Терте життя

Почитав коментарі. Та в дискусіях не хочу приймати участь.

Краще поділюся оперою "Запорожець за Дунаєм" (1953 рік), знятий "забороненою" українською мовою
https://youtu.be/uAKu9TorgxE

До речі, в школі 90-ті роки в Донецьку нас теж возили на цю оперу.

Оце і є українська мова, якою я насолоджуюсь.

"Етер", "гавляйтер", "Гемінгуей" - це не моє, вибачте. Ніколи не буду цей "автентичний правопис" використовувати.

Пост, із-за якого багато хто розчарується в мені

Але тут в мене щоденничок, тож ділюся всім. Майже.

Перевірив на практиці, що створюю тексти російською мовою набагато легше та вони набагато цікавіше виходять.

В мене є стиль, який випрацьовувався десятками років. В мене текст біжить поперед думки, коли я пишу російською.

Я отримую не аби яку насолоду.

Українська мова в моєму житті змалку. В мене "суржикомовна" сім'я, лише мама говорила більше літературною (вона до того ж вчитель української мови та літератури), але у творчості я завжди розвивався російською мовою.

І за роки, що я веду цей блог українською, знаєте, якось не полегшало. Крім того, що я пишу українською доволі простенько, я ще і постійно відчуваю, що зрадив себе і відмовився від частини себе.

Багато ж хто дуже дивується, чому люди не перемикаються на українську. Ну так уявіть, що ваш регіон тепер став частиною Польщі і вам всім треба перейти на польську.

Буде ламати. Страшно ламати. Буде внутрішній протест, буде опір.

Я не робив повний перехід в житті на українську і не планував його ніколи.

В якості таблетки знеболюючого ось вам мій віршик українською від травня 14-го року. На згадку про весну )

Буває так, що хочеться співати,
Але не маєш здібностей на це.
Бо рота як відкриєш, всі — тікати!
І чухаєш розгублено лице…

Буває так, що хочеться писати
Вірші, поеми, хокку… та будь-що!
Але ж не можеш рими підібрати
І болісно страждаєш ні за що.

Весна розквітла — хочеться творити!
І бажано красиве і просте!
Піду тоді сьогодні пиво пити —
А муза моя з пузом хай росте!

Це рандомна картинка, не на базі якихось "розмірковувань" штучного інтелекту, але дуже цікаво вийшло :)

Дав запит нейромережі на створення малюнку.

У запиті тільки два слова: "правильний чоловік".

Замислився.

Мрія кожного чоловіка)

Зізнавайтеся, хто на нього підписаний?

Та я б сам йому віддався 😂

Але завжди хотів спробувати себе як баріста.

Для душі.

Тільки мови не знаю (

Звернувся на вакансію повара суші.

Буде кльовий запис в резюме.

2024 - ... Sushi Chef
2023 - 2024 Head of content projects
2021 - 2023 Chief Operation Officer

😂

На сайті з вакансіями у digital djinni.co на 80 тисяч кандидатів тільки 7 тисяч вакансій.

Криза.

Помацаю ринок ресторанного бізнесу теж. Сім'я не може чекати, доки тато розвиває блог та шукає зарплату на 5 тисяч євро.

Сьогодні з пригодами.

В кафе нас нагодували салатом з зіпсованими овочами і не захотіли цього визнати та вирішити якось питання.

Тоді я гучно сказав відвідувачам, що тут несвіжа їжа.

Менеджер аж побілів. Але не відступився.

Закінчилося тим, що дружина вилила воду з пляшки на стіл і ми пішли.

Я її знаю. Без сатисфакції їй було б дуже погано.

Моя 💪❤️

Наталю, дякую за донат!

Всім привіт!)

Забанив.

Перекладіть з жіночого.
Що це було?
Спочатку питала за консультацію, потім за англійську, тепер оце.

Де я конкретно налажав у своєму сімейному житті — це у створенні атмосфери безпеки для сім'ї.

Я живу за принципом "не економ, а більше заробляй", тому ми завжди жили на всі гроші, що я заробляв.

Завжди від зарплати до зарплати. Підвищення рівня життя вже зараз, іноді в кредит у власного майбутнього.

В останні роки я почав коригувати цю тактику, але помилки минулих років все-таки наздогнали.

Знаю, що будь-яка криза і будь-яки помилки — це завжди точка зростання, якщо правильно їх використати.

