На роздоріжжі історій | Юлія Нагорнюк

Через якийсь час ви відчиняєте шафу, а там я — підстерігаю вас, щоб розказати новий поворот, який придумала для «ідей для письма»😁

Івано-Франківськ і гості міста, як щодо заходу у вихідні в кінці січня?

Можемо поговорити про поєднання письма та блогерства, присутність письменників онлайн і загалом — різні дотичні питання.

Якщо ви прийшли б, дайте знати в коментарях 🙏
Ми з видавництвом хочемо бачити, чи є сенс організовувати подію

#ідеїдляписьма

#ідеїдляписьма

Пишу текст, де головну героїню звати Марта, але в пориві іноді не помічаю, як роблю одруківки, тому в тексті періодично вигулькує Марат

Кросовер села на Тернопільщині і французької революції ще ніколи не був так близько

Перше прочитане цього року.

«Та дівчина» менш динамічна, ніж «Одне за одним», але сподобалась мені більше. Можливо, через те, що завдяки повільній оповіді персонажі здавались трошки глибшими.

На вбивцю я зразу ж подумала, коли була описана сцена, що він намагався реанімувати жертву, але це не завадило сумніватися до останніх кількох розділів.

Не скажу, що вражена, але читати було легко.

Після двох прочитаних книжок для мене Рут Веа — це Алі Гейзелвуд світу трилерів. Я знаю, чого приблизно від неї очікувати, і хоч це не шедеври, але свою розважальну функцію її книжки виконують на «ура».

Перше правило співавторства: не гризи руку, яка вносить правки
Правило успішно порушене

Ой, а що це в мене тут таке?👀

Мені здається, мій фінансовий стан буде надзвичайно вдячний, якщо я не потрачу 2,5к на блокнот

Це назва для прийому, коли читаєш постільну сцену і намагаєшся розібратися, де чиї частини тіла і чому в когось виросла третя рука

Є тут хтось, хто хоче купити примірник «Діви» з автографом?
Якщо так, дайте знати в коментарях 🙏

Я форму для замовлення відкрию вже після нового року, щоб охочі змогли взяти книжку зі стікерами й листівками, коли ті будуть у наявності

Я людина проста, звабити мене можна всього одним запитанням

Зі святом тих, хто святкує!

Сьогодні Різдво, сьогодні Ханука, але росія все ще існує, отут у Роршаха є збір, що трошки зупинився, а у мене є атмосферно-зимова книжка, яку я хочу розіграти.

Тому моя допоміжна банка — https://send.monobank.ua/jar/3yfbw4bMo

З вас донат 50+ гривень (100 — отримуєте два шанси, 150 — три…)
Якщо поповнюєте з інших банків — не забувайте писати свої контакти в коментарі.

І десь за тиждень визначимо до кого під ялинку поїде «Зимове сонцестояння»

Дякую за поширення, це теж допомога ♥️

#ідеїдляписьма

Нарешті ✨мерч✨

Замовити можна буде в січні, але ви мені дуже допоможете, якщо відповісте на опитування нижче.

Орієнтовно ціна ~75 грн за стікерпак і ~50 грн за листівку.

Малювала https://misunoca.com/

Похвалюся, з якою чудовою жінкою я говорила сьогодні про жінок у фентезі.
Читайте Наталю Матолінець, вона слей 💅

Вона крута.
Прочитала за пару годин. Як на мене, набагато сильніша за «Служницю»

Якщо раптом ви читали і хочете поділитися враженнями, ховайте їх під спойлери 🙏

До речі, нагадую, що завтра о 13:00 буду говорити про жінок у фентезі з Наталею Матолінець

Приходьте🫶

Прийшла на відкриття книгарні Vivat у Львові. Куплено книжок:

• я — нуль
• подруга — чотири

Планую принаймні дві взяти в неї почитати. Фінансова грамотність — це моє 💅
Я планую закупитися завтра

Мені сподобалось обʼєднувати #ідеїдляписьма в одну історію

Про переклад янґ-едалту на 600 сторінок

Основний висновок у мене один: читати янґ-едалт мені набагато цікавіше, аніж перекладати.
Книжка, над якою я працювала, чудова — вона піднімає важливі теми, відповідає віковій категорії, дає цікаві конфлікти і не перетворюється на суцільні метання між любовними інтересами.

