Фрілансер UA

ВАМ НЕ ПІДІЙДЕ ФРІЛАНС, ЯКЩО...
(частина 2)

Говоримо далі про причини, чому фріланс може бути не варіант. Ну як говоримо... я говорю. А ви додавайте, не соромтеся. Отже, фріланс не для вас, якщо:

Ви не можете домовитися з рідними, щоб дали вам можливість працювати
Дивно, але в ХХІ ст. не всі розуміють, що можна бути вдома, але на роботі. Мені пощастило — ми з дружиною обоє фрілансимо й ніхто не каже: "Тю, та хіба це робота!"

Ви не вмієте виділяти час на відпочинок
Розваги, активний відпочинок, захоплення — абсолютно необхідні речі, щоб уникнути сумнозвісного вигорання.

Ви не любите те, що робите
Якщо вам ненависна ваша робота, але ви чомусь сподіваєтеся, що на фрілансі вона стане стерпніша — це марна надія. Стане ще ненависніша. Тому фрілансити краще в тій сфері, яка захоплює і приносить задоволення.

Це все мої суб'єктивні міркування, тож буду дуже радий, якщо ви теж висловитеся.

ВАМ НЕ ПІДІЙДЕ ФРІЛАНС, ЯКЩО:

Ви кидаєтеся у самостійне плавання без запасу грошей
Фріланс — не найстабільніша сфера, і доходи можуть бути не регулярно, особливо на початку. Якщо ви не маєте накопичень для підтримки свого балансу, може бути важко.

Ви не вмієте дисциплінувати себе й працювати за планом і розкладом
Думка про те, що фрілансер може спати до полудня і працювати по дві години на день, найчастіше хибна. Рідкісні унікальні професіонали можуть собі таке дозволити. Більшість же має працювати хоча б по 4-5 годин на день і вміти виконувати роботу вчасно. Якщо ви постійно зриваєте терміни виконання, успіху у фрілансі чекати не варто.

Ви не вмієте себе продавати
Фрілансер не має начальника, який скаже, що робити, і нарахує зарплату. Шукати клієнта, домовлятися, одержувати оплату й залагоджувати суперечності треба самому. Що краще ви продаєте себе, то більше у вас замовлень і вищий заробіток. Якщо маркетинг вам чужий, то й фріланс, імовірно — теж.

Ви не можете працювати без щогодинної кави й обговорення з колегами спільних знайомих
Якщо для вас головне в роботі не робота, а офісні плітки й перекури — фріланс вас знищить. Фрілансер має працювати, а не чесати язика об чужі стосунки.

І це ще не все, що може завадити успішній роботі на фрілансі. Розмову про це ми ще не закінчили...

ЯК ПОЄДНУВАТИ ОСНОВНУ РОБОТУ І ФРІЛАНС

Кайф фрілансу в тому, що можна самому планувати свій робочий день(ніч) і працювати там де хочеться(можеться).

Але всі досвідчені фрілансери радять не кидати зразу роботу й переходити на фріланс, а спершу зробити його «додатковою роботою». Так можна перевірити свої можливості, визначити, чи подобається спеціалізація, набути досвіду. А вже маючи досвід і клієнтів, переходити на постійний фріланс. Кілька порад для вдалої роботи під час «змішаного» періоду:

Опануйте свій час
Для фрілансу потрібен вільний час. Якщо основна робота забирає не весь день – чудово. Але якщо ви з роботи приїжджаєте десь о 20-й – доведеться серйозно подумати про графік. Виділіть під фріланс-проєкти хоча б 1-1,5 години у робочі дні й по 4-5 у вихідні. Для цього треба оцінити, на що ви марнуєте час і викинути зі свого життя цю шкідливу звичку. Час – найдорожчий і невідновлюваний ресурс. Це правда.

Пам'ятайте про баланс
Фріланс – це відповідальність, професійність, самовдосконалення і постійна робота над собою. Він забирає багато сил. Якщо це все накладається на основну роботу – так недовго й вигоріти. Тож навіть у таких, здається, нелюдських умовах, треба пам’ятати про відпочинок. Утім, якщо ваша фріланс-спеціалізація відрізняється від основної роботи й дуже вам подобається – кожен новий проєкт здатен стати відпочинком :)

Подумайте, як можна працювати менше й ефективніше
Буває таке, що хочеться братися за кожен проєкт, який пропонують. Але треба навчитися правильно оцінювати свої можливості й вигоди від нових замовлень. Якщо вони заберуть багато часу й не дадуть грошей, нового досвіду чи постійного клієнта – не варто за таке братися. Працювати менше й ефективніше = заробляти більше.

t.me/freelancerinua

Завдяки вашим донатам (по 50-100-200 грн) хлопці перед Різдвом отримали посилку з: солодощами, чаєм, кавою, стравами швидкого приготування. Це мої побратими, з якими разом воювали майже 2,5 року, тепер вони в іншому підрозділі в іншій місцевості. Але підтримувати й надсилати подарунки й тепло ТРЕБА.

