Харків для Людей

#якість — це про деталі, які часто не кидаються на очі. На фото причина калюж — вода виливається просто на тротуар. І це самісінькій центр міста, якщо що.


🚴🏻‍♂️ Харків для Людей 📹YouTube 🥳TikTok

Ось що воно таке те #чисте_місто!

Потрійний #паркан

Я б, до речі, залишив ці два паркани маленьких, бо це частина спадщини. А навіщо було закривати стоянку додатково — це питання.

Локація: Вокзал


🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись

Коментар під черговим відео, де я показую, в якій багнюці ми живемо. Аргумент беззаперечний!


🚴🏻‍♂️ Харків для Людей 📹YouTube 🥳TikTok

Який привітній господар! Мабуть краще б інвестував ці кошти у власного психотерапевта.


🚴🏻‍♂️ Харків для Людей 📹YouTube 🥳TikTok

Тут атмосферно.


🚴🏻‍♂️ Харків для Людей 📹YouTube 🥳TikTok

Просто нагадування, що не #клімат_не_той у нас, а ставлення до простору, здоров'я та іншого.

В Оулу, Фінляндія, близько 50% дітей їздять до школи на велосипедах навіть при -17°C. У школі Metsokangas це 90%! ❄️🚴‍♂️🇫🇮

Джерело

🚴🏻‍♂️ Харків для Людей 📹YouTube 🥳TikTok
#вело

Показав та розказав спеціально для медіа Ґвара на прикладі одного кейсу про проблеми безбар'єрності.

Більше в матеріалі.


🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись
#безбарєрність #якість

Ні, це не фото від підписника чи нашого агента, це цілком офіційний фотозвіт про роботу комунальників в парку Машинобудівників. Невже громада настільки не розуміє, що у лютому прибирати #листя та підмітати сніг з лавочок — це приблизно такий самий ідіотизм та #марнотратство як фарбування трави в совковій армії?

🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись

ХАЦ, ЛЮК та архітектурна спільнота запрошують на зимовий пікнік на Сковороди, 79.

‼️ ЗУПИНІМО незаконне будівництво ресторану біля пам'ятки архітектури "ГІГАНТ" разом.

Нещодавно власники земельної ділянки активізували роботи на цьому місці і завезли плити перекриття, залізний каркас уже готовий.

❓ Що тут хочуть збудувати: двоповерховий ресторан на 400 кв. метрів. За будівництвом стоять власники гастропабу ZORI, які нещодавно відкрили аналогічні ZORI у США.

Це історичний ареал Харкова, тому будівництво поруч із пам'яткою - незаконне і може нашкодити їй.

☕️Навіщо ресторан там, де можна випити кави просто неба?

Люди Харкова! Реєстрації немає. Просто долучайтеся! Буде атмосферно.

📅Субота, 8 лютого
⏰Час: 13:00.
📌Адреса: вул. Сковороди, 79.

Передісторія тут.

В коментарях до відео звернули увагу на нібито поганий англійський пандус. Нам би такі погані пандуси... Трохи подивився по архівних фото Google Maps, коли його побудували — між 2005 та 2009 рр. Поки вивчав, звернув увагу на інші теми: #штендер, #дизайнкод та #дерева.

2009 рік, травень — стоїть #штендер майже на пандусі та повідомляє, де є парковка для клієнтів. Декілька разів дублюється реклама: на вікнах, на фасаді, на перилах, на балконі навіть. Ще й прапорці додатково повісили. Ще деталь — реклама, що закриває якийсь "некрасивий" технічний паркан.

2009 рік, вересень — #штендер прибрали, проте повісили ще один банер. За пандусом ще нема дерева.

2014 рік — більшість реклами з фасаду прибрали, з'явилось дерево та підросли кущі. Також прибрали рекламу, яка закривала паркан. Виявляється, що простий дерев'яний паркан виглядає приємніше, ніж банер.

2022 рік — бачимо вже доросле дерево та сформовану зелень. Реклама залишилась лише на вікнах.

Ось так і формується комфортний #простір. Працюють над дрібницями, і такі довготривалі інвестиції, як дерева, починають радувати око.

Порівняйте це з нашими вулицями. Типова картина. Були дерева — спиляли, не висадили нових. Втулили МАФ-и, скосили траву під 0, наліпили аптек з вивісками, що виїдають очі вночі, на фасад — кондиціонери та рекламу, а під ноги штендери. Ну, і тепер головне — це підмітати та хизуватись, що у нас найкраще місто. Якось так.


🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись
#досвід_інших_міст #приклад

Можливо, ви помітили, що на YouTube з кінця грудня щотижня виходить нове відео. Вирішив хоча б деякий час тримати цей темп, щоб бустанути канал. Матеріалів та ідей купа, лише не вистачає часу та іноді грошей, тому нагадую про Patreon. Зокрема треба купити 2 мікрофони (бажано DJI mic mini), щоб робити інтерв'ю — є список неймовірних людей, з якими варто поговорити. Цю потребу я усвідомив, коли записав розмову з Павлом Сироваткою у Львові. На монтажі звучить добре лише він, бо мікрофон був лише у нього.

Отже, ось вам нове відео з Англії. Робив я його на телефон, тому картинка та звук не найкращі. Менше з тим, там є що подивитись: автовокзал та простір навколо нього, трішки інфраструктури та житлової забудови.

📹 Дивіться, лайкайте, коментуйте та поширюйте!


🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись

Шукаю такі пластикові ящики для потреб ЗСУ. Чим більше розмір , тим краще.
Готові купити 4-5 шт.

Коли я питаю харків’ян, за що вони так вихваляють наше місто, багато хто одразу згадує #чисте_місто. Ну гаразд, нехай чисте — погоджуюсь. І це все?

Тут починають згадувати різне, але найчастіше чую: гарні парки та зручний транспорт (здебільшого для водіїв).

Ось на цьому фото начебто все чисто, навіть смітник є — нема питань. Але чим ще тут пишатися? Автівками, що регулярно заїжджають через бордюр на газон, бо паркуватись біля переходу «незручно»? Невже доброустрій на чистоті закінчується?

Ось і ціна за зручність на авто — ми перестаємо помічати інші проблеми. Якщо десь валяється фантик — це зрада, а якщо хтось колесами престижного авто давить багнюку — це вже якось не рахується.

P.S. Я вже мовчу про фекалії тварин, щебінь у ґрунті та плитку замість зеленої зони.


🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись

Історія з мого дальнього оточення.

Молодий військовий їхав на авто з зовсім молодим другом. Друг "трішки" побешкетував та трапилось ДТП. Військовий загинув. Залишилась дружина. Молодий друг вижив, але його очікує в'язниця… Хто від цього виграв, повеселились?

Зазвичай після таких помилок кажуть: я б все віддав, аби повернути час та не повторювати це.

По статистиці саме молоді чоловіки потрапляють найбільше в ДТП. Не жінки, які нібито не вміють водити, а чоловіки, які нібито вміють та занадто впевнені в собі.

У мене є мрія, щоб кожний чоловік, через якого трапилось серйозне ДТП, перед тим, як його посадять, давав розгорнуте інтерв'ю з поясненням, як так трапилось. Як у Золкіна. Хай розкаже на камеру про свій стиль їзди, чи порушував швидкісний режим та таке інше. Хай розкаже про те, як це зруйнувало його життя та що його очікує. А потім зробить заклик до людей, щоб вони так не їздили.

Я готовий донатити на рекламу таких інтерв'ю. Якщо їх буде десятки чи сотні, то це точно матиме ефект.

Ні, у мене немає сподівання, що всі лихачі дослухаються та почнуть чемно їздити. Хоча хтось точно почує. Мої сподівання, що більше адекватних людей зрозуміє глибину проблеми та безпека дорожнього руху стане суспільним запитом, а не декларацією в стратегічних документах.

🚴🏻‍♂️ Харків для Людей 📹YouTube 🥳TikTok
#безпека

Трохи "колізій" з нашої реальності. Текст складний, треба буде напружитись трохи.

Пішохід переходить проїзну частину (яка нібито належить авто) у "невстановленому місці" (часто під цим у нас взагалі розуміють будь-яке місце поза переходом) - порушення, за яке мають жорстко карати.

Авто пересувається тротуаром (який нібито належить пішоходам) — норма.

Враховуючи ці два факти, можна дійти висновку, що це нібито пішохід загрожує автівкам, а не навпаки. До речі, в Польщі в деяких випадках за їзду тротуаром передбачено кримінальну відповідальність.

А ось інший приклад.

Водія фактично не можуть притягнути до відповідальності, якщо він не пропустив пішохода, який очікував біля переходу. Покарання застосовується лише у випадку ДТП. Іншими словами, щоб пішоходу довести свою невинуватість, йому треба потрапити під колеса.

Одначе пішохода, який переходив у невстановленому місці штрафують легко! Йому не треба потрапляти під колеса, щоб його винуватість довели.

Отже, водій, який фізично погрожував слабшому учаснику руху - нічого не порушує, а пішохід, якому на дорозі побудували 4-смугове шосе без переходу — погрожує небезпеці.

Щось треба міняти!


🚴🏻‍♂️ Харків для Людей 📹YouTube 🥳TikTok
#безпека #ПДР #пріоритет

Щось тут не так… — подумав я, коли уважніше поглянув на запропоновані велодоріжки в центрі.

Протестуймо один доволі простий маршрут “Сокільники — майдан Конституції”. Уявімо, що все, що є в концепції, вже реалізовано, і у нас є вибір: поїхати на авто чи на самокаті якісними велодоріжками. Якщо ви поїдете на авто, то маршрут складатиме рівно 5 км майже по прямій — дуже просто та зручно. Якщо оберете самокат, то вам доведеться подолати більшу відстань — 5,7 км.

🥳 Читати далі…


🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись
#вело #безпека #інфраструктура

Бачу, що не всі зрозуміли мій сарказм щодо дерева. Пояснювальна бригада.

Авто стоїть з порушеннями щонайменше ПДР та правил благоустрою міста Харкова. Тобто теоретично там його не має бути. То з якого дива місто ще й має щось компенсувати? За такою логікою треба всі ліси вирубати, бо якщо приїдеш туди на авто і на тебе впаде дерево, то тобі хтось має щось компенсувати?

Взагалі це був тролінг неадекватно надмірного піклування про один тип приватної власності — автівки.

Задачка. Чи має право власник авто поскаржитись кудись в Зеленбуд, що на його авто впало дерево?

🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись

Дещо здивувало на в'їзді у Львів — всі переходи на трасі мають нормальне контрастне освітлення та деякі навіть острівці. Можливо, це мені так пощастило та з іншої сторони міста не все так прекрасно, але вражає.

Пригадується мені тут і Пісочин наш з тим ідіотським нерегульованим переходом через 6 смуг, на якому вже немало людей збили. Пригадується окружна біля Рогані, де навіть знаків нема про зниження швидкості, а перехід з'являється зненацька… Яке там освітлення?

🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись
#безпека #перехід

Ось вам ремонт пішохідного мосту на 5 млн грн. Вже роблять настил. А міст буквально згниває під ногами. Фарбування замало, але і з ним не заморочуються.


P.S. Якщо бачили оригінал відео, то киньте в коментарі, пліз, бо тут обрізали.

🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись
#якість #щоб_що

Вивчаємо властивості трафіку на прикладі отари. Пес — найкращий поліцейський, який робить так, щоб рух був ефективним. На відміну від людини, вівці не намагаються відриватись від інших порушуючи швидкісний режим. Пес це добре знає.

#гумор на вихідні

Джерело


🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись

Прем'єра відео про #безпалтний_транспорт. Поспілкувався з пасажирами. Було весело.


🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись

Перше фото я зробив в Англії в церкві, в яку ми ходили, але не в основному приміщенні, а десь в коридорах цілком вже сучасного відремонтованого офісу. Якби не цей референс, то я б з середини й не подумав, що це частина старої будівлі. Так зберігається #спадщина та посилюється розуміння, що ця будівля має історію.

Ще цікавий факт про цю церкву: вона охороняється як архітектурна пам’ятка. Коли почали її оновлювати, спільнота хотіла зробити залу більш функціональною, відповідною сучасним потребам. Але муніципалітет заборонив прибирати балкон і колони, які його підтримують, щоб зберегти історичний вигляд приміщення. Наскільки я знаю, ця вимога не до душі багатьом членам спільноти, але вони змушені дотримуватись правил.

