⚡️Energy Lawyer⚡️

Energy: Weekly the Best

Найцікавіше із новин про енергетику

🔹 Чи вважаєте ви за доцільним звільнення міністра енергетики? Детальніше

🔸Що з НПЗ на росії? Детальніше

🔹НКРЕКП підвищує тариф на транспортування газу вчетверо. Детальніше

🔸Оракул енергетичних ринків з Далласа: «Стратегічна мета США – заблокувати росії експорт зрідженого газу». Детальніше

🔹Азербайджан-Болгарія - як співпрацюють по газу? Детальніше

🔸Бізнес аристократів. Україна відмовилась від «Газпрому» і отримала перший американський газ. Детальніше

🔹Закриття інформації про ціни на електроенергію протизаконне. Детальніше

🔸Деталі конкурсу на будівництво генеруючої потужності. Детальніше

🔹Як змінились ціни після підняття акцизу в преміальних мережах АЗК. Детальніше

🔸Українські виробники вже закачали до ПСГ 1 млн куб м біометану. Детальніше

#ЕнергетичнийГумор

👉ПІДПИСАТИСЯ НА КАНАЛ👈

Якщо напругу можна зрозуміти розумом, то струм - тільки відчуттям 😊

#ЕнергетичнийГумор

👉ПІДПИСАТИСЯ НА КАНАЛ👈

НКРЕКП підвищує тариф на транспортування газу вчетверо

У вівторок 30 грудня НКРЕКП на своєму засіданні розглядатиме питання про встановлення тарифів для ТОВ «ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ» на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на регуляторний період 2025 – 2029 років. За цією довгою назвою ховається підвищення тарифу на транспортування газу через газотранспортну систему більше, ніж вчетверо - з 148,99 грн за 1000 кубометрів до 602,36 грн за 1000 кубометрів.

Очевидно, що таке різке зростання зумовлено відмовою від транзиту російського газу, про що українська влада заявляла раніше. Доходів від транзиту не буде, а експлуатувати ГТС потрібно. Відповідно, і гроші на цю експлуатацію треба десь брати. Цей фінансовий тягар лягає на плечі кінцевого споживача газу.

Питання втрати української ГТС своєї проектної рентабельності, яка закладалася ще за часів СРСР, не нова. Я памʼятаю, коли так само різке зростання тарифів відбулося в 2019-му році, коли росія різко скоротила обсяг транзиту. Я ще тоді на засіданні НКРЕКП питав, чи задавався питанням оптимізації газотранспортної системи Оператор ГТС. Питання тоді залишилось без відповіді.

Ймовірно, що ніякої оптимізації проведено не було. І українська ГТС з пропускною здатністю 140 млрд кубометрів на рік, зараз буде практично порожньою. Але будь-яка технічна система, має експлуатуватися. Однак, на мою думку, сьогоднішнє підвищення має ряд необгрунтованих ознак.

1. Регулятор закладає норму прибутку Оператора ГТС на рівні 3%, про що зазначається в обгрунтуванні до проекту постанови.

2. Відсутня програма оптимізації роботи ГТС (виведення з експлуатації потужностей, що не використовуються, або використання яких недоцільне; оптимізація роботи, схем тощо). Тобто Регулятор підтримує позицію Оператора ГТС витрачати кошти без економічного сенсу.

3. Відсутні опубліковані статті витрат. Регулятор посилається на те, що це нібито конфіденційна інформація, і її розголошення може спричинити загрозу в умовах воєнного стану. Але, на мою думку, це слабкий аргумент. Бо, якщо Регулятор застосовує положення режиму воєнного стану, то вся економіка має бути переведена на воєнний стан (чого не було зроблено). А якщо у нас збереглися ринкові відносини і прозорість тарифоутворення - тоді треба публікувати всі статті витрат природного монополіста, яким є Оператор ГТС.

Збільшення тарифу на транспортування газу призведе до додаткових витрат споживачів у розмірі 1,6 млрд, що в умовах падіння виробництва та прибутків під час війни, може, в свою чергу призвести до зростання боргів на ринку газу та банкрутства виробничих підприємств.

👉ПІДПИСАТИСЯ НА КАНАЛ👈

Енергоатом закінчує рік без боргів перед Гарантованим покупцем

Можна дійсно похвалити Енергоатом за дотримання обіцянки, яка озвучувалась декілька разів протягом року. Компанія виплатила 100% платежів по ПСО для населення. Ба більше - компанія за останні 9 місяців погасила й борги попередніх періодів у сумі 17 млрд.грн.

Але говорити про хеппі енд в цій історії ранувато. Адже більша частина цих грошей – це неоплачений тариф на передачу. Тобто ще Укренерго має отримати гроші, щоб далі використати їх для покриття своїх витрат та оплату ПСО по ВДЕ.

Таким чином, в ланцюгу платежів одні борги перед Гарпоком закрились, але інші залишились. Відповідно, Гарпок не має змоги далі розрахуватись перед виробниками електроенергії з ВДЕ.

На цю проблему з розрахунками варто звернути увагу НКРЕКП та Міненерго. Бо немає зайвого часу, щоб в умовах значних обстрілів енергетики витрачати ще місяці на пошук грошей у різних учасників ринку, щоб нарешті вийти з боргової кризи на ринку електроенергії.

Хоча Укренерго на сьогодні не передбачало відключень, але цей хлопець сьогодні має комусь вирубити світло 😊

#ЕнергетичнийГумор

👉ПІДПИСАТИСЯ НА КАНАЛ👈

Цінові обмеження на ринку електроенергії руйнують економіку України

Сьогодні в НКРЕКП відбулися відкрите обговорення так званих прайс-кепів на ринку електричної енергії. Кожне таке обговорення - це перетягування канату між великими споживачами електричної енергії та її виробниками. Перші хочуть, щоб обмеження ціни були і були на якомога нижчому рівні, другі - щоб були підвищені на, як мінімум, економічно обґрунтований рівень, або взагалі зняті, як в Європі.

Прайс-кепи мають використовуватися для запобігання аномальному зростанню ціни на ринку електроенергії. І саме з такою ідеєю вони існують в країнах ЄС та запроваджувались на самому початку функціонування нового ринку електроенергії в Україні в 2019-му році. Бо тоді було лячно перед зміною моделі, яка працювала більше 20-ти років, і незрозуміло як працюватиме нова.

Пройшло вже 5 з половиною років,як працює новий ринок, а інструмент, який використовувався для запуску ринку, став інструментом регулювання цього самого ринку. Зламана основа ринкових взаємовідносин - вільне ціноутворення і балансування ціни шляхом попиту та пропозиції. Замість цього є Регулятор, який сам вирішує, яка ціна має бути, тим самим порушуючи баланс між учасниками ринку (що, до речі, є порушенням основної функції Регулятора, закладеному законодавством). Тому і ринок у нас умовний - ціна дуже часто, якщо не постійно, бʼється у стелю цінових обмежень (прайс-кепів) і ринок перебуває в стані стагнації.

Якщо до великої війни з росією наслідком такого державного регулювання була відсутність розвитку генеруючих потужностей (бо вони просто працювали на рівні покриття своїх операційних витрат і не заробляли на модернізацію та розвиток) та відсутність інвестицій в енергетику (крім ВДЕ, які отримували “зелений” тариф), то під час війни (зруйнована генерація) наслідком такої недалекоглядної державної політики є вже відсутність самої електроенергії.

Зруйновані теплоелектростанції відновлювати потрібно 5-10 років, якщо взагалі буде доцільність їх відновлювати. Будівництво розподіленої генерації, на жаль, залишилось лише лозунгом. Про утопічність ідей будівництва нових атомних блоків не говорив лише лінивий. А на цьому тижні міжнародні партнери публічно відхрестилися від цього, і Верховна Рада, в свою чергу, навіть зняла з розгляду законопроект про будівництво блоків на ХАЕС.