І якщо ніколи не опускати руки — це головна умова.

Сім'я ніколи не знала, що в нашому житті було багато ситуацій, коли гроші закінчувалися повністю, і я день в день вирішував це питання.

Але все ж таки я конкретно налажав. І тепер вони знають.

Але.

1. Я переміг свій "синдром самозванця" та дозволив собі відкрито говорити про консультації. Кожна людина попереджена про те, що в мене немає диплому. Люди приходять за власним бажанням і оцінюють позитивно мою діяльність — це дуже надихає. Завжди дозволяйте собі щось, що не дозволяли раніше. Це шлях до зростання.

2. Я отримав зв'язки у бізнес-спільнотах двох європейських країн. Невдачі завжди компенсуються позитивними несподіванками. І це потрібно помічати. Не фокусуйтеся на провалах. Це не провал — це виклик. А кожен виклик — це можливість. Знайомтеся з новими людьми.

3. Я вперше наблизився до того, щоб перескочити нарешті у розвиток власної справи та нарешті отримувати задоволення від того, що роблю і розвиваю. Я довів собі, що це можливо. І вирішальну роль в цьому зіграла ваша підтримка. За що я безмежно вдячний. Кожен раз, коли ви провалюєтеся в ментальну яму, згадайте про людей, які цінують те, що ви робите.

4. Поки в мене все руйнувалося, я будував щось нове. І до пунктів, які я перелічив вище, сміливо можу додати прокачану англійську мову. Я поступово наближуюсь до рівня, коли я зможу публічно виступати англійською. А ще я почав вчити румунську, оскільки мені дуже подобається країна і люди. Використовуйте кожну можливість вивчати інші мови та спілкуватися з іноземцями.

5. Вміння фокусуватися на розвитку, а не на невдачах — це головне, що треба в собі прокачувати. Думки справді матеріальні, але тільки тоді, коли ти сам починаєш їх втілювати. Можна зачепитися емоційно за свій поточний стан, і він тебе затягне як болото. А можна чіплятися за можливості. Робіть, що можете, з тим, що маєте, там, де ви є.

Знаю, що пост більше чоловічий, але вже бачу, як кожен пункт можна адаптувати під будь-яку людину, під будь-яке життя, під будь-які життєві переконання.

І дякую вам ще раз окремо!

Як у вас з настроєм? )))

Щось в цьому є

Добрий ранок!

Він приймав її такою як вона є.
Та заспокійливе.

Добрий ранок )

Сиджу на лекції в бізнес-школі в Бухаресті.

Що тут сказати. Везе мені на знайомства з хорошими людьми.

Аліно, дякую!

Олено, дякую за донат! 🙏

Написав якийсь чоловік в особисті.

"Ану, слиш, знаток. Якого хєра я через тебе маю розлучатися? Чому не на війні? Підеш до мене у підрозділ!"

Забанив я його коротше 😊

І є ж люди, які вірять, що в розлученні винувата "розмовляюча голова" в смартфоні.

Зараз з Заходу йде така ідея, що дуже погано, коли чоловік сексуалізує жінку. Доходить до маразма, що можна отримати позов до суду за комплімент жінці.

Але цей тренд є дуже дивним, оскільки сексуальна енергія чоловіка і є тією самою рушійною та творчою енергією, яка змушує його піднятися з дивану та щось робити.

Не кажучи про те, що бажання сексу з жінкою є основним задумом природи для продовження людського роду.

Є така думка, що чоловік робить все у своєму житті для того, щоб купити секс. Навіть коли він давно в шлюбі, він робить все для жінки, щоб купити її прихильність, її ласку, її захоплення ним, її вдячність, її відданість.

Помічаєте, як поряд із "низьким" словом "секс" з'являються більш благородні слова?

Все перелічене і є секс чоловіка у вищому розумінні.

Все починається знизу і потім, при правильних поглядах на життя та діях, рухається вгору.

Чи погано те, що я сексуалізую свою дружину? Як думаєте, якби я перестав збуджуватися, коли вона проходить дуже близько повз мене, якби я перестав приставати до неї? Це було б образливо для неї? Неприйнятно?

Ну, звичайно.

Жінці важливо, щоб чоловік її хотів. Важливо відчувати себе сексуальною. Жінці важливо, щоб чоловік про неї піклувався. Важливо, щоб він її любив. Щоб демонстрував їй, що вона найкраща.

Це все жіночий секс.