Саме через такі запобіжники будівля не перетворилась в типову залу з голими стінами. Зберіглися барел'єфи, вітражі та інші елементи. І це не просто про камінці. Якось з нами спілкувалась бабуся, яка є найстарішим членом спільноти — понад 50 років, якщо я не помиляюсь. Вона добре пам'ятає, як воно все було раніше.

Для мене ця церква — приклад здорового балансу між збереженням спадщини й адаптацією до сучасності. Поруч із барельєфом стоять барабани, і обидва елементи виконують свою функцію.

🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись

Нагадування, від кого ми захищаємось — в окупованих містах нема вже урбаністики.

Фото #з_коментарів

🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись
#війна

На підприємстві є дуже важливою навичка керівника — правильно оцінити обсяг робіт, які треба виконати. Скільки людей треба, щоб викопати яму? Це доволі просто порахувати, якщо ти знаєш, скільки одна людина в середньому копає в день.

Одначе як бути, якщо обсяг робіт складно піддається розрахункам? Наприклад, вам треба почистити сніг або прибрати листя з тротуару. Виникає спокуса дати завдання — мети з 7 до 15. Чи є що мести — це неважливо.

Через це всі бюджетні організації органічно тяжіють до роздування штату та витрат. Доходить до парадоксів, коли підприємство взимку займається марною працею, та водночас шукає нових співробітників, про що я нещодавно писав.

🥳 Читати далі…


🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись
#відходи #чисте_місто #марнотратство

А як вже пішла така тема, то ось ще декілька фото #з_коментарів майже цієї локації тих часів. Колись на площі Конституції були дерева, а не асфальтне поле…


🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись
#дерева #простір #ретроспективне

Різниця майже 100 років — 1920-ті та 2015

Коли вулицю можна було переходити не спускаючись під землю. А потім прийшло "незаперечне благо" у вигляді автомобіля, який забрав простір у пішоходів. Згодом метро внесло свої корективи, а наприкінець — зникнення трамвая.

Ніхто ж не буде сперечатись, що всім стало краще?

Якщо серйозно, то незручно тут навіть водіям, хоча їм віддали майже увесь простір — проблема не тільки у відсутності світлофора. Іронічно, що ця кількість таких широких смуг там аж ніяк не впливає на пропускну здатність — з 14 метрів їде лише 6. Прибрали все, що "заважало" автомобілям, а затори так і не зникли.

Чи зробить громада висновки?


🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись
#перехід #простір #пріоритет

Знаєте, що НЕ надихає? Харків'яни, які ненавидять тебе лише за те, що ти намагаєшся зробити місто кращим. Левова частина коментарів у TikTok і час від часу в YouTube звучить так: "Навіщо ти ганьбиш місто?"

Тобто, не можна показувати проблеми та недоліки. Треба тільки хвалити. Типу ми всі разом захоплюємось нашим містом, демонструємо любов, і через це воно стає ще кращим. Інші міста, мовляв, заздрять, і через це ми ще більше пишаємось Харковом...

Мені критикувати не можна — я ледь не найлютіший ворог, а міському голові за наші гроші через кожну праску розповідати, що у нас все найкраще, — це будь ласка. Отже, говорити можна тільки хороше. Це або результат роботи політтехнологів, або просто використання ними ж такої особливості ментальності харків'ян.

Цікаво, що така "любов" до міста — тільки на словах. Ці люди зазвичай нічого не роблять для Харкова. Вони хочуть пишатись ним, але не більше. Робити щось мають комунальники.

Чи вважаю я, що через це на Харкові треба ставити хрест, бо "там совковий менталітет"? Ні! Просто потрібно просувати здоровий глузд. Хороші звички даються складно, але вони того варті.


🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись

🤒 Розповідаю, бо тільки зараз дістався до компа.

Сьогодні помітив, як у дворі за адресою Клочківська, 197 ремонтують тротуар, але не понижують бордюрний камінь. Підійшов, щоб з’ясувати, яке КП це виконує і чому не роблять пониження. З’ясувалося, що роботи виконують будівельники на замовлення приватної особи — магазину чи ресторану, який відкривається поруч.

👷 Поговорив із бригадиром, але той нічого не знає і просто дав номер юриста. Я набрав юриста, і той сказав, що проєкт буде готовий у понеділок. На питання, хто видав дозвіл, юрист відповів: адміністрація! Феєрично! Я йому передзвоню в понеділок, щоб подивитися, що він надішле.

Запитав у будівельників, чому тут зробили такий вузький прохід — чи не для парковки? Вони відповіли, що так. Як пізніше з’ясувалося, це була неправда, але на той момент я ще цього не знав і почав знімати відео. Під час знімання побачив поліцію, яка проїжджала повз.

👮‍♂️ З патрульними діалог не склався, бо це не був офіційний виклик. Вони сказали, що це не їхня компетенція, і порадили звернутися на 1562. Ага, поки надійде відповідь, роботи вже точно завершаться.

На думку патрульного, нормально, коли хтось робить щось на вулиці без дозволів і проєктів. Я йому кажу: тут може асфальт крадуть, це ок? Він відповідає: ви бачите тут ознаки для кримінального провадження?

Будівельники тим часом зупинили роботи і, здається, зрозумівши, що ситуація загострюється, принесли папірець із нібито проєктом. Звісно, це просто папірець, який і я можу надрукувати на принтері. Питають мене: що вам не подобається, ось тут гарно буде, лавочки зроблять...

🧹 Що відбувається насправді?

Ймовірно, адміністрація поставила умови приватному бізнесу: зробити благоустрій території за власний кошт - це поширена практика. Але так робити не можна! Є процедура, є відповідні департаменти, поліція й інші органи, які мають усе узгодити. Проєкт не може порушувати ДБН.

До речі, найімовірніше, саме через це роботи виконують на вихідних, коли важко викликати когось для контролю чи зупинити їх.

🫵 Розумію, що раніше там було не краще, але ми маємо заважати подібній самодіяльності. Якщо серед місцевих мешканців є активні люди, напишіть мені в приват. Я підкажу, що робити далі, і допоможу поширити цю історію. Діяти треба негайно, бо зроблять все швидко.

І останнє. Якщо вас таки все влаштовує в таких підходах, то не дивуйтесь, що завтра у вашому дворі з'явиться МАФ-наливайка, прибрати який не зможуть навіть через суд.

UPD: Звернення на 1562 вже полетіло - №1090706

🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись

Нещодавно до Харкова приїздив Любарський — той самий, хто прийняв виклик Портнікова на дебати на нашій площі. Чесно скажу, я майже не знаю, хто це. У мій фокус уваги він потрапив лише тому, що він харків'янин, який багато років живе в США, та ще й республіканець. Такого в нашому інформаційному просторі небагато.

Я послухав його лекцію у Харкові. Окремо цікаво було спостерігати за якістю дискусії у нашому місті, але зараз хочу поділитися іншим — темою податку на нерухомість.

Мої погляди з цього питання не всі поділяють, адже у нашому суспільстві є певний біль щодо приватної власності. "Це моє! Чому я маю щось платити громаді?" — типовий аргумент.

А тепер увага: ось перед вами американець із доволі правими поглядами, який чітко каже, що це плата за можливість жити у громаді. Це чи не найринковіший механізм, який можна уявити щодо податків. Він і про конкуренцію між муніципалітетами, і про захист приватної власності.

Залишу тут це для історії.

Посилання з таймінгом на 41:43


🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись

#гумор вам на вихідний

https://youtube.com/shorts/USecYdDob18?si=o1rtpePus6rkVRka

Наскільки харків'яни дійсно люблять #чисте_місто, можна побачити по тому, як вони прибирають екскременти за своїми песиками.


🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись
#безбарєрність #інклюзія #якість

Сьогодні зранку чомусь працює зоряне небо.

#марнотратство #від_підписника

Коли в ТікТок показуєш відео, в якому говориш, що треба робити наземний перехід, то воно летить, бо це ж скандал... Навпаки кажуть, що треба більше підземних робити, бо це безпечно та зручно всіх. Коли публікуєш відео, в якому показуєш неприємні підземні переходи Харкова, то якось ніхто дивитись та коментувати не хоче. Немає охочих відправлять своїх дітей в такий "безпечний" та "зручний" підземний перехід.

Зробив огляд підземного переходу біля м. Індустріальна. Дивіться в ТікТок повну версію, та в YouTube 60-секундну.

🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись
#інфраструктура #безбарєрність #перехід

Слушні питання до громади. Чи всі, хто бодай трохи розбирається, вже настільки втомились від потоку схожої брехні, що байдуже, що там розповідають людям, що втратили житло?


🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись
#конкурс #відновлення

На Позняках у Києві є цікавий випадок — серед багатоповерхових новобудов стоїть поодинокий одноквартирний будинок. Це майже всі залишки від колишнього села. Власник витримав тиск забудовників — так і залишився на місці.

Корисно на це подивитися не просто як на історію боротьби. Хтось дуже влучно охарактеризував ці фото: "У його дворі більше дерев, ніж в усіх дворах цих багатоповерхівок". Хоча це просто типова ділянка садибної забудови!

Як так виходить, що тисячі людей не можуть висадити стільки ж дерев, скільки висаджує одна сім'я? Та і траву у дворі не косять. І листя господар збирає як хоче. Йому не потрібне для цього місто. Це питання змушує мене вчергове задуматися — що не так із цими мурашниками?

Здається, що річ у відчутті власності. Коли у тебе є власний клаптик землі, то є надійне відчуття, що кожен кущик та дерево, які ти посадиш, будуть залежати від тебе, бо земля твоя на 100%. Коли у будинку 120 квартир, то право на ділянку у тебе — 0,83%. Чим менше квартир у багатоквартирному будинку, тим більше шансів домовитися.

На жаль, наші забудовники разом із муніципалітетами це взагалі не враховують. Їм головне побудувати та продати квартири, а як далі буде існувати той будинок — це вже не їхні проблеми. Це безвідповідальна політика.

Детальніше про двір тут


🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись
#ОСББ #добросусідство #двір

Завдяки небайдужій людині у мене з’явилося трохи більше деталей щодо шкідливого прибирання листя взимку. Ця людина не полінувалася та пішла ніжками запитати у виконавців в одному з КП: чому ви це робите? Відверта відповідь мене здивувала.

Виявилося, що виконавцям самим не подобається цим займатися та вони благають, щоб ми якось вмовили тих, хто на горі, щоб цю практику скасували. Ніхто з двірників не розуміє, навіщо десь на околицях двору взимку прибирати листя. Але є наказ згори, бо, вгадайте що? Як каже місцевий керівник, двірників треба чимось зайняти взимку — не можна, щоб вони байдикували! А ще меру треба показувати, що "щось робиться".

Це робота заради роботи! А знаєте, чому так? Бо така неефективна форма співпраці. Вони змушені утримувати цілий штат на постійній зайнятості. Наприклад, якби у дворі було ОСББ і люди платили за обсяг конкретних робіт, то вони б, навпаки, шукали, як заощадити. Можна було б найняти стороннього ФОП на сезонну роботу і платити за виконані завдання. А чим цей підприємець займається, коли у дворі немає роботи, — це вже не проблема мешканців.

Найбільша іронія в тому, що я зайшов на сайт департаменту і побачив буквально вчорашнє оголошення від КП "Харківблагоустрій": їм не вистачає двірників! Не вистачає, щоб прибирати взимку опале листя?!

Корінь проблеми — не в керівництві департаменту чи комунального підприємства. Вони лише гвинтики у цій неефективній системі. Корінь проблеми — у системі, яка змушує показувати нагору, що "щось робиться", що "порядок наводиться", що "люди працюють". Система не налаштована на використання найменшої кількості ресурсів для досягнення найкращого результату.

На мою думку, найкращий спосіб це реформувати — перекладати відповідальність за двори на мешканців, а не зберігати цю роль за муніципалітетом. У цій сфері Харків є одним із найвідсталіших міст в Україні. Одначе нам, харків'янам, схоже, більше подобається бути жертвою та терпіти це #марнотратство повсюди.


🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись
#ОСББ #чисте_місто #двір

Таке спостереження. Поруч дві будівлі з розбитими вікнами. В одній вирішили трохи прикрасити OSB-плити та створили своєрідний арт. В будівлі ХМР зробили принти з фальшивими вікнами, які симулюють життя всередині.

Особисто мені не дуже подобаються в принципі такі симулякри на вікнах. Вони не подобались навіть на Заході під час будівництва. Але у нас ситуація зовсім інша — не будівництво, а війна. Ці будівлі законсервовано надовго.