В таких умовах єдиним порятунком споживача є імпорт електроенергії. Але, за умови наявності цінових обмежень на ринку електроенергії України нижчих, ніж ціна на суміжних європейських ринках, комерційний імпорт є недоцільним - бо ніхто не буде купувати дорожче, щоб продавати дешевше.

Великому споживачу Уряд дав можливість прямого імпорту, і, відповідно, безперебійного живлення. А от малий і середній бізнес, аби вижити переходить на генератори, виробництво електроенергії на яких коштує в 4-5 разів вище ринкової. Відповідно, зростає ціна на їх товари чи послуги. Вже зростає вартість мобільного звʼязку, наприклад, та навіть перукарень.

Таким чином, НКРЕКП, нібито намагаючись захистити споживача, робить нам всім ведмежу послугу. Бо питання вже не стоїть скільки коштуватиме електроенергія. Питання стоїть чи буде вона взагалі, і чи буде працювати економіка країни.

👉ПІДПИСАТИСЯ НА КАНАЛ👈

Energy: Weekly the Best

Найцікавіше із новин про енергетику

🔹 Австрійська OMV поставила крапку у відносинах з газпромом Детальніше

🔸Данський політик став головою наглядової ради Укренерго. Детальніше

🔹Молдова заявила про надзвичайний стан - чи є небезпека? Детальніше

🔸Укрнафта - в ТОП-7 імпортерів дизелю у листопаді. Детальніше

🔹Ми не бачили стратегії, але є план: енергетика до 2050. Детальніше

🔸Що зміниться в графіках відключень? Детальніше

Energy: Weekly the Best

Найцікавіше із новин про енергетику

🔹 Призначено В.О. голови НАК НАФТОГАЗУ Детальніше

🔸 Виклики для української ГТС, коли зупиняться потоки російського газу. Детальніше

🔹НКРЕКП переглядає «прайс-кепи». Чи допоможе це зменшити відключення. Детальніше

🔸Які тарифи отримають в Укренерго та компаніях-обленерго? Детальніше

🔹путін тримається за експорт газу в Європейські країни Детальніше

🔸Віртуальний транзит. Як Кремль зможе відмивати гроші від експорту нафти і газу в Україні. Детальніше

🔹Стало відомо коли мають провести зелені аукціони у 2025-му році. Детальніше

🔸Скільки встановлено СЕС приватними домогосподарствами: рейтинг регіонів. Детальніше

🔹Хто став другою компанією, яка подає біометан до української ГТС? Детальніше

Україна зараз опинилась в абсурдній ситуації. Світло відключають щодня, а імпорт електроенергії, який міг би значно зменшити ці відключення, майже не використовується.

Чому так? Бо у нас на енергоринку є так звані прайс-кепи – цінові обмеження. Через них ціна електрики в Україні не відповідає європейській і це просто блокує імпорт. Зараз ми використовуємо імпорт лише на 12% від того, що могли б.

Наслідки цієї ситуації всі ми відчуваємо на собі. Через дефіцит електроенергії «Укренерго» змушена обмежувати споживання, і це означає, що нам вимикають світло. Якби не ці штучні бар’єри, частину цього дефіциту можна було б закрити за рахунок імпорту.

Рішення очевидне – потрібно переглянути прайс-кепи. Якщо ці обмеження приведуть у відповідність із європейськими цінами, ми зможемо імпортувати електрику, коли це буде потрібно. Це зменшить дефіцит і допоможе уникнути таких масштабних відключень.

Завтра НКРЕКП планує розглянути це питання. Вони могли це зробити ще минулого місяця, але чомусь не захотіли приймати рішення. Думаю, що вони зрушили з місця лише тому, що після останніх обстрілів ситуація з відключеннями світла погіршилась.

Зима вже тут, а навантаження на енергосистему тільки зростатиме. Якщо прайс-кепи не переглянуть, обмеження можуть стати ще жорсткішими. Регулятор має діяти зараз, щоб привести ціни до європейського рівня й розблокувати імпорт. Кожен день затягувань – це нові втрати для країни та збільшення відключень світла.

Тому дуже сподіваюсь, що НКРЕКП прийме правильне рішення, відриє процедуру і таки перегляне прайс-кепи, що допоможе стабілізувати нашу енергосистему в цей складний час.

👉ПІДПИСАТИСЯ НА КАНАЛ👈

Energy: Weekly the Best

Найцікавіше із новин про енергетику

🔹 Наступного тижня НКРЕКП може запустити регуляторну процедуру по прайс-кепам. Детальніше

🔸 Відсоток обовʼязково імпорту для підприємств знижено Детальніше

🔹 Аналіз законопроекту щодо застосування алгоритму розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання 11301-д. Детальніше

🔸 За що в ОВА подякували Зеленському? Детальніше

🔹 Провал третього пілотного «зеленого» аукціону. Детальніше

🔸 Погоджено незалежних членів наглядової ради НЕК «Укренерго». Детальніше

🔹 АрселорМіттал відклав Дюнкерк Детальніше

Аналіз законопроекту щодо застосування алгоритму розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання 11301-д (Частина 7 та загальні висновки)

Голова Комітету з питань енергетики та ЖКП Верховної Ради України разом з іншими народними депутатами вніс законопроект про внесення змін до Закону України “Про ринок електричної енергії" щодо застосування алгоритму розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання (реєстраційний номер 11301-д від 18.07.2024 року). 21 серпня 2024 року Верховна Рада України прийняла його за основу.

Цей законопроект містить чимало норм, тому аналіз його розділю на декілька частин (дописів).

Частина 1 тут 👉https://t.me/EnergyLawyerUA/556
Частина 2 тут 👉https://t.me/EnergyLawyerUA/557
Частина 3 тут 👉https://t.me/EnergyLawyerUA/567
Частина 4 тут 👉https://t.me/EnergyLawyerUA/569
Частина 5 тут 👉https://t.me/EnergyLawyerUA/570
Частина 6 тут 👉https://t.me/EnergyLawyerUA/571

Щодо відкриття захищеними споживачами та споживачами, об’єкти яких визначені як об’єкти критичної інфраструктури рахунків зі спеціальним режимом використання та розрахунків з них, слід відмітити наступне.

Відповідно до п. 69 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії», поточний рахунок із спеціальним режимом використання - рахунок, відкритий в уповноваженому банку і призначений для забезпечення проведення розрахунків відповідно до цього Закону.

Відповідно до абз. 14 п. 6 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про ринок електричної енергії», до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать затвердження переліку поточних рахунків із спеціальним режимом використання. Відповідно до абз. 6 п. 7 – встановлення (зміна) алгоритму розподілу коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання.

Порядок розрахунків на ринку електричної енергії регламентується ст. 75 Закону України «Про ринок електричної енергії».

Законодавцем не враховано додатковий обсяг навантаження на Регулятора, який буде створений відкриттям рахунків зі спеціальним режимом використання споживачами та затвердження (перегляду) алгоритмів використання коштів з цих рахунків.

Також пропоновані норми до Прикінцевих та перехідних положень щодо зарахування всіх коштів від здійснення господарської діяльності захищеного споживача та споживача, об’єкти якого визначені як об’єкти критичної інфраструктури, виключно на рахунок із спеціальним режимом використання такого споживача, а зарахування коштів від здійснення господарської діяльності захищеного споживача та споживача, об’єкти якого визначені як об’єкти критичної інфраструктури на інші рахунки забороняється, на нашу думку, суперечить нормам цивільного законодавства щодо вільного права здійснення господарської діяльності.