Чи буду я правий, якщо скажу, що жінка хоче теж бути сексуальним об'єктом?

Буду. Звичайно, хоче. Тому і вдягається відповідно, веде себе відповідно.

Просто варто уточнити, що одна справа бути "сексуальним об'єктом" в очах коханого чоловіка, який не просто тобою користується, а з яким у вас є взаємовигідний енергетичний обмін, що дарує обом відчуття потрібності, наповненості, щастя.

І зовсім інша історія, коли якесь хамло кидає в спину непристойний жарт або у грубій формі намагається отримати доступ до тіла жінки.

І так ми приходимо до того, що важливо не забороняти сексуалізацію як таку — важливо працювати над розвитком культури, етикету, правильних цінностей.

А просто взяти все заборонити — це стріляти з пушки по горобцям.

А зараз напишу про "сексуальну об'єктивізацію жінок". Буде цікаво, думаю.

Також повертаю в закріплені цю штучку 👆та нагадую, що до кожного поста можна ставити "зірочки" ⭐️ у якості подяки, які я потім конвертую у смаколики для своєї сім'ї 😊

Терте життя pinned «На каву автору ☕️ Подобається контент? Підтримайте мене та надихніть на нові ідеї ✨»

На каву автору ☕️
Подобається контент? Підтримайте мене та надихніть на нові ідеї ✨

Розумію, що перестав писати сюди якісь глибокі пости.

Дуже сильно розфокусований зараз.

Головна проблема - не вирішене питання виживання (нема роботи).

Так що потерпіть. Все буде, згодом :)

Поки що план робити більше відеоконтенту. Бачу, що саме він дає бажаючих взяти консультацію.

Хто вам ще розповість внутрішню кухню та переживання "успішного блогера"?

Так що сподіваюся, що тут хоча б цікаво :)

Але пост зріє. Скоро поділюся.

Ух ти!
Це був такий квест встати від доньки, яка тільки заснула.
Один неправильний рух, і вкладати наново)

Грубовато, зате можна лягти спати з гарним настроєм )))

Метро Бухареста набагато тихіше і їде набагато плавніше, ніж київське.

А ще мені завжди дуже подобалися вагони, об'єднані в одне ціле.

Ну і на останок...

Мобілізований товариш поділився тим, як на нулі солдати ходять в... туалет.

Далі, каже, якщо у вас слабкі нерви, не читайте, бо багато фізиологічних подробиць.

Ну а я міцний горішок, тож читаю, як це відбувається.
А потім там особиста історія походу в туалет під обстрілом.

Читав як якийсь екшн. Дуже переживав за героя. Напруження зашкалювало (він взагалі пише оповідання).

На щастя, товариш переміг в цьому двобої )))

Мій комент:
"Дякую, що поділився! 🙂
Я ще ніколи з таким захопленням не читав, як хтось (тут не буду вставляти це слово)!"

Написав пост для Linkedin, дублюю сюди:

Чому я ненавиджу соціальні мережі

У кожного явища є дві сторони. Всі ми любимо соціальні мережі, і я не виняток. Важко їх не любити, маючи 180 тисяч підписників на різних платформах.

Проте існує і зворотний бік.

У наш час, коли час захоплення уваги глядача скоротився до 1,2 секунд, нам доводиться бути надзвичайно креативними та продуктивними.

Багатьох блогерів це призводить до вигорання, хоча збоку може здаватися, що вони ведуть чудове життя.

За цією красивою картинкою стоїть робота на межі можливостей.

Багато хто, в тому числі і я, скаржиться, що акаунти не ростуть, якщо викладати менше трьох відео на день. Якщо розслабитися і публікувати контент раз на тиждень, кількість підписників навіть починає знижуватися.

Соціальні мережі змушують творців збільшувати обсяг контенту за рахунок його якості. І найгірше, що це працює — глядач стає все менш вимогливим до наповнення контенту. Чи варто очікувати глибини від глядача, який приймає рішення про те, чи вартий контент уваги, всього за одну секунду?

Ми всі перетворилися на зомбі з синдромом дефіциту уваги.

Схоже, соціальні платформи помітили цю сумну тенденцію, і саме тому збільшують хронометраж коротких відео. Наприклад, у свій TikTok-акаунт я можу завантажувати відео тривалістю до 60 хвилин.

А YouTube у жовтні збільшив тривалість Shorts до трьох хвилин.

