Данило Гетманцев @getmantsevdanil Channel on Telegram

Данило Гетманцев

@getmantsevdanil


Все про податки та закони від Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Електронна пошта: [email protected]

Мій профіль на FB: https://www.facebook.com/danil.getmantsev

Данило Гетманцев (Ukrainian)

Данило Гетманцев - це офіційний канал, де ви знайдете всю необхідну інформацію про податки та закони від Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики. Цей канал створений для того, щоб надавати корисні поради, новини та актуальні дані з цієї сфери. Приєднуйтесь до нас, щоб бути завжди в курсі податкових та правових питань в Україні! Якщо у вас є питання або потрібна консультація, можете зв'язатися за електронною поштою: [email protected]. Також не забудьте переглянути профіль Данила Гетманцева на Facebook за посиланням: https://www.facebook.com/danil.getmantsev

Данило Гетманцев

16 Feb, 06:04


Екологічна катастрофа в Україні, про яку майже не говорять:

🔻 Збитки для екології українські та міжнародні експерти оцінюють у 72 млрд євро.

🔻 Нині Україна – найзамінованіша країна світу: близько 160 тис. квадратних кілометрів, що приблизно дорівнює площі Греції.

🔻 Для повного розмінування території знадобиться близько 34 млрд євро, а роботи можуть тривати до 30 років.

🔻 З початку повномасштабної війни на мінах підірвалися близько 1000 цивільних. Серед жертв є діти.

🔻 За час великої війни пожежі, обстріли та незаконна вирубка призвели до втрати 1000 квадратних кілометрів лісів.

🔻 Внаслідок боїв значно зріс рівень викидів парникових газів. За оцінками експертів, через бойові дії в атмосферу потрапило близько 175 млн тонн CO₂ (дані станом на 2024 рік).

🔻 Окрім викидів CO₂, фіксується значне забруднення повітря: концентрація шкідливих речовин у небі над Києвом у 27 разів перевищує норму.

🔻 Ситуація з водоймами критична: витоки пального, хімікатів і потрапляння важких металів погіршують якість води та спричиняють загибель фауни.

🔻 Війна загрожує біорізноманіттю: бойові дії на морі призвели до загибелі 250 тисяч китоподібних. Загалом експерти відзначають, що війна ставить під загрозу існування близько 80 видів тварин. Заповідник «Асканія-Нова» на Херсонщині повністю вигорів – це 33 тисячі гектарів унікальної екосистеми.

Реальний масштаб екологічної катастрофи оцінити важко, проте очевидно, що для відновлення знадобляться величезні ресурси та багато часу. І, на жаль, не все вдасться повернути до попереднього стану.

Данило Гетманцев

15 Feb, 09:01


Мені здається у всіх цих фахових дискусіях, дивовижних гіпотезах і вражаючих пропозиціях відносно українських надр, ми всі повинні виходити з простого до банальності факту прямої дії статті 13 Конституції України, згідно якої українські корисні копалини та надра є об'єктами права власності Українського народу. І так, можуть бути передані в користування, але на умовах та в порядку, передбаченому Кодексом про надра, який на разі для цього передбачає аукціон.
Це ж стосується і вкрадених «у користування» різними «поважними людьми» родовищ раніше, які підлягають безумовному поверненню народу.
Працюємо аби цей процес прискорити.

І так, ми безперечно зацікавлені в залученні для видобутку корисних копалин інвестицій, передусім із США, але виключно з урахуванням інтересів Українського народу і без порушення закону.
Знаю напевно, що наш Президент це чітко розуміє. І вдячний за його принципову позицію!

Данило Гетманцев

15 Feb, 06:00


☑️🇪🇺Пройшов ще один важливий євроінтеграційний тиждень.
У Брюсселі відбулись двосторонні зустрічі представників України та Європейської Комісії в межах офіційного скринінгу відповідності українського законодавства праву ЄС у рамках двох розділів Кластеру 2 «Внутрішній ринок».

10-12 лютого пройшли обговорення за Розділом 28 «Захист прав споживачів та охорона здоров’я».
Європейським партнерам було представлено доповіді, які охоплюють такі питання:
▪️загальні принципи споживчої політики ЄС та України;
▪️захист прав споживачів;
▪️безпека продукції;
▪️лікарські засоби;
▪️косметична продукція;
▪️контроль над обігом тютюну;
▪️нерівність у сфері охорони здоров'я;
▪️антикорупційні заходи у сфері охорони здоров'я тощо.

13-14 лютого відбулись двосторонні зустрічі за Розділом 9 «Фінансові послуги», у ході яких обговорено наступні питання:
✔️банківські та фінансові конгломерати;
✔️інфраструктура фінансових ринків;
✔️ринки цінних паперів та інвестиційні послуги;
✔️страхування;
✔️стале фінансування;
✔️цифрові технології.

Такі двосторонні зустрічі в межах скринінгу є невід’ємною частиною переговорного процесу для вступу України до Європейського Союзу.

👨🏻‍💻Розраховуємо найближчим часом завершити консультації щодо складових Кластеру 2 «Внутрішній ринок», щоб якомога раніше відкрити переговори за ним після відкриття перемовин у рамках фундаментального Кластеру 1.

Данило Гетманцев

14 Feb, 13:43


#рейтингнайкращихплатників

⛽️Паливна індустрія має вирішальне значення для стабільності економіки та розвитку транспортної і енергетичної інфраструктури країни. Водночас, паливники різні.

І хоча завдяки роботі ДПС ситуація в галузі у 2023-2024 роках істотно покращилася, на ринку продовжують працювати аутсайдери, які активізували свої схеми з ухилення в цьому році.

🔴Все бачимо, за всім слідкуємо.
А сьогодні - про їх конкурентів, тих, хто є лідерами галузі зі сплати податків.

Лідерами у 2024 році є:

▫️ОККО
▫️SOCAR
▫️WOG
▫️Amic
▫️Альянс Ойл Україна

Серед виробників продуктів нафтоперероблення і добуванні сирої нафти:

◾️Укрнафта
◾️Укртатнафта

Своєчасна сплата податків підприємствами цієї галузі дозволяє забезпечити стабільність бюджету і фінансувати важливі проекти, що сприяють розвитку економіки та енергетичної безпеки.

Дякуємо підприємствам паливної галузі за їх відповідальний підхід до бізнесу та внесок у зміцнення економічної стабільності України!

Данило Гетманцев

14 Feb, 09:03


Час від часу пишу про так званий «тіньовий флот» росії, заявки якому фінансується вагома частина війни проти України.
Попри те, що західні держави періодично запроваджують та розширюють санкції проти нього, вводячи заборони та обмеження як для суден, так і для компаній-власників та постачальників послуг для них (зокрема, зі страхування) – система продовжує функціонувати як годинник.

Як з’ясувалось в ході розслідування нідерландського проекту Follow the Money, до якого долучились команди з дев’яти інших держав, під час повномасштабної війни власники, які є резидентами західних держав, поповнили «тіньовий флот» росії щонайменше 230 танкерами, які через свій вік та технічний стан мали піти на металобрухт, однак… отримали «друге життя», перевозячи російську нафту та нафтопродукти.
❗️Судновласники 21 з 35 країн, що ввели санкції проти Росії (!!!), продали свої танкери у «тіньовий флот» росії, заробивши загалом на цьому понад 6 млрд. доларів.
Після запровадження обмежень на імпорт російської нафти та нафтопродуктів та цінової стелі, вартість старих танкерів, які не шкода було використати для обходу санкцій, злетіла догори.

▪️Приміром, грецька компанія восени минулого року продала два 15-тирічні танкери, отримавши за них на 34 млн. доларів більше, ніж у 2018 році витратила сама на їх купівлю. Вже за місяць ці судна під прапорами Мальти та Панами, перебуваючи у власності компанії з Ханою Phuong Dong Petrol Transportation, прийняли на борт сиру нафту вартістю загалом близько 100 млн. доларів у балтійському порту Усть-Луга.

▪️Бельгійська компанія CMB.Tech виручила за п’ять своїх старих танкерів 135 млн. доларів. Як зазначили у компанії, «ми не знаємо, що відбувається з суднами після продажу, і знати це не входить до наших обов'язків. Кому покупець перепродає судно, як він ним керує – легально чи нелегально – це не в нашій компетенції». Business as usual…

Танкери – це не мікросхеми, не станки, не побутова техніка, не автомобілі, їх неможливо «непомітно» купити-продати, розрахувавшись валізкою з «недружньою валютою». Тож коли робиться вигляд «а ми взагалі не в курсі», згадую класика – «не вірю»...

🧮За підрахунками команди, що вела розслідування, грецькі судновласники поповнили російський «тіньовий флот» 127 танкерами, британські – 22 суднами, німецькі – одинадцятьма, норвезькі – вісьмома.
Згодом ці танкери були оформлені у власність компаній з Індії, Гонконгу, В'єтнаму, Сейшельських островів тощо, склавши понад третину «тіньового флоту», який заробляє нафтодолари для росії.
За даними Центру дослідження енергетики та чистого повітря, за майже три роки повномасштабної війни росія отримала від експорту викопного палива понад 817 млрд. євро. І те, що не всі з них конвертувались у податки до її бюджету через те, що довелось «переплачувати» за нові танкери для тіньового флоту, відправляти у простій ті, що спалилися і опинились під санкціями, витрачати більше у вигляді плати за ризики тим, хто надає послуги – не тішить, адже ці «втрати» і близько не порівняні з тими коштами, які отримала росія на продовження кривавої війни.

Данило Гетманцев

14 Feb, 06:00


💲Експерти порахували орієнтовну ціну «безпеки Європи» у найближчі 10 років.
За оцінками Bloomberg Economics, додаткова потреба у коштах для забезпечення захисту України (як на час до закінчення бойових дій, так і після нього) та зміцнення власних сил оборони держав Європейського Союзу становить більше 3 трлн. доларів.

Калькуляцію складено з наступних компонентів.
1. «Найдешевше» обійдеться миротворча місія для України кількістю 40 тисяч військовослужбовців – приблизно 30 млрд. доларів.
2. Військова допомога для зміцнення українських Збройних сил коштуватиме близько 175 млрд. доларів (із застереженням – залежно від того, у якому стані вони перебуватимуть на момент врегулювання та яку територію їм доведеться захищати).
3. Левова частка додаткового фінансування припаде на модернізацію та зміцнення збройних сил держав Європейського Союзу, яке повинно піти на інвестування в оборонну промисловість, зміцнення східних кордонів, розширення систем протиповітряної оброни, створення запасів артилерійських боєприпасів та ракет, перебудову сил швидкого реагування тощо. Для цього знадобиться збільшити оборонні видатки з нинішніх приблизно 2% ВВП до 3,5% ВВП (сценарій «космонавтів» про 5% ВВП наразі не розглядається). Якщо фінансувати ці видатки за рахунок позикових коштів (а вільних у необхідному обсязі на горизонті не вбачається), то ця програма потягне на 2,7 трлн. доларів.

👨🏻‍💻Звісно, усі ці розрахунки досить умовні, але перші дві цифри не можна сприймати навіть як необхідний мінімум.

По-перше, коли йдеться про 40 тисяч «миротворців», то чомусь в розрахунки покладається потреба розташувати їх уздовж нинішньої лінії фронту (зіткнення), а це приблизно 1 тисяча км. Нагадаю, що усього протяжність кордону між Україною та росією – 2295 км. Морський кордон України – 1355 км. Звідки береться впевненість, що загроза може бути тільки з боку втричі меншої лінії фронту – загадка.
Щоб зрозуміти, наскільки нікчемна цифра 40 тисяч, треба подивитись – скільки військових забезпечують безпеку Південної Кореї по суті вздовж ДМЗ протяжністю вчетверо менше, ніж наша лінія зіткнення (241 км). Усього контингент – 28,5 тисяч військових (20 тис. – сухопутні війська, близько 7 тис. – військово-повітряні сили). Понад півтисячі танків та бойових броньованих машин (M1A1 Abrams, M2 Bradley), майже сотня пускових установок систем Patriot та ATACMS, близько 80 бойових літаків F-16C та A-10C Thunderbolt II. І маленьке «уточнення» – це: і) на додачу до Збройних Сил Південної Кореї; іі) проти «армії чучхеносців», яка все ж таки буде слабше тієї, що стоятиме за лінією зіткнення.

По-друге, 175 млрд. доларів на зміцнення ЗСУ протягом наступних 10 років – це 17,5 млрд. доларів на рік. Від початку повномасштабної війни протягом майже трьох років ми отримали військової допомоги на 126 млрд. доларів (і коли один з союзників говорить про 200+ млрд. доларів тільки від нього, то виходить, решта партнерів по Рамштайну у нас зброю виключно відбирали) – тобто у середньому 42 млрд. доларів на рік. Чи достатньо Україні нинішніх 42 млрд. доларів для тих завдань, які перед нами стоять? Абсолютно точно – ні. Не вистачає практично усього – від літаків та засобів ППО до бронетехніки та снарядів. Тож якщо виділяти у наступні 10 років у 2,4 рази менше – то навряд чи це можна буде вважати «зміцненням», особливо враховуючи, що значна частина техніки потрапляє до нас вже старою та тривало використовуваною, тож багато чого навіть у мирний час за ці роки доведеться списати.

Плюс-мінус можна погодитись хіба що з цифрою на переозброєння Європи, але за однієї поправки – що справжній стан наявної нині у наших європейських партнерів техніки дійсно є боєздатним, а не таким лише на папері.

Данило Гетманцев

13 Feb, 15:01


📈У січні інфляція в Єврозоні продовжила зростати.
За підсумками першого місяця 2025 року вона склала 2,5%.

💰🔺Споживчі ціни продовжують збільшуватись вже чотири місяці поспіль – після досягнення мінімуму (1,7%) у вересні 2024 року у жовтні зафіксовано їх зростання на 2,0%, у листопаді – на 2,2%, у грудні – на 2,4%, і ось ця тенденція плавно перейшла і на 2025 рік.

Базова інфляція (не враховуються ціни на енергоносії та продукти харчування) залишилась на рівні грудня (2,7%), у той час як енергоносії подорожчали у січні на 1,8% (після +0,1% у грудні).

Найбільша інфляція серед країн, які користуються єдиною європейською валютою, зареєстрована у:
▪️Хорватії – 5,0%;
▪️Бельгії – 4,4%;
▪️Словаччині – 4,1%
▪️Австрії – 3,5%;
▪️Литві – 3,4%.

Найменше зросли ціни у:
▪️Ірландії – 1,5%;
▪️Фінляндії – 1,6%;
▪️Італії – 1,7%;
▪️Мальті – 1,7%;
▪️Франції – 1,8%.

✔️Попри повзуче зростання інфляції, ЄЦБ 30 січня вчетверте здійснив пом’якшення своєї грошово-кредитної політики, адже економіка Єврозони потребує стимулювання на тлі повільних темпів її зростання (попередні оцінки за 2024 рік - +0,7%, прогноз на 2025 рік – +1,1%).

Данило Гетманцев

13 Feb, 12:02


#рейтингнайкращихплатників

🏎️Переходимо до автотрейдерів.

Сьогодні відзначаємо кращих платників податків, що торгують авто.

Лідерами у сплаті податків за 2024 рік стали:

ТОЙОТА-УКРАЇНА
АВТ БАВАРІЯ УКРАЇНА
ВІДІ АВТОСТРАДА
ВІННЕР ІМПОРТС УКРАЇНА, ЛТД
ПОРШЕ УКРАЇНА
АВТОКАПІТАЛ
АВТО ІНТЕРНЕШНЛ
УКРАВТО ГРУП
АВТОМОБІЛЬНИЙ ДІМ УКРАВТО УКРАЇНА
АВТОСАМІТ УКРАВТО
ХЮНДАЙ МОТОР УКРАЇНА
ЕМ ЕМ СІ УКРАЇНА
НІССАН МОТОР УКРАЇНА

❗️Податкові надходження дозволяють державі зміцнювати економічну стабільність та підтримувати важливі соціальні ініціативи.

Дякуємо підприємствам автомобільної галузі за їх доброчесність та підтримку стабільності країни!

А де ви купляли своє авто?😎

Данило Гетманцев

13 Feb, 11:21


Дякую Олександру Комарову за щиру і ґрунтовну розмову.

https://youtu.be/VNRJcrHKy4k?si=KC_i-EClk3x2ve5A

Данило Гетманцев

13 Feb, 09:01


💰Збори на підтримку України через платформу UNITED24 перевищили 1 млрд. доларів.
Цей проект стартував у травні 2022 року, у перші, найважчі місяці від початку повномасштабної війни, коли ще не було запущено масштабних програм міжнародної допомоги Україні на міжнародному державному та багатосторонньому рівні, а серйозна потреба була практично в усьому.

💸👥Донати через UNITED24 надійшли від сотень тисяч людей та бізнесів зі 110 держав світу, які виявились небайдужими та підтримали і продовжують підтримувати державу, яка зазнала жорсткого неспровокованого нападу.
І обсяги допомоги продовжують зростати: якщо у 2023 році надійшло майже 337 млн. доларів, то у минулому році – на чверть більше, 424 млн. доларів.
Кожен бажаючий долучитись міг обрати один з запропонованих напрямів, на які акумулювались кошти.

🪖Найбільше було зібрано на оборону – 929,9 млн. доларів.
☑️За іншими напрямами:
- 76,1 млн. доларів – на медичну допомогу;
- 24,1 млн. доларів – на відбудову України;
- 14,1 млн. доларів – на підтримку освіти та науки;
- 4,7 млн. доларів – на гуманітарне розмінування.

🤝🏻Вдячні 26 амбасадорам Платформи – українським та іноземним зіркам світового масштабу за серйозні особисті зусилля з просування цього проекту у світі, а також кожному і кожній, які долучились до підтримки України через Платформу UNITED24!

Данило Гетманцев

13 Feb, 06:00


💸Україна продовжує акумулювати кошти на реалізацію проектів відновлення.
Японія через Агентство міжнародного співробітництва JICA виділить на ці цілі 8,8 млрд. єн (близько 58 млн. доларів).

Минулого тижня стало відомо про черговий внесок Великої Британії, яка надасть:
▪️25 млн. фунтів стерлінгів (31,2 млн. дол.) на підтримку України у зміцненні більш інклюзивних, ефективних та дієвих соціальних систем та послуг; 
▪️17 млн. фунтів стерлінгів (близько 21,2 млн. дол.) на інноваційні проекти для підтримки відновлення та розвитку енергетики через конкурс InnovateUkraine;
▪️10 млн. фунтів стерлінгів (близько 12,4 млн. дол.) на зміцнення та посилення стійкості малого і середнього бізнесу.

💁‍♂️Але треба розуміти, що на рівні держав допомога буде обмежена насамперед соціально значущими проектами та підтримкою відновлення критичної інфраструктури, яка забезпечує життєво важливі потреби населення.
Переважну більшість коштів на відновлення України, на порядки більше, ніж по «державній лінії», треба буде залучати у вигляді інвестицій, а це набагато більш складна робота.
Для цього недостатньо провести ще пару бізнес-форумів, створити 10 нових індустріальних парків та видати красиві буклети про них чи найняти на роботу ще десяток інвестиційних нянь.
Потрібне системне прискорення реформ (ніхто не буде нас сварити, якщо ми, приміром, закриватимемо індикатори з Плану для Ukraine Facility раніше, ніж останні дні чи тижні за встановлені дедлайни), посилення роботи з покращання бізнес-клімату, значне пришвидшення дерегуляції та реформування контрольно-наглядової системи (давненько з цього напряму не було серйозних позитивних новин), поліпшення якості державного управління, значно більше співпраці з іноземними інституціями, які сприяють розвиткові бізнесу та міжнародної торгівлі.

Данило Гетманцев

12 Feb, 12:36


#рейтингнайкращихплатників

🔥Продовжуємо серію постів про сумлінних платників податків. Сьогодні відзначимо — нон фуд рітейл.

Підприємства нон фуд рітейл — важливий сегмент економіки, що забезпечує споживачів товарами для дому, особистої гігієни, побутовою технікою, одягом та іншими необхідними виробами. Вони відіграють ключову роль у підтримці якості життя населення та стабільності ринку.

❗️Лідерами у 2024 році стали:

👷‍♂️ЕПІЦЕНТР
🪴JYSK
🔅Аврора
👃Брокард
🧴EVA
🧴Watsons
🍼АНТОШКА
👖New Yorker
🧥Mango
👞INTERTOP
💃Zara
👕H&M

Дякуємо бізнесу за своєчасну сплату податків. Свідома позиція бізнесу підтримує економічну стабільність і забезпечує розвиток важливих галузей, зокрема в часи економічних викликів.

Дякуємо компаніям за внесок у забезпечення стабільності країни та розвиток української економіки!

Данило Гетманцев

12 Feb, 12:04


💶✔️Під час першого візиту в Україну голови Європейського інвестиційного банку Н.Кальвіньо підписано угод на майже 1 млрд. євро.
Переважний обсяг фінансування орієнтований на комерційний сектор.
На підтримку малого та середнього бізнесу буде спрямовано 500 млн. євро (позика на 100 млн. євро + гарантії, які дозволять розблокувати кредитування МСБ на суму близько 400 млн. євро через провідні банки України – Укрексімбанк, ПроКредит Банк та Укргазбанк, з якими укладено відповідні угоди).

Чотири проекти на загальну суму 420 млн. євро буде реалізовано у рамках Ukraine Facility:
🔹120 млн. євро на підтримку та відновлення потужностей «Укргідроенерго» (оператора гідрогенеруючих електростанцій);
🔹100 млн. євро – на відновлення водопостачання;
🔹100 млн. євро – на підтримку централізованого теплопостачання;
🔹100 млн. євро – на реалізацію третьої фази проекту «Відновлення України» (кошти у рамках цих 300 млн. євро, спрямовані через Укрексімбанк, будуть направлені на реалізацію програм сталого забезпечення критичними послугами соціальних об’єктів, закладів освіти та охорони здоров’я, житлового сектору).  

💸Ще 40 млн. євро кредиту (+ грант на 12 млн. євро від Європейського Союзу та додаткове фінансування від окремих держав-членів Об’єднання) будуть спрямовані на впровадження єдиного номеру екстреної допомоги 112 і системи виклику по всій території Україні для поліпшення громадської безпеки.

Данило Гетманцев

12 Feb, 09:24


Парламент проголосував за законопроєкт N12306 про факторинг за основу

Законопроєкт передбачає удосконалення регулювання факторингу в Україні та окремих положень чинних законів України, що стосуються надання факторингових послуг.

Нагадаю, що положення проєкту Закону спрямовані на:
🌎імплементацію в законодавство України положень Модельного закону Міжнародного інституту з уніфікації приватного прав про факторинг, що наблизить український факторинг до кращих міжнародних відповідників;
📉запровадження державної реєстрації відступлення права вимоги, що дасть змогу знизити ризик шахрайства під час здійснення факторингової діяльності та сприятиме прозорості ринку факторингу;
▫️визначення предмету та змісту договору факторингу;
▫️визначення пріоритету відступлення права грошової вимоги;
▫️розмежування регулювання торговельного факторингу та операцій з фінансовою заборгованістю. Водночас діяльність компаній, які надають послуги з відступлення права вимоги за договорами про споживчий кредит, здійснюватиметься в межах ліцензії на діяльність фінансової компанії.
Така ліцензія передбачає право надавати кошти у кредит і буде несумісною з наданням послуг торгового факторингу.

Данило Гетманцев

12 Feb, 06:00


👥У лютому Україну відвідали керівниці ЄБРР та ЄІБ.
 
Минулого тижня відбувся візит до Києва президентки Європейського банку реконструкції та розвитку Оділь Рено-Бассо.
Під час нього стало відомо, що у 2025 році банк планує інвестувати в Україну як мінімум 1,5 млрд. євро. Фокус – на проектах у сфері енергетики та приватному секторі.  
Після завершення війни, з огляду на масштабні потреби у відновленні, ця сума може зрости до приблизно 3 млрд. євро на рік.
💶✔️Від початку повномасштабної війни ЄБРР надав Україні 6,2 млрд. євро. Усього станом на 1 січня 2025 року в рамках 612 проектів банк виділив Україні понад 20,7 млрд. євро. На стадії реалізації в державному секторі зараз перебуває 12 проектів загальним обсягом майже  2,4 млрд. євро, у рамках яких використано на початок нинішнього року 1,25 млрд. євро (52,2% від загального обсягу позик).
 
У понеділок Київ відвідала голова Європейського інвестиційного банку Надія Кальвіньо.
Банк прийняв рішення та підписав угоди про реалізацію в Україні двох проектів на загальну суму 116,5 млн. євро, зокрема:
▪️16,5 млн. євро – планується виділити на відновлення критичної інфраструктури та впровадження програм підвищення енергоефективності;
▪️100 млн. євро – на відновлення об’єктів, які забезпечують надання комунальних послуг (водо- , теплопостачання та водовідведення), а також на модернізацію соціальних послуг у сферах освіти, охорони здоров’я та житловому секторі.
☑️Після повномасштабного вторгнення росії ЄІБ надав Україні фінансування в обсязі понад 2 млрд. євро.
Станом на 1 січня 2025 року банк реалізує у державному секторі 25 проектів загальним обсягом 5,2 млрд. євро, у рамках яких використано на початок року майже 3,1 млрд. євро.
 
💁‍♂️Особлива цінність у співробітництві з ЄБРР та ЄІБ полягає не тільки в тому, що вони попри активну фазу війни надають значну підтримку на відновлення та посилення стійкості України, допомагають реалізовувати серйозні інфраструктурні проекти – вони посилають потужний сигнал інших партнерам, що в Україну можна і треба вкладати кошти вже сьогодні, не очікуючи на завершення війни.

Данило Гетманцев

11 Feb, 15:14


Подякував колективу «Укрпошти» в особі Ігоря Смілянського за чесну сплату податків та лідерство в галузі у надважкому 2024 році.

Дякую кожному підприємству, що працює на благо держави, сплачує податки та підтримує ЗСУ.

Данило Гетманцев

11 Feb, 12:13


🔸Продукти харчування і безалкогольні напої за місяць в цілому подорожчали на 1,2%.

З продовольчих товарів найбільшими темпами зросли в ціні овочі (+5,5%), соняшникова олія (+2,8%), хліб (+2,1%). Подешевшали за місяць – яйця (-23,1%), макарони (-0,8%), цукор (-0,6%).
Серед непродовольчих товарів і послуг, у січні найбільшими темпами подорожчали послуги зв’язку (+9%), автомобільного пасажирського транспорту (+2,5%), паливо і мастила (+2,1%). Водночас, за місяць подешевшали одяг і взуття (-5,5%).

🔺У річному вимірі (до січня 2024 року) споживча інфляція продовжила прискорюватись, сягнувши 12,9%. Це максимум річної інфляції із травня 2023 року. Прискорення є очікуваним на тлі більш низької бази порівняння січня минулого року, в якому споживча інфляція була помітно меншою (0,4%).

Неодноразово розбирали чинники прискорення інфляції. Коротко нагадаю їх:
✔️Сезонні фактори у вигляді несприятливих погодних умови влітку і восени минулого року, що призвели до погіршення врожайності та зменшення пропозиції с/г сировини/ окремих сирих продуктів харчування. 
✔️Фундаментальні чинники, які штовхають угору базову інфляцію через зростання виробничих витрат на оплату праці, сировину, енергозабезпечення.
✔️Імпорт інфляції через послаблення валютного курсу.
✔️Традиційне прискорення бюджетних витрат наприкінці минулого року (насамперед у грудні).

У базовому сценарії тенденція до пришвидшення споживчої інфляції збережеться протягом всього першого кварталу 2025 року, після чого у ІІ-му кварталі вона має піти на спад. Сприятимуть сповільненню інфляції вичерпання ефекту гіршого врожаю та більш жорстка монетарна політика НБУ. Зокрема НБУ прогнозує зростання річної інфляції до 14,3% на кінець І кварталу, 13,6% - ІІ кварталу, 12% - ІІІ кварталу, 8,4% - на кінець року. Водночас головним про-інфляційним ризиком залишатиметься сама війна, яка тисне на виробничі витрати бізнесу.  

Данило Гетманцев

11 Feb, 12:13


📈Річна інфляція у січні прискорилась до 12,9%
За даними Держслужби статистики, у січні 2025 року споживчі ціни зросли на 1,2% (до грудня 2024 року).
З позитивних тенденцій, після пікових значень восени минулого року, зростання цін за місяць сповільнюється другий місяць поспіль.

Данило Гетманцев

11 Feb, 11:30


#рейтингнайкращихплатників

⚠️Продовжуємо інформувати про найвідповідальніших платників податків. Нині в центрі уваги — підприємства фуд рітейл.

Фуд рітейл — це галузь, яка забезпечує споживачів продуктами харчування та іншими товарами першої необхідності. В умовах економічної нестабільності їх роль стає особливо важливою.

Не менш важливим є питання своєчасної та чесної сплати податків. Надходження до бюджету сприяють забезпеченню безпеки та стабільності країни — про це невтомно повторюємо і акцентуємо.

Сумлінними платниками податків за 2024 рік стали:

🛒АТБ-МАРКЕТ
🛒СІЛЬПО
🛒МЕТРО
🛒НОВУС
🛒Varus
🛒АШАН Україна
🛒ГУДВАЙН
🛒Коло
🛒ТАЙСТРА ГРУП
🛒Грош
🛒ШИК

Дякуємо підприємствам за відповідальність, стабільність і значний внесок у розвиток української економіки!

Данило Гетманцев

28 Jan, 10:55


#рейтингнайкращихплатників

Банки — це не лише про фінанси, це про довіру, стабільність і надійність всієї економіки. У цей складний час їх внесок у державний бюджет має надзвичайне значення.

Значення чесної сплати податків усвідомлюють представники банківського сектору, в якому практично немає тіні.

Серед банківських та фінансових установ лідерами зі сплати податків у 2024 році стали:
🏦ПриватБанк
🏦Пумб
🏦Райфайзен Банк
🏦Укрсиббанк
🏦Ощадбанк
🏦Універсал Банк

Дякуємо кожному банку, який виконуючи свої обов’язки, продовжує працювати на благо держави. Ваші зусилля допомагають будувати фінансову основу для нашої перемоги та майбутнього!

Данило Гетманцев

28 Jan, 10:12


#рейтингнайкращихплатників

❗️Час підсумувати здобутки року, що став ще одним випробуванням для нашої країни, але також продемонстрував її силу.

Розпочинаю серію публікацій своєрідного рейтингу найкращих платників податків у різних галузях.

🪖🪙Вдячний кожному підприємству, яке продовжує працювати, підтримує економіку та сумлінно сплачує податки. Завдяки вам держава забезпечує найважливіші потреби: зміцнення оборони, підтримку воїнів та розвиток критичної інфраструктури. Кожна гривня, сплачена до бюджету, — це внесок у перемогу та майбутнє України.

Перша публікація присвячена галузі телекомунікацій, яка не лише об'єднує українців, долаючи відстані та обставини, а й наповнює бюджет.

Лідерами сплати податків за 2024 рік стали:
▫️Київстар
▫️Водафон Україна
▫️Лайфселл
▫️Укртелеком

Дякую за вашу відданість, свідомість і внесок у розвиток країни!

Данило Гетманцев

28 Jan, 09:17


Про стабільність податкового законодавства.

Ви знаєте, що ми свято дотримувалися цього принципу з 2019 року і відійшли від нього тільки з початком великої війни.

Особисто для мене цей відхід був важким, адже вимагав відступу від власних переконань з огляду на доцільність. Крім цього, неоднозначними були правові наслідки такого відступу.

Однак, 21 січня 2025 року Конституційний Суд України прийняв рішення, яке запроваджує новий стандарт конституційності податкового закону.

Мова йде про рішення за конституційною скаргою ТОВ „Геомакс-Ресурс“ щодо конституційності окремого припису абзацу другого п. 14.1.212 ПК України (в редакції Закону від 28.12.2014 #71-VIII).

Оскаржуваний припис запроваджено Законом, який було оприлюднено 31.12.2014 і який набрав чинності наступного ж дня - 01.01.2015, що й стало одним із ключових аргументів конституційної скарги з огляду на порушення принципу юридичної визначеності, який є одним із засадничих аспектів верховенства права.

Важливою для нас є не сама оскаржувана норма, яка давно не діє, а позиція КСУ про те, що "у разі якщо законодавче регулювання запроваджує нові вимоги, що погіршуватимуть правове становище певного кола осіб, законодавець повинен передбачити достатній перехідний період (розумний часовий проміжок) із моменту опублікування закону до набрання ним чинності (початку його застосування), протягом якого заінтересовані особи мали б можливість підготуватися до виконання вимог, установлених новим законодавчим регулюванням".

При цьому цей перехідний період має бути достатнім для розробки і прийняття підзаконних НПА. Також КСУ зазначає, що у виняткових випадках нівелювання негативних наслідків набрання чинності законом без дотримання потрібного перехідного періоду можна досягти, зокрема у спосіб звільнення від відповідальності за невиконання встановлених вимог закону, однак оскаржуваний припис не передбачав такого запобіжника, що й призвело до надмірного податкового навантаження та порушення легітимних очікувань платників податків.

З урахуванням зазначеного КСУ зробив висновок про неконституційність оскаржуваного припису, адже перехідного періоду між опублікуванням та набранням чинності Законом № 71 (менше ніж один день) було недостатньо для того, щоб відповідні суб’єкти змогли адаптуватися до законодавчих новел.

КСУ також визначив нові орієнтири щодо внесення змін до податкового закону: "Законодавець має знайти належний баланс між частою зміною закону і визначеністю податкових норм для платників податків, оскільки слід швидко й ефективно реагувати на зміни економічного життя суспільства, не допускаючи негативного впливу оподаткування на економічний розвиток держави".

Нагадую, що рішення КСУ є джерелом права. Воно вочевидь припинить практику вимушеного відступу від принципу стабільності податкового законодавства та унеможливить підтримку Комітетом ініціатив, на нього спрямованих.

Звертаю увагу Уряду та Мінфіну.

Данило Гетманцев

28 Jan, 06:38


Пропоную подивитись на ще один вимір аспекту «ціна війни» - борговий.  
З початку війни (лютого 2022 року) державний борг збільшився:
▪️
у гривневому еквіваленті – на 156% (+4 251 млрд. грн.)
▪️у валютному еквіваленті – на 78% (+72,7 млрд. дол).

🔺Боргове навантаження на економіку зросло із 49% ВВП за підсумками 2021 року до очікуваних 90,4% ВВП у 2024 році.
Структура державного боргу стала більш вразливою до коливань обмінного курсу:
▫️зовнішній держборг збільшився до 72,3% на кінець 2024 року (до війни - 60,9%),
▫️борг у валюті (зовнішній + валютні ОВДП) збільшився до 74,7% (до війни - 65,1%).
Отже, через повномасштабну війну обсяг державного боргу помітно збільшився, боргове навантаження на економіку зросло майже удвічі, а валютна структура держборгу об’єктивно погіршилась.
Тим не менш, за три роки повномасштабної війни ніякої боргової катастрофи, точніше дефолту, яким час від часу лякали експерти та ЗМІ, не відбулось.    

Це пояснюється низкою факторів:
🔹Надання зовнішнього офіційного боргу на пільгових умовах. Левову частку приросту державного боргу становлять зовнішні офіційні позики від ЄС, МФО, урядів дружніх країн. Увесь цей борг надається на пільгових умовах із низькими процентними ставками або на умовах компенсації ставки самим позичальником, на довгий строк і значним пільговим періодом обслуговування. Як наслідок, дюрація зовнішнього боргу збільшується, а агрегована процентна ставка за ним скорочується. Це зменшує поточне навантаження на бюджет. Зокрема, у 2024 році видатки на обслуговування державного боргу в цілому становили 8,8% видатків загального фонду держбюджету (проти 12,2% у 2021 році).
🔹Реструктуризація частини зовнішнього боргу. Наприкінці 2023 року Україна повторно реструктуризувала борг перед Паризьким клубом і країнами G7 (із відстрочкою платежів до березня 2027 року). Тоді як у серпні 2024 року Мінфін провів успішну боргову операцію із обміну єврооблігацій, в т.ч. із частковим списанням основної суми боргу. В результаті номінальна вартість такого боргу скоротилась на 37%, відповідні боргові платежі зменшились на 11,4 млрд. дол. протягом періоду дії Програми EFF до 2027 року і на 22,75 млрд. дол. до 2033 року, середній термін обігу облігацій було подовжено на 4 роки.
🔹Активізація ринку ОВДП. У 2023-2024 рр. завдяки спільним діям НБУ та Мінфіну вдалося перезапустити внутрішній борговий ринок, насамперед, за рахунок стимулювання більш активної участі банків на ньому.  У 2024 році роловер (рівень заміщення «новими» випусками ОВДП «старих», які погашаються), в еквіваленті в усіх валютах збільшився до 167% (зі 153% у 2023 році і 68%(!) у 2022 році).

💁‍♂️Все це разом дозволяє утримувати поточне боргове навантаження на бюджет на прийнятному рівні та уникнути емісійного фінансування у 2023-2024 рр.
Таким чином, попри зростання показників державного боргу, Україна зберігає боргову стійкість (відповідно до параметрів програми EFF) і головне - довіру кредиторів. Це залишає простір для остаточного вирішення питання накопиченого за останні три роки зовнішнього офіційного боргу за наслідками завершення війни.
 

Данило Гетманцев

28 Jan, 06:38


📈З початку повномасштабної війни держборг збільшився на 73 млрд. дол.

Данило Гетманцев

27 Jan, 19:21


Там розганяють чергову зраду про 9%-й податок на накопичувальну пенсію.
Офіційно спростовую.
Ні, цього не буде.
Кажуть міністра не так зрозуміли, але навіть якщо б навіть зрозуміли і правильно, то жодних шансів така реформа в залі б не мала. Принаймі в цьому скликанні.
Час реформ вже пройшов;)

Ось і спростування міністра.

https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=1043473481151986&id=100064680309537

Данило Гетманцев

27 Jan, 15:31


Абсолютно погоджуюсь з тим, що ми не можемо в особливих формах реалізації українського народовладдя зупинятися на напівмірах.
Слідом за зміною чиновників та військових командирів відповідно до думки блогерів, слід запровадити телега-суд, де б винуватість визначали підписники.
Наступним етапом реформи у тренді наших змін міг би стати суд Божий.
Тут важливо не зупинятися у реформах!

Данило Гетманцев

27 Jan, 14:00


Головне про державний борг у 2024 році:
За даними Міністерства фінансів, на 31 грудня 2024 року державний та гарантований державою борг склав 6 980,9 млрд. грн., у валютному еквіваленті – 166,1 млрд. дол.
За 2024 рік державний борг збільшився: у гривні на 26,5% (+ 1461 млрд. грн.), у валютному еквіваленті на 14,3% (+20,7 млрд. дол.).
У валютному еквіваленті:
🔸Державний прямий борг збільшився на 22,6 млрд. дол., гарантований –зменшився на 1,9 млрд. дол.  
🔸Як і в 2022-2023 рр, левова частка (близько 7/8) зростання всього державного боргу у 2024 році обумовлювалась збільшенням зовнішньої заборгованості. Решта (1/8) – за рахунок ОВДП.
🔸По зовнішньому боргу, найбільший чистий вплив на зростання заборгованості у 2024 році мало отримання пільгових кредитів від ЄС у рамках Ukraine Facility на суму 11,1 млрд. дол, групи Світового банку – 8,9 млрд. дол., МВФ – 2,4 млрд. дол., уряду Канади – 1,4 млрд. дол.
🔸На зменшення державного боргу найбільше вплинуло скорочення заборгованості за єврооблігаціями через реструктуризацію останніх (-4,5 млрд. дол. сумарно).  
Видатки на обслуговування державного боргу у 2024 році склали 8,8% видатків загального фонду державного бюджету (проти 8,2% у 2023 році, 6,5% у 2022 і 12,4% у 2021 році).
За підсумками 2024 року співвідношення державного боргу до ВВП складе близько 90,4% ВВП (проти 84,4% у 2023 році, 77,7% у 2022 і 49% у 2021 році). Водночас, останні прогнози на цей рік були набагато гіршими (зокрема МВФ під 5-й перегляд EFF прогнозував 95,6% ВВП, 6-й перегляд – 92,2% ВВП).  

💁‍♂️Отже, у 2024 році боргове навантаження на бюджет та економіку продовжувало зростати. Водночас завдяки тому, що левова частка нового боргу надається на виключних пільгових умовах, а також борговій операції за єврооблігаціями, проведеній у серпні 2024 року, а ще раніше - реструктуризації заборгованості перед офіційними кредиторами з G7, Паризького клубу (що діє до кінця березня 2027 року), боргове навантаження як для повномасштабної війни залишається помірним, і відповідає параметрам, визначеним програмою EFF.
У наступному пості пройдемось більш детально щодо динаміки держборгу з початку війни.  

Данило Гетманцев

27 Jan, 14:00


За підсумками 2024 року державний борг сягнув майже 7 трильйонів гривень

Данило Гетманцев

27 Jan, 13:32


Позитивні новини з напряму протидії покидькам, що крадуть у армії гроші на нелегальному тютюні.

БЕБ викрило підпільне виробництво сигарет у Чернівецькій області: вилучено виробничу лінію та майно вартістю понад 15 млн грн.

Слідством встановлено, що до незаконного виготовлення підакцизних товарів причетні громадяни України та іноземці. Підпільне виробництво знаходилося у Чернівецькій області. Фігуранти обладнали там нежитлове приміщення та налагодили роботу промислової виробничої лінії.
Промислові потужності дозволяли виготовляти понад 50 тис. сигарет на добу. Готову продукцію продавали в Україні під виглядом різних місцевих та європейських виробників.

Орієнтовна вартість вилученого становить понад 15 млн грн.

Дякую БЕБ за роботу!!!

Данило Гетманцев

27 Jan, 08:03


ЄС, Данія та Литва запустили програму «Ukraine2EU – Фонд підтримки інтеграції України до ЄС».
Її загальний бюджет, сформований фундаторами, складе 14 млн. євро.

➡️Програма сприятиме управлінню та координації процесів вступу до ЄС, гармонізації українського законодавства з європейським, розширенню доступу до експертизи в галузі права ЄС, підтримуватиме та зміцнюватиме потенціал ключових українських інституцій, задіяних у процесі євроінтеграції, а також забезпечуватиме інформування громадськості про процес приєднання України до Об’єднання.

Данія, яка стала учасницею історичної першої хвилі розширення, приєднавшись до Європейської Економічної Спільноти (попередниці Європейського Союзу) 1 січня 1973 року, свого часу відіграла виняткову роль у підтримці реформ у процесі вступу Литви до ЄС.
Відтепер Литва, яка у травні минулого року відсвяткувала 20-тиріччя від моменту приєднання до ЄС, вирішила об’єднати свої зусилля з Данією, щоб, беззастережно і непохитно підтримуючи наше прагнення набути повноцінного членства у ЄС, допомогти українським інституціям і власним досвідом, і фінансовими ресурсами, щоб прискорити вступ України в Об’єднання, сприяючи в адаптації нашої держави до європейських стандартів та практик.

🔹Програма, яка буде реалізована Литовським центральним агентством управління проектами CPVA (Lithuanian Central Programme Management Agency), розрахована на 2025-2027 роки. 

✔️🇪🇺Шлях до ЄСнепростий процес, заснований, як неодноразово підкреслювалось, виключно на заслугах.
Розраховуємо відкрити перші кластери переговорної рамки вже у найближчі місяці, а у другій половині 2025 році, під час головування Данії в Європейському Союзу, яка підкреслила, що розширення ЄС буде головним пріоритетом її президенства, плануємо зробити ще більше у цьому напрямі.

🇺🇦🤝🏻🇪🇺🇩🇰🇱🇹Вдячні ЄС, Данії та Литві за черговий прояв підтримки та солідарності!

Данило Гетманцев

27 Jan, 06:00


Цікаво було послухати промову Хавьера Мілея , президента Аргентини, на щорічному саміті у Давосі.

Якщо коротко, виступ про протистояння з одного боку ідеології воукізму/соціалізму, якою, на думку Мілей, за останні десятиліття були по повній інфіковані країни Заходу, що призвело до роздування держави, обмеження свобод і втрат в економічному розвитку (зокрема через той же "зелений перехід"), і з іншого ідеології капіталізму/ лібералізму, що стояла за лаштунками економічного успіху західної цивілізації від часів першої індустріальної революції у 18-19 віці, і до якої слід повернутись аби зробити "Захід великим знов".

В контексті публічної дискусії, навіяної цим виступом, зазначу, що однією із основних проблем сучасного економічного дискурсу, як стосовно викладення оцінок/прогнозів/суджень, так і стосовно їх розуміння, є застосування до життя сучасних ідей застарілих вже класифікацій «-ізмів», викладених в підручниках з політекономії.

Водночас, сучасний розвиток політекономії і усвідомлення ідей в масах призвів до певного міксу, який не дозволяє рафінувати «ізм» політичної сили, виходячи з його усталеного сприйняття.

Так, праві, що виступають за традиційні сімейні цінності в повній мірі можуть підтримувати розширення соціальних програм за рахунок підвищення податків на багатих, а отже зменшення економічних свобод і збільшення держави, що раніше відповідало соціалістичній політиці.
А ті, хто називають себе лібералами та виступають за розширення прав людини, можуть поєднувати це із достатньо жорсткою політикою квот для тих чи інших меншин, що знову ж таки зміцнює державу. Так само спрощенням є протиставлення бізнесу і держави, яка передусім захищає інтереси самого бізнесу, зокрема, від шахрайств і зловживань.
Це не добре, і не погано. Це даність, яку треба сприйняти. Адже, життя стає складнішим, суспільство ускладнюється, складнішають виклики і наші їм відповіді. Тому слогани на кшталт «держава не вирішення проблем, а їх причина» або про владу на заході, яку захопили неомарксисти, слушні для 1890, а не для 2025 року.

Тому, найважливіше, сьогодні відійти від крайнощів в оцінках і найголовніше в рішеннях.

І це приводить нас до двох головних висновків:
- шукаючи рецепти економічного розвитку, ми маємо відмовитися від спроб впровадження будь-яких «ізмів» та голих теорій, включаючи радикалізм, намагаючись адекватно та оптимально відповісти на поточні виклики виключно в межах тих інструментів і політик, які вже були успішно використані до нас у співставних умовах іншими, мають чітки обрахунки та мінімальний ризик;
- ⁠зміцнюючи державу при досягненні тих чи інших політичних цілей, ми маємо памʼятати про баланс інтересів різних соціальних груп, і про те, що від демократії до левіафана лише один невеличкий крок та, згідний, не захоплюватись надто збільшенням державних повноважень, що у нашому окремому випадку означає концентрацію передусім на забезпеченні верховенства права у всій його проявах.
Для всіх.

Данило Гетманцев

26 Jan, 15:22


Якщо раптом в неділю ввечері, вам нема чим зайнятись, для вас новий подкаст😇

https://youtu.be/2ynC2RjzxRg?si=thKnGo38l6E2DOhc

Данило Гетманцев

26 Jan, 13:00


▫️Російська економіка стоїть перед загрозою масштабного стрибка корпоративних банкрутств. Частка виручки підприємств обробної промисловості, у яких навантаження процентних платежів на прибуток знаходиться на ризикованому рівні (перевищує 2/3 EBIT), збільшиться до кінця 2024 р. у порівнянні з 2023 р. більш ніж удвічі і перевищить 20%.
▫️Згідно з опитуваннями РСПП, у III кв. 2024 р. різко підскочила частка компаній, які зіткнулися з неплатежами з боку контрагентів – до 37% (проти 20-22% у середньому за 2021-2023 рр.). Очевидно, компанії, достатньою мірою забезпечені грошима, перенаправляють їх із виробничого обороту на строкові депозити та у безризикові облігації (стимул – високі ставки), одночасно нарощуючи свою кредиторську заборгованість перед постачальниками.
▫️Незважаючи на призупинення підняття облікової ставки під кінець 2024 року, реальна (із поправкою на інфляцію) процентна ставка банку росії на кінець 2024 року зафіксувалася на рекордному історичному рівні 11-13%. Зараз це максимальний рівень серед інших великих та середніх економік. Він у рази перевищує аналогічні показники у Китаї та країнах Заходу.
▫️Показники динаміки боргових ринків вказують на те, що у листопаді-грудні 2024 року сталося т.зв. "кредитне стиснення" (credit crunch). У листопаді у сегменті корпоративного кредитування темп приросту кредитного портфеля уперше за довгий час впав із рівня 2.0-2.3% на місяць до 0.8% (а темпи приросту роздрібного кредитного портфеля стали близькими до нульових). Це означає, що видача нових банківських кредитів за найбільш значним сегментам впала на 30-50%.
▫️Таким чином, як роблять висновок автори докладу, процентна політика ЦБ РФ негативно впливала на пропозицію (що повною мірою позначиться у 2025-2026 рр.), але й виявилась малоефективною до стримування інфляції попиту.
Інфляція сфокусована на товарах, що споживаються малозабезпеченими верствами населення (зростання цін по корзині «для бідних» суттєво вище загального рівня інфляції). Це призводить до її вкрай асоціального характеру. Як приклад наводиться більше скорочення реального розміру призначених пенсій, скоригованих на загальну інфляцію та інфляцію за товарами і послугами «для бідних».