Пропонована норма якою порядок здійснення операцій за рахунками із спеціальним режимом використання захищеного споживача та споживача, об’єкти якого визначені як об’єкти критичної інфраструктури та алгоритм розподілу коштів з рахунків із спеціальним режимом використання захищеного споживача та споживача, об’єкти якого визначені як об’єкти критичної інфраструктури затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у паливноенергетичному комплексі, суперечить вже зазначеним нормам, закріпленим у ст. 6 Закону України «Про ринок електричної енергії», відповідно до яких повноваження щодо операцій з рахунків зі спеціальним режимом використання відносяться до Регулятора (НКРЕКП).

При цьому слід зазначити, що ні Конституцією України, ні законами України «Про ринок електричної енергії», «Про Кабінет Міністрів України», такими функціями Уряд не наділений.

Вважаємо за необхідне узгодити пропоновані норми законопроекту з діючими нормами права.

Зважаючи на викладений вище правовий аналіз вважаємо, що проект Закону України «про внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо застосування алгоритму розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання» (реєстраційний номер 11301-д) має бути допрацьований з урахуванням висловлених зауважень.

👉ПІДПИСАТИСЯ НА КАНАЛ👈

Аналіз законопроекту щодо застосування алгоритму розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання 11301-д (Частина 6)

Голова Комітету з питань енергетики та ЖКП Верховної Ради України разом з іншими народними депутатами вніс законопроект про внесення змін до Закону України “Про ринок електричної енергії" щодо застосування алгоритму розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання (реєстраційний номер 11301-д від 18.07.2024 року). 21 серпня 2024 року Верховна Рада України прийняла його за основу.

Цей законопроект містить чимало норм, тому аналіз його розділю на декілька частин (дописів).

Частина 1 тут 👉https://t.me/EnergyLawyerUA/556
Частина 2 тут 👉https://t.me/EnergyLawyerUA/557
Частина 3 тут 👉https://t.me/EnergyLawyerUA/567
Частина 4 тут 👉https://t.me/EnergyLawyerUA/569
Частина 5 тут 👉https://t.me/EnergyLawyerUA/570

Щодо повноважень постачальника «останньої надії» припиняти електропостачання об’єктів критичної інфраструктури, слід відмітити наступне. Правові та організаційні засади створення та функціювання національної системи захисту критичної інфраструктури регламентуються Законом України «Про критичну інфраструктуру». Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 1 цього закону, об'єкти критичної інфраструктури - об'єкти інфраструктури, системи, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам.

Отже, основним завданням діяльності критичної інфраструктури України є її безперебійна робота, в тому числі і безперебійне електропостачання об’єктів критичної інфраструктури. На мою думку, надання постачальнику «останньої надії» права припиняти електропостачання об’єктів критичної інфраструктури суперечить нормам Закону України «Про критичну інфраструктуру». Крім того, не визначено відповідальності за настання негативних наслідків, що можуть виникнути внаслідок знеструмлення об’єктів критичної інфрастурктури та суб’єктів, які понесуть таку відповідальність.

👉ПІДПИСАТИСЯ НА КАНАЛ👈

Аналіз законопроекту щодо застосування алгоритму розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання 11301-д (Частина 5)

Голова Комітету з питань енергетики та ЖКП Верховної Ради України разом з іншими народними депутатами вніс законопроект про внесення змін до Закону України “Про ринок електричної енергії" щодо застосування алгоритму розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання (реєстраційний номер 11301-д від 18.07.2024 року). 21 серпня 2024 року Верховна Рада України прийняла його за основу.

Цей законопроект містить чимало норм, тому аналіз його розділю на декілька частин (дописів).

Частина 1 тут 👉https://t.me/EnergyLawyerUA/556
Частина 2 тут 👉https://t.me/EnergyLawyerUA/557
Частина 3 тут 👉https://t.me/EnergyLawyerUA/567
Частина 4 тут 👉https://t.me/EnergyLawyerUA/569

Щодо порядку відключення захищених споживачів та повноважень органів державної влади у цих взаємовідносинах, слід відмітити наступне.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 5 Закону України «Про ринок електричної енергії», до повноважень Кабінету Міністрів України у сфері електроенергетики належить затвердження порядку забезпечення постачання електричної енергії захищеним споживачам.

Відповідно до абз. 7 п. 2 ч. 4 ст. 9 Закону України «Про ринок електричної енергії», на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, покладається здійснення державного енергетичного нагляду за дотриманням учасниками ринку (крім споживачів, не віднесених до особливої групи споживачів) вимог правил та інших нормативно-правових актів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, технічного стану електричних установок і мереж, а саме за дотриманням особливого режиму відключення та/або обмеження електропостачання захищених споживачів.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про ринок електричної енергії», центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, розробляє та затверджує правила про безпеку постачання електричної енергії, які є обов'язковими для виконання всіма учасниками ринку. Правила про безпеку постачання електричної енергії встановлюють мінімальні критерії безпеки постачання електричної енергії та повинні визначати заходи, обов'язкові до вжиття учасниками ринку (крім споживачів) для забезпечення безпеки постачання електричної енергії захищеним споживачам.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 Закону України «Про ринок електричної енергії» відключення захищених споживачів здійснюється з дотриманням вимог порядку забезпечення постачання електричної енергії захищеним споживачам, затвердженого Кабінетом Міністрів України, який визначає:
1) порядок складення переліку захищених споживачів;
2) порядок обмеження, відключення електропостачання захищених споживачів;
3) механізми забезпечення повної поточної оплати захищеними споживачами електричної енергії шляхом забезпечення попередньої оплати прогнозованого обсягу споживання електричної енергії та/або надання фінансової гарантії оплати спожитої захищеним споживачем електричної енергії власником такого захищеного споживача або в інший спосіб, передбачений законодавством.

Таким чином пропонована норма щодо повноважень постачальника останньої надії припиняти електропостачання об’єктів захищених споживачів та об’єктів критичної інфраструктури суперечить діючим нормам, що закріплені у ст.ст. 5, 9, 16, 60 Закону України «Про ринок електричної енергії». Вважаю за необхідне узгодити пропоновану та діючі норми між собою.

👉ПІДПИСАТИСЯ НА КАНАЛ👈

Аналіз законопроекту щодо застосування алгоритму розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання 11301-д (Частина 4)

Голова Комітету з питань енергетики та ЖКП Верховної Ради України разом з іншими народними депутатами вніс законопроект про внесення змін до Закону України “Про ринок електричної енергії" щодо застосування алгоритму розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання (реєстраційний номер 11301-д від 18.07.2024 року). 21 серпня 2024 року Верховна Рада України прийняла його за основу.

Цей законопроект містить чимало норм, тому аналіз його розділю на декілька частин (дописів).

Частина 1 тут 👉https://t.me/EnergyLawyerUA/556
Частина 2 тут 👉https://t.me/EnergyLawyerUA/557
Частина 3 тут 👉https://t.me/EnergyLawyerUA/567

Проектом закону пропонується доповнити ч. 12 ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» новою нормою права щодо повноважень постачальника останньої надії припиняти електропостачання об’єктів захищених споживачів та об’єктів критичної інфраструктури та ініціювати їх відключення.

Таким чином законодавець надає право знеструмлювати електроустановки захищених споживачів та електроустановки об’єктів критичної інфраструктури.

Слід відмітити, що статус захищеного споживача обумовлений впливом його роботи на виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Пропонована норма надає право постачальнику останньої надії та, відповідно, породжує обов’язок у оператора системи, до мереж якого приєднані електроустановки захищеного споживача або об’єкта критичної інфраструктури, відключити такі електроустановки, у разі звернення постачальника «останньої надії». При цьому не врегульована відповідальність настання негативних наслідків, зокрема виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру, що можуть виникнути внаслідок знеструмлення таких об’єктів.