Але я боюся, що цей маховик вже не зупинити.

Ось чому я ненавиджу соціальні мережі.

Хоча і люблю їх усім серцем.

Поки ходив повз дружину, яка дивилася турецький серіал, зацікавився сюжетом.

Сіли їсти разом перед теліком.

Одного з героїв розстрілюють.

Мені треба йти. Я кажу, давай запустимо наступну серію, гляну, чи помер, і піду.

Дружина каже: "Та йди, бо він може помирати цілу серію" 😂

Сьогодні написав другий чи третій пост в LinkedIn.

За 14 років, що я там зареєстрований.

Вирішив, що треба там теж становитися помітним.

Написав, і мене морально вивернуло.

Я ненавиджу цю соцмережу.

Клоака лицемірства та підлабузницва.

Уявіть, що ви шукаєте роботу, і HR з вами спілкується з цією корпоративною ввічливістю.

І відмовляє зі словами "у вас такий цікавий досвід і ви крутий спеціаліст, але".

Вся соцмережа Linkedin — штучний глянець та напускна, нещира ввічливість.

Подивимося, наскільки мене хватить.

Але навіть напрягатися не буду.

Сьогодні просто написав чату GPT: "Напиши пост захоплення про відвідування конференції GoTech World".

Він написав класичний лінкедінівський пост, від якого нудить.

І я його запостив :)

Зараз отримуємо захист, і є дуже дивна пара тут.

Чоловік років за 50. І дівчина років 25-30.

Одіті як хіппі. Я навіть не можу описати цей одяг.

Вона в широких штанях, куртці і кроксах (на вулиці +4 зараз і дощ).

Він нормально одітий, але якийсь дивний капелюх на голові.

Дівчина красива, але голова не мита кілька днів явно.

Це я просто описую увесь образ, не подумайте, що я тут у ролі моралізатора.

Коротше, явно люди якогось кочового способу життя.

Виглядають цілком щасливими.

Завжди було цікаво, що в голові у таких людей і особливо у жінок, які згодні так жити.

Бо жінкам комфорт набагато важливіший, ніж чоловікам.

Може це вітер в голові, а може це справжні вільні люди?

Я дослухався до вас, і не буду поки що ділитися деякими гарними враженнями)

Хай пройде час.

На мою думку, користь цього відео для жінок просто зашкалює.

Раджу відкинути особисте ставлення до учасників, до країни, громадянами якої вони є, до мови.

І просто отримати вагон корисної інформації.

https://youtu.be/msiW8SEtBog

У дружини День Народження
Кругла дата.

І я тут повністю проштрафився.

Подарунок вона собі сама купила з відкладених грошей, які їй колись подарували родичі.

Я так, дрібнички якісь. Косметика, квіти.

Почуваю себе жахливо, хоч на мене образи нема.

Звичайно, все виправлю.

Ви пам'ятаєте, я почував себе дуже впевнено, бо нова робота була наче в кишені.

Кілька зустрічей по дві-три години, повне порозуміння, обговорення проекту.

Чекав офферу, і в останній момент дзвонять, вибачаються - не готові інвестувати в проект (запуск нового медіа).

А ще сьогодні приїхала решта речей.

Чернівецькі прикордонники забрали з сумки великий пакунок з ліками.

В якому також лежала колекція ефірних олій на 600 євро.

Отакий День Народження.

Коли попросила його щось зробити, а він не зробив це в ту саму секунду)

— Як тебе звуть?
— Чоловік Джеральдін.
— Що ти робиш по життю?
— Піклуюся про дружину та дітей.
— Скільки тобі років?
— Я люблю свою дружину!
— Якщо ти побачиш дівчину на вулиці, що ти скажеш?
— Я біжу додому до своєї дружини.
— Добре, можеш йти.
— Мем, так, мем!

Розмовляють дві мухи:

- Що за життя? Всі намагаються спіймати, пришльопнути!(

- Що ти говориш? А я чую тільки аплодисменти!

Добрий ранок!

Фейсбук видалив моє відео про "жадібність жінок".

Яке я почав словами "Більшість чоловіків впевнені, що жінки жадібні".

А далі я розповів, що насправді жадібні до емоцій, тому наповнюй життя жінки приємними дрібницями.

Фейсбук вирішив, що це "мова ворожнечі, яка принижує конкретну людину або групу людей".