Ще раз нагадаю, звіт підготовлено лояльним до російської влади аналітичним центром, одним із засновників якого є діючий міністр оборони рф. Головний висновок звіту – інфляція та політика банку росії щодо її приборкання із утримуванням значних позитивних відсоткових ставок стає дедалі більшим гальмом, що обумовлює стримування економічної активності, стагнацію у реальному секторі економіки та погіршення рівня життя малозабезпечених верств населення.
Не претендую на істину, але мені здається, путін має бути обізнаний із висновками дослідження аналітичного центру свого багаторічного економічного радника, який зараз відповідає за переведення економіки рф на військові рейки. Згідно із цими висновками, через високу інфляцію та процентні ставки ситуація стає дедалі складною. Звісно питання в тому, чи є ці висновки достатнім додатковим важелем, що можуть змусити путіна за стіл перемовин із реалістичним сприйняттям своїх можливостей.
У будь-якому випадку накопичення структурних проблем в російській економіці, що за сприятливого розвитку подій може збігтись із зниженням світових цін на вуглеводні, гратиме нам на користь. Але й не слід забувати, що зазвичай диктатори є засліпленими власними цілями й демонструють готовність йти до кінця за будь-яку ціну. Тим більше, що накопичений запас міцності, як би нам цього не хотілось, дозволятиме росії тримати поточний темп війни ще деякий час навіть за негативного для них економічного сценарію розвитку.        

Данило Гетманцев

26 Jan, 13:00


Лояльний до путіна аналітичний центр випустив доклад про складну ситуацію в російській економіці
Час від часу передивляюсь аналітичні доповіді різних російських think tanks, як опозиційних, так і про-владних, про стан справ в економіці агресора. Цього разу натрапив на вельми цікавий документ  Центру макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування, засновниками якого є брати Андрій та Дмитро Білоусови, перший з яких був міністром економіки в рф, багаторічним економічним радником і помічником путіна, а зараз є міністром оборони, а другий очолює напрям аналітичних розробок у згаданому центрі і власне є одним із авторів докладу.

Пропоную основні тези доповіді, який має назву «Щодо ситуації в російській економіці»:
◾️Попри формально відносно високі темпи економічного зростання (+ 3,8-4% у 2024 році), реальна економічна активність майже не збільшується. Останнім часом зростання фіксується переважно у невиробничому секторі (фінансові послуги та державне управління), тоді як по секторам реального сектору (с.г, промисловість, вантажний транспорт, платні послуги населенню) приріст добавленої вартості у ІІІ кварталі 2024 року був відсутній.
◾️Промисловість увійшла у стадію стагнації з початку літа 2024 року. Промислове виробництво у листопаді 2024 було на 0,2% меншим за аналогічний показник травня (із врахуванням ефекту сезонності), обсяг промвиробництва в якому є найбільшим по року. Якщо виключити сектори промисловості із значним впливом ОПК, стагнація у промисловості спостерігається із середини 2023 року.  
◾️Із другого кварталу 2024 року зростання інвестицій в основний капітал суттєво загальмувало (1 кв +3,5%, 2 кв + 0,8%, 3 кв + 0,6% до попереднього кварталу, із врахуванням сезонності). При цьому інвестиції у машини і обладнання, що визначають інтенсивність уведення у дію виробничих потужностей, лише відновились після спаду 2022 року. У 2024 році, за оцінками Центру, розширення пропозиції машин і обладнання не спостерігалось. Зростання загальних інвестицій в основний капітал відображає не реальне оновлення виробничих фондів, а прискорення інвестицій в об’єкти інтелектуальної власності, в т.ч. програмне забезпечення, нежилі споруди та інші фонди.
◾️Поточна інвестиційна активність приватного бізнесу близька до стагнаційної. Пропозиція інвестиційних товарів в економіці у жовтні 2024 року, була лише на 2,3% більшою за середньомісячне значення у 2021 році.
◾️Загрузка виробничих потужностей продовжує повільно знижуватись. За даними опитування банку росії, у ІІІ кв 2024 року цей показник (із врахуванням сезонності) склав 80,4% (проти 80,6% у ІІ кв 2024 р., 81,1% у ІІІ кв 2023 року). При цьому загрузка виробничих потужностей у переробній промисловості є нижчою (близько 75%).
◾️Ситуація на ринку праці залишається напруженною. Попри рекордно низьке безробіття (2,3% у ІІІ кв), попит на робочу силу (зайняті + вакансії) стагнує 5-й місяць поспіль (травень – жовтень 2024). При цьому зберігається дефіцит кваліфікованої робочої сили.
◾️Споживання населення також перейшло до стагнації (III кв.: +0.3% у середньому за місяць, жовтень – листопад: +0.1%, із врахуванням сезонності). Зростає лише споживання продовольства.  
◾️Інфляція (9,52% на кінець 2024 року) виявилась більшою за прогнози. Дії банку росії щодо її стримування через радикальне підвищення ключової ставки виявились не просто неефективними, а мали зворотній ефект.
▫️За даними росстата, 2 основних фактори, що обмежують випуск є недостатність фінансового ресурсу (відмітили 47% підприємств) та високий відсоток комерційного кредиту (45%).
▫️Через зростання ставок збільшується розрив між доходністю (рентабельністю) бізнесу та вартістю безризикового зберігання активів у облігаціях федерального займу (ОФЗ). Станом на грудень 2024 року 2/3 компаній за обсягом виручки мали рентабельність нижчу за ставку річних ОФЗ.

Данило Гетманцев

26 Jan, 10:00


📑Набув чинності Національний план управління відходами до 2033 року.
Ситуація у цій сфері була критичною ще до початку повномасштабної війни.
За даними Держстату, у 2020 році в Україні було утворено понад 462,4 млн. тонн відходів, у тому числі 85% – відходів видобувної промисловості, 11% – переробної промисловості, 1,3% – побутових відходів, з них небезпечних – понад 0,5 млн. тонн. Утворення відходів на одну особу в Україні у 2020 році оцінювалось в 11,1 тонни, що більш як вдвічі перевищувало показник країн ЄС (4,8 тонни).

Повномасштабна війна спричинила різке збільшення обсягів відходів, серед яких відходи від руйнувань (зокрема, знищено або пошкоджено тільки житлового фонду понад 40 млн. кв. м), пошкоджені та покинуті транспортні засоби та обладнання, уламки снарядів та інші відходи. Деякі з відходів є небезпечними, особливо медичні, відходи з вмістом важких металів, відходи від руйнувань, які містять небезпечні компоненти (зокрема азбест).
Якщо взяти, приміром, категорію будівельних відходів, то в Україні немає спеціалізованих полігонів для видалення відходів будівництва та знесення, а також компаній, здатних надати комплексну послугу з управління цими відходами. Практично в усіх населених пунктах, окрім Києва, ці відходи потрапляють на полігони та звалища побутових відходів або ще гірше — на несанкціоновані звалища.

Затверджений Урядом Національний план визначає такі пріоритетні цілі:
🔹удосконалення та наближення національного законодавства до вимог законодавства ЄС на виконання положень Угоди про асоціацію у сфері управління відходами;
🔹впровадження економічних інструментів для удосконалення сфери управління відходами;
🔹удосконалення інституційної структури та зміцнення кадрового потенціалу цій сфері;
🔹реформування системи інформаційного забезпечення у сфері управління відходами;
🔹забезпечення розбудови та модернізації інфраструктури управління відходами;
🔹підвищення обізнаності населення щодо управління відходами.

Для їх досягнення планується:
✔️вдосконалення законодавчої бази, зокрема дозвільної та ліцензійної системи; розроблення та впровадження технічних вимог у сфері управління відходами (зокрема на продукцію, після використання якої утворюються відходи); розроблення планів управління відходами на регіональному та місцевому рівні, а також на рівні підприємств, установ та організацій;
✔️поширення найкращих доступних методів і технологій управління відходами;
✔️впровадження економічних та інших інструментів для досягнення цільових показників управління відходами, зокрема встановлення механізму повного покриття витрат згідно з принципом «забруднювач платить» та принципом розширеної відповідальності виробника; стимулювання запобігання та зведення до мінімуму утворення відходів, повторне використання, відновлення, зокрема рециклінг відходів;
✔️будівництво інфраструктури управління відходами та впровадження інноваційних технологій, що передбачає для кожного потоку відходів розроблення заходів з управління відходами згідно з ієрархією відходів та створення інфраструктури збирання, зберігання, відновлення та видалення побутових відходів на основі регіонального (кластерного) підходу.

У результаті реалізації Національного плану очікується: 
▪️охоплення послугою управління побутовими відходами щонайменше 85% населення країни до 2033 року;
▪️збільшення рівня підготовки побутових відходів до повторного використання та рециклінгу – до 20% до 2030 року;
▪️зменшення захоронення біовідходів – на 10% до 2030 року та до 15% до 2033 року;
▪️впровадження у населених пунктах системи роздільного збирання побутових відходів – із щорічним збільшенням на 10% охоплення населення починаючи з другого року дії місцевих планів управління відходами;
▪️збільшення підготовки до повторного використання, рециклінгу та іншого відновлення матеріалів, що не є небезпечними, щонайменше до 70% за масою до 2033 року тощо.

Данило Гетманцев

26 Jan, 06:00


🔺💸Найбільше ціни виробників у річному вимірі (до грудня 2023) зросли у таких галузях промисловості:
▪️Постачання електроенергії, газу, пари (+41,4%)
▪️Виробництво фармацевтичних продуктів (+35,6%)
▪️Виробництво харчових продуктів (+21,0%)

У 2024 році промислова інфляція суттєво прискорилась у другій половині року, залишаючись увесь час на стійкому високому рівні, що перевищує 20%, а у липні - серпні 30%.
Це пов’язано із:
🔹зростанням вартості е/е для непобутових споживачів за рахунок підняття цін на всіх сегментах ринку (ринок «доба наперед», внутрішньодобовий, довгострокових договорів), збільшення імпорту більш дорогої е/е з ЄС, зростанням витрат на енергозабезпечення з альтернативних джерел;
🔹підвищенням вартості продовольчої сировини через гірші врожаї цього року ;
🔹збільшенням витрат бізнесу на оплату праці з огляду на дефіцит персоналу.

Як наслідок, по факту виробнича інфляція виявилась набагато вищою за прогноз уряду (9,8%). Збереження високих цін виробників серед інших факторів пояснює фундаментальний тиск на споживчі ціни і більш суттєве (порівняно із прогнозами) прискорення споживчої інфляції у другій половині 2024 року.  

💁‍♂️У першому кварталі 2025 року промислова інфляція у річному вимірі залишатиметься на підйомі з огляду на низьку базу аналогічного періоду минулого року, підвищення тарифу на передачу е/е на 30% з 1 січня 2025, а також збереження тиску на заробітні плати через ефекти мобілізації і міграції населення внаслідок війни.
Як буде по року – подивимось. Уряд прогнозує уповільнення зростання цін виробників промислової продукції у 2025 році до 11,1%. Думаю, це занадто оптимістичне припущення, для якого мають зійтись декілька позитивних шоків (хороший врожай, помітне зниження світових цін на нафту, порівняно невелике зростання граничних цін на е/е для непобутових споживачів та ін.). Середньорічна промислова інфляція в останні 5 років перевищувала 30%, пік якої припав на 2021-2022 роки.      
Утім, як із іншими параметрами макро-прогнозу, по факту багато буде залежати від того, чи продовжуватиметься повномасштабна війна, яка сама по собі перетворюється постійний про-інфляційний фактор, зокрема через зростання витрат бізнесу на енергозабезпечення та оплату праці.  

Данило Гетманцев

26 Jan, 06:00


📈У грудні 2024 промислова інфляція відновила зростання, склавши на кінець минулого року 27,6%
За даними Державної служби статистики, ціни виробників промислової продукції за грудень 2024 (до листопада) зросли на 1,3%.
У річному вимірі (до грудня 2023 року) промислова інфляція прискорилась до 27,6%, середня промислова інфляція по року склала 19,7%.  

Данило Гетманцев

25 Jan, 12:05


💸У 2024 році з використанням інструменту державних гарантій на портфельній основі видано понад 10,3 тис. кредитів на 35,5 млрд. грн.
Таку статистику наводить Мінфін, підбивши дані по кредитуванню за грудень.
Від початку запуску такого інструменту (у грудні 2020 року) усього надано майже 43,3 тис. кредитів на загальну суму 138,4 млрд. грн.

Станом на 1 січня 2025 року:
🔹 31 банк обслуговує понад 21,8 тис. кредитів на 74,9 млрд. грн.;
🔹зобовʼязання за основним боргом, що частково забезпечені державними гарантіями на портфельній основі – 33,1 млрд. грн.

Топ-3 банків, що обслуговують кредити за програмою з використанням інструменту державних гарантій на портфельній основі:
🔸«Приватбанк» – 23,7 млрд. грн. (понад 14,8 тис. кредитів);
🔸«Ощадбанк» – 10,6 млрд. грн. (більш ніж 2,9 тис. кредитів);
🔸«Укргазбанк» – 10,4 млрд. грн. (942 кредити).

Топ-3 регіони за обсягами кредитів, що обслуговуються:
▪️м. Київ – 9,9 млрд. грн. (понад 2,6 тис. кредитів);
▪️Дніпропетровська обл. – 5,8 млрд. грн. (понад 1,7 тис. кредитів);
▪️Львівська обл. – 5,5 млрд. грн. (більше 1,8 тис. кредитів).

Топ-3 сфери економічної діяльності, які перебувають у кредитній програмі:
▫️сільське господарство – 28,1 млрд. грн. (близько 4,8 тис. кредитів);
▫️оптова та роздрібна торгівля, ремонт транспортних засобів – 20,4 млрд. грн. (понад 9,3 тис. кредитів);
▫️переробна промисловість – 19,1 млрд. грн. (майже 4,0 тис. кредитів).

Данило Гетманцев

25 Jan, 09:03


▪️Президентом Південноафриканської республіки Сирілом Рамафосою, на якій йшлося про необхідність посилення глобальних зусиль для наближення справедливого миру, можливість участі ПАР у лікуванні та реабілітації поранених українських громадян, можливість приєднання країни до міжнародної коаліції з питань повернення незаконно депортованих росією українських дітей, підготовку взаємних візитів лідерів держав.
▪️Прем’єр-міністром Хорватії Андреєм Пленковичем, під час якої обговорили необхідність посилення позицій України, додаткову військову допомогу, внесок Хорватії в гуманітарне розмінування (зокрема спільне виробництво відповідної техніки), розширення програм реабілітації та відновлення для наших захисників і захисниць та їхніх родин;
▪️Прем’єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном, на якій йшлося про продовження різнопланової допомоги Україні (від початку повномасштабного російського вторгнення Швеція спрямувала на неї 5,6 млрд. дол.), оборонну підтримку, зокрема посилення української ППО, та інвестиції в українське виробництво зброї за данською моделлю, підготовку 18-го пакета військової підтримки;
▪️Прем’єр-міністром Нідерландів Діком Схоофом, у ході якої обговорили інвестиції в українську оборонну промисловість, співпрацю в енергетичній сфері, спільні зусилля для досягнення єдиного європейського підходу до забезпечення сильної позиції України та надійних гарантій безпеки на шляху до досягнення тривалого та стійкого миру;
▪️Прем’єр-міністром Іспанії Педро Санчесом, на якій йшлося про подальшу військову допомогу (збереження у 2025 році військової підтримки на минулорічному рівні, коли її обсяг склав 1 млрд. євро), важливість посилення санкційного тиску на рф (зокрема, Україна очікує, що в 16-му пакеті ЄС застосує обмеження проти ключових секторів російської економіки, оборонних компаній, банківської сфери та розширить перелік суден тіньового флоту);
▪️Президентом Сербії Александром Вучичем, де лідери обговорили інтеграцію в ЄС, що є спільною метою двох країн, звірили позиції щодо актуальних питань міжнародного порядку денного та форматів подальшої взаємодії в межах напрацьованих проектів;
▪️Президентом Аргентини Хав’єром Мілеєм, у ході якої глави держав обговорили спільну з партнерами координацію заради наближення справедливого і тривалого миру, обмінялися думками щодо останніх міжнародних подій та розвитку торговельно-економічної співпраці, домовилися про наступні контакти на найвищому рівні.

Окрім цього, відбулася зустріч Президента В.Зеленського з топменеджерами та власниками великих американських і європейських компаній в межах панельного засідання Всесвітнього економічного форуму «Керівники великого бізнесу – Україні». Йшлося про всі можливі способи підтримки України та українців у боротьбі з російською агресією, шляхи допомоги та розширення співробітництва, здобутки та перспективні можливості українського ОПК, співпрацю з аграрним сектором, інвестиції в українську освіту, енергетику та економіку. Учасники зустрічі запевнили в тому, що продовжуватимуть інвестувати в Україну, щоб створювати нові робочі місця та сприяти відновленню економіки після закінчення війни.

Данило Гетманцев

23 Jan, 10:10


В допомогу роботі БЕБ та ДПС Комітет ухвалив рішення щодо детінізації ринку електроніки.

Переконаний ми разом повинні вжити якомога швидше перемогти тінь в цьому секторі.

Данило Гетманцев

23 Jan, 09:41


Комітет рекомендував Парламенту прийняти законопроєкт N12306 про факторинг за основу

Законопроєкт передбачає удосконалення регулювання факторингу в Україні та окремих положень чинних законів України, що стосуються надання факторингових послуг.

Положення проєкту Закону спрямовані на:
🌎імплементацію в законодавство України положень Модельного закону Міжнародного інституту з уніфікації приватного прав про факторинг, що наблизить український факторинг до кращих міжнародних відповідників;
📉запровадження державної реєстрації відступлення права вимоги, що дасть змогу знизити ризик шахрайства під час здійснення факторингової діяльності та сприятиме прозорості ринку факторингу;
▫️визначення предмету та змісту договору факторингу;
▫️визначення пріоритету відступлення права грошової вимоги;
▫️розмежування регулювання торговельного факторингу та операцій з фінансовою заборгованістю. Водночас діяльність компаній, які надають послуги з відступлення права вимоги за договорами про споживчий кредит, здійснюватиметься в межах ліцензії на діяльність фінансової компанії.
Така ліцензія передбачає право надавати кошти у кредит і буде несумісною з наданням послуг торгового факторингу.

Данило Гетманцев

23 Jan, 09:29


⚡️Комітет рекомендував прийняти законопроєкт N12260 про кредитну історію за основу

🏦Головною метою ініціативи є посилення захисту прав позичальників, покращення обміну інформацією на кредитному ринку та підвищення її якості, а також заохочення відповідального кредитування та забезпечення цільового використання кредитної історії виключно для оцінювання кредитоспроможності, управління кредитним ризиком і здійснення ідентифікації та верифікації клієнтів.

👩‍💻Законопроєктом пропонується встановити правові, фінансові та організаційні засади ведення кредитних історій: збору, обробки, зберігання, захисту та використання інформації про виконання особами грошових зобов’язань, функціонування інституцій, пов’язаних зі збором, обробкою, зберіганням, захистом та використанням цієї інформації, правові основи державного нагляду за такою діяльністю.

Данило Гетманцев

23 Jan, 08:00


📑🇺🇦🇦🇱Україна та Албанія підписали Угоду про довгострокове співробітництво та підтримку.
Документ скріпили своїми підписами Президент В.Зеленський та Прем’єр-міністр Албанії Е.Рама під час двосторонньої зустрічі на полях Всесвітнього економічного форуму.
Він став першою у цьому році та загалом 28-ю довгостроковою безпековою (але не тільки) угодою, які укладає Україна із державами-союзниками від січня 2024 року.  

🤝🏻З початку повномасштабного російського вторгнення Албанія надає Україні всебічну підтримку, зокрема військову та гуманітарну допомогу.
Підписаний договір передбачає розширення співробітництва у сфері безпеки та оборони (у тому числі через підтримку модернізації Сил оборони України як на двосторонньому, так і багатосторонньому рівнях для забезпечення їх більшої оперативної сумісності з НАТО, співпрацю у напрямі інтеграції оборонної промисловості у Європейську оборонно-технологічну та промислову базу (EDTIB), враховуючи також можливості, які надають Європейська оборонно-промислова стратегія (EDIS) та Європейська програма оборонної промисловості (EDIP), поглиблення оборонно-промислового співробітництва, включно зі спільним оборонним виробництвом, зокрема з локалізацією в Україні, з метою досягнення взаємної комерційної та політичної вигоди), розвідки, забезпечення хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної безпеки, кібер-безпеки, протидії іноземним інформаційним маніпуляціям та втручанню (включно з маніпулюванням інформацією, організованим росією), боротьби зі злочинністю.

👥✔️Передбачається розширення політичного співробітництва (зокрема, у напрямі забезпечення встановлення справедливого та тривалого миру, притягнення росії та інших держав до відповідальності за вчинені жорстокі порушення міжнародного права, забезпечення відшкодування збитків або шкоди фізичним та юридичним особам, а також державі Україна, посилення санкційної політики), економічної співпраці, сприяння у відбудові України (з акцентом на Харків, який є побратимом Тирани), співробітництва у сфері культури, підтримка України на шляху реформ, євроатлантичної та європейської інтеграції.
Останнє має особливе значення та наголос – адже ми разом перебуваємо на етапі переговорів про вступ до ЄС. Наші балканські друзі випереджають нас буквально на півкроки – вони вже мають відкритий перший кластер перемовної рамки, ми сподіваємось його відкрити буквально у найближчі місяці.

💁‍♂️У цих умовах підтримка один одного на європейському шляху, активний обмін досвідом допоможе нам пришвидшити цей процес, і наблизити день, коли ми разом приєднаємось до єдиної європейської родини.

Данило Гетманцев

23 Jan, 06:00


Зроблено чергові кроки на шляху реформування системи матеріальних резервів.
На засіданні Уряду схвалено:
✔️Порядок формування державних резервів та переміщення матеріальних цінностей;
✔️Порядок відбору відповідальних зберігачів та резервантів.

Попередня система державного матеріального резерву прожила в незалежній Україні більш ніж три десятиліття, практично не змінившись за принципами та методами функціонування з часів срср.
ЇЇ характерними рисами були:
▪️архаїчна та надлишкова номенклатура, яка включала не тільки необхідні чи рідкісні позиції, але й ті, яких було завжди вдосталь на ринку у достатній кількості та за доступними цінами;
▪️непрозорий порядок закладання цінностей у резерв, коли нерідко вони «закуплялися» чи «оформлялися» за набагато завищеними цінами, щоб пролежавши декілька років, втративши при цьому товарний вигляд і споживчу вартість, потім піти у правильні руки за пів- чи чверть ціни;
▪️підприємства, які мали частину видобутої / виробленої продукції закладати у резерв, нерідко не робили цього взагалі, або робили лише на папері; у разі банкрутства підприємств ці «резерви» танули і йшли у небуття разом з банкрутом;
▪️окремі відповідальні зберігачі, не отримуючи від держави компенсацію вартості зберігання матеріальних ресурсів, частенько позбавлялись «резервів» як зайвого тягаря.

Не поодинокими були і факти банальних зловживань та корупції у системі державного матеріального резерву, зокрема на її підприємствах.
Не дивно, що ці «резерви» дуже підвели нас у ті часи, коли вони за своєю суттю та призначенням мали навпаки виручати – під час повномасштабної війни.

Тому після ухвалення нової законодавчої бази восени минулого року було прийнято рішення ліквідувати попередню систему, утворивши замість неї Державне агентство з управління резервами України, яке має впровадити сучасні механізми формування та зберігання запасів необхідної номенклатури товарно-матеріальних цінностей (сировини, палива, техніки, промислових і продовольчих товарів, медикаментів тощо) в обґрунтованих і достатніх обсягах.

📑👥Нині зроблено наступний крок – ухвалені урядом документи регулюють процедуру формування державних резервів, визначають учасників цього процесу, вдосконалюють систему закупівлі, правила закладання на відповідальне зберігання чи резервування, закріплюють конкурсну процедуру відбору відповідальних зберігачів та резервантів із встановленням вимог до них, врегульовують чіткі підстави та умови для змін у розташуванні (переміщенні) стратегічних запасів.

Данило Гетманцев

22 Jan, 14:32


Провели зустріч з представниками із секретаріату ОЕСР.
Обговорили спільну роботу по вдосконаленню нашої податкової системи, а також шляхів імплементації законодавства ЄС до права України.

Перед нашою країною масштабне та важке завдання щодо осучаснення власної фінансової системи до рівня ЄС. І все це в період великої війни.

Данило Гетманцев

22 Jan, 13:00


Якось зовсім непоміченою пройшла новина, що кількість зареєстрованих безробітних на кінець грудня 2024 року, досягла чергового історичного мінімуму – 94,2 тис. осіб, з них 80% (75,8 тис. осіб) – жінки.

👨🏻‍💻Нагадаю зареєстровані безробітні – це особи, які шукають роботу та встали на облік у центрах зайнятості аби отримувати виплати по безробіттю.
Цей показник і до війни відображав лише приблизно 1/5 реального або фактичного безробіття, вимірюваного держстатом за методологією Міжнародної організації праці шляхом опитування домогосподарств. Насамперед, в силу низьких стимулів для реєстрації «на біржі праці» (невеликих виплат, невідповідності запропонованої роботи кваліфікації безробітного, бюрократичної тяганини тощо).  
З початком війни, виїзду частини громадян закордон і посилення військового обліку – кількість зареєстрованих безробітних, в основному чоловіків, почала різко скорочуватись, обумовлюючи «жіноче обличчя» зареєстрованого безробіття.

👥Звісно всі ці тенденції є далекими від реального життя, де за різними оцінками (НБУ/ уряд) фактичний рівень безробіття складає 14-18% (як відсоток від економічно активного населення), а реальна кількість безробітних сягає 1,8-2,2 млн. осіб. Тобто у 20 разів є більшою за зареєстроване безробіття.

💁‍♂️Парадокс в тому, що високе безробіття співіснує із значним дефіцитом професійних кадрів (як випливає із опитувань бізнесу і темпів зростання офіційних зарплат). Це свідчить про глибокі диспропорції на ринку праці та високе структурне безробіття, обумовлене змінами у структурі економіки та потоками міграції через війну.

Данило Гетманцев

22 Jan, 13:00


🔻На кінець 2024 року кількість зареєстрованих безробітних сягнула чергового рекордного мінімуму (або новини з паралельної реальності).

Данило Гетманцев

22 Jan, 10:00


🕹️Наприкінці минулого року Верховна Рада прийняла Закон про ліквідацію КРАІЛ та боротьбу з лудоманією (проект № 9256-д).

Закон набере чинності вже з 1 квітня, але для того, щоб він запрацював у повному обсязі, Уряд повинен розробити необхідні підзаконні акти та забезпечити передачу повноважень до нових органів.

Ключові дати 2025 року:

▪️до 24 січня – КабМін має визначитися з міністерством, яке формуватиме державну політику у сфері азартних ігор та лотерей;

▪️до 10 лютого – має бути ліквідована КРАІЛ та створений новий орган;

▪️до 28 лютого – мають бути готові підзаконні акти для реалізації Закону;

▪️1 квітня – усі повноваження КРАІЛ перейдуть до нових органів і запрацюють нові вимоги щодо захисту гравців;

▪️ і найголовніше – до 30 вересня – має бути впроваджено ДСОМ.

Бажаємо успіхів урядовій команді у виконанні цього амбітного плану і триматимемо руку на пульсі.

А ось і перші гарні новини❗️
Центр відповідальної гри ініціює створення робочої групи для підготовки рекомендацій з метою виконання вимог нового Закону. Нагадаю, що саме Центром відповідальної гри було проведено перше в Україні національне дослідження у сфері ігрової залежності, результати якого безперечно будуть максимально корисними під час реалізації Закону.

Данило Гетманцев

22 Jan, 08:03


💁‍♂️Час від часу отримую запитання від журналістів з проханням порівняти дві програми – «Національний кеш-бек» та «Зимова підтримка».
Якраз зараз це можна зробити станом на середину січня.
 
«Зимова підтримка»:
🔹час дії програми – 1,5 місяці;
🔹долучилися – понад 12 млн. осіб;
🔹нараховано коштів – понад 12 млрд. грн.;
🔹виплачено коштів за час дії програми – 11,5 млрд. грн. (у тому числі у січні – більше 3,3 млрд. грн.);  
🔹розмір виплати1000 грн. (одноразово).
 
«Національний кеш-бек»:
🔸час дії програми – 4,5 місяці;
🔸долучилися – 4,7 млн. осіб;
🔸нараховано коштів – близько 1 млрд. грн. (у т.ч. за вересень – 37,2 млн. грн., за жовтень – 119,2 млн. грн., за листопад – 232,0 млн. грн., за грудень – 436,0 млн. грн., за першу половину січня – 170 млн. грн.);
🔸виплачено коштів за час дії програми – 388,4 млн. грн.;
🔸розмір виплати – змінний залежно від суми покупок акційних товарів, здійснюється раз на місяць в останню декаду наступного місяця, у середньому за три місяці учасник програми отримав 270 грн. (57 грн. за вересень, 97 грн. за жовтень, 116 грн. за листопад), виплати за грудень та січень 2025 року – наприкінці лютого.  
Приєднання до програми «Національний кеш-бек» виробників української продукції помітно уповільнилось:
▪️середина листопада 2024 року – 1586 виробників (324 тис. товарів);
▪️середина січня 2025 року – 1672 виробники (355 тис. товарів), тобто за другі два місяці кількість учасників програми зросла на 86 суб’єктів господарювання...

Данило Гетманцев

22 Jan, 07:03


Сьогодні буде багато розмов про єдність.
Але, здається, чим більше ми говоримо про єдність, тим вочевидь єдності менше.
Усвідомлення і взаєморозуміння - це не те, в чому можна переконати словами, воно або є, і слова не потрібні, або його нема - і слова зайві. Згадайте, як ви зʼясовуєте стосунки з близькими: слова не мають значення, значення має те, що їм передує.

Єдність виникає, коли ми маємо ціллю щось спільно створити, тоді ми кожну іншу людину розглядаємо як потенційного спільника, а коли щось знищити або поділити - як потенційного ворога, конкурента.
Коли є єдність і спільна ціль - у людей виходить все - від хрестового походу до великої китайської стіни. Коли ціль і єдність зникає - руйнуються міста та імперії. Зсередини. І навіть без впливу ворогів.
І справа не в інститутах, силі ворогів, ресурсній базі чи «правильно» написаних законах.
Справа в єдності цілей, яка або є, або її немає.
Якщо є, народжується 2022-ий, якщо нема - 1918-ий.
Від цього ж залежить яким буде 2025-ий.

Данило Гетманцев

22 Jan, 06:00


День Соборності України — свято, яке символізує єдність народу, силу спільної віри та незламність духу. 22 січня країна згадує історичний Акт Злуки, що став міцним фундаментом для нашої незалежності.

Цей день нагадує нам, що Україна сильна, коли ми єдині. Зараз наша держава відстоює свою свободу зі зброєю в руках, і кожен з нас є частиною великого цілого, частиною великої боротьби. Разом ми доводимо, що українці — це народ, здатний долати будь-які виклики.

Щиро вірю, що наша єдність й незламність стануть запорукою великих звершень. Вітаю кожного із цим важливим святом! Нехай у домівках панує мир, а серця сповнюються гордістю за Україну та її героїв!

Данило Гетманцев

21 Jan, 15:10


Як завжди, був радий конструктивному та змістовному діалогу з представниками «Всеукраїнської Аграрної Ради» та «Українського клубу аграрного бізнесу».

Серед іншого, обговорили можливість запровадження зниженої ставки акцизу на пальне для аграріїв в післявоєнний час, можливість удосконалення механізму прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних в режимі експортного забезпечення та інші профільні питання аграрної галузі.

Щиро вдячний за конструктив.

Данило Гетманцев

21 Jan, 14:51


Ціна слова.

🔻Біржові котирування на нафту ( Brent) впали на 1,5% після вчорашньої інавгураційної промови Трампа, в якій новий Президент США пообіцяв суттєво наростити видобуток вуглеводнів. Дослівно: ми будемо бурити, крихітко, і ще раз бурити (we will drill, baby, drill). І це ще бурити США "по справжньому не починали".

За експертними розрахунками, ціна на нафту має упасти приблизно удвічі (від середнього рівня 80 дол за барель Brent у 2024 році), так аби це було відчутно боляче для російської вуглеводневої економіки. Росія продаватиме свою нафту urals ще дешевше через гіршу якість і знижки основним покупцям по новим контрактам.

💁‍♂️Подивимось як воно буде. Більшість прогнозів виходять із певного зниження цін на нафту у 2025 році в силу перевиробництва, що випереджатиме попит, утім не до таких кардинально низьких рівнів як би нам хотілось.

Данило Гетманцев

11 Jan, 12:03


👥🇩🇪У Німеччині пройшло 25-те засідання Контактної групи з питань оборони України, у який беруть участь понад півсотні держав світу.
Від початку повномасштабної війни учасники «Рамштайну» задекларували військову допомогу Україні на більш ніж 145 млрд. доларів, військову техніку та озброєння на понад 122 млрд. доларів вже передано нашій державі.

✔️Знакова подія, яка відбулась у рамках 25-го засідання Контактної групи – затвердження Дорожніх карт розвитку українських Сил оборони до 2027 року у рамках 8 «Коаліцій спроможностей» (авіація, протиповітряна оборона, морські спроможності, артилерія, броньована техніка, ІТ, безпілотні системи, розмінування), які забезпечать перехід від оперативного закриття першочергових потреб до середньо- та довгострокового планування посилення спроможностей ЗСУ.

Є і конкретні нові оголошення про підтримку від держав-союзників👇🏼

🔹США надають 74 транш військової підтримки у рамках Президентських повноважень з вивільнення запасів на загальну суму 500 млн. доларів, який передбачає передачу ракет AIM-7, RIM-7 і AIM-9M для протиповітряної оборони, ракет класу «повітря-земля», допоміжного обладнання для F-16, танкових мостоукладачів, засобів захищеного зв'язку, стрілецької зброї та боєприпасів, запасних частин, допоміжного обладнання тощо.

🔹Канада виділяє Україні новий пакет військової допомоги на 440 млн. канадських доларів (понад 305 млн. доларів США), з яких 200 млн. канадських доларів спрямують на «чеську ініціативу» із закупівлі та доставки великокаліберних артилерійських боєприпасів, 100 млн. канадських доларів – на закупівлю безпілотників українського виробництва за «данською моделлю», 64 млн. канадських доларів – на безпілотні камери високої роздільної здатності, 30 млн. канадських доларів – на зимове спорядження для військових.

🔹Від учасників коаліції безпілотних систем (Велика Британія, Данія, Нідерланди, Латвія та Швеція) в Україну надійде 30 тис. нових безпілотників на загальну суму 45 млн. фунтів стерлінгів.

🔹Норвегія виділить 700 млн. норвезьких крон для закупівлі дронів у рамках багатонаціональної ініціативи. У 2025 році країна спрямує Україні найбільшу військову допомогу у своїй історії – понад 2 млрд. євро, передбачивши кошти  у розмірі 43 млн. євро на інвестиції в наш ОПК та анонсувавши запуск власної «норвезької моделі» на доповнення до вже працюючої «данської»;

🔹Данія на 2025 рік зарезервувала 135 млн. євро для нових інвестицій в український ОПК за «данською моделлю», завдяки якій у 2024 році Сили безпеки і оборони України отримали озброєння та військову техніку на майже 538 млн. євро.

🔹Німеччина оголосила про передачу у 2025 році 6 систем ППО IRIS-T та постачання найближчим часом 50 ракет-перехоплювачів до цих систем.

🔹Ісландія заявила про виділення українському ОПК за механізмами «данської моделі» 2 млн. євро.

🤝🏻🇺🇦Вдячні усім партнерам і союзникам за послідовну підтримку та надання чергових пакетів допомоги, які посилять спроможності ЗСУ!

Данило Гетманцев

11 Jan, 09:00


📈Отже, у грудні 2024 року річна споживча інфляція пришвидшилась до 12% (проти 5,1% у грудні 2023). Посилення інфляційного тиску пояснюються фундаментальними факторами, які штовхали угору базову інфляцію через зростання виробничих витрат на оплату праці, сировину, енергозабезпечення, імпортом інфляції через послаблення валютного курсу, а також сезонними (тимчасовими) чинниками, в т.ч. через несприятливі погодні умови, що призвели до погіршення врожайності та зменшення пропозиції с/г сировини/ окремих сирих продуктів харчування.

🔹Тенденція до пришвидшення інфляції збережеться на початку наступного року. Це посилюватиме аргументи для НБУ на найближчому своєму засіданні 23 січня щодо подальшого підвищення облікової ставки, яка наразі становить 13,5%.
У базовому сценарію споживча інфляція почне йти на спад ближче до середини цього року із вичерпанням ефекту гіршого врожаю та завдяки більш жорсткій монетарній політиці НБУ. Нацбанк, який відповідає за інфляцію, розраховує, що за підсумками цього року зростання цін становитиме 6,9%. Уряд є більш скептичним у своїх прогнозах (9,5%). Хто з них виявиться ближчим до істини, побачимо.

💁‍♂️Головне, що на третьому році повномасштабної війни ми продовжуємо захищати відносну вартість гривні, що є важливим для збереження макрофінансової стабільності в цілому та підтримки реальних доходів громадян.

Данило Гетманцев

11 Jan, 09:00


Щодо основних інфляційних тенденцій за підсумками 2024 року

Найбільший внесок у зростання споживчих цін мала продовольча інфляція.
Продукти харчування і безалкогольні напої за рік (ту і далі до грудня 2023 року) в цілому подорожчали на 14,1%
💲🔺З продуктів харчування найбільшими темпами зросли в ціні:
▪️овочі (+48,3%),
▪️масло (+33,9%),
▪️олія соняшникова (+20,9%),
▪️молоко (+18,8%),
▪️хліб (+18,2%).
Загалом у 2024 році ціни зросли на всі позиції продовольчої групи, окрім цукру, ціна на який не змінилась.

Серед непродовольчих товарів і послуг, у 2024 році найбільшими темпами подорожчали ЖК-послуги та утримання житла (+18,9%), насамперед за рахунок підняття тарифів на е/е (+63,8%) для побутових споживачів з 1 червня 2024 року. Водночас зростання цін стримував мораторій на підняття тарифів на газ, тепло та гарячу воду, а також незмінні тарифи на водопостачання і водовідведення.
💲🔺Двозначними темпами у 2024 році також подорожчали:
▪️Автомобільні пасажирські перевезення (+10%)
▪️Освітні послуги (+12%)
▪️Алкогольні напої, тютюнові вироби (+13,2%)
▪️Послуги охорони здоров’я (+13,2%)
▪️Готелі і ресторан (+13,»%).

🔸Дещо стримували інфляцію зниження цін на одяг та взуття (-4,3%) та помірне зростання цін на пальне (+4,8%), предмети домашнього вжитку і побутову техніку (+2,1%).

Данило Гетманцев

11 Jan, 06:00


Велике інтервʼю для Обозу з усіх цікавих для вас питань.
Чтиво на вихідні).
🔗 https://www.obozrevatel.com/ukr/ekonomika-glavnaya/analytics-and-forecasts/pro-kadrovi-perestanovki-v-podatkovij-nelegalni-tovari-ta-novovvedennya-intervyu-z-danilom-getmantsevim/amp.htm

Данило Гетманцев

10 Jan, 14:41


✔️За підсумками 2024 року споживча інфляція склала 12%
За даними Держслужби статистики, споживчі ціни у грудні зросли на 1,4% (до листопада 2024 року). Це менше, ніж у попередні місяці (1,5% у вересні, 1,8% у жовтні, 1,9% у листопаді).    
📈Водночас, річна інфляція у грудні продовжила прискорюватись. За підсумками 2024 року споживча інфляція склала 12% (до грудня 2023 року), середня по року – 6,5%.
Отже, маємо прискорення інфляції на кінець минулого року (у порівнянні із 5,1% на кінець 2023 р.). Водночас середня інфляція була нижчою (12,9% у 2023 р).

💁‍♂️Попри пришвидшення інфляції в останні місяці і її повернення до двозначних чисел, ситуація як для третього року війни залишається контрольованою.
Більше про основні інфляційні тенденції минулого року згодом.

Данило Гетманцев

10 Jan, 14:00


👥✔️Восени минулого року, враховуючи звернення органів місцевого самоврядування, Верховна рада суттєво розширила можливість використання залишку коштів місцевих бюджетів, в тому числі на придбання державних цінних паперів (військових облігацій) із строком обігу більше одного року, які йдуть на фінансування потреб оборони і підтримку економіки у воєнний час.
Утім за підсумками 2024 року портфель ОВДП у власності територіальних громад, не те що не збільшився, а зменшився з 1,94 до 0,7 млрд. грн., що становить трохи більше ніж 0,5% від залишку коштів місцевих бюджетів, і 0,04% від всіх ОВДП в обігу.
💁‍♂️Ні на що не натякаю, але як на мене, наявність такого постійного великого залишку викликає як мінімум питання щодо доцільності його акумулювання в умовах військового часу. Цікаво було б почути позицію місцевого самоврядування з цього приводу.

Данило Гетманцев

10 Jan, 14:00


⚡️Цифра дня⚡️
Залишки коштів місцевих бюджетів за рік зросли на 10%.
📈Залишки коштів на рахунках місцевих бюджетів та бюджетних установ за загальним і спеціальним фондами на 1 січня 2025 року становлять 121,9 млрд грн.
Це на 9,7% (+ 10,8 млрд грн) більше, ніж на 1 січня 2024 року❗️

Данило Гетманцев

10 Jan, 12:33


💸🇪🇺В Україну надійшли перші у 2025 році кошти від Європейського Союзу.
До державного бюджету перераховано 3 млрд. євро.

Ці кошти є першим траншем від Європейського Союзу у рамках загального кредиту від країн G7 за ініціативою Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA), яка передбачає передачу Україні загалом 50 млрд. доларів, підтриманих непередбачуваними доходами від знерухомлених активів російської федерації.
Необхідні для цього документи були підписані у листопаді-грудні минулого року.
Загальний внесок ЄС у спільний кредит становить 18,1 млрд. євро (20 млрд. доларів).

💲Нагадаю, що у грудні ми отримали перші два мільярди у рамках часток США, Японії та Великої Британії, а США окрім цього у рамках свого внеску загальним розміром 20 млрд. доларів перевела на рахунки Світового банку 15 млрд. доларів, щодо виділення яких Україні в останні дні минулого року уклали відповідну угоду ця міжнародна фінансова установа та український Мінфін.
🇺🇦🤝🏻🇪🇺Вдячні нашим європейським партнерам за послідовну політику допомоги України та принципову підтримку позиції «росія має заплатити за все»!

Данило Гетманцев

10 Jan, 09:03


Виповнився рік від відкриття продажу сільськогосподарської землі юридичним особам (заснованим виключно громадянами України).
Черговий етап земельної реформи з допуском на ринок юридичних осіб було розпочато 1 січня 2024 року.

Як і очікувалось, не справдився ще один міф, яким напередодні 2024 року лякали країну «професійні» противники ринку землі, які багато років позбавляли селян права розпоряджатися своєю власністю – що з виходом на нього юридичних осіб останні масово поскупають за безцінь ділянки громадян, які в результаті залишаться ні з чим.

💲Протягом 2024 року усього продано понад 106,6 тис. ділянок загальною площею майже 320,7 тис. га, при цьому середня вартість 1 гектара склала 46 678 грн.

Зокрема:

✔️юридичними особами придбано понад 25,1 тис. ділянок загальною площею більше 78,3 тис. га (середня ціна гектару склала 62 656 грн.);
✔️фізичними особами куплено близько 81,5 тис. ділянок загальною площею майже 242,4 тис. га (середня ціна – 41 510 грн. за гектар).

Таким чином, частка юридичних осіб за кількістю укладених угод склала 23,5%, за площею – 24,4%.

Найбільша кількість сільськогосподарських земель в 2024 році реалізована у:
🔹Полтавській області (45,6 тис. га);
🔹Одеській області (33,0 тис. га);
🔹Дніпропетровській області (30,6 тис. га).

Найвищі ціни зафіксовані у:
🔸
Івано-Франківській області (89 744 грн.);
🔸Львівській області (71 390 грн.);
🔸Полтавській області (66 232 грн.).

Усього від початку земельної реформи (з 1 липня 2021 року) продано 198,3 тис. ділянок загальною площею 604 тис. га, або менш ніж 3,5% від тих земель, на продаж яких раніше був встановлений мораторій (17,5 млн. га).

👨🏻‍💻Тривала робота і щодо поповнення Державного земельного кадастру – до нього внесено відомості про 651 тисячу земельних ділянок, 514 меж адміністративно-територіальних одиниць, 71 межу територій територіальних громад, 447 обмежень у використанні земель, 114 функціональних зон, а також відомості про нормативну грошову оцінку земель 2 858 населених пунктів (найбільше – у Львівській (665), Одеській (286), Дніпропетровській (217) областях).

Данило Гетманцев

10 Jan, 07:49


Ви помітили, як дивовижно змінюється позиція деяких видатних лібертаріанців щодо збереження окремих податкових пільг, якщо ці пільги стосуються бізнесу видатних лібертаріанців?

Якою все ж таки неймовірно гнучкою видається ліберальна теорія у переказі вітчизняних неокласиків;)

Данило Гетманцев

10 Jan, 06:00


Підбито підсумки гуманітарного розмінування у 2024 році.
Коротко мовою цифр:
▪️обстежено та очищено від вибухонебезпечних предметів 35 тис. кв. км території;
▪️протягом 2024 року повернуто у використання близько 17 тис. кв. км;
▪️обстежено 3,18 тис. кв. км земель сільськогосподарського призначення (у 2023 році – 2,75 тис. кв. км);
▪️повернуто аграріям для введення у господарський обіг 2,85 тис. кв. км (у 2023 році – близько 2,0 тис. кв. км);
▪️на кінець року сертифіковано 73 оператори протимінної діяльності (на початок року – 26), у роботах бере участь майже 5,5 тисяч спеціалістів (на початку року – близько 3,5 тисяч);
▪️задіяні понад 200 машин механічного розмінування (втричі більше, ніж наприкінці 2023 року), частину з них виготовлено, частково локалізовано або зібрано в Україні;
▪️запущено ринок послуг з розмінування, держава забезпечує покриття 100% понесених аграріями видатків (у бюджеті-2024 на ці цілі було закладено 1 млрд. грн. за загальним фондом і 2 млрд. грн. – за спеціальним);
▪️загальний обсяг залученого від міжнародних партнерів фінансування досяг 1,1 млрд. доларів

💁‍♂️Маємо продовжувати та прискорювати цю роботу. Цілком поділяю позицію Прем’єр-міністра – «Для нас принципово розмінувати державу за роки, а не за десятиліття».

Данило Гетманцев

09 Jan, 17:14


Погоджуюсь з кожним словом.

Днями запропоную колегам доєднатися до відповідного законопроекту на захист інтересів вітчизняного бізнесу.

Маю надію на підтримку врешті від економічного блоку КМ.

Данило Гетманцев

09 Jan, 10:40


✔️2024 рік став для золота кращим за останні 14 років.
Минулого року його котирування не один десяток разів оновлювали історичні рекорди, на піку, 31 жовтня, торкнувшись позначки 2 790,15 долари за тройську унцію.

