують ситуацію: спочатку зляться і дратуються, а потім топчуться на місці, перш ніж народять якийсь план.

Сьогодні поставте перед собою найпростіше і здійсненне завдання: не робити ще гірше. Що б не сталося, не додавайте в рівняння злості та інших негативних емоцій. Не реагуйте заради самої реакції. Залиште все як є. Припиніть копати. А потім знайдіть вихід.

Стоїцизм на кожен день. День 162

У вас вийде

Якщо що-небудь дається тобі важко, не думай, що це неможливо для людини, але якщо що-небудь можливе і притаманне людині, вважай, що і тобі воно під силу[246].

Марк Аврелій. Роздуми. 6.19

Є два типи людей. Одні дивляться на тих, хто домігся успіху, і думають: чому вони? Чому не я? Другі думають: якщо вони змогли, чому не вийде і в мене?

Перші страждають від ревнощів, у них гра з нульовою сумою: "якщо ви виграєте, я програю". У других - з ненульовою сумою: "виграти може багато хто", і чужий успіх вони сприймають як стимул. Яка з цих позицій штовхатиме вас уперед і вгору? Яка призведе до гіркоти і відчаю?

Ким будете ви?

Стоїцизм на кожен день. День 161

Вирішуйте проблеми якомога раніше

Немає пороку без виправдання, початок усякого з них скромний і пробачний, зате після він розливається широко. Дозволь йому виникнути - і ти не покінчиш з ним ніякими стараннями. Всяка пристрасть спочатку немічна, а потім сама себе розпалює і набирається сили, розростаючись: легше не пустити її, ніж вигнати[244].

Сенека. Моральні листи до Луцилія. 116.2b-3a

Публілій Сир[245] нагадує нам у відомій епіграмі, що річки найлегше перетинати біля витоку. Те саме має на увазі і Сенека. Бурхливі води і смертоносні потоки поганих звичок, поганої дисципліни, хаосу і розладу колись починалися всього лише легкою цівкою. Десь на своєму протязі вони трансформуються в спокійне озеро, або ставок, або навіть у ключ, що б'є із землі.

Що ви віддасте перевагу: ледь не потонути під час небезпечного переходу за кілька тижнів або перейти потік зараз, коли це ще просто? Вирішувати вам.

Стоїцизм на кожен день. День 160

Крок за кроком

Життя слід будувати як сукупність окремих дій і бути задоволеним, якщо кожна з них відповідає своєму призначенню. Ніхто не може перешкодити тобі в цьому. "А зовнішні перешкоди?" - Таких немає для діяльності справедливої, розсудливої та обдуманої. "Але, можливо, в інших справах можна натрапити на непереборні перешкоди?" - Тоді завдяки спокійному ставленню до самої перешкоди і розумінню умов її виникнення слід діяти інакше, але відповідно до тих самих твердих життєвих принципів, про які йшлося вище[241].

Марк Аврелій. Роздуми. 8.32

Спортсмени найвищого рівня в університетському та професійному спорті дедалі частіше звертаються до філософії, яка називається Процес. Її створив в Алабамському університеті тренер Нік Сабан[242]. Він навчає своїх гравців не зважати на загальну картину: важливість гри, перемогу в чемпіонаті, колосальну перевагу суперника, а зосереджуватися на гарному виконанні, здавалося б, зовсім незначного: завжди діяти на максимумі, закінчувати конкретну гру, перемикатися на окреме володіння. Сезон триває місяці, гра - години, наздогнати супротивника можна за чотири тачдауни[243], але окремий фрагмент гри триває всього кілька секунд. Усі ігри та всі сезони складаються з секунд.

Якщо команди слідують Процесу, вони, як правило, перемагають. Вони долають перешкоди і в підсумку прокладають шлях нагору, навіть не зосереджуючись безпосередньо на перешкодах. Якщо ви будете слідувати у своєму житті Процесу, виконуючи правильні дії в правильному порядку, одну за одною, - у вас теж усе стане добре. Ба більше, ви будете краще готові до подолання перешкод на цьому шляху. Ви будете занадто зайняті, щоб їх помічати: ви ж просто переставляєте ноги.

Стоїцизм на кожен день. День 159

Знайдіть хороших наставників

Ми часто говоримо про те, що вибирати батьків не в нашій владі, що жереб нашого народження випадковий. Насправді ж ми вільні на власний розсуд вирішувати, де нам народитися[239].

Сенека. Про швидкоплинність життя. 15.3a

Нам пощастило, що деякі найвидатніші чоловіки і жінки в історії записували свою мудрість (і дурість) у книгах і щоденниках. Багатьом хроніку життя вели дбайливі біографи - від Плутарха до Босуелла і Роберта Каро[240]. У будь-якій середній бібліотеці налічуються мільйони сторінок і тисячі років знань, осяянь і досвіду.