Тільки є «але».

Прочитати сцену романтичної напруги між героями — справа кількох хвилин; перекласти — кількох годин, а то й днів.
Коли ти вкотре переформульовуєш, які ж прекрасні зелені очі дивляться на героїню, хочеться іноді взяти і виколупати очі собі.

Перекладати книжку — це глибоко зариватися в текст. Настільки, що загальний сюжет відходить на другий план. Уже роблячи фінальну вичитку, я звернула увагу, що книжка насправді не повільна, а досить бадьора і легка. До того я сиділа на рівні словосполучень і речень — здавалося, мов усі події тягнуться безкінечно довго. Більше того, я зразу вхопила другу частину і влупила половину за вечір (а перекласти той самий обсяг — роботи мінімум на 3 місяці).

Це найдовший перекладацький проєкт, за який я бралася. Я дуже тривожна людина, а тому Дамоклів меч дедлайну тицяв мене без кінця, хоч я знала, що встигаю і в разі екстреної ситуації видавництво зрозуміє затримку.

Мій приблизний процес роботи:
☑ знаючи свою тривожну натуру, я відразу порахувала, скільки сторінок на місяць я можу перекласти, не перенапружуючись (+враховувала, що можуть бути місяці, коли на іншій роботі буде більше замовлень і я не зможу зробити навіть умовні 90-100 сторінок)
☑ вішала на дошці планер на місяць і записувала, скільки сторінок переклала за день — візуалізація досягнень допомагає мені і в перекладі, і в письмі
☑ організовувала собі активності, щоб не було змоги думати про роботу (просто вихідний у ліжку означав, що я буду лежати і докоряти собі, що я не надто втомилася і замість лежання могла б уже пару сторінок перекласти)
☑ виділила останні пару тижнів перед дедлайном на те, щоб передихнути і зі свіжим поглядом вичитати весь текст

У результаті я здала переклад вчасно, не вигоріла, паралельно видала свою книжку і поїздила з презентаціями. Чи готова я повторювати трюк з перекладом на 600 сторінок? Найближчим часом — ні, бо дві наступні заброньовані за мною книжки* ледь не вдвічі менші, чому я надзвичайно рада.

*якщо вам хтось скаже, що перекладачів скоро замінить ШІ, поцікавтесь, чому ж тоді в більшості художніх перекладачів замовлення розписані принаймні на рік уперед

Сподіваюсь, вийшло цікаво! Якщо у вас є запитання, не соромтеся🫶

Мій улюблений вид інтеракцій в інтернеті

Розкрию страшну таємницю: я не бачила «Усі жінки — відьми». Тому всі збіги й схожості — чисте відьомство, ніяк інакше😌

Уривок з цікавої статті (обережно, спойлерна!): https://kultkrytyky.com/komfortne-fentezi-ta-mriya-pro-2008-yj-diva-matir-i-tretya-yuli%D1%97-nagornyuk/

Упізнаєте, хто це в нас тут?

У мене найбільший біль — це неможливість поїхати скрізь, куди я хочу (а хочу я всюди).

Презентації «Діви» я втискала у свої вихідні; дорога до Одеси займала більше, аніж час, який я в Одесі провела.

Стягувати поїздки, навіть з відшкодуванням дороги/житла, важко, але я ні краплі не шкодую, що часто сама ініціювала цю авантюру — мені подобалось спілкування з аудиторією і всі ці неймовірні враження.

Сподіваюсь, що з наступними книжками вийде зробити тур краще й ефективніше🤞

Непопулярні думки про письменників…

Та чо думки?.. Просто навалив вам правди🫣

Закликаю вас піти 12 грудня на зустріч, бо останнє запитання мене саму цікавить! 👀

Мінні могла би бути нечистю, але вона біла, тому чисть👌

Я, вдесяте читаючи рукопис, який сама ж написала:

— Де нові сюжетні ходи? Чому я постійно вгадую, що відбудеться далі?😡

Читаю далі «Книжові хроніки» і залишаю надзвичайно важливі коментарі подрузі, яка буде читати їх після мене

У мене є кілька ідей для наступних дописів, а тому прошу вибрати, про що ви хотіли б почитати першим 👀

Пост-знайомство я обіцяю собі написати вже кілька місяців, а руки не доходять. Якщо вам цікаво, що я за людинка така, дайте знати.

