🤯Вчора почув від колеги, що один з винних барів Києва образився на мене через мою позицію щодо обовʼязкової наявності українських вин у винних картах барів, ресторанів, готелів та інших закладів.
Для мене це максимально дивно. Ось чому:
1 Підтримка українських виробників під час війни - це підтримка держави, війська і нашої економіки загалом. Податки залишаться у державі, і вона їх витратить на важливі для боротьби потреби. Прибуток виноробням забезпечить можливість вижити у невизначених умовах, розвиватися, підтримувати та створювати робочі місця, приносити прибуток у менш розвинені регіони.
2 В українських вин зараз є все різноманіття, яке тільки можна уявити. І пет нати (які на голову вищі за весь імпорт і набагато нижчі в ціновій політиці), і бурштинові, і натуралочки з біодинамікою, і класика, і місцеві з міжнародними сортами виноград, одним словом все, що душа побажає.
3 Ви як заклади харчування маєте навчати, нести щось нове, бути законодавцями тенденцій, а не лише давати гостям те, що навʼязує вам імпортер. Якщо ваші гості люблять Мозель, Бордо, Тоскану, Токай - запропонуйте їм Бакоту, Бессарабію, Очаків, Берегово. Ведіть за собою, а не йдіть за іншими.
4 Цінова політика також різноманітна. Не треба очікувати, що мала виноробня, яка виготовляє від 10-30 тисяч пляшок і яка використовує ручний збір та ручну роботу на усіх процесах буде продавати своє вино по 100 гривень в закупівлі. Ви ніколи не знайдете аналогічного вина і від іноземних виноробів, адже ця ціна аналогічна майже у всіх країнах. У травні на Vie Vinum, у Австрії, я дивився прайси малих виноробів, і вони також продають вина від 8-15 євро у ХоРеКу. Ця тенденція зберігається у всій Європі, і Україна - не виключення.
Проте і дешеві українські вина з стабільною якістю є на ринку за 130-180 гривень, які легко будуть конкурувати з усіляким Піно гріджіо. Просто треба любити своїх гостей і шукати для них цікаві та нові вина самостійно. У нас з кожним роком все більше нових виноробень, не стримуйте себе.
І, до речі, у тих самих імпортерів є в тому числі і українські вина. Запитуйте їх частіше.
5. Гостей українських закладів я завжди закликаю запитувати про українські вина в меню. Інша мова про іноземних гостей. Не секрет, що іноземцям не цікаво пити імпортні вина в Україні, їм завжди цікаво куштувати щось місцеве. Давайте їм цю можливість.
P.S. Тих, хто досі не розуміє, що з українського вина можна поставити у винну карту запрошую на Kyiv Food and Wine Festival 9-10 листопада, на ВДНГ. Скуштуєте, поспілкуєтеся з новою хвилею українського виноробства та, можливо, знайдете щось своє.
