Сергій Жадан

Невеликий зворушливий епізод цієї війни.

Наприкінці минулого року написав мені мій колишній студент, якому я двадцять років тому викладав літературу в університеті Сковороди. Сказав, що хоче допомогти Хартії і передав певну суму на купівлю авто. Ми ще трішки докинули зі своїх і купили ось таку прекрасну машину.

Дякуємо Віталію і всім, хто підтримує Сили оборони. Друзі, ваша допомога та дотичність - те, що дає віру і тримає в рівновазі. Спасибі всім, працюємо далі.

💙 ПриватБанк: 4627 0551 1036 9054
💛 Patreon: www.patreon.com/serhiyzhadan
💙 PayPal: [email protected]

Пауль Целан

Фуга смерті


Чорне молоко світанку ми п’ємо його ввечері
ми п’ємо його вдень і зранку ми п’ємо серед ночі
ми п’ємо і п’ємо
ми копаємо яму в повітрі там не тісно лежати
В домі живе чоловік він зі зміями бавиться й пише
він у сутінках пише в Німеччину волосся твоє золоте Маргарито
він пише й виходить із дому і спалахують зорі він свистом зове своїх псів
він кличе своїх євреїв щоб копали могилу в землі
він наказує нам грати до танцю

Чорне молоко світанку ми п’ємо тебе поночі
ми п’ємо тебе зранку і вдень ми п’ємо тебе ввечері
ми п’ємо і п’ємо
В домі живе чоловік він зі зміями бавиться й пише
він у сутінках пише в Німеччину волосся твоє золоте Маргарито
Попіл волосся твого Суламіт ми копаємо яму в повітрі там не тісно лежати

Він кричить глибше копайте цей грунт ви там а ви співайте і грайте
він виймає метал з кобури і розмахує очі його блакитні
вганяйте глибше лопати ви там а ви далі грайте до танцю
Чорне молоко світанку ми п’ємо тебе поночі
ми п’ємо тебе вдень і зранку ми п’ємо тебе ввечері
ми п’ємо і п’ємо
В домі живе чоловік волосся твоє золоте Маргарито
попіл волосся твого Суламіт він зі зміями бавиться

Він кричить грайте солодше смерть смерть це майстер з Німеччини
він кричить тьмяніше проводьте смичками тоді димом ви здійметесь у повітря
тоді вам буде могила між хмар там не тісно лежати

Чорне молоко світанку ми п’ємо тебе поночі
ми п’ємо тебе вдень смерть це майстер з Німеччини
ми п’ємо тебе ввечері й зранку ми п’ємо і п’ємо
смерть це майстер з Німеччини очі його блакитні
він поцілить тебе свинцевою кулею він поцілить напевно
він спускає на нас своїх псів він дарує могилу в повітрі
він зі зміями бавиться й марить смерть це майстер з Німеччини

волосся твоє золоте Маргарито
попіл волосся твого Суламіт

Переклад Сергія Жадана

Радіо Хартія виходить в другий сезон!
Дивіться на YouTube: @RadioKhartia та слухайте на radiokhartia.com вже на початку лютого.

Друзі, запрошуємо вас на концерт «Семафорів» у Харкові 1 лютого. Місце виступу — станція метро «Перемога». Це дуже символічно, адже альбом присвячений українцям, які змушені були залишити свої доми через війну. І на повернення яких ми так чекаємо після перемоги.

У Харкові, на превеликий жаль, не можна виступати на звичних концертних майданчиках. Тож будемо грати в метро. Це одразу відсилає у ті часи, на початку повномасштабки, коли у Харківському метро жили тисячі харків’ян, особливо на Салтівці. Пам’ятаю наші виступи для них. І це все триває. Спасибі харківській міській владі за допомогу в організації концерту. Ми цінуємо цю можливість не зупинятися і говорити про важливе.

Наш із Юрою альбом «Семафори» — це пісні про людей, які залишили свій дім. Але які не залишилися без відчуття дому, без відчуття пам’яті. Людей, які прокладаючи цей маршрут — маршрут втечі та порятунку — все одно розуміли одну головну річ: дорога має зворотний маршрут. Дорога — як нитка, доки ти за неї тримаєшся, з нею можеш і повернутися туди, звідки йшов.

Сьогодні Харків — місто великої кількості людей, які перебувають у стані транзитності, певної підвішеності. Зараз у Харкові живе понад двісті тисяч людей — так званих тимчасово переміщених осіб. Дуже сухе, формальне означення, за яким не відчувається всієї глибини трагедії. Це велика біда — втратити дім, навіть тимчасово.

У Харкові часто стикаєшся на вулиці з цим особливим, розгубленим поглядом. Поглядом людини, яка не в себе вдома. Ніби вона й поміж своїх, тих, хто завжди за неї заступиться, хто пустить до свого кола. Але ця відсутність ключа від власних дверей — страшно демотивує, позбавляє енергії та впевненості. Тому дуже важливо простягати таким людям руку допомоги і підтримки. І говорити про це. Зокрема й через мистецтво — засобами кіно, літератури, театру і музики. Не для того, щоб нарікати і вчергове роз’ятрювати рани. А щоби самим собі наводити різкість.

Харків, 1 лютого, 17:00, станція метро «Перемога», вхід — з 16:00
Вхід вільний, за попередньою реєстрацією:
https://forms.gle/fMXxWsU4EWKkU2aS9

Чекаємо вас на концерті «Семафорів».
І головне — завжди пам’ятайте зворотну дорогу!

Сила і воля.

Жадан і Собаки вже 23 лютого у Запоріжжі в рамках "Хартія Тур"!

Минулої весни частина музикантів гурту Жадан і Собаки мобілізувались до лав 13-Ї бригади НГУ «Хартія». Цієї зими «Хартія» робить містами України великий освітньо-інформаційний тур, метою якого є поширення інформації про бригаду, взаємодія з громадами, налагодження комунікацій між підрозділом та громадськими осередками в різних містах країни.

В межах туру Жадан і Собаки зіграють кілька волонтерських концертів. Під час цих концертів слухачі зможуть не лише послухати нові та старі пісні колективу, а й ознайомитись із виставкою, присвяченою бригаді, та підтримати підрозділ донатами.

Враховуючи те, що останній рік Собаки майже не давали концертів, ці виступи, поза сумнівом, стануть добрим подарунком для прихильників колективу.

23 лютого, 17:00
ЦКП Орбіта

Квитки - https://concert.ua/uk/booking/zhadan-i-sobaki-zaporizhia/

Всіх із днем Соборності.

Слухайте нашу нову пісню - про час, про Схід, про Крим, про тих, хто творить історію.

https://tunelink.to/bolbochan?fbclid=IwY2xjawH-KKtleHRuA2FlbQIxMQABHTiyn8OVEMzMZgMcJLgv-jwMjLg99Uy7rhxAOSW6V7KIGKAnyWXoKfZ4Tg_aem_GOazCTgNlTfBmqauCNIPIw

Жадан і Собаки вже 23 лютого у Запоріжжі в рамках "Хартія Тур"!

Минулої весни частина музикантів гурту Жадан і Собаки мобілізувались до лав 13-Ї бригади НГУ «Хартія». Цієї зими «Хартія» робить містами України великий освітньо-інформаційний тур, метою якого є поширення інформації про бригаду, взаємодія з громадами, налагодження комунікацій між підрозділом та громадськими осередками в різних містах країни.

В межах туру Жадан і Собаки зіграють кілька волонтерських концертів. Під час цих концертів слухачі зможуть не лише послухати нові та старі пісні колективу, а й ознайомитись із виставкою, присвяченою бригаді, та підтримати підрозділ донатами.

Враховуючи те, що останній рік Собаки майже не давали концертів, ці виступи, поза сумнівом, стануть добрим подарунком для прихильників колективу.

23 лютого, 17:00
ЦКП Орбіта

Квитки - https://concert.ua/uk/booking/zhadan-i-sobaki-zaporizhia/

Пауль Целан

Пізно і глибоко

Злісно, мов золота промова, починається ніч.
Ми їмо яблука оніміння.
Робимо роботу, що належить скоріше його зорі;
стоїмо серед осені наших лип, як мисляча багряність прапорів,
мов гості з півдня, що палають.
Ми присягаємо Христу прийдешнього прах поєднати з прахом,
птахів з подорожнім взуттям,
серце своє зі сходами у воді.
Ми присягаємо світу присяганням святим піску,
ми присягаємо охоче,
ми присягаємо голосно з дахів наших снів, позбавлених сновидінь
і розмахуємо сивим волоссям часу…

Вони кричать: це блюзнірство!

Ми знаємо це давно.
Ми знаємо це давно, але що із того?
Ви мелете на млинах смерті біле борошно обіцянок,
ви його кладете перед нашими братами і сестрами –

Ми розмахуємо сивим волоссям часу.

Ви нагадуєте нам: це блюзнірство!
Ми знаємо це,
хай ляже на нас провина.
Хай ляже на нас провина всіх засторог,
хай надійде бурхливе море,
рішучий вітер повернень,
опівнічний день,
хай надійде те, чого іще не було!

Хай людина встане з могили.

Переклад Сергія Жадана

З чого складається бригада? З тисяч окремих голосів, біографій та історій, сподівань, віри та вміння. В проєкті «Хартія. Основа» ми розповідаємо про хартійців – хлопців та дівчат із різних підрозділів, які взяли до рук зброю, аби захистити свою країну. Це розповіді про різні військові професії та спеціальності, про специфіку та буденність військової служби, про досвід командирів та рядових бійців. Але передусім це – розповіді про людей, про їхні страхи та надію, сумніви та переконання, лють та ніжність. Нам важливо вирізняти за гулом війни чіткі й упізнавані голоси наших сучасників – українців, що відстоюють свою свободу, що відвойовують майбутнє своїх дітей.