💲І хоч останній день 2024 року золото завершило на позначці 2 607,66 долари, торік головний дорогоцінний метал подорожчав на 26% – це найбільший приріст з 2010 року.

Це сталось завдяки трьом основним факторам:
🔸продовженню активних закупівель центральними банками, частина з яких хоч і уповільнювали свої операції по мірі зростання вартості золота, однак вони все одно залишались значними;
🔸пом’якшенню грошово-кредитної політики, яка хвилями котилась по усьому світу через поступове приборкання інфляції та її повернення до цільових показників, а також оптимістичним прогнозам на найближчу перспективу;
🔸посиленню глобальної геополітичної напруги, насамперед пов’язаної з триваючою війною росії проти України, збереженням складної ситуації на Близькому Сході, де несподівано для багатьох у Сирії втратив владу один з найдовше правлячих кланів у світі (що ризикує перетворити цю країну у поле протистояння декількох впливових у регіоні сил), ситуацією на Корейському півострові та подіями, що відбулися у грудні в Республіці Корея, циклом виборів (у тому числі дострокових) у низці країн світу, які призвели до зміни чи послаблення діючої на той момент влади та похитнули внутрішню стабільність у ряді з цих держав тощо.

✍🏼Щодо решти основних дорогоцінних металів – картина спостерігалася неоднорідна.
Срібло продемонструвало максимальне зростання з 2020 року, ненабагато поступившись у динаміці золоту та подорожчавши більш ніж на 21% з початку 2024 року, завершивши його на рівні 28,84 долари за унцію.
У той же час платина та паладій торік подешевшали на 8% (до 912,25 долари за унцію на кінець року) та 18% (904,46 долари за унцію) відповідно.

💁‍♂️Головними факторами впливу на ціни на золото та інші дорогоцінні метали у 2025 році експерти вважають торгівельну політику нової адміністрації США, яка стане визначальним елементом у формуванні картини інфляції в країні, ставок ФРС та взаємин провідної економіки світу з її найбільшими партнерами, а також динаміка підвищення / зниження рівня геополітичної напруженості у світі.
Однак враховуючи досить гучні заяви, якими почався 2025 рік, немало інвесторів уважно дивитимуться на дорогоцінні метали як на традиційну «тиху гавань», у якій краще пересидіти бурхливі часи.

Данило Гетманцев

09 Jan, 08:41


Парламент підтримав скасування Господарського кодексу, усунувши багаторічне дублювання регулювання цивільних відносин та врешті забезпечивши правову визначеність.
Дякую Руслану Стефанчуку за лідерство в реформі.

Данило Гетманцев

09 Jan, 08:00


🔺План на 2024 рік по власним доходам ПФУ у частині ЄСВ, розподіленого на пенсійне страхування, перевиконано на 0,2% або на 0,8 млрд. грн. І хоча більшу частину року мало місце відставання від виконання зазначеного плану, воно було надолужено в останньому кварталі 2024 року.

🟢Отже, у 2024 році фінансовий стан Пенсійного фонду залишився стійким завдяки стабільним перерахуванням ЄСВ (насамперед із зарплати найманих робітників, грошового забезпечення військових), а також бюджетній підтримці партнерів. Це дало змогу проіндексувати пенсії майже на 8% у березні минулого року, провести всі необхідні пенсійні перерахунки, вчасно і в повному обсязі виплачувати пенсії, страхові виплати, житлові пільги і субсидії.

👨🏻‍💻Водночас, у середньо- та довгостроковій перспективі із врахуванням демографічної кризи (в т.ч. скорочення рівня народжуваності, погіршення вікової структури населення), зовнішньої міграції, значної неформальної зайнятості, високого безробіття, поступової демобілізації і скорочення зовнішньої бюджетної підтримки після війни, існують значні ризики розбалансування нинішньої моделі солідарної пенсійної системи. Я вже не кажу про те, що нинішній показник середніх пенсій, що останні 10 років складає близько 30% від середньої зарплати, відстає від рівня, що має гарантувати належне заміщення трудових доходів на пенсії (а це щонайменше 40% у країнах OECD).
Наприкінці грудня минулого року Мінсоцполітики оприлюднило пакет законопроектів щодо пенсійної реформи. Це проекти законів щодо модернізації солідарної пенсійної системи, впровадження накопичувальних пенсій і реформи соціального страхування. Це важливі комплексні питання, які потребують суспільного і професійного обговорення, бо зачіпають як нинішніх 10,3 млн. пенсіонерів, так і майбутніх. Як би ми їх не відкладали (а це стабільно відбувається останні 20 років) нам прийдеться їх вирішувати, і в частині більш прозорого, зрозумілого і справедливого нарахування пенсій, і в частині обмеження та виплат спеціальних (професійних) пенсій, і в частині запровадження обов’язкових накопичувальних пенсій тощо.  

💁‍♂️Утім не відкрию Америку, якщо скажу, що єдиний вихід убезпечити систему пенсійного забезпечення і гарантувати гідний рівень пенсій на найближчі десятиліття – це довготривале прискорення економічного зростання за рахунок «мирного» дивіденду та інвестицій після війни, де-тінізації економіки і скорочення неформальної зайнятості, покращення демографічних тенденцій або принаймні припинення сповзання у «демографічну яму», в т.ч. повернення частини зовнішніх мігрантів після війни, якби все це «далеко» не звучало зараз.        

Данило Гетманцев

09 Jan, 08:00


Доходи Пенсійного фонду у 2024 році зросли на 10%
Доходи Пенсійного фонду України (ПФУ) у 2024 році становили 856,1 млрд. грн. Проти 2023 року вони збільшились на 10,2% (+78,9 млрд. грн.), в тому числі:

власні доходи ПФУ на загальнообов’язкове пенсійне страхування (ЄСВ та інші платежі) збільшились на 14,9% (+68,7 млрд. грн.) – до 530 млрд. грн.
власні доходи ПФУ на загальнообов’язкове соціальне страхування (ЄСВ та інші платежі) зросли на 21,2% (+6,3 млрд. грн.) – до 36 млрд. грн.
кошти державного бюджету на виплату пільг та житлових субсидій збільшились на 12,1% (+4,3 млрд. грн.) – до 39,7 млрд. грн.  
сума трансферту з державного бюджету на виплату пенсій майже не змінилась, зменшившись у порівнянні із минулим роком на 0,2% (-0,4 млрд. грн.) до 250,4 млрд. грн.

Данило Гетманцев

09 Jan, 06:00


💸У 2024 році зовнішня торгівля товарами України склала 112,3 млрд. доларів.
Такі оперативні дані наводить Держмитслужба.
Торік товарообіг зріс на 13,0% у порівнянні з 2023 роком (99,4 млрд. дол.), це другий показник за останні 10 років (більше було зафіксовано у 2021 році – 140,9 млрд. дол.).
 
🔺Експорт – 41,6 млрд. доларів.
Топ-3 експортні позиції (разом на них припадає 78,1% усього товарного експорту):
▪️продовольчі товари – 24,6 млрд. дол. (59,1%);
▪️метали та вироби з них – 4,4 млрд. дол. (10,6%);
▪️машини, устаткування та транспортні засоби – 3,5 млрд. дол. (8,4%).
Основні напрями постачання української продукції:
🔹Польща – 4,7 млрд. дол. (11,3%);
🔹Іспанія – 2,9 млрд. дол. (7,0%);
🔹Німеччина – 2,8 млрд. дол. (6,7%).
🔻Імпорт – 70,7 млрд. доларів.
Топ-3 імпортні позиції (разом на них припадає 64,5% усього товарного імпорту):
▪️машини, устаткування та транспортні засоби – 25,0 млрд. дол.;
▪️продукція хімічної промисловості – 11,7 млрд. дол.;
▪️паливно-енергетичні ресурси – 8,9 млрд. дол.
Їх митне оформлення принесло до бюджету 172,3 млрд. грн. (29% надходжень митних платежів), 87,7 млрд. грн. (15%) та 157,6 млрд. грн. (27%) відповідно.
Топ-3 країн – постачальників продукції до України:
🔹Китай – 14,4 млрд. дол. (20,4%);
🔹Польща – 7,0 млрд. дол. (9,9%);
🔹Німеччина – 5,4 млрд. дол. (7,6%).
Негативне сальдо зовнішньої торгівлі склало -29,1 млрд. доларів. (на жаль, рекордний показник)…

Данило Гетманцев

08 Jan, 16:06


📲💲Протягом 2024 року електронна торгівельна система Прозорро.Продажі провела понад 24 тисячі успішних торгів.
У результаті їх організатори змогли виручити 19,7 млрд. грн., а вартість запропонованих на реалізацію активів зросла у середньому у 1,5 рази.

💰Найбільше коштів вдалось отримати в результаті:
🔸відновленої у ІІ півріччі «великої приватизації» – близько 6,5 млрд. грн. (у результаті продажу трьох об’єктів – готелю «Україна», «Об'єднаної гірничо-хімічної компанії» та конфіскованого підприємства з виготовлення газобетон них виробів «Аерок»);
🔸аукціонів малої приватизації – більше 4,0 млрд. грн.;
🔸реалізації активів у процесі банкрутства – понад 2,6 млрд. грн.;
🔸земельних торгів – 2,1 млрд. грн.;
🔸реалізації спеціальних дозволів на користування надрами – понад 1,6 млрд.

Торік було зафіксовано рекордну кількість організаторів торгів у системі Прозорро.Продажі (близько 3,8 тисяч), а також претендентів на активи, які пропонувались на продаж (майже 30 тисяч, завдяки чому у середньому за кожен актив змагалось близько 2,4 учасники), що дозволило достатньо ефективно реалізовувати виставлене на торги майно.

💁‍♂️За майже 2,3 тисячами проведених торік аукціонів триває оформлення угод, у результаті яких загальний виторг організаторів може збільшитись ще на 3 млрд. грн.

Данило Гетманцев

08 Jan, 15:00


Фінляндія🇫🇮
Після вступу до ЄС реальний ВВП Фінляндії збільшився майже на 67%, а кількість зайнятих в країні з 1995 року зросла більш ніж на 34%.
Завдяки членству в ЄС Фінляндія змогла скористатися міцнішими торговими зв’язками з іншими країнами ЄС завдяки єдиному ринку – вартість товарів, які експортуються з Фінляндії, зросла більш ніж удвічі після приєднання до ЄС.
Фінляндія входить до четвірки інноваційних лідерів ЄС. З 1995 року фінські дослідники змогли поширити європейські знання завдяки фінансовій підтримці ЄС у розмірі понад 4,3 млрд. євро.
Один з найвідоміших суперкомп’ютерів у світі LUMI, розташований у Центрі обробки даних CSC у Каяні, є ключовою частиною Європейського спільного підприємства з високопродуктивних обчислень, державно-приватного партнерства, спрямованого на сприяння європейській конкурентоспроможності та інноваціям. LUMI не лише технологічний лідер, але й лідер у сфері екологічності – він працює на гідроелектроенергії та використовує природний холодний клімат Фінляндії, значно зменшуючи енергію, необхідну для охолодження своїх систем.
У рамках Спільної сільськогосподарської політики фінські фермери отримали 26 млрд. євро фінансування ЄС, розширивши асортимент своїх продукції на єдиному ринку. Сьогодні 11 продуктів з Фінляндії, включно з Lapin Poron Kylmäsavuliha (м'ясо північного оленя холодного копчення з Лапландії), включено до списку продуктів ЄС із захищеними найменуваннями походження.
Протягом останніх 30 років Фінляндія тісно співпрацювала з іншими державами-членами ЄС, щоб посилити захист громадян ЄС під час надзвичайних ситуацій. У 2023 році Фінляндія отримала 252 млн. євро на створення першого стратегічного резерву rescEU з хімічних, біологічних, радіологічних і ядерних засобів (ХБРЯ), спрямованого на захист європейських громадян від ХБРЯ-інцидентів та інших ситуацій високого ризику.
З 1995 року понад 130 тис. студентів ВНЗ Фінляндії взяли участь у програмі Erasmus+, а близько 173 тис. громадян ЄС отримали можливість здобути освіту у фінських університетах.

Швеція🇸🇪
Від часу приєднання цієї держави до ЄС її реальний ВВП збільшився на 85%, а зайнятість у країні зросла майже на 31%.
Було реалізовано один з найбільших інфраструктурних проектів – Ересунський міст, який з’єднує Швецію та Данію. Міст, побудований між 1995 і 2000 роками (майже половину вартості проекту загальним розміром 4 млрд. євро профінансував ЄІБ), приніс в економіки обох країн 8,4 млрд. євро. Ересунський міст, окрім економічних переваг – це найважливіша ланка сполучення, якою щодня користуються близько 100 тис. жителів Данії та Швеції. 
ЄС підтримав Швецію у трансформації її економіки. Інвестиції NextGenerationEU вартістю 3,4 млрд. євро допомогли в реалізації місцевих та регіональних кліматичних проектів та декарбонізації промисловості. 
З 1995 року ЄС підтримав розвиток рибальства та аквакультури у Швеції на суму 353 млн. євро.
Від моменту приєднання до ЄС Швеція отримала близько 24 млрд. євро у рамках Спільної сільськогосподарської політики, щороку близько 57 тис. шведських фермерів завдяки ній продовжують свою важливу роботу з виробництва високоякісної екологічно чистої продукції.
З 1995 року понад 105 тис. студентів ВНЗ Швеції взяли участь у програмі Erasmus+. Завдяки ній приблизно 223 тис. громадян ЄС також отримали можливість здобути вищу освіту в Швеції.

Данило Гетманцев

08 Jan, 15:00


🌐🇪🇺У 2025 році відзначається 30-тиріччя першого розширення Європейського Союзу.
Насправді, якщо відійти від формальностей, то мова йде про четверту хвилю, однак попередні три (1973, 1981 та 1986 років) стосувались вступу до Європейської Економічної Спільноти, яка 1 листопада 1993 року офіційно перетворилась в Європейський Союз.
🗓️1 січня 1995 року до нього приєдналися Австрія, Фінляндія та Швеція, а ЄС після цього став складатись з 15 держав, утім, залишивши на своєму прапорі 12 зірочок як символ повноти, досконалості та єдності.
Щоб оцінити масштаби економічної інтеграції Австрії, Фінляндії та Швеції, достатньо подивитись на експорт з цих трьох держав до ЄС, який тільки у 2023 році досяг 287 млрд. євро.

📝На честь 30-тиріччя вступу згаданих держав до єдиної європейської спільноти ЄК підготувала невеличку добірку фактів, як вони змінились після вступу до ЄС, наголосивши на тому, що «Європа зміцнила Австрію, Швецію та Фінляндію, і ЄС змінився на краще завдяки Фінляндії, Австрії та Швеції – разом ми стали більшою політичною, економічною та культурною спільнотою».

Австрія🇦🇹
Після того, як країна стала членом ЄС, її реальний ВВП збільшився на 58%, а люди, які живуть в Австрії, відчули вплив більшого економічного зростання на своє життя – з 1995 року зайнятість в країні зросла майже на 32%.
За останні 30 років громадяни ЄС мали змогу насолоджуватися більшою кількістю високоякісних продуктів харчування, напоїв та сільськогосподарської продукції австрійського походження. Сьогодні 38 продуктів з Австрії, включаючи Bergkäse (гірський сир) з Форарльберга та Speck (бекон) з Тіролю, представлені в списку продуктів ЄС із захищеними найменуваннями походження. 100 тис. місцевих фермерів щороку користуються підтримкою, а усього Австрія отримала через Спільну сільськогосподарську політику ЄС близько 35 млрд. євро.
Менш ніж за три десятиліття австрійський сектор досліджень та інновацій отримав 5,2 млрд. євро від програм ЄС.
За останні 30 років молоді громадяни Австрії отримали більше можливостей для навчання в ЄС. З 1995 року понад 150 тис. студентів ВНЗ з Австрії взяли участь у програмі Erasmus+. Завдяки цій програмі понад 152 тис. громадян ЄС також отримали можливість навчатися в австрійських університетах.

Данило Гетманцев

31 Dec, 16:45


Друзі, ми пройшли важкий рік. Пройшли гідно.
Нам є чим пишатися і є про що розповісти дітям, не опускаючи очі.
Але були і поразки, були і втрати. І, давайте відверто, чорти також перемогали. Можна було б заспокійливо сказати: роблячи нас міцнішими, але тоді, виходить, що від наших перемог міцнішими ставали вони. Думаю ні. Переконаний, - це війна і зовні, і всередині країни на винищення. І біла сторона, здорові сили зможуть перемогти тільки у мудрості і єдності, яких я вам друзі від щирого серця бажаю в новому році.
З Новим Роком!
Миру всім нам.

Данило Гетманцев

31 Dec, 08:52


Хочу подякувати команді Державної податкової служби, яка пропрацювала в податковій три повні роки у найважчий за всю історію держави період. Ви нереально круті! І вам вдалося зробити більше, ніж за попередні 30 років. Від діжиталізаціі до антикору - про все це ми говоримо і будемо говорити найближчими днями, ви зробили гідну основу для подальшого розвитку податковоі системи і найголовніше - показали що податкова може працювати по іншому, - на людей, а не на корупціонерів, мати людське обличчя і совість, і зараз йдете, виконавши обовʼязок перед людьми, з високо піднятою головою.
Низький вам уклін і найщиріші побажання успіхів на нових ділянках роботи.

Дякую Президенту за постійну, послідовну і жорстку підтримку податкових реформ, протидії ухилянтам і корупціонерам - незалежно від посад і впливу. Без Вас хребет системі зламати точно не вдалося б.

Дякую білому бізнесу за підтримку, постійний діалог, сприяння та відкритість до змін, що ми робили і будемо робити разом.

І не радив би надто радіти конвертаторам, ухилянтам, контрабандистам та іншим чортам, чиї схеми ми разом з командою ДПС знищили за ці 3 роки. Ми знаємо вас поіменно. Відновитися, навіть при всьому бажанні, буде важко. Да і люди не дадуть. Це стосується і купи звільнених за 3 роки корупціонерів.

Переконаний точка неповернення у боротьбі з тінню нашими спільними зусиллями пройдена, назад, у старі часи податкову відкатити буде складно, як би кому не хотілося б, а ми всі разом допоможемо аби це не вдалося нікому!!!

Данило Гетманцев

30 Dec, 16:48


І в завершення сьогоднішнього звітного дня повідомлю, що завдяки всім нашим діям нам вдалося зібрати до бюджету у 2024 році плюсом майже 2,5 млрд.дол від детінізації. Якщо порівнювати з іноземною допомогою, більше ми отримали тільки від США, ЄС, Японії, Світового Банку та МВФ.

Загалом від платежів, що адмініструються податковою у січні-грудні 2024 року маємо попередні показники (на 18.00):

📥 Надходження (сальдо) до загального фонду держбюджету становлять 1 036,4 млрд грн.

Показники розпису Мінфіну виконано у повному обсязі (100,1 %, додатково до бюджету надійшло 1,4 млрд гривень). Навіть при збільшенні річних показників у вересні на 103,1 млрд гривень, які зрештою забезпечені за рахунок злагодженої роботи ДПС, зокрема у напрямку боротьби з «тінню», а це в свою чергу ~2,5 млрд дол США, перевиконання показників розпису відбулося з:
▫️податку на прибуток (+ 30,8 млрд грн, або + 12,8 %);
▫️акцизний податок з вироблених та ввезених товарів (+ 4,3 млрд грн, або 3,3 %), у тому числі по тютюнових виробах перевиконання +6,9 млрд грн, +7,7 %).

📈Зростання до січня-грудня 2023 року +40,0 % або 296,3 млрд грн, в т.ч.:
▪️податок на прибуток + 88,5 % або 127,2 млрд грн;
ПДфО + 32,9 % або 57,9 млрд грн;
▪️ПДВ +25,0% або 53,6 млрд грн;
▪️акцизний податок (з вироблених та ввезених товарів) +29,2 % або 30,2 млрд гривень).

🪙 На рахунки платників відшкодовано 157,2 млрд грн ПДВ.

Данило Гетманцев

30 Dec, 15:01


Ще однією реформою, що запрацювала - є антиофшорний закон, яким запроваджено контроль за іноземними компаніями, що володіють резиденти України.

👥💸Перші звіти про КІК вже подали близько 35 тис платників, а бюджет отримав додатково понад 1,88 млрд грн.

❗️До речі нагадую, завтра 31 грудня - останній день важкого але результативного 2024 року. Це останній день для подання повних Звітів про КІК за 2023 рік.
В новий рік потрібно входити без боргів та минулого, тому платникам податків рекомендую відзвітуватись вчасно та сплатити свої податкові зобовʼязання.

💁‍♂️Звертаю увагу, що 26 грудня вступили в силу зміни до Кодексу щодо штрафів за неподання інформації та Звітів про КІК, у всіх буде можливість відзвітуватись протягом шести місяців після скасування воєнного стану, без штрафів.

Данило Гетманцев

30 Dec, 14:00


Вже у 2024 році платники отримали можливість швидшого обслуговування та якісних послуг:
🔹робота Контакт-центру побудована навколо платника та його інтересів;
🔹платники можуть записатися у електронну чергу до Центру обслуговування платників;
при очікуванні в черзі на вільного оператора тепер розуміють час можливого очікування та їх номер в черзі;
🔹платник може замовити зворотній зв'язок, а якщо втрачений то фахівець Контакт центру зателефонує самостійно;
🔹фізична особа може зателефонувати та дізнатися про наявність або відсутність податкового боргу;
🔹кількість дзвінків, що раніше втрачалися зменшилась в рази;
🔹можливість проведення автоматичного опитування після завершення розмови.

🟢Ця ініціатива покликана посилити доброчесність та призведе до підвищення рівня довіри між платником та державою та дотримання податкового законодавства (комплаєнсу).
Крім цього регулярними стали зустрічі керівництва ДПС з усіма бізнес-асоціаціями рівно як і покейсове заслуховування на першу вимогу бізнесу. Постійно працює чат спілкування провідних аудиторів з фахівцями ДПС.

💁‍♂️Важливо не втратити ці канали спілкування, що сприяють побудові нової культури спілкування бізнесу і податкової.

Данило Гетманцев

30 Dec, 14:00


Довіра та задоволеність платника рівнем наданих послуг є лакмусовим папірцем у сприйнятті платником податкового органу.
👨🏻‍💻📲Саме для підвищення якості послуг отримуваних платником податків та посилення доброчесності, відбулась модернізація Контакт-центру ДПС.

Данило Гетманцев

30 Dec, 13:00


Півтора роки тому ми обʼєднали бази податкової і митної служб. Зробили те, що «не могли» (не хотіли) робити корупціонери протягом 20ти років, навіть в межах Мінздоху.
Завдяки спільній взаємодії між ДПС та ДМС вдалось налагодити ефективну інформаційну взаємодію для боротьби з недобросовісними платниками-імпортерами.
Схеми використовуються різні, найпопулярніші - це заниження ціни при розмитненні та збільшення ціни при продажу на території України. При цьому, частина товару реалізовувалась за готівку, а податки «звісно» не сплачувались.

🟢Аналізуючи митні декларації та шлях податкових накладних ці схеми легко виявляти та зупиняти.
За час роботи спільного кабінету вдалось зупинити податкового кредиту з ПДВ на суму 16,6 млрд грн. (обсяг операцій 82,8 млрд грн).

Наприклад:
🍣мʼясо, риба, овочі, фрукти та інші товари обмеженого терміну придатності- 2,1 млрд.
🥋 одяг (тут полюбляють брендовий одяг завозити по дві гривні) – 3,1 млрд.
💻Побутова техніка – 2 млрд.
🔧Інструменти та обладнання – 1,3 млрд.гривень.

Данило Гетманцев

30 Dec, 12:00


Експортне забезпечення.
В 2024 році ми запустили амбітний проєкт, який став реальністю в цьому році і продемонстрував успішний, а головне результативний старт. Зупинений експорт «чорної» с/г продукції. Звісно, ефективність проєкту можлива виключно при якісному адмініструванні.

За перші 30 днів роботи системи надійшло на реєстрацію 8 618 ПН/РК від 887 платників на загальний обсяг 198,8 млрд грн.
▪️Зареєстровано 8 310 ПН на суму 196,6 млрд грн або 8 106 тис тон.
▪️Зареєстровані за ставкою відмінною від 0% на 841,4 млн грн ПДВ;
▪️За ознаками безумовної реєстрації 18,0 млрд грн.

🔺Експорт здійснюється за всіма товарними позиціями. При цьому, ТОП 5 експортованої продукції складає:
🔸Олія - 74 млдр грн на 662 тис тон;
🔸Соєві боби - 54,8 млрд грн на 498 тис тон;
🔸Кукурудза - 35,4 млрд грн на 4 190 тис тон;
🔸Пшениця - 13.7 млрд грн на 1 569 тис тон;
🔸Насіння ріпаку 8,2 млрд грн на 365 тис тон.

❗️Система працює стабільно. Зупинено реєстрацію 198 ПН/РК подані 59 СГД на загальний обсяг 557,9 млн гривень. 

🧐І в продовження рубрики «No comment». Один із суб'єктів за рахунок ліміту сформованого шляхом придбання паркомісць в Києві та послуг з утримання паркінгу направив на реєстрацію експортні накладні - 46 т сої. В середньому придбане паркомісце має 15 кв м, а їх придбано було 18. Тобто ми тепер навіть знаємо урожайність сої на підземному паркінгу - 1,7 ц на метр квадратний.

Данило Гетманцев

30 Dec, 11:01


Ще один амбіційний проект, спрямований на боротьбу з тіньовим ринком тютюну та алкоголю, розпочне роботу в тестовому режимі із залученням на добровільній основі платників податків вже в березні 2025 року.

📲Проєкт Е-акциз – комплексна реформа, що допоможе ефективніше боротися з чорним ринком підакцизної продукції та збільшити надходження до бюджету завдяки сплаті акцизного податку.
Реформа в сфері адміністрування акцизного податку спрямована на:
🔹детінізацію ринку тютюну, алкоголю та зростання бюджетних надходжень від сплати акцизного податку;
🔹гармонізацію законодавства з європейськими вимогами щодо обігу тютюнової продукції;
🔹забезпечення рівний конкурентних умов ведення бізнесу для платників в цій сфері;
🔹заміну паперової марки на електронну та автоматизацію процесів звітності щодо використання акцизних марок;
🔹відстеження руху алкоголю, тютюнових виробів, рідин для електронних сигарет від виробника/імпортера до кінцевого споживача;
🔹надходження якісних даних для формування аналітики.

Данило Гетманцев

30 Dec, 10:00


📲В лютому завершується розробка програмного забезпечення для отримання та обробки стандартизованого аудиторського файлу (SAF-T) та вже з 1 квітня 2025 року систему буде впроваджено в промислову експлуатацію.
✔️Проект реалізовано за підтримки EU4PFM.

Формування та подання SAF-T файлу для платників податків:
▪️сприятиме достовірності ведення бухгалтерського та податкового обліку;
▪️надасть можливість виправлення виявлених помилок при поданні SAF-T файлу (система відображає ймовірні помилки платника);
▪️дозволить підвищити рівень добровільного дотримання платниками податкового законодавства (комплаєнсу);
▪️забезпечить прогнозованість щодо відбору платника до документальної перевірки.
Відсутність ризиків – відсутність будь-яких контрольних заходів зі сторони податкового органу.

Для податкових органів запровадження Е-аудиту:
▫️введе автоматизацію податкових ризиків та поглиблене впровадження ризико-орієнтованого підходу, що підвищить якість відбору платників до документальних перевірок та їх результатів;
▫️прискорить та спростить процедури аналізу даних бухгалтерського та податкового обліку платників;
стандартизує, уніфікує процеси податкових перевірок;
▫️зменшить вплив «людського» фактору під час процедур податкового контролю.

💁‍♂️Переконаний цю реформу нам вдасться завершити попри все.

Данило Гетманцев

30 Dec, 10:00


Надважлива наша реформа, яка ще не завершена до Нового Року - Е-аудит.
Реформа спрямована на реалізацію Cooperative Compliance в оподаткуванні.

Данило Гетманцев

30 Dec, 09:01


👨🏻‍💻🔄Інтеграція CRM повністю переформовує та систематизує роботу податкових органів з платниками податків. На рівні центру здійснюється виявлення податкових ризиків, їх аналіз та визначення завдання для територіальних податкових по роботі з платником. Встановлюються ключові показники ефективності виконання кожного із завдань, забезпечується контроль та аналіз якості виконання задач з мінімізації ризиків територіальними органами. Здійснюється перегляд актуальності та оцінюється комплаєнс, наскільки ефективно спрацювала система.

👤Як це вплине на платника.
Для доброчесних платників тільки на користь, такий платник зможе отримувати більшу кількість якісних сервісних послуг, роз’яснень та взагалі не стикатися з податковими перевірками органу.
А ось недоброчесний зразу потрапить до поля зору податкового органу, враховуючи, що відбір до всіх видів перевірок документальних планових та позапланових, фактичних здійснюватиметься на рівні центру і тільки за високими податковими ризиками платника податків.
Тому можливість «порєшать» щодо непотрапляння до переліку перевірок зводиться до 0.
💁‍♂️Власне, ви вже це бачите.

Данило Гетманцев

30 Dec, 09:00


З 1 січня 2025 року запроваджується система управління податковими ризиками (CRM) в діяльність податкових органів.
Це результат кількарічної роботи з реалізації ризикорієнтованого податкового контролю, прибираючи ручний фактор.

Данило Гетманцев

30 Dec, 08:02


До вашої уваги стисло про результати роботи Комітету за 2024 рік, а також плани на 2025 р.

Данило Гетманцев

29 Dec, 09:01


💲У листопаді держборг сягнув майже 160 млрд. дол.
За даними Міністерства фінансів, на 30 листопада 2024 року державний та гарантований державою борг склав 6 644,7 млрд. грн., у валютному еквіваленті – 159,4 млрд. дол.
 
У листопаді державний борг у гривні зріс на 3,6% (+231,1 млрд. грн.), у валютному еквіваленті збільшився на 2,8% (+3,4 млрд. дол.).
Основний приріст державного боргу за листопад обумовлюється отриманням 4,8 млрд. дол. пільгового кредиту, наданого Світовим банком за рахунок коштів США та інших партнерів у рамках проекту «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні» (PEACE in Ukraine).

📊Структура державного боргу (на кінець листопада):
▪️74,2% - борг у валюті (зовнішній + валютні ОВДП), 25,8% - борг у гривні (до війни 65,1% на 34,9%).
▪️71,8% - зовнішній борг, 28,2% - внутрішній (до війни 61% і 39% відповідно);
▪️58,4% - зовнішні офіційні позики (в т.ч. ЄС – 27,5%), 27,2% - ОВДП, 10% - єврооблігації (вкл. гарантовані державою), 4,4% ▪️інша заборгованість.
 
📈У грудні через залучення зовнішніх пільгових кредитів, насамперед від ЄС у рамках Ukraine Facility та від МВФ, темпи зростання державного боргу продовжать прискорюватись. Утім за підсумками року динаміка державного боргу залишатиметься стриманою, в т.ч. завдяки реструктуризації єврооблігацій, відносній курсовій стабільності, наданні близько 30% зовнішнього офіційного фінансування у вигляді грантів. Нагадаю, за останнім прогнозом МВФ державний борг сягне 92,2% ВВП (проти 84,4% у 2023 році).
 

Данило Гетманцев

29 Dec, 08:42


За останні два місяці податківці вперше отримали підвищення заробітних плат за рахунок скорочення чисельності штатних працівників податкової служби.
На жаль поки не до рівня «провідних» правоохоронних органів, але зарплати вже достойні.
🧮Середня зарплата по службі у регіонах більше 43 тис. грн.
Чесна робота повинна забезпечувати чесну винагороду.

💁‍♂️Послідовно виступаю за нормалізацію зарплат і митникам і податківцям і іншим держслужбовцям, розуміючи, що саме по собі підвищення ніколи не вирішить ані проблеми ефективності, ані проблеми корупції, але і без підвищення ці проблеми не вирішити точно.
Цьогорічне підвищення стало і наслідком і фактором перезавантаження ДПС зсередини. Змін, що торкнулися всіх сторін податкової системи: від діджиталізаціі та детінізації до антикору та ризикоорієнтованого підходу. Про їх результати ми поговоримо найближчими днями детальніше.

👨🏻‍💻❗️І так, зазначене підвищення не останнє і наступне буде залежати від тих реальних змін, які ми запроваджуємо разом з бізнесом і податківцями.

Данило Гетманцев

29 Dec, 06:35


Насправді 2 рішення: бодікамери та аналітичний підхід до контролю роботи ПРРО/РРО, коли перевірки відбуваються не від паркану та до обіду (як колись), а лише щодо тих РРО, де відбуваються певні аномалії, - важко переоцінити.
Ці два кроки повністю реформують систему фактичних перевірок, забезпечивши ефективний антикор та ризикорієнтований підхід до податкового контролю продажів.
Дякую, за якісні і довгоочікувані кроки.

Данило Гетманцев

29 Dec, 06:00


Ще один крок до прозорості відносин між платником та податковим органом.
Розроблена Аналітична система СОД РРО для виявлення ризикових операцій при здійсненні готівкових розрахунків.
Проект реалізовано за підтримки EU4PFM.

Аналітична система дає можливість:
▪️швидко та у повному обсязі отримувати інформацію щодо суб’єктів господарювання, які зареєстрували РРО/ПРРО;
аналізу даних щодо розрахункових операцій проведених через РРО/ПРРО;
▪️своєчасного виявлення податкових ризиків, аномальних відхилень розмірів як окремих розрахункових операцій так і згрупованих за певними критеріями виторгів, та ефективне управління ними;
запровадити якісний автоматичний відбір платників, виключно за наявності ризиків, для проведення фактичних перевірок;
▪️інформування громадськості щодо загальних показників розрахунків проведених суб’єктами господарювання через РРО/ПРРО;
▪️створення бази для надання сервісів суб’єктам господарювання, які зареєстрували РРО/ПРРО.
Вже в І кварталі 2025 року запускається в промислову експлуатацію.

Данило Гетманцев

28 Dec, 13:32


Велике інтервʼю для Інтерфакс.
Друга частина.


https://interfax.com.ua/news/interview/1036266.html

Данило Гетманцев

28 Dec, 12:58


Гарні новини для сумлінних торгівців і погані для контрабандистів.

Всі податківці під час здійснення податкових перевірок будуть оснащені боді-камерами. Це унеможливить зловживання з боку податківців, як і спроби «порєшать» з боку несумлінних платників. А також запис зніме будь-які суперечки щодо якості проведення перевірок.

❗️Вважаю це ефективним антикорупційним заходом.

В додаток до камер податківці будуть оснащені планшетами та переносними принтерами.

Отож, від руки написані акти good bye forever!

Вітаємо прекрасних дівчат з ДПС🙌

Данило Гетманцев

28 Dec, 06:00


💳Видано перший доступний кредит для підприємств ОПК.
Першопрохідцем стала компанія, яка виробляє засоби радіоелектронної боротьби та розвідки.
Їй надано 100 млн. грн. на поповнення оборотного капіталу строком на один рік під 5% річних (різницю між звичайною комерційною ставкою та згаданою пільговою покриватиметься за рахунок держави).

👨🏻‍💻Нагадаю, що програма пільгового кредитування для підприємств ОПК була запущена цього року на наступних умовах – під 5% річних доступні такі позики:
🔸до 100 млн. грн. – на поповнення оборотного капіталу на строк до 3 років;
🔸до 500 млн. грн. – на реалізацію інвестиційних проектів строком до 5 років.

✍🏼Під час внесення змін до державного бюджету на 2024 рік 18 вересня ми заклали ресурс для відповідної нової бюджетної програми КПКВК 2601040 «Відшкодування відсотків за кредитами, які надаються підприємствам, які беруть участь у виконанні заходів державних цільових програм, пов’язаних із розвитком ОПК» у сумі 263,4 млн. грн.
📑Постанову КМУ №1288 «Деякі питання надання фінансової державної підтримки підприємствам, які визначені критично важливими для функціонування економіки в особливий період у сфері ОПК», необхідну для запуску проекту, ухвалили 5 листопада, затвердивши:
▪️Порядок надання фінансової державної підтримки підприємствам, які визначені критично важливими для функціонування економіки в особливий період у сфері ОПК;
▪️Порядок використання коштів державного бюджету, передбачених для надання фінансової державної підтримки підприємствам, які визначені критично важливими для функціонування економіки в особливий період у сфері ОПК.

І ось, ще через півтора місяці, в останній декаді грудня оформлено врешті-решт перший кредит.
Чи означає це, що у вітчизняних підприємств ОПК все гаразд з обіговими коштами та ресурсами для інвестування у розширення своїх потужностей, і їм взагалі не потрібні позики навіть під відсоткову ставку, що є вдвічі меншою за інфляцію, накопичену за 11 місяців (до грудня минулого року)
💁‍♂️Точно ні, адже ситуація з коштами доволі напружена, при цьому настільки, що вона спричинила певну дискусію щодо зняття заборони на експорт зброї під час дії воєнного стану для того, щоб поліпшити фінансове становище підприємств та отримати необхідні для виробничої діяльності кошти.
Зрозуміло, що за ті пару днів, що лишились до нового року, закладений у бюджет-2024 ресурс не буде вибрано, і це доволі прикро.
Адже не вперше пишу про те, що можливості союзників з подальшої передачі зброї не безкінечні, і ми маємо все більше розраховувати на потужності власного ОПК (у цьому плані приємна новина, що вже 59% від суми укладених контрактів пішли на закупівлі в українських зброярів).
У бюджеті-2025 ми виділили на «доступні кредити для ОПК» 500 млн. грн. (розумію, що це мало, але станом на зараз це те, що можемо), і організувати їх використання на підтримку вітчизняного бізнесу треба набагато вищими темпами і з більшою ефективністю, ніж у році, що минає.

Данило Гетманцев

27 Dec, 14:00


💁‍♂️Нагадаю, зростання у першому кварталі становило 6,5% (рік до року), другому – 3,7%.

Днями Держстат, опублікував дані галузевої статистики, з яких випливає, що зростання в промисловості у січні – вересні 2024 року сповільнилось до 4,9%, рік-до року (з 8,1% у першій половині року), у будівництві – до 23,8% (із відповідно 37,1%), вантажообіг скоротився з 19% до 15,7%.

📉Отже, економічна активність за секторами, за якими є дані, у третьому кварталі продовжила уповільнюватись. Утім таке сповільнення перевершило очікування. Зокрема в останньому макро-прогнозі НБУ оцінював зміну реального ВВП у ІІІ кварталі на рівні 4%, що у свою чергу дало змогу покращити оцінку економічного зростання по року до +4%.

👨🏻‍💻Детальна розбивка структури ВВП буде згодом. Поки ж можна припустити, що основними причинами, які обумовили уповільнення зростання ВВП, окрім більшої статистичної бази, стали більші негативні ефекти, пов’язані із обмеженнями в енергопостачанні та зростанням вартості е/е, нестачею робочої сили, гіршим врожаєм.
З врахуванням гіршої динаміки за третій квартал, економічне зростання за підсумками року становитиме близько 3,5%.

Данило Гетманцев

27 Dec, 14:00


📈Зростання реального ВВП у третьому кварталі сповільнилось до 2% - Держстат
За даними Державної служби статистики, реальний ВВП у III кварталі 2024 року збільшився порівняно з попереднім кварталом на 0,2% (з урахуванням сезонного фактору), а порівняно з III кварталом 2023 року – на 2,0%.

Данило Гетманцев

27 Dec, 11:00


3️⃣ Спільний звіт про зайнятість – щорічний огляд основних подій у сфері зайнятості та соціальної сфери в ЄС, а також дій держав-членів відповідно до їх Керівних принципів щодо політики зайнятості, аналіз ключових проблем у цій площині в Європі, завдяки якому держави-члени можуть порівнювати свою власну ефективність з ефективністю інших і вживати заходів для удосконалення своєї політики.

✔️Цілі ЄС щодо зайнятості, навичок і скорочення бідності до 2030 року продовжують перебувати у фокусі політики як Об’єднання в цілому, так і держав-членів.
Головні висновки:
🔹Зайнятість: стабільне зростання зайнятості за останні два роки поставило ЄС на шлях досягнення головної цілі щодо її рівня до 2030 року (збільшити зайнятість з 75,3% у 2023 році до цільового показника 78,0% у 2030 році). Останні квартальні дані вказують на стійкий прогрес (75,8% у ІІ кварталі 2024 року). До 2023 року всі країни-члени досягли прогресу, п’ять уже досягли або перевищили свої національні цілі щодо зайнятості.
🔹Навички: частка дорослих, які беруть участь у навчанні, в ЄС досягла лише обмеженого прогресу з 37,4% у 2016 році до 39,5% у 2022 році, залишаючись значно нижчим загальної цілі ЄС у 60%. Більшість держав-членів втратили позиції у досягненні своїх національних цілей, що вказує на необхідність суттєвих подальших зусиль, щоб Європа залишалася конкурентоспроможною, інноваційною та інклюзивною в зелених і цифрових перетвореннях на тлі старіння населення.
🔹Зменшення бідності: рішучі політичні дії як на рівні ЄС, так і на рівні держав-членів допомогли зменшити ризики бідності, незважаючи на складний соціально-економічний контекст протягом останніх трьох років. У 2023 році кількість людей, яким загрожує бідність або соціальна ізоляція, зменшилася на 703 тисячі осіб (другий рік поспіль) після періоду стабільності в 2018-2021 роках. Половина держав-членів досягли певного прогресу в досягненні своїх національних цілей щодо скорочення бідності з 2019 року. Тому будуть потрібні подальші зусилля та моніторинг, щоб досягти національних цілей і скоротити принаймні на 15 мільйонів осіб кількість людей, яким загрожує бідність або соціальна ізоляція в ЄС до 2030 року в порівнянні з 2019 роком.

Пропозиція ЄК щодо Спільного звіту про зайнятість за 2025 рік зберігає акцент на конкретних країнах на основі принципів Рамкової програми соціальної конвергенції (SCF).
Аналіз першого етапу SCF вказує на наступне: і) висхідна конвергенція на ринку праці збереглася у 2023 році; іі) зберігаються ризики висхідної конвергенції щодо навичок, незважаючи на незначне покращення на рівні ЄС в цілому; ііі) були визначені деякі ризики висхідної конвергенції щодо соціальних досягнень, незважаючи на незначне зниження рівня ризику бідності або соціального відчуження на рівні ЄС.

Другий етап (з використанням ширшого набору кількісних даних і якісних характеристик) сфокусується на державах, для яких на першому етапі виявлено потенційні ризики висхідної соціальної конвергенції (Болгарія, Естонія, Іспанія, Італія, Литва, Угорщина, Румунія, які проходили через другий етап аналізу і минулого року, а також Греція, Хорватія та Люксембург).

Пропозиції ЄК щодо Спільного звіту про зайнятість обговорюватимуть у Комітеті з питань зайнятості та Комітеті соціального захисту, після чого їх мають ухвалити міністри зайнятості та соціальних питань держав ЄС у березні 2025 року.
Подробиці – у доданих файлах.

Данило Гетманцев

27 Dec, 10:30


2️⃣Звіт про механізм попередження (AMR) – ініціює наступний щорічний раунд застосування процедури врегулювання макроекономічного дисбалансу, спрямованої на виявлення, запобігання та виправлення дисбалансів, які перешкоджають належному функціонуванню економік держав-членів, Економічного та валютного союзу чи ЄС в цілому, а також на реалізацію відповідних політичних заходів.

🌐AMR піддає аналізу всі держави-члени ЄС з метою виявлення тих, які можуть постраждати або ризикувати постраждати від макроекономічних дисбалансів, і на цій основі вибирає ті, для яких слід підготувати поглиблений огляд, щоб оцінити, чи дійсно у них є дисбаланси.

📑Як випливає зі звіту, еволюція дисбалансів значною мірою була спричинена надзвичайно сильною інфляцією за останні кілька років, яка призвела до значного скорочення коефіцієнтів боргу. Згодом темпи інфляції знизились, поступово наближаючись до цільових показників, проте протягом року підвищення цін і витрат було визначальним фактором для прогнозу дисбалансів. Успадковані дисбаланси – головним чином високі борги – продовжували виправлятися, і багато сукупних показників, особливо борг корпорацій і домашніх господарств, зараз знаходяться на найнижчому рівні за багато років. Винятком є державний борг деяких країн, де, незважаючи на подальше скорочення у 2023 році, він ще не повернувся до допандемійного рівня та, за прогнозами, у деяких випадках знову зросте.
Незважаючи на загальне покращення, проблема конкурентоспроможності залишається актуальною, особливо для деяких країн ЄС. У 2023 році зростання вартості одиниці робочої сили досягло історичного максимуму, а інфляція послуг залишається високою. Незважаючи на те, що різниці в інфляції дуже сильно скоротилися, вони не зникли, і вони залишили по собі спадщину у вигляді набагато вищих відносних цін і витрат, що потенційно може чинити тиск на конкурентоспроможність, особливо там, де вони вийшли на вершину вже ослабленої конкурентоспроможності до пандемії.

В результаті зроблено висновок про виправданість поглиблених перевірок (IDR) для 10 держав-членів ЄС, зокрема 9 країн, для яких висновок про дисбаланс або надмірний дисбаланс було зроблено у попередньому річному циклі навесні 2024 року (Кіпр, Німеччина, Греція, Угорщина, Італія, Нідерланди, Румунія, Словаччина та Швеція), а також для Естонії – через специфічні ризики нових дисбалансів (вона продовжує стикатися з накопичувальною втратою цінової конкурентоспроможності, спричиненою сильним тиском витрат, погіршенням поточного рахунку та зростанням цін на житло та позик домогосподарств).
Для решти держав-членів ЄК вважає, що на даному етапі немає потреби проводити поглиблені перевірки.

👥📃Після обговорення AMR з Європейським Парламентом і Радою ЄС, Єврокомісія підготує поглиблені огляди для згаданих держав-членів у найближчі місяці перед представленням Весняного пакету європейського семестру 2025 року, у якому міститимуться висновки ЄК щодо дисбалансів для відповідних держав-членів.
Подробиці – у прикріплених файлах.

Данило Гетманцев

27 Dec, 10:10


❗️Сайт Території високого рівня податкової довіри надав бізнесу ще одну можливість - порівняти власні показники рівнів сплати та середньої зарплати із середніми по галузі та регіонам.

Це зробити дуже просто із використанням виключно власної звітності та калькулятора.

І, зрозуміло, що незалежно від того чи ви потрапили в КББ зараз, чи, я впевнений, потрапите в майбутньому, вже зараз ви можете відкоригувати власні показники аби мінімізувати увагу до вас з боку податкової.

https://tpd.tax.gov.ua/analytics

Данило Гетманцев

25 Dec, 06:01


📈🏘️Ринок житла поволі зростає – НБУ
Продовжую ділитись інсайтами із останнього звіту НБУ про фінансову стабільність.
Сьогодні про ринок житла.