Хто має бажання подарувати українським воїнам трохи підтримки — прошу долучатися ось тут: https://send.monobank.ua/jar/4BJdXDo3R3

Наступними посилками хлопцям поїдуть душ-пакети для миття у польових умовах, вологі серветки, солодощі, консерви, засоби гігієни.

Уже вдячний усім, хто приєднається. До речі, моїм хлопцям допомагають навіть канадські та американські українці 🙏🏻

Швеція, Швейцарія — яка різниця. Мова ж швецька? Швецька. Ну і всьо.

Я перегріб свою робочу пошту й знайшов другий різдвяний серіал! Називається "Король Різдва" і мені подобається більше, ніж "Снігопад". Дуже милий і добрий. Подивіться!

Зараз серед українців раптом стали модні адвентні календарі. Нічого, що більшість гадки не має, що таке Адвент — зате красиво. Новорічно.

Років давненько тому я брав участь у цікавому перекладацькому проєкті: перекладі норвезького різдвяного серіалу "Снігопад". Потім його десь показували на ТБ. Недавно книжка вийшла, за якою серіал знімали.

Знайшов тільки ось тут, може, ви ще знайдете, де подивитися. (Підказали, що є тут). У моєму перекладі тут 8 чи 9 серій. Пишіть, як вам. А я спробую згадати, як називається ще один такий серіал, який я перекладав.

Зараз тільки лінивий не говорить про те, що нам треба покинути бригадно-батальйонну структуру, і повернутися до дивізійної або корпусної. Мовляв, ОТУ і ОСУВ неефективні, придані батальйони й роти використовуються неправильно, через це багато втрат і мало результатів.

Про це пишуть і кажуть: комбриг «Азова» Редис, його НШ Тавр, заступник комбрига 3-ї штурмової Мосе і багато інших. Он навіть Стерненко з Бутусовим. Хоч вони до армії ніякого стосунку й не мають.

Я не штаб-офіцер, тільки штаб-сержант, але дістав чималий досвід служби в УПА (Українській паперовій армії) і останні скоро три роки — у Канц... вибачте, Нацгвардії. Спробуйте почути й мене.

Проблема не в тому, як називається з'єднання, об'єднання, угруповання: дивізія, корпус, ОТУ або ОСУВ. Дивізія — це кілька полків або бригад плюс окремі батальйони й роти. Корпус — кілька бригад і дивізій плюс окремі полки, батальйони й роти. ОТУ — той самий корпус, йому підпорядковані бригадні й батальйонні тактичні групи.

Кажуть, що в нас ОТУ командують ротами. Та ну облиште! Це буває дуже рідко. Хіба якщо це украй класна рота. Таких мало. А загалом придані роти підпорядковуються не ОТУ, а батальйонним тактичним групам, і через них — бригадним тактичним групам, як і придані батальйони (зазвичай НГУ й ТрО до бригадних груп ЗСУ). Або до БТГр механізованої чи десантно-штурмової бригади додають два-три батальйони НГУ чи ТрО й отримують бригадну тактичну групу (зведену бригаду).

Проблема не в тому, як це називається і як працює. Якщо ви назвете ОТУ корпусом і командувачем корпусу призначите якогось 'рандом' генерала — нічого не зміниться. Бо проблема — не в назвах структур, а саме в цих генералах. І трохи нижче — у полковниках.

У моїй бригаді зараз полковників більше, ніж батальйонів. І це ненормально. В Силах оборони наплодили полковників і генералів над міру. Тепер полковникам треба плодити нові бригади, а генералам — теж якісь посади. Ну от зробімо їм дивізії і корпуси, бо так і сидітимуть полковники в полковниках, а підполковники — у підполковниках.

А воювати ніхто з них не вміє! Починаючи від головнокомандувача. Закінчуючи комбригами (не всіма, але більшістю). І на солдатів, особливо піхоту, срали вони з висоти й ширини ОТУ, ОСУВ, ОК і далі аж до генштабу. Бо для них головне — правильні доповіді «нагору». І комбригами стають не за бойові заслуги, а за вміння добре вилизувати дупу старшого начальника.