Перша історія – про хартійську розвідку. Запеклу, заряджену й бойову. Ми спробували в сюжеті передати цей дух побратимства й злагодженості. Сподіваємось, ви теж його відчуєте. Вірте в українське військо і в Україну.

Дякуємо батальйону розвідки спеціального призначення за роботу і за довіру!

Переходьте за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=XTdDDIRMBeM

Друзі, а 21 січня у нас буде ще одна особлива подія, присвячена новому альбому «Семафори».

Ми хочемо поговорити про музику, що пояснює вчинки та емоції людей, про музику, яка коментує час і описує простір. Для нас «Семафори» — спроба витворити музичний простір, наповнений голосами людей, що потребують підтримки та розуміння. Ось про це ми і поговоримо на цих зустрічах — про підтримку та розуміння.

Також розкажемо про майбутні концерти у Харкові та Києві, а маестро Yuriy Gurzhy детальніше — про звук «Семафорів», цитати з 1960-тих та роботу з музикантами. Ведучий розмови — Олексій Бондаренко, головний редактор медіа про нову українську культуру LiRoom

До зустрічі!

СЕМАФОРИ: Сергій Жадан і Юрій Гуржи. Розмова про музику
21 січня, 19:00, Київ, Squat 17b, Терещенківська, 17б
Вхід вільний, за реєстрацією https://forms.gle/WPUT2t7g1QuaVKyn6

Друзі в Харкові, а в нашої Вані післязавтра презентація. Приходьте - буде цікаво!

17 грудня, 19:00
Арт-центр Druk (Гончарівський бульвар 10/2)
Іванна Скиба-Якубова, «Замість яблук», презентація збірки
Модерує Олена Гусейнова

А замовити книжку можна ось тут:

https://starylev.com.ua/knyga-zamist-yabluk?srsltid=AfmBOorRFvOsbObKi2H6CkPq_13cPHiqpQ1H5fto1CHNcoE-lq3nFU0M

Дорогі брати і сестри, зовсім скоро зустрінемося з вами на презентації «Семафорів» у Києві.

20 січня запрошую у книгарню Сенс на Хрещатику. Разом з командою поговоримо про наш новий альбом. Це особлива робота, вона дуже приватна і ми в неї намагалися вкласти всю нашу любов і все наше осмислення того, що нині відбувається.

Головні герої «Семафорів» — люди, об’єднані шляхом, об’єднані домом. Це окремий світ — поліфонічний, ритмічний та повний руху. Про багатоголосся та ключові метафори альбому ми з Юрою Гуржи @Yuriy Gurzhy й поговоримо у книгарні Сенс на Хрещатику.

З нами будуть продюсерка альбому Варвара Чорна, вокалістка Галина Печеніжська, режисер кліпу «Перевізник» Родіон Мос, представниця Уповноваженого з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України Ольга Алтуніна, партнери та друзі проєкту. Модеруватиме — Олена Павлова.

А від вас чекаємо враження про «Семафори». Багатоголосся — так багатоголосся.

СЕМАФОРИ Жадана і Гуржи. Презентація альбому і показ кліпу «Перевізник»
20 січня, 19:00, Київ, книгарня Сенс на Хрещатику, вул. Хрещатик, 34

Вхід вільний, за реєстрацією https://forms.gle/W9mdZwvgedzWdCqX8

Друзі, а ось така новина:

Жадан і Собаки відправляються у "Хартія Тур"!

Посилання на квитки: https://concert.ua/uk/events/zhadan-i-sobaki?fbclid=IwY2xjawH0UtBleHRuA2FlbQIxMQABHeH8NMu8DtJzqRoVdp9h7BohZmOsBk2w6lBOd0eUD7EYkSvYiKtc63yVeA_aem__jp1aFXOJPGPxjBmjSOcnw

Минулої весни частина музикантів гурту Жадан і Собаки мобілізувались до лав 13-Ї бригади НГУ «Хартія». Цієї зими «Хартія» робить містами України великий освітньо-інформаційний тур, метою якого є поширення інформації про бригаду, взаємодія з громадами, налагодження комунікацій між підрозділом та громадськими осередками в різних містах країни.

В межах туру Жадан і Собаки зіграють кілька волонтерських концертів. Під час цих концертів слухачі зможуть не лише послухати нові та старі пісні колективу, а й ознайомитись із виставкою, присвяченою бригаді, та підтримати підрозділ донатами.

Враховуючи те, що останній рік Собаки майже не давали концертів, ці виступи, поза сумнівом, стануть добрим подарунком для прихильників колективу.

Зустрінемось у ваших містах:
10 лютого - Харків
13 лютого - Полтава
15 лютого - Кременчук
22 лютого - Кривий Ріг
23 лютого - Запоріжжя
2 березня - Біла Церква
3 березня - Черкаси
6 березня - Одеса
8 березня - Миколаїв

+ + +

Минала зима. Вона причинила вікно,
як закривають книжку, коли все одно,
що станеться наприкінці з мандрівниками.
Головне, що оповідь скінчиться наприкінці.
Головне – зима за вікном, книжка в руці.
І зарубки в пам‘яті, мов закладки між сторінками.

Все інше – лише здогадки і слова.
Минає зима, взимку стаються дива.
Бог народжується, щоб навесні померти,
так нічого й не пояснивши. Пора зими.
Наче душі над мертвими, стоять над містом дими.
Час повертатись і збирати пожертви.

Холодно як, - сказала вона і причинила вікно. -
Я чекала на розуміння, і це не воно.
Можна ж було пояснити, можна було написати.
Минулої зими вона теж лишилась сама.
Було гірко, зима була як зима –
так, ніби хтось свариться з небесами.

Але точилося світло молодим молоком.
І місяць висів за вікнами, над ставком,
і в книзі нічого не говорилось про безнадію.
Світ був таким, як є, він завжди такий:
не те, щоби непереконливий, просто – неговіркий.
Я завжди, - сказала вона, - знала, чим володію.

А чим ми всі володіємо? Жалем і співчуттям.
Життя ніколи не називає себе життям.
І смерть не каже, що тут чуже, що наше.
Між тим, коли Бог народиться і коли помре,
нам лишається нехитре вміння старе –
вірити в те, що цього разу все буде інакше.

Все може бути інакше. Нас ніхто не прирік.
Просто триває зима. Починається рік.
Теплий сволок небес, золоті принади.
Світиться, світиться світло в нічному вікні.
Віра, вона ж тримається не на знанні,
а на розумінні того, що ми можемо чогось не знати.

Тоді теж був сніг, згасали серця вогнів.
Головне - вміти розпізнавати гнів
і вміти закохуватись, попри тягар провини.
Темні вікна її, прочитані нею рядки.
Ходять душі під вікнами, мов колядники.
Співають разом із мертвими і живими.

З того боку ріки

Перший куплет:

Дім, який стоїть на тому боці ріки.
Я довго бився з мороком, я збив у кров кулаки.
Я довго кричав на той берег, щоб повернули мої ключі.
Я так давно нічого не бачу, особливо вночі.

Люди, які тепер щоранку виходять на міст.
Добропорядні містяни спалених міст.
Люди, що звикли робити все навпаки.
Як вам там живеться - з того боку ріки?

Приспів:

Ріка, ріка,
мертва така.
Що залишиться від материка?
Гірка моя мова,
і тиша гірка.
Ніч приходить ходою різника.

Другий куплет:

З того боку все інакше, усе не так.
Скільки вас там лишилось - веселих бідак,
згублених зайд, сонних привидів, прошаків,
які ділять ділять сонце й ховають його до подорожніх мішків?

Відділяй мене, ріко, від ворога та біди.
Той, хто лишився там, не допливе сюди.
Той, хто все пам‘ятає - поверне все.
Але краще нікому не знати, що він в собі несе.

Приспів:

Ріка, ріка,
мертва така.
Що залишиться від материка?
Гірка моя мова,
і тиша гірка.
Ніч приходить ходою різника.

Ріко, ріко,
сухе руслО.
Зло діє на того, хто вірить у зло.
А хто не вірить - того і ріка.
Щедра така. Солодка така.

Мав учора дуже теплу і світлу зустріч з Іваном Любиш-Кірдеєм, оператором Reuters, та його родиною. Минулого серпня Іван отримав дуже важкі поранення у Краматорську. Впав у кому, прогнози були не надто втішні.

Але у вересні прийшов до тями. Одужує, в чому його неймовірно підтримує його родина. А Іван зі свого боку намагається підтримувати дружину та доньку. Зокрема пообіцяв донечці, що зводить її на наш концерт. Тож ми вирішили не чекати й зіграти концерт просто тепер. Зустрілися, поспівали. Іван підігравав на баяні)

А ще мала зробила ляльку, продала її, зібрала 43500 гривень, і передала ці гроші на патронатну службу «Хартії».

А мені подарувала ляльку Сковороди з цитатою з Григорія Савича: «Світло свободи перемагає темряву». Мудрі слова, хай так і буде.

Іване, одужання тобі. Поспіваємо разом у палаці спорту.

Олександр «Капа» Ющенко - один із тих, хто створював нашу «Хартію». Його смерть - велика втрата для всіх, хто його знав, і для бригади в цілому.
Але подивіться, як про нього згадують - із якими повагою та любов‘ю.
Пам‘ять має велику силу - вона тримає нас разом, не даючи зневіритись і спинитись.

Сюжет на Радіо Хартія про Олександра за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=wktDdUIKWwE

Друзі, тут в Олега Каданова та Стаса Кононова вийшов новий реліз - із глибокою лірикою та несподіваним звучанням. Дуже раджу.

https://kadanov.bandcamp.com/album/-

Друзі, там Мертвий Півень мандрує містами України. Не проґавте!

Чому ти їх так довго терпів?

Перший куплет:

Приведи мене до мого міста, яке лишилось моїм.
До його ще надійних брам, ще теплих руїн,
до його опівнічних ринків і високих веж.
Я ж знаю, що ти мене приведеш, вірю, що приведеш.