Вліпив мені попередження, погрожує прибрати мене з рекомендацій.

Зимою в мене була "мова ворожнечі", де мене в коментах обізвали ботом, а я відповів: "Дивний нік у вас, а бот чогось я".

Теж я принизив людину таким чином.

Обожнюю автоматичну модерацію фейсбука.

Подав апеляцію.

Ми в Бухаресті.

Перші враження.

Місто красиве. Дивують українці, які стогнуть, що є брудні та обшарпані будівлі. Так і хочеться спитати: а ви в Києві були? Є краса, а є жахіття. Так і тут.

Дороги хороші. Повно парків.

Вчора взагалі спіймав дуже дивне відчуття. Сміття десь на газоні або на тротуарі викликало... приємні почуття?

Це щось таке рідне, що свідчить про те, що тут живуть живі люди.

Естонців дружина обізвала "білими ходоками" (хто дивився Гру престолів), там все якесь холодне і неживе. Вся ця чистота.

Холодні люди, холодне сонце (навіть літом воно не дуже яскраве, хоча літо було тепле).

А тут сонце сліпить очі, на небі ані хмаринки, на деревах ще повно листя (в Естонії вже облетіло майже все), люди живі, гарячі, навіть занадто активні.

Так, місто дуже загазоване - ми відвикли, бо в Талліні індекс якості повітря рідко навіть вище 40 піднімався.

Ще тепло! Сьогодні +15. Нема вітру.

А квартиру ми змогли зняти віддалено. Без передплати, без комісії, напряму у власника.

Такого в Естонії не може бути взагалі.

Вони досі не взяли з нас гроші, бо не встигли підготувати договір. Дуже вибачалися. Закупили нам постільне, ковдри, нові сковородки, лишили повно посуду. На столі нас чекав пиріг, хліб, велика коробка Рафаелло та шампанське.

Зараз ви взагалі впадете. Власник зустрів нас з літака і привіз в квартиру. Зараз пробив мені квиток на івент з маркетингу, щоб я міг там з кимось познайомитися і знайти собі проект.

І це не все, повірте.

Переконуюсь вчергове, що поза Україною жити можна лише в Східній Європі. Де всі прості та відкриті.

Буду ділитися враженнями і далі.

"Та що ви там знаєте про стосунки? В мене три шлюби за двадцять років!"

Написав мені дядько комент.

Часто пишуть таке і чоловіки, і жінки. Ніби це не аби який досвід.

Але це лише досвід, який називається "знаю, як все профукати".

Якби людина написала, що в неї двадцять років один і той самий шлюб.

Оце досвід!

Мужик все порішав.

Приїхав з якимось друганом на фургоні і забрав ліжко 💪

Вибачте, коменти вже завтра почитаю.

Ще багато роботи.

Повчальна історія про відповідальність 😉

Телефон накрився.

Ну, як, на ладан дихає.

Цей лагодити нема сенсу, новий поки що не можу купити.

Не знаю, як з новими відео найближчим часом.

Воно поки що знімає, через раз)

Ну ладно, ладно, пропустив через себе.

У дружини дуже важка вагітність була.

Добре, що так багато розуміючих жінок :)

Що виїхати з квартири раніше терміну закінчення договору (1 рік), ми зацікавлені в тому, щоб знайти жильців.

Бо інакше платимо до кінця терміну.

Приходила дивитися сім'я з Харкова. Вона вагітна та ще однорічна дитина на руках.

І він такий рішала. Видно, що при грошах, все хоче поскоріше владнати.

Каже:
— Я зараз залишаю дружину тут, а мені треба повертатися.
— Ви виїзний?
— Так. Увесь бізнес там.

Я дивлюся на неї. А вона трошки в шоці. В очах біль.

Я думаю, якби я отак дружину лишив десь в іншій країні вагітну, то вона б все влаштувала так, щоб я її більше не побачив.

Але може не все так погано, і він скоро вернеться. А я нафантазував.

P.S. Розумію, що лишає не назовсім, буде наїздами. Це жесть все одно (

Раніше на захоплення уваги користувача в соцмережах потрібно було 3 секунди.

Свіжі дослідження показують, що тепер це всього 1,2 секунди.

Ми всі стали патологічними РДУшниками.

Через деякий час я поділюся історією, яка мене знову переконала, що Бог є.

Кортить вже, але процес ще йде.

Але Бог є. Просто він не діє "одразу", як нам хочеться.