👉ПІДПИСАТИСЯ НА КАНАЛ👈

Energy: Weekly the Best

Найцікавіше із новин про енергетику

🔹Розгляд питання щодо прайс-кепів перенесено за ініціативи Голови НКРЕКП. Детальніше

🔸Прогноз РДН грудня. Які перспективи? Детальніше

🔹Drill, baby, drill. Україна - лідер з буріння газових свердловин в Європі. Детальніше

🔸Куди мігрував газ, який газпроекспорт планував для OMV? Детальніше

🔹Коли навіть копійка має значення. Як Укрнафта купувала заправки Shell. Детальніше

🔸Обленерго будуть обмежені у публікації графіків відключень. Детальніше

🔹Проєкти закону про market coupling однозначно потребують доопрацювання. Детальніше

🔸Законопроект 11301-д. Коли оператори систем розподілу електроенергію матимуть право відключати споживачів. Детальніше

🔸Держгеонадра знову зупинила дію спецдозволів Smart Energy. Детальніше

Аналіз законопроекту щодо застосування алгоритму розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання 11301-д (Частина 3)

Голова Комітету з питань енергетики та ЖКП Верховної Ради України разом з іншими народними депутатами вніс законопроект про внесення змін до Закону України “Про ринок електричної енергії" щодо застосування алгоритму розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання (реєстраційний номер 11301-д від 18.07.2024 року). 21 серпня 2024 року Верховна Рада України прийняла його за основу.

Цей законопроект містить чимало норм, тому аналіз його розділю на декілька частин (дописів).

Частина 1 тут 👉https://t.me/EnergyLawyerUA/556
Частина 2 тут 👉https://t.me/EnergyLawyerUA/557

Проектом закону пропонується доповнити ч. 2 ст. 33 та ч. 3. ст. 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» пунктами 20 та 17 відповідно, згідно до яких наділити оператора системи передачі та операторів систем розподілу припиняти електроживлення електроустановки у разі несанкціонованого відбору електричної енергії.

Перш за все, вважаємо більш доцільним з точки зору розуміння термінів вжити «від’єднати електроустановки від електричних мереж» замість «припиняти електроживлення».

Далі, слід розуміти, що наявність або відсутність факту несанкціонованого відбору електричної енергії може бути предметом спору між споживачем та оператором системи. У разі недоведення оператором системи факту порушення споживачем норм права, що призвели до несанкціонованого (безоблікового) відбору електричної енергії з мереж оператора системи, для споживача жодних правових наслідків юридичної відповідальності не настає. Однак пропонована норма може створити умови, коли оператор системи, незалежно від факту доведення несанкціонованого відбору електричної енергії, матиме правову підставу відключити електроустановки споживача до вирішення спору. Це, в свою чергу, унеможливить нормальну роботу споживачів та дасть можливість операторам систем створювати додатковий тиск на споживачів, та, відповідно, зловживання монопольним становищем.

На мою думку, пропоновану норму слід допрацювати, визначивши випадки, в яких оператор системи матиме право відключити електроустановки споживача.

👉ПІДПИСАТИСЯ НА КАНАЛ👈

Energy: Weekly the Best

Найцікавіше із новин про енергетику

🔹Прайскепи в України - бути чи не бути? Детальніше

🔸Енергетична безпека понад усе. Як новий тариф на передачу може вплинути на системного оператора. Детальніше

🔹Хто взяв участь у другому пілотному зеленому аукціоні? Детальніше

🔸газпромекспорт призупинить поставки OMV. Фактори? Детальніше

🔹З наступного року Україна та Румунія можуть розподіляти перетин на JAO. Детальніше

🔸НКРЕКП схвалила проєкт постанови щодо підвищення тарифів на транзит газу. Детальніше

🔹Битва за світло: документальний фільм. Детальніше

Енергетична безпека понад усе. Як новий тариф на передачу може вплинути на системного оператора

У середу НКРЕКП буде схвалювати тариф на передачу для Укренерго. Регулятор на 2025 рік бачить тариф у розмірі 665 гривень за МВт*год. Це, можна сказати, щось середнє між існуючим тарифом та тим, який просило Укренерго. Відповідно покращення будуть, ймовірно, теж досить посередніми. Поки я бачу, що начебто закладені цифри не передбачають того, що у наступному році Укренерго продовжить накопичувати борги за послугу з ВДЕ. Це те, до чого завжди було багато зауважень.

Розрахунки перед виробниками з ВДЕ можуть бути близькі до повних, якщо не буде ексцесів та за умови забезпечення 100% зборів з боку Укренерго. Однак, з іншого боку, Комісія в цій версії тарифу на передачу помітно порізала статті витрат самого Укренерго. Зокрема, капітальні інвестиції.

Ще не відомо, як ми пройдемо зиму. Але у разі реалізації найгірших сценаріїв щодо обстрілів, Укренерго потребуватиме величезного обсягу коштів на відновлення. Якщо цих коштів не передбачатиме тариф, то у компанії не залишатиметься ніяких альтернатив окрім того, щоб під’їдати кошти, які передбачені на сплату послуги з ВДЕ. Відповідно, в такому разі борги перед Гарпоком за послугу з ВДЕ наступного року з’являться знову. Сподіваюсь, що Комісія не допустить цього і системний оператор не відчуватиме фінансової скрути.

Також НКРЕКП пропонує включити в тариф-2025 дефіцит минулих періодів - 2,3 млрд грн, який Укренерго зможе направити на покриття боргів перед ВДЕ або на інші цілі. Ця пропозиція вдвічі менша від того, що пропонувала сама компанія - 4,8 млрд грн. Це при тому, що у НЕК боргів за попередні періоди кратно більше. За 2022 рік борг компанії за послугу з ВДЕ складає 7,6 млрд грн, за 2023 – 3,7 млрд грн, а також з початку поточного року накопичено ще 17,1 млрд грн.

Отже, з тарифом на передачу Укренерго в частині витрат на ВДЕ на наступний рік можна сказати, що критичних проблем немає. Водночас залишаються конкретні питання до достатності тарифу на передачу в частині забезпечення функціонування Укренерго як системного оператора. А також до держави – коли буде хоча б драфт плану із переліком заходів та хоча б якимись термінами погашення заборгованостей перед ВДЕ.

👉ПІДПИСАТИСЯ НА КАНАЛ👈

Energy: Weekly the Best

Найцікавіше із новин про енергетику

🔹Видобуток газу в Україні у жовтні зріс до найвищого рівня з початку вторгнення. Детальніше

🔸Зима близько. ПХГ Європи витримають? Детальніше

🔹Судові спори споживачів з операторами систем розподілу електроенергії. Детальніше

🔸Імпорт електричної енергії. Чинники. Детальніше

🔹Ілюзіоністи газового ринку: як завершити транзит російського газу, не припиняючи його. Детальніше

🔸Хто керуватиме енергетикою в адміністрації Дональда Трампа, і що там робитиме Ілон Маск. Детальніше

🔹Які можуть бути тарифи на передачу та розподіл у 2025? Детальніше

🔸ТОП-5 імпортерів електроенергії за 9 місяців 2024 р. Детальніше

🔹Що вдалось та не вдалось у жовтні на ринку електроенергії? Детальніше

Географія наших перемог в суді у спорах з операторами систем розподілу електроенергії (обленерго) розширюється. Тепер Полтавська область.

Сьогодні Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду поставив крапку у спорі споживача електроенергії з АТ “Полтаваобленерго” про порушення ПРРЕЕ.