Коли я повернусь туди, звідки колись тікав,
коли підійму камінь з бруківки і сховаю його в рукав,
коли зайду у свій дім, втомлений, мов по сівбі,
я скажу тобі тихо і легко, так як завжди говорив тобі:

Приспів:

Чому ти їх так довго терпів, чому так беріг?
Чому ти їм взагалі дозволив ступити на мій поріг?
Я чую як вони тверднуть у ґрунті, як холонуть на дні.
Ти добре почав ці печальні жнива, а ось завершувати їх мені.

Другий куплет:

Що вони тут робили, доки я був у вигнанні?
Поясни мені, чому ти їм це дозволив, поясни мені.
Це ж ти допоміг їм одного разу підібрати до міста ключі.
Тож як тобі з цим живеться, як тобі спиться вночі?

Може ти теж сидів із ними за моїм столом?
Дихав моїм повітрям, грівся моїм теплом,
говорив моєю мовою, сміявся сміхом моїм,
може, навіть думав про мене, нічого не кажучи їм.

Приспів:

Чому ти їх так довго терпів, чому так беріг?
Чому ти їм взагалі дозволив ступити на мій поріг?
Я чую як вони тверднуть у ґрунті, як холонуть на дні.
Ти добре почав ці печальні жнива, а ось завершувати їх мені.

Третій куплет:

Я довго стоятиму на порозі, не маючи сил увійти.
Мене ніхто не зможе розгледіти між ночі і темноти.
Але я запам’ятав кожен твій натяк і кожен знак.
Світ ніколи не буде таким як був, і хай буде так.

Приспів:

Чому ти так уперто мовчав, доки чинилося зло?
Ти ж знаєш сам, що без тебе тут нічого б і не було.
Ти ж знаєш сам, що все було тому шо поруч був ти.
Мені здається, ти щось загубив і сам не можеш тепер знайти.

Чому ти їх так довго терпів, чому так беріг?
Чому ти їм взагалі дозволив ступити на мій поріг?
Я чую як вони тверднуть у ґрунті, як холонуть на дні.
Ти добре почав ці печальні жнива, а ось завершувати їх мені.

Перевізник

Перший куплет:

Покажи мені цей причал.
Хтось уночі кричав.
Хтось гукав перевізників із того боку.
Але ніхто не знає шляху.
І лише слово має вагу.
І ця вага не дає переплисти затоку.

Ти той, хто тримає ключі,
хто знайде шлях уночі,
хто може прокласти маршрут у потойбіччя.
У тебе легка рука,
добре серце провідника,
тепла малинова кров і сіре обличчя.

Приспів:

Горять вогні з того боку ріки.
Заходять у темряву чоловіки.
Заходять у ніч, неначе у воду,
стискаючи кулаки.
Куди, перевізнику, ти ведеш?
Велика вага мокрих одеж.
Але я підіймаюся за тобою,
І ти підіймайся теж.

Другий куплет:

Поясни мені, хто тут жив.
Гіркий лікарняний режим
робить із наших сердець будівельне каміння.
Люди покинутих міст.
Наша любов – це єдиний вміст,
наше уміння чекати – велике уміння.

Подих нічної води.
Люди приходять туди,
де пам’ять чекає, ніби домашня тварина.
Нагадай мені, де мій дім.
Трава на камінні твердім.
Тихий дитячий спів за важкими дверима.

Усім тихих свят.

Пересадка

Перший куплет:

Пів доби на захід, з пересадкою у Любліні.
Станційні вогні - гнівні і розгублені.
Вагонний гомін котиться долівкою.
Провідник на перегоні плаче за домівкою.

Сонні подорожні - тихі і нескорені.
Темна печаль уночі пускає корені.
Радість оплачується щедрою монетою.
Люди бредуть за хвостатою кометою.

Приспів:

Це тобі на згадку
про нічну пересадку
чорна рана в нічних небесах.
Останній у списку
батьківського спадку,
будеш криком в подорожніх голосах.

Другий куплет:

Час у дорозі не має значення.
У нас із тобою останнє побачення.
Маршрути, прокладені потойбіччями.
Хто ці пасажири із сумними обличчями?

Хто ці безіменні нічні колійники?
Стоять вздовж доріг жінки і покійники.
Довга дорога, мов рвана вервиця.
Ніхто не загубиться. Всі повернуться.


Приспів:

Це тобі на згадку
про нічну пересадку
чорна рана в нічних небесах.
Останній у списку
батьківського спадку,
будеш криком в подорожніх голосах.

Сильні й тривожні
сплять подорожні.
Ось твоя радість і ось твій сміх.
І ці вокзали,
що нас роз’єднали –
вони колись і поєднають усіх.

Потяг

Перший куплет:

Що це за потяг чекає на нас на пероні?
Ми безборонні удвох із тобою, ми тут сторонні.
Це ось Господь на троні, це ось його стрижені скроні.
Сонце в його короні. Військо стоїть в обороні.

Вивезіть нас, святі, за межі нашої мови.
Ось вантажаться до вагонів кур’єри і вдови.
Ось вантажаться різники, ось вантажаться діти.
У нас попереду ціле життя, аби мучитися і радіти.

Приспів:

Що це за потяг, боже, але що це за потяг.
Я знаю що тут було раніш, я знаю, що буде потім.
Я знаю, що треба сприймати молитву, як засторогу.
Але головне, що я пам’ятаю зворотню дорогу.

Другий куплет:

Дві тисячі миль на захід. Дві пересадки.
Дивні порядки в цьому світі, жорстокі порядки.
Той, хто пройде цей шлях до кінця, матиме що забути.
Любов винайшли люди. І знищили люди.

Хто чекає мене з того боку дороги?
Місто приходить до тями після зими та облоги.
Місто гріється, наче підліток, в підземному переході.
Б’ється місяць, мов серце, у неба на споді.

Приспів:

Але що це за потяг, Боже, що це був за потяг!
Я вийду на ранок на сонну бруківку потай.
Я полюблю міста, в яких мені випаде бути.
Зі мною лишається те, що не можна віддати й не можна забути.

Друзі, буду вдячний за підтримку та поширення! Важлива й болюча річ, давайте долучимось.

https://petition.president.gov.ua/petition/237284?fbclid=IwY2xjawHlN3hleHRuA2FlbQIxMQABHYsDJ2Ii6-epHRjvSLyViuAHsSgxhKypper5PqHB7409LeHG3mfxCVxzhw_aem_cvdS5FickirLZlpQ8FBK-g

Поколядували в медичному центрі «Нові Санжари» Національної гвардії України. Поспівали з гвардійцями, що перебувають на реабілітації, їхніми рідними та працівниками центру. Центр чудовий - світлий і затишний. Хлопці оточені увагою і турботою. В бібліотеці багато Кокотюхи)

Друзі, а ви послухали наші «Семафори»? Давайте переслуховувати. Буду вам викладати тексти пісень. Доброго ранку.

Семафори

Intro

Перший куплет:

Ширяє над водами дух, невидимий із глибини.
Там, на глибині, ще немає миру, немає війни,
немає кордонів, немає права, немає страхів.
І люди подібні до риб, до тіней і до птахів.

Ще немає любові, пристрасті і пітьми.
Ще привиди понад містом перебирать крильми.
Ще немає померлих, і всі, хто є, ще живі.
Цілий світ народжується у когось у голові.

Ще немає туману, паморозі і тепла.
Але є відчуття світла і відчуття житла,
відчуття місця, яке буде твоїм в утісі й біді.
Дух нашої радості розходиться колами по воді.

Приспів:

Світ починається там, де ти.
Світ створюється з чорноти.
Світ твориться з тих, хто є.
Вигадай сам собі ім‘я своє.

Смерть складається з наших життів.
Ти ж хотів цього, ти сам хотів.
Ти сам зійшов із цього човна.
Ти шукав справедливості? Це вона.

Другий куплет:

Дитина будує світ і підбирає всьому імена.
З’являється перша брама, перша вежа, перша стіна,
перший закон, перший апокриф, перша зима.
З‘являється перший відчай, з‘являється перша тюрма.

З‘являються перший сумнів і перша любов.
З‘являються дві жінки і їм тривожно обом,
тому що з‘являється той, хто розламає їхні серця.
І тоді вперше з‘являється відчуття кінця.

З‘являється відстань, в порту стоять кораблі.
З’являється відчуття вічності, з’являється край землі.
Світ такий досконалий, у ньому доречно все.
З‘являється хвиля, яка усе це знесе.

https://music.youtube.com/watch?v=-U3wBdRwumU&si=Eh2rVZyYUJ48TgSx

Поколядували)

Відіграли сьогодні чотири концерти для хартійців. Привітали хлопців і дівчат із Різдвом. Бійці бадьорі, настрій у всіх бойовий, передавали вам вітання)

Перша автівка цього року)

Дякуємо Валдасу Барткевічусу та всьому литовському народу за постійну допомогу Україні!

💙 ПриватБанк: 4627 0551 1036 9054
💛 Patreon: www.patreon.com/serhiyzhadan
💙 PayPal: [email protected]

Найкращий подарунок під ялинку від видавництва Vivat. Може ще встигнете сьогодні. Раджу.

Спокій

І

Слово смерть, умовність якого
розуміють лише живі,
слово, що означує пограниччя мови,
слово, заховане в словнику, наче страх у тілі,
схоже на хвору дитину – наповнене
розпачем і надією,
слово, яке насправді
нічого не пояснює.

Поцейбіч усе є життям. Навіть те, що
видається надмірним, обтяжливим, таким,
що суперечить усьому живому, також є життям.
Життям є наша смертельна втома, наше вроджене
самознищення, полювання на власне серце.
Життям є наше зазирання у безум, загравання зі злом,
вбігання у ніч.

Але надходить та мить, коли ти замовкаєш, коли
по тобі залишається тільки мовчання,
як полотно, у яке загортали змащену зброю.
Тиша – форма, яку заливають пам’яттю.
І не прокричиш цю тишу, не загоїш розрив, не поєднаєш
мову живих із мовчанням померлих.