Розбиті вікна — це один із важливих візуальних маркерів, що місто обстрілюється й страждає. Коли на OSB-плитах роблять якийсь арт, це виглядає як рефлексія на біль, як спосіб переосмислити реальність через творчість. Коли ж ми намагаємось вдавати, що там є чи буде життя, це інтуїтивно сприймається як приховування болю. Нібито нам соромно, що у вікнах OSB-плити замість реального життя, і ми намагаємося це сховати.

Але навіщо? Мені здається, ми можемо дати більше свободи культурі й навіть допомогти з цим — нехай ці вікна перетворяться на артоб'єкт. Це може стати навіть потенціалом для туризму, який, відверто кажучи, у нас і зараз існує.

Які ваші думки з цього приводу?


🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись
#культура #дизайнкод #фасад #війна

Детальніше про перефарбовані вагони #метро.


🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись

Продовжуючи тему навушників. Ось такі ініціативи вважаю цілком доречними — нагадування перед переходом, що в навушниках треба бути обережнішим на переході. Це робила поліція.


🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись
#безпека

Це ж патріотичний харківський бізнес, який так про #дизайнкод дбає в улюбленому місті, я правильно розумію?


🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись

Історія з орендою знов продовжується... Просто сором. За 30 км від ЛБЗ люди продовжують наживатись на старому [майже] металобрухті в той час, коли ми у європейців просимо б/в трамваї. Чому чехи мають любити Харків більше, ніж харків'яни? ⬇️

❗За 8 років місто віддало приватним фірмам 25 мільйонів

Трамвайне депо орендує на 2025 рік 16 уживаних вагонів. За умовами договору, оренда одного вагону на рік коштує понад 308 тис. грн. Орендодавець: ТОВ «Технології електротранспорту».

Харків з 2017 року заплатив за оренду трамвайних вагонів 25,4 млн грн. Це без урахування останнього договору.

Торік місячна оренда одного вагону становила 24 тис. грн, у 2021-му – 18 тис. грн, зараз – 25 680 грн.

Харків’ян запрошують долучитися до створення Транспортної стратегії міста

Громадське опитування щодо розроблення Транспортної стратегії міста стартувало в Харкові.

Ця ініціатива реалізується у співпраці з Міністерством транспорту Великої Британії, компанією «Arup» та за підтримки Уряду Великої Британії та Фонду Нормана Фостера.

Метою стратегії є створення сучасної, стійкої та інклюзивної транспортної мережі, яка сприятиме післявоєнному відновленню міста та забезпечить економічне зростання. Вона розробляється для п’яти пілотних проєктів, визначених концепцією Генерального плану Харкова.

Мешканців міста запрошують долучитися до опитування, заповнивши анкету до 17 січня (включно). Надані відповіді допоможуть врахувати потреби громади та визначити пріоритетні напрямки розвитку транспортної інфраструктури.

Заповнити анкету можна за посиланням.

Чесно, я сам не розумію, як ця стратегія відрізняється від #ПСММ, але заповню та вам рекомендую не пропускати таке. ⬇️

Ще в кінці 2023 року я сів писати пост про сміття. Як завжди, почав з вивчення теми: що про це пишуть на Заході, які є підходи у світі, і таке інше. Мій пост швидко зростав, набираючи все нових і нових аргументів. Я зрозумів, що не написав навіть третини того, що хочу сказати, а це вже нормальний такий лонгрід хвилин на 15.

Річ у тім, що тема сміття дуже широка. Її не можна розглядати в контексті "скільки треба смітників та двірників". Уже на етапі визначення, що таке сміття, ти стикаєшся з проблемою, бо це не тільки про папірці, недопалки та пляшки. Це — тема забруднення навколишнього середовища, сортування, ставлення людей до двірників, культура, і таке інше.

Ідея, що чистота — це коли хтось за тобою збирає відходи твоєї діяльності й перевозить їх в інше місце на природі, яке просто визначили "спеціальним", є надто примітивною для описання проблеми. На жаль, саме на такому рівні вона у нас і сприймається. Але це — як прибирати оселю на рівні "перед гостями сховати все в шафу, подалі від очей".

Щобільше, тема політично контроверсійна, бо ті, хто намагається чинити правильно, виглядають гірше за тих, хто "просто ховає все в шафу".

Наведу один приклад із Великої Британії — як людей змушують сортувати відходи.
У кожному домогосподарстві є чотири види смітників: один для загального сміття, а інші — для різних видів. Звісно, є спокуса не сортувати нічого і кидати все в загальний. Щоб цього уникнути, вони придумали хитрість: сміття забирають лише раз на тиждень. Кожен другий тиждень — загальне сміття, інші тижні — по черзі забирають відсортоване. Урну із загальним сміттям можна віддати тільки раз на два тижні, і її обсягу явно не вистачає для звичайної сім’ї. Тому ви змушені сортувати, щоб вкластися в обмеження. Так, є деякі зловживання, коли підкидають сусідам, але загалом обмеження працює добре.

Отже, щоб люди не смітили зайве, їх обмежують тим, що НЕ ЗАБИРАЮТЬ відходи їх діяльності.

Схожий підхід використовують і для прибирання вулиць. На конференціях обговорюють новітні підходи, наприклад, за допомогою штучного інтелекту розподіляють кількість двірників по ділянках залежно від завантаження. Це більше про економію витрат, але є розуміння, що потрібен баланс між обсягом прибирання та культурою людей — не смітити.

Річ у тім, що існує дуже тонкий баланс. З одного боку, є теорія розбитих вікон: якщо люди бачать переповнені смітники та розкидане сміття, вони смітять більше. Це доведено дослідженнями. З іншого — якщо люди впевнені, що двірники все приберуть, вони генерують ще більше сміття. Якщо ходити за дитиною по хаті та постійно прибирати за неї іграшки та сміття, то вона буде розкидувати лише більше.

Наприклад, у Харкові дуже складно мотивувати людей не викидати великі пляшки в смітники. Чому ні, якщо двірник забере сміття сьогодні-завтра і його вивезуть на звалище? А якщо смітників буде значно менше, люди почнуть замислюватись і, можливо, брати багаторазові пляшки. [Хоча з пляшками є й інші фактори, про які варто поговорити окремо.]

Менша кількість смітників у Європі — це свідоме рішення, а не неспроможність організувати доставлення сміття кудись під Дергачі. Модель #чисте_місто, до якої привчили харків’ян, шкідлива, бо формує погані звички на роки вперед.

Мати смітник кожні 100 метрів і очікувати, що хтось за 400 грн щодня буде збирати розкидане сміття — це не ознака високої цивілізації. Це ознака низької свідомості громади. Мені це нагадує Дубай: усе блищить для туристів, але будують та обслуговують це мігранти на умовах ледь не раба. А в найвищій будівлі немає навіть нормальної каналізації.

Тому повторюсь: не все золото, що блищить.


🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись

Думка. Є такі урбаністи, які вірять в те, що треба просто робити таку інфраструктуру, яка унеможливлює порушення та зменшує наслідки помилок. Питання: яка інфраструктура забороняє сідати за кермо на підпитку?

🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись
#безпека

Журналіст "Думка медіа" поставив міському голові дуже незручне запитання. Не всі розуміють, чому воно викликає стільки неприємностей.

У Харкові скликаються виключно позачергові сесії міської ради. Причина цього — уникнення необхідності обрання секретаря міської ради, що обов’язково відбувається під час першої чергової сесії. Такий собі лайфхак, як обійти систему.

Чому це важливо? Незалежний секретар ради може діяти самостійно, мати власну політичну вагу та важелі впливу. Для мера це ризик, адже секретар може стати центром впливу.

Це ще один яскравий приклад того, як у Харкові нівелюється демократичний процес. У нас фактично відсутня система стримувань і противаг у місцевій владі.

А навіщо я взагалі рахую кількість платників податків у суботу? Щоб показати вам, скільки кожен із вас сплачує за #безплатний_транспорт. Раніше я вже підраховував, скільки платить кожен харків'янин в середньому, а тепер подивимося точніше саме на тих, хто платить — платників податків.

Отже, витрати на безплатний громадський транспорт складають приблизно ₴2,5 млрд на рік. А це по ₴5 тис. із кожного платника податків. Сума чимала за таку якість послуг.

Ви можете сказати, що це не проблема, бо податки ми й так сплачуємо, а якби зробили проїзд платним, довелося б витягати гроші з кишені. Краще вже нехай буде "безплатно". Окрім того, це забезпечує можливість проїзду для тих, хто не може самостійно заплатити — соціальна функція.

Але ось у чому проблема: платники податків разом із підтримкою незайнятих чи пільговиків фактично сплачують ще й за 20% населення, яке працює в "сірій" зоні й напряму не сплачує податків.

Прикро навіть не стільки через несправедливість, скільки через те, що громадський транспорт мінімум недоотримує ₴1-2 млрд. Це поступово позначається на його якості. Окрім великих інтервалів між рейсами та непокритих маршрутів, це впливає і на перспективи розвитку.

Поки нас рятують гуманітарні автобуси та трамваї. Одначе цей ресурс дуже обмежений (особливо трамваї), і з часом наша транспортна система може скотитися до формату метро + автобуси. Для Харкова це буде крок назад і деградація.


🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись
#скільки #бюджет #гроші

Скільки зараз у Харкові працює людей та скільки з них сплачує податки?

Відповідь у невеличкому пості на Medium


🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись
#скільки #бюджет #гроші

Сергій Можейко влучно підсвітив про #чисте_місто та безплатні концерти на "найбільшій" площі.

🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись
#найбільша_площа #з_коментарів

Це для тих, хто думає, що безплатний громадський транспорт у нас закриває всі потреби. ⬇️

З 4 січня 2025 року здорожчає проїзд до 25 гривень на автобусному маршруті 259. Чи підіймається ціна на інших маршрутах перевізника (75е, 209е, 220е, 237е) - невідомо.

Там сьогодні ниття повсюди через подорожчання страховки для авто. Так цікаво спостерігати, як люди, які часто не хочуть пройтись пішки 10 хвилин, а замість цього беруть авто та легко витрачають 10 грн на паливо, скиглять, що бідний народ обдирають до ниточки, бо їм тепер треба за страховку платити ~10 грн в день.

А ще цікавий фактор — паралельне ниття водіїв, що наші страхові компанії не працюють, тому існує культура водійської солідарності "порішать на місці", бо компанія може не виплатити. Насправді нові норми спрямовані на покращення умов для водіїв, бо прибирається франшиза та урахування зношеності авто. Але як доходить до вимоги платити один раз на рік трохи більше, то ні, краще я раз на 5 років заплачу $500 на руки комусь.

Взагалі, навіть без цих ніштяков, це просто індексація цін. Все дорожчає, ризики не знижуються, а платити компанії мають по повній?

Ну, а нам, тим, хто за розвиток сталої мобільності, це невеличкий плюс, бо володіння авто стає трохи дорожчим, а отже, охочих користуватись велосипедом чи громадським транспортом стане тріііііішечки більше. Навіть в умовах платного громадського транспорту.


🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись

Коли "харків'янин найкращого міста" ламається?

Як тільки справа виходить за межі простих випадків — де можна вручну віддати наказ, і комунальники швиденько все полагодять, — вся парадигма "у Харкові найкращі менеджери" руйнується, як піщаний замок. Муніципальна модель управління просто не готова до складних викликів.

Приклад — проблема зі сміттям. Я публікую відео, де показую, що у Харкові буває не просто не чисто, а дуже брудно. Навмисно не додаю всі деталі, щоб побачити реакцію харків’ян.

"Це приватна власність" — Пишуть, що територія, де смітять, належить приватнику. Це неправда, але навіть якщо й так, хіба можна розводити свинарники в місті? Хіба закон про відходи це дозволяє?

"Прибери сам" — Інші перекладають відповідальність: "Якщо бачиш сміття, прибери сам, але не ганьби місто". Це заперечення реальності: виходить, комунальники не можуть прибрати всюди, але й вказувати на проблему заборонено.

"То понаїхали" — Є й такі, хто звалює провину на новоприбулих мешканців.

"Це безхатченки" — Лише деякі вказують на справжню причину — сміття залишають люди, які оселилися в цих місцях.

Безхатченки — це не ті, кого можна вигнати й чекати, що проблема зникне. Їх виженуть з одного місця — вони знайдуть інше. Проблема в тому, що ці люди вже змирилися зі своєю долею й втратили будь-яку відповідальність.