За даними НБУ, попит, насамперед, на вторинному ринку (готові квартири) поволі пожвавлюється, тоді як на первинному ринку продовжує стагнувати:
На вторинному ринку за 11 місяців 2024 року нотаріуси посвідчили на 14% більше угод, ніж за цей період торік. Проте кількість угод сягнула лише 70% від рівня, що був до повномасштабного вторгнення.
Близько 60% угод у перші три квартали 2024 року укладалися для придбання квартир, решта – приватних будинків (у 2021 році ця пропорція становила 67% на 33%).
Як і до війни, найбільшим попитом на вторинному ринку користується невелике, а отже, дешевше житло. Медіанна площа придбаних квартир – 48 кв. м (як у країні в цілому, так і в Києві), будинків – 71 кв. м.
Більшість угод – це купівля житла, яке старше 35 років, лише чверть угод укладається для купівлі житла віком до 15 років.
Переважна більшість угод на вторинному ринку укладалася для придбання житла поза межами обласних центрів – 78% угод. На столицю припадає ще 10% угод. Серед обласних центрів більшою популярністю користується житло на заході країни.
Придбання нерухомості на первинному ринку через більші ризики користується низьким попитом. За даними опитування агентства ЛУН, на початку 2024 року кількість угод купівлі-продажу на первинному ринку майже не змінилася порівняно з минулим роком і не перевищувала п’ятої частини довоєнного рівня.
У першому півріччі 5% угод укладалися із залученням іпотеки, але надалі ця частка знизилася до 4%, що співмірно з показниками 2021 року. Майже половину всіх кредитів з початку року банки видали на об’єкти у Києві та Київській області. Зниження ролі іпотеки пояснюється сповільненням програми “єОселя” через зміну її дизайну та обмеженість ресурсів.
Спорудження нового житла триває досить повільно: у західних регіонах частіше починають нові об’єкти, тоді як у столиці лише добудовують черги вже наявних комплексів. Будівництво триває зі значними затримками з огляду на брак ресурсів, зокрема робочої сили. За даними ЛУН, кількість черг житлових комплексів у продажу в Україні зросла на 10% з початку року.
Цінова динаміка на нерухомість на вторинному ринку корелює із зміною обмінного курсу та є млявою . Вартість квадратного метра в доларовому еквіваленті у столиці та на заході України переважно стала, а в інших регіонах навіть знижується. За даними ЛУН, ціна проданих квартир, як і раніше, на чверть нижча за усереднені ціни оголошень.
Вартість житла на первинному ринку зростає динамічніше, ніж на вторинному. Рухаються вгору ціни передусім у західних регіонах, де активніші будівництво і попит.
В останні пів року оренда дорожчала співмірно з вартістю житла. Показник “ціна до оренди” (ціна купівлі квартири до річної оренди) у Києві залишався на рівні 10х. Це близько до довгострокового середнього рівня та означає, що купівля житла є гарною альтернативою оренді.
З огляду на зростання доходів цінові умови придбання житла зараз є сприятливішими, ніж перед війною. Показник “ціна до доходу” (ціна купівлі квартири до щорічного доходу) повернувся до історичних мінімумів кінця 2021 року. У середньому на придбання 70 кв. м житла у Києві родина із 1.1 працевлаштованим витрачає еквівалент свого 10-річного доходу. Утім безпекові ризики стримують від придбання житла.

Данило Гетманцев

24 Dec, 09:33


Продовжую тримати в курсі щодо роботи системи експортного забезпечення агро продукції.

За перші 20 днів роботи системи надійшло на реєстрацію 7 663 ПН/РК від 854 платників на загальний обсяг 185,2 млрд грн.

▪️Зареєстровано 7222 ПН на суму 182 млрд грн або 7 040 тис тон.
▪️Зареєстровані за ставкою відмінною від 0% на 703 млн грн ПДВ;
▪️За ознаками безумовної реєстрації 16,3 млрд грн.

🔺Еспорт здійснюється за всіма товарними позиціями. При цьому, ТОП 5 експортованої продукції продукції складає:
🔸Олія - 68 млдр грн на 550 тис тон;
🔸Соєві боби - 53,9 млрд грн на 451 тис тон;
🔸Кукурудза - 30 млрд грн на 3 626 тис тон;
🔸Пшениця - 11.9 млрд грн на 1 364 тис тон;
🔸Насіння ріпаку 7,3 млрд грн на 326 тис тон.

❗️Система працює стабільно. Зупинено реєстрацію 171 ПН/РК подані 56 СГД на загальний обсяг 507,6 млн гривень. 


Платники ще намагалися реєструвати зерно з фруктів або використовувати платника без землі та банківських рахунків. No comment. 😶

Деякі платників, нажаль, ще знаходяться на стадії заперечення. Як це так, вивозили продукцію половину з походження половину без, а зараз не можна.

💁‍♂️Ще раз, не можна. І я дуже рекомендую швидше перейти на стадію прийняття.

Данило Гетманцев

24 Dec, 09:01


🇩🇪💸Німеччина надала Україні новий пакет військової допомоги.
Його вміст наведений на сайті оборонного відомства країни.
Основу нинішнього пакету склали засоби протиповітряної оборони (Німеччина – лідер відповідної міжнародної «коаліції спроможностей»), а саме дві пускові установки для комплексів PATRIOT, зенітно-ракетний комплекс IRIS-T SLM (тепер їх у нас шість), система ППО IRIS-T SLS (загальна кількість досягла п’яти), ракети для IRIS-T SLM, 12 броньованих машин з системами кінетичної оборони від Diehl Defence, ще дві самохідні зенітні установки Gepard (усього передано 57 одиниць) із запчастинами та 65 тисяч боєприпасів для цих СЗУ, 2 радіолокаційні станції TRML-4D (загалом передано 16).

Що стосується іншого обладнання, то до пакету також увійшли 15 танків Leopard 1 A5, боєприпаси до танків Leopard 1 і Leopard 2, самохідна гаубиця PzH 2000, артилерійські снаряди калібром 155 мм, 30 броньованих машин MRAP з протимінним захистом, 7 десантних машин Caracal, керовані ракети AIM-9L/I-1 Sidewinde, 68 безпілотних літальних апаратів (Vector, RQ-35 Heidrun, Hornet XR), 45 підводних скутерів, гранатомети GMW, системи самозахисту вертольотів AMPS, різноманітна стрілецька зброя (кулемети, гвинтівки та снайперські гвинтівки) з набоями, вантажівки, паливозаправники, генератори, турнікети, намети та інше обладнання.

🔹Частина військової допомоги передана безпосередньо із запасів Бундесверу, частина – результат раніше виділеного фінансування для підприємств оборонної промисловості країни.
У перші два роки повномасштабної війни на військову допомогу Україні було витрачено 6,6 млрд. євро (1,6 млрд. євро у 2022 році та 5 млрд. євро у 2023 році). Окрім цього, у 2022-2023 році було забезпечено фінансування замовлень виробництва озброєння та військової техніки на 2,9 млрд. євро, які надійдуть у 2025-2028 роках.
У 2024 році у рамках Програми з розбудови потенціалу безпеки Україні буде виділено військової допомоги на суму близько 7,1 млрд. євро (частина з цих коштів становитимуть внески Німеччини до Європейського Фонду Миру (EPF) Європейського Союзу на спільні поставки). На додаток до цього є дозволи на прийняття зобов’язань у наступні роки на суму приблизно 6 млрд. євро.
🇺🇦🤝🏻🇩🇪Вдячні керівництву та народу Німеччини за черговий вагомий внесок у зміцнення Збройних Сил України!

Данило Гетманцев

24 Dec, 06:00


💁‍♂️Зараз про програму «5-7-9». Нагадаю – це державна програма із здешевлення кредитування. Вона реалізується шляхом компенсації державою частини ставки за кредитом, що надається комерційним банком позичальнику. Під час війни програма стала важливим драйвером стимулювання кредитної активності, на частку якої на кінець минулого року припадало 40% працюючого валового гривневого кредитного портфелю.

Водночас оберненою стороною стало зростання витрат державного бюджету та заборгованості перед банками із компенсації відсоткової ставки. При цьому аналіз Нацбанку показував, що фінансовий позичальників - учасників програми не сильно відрізнявся від позичальників на ринкових умовах, що призводило до погіршення конкуренції та зменшувало ефективність субсидій.  
📲Це обумовило необхідність зміни дизайну програми з метою скорочення витрат та більш ефективного фокусування програми.

🔻Зокрема, у квітні цього року було скорочено максимальний обсяг кредиту на поповнення обігових коштів за непріоритетними напрямами (з 60 до 5 млн. грн.), було обмежено розмір маржі і компенсації банків.

Утім зазначені зміни мали обмежений вплив на програму:
🔹За першу половину року частка кредитів за програмою скоротилась на 6.в.п до 34% від працюючого валового гривневого кредитного портфелю.
🔹Водночас із врахуванням вже накопиченого боргу, витрати для бюджету скоротились у меншій мірі. Якщо брати увесь наявний кредитний портфель виданий за програмою, то на початок липня держава компенсувала 16% від обсягу наданих кредитів, тоді як минулого року цей показник коливався у межах 17-18%.
🔹Через високі витрати за накопиченим портфелем та подальше зростання кредитів річний бюджет програми вичерпався вже у жовтні. Борг перед банками за програмою до кінця року буде близьким до 10 млрд грн, тобто буде на 3 млрд грн вищим, ніж рік тому.
Такий обсяг заборгованості, який продовжує зростати, створює невизначеність як для банків, так і позичальників, дискредитує саму програму і знижує її ефективність.

🟢Певні зміни, які були запроваджені нещодавно (із листопада - обмеження у 200 тис. євро на розмір субсидії/ одного отримувача, із грудня – запроваджено екологічні та соціальні вимоги до позичальників, наразі у агросекторі), мають покращити виконання програми. Утім, як робить висновок НБУ, ключ до підвищення ефективності програми лежить у концентрації обмежених ресурсів на проектах, що дійсно потребують підтримки, зокрема інвестиційних цілях, а також проведенні регулярної оцінки відповідності позичальників цілям програми.

👨🏻‍💻Додам від себе, що висновки НБУ є додатковим аргументом на користь прискорення трансформації Фонду розвитку підприємництва (ФРП), який є оператором програми «5-7-9» і очевидно у нинішньому вигляді не справляється с покладеними на нього завданнями, у більш інституційно спроможну і прозору інституцію – Національну установу розвитку, яка займатиметься фінансуванням проектів відновлення під час і після війни.
Установа надаватиме переважно кредити та гарантії іншим банкам, маючи для цього відповідну експертизу, функціонал, можливість самостійно залучати фінансування тощо. Відповідний законопроект, який розроблявся мною і нашим комітетом, прийнято у першому читанні. Він підтримується Нацбанком і Мінфіном. Зараз йде робота щодо його доопрацювання. Розраховую, що після владнання усіх міжвідомчих інтересів в уряді між Мінфіном і МЕРТ (а вони не є принциповими), законопроект без зайвого затягування буде «винесено в зал» для остаточного прийняття.

Данило Гетманцев

24 Dec, 06:00


🏦НБУ критично оцінив виконання програми «5-7-9» у 2024 році
У найближчі дні ділитимусь цікавим інсайтами із останнього звіту «Про фінансову стабільність», що випускається НБУ двічі на рік.

Данило Гетманцев

23 Dec, 10:35


Дякую правоохоронному комітету ВР, який врешті рекомендував ВР для схвалення законопроект 12191 про декриміналізацію порнографії, що змінює славнозвісну статтю 301 КК України.
Переконаний, що моралізаторство щодо поширення порноконтенту поряд з безперешкодним його поширенням із сплатою, до речі, з нього податків - це лицемірство, яке набагато більше корозує суспільну мораль, аніж будь-яке порно.
В залі буду голосувати за і переконувати підтримувати колег!

Данило Гетманцев

23 Dec, 09:58


Подав на реєстрацію законопроекти про встановлення KPI для митних та податкових органів

Законопроєктами пропонується запровадити оцінку ефективності та результативності діяльності податкових та митних органів з метою підвищення прозорості та підзвітності податкових та митних органів, оптимізації процесів прийняття управлінських рішень, усунення недоліків у діяльності.

Така оцінка буде проводитися на підставі KPI, які будуть визначитися Мінфіном та оприлюднюватися на офіційних веб-сайтах ДПС та Держмитслужби. За результатами оцінки ДПС та Держмитслужба будуть складати звіти, які підлягають оприлюдненню на веб-сайтах цих органів.

Проєктом щодо встановлення KPI для податкової пропонується:

1) визначення поняття «податковий розрив» (tax gap) та запровадження щорічного обчислення і оприлюднення цього показника;

2) визначення поняття «ключовий показник діяльності податкових органів» (KPI) та встановлення вимог до KPI;

3) запровадження рекомендованої МВФ класифікації KPI для ДПС на стратегічні (строком більш ніж на один рік) та операційні (щорічні);

4) встановлення взаємозв’язку між індивідуальним оцінюванням службової діяльності посадової особи та оцінкою діяльності ДПС;

5) врегулювання порядку щоквартального оприлюднення інформації про виконання KPI для ДПС;

6) першим звітним періодом для оцінки ефективності та результативності діяльності податкових органів має стати 2025 рік, а з метою врахування кращих міжнародних практик (TADAT) та рекомендацій міжнародних організацій (МВФ, ОЕСР) проектом закону пропонується перелік рекомендованих для встановлення KPI для ДПС.

Проектом щодо встановлення KPI для митниці пропонується:

1) визначити види оцінки - внутрішня (проводиться Держмитслужбою на підставі KPI, розроблених Мінфіном), та зовнішня (проводиться незалежними експертами, що визначаються КМУ за пропозиціями міжнародних та іноземних організацій);

2) визначити, що внутрішній оцінці підлягають такі напрями діяльності митниці:

створення сприятливих умов для полегшення торгівлі та розвитку конкуренції;

адміністрування митних платежів;

захист суспільства, громадського здоров’я і безпеки навколишнього природного середовища та боротьба з незаконним переміщенням наркотичних засобів та зброї;

організаційний розвиток діяльності митних органів;

3) Мінфіну рекомендується врахувати механізм вимірювання ефективності діяльності митних адміністрацій (WCO Performance Measurement Mechanism), розроблений Всесвітньою митною організацією при визначенні KPI для митниці.

Запрошую колег долучитися до підписання (картки 1763587, 1763579)

Данило Гетманцев

23 Dec, 09:35


Насправді Україна, це безумовно не патріотичні слогани і гасла. Це не паспорт і не штамп в ньому.

Це люди, які жертвують заради неї своїм життям, працею, силами.
І українські компанії, які попри втрати ринків, захоплення ворогом заводів, перебої з логістикою та сировиною та просто військові дії у кількох кілометрах поряд, продовжують працювати, виплачувати заробітні плати та сплачувати податки, як би важко це їм не було.

Низкий уклін українському патріотичному бізнесу, з яким вчергове мав честь і задоволення поспілкуватися на заході NV «Україна та світ попереду 2025».

Данило Гетманцев

23 Dec, 08:08


Тільки-но ми звикли до слова гендер, почали розрізняти топ-47 і приглядатись до інших 74-х, тільки-но наука врешті почала підтверджувати наші багаторічні підозри щодо сусідів, поліцейських, депутатів та митників, а в маршрутках ми подумки, але напевно навчились розкривати гендерну сутність кожного з пасажирів і навіть водія, щойно Мінфін затвердив гендерну бюджетну програму, а Дія тільки-но запустила тест-версію е-гендер,
як виявилось, що статі знову дві.

А як жити в такій неймовірній турбулентності підходів і що робити з тест-версією е-гендер, творці гендерів відповіді не дають.

Данило Гетманцев

23 Dec, 06:00


📑👥У доданому файлі – повний перелік оцінюваних Топ-чиновників.

Данило Гетманцев

23 Dec, 06:00


Уряд затвердив результати оцінювання службової діяльності у 2024 році низки державних секретарів міністерств, керівників центральних органів виконавчої влади та їх заступників.

Усього оцінювались:
🔹10 державних секретарів міністерств, з яких 8 отримали оцінку «відмінна діяльність», 2 – «позитивна»;
🔹28 керівників центральних органів виконавчої влади (агентств, служб, інспекцій тощо) – 18 отримали оцінки «відмінна діяльність», 10 – «позитивна».
🔹77 перших заступників та заступників керівників центральних органів виконавчої влади – діяльність 57 осіб оцінено як «відмінну», 20 – як «позитивну».  

🔻Негативних оцінок, які б мали стати приводом для звільнення з займаної посади державної служби, за підсумками роботи у 2024 році не виявлено.

💁‍♂️Здавалося, можна було б порадіти за якість державних службовців топового рівня, а за тих, хто отримав оцінку «відмінно», вдвічі більше, адже стаття 44 Закону «Про державну службу» передбачає, що «державні службовці, які отримали відмінні оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, підлягають преміюванню».

Але давайте подивимось – може є трошки інші думки? Як, приміром, оцінюють стан справ наші європейські партнери, які наприкінці жовтня представили Звіт щодо прогресу України у рамках політики розширення. Він якраз стосувався бачення європейськими партнерами ситуації у нашій державі станом на зараз та тих змін, що сталися протягом останнього року.
У кластері 1 (а це ключовий кластер, який відкривається першим та закривається останнім у процесі переговорів про вступ до ЄС) один з найважливіших розділів – це «Реформа державного управління», який йде другим відразу після «Функціонування демократичних інституцій».

➡️І там не все так райдужно, як у наших власних оцінках: «Україна має певний рівень підготовки у сфері реформування державного управління та досягла певного прогресу. Рекомендації Європейської Комісії від минулого року були виконані частково та залишаються в силі».
«Певний рівень підготовки» (some level of preparation) – це, на жаль, «двійка» за п’ятибальною шкалою (1 – early stage, 2 – some level of preparation, 3 – moderately prepared, 4 – good level of preparation, 5 – well advanced).
«Досягла певного прогресу» (some progress) – «четвірочка», але за шестибільною шкалою, (1 – backsliding, 2 – no progress, 3 – limited progress, 4 – some progress, 5 – good progress, 6 – very good progress).

❗️🇪🇺Зараз одним з ключових завдань для нашої державної служби є робота з євроінтеграції та досягнення прогресу за усіма напрямами, які оцінюватимуться європейськими партнерами.

За останній рік висновок Єврокомісії наступний:
▪️відсутність прогресу (no progress, «двійка») – 1 напрям;
▪️обмежений прогрес (limited progress, «трійка») – 11 напрямів;
▪️певний прогрес (some progress, «четвірка») – 18 напрямів;
▪️хороший прогрес (good progress, «п’ятірка») – 6 напрямів;
▪️дуже хороший прогрес (very good progress, найвищий бал – 6) – відсутній.
Як бачимо – трошки інші оцінки роботи за 2024 рік…

✍🏼Цей пост не про критику державної служби. Вона така як є і відображає повільний прогрес у формуванні державних інститутів, що забезпечують демократію і стійкий розвиток, за всі ці роки, власне про що йдеться у висновках Єврокомісії.
У цьому сенсі вважаю, що не варто себе заколисувати завищеними оцінками топ-посадовців. Адже ризикуємо за такого дисонансу в оцінках отримати у черговому Звіті ЄК про прогрес України достатньо неприємний результат.

👨🏻‍💻Ну, і як кажуть, «вишенька на торті» – КРАІЛ.
Голова  КРАІЛ І.Рудий, якого 18 грудня затримали працівники ДБР та Офісу Генерального прокурора, та усі 5 оцінюваних членів комісії (А.Сдобнова, Є.Яхній, О.Ботезат, О.Водолажко та Х.Дутка) отримали за результатами службової діяльності у 2024 році оцінку «відмінно», і її затверджено Розпорядженням Кабінету Міністрів.
Ми на початку грудня у Верховній Раді проголосували за ліквідацію цього абсолютно неефективного органу, а виявляється – треба було їм премії виписати.

Данило Гетманцев

22 Dec, 19:41


Всупереч переконанням лібертаріанців в світі є абсолютно безглузді з точки зору економічної логіки речі.
Важко навіть порахувати у витратах людиногодин, або оцінити доцільність доставки різними мʼяко кажучи не зручними способами щороку з базару не габаритної живої ялинки, що може бути дорожча за штучну, метикуючи над її встановленням, для чого іноді фіксуючи конструкцію матузкою до батареї.
Потім всією сімʼєю іі прибирати, не за законами логіки, симетрії або хоча б феншуя, а за відомими тільки цій сімʼї усталеними десятиріччями правилами, керуючись відмою тільки старійшинам ієрархією іграшок, цінність яких визначається точно не вартістю. А потім, через три тижні страждати, виносячи чарівну красу з пониклими вітками на звалище.
Безперечно економічно доцільніше один раз придбати штучну ялинку, можна навіть заздалегідь прикрашену. Економія часу і грошей гарантована. Тим більше, що це вочевидь в тренді сучасної екополітики.
Чому б ні?
Можливо, тому що весь цей ритуал з ялинкою саме по собі і є цінністю, яка наповнює наше життя змістом і дарує щастя і які не можна порахувати економічно?
Як і багато інших важливих речей в цьому світі.

Данило Гетманцев

22 Dec, 07:12


Справжня перемога - результат важкої та довгої праці. Інакше ніяк.
Вітав Чемпіона, коли це ще не було в тренді, вітаю зараз і буду вітати в майбутньому, після нових Перемог. Його і України.
Які здобудемо важкою працею. Терпінням. Розумом.
З Богом!

Данило Гетманцев

22 Dec, 06:00


Погода, прямо скажемо, не для саней і лиж. Тому пропоную коротке фінансове чтиво.
Насправді не маю наміру заспамити вас своїми інтервʼю, вони про різне. Тим, хто цікавиться предметом, це буде корисно.
Інтерфакс. Частина перша.
🔗 https://interfax.com.ua/news/interview/1035573.html

Данило Гетманцев

21 Dec, 14:00


ЄЦБ оприлюднив результати процесу наглядової перевірки та оцінки (SREP) за 2024 рік і пріоритети нагляду на 2025-2027 роки.

Ключове з матеріалів регулятора:
🔸банківський сектор Єврозони залишався стійким у 2024 році;
🔸у середньому банки підтримували стабільний капітал і ліквідність, що значно перевищували нормативні вимоги. Aggregate CET1 становив 15,8 % у середині 2024 року, що є незначним покращенням порівняно з попереднім роком. Коефіцієнт левериджу трохи зріс до 5,8 %;
🔸вищі процентні ставки продовжували підтримувати прибутковість банків.
🔸поточний цикл SREP не призвів до суттєвих змін у оцінках банків або загальних вимогах рівня 2. Середній показник SREP залишився загалом стабільним на рівні 2,6 (у діапазоні від 1 до 4), причому 74 % банків отримали такі ж показники, як і в 2023 році, 11 % отримали гірші результати та 15 % – кращі;
🔸на оцінки банків негативно вплинув ринковий вплив нижчої оцінки комерційної нерухомості та неочікуваного підвищення процентних ставок, що призвело до підвищення процентних ризиків; навпаки, підвищення прибутковості позитивно вплинуло на показники;
🔸вимоги до CET1 дещо зросли з 1,1 % до близько 1,2 % risk-weighted assets, з невеликими коригуваннями вимог Pillar 2 через зміни в профілі ризику вибраних банків;
🔸спеціальні для банків вимоги Pillar 2, що випливають з рішень SREP 2024 року, будуть застосовуватися з 2025 року;
🔸загальні вимоги до CET1 та вказівки, які складаються з вимог Pillar 2, combined buffer requirements та необов’язкових вказівок Pillar 2, зростають з 11,2 % до 11,3 %. Симетричне збільшення, з 15,5 % до 15,6 % risk-weighted assets, вимагається по відношенню до загального капіталу — суми CET1, Tier 1 та Tier 2.
🔸ЄЦБ запровадив якісні заходи, які є ключовим компонентом його інструментарію нагляду і передусім усувають недоліки, пов’язані з управлінням кредитним ризиком, внутрішнім управлінням і плануванням капіталу;
🔸дивлячись у майбутнє, послаблення макроекономічних перспектив і структурні зміни в економіці вимагають підвищеної пильності.
Геополітичні ризики часто не оцінюються на фінансових ринках, доки вони не матеріалізуються, що потенційно може призвести до різкої переоцінки ризику, що може збільшити ризики для ліквідності та призвести до додаткових втрат.

📑🔗Ознайомитись зі звітом 2024 Supervisory Review and Evaluation Process можна за посиланням - https://www.bankingsupervision.europa.eu/activities/srep/2024/html/ssm.srep202412_aggregatedresults2024.en.html

👨🏻‍💻Одночасно були опубліковані пріоритети нагляду на 2025-2027 роки, які відображають середньострокову стратегію банківського нагляду ЄЦБ на наступні три роки та зосереджуються на тому, щоб зробити банки більш стійкими до безпосередніх макрофінансових загроз і серйозних геополітичних потрясінь (пріоритет 1); забезпеченні своєчасного усунення банками відомих суттєвих недоліків (пріоритет 2); забезпеченні того, щоб банки вирішували проблеми, пов’язані з цифровою трансформацією та новими технологіями, зважено керуючи пов’язаними з цим ризиками (пріоритет 3).
🔗Детальніше за посиланням https://www.bankingsupervision.europa.eu/framework/priorities/html/ssm.supervisory_priorities202412~6f69ad032f.en.html

Данило Гетманцев

21 Dec, 10:45


🗓️👥Щодо наступного, сьомого перегляду,  матимемо дуже щільний графік виконання зобов’язань за програмою EFF.
На перегляд будуть виноситись 8 маяків із строком виконання до кінця січня наступного року (загалом їх 11, з яких 2 - зараховано, 1 - постійно діючий по банкам, що відносить великі державні банки до сфери управління Мінфіну та забороняє рекапіталізацію за рахунок бюджету проблемних недержавних банків).

З цих 8 маяків:
◾️3 маяки по фінансовій політиці (рамкова програма фінансового оздоровлення банків, методологія оцінки банківських наглядових ризиків, стратегія для НЦКПФР),
◾️1 по енергетиці (затвердження наглядового складу Укренерго),
◾️1 по фіскальному блоку (внесення змін до бюджетного кодексу у продовження реформи державними інвестиціями),
◾️3 по анти-корупційній сфері (реформа Рахункової палати, створення нового вищого адмінсуду, правки до КПК).

🟢Частина з цих маяків вже виконана, по деяким пунктам, таким як створення нового вищого адмінсуду (замість ліквідованого ОАСК) та внесення змін до КПК (в т. ч. у контексті скасування правок Лозового) дискусії продовжуються. Очікую, що вони будуть виконання, хоча і не виключно зараховані із запізненням.

👨🏻‍💻В цілому щільний графік переглядів програми EFF (раз на квартал) за два роки навчив, що часу на розхолодження в принципі не має. Програма EFF в хорошому сенсі працює «як конвеєр» і втілення принципу реформи в обмін на гроші. Останнє є в інтересах як позичальника (а в широку сенсі – це держава і суспільство в цілому), так і кредитора, який, так, піклується насамперед про фінансову спроможність і довгострокову макрофінансову стійкість країни- реципієнта допомоги.        

Данило Гетманцев

07 Dec, 12:45


Будь-яке рішення людини зіштовхується з безліччю когнітивних викривлень, таких як безмежний оптимізм, магічне мислення, а також невміння оцінювати ризики й готовність вірити швидше трікстеру з Facebook, ніж здоровому глузду та науковим даним.
Річард Талер наполягає, що людей, які ухвалюють ірраціональні рішення, значно більше, ніж тих, хто спроможний критично мислити та слідувати раціональному вибору у досягненні своїх бажань і цілей.

Переконатися в цьому можна, звернувшись до даних будь-якого останнього соціального опитування про майбутнє країни.
Саме тому в нас так багато пропагандистів «успішного успіху», які заробляють гроші, переконуючи інших через менторство, реформи загального добробуту, публічні лекції та блоги про те, як заробити мільйон, нічого не роблячи. Часто це виявляються лише вправні ритори, які насправді не досягли в житті нічого значущого.

Це надзвичайно корисна книга в наших реаліях, висновки якої виходять далеко за межі економіки.
Рекомендую.

Данило Гетманцев

07 Dec, 12:01


🇪🇺Завершено переговори про Угоду про партнерство між Європейським Союзом та МЕРКОСУР.
Домовленість передбачає створення найбільшої на планеті зоні вільної торгівлі.
МЕРКОСУР був заснований у 1991 році Аргентиною, Бразилією, Парагваєм і Уругваєм. Венесуела, яка приєдналась до об’єднання в липні 2012 року, була з нього виключена в 2017 році. У грудні 2012 року було підписано Протокол про приєднання Болівії до МЕРКОСУР (цей протокол очікує на ратифікацію парламентами країн МЕРКОСУР). У державах МЕРКОСУР мешкає 273 млн. осіб, це об’єднання є шостою найбільшою економікою з річним ВВП 2,2 трлн. євро. ЄС нині має двосторонні угоди про партнерство та співпрацю з Аргентиною, Бразилією, Парагваєм та Уругваєм.

👥🗓️Переговори між ЄС і МЕРКОСУР почалися в 2000 році, однак проходили з різною інтенсивністю – аж до їх призупинення. У травні 2016 року ЄС і МЕРКОСУР відновили переговорний процес, сторони обмінялися новими пропозиціями щодо доступу до ринку, домовились про активізацію переговорів та проведення регулярних зустрічей щодо укладання Угоди про партнерство.

👉🏻6 грудня 2024 року Європейський Союз в особі Президентки ЄК і чотири країни-засновниці МЕРКОСУР, яких представляти президенти цих держав, досягли політичної угоди щодо всебічної Угоди про партнерство, торгова частина якої охоплює такі питання, як:
🔹тарифи;
🔹правила походження;
🔹технічні бар'єри в торгівлі;
🔹санітарні та фітосанітарні заходи;
🔹послуги;
🔹державні закупівлі;
🔹інтелектуальна власність;
🔹сталий розвиток;
🔹малі та середні підприємства.

Європейський Союз відзначив надзвичайно важливу роль завершення переговорного процесу для запуску Угоди про партнерство, адже вона:
✔️створює можливості для значного посилення взаємин через зміцнення економічного співробітництва, політичних зв’язків, співробітництва у сфері сталого розвитку та безпеки;
✔️посилить стратегічну торгівлю між партнерами (ЄС є другим за величиною партнером МЕРКОСУР у торгівлі товарами після Китаю: на ЄС припадає 16,9% загальної торгівлі МЕРКОСУР у 2023 році, а МЕРКОСУР є десятим за величиною партнером ЄС. У 2023 році експорт ЄС до чотирьох країн МЕРКОСУР склав 55,7 млрд. євро, а експорт МЕРКОСУР до ЄС – 53,7 млрд. євро.

🔺Найбільша питома вага в експорті МЕРКОСУР до ЄС у 2023 році припадала на мінеральні продукти (29,6% від загального експорту), продукти харчування, напої та тютюн (19,2%), продукти рослинного походження (17,9%). Основні позиції експорту ЄС до МЕРКОСУР – машини та прилади (26,7% від загального обсягу експорту), хімічні та фармацевтичні продукти (25%) і транспортне обладнання (11,9%));
▪️сприятиме економічному зростанню, підвищуватиме конкурентоспроможність і зміцнюватиме стійкість обох сторін шляхом відкриття торговельних та інвестиційних можливостей і забезпечення сталого доступу та переробки сировини;
▪️стане важливою віхою в боротьбі зі зміною клімату з твердими, конкретними та вимірними зобов’язаннями зупинити вирубку лісів;
▪️враховує інтереси всіх європейців, включаючи критично важливий сільськогосподарський сектор ЄС, допоможе збільшити експорт європейської аграрної продукції, забезпечивши при цьому захист чутливих секторів;
▪️дотримується стандартів ЄС щодо здоров’я тварин і безпеки харчових продуктів , запобігаючи потраплянню небезпечних продуктів на спільний ринок ЄС;
▪️захистить та диверсифікує ланцюжки поставок між ЄС та МЕРКОСУР.
▪️створить нові можливості для всіх видів бізнесу, скасувавши часто заборонні тарифи на експорт ЄС до МЕРКОСУР;
▪️заощадить підприємствам ЄС 4 млрд. євро, сплачуваних у вигляді мита, на рік;
▪️забезпечить торговельні преференції в стратегічних секторах промисловості з нульовим чистим викидом, таких як технології відновлюваних джерел енергії та палива з низьким вмістом вуглецю.

💶У рамках досягнутих домовленостей ЄС надасть підтримку у розмірі 1,8 млрд. євро, яка сприятиме справедливому переходу на зелені та цифрові технології в країнах МЕРКОСУР у рамках Global Gateway.
Після остаточної юридичної перевірки обома сторонами текст Угоди про партнерство буде подано до Ради ЄС та Європейського Парламенту.

Данило Гетманцев

07 Dec, 09:00


💰Світові ціни на продовольство досягли 19-тимісячного  максимуму.
У листопаді 2024 року середнє значення Індексу продовольчих цін ФАО досягло рівня 127,5 пункти (+0,5% порівняно з попереднім місяцем та на 5,7% більше, ніж у листопаді 2023 року)
📈Це максимальне значення з квітня 2023 року (проте, як зазначили у ФАО, листопадовий індекс на 20,4% нижчий за його піковий рівень в 160,2 пункти у березні 2022 року – на початку повномасштабної війни росії проти України).
✔️Головний драйвер зростання – рослинні олії, індекс цін на які склав 164,1 пункти (+7,5% порівняно з попереднім місяцем) – максимум з липня 2022 року, через зростання котирувань пальмової, рапсової, соєвої та соняшникової олії. Пальмова олія дорожчає шостий місяць поспіль, перевищуючи ціни на інші олії, через занепокоєння щодо нижчого за прогноз обсягу виробництва в умовах надлишку опадів у Південно-Східній Азії.
🔹Незначно зріс Індекс цін на молочну продукцію – до 139,9 пункти (+0,6% порівняно з жовтнем та +20,1% відносно листопада 2023 року), в основному через зростання котирування незбираного сухого молока, що обумовлено відновленням попиту по всьому світу та сезонним зниженням виробництва молока в країнах Західної Європи.
👉🏻Також зросли ціни на сир через обмеженість пропозиції, не здатної задовольнити зростаючий імпортний попит на спотовому ринку.
Решта аграрної продукції подешевшала.
У листопаді Індекс цін на зернові склав 111,4 пункти (-2,7% порівняно з жовтнем, та -8,0% – з листопадом 2023 року). В останній місяць осені світові ціни на пшеницю зросли через збільшення постачання зерна врожаю поточного року в Південній півкулі та покращення стану культур урожаю вже 2025 року в деяких великих країнах-експортерах Північної півкулі. Ціни на кукурудзу лишались стабільними через дію різноспрямованих чинників: стримували зростання сприятливі погодні умови в Південній Америці (де триває посівна кампанія) та зниження попиту на постачання з України, у той час як на підвищення грали активний внутрішній попит у Бразилії та попит у Мексиці на зерно з США. Дещо знизились світові ціни на ячмінь та сорго, а індекс на всі види рису – на 4,0% внаслідок зростання конкуренції на ринку, надходження зерна врожаю поточного року, а також падіння курсів валют держав-виробників рису щодо долара США.
🔸Середнє значення Індексу цін на м'ясо у листопаді склало 118,1 пункти (на 0,8% нижче за жовтень, проте на 5,9% вище порівняно з листопадом 2023 року). Зниження було обумовлено головним чином падінням світових цін на свинину (п'ятий місяць поспіль) через зменшення котирувань у ЄС в умовах значних обсягів пропозиції та стійко низького попиту на світових та внутрішніх ринках. Під впливом динаміки валютних курсів та великих обсягів експортної пропозиції знизилися ціни на баранину, тоді як світові ціни на яловичину зберігали стабільність.
▪️Індекс цін на цукор становив 126,4 пункти (-2,4% порівняно з жовтнем та -21,7% - у листопадом 2023 року). Здешевлення цукру пояснюється початком сезону переробки в Індії та Таїланді, а також ослабленням стурбованості щодо перспектив врожаю наступного року у Бразилії. На поточну ціну вплинули ослаблення бразильського реалу щодо долара США та зниження світових цін на сиру нафту.

Данило Гетманцев

07 Dec, 06:00


🔺Інфляція у Єврозоні прискорюється.
Про це свідчать дані Євростату.
Після тривалого періоду зниження споживчих цін, коли, здавалося, їх вже взято під контроль, інфляція знов вийшла за межі цільового показника Європейського центрального банку.
🔹Після 1,7% у вересні (м/м) та 2,0% у жовтні за підсумками листопада вона збільшилась до 2,3%.
І хоча зафіксований в останній місяць осені показник поки що вкладається в оновлений у листопаді прогноз Європейської Комісії (2,4% за підсумками 2024 року), тенденція двох останніх місяців (по +0,3%) може призвести до трохи гіршого результату по факту.

💰Споживчі ціни без урахування вартості продуктів харчування та енергоносіїв (CPI Core) збільшились на 2,8% (у жовтні – на 2,7%).
Вартість послуг зросла 3,9% (місяцем раніше – на 4,0%), а зростання цін на продукти харчування, алкоголь і тютюнову продукцію уповільнилось з 2,9% до 2,8%.
Промислова продукція у листопаді подорожчала на 0,7% (порівняно з +0,5% у жовтні).
Ціни на енергоресурси знизились на 1,9% (після зменшення на 4,6% у жовтні).
Більш-менш стабільна цінова ситуація спостерігається в Ірландії, де інфляція склала 0,5% (після 0,1% у вересні).
На 1,1% зросли споживчі ціни у Люксембурзі (після 0,9% у вересні) та Литві (однак тут темпи вражають – адже ще місяць тому інфляція у цій державі фіксувалась на рівні усього 0,1%).
📈Найбільшими темпами споживчі ціни зросли у:
▪️Бельгії – на 5,0% (вона була лідером Єврозони і минулого місяця з показником 4,5%);
▪️Хорватії – на 4,0% (у вересні – 3,6%);
▪️Нідерландах – на 3,8% (3,3%);
▪️Естонії – на 3,8% (знизилась з 4,5%);
▪️Словаччині – на 3,6% (3,5%).
💁‍♂️Тож оголошення про «перемогу над інфляцією» виявилось дещо завчасним.

Данило Гетманцев

06 Dec, 18:25


Дуже тішуся з того, що редакція Бігусів також зацікавилася проблематикою детінізації, присвятивши моій скромній персоні пятнадцятихвилинний блог.
В блозі спростовувати нема чого, бо він весь складається з оцінок. А хто б що не говорив, а на оцінку і нелюбов, особливо до політиків ми всі маємо неспростовне право.

Переконаний, журналістам буде цікаво дізнатися, що завдяки нашій спільній, безперечно поганій, але все ж таки роботі з детінізації у цьому році армія вже отримала додаткових понад 1,6 млрд.дол., а в минулому 1,5.

Врешті-решт запрацював антиофшорний закон (принісши цього року бюджету більше 2 мільярдів) і ми врешті почали отримувати дані про виведене за кордон майно. Відсутність цього давала роками можливість шахраям грабувати країну і виводити прибуток за кордон.

Завдяки поганим реформам Гетманцева вдалось у війну забезпечити надходження до бюджету на +66% або +374 млрд до мирного 2021 року, так само і надходження з ПДВ +73% або 102 млрд грн знову ж таки до 2021.

📈Легальні обороти в торгівлі збільшилися у 2024 році на 34% або +105,6 млрд грн.
Завдяки нашій роботі ринок грального бізнесу дав 16 млрд.грн.проти 0,2 млрд у 2021-у, а тінь у тютюні скоротилася до 13%.
В алкоголі виторги зросли на 25%, а сплата податків зросла на 1,8 млрд рік до року, в пальному +5,6 млрд сплачено податків. В ювелірці виторги зросли на 40%, а в сфері реалізації електроніки на 25%. Можна продовжити і далі.

Якщо б журналісти звернулися, ці офіційні цифри були надані їм до, а не після.

Дякую за відзначення моєї ролі в фінансовій системі держави, хоч і дещо перебільшеної і за окремі мої цитати, хоч і обрізані.

Тіньовикам і схемщикам раджу не радіти. Тепер детінізація підтримана і Бігусами. Меседж отримав, мотивацію вас винищити підвищив.

Чекайте).

P. S.
І користуючись нагодою. Перелік платників з високим рівнем дотримання податкового законодавства формується автоматично системою на підставі прозорих алгоритмів.

P.P.S.
Завжди радий і готовий до спілкування із професійними журналістами, до яких безперечно відношу і команду Бігус.Інфо. Якщо, звичайно, таке бажання є взаємним.

Данило Гетманцев

06 Dec, 11:23


Є цифри по першому тижню роботи системи експортного забезпечення зернових, яка зупинила нелегальне вивезення зерна закордон.

Протягом 02.12.2024-05.12.2024 до ДПС надійшло на реєстрацію 2901 ПН/РК від 525 СГД на загальний обсяг 133,5 млрд грн.
Зареєстровано 1846 ПН/РК від 397 СГД щодо операцій з експорту сільськогосподарської продукції у кількості 2 285,4 тис. тон на загальний обсяг 74,8 млрд грн.

При цьому загальна сума ПДВ по ПН/РК, які зареєструвались за ставкою ПДВ, відмінної від 0% складає 229,5 млн грн.

Зареєстровано по ознакам безумовної реєстрації 646 ПН/РК подані 179 СГД на загальний обсяг 6,3 млрд гривень.

Зареєстровано за результатами триденного моніторингу 1200 ПН/РК подані 281 СГД на загальний обсяг 68,5 млрд гривень.
Зупинено реєстрацію 62 ПН/РК подані 14 СГД на загальний обсяг 0,136 млрд гривень.

Система працює і вдосконалюється. Так, сьогодні очікуємо істотне скорочення строків реєстрації ПН, яке буде діяти до кінця цього року.

Також, подейкують, що фахівці ДПС отримують багато питань від різних СПД про те, а як обійти систему, якщо все ж таки придбав зерно без походження і дуже-дуже хочеш експортувати.

Відповідь: ніяк.
Finita la commedia.

Данило Гетманцев

06 Dec, 09:00


«Комінвестбанк» оголошено неплатоспроможним
НБУ відніс до неплатоспроможних АТ «Комерційний інвестицій банк» (Комінвестбанк), зареєстрований у м. Ужгород.
🔺Підставою для цього стало те, що після віднесення регулятором банку до категорії проблемних він продовжив «здійснювати ризикову діяльність та систематично подавати і оприлюднювати недостовірну інформацію та звітність з метою приховування свого реального фінансового стану, а менеджмент та власники істотної участі не вжили належних заходів для запобігання віднесення Банку до категорії неплатоспроможних».

За останніми даними, банк хоч і має розгалужену мережу відділень (38), є невеликим за розміром:
▪️53 місце із 62 за активами (0,04% всіх активів банківської системи)
▪️із портфелем гарантованих депозитів на суму 0,4 млрд. грн. (0,03% всіх гарантованих депозитів ФГВФО)

👨🏻‍💻Тому його виведення з ринку не матиме суттєвого впливу на фінансову стабільність. Всі гарантовані депозити (а під час війни, нагадаю, держава надала 100% гарантію вкладів населення із певними виключеннями) будуть виплачені вчасно та у повному обсязі.  

Закриття «Комінвестбанку» - це перше банкрутство банку у 2024 році.
Загалом з лютого 2022 року виведено 10 банків, в т.ч. 2 з російським капіталом у перший день повномасштабної війни, 2 (Конкорд, Айбокс) за системне порушення правил фінмоніторингу, 1 банк (Альпарі) прийняв добровільне рішення здати банківську ліцензію, решта банків закрилась в силу різних причин, утім очевидно їх бізнес – моделі були неефективними. І це вже питання до власників, чому так сталось.
🟢Банківська система в цілому залишається надприбутковою, ліквідною і належно капіталізованою. Кількість банків тепер складає 61 установу.    

Данило Гетманцев

06 Dec, 06:24


З Днем Збройних Сил України!!!
Дякуємо за життя.

Данило Гетманцев

06 Dec, 06:00


✔️На збільшення міжнародних резервів вплинуло, насамперед, значні обсяги надходжень від міжнародних партнерів6,5 млрд. дол. пільгового фінансування від США, СБ, Японії, Південної Кореї, що надійшли у листопаді.
Ці кошти із запасом компенсували відплив валюти через валютні інтервенції НБУ (2,7 млрд. дол.) та виплати за валютним держборгом (0,4 млрд.дол.).
Таким чином, з початку року 2024 року міжнародні резерви скоротились на 1,5% (-0,6 млрд. дол), з початку війни (1 березня 2022) – зросли на 44,9% (+12,3 млрд. дол.).
💁‍♂️Вкотре зазначу, що поточний рівень міжнародних резервів є достатнім у короткостроковій перспективі для покриття усіх необхідних валютних платежів уряду і підтримки курсу. У співвідношенні до майбутнього імпорту цей показник збільшився до 5 місяців (при рекомендованому мінімумі – 3 місяці).
У грудні міжнародні резерви мають також збільшитись.

Данило Гетманцев

06 Dec, 06:00


📈Міжнародні резерви у листопаді зросли на тлі суттєвого надходження міжнародної допомоги
За даними НБУ, на 1 грудня 2024 року міжнародні резерви становили 39,9 млрд. дол., збільшившись за останній місяць на 9,1% (+3,3 млрд. дол.).

Данило Гетманцев

05 Dec, 16:00


💰За два місяці аукціони з суборенди державної сільськогосподарської землі принесли державному та місцевим бюджетам 224 млн. грн.
Восени Державний земельний банк розпочав процедури надання в суборенду землі, що перебуває у державній власності, на конкурентних засадах через платформу «Прозорро.Продажі».
👇🏼За цей час:
✔️проведено 209 аукціонів суборенди ділянок загальною площею 19 164 гектари;
✔️переможці торгів прийняли на себе зобов’язання з оплати більш ніж 660 млн. грн. (з урахуванням ПДВ);
✔️завдяки високій конкуренції (у середньому на ділянку претендує 11 учасників торгів, а всього на них було подано 2107 заявок) кінцева ціна зростала в середньому у 9 разів порівняно із стартовою;
✔️середня вартість суборенди 1 гектару землі збільшилась до 28,9 тис. грн. на рік;
✔️рекорд продажів – ділянка 3 968,9 гектарів у Кіровоградській області, за яку змагались претенденти з п’яти регіонів, а ціна зросла зі стартових 12,2 млн. грн. до 133 млн. грн.;
✔️укладено 87 угод з переможцями аукціонів (усі – фермерські господарства, малі та середні сільськогосподарські підприємства);
✔️224 млн. грн. вже надійшли від них до державного та місцевих бюджетів.

💁‍♂️Вважаю цей кейс, коли усього за 2 місяці роботи прозорого ринку суборенди державних земель сільськогосподарського призначення маємо серйозні надходження до бюджетів, які поступатимуть і надалі на регулярній основі (а раніше ці кошти переважно осідали у кишенях «розпорядників» та «балансоутримувачів» державної землі), вдалим прикладом детінізації.

Данило Гетманцев

05 Dec, 14:01


👨🏻‍💻Основна причина негативної динаміки за якістю кредитного портфелю полягає у скороченні її «здорової» частини. Загальний обсяг кредитування економіки у жовтні просів на 0,4% («мінус» 4,7 млрд. грн.).

👉🏻Водночас, ситуація у корпоративному і роздрібному кредитуванні залишається різною:
🔹За 10 місяців із початку року кредити фізичним особам зросли на 21,7%, тоді як бізнесу – на 7,7%, тобто утричі меншими темпами. В тому числі у жовтні кредити населенню зросли на 1,5%, корпоративному сектору – впали на 0,5%.
🔹За 10 місяців з початку року частка непрацюючих кредитів фізичним особам скоротилась на 6,5 в.п., тоді як бізнесу – на 3,1 в.п.   В тому числі у жовтні частка непрацюючих кредитів корпоративного сектору зросла з 40,7% до 41%, водночас частка NPL у сегменті роздрібних кредитів продовжила скорочення з 17,6% до 17,0%.  

❗️💁‍♂️Отже, вкотре хочу звернути увагу на вкрай повільну розчистку непрацюючих кредитів у корпоративному сегменті і відповідно нарощування здорового кредитування бізнесу, бо це пов’язані між собою речі.
Обсяг непрацюючих кредитів бізнесу, за якими відбувся дефолт (прострочка платежу більше 90 днів), або визнано неможливість їх вчасного погашення без стягнення забезпечення за кредитом, у 2024 році майже не змінився (365,5 млрд.грн. – на 1 січня 2024 року, 365,2 млрд. грн. – на 1 жовтня 2024 року).
Це продовжує тиснути на баланси насамперед державних банків через необхідність тримання резервів під їх знецінення, стримує «апетит» до кредитного ризику і відповідно гальмує відновлення кредитування. Очікуємо на більш активну позицію банківського регулятора із цього питання.

Данило Гетманцев

05 Dec, 14:01


❗️📈Частка непрацюючих кредитів у жовтні зросла – уперше за 2024 рік
За даними НБУ, на 1 листопада 2024 року частка непрацюючих кредитів (non-performing loans, NPL) по банківській системі зросла до 32,43% від всього кредитного портфелю. Це на 0,1 в.п. більше, ніж місяць тому.
▪️Загальна частка NPL зросла уперше у цьому році – до цього вона постійно зменшувалась 9 місяців поспіль.

Данило Гетманцев

05 Dec, 12:00


🚢✔️Українським морським коридором відвантажено вже понад 85 млн. тонн продукції.
За час від початку його запуску у серпні 2023 року цим маршрутом скористались понад 3000 суден, які здійснювали заходи під завантаження та розвантаження у порти «Великої Одеси».

