Данило Гетманцев

Виконавча рада Всесвітньої продовольчої програми (ВПП) ООН ухвалила проміжний стратегічний план для України на 2025-2027 роки із загальним бюджетом 2,1 млрд. доларів.
План передбачає:
✔️надання гуманітарної допомоги;
✔️підтримку цивільного населення;
✔️продовження процесу розмінування;
✔️зміцнення експортного потенціалу України в постачанні сільськогосподарської на світовий ринок.

🌐Допомога ВПП (продовольча та грошова) фінансується державними та приватними донорами – нині вона підтримується Бюро USAID з питань гуманітарної допомоги, Канадою, Хорватією, Кіпром, Чехією, Данією, Європейською Комісією, Фінляндією, Францією, Німеччиною, Ісландією, Японією, Федеративними Штатами Мікронезії, Норвегією, Польщею, Республікою Кореєю, Словаччиною, Словенією, Швецією, Швейцарією, Східним Тимором, Об’єднаними Арабськими Еміратами, Великобританією, США та приватними донорами (фізичними особами та корпораціями).

💸ВВП протягом 2022-2024 років надає українцям багатоцільову грошову допомогу (постраждалому від війни населенню в Україні, щоб допомогти людям задовольнити свої основні потреби – у продуктах харчування, засобах гігієни, предметах домашнього вжитку та речах першої необхідності); грошову допомогу сім’ям, які втратили роботу через війну, переміщеним особам або тим, хто постраждав від атак у певних районах поблизу лінії зіткнення; секторальну грошову допомогу та ваучерну допомогу, призначену для груп населення, які здебільшого відчувають негайну або тривалу відсутність продовольчої безпеки через прямі наслідки війни, а також економічні наслідки кризи на територіях, які були поблизу територій, що постраждалих від війни; додаткову грошову допомогу окремим незахищеним верствам населення України, що знаходяться під програмою соціального захисту населення (ті, хто отримують пенсію або державну соціальну допомогу в розмірі до 3250 грн.).
Окрім цього, ВПП є оператором програми Grain from Ukraine – закупівлі української аграрної продукції для країн, де є нестача продовольства та загроза голоду.

🇺🇦🤝🏻Вдячні Всесвітній продовольчій програмі ООН за послідовну політику підтримки українців та українок, постраждалих внаслідок розв’язаної росією повномасштабної війни!

❗️Це найбільші темпи зростання депозитів у гривні у цьому році.
В тому числі вклади корпоративного сектору зросли на 3,8%, домашніх господарств – на 0,3%.
💰На 1 листопада 2024 року портфель банківських депозитів у гривні сягнув 1,73 трлн. грн. , у валюті – 19,9 млрд. дол.
Отже, маємо більш впевнений притік гривневого фондування до банківської системи під кінець поточного року.
✔️Всього з початку війни гривневі банківські вклади підприємств зросли удвічі, населення – на 75%.  
Утім вірним буде і те, що темпи залучення коштів бізнесу і населення на банківські депозити у національній валюті суттєво сповільнились порівняно із минулим роком. Основні причини – скорочення відсоткових ставок, конвертація частини вкладів у валюту (інші активи) на тлі погіршення інфляційних, девальваційних очікувань.

#Цифра_дня
📈З початку війни гривневі вклади підприємств у банках зросли удвічі, населення – на 75%
Притік коштів бізнесу і населення до банківської системи триває.
За даними оперативної статистики Національного банку, у жовтні 2024 року банківські вклади резидентів у національній валюті зросли на 2,2% (+37,2 млрд. грн).

Вітаю довгоочікуваний реліз українського програмного продукту STALKER-2!!!
Це видатна світова перемога наших айтівців.

Попри війну, чисельні хакерські атаки русні, пожежу в Празському офісі, ви зайвий раз довели, що українці незламні та непереможні.

Ви найкращі!!!

📊Більшість банків мають зростання за всіма основними показниками діяльності, демонструючи:
▪️зростання активів (чисті активи по банківській системі +20,1% рік до року, р/р), насамперед, за рахунок вкладень в ОВДП і приросту кредитного портфелю.
▪️притік вкладів (кошти підприємств зросли на 21,2%, фізичних осіб – 17,7%, р/р),
▪️високу прибутковість (чистий прибуток за 9 місяців – 117,6 млрд. грн., +7,1% р/р попри підвищення ставки податку на прибуток)
▪️належну капіталізацію (на 1.10.2024 середнє значення показника достатності регулятивного капіталу по системі дорівнювало 16,5% при перехідному нормативі до кінця цього року -8,5%, тобто банки мали двократний запас регулятивного капіталу).