І загалом, якщо у вас є запитання про ідеї, творчість, перекладацьку діяльність чи щось інше, не соромтесь!

Рада, що мій старіший рукопис не вийшов раніше, бо зараз я маю чітке бачення, як певні рішення повпливають на наступну(-і) книгу(-и), а не вписую деталі світу, бо ✨прикольно звучить✨

Під час редагування вирізала пів розділу, з чудовим діалогом, який мені дуже подобався, через те, що персонажі обговорювали деталь, яку я вліпила, коли писала без плану і не підозрювала, що в мене буде не один короткий роман про відьму і її учня, а цілий відьмоверс

Звучить як дуже вигідна пропозиція.

Хто я така, щоб не повестися?

Закулісся іншої моєї роботи

Зараз в Apple термін «Apple ID» замінили на «обліковий запис Apple».
Здавалося б, така дрібниця.

У результаті це купа довідкових матеріалів, інтерфейсів, правил, де треба поміняти термінологію відповідним чином.

Наприклад треба змінити:
Allow Managed Apple ID (Дозволити керований Apple ID)
на ⬇️
Allow Managed Apple Account (Дозволити керований обліковий запис Apple)

І просто машинним перекладом усе зробити не виходить (поки що принаймні). Потрібне правильне відмінювання і місце в реченні.

Щоразу, коли оновлюються політики конфіденційності чи впроваджуються такі-от зміни, перекладачам підвалює купа роботи.

Найкорисніша порада з редагування (для мене): фінально вичитувати текст на електронній книжці.

Він сприймається зовсім по-іншому: як звичайна книжка, а не як вордівський файл, перечитаний сто разів.

Бачила також ідею від редакторки — хоча б міняти шрифт. Новий вигляд тексту дає змогу виловити огріхи, коли око замилилось.

Завʼязка: героїню дядько хоче влаштувати помічницею бібліотекаря, і всі довкола підкреслюють, який жахливий та занудний цей бібліотекар.

Вони ще не зустрілися, але шипер у мені готовий…

Хотіла написати, що мені подобається ця книжка (героїня ✨не така, як усі, і любить книжечки й сарказм✨, але в хорошому сенсі, не бісить)

Другий розділ нагадав мені про всі триндюлі, які отримувала від редакторів за неправильні закінчення в родовому відмінку

ЛондонА, шановні, ЛондонА (так, я душню, це профдеформація)

За листопад я:

☑ здала переклад книжки
☑ майже доредагувала старий рукопис
☑ зʼїздила в Київ і Житомир, провела три заходи
☑ почала читати шість книжок (дочитала одну🌚)

Я не розумію, чого мені не читається — зі всіх початих лише одна відверто нудна, яку я продовжувати не буду; решта здебільшого класні, але не йдуть.

Хваліться, як у вас успіхи?
Якщо успіхів немає, скаржтеся😔

щось малюєцця

(малює https://misunoca.com/)

#ідеїдляписьма, але все повʼязано

Як вам такий формат?

Збираюсь вчинити імпульсивний книжковий шопінг.

Хочеться щось таке, щоб зразу захопило і не відпускало. Поділіться, що з прочитаного затягнуло вас з головою (тільки не жахи чи медичні трилери, будь ласка)? 🙏

#ідеїдляписьма

Підписала новий контракт 💅

На переклад, не на видання, але відхопила собі шикарну книжечку в роботу🤌

Ну шо за свинство і грабіж?

І звітую, що я теж не байдикую

*сторінки вордівські

Продовжую письменницький булінг

Ідіть писати, бо хтось десь зараз чекає саме на вашу історію!

Не можу не поділитися цим шедевральним кадром

По-перше, всім, хто шукає мої пости російською, чаклую срачку✨

По-друге, якщо захочу псевдонім, варіант «блія нагорнбк» звучить чудово 🤌

Не брешу, чесно чекаю, а вони чомусь не зʼявляються 🤷‍♀️

Люблю перемикатися між точками зору персонажів, бо іноді в них ось такий погляд на одну ситуацію, і це пік комедії та динаміки🤌

Звітую, що жіночка вкрай задоволена моїм поверненням додому

Прибуваю в Тернопіль, на вокзалі мене вже чекає подруга.