Закрити у в’язницю? За що? Та й це створить нові проблеми. Простого рішення не існує.

Ця проблема потребує інтеграційного підходу. Іншими словами, треба не лише контролювати ситуацію, але й намагатися її розв’язувати.

Різні міста використовують різні стратегії:

- Безкоштовне житло — надають людям дах над головою.
- Базові послуги — можливість помитися, поїсти, попрати речі.
- Ночівлі — організовують локації для ночівлі.
- Допомога з працевлаштуванням — надають ресурси для пошуку роботи.
Та інші...

Ці політики потребують роботи багатьох служб і залучення волонтерів. Часто основну роль допомоги виконують церкви та інші релігійні організації, а місто лише підтримує.

Чому Харків цього не робить? Бо це занадто складно для існуючої системи управління. Не можна просто найняти працівників і сподіватися, що вони все вирішать. Це дорого, а найголовніше — така робота потребує сильного особистого мотиву, якого не дають гроші.

І ось тут найпатріотичніші харків'яни ламаються. Вони починають шукати виправдання комплексній проблемі, бо "а що тут зробиш"? Місту треба вчитись більше працювати з причинами в довгу, а не тільки з наслідками.

🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись
#чисте_місто

А ось це взагалі цікавий кейс з парканами - не знаю плакати чи сміятись з його безглуздості?

Може мешканці цього ЖК мені пояснять?


🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись
#безбарєрність #щоб_що

Водії також бувають пішоходами ©

Джерело

🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись

Хочу поділитися з вами цікавими доповненнями з коментарів під відео про ХТЗ. Майже кожна така публікація приносить неочікувані результати — хтось у коментарях додає важливі деталі, які допомагають краще зрозуміти проблему.

Ці деталі неможливо просто знайти в книжках чи офіційних джерелах. Вони живуть у пам’яті місцевих мешканців, які глибоко в контексті.

Два приклади, які мене зацікавили:

1️⃣ Пішохідні переходи біля магазину "Ластівка"

Один підписник розповів, що в радянські часи там було два пішохідні переходи. Після будівництва церкви та ремонту алеї їх прибрали, а новий перехід із кнопкою зробили біля церкви. За супутниковими знімками це сталося десь між 2009 і 2011 роками (епоха Добкіна-Кернеса). Очевидно, цей перехід має "парадну" функцію і не настільки зручний, як попередні. Чому це зробили?

2️⃣ Ремонт двору

Один із показаних мною дворів виявився відремонтованим не просто так. Мешканка написала, що ремонт відбувся завдяки тому, що люди зібрали підписи до ХМР. Іронічно, що саме в цьому дворі я розмірковував про патерналізм. Якраз тут мешканці проявили ініціативу й домоглися змін. Це гарний приклад.

Отже, робіть висновки!

🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись

Ще ось такий несподіваний ефект щодо безпеки цих гірлянд - фотосесія посеред вулиці.

Сподіваюсь в цьому році зроблять висновки та наступного разу знайдуть кращу локацію для цих ліхтариків.

Творімо урбаністичну революцію разом!

#Україна #не_гумор

У TikTok після мого відео про Шумілкіна мене запитали: що саме було не так з діями Кернеса, які стратегічно вплинули на Харків?

Покажу один кейс, пов’язаний із дискусіями навколо площі — готель Kharkiv Palace.

⌛️ Трохи історії
Всі знають, що власником цього готелю є втікач Ярославський. У 2013 році він став 100% власником. Сам готель побудували під Євро-2012 у 2011 році.

Окрім вже відомих претензій архітекторів щодо того, що готель порушує панораму площі, я хочу наголосити на ще одній, менш очевидній втраті для міста — зруйнованому транспортному потенціалі локації.

⚖️ Що ми втратили?
Вихід із метро "Університет" не зовсім відповідає транспортним потребам. Тролейбусні та трамвайні лінії проходять на проспекті Незалежності, де критично не вистачає виходу з метро та належного транспортного хабу.

Але через "вдалий" проєкт готелю на потенційному місці цього хабу можна поставити хрест. Тепер є два варіанти: або шукати, як вивести трамвай і тролейбус на площу, або миритися з незручною пересадкою.

❓Чи можна щось змінити?
"Може, просто щось зробити з готелем?" — спитаєте ви. Проблема в тому, що земля під готелем уже в приватній власності. Викупити її разом із будівлею для демонтажу — завдання практично нереальне.

🤷‍♀️ Висновок
Що виграла громада від цього нашвидкоруч реалізованого проєкту? Побудували 5-зірковий готель, щоб прийняти Євро-2012, але тепер залишили місту проблему на десятиліття.

Чи можна було вирішити питання по-іншому? Наприклад, залишити землю у власності міста з перспективою створення адекватного транспортного хабу? Впевнений, що так.

Цей випадок — яскравий приклад короткозорості, яка була типовою для господарювання команди Кернеса.


🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись
#ретроспективне

Це відео вже подивився профільний чиновник, який вийшов на мене, подякував за витрачений час та надав деякі деталі.

Щодо переходу, то проблема відома. В департаменті вже є плани на реконструкцію цього проспекту. В тому числі планується розв'язання цієї проблеми. Там буде навіть велоінфраструктура!

Але не сприймайте це як обіцянку, бо зараз з реконструкціями, звісно, складно. Місцевим мешканцям раджу слідкувати за проєктом. Ніхто не знає так добре ту місцевість, як ви!

Через 5 хвилин на каналі презентація нового відео. Я заїхав туди, куди, мабуть, не доїжджає жодний інстаблогер... на ХТЗ. Цього разу не біля метро. А причина — локація біля магазину Ластівка, де постійно переходять пішоходи. Ну, заодно пройшовся по парку та рандомним дворам, щоб оцінити їх якість. Там я пішки вперше в житті був, тому оцінка максимально неупереджена.


Посилання на відео: https://youtu.be/NbNlG-9Cxwk

🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись

Друзяки, хто зараз у Львові чи інших містах на заході України, накидайте мені свіжих фоток типових дворів панельок. Для відео потрібно. Дяки!

До речі, щодо рівня освітлення вулиць. За каденцію Шумілкіна цей показник зріс з 12 до 51%. При Добкіні з 51 до 83%. На приблизно такому рівні він залишався всю каденцію Кернеса.

Отже, за 10 років правління команда Кернеса так і не змогла значно підвищити цей показник. Ось така команда ефективних господарників.


🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись
#скільки #ретроспективне

Записав імпровізоване відео в ТікТок як відповідь на коментар про те, що Шумілкін був гіршим за Кернеса. Відео вийшло довге та без редагування, але меседж вважаю важливим, тому залишу вам посилання. Якщо є бажання послухати 12 хв балаканини про порівняння соціально-економічних показників при цих мерах, то вам сюди - https://vm.tiktok.com/ZMkBLGR9X/

На жаль, ніхто не аналізує контекст, який отримав кожен мер. Нібито одне й те саме місто, але лише при Кернесі його почали прибирати. А те, що при Шумілкіне освітленість вулиць зросла з 12 до 51%, наприклад, це ніхто не пригадує. Взагалі у вікіпедії є доволі промовиста таблиця про результати роботи Шумілкіна. Про Добкіна та Кернеса вже такого нема.

Той момент, коли зелені пакети не працюють...

#чисте_місто біля проспекту Героїв Харкова - за супермаркетом рОст. Кажуть, що поселились безхатченки, та ніхто не може дати їм ради. Земля у комунальній власності.


🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись

Трохи про те, як бідкається харківський забудовник Єгор Масленіков.
Це той самий, що CEO СТРОЙ СІТІ ДЕВЕЛОПМЕНТ. Так бідкається, що купив собі Rolls-Royce за €650 тис. на українських номерах і перегнав у Європу, щоб менше сплачувати податків.

Окрім очевидних питань до таких діячів через їхні явно корупційні схеми, є ще й моральний аспект. Я вже не вперше чую від канадців, американців та європейців, які відвідали Україну, що їх найбільше дивує те, що у нас купують нові розкішні авто навіть під час війни.

А тепер уявіть, яке враження складається у людей, коли вони бачать розкішне авто на українських номерах у Європі.

Яка ж ганьба!

Посилання на розслідування Української Правди з таймінгом


🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись
#гроші

Як би я не ставився до Філатова, але тут він просто видає базу про #безпалтний_транспорт та #бюджет. Я ніколи не чув від харківського міського голови схожий меседж. Бодай щось на такому рівні комунікації з громадою. Навпаки, лише обман людей "ми за все заплатимо". Тільки "ми" - це всі харків'яни.

Робіть висновки.

🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись

До нового року треба встигнути листя прибрати, бо деревам незручно взимку буде.



🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись
#марнотратство #чисте_місто

В ТікТоке у мене знов невеличкий хайп. З'явився ще один аргумент - це все "понаехавшие", раніше було чисто...

Тут в коментарях влучно зазначили, що всім цим людям треба до офтальмолога.

Відео тут

Навколо площі Свободи точаться дискусії через архітектурний конкурс, який було проведено командою Фостера. Основною причиною суперечок є питання, чи можна втручатись у цей простір, який багатьма вважається символом міста? Власне, нікого не цікавить предмет конкурсу — ОДА. Всі говорять про площу — чи можна втручатись у цей простір?

В цьому пості я не намагатимусь розкрити цю тему, лише хочу на одному англійському прикладі показати, як подібний простір може стати джерелом прибутку та популярності для громади, або бути нічим…

Отже, як на мене, найголовніше питання, на яке має відповісти громада, — чи є площа Свободи територіальним капіталом або важливою спадщиною, яку треба зберігати за будь-яку ціну?

🥳 Читати далі


🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись
#площа #конкурс

Так, так, так... У нас тут новий тренд намічається. Виявляється, що деякі райони чистіші за інші. Сепаратизм!!!

Перепрошую за офтопік, але я продовжую показувати Харків харків'янам. Ось коротке відео про #чисте_місто біля метро Палац Спорту.


🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись

Хтось ненавидить Різдво! Іроди.

Не забувайте і це дивитись. Вже можна.

О 18:00 буду на Радіо Накипіло разом із Дмитром Булахом та Філіпом Диканем говорити про #ПСММ (План сталої мобільності міста).

Єдине, що додам від себе.

Дуже тішить, що є консенсус, що концепція "найбільша парковка Європи в центрі міста, на якій можна декілька разів на рік організувати флешмоб" — це повна маячня.

Початок тут

Між будівлею ХОДА і будинком по Сумській 66 зводиться екопандус в якому розташовується арт галерея, а на даху продовжується степ. Вся площа майдану має мережу велодоріжок які перетікають і на екопандус , за допомогою яких можна потратпити на велопарковку на другому поверсі хода.

Проїжджа частина по вул.сумсьуій в межах майдану пірнає в тонель щоб усунути перешкоди для розвитку нового соціального простору. Проїжджі частини вздовж майдану зберігаються, однак доповнюються острівцями заспокоєння руху.
Підземне місто інтегрується зі станціями метро.

Джерело

Закінчилося підбиття підсумків конкурсного проєкту переосмислення будівлі ХОДА і простору майдану Свободи, перемогу здобула австралійська команда, серед призерів жодної вітчизняної, що може наштовхувати на різні висновки. Але сам факт міжнародного конкурсу, на найвищому рівні- дуже важливий для нас.
Нашій команді викликом для участі слугував сам предмет конкурсу, майдан Свободи і ХОДА - одна з точок перезаснування міста, що сьогодні може стати нею вдруге. Адже зараз це велика безмістовна порожнеча, яка може стати поштовхом для формування майбутнього Харкова.

За нашим задумом Майдан має перетворитися на точку тяжіння для наукових та культурно-мистецьких спільнот. Середовище самого майдану не буде забудовуватися для збереження історичного середовища і цілісного сприйняття архітектурного ансамблю. Натомість пропонується інтенсивне використання підземного простору, для реалізації соціального життя. Підземний простір вирішує питання безпеки енергоефективності та ефективності використання міської землі. Взаємопроникнення простору майдану з підземним виконується через великі атріуми- отвори в мінус перший та в мінус другий рівні. Фрагменти майдану засаджуються злаковими культурами які використовуються для покращення водоутримання, формування більш сталої екосистеми характерної для лісостепової місцевості, в якій розташований Харків, та більш гуманного середовища. Насадження формують невеликий рельєф який використувується для оглядових майданчиків і формування амфітеатрів. Насадження в тому числі використовуються для єднання спільнот , шляхом спільного догляду, збору, висадки, досліджень, використання у народних промислах та творчості, проведення фестиавлів, передачі врожаю в зоопарк тощо., Рельєф "степу" плавно перетікає пандусами в підземні простори, завдяки чому відбувається їх органічне поєднання.