Лідери ринку за 9 місяців з початку року в цілому не змінились, проте певні зміни все ж мали місце.
💁‍♂️Інформація нижче у інфо-графіці (у дужках місце банку на 1 січня 2024 року).

✔️Топ - 5 банків за розміром чистих активів:
1. Приват (1) – 722,2 млрд. грн.
2. Ощад (2) – 403,8 млрд. грн.
3. Укрексім (3) – 270,2 млрд. грн.
4. Райфф (4) – 214,1 млрд. грн.
5. Укргаз (5) – 183,7 млрд. грн.
За перші 9 місяців року п’ятірка лідерів не змінилась. Найбільший темп приросту чистих активів у річному вимірі показав Ощад (+27,1%, р/р).

✔️Топ – 5 банків за розміром депозитного портфелю населення:
1. Приват (1) – 422,3 млрд. грн.
2. Ощад (2) – 200,9 млрд. грн.
3. Універсал/ Монобанк (3) – 75,9 млрд. грн.
4. Райфф (4) – 67,3 млрд. грн.
5. ПУМБ (6) – 52,7 млрд. грн.
У 2024 році із першої п’ятірки вибув СЕНС банк, місце якого зайняв ПУМБ. Найбільший темп приросту вкладів населення у річному вимірі показував Моно/Універсал банк (+35,3%, р/р).  

✔️Топ-5 банків за розміром чистого прибутку:
1. Приват (1) – 48,4 млрд. грн.
2. Ощад (2) – 11,8 млрд. грн.
3. Райфф (3) – 6,2 млрд.грн.
4. Укрексім (8) – 5,9 млрд. грн.
5. ПУМБ (5) – 5,2 млрд.грн.
Із першої п’ятірки вибув Укрсиб – його місце зайняв Укрексім.  41,2% загального чистого прибутку по банківській системі сформував Приват. За звітній період банкам нараховано 35,1 млрд. грн. податку на прибуток, що на 85% більше за аналогічний період минулого року.

✔️Топ – 5 банків за власним капіталом:
1. Приват (1) – 107,3 млрд.грн.
2. Ощад (2) – 39 млрд. грн.
3. Райфф (3) – 28,7 млрд.грн.
4. ПУМБ (4) – 22,9 млрд.грн.
5. Укрсиб (5) – 22,4 млрд. грн.
За перші 9 місяців п’ятірка лідерів за власним капіталом не змінилась. Найбільший темп приросту власного капіталу показав Приват, в якого цей показник збільшився на 29,1% (р/р). В цілому у річному вимірі власний капітал всіх банків зріс на 26,1% р/р (+81,2 млрд. грн.). На 1.10.2024 року всі платоспроможні банки, виконували нормативи достатності капіталу (регулятивного, І-го рівня, основного капіталу І-го рівня).

🏆🏦Лідери банківського ринку за ІІІ квартали 2024 року
На 1 жовтня 2024 року в Україні функціонувало 62 банки, в т.ч. 7 – держбанки, 14 – банки іноземних банківських груп, 41 – банки з приватним капіталом.

🔹У вересні Мотор-Банк (0,02% активів сектору) перекласифіковано з категорії приватних до групи державних внаслідок рішення суду про передачу державі активів підсанкційної особи – колишнього власника банку (Богуслаєва В.).

🇩🇰💸Данія виділить ще 1 млрд. крон українській оборонній промисловості.
Про це повідомила Прем’єр-міністерка країни Метте Фредеріксен під час свого візиту до Києва у 1000-й день від початку повномасштабної війни.
Данія продовжує демонструвати вражаюче лідерство у питаннях військової підтримки України.
У 2022 році Уряд Данії надав Україні 565 млн. євро військової допомоги.
Створений згодом спеціальний Данський Фонд на підтримку України передбачає покриття подальшої допомоги на період до 2028 року на загальну суму 8,5 млрд. євро, з яких видатки на військову підтримку у 2024 році мають скласти щонайменше 1,8 млрд. євро.