Смерть – це коли немає слова на означення
твоєї любові, це безсилля мови,
накочування безіменності, пауза як основа.

Ти ніколи цього не поясниш.
Ти, яка за голосом відчувала потоки повітря,
яка переносила в кишенях срібло нічного звучання –
нині не можеш нічого сказати про смерть.
Оскільки слово смерть належить живим.
А ось ти – вже не належиш.

Мова як осмислене дихання, дихання, сповнене
сенсу, сповнене праці.

Зміст як світло в повітрі: вийми його – залишиться морок.

Око як втілення жаху, як передумова довіри.

Нас поєднує світло.
Нині його немає.

ІІ

Що виокремлює смерть?
Неможливість про неї свідчити.

Коли стає нестерпною незадіяність легень,
самотність людини, яка не має на кого гніватись.

Самотніше за самотність.
Що може бути самотніше за самотність?
Лише відчуття утрати.

Діти, народжені поміж війнами,
мов стебла, покладені поміж сторінками
шкільних підручників –
нині ми почуваємося як вірші, які ніхто не читає.

Велике забуте мистецтво радості,
уміння тішитися тому, що все є можливим.

Поцейбіч усе є можливим.
Доки світ перетікає тебе,
як ріка перетікає долину,
доки світло може дозволити собі розкіш –
відкидати тінь, значити свої межі мороком –
доти все є можливим, приступним, твоїм.

Але надходять інші часи.
І настає
наша велика самотність.
Пустка, що нас поєднує.
Відсутність, наповнена нами.

І в цій сліпучій темряві
саме ти:

будь частиною світла,
тим граничним подихом,
яким темрява захлинеться,
озветься,
обірветься.

Будь частиною снігу,
якому випало впасти,

снігу, що нагадує про неминучість появи
і незворотність відходу.

І хай природа снігу така неподібна до теплого
дихання,
хай небо зими буде схоже на простирадло,
на якому цієї ночі не спали,

але саме ти зумієш

бути хапливим ковтком повітря,
ставати частиною мови,
крихким дієсловом,
що поєднує
теперішній час із минулим,
повернення із вигнанням.

ІІІ

Шкода, що саме тепер, коли з’явилось
багато відповідей на наші питання, тебе
не можна
почути.

Вже не дізнатись,
що ти думаєш
про паморозь і відлигу, про тиху роботу
трави, про архітектуру печалі.

І якщо мова живих тримається на любові,
на чому тоді тримається мова мертвих?
Можливо, на співчутті.

Небо як дієслово минулого часу –
все уже здійснено, довершено, все
відбивається в оці, все залишається
в голосі.

Скажеш щось про ці дерева?
Чорні дерева, такі сміливі,
безборонні, схожі на слово «вітчизна»,
написане від руки в шкільному зошиті.
Дерева як почерк, як фіксація простору –
скажеш щось про це?

Навіть потойбіч лінії світла мала би
відчитуватись скупченість хмар і
прокресленість русел. Все, що
зникає, все, що відходить і рушиться, все,
що випадає за межі життя, так чи інакше
має своє згасання, западає поміж дощів,
поміж світанків,
поміж дитячих долонь.

Незворотнім є шлях ріки, незворотнім і
невпинним, покликаний нагадувати нам
про щоденність відходу.

Непроникним є простір смерті, а проте
хтось торкається тебе серед вулиці
і нагадує про головне –
про грудневе повітря,
створене для того,
аби тамувати подих.

ІV

Я здатен прожити лише те, що можу назвати.
Мене можна зневажити лише тим, що я розумію.

Все інше лишається поза моєю мовою.
Себто, поза моїми можливостями.

Чому нам тепер бракує слів?
Змінились часи,
змінилось повітря, і я не бачу в ньому того,
до чого звик – вірності і таємниці;

я не знаю, як називати протяги над свіжими могилами,
я не знаю, як заперечувати вогонь,
я не розумію значення каменю,
що вимивається навесні.

Але варто визнати – ми самі
боїмося говорити відверто про те,
що нас насправді хвилює –
про можливості пам’яті.

Страх утратити все лишає тебе ні з чим.

Хтось говорить «смерть» – і всі завмирають.
Так, ніби ми приречені слухати
те, що не надається бути почутим.

Нас із тобою і далі поєднує стільки речей.
Стільки нічних переходів,
таємних дверей, мовчазних коридорів.

Вітер, який прилітає з моря,
проходить містом, як ніж
і зникає за пагорбами.

Дощ, мов точний переклад,
робить ближчими небеса.

Теплі доми на проспекті.

Розриви небес над площею.

Легкий, безкінечний світ,
світ нашого співу, світ нашого смутку,
у якому навіть самотність
сприймається, наче вияв чиєїсь любові.

Ще одна спроба відчути можливості мови.
Ще один шанс перервати мовчання.
Ще один доказ існування Бога.
Такий простий.
Такий очевидний.
Такий моторошний.

Друзі, не втомлююсь нагадувати))):

Докладаю руку до великого бригадного збору, який ми відкрили до тисячі днів Хартії. Дякую всім за підтримку та допомогу. Посилання на збір ось тут:

Великий збір на розвідувальні дрони

«Хартія» 1000 днів тримає оборону та рухається вперед. Зараз ми активно ведемо наступальні дії на Харківському напрямку та потребуємо підсилення наших спроможностей в небі і на землі. Доклади руку до збору!

🎯Ціль: 1 000 000.00 ₴

🔗Посилання на збір
https://send.monobank.ua/jar/8gRrDoWQrF

Друг Банан, сержант танкістів, говорить мудрі слова: зброя в знанні, зброя в розумінні. Українське військо не просто захищає свою культуру - воно формується нею. Тому читати корисно всім - і танкістам, і ребівцям, і розвідникам, і штабістам. Ми в Хартії це розуміємо. І працюємо над цим.

Ще раз дякуємо українським видавцям за підтримку нашої бригадної бібліотеки.

Зворушлива річ - побут дорослих чоловіків, які щоденно - скільки місяців поспіль - роблять свою роботу. Ризикуючи і не втрачаючи завзяття. Все на місці, все продумано. Спокійні розмови поміж собою, нехитрі і незлі жарти, повага, що тримається, зокрема, і на земляцтві, іронія, що постає з досвіду. Всім є що розповісти, всім є кого згадати. Але згадують передусім рідних. А щойно з’являється можливість - телефонують додому. І показують фото дітей, замиловано й дещо розгублено зауважуючи, як швидко ті виростають.

За містом тихо. Зранку на сільських вуличках майже нікого. Лише старша пара бреде уздовж парканів - схоже, приїхали перевірити дім. Обертаються на звук автівки, махають військовим руками, вітаються. Дачі порожні, повітря холодне і сухе. Віддалік темніє ліс. В повітрі тихо, лише час від часу з боку кордону чути вибухи.

Хлопці-артилеристи приготували смачний сніданок. Побут у них налагоджений, бліндаж утеплений та облаштований. Переважно з Кривого Рогу, говорять симпатичним суржиком.

В одного бійця, кримчанина, над ліжком дитячий малюнок: будинок у густих блакитних снігах.

Син, - пояснює він. - На Різдво загадав три бажання: іграшку, щоб зникли росіяни і щоб прийшла перемога. Дуже, - каже, - ним пишаюсь: собі попросив лише іграшку, все інше - людям.

Добрий ранок.

Отримали на взвод коробку турнікетів.

Подяка Ельвірі Нів'єрі (Elwira Niewiera) та донорам асоціації Existentia e.V.

Друзі, дякуємо за ваші підтримку та допомогу! Всім тихої ночі.

💙 ПриватБанк: 4627 0551 1036 9054
💛 Patreon: www.patreon.com/serhiyzhadan
💙 PayPal: [email protected]

Ще одна швидка допомога для Хартії. Сердечно дякуємо нашим друзям:

Blau Gelbez Kreuz
KyivDefenders
Кінофестивалю в Північному Рейні-Вестфалії.

Друзі, насправді це велика честь і відповідальність - щоденно відчувати вашу підтримку та допомогу. Щодня бригада щось отримує - від автомобілів до турнікетів, від грошових донатів до дронів. Військо має бути споряджене і забезпечене. Хартія саме така. Великою мірою - завдяки вам!

💙 ПриватБанк: 4627 0551 1036 9054
💛 Patreon: www.patreon.com/serhiyzhadan
💙 PayPal: [email protected]

Жорстоко)

https://chytomo.com/zlochyntsiu-v-odesi-prysudyly-prochytaty-zhadana/?fbclid=IwY2xjawHaMdFleHRuA2FlbQIxMQABHf0UBctQDM9vJMkAm3TGWrcQyHXVYu6I4Cw293CQhCVtDzguH3e48uVBOw_aem_3ZhCnZxRVy_bb67c0LQ9YQ

А ви що зараз читаєте?

Доброго ранку.

Друзі, хочу зробити вам подарунок на Різдво. Нарешті можемо з дорогим Юрієм Гуржи Yuriy Gurzhy поділитися нашим найновішим альбомом — #Семафори. Хай це буде саме на Різдво — час, коли всі пов’язані шляхом і домом.

Насправді Семафори — це альбом духовної музики. Якщо уявити церкву, яку заснували дуже скептичні люди — там би лунала така музика.

Головний герой цього альбому — людина, що має ключі від дверей, про існування яких мало хто здогадується. Час від часу він заводить крізь ці двері тих, хто заблукав. Іноді випускає тих, кому тут незатишно.

Хор у цьому альбомі створює ефект вагомості і незворотності багатьох очевидних речей. Це багатоголосся доволі точно передає нашу сьогоднішню мову, коли будь-яка розмова нагадує передусім акапельний спів.

Разом із тим, хор — це про єднання, про вибрану спільнотою інтонацію, про ноту, яка тримає всіх разом.