Можливо, ваші батьки були поганими рольовими моделями або вам не вистачало видатного наставника. Однак за бажання ми можемо легко отримати доступ до мудрості тих, хто жив до нас, - тих, схожими на кого ми прагнемо бути.

Добувати ці знання ми маємо не лише для себе. Ми зобов'язані ще й людям, які знаходили час записати свій досвід, - щоб продовжити традиції та наслідувати їхній приклад. Щоб стати багатообіцяючими дітьми цих благородних батьків.

Стоїцизм на кожен день. День 158

Коли залишатися, а коли відступати

Додай і тих, які мало мінливі не через твердість, а через лінь і живуть не так, як хочуть, а як почали[237].

Сенека. Про безтурботність духу. 2.6b

У книзі "Яма"[238] Сет Годін проводить цікаву класифікацію відвідувачів супермаркету, яких він ділить на три типи. Перші встають у найкоротшу чергу до каси і стоять у ній, хоч би як повільно вона просувалася і хоч би як швидко рухалися сусідні. Другі перебігають із черги в чергу кілька разів, сподіваючись вигадати кілька секунд. Треті ж переходять тільки один раз - коли стає очевидно, що їхня черга гальмує і є хороша альтернатива. Годін спонукає поставити запитання: до якого типу належите ви?

Сенека радить нам бути третім типом. Те, що ви вирушили одним шляхом, не означає, що ви неодмінно маєте йому слідувати, особливо якщо цей шлях виявляється хибним або складним. Водночас вибір одного шляху не привід бути легковажним і не пов'язаним жодними зобов'язаннями. Щоб наважитися діяти інакше і прийти до змін, потрібна сміливість, але так само необхідні дисципліна й усвідомленість, щоб розуміти: ідея "це має навіть кращий вигляд" - спокуса, якій не можна потурати нескінченно.

Стоїцизм на кожен день. День 157

Утріть ніс

І ми ще говоримо: "Господи боже, як би мені не турбуватися?" Дурень, хіба немає в тебе рук? Хіба не зробив їх тобі бог? Сиди тепер і молися, щоб у тебе не текли соплі! Ти краще висякайся і не звинувачуй[235].

Епіктет. Бесіди. 2.16.13

Світ несправедливий. Гра - шахрайство. Хтось точить на вас зуб. Можливо, ці твердження і вірні, але на практиці - тут і зараз - яка вам від них користь? Та урядова доповідь чи ця співчутлива стаття не допоможуть оплатити ваші рахунки, загоїти зламану ногу чи отримати екстрений кредит. Той, хто піддасться жалості до себе і сльозам, стогнучи: "Горе мені!" - не отримає нічого, але втратить енергію і мотивацію, необхідні для того, щоб упоратися з проблемою.

У нас є вибір: зосередитися на тому, як нас образили, або використати наявні ресурси та взятися за справу. Будемо ми чекати, поки хтось врятує нас, чи дослухаємося до заклику Марка Аврелія: "Поспішай-но краще до свого призначення і, полишивши марні сподівання, самому собі - якщо є тобі діло до самого себе - допомагай, як можеш"[236]. Це краще, ніж просто втерти носа (хоча й це само по собі крок уперед).

Стоїцизм на кожен день. День 156

На те ми й народжені

То що ж ми обурюємося? Що скаржимося? На те ми й народжені[234].

Сенека. Про провидіння. 5.7-8

Ніхто не каже, що життя просте. Ніхто не обіцяє, що воно буде справедливим.

Однак не забувайте: довга й безперервна низка ваших предків пройшла через неймовірні негаразди, труднощі та битви. Їхні гени та їхня кров наповнюють ваше тіло. Без них не було б вас.

Ви спадкоємець вражаючої традиції і, будучи їхнім життєздатним нащадком, здатні на те саме, на що були здатні вони. Ви призначені для цього. Вирощені для цього.

Стоїцизм на кожен день. День 155

Добре бути гнучким

Не можна бути солдатом? - Нехай домагається почесних посад. Потрібно проводити життя на самоті? - Нехай буде оратором. Наказано мовчати? - Нехай допомагає громадянам мовчазним заступництвом. Небезпечно навіть з'являтися на форумі? - Вдома, у глядацькій залі, на бенкеті нехай звернеться з промовою до чесного товариша, вірного друга, стриманого гостя. Якщо він позбудеться громадянської діяльності - нехай виконує свій людський обов'язок[233].

Сенека. Про безтурботність духу. 4.3

Незадовго до смерті, коли перемога в Громадянській війні в США вже була близька, Лінкольн розповів у колі воєначальників історію про людину, яка хотіла отримати високу посаду в уряді. Спочатку він цікавився, чи не можна зробити його міністром закордонних справ. Після відмови попросив скромнішу посаду. Після повторної відмови - посаду рядового митника. Зрозумівши, що не отримає навіть цього, він попросив у Лінкольна старі штани. "Добре бути скромним", - сміявся Лінкольн, завершуючи свою розповідь.