📑Данія стала четвертою країною після держав-членів G7 Великої Британії, Німеччини та Франції, яка ще 23 лютого уклала з Україною довгострокову двосторонню безпекову угоду.
Країна є одним з лідерів «авіаційної коаліції спроможностей», пообіцявши пожертвувати Україні 19 винищувачів F-16 (перші шість з яких були передані ще на початку серпня, і очільниця данського уряду підтвердила, що попереду ще дві партії).
💲Данія стала першопрохідцем у реалізації схеми інвестицій у виробництво зброї на підприємствах українського ОПК – профінансовані нею САУ "Богдана" з осені працюють у складі Збройних Сил України.

📝💸На початку минулого тижня стало відомо, що Міноборони та Мінстратегпром України уклали низку імплементаційних угод з Міноборони Данії на суму близько 535 млн. євро, завдяки яким державні та приватні підприємства вітчизняного ОПК поставлять ЗСУ самохідні артилерійські установки, ударні безпілотні апарати, протитанкову та ракетну зброю.
🇺🇦🤝🏻Вдячні керівництву та народу Данії за черговий прояв солідарності та допомоги, який зміцнить спроможність України давати відсіч агресорові!

💸Видатки загального фонду державного бюджету за 10 місяців склали 2657,7 млрд. грн.
Такі оперативні дані наводить Держказначейство.

Це на 310,6 млрд. грн. (+13,2%) більше, ніж за аналогічний період минулого року (по суті +1 місячне додаткове фінансування, адже у жовтні касові видатки з загального фонду державного бюджету склали 313,2 млрд. грн.).  

Куди було витрачено наші кошти:
💵1041,9 млрд. грн. (39,2% від загального обсягу видатків, +58 млрд. грн. (+5,9%) порівняно з січнем-жовтнем 2023 року) – на оплату праці з нарахуваннями, у тому числі на грошове утримання військовослужбовців – 789,9 млрд. грн.;
💵416,9 млрд. грн. (15,7%) – на оплату використання товарів і послуг, зокрема 228,7 млрд. грн. – на придбання військової техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту, пально-мастильних матеріалів, продуктів харчування тощо для Сил безпеки та оборони;
💵127,3 млрд. грн. – на фінансування реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення;
💵466,0 млрд. грн. (17,5%, + 41,8 млрд. грн. (+9,9%) порівняно з січнем-жовтнем 2023 року) – на соціальне забезпечення (виплату пенсій, допомог, стипендій), зокрема 226,2 млрд. грн. – трансферт Пенсійному фонду для фінансового забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій;
💵91,7 млрд. грн. – на соціальний захист дітей та сімей, громадян, які потрапили у складні життєві обставини, для підтримки малозабезпечених сімей, інших вразливих категорій;
💵29,6 млрд. грн. – на виплати житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу;
💵266,5 млрд. грн. (10,0%) – на субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям), зокрема 225,5 млрд. грн. – на придбання товарів для задоволення потреб ЗСУ;
💵18 млрд. грн. – на забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва (адміністратора програми «Доступні кредити 5-7-9%»;
💵243,6 млрд. грн. (9,2%, +56,1 млрд. грн. (+29,9%) порівняно з січнем-жовтнем 2023 року) – на обслуговування державного боргу;
💵147,0 млрд. грн. (5,5%, +21,3 млрд. грн. (+17,0%) порівняно з січнем-жовтнем 2023 року) – на трансферти місцевим бюджетам.

📊У 2024 році український товарний експорт перевищив минулорічні обсяги.
За оперативними даними Держмитслужби, це сталося днями – на 17 листопада Україна поставила закордонним споживачам товарів на загальну суму 36,3 млрд. доларів (за весь 2023 рік експорт становив 36,2 млрд. доларів).
Найбільше експортної виручки нам принесли наступні позиції:
🔸олія соняшникова, сафлорова або бавовняна – 4,4 млрд. дол.;
🔸кукурудза – 4,2 млрд. дол.;
🔸пшениця, суміш пшениці та жита – 3,4 млрд. дол.;
🔸руда та концентрати залізні – 2,5 млрд. дол.;
🔸насіння ріпаку або кользи – 1,7 млрд. дол.;
🔸проводи ізольовані, кабелі – 1,1 млрд. дол.;
🔸соєві боби – 1,1 млрд. дол.

Чи є досягнуті обсяги межею наших нинішніх можливостей❓
Переконаний, що ні.
Попри деяке уповільнення у жовтні, за 10 місяців 2024 року економіка зросла на 4,2 %. З січня повернули аграріям, які є нині основною експортною галуззю, для введення у господарський обіг 255 тис. га. сільськогосподарської землі.