А війна... Та якось владнається. Зрештою, полковник і генерал мають більше шансів вчасно втекти за кордон. А солдат... (див. вище).

А те, що нібито командири зведених бригад не цінують особовий склад приданих підрозділів, бо це «не свої» — то залежить від людських і командирських рис того комбрига. І ми знову повертаємось до запитання: як такі люди стають комполками й комбригами? І які з них виростуть комдиви й комкори?

Чому ставки приймають на 90 днів,
якщо фігурант обіцяв за 24 години?

Це епіграф. А допис про те, що одна з придбаних вашим коштом зарядних станцій уже воює на сході, поїхала в посадку прикривати РЕБом наших танкістів. Інверторний геник і екофло — найнеобхідніші атрибути зв'язківців і РЕБівців. Хлопці дуже дякують і просять не забувати про них і про те, що війна триває, вороги лізуть і далі.

Чому «одна з»

Поки ми збирали гроші, в підрозділі сталися певні зміни, які можна назвати переформуванням (див. допис вище). Коли сформований колектив розділяють, найчастіше це не покращує ситуації. Але ми з цим нічого зробити не можемо. Мої хлопці тепер не в одному підрозділі, а в кількох. Серед них є дві найбільші групи. От їм ми й вирішили купити ДВІ станції трохи меншої ємності. Краще забезпечити дві групи, ніж одну, подумали ми. Тим більше вибирати між рідними дуже важко.

Друга станція чекає своєї черги заступити на бойове чергування. Отакі справи. Дякуємо всім, хто долучився. Тримаймося!

Видно, що питання важливе, раз людина не спить у такий час. Треба щось порадити.

Для початку пропоную почитати посібник фрілансера-початківця, там є відповіді (суб'єктивні, звичайно) на чимало поширених запитань. Якщо не знайдете того, що шукали — будемо думати далі ;)

Переконаний, що й читачі можуть щось порадити в коментарях. Правда, колеги?

Збір закриваю. З урахуванням грошей, які нам передали готівкою, своєї мети ми досягли й зібрали навіть на кілька сотень більше. Дякуємо всім, хто пожертвував своїми тяжко заробленими — хто двома сигаретами, хто чашкою кави, а хто й тисячами гривень.

Маю до вас ось яку справу... Звичайно, добрі люди роблять добро заради добра. Але було б добре, якби добрих людей знали за їхніми добрими справами. Ми хотіли б згадати про наших доброчинців у звіті про придбання зарядної станції. Але не можемо когось називати без дозволу. Якщо ви не проти, щоб ваше ім'я згадали й подякували особисто вам — напишіть про це на пошту [email protected] або телеграм-боту @FreeLUA_bot. Неважливо, 10 грн ви задонатили чи 10 000 — будь-яка сума важлива, кожному з вас ми безмежно вдячні.

Можливо, це не останній збір на моїх каналах і сторінках. На жаль, війна триває, матеріальні засоби закінчуються швидко, допомога воїнам потрібна завжди. Думаю, скоро я опублікую перелік того, що ми постійно по кілька разів на місяць купуємо власним коштом, і ви побачите, що такі збори — не намагання щось здерти з зубожілого народу, виїхати на чиємусь горбу, а наслідок безвиході. Ми й хотіли б ні в кого нічого не просити (повірте тому, хто багато місяців провів на фронті: ловити прильоти в посадці в окопі легше, ніж просити у вас грошей), але не виходить. Тільки те, що ви нам привезете або ми самі купимо (за ваші гроші) — потрапить прямо до нас, а не хтозна-куди казна-кому.

Іще раз дякую усім за допомогу, за чуйність, за небайдужість. Віримо в перемогу!

Вітаю усіх причетних з Днем Захисників і Захисниць України! А причетні в нас майже всі, бо або так чи інак захищають, або чекають додому того, хто захищає. Здоров'я нам усім, фізичного й психічного!

Ну й востаннє пропоную поповнити нашу банку, або запросити знайомих, щоб вони поповнили. Буде дуже символічно, якщо збір ми закриємо саме в цей день.

Фото річної давності. Одне з останніх неокупованих сіл Луганської області, яке досі тримається. Тобто тримаються хлопці й дівчата, які його тримають. Хоча це надзвичайно важко. Важче, ніж людина може уявити.