Ефект, скажімо так, накопичувальний. І не працює без докладання зусиль.

І головне ніколи не розчаровуватись в ньому.

Євген щойно дав мені інсайт:

"Ти отримуєш те, на що наважився. Не те, що заслужив, а те, на що наважився".

Ділюся з вами :)

Чоловіки косяком валять на консультацію.

А ви кажете, їм пофігу.

А от не пофігу.

Ми дуже сильно переживаємо.

Жінкам на замітку ☝️

А взагалі.

Стосунки можуть бути легкими і веселими.

Можна займатися дурнею разом, можна сміятися та жартувати.

Бувають і інші періоди. Але зараз ми не про них :)

Добрий ранок!

Іноді пишуть запитання щось типу:

— Він мені подзвонив і сказав (тут якась фігня)... Що це означає?"

— Не знаю, — кажу, — запитайте його.

— Я не можу нічого довідатись.

— А я, бл.., можу! — хочеться написати мені.

Але не пишу :)

Ще багато чому треба навчитися.

Бо на тих нечастих консультаціях спостерігаєш, як людині стає все легше - вона починає посміхатися.

А тобі починає все сильніше давити голову.

Мабуть і добре, що вони поки що нечасті 🤪

Але ви приходьте 🤫

Я ж мушу стати сильніше 💪

Отакі зазвичай кажуть про меркантильність жінок)

Отакі реально підбішують)

В Естонії серед нацменшин найбільше руських. На другому місці українці. Далі азербайджанці.

Так от, і руські, і українці, які тут народилися або дуже довго живуть, вони стали схожими на естонців.

Стали менш емоційними та більш витриманими. Вони більше закриті.

Тому в школі наш український клас дуже виділяється на фоні інших.

Дуже гучний, некерований, навіть моя донька не може терпіти такий шум.

Сьогодні ходив писав заяву на відрахування зі школи, і секретар поділилася враженням.

Каже:
— Ну дуже емоційні, гарячі прямо діти. От прийшла новенька до нас - Мілана. Якось залітає до мене і гучно питає: "Добрий день! Де в мене зараз урок естонської?"
- Мілана, кажу, я не твій секретар. Подивися розклад на сайті.
- Ну і що, ви що, не можете глянути?
- Ні.
- Ну, наберіть мого тата або маму! А, ладно...

Не зміг побачитися з другом, якого бачив за все життя один раз.

Ми здружилися ще в так званому Живому Журналі в 2010-х роках.

Вперше побачилися у 2014-му.

Він купив кроватку моїй доні.

И от зараз ми знаходимося всього в чотирьох годинах один від одного.

І не змогли плани підлаштувати.

"Чому в мене тільки два ока?"

"Я ж казала, лореаль вже споганився"

Обожнюю дивитися на дружину, коли вона опиняється у магазині декоративної косметики.

Бігає, щось вишукує, наносить на себе, витирає, вибирає, знову наносить.

Ділиться зі мною. А я дивлюся на неї і посміхаюся.

Приходили у ТЦ зовсім за іншим. Але хіба я можу не купити їй щось, якщо вона така щаслива?

100 євро як не бувало, я без роботи, попереду переїзд в іншу країну, грошей лишилося на три тижні, а я п'ю з нею каву та дивлюся на її посмішку.

Ну хіба є розум в моїй голові? Нема. А щастя і кохання є.

І я точно знаю, що все буде добре. З усім впораюся. Бо є для кого.

Я пару місяців назад вів бюджет, щоб розібратися, що куди йде.

На себе витрачаю до 5% заробітку.

В основному це кава та смаколики.

Одяг купується рідко та якщо розмазати на рік, то вписується в 5%.

Іноді можуть бути додаткові трати, якщо техніка зламалася.

Добрий ранок )

Дивіться, знову сексизм.

Є ж розуміння, що умови для жінки мають бути краще.

Ну і ще, звичайно, це доводить, що нам, чоловікам, багато не треба.

И що все в сім'ї ми робимо для жінки, для сім'ї.

Зараз шукаємо нову квартиру.

Рієлтор попросила фото кішки.

Бачить Бог, за кілька років я відповів кожному в особисті повідомлення.

От прям кожному. Я передивляюся періодично, кого міг пропустити.

Це десятки і десятки годин власного часу.

По-перше, щиро бажав і бажаю допомогти.

По-друге, мені важко відмовляти, коли людині погано.