Підземний простір представляє собою різні "бульбашки" в яких розміщуються різноманітні спільноти, які скупчуються навколо внутрішніх майданів , що є точками кросдисциплінарного поєднання, змішування, утворення точок культурного кипіння. Підземний простір є безпечним за рахунок поділу на різні взаємоізольовані зони відповідними противибуховими конструкціями.

Сама Будівля ХОДА перед входом має великий просторий пандус який невілює існуючий масивний цоколь, прибираючи соціальний, візуальний і інклюзивний барєр між державною адміністрацією і громадою, створюючи рівні умови для доступу. Для підвіщення інклюзивності стирається межа між майданом місця громадських зборів і владою, шляхом пертворення вікон першого поверху центрального фасаду в відкриті проєми, утворюючи наскрізну галерею вздовж усього центрального фасаду. Перший поверх представляє собою зону громадського контролю, що є еволюцією намету "Все для перемоги". На першому поверсі розташовані кілька вхідних холів що ведуть окремо в зону адміністрації будівлі, окремо в громадську зону які розділені музеєм історії Харкова, що розташовується у атріумі , утворенному внаслідок влучання ракети в південно західній частині будівлі.

Музей є важливим елементом майбутньої будівлі ХОДА, що поєднує кілька історичних ітерацій, що зберігалися в її конструкціях. Вхід в музей здійснюється збоку вулиці мироносицької, сам він представляє башту.у внутрішньому дворі ХОДА у вигляді посудини зклеїної з уламків. Ніби археологічний артефакт, що втратив окремі фрагменти, наша історія ніколи не зможе бути повною, через знищення її носіїв. Музей в середині представляє собою спіралевидний простір, в якому маршрут з підйомом розкриває історію, з подальшим переходам до існуючої будівлі, в середині якої знаходиться друга спіраль, по якій виконується спуск вниз. В атріумі цієї спіралі зберігаються без змін понівечені інтер'єри ХОДА.

Будівля Хода пронизується еко- атріумами, які насичують внутрішні приміщення світлом , одночасно вони є вертикальними легенями, що здійснюють природню вентиляцію і насичують приміщення свіжим киснем від рослин в середині , що живляться назбираною дощовою водою.

Далі у наступному пості...

Джерело

Терехов каже, що "ми заклали кошти" на #безплатний_транспорт на 2025. Треба було говорити точніше: Ми заклали ВАШІ кошти...

Читаю коментарі... Хочеться вірити, що то все боти. Але чимало людей ведеться. Думають, що щедрий мер у нас такий.

А це вже понад ₴2,5 млрд. Якщо поділити цю суму на кількість платників податків (263 тис для всієї області), то кожен платить по ₴9,5 тис. щороку за цей популізм. Але люди нехай вірять, що за них хтось заплатив. Ось такий він популізм та #патерналізм.


🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись

Знаєте, чому водіям здається, що всі пішоходи переходять дорогу дуже небезпечно поза переходом? Бо вони з кабіни автомобіля помічають переважно такі випадки, що цілком логічно. Коли в трафіку виникає прогалина, що трапляється дуже часто, люди переходять спокійно майже порожню вулицю. Таких випадків значно більше, але водії їх просто не помічають.

Натомість іноді пішоходи неправильно розраховують свої сили та швидкість авто, через що створюють неприємності для водіїв. Це викликає обурення, і водії звертають увагу переважно на такі випадки. У підсумку виникає "упередження виживання" — водії судять лише за грубими порушеннями, і їм здається, що небезпечні переходи поза переходом є нормою.

З іншого боку, пішоходи не розуміють обурення водіїв, адже вони значно частіше переходять дорогу цілком безпечно, не створюючи жодних ризиків. До речі, водії самі часто так роблять, коли стають пішоходами.

У результаті обидві групи помиляються. Перша — значно перебільшує небезпеку, друга — звикає до "нормальності" такого переходу та іноді недооцінює ризики.

Як із цим працювати?

• Треба зменшити кількість ситуацій, коли помилка пішохода може призвести до жахливих наслідків. Наприклад, можна встановити спеціальні бар'єри між напрямками руху, де пішохід може зупинитися і перечекати потік машин.

• Знизити швидкість у таких місцях до 30–50 км/год. Це #швидкість, яку люди здатні оцінювати адекватно.


🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись
#безпека #перехід

Ці дурні архітектурні бар'єри мене ніколи не зупинять!!!

🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись
#безбарєрність #інклюзія

Ще одне відкриття для мене сьогодні: чимало людей взагалі нічого не знають про велопереїзди. Хоча вони достатньо давно існують в наших #ПДР та деяких містах. І ці люди впевнені, що добре знають, що "ПДР вимагає, щоб велосипедисти злазили з велосипеда на переходах" та охоче вчать цьому інших.

Харків для Людей pinned «Ловіть вечірній пост з купою свіжих фоток. Прогулявся у неділю уздовж Полтавського шляху (від Залютинської до Дудинської). Більшість харків'ян цю вулицю бачать через вікно автомобіля. Але пішки — це геть інший досвід. Людський масштаб показує значно гіршу…»

Озвучив відос про профілактику порушень в Польщі для спрощення сприйняття. Там в коментарях так палає. У нас мусора, ти один з них, TruCAM не можна використовувати з рук, польські дрони сертифіковані...

Одним словом, винні всі, тільки не бідолашні водії. А потім не кажіть мені, що я безпідставно засуджую безкарність щодо порушень водіями, до якої звикло наше суспільство. Ці коментарі дуже швидко повертають на землю.

P.S. Це я їм ще відео з Фінляндії не зробив. Ой, як там буде палати! Нехай палає, перегляди зростають. Хоча нема нічого приємного в тому, щоб відповідати на ці коментарі.


🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись
#тротуар #досвід_інших_міст #ПДР #перехід

До речі, я тут про Харків подумав. Скажете, що це наразі не дуже актуальне питання — і будете праві. Одначе, чи були в харківських школах всі туалетні кабінки закритими, коли в Центральному парку будували тепер відомий на всю країну люкс-туалет?


🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись
#марнотратство #ретроспективне

Ловіть вечірній пост з купою свіжих фоток. Прогулявся у неділю уздовж Полтавського шляху (від Залютинської до Дудинської). Більшість харків'ян цю вулицю бачать через вікно автомобіля. Але пішки — це геть інший досвід. Людський масштаб показує значно гіршу картинку.

🥳 Читати далі


🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись
#тротуар #безбарєрність #пріоритет #марнотратство #перехід

Ось коли водії самі волають про те, що новий перехід створить затримку авто, і це неприпустимо, дивує, що вони не такі ж критичні до своїх власних помилок.

Мої друзі потрапили у невеличке ДТП на бусі. Водій буса визнає свою вину — не помітив на лівій смузі авто, коли об'їжджав ось цього пана. Затор на рівному місці. Формально всю вину можна покласти на водія буса, але також очевидний факт: якби ось цей пан не запаркувався з порушенням, то його б не об'їжджали всі, і не було б цього ДТП.

А якби місто контролювало, як паркуються водії, то проблеми взагалі б не виникло. Виходить ефект доміно: місто створює умови для паркування ялинкою => водії паркуються => водії стоять у заторі через свої ж порушення.

Це ДТП створює затримку для кожного водія щонайменше на декілька хвилин. Саме з таких причин затримок треба починати "чистити Авгієві стайні", а не з посилання пішоходів кудись під землю.

До речі, в Англії українським водіям одразу впадає в очі, що на транзитних вулицях майже немає парковок — ти просто їдеш по своїй смузі постійно. Це якраз і є рішення подібних проблем. А парковка ялинкою взагалі заборонена на магістралях.


🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись
#час #мобільшість #пріоритет #ПДР

🧑‍💻 Ви знали, що кожен мешканець Харкова або іншої громади може відслідковувати витрату грошей на відбудову?

👉 ХАЦ підготував інструкцію, як це можна зробити самостійно.

Попри постійні російські обстріли, на ремонти у будинках щороку витрачають мільярди гривень. А контроль за діями влади з боку громадськості менший, ніж до повномасштабного вторгнення.

А у нас гориста місцевість та холодна зима зі снігом, яка велоінфраструктура, треба ж контекст вивчати? — досі чую такі аргументи від цілком розумних людей.

Подивіться на Гельсінкі - будують трамвайно-пішохідний міст з велодоріжкою на 3+ км над холодною фінською затокою. Подивіться на норвезький Берген, де побудували велопішохідний тунель через гору, майже 3 км. Або на Штутгарт, де є спеціальний вагон для велосипедів для підйому на гору. І на фінське містечко Оулу з довгою зимою, де велодоріжки почищені і розмічені за допомогою проекції на сніг, щоб діти могли їздити на велосипеді до школи навіть в мороз (на фото). І Лондон, і Париж, і Нью-Йорк активно розвивають велоінфраструктуру.

Міста, які не розвивають велоінфраструктуру, скоро будуть аутсайдерами, які застрягли в минулому і "досі користуються кнопковими телефонами". Я навіть не згадую Амстердам чи Копенгаген, які дратують скептиків. Велоінфраструктура — це вже мейнстрим у всіх цивілізованих країнах.

"Тунель — це дорого, а у нас війна" — скажете ви. Так, але вже зараз можна купити електровелосипед і спокійно долати будь-яку харківську гору. Навіть взимку. Була б безпечна інфраструктура!

Ми маємо почати розвивати велоінфраструктуру зараз, щоб бути на рівні з прогресивними містами світу і забезпечити комфорт для всіх мешканців.


🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись
#вело #мобільність #досвід_інших_міст #клімат_не_той #nimby

Ось ще дуже цікавий кейс з дозволом переходити поза переходом, а точніше - з #jaywalking, як його називають американці. Тепер його легалізували в Нью-Йорку слідом за Каліфорнією та деякими іншими містами.

Нагадаю, що переходити поза переходом без пріоритету дозволено в багатьох європейських країнах з найкращими практиками щодо безпеки дорожнього руху. Простіше кажучи, вони просто легалізували те, з чим немає сенсу боротись, адже ніколи не буде такого, що всі будуть ходити виключно по переходах, а якщо намагатись створити стільки переходів, щоб це було достатньо привабливо, то водії почнуть волати, що їздити занадто незручно. Тому є компроміс - дозволити переходити будь-де [майже], але без пріоритету.

Так що цікавого саме в Нью-Йорку? Ні для кого не секрет, що в цьому місті всі переходять поміж авто та на червоний, але виявилось, що поліція використовує цей привід для іншої мети - щоб затримувати людей, коли у них немає інших причин. Статистика каже, що набагато частіше затримують темношкірих, тому демократи використовують це ще і як політичний потенціал.

Ініціатори закону також вбачають в цих змінах звільнення поліції від безглуздої роботи. Їм краще зайнятись іншими справами - каже автор закону. Також цікаво, що зняли відповідальність за перехід на червоний. Який жах! 😂

Підкреслю, що вони не заохочують ризикувати, а просто знімають зайву відповідальність за ризик. При цьому в цивільних справах пішохід буде винний, якщо на нього наїдуть.

Тим часом в Україні, де бракує емпатії до маломобільних людей (особливо враховуючи, що через війну їх значно більше), ми досі сповідуємо концепцію "все для водія", який сидить в комфортному кріслі.

🚴🏻‍♂️ Харків для Людей 📹YouTube 🥳TikTok
#перехід #пішохід #пріоритет #досвід_інших_міст

Незабаром мине 1000 днів з початку повномасштабного вторгнення. У зв’язку з цим Ґвара Медіа організовує кінопоказ документального фільму "Ukraine: A City Under Siege" і запрошуємо вас долучитися.

Фільм створено у співпраці Ґвара Медіа та S9 FILMS для телеканалу Al Jazeera. Це документальна картина перших днів повномасштабного вторгнення, що показує життя цивільного населення, роботу журналістів, діяльність волонтерів та руйнування культурних інституцій.

Показ відбудеться 24 листопада о 17:00.
Адресу місця проведення заходу повідомимо після реєстрації.

Реєструйтесь за посиланням:
https://forms.gle/BR5zZpCFq7UPUXeG7

Водії: у нас взимку сніг, ніхто не буде їздити на тих велосипедах/самокатах.

Ті ж водії: чому він виїхав? На вулиці сніг.