Для подальшого зростання експорту необхідне:
✔️збільшення кредитування експортно-орієнтованих підприємств; нарощення обсягів страхування воєнних ризиків – для збільшення обсягів контрактування української продукції та залучення додаткових інвестицій (як засвідчило чергове опитування ЄБА, про яке я писав трохи раніше – попри війну бізнеси готові продовжувати інвестувати). За 10 місяців ЕКА підтримала експорт на 6,6 млрд. грн. – маємо зробити більше;
✔️посилення захисту Українського морського коридору, розбудова та розширення пропускної спроможності пунктів пропуску на суходільних кордонах з сусідами – адже ЄС наш стабільний торгівельний партнер №1;
✔️більше динаміки на шляху до запуску «промислового безвізу» – укладання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (АСАА).

Про проблеми розвитку кредитування.
Рекомендовано співробітниками НБУ та працівникам банківської сфери.
🔗 https://www.obozrevatel.com/ukr/ekonomika-glavnaya/analytics-and-forecasts/chi-e-dostatnimi-tempi-vidnovlennya-kredituvannya.htm

🤝🏻Україна та МВФ досягли домовленості на рівні експертів щодо шостого перегляду програми EFF
 
Маємо домовленості на рівні персоналу (Staff-Level Agreement, SLA) щодо чергового перегляду програми EFF. Це означає, що Україна виконала усі кількісні критерії на кінець вересня та структурні маяки за програмою, що підлягали оцінці.
✔️Домовленості за SLA має затвердити Рада виконавчих директорів МВФ, засідання якої з цього приводу очікується ближче до середини грудня. Після позитивного схвалення Україна отримає транш на суму близько 1,1 млрд. дол.
💵Загальне фінансування за програмою EFF сягне 9,8 млрд. дол.

👨🏻‍💻Як завжди, основні інсайти з прес-релізу щодо SLA:
 
▪ Макропрогноз і основні ризики. У 2024 році економічне зростання очікується на рівні 4%, утім воно сповільниться до 2,5-3,5% наступного року, відображаючи негативний вплив руйнування енергетичної інфраструктури та дефіциту робочої сили. Ризики для відновлення економіки залишаються надзвичайно високими через невизначеність, породжувану війною.
▪ Бюджетна і податкова політика.
🔹Зміни до бюджету-2024 та проект бюджету на 2025 рік відповідають параметрам програми EFF.
🔹Вступ у дію прийнятого податкового законопроекту (11416-д), що генерує 1,6% ВВП додаткових доходів бюджету у 2025 році, є обов’язковою умовою для затвердження перегляду програми EFF.
🔹Влада має бути готовою реагувати на фіскальні шоки наступного року, пропонуючи ефективні компенсатори, в т.ч. такі як підвищення основної ставки ПДВ.
🔹Влада має продовжувати зусилля щодо мобілізації внутрішніх доходів у рамках Національної стратегії доходів, зокрема через усунення існуючих можливостей для ухилення від сплати податків та покращення дотримання податкового законодавства. Необхідно прискоритись із реформуванням митниці та БЕБ відповідно до встановлених планів-графіків їх перезапуску.  
▪ Боргова політика. Після обміну єврооблігацій, основна увага  залишається зосереджена на реструктуризації решти комерційних зобов’язань, включно з ВВП-варрантами.
▪ Монетарна політика. Зважаючи на висхідні інфляційні ризики, пауза у пом’якшенні монетарної політики вбачається адекватною. Обмінний курс повинен продовжувати діяти як амортизатор і пристосовуватися до ринкових фундаментальних показників, тим самим допомагаючи зберегти зовнішню стабільність (міжнародні резерви). Має зберігатись зважений та поетапний підхід до валютної лібералізації відповідно до стратегії НБУ.
▪ Інституційні реформи. Прийняття закону про реформування Рахункової палати – крок у правильному напряму. Найближчі пріоритети, на яких здійснено наголос: вдосконалення кримінально-процесуального кодексу, створення нового Вищого адміністративного суду, вчасна публікація звіту про зовнішній аудит НАБУ, відновлення у грудні повного складу наглядової ради «Укренерго», незалежна оцінка наглядових рад основних держпідприємств енергетичного сектору (у першому кварталі 2025 року).