Суть справи.

Інспектори Полтаваобленерго прибули на обʼєкт Споживача на технічний огляд. Електроустановка - комплектна трансформаторна підстанція (КТП), або простою мовою - трансформаторна будка. Двері КТП, як і всі інші можливості доступу всередину опломбовані - це чітко видно на фото. Тобто Споживач мав доступ лише до оглядового віконця, в яке міг бачити лічильник для зняття показників. До самого вузла обліку доступу не мав.

Інспектори складають Акт технічної перевірки, в якому зазначають, що всі пломби на місці, вузол обліку опломбований. Знімають пломби, роблять технічну повірку трансформаторів струму і лічильників. Виявляється ніби-то, що 2 з 3-х вимірювальних трансформаторів струму дають похибку. Інспектори складають Акт про порушення ПРРЕЕ з формулювання - втручання в СХЕМУ обліку. Хоча законодавство передбачає зовсім інший порядок врегулювання цього питання.

Далі цікавіше…

Проводиться декілька засідань комісії обленерго, яка розглядає акти про порушення, на одній з яких, ЗА ВІДСУТНОСТІ Споживача, приймається рішення про необхідність проведення експертизи, що має забезпечити Споживач. Потім знову приїжджають на обʼєкт Споживача, знімають ці 2 трансформатори струму і передають їх по акту приймання-передачі енергетику підприємства нібито для проведення експертизи. При цьому питання для експертизи не зазначають. А це все вимоги законодавства.

Споживач звертається в декілька експертних установ. І лише ДП «Полтавастандартметрологія» надає відповідь, що може її провести. Але Полтаваобленерго пише, що… ДП «Полтавастандартметрологія» не є експертною установою.

Тим часом Полтаваобленерго, БЕЗ НАЛЕЖНОГО ПОВІДОМЛЕННЯ Споживача проводить засідання (повідомлення було направлено запізно і не в той населений пункт, де знаходиться Споживач), на якому затверджує Акт про порушення ПРРЕЕ і нараховує Споживачу вартість нібито необлікованої електроенергії більше, ніж на 1 мільйон гривень.

Ми звернулися до суду про скасування рішення комісії і довели в усіх трьох інстанціях наступне:

1. Ніякого втручання в схему обліку не могло бути фізично, оскільки пломби порушені не були і доступу не було.

2. Був порушений порядок призначення експертизи.

3. Був порушений порядок повідомлення Споживача про розгляд його справи на комісії.

Результат очевидний - судом рішення комісії Полтаваобленерго про затвердження Акту про порушення ПРРЕЕ скасовано.

👉ПІДПИСАТИСЯ НА КАНАЛ👈

Energy: Weekly the Best

Найцікавіше із новин про енергетику

🔹російські активи блокує НАК «Нафтогаз». Детальніше

🔸Позитив (і не тільки) у звіті Єврокомісії про український енергоринок. Детальніше

🔹Майбутнє транзиту газу через територію України - аналітики ворожать. Детальніше

🔸Буде доступно більше імпорту електроенергії з 1 грудня. Детальніше

🔹Нерезиденти на оптовому енергетичному ринку. Детальніше

🔸Як впав імпорт електроенергії у жовтні? Детальніше

Energy: Weekly the Best

Найцікавіше із новин про енергетику

🔹Які аспекти і чинники будуть впливати на ціну РДН в листопаді? Детальніше

🔸Епіцентр імпортуватиме електрику для власного заводу на Київщині. Детальніше

🔹Наступного тижня очікуємо на рішення ENTSO-E по імпорту. Детальніше

🔸Північний потік 2 запрацює? Детальніше

🔹Черговий суд між держкомпаніями на 6,5 млрд грн. Детальніше

🔸Чверть електроенергії на спотових ринках вироблена з газу. Детальніше

Energy: Weekly the Best

Найцікавіше із новин про енергетику

🔹Брудний бізнес. Коли природний газ стає шкідливішим за вугілля Детальніше

🔸Чому запропоновані НКРЕКП прайс-кепи не вирішать проблем в енергетиці? Детальніше

🔹Трейдер для ОПЗ. Хто допоможе українському виробнику добрив повернутись на експортні ринки. Детальніше

🔸«Епіцентр Дженерейшн» зможе торгувати електроенергією з Європою. Детальніше

🔹Як регіони починають опалювальний сезон? Детальніше

🔸БРСМ займеться видобутком газу. Детальніше

🔹Є альтернативний законопроєкт щодо обʼєднання ринків електроенергії. Детальніше

Чому запропоновані НКРЕКП прайс-кепи не вирішать проблем в енергетиці?

Нещодавно Нацрегулятор з енергетики провів слухання щодо перегляду прайс-кепів, або граничних цін, на ринку електроенергії. Сам Регулятор необхідність перегляду прайс-кепів пояснює тим, що це дозволить забезпечити стабільний імпорт електроенергії під час дефіциту взимку.

Але пропозиція Регулятора виглядає, м’яко кажучи, дивною. НКРЕКП пропонує збільшити прайс-кепи у денні години – з 11 до 17, коли навпаки в енергосистемі іноді буває надлишок електрики. А для вечірніх і нічних годин, коли може виникати дефіцит – прайс-кепи міняти не збираються.

Водночас майже всі представники енергетичної галузі в один голос кажуть, що прайс-кепи треба скасувати, або хоча б прирівняти їх до європейського рівня. Зокрема, представники і теплової, і "зеленої" генерації виступили за встановлення прайс-кепів на рівні європейських. Тоді як постачальники електроенергії взагалі за їх повне скасування. Тільки таким чином Україна зможе взимку стабільно імпортувати електроенергію з Європи.

Прайс-кепи дуже шкідливі. Від них не виграють ні споживачі, ні виробники електроенергії. Вони перешкоджають вільному імпорту електрики, коли ціна в Європі вище ніж в Україні. Також через них формуються борги в енергетиці.

Я вкотре повторю, що треба відмовлятись від радянських практик та зменшувати вплив держави на енергетику. Енергетичним ринкам потрібна подальша лібералізація, бо вільний ринок електроенергії допоможе посилити енергетичну безпеку України.

👉ПІДПИСАТИСЯ НА КАНАЛ👈

Energy: Weekly the Best

Найцікавіше із новин про енергетику

🔹Піке ціни РДН: причини/наслідки Детальніше

🔸Позиції учасників ринку щодо прайс-кепів на ринку електроенергії. Детальніше

🔹Аналіз законопроекту щодо застосування алгоритму розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання в частині визначення понять несанкціонованого відбору електроенергії. Детальніше

🔸Укренерго і новий голова. Які зміни/баланси/очікування Детальніше

🔹Аналіз законопроекту щодо застосування алгоритму розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання. Суперечність з Кримінальним кодексом. Детальніше

🔸Транзит російської нафти зріс на 37% - до 1,06 млн т у вересні. Детальніше

🔹Зміни в топ-менеджменті ДТЕК. Детальніше

🔸Суд Укрвугілля з Центренерго на півмільярда. Детальніше

Аналіз законопроекту щодо застосування алгоритму розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання 11301-д (Частина 2)

Голова Комітету з питань енергетики та ЖКП Верховної Ради України разом з іншими народними депутатами вніс законопроект про внесення змін до Закону України “Про ринок електричної енергії" щодо застосування алгоритму розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання (реєстраційний номер 11301-д від 18.07.2024 року). 21 серпня 2024 року Верховна Рада України прийняла його за основу.

Цей законопроект містить чимало норм, тому аналіз його розділю на декілька частин (дописів).