🌾Левову частку у загальному обсязі забезпечила аграрна продукція, експорт якої цим маршрутом досяг майже 57 млн. тонн (близько 68% від усього товарного потоку морським коридором).
Сільськогосподарська продукція, відвантажена з українських портів, попрямувала до майже півсотні держав, і завдяки цьому понад 400 млн. осіб по всьому світу отримали доступ до неї (за оцінками Уряду, нам по силам збільшити останній показник у півтора рази).

🔹У листопаді чорноморськими та дунайськими портами оброблено 7,5 млн. тонн вантажів – на 41% більше, ніж у листопаді 2023 року.
Усього у січні-листопаді товарообіг морських портів України сягнув позначки 89,8 млн. тонн вантажів усіх категорій.
Це на 69,8% більше, ніж за аналогічний період минулого року (52,9 млн. тонн) і майже на 45% більше, ніж за весь 2023 рік.
❗️При цьому слід не забувати, у яких умовах та якою ціною забезпечено такий результат.
Тільки за останні місяці портова інфраструктура зазнавала атак у середньому кожні півтора дня, у результаті знищено чи пошкоджено понад три сотні об’єктів, близько двох сотень транспортних засобів, понад два десятки іноземних суден. До сотні наближається кількість постраждалих – працівників портів, логістичних компаній, моряків.
👉🏻Але попри це, морський коридор та портова інфраструктура продовжують працювати, збільшувати обсяги відвантаженої на експорт продукції, роблячи вагомий внесок у підтримання стійкості та відновлення економіки.

Данило Гетманцев

05 Dec, 11:08


Декілька місяців тому власник одного чималого бізнесу поскаржився, що директор його компанії у звіті досі вказує цікаву строку - відкат за відшкодування ПДВ, списуючи на цю ціль 12% від суми відшкодованого.

Спробував переконати, що так вже не працює. І ніяких відкатів роки з два не потрібно. Він не повірив.
Я запропонував перевірити, поставивши перед фактом директора, що відкатів більше не буде.

Сьогодні власник відзвонився. Відшкодування отримано в повному обсязі, рядок «відкат» із звіту директора зник.
Я виграв пляшку та порекомендував власнику директора звільнити.

Пишу це для інших власників бізнесів, яким менеджмент досі розказує казки, «заробляючи» бонус.
Не дякуйте. Пляшки не треба.

Данило Гетманцев

05 Dec, 10:30


Міжнародний день волонтера.

В Україні волонтери це воїни тилу, які щодня роблять неймовірна речі. Українські волонтери зізнаються у виснаженні, але не дивлячись ні на що прагнуть продовжувати свою нелегку справу.

Люди - це наше все. Хочеться підтримати тих, хто підтримував інших і на чиїх плечах, у тому числі, тримається країна. Волонтери зіштовхуються з проблемами, відчаєм, сумом, страхом, втратами, горем людей. Щодня вони невтомно працюють над тим, аби зменшити чийсь тягар і зробити життя трішки кращим.

Хочеться, щоб сьогодні ми знайшли трішки часу, аби просто сказати «дякую» українським волонтерам — наша черга додавати сил.

Дякую за те, що ви є. За те, що рушаєте в небезпечні регіони й розвозите продукти, воду, ліки. За те, що допомагаєте нашим захисникам та захисницям. За те, що годинами можете заспокоювати людей у горі й тримати їх за руку. За те, що піклуєтеся про дітей і даруєте їм дитинство. За літніх людей, які часто сприймають вас як рідних. За те, що рятуєте не лише людей, а й тварин. Немає такої біди, виправити яку не кинулися б українські волонтери.

Дякую кожному з вас! І вітаю зі святом! 🫂

Данило Гетманцев

05 Dec, 07:54


Без швидкої та якісної дерегуляції ефективне відновлення та розвиток економіки України є неможливими.
Або чому економічному блоку Уряду слід прискоритися з програмою дерегуляції.
Спеціально для Главкому.

https://glavcom.ua/columns/danilo_hetmantsev/shcho-halmuje-derehuljatsiju-chomu-tak-malo-istorij-uspikhu-1033485.html

Данило Гетманцев

05 Dec, 06:00


💰✔️Станом на 28 листопада бюджетна допомога від союзників, залучена з початку повномасштабної війни сягає 105,9 млрд. дол.
За джерелами фінансування (млрд. дол.):

• ЄС – 40,54
• США -  29,78
• МВФ  - 11,37  
• Японія - 6,57
• Канада – 5,41
• Світовий банк – 5,25
• Великобританія – 2,55
• Німеччина – 1,69
• Інші партнери – 2,77

Данило Гетманцев

05 Dec, 06:00


💸Потреба у зовнішньому фінансуванні на 2024 рік буде закрита повністю
За даними Міністерства фінансів, у листопаді до бюджету надійшло 6,4 млрд. дол. зовнішнього фінансування.
Це пільгові кредити і гранти, надані США, Світовим Банком, Японією, Південною Кореєю.
Останній звітній місяць став третім за обсягом залученого бюджетного фінансування від партнерів у 2024 році: більше було у березні (9 млрд. дол.) та у серпні (8,5 млрд. дол.).

▪️Отже, за підсумками листопада міжнародні резерви зростуть, але й зовнішній держборг зросте також.
За 11 місяців цього року Україна отримала від міжнародних партнерів 32,4 млрд. дол. зовнішнього фінансування, з них гранти складають 28% (9,2 млрд. дол.). Розподіл між безповоротним (гранти) і поворотним (кредити) фінансуванням у 2024 році відповідає рівню минулого року.
👨🏻‍💻Очікуємо, що у грудні до бюджету мають надійти близько 6,9 млрд. дол. від ЄС, МВФ та Світового банку. ❗️Таким чином, потреба у зовнішньому бюджетному фінансуванні на 2024 рік буде закрита повністю.
Очікування на наступний рік – нагадаю, на 2025 рік потреба складає близько 38 млрд. дол. – є позитивними. З урахуванням політичних домовленостей щодо надання пільгового фінансування на 50 млрд. дол. у рамках механізму ERA (Extraordinary Revenue Acceleration Loans for Ukraine), в т.ч. підписаної 4 грудня угоди про залучення 35 млрд. євро макрофінансової допомоги від ЄС, очікування проходження нового бюджетного року є набагато кращими, ніж вони були рік тому.
🤝🏻🇺🇦Вкотре хочу подякувати всім партнерам за їх внесок у фінансування невійськових видатків бюджету та підтримку макрофінансової стабільності в цілому.  

Данило Гетманцев

04 Dec, 16:00


🇺🇦Україна виконала понад третину зобов’язань, прийнятих на наступні 10 років у рамках міжнародних програм.
Цього року для узагальнення контролю за різними довгостроковими програмами співробітництва було запущено так звану «Матрицю реформ».

До неї зводяться усі ті зобов’язання, які прийняті на себе Україною, а також надані Україні рекомендації у межах:
🔹Звіту Європейської Комісії щодо України в межах пакету розширення ЄС;
🔹програми МВФ Extended Fund Facility (EFF) та Меморандумів до неї;
🔹Плану України для інструменту ЄС Ukraine Facility;
🔹умов кредитного інструменту Світового Банку Development Policy Loan.

Станом на 1 листопада:
▪️усього умов та рекомендацій – 325 (у тому числі рекомендації ЄК – 142, або 43,7% від загальної кількості; План України – 135, або 41,5%; EFF МВФ – 28, або 8,6%; СБ – 20, або 6,2%);
▪️зобов’язань, визначених як конкретні індикатори – 531 (їх кількість збільшилась через перегляд умов співробітництва з партнерами, уточнення чи додавання нових зобов’язань);
▪️виконано – 199 індикаторів (37,5% від загальної кількості).

💁‍♂️Завдяки вчасному виконанню взятих на себе зобов’язань маємо можливість розраховувати на ритмічне та достатнє для наших потреб фінансування від міжнародних партнерів.
🔗Для тих, хто бажає ознайомитись з детальнішою інформацією – це можна зробити, перейшовши за посиланням
https://reformmatrix.mof.gov.ua/

Данило Гетманцев

03 Dec, 15:02


Основні фактори негативного впливу, що стримували економічну активність та послаблювали очікування бізнесу:
✔️посилення інтенсивності бойових дій;
✔️поновлення відключень електроенергії через російські атаки на енергосистему;
✔️подальше зростання витрат на енергію, оплату праці та логістику;
✔️пришвидшення інфляції;
✔️значний дефіцит кваліфікованих кадрів;
✔️сезонність.

Очікування погіршили підприємства усіх секторів економіки (промисловість, будівництво, послуги), окрім торгівлі. Найгіршу динаміку зниження індексу в листопаді і найслабші ділові очікування демонструють підприємства сфери будівництва.

💁‍♂️Окремо зазначено, що ситуація на ринку праці залишається складною. Респонденти всіх опитаних секторів очікували скорочення кількості персоналу, найсуттєвіше – у сфері послуг.

Данило Гетманцев

03 Dec, 15:02


👨🏻‍💻🔻У листопаді ділові очікування підприємств погіршились
За даними НБУ, індекс очікувань ділової активності (ІОДА) продовжує знаходитись у негативній зоні.

📉У листопаді його значення скоротилось до 47,2 проти 49,4 у жовтні. Значення індексу менше 50 сигналізує, що бізнес, який бере участь в опитуванні НБУ, в цілому негативно оцінює перспективи своєї ділової активності.  

Данило Гетманцев

03 Dec, 13:59


Таке відбувається дуже рідко, але є деякі речі, які попри 6-ий рік у політиці мені важко збагнути.
До них належить провалення законопроекту про фінансову інклюзію.

Законопроекту, який дає обмежену ліцензію поштовим операторам та іншим установам, які можуть надавати банківські послуги людям і бізнесу у прифронтових або важкодоступних районах, звідки пішли банки у звʼязку з відсутністю економлмічноі доцільності.

Щойно проект був провалений. І люди, які не можуть зараз відкрити рахунок в селі, не зможуть це зробити і в майбутньому.
Таке дивне рішення прийняв парламент…

Данило Гетманцев

03 Dec, 13:44


✔️ Рада прийняла в цілому законопроєкт N11411 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо права на податкову соціальну пільгу у разі позбавлення державних нагород України».

Данило Гетманцев

03 Dec, 12:30


Парламент проголосував за законопроєкт N10257 про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поданий Кабінетом Міністрів України в першому читанні.

Що передбачає законопроєкт?
з метою забезпечення справедливого розгляду судами справ про порушення митних правил та можливості індивідуалізації адміністративного покарання встановлення нижньої та верхньої межі штрафів за вчинення правопорушень, передбачених частиною шостою статті 470, статтями 472, 476, частиною шостою статті 481, статтями 482, 483 та 484 МКУ, а також передбачення в санкціях статті 472, частини першої статті 482 та частини першої статті 483 МКУ альтернативної конфіскації товарів, транспортних засобів – безпосередніх предметів порушення митних правил;
визначення в МКУ переліку обставин, за яких провадження в справі про порушення митних правил не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю;
урегулювання питання передачі матеріалів справи про порушення митних правил до правоохоронних органів та їх розгляд судами у разі закриття кримінального провадження та повернення для розгляду в порядку адміністративного судочинства;
уточнення права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та її представника;
врегулювання здійснення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, перевірки законності та обґрунтованості постанови митного органу у справі про порушення митних правил, у тому числі уточнити підстави для скасування таких постанов, встановити п’ятнадцятиденний строк для розгляду скарги на постанову.

Данило Гетманцев

03 Dec, 10:05


❗️ВР незабаром розгляне 2 складні законопроекти податкового комітету.

🚬Про підвищення податків на тютюн (на 40 грн.на пачці з НР) і про 🎰значне посилення регулювання ігорки та обмеження її реклами.
Складність їх полягає в тому, що обидва законопроекти втручаються в життєво важливі інтереси галузей, що мають безлике, але надпотужне лоббі в органах влади і парламенті.
Лоббі, що прагне збити ініціативи. Але не прямо та самовбивчо, виступаючи проти підвищення податків та заборони реклами, а підспудно, душачи законопроекти в обіймах.
Зокрема, стверджуючи, що на тютюн підняли мало, не так, не у той спосіб, як треба, а ігорку варто взагалі заборонити, а не обмежувати.
Тому, краще закони не приймати - а відправити на доопрацювання, бажано надовго і успішно заговорити питання, як багато інших.
Тому, у парламента сьогодні є два шляхи: прийняти довгоочікуване рішення для держави, підтримавши обидва закони або не приймати його, підтримавши тютюнове і азартне лоббі.
І тут як завжди важливі не слова, а колір кнопки, яку натисне або не натисне депутат.

Слідкуйте уважно.

Данило Гетманцев

03 Dec, 10:02


Зареєстровано перші накладні в межах проєкту щодо забезпечення білого експорту аграрної продукції.

Всього за вчора було подано 754 ПН на загальну суму 16,4 млрд грн обсягу, з них по ознакам безумовної реєстрації зареєстровано 117 ПН на 1,5 млрд грн, а 637 ПН на 14,9 млрд грн проходять трьохденний моніторинг щодо походження товару, як це і передбачено постановою.

Система запрацювала. Надалі жодне зернятко без сплати податку з країни не виїде.

Данило Гетманцев

03 Dec, 09:01


💰🤝🏻Два найбільші постачальники військової допомоги Україні оголосили про чергові пакети підтримки.
 
🇺🇸США у рамках програми Президентських повноважень з вилучення запасів Міністерства оборони (PDA) нададуть чергову партію військової допомоги, яка оцінюється в 725 млн. доларів.
До неї буде включено ракети Stinger; засоби протидії безпілотним авіаційним системам (c-UAS); боєприпаси для ракетно-артилерійських систем високої мобільності (HIMARS); артилерійські боєприпаси калібру 155 мм та 105 мм; безпілотні авіаційні системи; протипіхотні міни; протитанкові системи Javelin і AT-4; протитанкові ракети з оптичним наведенням TOW; стрілецьку зброю та боєприпаси; підривне обладнання та боєприпаси; обладнання для захисту критичної національної інфраструктури; а також запасні частини, допоміжне обладнання, послуги, навчання та транспортування.
 
🇩🇪Німеччина виділила Україні новий пакет військової допомоги загальною вартістю 650 млн. євро.
Під час свого візиту до Києва Федеральний канцлер Олаф Шольц анонсував, що у грудні в Україну надійде шоста система IRIS-T, пускові установки для Patriot і Gepard, а усього у цьому пакеті для нашої держави передбачено дві системи ППО IRIS-T, 10 основних бойових танків Leopard 1A5, 60 бойових машин піхоти та основних бронемашин М84 та М80, 6000 некерованих та 500 керованих ракет, 4000 дронів компанії Helsing та деяке інше обладнання.
Наступного року Україна зможе розраховувати на продовження постачання систем ППО, гаубиць, БПЛА, бойових розвідувальних машин, гвинтокрилів Sea King та іншої зброї.

Данило Гетманцев

03 Dec, 06:00


👥🇪🇺Україну відвідали нові високопосадовці Європейського Союзу.
Президент Європейської ради Антоніу Кошта, Висока представниця ЄС із закордонних справ та безпекової політики Кая Каллас та комісарка ЄС із питань розширення Марта Кос побували у Києві у перший день роботи на своїх посадах, який співпав з 33-ю річницею референдуму про Незалежність України, звідки власне почався наш шлях до Європи.
✔️І йдеться не стільки про символізм (хоча вдячні і за це), а про початок дуже щільного нового етапу роботи. Процес нашої європейської інтеграції набуває обертів, і ми маємо докладати зусилля, щоб ті високі темпи, які були запущені у році, що завершується, набули додаткового прискорення у новому 2025 році.

Адже вже найближчим часом:
🔹у січні – розраховуємо отримати від нового складу Європейської Комісії його першу оцінку стану виконання нашого Плану для програми Ukraine Facility у IV кварталі 2024 року, протягом якого ми маємо закрити 13 індикаторів та у результаті відкрити фінансування за цією програмою у 2025 році;
🔹якомога швидше на початку року відкрити для перемовного процесу перші два переговорні кластери, та найближчими місяцями оперативно завершити скринінг та двосторонні консультації за іншими (амбіційне завдання, поставлене Президентом В.Зеленським: до кінця 2025 року маємо увійти в переговори за усіма кластерами);
🔹протягом найближчих шести місяців, до кінця травня, вийти на затвердження постійної угоди щодо умов торгівлі з ЄС до моменту набуття повноцінного членства в Союзі, яка у червні має замінити нині діючий «економічний безвіз».
Були раді почути від високих гостей, що:
🔹вже цього місяця Європейський Союз надасть Україні додаткові 4,2 млрд. євро для підтримки бюджету;
🔹починаючи з січня, можемо розраховувати ще цілий рік на 1,5 млрд. євро допомоги кожного місяця;
🔹триває підготовка до затвердження 15 пакету санкцій проти держави-агресора – маємо зробити усе необхідне, щоб росія втрачала можливості (насамперед, військові та фінансові) для продовження агресії проти України.

Данило Гетманцев

02 Dec, 16:11


Отримали лист від в.о.Генерального прокурора про те, що аби розібратися із зверненням 74 нардепів щодо розслідування зловживань менеджменту банку Конкорд потрібно більше часу, ніж 5 днів, передбачених для розгляду звернення.
Обговорили відповідь з колегами. Вирішили віднестися з розумінням.
При притягненні до відповідальності винних важлива не швидкість, а невідворотність.
Її і забезпечимо. Разом.

Данило Гетманцев

02 Dec, 15:04


❗️Розʼяснення по податковому законопроекту.
Користуйтеся.

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/847129.html

Данило Гетманцев

02 Dec, 06:00


Обидва основні рахунки платіжного балансу у жовтні були зведені із дефіцитом:
🔲Рахунок поточних операцій«мінус» 1,95 млрд. дол. (-13 млрд. дол. за 10 місяців), в т.ч. зовнішньоторговельний дефіцит 3,19 млрд. дол. (-28,5 млрд. дол. за 10 місяців)
Хочу підкреслити, що товарний експорт у жовтні був на максимумі у 2024 р. (3,6 млрд. дол.), оскільки почався експорт урожаю нового маркетингового року. Утім товарний імпорт також прискорився до максимуму у цьому році (6,16 млрд. дол.).  
🔲Фінансовий рахунок «мінус» 1,4 млрд. дол. (+6,1 млрд. дол. за 10 місяців), в т.ч профіцит за операціями державного сектору – 0,15 млрд. дол. (+13,3 млрд. дол. за 10 місяців), дефіцит за операціями приватного сектору – 1,55 млрд. дол. («мінус» 7,1 млрд. дол. за 10 місяців). Негативне сальдо за фінансовим рахунком у жовтні сформовано, насамперед, через погашення довгострокової заборгованості приватного сектору і зростання готівкової валюти поза банківською системою.    
👨🏻‍💻Основні фактори впливу на платіжний баланс:
1️⃣Значний зовнішньоторговельний дефіцит. По товарам, найбільше негативне сальдо ми маємо у зовнішній торгівлі машинами, устаткуванням, транспортними засобами (у жовтні «мінус» 2 млрд. дол.; за 10 місяців з початку року – 17,9 млрд. дол.). По послугам, найбільший дефіцит продовжує формуватись за статтями «особисті подорожі», на які припадають витрати українських мігрантів за кордоном (у жовтні «мінус» 1,05 млрд. дол.; за 10 місяців з початку року – 11,2 млрд. дол.).    
2️⃣Неритмічні і відносно менші (порівняно із минулим роком) обсяги надходження зовнішньої фінансової допомоги (поворотної і безповоротної). Загалом за 10 місяців 2024 року надійшло 25,9 млрд. дол. зовнішнього офіційного фінансування, тоді як за аналогічний період минулого року 35,4 млрд. дол.

🔸В цілому за січень- жовтень сальдо платіжного балансу сформовано на рівні «мінус» 6,63 млрд. дол.(проти + 8,71 млрд. дол. за аналогічний період минулого року). Дефіцит було профінансовано за рахунок міжнародних резервів (ЗВР) і кредитів МВФ
💁‍♂️Вкотре наголошу, попри поглиблення дефіциту платіжного балансу, ситуація залишається контрольованою.
НБУ має достатні міжнародні резерви для покриття структурного дефіциту валюти і згладжування різких коливань у чистому попиті на валюту на міжбанку, режим керованої гнучкості курсу є додатковим запобіжником для вирівнювання ситуації на валютному ринку.
При цьому надходження міжнародної допомоги під кінець року має суттєво прискоритись. За оцінками НБУ, зовнішнє фінансування до кінця 2024 року складе 41,5 млрд. дол. Відповідно дефіцит платіжного балансу скоротиться до 0,8 млрд. дол. за підсумками року. Міжнародні резерви на кінець 2024 року сягнуть 43,6 млрд. дол., що є достатнім для підтримки стійкості валютного ринку у короткостроковій перспективі.      
У довгостроковій перспективі завдання вирівнювання платіжного балансу лежить у площині переходу на експортну –інвестиційну модель зростання: залучення прямих іноземних інвестицій, пільгового зовнішнього фінансування, акумуляції внутрішніх фінансових ресурсів з метою нарощування обсягів виробництва і експорту середньо- та високотехнологічної переробної продукції (в тому числі ОПК, у рамках зеленого курсу ЄС, суттєвого поглиблення переробки у традиційних експортних секторах), експорту складних послуг (зокрема таких як ITC), включення у глобальні ланцюги створення доданої вартості, пошуку можливостей для реалізації транзитного потенціалу країни – кандидата на вступ до ЄС.  Звісно все перелічене вище буде залежати від умов завершення війни і настання стійкого миру в Україні.

Данило Гетманцев

02 Dec, 06:00


❗️📉Дефіцит платіжного балансу у жовтні поглибився
У жовтні 2024 року платіжний баланс зведено із дефіцитом 3,34 млрд. дол. Це  другий найгірший результат за місяць із початку війни (більше було тільки у травні цього року – 3,42 млрд. дол.).

Данило Гетманцев

01 Dec, 15:01


🧮💰Великі та середні підприємства України за три квартали отримали фінансовий результат 720,6 млрд. грн.
Такі оперативні дані наводить Держстат.
Це на 48,2% більше, ніж було зафіксовано у січні-вересні попереднього року (486,3 млрд. грн.).

Прибуткові підприємства отримали загальний фінансовий результат 892,8 млрд. грн. (+40,0% порівняно із січнем–вереснем 2023 року).
Найбільший внесок у загальний результат очікувано принесла фінансова і страхова діяльність 353,9 млрд. грн. (майже половина від загального доробку).
Непогано спрацював також промисловий сектор (загальний фінрезультат – 174,2 млрд. грн. проти 116,9 млрд. грн. торік).

🔺Водночас трохи збільшилась частка збиткових підприємств – з 24,1% у січні-вересні 2023 року до 24,9% нині.
Загальний збиток великих та середніх підприємств, які спрацювали у мінус, склав 172,1 млрд. грн. (на 13,6% більше, ніж минулого року).

Сектори з найвищою питомою вагою:
▪️прибуткових підприємств:
фінансова і страхова діяльність – 86,4%;
торгівля та ремонт автотранспортних засобів – 83,1%;
сфера інформації та телекомунікацій – 20,3%;
▪️збиткових підприємств:
сфера освіти – 66,7% (дуже тривожний сигнал, адже торік такими були тільки 33,3% підприємств галузі);
готельно-ресторанне господарство – 56,4% (торік – рівно половина);
сфера мистецтва, спорту, розваг та відпочинку – 42,2% (у 2023 році – 38,9%).

Данило Гетманцев

01 Dec, 13:55


За 5 годин українці оформили понад 1 000 000 заяв на 1 000 гривень у застосунку. Ви круті, дякую, що обираєте Дію. Послуга літає: 2 хвилини — і ви подали заяву про Зимову єПідтримку.

Нагадую, що у вас буде 3 місяці, щоб скористатися послугою.

Р.S. Якщо не бачите послугу в застосунку — оновіть Дію.

Данило Гетманцев

01 Dec, 13:02


Урядом затверджено Політику державної власності.
Зроблено ще один надзвичайно важливий крок у реформі корпоративного управління, передбачений прийнятим 22 лютого профільним законом.

Що собою являє Політика державної власності?🤔
Це, по суті, головний документ у частині державного корпоративного управління, який визначає загальні принципи з таких питань:
1️⃣обґрунтування та цілі залишення у державній власності державних унітарних підприємств та корпоративних прав у господарських товариствах (з метою забезпечення національних економічних інтересів та у зв’язку з коротко- та довгостроковими планами економічного, соціального розвитку держави, що закріплені у державних програмах розвитку відповідних галузей економіки);
2️⃣класифікація державних унітарних підприємств, господарських товариств відповідно до підстав залишення у державній власності, планів щодо приватизації, реорганізації або ліквідації;
3️⃣визначення категорій державних унітарних підприємств, господарських товариств з часткою держави 50+%, перед якими ставляться нефінансові (у тому числі соціальні) цілі (зокрема щодо виконання спеціальних обов’язків, з порядком обліку та компенсацією понесених через це витрат);
4️⃣критерії обов’язковості утворення наглядової ради у згаданих суб’єктах господарювання;
5️⃣плани щодо підвищення ефективності управління державним майном та діяльністю підконтрольних державі суб’єктів (зокрема, щодо підвищення балансової вартості їх активів);
6️⃣плани щодо приватизації об’єктів права державної власності;
7️⃣керівні принципи щодо реалізації прав держави як власника;
8️⃣вимоги щодо звітності, принципи встановлення цілей діяльності (зокрема норм прибутку) господарських товариств з державною часткою 50+%;
9️⃣вимоги щодо прозорості та розкриття інформації підконтрольних державі суб’єктів господарювання;
🔟принципи організації управління державним майном та діяльністю підконтрольних державі суб’єктів, у тому числі розподіл функцій власника, регулятора та органу, що визначає політику щодо підприємств державного сектору економіки, а також розподіл повноважень між уповноваженим органом управління та органами суб’єкта господарювання.

Невід’ємними частинами Політики державної власності є:
✔️Політика винагороди керівників та наглядових рад підконтрольних державі суб’єктів господарювання з урахуванням результатів їх фінансово-господарської діяльності;
✔️Державна дивідендна політика, яка визначає загальні принципи та методологічні підходи щодо питань визначення розмірів та сплати дивідендів до державного бюджету (включаючи принцип забезпечення балансу між короткостроковими фіскальними цілями держави та довгостроковими цілями підконтрольних державі суб’єктів господарювання).

🏢👥Уряд регулярно, не менш ніж раз на 5 років повинен переглядати Політику державної власності. 
📑На підставі Політики державної власності далі формуватимуться Листи очікувань власника (про них я писав трохи раніше) для кожного підконтрольного державі суб’єкта господарювання (міститимуть коротко- та середньострокові фінансові, операційні і нефінансові цілі діяльності), а далі – розроблятимуться та затверджуватимуться стратегічний план розвитку, інвестиційний план на середньострокову перспективу та інвестиційний план на рік.

❗️Тепер, після ухвалення Політики державної власності, Уряд має критично подивитись на список суб’єктів права державної власності, з органами управління визначитись щодо доцільності / недоцільності подальшого контролю держави над кожним підприємством, відправити на приватизацію усі нестратегічні активи, знайти їм ефективного власника та побажати успіхів на новому етапі життя, а там, де продавати вже нічого (будемо відверті – затягнута на більш ніж три десятиліття приватизація мала наслідком у тому числі й втрату величезної кількості активів, від яких у кращому випадку залишився тільки статут підприємства і якісь пожовклі папери в архівах) – якомога швидше завершити ліквідацію та поставити крапку в історії цих «фантомів».

Данило Гетманцев

01 Dec, 09:01


Стратегічна інвестиційна рада визначила пріоритетні напрями відновлення, де реалізовуватимуться першочергові інвестиційні проекти.
Їх буде три (по окремих – з певною розбивкою та деталізацією):
1️⃣соціальна сфера:
- відбудова житла;
- галузь освіти та науки;
- галузь охорони здоров’я;
2️⃣відбудова інфраструктури:
- енергетика та захист критичних енергетичних об’єктів;
- транспорт;
- сфера водопостачання і водовідведення;
3️⃣розмінування та цивільний захист.
Це ті критичні напрями, від швидкості та ефективності відновлення яких залежить, наскільки держава зможе запропонувати громадянам можливості для того, щоб мати де жити, навчати дітей, отримувати необхідні медичні послуги та соціальну допомогу, користуватись комунальними послугами (водою, теплом, електрикою) та транспортом, мати певні (хоча в умовах триваючої повномасштабної війни це велика умовність) безпекові умови (укриття, очищені від вибухонебезпечних предметів території масового перебування людей) тощо.

💁‍♂️Звісно, наші власні можливості досить обмежені – їх Стратегічна інвестиційна рада по суті сформувала у перелік публічних інвестиційних проектів, кошти на які закладено у Державний бюджет України на 2025 рік – як на рівні центральних органів виконавчої влади, так і субвенції місцевим бюджетам та через Держфонд регіонального розвитку.

🔸Попереду значна робота із залучення допомоги наших іноземних друзів та партнерів, яка дозволить зробити у згаданих пріоритетних напрямах відновлення більше – як загалом у межах Української Платформи Донорів, так і у рамках секторальної дво- та багатосторонньої співпраці (адже маємо вже напрацьовані кейси шефства держав ЄС над окремими містами та регіонами з реалізацією проектів відновлення, спеціалізованих фондів з акумуляції ресурсів тощо).

Данило Гетманцев

01 Dec, 06:01


Перший день зими.
Найважчої зими, якими були найважчі дві попередні.
Але точно недостатньо важкої, щоб не дати нам встояти, зміцнившись.
Ще більше.
Тепла нам і світла цієї важкої зими. Як у фізичному, так і в людському вимірах.

Данило Гетманцев

30 Nov, 17:09


Закон N4015, що наробив скільки галасу, опублікований сьогодні та з 1 грудня 2024 року набирає чинність.

💁‍♂️ ДПС видала деякі розʼяснення щодо окремих норм ресурсного законопроекту, оподаткуванням податком на прибуток фінансових установ, роздрібної торгівлі пальним, податком на доходи фізичних осіб ФОП, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним та інше https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/846662.html.

Також оприлюднено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/846663.html.

Користуйтеся! Згодом повідомлю про наступні!

Данило Гетманцев

21 Nov, 08:01


Виконавча рада Всесвітньої продовольчої програми (ВПП) ООН ухвалила проміжний стратегічний план для України на 2025-2027 роки із загальним бюджетом 2,1 млрд. доларів.
План передбачає:
✔️надання гуманітарної допомоги;
✔️підтримку цивільного населення;
✔️продовження процесу розмінування;
✔️зміцнення експортного потенціалу України в постачанні сільськогосподарської на світовий ринок.

🌐Допомога ВПП (продовольча та грошова) фінансується державними та приватними донорами – нині вона підтримується Бюро USAID з питань гуманітарної допомоги, Канадою, Хорватією, Кіпром, Чехією, Данією, Європейською Комісією, Фінляндією, Францією, Німеччиною, Ісландією, Японією, Федеративними Штатами Мікронезії, Норвегією, Польщею, Республікою Кореєю, Словаччиною, Словенією, Швецією, Швейцарією, Східним Тимором, Об’єднаними Арабськими Еміратами, Великобританією, США та приватними донорами (фізичними особами та корпораціями).

💸ВВП протягом 2022-2024 років надає українцям багатоцільову грошову допомогу (постраждалому від війни населенню в Україні, щоб допомогти людям задовольнити свої основні потреби – у продуктах харчування, засобах гігієни, предметах домашнього вжитку та речах першої необхідності); грошову допомогу сім’ям, які втратили роботу через війну, переміщеним особам або тим, хто постраждав від атак у певних районах поблизу лінії зіткнення; секторальну грошову допомогу та ваучерну допомогу, призначену для груп населення, які здебільшого відчувають негайну або тривалу відсутність продовольчої безпеки через прямі наслідки війни, а також економічні наслідки кризи на територіях, які були поблизу територій, що постраждалих від війни; додаткову грошову допомогу окремим незахищеним верствам населення України, що знаходяться під програмою соціального захисту населення (ті, хто отримують пенсію або державну соціальну допомогу в розмірі до 3250 грн.).
Окрім цього, ВПП є оператором програми Grain from Ukraine – закупівлі української аграрної продукції для країн, де є нестача продовольства та загроза голоду.

🇺🇦🤝🏻Вдячні Всесвітній продовольчій програмі ООН за послідовну політику підтримки українців та українок, постраждалих внаслідок розв’язаної росією повномасштабної війни!

Данило Гетманцев

21 Nov, 06:00


❗️Це найбільші темпи зростання депозитів у гривні у цьому році.
В тому числі вклади корпоративного сектору зросли на 3,8%, домашніх господарств – на 0,3%.
💰На 1 листопада 2024 року портфель банківських депозитів у гривні сягнув 1,73 трлн. грн. , у валюті – 19,9 млрд. дол.
Отже, маємо більш впевнений притік гривневого фондування до банківської системи під кінець поточного року.
✔️Всього з початку війни гривневі банківські вклади підприємств зросли удвічі, населення – на 75%.  
Утім вірним буде і те, що темпи залучення коштів бізнесу і населення на банківські депозити у національній валюті суттєво сповільнились порівняно із минулим роком. Основні причини – скорочення відсоткових ставок, конвертація частини вкладів у валюту (інші активи) на тлі погіршення інфляційних, девальваційних очікувань.

Данило Гетманцев

21 Nov, 06:00


#Цифра_дня
📈З початку війни гривневі вклади підприємств у банках зросли удвічі, населення – на 75%
Притік коштів бізнесу і населення до банківської системи триває.
За даними оперативної статистики Національного банку, у жовтні 2024 року банківські вклади резидентів у національній валюті зросли на 2,2% (+37,2 млрд. грн).

Данило Гетманцев

20 Nov, 16:02


Вітаю довгоочікуваний реліз українського програмного продукту STALKER-2!!!
Це видатна світова перемога наших айтівців.

Попри війну, чисельні хакерські атаки русні, пожежу в Празському офісі, ви зайвий раз довели, що українці незламні та непереможні.

Ви найкращі!!!

Данило Гетманцев

20 Nov, 13:00


📊Більшість банків мають зростання за всіма основними показниками діяльності, демонструючи:
▪️зростання активів (чисті активи по банківській системі +20,1% рік до року, р/р), насамперед, за рахунок вкладень в ОВДП і приросту кредитного портфелю.
▪️притік вкладів (кошти підприємств зросли на 21,2%, фізичних осіб – 17,7%, р/р),
▪️високу прибутковість (чистий прибуток за 9 місяців – 117,6 млрд. грн., +7,1% р/р попри підвищення ставки податку на прибуток)
▪️належну капіталізацію (на 1.10.2024 середнє значення показника достатності регулятивного капіталу по системі дорівнювало 16,5% при перехідному нормативі до кінця цього року -8,5%, тобто банки мали двократний запас регулятивного капіталу).

Лідери ринку за 9 місяців з початку року в цілому не змінились, проте певні зміни все ж мали місце.
💁‍♂️Інформація нижче у інфо-графіці (у дужках місце банку на 1 січня 2024 року).

✔️Топ - 5 банків за розміром чистих активів:
1. Приват (1) – 722,2 млрд. грн.
2. Ощад (2) – 403,8 млрд. грн.
3. Укрексім (3) – 270,2 млрд. грн.
4. Райфф (4) – 214,1 млрд. грн.
5. Укргаз (5) – 183,7 млрд. грн.
За перші 9 місяців року п’ятірка лідерів не змінилась. Найбільший темп приросту чистих активів у річному вимірі показав Ощад (+27,1%, р/р).

✔️Топ – 5 банків за розміром депозитного портфелю населення:
1. Приват (1) – 422,3 млрд. грн.
2. Ощад (2) – 200,9 млрд. грн.
3. Універсал/ Монобанк (3) – 75,9 млрд. грн.
4. Райфф (4) – 67,3 млрд. грн.
5. ПУМБ (6) – 52,7 млрд. грн.
У 2024 році із першої п’ятірки вибув СЕНС банк, місце якого зайняв ПУМБ. Найбільший темп приросту вкладів населення у річному вимірі показував Моно/Універсал банк (+35,3%, р/р).  

✔️Топ-5 банків за розміром чистого прибутку:
1. Приват (1) – 48,4 млрд. грн.
2. Ощад (2) – 11,8 млрд. грн.
3. Райфф (3) – 6,2 млрд.грн.
4. Укрексім (8) – 5,9 млрд. грн.
5. ПУМБ (5) – 5,2 млрд.грн.
Із першої п’ятірки вибув Укрсиб – його місце зайняв Укрексім.  41,2% загального чистого прибутку по банківській системі сформував Приват. За звітній період банкам нараховано 35,1 млрд. грн. податку на прибуток, що на 85% більше за аналогічний період минулого року.

✔️Топ – 5 банків за власним капіталом:
1. Приват (1) – 107,3 млрд.грн.
2. Ощад (2) – 39 млрд. грн.
3. Райфф (3) – 28,7 млрд.грн.
4. ПУМБ (4) – 22,9 млрд.грн.
5. Укрсиб (5) – 22,4 млрд. грн.
За перші 9 місяців п’ятірка лідерів за власним капіталом не змінилась. Найбільший темп приросту власного капіталу показав Приват, в якого цей показник збільшився на 29,1% (р/р). В цілому у річному вимірі власний капітал всіх банків зріс на 26,1% р/р (+81,2 млрд. грн.). На 1.10.2024 року всі платоспроможні банки, виконували нормативи достатності капіталу (регулятивного, І-го рівня, основного капіталу І-го рівня).

Данило Гетманцев

20 Nov, 13:00


🏆🏦Лідери банківського ринку за ІІІ квартали 2024 року
На 1 жовтня 2024 року в Україні функціонувало 62 банки, в т.ч. 7 – держбанки, 14 – банки іноземних банківських груп, 41 – банки з приватним капіталом.

🔹У вересні Мотор-Банк (0,02% активів сектору) перекласифіковано з категорії приватних до групи державних внаслідок рішення суду про передачу державі активів підсанкційної особи – колишнього власника банку (Богуслаєва В.).

Данило Гетманцев

20 Nov, 11:30


🇩🇰💸Данія виділить ще 1 млрд. крон українській оборонній промисловості.
Про це повідомила Прем’єр-міністерка країни Метте Фредеріксен під час свого візиту до Києва у 1000-й день від початку повномасштабної війни.
Данія продовжує демонструвати вражаюче лідерство у питаннях військової підтримки України.
У 2022 році Уряд Данії надав Україні 565 млн. євро військової допомоги.
Створений згодом спеціальний Данський Фонд на підтримку України передбачає покриття подальшої допомоги на період до 2028 року на загальну суму 8,5 млрд. євро, з яких видатки на військову підтримку у 2024 році мають скласти щонайменше 1,8 млрд. євро.

📑Данія стала четвертою країною після держав-членів G7 Великої Британії, Німеччини та Франції, яка ще 23 лютого уклала з Україною довгострокову двосторонню безпекову угоду.
Країна є одним з лідерів «авіаційної коаліції спроможностей», пообіцявши пожертвувати Україні 19 винищувачів F-16 (перші шість з яких були передані ще на початку серпня, і очільниця данського уряду підтвердила, що попереду ще дві партії).
💲Данія стала першопрохідцем у реалізації схеми інвестицій у виробництво зброї на підприємствах українського ОПК – профінансовані нею САУ "Богдана" з осені працюють у складі Збройних Сил України.

📝💸На початку минулого тижня стало відомо, що Міноборони та Мінстратегпром України уклали низку імплементаційних угод з Міноборони Данії на суму близько 535 млн. євро, завдяки яким державні та приватні підприємства вітчизняного ОПК поставлять ЗСУ самохідні артилерійські установки, ударні безпілотні апарати, протитанкову та ракетну зброю.
🇺🇦🤝🏻Вдячні керівництву та народу Данії за черговий прояв солідарності та допомоги, який зміцнить спроможність України давати відсіч агресорові!

Данило Гетманцев

20 Nov, 08:00


💸Видатки загального фонду державного бюджету за 10 місяців склали 2657,7 млрд. грн.
Такі оперативні дані наводить Держказначейство.

Це на 310,6 млрд. грн. (+13,2%) більше, ніж за аналогічний період минулого року (по суті +1 місячне додаткове фінансування, адже у жовтні касові видатки з загального фонду державного бюджету склали 313,2 млрд. грн.).  

Куди було витрачено наші кошти:
💵1041,9 млрд. грн. (39,2% від загального обсягу видатків, +58 млрд. грн. (+5,9%) порівняно з січнем-жовтнем 2023 року) – на оплату праці з нарахуваннями, у тому числі на грошове утримання військовослужбовців – 789,9 млрд. грн.;
💵416,9 млрд. грн. (15,7%) – на оплату використання товарів і послуг, зокрема 228,7 млрд. грн. – на придбання військової техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту, пально-мастильних матеріалів, продуктів харчування тощо для Сил безпеки та оборони;
💵127,3 млрд. грн. – на фінансування реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення;
💵466,0 млрд. грн. (17,5%, + 41,8 млрд. грн. (+9,9%) порівняно з січнем-жовтнем 2023 року) – на соціальне забезпечення (виплату пенсій, допомог, стипендій), зокрема 226,2 млрд. грн. – трансферт Пенсійному фонду для фінансового забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій;
💵91,7 млрд. грн. – на соціальний захист дітей та сімей, громадян, які потрапили у складні життєві обставини, для підтримки малозабезпечених сімей, інших вразливих категорій;
💵29,6 млрд. грн. – на виплати житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу;
💵266,5 млрд. грн. (10,0%) – на субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям), зокрема 225,5 млрд. грн. – на придбання товарів для задоволення потреб ЗСУ;
💵18 млрд. грн. – на забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва (адміністратора програми «Доступні кредити 5-7-9%»;
💵243,6 млрд. грн. (9,2%, +56,1 млрд. грн. (+29,9%) порівняно з січнем-жовтнем 2023 року) – на обслуговування державного боргу;
💵147,0 млрд. грн. (5,5%, +21,3 млрд. грн. (+17,0%) порівняно з січнем-жовтнем 2023 року) – на трансферти місцевим бюджетам.

Данило Гетманцев

20 Nov, 06:01


📊У 2024 році український товарний експорт перевищив минулорічні обсяги.
За оперативними даними Держмитслужби, це сталося днями – на 17 листопада Україна поставила закордонним споживачам товарів на загальну суму 36,3 млрд. доларів (за весь 2023 рік експорт становив 36,2 млрд. доларів).
Найбільше експортної виручки нам принесли наступні позиції:
🔸
олія соняшникова, сафлорова або бавовняна – 4,4 млрд. дол.;
🔸кукурудза – 4,2 млрд. дол.;
🔸пшениця, суміш пшениці та жита – 3,4 млрд. дол.;
🔸руда та концентрати залізні – 2,5 млрд. дол.;
🔸насіння ріпаку або кользи – 1,7 млрд. дол.;
🔸проводи ізольовані, кабелі – 1,1 млрд. дол.;
🔸соєві боби – 1,1 млрд. дол.

Чи є досягнуті обсяги межею наших нинішніх можливостей
Переконаний, що ні.
Попри деяке уповільнення у жовтні, за 10 місяців 2024 року економіка зросла на 4,2 %. З січня повернули аграріям, які є нині основною експортною галуззю, для введення у господарський обіг 255 тис. га. сільськогосподарської землі.

Для подальшого зростання експорту необхідне:
✔️збільшення кредитування експортно-орієнтованих підприємств; нарощення обсягів страхування воєнних ризиків – для збільшення обсягів контрактування української продукції та залучення додаткових інвестицій (як засвідчило чергове опитування ЄБА, про яке я писав трохи раніше – попри війну бізнеси готові продовжувати інвестувати). За 10 місяців ЕКА підтримала експорт на 6,6 млрд. грн. – маємо зробити більше;
✔️посилення захисту Українського морського коридору, розбудова та розширення пропускної спроможності пунктів пропуску на суходільних кордонах з сусідами – адже ЄС наш стабільний торгівельний партнер №1;
✔️більше динаміки на шляху до запуску «промислового безвізу» – укладання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (АСАА).

Данило Гетманцев

19 Nov, 16:01


Про проблеми розвитку кредитування.
Рекомендовано співробітниками НБУ та працівникам банківської сфери.
🔗 https://www.obozrevatel.com/ukr/ekonomika-glavnaya/analytics-and-forecasts/chi-e-dostatnimi-tempi-vidnovlennya-kredituvannya.htm

Данило Гетманцев

19 Nov, 15:35


🤝🏻Україна та МВФ досягли домовленості на рівні експертів щодо шостого перегляду програми EFF
 
Маємо домовленості на рівні персоналу (Staff-Level Agreement, SLA) щодо чергового перегляду програми EFF. Це означає, що Україна виконала усі кількісні критерії на кінець вересня та структурні маяки за програмою, що підлягали оцінці.
✔️Домовленості за SLA має затвердити Рада виконавчих директорів МВФ, засідання якої з цього приводу очікується ближче до середини грудня. Після позитивного схвалення Україна отримає транш на суму близько 1,1 млрд. дол.
💵Загальне фінансування за програмою EFF сягне 9,8 млрд. дол.

👨🏻‍💻Як завжди, основні інсайти з прес-релізу щодо SLA:
 
Макропрогноз і основні ризики. У 2024 році економічне зростання очікується на рівні 4%, утім воно сповільниться до 2,5-3,5% наступного року, відображаючи негативний вплив руйнування енергетичної інфраструктури та дефіциту робочої сили. Ризики для відновлення економіки залишаються надзвичайно високими через невизначеність, породжувану війною.
Бюджетна і податкова політика.
🔹Зміни до бюджету-2024 та проект бюджету на 2025 рік відповідають параметрам програми EFF.
🔹Вступ у дію прийнятого податкового законопроекту (11416-д), що генерує 1,6% ВВП додаткових доходів бюджету у 2025 році, є обов’язковою умовою для затвердження перегляду програми EFF.
🔹Влада має бути готовою реагувати на фіскальні шоки наступного року, пропонуючи ефективні компенсатори, в т.ч. такі як підвищення основної ставки ПДВ.
🔹Влада має продовжувати зусилля щодо мобілізації внутрішніх доходів у рамках Національної стратегії доходів, зокрема через усунення існуючих можливостей для ухилення від сплати податків та покращення дотримання податкового законодавства. Необхідно прискоритись із реформуванням митниці та БЕБ відповідно до встановлених планів-графіків їх перезапуску.  
Боргова політика. Після обміну єврооблігацій, основна увага  залишається зосереджена на реструктуризації решти комерційних зобов’язань, включно з ВВП-варрантами.
Монетарна політика. Зважаючи на висхідні інфляційні ризики, пауза у пом’якшенні монетарної політики вбачається адекватною. Обмінний курс повинен продовжувати діяти як амортизатор і пристосовуватися до ринкових фундаментальних показників, тим самим допомагаючи зберегти зовнішню стабільність (міжнародні резерви). Має зберігатись зважений та поетапний підхід до валютної лібералізації відповідно до стратегії НБУ.
Інституційні реформи. Прийняття закону про реформування Рахункової палати – крок у правильному напряму. Найближчі пріоритети, на яких здійснено наголос: вдосконалення кримінально-процесуального кодексу, створення нового Вищого адміністративного суду, вчасна публікація звіту про зовнішній аудит НАБУ, відновлення у грудні повного складу наглядової ради «Укренерго», незалежна оцінка наглядових рад основних держпідприємств енергетичного сектору (у першому кварталі 2025 року).

Більше деталей у прес-релізі МВФ
🔗 https://www.imf.org/en/News/Articles/2024/11/19/pr24425-ukraine-6th-review-sla

Данило Гетманцев

19 Nov, 14:25


19 листопада 2024 року у Києві відбулися торги в рамках аукціону на радіочастоти.
За результатами мобільні оператори «Київстар», «ВФ Україна» та «лайфселл» отримали додатковий частотний ресурс строком на 15 років.
📲Всього на торги виставлялося 5 лотів: по два придбали компанії «Київстар» та «ВФ Україна», ще один був придбаний компанією «лайфселл».