Але зараз я вчуся відмовляти. Я не можу цілий день з кимось переписуватись та щось пояснювати.

Я готовий і далі відповідати. До того ж в Інстаграмі зараз хочу розвинути рубрику питань-відповідей через сторіз.

"Одне запитання — одна відповідь" — ще пару років назад ввів таке правило, а потім сам його порушив.

Я вчуся відмовляти, друзі.

Якщо потрібна довга розмова — це консультація.

Етап емоційного волонтера я вже пройшов.

І ще один момент давайте поясню.

Надання безкоштовної емоційної підтримки — небезпечне. Якщо емоційну підтримку отримує жінка, вона може банально закохатися в чоловіка, який це робить. Вона отримує енергію та хоче віддавати її у відповідь.

Зазвичай чоловіки-друзі надають таку підтримку, і, звичайно, очікують, що ці емоційні інвестиції колись окупляться. Але не майте сумнівів - чоловік так теж все більше прив'язується до жінки.

Стосунки за посередництвом грошей встановлюють рамки та слугують запобіжником від зародження неформальних почуттів.

Психолог або консультант надав підтримку та отримав за це винагороду.

Обмін енергіями стався.

Більше нічого нема. Всі залишилися в рамках.

Сподіваюся, що нікого не заплутав.

Буду радий допомогти!

Та з вдячністю прийму винагороду 🙏

Добрий ранок!

Всі люди, а особливо чоловіки, знаходяться постійно в ролях.

На роботі один. В компанії друзів другий. Коли вирішує якесь питання, третій.

Я навіть по-іншому себе веду в соцмережах.

Якщо ви бачите якісь різкі висказування, це значить воно спочатку вилилося з мене в Threads. Там треба робити різкі категоричні заяви, бо це соцмережа, де всі позбавляються негативу. І саме так пости розлітаються.

Взагалі, ви може помітили, що в мережі люди говорять те, що ніколи б не сказали в житті.

Зливають негативні емоції. Тому ми бачимо так багато, вибачте, срачів.

Але дім — це таке місце, де можна зняти всі маски та побути собою.

Тому чоловік повинен створити дома атмосферу, де жінка може бути собою.

І жінка має створити атмосферу, де чоловік може бути собою.

Запостив я цей пост в тредсі

https://www.threads.net/@gratedpie/post/DBbXVN3oWy9

І коментують тільки жінки. Я ж не помиляюся, доводять, що це все стереотипи?

Що взагалі вже давно є все унісекс і т.п. Навіть чоловічі стрінги.

От цікаво, це для чого? Це щоб підтягнутися до чоловіків?

Так і нема сенсу підтягуватися. Це жінка моральний орієнтир чоловіка. Але тільки тоді, коли вона залишається жінкою.

Я не розумію феномену. Що лежить в його основі?

Що за комплекси?

Ходили зараз з дружиною підбирали їй зимовий аромат парфумів.

Заодно вона і мені знайшла пару класних запахів. Я навіть не думав, що таке може подобатись.

Тонкий аромат табаку, диму та смаженого на кострі перцю і ще чогось такого невловимого, квіткового.

Не думав, що воно все разом може так класно пахнути. Суто чоловічій запах.

І от я думаю.

А що це за сексизм? Чого це є відділ з жіночими парфумами та відділ з чоловічими?

А якщо жінка хоче пахнути табаком?

А чоловік жасміном?

І одяг досі в магазинах сортується на чоловічій та жіночий.

Куди дивляться прогресивні активісти?

Реальна переписка )

Добрий ранок!

Ви вважаєте нормальним таке спілкування засновника банку з аудиторією?

Я вважаю, що український маркетинг дуже впав.

Але, якщо аудиторія це хаває...

Насправді бажання, щоб все йшло в руки саме - є у кожного чоловіка. Це нормально.

Ми ледащі. Піднімаємо зад тільки коли є ціль.

І от у нас була така історія, коли ми з друзями в юнацтві жартували, фантазуючі, щоб до нас під'їхали на машині дівчата. Вже п'яненкі та готові до пригод.

І одного разу ця історія сталася, але трохи не так.

Ми сидимо на лавочці, щось жартуємо.

Тут різко зупиняється біля нас жигуль.

Реве музика в середині.

З вікна висовується п'яна жінка років за сорок (нам було по 21 року десь).