От просто цікаво, якщо ця особа поїде кудись в Північну Європу та побачить, як діти навіть в мороз на велосипеді їдуть до школи, то вона також їх так само буде лаяти? Невже не вистачає клепки усвідомити, що цей пан пересувається ось так лише тому, що немає відповідної велоінфраструктури? Це як сперечатись, що було першим - курка чи яйце? Буде велоінфраструктура якісна, буде більше людей їздити навіть взимку, буде менше (майже 0) ось таких ризикованих на смугах для авто.

Що тут складного?!

Обережно! У відео ненормативна лексика.

🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись
#вело #мобільність #безпека #клімат_не_той

Мені часто кажуть, що Україна більше схожа на США, бо у нас також купа землі, тому можна кожному побудувати власну американську українську мрію з вишневим садочком біля хати. Одначе такі аргументи багато чого упускають з фокуса. Наприклад, як американці забирають щодня дітей зі школи.

На цьому відео авторка описала типовий трансфер дітей зі школи, який забирає занадто багато часу. Деякі мої друзі в США розповідали мені про схожий досвід. Буває значно гірше, коли у тебе діти вчаться ще й в різних школах.

Тут одразу дві проблеми. По-перше, через низьку щільність субурбії та відсутню пішохідну інфраструктуру дітей не можна відпускати йти пішки самостійно, бо далеко та небезпечно. По-друге, абсолютна більшість батьків змушена забирати їх на авто, тому одночасно в одне місце має потрапити велика кількість авто. Це створює відповідний трафік та затор.

В Англії я спостерігав схожу картину, коли десятки авто одразу паркувались біля школи. Це щоденний хаос. Одначе чимала частина учнів приходить в школу пішки, тому це значно зменшує проблему. Батьки можуть написати заяву та дитину з 10 років будуть відпускати самостійно. Але часто батьки махлюють трохи та зранку відправляють дітей до школи самостійно, а назад вже забирають. Окрім того, можна написати заяву, щоб твою дитину забирали інші батьки, що живуть поруч. Тому чимало учнів ходить пішки.

Видають дітей вчителі прямо на дворі. Це не забирає багато ресурсів, як в США. Натомість громади інвестують в інше - вони виставляють регулювальників біля переходів на основних маршрутах, які зупиняють авто заради дітей. Таке середовище є доволі безпечним, тому батьки відпускають дітей.

Між іншим, в Нідерландах завдяки добре спланованій інфраструктурі дітей відпускають ще раніше - у 8-9 років. Зазвичай вони пересуваються на велосипеді.

А рекордсменом, схоже, є Японія, де заохочують дітей самостійно ходити вже з 6 років. Там також є волонтери на переходах та добре розвинена відповідна інфраструктура. Сюди ще додається висока японська дисциплінованість як дітей, так і водіїв.

Натомість в США батьки вимушені доставляти дітей до школи та назад іноді аж до віку, коли вони самі можуть водити, якщо їм не підходить опція з автобусом.

Паша, як це стосується сучасного Харкова? Так, мало стосується, якщо говорити про затори біля офлайн шкіл. Одначе це нас очікує в майбутньому. Треба обирати - яке ми середовище хочемо розвивати? А якщо про сьогодні, то це стосується підземних шкіл, які забирають питому частину автобусів для трансферу дітей. Але це трохи інша вже тема.

🚴🏻‍♂️ Харків для Людей 📹YouTube 🥳TikTok
#безпека #діти #пішохід #перехід #середовище

Був в етері Радіо Накипіло на днях. Говорили про раду безбар'єрності та безпеку дорожнього руху.


🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись
#безбарєрність #мобільність #безпека

Навіяно дискусіями з киянами.


🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись
#вело #мобільність #досвід_інших_міст #гумор

Facebook нагадав мені, в який сором я вірив, коли тільки починав серйозно цікавитись питаннями міської мобільності. Тоді я щиро вірив в те, що мені тепер наводять як аргумент більшість водіїв - треба більше ширших та швидших доріг та все поїде. Саме тому я показую вам цей архівний пост, щоб ви знали, що я людина, яка часом помиляється. Також нехай знають хейтери, які не вірять, що моя думка значно трансформувалась та я це визнаю.

А коли я кажу опонентам, що я взагалі трохи правіших політичних поглядів, то у них мозок ламається, бо урбаністи - це ж соціалісти, які просто хочуть забрати у нормальних людей право на свободу пересування. Мені просто не вірять.

Ще момент. Та петиція, яку я створив, не набрала й 500 підписів. Хоча пост отримав 73 перепости. Тоді у мене була трохи менша аудиторія, та, можливо, він просто не вийшов далі моєї бульбашки, хоча я кидав його в декілька великих груп. Байдуже, це говорить про те, що водії не така вже й активна чи впливова політична сила, як багатьом здається, якщо навіть 0,1% від населення Салтівки не змогли проголосувати за петицію для покращення типового маршруту.


🚴🏻‍♂️ Харків для Людей 📹YouTube 🥳TikTok

Ось ця фраза - "Пішоходам забороняється виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху" - чомусь більшістю читається як "Пішохід має зупинитись перед переходом, подивитись по сторонах та якщо авто встигає загальмувати..."

Але ж, даруйте, тут нічого такого не сказано! Пішохід може впевнитись у відсутності небезпеки без явного [для водія] крутіння головою. От, ви, як водій, також далеко не завжди крутите сильно головою, щоб помітити, чи встигають загальмувати всі авто на другорядній дорозі. Часто достатньо просто вчасного погляду вбік. То чому пішохід має крутити головою? Та й так, щоб це помітив водій.

Насправді чимало випадків, коли пішохід на ходу заздалегідь оцінив небезпеку та просто впевнено йде на перехід, бо знає, що водій встигне зупинитись. Так, це доволі незручна для водія поведінка. Але в правилах ніде не сказано, що інші учасники руху мають поводити себе зручно конкретно для вас. Знов таки, чомусь не виникає істерики через те, що інші водії не зупиняються повністю перед тим, як перетнути вашу головну на перехресті. Та звісно, ніхто не знає - чи крутив він головою...

Очевидно, що формулювання "забороняється виходити не впевнившись" - це просто безглуздо. Щоб щось заборонити, треба бути впевненим в тому, що це реально проконтролювати. Тому таку поведінку можна очікувати лише на основі заохочування.

Як це робиться, наприклад, у фінських #ПДР (на скріншотах з автоперекладом): "повинні дотримуватись обережності". Це звучить як "будьте обережні", а не як "переходь, якщо тільки небезпечно". Здається, різниця не така велика, але вона дуже важлива, адже ніхто не може гарантувати небезпеку, якщо вона залежить від інших. Авто, яке їде в напрямку переходу та явно встигає загальмувати все ще залишається небезпечним, адже водій може не виконати свої обов'язки. Пішохід не знає, що в голові у водія та дуже рідко може знати, чи "впевнився водій у небезпеці".

Отже, немає сенсу звинувачувати пішоходів, що вони "не впевнились у небезпеці" хоча б з тої причини, що не завжди це помітно водію. Так само як і не помітно пішоходу.

P.S. Бачимо, що наші перекладені на українську та трохи переформатовані советські ПДР вже давно морально застаріли. Вони наробили чимало зайвих стереотипів, через які українські водії та пішоходи допускаються помилок.


🚴🏻‍♂️ Харків для Людей 📹YouTube 🥳TikTok
#безпека #ПДР #пішохід #перехід

Є петиція про продовження 23. Підписуйте!

https://petition.city.kharkov.ua/uk/8817.html

Чи захотіли б ви за ваше життя врятувати 2,5 тис. харків'ян від смерті, якби були мером?

Уявімо, що ви — міський голова на два строки. У вас є всього 10 років. Що ви можете зробити такого, що увійде в історію та про це будуть згадувати навіть через 50 років? Запевняю вас, це не найчистіші вулиці в країні, це не зоопарк або ще декілька станцій метро, і навіть не центральний парк. Про це все забудуть швидко, бо це вже не буде чимось новим і свіжим. Не вірите? Спитайте у батьків — чи згадають вони по черзі, при яких мерах відкривали всі станції метро? В історію ви увійдете, якщо суттєво зміните щось, що ніхто інший не зміг змінити. Наприклад, значно знизите величезну злочинність на вулицях або повернете розвиток міста з депресивного на квітуче. Щось таке.

Так ось, виявляється, що ви можете значно покращити безпеку дорожнього руху за 10 років, взявши приклад з Варшави. Якщо кожного року ситуація буде покращуватись всього на 7-8%, то за 10 років Харків вийде на середньостатистичний європейський показник. За свою каденцію ви збережете життя 336 харків'ян, що вже непоганий результат!

Нехай навіть якщо на цьому покращення зупиняться, зміни залишаться. Ви, як мер, будете залишати посаду під коментарі: "наші вулиці стали значно безпечнішими", "місто стало комфортнішим", "він врятував чимало життів" та таке інше. Але шлейф від ваших змін буде ще довго непомітно впливати на місто. Так, через 20 років ваша спадщина врятує 888 людей, через 30 років — 1438, а через 50 років — 2538! Приблизно ще 33 тис. не буде травмовано!

Можливо, ви не увійдете в історію як найяскравіший мер Харкова, але ваш вплив залишиться грандіозним. Можливо, вас будуть згадувати лише в книжках, як людину, яка запровадила стратегію Vision Zero та започаткувала справжню боротьбу з небезпекою на вулицях, але до кінця життя ви та ваші близькі люди будете мати моральне задоволення від того, що ви зробили.

На жаль, мери, яких ми обирали, досі не показують достатнього рівня політичної волі, щоб втілити щось схоже. Їм цікаве інше. Але ми можемо вимагати від них рухатись хоча б маленькими кроками в правильному напрямку. Так ми врятуємо менше людей, і зміни займатимуть більше часу, але час візьме своє. Неминуче. Історія це доводила тисячі разів.

Моделювання основане на приблизно реальній статистиці з розрахунку 100 смертей та 1300 травмувань на рік для міста Харкова. Чому приблизно? Бо окремої статистики по місту нема, тільки по області (у 2023 загинуло 193 людей). Динаміка змін запозичена з досвіду Варшави — за 10 років смертність зменшилась на 55%.

🚴🏻‍♂️ Харків для Людей 📹YouTube 🥳TikTok
#перехід #безпека #досвід_інших_міст

Чесно скажу, з вами тут трохи скучно вже. Майже ніхто не сперечається з базою. От в ТікТок мені вже декілька днів крінжові коментарі прилітають. Ось черговий приклад на фото.

Пригадав фото з військовим на сходинках, що постила Катерина Лозовенко днями. Накидав відповідь цьому пану, щоб носом прямо вказати на тих, кого він вважає недостойними переходу та оці "кеглі"...

Іноді треба пояснювати ось так.

Стоп, забув! В Харкові немає такої проблеми, бо немає велодоріжок/велосмуг.

🚴🏻‍♂️ Харків для Людей 📹YouTube 🥳TikTok
#вело

Фотки вже старі та не з Харкова, але зберіг собі, бо дуже сміявся. Жінка зупинилась посеред дороги, щоб роздивитись красиві клумби.

Одразу згадав наше чи не єдине кільце у Харкові: все хотів фото зробити, але не було нагоди, яка на ньому зелена трава на відміну від тієї, що на набережній біля пішоходів. Прямо контраст такий.

🚴🏻‍♂️ Харків для Людей 📹YouTube 🥳TikTok
#гумор #квіти #марнотратство

#Безпека #Урбаністика

Варшава рекламує прогрес «Vision Zero» через падіння кількості смертей на дорогах - Bloomberg

Після змін на вулицях і реформ політики польська столиця рекламує свій прогрес у досягненні цілей безпеки «Vision Zero»: кількість смертей зменшилася вдвічі за десятиліття.

прихильники безпеки віддають перевагу польському закону 2021 року, який надає пішоходам автоматичний пріоритет на пішохідних переходах і підвищує штрафи для водіїв-порушників до 5000 злотих (приблизно 1250 доларів США) — значна плата в країні із середньою місячною зарплатою 6500 злотих.

Це разюча зміна для цього 2-мільйонного міста, яке колись було відоме як одне з найбільш смертоносних у Європі як для водіїв, так і для пішоходів. У 1991 році — найгіршому році за всю історію безпеки дорожнього руху — на вулицях Варшави загинули 314 людей; У 2023 році кількість загиблих впала лише до 29, причому 11 із них були пішоходами.