Частина 1 тут 👉https://t.me/EnergyLawyerUA/556

Окремо слід звернути увагу, що несанкціонований відбір електричної енергії за своєю правовою суттю є крадіжкою товару, яким є електрична енергія. Статтею 188-1 Кримінального кодексу України передбачено такий вид протиправної дії, як викрадення води, електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання. Так, відповідно до ст. 188-1 Кримінального кодексу України, викрадення гарячої або питної води, електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання без приладів обліку, результати вимірювання яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків (якщо використання приладів обліку обов'язкове), або внаслідок умисного пошкодження приладів обліку чи у будь-який інший спосіб, якщо такими діями завдано значної шкоди, карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони завдали шкоду у великих розмірах, караються позбавленням волі на строк до трьох років. Примітка. Шкода, передбачена цією статтею, визнається значною, якщо вона в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а у великих розмірах - якщо вона в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Отже, пропонована норма суперечить існуючій нормі Кримінального кодексу України.

Таким чином, на нашу думку, законодавцю слід чітко розмежувати поняття «викрадення електричної енергії» та «несанкціонований відбір електричної енергії» у разі, якщо таке розмежування можливе, а також визначити вид та міру юридичної відповідальності за вчинені дії.

👉ПІДПИСАТИСЯ НА КАНАЛ👈

Аналіз законопроекту щодо застосування алгоритму розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання 11301-д (Частина 1)

Голова Комітету з питань енергетики та ЖКП Верховної Ради України разом з іншими народними депутатами вніс законопроект про внесення змін до Закону України “Про ринок електричної енергії" щодо застосування алгоритму розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання (реєстраційний номер 11301-д від 18.07.2024 року). 21 серпня 2024 року Верховна Рада України прийняла його за основу.

Цей законопроект містить чимало норм, тому аналіз його розділю на декілька частин (дописів).

Проектом закону пропонується ввести новий термін: несанкціонований відбір електричної енергії. Так, відповідно до пропонованої норми, несанкціонований відбір електричної енергії – відбір електричної енергії за відсутності укладеного та діючого договору про постачання електричної енергії, або у разі самовільного під’єднання до електричних мереж оператора системи передачі або розподілу та/або з пошкодженими приладами обліку електричної енергії або поза охопленням приладами обліку споживача.

Також пропонується доповнити ч. 2 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» пунктом 21, відповідно до якого правопорушенням на ринку електричної енергії є несанкціонований відбір електричної енергії.

Слід звернути увагу, що відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», до правопорушень на ринку електричної енергії відносяться крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

Таким чином існуюча норма, закріплена п. 4 та пропонована є частково дублюючими, а частково – взаємовиключними. На мою думку, їх слід привести у відповідність.

👉ПІДПИСАТИСЯ НА КАНАЛ👈

Energy: Weekly the Best

Найцікавіше із новин про енергетику

🔹Скільки газу в ПСГ? Детальніше

🔸Викрадення та несанкціонований відбір електроенергії: чи є різниця? Детальніше

🔹Енергетичний бізнес хмельницької родини корупціонерів. Детальніше

🔸З біржі - за грати: як регулятори полюють на енергетичних шахраїв. Детальніше

🔹Гарпок розрахувався. За які періоди? Детальніше

🔸Як Рінат Ахметов шукає щастя на Заході і хоче заробити на європейській енергетиці. Детальніше

🔹Степан Козицький про плани буріння та видобутку в Західнадрасервіс. Детальніше

🔸Плавучим електростанціям бути Детальніше

🔹Зареєстровано законопроєкт по інтеграції ринків. Детальніше

🔸Диференціація тарифів на розподіл вимагає наукового обґрунтування та нормативного врегулювання. Докладніше

Викрадення та несанкціонований відбір електроенергії: чи є різниця?

Відбір електричної енергії за відсутності укладеного та чинного договору про її постачання або у разі самовільного під’єднання до оператора системи пропонується позначати новим терміном «несанкціонований відбір електричної енергії», який уважатиметься правопорушенням на ринку.

Чи є різниця між поняттями “викрадення” та “несанкціонований відбір” електроенергії з правої точки зору, а також розгорнутий аналіз законопроекту №11301-д читайте на сайті Національної асоціації адвокатів України за посиланням 👉http://surl.li/rpbljw

👉ПІДПИСАТИСЯ НА КАНАЛ👈

Диференціація тарифів на розподіл вимагає наукового обґрунтування та нормативного врегулювання

НКРЕКП може ухвалити будь-яке рішення про уніфікацію класів, навіть зовсім економічно необґрунтоване.

Питання диференціації тарифів на розподіл за класами напруги вимагає налагодження діалогу між бізнесом та регуляторними державними органами та пошуку шляхів науково-технічного обґрунтування та нормативно-правового врегулювання вказаного питання.

Більше читайте в моїй колонці на сайті gmk.center 👉 http://surl.li/kpyrmf

👉ПІДПИСАТИСЯ НА КАНАЛ👈

Energy: Weekly the Best

Найцікавіше із новин про енергетику

🔸Наступного тижня буде розпочато регуляторну процедуру по прайс-кепам. Детальніше

🔹Стратегічне партнерство з Америкою - бути? Детальніше

🔸Початок бізнес сезону в енергетиці відзначився початком серйозних судових спорів. Детальніше

🔹Пілотний аукціон Гарпоку - коли? Детальніше

🔸Хто купив 5 спецдозволів на користування нафтогазовими родовищами? Детальніше

🔹Ще один виробник електроенергії з ВДЕ позивається до росії. Детальніше

🔸 34 млрд грн боргу. Детальніше

🔹Український національний комітет Міжнародної торгової палати  (ICC Ukraine) провів круглий стіл «Диференціація споживачів електричної енергії  за класами напруги». Детальніше

Український національний комітет Міжнародної торгової палати  (ICC Ukraine) провів круглий стіл «Диференціація споживачів електричної енергії  за класами напруги»

У заході взяли участь Президент ICC Ukraine, Володимир Щелкунов, член Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг ВРУ Андрій Жупанин, представники великих виробничих підприємств, бізнес-асоціацій (Федерація роботодавців України, Укрцемент, Національна асоціація видобувної промисловості України та інші), представники операторів систем розподілу, наукових установ (НТУУ «КПІ», Інститут енергетики та автоматики НУБіП).

Всі учасники зійшлися на думці, що ідея уніфікації тарифів на розподіл за класами напруги, яка була ініційована раніше, не має під собою ніякого обґрунтування. Вирішили, що для уникнення майбутніх можливих необґрунтованих рішень органів державної влади, що можуть  зашкодити споживачам потрібно зробити дві речі:

1. Підготувати наукове обґрунтування поділу споживачів за класами напруги.

2. Прийняти зміни до Закону Украніи «Про ринок електричної енергії», якими закріпити класи напруги, критерії їх визначення та принципи тарифоутворенням.

Для реалізації зазначених кроків вирішили створити робочу групу на базі ICC Ukraine у складі представників органів державної влади (за їх згодою), бізнесу та наукових установ.

👉ПІДПИСАТИСЯ НА КАНАЛ👈

Початок бізнес сезону в енергетиці відзначився початком серйозних судових спорів.

Минулого тижня стало відомо, що ДП «Гарантований покупець» подало позов до Енергоатому. Предмет спору став борг НАЕК щодо оплати ПСО по населенню, в результаті чого Гарпок недоотримав 14,4 мільярдів гривень.

Насправді до цього все йшло. Адже Енергоатом давно обіцяє погасити борг, але поки динаміка майже непомітна.