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/7T3FmDAN3i

💳Номер картки банки
5375411222416914

На початку 2022 року кількість читачів цього каналу перевищила 7000. Це було значне досягнення для мене, мені було цікаво ділитися з людьми своїм досвідом і знахідками, допомагати, підказувати, вчитися у колег... І як це змінилося буквально за кілька останніх днів того лютого!

Досить довго я геть нічого сюди не писав, бо був на фронті й не знав, чи взагалі виживу — а якщо не плануєш жити, то навіщо тоді?.. Якщо чесно, у перші місяці повномасштабки я не розраховував прожити довше двох-трьох місяців. Але доля склалася так, що я досі живий. Не факт, що вона (доля) і надалі буде прихильна, але ніхто ж не забороняє сподіватися.

Сподівайтеся і ви. Ми заслуговуємо на краще. А вийде чи ні — то вже побачимо.

Фрілансер UA pinned «Знаєте, що цікаво? Ті, хто задонатив найбільше (10, 5 і 2 тис.) приховали свої імена, ми навіть не знаємо, кому подякувати. Якби кожен читач закинув усього по 50 грн., ми вже закрили б збір. Подумайте. Якщо ви не проти, щоб ми публічно подякували вам за допомогу…»

Знаєте, що цікаво? Ті, хто задонатив найбільше (10, 5 і 2 тис.) приховали свої імена, ми навіть не знаємо, кому подякувати. Якби кожен читач закинув усього по 50 грн., ми вже закрили б збір. Подумайте.

Якщо ви не проти, щоб ми публічно подякували вам за допомогу, напишіть в бота, коли і яку суму переказали. Усіх, хто виявить таке бажання, ми згадаємо у дописі зі звітом про придбання станції.

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/7T3FmDAN3i

💳Номер картки банки
5375411222416914

Дивитися сучасні серіали з українською озвучкою — саме "задоволення". Коли клошари й наркомани говорять, мов академіки з Інституту української мови — розумієш, що:

а) перекладач не має іншої можливості втілити свої художньо-літературні амбіції,

або

б) перекладач не шарить в українській, не знає різних рівнів і стилів мови, тому все перекладає так, ніби це твори Шекспіра.

На початку своєї перекладацької діяльності (а я долучився до перекладу щонайменше сотні фільмів і серіалів) зрозумів одну важливу штуку: не треба вкладати всім персонажам до вуст "вітаю", "даруйте", "перепрошую", "маєш рацію" тощо. А "how do you do?" лише дуже-дуже зрідка буває "як ся маєте?" (ох, це "як ся маєте"... Це такий яскравий маркер бутафорних українців!). Ну не можуть двірники, сантехніки, наркодилери, повії і слідчі говорити між собою, ніби Максим Рильський з аспірантом ІМФЕ. Цього не буває у житті — не треба тягти і в переклади серіалів. Краще залишити цей стиль для відповідних творів.

І стосується це не лише кіно, а й книжок. Байрона й Тільє не треба й не можна перекладати однаковими словами й одним стилем.

Українська озвучка кіно й серіалів має ще одну біду, крім перекладу: українські актори дубляжу й озвучки не вміють говорити українською. Ні-ні, вони здебільшого знають ЯК говорити, ЯК вимовляти. Але українською говорять лише в своїх театральних постановках. Вони не мають досвіду звичайного простого побутового спілкування на різні прості теми. Тому про борщ, прибирання у хаті, город чи поламану машину говорять як на сцені академічного драматичного театру. Причому в найгіршій редакції — Станіславського, який не вірить.

Сподіваюся, років за п'ять-сім це зміниться на краще. Якщо ми не про**емо всього, що маємо. Даруйте. Між іншим, як ся маєте?

Збір на зарядну станцію заглух, а до цільової суми ще далеченько. Залучаємо артилерію: продаю трофеї на сувеніри. Торги в режимі аукціону, перемагає той, хто пропонує більше.

Нагадаю, що можна й просто задонатити скільки не шкода (лінк у дописі вище).

Друзі й колеги!

Моєму підрозділу потрібна зарядна станція типу EcoFlow чи інша якісна. Це ви вже знаєте.

Також знаєте, що ми тут колективно складаємо копійочки в баночку.

🎯 Ціль: 45 000 ₴

Поки що зібрано 14 300 грн, ще 3500 грн передали готівкою. Це дуже далеко від ідеалу. Якщо маєте змогу й бажання — киньте кілька гривень і перешліть посилання своїм знайомим. Зарядна станція дуже потрібна й підвищує шанси хлопців на виживання.

ДЯКУЮ!

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/7T3FmDAN3i

💳Номер картки банки
5375411222416914

Наше з дружиною життя до 24 лютого 2022 року 😔

Любі друзі!