А ще цей альбом — нагадування про те, що кожною дорогою можна не лише піти, але і повернутися. Дороги було створено, аби нагадувати нам про умовність простору і важливість пам‘яті. Семафори — теж про це.

Багатоголосся — головна риса цього альбому. Семафори — це спільна праця величезної команди. Такої різної, але злагодженої — за що особливо вдячний продюсерці альбому Варварі Чорній Варя Чорна, яка вклала в цей альбом свою прекрасну чорну душу)))

Слухайте #Семафори на усіх музичних платформах. І повертайтеся додому!

https://linktr.ee/semaphory

+ + +

Я не знаю, коли цього року зійде зоря.
Небо цими днями – тихе, сліпе.
Дитина пильно дивиться в око царя,
й бачить там відчай, себто бачить себе.

Бачить у цьому оці глибокі сніги,
які ще не впали, але ось-ось упадуть.
Довго триває ніч, темрява навкруги,
і лише згори відсвічує небесна ртуть.

І родиться подих на дні дитячих легень,
і кінець мовчанки, ніби кінець зими.
А поза тим бачить, що починає рости день.
Світла стає більше. А отже менше стає пітьми.

Розглядає уважно доросле покірне лице.
І оця здатність розгледіти – насправді така проста,
оскільки око людини завжди здатне на це –
бачити світло там, де є лише чорнота.

І місце таке буває лише одне.
І потім історія створиться з цих розмов.
А ще з подивом зауважує головне:
коли око сльозиться – в ньому видно любов.

Тихого спокійного Різдва, друзі.

Дорогі брати і сестри у Львові! Разом із вами цими днями зібрали 1 000 000 грн для «Хартії» — велика справа, яку вдалося здійснити завдяки вашій підтримці та гарячим серцям 🔥

Страшенно цінуємо ваші любов та тепло, що лише зростають! Дякуємо, що донатили та брали участь в аукціонах, які провели наші @колмен, @жолоб!

Окреме спасибі друзям із @festrepublic, які завжди поруч. З вашою підтримкою, якою б великою не була наша ціль - знаємо, що зможемо її реалізувати. А також @homin.lviv й @ hotel.fest за гостиність, турботу і можливість заощадити частину коштів та передати їх бригаді.

Друзяки, були раді з вами побачитись, дякуємо, що ви в нас є. Повертаємось до служби і з нетерпінням чекаємо на нові можливості для наших зустрічей ❤️

На початку повномасштабного вторгнення Саід Ісмагілов полишив пост муфтія мусульман України, найвищий сан у своїй конфесії, і пішов добровольцем до Медичний Добровольчий Батальйон Госпітальєри • Hospitallers Paramedics, а нині служить в батальйоні безпілотних систем 57-ї бригади ЗСУ. У цій розмові ми говорили про те, що означає змінити одне служіння на інше, і чому для українських мусульман вибір ставати до лав Сил Оборони України — максимально природній. А так оскільки Саід ще й кандидат філософських наук, — ще й про те, чому ця війна має характер онтологічний, екзистенційний, чому Москва так панічно боїться втратити з поля впливу Київ і чому наші цивілізації такі докорінно різні.
І, звичайно, про смерть. Котра буквально снідає поруч.

Подивіться й послухайте на Радіо Хартія
https://www.youtube.com/watch?v=mYmWqBSXwEc

Наталія Оболєнська – фізична терапевтка, експертка МХП, яка займається комплексною реабілітацією військових та ветеранів. У цій розмові ми спільно ми шукаємо відповіді на питання про те, чому військові та ветерани бояться звернутися за психологічною допомогою та як створити на підприємствах і в громадах сервіси комплексної підтримки наших побратимів і посестер, які вертаються з фронту.

А ще Наталія – частина нашої великої хартійної родини, дружина командира бригади Ігоря Оболєнського. Вона щиро й відверто говорить про те, що дружинам військових дуже потрібна підтримка і що найбільше своїм можуть допомогти свої. Велика удача знати зблизька цю родину, бачити, як вони тримають одне одного, як разом вчаться жити в цій складній реальності.

Послухайте цю розмову на Радіо Хартія
https://youtu.be/KGg8UI2mHBY

Добрий ранок. Докладаю руку до великого бригадного збору, який ми відкрили до тисячі днів Зартії. Дякую всім за підтримку та допомогу. Посилання на збір ось тут:

Великий збір на розвідувальні дрони

«Хартія» 1000 днів тримає оборону та рухається вперед. Зараз ми активно ведемо наступальні дії на Харківському напрямку та потребуємо підсилення наших спроможностей в небі і на землі. Доклади руку до збору!

🎯Ціль: 1 000 000.00 ₴

🔗Посилання на збір
https://send.monobank.ua/jar/8gRrDoWQrF

Вчора пішла з життя Світлана Олешко - засновниця та директорка театру «Арабески».
Ми прожили разом від 1995 до 2007 року.
Світла пам‘ять…

Зібрали на наших передріздвяних радіострімах 100 000 гривень для патронатної служби бригади.

Дякуємо всім, хто слухає, дивиться і донатить!

Спасибі компанії Афіна груп за допомогу в проведенні цих прямих ефірів. Спасибі дорогим Пирогам та Батогам, Собакам та Хору самотніх сердець сержанта Пеппера за участь. Спасибі рідній команді Радіо Хартія за чесно зроблену роботу)

Працюємо далі.

💙 ПриватБанк: 4627 0551 1036 9054
💛 Patreon: www.patreon.com/serhiyzhadan
💙 PayPal: [email protected]

Дякуємо друзям із avtologistika за дві автівки для нашої бригади! Спасибі всім, хто підтримує «Хартію» та Сили оборони!

💙 ПриватБанк: 4627 0551 1036 9054
💛 Patreon: www.patreon.com/serhiyzhadan
💙 PayPal: [email protected]

Користуючись нагодою, заскочили до своїх - виступили перед пораненими нацгвардійцями. Поспівали хором, позгадували спільних знайомих. Хлопці світлі і сильні, оточені увагою і турботою.

Працюємо далі.

Друзі, а зверніть увагу!:

Мініфестиваль «Вертеп Схід» від Харківського театру ляльок 25-27 грудня завітає колядувати до Києва. Як на мене, це один з найцікавіших театрів України, тому якщо маєте можливість — дуже рекомендую піти подивитися ці вистави.
Обидва Вертепи створені у першій рік повномасштабного вторгнення у Харкові. Для киян це унікальна можливість не тільки долучитися до давньої української традиції, а й підтримати харківський театр який пручається форс мажорам війни і творить у надскладних умовах.

Режисерка обох вистав – Оксана Дмітрієва прославляє Харківський театр ляльок по всьому світу на міжнародних фестивалях та збирає відзнаки.
25-26 грудня «ВЕРТЕП. Музичний перфоманс» складається з автентичних народних колядок Слобожанщини та уривків з Біблії. Оформлення до вистави створив харківський художник Костянтин Зоркін. Цьогоріч він став лавреатом театрального фестивалю-премії «ГРА» в номінації «За найкращу сценографію».
27 грудня «ВЕРТЕП. ВІЙНА. ВІРШІ» постановка за моїми власними поезіями.

Цей Вертеп не лише про радість. Ця радість виростає з тривоги, з очікування, з розпачу. А закінчитися все має світлом і в прямому, і в метафоричному сенсі.

Посилання на квитки: https://marcoconcert.com/artists/kharkiv-puppet-theatre?utm_source=media&utm_medium=publication&utm_campaign=pt_publication&fbclid=IwY2xjawHQwExleHRuA2FlbQIxMQABHbLjgcJidMY3tOtiFdxhVn6hW2dP419e76uAJ3j57_VhPejJAfxgYri9HA_aem_4icJurjaEnQe27xwHXgxkg

Отримав у якості гонорару за участь в одному проекті (розповім пізніше) 5 дронів fpv-7. Урочисто передав командиру. Велика подяка міжнародній компанії МХП та Благодійному фонду «МХП —Громаді» за підтримку нашої бригади!

Працюємо далі.

«Якщо програємо війну, далі буде великий терор, голодомор, винищення», – нещодавно поговорили з Anton Drobovych про Голодомор, про знищення українських інтелігентів, про теперішніх воїнів, як минуле впливає на майбутнє і чому важливо памʼятати і вшановувати свою історію, своїх героїв.

Подивіться повну версію, там багато цікавого: https://youtu.be/wY5ptmsL42Q?si=26QqmlG8ecMJ1o2P

Сьогодні - День пам’яті жертв голодоморів. Дуже важкий день. День, про який не можна говорити відсторонено. Завжди згадую розповіді свого дідуся про ці дні. Щось поза межею логіки і розуміння.

Але ще сьогодні - день народження Пауля Целана. Великого поета безнадійної Європи. Трагічного свідка порушення всіх норм і приписів.

Пам‘ятаймо всіх загиблих. Це потрібно і їм і нам. Це не лише про пам‘ять - це також про надію.

Пауль Целан

ПСАЛОМ

Ніхто нас не виліпить знову з пороху й глини.
Ніхто не згадає наш прах.
Ніхто.

Славен єси, ніхто.
Заради тебе хочемо
квітнути.
Всупереч тобі.

Нічим
були ми, є ми, будемо
ми, квітнучи:
ніщо - ,
нічия троянда.

Зі стержнем
світлої душі,
тичинкою пустки небесної,
короною, червоною
від пурпурового слова, яке ми співали
понад, о понад
шипами.