Більше деталей у прес-релізі МВФ
🔗 https://www.imf.org/en/News/Articles/2024/11/19/pr24425-ukraine-6th-review-sla

✅19 листопада 2024 року у Києві відбулися торги в рамках аукціону на радіочастоти.
За результатами мобільні оператори «Київстар», «ВФ Україна» та «лайфселл» отримали додатковий частотний ресурс строком на 15 років.
📲Всього на торги виставлялося 5 лотів: по два придбали компанії «Київстар» та «ВФ Україна», ще один був придбаний компанією «лайфселл».

💰У підсумку, держава отримає за ці ліцензії 2,9 млрд грн, що є тільки початком, оскільки після сплати вартості придбаних на торгах ліцензій до Державного бюджету  переможці розпочнуть активну розбудову своїх мереж на придбаних частотах, що означатиме додаткові капітальні інвестиції в обладнання та побудову мережі, відповідні робочі місця і як наслідок – додаткові податкові надходження для держави.

👨🏻‍💻Аукціону передувала тривала кропітка робота держави та бізнесу довжиною кілька років до якої також долучився і Комітет ВРУ з фінансів, податкової та митної політики про що я розповідав детально дещо раніше.
 
💁‍♂️Аукціон на частоти це вже другий за 2 місяці приклад прозорої реалізації великих державних активів після приватизації ОГКХ і яскравий приклад того, що не дивлячись на війну та інші супутні обставини держава спроможна ефективно та прозоро розпоряджатися державним ресурсом, забезпечуючи значні надходження до Держбюджету, а великий бізнес готовий і надалі інвестувати в розвиток нашої держави.

❗️Попри чергове шапіто від представників патріотичної опозиції, бюджет прийнято.
Борці за народ виглядають достатньо вгодованими🙂

Під зверненням до Генеральної прокуратури щодо бездіяльності правоохоронців у кейсі колишнього банку «Конкорд» підписалися 74 народних депутата. Могло бути більше, але підписання закрили за день.
Чому така підтримка і таке обурення? Поясню.
Причини дві.
По-перше, в цьому кейсі сконцентрувалось все те, що ми всі так щиро ненавидимо у клановій системі - її сутність - безкарність великих грошей. Коли, якщо ти на кілька місяців прострочиш сплату ЄСВ на зп у 2022 році, до тебе обовʼязково прийдуть правоохоронці. Але якщо ти відкрито та цинічно вкрадеш у держави десятки мільярдів на міскодінгу ігорки, твою справу швидко закриють і перед тобою вибачаться, а податкову суди не допустять до перевірки.
Кругова порука кланів - це те, що вбиває країну всі 30 років.
По-друге - війна. Великий злочин красти в людей у мирний час. Але красти в армії у війні - тяжкий, зухвалий і непрощенний гріх.

Тому ця справа, як і всі подібні стала для нас особистою. Бо, не здолавши ворога всередні, перемога зовні буде марною.

3️⃣Не здійснюватиметься передача реверсної дотації до державного бюджету з бюджетів територіальних громад, території яких в установленому Урядом порядку включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та для яких не визначено дату припинення можливості бойових дій або дату завершення бойових дій.
4️⃣Зменшуються доходи державного бюджету від ПДФО на 12,2 млрд. грн.
5️⃣Збільшуються видатки споживання за бюджетною програмою «Базова дотація» на майже 1,3 млрд. грн., зменшуються видатки споживання за бюджетною програмою «Додаткова дотація на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях України, що зазнали негативного впливу у зв'язку з повномасштабною збройною агресією Російської Федерації» на 1,0 млрд. грн.
6️⃣За загальним фондом започатковуються видатки розвитку за новою бюджетною програмою «Співфінансування проектів розвитку залізничної інфраструктури, зокрема тих, що реалізуються за рахунок структурних фондів Європейського Союзу» у сумі 128,2 млн. грн. (на таку ж суму зменшуються видатки резервного фонду).
7️⃣За загальним фондом збільшуються видатки розвитку за програмою «Наукова і науково-технічна діяльність наукових установ Національної академії наук України» (на 240,0 млн. грн.) та за програмою «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень» на 21,0 млн. грн. (за рахунок відповідного зменшення резервного фонду).
8️⃣Пропонується здійснити перерозподіл коштів між загальним і спеціальним фондами з метою залучення зовнішніх запозичень від Казначейства Великої Британії для підтримки обороноздатності України:
🔹у додатку №2 показник зовнішніх запозичень зменшити за загальним фондом на 90,0 млрд. грн. та збільшити за спеціальним фондом на таку саму суму;
🔹у додатку №3 видатки споживання за бюджетною програмою «Розвиток, закупівля, модернізація та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання» зменшити за загальним фондом на 90,0 млрд. грн. та збільшити за спеціальним фондом на таку саму суму;
🔹у додатку №8 передбачити залучення у 2025 році кредиту в обсязі 90,0 млрд. грн. від Великої Британії на реалізацію «Проекту з підтримки обороноздатності держави» (загальний обсяг кредиту – 2.258,0 млн. фунтів стерлінгів) за бюджетною програмою «Розвиток, закупівля, модернізація та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання».