Окидує нас оцінюючим поглядом та каже:

— Ну шо, поїхали?!

Секундна пауза. І ми як починаємо ржати.

Збулася фантазія! Ааааа!

Дуже яскравий момент )

Як думаєте?

Мені здається, сучасні жінки втратили мистецтво флірту.

Є дві крайнощі: або одразу показала все, що в неї поза зоною максимально відкритого декольте, або "пішов нафіг звідси, збоченець".

Нема отих півтонів, які підігрівають цікавість чоловіка.

У чоловіків зі свого боку інша болячка. Вони не готові докладати зусиль. Купив їй каву - вона дала, значить буду з нею деякий час. Не дала - пішла нафіг.

Отак і живемо.

І ще...

Ярлик "РСП" - це не прокляття жінок.

Це благословіння.

Це неймовірно ефективний фільтр для відсіювання мудаків.

За мотивами прочитаного в мережі...

Жінки не можуть зрозуміти однієї простої речі.

Коли чоловіки кажуть, що їм не потрібна жінка, не вірте.

Жінка чоловіку потрібна сильніше, ніж жінці чоловік.

Є фундаментальна різниця. Жінці потрібні стосунки. Чоловіку потрібна саме жінка.

А це вже дає широкі можливості для того, щоб обрати собі гідного чоловіка.

Жінка ставить умови чоловіку, а не чоловік жінці. Жінка дає зрозуміти чоловіку, якого чоловіка вона хоче бачити поруч.

Коли жінка шукає гідного чоловіка, вона не розуміє, що кожного козла, з яким вона була, вона була гідна.

Так, у неї є певні уявлення, яким повинен бути чоловік, але чому ж тоді вона пускає в своє життя тих, хто не підходить цим вимогам?

Пару днів назад читаю сповідь дівчини: "Ми разом три тижні, і він мені не підходить: у сексі ми з ним не сходимось, в поглядах на життя теж".

Стоп.

Три тижні, і вона вже все перевірила?

Секс став фастфудом, хоча це основна мотивуюча енергія чоловіка. На нижньому рівні це суто фізиологія.

На вищому - це рушійна сила чоловіка. Це його творча енергія.

У прагненні задовільнити себе та свої мрії про щастя, чоловік готовий досягати будь-яких висот.

На певному етапі він розуміє, що може бути щасливим тільки якщо щасливі його рідні. Іншого варіанту немає.

Все починається з бажання насолоджуватися жінкою на низькому рівні, а трансформується у насолоду від її присутності в його житті в принципі.

Саме сексуальна енергія відриває чоловіка від дивану.

І її можна трансформувати в бажання не просто хотіти жінку, а піклуватися про неї. Закоханність переплавити у кохання.

Але жінки ведуть себе так, ніби їм чоловік потрібний більше.

Вони поспішають. А то зіскоче з гачка.

В цих умовах у чоловіка нема шансів для трансформації. Адже він знає, що вона дуже залежна від його ставлення до неї.

Хоча має бути навпаки.

А я вважаю, що все псує термінлогія "патріархальний" або "матріархальний".

Описане в пості - просто адекватна відповідність власним природним ролям, де враховуються потреби обох сторін в шлюбі.

У фейсбуці є класна функція запрошення підписатися на сторінку для тих, хто поставив якусь реакцію на пост.

Тим, хто поставив злу мордочку, відправляю запрошення з особливим задоволенням.

Обговорення в чаті з одногрупниками проблеми сімейного відпочинку 🤣

Новини з іншого Всесвіту.

Meta звільнила 24 співробітники за неправильне використання талонів на харчування, - The Guardian

Працівники невеликих філій компанії щодня отримують ваучери на доставку їжі на суму $70, проте деякі використовували їх не за призначенням, а для придбання товарів для дому та косметики.

Одна зі звільнених зізналася, що витрачала талони для купівлі побутових товарів, незважаючи на зарплату $400 тисяч на рік. Жінка зазначила, що повідомлення про звільнення виглядало для неї «сюрреалістичним».

У Meta звільнення підтвердили, заявивши, що старанно працюють над пошуком інших можливостей для співробітників.

Щойно народилося...

Жінка завжди знає, коли вона не права. Але їй погано, якщо чоловік не зніме з неї цю відповідальність.

Як легко зараз отримати секс.

Чоловіку взагалі не треба докладати якісь зусилля.

Трошки позалицявся, і все...

За три тижні все перевірила.