Травми були різного ступеню складності: травматичні ампутації кінцівок, множинні уламкові поранення, пневмоторекси ну і звісно контузії на будь-яких ступенів.
Я навіть своє поранення не одразу помітив, оскільки надавав домедичну допомогу бійцю, який постраждав набагато сильніше. Вже трохи згодом один з бійців ССО помітив у мене кровотечу в районі попереку. Трохи згодом виявилось, що це уламок від міни. Швидко вдалось встановити, що характер поранення не критичний, але продовжувати бій вже було дуже складно.
Самостійно покинув поле бою відкотившись в тил, де згодом мене евакуйовував БТР М113. Дуже неприємне відчуття, коли ти вже на еваку з іншими пораненими, але вас нещадно продовжують крити вороги з артилерії. І навіть в момент висадки на точці вигрузки по нам ще дуже близько прилітали ворожі міни, які дивом нікого не поранили.
Подальша евакуація відбулась в один із наближених населених пунктів, де був організований стабілізаційний пункт для поранених. От саме в той момент стало зрозумілим остаточно, що контрнаступ йде дуже складно, бо кількість поранених там була просто шаленою.
Особисто для мене, саме після цих подій прийшло остаточне усвідомлення, що боротьба буде довгою та складною. Прийшло справжнє усвідомлення ціни, яку ми платимо за нашу свободу. Такі події – це справжнє випробування фізичної та психологічної підготовки і, мабуть, жоден епізод війни так сильно не загартовував, як події тих напружених наступальних днів.
📍Інстаграм Гармáша
ЕПІЗОДИ ВІЙНИ