Переклад Сергія Жадана

Важливе і принципове питання для всіх хартійців. Сподіваємось і віримо, що в Луцьку з’явиться вулиця Олександра «Капи» Ющенка. Дякуємо всім волинянам за підтримку та солідарність.

https://rayon.in.ua/topics/762429-u-lutsku-vulitsyu-proponuyut-nazvati-na-chest-golovnogo-serzhanta-oleksandra-yushchenka?fbclid=IwY2xjawGvECxleHRuA2FlbQIxMQABHZuqMP2ogJ60Dh2u6WboYnyx9XLzIyRRLMQ1-ATdaNQOKp8dSXNHuWdq8A_aem_QUXVHrTTOEkPJ-XTspbj6g

Дякую всім, хто підтримує Сили оборони.

https://www.0342.ua/amp/news/3862764/zbirku-sergia-zadana-prodali-u-frankivsku-za-220-tisac-griven

З Днем Гідності і Свободи, друзі!

Радіо Хартія

https://youtu.be/RU3JP6-LM-g?si=aN7VZOSQv1AK4OzB

Величезна удача — мати такого співрозмовника.
Мудрий Тімоті Ґартон Еш підсвічує речі, які ми забули, — «Коли я почав подорожувати Європою на початку 1970-х років, Європа була континентом диктатур.

Більшість європейців жили в умовах диктатури»; дає підказки, як бачити непомітне нам через різницю мовних контекстів, — «... Щольц просто не міг наважитися сказати: "Ми захоплюємося тим, як воюють українські воїни". Він не зміг змусити себе промовити слова "воюють", "бʼються"»;

говорить дещо страшенно важливе, те, про що Західна Європа соромиться зазвичай говорити: «Що Європа не повинна відкидати, то це ідею нації, це патріотизм. ...Ми весь час говорили про Європу та міжнародне співтовариство, а розмови про націю залишили правим флангам, націоналістам і фашистам. Європа створена лише разом зі своїми націями»

Послухайте на Радіо Хартія — ми зробили українську озвучку,
https://www.youtube.com/watch?v=MXo3lfP-Q3U

або ж почитайте у наших партнерів, Лівий Берег - LB.UA

Друзі, пам’ятаєте, писав, що на презентаціях вінілової платівки «Сковороденс» зібрали під 200 000 гривень? Із цих коштів ми закрили збір на реабілітацію нашої посестри Дарини «Мари».

Дякуємо всім, хто підтримує «Хартію». Дякуємо всім, хто допомагає Силам оборони.

Працюємо далі.

💙 ПриватБанк: 4627 0551 1036 9054
💛 Patreon: www.patreon.com/serhiyzhadan
💙 PayPal: [email protected]

Друзі, хотів розповісти вам, що в українському прокаті зараз фільм “Потяг до життя” – документальна стрічка про українських залізничників.

Це ексклюзивні історії простих працівників Укрзалізниці, які з перших днів повномасштабного вторгнення рятували і рятують життя мільйонів українців.

Головна героїня фільму — провідниця Ірина Юрченко, мама Героя Дмитра Козацького, який тримав оборону Азовсталі. У стрічці свої історії розповідають залізничники, які ставили на колії повноцінний шпиталь, які відвертали техногенну катастрофу і робили штучне сходження вагонів, щоб завадити ворогу взяти в облогу Київ, які керували рухом поїздів під час обстрілів та евакуації.

У фільмі з’являються також екс-прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, голлівудський актор Орландо Блум, футболіст Андрій Шевченко.

Фільм "Потяг до життя" буде в прокаті дуже недовго, тож поспішіть подивитися. В Тернополі, Рівному і Львові будуть також спецпокази фільму та зустрічі з творчою групою.

Перегляд цього фільму — це ніби ваша вдячність нашим залізничникам, які під час повномасштабної війни роблять усе можливе і неможливе, щоб залізничний рух країни не зупинявся.

Особливо важливо те, що частина коштів від прокату буде перерахована дітям і родинам загиблих залізничників. Сеанси шукайте у своїх містах, фільм показують у багатьох кінотеатрах України.

Посилання на ефір: https://www.youtube.com/live/Pq6KNkw29NY?si=I4fwNjuyPpgLXmyx

«З 900 людей після початку вторгнення у мене лишилось сотня людей, вони і жили, і працювали в лікарні. Потім, коли лінія фронту відійшла, багато повернулося, але досі не вистачає половини». Як щодня працює прифронтовий медичний заклад, яких фахівців потребує, як мотивує і підтримує своїх колег Вячеслав Грушка, директор Чугуївської центральної лікарні — дізнаєтесь у нашій розмові. Ця лікарня з перших днів вторгнення працює в максимальній близькості до лінії фронту, і її команда буквально творить дива.

«Ми мали багато планів ще до великої війни, але довелося адаптуватися — зараз працюємо з багатьма донорами для відновлення». Як Новопокровська громада готується до зими, приймає вимушених переселенців, відбудовує зруйноване Росією та про що мріє — розказує нам Олена Слабінська, голова громади.

«Ми маємо фізичний простір, де можемо зібратися, обговорити і втілити свої ідеї». Зацікавити молодь Чугуєва розвивати своє місто, не залишати його, відповідати на виклики воєнного часу і виховувати нових лідерів. Таку амбітну мету мають хлопці та дівчата з CAMPUS Чугуїв. Про їхні події та плани розказує Євген Бондаренко, голова Молодіжної ради при виконавчому комітеті Чугуївської міської ради, фахівець з питань молоді Комунальної установи «КАМПУС».

Створено у межах проєкту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government

Сердечні вітання Харківському національному юридичному університету імені Ярослава Мудрого з нагоди 220-Ї річниці від дня заснування!

На день народження слід робити подарунки, але колектив університету вирішив сам подарувати харківським підрозділам дві автівки. Одна з них тепер у нашій «Хартії». За що керівництву та працівникам університету велика подяка.

І з днем народження!

Спасибі колегам із польської Унії Літерацької за 782 000 гривень, які вони передали на потреби бригади Хартія! Друзі, страшенно цінуємо вашу підтримку та допомогу. Дякуємо і працюємо далі. За вашу і нашу свободу!

💙 ПриватБанк: 4627 0551 1036 9054
💛 Patreon: www.patreon.com/serhiyzhadan
💙 PayPal: [email protected]

Поговорили з генералом Півненком на Радіо Хартія про бригади наступу і питання лідерства, про підготовку та мотивацію, про майбутнє Національної гвардії, загалом – про майбутнє. Подивіться, там багато цікавого.

Вся розмова за посиланням:
https://youtu.be/Ga1D6ePuFw4

Посилання на ефір: https://www.youtube.com/live/nm-pmm6L-vE?si=CtFklE1Tessz_zRl

«Алло, алло, алло. Говорить Харків, говорить Харків, говорить Харків»
Все починається 16 листопада 1924 року у Харкові. Саме тут, в будівлі філармонії, ще без мікрофонів — з телефонними слухавками — відбувається перший ефір Українського Радіо.

В ефірі до сторіччя Українського Радіо поговоримо про те, чому радіо — це безпека і як виростає його роль у часи війни. Згадаємо оголошення «зелених коридорів» і саморобні приймачі в окупації.

Поговоримо про те, як після радіобуму в 90-х українські станції у Харкові витіснились російськими — і як у 2022 харківському радіо Накипіло вдалося вигнати російський голос з української частоти.

А ще — про те, як Укрпошта вписала 100-річчя Українського Радіо в історію філателістики,

Наші гості:
Дмитро Хоркін, Генеральний продюсер Українського радіо
Роман Кривко, редактор Українського Радіо Харкова
Тетяна Фоменко, співробітниця АТ «УКРПОШТА», філателістка
Наталя Курдюкова, керівниця Kharkiv Media Hub
Олена Гусейнова, радіоведуча Радіо Культура
Євген Стрельцов, директор, головний редактор Радіо «Накипіло»

Створено у межах проєкту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government

Сьогодні - день народження в дорогого кума, А.А. Кокотюхи. Куме, з роси та з води. Наснаги вам на наступні сто томів. А нам, дай Боже, все це прочитати!

Вчора читав вірші на підтримку наших енергетиків - людей, які вже третю зиму на своєму фронті протистоять російському терору.

А сьогодні російськими ракетами і шахедами знову знеструмлено майже половину областей України. Ворог продовжує руйнувати нашу інфраструктуру. Але наші енергетики знову й знову беруться за відновлення.

Хочеться ще раз подякувати цим мужнім людям, які роблять все, аби в нас було світло і тепло.

А ще під час вчорашнього заходу було зібрано 200 тис. грн на Хартію.

Вдячність - це дії.
Тому тримаймося, заощаджуймо електроенергію та підтримуймо українське військо!

Поговорили з Ліною Василівною про 1920-ті й 1960-ті, про Тичину й Бажана, Кочура, Лукаша й Вінграновського, про спогади і переклади, про Харків і творчі плани. І, звісно ж, про війну, яка триває.

Мудра і світла жінка. Чекайте на Радіо «Хартія».

Друзі!
Цієї суботи є можливість зустрітись у Києві. Проведу літературні читання під відкритим небом на підтримку наших енергетиків, які продовжують битву за світло та протистоять російському енергетичному терору.

Реєструйтесь за посиланням:
https://forms.gle/ba7JeKUhAh9o3FUM6.

Ну, і, звісно, усі небайдужі зможуть підтримати «Хартію».

Побачимось!

P.S. Одягайтеся тепліше.

Посилання на ефір: https://www.youtube.com/live/mjnSUp37kRk?si=BnMCRdOtAWswuLqt

Сьогодні наше мандрівне радіо завітало до Малинівки!
Селище із багатою історією, засноване ще у козацькі часи. До повномасштабного вторгнення активно розвивалося і розбудовувалося, місцева громада була прикладом вдалої децентралізації.
Нині ж, попри російську агресію, продовжує жити і творити. Про це і поговоримо. Про відновлення житла у громаді, освіту, підтримку селянських господарств, про щоденні турботи, спогади і плани на майбутнє розкажуть:

Микола Семерʼянов, голова Малинівської селищної військової адміністрації
Марія Кабанова, підприємиця, мешканка Малинівки
Євген Турчинов, військовослужбовець, музикант, родом з Малинівки

Створено у межах проекту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government

Зустрівшись з Олександром Ярмаком, ми не могли не запитати його про те саме відео з російським полоненим, який приїхав воювати в Україну з Саяногорська, що за понад 3 тисячі кілометрів від державного кордону.