Тішу себе ілюзією, що це з любові до мене, а не через першу частину «Сутінок», яку я їй везу 🙂‍↔️

>в дописі є назва оповідання
>є назва сайту
>є мій нік на ао3

Я біг за вами десять кілометрів, щоб сказати, як мені все одно, коротше кажучи

Ну і люблю, коли мені незнайомці тикають✨

Нагадування, що русня — хуйня, але можна задонатити на збір

Колись моя подруга подумала, що ми з братом вічно сваримось у переписках.
Цікаво, чому б це? Начебто абсолютно приязне і ввічливе спілкування 🤔

Я трималась і нічого не купувала на всіх заходах, а потім Житомир розвів мене на покупки по максимуму

Закиньте моїй колезі-перекладачці на збір 🙏

https://t.me/one_more_chapterr/1291

Після сьогоднішнього заходу я зобовʼязана написати оповідання про бананове молоко, бо саме воно стало прикладом побудови світу, конфліктів і теми в оповіданні.

Якщо цей приклад вас зацікавив, давайте реакції в коментарі — і ви теж дізнаєтесь, до чого там інопланетяни і фрилансер.

Коли мене питатимуть, яка на вигляд в мене кішка, я просто підніматиму ногу💅

Вони намагались обмежити мене мікрофоном, проте ліва рука відпрацювала за двох:
👈👆👉👇🤏🫰

Погляньте, яка краса! 😍

Образи Марини і трохи роздумів про цю персонажку (без спойлерів). Якщо вас цікавило, якою саме її уявляла я, то авторці відео чудово вдалося передати 🫶

https://youtu.be/E5OVGDIwBl0?si=7NXt1ZFzqPCtXQTS

#ідеїдляписьма

Останнім часом читаю багато сюжетів про соцмережі, і «Фоловери» (принаймні перші 100 сторінок, які я наразі подолала) — це дуже добре. Особливо в порівнянні зі схожим трилером «Звабливі речі»

У формі було кілька запитань, на які можу відповісти вже. По-перше, про особливості роботи зі співавторкою.

Розказую:
1. Роздраконити
2. Не отримати триндюлів (за можливості)

Інше
Стосовно відвідин Харкова/Дніпра/Вінниці/іншого міста — я хотіла б скрізь і всюди, але все впирається в дорогу і потребу впихнути поїздки в мій робочий графік.

Кураторкою письменницької програми від Litosvita в мене була Ольга Дубчак.

Пам’ятаєте, ми говорили про письменницький захід у середині листопада?

З відповідей бачимо, що охочих багато. Наступне невеличке прохання — заповнити оцю коротку форму, яка допоможе мені детальніше продумати структуру заходу
https://docs.google.com/forms/d/1MX8gQspQeGNfX2BSfXh-H164yzxVapvwxNJDllZWsDc/edit?hl=uk

Навіть якщо ви не з Києва і не плануєте відвідувати, заповнюйте 🙏
Хтозна, можливо, колись ми організуємо щось схоже в іншому місті чи онлайн, якщо буде попит 😌

Колекцію чого?😅

Маю бібліотеку — почала збирати її десь зі студентських років, зараз близько 200 книжок (частину прочитаних перепродала)

Маю близько десятка різних красивих блокнотів, бо вони мені подобаються, хоч пишу тільки в читацькому щоденнику і ще в двох.
Давно облизуюсь на Молескін, але жаба душить — мені захочеться в дорогому блокноті писати щось надважливе і дуже красиво, а тому він буде лежати без діла 🙂‍↕️

1. Можливо, хтось з читачів готовий дати детальний відгук, чого саме не вистачило в кінцівці? Нехай вам тицьнуть у кожен момент, де можна (на їхню думку) зробити краще, розписати більше, додати емоцій чи пояснень.

2. Я діалогів не веду, але не бачу в цьому чогось поганого, якщо вам це допомагає.

3. Думайте про те, що кожна сцена має: а) розкривати минуле героя/світ/характер; б) впливати на подальші події. Якщо на сайд-квесті героя поранили, нехай це в результаті вплине на те, що він не зможе врятувати друга, бо не матиме достатньо сил. Такий вплив може бути менш драматичним, але все одно має працювати на сюжет.