Ця історія втілює гнучкість і цілеспрямованість стоїцизму. Якщо ми не можемо зробити це, ми можемо спробувати зробити інше. Якщо не можемо іншого, то, ймовірно, нам можна спробувати третє. А якщо й воно неможливе - завжди знайдеться щось іще. І навіть якщо підсумковим варіантом виявиться всього лише "посада" хорошої людини, у нас завжди буде можливість застосувати нашу філософію.

Стоїцизм на кожен день. День 154

Точка зору Платона

Прекрасно це в Платона. І коли про людей судиш, треба розглядати все наземне ніби звідкись згори: по черзі стада, війська, села, весілля, розлучення, народження і смерть, штовханину в судах, пустельні місця, строкаті варварські народи, свята, плач, ринки, досконалу суміш і порядок, що складається з протилежностей[231].

Марк Аврелій. Роздуми. 7.48

У поета Лукіана[232] є прекрасний діалог "Ікароменіпп, або Захмарний політ", у якому оповідач отримує можливість літати і дивитися на світ зверху. Звернувши погляд на землю, він бачить, якими до смішного маленькими виглядають з небес навіть найбагатші люди, садиби й цілі імперії. Усі їхні битви й турботи при погляді з висоти стають нікчемними.

В античні часи така вправа була винятково теоретичною: вдавалося забратися лише на вершину гори або на будинок заввишки в кілька поверхів. Однак у міру розвитку технологій люди змогли дійсно побачити світ з висоти пташиного польоту - і навіть більше.

Астронавт Едгар Мітчелл був одним із перших людей, які поглянули на планету з космосу. Пізніше він писав:

У космосі у вас проявляється миттєве глобальне усвідомлення, орієнтація для людей, сильне невдоволення станом світу і прагнення щось із цим зробити. Звідси, від Місяця, міжнародна політика виглядає такою дріб'язковою. Вам хочеться згребти якогось політика за шкірку, потягти за чверть мільйона миль і сказати: "Дивись сюди, сучий сину".

Якщо розділити точку зору, описану Платоном, можна вирішити безліч проблем.

Використовуйте це.

Стоїцизм на кожен день. День 153

Завжди майте уявне "застереження наперед"

Бо тому, що належить розуму, інший ніколи не завадить; не торкаються його ні вогонь, ні залізо, ні тиран, ні наклеп, ніщо взагалі[230].

Марк Аврелій. Роздуми. 8.41

Перешкоди - невід'ємна частина життя: щось відбувається, щось не клеїться, виникають перепони. Однак ніщо не може зупинити розум стоїка, який працює належним чином, оскільки за будь-якої програми дії в нього є "застереження наперед".

Що це таке? Свого роду резервне копіювання. Якщо друг нас зрадить - це застереження дасть змогу дізнатися, яким чином це сталося і як пробачити його помилку. Якщо нас кинуть до в'язниці - застереження в тому, що ми можемо відмовитися бути зломленими і постаратися стати корисними іншим ув'язненим.

Технічний збій у комп'ютері знищує результати нашої праці - і застереження в тому, що ми можемо почати заново, цього разу зробити роботу краще та швидше. Можна завадити нашому руху, можна порушити його, проте розум завжди здатен змінюватися і завжди зберігає можливість прокласти новий шлях.

Частково це нагадує традиційний хід речей. Один із законів Мерфі говорить: "Якщо якась неприємність може статися, вона обов'язково станеться". Саме тому ми тримаємо напоготові це застереження: ми знаємо, що нам, мабуть, доведеться його використати. І ніхто не здатен перешкодити цьому.

Стоїцизм на кожен день. День 152

У нас один обов'язок

У чому твоє мистецтво? У тому, щоб бути хорошим[229].

Марк Аврелій. Роздуми. 11.5

Стоїки вважали, що наша справа на цій землі - насамперед бути хорошими людьми. Це основний обов'язок, проте ми справжні експерти в пошуках виправдань для ухилення від нього.

І знову процитуємо спортивного тренера Білла Белічика: "Роби свою роботу".

Стоїцизм на кожен день. День 151

Працювати старанно чи абияк?

Тому я не можу назвати працьовитою людину, якщо почую тільки про те, що вона читає або пише, і навіть якщо додадуть, що цілими ночами, я поки що не називаю, якщо не довідаюся, до якої це віднесено мети. '...' А якщо він відносить мету своєї старанної праці до своєї верховної частини душі, щоб вона перебувала в стані відповідності з природою, тільки тоді я називаю його працьовитим[228].

Епіктет. Бесіди. 4.4.41, 43

Які шанси, що найзайнятіша людина з ваших знайомих буде також і найпродуктивнішою? Ми схильні пов'язувати зайнятість із благом і вважаємо, що тривала робота має винагороджуватися. Однак оцініть, що ви робите, чому ви це робите і до чого приведе вас результат. Якщо у вас немає хорошої відповіді - зупиніться.