@UrbanNewsUA

Ваш покірний слуга увійшов до цієї ради! Буду інформувати вас про її діяльність.

Ще розгорнута відповідь на коментар. Хотів зробити відео-відповідь, але поки відео писав, автор повидаляв всі свої коментарі чомусь. Не щастить мені з ТікТок. 😂

Най буде!

🚴🏻‍♂️ Харків для Людей 📹YouTube 🥳TikTok
#перехід #безпека

Це відео про #перехід на ХГ непогано пішло в ТікТок, тому налетіло коментарів в стилі: "якщо робити через кожні 300 метрів перехід, то все буде стояти, а не їхати" [300 м - це вимога ДБН для таких магістралей].

Тим часом Японія - взірець організації автомобільної інфраструктури... Рандомний проспект 6-8 смуг (локація). Ділянка розміром 2,25 км. 16 пішохідних переходів! Якщо враховувати по 2 на перехрестях, то їх взагалі 26!

В середньому між кожним переходом 140 м. Найбільша відстань - 200 м. Це просто вибух мозку! Та все якось їде.

Річ у тім, що середня швидкість потоку на магістралі залежить не від кількості перехресть чи переходів, а від того, як працює регулювання. В Берліні ти на світлофорі можеш очікувати до 3 хвилин на зелений, але потім проскочиш з десяток перехресть на зелений. Ці фази можуть підлаштовуватись під певні потреби залежно від ситуації з трафіком.

Щобільше, деякі дослідження вказують на те, що правильно розташовані переходи можуть допомогти впорядкувати потік руху і зробити його більш передбачуваним. Коли пішохідні переходи облаштовані на певних відстанях, водії краще підлаштовують свою швидкість, що робить трафік рівномірнішим і, в деяких випадках, зменшує загальний час затримки.

Та найцікавіше: якщо в Google Maps включити режим прогнозу заторів, то в цілому на цій японській вулиці мало затримок. Натомість на паралельній дорозі, яку можна сміливо назвати мрією більшості водіїв - без перехресть та переходів, лише багаторівневі розв'язки, затор перманентний.

Тому, друзі, досліджуйте сучасні практики та вимагайте від муніципалітету, щоб він наймав фахових транспортників, які будуть задовольняти потреби громади. Тоді все поїде якомога краще. А якщо ви просто будете грати в гру "не робіть там перехід, бо мені так зручно", то перехід зроблять на вимогу інших людей. Та можуть зробити так, що вам дійсно буде незручно. То вимагайте, щоб перехід робили, але робили якісно!

P.S. Звісно, можна знайти інші приклади в тому ж Токіо, але не біля великого транспортного хабу. Та й головне показати принцип, що це працює.

🚴🏻‍♂️ Харків для Людей 📹YouTube 🥳TikTok
#авто #транспорт #перехід #швидкість

Дивлюсь заплановані пости і чернети та думаю: Боже, невже це все хтось буде читати?

На добраніч!

На ніч вам черговий Shorts про відсутній наземний #перехід та пішоходів порушників, які не хочуть обходити. #паркани, до речі, там також є - не допомагає!

🚴🏻‍♂️ Харків для Людей 📹YouTube 🥳TikTok
#перехід #безпека

На сайті метрополітену викладено розклад руху поїздів. Можна подивитись по кожній станції. Поки що не дуже зручно зроблено UI, але головне, що є актуальна інформація.

Дякуємо всім, хто рухає добрі зміни!

🚴🏻‍♂️ Харків для Людей 📹YouTube 🥳TikTok
#метро #комунікація

Дуже базований відос про пішохідний перехід для водіїв.

Підтримаймо автора! Побільше б таких пояснень популярною мовою.

🚴🏻‍♂️ Харків для Людей 📹YouTube 🥳TikTok
#перехід #безпека #ПДР

Іноді мені здається, що мене вже не здивуєш черговою крінжатіною. Скільки я бачив жахливих вулиць, коментував їх... Ні, здивуєш!

Як вам такий #тротуар біля фасадів? Чи що це взагалі? Це ж хтось дозволив таке...

🚴🏻‍♂️ Харків для Людей 📹YouTube 🥳TikTok
#щоб_що

Берлінські подушки тепер ще й в Одесі. Очікуємо у нас!

Джерело

🚴🏻‍♂️ Харків для Людей 📹YouTube 🥳TikTok
#досвід_інших_міст

Друзі, нарешті є дійсно корисний законопроєкт (12172) щодо безпеки дорожнього руху! Він націлений в першу чергу на "системних порушників". Суть проста - за "повторювальність" деяких видів порушень збільшується покарання. Отже, це стосується здебільшого тих, хто вільно розплачується грошима за порушення та не робить висновків. Так, так, є такі! Там навіть є свої рекордсмени.

Детальніше на інфографіці та в пості від Кампанія "За безпечні дороги", яку ми усіляко підтримуємо.

Бачу, що в автобапабліках вже понеслась дурня про те, що це закон про те, що тепер не можна їздити на жовтий... 🤦‍♂️ Нібито раніше можна було! Ні, це не тільки про це. Там ще є про пішохідний #перехід та інше. А тут тепер цікавіше, бо це дійсно може змінити відношення до такого порушення.

Річ у тім, що наразі штраф доволі маленький - 340 грн. Скажімо так, у патрульних менше мотивації ловити таких порушників. А коли він буде 510, а потім 1020, а потім 2550 грн з позбавленням прав на 6-12 міс, то мотивації буде значно більше. Тут ще дуже важливий соціальний аспект - всі починають обговорювати зміни та напровсяк випадок їздять обережніше. Так було з автокріслами, коли таксисти взагалі перестали брати дітей в авто. Правда, це тимчасовий ефект. Його треба підкріплювати кейсами покарання.

Хай там як, але це гарні зміни. Треба тиснути, щоб у ВР не порізали законопроєкт до рівня його повної марності, як це буває.

🚴🏻‍♂️ Харків для Людей 📹YouTube 🥳TikTok
#ПДР #безпека #перехід

Було/стало.

Треба помічати, скільки роботи важливої відбувається за лаштунками. Іноді такі прості речі в наших умовах змінюються не просто.

Харківських озеленювачів вже навчають європейському догляду за деревами. А тепер і ви можете дізнатися більше про сучасні практики озеленення.

📅 Відкрита зустріч з експертками Фонду Семена Обломея відбудеться завтра, 26 жовтня, о 12:00.

📍 Де: пресцентр «Накипіло», вул. Мистецтв, 14

🔎 Говоритимемо про:

▫️ Що таке дерево, його біологія та потреби
▫️ Які підходи шкодять зеленим насадженням
▫️ Чому українським містам варто переходити на європейські стандарти догляду за деревами.

Спікерки:

▪️ Олена Вакаренко — інспекторка стану дерев, дендрологиня
▪️ Любов Колосова — експертка з екології та озеленення, інспекторка дерев
▪️ Анна Обломей — співзасновниця та голова правління ГО «Фонд Семена Обломея»

До зустрічі!

А ось моя думка про ці вже типові тротуари по 4 метри.

Читати на Medium


🚴🏻‍♂️ Харків для Людей 📹YouTube 🥳TikTok
#тротуар #якість #марнотратство

Пост #з_коментарів:

Ну що ж, ремонт закінчили. Ширина тротуару -+4 метри

З хорошого:
- рівний асфальт
- безбар'єрний з'їзд
- кишені для лавок

З мінусів:
- кишені з південної сторони можна було б зробити під деревами (не думаю що будуть висаджувати нові дерева для цього). Хоча деякі дерева с поганому стані, особливо берези, "професіонали" вже попрацювали своїми пилами 🤦
- залишили можливість заїзду і паркуванню авто (поруч в 10 метрах є стоянка)
- велодоріжки не буде 🤷

🚴🏻‍♂️ Харків для Людей 📹YouTube 🥳TikTok
#тротуар #якість #марнотратство

Відео, яке, як на мене, вщент розбиває наївну модель "просто треба поважати один іншого", хоча воно може бути постановчим, але ситуація цілком типова для Харкова.

Водій - це людина, яка добре бачить та цілком усвідомлює свої дії (окрім рідкісних випадків, коли втрачає свідомість чи щось інше).

Пішохід - це людина, яка може не чути, не бачити, не мати можливість рухатись достатньо швидко та таке інше.

Це не хейт водіїв. Це просто природа взаємодії водій-пішохід. Взагалі-то формально в #ПДР є правило, яке змушує водіїв зупинитись будь-де, якщо пішохід подає сигнал білою тростиною. Але, якщо навіть на переходах не пропускають, то на який пріоритет може розраховувати людина з порушеннями зору поза переходом?

Водії мають себе серйозно дисциплінувати, аби постійно пам'ятати про важливість надання дороги уразливішим учасникам руху. Дуже добрий стимул для такої дисципліни - штрафи та інші санкції.

🚴🏻‍♂️ Харків для Людей 📹YouTube 🥳TikTok
#пішохід #перехід #доступність

Просто нагадування, що ви живите в найкращому найчистішому найдоглянутішому місті у світі! Вам пощастило бути харків'янином. Пишайтеся цим!

🚴🏻‍♂️ Харків для Людей 📹YouTube 🥳TikTok
#чисте_місто

Запрошуємо тебе познайомитися ближче з діяльністю нашої громадської організація «Платформа урбаністичного розвитку»!

Ми продовжуємо цикл культурно-освітніх заходів на тему урбаністики та принципів втілення в життя методів тактичного урбанізму, цього разу із запрошеними спікерами з різних куточків України!
Наступна подія відбудеться вже 26-27 жовтня.
Субота - лекція та дискусія, тактичний урбанізм і ролі місцевих громад, якими інструментами покращувати якість життя в містах.
Неділя - втілення перших проків в рамках проекту Запаркання - встановлення двух лав на набережній !

Реєстрація на події за посиланням

https://docs.google.com/forms/d/11h_VUANv_KVOzzU_iKBmScH20zTM2O97P5823Okohm0/edit

Підтримати проект - тут ✨

send.monobank.ua/jar/9egQed5NMV

Ще одна добра ініціатива, яку варто підтримати оффлайн!
Детальніша програма є на каналі.

Уявімо, якби автомобільна інфраструктура планувалась таким чином, як на перших двох ілюстраціях: 1) заборонено поворот ліворуч, тому авто мусить робити 3 повороти праворуч; 2) 100 метрів вулиці перекрито без причини, тому авто має робити "П"-образний гак. Так, іноді такі ситуації трапляються, але це залишається рідкісним виключенням. А тепер уявіть, що кожне третє або четверте перехрестя виглядає так. Як вам таке?

Сюрприз-сюрприз, саме так у нас часто чинять з пішохідними переходами на перехрестях!

П-образний перехід* - це перехрестя, на якому відсутній один з пішохідних переходів, через що люди вимушені переходити вулицю тричі замість одного разу. Приклад на останній ілюстрації. Зелені стрілки - бажаний маршрут, червоні - як пішохід змушений пересуватись.

А таких переходів по Харкову десятки, якщо не сотні! Навіть в самісенькому центрі. Тут я детально описував щонайменше 3 таких (клац, клац, клац). Через такі ситуації пішоходи змушені витрачати значно більше часу на дорогу. На регульованих перехрестях іноді треба почекати на кожному переході по 10-30 секунд, тому це може легко забрати додаткові 1-1,5 хвилини. Інколи пішоходи не витримують та йдуть навпростець, що створює небезпечну ситуацію.

До речі, щодо незаконності переходу в такому місці: насправді в #ПДР немає вимоги "скористатись 3 переходами, якщо відсутній один". Просто ми настільки звикли до цього, що навіть не замислюємось.

В реконструкцію таких перехресть треба інвестувати кошти та інші ресурси прямо зараз. Це набагато кращі інвестиції, ніж, наприклад, прибирання щодня кожного листочка, що падає на траву.


*Я знаю про походження терміну "П-образний перехід", але він занадто влучний для кирилиці, щоб від нього відмовлятись. Окрім того, проблема на Заході не настільки сильна, як у нас, тому їх термінологія по типу "missing links/crosswalk" мало що описує. Схоже, це явище пострадянське.

🚴🏻‍♂️ Харків для Людей 📹YouTube 🥳TikTok
#перехід #пріоритет #безпека #пішохід

Трохи цитат з наказу "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій", на який посилається Департамент житлово-комунального господарства Харківської міської ради на своєму сайті. Простіше кажучи, цих вимог дотримуються наші комунальники, що обслуговують будинки та прибудинкові території.