Можливо цей позов Гарпоку якось упорядкує пріоритетність завдань для НАЕК тоді, коли весь ринок чекає на погашення боргів компанією.
Разом з тим, якось непомітно пройшла новина про позов НЕК «Укренерго» до Регулятора. Там справа стосується затвердження послуги «Укренерго» щодо послуги з ВДЕ за 2022 рік. А саме за період з березня по серпень.

Цей позов є досить дивним, оскільки НЕК не мав жодних претензій до розміру послуги, тоді коли її розрахував Гарантований покупець, погоджувало саме НЕК, а фінально затверджував Регулятор. Чому претензії з’явились саме зараз і чому компанія демонструє свою непослідовність – питання відкрите.
Якщо ж говорити про потенційні наслідки цього спору, якщо його виграє позивач, то це обернеться новою хвилею боргових проблем на ринку електроенергії. Простіше кажучи, Укренерго отримає можливість піти до Гарпоку та вимагати від нього повернення 0,8 мільярдів вже сплачених по послузі з ВДЕ коштів та не виплачувати 5,6 млрд, які нараховані, але ще не сплачені.

В результаті, виробники з ВДЕ не лише не отримають ці 5,6 мільярдів, а ще й будуть вимушені «повернути» сплачені їм 0,8 мільярдів. Або ж цю сплачену суму їм зарахують як погашення боргів за вироблену електроенергію з ВДЕ в інші періоди.

Об’єднує ці два позови те, що вони безпосередньо впливають на галузь зеленої енергетики. І якщо перший може покращити ситуацію з боргами в галузі та дати поштовх до будівництва нових потужностей, то другий позов, який я описав, на рівному місці відкриває нову проблему, яка активній розбудові ВДЕ тільки заважатиме.

Тому баталії навколо цих справ будуть чудовим маркером того, чи збирається держава взагалі вирішувати проблему величезного дефіциту потужності в енергосистемі, який в найближчі роки можна зменшувати виключно завдяки будівництву зеленої генерації.

👉ПІДПИСАТИСЯ НА КАНАЛ👈

Український національний комітет Міжнародної Торгової Палати - ICC Ukraine 27 вересня 2024 року об 11:00 запрошує на Круглий стіл «Диференціація споживачів електричної енергії за класами напруги».

До участі у заході запрошуються органи державної влади (Комітет з питань економічного розвитку та Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Верховної Ради України, Міністерство економіки України та Міністерство енергетики України, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), представники бізнесу та наукових установ.

Метою заходу є налагодження діалогу між бізнесом та регуляторними державними органами щодо питання класу напруги споживачів електричної енергії, пошук шляхів науково-технічного обґрунтування та нормативно-правового врегулювання вказаного питання.

Захід проводитиметься у змішаному форматі – офлайн та онлайн на платформі Zoom.

Якщо Ви бажаєте взяти участь у заході – просимо зареєструватися за вказаною формою https://forms.gle/YZPAND3BLL7EB7sx5

Energy: Weekly the Best

Найцікавіше із новин про енергетику

🔸Експорт російського газу буде припинено Детальніше

🔹Про енергокораблі не забули. Детальніше

🔸Аналіз законопроекту про спрощення приєднань до електричних мереж 11392 щодо терміну дій технічних умов. Детальніше

🔹Чи буде запущено ЗАЕС? Детальніше

🔸Компанія брата Шурми позивається у суді до росії. Детальніше

🔹Перша угода cPPA в Україні. Детальніше

🔸Який енергомікс у країн-сусідів? Детальніше

🔹Аналіз законопроекту про спрощення приєднань до електричних мереж 11392 щодо замовника будівництва мереж. Детальніше

Аналіз законопроекту про спрощення приєднань до електричних мереж 11392 (Частина 6 та висновки)

Голова Комітету з питань енергетики та ЖКП Верховної Ради України разом з іншими народними депутатами вніс законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення господарської діяльності (реєстраційний номер 11392 від 02.07.2024 року). 21 серпня 2024 року Верховна Рада України прийняла його за основу.

Цей законопроект містить чимало норм, тому аналіз його розділю на декілька частин (дописів).

Частина 1 тут 👉https://t.me/EnergyLawyerUA/539
Частина 2 тут 👉https://t.me/EnergyLawyerUA/541
Частина 3 тут 👉https://t.me/EnergyLawyerUA/543
Частина 4 тут 👉https://t.me/EnergyLawyerUA/545
Частина 5 тут 👉https://t.me/EnergyLawyerUA/546

Також потребує обґрунтування застосування вартості обрахунку авансу плати за потужність саме у валюті євро в той час, коли щороку НКРЕКП затверджує ставки приєднання до електричних мереж у гривні. На мою думку, було б більш доцільно визначати відсоток від ставки за приєднання у вигляді авансу.

Зважаючи на викладений вище правовий аналіз вважаю, що проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення господарської діяльності (реєстраційний номер 11392 від 02.07.2024 року) має бути допрацьований з урахуванням викладених зауважень.

👉ПІДПИСАТИСЯ НА КАНАЛ👈

Аналіз законопроекту про спрощення приєднань до електричних мереж 11392 (Частина 5)

Голова Комітету з питань енергетики та ЖКП Верховної Ради України разом з іншими народними депутатами вніс законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення господарської діяльності (реєстраційний номер 11392 від 02.07.2024 року). 21 серпня 2024 року Верховна Рада України прийняла його за основу.

Цей законопроект містить чимало норм, тому аналіз його розділю на декілька частин (дописів).

Частина 1 тут 👉https://t.me/EnergyLawyerUA/539
Частина 2 тут 👉https://t.me/EnergyLawyerUA/541
Частина 3 тут 👉https://t.me/EnergyLawyerUA/543
Частина 4 тут 👉https://t.me/EnergyLawyerUA/545

Законопроєктом-11392 пропонуєтся доповнити ч. 8 ст. 21 Закону України «Про ринок електричної енергії», відповідно до якої, замовник послуги з нестандартного приєднання з проєктуванням замовником лінійної частини має право бути замовником робіт з проєктування обладнання електричних мереж, будівельномонтажних, пусконалагоджувальних робіт лінійної частини приєднання та/або робіт зі створення потужності. У такому разі замовник на підставі отриманих технічних умов на нестандартне приєднання з проєктуванням замовником лінійної частини приєднання забезпечує розроблення та узгодження з оператором системи розподілу проектної документації на будівництво електричних мереж лінійної частини приєднання та/або робіт зі створення потужності, забезпечує виконання будівельномонтажних та пусконалагоджувальних робіт щодо будівництва електричних мереж лінійної частини приєднання та/або робіт зі створення потужності.

По-перше, у тексті законопроєкту з’являється визначення «створення потужності», яке наразі в Законі України «Про ринок електричної енергії» та/або інших законах або підзаконних актах відсутнє. Тому не є зрозумілим, про які саме роботи йде мова і що може бути в такому випадку предметом договору.

По-друге, наділення правом замовника бути замовником будівельно-монтажних та посуко-налагоджувальних робіт з будівництва електричних мереж породжує право власності на збудовані мережі. Нагадаємо, що саме велика кількість абонентських мереж, які з’являлись після приєднання об’єктів до електричних мереж, стало основною причиною змін до законодавства в електроенергетиці та газових мережах у 2012-му році, після яких оператори систем розподілу/передачі надавали послугу з приєднання, а право власності на новозбудовані мережі набували саме оператори систем, а не замовники.

Тому, на мою думку, внесення таких змін створить проблеми з питанням прав власності на збудовані та/або реконструйовані інженерні мережі, та, як наслідок – створить проблеми у їх експлуатації.