👨🏻‍💻Цього тижня Верховна Рада розглядатиме проект Державного бюджету України на 2025 рік у ІІ читанні.
Нагадаю, що відповідно до частини 6 статті 159 Регламенту закон про державний бюджет приймається Верховною Радою до 1 грудня року, що передує плановому.

Хто регулярно читає мій Телеграм, то 11 листопада я давав посилання на колонку на «Главкомі», де я детально розібрав доопрацьований Урядом до ІІ читання проект бюджету.
✅Тепер про те, що власне було зроблено після цього колегами у Парламенті, і що рекомендується виносити на голосування.
1️⃣Пропонується залишити у загальних фондах бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад 64% ПДФО (з метою сталого проходження опалювального періоду 2024/2025 років та забезпечення своєчасних розрахунків за комунальні послуги та енергоносії у 2025 році додаткові надходження до загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад у розмірі 4% спрямовуються на проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ, інші енергоносії, які використовуються в процесі виробництва теплоенергії або іншого виду енергії, на підтримку підприємств з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії, централізованого постачання холодної води та водовідведення – замість субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію різниці в тарифах на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, послуг з централізованого водопостачання та водовідведення та підтримку підприємств, які надають такі послуги).
2️⃣Вперше передбачаються 10 нових субвенцій на загальну суму понад 18,7 млрд. грн. на реалізацію публічних інвестиційних проектів, з яких:
▪️у сфері освіти – 6 субвенцій на 11,8 млрд. грн. (у т.ч. на:
🔸модернізацію майстерень і лабораторій закладів професійної та фахової передвищої освіти, забезпечення енергоефективності, безпеки та інклюзивності освітнього простору – 540,0 млн. грн.;
🔸облаштування безпечних умов у закладах, що надають загальну середню освіту (облаштування укриттів і протипожежний захист), зокрема військових (військово-морських, військовоспортивних) ліцеях, ліцеях із посиленою військово-фізичною підготовкою, – відповідно 6,2 млрд. грн. і 500,0 млн. грн.;
🔸придбання обладнання, створення та модернізацію (проведення реконструкції та капітального ремонту) їдалень (харчоблоків) закладів освіти, зокрема військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв, ліцеїв із посиленою військово-фізичною підготовкою, – 960,0 млн. грн.;
🔸безперешкодний доступ до якісної освіти (шкільні автобуси) – 1,6 млрд. грн.;
🔸забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти у рамках проекту «Нова українська школа» – 2,0 млрд. грн.);
▪️у сфері підтримки ветеранів – 2 субвенції на загальну суму більше 4,4 млрд. грн. (з виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей осіб і осіб, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та потребують поліпшення житлових умов, – майже 4,0 млрд. грн.; з розвитку ветеранських просторів – 450,0 млн. грн.);
▪️у сфері охорони здоров'я – 1 субвенцію на суму 1.658,3 млн. грн.;
▪️у сфері соціального захисту – 1 субвенцію на забезпечення житлом дитячих будинків сімейного типу, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування на суму 833 млн. грн.

Ненавиджу пафос круглих дат.
У їх відзначенні - лицемірство і навіть зрада перед тими іншими, «не круглими» днями, в які ми втрачали, вірили, тримали удари і відповідали на них. І зовні і всередині.
І 1000й день війни нічим не відрізняється від інших днів війни.
Крім, можливо, наочності цифри, яка шокує, а згодом приміряє з даністю непомірно довгого строку втрат, болю, сліз, боротьби, твого життя, вкраденого в тебе. Строку, що насправді вимірюється не датами, а смертями людей, назвами сіл, кілометрами карт, тисячами облич, які ніколи вже не побачиш.
Тому в 1000му дні війни немає чого відзначати.
У 1000й день війни треба стояти і тримати удар, як тримав до нього, і як будеш тримати після. Без зайвого пафосу та героїзму.
Аж до Перемоги.