Підрозділу потрібна зарядна станція — велика павербанка типу EcoFlow чи інша якісна. На велику павербанку відкрили невеличку монобанку «На зарядну станцію».

Складаємо копійочки в баночку на зарядну станцію для бойового підрозділу.

🎯 Ціль: 45 000 ₴

За ці гроші ми зможемо придбати станцію на 1200 Вт-год. Якщо грошей не вистачить, купимо меншої ємності, хоч це й буде прикро. Сподіваємося, що вас не дуже обтяжить ще й наше прохання — розуміємо, що заклики донатити сипляться звідусіль, але й закривати потреби військових якось треба. Пробачте.

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/7T3FmDAN3i

💳Номер картки банки
5375 4112 2241 6914

Навіть раз усього на тиждень виходив би і був би щасливий.

Зі святою п'ятницею усіх причетних.

29 серпня – День пам’яті загиблих захисників України.

Ракета Х-101 прилетіла в Київське водосховище.

Миттєвості фріланського життя...

Рукою доїдає ввічливими шматочками.

Інспектор заперечує головою.

А то ще одне видавництво шукає собі редактора літературного. Не буду вже казати, що платити хочуть не смішні гроші, а вжасно смішні. Але от зразу попереджають: ми, мовляв, такі модерні й прогресивні, що мовних пуристів не дуже лю, тому давайте не робити «нумо» замість «давайте».

Проблема цього всього явища, яке зараз називається «українське книговидання», у тому, що прийшли до нього люди-неуки. Багато з них українську вчили тільки на філфаку (та ще, хай Бог милує, в імені Драгоманова або в імені Грінченка). І вчили абияк. Вони кажуть, що досконало знають українську мову, бо мають філдиплом і пам'ятають, що «давайте» — росіянізм, а замість нього є слово «нумо». От тільки це «нумо» їм таке селянське, що «давайте» без нього.

Це біда. Бо насправді:

«Давайтє пойдьом» — нумо «ходімо»
«Давайтє сдєлаєм» — нумо «зробімо»
«Давайтє спойом» — нумо «заспіваймо»
«Давайтє посмотрім» — нумо «погляньмо, подивімося, зирнімо, перегляньмо»
«Давайтє обговорім» — нумо «обговорімо»
«Давайтє подумаєм» — нумо «подумаймо, обміркуймо, поміркуймо»
«Давайтє посідім» — нумо «посидьмо»
«Давайтє нарісуєм» — нумо «намалюймо»
«Давайтє подождьом» — нумо «почекаймо»...

...і ще тисячі варіантів. Без «нумо».

І це лише один крихітний епізод, який змушує мене, мов набірника Йоганнеса з оповідання Германа Гессе, хапатися за голову. Я розумію, що це все, це кінець літератури як мистецтва, кінець художнього слова. Далі — суцільний тігтог.

https://vm.tiktok.com/ZMrUm58Xo/

🙌🏻8 платформ для пошуку проєктів або фрилансерів у сфері IT та дизайну👇

1. Toptal — це біржа для висококваліфікованих фрілансерів у сфері розробки програмного забезпечення, дизайну та управління проєктами. Вони відбирають тільки топових спеціалістів.

2. Freelancer — одна з найбільших і найпопулярніших бірж фрілансу в світі, де можна знайти проєкти на будь-який смак і напрям.

3. Guru — ще одна популярна платформа для фрілансерів, яка пропонує широкий вибір замовлень у різних сферах.

4. Twago — базується в Німеччині і відома своїми послугами для фрілансерів та агентств, пропонуючи проєкти різної складності.

Для дизайнерів:
Якщо ви спеціалізуєтесь на дизайні, вам сюди:

1. Behance — ця платформа переважно для дизайнерів, де можна демонструвати свої роботи та знаходити проєкти.

2. Dribbble — популярний ресурс для дизайнерів, де також можна знайти замовлення та проєкти.

Додаткові варіанти:
Якщо ви розробник, подивіться ці сайти:

☑️Stack Overflow Jobs — платформа, спрямована на розробників, де вони можуть знаходити вакансії та замовлення для аутстафу.

☑️Fiverr — це платформа, де спеціалісти пропонують свої послуги на різні теми, включаючи ІТ та розробку.

Ці платформи можуть стати вашою точкою старту. Та, якщо вам подобається переймати досвід інших, вже скоро ми підготуємо допис і розповімо, де знаходять замовлення 90% аутсорсингових IT-компаній.