1. Я не можу дати однозначну пораду, бо не бачила вашого рукопису, але якщо вас так сильно тримають персонажі, можливо, варто написати історію з нуля з ними? Навряд чи це займе більше часу, аніж марне редагування того, що вам не подобається.

2. Перший рукопис я почала, маючи лише образ героя, а вже світ і конфлікти формувалися по ходу. Не скажу, що це найкращий спосіб побудови сюжету (для мене), але це допомогло зробити перший крок.
Вам не завжди потрібно знати всі деталі наперед — на редагуванні можна виправити, викинути чи додати щось. Мені здається, іноді надмірне продумування звичаїв, устрою, дат, характерів — це теж форма прокрастинації.
Перший рукопис я почала зі сцени, яку давно тримала в голові — темношкірий чужинець посеред засніжених полів Півночі. Далі автоматично вилізло запитання: як він там опинився? Чіпляючись за кожне наступне «як і чому?» я вивела сюжетну лінію і образи. Перші кілька розділів рухалась навмання, але багато ключових моментів зʼявилися саме в процесі, не заздалегідь.

Якраз тоді з перекладом книжки я вперше зловила вигорання.

Не через сам текст, мені подобалось перекладати, але по основній роботі теж було багато завдань, я намагалась знімати відео, а не виходило, — і все в купі призвело до того, що дашок потік.

Пригадую, лежу, дивлюсь у стелю, реву від відчуття безсилля, а хтось тарабанить у двері.
Передзвонює тато і каже, що послав молодшу сестру з голубцями і паскою, а я не відкрила.
Швидко замальовую червоні очі, забираю передачку і сідаю нити далі, але трошки менше, бо голубці — непогана опора для менталки.

Зараз іноді рвусь братися за все й одразу, а потім примушую себе робити перерву — повторювати той досвід не хочеться. Ніколи не думала, що доведеться привчати себе відпочивати.

Мене робота знайшла сама.

На сайтах видавництв часто є форми чи пошта для співпраці. Також можна писати їм напряму — вам дадуть тестове завдання і вже за його результатами вирішуватимуть, чи давати вам переклад.

Я ніколи не проходила етапу з тестовим, бо єдиний раз, коли подавала резюме у видавництво, мені не відповіли, хоч я і нагадувала про себе і мені пообіцяли, що відповідь точно буде. На той момент я не шукала серйозно додаткову роботу, тому вирішила, що художній переклад — не моя доля.
А через пару місяців художній переклад сам прийшов по мене — у вигляді добровільно-примусової пропозиції від моєї подруги-редакторки.

Там прилетіло ще кілька анонімних запитань про письмо, відповім на них завтра, але поки що хочу дати загальний дисклеймер: лише ви знаєте, що правильно для вашої історії. Лише ви можете визначити, який підхід вам підійде, тому слухайте різні поради і методом проб і помилок вчіться пробувати і помилятись знаходьте свій шлях.

Поки пораджу кілька ресурсів, які можуть допомогти:
Влад Сторітелер
Подкаст "Пішли писати"
Лекції Сандерсона (англ)

Можете в коментарях поділитися ресурсами, які для вас були корисними 👇

На етапі планування я запитую себе: куди взагалі йде ця історія? Які цілі в персонажів, чи досягнуть вони їх, як зміняться в процесі?
Тобто я від початку вже знаю кінцівку — можливо, без особливих деталей, схематичну, але хоч якусь.

Як любителька короткої прози, можу порадити попрактикуватись на оповіданнях: пропишіть завершену коротку історію з чіткою кінцівкою, а не просто шматок, вирваний з більшого тексту. Навчіться закінчувати оповідання, а тоді проверніть те ж саме в більшому масштабі з романом.

Обговорюємо відкриття «Сенсу» в Івано-Франківську

1. Залежить від того, садівник ви чи архітектор.
Мені працювати за планом набагато легше, бо я так менше переписую під час редагування і завжди знаю, куди рухатись.

2. Якщо ідея не така і світ не такий, може братися за інший рукопис з цією новою ідеєю?
Старий текст можна відкласти і потім повернутися до нього, глянути свіжим поглядом.
І взагалі іноді варто вимкнути самокритичність та дати комусь поглянути на ваш текст збоку, щоб зрозуміти, чи не прискіпуєтесь ви дарма до себе.