Росіянин таки зустрів свого кумира. Сказав, що поважає його, а також зацитував строчки з пісні Ярмака українською.

«Просто втрачені. Хвора нація. Їх врятує тільки FPV», — коментує Ярмак.

Дивіться повну версію розмови за посиланням: https://youtu.be/y9wcHVRVKpA?si=nDhl9z3Oi_oIV65G

Відео: Радіо Хартія, Yarmak Music

Хотів сказати, що на харківській та київській презентаціях платівки «Сковороденс», яку ми записали минулого року, вдалося зібрати більше 150 000 гривень.

Спасибі всім, хто далі підтримує культуру та донатить на добрі справи.

Спасибі Харківському літературному музею, Юрію Гуржи та Ірені Карпі. Подяка за підтримку Фонду “Партнерство за сильну Україну”, Агентству США з міжнародного розвитку (USAID), проєкту Трансформація комунікацій в Україні, Goethe-Institut, Культурно-просвітньому центру «Будинок Нюрнберга», Фонду Razom.

💙 ПриватБанк: 4627 0551 1036 9054
💛 Patreon: www.patreon.com/serhiyzhadan
💙 PayPal: [email protected]

Сердечна подяка німецько-українській спілці «Райн-Дніпро» та особисто голові спілки Борису Іванчову за дві автівки, передані на «Хартію». Машини вже давно в роботі, допомагають бійцям.

Дякуємо всім, хто допомагає бригаді!

💙 ПриватБанк: 4627 0551 1036 9054
💛 Patreon: www.patreon.com/serhiyzhadan
💙 PayPal: [email protected]

Зробили з Жекою Турчиновим саундтрек до першого українського серіалу про прикордонників. Прем’єра - на каналі нтн 2 грудня.

Слухайте своє і підтримуйте Сили оборони!

Сьогодні, 11 листопада, В’ячеславу Шимчуку, «Діду», мав би виповнитися 51 рік. Він загинув наприкінці липня цього року на Харківщині. Пам’ятаю, десь за тиждень до загибелі, він супроводжував нас із Мішею Озеровим полями за Харковом – облаштовували позиції бригади. Дід не замовкав, жартував, розповідав анекдоти, застерігав Мішу, показуючи, де що заміноване.
За тиждень його не стало. А ось пам’ять лишається. Зробили про нього відео, поговорили з його друзями, з командиром. І ви теж подивіться – пам’ять має наснажуватись нашою вдячністю.
І любов’ю.

https://www.youtube.com/watch?v=Dp4vsbnkQU4

Українська історія далі визначає наше сьогодення й пробує формувати майбутнє. Про неї слід говорити, її слід пропрацьовувати. Історія не має травмувати – вона повинна навчати й наснажувати.

Про щось подібне й намагалися говорити з Volodymyr Viatrovych на Радіо Хартія. А говорити з ним про історію – так чи інакше задоволення.

Раджу й рекомендую.
https://www.youtube.com/watch?v=F8Qo0otCzfQ

Наша добра подруга Вікторія Малишева закупила і передала бригаді 70 штук турнікетів. Спасибі всім, хто долучився, і окремо - організації Ed’s friends foundation.

Дякуємо всім, хто підтримує «Хартію»!

💙 ПриватБанк: 4627 0551 1036 9054
💛 Patreon: www.patreon.com/serhiyzhadan
💙 PayPal: [email protected]

Ще позавчора на честь нового (дуже цікавого, між іншим) запису сфотографувались із Юрієм Гуржи біля Держпрому. Вночі Держпром знову обстріляли. Росіяни далі знищують місто. Місто тримається і відновлюється. По цій історії так чи інакше залишаться наші свідчення і шрами на міських стінах.

Друзі, разом із командою ГеройCar, і завдяки підтримці Янiни Соколової, придбали для нашої 13-ї бригади оперативного призначення «Хартія» черговий важливий транспорт — Citroën Berlingo.

Вдячні кожному, хто долучився до збору — кожен донат, кожен репост наближає нас до перемоги. Працюємо далі!

💙 ПриватБанк: 4627 0551 1036 9054
💛 Patreon: www.patreon.com/serhiyzhadan
💙 PayPal: [email protected]

Люблю його і поважаю.
Олександр Ярмак на Радіо Хартія.
Вся розмова за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=y9wcHVRVKpA

Книжки «Бібліотеки Хартії» вже в підрозділах. Військо має бути оснащене і освічене.

Спасибі всім, хто допомагає.

💙 ПриватБанк: 4627 0551 1036 9054
💛 Patreon: www.patreon.com/serhiyzhadan
💙 PayPal: [email protected]

Вчора на презентації платівки «Сковороденс» зібрали більше 100 000 гривень на потреби нашої бригади. Спасибі Харківському літературному музею, ART AREA «ДК», Кирилу Лукашу та Денису Фесенку, а також - окремо - Юрію Гуржи та всім людям доброї волі, які підтримують Сили оборони!

💙 ПриватБанк: 4627 0551 1036 9054
💛 Patreon: www.patreon.com/serhiyzhadan
💙 PayPal: [email protected]

Посилання на ефір: https://www.youtube.com/live/2BJg5xJILnY?si=gV_dH4z3gxXMrvnh

Другий ефір «Добрих новин з Дикого Поля» з Ізюмщини. Обоє гостей – місцеві, розповідають про себе, свої сусідів, односельчан; про те, як їх об’єднали, але й розділили дві біди: окупація 2022 року та пожежа 2024.
Інна Швидка, жителька селища Оскіл, – перша на Радіо Хартія, хто сама попросилася в ефір. Інна переходить з мови на мову, бо дуже хвилюється: говорить про майже 7 місяців окупації, приниження, білі пов’язки на рукавах, обшуки лнрівцями, несвободу і чому все ж не виїхала, хоча мала таку можливість.
Жодна людина не виїхала зі Студенка на Ізюмщині після пожежі, що на початку вересня знищила половину села, попри те, що була можливість евакуювати і розселити 700 людей, – розповідає староста Сергій Кохан. Як зараз допомагають людям, які пережили пожежу, чому вони ображені на владу та до чого готуються навесні – послухайте.

Створено у межах проекту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government

Над випуском працювали:
Ведучі: Сергій Жадан, Дмитро Третяк
Оператори: Гліб Ковальов, Кирило Загородній
Музичний редактор: Євген Турчинов
(усі — 13-та бригада НГУ «Хартія)
Режисерка трансляції: Олександра Кісель
Керівник продакшну: Денис Фесенко
Продюсування: Іванна Скиба-Якубова, Алла Кошляк («Хартія»)
Комунікації: Лідія Калашникова, Софія Цвєткова

Друзі, долучаюсь до збору на честь Дня народження Дмитра «Да Вінчі» Коцюбайла — Героя України, добровольця й самовідданого командира, який завжди був прикладом незламності й честі для своїх бойових побратимів.

Мета збору — зібрати 15 мільйонів грн на 15 пікапів для @davinciwolves.
Моя ціль - 200 000 гривень.

Нині батальйон воює на найгарячішій ділянці фронту – Покровському напрямку. Тож вкрай необхідно постійно налагоджувати логістику і забезпечувати бійців справними автомобілями.

Посилання на банку в шапці профілю!

Щоб долучитись до збору і відкрити власну дружню банку, пишіть « » в коментарях.

Долучайтеся до збору і пам’ятайте: коли вовки збираються у зграю, її вже неможливо зупинити!

Посилання на банку - https://send.monobank.ua/jar/8gNotDsPsi

Посилання на ефір: https://www.youtube.com/live/IN-UlioMngc?si=xP83b2M8720ytGRx

Це ефір із Капитолівки — села на Ізюмщині, яке пережило окупацію, але не розучилось сміятися і любити людей. А ще тут служать військові, які думають про майбутнє і не бояться відповідальності.

«Бібліотека, особливо сільська, — найсакральніше, з чим доводилось мати справу» — «Бібліотека рулить на селі!»: Сергій Жадан і бібліотекарка Юлія Какуля-Данилюк говорять про «диференційований підхід до читача», запит сільського читача, «підліткові замашки» та енергію любові.

Директорка школи, Тетяна Журавльова, впевнена: для відживлення простору потрібна жива школа, а живій школі конче необхідне якісне укриття: «Окупанти розтрощили школу, в яку ми стільки вклали. Міжнародні донори поставили відновлення на паузу. А діти потребують буття разом».

Військовослужбовець Ростислав Сірик, зв'язківець, ІТ-фахівець розповідає про те, як вдало взяв на військові навчання ноутбук: «Показав командуванню свій проєкт — і став керівником команди розробки. Командир розпізнав у мені те, що я сам у собі не розпізнав».

Військовослужбовець Олександр Алфьоров, історик, радіоведучий, розмірковує, кого можна було б зобразити на 1000 грн купюрі замість Вернадського — і, головне, навіщо. Що має знати український військовослужбовець про свою історію в першу чергу?

Створено у межах проекту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government

Над випуском працювали:
Ведучі: Сергій Жадан, Дмитро Третяк
Оператори: Гліб Ковальов, Кирило Загородній
Музичний редактор: Євген Турчинов
(усі — 13-та бригада НГУ «Хартія)
Режисерка трансляції: Олександра Кісель
Керівник продакшну: Денис Фесенко
Продюсування: Іванна Скиба-Якубова, Алла Кошляк («Хартія»)
Комунікації: Лідія Калашникова, Софія Цвєткова

З комбригом легендарної 93-Ї бригади «Холодний яр» полковником Палісою.

Поговорили про сьогоднішні виклики і майбутнє українське військо. А ще про освіту, критичне мислення, лідерство та відповідальність.

Дружимо бригадами)

Росіяни вцілили в Держпром. Росія - країна-терорист, яка нищить усе, до чого дістанеться.