Скільки там маразму #марнотратство! Ви тільки подивіться...

🚴🏻‍♂️ Харків для Людей 📹YouTube 🥳TikTok
#ЖК #гроші

Друзі, я навмисно не коментую ті рендери, що опублікував міський голова. Почекаю хоча б трохи на нормальну презентацію. Бо якщо ми починаємо це коментувати та сприймати серйозно, то просто дозволяємо годувати себе кістками.

Я точно знаю, що в цьому конкурсі брало участь чимало добре вмотивованих архітекторів. Муніципалітет взагалі не доклав зусиль, щоб розповісти бодай щось про цей конкурс, окрім списку журі та деяких акцентів. Але ми поки що не бачили проєктів. Нам показали декілька рендерів, з яких майже не зрозуміло нічого.

Тому якщо муніципалітет думає, що це і є архітектурний конкурс, то глибоко помиляється. Не треба намагатись нас годувати кістками. Покажіть проєкти!

Сьогодні ми визначили переможців міжнародного архітектурного конкурсу з відновлення Північної Салтівки, ініційованого містом спільно з Фондом Нормана Фостера в рамках розробки концепції Генерального плану.

Цей конкурс для нас — не лише відбудова. Це унікальна можливість створити новий Харків — ідеальне місто майбутнього, яке стане символом безпеки, комфорту та сучасних стандартів життя.

У конкурсі взяли участь 258 учасників з усього світу, троє з яких, за оцінками журі, і стали переможцями.

Я мав можливість ознайомитися з більшістю робіт, і, повірте, кожна з них мала свою особливість. У когось були унікальні рішення щодо фасадів, у інших — надзвичайно ефективні укриття, а хтось запропонував інноваційні підходи до енергоефективності. Всі ці елементи важливі, і в подальшому ми плануємо комбінувати їх.

Дякую конкурсантам за свіжі ідеї! Дякую нашим надійним партнерам - ЄЕК ООН та уряду Німеччини - за фінансову та організаційну підтримку, а також лорду Норману Фостеру за віру в Харків!

Вже наступного року ми почнемо перетворювати ці проєкти на реальні дизайн-рішення, які потім втілимо у будівництві.

Зазвичай, коли ведуться дискусії про безпеку дорожнього руху, то фахівці апелюють статистикою: кількістю смертей та травмованих. Одначе іноді варто заглянути на найнижчий рівень - що означає ДТП для постраждалих? Я розповім лише дві історії, які відбулись з моїми знайомими за останні декілька місяців. Кожен з вас може розповісти декілька схожих історій.

Молода сім'я переїхала в США. На хайвей в них влетіла вантажівка - лобове зіткнення. Чисельні травми та операції. Вони вижили, слава Богу. Дружина отримала менше травм, але має чимало серйозних наслідків. Бачить лише на одне око. Чоловік ледь прийшов до тями. Погано працює пам'ять, постійно забуває елементарні речі. Не може робити прості рухи.

Вони матимуть інвалідність на все життя та тривалу реабілітацію. Ситуацію погіршує те, що їм треба ставати на ноги в новій країні: вчити мову, працювати, облаштовувати дітей. Чоловік фактично втратив свою роботу. Наслідки величезні.

Інша історія відбулась в Україні. Людина переходила по переходу односторонню вулицю. Поруч з переходом все запарковано автомобілями. Водій з парковки не захотів робити коло та вирішив здати задом через перехід до необхідної йому вулиці. Не помітив чомусь пішохода та збив його. Той якось невдало впав та отримав поламане ребро та струс мозку. Хоча швидкість була маленькою та ДТП не найстрашніше, але він випав на декілька тижнів з життя - не мав можливості працювати.

Я навмисно розповідаю лише про травмованих в ДТП. Часто ми пропускаємо цей показник - наче живий, все буде добре. Одначе, по-перше, травмовані бувають різними - чимало випадків, коли люди втрачають дуже багато, та, по-друге, навіть маленькі наслідки мають серйозний вплив на суспільство при таких масштабах. Що таке майже 30 тис. травмованих людей щороку в нашій країні? Навіть якщо лише тільки для економіки.

Біда в тому, що ми не усвідомлюємо, наскільки багато платимо за "бажання мати ефективніші дороги". При чому бажають одні, а платять зазвичай інші. Чи є необхідною така плата за прогрес - допустимий рівень травмованих та загиблих? Ні, не є. Саме про це й говорить Vision Zero. 0 смертей - ось справедлива ціна.

🚴🏻‍♂️ Харків для Людей 📹YouTube 🥳TikTok
#безпека #швидкість

Відновлення: очікування/реальність

Очікування: ми відбудуємо краще, ніж було, за новими стандартами, буде вам Фостер генплан розробляти...

Реальність: за бюджетні кошти люди розширюють балкони та псують фасади.

Подивіться на ці відео та коментарі #від_підписника. Головне для нас - це бажання клієнта. Це цілком очікувана поведінка бізнесу. Я б не постив навіть, якби вони не робили це за гроші на відновлення!

Як справедливо зазначають підписники, бізнес тут не винний. Так само як і замовники. Хоча все ж таки хотілося б бачити більше свідомої поведінки від усіх. Бізнес так чинить, тому що йому дозволяють. Так само і власник квартири не боїться покарання. От якби демонтували декілька так званих балконів таких, то власники б вже думали.

Основний винний, звісно, муніципалітет, який насправді майже ніяк не контролює фасади в місті. От ми і отримуємо #відновлення "за новими стандартами". 🤦

Окремої уваги вартує те, що люди, які роблять балкони, взагалі не розуміють, що таке є той балкон. Від цього так тхне усіма цими термінами, що прийшли до нас "с багатай маскви": котеджне містечко, євроремонт, єврозабор та інше.

Отже, муніципалітет має негайно проявити ініціативу в цьому питанні та провести хоча б роз'яснювальну роботу. Бо це просто сором, чесне слово!

🚴🏻‍♂️ Харків для Людей 📹YouTube 🥳TikTok
#якість #відбудова #фасад #правила #дизайнкод #балкон

Ось вам черговий "гарний" #перехід у самісінькому центрі міста.

🚴🏻‍♂️ Харків для Людей 📹YouTube 🥳TikTok
#якість #пріоритет

🌳 Лише за 82 грн ви можете посадити дерево у Харкові! Це можливо завдяки ініціативі від ЛяТюШо - вони відкрили збір на висадку дерев у співпраці з організацією "Mama, plant a tree", яка вже висадила чимало дерев по всій Україні.

🔗 Банка тут

😅 Детальніше тут

🚴🏻‍♂️ Харків для Людей 📹YouTube 🥳TikTok
#дерева #ініціатива

Хотіли як краще, а вийшло як завжди?

Radio NV днями провело дискусію «Харків: до чого готуються великі міста України» з представниками влади, бізнесу, громадських організацій та медіа. Все для того, аби вони разом обговорили актуальні проблеми своїх індустрій у межах міста.

Автор Telegram-каналу «Харків для Людей» Павло Храмов розмірковує, що не так з форматом подібних зустрічей і чи готова активна громадськість у Харкові вимагати від міської влади відповідей на незручні питання.

🤔 Авторська колонка — за цим посиланням.

Зробив фотку, щоб показати, як місто дозволяє паплюжити центр. Стирчить якась коробка та псує масштаб (фото не дуже передає). Потім зайшов за кавою та помітив, що кав'ярня виставила на тротуар стільці зі столиками як і має бути - без жодних парканів. Приємно. А тепер дивлюсь на фото це та бачу безліч таких "місто дозволило": хаотичне паркування будь-де, куди можна доїхати, відсутність дизайн-коду, забудова, яка псує лінію горизонту.

Висновок: скільки б бізнес не старався, але поки місто не почне створювати якісне середовище, на вулицях не буде комфортно.


🚴🏻‍♂️ Харків для Людей 📹YouTube 🥳TikTok
#паркани #архітектура #дизайнкод #вулиця #бізнес

Друзі, друг-підписник-адвокат по справі Весніна та просто гарна людина, Андрій Коломійцев, відкрив черговий збір. Нумо допоможемо зібрати на автівочку для богів війни! Я теж долучився.

😅 Його сторінка

🔗https://send.monobank.ua/jar/2bMPvyHKqa

5375 4112 1864 2226

Фото #від_підписника - демонтували чергове доросле дерево. Виглядає наче здоровим.

Друге фото з Google Maps за 2011 рік. На третьому можна порівняти скільки поруч було дерев у 2005 та скільки там залишиться через майже 20 років. Ось вам і результати правління найкращий!

🚴🏻‍♂️ Харків для Людей 📹YouTube 🥳TikTok
#дерева

Просте рішення - як перетворити сходинку у місце, на якому комфортно перепочити. Місце, де можна посидіти - це дуже важлива частина міського середовища. І не завжди це має бути окрема лавочка.

🚴🏻‍♂️ Харків для Людей 📹YouTube 🥳TikTok
#комфорт

Мізофобія (від дав.-гр. μύσος — бруд, забруднення, осквернення + фобія — страх;) — нав'язливий страх забруднення або зараження, прагнення уникнути зіткнення з навколишніми предметами. Людину, яка відчуває подібний страх, називають мізофобом.

В нашому випадку навколишні предмети - це опале листя.

🚴🏻‍♂️ Харків для Людей 📹YouTube 🥳TikTok
#чисте_місто #марнотратство #з_коментарів

Нідерланди - це не просто велосипедний лідер світу, у них взагалі вся транспортна інфраструктура найкраща в світі. Це знає кожен, хто читав різноманітні документи та може порівняти якість підходів. Ось ще черговий цьому доказ - онлайн мапа всіх дорожніх знаків.

Я вражений тим, наскільки там багато детальної інформації. Кожен знак має фотографію, ідентифікатор та окрему сторінку, на якій є інша інформація. Схоже, що актуальність статусу регулярно верифікується та вноситься в базу.

Саме через такі речі вони спроможні ефективно керувати складною транспортною системою, яка максимально задовольняє потреби всіх учасників руху. А ми навіть парковки в місті не можемо приборкати, бо це ж в реєстр треба вносити.

На тому сайті https://wegkenmerken.ndw.nu/ є ще чимало корисних карт - швидкісні ліміти, викиди, обмеження висоти та інші.

🚴🏻‍♂️ Харків для Людей 📹YouTube 🥳TikTok
#інфраструктура #досвід_інших_міст #приклад #з_коментарів

На ілюстрації порівняння однакових ділянок розміром 4.2 га:

1. харківська індивідуальна забудова;
2. англійська доволі розкішна індивідуальна забудова;
3. англійська блокована забудова, яка також буває дуже розкішною.

Різниця кількості домоволодінь між першим та третім видами майже у 5 разів. Це разом з вулицями. Я навмисно взяв блоковану забудову з невеличким [для нас] двориком, щоб не дратувати вас. Є щільніші варіанти.

А тепер найцікавіше. Якщо у третьому варіанті поселити по 3 людини на одне домоволодіння, то на 1 км² можна розмістити 11 286 людей. У нашому найщільнішому районі міста (Салтівка) проживає 13 300/1 км². Так, там ще є школи та інші об'єкти, тому можемо знизити до 8-9 тис./1 км². Комерція, до речі, в англійській забудові є.

3 людини на одне таке домогосподарство - це в середньому 50 м² житлової площі на кожного! Це для того, щоб ви не думали, що це якісь англійські нетрі. Це розкішний показник за нашими стандартами.

Зазвичай на такі пости наводять аргумент, що у нас ніхто не хоче жити в якомусь "недоприватному" будинку з дуже маленьким двориком. Краще вже нормальна ділянка на 5-10 соток. А я скажу: не сприймайте це як індивідуальну забудову, сприймайте як квартиру на першому поверсі з власним паркомісцем, невеличким двориком та ще й без сусідів знизу та зверху. Чим це гірше за квартиру?

Я все ще вважаю, що у нас недооцінено житлову забудову середньої щільності. Вона може врятувати наше місто від порожнеч, які з'явились через перекіс в міському плануванні та в умовах відсутності податків на нерухомість. Через це в місті чимало людей мешкає у фактично садибній забудові та нічого за це не платить.

Окрім того, враховуючи те, що щільність Харкова значно знизилась з 2022 року, то ми можемо не відбудовувати багатоквартирні будинки, а розмазувати рівномірніше щільність по місту. Я б взагалі зробив мораторій на будівництво 6+ поверхів на найближчі років 5-10.

🚴🏻‍♂️ Харків для Людей 📹YouTube 🥳TikTok
#щільність #житло