1. Усе гаразд, я просто рада, що ви пишете 🫶

2. Цей тейк звучить дивно від людини, яка побудувала блог на ідеях для письма, але: ідеї — далеко не головне.
Особисто я між добре виконаною банальною ідеєю і погано виконаною унікальною вибрала б першу. Швидше за все, усі теми і ідеї хтось уже раніше втілював, а тому, якщо у вас душа лежить до певного сюжету чи тропів — плюньте і пишіть те, чого вам хочеться.

Якщо все ж турбує другосортність власних ідей, спробуйте поглянути на них з іншого боку, в іншому жанрі, з точки зору когось несподіваного.
Зрештою, читайте схожі твори і аналізуйте, які елементи ви можете втілити краще у своєму рукописі.

1. Максимум — нотатки в телефоні чи блокнот. У мене дуже хороша пам’ять, тому детальне прописування купи речей — зазвичай марна трата часу, бо я тими схемами і планами потім не користуюсь.

2. Знайдіть стимул — той, який підходить вам. Можливо, домовтеся з людиною, яка теж пише, обмінюватися розділами. Або пообіцяйте купити собі щось як нагороду. Чи просто поставте будильник на десять хвилин і попишіть цей час (це ж небагато) , а потім подивіться, чи буде охота писати далі.
Немає ніякої універсальної поради — пробуйте різне, обов’язоково знайдете свій підхід

3. Ні, не користуюсь

4. Я розумію, як це буває — мій шлях теж був довгий. Зараз жартую, що мене так довго не приймали, бо моє видавництво на той момент ще не відкрилось.
Іноді справа не в якості надісланого тексту — ваш рукопис може просто не підпадати під портфель тощо.
Випустіть емоції, попроклинайте все на світі (не публічно), але не зупиняйтесь. Знаходьте те, що буде заохочувати вас рухатися. У вас обов’язково все вийде!

1. По-перше, не зламала, а всього лиш загнала ріг-артефакт 👉👈
По-друге, це буде у флешбеках іншого роману (випереджаючи запитання: він ще нескоро побачить світ)

2. Писати лайно. Ви не навчитеся писати краще, якщо будете лише мріяти про це, а не вправлятися.
Пишіть — нехай по десять слів у день, нехай так страшно, що хочеться вимити собі очі з милом — але будь-яка практика — це краще, ніж не робити нічого.
Я теж зараз дивлюся на оповідання, які писала років сім тому, і думаю, де в мені бралося стільки пафосу, але це досвід, який допоміг мені зараз писати краще, ніж тоді

Так, звісно!
Ідеї я публікую для того, щоб їх втілювали. Тегати мене чи скидати лінки на роботи необовʼязково, але якщо вирішите — мені буде приємно

У мене настрій побалакати, а тому, якщо у вас раптом є якісь питання до мене (про блог, творчість чи щось інше), не стримуйтесь 👀

Для соромʼязливих можна анонімно: https://ngl.link/yulia.nahorniuk38600

Гляньте, яка в мене чудова інтервʼюерка була на «Книжковій країні»

Інтервʼю вийшло тут: https://www.instagram.com/p/DBYleWmI4FS/?igsh=MXc1bWFtcWRtbmNobQ

p.s. Не показуйте це фото Мінні, бо я завтра не прокинусь😱

За словами моєї терапевтки, моя проблема в тому, що мені потрібно писати більше фанфіків.
***
Звучить як фейк, але логіка насправді цікава? Як вона каже, одержимість новим фандомом викликає швидкий викид дофаміну, коли ми споживаємо весь пов’язаний контент — це просто й викликає звикання.
***
Але ми не отримуємо кориснішого «повільного дофаміну». Його ми отримуємо, коли РОБИМО речі, які вимагають зусиль і зрештою винагороджуються. Вона припустила, що написання фанфіків і малювання фанартів — це способи збалансувати швидкий дофамін від перегляду серіалу/прочитання фанфіка повільним дофаміном (докладанням зусиль). Мораль історії: ви маєте долучатися до творчості, яка стосується ваших улюблених речей, бо від цього почуватиметесь краще.
***
«сорян за паузу між оновленнями, мене змусила вернутися до цього терапевтка» не потрапить навіть у перший мільйон найбожевільніших авторських приміток на АО3