Росіяни мають нести колективну відповідальність за свої злочини.

Непокаране зло набирається сили з власної безкарності. Світ, не готовий зупинити імперію зла, відтерміновує свої проблеми за рахунок українців.

Як там, цікаво, нині спалося генсеку оон?

Друзі в Харкові, приходьте: згадаємо Олександру Прокопівну. До речі: буде її нова книжка. Побачимось.

Друзі в Києві, а зверніть-но увагу!

Гастролі Харківського театру імені Тараса Шевченка "Березіль" на великій сцені Київського національного театру імені Івана Франка.
11 листопада 18:00

Посилання на квитки: https://kontramarka.ua/uk/sevcenko-20-97076.html?fbclid=IwY2xjawGM0OFleHRuA2FlbQIxMQABHfanI9nuxba3n91uyJj9E_Cdk4dm7XCLVa7MfNFBCQfKFXAzkmAcB-9mvw_aem_LcPk1IPepUgwgDZpBUFxzg

З Olesia Ostrovska-Liuta приємно час від часу «звіряти годинники» – акцентувати на проблемах, що все ніяк не вирішуються, тішитись із успіхів та змін, що таки бувають. Ніби це одна розмова, що триває роками. Триває і не набридає, слід сказати.
Послухайте на Радіо Хартія – може і вам буде цікаво.
https://www.youtube.com/watch?v=TVMHpco5Z0w

Тішусь, що нам удалося зібрати нашу «Бібліотеку Хартії» - 10 комплектів, 750 книжок від 11 видавництв. Українські бійці мають бути озброєні не лише технікою, але і знаннями. Подяка всім, хто це розуміє і допомагає.

+++
Дім старий і майже порожній.
Молода родина на першому.
Самотній старий на другому.
Родина чекає на дитину.
Старий майже не виходить із дому.

А світло горить у всіх.
+++
Починаються холоди.
Вона знаходить у шафі пальто.
Одягає, як і щоосені.
Стоїть у порожньому помешканні.
Дивиться на холодний телефон.
Кутається самотньо в темне сукно.
Плаче, як і рік тому.
+++
Дерево прокидається зранку,
поспішає облетіти -
часу лишається все менше.
+++
Нині такі вечори -
коли сонце б‘ється між гілок,
так, наче діти
ділять
світло дорослих.
+++
Поети укладають вибрані вірші,
ніби роздаровують вибрані речі.

Із вірша викреслюються зайві слова,
із життя викреслюються зайві люди.

Все одно немає кому читати.
Все одно немає кому любити.

Друзі в Харкові, приходьте - згадаємо Дмитра!

Презентували днями ось такий проєкт. Спасибі всім, хто долучився.

Бібліотека «Хартії»

13 бригада Національної гвардії України «Хартія» презентує унікальний бібліотечний проєкт.

Бійці «Хартії» традиційно наголошують на важливості національної культури, як ціннісної складової світогляду бійця. Ця війна ведеться за збереження нашої ідентичності, за збереження нас самих. Важко уявити Україну майбутнього без державної мови, без вітчизняної літератури, без книгарень та книговидавництва.

«Хартія» всіляко заохочує своїх бійців до постійного навчання, до саморозвитку, до активної життєвої позиції. Розташування бригади регулярно відвідують вітчизняні та зарубіжні митці і науковці, аби поділитися своїм баченням ситуації та послухати думки українських військових. Останнім часом гостями «Хартії» були Бернар-Анрі Леві, Тімоті Снайдер, Тімоті Гартон Еш, Мирослав Шкандрій.

Бригада – це складний організм, це кілька тисяч історій та біографій, це окремі голоси та інтонації. «Хартійці» переконані, що навіть в умовах війни у кожного з нас лишається можливість постійно вдосконалюватись і примножувати власні знання. Саме тому для бійців бригади приготували 10 бібліотечних комплектів, куди входить надзвичайно різна література – сучасна й класична, вітчизняна й перекладна, художня, історична та наукова.

Бібліотека «Хартії» - це 750 книжок від 11 українських видавництв, це 10 бібліотечних комплектів по 75 книжок, які будуть знаходитись у різних підрозділах.

Велика подяка українським видавцям – видавництвам «Фоліо», «Меридіан Черновіц», «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», «Віват», «Видавництво Старого Лева», «Астролябія», «Лабораторія», «Клуб сімейного дозвілля», «Книголав», «Апріорі» та «Наш формат».

Дякуємо ГО «Реформація», що передала нам частину книжок у межах проєкту «Військо читає».

Спасибі Юлії Мамчак за 20 військових торб)

Друзі в Харкові, приходьте - поговоримо про Григорія Савича, позбираємо на «Хартію»!

Друзі,
Поки бригада «Хартія» продовжує дбати про захист Харківщини, ми продовжуємо збирати на потреби наших військових.
Сьогодні пропонуємо вашій увазі новий розіграш із дуже крутим колекційним ножем від Дмитра Кулеби. Сам ніж - ви можете побачити на відео до цього поста.
Отже, виграти може кожен!

Умови участі в розіграші - дуже прості.
✔️Мінімальний донат від 500 гривень.
✔️Кожні 500 гривень - один голос при визначенні переможця.
✔️Чим більша сума донату (кратна 500 грн) - тим більше у вас шансів на перемогу.

Розіграш триватиме до кінця місяця - в четвер 31 жовтня о 16:00 ми підведемо підсумки і визначимо переможця за допомогою рандомайзера від монобанку.

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/9rMgkde31G

💳Номер картки банки
5375 4112 2366 6772

Спасибі всім, хто продовжує підтримувати наше військо!

Радіо Хартія сьогодні 3 місяці. Дякуємо вам за підтримку і донати. І просто за те, що ви з нами 💚

🔔 Підписуйтесь на наші соцмережі:

FB: Радіо Хартія
INST: https://www.instagram.com/radiokhartia/
YouTube: https://www.youtube.com/@RadioKhartia
SoundCloud: https://soundcloud.com/radio-khartia
Spotify: https://spoti.fi/4c2nJaO
Сайт: https://www.radiokhartia.com/

Підтримайте українське військо і роботу Радіо Хартія:

patreon.com/serhiyzhadan
https://send.monobank.ua/jar/3L8vKFne5s

Свого часу передав на один із підрозділів три автівки. А нещодавно хлопці написали, що хочуть у відповідь подарувати баггі. Забрали цього монстра, відвезли на бригаду. Ось такий обмін автотранспортом вийшов)

Спасибі друзям за подарунок. І велика подяка всім, хто підтримує Сили оборони.

Доброго ранку)

💙 ПриватБанк: 4627 0551 1036 9054
💛 Patreon: www.patreon.com/serhiyzhadan
💙 PayPal: [email protected]

Друзяки, продовжуємо знайомити вас з гостями Donbas Media Forum, – зустрілися сьогодні о 19.00!

Посилання на ефір:

https://youtu.be/fvtjjZyhl_w?si=3DV4MbDLngV8F6MW

Створено у межах проекту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government

Для тих, хто далі читає:

https://lb.ua/society/2024/10/21/640863_valeriya_nava_subotina_ti_hto.html?fbclid=IwY2xjawGDTUhleHRuA2FlbQIxMQABHYzCvJuRGsyjDd-h__W2xZCNTpi-AbM3gt1HDoy6u2zNvplvTA1lwqDWag_aem_kQ2Jn4Pc_Dx8qvvHzn449g#m2j5gw5hhdc210v3rbd

Дякую всім, хто приходив на презентацію нової книжки «Арабески» і слухав. Зібрали на бригаду більше 200 000 гривень. Спасибі за підтримку наших медиків!

Фото: Тетяна Юрченко

Позавчора відбувся черговий обмін полоненими, додому повернулися 95 наших бійців. Але говорити, пам’ятати і нагадувати про них потрібно щоденно. Всі українські військові мають повернутися додому.

Поговорили на Радіо Хартія з Навою про це. Послухайте, будь ласка – це справді важливо.

Переходьте за посиланням:

https://youtu.be/i312I7jp6lA

Посилання на ефір: https://www.youtube.com/live/37bpVJnOxhU?si=cyKCRMw42sc8bkpK

Наша мандрівна студія мовила вчора з Києва в рамках @dmf.ukraine

З Володимиром Коханом, автором і ведучим краєзнавчого та просвітницького YouTube-проєкту «Хащі» @hushchi про те, як допитливість рухає їхню маленьку команду вперед, роботу будівельником у Камʼянці-Подільському та поїздки в київські архіви, теми, які буквально лежать під ногами та чим їхні розмови біля багаття схожі на колонки Віталія Портнікова.

Єгор Брайлян, аналітик «Детектор медіа» @videoDM розказує про механізми російської пропаганди по всьому світу, шкідливість телеграму та втручання росіян у демократичні процеси в різних країнах

Петро Яценко, керівник пресслужби Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими @koordshtab_press , розказує про роботу із повернення українців додому, про підступність ворога, неефективність МКЧХ, як не потрапити на шахраїв та як привертати увагу до питання полонених

Створено у межах проекту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government

Мали нагоду привітати працівників Групи компаній БАЛЕКС із Днем працівника харчової промисловості. Отримали донат на бригаду - 200 000 гривень. Спасибі всім, хто підтримує Сили оборони. Повага харківському бізнесу, який чесно робить свою роботу.

💙 ПриватБанк: 4627 0551 1036 9054
💛 Patreon: www.patreon.com/serhiyzhadan
💙 PayPal: [email protected]

Отримали для бригади два модифіковані причепи. Виготовили в Харкові, заплатив за них 100 000 гривень. Спасибі всім за підтримку та допомогу. Військо потребує багато всього різного, тому будь-яка ваша долученість є цінною. Працюємо далі.

💙 ПриватБанк: 4627 0551 1036 9054
💛 Patreon: www.patreon.com/serhiyzhadan
💙 PayPal: [email protected]