💰У підсумку, держава отримає за ці ліцензії 2,9 млрд грн, що є тільки початком, оскільки після сплати вартості придбаних на торгах ліцензій до Державного бюджету  переможці розпочнуть активну розбудову своїх мереж на придбаних частотах, що означатиме додаткові капітальні інвестиції в обладнання та побудову мережі, відповідні робочі місця і як наслідок – додаткові податкові надходження для держави.

👨🏻‍💻Аукціону передувала тривала кропітка робота держави та бізнесу довжиною кілька років до якої також долучився і Комітет ВРУ з фінансів, податкової та митної політики про що я розповідав детально дещо раніше.
 
💁‍♂️Аукціон на частоти це вже другий за 2 місяці приклад прозорої реалізації великих державних активів після приватизації ОГКХ і яскравий приклад того, що не дивлячись на війну та інші супутні обставини держава спроможна ефективно та прозоро розпоряджатися державним ресурсом, забезпечуючи значні надходження до Держбюджету, а великий бізнес готовий і надалі інвестувати в розвиток нашої держави.

Данило Гетманцев

19 Nov, 12:39


❗️Попри чергове шапіто від представників патріотичної опозиції, бюджет прийнято.
Борці за народ виглядають достатньо вгодованими🙂

Данило Гетманцев

19 Nov, 10:25


Під зверненням до Генеральної прокуратури щодо бездіяльності правоохоронців у кейсі колишнього банку «Конкорд» підписалися 74 народних депутата. Могло бути більше, але підписання закрили за день.
Чому така підтримка і таке обурення? Поясню.
Причини дві.
По-перше, в цьому кейсі сконцентрувалось все те, що ми всі так щиро ненавидимо у клановій системі - її сутність - безкарність великих грошей. Коли, якщо ти на кілька місяців прострочиш сплату ЄСВ на зп у 2022 році, до тебе обовʼязково прийдуть правоохоронці. Але якщо ти відкрито та цинічно вкрадеш у держави десятки мільярдів на міскодінгу ігорки, твою справу швидко закриють і перед тобою вибачаться, а податкову суди не допустять до перевірки.
Кругова порука кланів - це те, що вбиває країну всі 30 років.
По-друге - війна. Великий злочин красти в людей у мирний час. Але красти в армії у війні - тяжкий, зухвалий і непрощенний гріх.

Тому ця справа, як і всі подібні стала для нас особистою. Бо, не здолавши ворога всередні, перемога зовні буде марною.

Данило Гетманцев

19 Nov, 08:06


3️⃣Не здійснюватиметься передача реверсної дотації до державного бюджету з бюджетів територіальних громад, території яких в установленому Урядом порядку включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та для яких не визначено дату припинення можливості бойових дій або дату завершення бойових дій.
4️⃣Зменшуються доходи державного бюджету від ПДФО на 12,2 млрд. грн.
5️⃣Збільшуються видатки споживання за бюджетною програмою «Базова дотація» на майже 1,3 млрд. грн., зменшуються видатки споживання за бюджетною програмою «Додаткова дотація на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях України, що зазнали негативного впливу у зв'язку з повномасштабною збройною агресією Російської Федерації» на 1,0 млрд. грн.
6️⃣За загальним фондом започатковуються видатки розвитку за новою бюджетною програмою «Співфінансування проектів розвитку залізничної інфраструктури, зокрема тих, що реалізуються за рахунок структурних фондів Європейського Союзу» у сумі 128,2 млн. грн. (на таку ж суму зменшуються видатки резервного фонду).
7️⃣За загальним фондом збільшуються видатки розвитку за програмою «Наукова і науково-технічна діяльність наукових установ Національної академії наук України» (на 240,0 млн. грн.) та за програмою «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень» на 21,0 млн. грн. (за рахунок відповідного зменшення резервного фонду).
8️⃣Пропонується здійснити перерозподіл коштів між загальним і спеціальним фондами з метою залучення зовнішніх запозичень від Казначейства Великої Британії для підтримки обороноздатності України:
🔹у додатку №2 показник зовнішніх запозичень зменшити за загальним фондом на 90,0 млрд. грн. та збільшити за спеціальним фондом на таку саму суму;
🔹у додатку №3 видатки споживання за бюджетною програмою «Розвиток, закупівля, модернізація та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання» зменшити за загальним фондом на 90,0 млрд. грн. та збільшити за спеціальним фондом на таку саму суму;
🔹у додатку №8 передбачити залучення у 2025 році кредиту в обсязі 90,0 млрд. грн. від Великої Британії на реалізацію «Проекту з підтримки обороноздатності держави» (загальний обсяг кредиту – 2.258,0 млн. фунтів стерлінгів) за бюджетною програмою «Розвиток, закупівля, модернізація та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання».

Данило Гетманцев

19 Nov, 08:06


👨🏻‍💻Цього тижня Верховна Рада розглядатиме проект Державного бюджету України на 2025 рік у ІІ читанні.
Нагадаю, що відповідно до частини 6 статті 159 Регламенту закон про державний бюджет приймається Верховною Радою до 1 грудня року, що передує плановому.

Хто регулярно читає мій Телеграм, то 11 листопада я давав посилання на колонку на «Главкомі», де я детально розібрав доопрацьований Урядом до ІІ читання проект бюджету.
Тепер про те, що власне було зроблено після цього колегами у Парламенті, і що рекомендується виносити на голосування.
1️⃣Пропонується залишити у загальних фондах бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад 64% ПДФО (з метою сталого проходження опалювального періоду 2024/2025 років та забезпечення своєчасних розрахунків за комунальні послуги та енергоносії у 2025 році додаткові надходження до загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад у розмірі 4% спрямовуються на проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ, інші енергоносії, які використовуються в процесі виробництва теплоенергії або іншого виду енергії, на підтримку підприємств з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії, централізованого постачання холодної води та водовідведення – замість субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію різниці в тарифах на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, послуг з централізованого водопостачання та водовідведення та підтримку підприємств, які надають такі послуги).
2️⃣Вперше передбачаються 10 нових субвенцій на загальну суму понад 18,7 млрд. грн. на реалізацію публічних інвестиційних проектів, з яких:
▪️у сфері освіти – 6 субвенцій на 11,8 млрд. грн. (у т.ч. на:
🔸модернізацію майстерень і лабораторій закладів професійної та фахової передвищої освіти, забезпечення енергоефективності, безпеки та інклюзивності освітнього простору – 540,0 млн. грн.;
🔸облаштування безпечних умов у закладах, що надають загальну середню освіту (облаштування укриттів і протипожежний захист), зокрема військових (військово-морських, військовоспортивних) ліцеях, ліцеях із посиленою військово-фізичною підготовкою, – відповідно 6,2 млрд. грн. і 500,0 млн. грн.;
🔸придбання обладнання, створення та модернізацію (проведення реконструкції та капітального ремонту) їдалень (харчоблоків) закладів освіти, зокрема військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв, ліцеїв із посиленою військово-фізичною підготовкою, – 960,0 млн. грн.;
🔸безперешкодний доступ до якісної освіти (шкільні автобуси) – 1,6 млрд. грн.;
🔸забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти у рамках проекту «Нова українська школа» – 2,0 млрд. грн.);
▪️у сфері підтримки ветеранів – 2 субвенції на загальну суму більше 4,4 млрд. грн. (з виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей осіб і осіб, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та потребують поліпшення житлових умов, – майже 4,0 млрд. грн.; з розвитку ветеранських просторів – 450,0 млн. грн.);
▪️у сфері охорони здоров'я – 1 субвенцію на суму 1.658,3 млн. грн.;
▪️у сфері соціального захисту – 1 субвенцію на забезпечення житлом дитячих будинків сімейного типу, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування на суму 833 млн. грн.

Данило Гетманцев

19 Nov, 06:01


Ненавиджу пафос круглих дат.
У їх відзначенні - лицемірство і навіть зрада перед тими іншими, «не круглими» днями, в які ми втрачали, вірили, тримали удари і відповідали на них. І зовні і всередині.
І 1000й день війни нічим не відрізняється від інших днів війни.
Крім, можливо, наочності цифри, яка шокує, а згодом приміряє з даністю непомірно довгого строку втрат, болю, сліз, боротьби, твого життя, вкраденого в тебе. Строку, що насправді вимірюється не датами, а смертями людей, назвами сіл, кілометрами карт, тисячами облич, які ніколи вже не побачиш.
Тому в 1000му дні війни немає чого відзначати.
У 1000й день війни треба стояти і тримати удар, як тримав до нього, і як будеш тримати після. Без зайвого пафосу та героїзму.
Аж до Перемоги.

Данило Гетманцев

15 Nov, 18:50


Про дератизацію.

Щури - це велике лихо для людей. Розносять хвороби, бруд, а найголовніше крадуть. Крадуть і жеруть. Все, що рухається і все, що стоїть. Якщо з ними не боротися, вони надшвидко розмножуються і зжерають все: і минуле, і майбутнє, і сьогодення. Такий відмінний апетит.

Як вивести щурів?
Є декілька рецептів: встановити пастки; розкидати отруту і навіть втопити, зігравши на чарівній дудці.
Але я б пропонував почати з того, що вони бояться найбільше - зі світла. Світло заважає красти, а іноді навіть унеможливлює. Якщо щур не краде, і йому нема чого їсти, він вимушений на їжу заробляти працею.
А праця, як відомо, зробила людину навіть з мавпи, не говорячи вже про щура, - хоча б у наступних поколіннях, що зважаючи на швидкість їх размножкння не такий і поганий результат.
Тому задля дератизації ми маємо робити щурів відомими, освітлювати їх ареал, харчову базу та способи крадіжок.
Так вони точно не зʼїдять наше майбутнє, а можливо згодом і самі перетворяться на людей.
Хоча б у наступних поколіннях.
Тому концентруємося на світлі! Всі разом.

Данило Гетманцев

15 Nov, 15:02


🇪🇺ЄС схвалив спільну оборонну закупівлю своїх держав-членів та надав їй фінансову підтримку.
Це сталось вперше в історії Об’єднання.
Було відібрано 5 проектів спільної закупівлі – систем протиповітряної оборони Mistral та IRIS-T SLM, 155-мм боєприпасів та бронетранспортерів загальною вартістю понад 11 млрд. євро. У них беруть участь 20 держав ЄС.

✔️На кожен з цих проектів Європейський Союз у рамках запущеної після початку повномасштабної війни програми EDIRPA (Європейський інструмент зміцнення оборонної промисловості через спільні закупівлі) виділить по 60 млн. євро.

🇺🇦Чому це важливо для України?
По-перше, частина з придбаного у рамках спільних закупівель (зокрема, засоби ППО та боєприпаси) будуть передані Україні. Ми бачимо по розмірах та наповненню останніх пакетів військової допомоги від союзників, що можливості передачі нам зброї, військової техніки та боєприпасів за рахунок складських запасів добігають до кінця, і тому важливо якомога раніше організувати виготовлення нової зброї та військової техніки до того моменту, як склади перестануть бути джерелом нашої підтримки. Процес достатньо складний і не без перепон на шляху, як показав кейс «мільйон снарядів від ЄС до весни 2024 року».
По-друге, це ще один серйозний сигнал щодо докорінної зміни ставлення ЄС до питань оборони та оборонної промисловості. Європейський Союз, який десятиріччями позиціонував себе як економічне та політичне об’єднання, цілком покладаючись у питаннях оборони на НАТО, почав все активніше робити кроки для зміцнення себе і в плані останнього. Запровадження у 2022 році програми EDIRPA, презентація у березні цього року першої в історії Об’єднання довгострокової Європейської програми оборонної промисловості EDIP (що має замінити EDIRPA з 2026 року) з різноманітними інструментами підтримки розвитку цього сектору, запровадження (знов таки вперше в історії ЄС) посади єврокомісара, який опікуватиметься і відповідатиме за питання оборони – усе це історична зміна політики у цьому напрямі.

➡️Європейський ОПК завдяки програмам спільних закупівель та EDIP також має відчути друге дихання після десятиліть занепаду, коли придбання 10-20 танків чи 1-2 систем ППО вважались серйозним замовленням. Спільні закупівлі дозволять підприємствам ОПК отримувати більші замовлення, скласти як мінімум середньострокове розуміння своєї виробничої політики та стратегії розвитку, планувати інвестиції у розширення своїх спроможностей.

👨🏻‍💻Не варто забувати, що під час презентації EDIP Україна отримала запевнення від керівництва Єврокомісії, що Європа розглядає український ОПК як невід’ємну частину своєї оборонної промисловості, тож нам активніше слід розширювати співробітництво з провідними компаніями держав, які є нашими союзниками під час триваючої війни, створювати спільні підприємства, залучати фінансування для збільшення виробництва продукції на своїх потужностях.

Данило Гетманцев

15 Nov, 11:20


Про вартість тіні.

Завжди, коли ми говоримо про допомогу партнерів, ми маємо не забувати про внутрішні резерви від детінізації та антикору.

Просто для порівняння 2024 рік (на 14.11.2024), млрд. дол.:
▪️ЄС - 13,05
▪️США - 5,25
▪️МВФ - 4,19
▪️Японія - 2,13
▪️Канада - 1,76
▪️Детінізація - 1,67
▪️Великобританія - 0,52
▪️Інші партнери - 0,33

Отже, за 10 місяців 2024 року надходження до держбюджету від детінізації в доларовому еквіваленті дорівнюють 1,67 млрд. дол. Це співставно із бюджетною допомогою від Канади, яка є п’ятим за обсягом переданого фінансового ресурсу партнером України.
Це гроші, що раніше опинялися в кишенях чорних спиртовиків, паливщиків, тютюнщиків та контрабандистів, та щедро розподілялися по всіх корупційній пухлині в держапараті. Надходження від де-тінізації по податкам, що адмініструються Державною податковою службою, сягають 6,1% від наданої міжнародної допомоги цього року.
Впевнений, якщо б ми мали кращі результати із перевиконанням плану доходів на митниці (план за 10 місяців недовиконано на 0,8%, в т.ч. у жовтні на 13%) внесок де-тінізації у фінансування бюджету був би помітно більший. Тому тут точно є над чим працювати.

🤝🏻Дякую бізнесу і фіскалам за злагоджену роботу із виведення економіки з тіні.

Данило Гетманцев

15 Nov, 08:55


Цікавий кейс, в якому як у дзеркалі відображаються всі вади кланової системи.

Кейс банку “Конкорд”.

Ліцензія банку “Конкорд” була відкликана НБУ 01 серпня 2023 року у звʼязку з крадіжкою грошей з бюджету внаслідок сумновідомого міскодінгу на ігорці. Збитки мільярдні.

Пройшло більше року. І по логіці здорової людини гроші вже мають бути в бюджеті.
Але ні. Ситуація розвивається в зворотньому напрямі.

Стягнення податків, які так необхідні державі, було заблоковано власниками банку через заборону проведення перевірок ДПС шахраїв через суд.
Так, ви не помилилися. Всіх платників перевіряти можна, а банківських шахраїв - ні. Через суд.

З моменту вчинення злочину пройшло вже 2 роки. Але чомусь слідчі кримінальну справу закрили, а найгуманніші судді Бабушкінського районного суду м. Дніпра та Дніпровського апеляційного суду відмовили податковій у доступі до документів банку аби стягнути борг.

І ось-ось організатори злочинної схеми повернуть собі втрачене та ще й стягнуть з держави збитки.

❗️Звертаюся до генеральної прокуратури та ініціюю засідання ТСК щодо цього кейсу.

Данило Гетманцев

15 Nov, 06:01


Єврокомісія схвалила другий транш для України у рамках програми Ukraine Facility.
Рішення прийнято після опрацювання та оцінки нашого звіту про виконання Плану України для зазначеної програми, поданого у жовтні, про стан реалізації завдань, запланованих на ІІІ квартал 2024 року.
✔️Таким чином, нам зараховано виконання усіх 9 індикаторів, які ми мали досягти до кінця вересня, а саме:
▪️збільшення чисельності співробітників САП;
▪️набуття чинності законами про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення процедури про угоди зі слідством, скасування строків досудового розслідування від моменту реєстрації кримінального провадження до повідомлення особі про підозру тощо;
▪️прийняття Плану заходів з реалізації Стратегії повернення активів на 2023–2025 роки;
▪️затвердження Демографічної стратегії України на період до 2040 року;
▪️схвалення Плану заходів з дерегуляції;
▪️оновлення Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки;
▪️затвердження вторинного законодавства про право REMIT, та підготовка Технічного завдання на розроблення інформаційної системи для забезпечення виконання функцій НКРЕКП;
▪️прийняття закону про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля;
▪️оприлюднення Концептуальної записки щодо сфери відступів від правил ОВД та СЕО.

➡️Далі Рада ЄС за рекомендацією Єврокомісії має ухвалити Імплементаційне рішення (якихось сюрпризів не очікую).
Після цього транш у розмірі 4,1 млрд. євро буде перерахований до державного бюджету України, і загальна сума фінансування досягне запланованих на цей рік 16,1 млрд. євро.

🟢Усього за перші три квартали 2024 року Україна виконала вже 25 зі 151 індикаторів Плану України для Ukraine Facility.
❗️💁‍♂️Однак це не привід для розслаблення – за півтора місяці, що залишились до Нового року, нам потрібно закрити 11 індикаторів (практично половину від того, що зробили за 9 місяців), щоб на початку наступного року прозвітувати про їх виконання та розраховувати на отримання наступного траншу від Європейського Союзу у І кварталі 2025 року.

Данило Гетманцев

14 Nov, 12:00


Україна завершила процес оцінки законодавства за Кластером 1 «Основи процесу вступу до ЄС» (Fundamentals).
До нього входять наступні питання:
▪️ Функціонування демократичних інститутів;
▪️ Реформа державного управління;
▪️ Розділ 23: Судова влада та основні права;
▪️ Розділ 24: Правосуддя, свобода та безпека;
▪️ Наявність функціонуючої ринкової економіки;
▪️ Здатність справлятися з конкурентним тиском і ринковими силами всередині Європейського Союзу;
▪️ Глава 5 - Державні закупівлі;
▪️ Розділ 18 - Статистика;
▪️ Глава 32 - Фінансовий контроль.

✔️Протягом п’яти раундів переговорів, які тривали з липня по листопад, члени української переговорної делегації, а також представники десятків органів державної влади презентували стан законодавчого регулювання у відповідних сферах та рівень його відповідності праву ЄС.
Кластер 1 «Основи процесу вступу до ЄС» (Fundamentals) має ключовий статус у переговорному процесі – він «відкривається» першим і «закривається» останнім під час перемовин, після того, як будуть закриті переговори за усіма іншими кластерами.

👨🏻‍💻Тепер очікуємо звіт Європейської Комісії за результатами скринінгу в межах Кластера 1, який, сподіваємось, дозволить відкрити цей кластер якомога швидше у 2025 році.
Водночас Україна не втрачає часу, і попри те, що зараз на фінішну пряму виходить процес формування нового складу Європейської Комісії (12 листопада завершились співбесіди з номінантами у профільних комітетах Європейського Парламенту), вже наступного тижня у Брюсселі розпочне двосторонні зустрічі за Кластером 2 «Внутрішній ринок», до якого входять наступні питання:
▫️ Глава 1 - Вільний рух товарів;
▫️ Розділ 2 - Свобода пересування працівників;
▫️ Глава 3 – Послуги і свобода їх надання;
▫️ Розділ 4 - Вільний рух капіталу;
▫️ Глава 6 – Корпоративне право;
▫️ Глава 7 - Право інтелектуальної власності;
▫️ Глава 8 - Конкурентна політика;
▫️ Глава 9 - Фінансові послуги;
▫️ Глава 28 - Захист споживачів і здоров’я.

Данило Гетманцев

14 Nov, 10:01


✔️За 10 місяців 2024 року сукупний вантажообіг портів України сягнув 82,3 млн. тонн.
Це на 78,5% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року (46,1 млн. тонн), і на 20 млн. тонн більше, ніж за весь 2023 рік.

🔲Основа вантажопотоку – продукція аграрного сектору, яка у жовтні подолала позначку у 50 млн. тонн і досягла показника 50,7 млн. тонн. Морські порти продовжують відігравати ключову роль для експорту аграрної продукції – майже 3 тисячі суден, які пройшли Українським коридором від моменту його запуску, доставили зерно та іншу продовольчу продукцію у півсотні держав Африки, Азії, Європи та Америки.

У перший половині минулого місяця ворог здійснив ще одну потужну спробу зруйнувати морський експорт української продукції, коли ледь не щодня бив ракетами та дронами по портах, припортовій інфраструктурі, іноземних суднах, намагаючись залякати наших партнерів та припинити користування портами України.

Попри  це, у жовтні 2024 року через морські порти України (чорноморські та дунайські) пройшло 8 млн. тонн вантажів – на 60% більше порівняно з аналогічним місяцем минулого року.
Обсяг перевалки зернових у другий місяць осені досяг 5 млн. тонн (+42,9% порівняно з минулим роком), рудних вантажів – 1,4 млн. тонн (більш ніж удвічі вище, ніж у жовтні 2023 року).

💁‍♂️Як і раніше, левова частка відвантажень продукції припадає на Український коридор, який пропустив 6,8 млн. тонн вантажів (85% від їх загального обсягу), з яких 4,5 млн. тонн (90%) становлять зернові, завдяки експорту яких Україна продовжує відігравати ключову роль у підтримці глобальної продовольчої безпеки.

Данило Гетманцев

14 Nov, 08:02


💵Пряма бюджетна підтримка від США цього року вже склала 5,2 млрд. дол. Всього до кінця 2024 від США має надійти 7,8 млрд. дол.  
Ці кошти витрачаються прозоро: моніторинг їх використання здійснює USAID, зовнішній аудит – аудиторська компанія PriceWaterhouseCoopers Ukraine.

🔎Після інавгурації новообраного Президента США, Д. Трампа, нова влада має намір провести аудит використання допомоги, наданої для підтримки України в умовах неспровокованої російської агресії. Вважаю, такий аудит є в інтересах і США, і нашої держави – це одна із відправних точок для подальшого розвитку стратегічних партнерських відносин між нашими країнами.

👥💸З урахуванням наданих коштів, станом на 13 листопада бюджетна допомога від партнерів, залучена з початку війни складає 100,8 млрд. дол. (в т.ч. 27,3 млрд. дол. у 2024 році).
За джерелами фінансування (млрд. дол.):
▪️ЄС – 40,54
▪️США -  28,18
▪️МВФ  - 11,36  
▪️Японія - 6,34
▪️Канада – 5,41
▪️Великобританія – 2,55
▪️Світовий банк – 2,06
▪️Німеччина – 1,69
▪️Інші партнери – 4,35

🤝🏻🇺🇦Із лютого 2022 року ці кошти стали вагомим джерелом фінансування невійськових видатків бюджету і збереження макрофінансової стабільності. Вдячні всім країнам - партнерам за підтримку!

Данило Гетманцев

14 Nov, 08:00


💸Зовнішнє бюджетне фінансування з початку війни перевищило 100 млрд. дол.
Сьогодні Україна отримала 1,35 млрд. доларів гранту від США
Кошти залучені через USAID у рамках проекту Світового банку Peace in Ukraine. Вони підуть на фінансування пріоритетних соціальних та гуманітарних видатків держбюджету, зокрема, на виплату заробітних плат вчителям.

Данило Гетманцев

14 Nov, 06:00


Затверджено порядок оцінки ефективності державних компаній.
Це ще один дуже важливий крок на шляху впровадження реформи корпоративного управління.
Багато років підконтрольні державі суб’єкти господарювання (державні, казенні, унітарні підприємства, акціонерні товариства та компанії, у яких державі належав контрольний пакет акцій) функціонували у режимі «вільного плавання», генерували мільйонні чи мільярдні збитки, борги перед бюджетами усіх рівнів та із виплати заробітної плати, але це ніяк чи майже ніяк не позначалось на топ-менеджменті (директорах, правліннях, наглядових радах), які просто або закривали очі на стан речей, а подекуди й взагалі наживались на державній власності, використовуючи її як свою.

Реформа корпоративного управління почала розставляти усе на свої місця.
Нещодавно писав про запровадження звітування наглядових рад підконтрольних державі суб’єктів господарювання, які тепер будуть не тільки спостерігачами з дуже широкими повноваженнями, делегованими державою, але й відповідальними за результати роботи своєї компанії.
📄Відтепер прийнято ще один акт, спрямований на вдосконалення корпоративного управління у державному секторі економіки.
Головним документом для кожної підконтрольної державі компанії стане Лист очікувань власника, у якому встановлюватимуться 18 обов’язкових фінансових показників (можуть бути й додаткові), а також операційні та нефінансові показники (залежно від профілю та специфіки діяльності суб’єкта господарювання).

📝По закінченню фінансового року суб’єкт господарювання заповнюватиме спеціальний звіт за встановленою формою, де порівнюватиме виконання доведених йому у Листі очікувань власника показників з фактичними результатами і розраховуватиме відхилення.

🔢Далі доволі проста оцінка: для фінансових показників – позитивне значення або відсутність відхилення — 1 бал, від’ємне значення — 0 балів, для нефінансових та операційних показників - виконано — 1 бал, не виконано — 0 балів.

▶️Далі виводитиметься загальна оцінка за таким принципом:
▪️якщо більше ніж 75% загальної кількості затверджених у листі очікувань власника показників отримали за результатами оцінки по одному балу за кожен показник – діяльність ефективна;
▪️якщо від 50% до 75% загальної кількості затверджених у листі очікувань власника показників отримали за результатами оцінки по одному балу за кожен показник – діяльність задовільна;
▪️якщо менше ніж 50% загальної кількості затверджених у листі очікувань власника показників отримали за результатами оцінки по одному балу за кожен показник – діяльність незадовільна.

Результати оцінки враховуються суб’єктом управління об’єктами державної власності, загальними зборами господарського товариства під час встановлення коротко- та середньострокових цілей діяльності підприємства / господарського товариства, а також є підставою для прийняття управлінських рішень щодо оцінювання діяльності органів управління підприємства, господарського товариства та своєчасного реагування на ризики, пов’язані з підприємством / господарським товариством.

💁‍♂️Очікується, що новий порядок сприятиме підвищенню прозорості та підзвітності державних компаній, а також покращить корпоративне управління у державному секторі економіки.

Данило Гетманцев

13 Nov, 21:26


Колективне психопрогнозування (КП) - різновид групових тантричних практик, поширених серед експертів та політиків в одній з країн східної Європи в листопаді 2024 року - січні 2025 року, спрямованих на моделювання сценаріїв майбутнього власної країни виходячи з минулої поведінки/висловів/поглядів/вірувань/переконань ще не призначених посадових осіб адміністрації іншої країни.
Супроводжується швидкими змінами настроів в діапазоні від безпричинного почуття ейфорії та щастя до розчарування та депресії.
Для учасників КП характерним є задумливий багатозначний погляд та вживання невідомих іноземних імен та прізвищ у непритаманних їм відмінках.
Може призводити до важких патологічних наслідків.

Легке захоплення КП лікується терапевтично нагадуванням про відсутність будь-якого звʼязку між власним дополітичним і політичним життям, а також вселянням переконання про нормальність відсутності звʼязку між поглядами/віруваннями/інтересами людей з інших адміністрацій і долею твоєї країни поза волею її громадян.

Важка форма КП - невиліковна.

Данило Гетманцев

13 Nov, 19:13


Друзі, нас стало помітно більше.
Більше 21К.
Дякую, що слідкуєте, підтримуєте, не погоджуєтесь і сперечаєтесь.
Ви реально дуже допомагаєте у боротьбі.
Вдячний за вашу енергію та щирість.
Ваш ДГ

Данило Гетманцев

13 Nov, 15:00


Мені здається в гучній дискусії про підвищення ВЗ на армію мудрі українці все ж поставили крапку.

🔗https://www.radiosvoboda.org/a/news-opytuvannya-tyahar-viyny-viyskovyy-zbir/33200726.html

Данило Гетманцев

13 Nov, 14:01


🔎Гарні новини про «податок на Google»

Завершилась компанія декларування особами-нерезидентами, які здійснюють операції з постачання електронних послуг фізичним особам, за ІІІ квартал 2024 року.
💵За результатами декларування 123 платника подали звіти та задекларували більше 3,1 млрд. грн податкових зобов’язань (32,5 млн. євро та 38,7 млн. дол. США).

✔️В порівнянні з нарахуванням податку за попередній квартал поточного року відбулось зростання задекларованих зобов’язань з ПДВ за цифрові послуги на більш ніж 7 %.
У ІІІ кварталі 2024 року залучено до оподаткування 7 нових платників податків, серед них – відомі міжнародні компанії: ZOHO CORP. (реалізація програмного забезпечення для ведення бізнесу), NOTION LABS, (оригінальна продукція для андроїдів), FX REPLAY,. (спеціальне програмне забезпечення), та інші.

👨🏻‍💻Привертає увагу той факт, що окрім постійних лідерів декларування ПДВ з цифрових послуг Google, Apple, META platforms, VALVE CORP, що задекларували та сплатили ПДВ понад 2,2 млрд. грн, ще до настання граничного строку, нові компанії: UPWORK GLOBAL, SONY, ETSY, сплатили суттєві 300 млн. грн.

📲Також звертає на увагу значне збільшення нарахувань від надавачів інформаційних послуг UBER, UKLON та БОЛТ, якими за ІІІ квартал 2024 року нараховано податку 89,4 млн. грн., що в порівнянні з попереднім кварталом більше ніж 20 млн гривень.
Чесна конкуренція дає результат❗️
Надавачі послуг в індустрії розваг для дорослих – «Only Fans» та сервіс «PornHub» сплатили у 2024 році 58,4 млн грн. податку на додану вартість.

💁‍♂️Великі міжнародні цифрові компанії збільшують свою присутність на українському ринку та відповідально працюють на укріплення Української економіки та наближення нашої перемоги.

Данило Гетманцев

13 Nov, 13:11


Несподівані результати попереднього опитування змушують поставити питання про реверсну дотацію.
Що таке реверсна дотація - читайте в статті.
Якщо коротко - це гроші в сумі перевищення доходів над видатками місцевих бюджетів, які вилучаються у державний бюджет знову ж таки на армію.
🔗https://zn.ua/ukr/ECONOMICS/revers-koshti-ljudjam-chi-prokuroram.html

Данило Гетманцев

13 Nov, 10:03


Протягом останнього місяця органи місцевого самоврядування, представлені відповідними обʼєднаннями активно хитають бюджет перед другим читанням, вимагаючи повернути собі 4% ПДФО, раніше перерозподілені у загальний фонд держбюджету, тобто повністю на армію.
Для мене, чесно, відповідь була очевидна, але зважаючи на те, що навіть деякі колеги-депутати досі не мають остаточної позиції, хочу запитати у вас.

Данило Гетманцев

13 Nov, 09:15


📲Ви вже напевно забули наше не просте рішення 2020 року, коли ми значно підвищили ренту на радіочастоти для тих, хто їх не використовував. Так, вкрав у держави, маючи можливість, а потім бігав по операторах з пропозиціями продати «актив» за сотні мільйонів. Тоді опозиція, як завжди, лила крокодилячі сльози про малесеньких операторів, яких вбиває Гетманцев.

А зараз, через кілька років вже завершена підготовка до однієї з найважливіших подій для подальшого розвитку ринку мобільного зв’язку - прозорого аукціону на отримання ліцензій на користування радіочастотним спектром у діапазонах 2100/2300/2600 МГц.
Учасниками аукціону та торгів «з голосу» визнано компанії Kyivstar, Vodafone Ukraine, та lifecell.

💸Вони вже сплатили гарантійні внески до держбюджету за кожним з 5 лотів, загальна сума гарантійних внесків склала 664 млн грн.
🗓️Дата аукціону - 19 листопада 2024 року.

💵Стартова вартість спектру - 2,9 млрд гривень.
Це той мінімум (думаю, буде більше), який отримає держава замість хитрих корупціонерів-ділків.

❗️Спектр - це цінний обмежений ресурс, який є вкрай важливим для запровадження новітніх технологій та якісного зв’язку.
Цей ресурс до 2014 року виділявся досить хаотично і не завжди відповідно до прозорих і зрозумілих процедур. Внаслідок чого у держави сформувався спекулятивний дефіцит частот для впровадження нових технологій. Станом на середину 2019 р. одні користувачі сплачували максимальну з установлених Податковим кодексом ставок рентної плати за 1 МГц смуги радіочастот у розмірі 23085,25 грн на місяць, а ряд інших користувачів, за ресурс придатний для впровадження технологій третього - п’ятого поколінь (3G,4G,5G), сплачували рентну плату лише в розмірі 45,83 грн за 1 МГц смуги радіочастот. Така різниця у ставках ренти тоді пояснювалася тим, що ті частоти використовувались «під інші технології», які, треба зазначити, були досить архаїчними для галузі загалом та якими користувалась мінімальна кількість абонентів, або не користувались взагалі.

💼«Бізнес-кейс» же був насправді в іншому: всі ці компанії, як тримачі цінного активу, були орієнтовані на його продаж реальному бізнесу. Різниця в податковому навантаженні в 40-50 разів сприяла тому, щоби імітуючи бурхливу діяльність та «технологічну революцію», сплачуючи десятки тисяч гривень податків на рік за «утримуваний» спектр, фактично пропонувати купити його за сотні мільйонів реальному сектору економіки.

​Тому за ініціативи Комітету ВРУ було прийнято рішення щодо підняття ставок ренти за такі частоти до нижньої межі ренти за частоти, які сплачували на той час мобільні оператори – 3000 грн за МГц. Логіка проста – або інвестуй у розвиток нових технологій, або поверни державі частоти.

💁‍♂️Тоді, до речі, також було багато шуму про вбивство «малого бізнесу» та «хрест на цифровому майбутньому країни». Дива не сталося, оскільки наміру розвивати щось, а не просто перепродати, не було, і цей спектр згодом був повернутий державі. В результаті працюючий та інвестуючий бізнес отримає необхідний ресурс для розвитку, абоненти – покращення якості послуг і покриття, а держава –гроші в бюджет за результатами прозорого та чесного аукціону.

Данило Гетманцев

13 Nov, 06:01


💵Товарообіг України за 10 місяців склав 92,0 млрд. доларів.
Такі оперативні дані Держмитслужби.
 
🔺Експорт – 34,6 млрд. доларів.
Топ-3 експортних позицій (на них разом припадає 78,0% від усього експорту):
▪️продовольчі товари – 20,3 млрд. дол. (доля продукції АПК – 58,7%);
▪️метали та вироби з них – 3,8 млрд. дол.;
▪️машини, устаткування та транспортні засоби – 2,9 млрд. дол.
Основні споживачі української продукції:
🔹Польща – 4,0 млрд. дол.;
🔹Німеччина – 2,4 млрд. дол.;
🔹Іспанія – 2,4 млрд. дол.
 
🔻Імпорт – 57,4 млрд. дол.
Топ-3 імпортних позицій (на них разом припадає 66,7% від усього імпорту):
▪️машини, устаткування та транспортні засоби – 20,3 млрд. дол.;
▪️продукція хімічної промисловості – 9,3 млрд. дол.;
▪️паливно-енергетичні ресурси – 8,7 млрд. дол.
При митному оформленні зазначених товарів разом сплачено 340,4 млрд. грн. (30%, 15% та 27% надходжень митних платежів відповідно).
Основні держави-постачальники продукції до України:
🔹Китай – 11,6 млрд. дол.;
🔹Польща – 5,6 млрд. дол.;
🔹Німеччина – 4,4 млрд. дол.
 
⚪️Сальдо зовнішньої торгівлі товарами у січні-жовтні – мінус 22,8 млрд. доларів.

Данило Гетманцев

08 Nov, 17:24


Провів сьогодні робочу зустріч з керівництвом БЕБ щодо ситуації на ринку тютюну, що непокоїть суспільство та міжнародні компанії.
Ситуацію розібрали детально щодо кожного кейсу.
Є обґрунтовані підстави вважати, що справи будуть доведені до кінця і нелегальний ринок тютюну врешті припиниться назавжди.
Дякую БЕБ за конструктивну позицію та злагоджену роботу!

Данило Гетманцев

08 Nov, 15:03


Як завжди гаряча та відверта дискусія між представниками держави та бізнесу щодо тих спільних цілей, до яких ми насправді прагнемо однаково щиро: справедливості, рівності у можливостях, добробуту та процвітання економіки.

Намагався донести дуже важливу тезу про хибність навʼязаного нам роками міфу про протистояння держави і бізнесу. Його немає.

❗️Адже держава (її здорова частина) є не просто союзником, - є інструментом бізнесу в протистоянні з крадіями-тіньовиками та корупціонерами, що знищують і бізнес-клімат, і майбутнє держави, наживаючись на цьому.

Дякую панелістам та організаторам Kyiv International Economic Forum за можливість спілкування.

Єдине, що наступного разу, якщо він буде, залу треба брати більшу🙄Далеко не всі змогли долучитися, багато людей стояли.

Але це точно не вплинуло на зміст і висновки дискусії.

Данило Гетманцев

08 Nov, 15:02


👨🏻‍💻Продовжується цифровізація та вдосконалення електронних послуг для бізнесу.
Цього тижня на порталі «Дія» у рамках єдиної електронної системи е-Підприємець стартував бета-тест одразу п’яти державних послуг, а саме:
1️⃣повідомлення про використання єдиного рахунку;
2️⃣повідомлення про прийняття працівника на роботу (дуже часто використовувана послуга для тих бізнесів, хто має найманих працівників і повинен повідомляти про укладання з ними трудових угод);
3️⃣заява про реєстрацію РРО (онлайн-реєстрація касового апарату);
4️⃣заява про реєстрацію програмного РРО;
5️⃣повідомлення про об’єкти оподаткування (форма 20-ОПП).

⏱️За розрахунками розробників, весь процес оформлення займе до 20 хвилин і більше не потребуватиме відвідування державних органів та витрачання часу на розгляд поданих документів. Після завершення тестування та урахування їх результатів сервіси запрацюють на постійній основі.

Тим часом, продовжують вдосконалюватись і послуги, запущені раніше.
Приміром, оптимізовано певні процеси під час електронної реєстрації на порталі «Дія» товариств з обмеженою відповідальністю.
Якщо частка засновника у статутному капіталі буде 25% та вище і у нього є біометричний документ, кінцевий бенефіциарний власник визначатиметься автоматично.
Усі наявні в державних реєстрах дані підтягуватимуться також автоматично – необхідно буде додати лише те, чого у державних базах даних немає.
Підказки у процесі реєстрації дозволять зменшити ризик помилок.
У результаті процедура реєстрації ТОВ має скоротитись з нинішніх 20 хвилин усього до п’яти.

Данило Гетманцев

08 Nov, 13:01


✔️USAID разом з МОЗ розпочинають проект «Реабілітація в Україні» (Rehab4U).
Він розрахований на 5 років, і, як було зазначено під час його презентації, стане найбільшою інвестицією Уряду США у фізичну реабілітацію в Україні.
Проект реалізовуватиметься не менш ніж у 15 регіонах України та матиме на меті створення нової ефективної системи реабілітації, що забезпечуватиме розвиток реабілітаційної інфраструктури, покращання стандартів надання допомоги та підвищення кваліфікації фахівців, організацію доступу до якісних послуг з догляду, відновлення та підтримки безпосередньо в громадах, підтримання соціальної інклюзії та розширення можливостей людей з інвалідністю.

Відновлення (в усіх аспектах) українців та українок, які постраждали від наслідків війни, є і нині, і у найближчому майбутньому одним з ключових і найбільш масштабних завдань для держави.
У нас з’явилась величезна кількість людей, які через війну (що триває і з кожним днем збільшує число постраждалих) отримали інвалідність, поранення, травми (йдеться не тільки про військових, але й про цивільне населення, яке проживає як у прифронтових регіонах, так і містах, далеких від зони ведення активних бойових дій. Багато зазнали тортур, катувань та знущання, потрапивши у полон, будучи викраденими і примусово вивезеними до росії, перебуваючи на територіях, які опинились під тимчасовою окупацією, чи продовжуючи через ті чи інші обставини залишатись у поки що недеокупованих місцевостях.
Наразі важко оцінити, яка кількість українців та українок потребують реабілітації, але мова може йти про декілька мільйонів осіб – проблема такого масштабу існувала востаннє після Другої світової війни, але тоталітарна система СРСР мала зовсім іншу уяву про це явище та свої зобов’язання перед людьми. Не має відповідного досвіду і жодна цивілізована держава світу, адже ті локальні війни та конфлікти, які мали місце у другій половині ХХ століття та вже у ХХІ сторіччі, за своїм характером та кількістю постраждалих не йдуть ні у яке порівняння з тим, з чим стикнувся світ сьогодні.

🤝🏻🇺🇸Тому ми дуже вдячні американським партнерам, і зокрема USAID, за черговий прояв солідарності та підтримки та готовність допомагати у розв’язанні одної з наймасштабніших проблем, яка стоїть перед Україною, та сподіваємось на розширення кола тих, хто у тій чи іншій формі зможе долучитися до проекту Rehab4U.

Данило Гетманцев

08 Nov, 11:01


💸Перший місяць проведення аукціонів із суборенди сільськогосподарської землі приніс державі майже 35 млн. грн.

Маємо наступні результати:
▪️у системі «Прозорро.Продажі» відбулось 93 аукціони;
▪️запропоновано для оренди майже 4,7 тис. га земель;
▪️подано більше 1,3 тис. пропозицій від претендентів на оренду сільськогосподарської землі;
▪️в середньому за ділянку змагалось 14 учасників торгів;
▪️сумарна стартова вартість суборенди зросла в 8,4 рази;
▪️середня ціна за гектар склала 29,6 тис. грн. на рік;
▪️фінальна сума переможних ставок – 139 млн. грн. на рік (без урахування ПДВ).
▪️укладено 19 угод з переможцями у 6 областях України;
▪️їм передано в оренду близько 1,2 тис. га (в основному переможцями стали місцеві фермери та малі агрогосподарства, які працюють у радіусі 50 км від місця розташування взятої в оренду землі).

💁‍♂️Як на мене – досить пристойний результат для першого місяця аукціонів від Державного земельного банку.
Адже:
✔️держава отримала за користування своєю сільськогосподарською землею справедливу ринкову ціну (нагадаю, що у якості стартової на аукціоні виставлялась не менше 12% від нормативно-грошової оцінки землі, до цього десятиріччями можна було платити державі лише 1% НГО);
✔️йдеться про суборенду землі, тобто не про разовий дохід (як, приміром, в результаті приватизації державного майна), а про регулярні надходження – приміром, вже укладені угоди розраховані на 14 років (оскільки на цих землях будуть вирощуватись однорічні культури, а для багаторічних насаджень договори діятимуть 25 років);
✔️з кожним переданим на аукціонах у суборенду гектаром землі ми детінізуємо ринок не тільки власне користування землею, але й аграрного виробництва та ринку праці, і у нас менше становитиметься сільськогосподарської продукції, яка виникла «звідкись» і вирощена невідомо кимось (насправді неоформленими працівниками) – а це додаткові надходження від усіх цих детінізацій до державного та місцевих бюджетів.

Усього у результаті проведення аукціонів на І етапі (коли через них пройде 100 тис. га державної землі, вже сконцентрованої у Державному земельному банку ФДМУ) очікуємо находження у розмірі не менше 1 млрд. грн. на рік.

Данило Гетманцев

08 Nov, 06:00


Кабінет Міністрів України на виконання Податкового та Митних кодексів прийняв постанову «Про запровадження режиму експертного забезпечення» від 29.10.2024 № 1261.

1 грудня 2024 року запрацює режим експортного забезпечення для окремих сільськогосподарських товарів, таких як мед, горіхи волоські, пшениця, жито, ячмінь, кукурудза та інші.
❗️Це остаточно покладе край схемам з вивозу зерна без сплати податків та повернення валютної виручки.

✔️Запроваджуються нові правила:
▪️експорт таких товарів може здійснюватися лише зареєстрованими платниками ПДВ;
▪️встановлюються мінімально допустимі експортні ціни за якими може бути здійснено експорт продукції;
▪️до дня подання митної декларації платник зобов’язаний скласти та зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних;
▪️реєстрація такої накладної може бути зупинена;
▪️тільки зареєстрована накладна дає право на оформлення митної декларації та здійснення експорту;
▪️платники, у яких не повернення валюти на дату складання податкової накладної становить не більше 20%, застосовують ставку 0% при експорті, всі інші 14% або 20%;
▪️при поверненні валюти платники зможуть відкоригувати ставки 14% та/або 20% на 0% податку.

Прийняті зміни спрямовані на забезпечення повернення валюти до держави та подолання схем ухилення під час здійснення платниками операцій з експорту сільськогосподарської продукції.

‼️Хочу окремо попередити тих, хто спробує залізти в останній вагон, вивезти чорне зерно у листопаді. Ми уважно слідкуємо за кожним незаконним постачанням. Кожним. Буде жорстка кримінальна відповідальність. Організаторам.

Данило Гетманцев

07 Nov, 13:10


Виплата пасивних доходів на користь нерезидентів
 
Використання переваг пільг за міжнародними договорами про уникнення подвійного оподаткування з метою переміщення коштів за кордон під пильним контролем.
Лише за період з 2022 по теперішній час за цими ризиками проведено понад 750 перевірок та донараховано податку на репатріацію в сумі понад 11,4 млрд грн.
💸
До бюджету вже надійшло близько 650 млн грн.

Останнім часом спостерігається тенденція добровільної відмови платниками від використання пільгових ставок Конвенцій, так від таких коригувань до бюджету надійшло понад 200 млн гривень.
❗️Закликаю платників податків не зловживати своєю поведінкою та прозоро декларувати податки - Держава має достатньо інструментів контролю за ухилянтами!

Данило Гетманцев

07 Nov, 12:40


Контрольовані іноземні компанії
 
Перша компанія декларування у 2024 році за звітні 2022-2023 роки проходить доволі успішно та завершиться поданням повних звітів до 31 грудня 2024 року.

📑Контролерами було подано понад 32 тис. звітів та задекларовано до сплати в бюджет податку з доходів фізичних осіб 1,87 млрд. грн., що становить 40 % надходжень від загальної компанії декларування доходів громадян за 2023 рік.
Та лише за перші 4 місяці після граничних строків декларування доходів громадян (01.05.2024) вже виявлено понад 3 тис. потенційних контролерів КІК, майже половина з яких вже долучена до звітування.

Існуючий багато років лозунг серед населення - багаті нічого не платять та приховують кошти за кордоном, йде в історію з введенням інституту звітування про контрольовані іноземні компанії.  
❗️Тому закликаю платників до звітування, а податковий орган до якісного  забезпечення сприяння платникам податків у виконанні їх обов’язків.

Данило Гетманцев

07 Nov, 12:12


Сьогодні поговоримо про кінець епохи офшорів в нашій окремо взятій країні👇🏼

Проведена «антиофшорна» реформа протидіє розмиванню податкової бази та  переміщенню прибутків за кордон.
Протягом 2022-2024 років до бюджету додатково сплачено податків близько 5,3 млрд. грн. за рахунок контрольно-перевірочної роботи та заходів комплаєнс.

Автоматичний обмін за стандартом CRS/CbC, обмін запитами з іноземними компетентними органами надає нові можливості для всебічного збору доказової бази, виявлення ризиків та боротьбі з  ухиленням.
❗️Тому платникам податків варто скористатись можливістю та уточнити свої податкові зобов’язання з 2015 року (для трансфертного ціноутворення) та з 2017 року (для використання пільг Конвенцій) без штрафів та пені в період воєнного стану та продемонструвати соціальну відповідальність та рівень високої податкової культури.

Данило Гетманцев

07 Nov, 08:23


🫣Чергові новини від «спільного робочого кабінету» митниці та податкової.

Цього разу у нас розпродаж акційних люксових меблів з військовими знижками.

