У листопаді зі мною трапилася ситуація, яка серйозно вплинула як на моє фізичне самопочуття, так і на емоційний стан. Здавалося б, домашній режим — це ідеальна можливість присвятити час читанню. Але, якщо бути чесною, за весь цей місяць я не змогла дочитати жодної книги. Моя увага постійно розсіювалася, і зосередитися було майже неможливо.
Попри все, я прагну зберігати оптимізм і налаштовую себе на те, що вже у грудні зможу повернутися до свого звичного ритму. Щоб підтримати себе у цей непростий період, я склала список книг, які планую прочитати найближчим часом:
Wintering: The Power of Rest and Retreat in Difficult Times.
«Зимівля» — це розмірковування про періоди спокою та відновлення в нашому житті, коли нам потрібно відійти від зовнішнього світу, щоб попіклуватися про себе й відновити свої сили. Кетрін Мей показує, як пройти через ці непрості моменти, усвідомивши, що, подібно до змін пір року, наші "зими" та "літа" є природними хвилями в ритмі життя.
Тіло веде лік. Бессел ван дер Колк.
Травматичний досвід залишає глибокий слід у тілі, змушуючи людину знову і знову переживати біль. Доктор Бессел ван дер Колк присвятив себе пошуку ефективних шляхів, які допоможуть вирватися з цього замкнутого кола. Його практичні та теоретичні дослідження стали безцінним ресурсом для розуміння природи травми, її впливу на сприйняття й емоції, а також для розробки методів зцілення, що допомагають віднайти гармонію з собою.
The Comfort Book. Matt Haig.
Це збірка роздумів і порад, народжених у складні часи, що допомагають зробити важкі дні трохи легшими. Вона поєднує мудрість афоризмів, досвід автора та надихаючі історії інших людей, щоб нагадати нам про диво життя у його постійній мінливості. Ця книга стане підтримкою в моменти, коли ми потребуємо мудрості близького друга чи підтвердження того, що навіть у хаотичному світі завжди можна зміцнити внутрішню силу та плекати надію.
What My Bones Know: A Memoir of Healing from Complex Trauma. Stephanie Foo.
У цій глибоко особистій книзі авторка проводить інтерв’ю з науковцями та психологами, випробовує різні інноваційні методи терапії. Вона повертається до свого рідного міста в Каліфорнії, щоб дослідити вплив травми іммігрантів на місцеву громаду, і вирушає до Малайзії, країни свого народження, щоб розкрити сімейні таємниці та зрозуміти, як травми можуть передаватися з покоління в покоління. Зрештою, вона доходить важливого висновку: травму неможливо просто залишити позаду, але можна навчитися жити в гармонії з її присутністю.
Ще планую перечитати «Океані у кінці вулиці» Ніла Геймана, бо ця книга для мене про боротьбу зі страхами у складні часи.
Якщо у вас ще є рекомендації книг, які вас підтримали у складний час, поділіться зі мною🫶🏻