Це пасивно-агресивне нагадування іти писати. «Я пишу роман, а не фанфіки» — не виправдання. Ви творите власний фандом

Рубрика «Діалоги з татом»

Сказати «Юля, ти ж письменниця» — нудно, буденно, неоригінально 🥱

Сказати «Юля, ти ж провідний спеціаліст з буквочок» — свіжо, неочікувано, цікаво 👏

Відтепер прошу підписувати мене на афішах тільки так

Коментар до відео про «Дім грому»

Вибачте, будь ласка, що не відклала всі справи, не настрочила цілий роман (сарказм)

Я розумію, що по сюжету, який зацікавив, хочеться почитати побільше, але можливо не треба писати такі знецінюючі коментарі до текстів, які викладаються у вільний доступ?

Знаю, що не мала б так сильно реагувати на один зальотний коментар, але шо ж, на болючий мозоль наступили🙂‍↕️

Я хотіла б писати більше і мати більше вільного часу для втілення всіх ідей.
Тим часом — ідеї можна брати і втілювати по-своєму, ніхто не забороняє (не сарказм, я насправді буду рада, якщо ви це зробите)

Мені потрібна рутина догляду за волоссям Конана. Якою маскою він користується? Таке блискуче і гладеньке!

Скрін потягнула звідси

Готую зараз відповіді на невеличке інтерв’ю, і запитання про мої письменницькі звички — те, над чим я думала останні кілька днів.

Відповідь прийшла вчора, коли я, ледь відійшовши від температури і хворого горла, пів дня вбила на прибирання, бо мені не працюється в срачі.
А у вас які звички?

Моя дич закликає вас задонатити пару гримнів моїй подрузі, яка збирає на мавік своєму чоловікові

Будемо вдячні за допомогу🫶

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/2YmhUcXtL8

💳Номер картки банки
5375 4112 1888 0099

Сорока на хвості принесла, що третій наклад «Діви» вже пішов у друк ✨

Я згадала, що колись писала ОЦЕ

https://archiveofourown.org/works/59805367

Поки що залишаю як коротку завершену замальовку, але в майбутньому, можливо, додам іще пару частин, якщо буде натхнення

Київ, просили мама, просили тато і я вас прошу… ми з видавництвом уклінно просимо заповнити цю форму, якщо вас цікавить письменницький захід у середині листопада 🙏

Це допоможе нам:
а) зрозуміти, скільки приблизно буде охочих, і підшукати відповідний заклад
б) обрати оптимальну дату

Це НЕ форма реєстрації, і ми не будемо докірливо дивитися на вас, якщо ви відмітитесь, але не прийдете, проте ваші відповіді будуть дуже корисні.

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSd5P-H5uPfuHJuYgJk48VUjvRmdnfcQy0w7zZO_kM7L8JxCFQ/viewform

#ідеїдляписьма

Дивлюсь відео про обкладинки, і тут…
Як приємно бачити в прикладах не несподівану русню

У звʼязку з цим зізнаюсь, що мої улюблені буктюбери — це ті, що записують півторагодинні перекази книжок, яких я не збираюсь читати або жаба душить купувати, але сюжет дізнатися дуже хочеться

І Юля Проліт😌

Записую голосове на 14 хвилин з переказом «Звабливих речей» Джанелл Браун, щоб подруга не тратила 600 гривень на цю книжку.

Ще чуть-чуть — і можна починати свій подкаст.

Ідея письменницької резиденції

З моменту виходу «Діви» я вже трохи поїздила по містах і маю невеликі підсумки:

• враховувати цикл при плануванні презентацій — мастхев, якщо ви народились жінкою
• ваша модераторка має вміти зашити вам плаття на дупі в туалеті торгового центру
• ще пара презентацій — і я навчусь малювати стрілки тінями не тільки при поганому освітленні вбиральні, а й взагалі без нього
• як тривожнику, мені треба було призвичаюватися, що є люди, які всю організацію проконтролюють, афішу зроблять, меми надрукують, а моє діло — сісти на поїзд/в автобус і прибути на зазначене місце
• наскільки б натхненними ви не були, дорога виснажує
• ніхто не посмів глянути мені в очі і відмовитися від печатки з котячою лапкою
• люди такі класні!!! серйозно, будь-які незручності нівелюються чудовими взаємодіями і всіма теплими словами, які я почула 🥺