💁🏻‍♂️Але знижки діють не для всіх, а виключно для заниження ПДВ при декларування їх ввезення на митну територію України.
Так, ТПФ «Інтер….» імпортуються в Україну меблі та супутні аксесуари відомого меблевого бренду NATUZZI, в т.ч. його люксового підрозділу NATUZZI EDITIONS. При цьому товариством вказані товари імпортуються за суттєво заниженими цінами з метою мінімізації сплати митних платежі.
В Україні вказані товари реалізуються практично за цінами розмитнення (ціна за інвойсом з урахуванням логістики, імпортного мита та ПДВ), торгівельна націнка на такі вироби відсутня або мінімальна. Така реалізація відбувається на адресу пов’язаних ФОПів, платників єдиного податку та неплатників ПДВ, які вказаний товар продають за реальними світовими цінами у відомих магазинах країни. При цьому суттєва торгівельна націнка при продажу таких меблів залишається у ФОПа, з якої, відповідно, податок на прибуток не сплачується.
Так, зокрема, ціна розмитнення ТПФ «Інтер….» шкіряного дивану B993
ТМ NATUZZI EDITIONS виробництва Італії з урахуванням логістики, імпортного мита та ПДВ складає 15 523 грн., при цьому вказаний диван за даними Єдиного реєстру податкових накладних продається ТПФ «Інтеркьюд» на адресу ФОП за ціною 19 035 гривень. Водночас за даними ОРД продаж в Україні такого дивану здійснюється за ціною 191 657 грн., тобто зі зростанням ціни у понад 10 разів.
Вказаний суб`єкт протягом 2023-2024 років має податкову ефективність на рівні 0 відсотків. За рахунок віднесення зазначеного імпортера до переліку ризикових ДПС упереджено розповсюдження схемного податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 3,4 млн. гривень, матеріали передані в БЕБ, а відомий виробник меблів та Податкова Італії поінформовані про творчість видатного дистрибʼютора у воюючій країні для вжиття відповідних заходів.

Це лише один з десятків подібних прикладів, що виявляються фіскалами чи не щодня.

Данило Гетманцев

07 Nov, 06:00


Щодо ринку електроніки.

На виконання відповідного рішення Комітету ДПС у жовтні проведено 432 фактичні перевірки суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері продажу техніки, у тому числі техніки «Apple», за результатами яких до порушників будуть застосовані штрафні санкції на загальну суму понад 114,0 млн гривень.
Крім того, під час фактичних перевірок встановлено понад 190 випадків використання праці без належного оформлення трудових відносин.
Заходи тривають щодо 5-ти найбільших мереж продажів контрабандної електроніки.
До перевірок та хронометражу на більш ніж 200 магазинах залучено понад 550 працівників органів ДПС (лише тільки у м. Києві залучено понад 260 працівників).
Заходи будуть тривати до повного припинення порушення закону з боку торгівців.
Матеріали щодо правопорушень передаються в БЕБ.

Тримаємо на контролі.

Данило Гетманцев

06 Nov, 17:58


У Сполучених Штатах Америки завершились вибори.

Кожний високосний рік у країні вважається так званим «роком супер-виборів» - адже одночасно відбуваються вибори Президента та Віце-президента країни, третини Сенату, повного складу Палати представників, низки губернаторів штатів та ще певної кількості виборних осіб.

Коротко про результати станом на вечір середи (по Києву):
1. На виборах Президента США переміг Дональд Трамп – у нього 286 голосів у «колегії виборців» при необхідному мінімумі – 270 (не буду зупинятись на деталях виборчої системи, про них зараз написано багато), йому віддали перевагу у 29 штатах. У Камали Харріс – 226 голосів, вона виграла вибори у 19 штатах та окрузі Колумбія. Решта 26 голосів у колегії виборців від Мічігану (15) та Аризони (11) вже не вплинуть на результат.
2. Республіканці отримають більшість у Сенаті. Вони виграли вибори у 14 штатах, і з урахуванням тих сенаторів, які цього року не обираються, у республіканців буде 52 місця зі 100. Демократи перемогли у 16 штатах, але разом із двома незалежними сенаторами, які традиційно голосують разом з демократами, вони матимуть усього 44 місця. У нинішньому складі Сенату демократи мали більшість 51/49. Залишилось визначити 4 переможців, які представлятимуть Аризону, Неваду, Мічіган та Пенсільванію, але принципово на політичний розклад у Сенаті це не вплине.
3. У Палаті представників переможця поки що не визначено: у республіканців станом на вечір середи – 208 місць, у демократів – 193 (для більшості необхідно мати 218; у нинішній каденції республіканці мали більшість у 221 депутата проти 214 у демократів). Залишилось визначити ще 34 переможці виборів, але станом на зараз республіканцям для більшості необхідно взяти усього 10 округів.
4. Вибори губернаторів відбулися в 11 штатах – тут підрахунок голосів вже завершився. Республіканці очолюватимуть 8 штатів (Юта, Монтана, Північна Дакота, Міссурі, Індіана, Західна Вірджінія, Вермонт та Нью-Хемпшир), демократи – три (Вашингтон, Північна Кароліна та Делавер). В цілому ж за результатами губернаторських перегонів-2024 збережеться попередня картина – 27 штатів очолюватимуть республіканці, 23 штати – демократи.
Ми вітаємо усіх переможців виборів, а також тих, хто виграє там, де результати поки що не оголошені.

Вдячні усім тим, чия каденція завершується найближчим часом, за підтримку та допомогу України, та сподіваємось на плідну і конструктивну роботу з новою адміністрацією та Палатою представників та оновленим Сенатом!

Данило Гетманцев

06 Nov, 16:00


Далі трохи економічних новин:
▪️за рівнем реальної процентної ставки росія обійшла Мозамбік та Ліберію та вийшла на друге місце у світі, попереду тільки її великий друг – Венесуела;
▪️до 25-тиріччя перебування путіна при владі, у 2025 році видатки федерального бюджету на його утримання зростуть на 25%;
▪️мер москви Собянін запропонував «сконцентрувати населення росії» у великих містах, щоб підвищити продуктивність праці;
▪️після відмови Казахстану від вступу до БРІКС россільгоспнагляд ввів обмеження на ввезення з цієї країни томатів, перцю, свіжих динь, пшениці, насіння льону тощо (казахській аграрній продукції пощастило більше, ніж європейській – її тільки заборонили, тоді як ворожу європейську свого часу розчавлювали бульдозерами);
▪️через проблеми з розрахунками в росії починають тестувати розроблений на початку цього року «Навигатор по внешнеторговым бартерным сделкам», розроблений за дорученням тоді першого-віце-прем’єра, а нині міністра оборони Білоусова. Серед пілотних проектів, завдяки яким мають напрацювати «практичний досвід» – обмін з компаніями з Пакистану 5 тис. тонн турецького гороху на 5 тис. тонн мандаринів, 10 тис. тонн сочевиці на 10 тис. тонн картоплі, 20 тис. тонн згаданого вже нуту на 20 тис. тонн рису.
 
Це тільки невеличка вибірка новин про життя з-за поребрика, і лише за останні півмісяця.
При цьому переважну більшість росіян те, що відбувається у їх державі, як свідчать опитування громадської думки (до речі, чи можуть до них взагалі відноситись три останні слова – і разом, і кожне з них окремо?), повністю влаштовує.
Раніше я вважав, що у них живе таке собі сильне ностальжі по срср, причому не пізньому (із «стабільністю», а точніше застоєм), а першою половиною його «життя» – із «вічним» вождем, «сильною рукою», злиднями, голодом, класовою ненавистю до «чужих елементів» та «ворогів народу», репресіями, терором, тюрмами, таборами… А нині думаю, що їх тягне ще далі – у маловідоме широким верствам населення, але дуже «глибоке чучхе».

Данило Гетманцев

06 Nov, 16:00


Час від часу переглядаю інформацію про ситуацію в державі-агресорці, в основному її економіці, публічних фінансах, бюджеті, ситуацію з санкціями та їх обходом, щоб скласти свою власну уяву про реальний стан справ, коли журналісти розпитують – а скільки в росії ще ресурсів та можливостей лишилось, щоб продовжувати вести війну.

На жаль – вони є.
Але цього разу дам невеликий дайджест новин про обстановку, яка панує там у суспільстві, і чим вони власне нині живуть:

▪️у дитячих садках по всій росії у жовтні почали проводити «Разговоры о главном» – де малечі розповідають про традиційні цінності та читають вірші та новини про «священну війну»;
▪️ще далі пішли у Ростовській області: там уперше в росії вихованців дитячого садку достроково, на 8 років раніше встановленого віку (обстановка вимагає – прикордоння з Україною як-ніяк), прийняли у склад «юнармії» – відбулося це під час спеціальної церемонії на території військової частини, де один з учасників – «герой с.в.о.» подарував малюкам «макет зруйнованого Бахмута», якому діти були дуже раді, і, як зазначили щасливі виховательки, він займе «почесне місце у музейному кутку дитячого садка»;
▪️путін підтримав ідею відродження регулярних «парадів фізкультурників» на Красній площі (для тих, хто не знає – такі щорічні заходи були ідеєю товарища сталіна, проводились кожного року з 1931 року і припинились у 1954-му, через рік після смерті «вождя»);
▪️правляча партія «єдина росія» видасть свій власний підручник історії (взявши за приклад попередні «історичні книжки», які існували у ХХ столітті – «Краткий курс истории ВКП (б)» та «История КПСС»);
▪️ у держдумі зареєстрували законопроекти про: арешт майна громадян, які покинули росію і скоюють «адміністративні порушення» на шкоду «інтересам росії», судові повістки релокантам розсилатимуть через е-мейл та СМС; напрацьовується законопроект про заборону будь-якої «деструктивної інформації» (для тих, хто не в курсі, мовою оригіналу – під цим розуміється «культ эгоизма, безнравственность, отрицание идеалов патриотизма, ценности крепкой семьи, брака и многодетности»); буде окремий законопроект про заборону поширення серед дітей інформації, «отрицающей традиционные духовно-нравственные ценности»; на більш просунутій стадії – законопроект про заборону пропаганди бездітності, за порушення якого фізичних осіб штрафуватимуть на 400 тис. рублів, посадових осіб – на 800 тис. рублів, юридичних осіб – на 5 млн. рублів;
▪️ у І півріччі за державну зраду в росії засудили 52 людини – у 3,5 рази більше, ніж за відповідний період попереднього року, і це новий рекорд останнього десятиліття (попередні часи від розвалу срср не досліджували);
▪️за цей же період утричі зросла кількість вироків по політичним статтям дітям та підліткам;
▪️але така репресивна активність не позначиться на пенітенціарній системі: найближчим часом у росії закриють ще п’ять колоній у трьох регіонах – через відсутність ув’язнених, оскільки всі вони вирушать на війну;
▪️за два з половиною роки у росії за «дискредитацію армії» та «військові фейки» виписали штрафів на загальну суму майже чверть мільярда рублів.
 

Данило Гетманцев

06 Nov, 14:01


💸Субсидії у цьому місяці отримають 2,8 млн. домогосподарств.
Таку цифру озвучив на засіданні Уряду Прем’єр-міністр Д.Шмигаль.

Пенсійний фонд здійснив перерахунок сум, з урахуванням того, що стартував опалювальний сезон, і суми у платіжках будуть більшими через додавання витрат на опалення (завжди досить солідний рядок порівняно з іншими послугами).
Враховуючи субсидії, які були виплачені у попередні 10 місяців, маємо залишок коштів до кінця року, який перевищує 15 млрд. грн. З огляду на те, що найбільша місячна сума, яка була спрямована на субсидії – 5,9 млрд. грн. (у березні), а тарифи на гарячу воду та тепло збережуться на рівні минулого опалювального сезону, наявного ресурсу має вистачити із запасом.
✔️На наступний рік у проекті Державного бюджету закладено фінансування відповідних видатків на суму понад 42,3 млрд. грн.

Також було анонсовано доручення підготувати дві важливі зміни до програми субсидій на оплату ЖКП.
▪️Перша – Мінсоцполітики має розробити механізм, за яким розмір субсидії на оплату електроенергії не буде зменшуватись, навіть у разі перебоїв з електропостачанням. Особливо важливо це для мешканців прифронтових регіонів, де у результаті регулярних обстрілів зникнення світла трапляється часто (хоча енергетики роблять усе можливе, щоб якомога швидше його відновлювати).
▪️Друга – пов’язана з масштабною програмою стимулювання переходу на розподілену генерацію, встановленням громадянами сонячних панелей, вітрових
установок, накопичувачів електроенергії.

Я раніше писав про програми, які дозволяють заощадити на впровадженні таких рішень за допомогою державної підтримки. Але у нас зберігалось правило, за яким не можна розраховувати на субсидію, якщо будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства протягом 12 місяців перед місяцем звернення за призначенням житлової субсидії або її призначенням без звернення (перепризначенням) здійснив на купівлю товарів довгострокового вжитку на 50 тис. гривень. І це позбавляло частину родин, які брали участь у купівлі енергообладнання, права на підтримку у вигляді субсидії. Тому Уряд доручив Мінсоцполітики розробити проект рішення, згідно якого якщо вартість встановленого енергетичного обладнання не перевищує 150 тис. грн., то субсидія за родиною зберігатиметься.
Розраховую, що відповідні рішення будуть ухвалені оперативно.

Данило Гетманцев

06 Nov, 12:00


📊Європейська бізнес-асоціація оприлюднила результати чергового дослідження інвестиційного клімату.
Індекс інвестиційної привабливості порівняно з 2023 роком зріс на 0,04 бали і досяг значення у 2,49 бали (майже нейтральна позначка при максимумі 5 балів). 
❗️Це кращий результат за весь час повномасштабної війни (більшою була оцінка у 2021 році: І півріччя – 2,84, ІІ півріччя – 2,73).

Однак загальна оцінка інвестиційного клімату досить критична: ▫️сприятливий (дуже чи скоріше) – 9% респондентів, ▫️несприятливий (скоріше чи вкрай) – 79% (з яких кожний п’ятий обрав позицію – вкрай несприятливий).

👉🏻І хоча від початку повномасштабної війни частка тих, хто віддав голос за оцінку «вкрай несприятливий», зменшилась з 53% до 20%, переважна
більшість цих респондентів змістились у нішу, яка визначила бізнес-клімат як «скоріше несприятливий» – зростання з 34% до 59%.

Оцінка того, що відбувалось в попередні півроку – для 49% компаній інвестиційний клімат погіршився, і тільки для 12% - поліпшився, і ці ж 49% очікують погіршення інвестиційного клімату у 2025 році (тоді як певного покращання – 18%).

👨🏻‍💻Якщо взяти топ-5 негативних факторів і вивести за дужки найголовніший – російську військову агресію (та пов’язаний з нею п’ятий – атаки на українську енергосистему), то решта – те що залежить від нас, над чим треба працювати: корупція (2 місце), слабка судова система (3) та тіньова економіка (4, я тільки днями наводив черговий приклад судового рішення стосовно одного яскравого представника тіньової економіки, якому не можна відмовити у видачі ліцензії – і це очевидна «зв’язка» у вигляді 2, 3 і 4 фактора вимагає жорсткого реагування).

На що ще варто звернути увагу?
81% бізнесів зазначили, що на інвестиційну привабливість негативно впливає обмеження валютних операцій. Очевидно, що варто попри усі складнощі, усе ж таки продовжувати рух до їх послаблення, звичайно, у тісній комунікації з бізнесом, щоб при цьому зберегти прогнозованість ситуації на валютному ринку.

Позитивний момент – 70% готові продовжити інвестувати в Україну у воєнний час. Щира подяка тим, хто попри ризики продовжує вірити та вкладати кошти у нашу економіку!

Попри те, що 54% бізнесів зазнали збитків внаслідок бойових дій, 64% вважають, що заходи для фіксації та компенсації збитків не потрібні, 25% звернулись до правоохоронних органів, а 6% - до судів (українських та міжнародних).
Отут для мене не зовсім зрозуміла позиція – бізнес, у тому числі й той, що зазнав збитків, готовий взяти їх на себе? Чому? Не вірить у реальність їх стягнення? Вважає, що додаткові видатки, пов’язанні з отриманням відшкодування, будуть більшими, ніж те, що можна отримати? Чи в цьому питанні не вистачає допомоги від держави, яка б мала супроводжувати бізнес на цьому шляху?
Презентація дослідження – у доданому файлі👇🏼

Данило Гетманцев

05 Nov, 10:01


💸Україна отримає від Світового банку 593 млн. доларів у рамках нового проекту RISE.
Минулого тижня його схвалила Рада директорів цієї міжнародної фінансової інституції, і ось вже маємо підписані конкретні документи.

Повна назва проекту – «Стійке, інклюзивне та екологічно збалансоване підприємництво».
✔️Його мета – сприяння вирішенню критичних проблем, що перешкоджають стійкості, зростанню та сталому розвитку приватного сектору.
Фінансування RISE складе 593 млн. доларів США, але загалом у період до кінця 2027 року (проект розрахований саме на такий період) у його рамках можна очікувати на кошти розміром до 1 млрд. доларів.

👉🏻Проект реалізовуватиметься з використанням інструменту Program-for-results, який дозволить здійснити перегляд та надати підтримку за такими напрямами:
▪️підвищення ефективності державної підтримки малих і середніх підприємств з фокусом на зеленій конкурентоспроможності; 
▪️удосконалення бізнес середовища та цифрових урядових послуг для бізнесу;
▪️забезпечення доступу МСП до експортних ринків. 

👨🏻‍💻Як бачимо, основний фокус нового проекту СБ зосереджуватиметься на секторі малого і середнього бізнесу (такі акценти робились і під час запуску Альянсу стійкості МСБ, про створення та фінансування якого домовились під час Конференції з відновлення України, що пройшла у Берліні, а напрями підтримки відповідають ухваленій цього року Стратегії відновлення, сталого розвитку та цифрової трансформації малого і середнього підприємництва на період до 2027 року та операційному плану заходів з її реалізації на 2024-2027 роки, які були затверджені Урядом наприкінці літа).

Пакет, підписаний зі Світовим банком, складається з:
▫️двох угод з Міністерством фінансів на суму 583 млн. доларів, відповідно до однієї з яких 283 млн. доларів може стати нам доступними ще до кінця 2024 року;
▫️грантової угоди для реалізації інвестиційної складової (IPF) проекту RISE на 10 млн. доларів (в рамках Цільового фонду багатьох донорів з підтримки, відновлення, відбудови та реформування (URTF)), за яку відповідатиме Міністерство економіки, що передбачатиме надання технічної допомоги для інституційного та організаційного зміцнення, розбудови  потенціалу, консультаційної підтримки установ, відповідальних за виконання показників проекту RISE. 

🤝🏻Вдячні Світовому банку за додаткові зусилля та підтримку, спрямовані на зміцнення української економіки та посилення спроможностей вітчизняного малого та середнього бізнесу!

Данило Гетманцев

05 Nov, 06:00


⚠️На 1 жовтня банки сконцентрували 415,5 млрд. грн. непрацюючих кредитів, що складає близько третини всього кредитного портфелю.

🏦НБУ опублікував чергову статистику непрацюючих кредитів або скорочено NPL (non-performing loans). Нагадаю, це кредити, за якими відбувся дефолт (прострочка платежу більше 90 днів), або визнано неможливість їх вчасного погашення без стягнення забезпечення за кредитом.
На 1 жовтня 2024 року частка непрацюючих кредитів (як відсоток від загального кредитного портфелю) склала 32,34%, в т.ч. у сегменті корпоративних кредитів – 40,68%, населенню – 17,61%.
📉У 2024 році частка NPL має тенденцію до скорочення. За 9 місяців з початку року вона зменшилась на 5 в.п.
Водночас, передумови щодо розв’язання проблемної заборгованості банків принципово не змінились:  

Як і раніше, скорочення відбувається майже повністю за рахунок видачі нового «здорового» кредитування і розмивання ваги «поганих» кредитів. Зокрема у 2024 році загальний кредитний портфель збільшився на 13,6% (+154,1 млрд. грн.), тоді як обсяг NPL за цей час скоротився тільки на 1,6% (-6,9 млрд. грн.) до 415,5 млрд. грн.
🔺При цьому дана тенденція забезпечена практично повністю за рахунок помірного списання кредитів фізичних осіб (хоча й тут у вересні спостерігався невеликий приріст NPL). Тоді як врегулюванняпростроченої кредитної заборгованості у корпоративному сегменті відбувається вкрай повільно, свідченням чого є стійкий показник обсягу NPL (на 1 січня 2023 року – 363,3 млрд. грн., на 1 січня 2024 року – 365,5 млрд. грн., на 1 жовтня – 364,6 млрд. грн.).
🔺Вага проблеми NPL є набагато більшою у розрізі державних банків (навіть без врахування боргів колишніх власників Привату). У державних банках на 1 жовтня частка непрацюючих кредитів дорівнювала 45,03% (в т.ч. Приват – 55,63%), в іноземних – 12,67%, в банках з приватним капіталом – 12,79%. За даними НБУ, без врахування боргів колишніх власників ПриватБанку та старих боргів часів до оздоровлення банківської системи під час кризи 2015-2017 років частка непрацюючих кредитів станом на 1 жовтня становить 27,8% в державних банках та 20,9% – в цілому в банківській системі.
Зазначені тенденції говорять про слабкий прогресу у розчистці прострочених корпоративних кредитів, що продовжує тиснути на баланси насамперед державних банків через необхідність тримання резервів під їх знецінення, стримує «апетит» до кредитного ризику і відповідно гальмує відновлення кредитування.
 

Данило Гетманцев

04 Nov, 11:53


✔️Основним показником, що свідчить про детінізацію є надходження з ПДВ.

В результаті нашої спільної роботи з детінізації, понад минулорічний факт у січні – жовтні 2024 року до бюджету платниками додатково сплачено: ❗️66,1 млрд грн (+23,5%) ПДВ (збір) (факт 10 міс. 2024 року – 347,0 млрд грн, 10 міс. 2023 року – 280,9 млрд грн).

📈Разом з тим, у 2024 році відбувається як зростання заявлених до відшкодування сум ПДВ так і фактично відшкодованих сум ПДВ. За 10 місяців цього року на рахунки платників відшкодовано 124,9 млрд грн, що на 13,4 млрд грн, або на 12,0% більше 10 місяців 2023 року.

💁🏻‍♂️Попри тенденцію до зростання заявок та відшкодованих сум ПДВ, у січні – жовтні 2024 року маємо зростання надходжень ПДВ (сальдо) – +52,8 млрд грн, або на 31,2% більше порівняно з аналогічним періодом 2023 року. Відносно 10 місяців 2021 року до бюджету додатково надійшло (сальдо) 93,9 млрд грн, або +73,2%.

Податкова ефективність по податку становить без урахування показників ПДВ по енергетичній галузі, платники якої максимум зусиль спрямовують на відновлення енергоструктури, що була пошкоджена чи й зовсім зруйнована, ефективність становить 3,11%.
🟢
Результат роботи по підвищенню податкової ефективності в абсолютних цифрах – це +94,1 млрд грн сплаченого ПДВ (збір) у бюджет порівняно з відповідним періодом мирного 2021 року, або це +37,2%.

Данило Гетманцев

04 Nov, 08:11


Цікава статистика щодо результатів податкового аудиту за 9 місяців 2024 року.
Так за результатами аудиту платникам донараховано 110,9 млрд.грн., з них узгоджені зобовʼязання склали 17,3 млрд.грн.
За результатами розгляду на всіх рівнях судового оскарження, прийнято рішень на користь ДПС на 37,9 млрд.грн. або 63% від розглянутих.
Щодо решти донарахованих сум оскарження тривають.

Данило Гетманцев

04 Nov, 06:00


У більшості громад України стартував опалювальний сезон.
Попри те, що ворог доклав чимало зусиль для його зриву, на переважній більшості підконтрольних Україні територій було виконані необхідні роботи, які дозволили підійти до його початку у стані готовності.
У 2024 році тепло у будинках подається відповідно до індивідуальних графіків, розроблених для кожної області з урахуванням температурного режиму, необхідних ремонтно-відновлювальних робіт та під’єднання до мереж резервного обладнання.
Практично усюди, де були подані відповідні заявки, об’єкти соціального призначення отримали опалення, починаючи з другої половини жовтня.

▪️Наразі у чотирьох регіонах (Вінницькій, Житомирській, Тернопільській та Чернігівській областях) тепло подано у 100% об’єктів житлового фонду.
Тільки два найпівденніші регіони ще не починали опалювальний сезон (через температурний режим, який нині спостерігається у цих областях).
Навіть у тих місцях, які постраждали найбільше під час ракетних атак держави-терориста, у тому числі там, де були виведені з ладу ТЕС, віднайдено певні рішення, які дозволять вирішити проблеми з теплом.

👉🏻Запаси вугілля та газу накопичені на запланованому рівні, а по останньому нам має вистачити власного ресурсу на опалювальний сезон навіть з урахуванням збільшення його споживання на генеруючих об’єктах (у тому числі відновлених та введених в експлуатацію), але навіть у разі несподіванок – є домовленості з партнерами та «фінансова подушка» для їх реалізації.

Протягом попереднього опалювального сезону 2023/2024 років Україна використала 6,7 млрд. куб. м газу з підземних сховищ Укртрансгазу. Цього року очікуються приблизно такі саме обсяги, у той час як власний видобуток підконтрольних державі газовидобувних компаній зріс на 7% порівняно з попереднім роком.

💁‍♂️У середньому у жовтні щодобово видобувалось 53,5 млн. кубометрів блакитного палива – на 1 млн. кубометрів більше, ніж рік тому.
На кінець жовтня укладено понад 6 тисяч договорів на постачання газу з ТКЕ, бюджетними установами та іншими споживачами, які користуються ПСО.
У прифронтові та прикордонні з росією області, які регулярно потерпають від постійних атак на критичну інфраструктуру, поставлене необхідне обладнання для оперативного проведення ремонтів на мережах, які можуть зазнати пошкоджень.
Звісно, триваюча повномасштабна війна може внести будь-які корективи, але наразі є розуміння, з чим і як ми маємо проходити опалювальний сезон.

Данило Гетманцев

03 Nov, 14:01


👥💸Партнери продовжують надавати Україні військову підтримку.
 
Міністерство оборони США оголосило про додаткову допомогу для задоволення критичних потреб України в сфері безпеки та оборони. Це вже 69-й транш у рамках Президентських повноважень з вилучення із запасів армії (PDA), орієнтовна вартість якого становить 425 млн. доларів.
✔️У пакет, зокрема, увійдуть боєприпаси для зенітно-ракетних систем NASAMS та ракетно-артилерійських систем високої мобільності (HIMARS), обладнання та боєприпаси для протидії безпілотним авіаційним системам (c-UAS), ракети класу «повітря-земля» та для ПЗРК Stinger, 155-мм і 105-мм артилерійські боєприпаси, ракети трубчастого пуску з оптичним відстеженням та проводовим наведенням (TOW), протитанкові комплекси Javelin та AT-4, бронетранспортери Stryker, стрілецька зброя та боєприпаси, обладнання та засоби для підривних робіт, запчастини, допоміжне обладнання, послуги, навчання та транспортування.
 
👉🏻Починають матеріалізуватись домовленості, досягнуті Президентом В.Зеленським під час візиту до Рейк’явіку та зустрічей з лідерами держав Північної Європи.

✔️Стало відомо про підготовку Норвегією пакету допомоги у розмірі 500 млн. євро, який серед іншого включатиме винищувачі F-16 та системи NASAMS. Скільки саме – наразі не повідомляється, але раніше анонсувалась передача Україні шести літаків.
Міністр оборони країни Бйорн Арільд Грам, який цього тижня перебував з візитом в Одесі, повідомив, що Норвегія виділить кошти на закупівлю зброї та запчастин для українських винищувачів F-16. Нова допомога Норвегії на суму 118.8 млн. доларів буде виділятись як грант через американський механізм JUMPSTART.
Також під час цього візиту було підписано меморандум з Міноборони України про взаєморозуміння щодо матеріального співробітництва – досягнута домовленість, за словами Грама, допоможе шукати альтернативні рішення для підтримки України зброєю, окрім як з норвезьких армійських запасів, а це відкриває шлях у тому числі й для фінансування виробництва зброї на підприємствах українського ОПК.
 
✔️Тим часом Thales Belgium підписала меморандум із українським оборонним підприємством, який серед іншого передбачає спільне виробництво ракет для протидії БПЛА. Більше подробиць не повідомляється, але це дуже актуальний для нас момент з урахуванням того, що росія почала значно активніше використовувати дронові атаки проти нас.
 
🤝🏻Вдячні усім партнерам та союзникам за чергові кроки, спрямовані та посилення спроможностей ЗСУ!

Данило Гетманцев

03 Nov, 12:02


🌾В Україні наближається до завершення збирання врожаю.
На початок листопада оброблено вже 18,6 млн. га посівних площ, з яких маємо 66,7 млн. тонн зернових, зернобобових та олійних культур, зокрема:
✔️зернові та зернобобові культури – 47,9 млн. тонн, у тому числі:
🔸пшениці – 22,3 млн. тонн;
кукурудзи – 18,3 млн. тонн (залишається в роботі 24% посівних площ);
🔸ячменю – 5,6 млн. тонн;
🔸гороху – 470,4 тис. тонн;
🔸проса – 160,2 тис. тонн (залишилось зібрати врожай з 7% посівних площ);
🔸гречки – 126,9 тис. тонн (очікуємо врожай ще з 2% посівних площ);
🔸інших зернових культур – 1,02 млн. тонн;
✔️олійні культури – 18,8 млн. тонн, у тому числі:
🔸соняшнику – 9,6 млн. тонн насіння (залишилось зібрати врожай з 6% посівних площ);
🔸сої – 5,7 млн. тонн насіння (очікуємо збір ще з 5% площі);
🔸ріпаку – 3,5 млн. тонн насіння.
✔️Оброблено також 76% площ під цукровим буряком, накопано 9,5 млн. тонн солодких коренів.

💁‍♂️Попри триваючі атаки на портову інфраструктуру, Україна продовжує тримати високі темпи експорту аграрної продукції. Станом на 1 листопада на зовнішні ринки від початку 2024/2025 маркетингового року (з 1.07.2024) поставлено вже 14,4 млн. тонн зернових та зернобобових культур (на 55,8% більше ніж на аналогічну дату минулого року), у тому числі:
▫️понад 7,7 млн. тонн пшениці (+67,1%);
▫️4,7 млн. тонн кукурудзи (+23,0%);
▫️майже 1,7 млн. тонн ячменю (+105,1%);

Ще 8 тисяч фермерських господарств та інших виробників аграрної продукції отримали 396,1 млн. грн. субсидій (на одиницю оброблюваних угідь та на утримання великої рогатої худоби) від Українського державного фонду підтримки фермерських господарств. Передбачається, що у рамках проекту Світового банку ARISE до кінця року ці категорії аграрного бізнесу зможуть одержати загалом майже 1,2 млрд. грн. державної підтримки.

Данило Гетманцев

03 Nov, 10:00


👨🏻‍💻Кількість одержувачів грантів від держави у рамках програми «Власна справа» перевалила за 20 тисяч.
Такого результату вдалося досягнути після визначення переможців двадцятої хвилі оброблення заявок у 2024 році.
👉🏻Усього від початку реалізації цієї програми (нагадаю, це один з перших проектів, запущених у рамках Плану відновлення України, який передбачає виділення на безповоротній основі від 50 до 250 тис. грн. на придбання або лізинг обладнання, закупівлю сировини та матеріалів, оренду приміщення тощо, при цьому отримати кошти може як вже працюючий підприємець, так і початківець, який тільки планує зайнятись бізнесом) держава виділила на неї близько 5 млрд. грн., при цьому 3/4 наданого фінансування (майже 4 млрд. грн.) вже повернулось у вигляді сплачених податків та зборів.

❗️А головне – підприємці, що скористались можливостями програми «Власна справа», створили 40 тисяч нових робочих місць у різних галузях і регіонах країни.

👀Скептикам може здатись, що 20 тисяч працюючих бізнесів та 40 тисяч працевлаштованих українців та українок – це замало. Але для кожного та кожної з тих, хто долучився до програми – мати можливість, подавши заявку і бізнес-план через Портал «Дія» та отримавши допомогу від держави, попри триваючу повномасштабну війну, реалізувати свою мрію, працювати, розвиватись і давати роботу іншим, особливо на територіях, наближених до зони бойових дій, на звільнених територіях, а також для людей, які через війну втратили роботу та засоби існування, «Власна справа» стала по суті джерелом для своєї маленької особистої «історії успіху».

💁‍♂️З урахуванням популярності програми «Власна справа» у проекті Державного бюджету України на 2025 рік продовжено її фінансування за окремим бюджетним рядком («Надання грантів для створення або розвитку бізнесу»), на неї передбачено виділення 1,37 млрд. грн. за загальним фондом.

Данило Гетманцев

03 Nov, 07:00


🔄Оновлений рекорд низького рівня зупинки ПН/РК за останні два роки.

У жовтні цього року цей показник складає 0,59% від загальної кількості ПН/РК.

🔻Це на 61,2% менше ніж у жовтні 2022 року (в 2022 році даний показник складає 1,52%, в жовтні 2023 - 0,93%)

✔️Показних за 10 місяців 2024 року зупинених ПН/РК становить 0,76%, що менше на 25,4% ніж за 2022 рік та 19,1% менше показника 2023 року.

В 2024 році взагалі не було подано повідомлення на розблокування податкових накладних у загальній кількості 540 тис. шт або 30% від загальної суми зупинених ПН/РК, що складає 8 млрд ПДВ зупиненого схемного ПДВ.

За результатом судового оскарження зареєстровано ПН/РК в 2024 році всього 24 тис шт податкових накладних, що становить 1,14% від загальної кількості зупинених податкових накладних в 24 році або 0,0084% від загальної кількості зареєстрованих ПН. При тому, що за рішенням суду накладні можуть реєструватись, в тому числі, за останні 3 роки.

Загалом показники стабільної роботи СМКОР свідчать про вчасну та ефективну реалізацію прийнятих змін до Постанови №1165 за останні два роки.

Данило Гетманцев

02 Nov, 16:22


В будь-якому суспільстві, а особливо в нашому, існує така цікава категорія людей, які вважають, що експертні знання з податкового устрою даються людині волею Божою, разом зі свідоцтвом від народження і є достатніми та необхідними для формування суджень та висновків, обміну ними з іншими "фахівцями" в будь-якому форматі перекурів, спільних вечерь, ділових зустрічей, емоційних розмов з телевізором та гнівних коментарів в соцмережах.
Людина ж, яка чула, навіть здалека, про поділ податків на прямі та не прямі одразу набуває ознак та ваги поважного експерта, здатного не тільки як всі ми збуджено лаяти недолугу податкову політику влади, але й висувати свої науково обґрунтовані в ФБ-пості концепти податкових реформ.
Саме тому, коли ми бачимо чергову податкову реформу можемо дякувати Богу за народження нового видатного податкового експерта або навіть цілої плеяди.
Вочевидь, податки привертають навіть більше уваги видатних знавців, ніж такі вічні теми як погода та секс, незважаючи на те, що програми реформування останнього могли б бути більш захоплюючими, хоча і загрожуючими блокуванням аккаунту.

Данило Гетманцев

02 Nov, 12:18


Вітаю БЕБ з успішними слідчими діями, що довели виготовлення та реалізацію без акцизного тютюну сумновідомою фабрикою Табако Дім у Києві, що належить колишньому відомому київському конвертатору.
Обладнання у злочинців вилучене. Злочинна діяльність припинена.
Зрозуміло, що експертиза є достатнім доказом для анулювання ліцензії.
Очікуємо вироків у справі, а також позитивні новини про інших сірих виробників, особливо з передмість Львова.
Дякую БЕБ за роботу!

Данило Гетманцев

02 Nov, 10:30


Податкова як сервіс для сумлінних платників.
Доброзичливість, емпатія і допомога - для тих, хто працює за законом.
Так і має бути.

Данило Гетманцев

02 Nov, 06:00


🧮Платіжний баланс у вересні і за ІІІ квартали з початку року  
У вересні 2024 року платіжний баланс зведено із дефіцитом 2,81 млрд. дол. Це третій найгірший результат за місяць із початку війни (більше було тільки у травні та липні цього року – 3,42 і 2,95 млрд. дол. відповідно).

👉🏻Обидва основні рахунки платіжного балансу у вересні були зведені із дефіцитом:
◾️Рахунок поточних операцій – «мінус» 2,4 млрд. дол. (-11 млрд. дол. за 9 місяців), в т.ч. зовнішньоторговельний дефіцит 3,19 млрд. дол. (-25,3 млрд. дол. за 9 місяців)
▪️Фінансовий рахунок – «мінус» 0,43 млрд. дол., в т.ч дефіцит за операціями державного сектору – 0,09 млрд. дол., приватного – 0,34 млрд. дол.  

Основні фактори впливу на платіжний баланс не змінились. Це:
1️⃣Значний зовнішньоторговельний дефіцит. По товарам, найбільше негативне сальдо ми маємо у зовнішній торгівлі машинами, устаткуванням, транспортними засобами (у вересні «мінус» 1,89 млрд. дол.; за 9 місяців з початку року – 15,84 млрд. дол.). По послугам, найбільший дефіцит продовжує формуватись за статтями «особисті подорожі», на які припадають витрати українських мігрантів за кордоном (у вересні «мінус» 1,08 млрд. дол.; за 9 місяців з початку року – 10,11 млрд. дол.).    
2️⃣Неритмічні і відносно менші (порівняно із минулим роком) обсяги надходження зовнішньої фінансової допомоги (поворотної і безповоротної). У вересні не було надходжень міжнародної допомоги.

💸Загалом за 9 місяців 2024 року надійшло 24,5 млрд. дол. зовнішнього офіційного фінансування, тоді як за аналогічний період минулого року 32,6 млрд. дол.

🔻В цілому за січень- вересень сальдо платіжного балансу сформовано на рівні «мінус» 3,3 млрд. дол.(проти + 9,48 млрд. дол. за аналогічний період минулого року). Дефіцит було профінансовано за рахунок міжнародних резервів (ЗВР) і кредитів МВФ (останні за методологією складання платіжного балансу рахуються окремо і разом із ЗВР є балансуючою статтею).

Які перспективи
Попри значний зовнішньо-торгівельний дефіцит, ситуація залишається контрольованою. Однак вірним буде і те, що у найближчі роки вона залишатиметься такою допоки Україна отримувати достатні обсяги зовнішнього фінансування від партнерів. В такій конструкції керована гнучкість курсу та валютні інтервенції НБУ є інструментами, що абсорбують надлишковий попит на валюту, а накопичені міжнародні резерви є буфером на випадок затримок та неритмічного надходження міжнародної допомоги.

📑🏦Як зазначено за підсумками останнього засідання правління НБУ:
▫️Невизначеність щодо обсягів міжнародної допомоги знизилася. Міжнародні партнери суттєво наблизилися до надання Україні безповоротної позики, забезпеченої доходами від знерухомлених російських активів, обсягом до 50 млрд дол. США у межах програми Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) Loans.  
▫️В жовтні Україна залучила 1,4 млрд. дол. пільгового зовнішнього фінансування (МВФ, уряд Канади), до кінця цього року очікується ще 15 млрд. дол.
▫️Прогноз міжнародних резервів на 2024 покращено з 41,2 до 43,6 млрд. дол., на 2025 – із 37,3 до 41 млрд. дол. Тоді як на 1 жовтня 2024 року міжнародні резерви складали 38,9 млрд. дол.  

💁‍♂️Отже, виходячи з існуючих домовленостей, обсяги зовнішньої підтримки є достатніми для підтримки платіжного балансу і забезпечення стійкості валютного ринку. В цьому плані маємо дійсно більше впевненості при завершенні цього року і початку наступного.

Данило Гетманцев

01 Nov, 17:33


1 загиблий та 26 поранених поліцейських у Харкові внаслідок російського удару по місцю дислокації правоохоронців, які забезпечують правопорядок у прифронтовому регіоні та дбають про безпеку місцевих мешканців. Травмовано ще щонайменше 4 цивільних.

Співчуття близьким та рідним загиблого полковника Андрія Матвієнка. На жаль, серед поранених є поліцейські у важкому стані. Лікарі борються за їхні життя.

Щодня поліцейські несуть службу, ризикуючи життям та здоровʼям. Участь в бойових діях, безпека людей у прифронтових населених пунктах - виклики, які незнайомі абсолютній більшості поліцейських відомств у світі.

Ворог відчує відповідь на полі бою від усіх сил МВС. Зокрема й підрозділів поліції, які в складі Сил оборони саме зараз тримають фронт.

Данило Гетманцев

01 Nov, 16:01


Вітаємо зусилля НБУ, спрямовані на боротьбу з тінню!
🔗 https://bank.gov.ua/ua/news/all/finansovi-ustanovi-mayut-sfokusuvatisya-na-viyavlenni-shem-spryamovanih-na-uhilennya-vid-splati-podatkiv

Данило Гетманцев

01 Nov, 14:08


🔥Друзі, нарешті закон про підтримку доброчесних платників податків починає діяти.

Податкова для зручності платників податків та користувачів створила сайт — Територія високого рівня податкової довіри.

❗️Перший Перелік платників податків з високим рівнем дотримання податкового законодавства буде сформовано за результатами четвертого кварталу 2023 року та трьох кварталів 2024 року, наприкінці листопада та вже на початку грудня кожен може перевірити про включення себе до Переліку.

🧑‍💻На сайті «Територія високого рівня податкової довіри» платники зараз можуть ознайомитись з інфо як долучитися до Переліку та які переваги можна отримати, перебуваючи в ньому, а згодом з розрахованими середніми показниками критеріїв у розрізі регіонів, видів економічної діяльності, груп платників податків та періодів.

Платники можуть уточнити свої показники на початку грудня та дізнатися чи увійдуть до Переліку в своєму Електронному кабінеті.

📊Оприлюднення Переліку сумлінних платників та середніх значень показників критеріїв надасть можливість платнику порівняти результати своєї діяльності та розрахунків з бюджетом із середніми значеннями цих показників в цілому по України.

Впевнений, що ініціатива сприятиме створенню якісно нових форм спілкування податкової служби і платника податків на сучасних засадах прозорості та відкритості.

⚠️Крім того, не зайвим буде нагадати, що підприємства, які будуть включені до Переліку, отримають низку переваг в адмініструванні податків, зборів і платежів.
Йдеться про мораторій на проведення документальних перевірок, окрім деяких їх видів.
Також буде скорочено строки камеральних та документальних перевірок при отриманні бюджетного відшкодування та строки надання індивідуальних податкових консультацій.
🧑‍💼👩‍💼Для таких платників спрощується механізм взаємодії з податковою, оскільки для кожного з них буде визначено комплаєнс-менеджер з метою підвищення якості їх обслуговування.


Запрошую платників податків приєднатися до спільноти платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства - Території високого рівня податкової довіри.

Данило Гетманцев

01 Nov, 12:56


⚠️НБУ зберіг облікову ставку на рівні 13%
31 жовтня відбулось чергове засідання правління Національного банку з питань монетарної політики.
На ньому прийнято рішення залишити облікову ставку та решту робочих ставок без змін.

Отже наразі продовжують діяти наступні ставки:
🔺Облікова ставка НБУ – 13%
🔺Ставка за депозитними сертифікатами овернайт – на рівні облікової ставки (13%)
🔺Ставка за 3-місячними депозитними сертифікатами – 15,5%
🔺Ставка за кредитами рефінансування – 16%

Як випливає з пояснень НБУ, збереження відносно стриманої монетарної політики пояснюється прискоренням інфляції, яка продовжує бути на підйомі (8,6% у вересні у річному вимірі). Інфляція продовжила зростати також і в жовтні.

Будь-яких принципових рішень із зміни дизайну монетарної політики на засіданні не приймалось.

💁🏻‍♂️
Найбільш значущим підсумком засідання стало оновлення макро-прогнозу, відповідно до якого:
🔺Облікова ставка буде утримуватись на рівні 13% щонайменше до літа 2025 року. Це необхідно для повернення інфляції до цільового значення 5% у 2026 році.
🔺Прогноз інфляції на кінець 2024 року погіршено з 8,5% до 9,7%, на 2025 рік – з 6,6% до 6,9%. Прогнозується, що річна інфляція почне знижуватись з весни 2025 року.
🔺Прогноз зростання реального ВВП трохи покращено: на 2024 рік з +3,7% до 4%, на 2025 рік – з 4,1% до 4,3%. Переоцінка відображає кращі очікування по врожаю, менший дефіцит електроенергії, більшу визначеність із надходженням зовнішнього фінансування.
🔺Прогноз дефіциту рахунку поточних операційпогіршено, насамперед, на 2025 рік з «мінус» 19 до 27,9 млрд. дол. Зміна прогнозу очевидно відображає більшу ясність у наданні зовнішньої підтримки на 50 млрд. дол. через механізм ERA за рахунок прибутків від знерухомлених активів банку росії. Останні надаватимуться не як гранти, що обліковуються за статями вторинних доходів рахунку поточних операцій, а як кредити, які будуть погашатись і обслуговуватись партнерами, і відповідно відображатись за статтями фінансового рахунку.
🔺Прогноз міжнародних резервів покращено: на 2024 з 41,2 до 43,6 млрд. дол., на 2025 з 37,3 до 41 млрд. дол. Переоцінка пов’язана із більшою впевненістю щодо надходження міжнародної допомоги на 2024 – 2025 рр. Зокрема, за оцінками НБУ, до кінця 2024 року очікується надходження понад 15 млрд дол., з яких 4,8 млрд дол. – за програмою SPUR зі Світовим банком за підтримки фінансування з боку США. Загальна сума міжнародного фінансування цього року сягне 41,5 млрд дол, наступного – 38,4 млрд дол.  Обсяги надходження зовнішнього фінансування є достатніми для уникнення емісійного фінансування дефіциту бюджету та підтримки відносної стабільності на валютному ринку.

Данило Гетманцев

01 Nov, 12:01


4️⃣Глава 16 – «Оподаткування».
Оцінка: Україна має певний рівень підготовки у сфері оподаткування. Був досягнутий хороший прогрес. Зокрема, до Податкового кодексу внесено зміни з метою його подальшого приведення у відповідність із acquis ЄС. Перший автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки успішно стартував у 2024 році.
Рекомендації Комісії від минулого року були добре реалізовані, але залишаються дійсними, оскільки необхідно продовжити їх впровадження.

У 2024 році Україна має, зокрема:
→ удосконалити приведення законодавства щодо пільг з ПДВ, структуру акцизних зборів та ставок;
→ внести зміни до національного законодавства для подальшого приведення його у відповідність із Директивою про боротьбу з ухиленням від сплати податків;
→ досягнути подальшого прогресу в підготовці до впровадження положень Директиви про адміністративне співробітництво (DAC) щодо обміну інформацією з державами-членами ЄС.

5️⃣Глава 17 – «Економічна та монетарна політика».
Оцінка: Україна має середній рівень підготовленості у сфері економічної та монетарної політики. Починаючи з минулого року, було досягнуто хорошого прогресу з поступовим поверненням до режиму гнучкого обмінного курсу без підриву макроекономічної стабільності, таргетуванням інфляції, а також шляхом відновлення публікації середньострокових бюджетних рамок.
Минулорічні рекомендації Комісії були виконані.

У наступному році Україна, зокрема, має:
→ продовжити реалізацію стратегії НБУ щодо послаблення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до таргетування інфляції;
→ обмежити грошове фінансування державного бюджету;
→ покращити політику та практику середньострокового бюджетного планування, зокрема шляхом посилення технічного потенціалу.

6️⃣Глава 29 – «Митний союз».
Оцінка: Україна має хороший рівень підготовки щодо Митного союзу і досягла хорошого прогресу. Митний кодекс України було приведено у відповідність до Митного кодексу ЄС. International operation of the New Computerised Transit System – phase 5 (NCTS-P5) успішно стартувала у квітні 2024 року. Було прийнято закон, який передбачає кримінальну відповідальність за контрабанду всіх товарів у великих розмірах.
Минулорічні рекомендації Комісії були добре виконані.

У наступному році Україна, зокрема, має:
→ забезпечити прогрес у впровадженні останніх поправок до Митного кодексу та завершення розробки та прийняття нового Митного кодексу, узгодженого з Митним кодексом ЄС;
→ досягти прогресу в реалізації Стратегічного плану цифровізації Держмитслужби на 2024-2026 роки та продовжити розширення поточної фази 5 NCTS до фази 6 NCTS;
→ покращити адміністративну спроможність Держмитслужби шляхом впровадження компетентнісного підходу до управління персоналом в основні кадрові процеси (відбір, оцінка ефективності, підвищення кваліфікації та навчання).