👉ПІДПИСАТИСЯ НА КАНАЛ👈

Аналіз законопроекту про спрощення приєднань до електричних мереж 11392 (Частина 4)

Голова Комітету з питань енергетики та ЖКП Верховної Ради України разом з іншими народними депутатами вніс законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення господарської діяльності (реєстраційний номер 11392 від 02.07.2024 року). 21 серпня 2024 року Верховна Рада України прийняла його за основу.

Цей законопроект містить чимало норм, тому аналіз його розділю на декілька частин (дописів).

Частина 1 тут 👉https://t.me/EnergyLawyerUA/539
Частина 2 тут 👉https://t.me/EnergyLawyerUA/541
Частина 3 тут 👉https://t.me/EnergyLawyerUA/543

Законопроєктом-11392 пропонується внести зміни до ст. 21 Закону України «Про ринок електричної енергії», а саме додати норму, відповідно до якої, технічні умови на приєднання, які є додатком до договору про приєднання, є чинними не більше трьох років з дня їх видачі незалежно від зміни замовника.

Перш за все, слід відмітити, що у Законі України «Про ринок електричної енергії» відсутнє визначення поняття «технічні умови». Таке визначення є у Кодексі систем розподілу, затверджений постановою НКРЕКП № 310 від 14.03.2018 та у Кодексі системи передачі, затверджений постановою НКРЕКП № 309 від 14.03.2018, що є підзаконними актами. Так, відповідно до вказаних підзаконних нормативно-правових актів, технічні умови на приєднання - комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта замовника, заявленого до приєднання до електричних мереж, які повинні відповідати його розрахунковим технічним і технологічним параметрам та меті приєднання (виробництво, розподіл, споживання електричної енергії) та є невід'ємним додатком до договору про приєднання. Також слід відмітити що Закон України «Про ринок електричної енергії» не містить визначення терміну «договір приєднання».

Тобто технічні умови не є самостійним документом, а є невід’ємним додатком до договору приєднання.

Таким чином, на мою думку, законодавцю слід внести визначення «договір приєднання», «технічні умови» до Закону України «Про ринок електричної енергії», а також, у разі визначення строку дії технічних умов не більше 3-х років – врегулювати строк дію договору приєднання, додатком до якого є технічні умови.

Також слід відмітити, що запропонована законопроєктом-11392 норма суперечить діючій нормі, закріпленій у ч. 7 ст. 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до якої, технічні умови є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника або підприємства, установи та організації, які надали такі технічні умови. Зміни до технічних умов можуть вноситися тільки за згодою замовника.

👉ПІДПИСАТИСЯ НА КАНАЛ👈

Energy: Weekly the Best

Найцікавіше із новин про енергетику

🔸Бінго у Кабміні. Детальніше

🔹Зміни в НЕК Укренерго Детальніше

🔸Аналіз законопроекту про спрощення приєднань до електричних мереж 11392 Детальніше

🔹Суд у Гаазі заарештував частку газпрому в нідерландській компанії. Хто позивач? Детальніше

🔸Інституції чи культ особи: справа Кудрицького як лакмусовий папірець якості державного управління Детальніше

🔹Як скоротився імпорт електроенергії у серпні? Детальніше

🔸Що кажуть учасники ринку про закупівлі газових установок. Детальніше

🔹Хто сидітиме у наглядовій раді державного енерготрейдера? Детальніше

Інституції чи культ особи: справа Кудрицького як лакмусовий папірець якості державного управління

Навмисно нічого не писав, поки крутилися інтриги навколо звільнення Голови НЕК “Укренерго” Володимира Кудрицького до завершення цієї історії. Відразу скажу, що мій допис - про право, а не про чутки, думки, емоції. Я нікого цим постом не підтримую і навпаки - не опускаюсь до безпідставних звинувачень на кшталт “все заради контролю фінансових потоків” (бо нема в мене таких підтверджень, навіть опосередкованих).

Я декілька разів бачився і спілкувався з Володимиром ще до великої війни. Він справив на мене враження людини зацікавленої в своїй роботі, чесної. Це було видно по його очах, які не бігали туди-сюди. Але допис, повторюсь не про нього, а про систему державного управління і ставлення суспільства в цілому та енергетичної спільноти до його звільнення.

Спочатку давайте розберемось з тим, звідки взагалі взялась ініціатива звільнити пана Кудрицького. В ЗМІ пишуть, що таке рішення було прийнято на Ставці Верховного Головнокомандувача. Дивно, адже згідно ст. 8 Закону України “Про оборону України”, Для забезпечення стратегічного керівництва Збройними Силами України, іншими військовими формуваннями та правоохоронними органами в особливий період може створюватися Ставка Верховного Головнокомандувача як вищий колегіальний орган воєнного керівництва обороною держави у цей період. Яке відношення має Ставка до управління НЕК “Укренерго”, якщо її функціями є керівництво військовими формуваннями та правоохоронним органами - не зрозуміло. Більше того, якщо подивитися на персональний склад Ставки 👉 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/72/2022#Text - то там немає нікого від енергетики.

Далі, давайте розберемось з наглядовою радою НЕК “Укренерго”. Якщо виходити з того, що Кудрицький дійсно припустився помилок, які призвели до його звільнення, то питання - куди ж дивилась наглядова рада? Чому наглядова рада не відреагувала на такі помилки, що аж Ставці Верховного Головнокомандувача довелося втручатися? А якщо помилки не було - то чому тоді наглядова рада виконала вказівку Ставки і звільнила Кудрицького? І як взагалі було оформлено таке доручення від Ставки до наглядової ради, зважаючи на функції Ставки, про що написано вище?

І нарешті давайте розберемось з самим Кудрицьким. Як пишуть у ЗМІ, наглядова рада НЕК Укренерго звільнила його ще вчора ввечері. Вже пройшла майже доба, а сам Володимир Кудрицький мовчить. Чому? Я припускаюсь двох варіантів: або він згоден зі своїм звільненням - згоден, що його звільнили за діло. Тоді навіщо було всі ці листи і пости підтримки писати, якщо людина сама не висловлювала свою позицію. Якщо ж він не згоден з рішенням наглядової ради - тоді виникають інші питання: чому не заявляє про своє незаконне звільнення, не каже, що оскаржить його до суду тощо. Якщо не згоден і проковтне - значить є такою ж частиною системи.

При всій моїй повазі до Володимира Кудрицького, я не вірю, що робота в НЕК “Укренерго” раптом обвалиться. Що прийдуть туди погані люди, виженуть всіх хороших і почнуть грабувати системного оператора. Я вважаю, що нам потрібно будувати інституції в країні, які б діяли прозоро. Щоб не було важливо призвіще керівника - а лише результати діяльності.

👉ПІДПИСАТИСЯ НА КАНАЛ👈

Аналіз законопроекту про спрощення приєднань до електричних мереж 11392 (Частина 2)

Голова Комітету з питань енергетики та ЖКП Верховної Ради України разом з іншими народними депутатами вніс законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення господарської діяльності (реєстраційний номер 11392 від 02.07.2024 року). 21 серпня 2024 року Верховна Рада України прийняла його за основу.

Цей законопроект містить чимало норм, тому аналіз його розділю на декілька частин (дописів).

Частина 1 тут 👉https://t.me/EnergyLawyerUA/539

Законопроєктом-11392 пропонується внести зміни до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», яким поширити дію цього Закону на суб’єктів господарювання, діяльність яких підлягає державному регулюванню Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями.

В пояснювальній записці до законопроєкту-11392 жодним чином не зазначено яким чином такі зміни сприятимуть меті законопроєкту. Крім того слід відмітити, що такі зміни порушують принцип рівності усіх суб’єктів перед законом, закладений у Конституції України та численних міжнародних договорах, ратифікованих Верховною Радо України.

👉ПІДПИСАТИСЯ НА КАНАЛ👈