7️⃣Глава 33 – «Фінансове та бюджетне забезпечення».
Оцінка: Підготовка за цим розділом знаходиться на ранній стадії. Був обмежений прогрес у сферах, охоплених цим розділом.
Рекомендації Комісії від минулого року були виконані лише частково та залишаються в силі.

У наступному році Україна має:
→ створити координаційну структуру для адміністративних процесів, необхідних для системи власних ресурсів, і подальшого підвищення обізнаності серед ключових зацікавлених сторін.

Данило Гетманцев

01 Nov, 12:01


👨🏻‍💻Надавши загальний коментар щодо Звіту ЄК про прогрес України на шляху до вступу у ЄС, зупинюсь більш детальніше на питаннях, пов’язаних зі сферою відповідальності нашого комітету, та тому, над чим нам з колегами належить попрацювати (звісно, у тісній співпраці з Урядом, міністерствами та відомствами,  НБУ) протягом найближчого часу.

1️⃣Глава 32 – «Фінансовий контроль».
Оцінка: Україна знаходиться на ранній стадії підготовки до впровадження фінансового контролю. Україна досягла обмеженого прогресу щодо внутрішнього контролю та зовнішнього аудиту.
Минулорічні рекомендації Комісії були виконані лише частково та залишаються в силі.

У наступному році Україна має, зокрема:
→ забезпечити підвищення якості внутрішнього аудиту державного сектору та приведення його у відповідність до відповідних міжнародних стандартів шляхом прийняття нових міжнародних стандартів внутрішнього аудиту та посилення ролі Centralised Harmonisation Unit;
→ посилити повноваження та політичну, фінансову та адміністративну незалежність Рахункової палати України шляхом прийняття нового закону (це ми вже зробили буквально днями);
→ посилити нагляд за виконанням державного бюджету шляхом посилення співпраці між Парламентом та Рахунковою палатою та вдосконалити систему державного фінансового контролю відповідно до міжнародних стандартів та найкращої практики ЄС та зобов’язань у рамках Плану України.

2️⃣Розділ 4 – «Вільний рух капіталу».
Оцінка: Україна знаходиться між певним рівнем підготовки та середньою підготовленістю у сфері вільного руху капіталу. Було досягнуто певного прогресу, зокрема щодо послаблення валютних обмежень, запроваджених під час воєнного стану. Крім того, Україна готується подати заявку на вступ до Єдиної європейської платіжної зони (SEPA).
Минулорічні рекомендації Комісії були частково виконані та залишаються в силі.

У наступному році Україна, зокрема, має:
→ відповідно до Плану України підготувати та реалізувати наступну Національну оцінку ризиків відповідно до оновленої методології національної оцінки ризиків відмивання коштів та фінансування тероризму в Україні;
→ продовжити підготовку до подачі заявки на приєднання до SEPA;
→ вжити заходів для створення єдиного реєстру банківських рахунків для фізичних та юридичних осіб відповідно до acquis ЄС та доповнити законодавство про реєстрацію бенефіціарної власності для всіх типів корпоративних та юридичних осіб в Україні, включаючи трасти.

3️⃣Глава 9 – «Фінансові послуги».
Оцінка: Україна має певний рівень підготовки у сфері фінансових послуг і досягла певного прогресу. Вона продовжувала скасовувати надзвичайні заходи, посилила регулювання небанківських фінансових послуг, зокрема шляхом впровадження нового законодавства про страхування та кредитні спілки.
Рекомендації Комісії від 2023 року були частково виконані та залишаються в силі.

У наступному році Україна, зокрема, має:
→ розпочати підготовку до незалежної оцінки якості активів банківського сектору відповідно до зобов’язань Плану України;
→ продовжити узгодження банківських нормативних актів (включаючи санацію банків і схеми гарантування банківських депозитів) і нормативних актів для небанківського сектору, включаючи страхування та регулювання ринків цінних паперів і капіталу, інвестиційних фондів та інфраструктури фінансового ринку;
→ відповідно до Плану України продовжити імплементацію нового Закону про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, дотримуючись принципів Міжнародної організації комісії з цінних паперів.

Данило Гетманцев

01 Nov, 08:00


📄✔️В цілому маємо дуже детальний документ з переліком завдань, на реалізації яких маємо зосередитись протягом цього і 2025 року, щоб у наступному звіті отримати більший рівень прогресу на шляху до ЄС.

🔗Повний текст звіту – у доданому файлі.

Данило Гетманцев

01 Nov, 08:00


💁‍♂️Якщо деталізувати по розділах:

Поточний стан:
▪️ранній етап (early stage): Здатність справлятися з конкурентним тиском і ринковими силами всередині ЄС, Глава 32 - Фінансовий контроль, Розділ 2 - Свобода пересування працівників, Глава 19 - Соціальна політика та зайнятість, Глава 11 - Сільське господарство та розвиток сільських територій, Глава 33 - Фінансове та бюджетне забезпечення;
▪️певний рівень підготовки (some level of preparation): Реформа державного управління, Розділ 23: Судова влада та основні права, Розділ 24: Правосуддя, свобода та безпека, Глава 5 - Державні закупівлі, Розділ 18 - Статистика, Глава 3 – Право на заснування та свобода надання послуг, Глава 6 – Корпоративне законодавство, Глава 7 - Право інтелектуальної власності, Глава 8 - Конкурентна політика, Глава 9 - Фінансові послуги, Глава 28 - Захист споживачів і здоров'я, Глава 16 - Оподаткування, Розділ 26 - Освіта і культура, Глава 14 - Транспортна політика, Глава 21 - Транс'європейські мережі, Розділ 27 - Довкілля та зміна клімату, Глава 13 - Рибальство та аквакультура, Розділ 22 – Регіональна політика та координація структурних інструментів;
▪️Розділ 4 - Вільний рух капіталу, Глава 20 - Підприємництво та промислова політика – між певним рівнем підготовки та середньою підготовленістю;
▪️середня підготовленість (moderately prepared): Глава 1 - Вільний рух товарів, Глава 17 - Економічна та монетарна політика, Розділ 25 – Наука та дослідження, Глава 12 - Безпека харчових продуктів, ветеринарна та фітосанітарна політика;
◾️Розділ 10 – Цифрова трансформація та медіа – між середньою підготовленістю та хорошим рівнем підготовки;
▪️хороший рівень підготовки (good level of preparation): Глава 29 - Митний союз, Глава 15 - Енергетика, Глава 30 - Зовнішні відносини, Глава 31 – Зовнішня політика, політика безпеки та оборони;
добре просунутий (well advanced): - .

Прогрес за останній рік:
▪️відкат (backsliding): - ;
▪️відсутність прогресу (no progress): Розділ 2 - Свобода пересування працівників;
▪️обмежений прогрес (limited progress): Здатність справлятися з конкурентним тиском і ринковими силами всередині Союзу, Глава 5 - Державні закупівлі, Глава 32 - Фінансовий контроль, Глава 3 – Право на заснування та свобода надання послуг, Глава 7 - Право інтелектуальної власності, Глава 8 - Конкурентна політика, Глава 19 - Соціальна політика та зайнятість, Глава 14 - Транспортна політика, Розділ 22 – Регіональна політика та координація структурних інструментів, Глава 33 - Фінансове та бюджетне забезпечення, Глава 30 - Зовнішні відносини;
▪️певний прогрес (some progress): Реформа державного управління, Розділ 23: Судова влада та основні права, Розділ 24: Правосуддя, свобода та безпека, Наявність функціонуючої ринкової економіки (між раннім етапом та певним рівнем підготовки), Розділ 18 - Статистика, Глава 1 - Вільний рух товарів, Розділ 4 - Вільний рух капіталу, Глава 6 – Корпоративне законодавство, Глава 9 - Фінансові послуги, Глава 28 - Захист споживачів і здоров'я, Розділ 10 – Цифрова трансформація та медіа, Розділ 25 – Наука та дослідження, Розділ 26 - Освіта і культура, Глава 15 - Енергетика, Глава 21 - Транс'європейські мережі, Розділ 27 - Довкілля та зміна клімату, Глава 11 - Сільське господарство та розвиток сільських територій, Глава 12 - Безпека харчових продуктів, ветеринарна та фітосанітарна політика;
▪️хороший прогрес (good progress): Глава 16 - Оподаткування, Глава 17 - Економічна та монетарна політика, Глава 20 - Підприємництво та промислова політика, Глава 29 - Митний союз, Глава 13 - Рибальство та аквакультура, Глава 31 – Зовнішня політика, політика безпеки та оборони.
▪️дуже хороший прогрес (very good progress): - .

Данило Гетманцев

01 Nov, 08:00


🇪🇺📑Європейська Комісія ухвалила та представила щорічні Звіти про прогрес держав, які прагнуть вступити до ЄС.
Вони підготовлені за результатами аналізу політик та реформ, які проводились державами-претендентами – Албанією, Боснією і Герцеговиною, Грузією, Косово, Молдовою, Північною Македонією, Сербією, Туреччиною, Україною та Чорногорією – у період 2023-2024 років.

✍🏼Загальний висновок – країни, попри досягнення різного ступеня прогресу на шляху до вступу до ЄС, повинні зосередитися на прискоренні структурних реформ, щоб забезпечити стале зростання та наблизитись до виконання економічних критеріїв для членства в ЄС.
Це передбачає забезпечення функціонування ринкових економік та демонстрацію їх здатності  протистояти високій конкуренції, яка має місце на ринку ЄС. Крім того, економічна політика держав-претендентів має узгоджуватися з цілями переходу на зелені та цифрові технології.
Підкреслено, що процес розширення базується на заслугах і залежить від прогресу, досягнутого кожним із партнерів. Вони повинні здійснити незворотні реформи в усіх сферах права ЄС, з особливим наголосом на основах процесу розширення.

👥💸👉🏻ЄС підтримує країни розширення через політичні та фінансові інструменти, зокрема Economic and Investment Plan та Фонд Reform and Growth Facility for the Western Balkans на загальну суму 6 млрд. євро, програму Ukraine Facility обсягом 50 мільярдів євро, та нещодавно ухвалений Growth Plan for Moldova обсягом 1,8 млрд. євро, які мають на меті запровадити деякі переваги доступу цих країн до єдиного ринку до їх вступу до ЄС, підтримати соціально-економічні реформи та збільшити інвестиції.

👨🏻‍💻🇺🇦Що стосується України, то це другий для нас Звіт ЄК про прогрес, де дані оцінки тим крокам, які зроблені Україною від часу оприлюднення попереднього Звіту восени 2023 року.
У звіті використовується наступна шкала оцінювання для опису поточного стану: ранній етап, певний рівень підготовки, середня підготовленість, хороший рівень підготовки та добре просунутий. Для опису прогресу, досягнутого протягом звітного періоду, використовується така шкала: відкат, відсутність прогресу, обмежений прогрес, певний прогрес, хороший прогрес і дуже хороший прогрес.

Данило Гетманцев

01 Nov, 06:00


💰Проект Державного бюджету на 2025 рік ухвалено у першому читанні.
Почну з того, чого, на жаль, станом на зараз, не буде, а саме – перегляду основних соціальних стандартів та гарантій (прожиткового мінімуму, мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії). Не кажу про їх приведення, приміром, до фактичного рівня прожиткового мінімуму для окремих категорій громадян (дітей, працездатних та непрацездатних осіб), але хоча б про рух у цьому напрямі. За оцінками моєї колеги Р. Підласи, підвищення мінімальної зарплати на 100 грн. створювало додаткові видатки бюджету усього на 5,3 млрд. грн. (нагадаю, на дороги нам пропонували виділити майже у 8 разів більше), але, у першому читанні ухвалено те, що запропонував Уряд.

З іншого боку, не буде перегляду оплати праці і для однієї «дуже вразливої» категорії громадян, які потрапили у гучний скандал, що призвів до політичної відповідальності та відставки їх очільника.
Була підтримана частина поданих мною поправок до головного фінансового документа держави.

Ми зайняли принципову позицію щодо фінансування дорожнього будівництва – це зараз не на часі, вивільнені кошти мають піти на збільшення видатків державного бюджету на першочергові загальносуспільні потреби, насамперед видатків на національну безпеку і оборону. Якщо комусь ну дуже не вистачає якоїсь бруківки, то, будь-ласка, не коштом державного бюджету.

Запропонували зафіксувати виділення 2 млрд. грн. на компенсацію витрат за гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення – сьогодні кожний гектар очищеної та поверненої у господарське використання землі – це додатковий внесок у зростання економіки, бюджетні надходження та експорт, адже зараз частка аграріїв перевищує у ньому 60%.

Запропонували виключити «великий мішок» під назвою «Фінансове забезпечення підготовки та реалізації публічних інвестиційних проектів», у який передбачалось влити 25 млрд. грн. – пропонуємо здійснити розподіл таких коштів між відповідними бюджетними програмами головних розпорядників коштів державного бюджету на підставі рішення Стратегічної інвестиційної ради (я раніше вже розповідав про реформу публічних інвестицій, цей орган та перелік пріоритетних проектів).

Додаємо нову статтю про підтримку освіти – у 2025 році залишки коштів за освітньою субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам, які утворилися на рахунках місцевих бюджетів на кінець 2024 року, перераховуються казначейством до спеціального фонду Державного бюджету для МОН з метою подальшого розподілу таких коштів за рішеннями КМУ між місцевими бюджетами з урахуванням цільового призначення освітньої субвенції та на реалізацію заходів у сфері освіти (з відкриттям у разі потреби нових програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам), тобто зекономлені / невикористані кошти залишаться на фінансування освітньої сфери у 2025 році.

Традиційно дали низку доручень і рекомендації Кабінету Міністрів, які пропонуємо врахувати під час підготовки проекту Державного бюджету на 2025 рік на друге читання.
Ще один дуже важливий момент, на який хочу звернути увагу. Той текст бюджету, який рахувався Кабінетом Міністрів, з яким ми працювали і ухвалювали у І читанні, базувався на червневих передбаченнях Уряду, що у 2025 році економіка зросте лише на 2,7%.

В останній день жовтня отримали новий прогноз від НБУ, який покращений порівняно з попереднім, і у ньому збільшення ВВП у наступному році очікується на рівні 4,3%. Це солідна різниця – майже в 1,6 рази, а отже є нагальна необхідність обрахувати нову модель бюджету з урахуванням цих найбільш свіжих передбачень, з відповідним зростанням доходної частини бюджету, завдяки якій з’явиться можливість більш оптимістично подивитись і на певні видатки…

Данило Гетманцев

31 Oct, 18:30


Є також цифри жовтня по митниці.
На жаль, доведений індикатив 62,1 млрд грн, виконано Держмитслужбою на 87%, фактично перераховано 54 млрд грн.
📈В порівнянні з минулим місяцем надходження збільшено на 1,7 млрд грн.

Зменшення надходжень митниця повʼязує із зменшенням обсягів ввезення бюджетоформуючих товарів в порівнянні з минулим роком, зменшенням біржових котирувань на певні категорії товарів, а також збільшення обсягів енергообладнання, ввезеного з пільгами.

Данило Гетманцев

25 Oct, 09:02


🇬🇧🔺💷Велика Британія збільшить фінансування Коаліції морських спроможностей ще на 120 млн. фунтів стерлінгів.
Про це повідомив Офіс Прем’єр-міністра країни Кіра Стармера.
Йдеться про виділення коштів на сотні морських безпілотних апаратів та радари спостереження для забезпечення захисту Українського морського зернового коридору.

📑За даними Міністерства оборони США, у період з 5 по 14 жовтня 2024 року щонайменше чотири іноземні торговельні судна, задіяні в експорті продовольчої продукції з України, були вражені російськими боєприпасами. 
Йдеться про такі судна:
1. MV PARESA (під прапором Сент-Кітс і Невіс, 5 жовтня 2024 р. – порт Південний) майже напевно був цільовим об'єктом удару, який його пошкодив (адже згодом міноборони росії опублікувало відео, на якому, як зазначається, «судно розвантажує контейнерний вантаж зі зброєю»). 
2. MV OPTIMA (під прапором Палау, 7 жовтня 2024 – Одеський порт). Оборонне відомство США припускає, що судно зазнало побічної шкоди в результаті удару по інфраструктурі порту і не було прямою ціллю атаки, однак воно дістало додаткових повторних ушкоджень під час удару по інфраструктурі порту 15 жовтня 2024 року. 
3. MV SHUI SPIRIT (під прапором Панами, 8 жовтня 2024 року – порт Чорноморськ) – уражено судно з вантажем соняшникової олії на замовлення ООН для постачання у якості гуманітарної допомоги.
4. NS MOON (під прапором Белізу, 14 жовтня 2024 р. – Одеський порт), пошкоджено внаслідок ударів по інфраструктурі порту.

👉🏻Велика Британія була в авангарді роботи із захисту Українського зернового коридору в Чорному морі.
Очолювана нею разом з Норвегією Коаліція морської спроможності зосереджена на створенні майбутніх Військово-морських сил для України та відіграє важливу роль у забезпеченні їх такими ефективними засобами, як морські безпілотники, які захищатимуть коридор. Після анексії Кримського півострова Військово-морський флот України втратив близько 85% свого складу, отже йдеться саме про його створення у тому вигляді, який відповідатиме сучасним реаліям, де окрім військових кораблів (про їх будівництво та випробування у Туреччині я вже писав раніше) серйозну роль відіграватимуть безпілотні засоби, системи раннього виявлення цілей та попередження та інші високотехнологічні рішення.

👥Завдяки «морській коаліції» Україна отримала десятки всюдиходів-амфібій та рейдових катерів, сотні протикорабельних ракет для берегової оборони та річкових операцій, а також сотні тисяч патронів для наданих кулеметів.
🇬🇧🇳🇴Окрім оголошеної нині допомоги, був анонсований також пошук Великою Британією та Норвегією ще 100 мільйонів фунтів стерлінгів для спільного фінансування наступного пакету військової підтримки. 

🤝🏻🇺🇦Вдячні союзникам за активну роботу з розбудови Військово-морських сил України!

Данило Гетманцев

25 Oct, 07:34


Комітет рекомендував прийняти законопроєкт N12044 про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку фінансової інклюзії в Україні за основу.

🏦Головною метою законопроекту є створення правових засад для появи на ринку фінансових послуг України нового різновиду надавачів фінансових послуг – банків фінансової інклюзії.

🔸Навіщо нам банки фінансової інклюзії?

Банки мають забезпечити належний доступ до фінансових послуг як громадян України (зокрема соціально вразливих груп населення), так і мікропідприємств (суб’єктів, чистий річний дохід від будь-якої діяльності яких не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро) у районах, наближених до зони бойових дій, на звільнених територіях, а також на важкодоступних та малонаселених територіях.

Данило Гетманцев

25 Oct, 06:48


Питання закрите.
Вольове рішення прийняли 16 осіб.
Очікуємо аналогічної інформації від інших органів з відання Комітету: ДМСУ, БЕБ, Держфінмон, і….так КРАІЛ і НКЦПФР.
Відповідні запити направлені.

Данило Гетманцев

25 Oct, 06:10


Подейкують, що ДПС за два дні підняла всі матеріали щодо осіб з керівництва, в тому числі регіонального, що оформились інвалідами після 24.02.22 року.
Таких чоловіків загалом виявилось 17. Одна особа з інвалідністю отримала її внаслідок поранення на фронті. 15 осіб прийняли вольове та чесне рішення залишити службу.

Однак, один діяч вирішив цього не робити в надії на звʼязки з «кимось
у владі». Мова йде про Чернігів.

Даю йому 3 години і після - звернуся до правоохоронців з відповідними заявами і зроблю героя, включаючи його «когось із влади» відомими.

Данило Гетманцев

25 Oct, 05:00


💁‍♂️Почнемо ранок з новин про дроперів - осіб, які за % транзитять значні обсяги грошових переказів через власні банківські рахунки в інтересах злочинців.

Люди, що заробляють на транзиті декілька відсотків або символічний фікс, напевно не знають, що за законом все одержане ними оподатковується на загальних підставах податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 1,5 %.

На сьогодні завершено 425 перевірок таких платників, за результатами яких донараховано майже 224 млн гривень.

Так, громадянин «Ш» у 2023 році одержав на банківський рахунок майже 17,4 млн гривень. За результатами документальної перевірки цього платника визначено суму грошового зобов’язання в розмірі 4,2 млн гривень.

❗️Застерігаю громадян від участі у сумнівних операціях. Не дайте себе ошукати та зробити себе ланкою в ланцюгу фінансових злочинів. Не раджу передавати картки та особисту банківську інформацію третім особам.

Данило Гетманцев

24 Oct, 15:02


🇺🇦Україна мала давні традиції різних галузей машинобудування (не тільки згаданих вище транспортного та енергетичного, а більш ніж двох десятків його напрямів). Приміром, якщо взяти одну з найстарших галузей, то до початку Першої світової війни на території сучасної України працювало 138 великих і середніх заводів сільськогосподарського машинобудування, на долю яких припадало близько 60% усієї виробленої сільськогосподарської техніки тогочасної російської імперії.

На зорі Незалежності машинобудівний сектор держави забезпечував роботою понад 1 млн. осіб (для порівняння: 2010 рік – 482,3 тис. осіб, 2023 рік – 216,5 тис. осіб). Не буду втомлювати читачів тим, що сталося згодом, як ми втрачали потенціал виробництва продукції з високою доданою вартістю та перетворювались у сировинний придаток Європи і світу, а нині радіємо кожному подарованому партнерами трансформатору чи одиниці міського громадського транспорту.

Дуже фрагментарні спроби підтримувати ту чи іншу галузь машинобудування (авіа-, судно-, автомобіле-, сільгоспмашинобудування) досить швидко згорталися, навіть не дочекавшись перших позитивних результатів, а ми поступово втрачали вже не окремі підприємства, а цілі галузі.

При цьому у нас ще влітку 2014 року (10 років тому!) було прийнято закон «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», перелік та зміст передбачених заходів якої забезпечував повне дотримання міжнародних зобов’язань України у відповідній сфері, у тому числі стандартів ВТО, але… по суті не використовувався.

👨🏻‍💻Цього року врешті-решт справа почала рушити з місця із згаданої галузі сільськогосподарського машинобудування – за програмою часткової компенсації 25% вартості уже придбано понад 1,5 тисячі одиниць техніки, а аграрії зможуть отримати за неї чверть мільярда гривень відшкодування.
Наприкінці вересня було ухвалено рішення про експеримент з 15% компенсацію придбання техніки та обладнання ширшого спектру продукції від українських машинобудівників, і ось нарешті сформовано перший перелік учасників цієї програми, який, за запевненням Мінекономіки, в залежності від активності підприємств, може оновлюватись щотижня.

❗️Компенсацію на товари, включені до переліку, які будуть придбані до 1 грудня 2024 року, можна отримати в поточному році за умови подачі відповідної заявки до 5 грудня. На техніку, придбану після 1 грудня, компенсація буде нараховуватися в наступному році.

💁‍♂️Підтримуючи надзвичайну важливість відродження переробної промисловості в цілому, і машинобудування зокрема, закликаю вітчизняних виробників активно включатись у програму.

Данило Гетманцев

24 Oct, 15:01


🚜Затверджено перший перелік техніки та обладнання вітчизняного виробництва, покупці яких зможуть розраховувати на компенсацію від держави у розмірі 15%.
До нього увійшли 88 позицій від дев’яти виробників: АТ «Черкаський автобус» (Черкаси, автобуси та вантажівки); ТОВ «Еверласт» (Одеса, напівпричіп-цистерна для нафтопродуктів); ТОВ НВП «Агромашінвест» (Дніпро, навантажувач); ТОВ «СПД Петров» (Запорізька обл., причепи); АТ «Ельворті» (Кропивницький, екскаватор-навантажувач); ТОВ «Велмаш-Україна» (Харківська обл., причепи, напівпричепи, причепи-платформи, маніпулятори); ТОВ «Карат-Ліфткомплект» (Київська обл., ліфти); ТОВ «Завод Євроформат» (Київ, ліфти); ПП «Транс-Авто-Д» (Хмельницька обл., причепи та напівпричепи).

👥До програми компенсації можуть долучитися українські виробники з локалізацією 40% і більше, які виробляють (наразі номенклатура має такий вигляд):
▪️колісну техніку – міські та туристичні автобуси; громадські автобуси; двосекційні автобуси; низькопідлогові автобуси; фургони; автоцистерни; автоцистерни для перевезення пально-мастильних матеріалів; пожежні автоцистерни; трали; причепи та напівпричепи;
▪️будівельну, комунальну та спеціальну техніку – крани, в тому числі баштові; землерийні машини; навантажувачі (маніпулятори); екскаватори-навантажувачі; кран-балки; сміттєвози та асенізаційні машини; сміттєзбиральні машини; ліфти; машини для механізованого розмінування (в тому числі роботизовані) та обладнання для розмінування; піротехнічні машини (легкі, важкі);
▪️енергетичне обладнання – трансформатори; промислові системи накопичення електричної енергії; сонячні панелі; вітрові електростанції; вітроенергетичні електрогенераторні установки; газотурбінні, газопоршневі та когенераційні установки; розподільні шафи; теплові насоси; індивідуальні теплові пункти; рекуператори; прилади обліку; сонячні електростанції; сонячні колектори; міні-гідроелектростанції.

Данило Гетманцев

24 Oct, 12:47


📌 Маємо реальний спосіб покращити роботу БЕБ

👉 Сьогодні розпочалися вибори до нової Ради Громадського Контролю Бюро економічної безпеки. Наш старший економіст Юрій Гайдай також бере участь у конкурсі. Просимо проголосувати за нього та інших достойних кандидатів (інструкція нижче) і ось чому:

«Останні роки я приділяв БЕБ та економічним злочинам багато уваги, адвокував разом з колегами перезавантаження цього органу, було би безвідповідально залишатися осторонь.

РГК 一 це про громадський нагляд та більшу прозорість. Магічно перетворити БЕБ на суперспроможний орган вона не зможе, але певний вплив може мати.

І це особливо важливо тому, що до лютого 2025-го року слід обрати нового очільника БЕБ (тепер це маяк програми МВФ) і далі почати перезавантаження інституції.

РГК складатиметься з 9 людей, подалося 44 кандидати. У кожного з вас є до 9 голосів. Важливо, щоб до РГК БЕБ увійшли доброчесні, досвідчені та різнопрофільні експерти, щоб склад РГК був збалансованим та максимально ефективним.

Наш короткий список нижче (в порядку розташування в електронному бюлетені), вибирайте тих дев'ятьох, хто, на ваш погляд, вартує.

44 Гайдай Юрій Ігорович - ГО "Центр економічної стратегії"
39 Гетман Олег Олександрович - ГО "Асоціація податкових консультантів"
38 Хутор Тетяна Миколаївна - ГО "Інститут законодавчих ідей"
27 Гурська Анастасія Сергіївна - ГС "Спілка українських підприємців"
25 Лисовець Тетяна Василівна - ВГО "Асоціація правників України"
24 Ткаченко Андрій Вячеславович - ГО "Антикорупційна сокира"
21 Артемчук Наталія Олександрівна - Європейська Бізнес Асоціація
20 Берестенко Віктор Вікторович - Європейська Бізнес Асоціація
18 Лазарєв Олександр Сергійович - Європейська Бізнес Асоціація
17 Чижмарь Василь Юрійович - ГО "Центр суспільного контролю"
15 Котов Тарас Олександрович - ГО "Центр суспільного контролю"
14 Оджиковський Віталій Олегович - Представництво „Американської торгівельної палати в Україні”
13 Швець Оксана Олегівна - Представництво „Американської торгівельної палати в Україні”

🔗
1) Сайт для голосування: https://competition.esbu.gov.ua/
2) Верифікуєтеся зручним способом (BankID, Дія, etc).
3) Скролите бюлетень, обираєте 9 кандидатів, ставите галочки навпроти їх прізвищ, клацаєте кнопку "Натисни проголосувати".

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Данило Гетманцев

24 Oct, 09:17


Як працює наш антиофшорний закон і для чого потрібні КІК?

🔴Це схема, яка дала змогу нашому співвітчизнику не сплатити ані копійки податків з доходів в Україні. В тому числі у війну.

💁🏻‍♂️Аналіз його звітності КІК та фінансової звітності його ж нерезидента на Кіпрі свідчить, що у 2022 році відбуваються дивні обставини, якими цей нерезидент знецінює наданий українським пов’язаним компаніям ще 15 років тому кредит у сумі 150 млн дол. під проценти. Питання походження цих коштів не менш цікаве, але це вже інша історія…

При виплаті відсотків платник використував пільгову ставку Конвенцій, при тому що кіпрський нерезидент - це звичайна пуста оболонка, яка керувалась з України.
Крім того, всі ці роки українські компанії, за рахунок курсових різниць та сплати відсотків по цих кредитах, є збитковими майже на 3 млрд грн.
В 2022 року нерезидент знецінює кредит до 0 (знецінює і водночас переглядає ставки по кредитах, правда трошки зменшив, але все одно дивно), і, незважаючи на це, українські компанії продовжують нараховувати курсові різниці і проценти і у 2022, і у 2023.

❗️«Чудова» схема щодо не сплати податків в Україні, що вартує нашому бюджету щонайменше 500 млн.грн.була виявлена і розслідувана податковою завдяки антиофшорному закону.

Це лише один приклад з багатьох, що свідчить про кінець ери офшорів.

Данило Гетманцев

24 Oct, 05:00


🔄Уряд актуалізував Державну антикорупційну програму на 2023-2025 роки.
Її було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2023 року № 220, і звісно, за півтора роки, що минули від цього часу, і трохи більше за половину горизонту, на який вона була розрахована, варто було поглянути на програму свіжим поглядом, оцінити зроблене та поставити нові завдання.

❗️Оновлення виявилось дійсно масштабним і викладено на 216 (!!!) сторінках.
Однак уважне вивчення ухваленого документу наводить на досить невеселі думки.
Адже якщо винести за дужки уточнення затверджених півтора роки тому формулювань, заміну виконавців у зв’язку зі змінами, що стались у системі органів державної влади, літературні вправи (на кшталт заміни слів «дослідження» - «аналізом», «підприємців» - «суб’єктами господарювання», а «єдиних критеріїв» - «єдиними показниками») та корекцію «індикаторів досягнення», то решта (більше половини документа) – це перенесення строків виконання великої кількості антикорупційних заходів.
І якби йшлося про прострочення на один-два місяці, то можна було б «прикритися» повномасштабною війною, нестачею та плинністю кадрів в органах влади, обмеженим фінансуванням та іншими традиційними «бюрократичними виправданнями» (хоча з подібним підходом не можу погодитись – адже програма приймалась у березні 2023 року, коли вже рік як тривала війна нинішньої інтенсивності, йшли бойові дії по всій лінії фронту протяжністю понад тисячу кілометрів, органи влади повинні були адаптуватися до роботи у нових умовах, і це не може бути причиною невиконання заходів «антикору»).

💁‍♂️Але коли йдеться про перенесення (у жовтні 2024 року!) строків реалізації завдань з березня 2023 року – на лютий чи травень 2025 року, з квітня 2023 року – на вересень 2025 року, з червня 2023 року – на травень 2025 року чи серпня 2023 року – на грудень 2025 року (і подібних прикладів можна навести чимало)…
За кожним таким зірваним чи суттєво простроченим завданням та заходом стоїть не тільки чиєсь прізвище, яке бажано було б почути, але й збереження можливостей для масштабних проявів корупції та схем, які ми побачили останнім часом, приміром, у системі МСЕК (до речі, цій «темі» в антикорупційній програмі теж було присвячено декілька пунктів) і які викликають серйозне та справедливе обурення у суспільстві.
Україна рухається до вступу в Євросоюз, який під мікроскопом вивчатиме все пов’язане з корупцією (як свідчить досвід Болгарії та Румунії, ще не один рік навіть після набуття членства в Об’єднанні). Ми бачимо обізнаність наших партнерів, їх чутливе ставлення до цього питання та зауваження про «недостатність прогресу» на кожній зустрічі.
👨🏻‍💻Тому просто перенесення строків невиконаних заходів без визначення причин та встановлення «причетних» скоріш за все матиме наслідком те, що під кінець 2025 року більшість завдань буде механічно переставлено у наступну Антикорупційну програму вже з термінами 2027-2028 рік…

Данило Гетманцев

23 Oct, 15:30


Перемога у зниженні глобальної інфляції майже отримана – МВФ
МВФ опублікував свій флагманський звіт щодо перспектив розвитку світової економіки, що виходить двічі на рік.

Головні тези:
✔️Світова економіка уникла рецесії внаслідок синхронного посилення монетарної політики більшістю країн світу для боротьби з інфляцією.
✔️Економічне зростання залишатиметься стабільним, утім не надто вражаючим. Прогноз зростання глобального ВВП на 2024 - 2025 рр. залишено на рівні 3,2%, що відповідає квітневим оцінкам поточного року. 10 – річчя перед глобальною пандемією світова економіка зростала із середніми темпами 3,7%, минулого року – 3,3%.
✔️У розрізі країн з розвиненою економікою, у порівнянні з квітнем погіршено прогноз для ФРН на 2024 рік з 0,2% до 0%, на 2025 рік з 1,3% до 0,8%. Прогноз для Єврозони в цілому на 2024 рік стабільний (0,8%), на 2025 рік – погіршено з 1,2% до 1,5%. Прогноз на 2024 рік для Японії погіршено з 0,9% до 0,3%. Уповільнення динаміки ВВП в окремих розвинених країнах компенсовано насамперед більшими темпами економічного зростання у США (на 2024 рік з 2,7% до 2,8%, на 2025 рік – з 1,9% до 2,2%).
✔️По країнам із ринками, що формуються, прогноз для Китаю покращено на 2024 рік з 4,6% до 4,8%, на 2025 рік з 4,1% до 4,5%, Індії – на 2024 рік з 6,8% до 7%, на 2025 рік – без змін (6,5%). Прогноз для росії на 2024 рік покращено з 3,2% до 3,6%, на 2025 рік погіршено з 1,8% до 1,3%.
✔️Прогноз зростання ВВП для України погіршено на 2024 рік з 3,2% до 3%, на 2025 рік – з 6,5% до 2,5% (що відображає чинник продовження війни на 2025 рік у базовому прогнозі).
✔️Глобальна інфляція майже переможена. Після пікових значень у 9,4% у ІІІ кварталі 2022 (рік-до-року) зараз прогнозується, що до кінця 2025 року загальний рівень інфляції досягне 3,5%, що нижче за середній рівень у 3,6% в період з 2000-2019 рр.
✔️Повернення інфляції до рівнів, близьких до цільових показників центральних банків, створює можливість для необхідного потрійного повороту у економічній політиці.
✔️Перший поворот вже відбувається. Це пом’якшення грошово- кредитної політики ключовими центральними банками світу. Це підтримає економічну активність і покращить фінансові умови для країн із ринками, що формуються.
✔️Другий поворот пов'язаний із бюджетно-податковою політикою. Після багатьох років експансіоністської фіскальної політики настав час стабілізувати динаміку боргу та відновити необхідні бюджетні резерви. Динаміку держборгу у найбільших світових економіках США та Китаї є нестійкою, а поточні бюджетні плани не забезпечують її стабілізацію.
✔️Третій (найбільш важкий) поворот пов'язаний із реалізацією структурних реформ, направлених на зростання багатофакторної продуктивності економіки. Часто такі реформи є соціально непопулярними, що вимагає не просто покращення комунікацій, а надання справедливих і таргетованих компенсацій для соціально – вразливих верств населення.      
✔️Основні ризики для глобальної економіки: ескалація регіональних конфліктів, надто тривале збереження жорсткої монетарної політики, можливе відновлення волатильності на фінансових ринках з негативними наслідками для ринків суверенного боргу, більш глибоке зниження зростання в Китаї і тривале посилення протекціоністської політики.

Данило Гетманцев

23 Oct, 11:45


Багато хто запитував про Олену Хотенко з ДПС В Сумській області.

Людина працює на посаді з серпня 2024 року і вказані в інформації порушення стаються виключно з її попередньої діяльності.

Але ось реакція керівництва ДПС.

Реакцію керівництва та рішення щодо перевірки всіх декларацій керівників ДПС всіх рівнів вітаю і вважаю вартою наслідування.

Хоча це звичайно функція не ДПС, а НАЗК, але ж боротьба за чистоту рядів держслужби ніколи не буває зайвою.

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/834690.html

Данило Гетманцев

23 Oct, 09:30


🇪🇺💸Європейський Парламент проголосував за виділення Україні довгострокового кредиту на 35 млрд. євро.
Друга важлива і приємна новина (після тієї, що надійшла з Лондона) щодо фінансової підтримки України з боку наших партнерів.

👥Депутати підтримали резолюцію про створення Механізму кредитного співробітництва з Україною та надання виняткової макрофінансової допомоги у розмірі 35 млрд. євро, як внеску Європейського Союзу у домовленість учасниць G7 про надання загального кредитування на суму 50 млрд. доларів, а також механізм, який допоможе забезпечувати погашення кредитів, наданих об’єднанням, за рахунок непередбачуваних доходів від знерухомлених активів РФ.

✔️Пропозицію про MFA, внесену Європейською Комісією та погоджену минулої середи Радою ЄС, підтримали 518 депутатів Європейського Парламенту (проти голосували 56 депутатів, утримались – 61 депутат).

👨🏻‍💻Вбачаю у цьому два важливі моменти:
▪️у новому складі Європейського Парламенту, який знову очолила великий друг України Роберта Метсола, є дуже велика проукраїнська більшість, і це потужна платформа для розширення співпраці між Верховною Радою України та ЄП задля ухвалення рішень, які прискорять набуття повноцінного членства нашої держави у ЄС;
▪️ми стали ще на один, вже передостанній, процедурний крок ближче до ухвалення остаточного рішення про довгострокову підтримку України (погашення позики відбуватиметься протягом 45 років), і у ході бюджетного процесу матимемо чітке розуміння, на які ресурси можемо розраховувати.

💁‍♂️Нагадаю, що заради прискорення надання макрофінансової допомоги від ЄС наші європейські партнери погодили процедуру, за якою у разі підтримки Радою ЄС та Європарламентом у першому читанні пропозиції Європейської Комісії без поправок, остаточне рішення Європейська Рада ухвалить за письмовою процедурою і воно набуде чинності вже на наступний день після публікації в Офіційному журналі ЄС.

Данило Гетманцев

22 Oct, 19:02


Взагалі, останній скандал з МСЕК підказав доволі непогану ідею щодо визначення посадовців та чиновників у всіх без виключення органах, що становлять основу кланової системи нашої країни та в силу цього мають безпосередній доступ до надсолодких але незаконних благ, що стали надпривабливими з початку великої війни:
- ухилення від призову (через незаконну інвалідність, опіку тощо);
- ⁠виїзд закордон (з різних підстав, відмінних від офіційного відрядження).
І перше і друге - мало відбутися після 24.02.22 року.
Ретельна перевірка - і майже повний штатний склад тих, хто десятиріччями насправді керував цією країною - в одній папці.
Ну, звичайно, за виключенням тих, хто попри перевірку в папку не потрапив;).

Данило Гетманцев

22 Oct, 12:00


🌽В Україні зібрано понад 67 млн. тонн нового врожаю.
На такий результат на кінець другої декади жовтня вийшли українські аграрії після оброблення 17,7 млн. га посівних площ.

У результаті зібрано:
🔸зернових і зернобобових культур – 42,8 млн. тонн, у тому числі:
▫️пшениці – 22,3 млн. тонн;
▫️кукурудзи – 13,2 млн. тонн;
▫️ячменю – 5,5 млн. тонн;
▫️гороху – 465,3 тис. тонн;
▫️проса – 158,9 тис. тонн;
▫️гречки – 124,8 тис. тонн;
▫️інших зернових культур – 1,0 млн. тонн.
🔸олійних культур – 18,0 млн. тонн, у тому числі:
▫️соняшнику – 9,3 млн. тонн;
▫️сої – 5,2 млн. тонн;
▫️ріпаку – 3,5 млн.  тонн.
🔸цукрових буряків – 6,5 млн. тонн.

✔️Попри те, що у жовтні росія ще більше посилила інтенсивність ракетно-дронових ударів по чорноморських портах, логістичній інфраструктурі, іноземних суднах, які заходять в Україну під завантаження аграрною продукцією, експорт у 2024-2025 маркетинговому році помітно випереджає минулорічні показники.

👉🏻
Станом на початок третьої декади вересня закордонним замовникам поставлено  понад 13,0 млн. тонн зернових і зернобобових культур (+56,2% порівняно з аналогічним періодом 2023 року), у тому числі:
▪️пшениці – 7,23 млн. тонн (+73,8%);
▪️кукурудзи – 3,84 млн. тонн (+13,4%);
▪️ячменю – 1,67 млн. тонн (+152,3%).

💸З початку року майже 11 тисяч сільськогосподарських підприємств отримали 83,2 млрд. гривень фінансування за рахунок банківських кредитів (у тому числі за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9» – 7 тисяч господарств підтримано на суму більш ніж на 35,6 млрд. гривень).

Данило Гетманцев

22 Oct, 08:01


💸🧺За останні 12 місяців найбільше подорожчали овочі борщового набору, подешевшали гречка та яйця
За даними державної служби статистики, у вересні споживчі ціни зросли на 8,6% (рік-до-року). Інфляція прискорюється. Утім динаміка за окремими товарами і послугами навіть однієї споживчої групи є різноспрямованою.
👨🏻‍💻Пропоную ознайомитись, які товари і послуги подорожчали і подешевшали найбільше за останні 12 місяців.

🔻Топ – 10 товарів/ послуг, які подешевшали (у дужках річна зміна,%):
- Гречка (-28,1%)
- Пшоно (-21,2%)
- Яйця (-20,2%)
- Свинина (-10,3%)
- Цукор (-4,9%)
- Сало (-3,6%)
- Горілка (-2,6%)
- Дизельне пальне (-1,4%)
- Олія соняшникова (-1,3%)
- Птиця (тушка) (-0,6%)

🔻Топ – 10 товарів/ послуг, які подорожчали:
- Капуста (+208,8%)
- Картопля (+88,8%)
- Морква (+51%)
- Буряк (+38,6%)
- Масло вершкове (+24,9%)
- Газ скраплений (+24,4%)
- Жарознижувальні/ знеболювальні (вітчизняні) (+22,8%)
- Цибуля (21,2%)
- Яблука (+20,4%)
- Страхування авто (+20,3%)

➡️Отже, як бачимо серед топ-позицій, які подорожчали за останній рік, в основному овочі борщового набору. Тоді як найбільше подешевшали - гречка, просо, яйця.
В цілому, із 54 позицій, які моніторить Держстат, 44 зросли у ціні за останній рік.  
💁‍♂️Фактори впливу на ціни різні. Вагомим про-інфляційним чинником залишається зростання витрат на енергоспоживання та оплату праці.  Водночас, по с.г культурам багато залежить від врожаю, потужностей для зберігання, якості посівного матеріалу, можливостей для експорту та ін. чинників, які можуть грати як в плюс, так і мінус зростанню цін.  

Данило Гетманцев

22 Oct, 05:00


👨🏻‍💻20 тисяч українців з початку року скористались ваучерами для здобуття нової професії чи спеціальності за рахунок державної підтримки.
Держава профінансувала їх навчання на загальну суму 223 млн. грн.

💸Багато це чи мало?
З одного боку, 20 тисяч – з огляду на значне безробіття, яке НБУ прогнозує на рівні близько 14%, та шалений дефіцит кадрів, про що дуже часто кажуть під час зустрічей власники різноманітних бізнесів – не так вже й багато.

Але з іншого боку – 20 тисяч отримали змогу підвищити свою конкурентоспроможність на ринку праці, опанувати нові чи оновити свої раніше здобуті знання, що дає можливість швидше знайти роботу. За дев’ять з половиною місяців 2024 року вдалось перевищити показники усього минулого року (тоді через навчання пройшли 18 тисяч бажаючих).

👉🏻На відміну від малоефективної практики минулих десятиліть з направлення людини туди, де її бачили службовці центрів зайнятості або де були вільні місця – незалежно від бажання чи попереднього професійного профілю людини, нині претенденти на ваучери мають можливість самостійно обрати спеціальність, професію та місце навчання, повідомити про свій вибір Державну службу зайнятості (заповнивши заявку онлайн чи звернувшись особисто до її численних підрозділів), впродовж 90 днів після отримання ваучера (нині його вартість складає 30 280 гривень, якщо вартість навчання більше, то або людині, або її потенційному роботодавцю треба буде доплатити різницю) укласти договір (з навчальним закладом, або іншими підприємствами, установами та організаціями, які організують підготовку фахівців та мають відповідну ліцензію) та розпочати навчання.  

👥Нині для навчання за рахунок державної підтримки доступні 155 професій та спеціальностей, витребуваних на ринку праці, зокрема у сферах ІТ-технологій, будівництва, транспорту, освіти, медицини, сільського господарства, соціального обслуговування тощо.

Окрім цієї програми, нам треба ще активніше розгортати реалізацію ініціативи Skills Alliance, про створення якої майже 50 країн, донорів, міжнародних партнерів та представників бізнес-спільноти домовились під час Конференції з питань відновлення України, яка пройшла цього року у Берліні.
Завдяки ній 180 тисяч українців протягом наступних трьох років отримають можливість здобути нову професію чи підвищити свою кваліфікацію, на що міжнародні партнери планують виділити 700 млн. євро.

Данило Гетманцев

20 Oct, 12:01


🇦🇱👉🏻🇪🇺В Люксембурзі відбулося друге засідання Конференції щодо вступу Албанії до ЄС на рівні міністрів.
Делегацію ЄС очолював міністр закордонних справ і торгівлі нині головуючої у Раді ЄС Угорщини за участю єврокомісара з питань сусідства та розширення, делегацію Албанії очолив прем’єр-міністр країни Еді Рама.

✔️Головний результат – відкриття переговорів по Кластеру 1 «Основи», що складається з 8 наступних сфер та розділів:
▪️Функціонування демократичних інститутів; 
▪️Реформа державного управління; 
▪️розділ 23 «Судова влада та основні права»;
▪️розділ 24 «Правосуддя, свобода та безпека»;
▪️Економічні критерії;
▪️розділ 5 «Державні закупівлі»;
▪️розділ 18 «Статистика»;
▪️глава 32 «Фінансовий контроль».

✍🏼ЄС також встановив:
▪️проміжні орієнтири як на горизонтальному рівні для усього кластеру 1, так і для розділів 23 і 24 (розділи про верховенство права), які мають бути досягнуті до того, як можна буде зробити наступні кроки в переговорному процесі цього кластеру;
▪️контрольні показники для тимчасового закриття глав 5, 18 і 32.

🫂Вітаємо наших албанських друзів з переходом на наступний рівень інтеграції країни до ЄС!

💁‍♂️Деякий час супротивники євроінтеграції України (і не тільки України) спекулювали брудним аргументом, що «несправедливо буде, якщо Україна опиниться в процесі інтеграції попереду балканських країн, які чекали своєї черги набагато довше». На цей закид дуже чітко і рішуче відреагував Еді Рама під час свого візиту до Києва.
Дійсно, Північна Македонія має статус кандидата на вступ до ЄС з грудня 2005 року, Чорногорія – з грудня 2010 року, Албанія – з червня 2014 року. Україні та Молдові надано статус держави-кандидата у червні 2022 року, Боснії та Герцеговині – у грудні 2022 року.
Перемовини з Чорногорією йдуть з червня 2012 року, 18 липня 2022 року ухвалено рішення про початок переговорів про вступ до Європейського Союзу з Албанією та Північною Македонією, 21 березня 2024 року – з Боснією та Герцеговиною, 25 червня 2024 року – з Україною та Молдовою.
Але усі ці дати мають значення лише для істориків.
Між Україною та нашими друзями і партнерами ніколи не буде змагання за якесь «місце у черзі» – перед чи за кимось.

Ми  налаштовані спільно, допомагаючи один одному, ділячись досвідом, рухатись так швидко, як будуть готові рухатись переговірники від ЄС, щоб наш рух до європейської сім’ї став у часі максимально коротким.

Данило Гетманцев

20 Oct, 10:00


🔺З позитивних тенденцій за результатами дослідження, ділові очікування підприємств на наступні 12 місяців повернулись у позитивну зону (100,5%), тоді як у попередньому кварталі (ІІ кварталі 2024 року) вони залишались у зоні негативних очікувань (99,5%).
Це може сигналізувати про хоча й невелике, але пожвавлення економічної активності у наступні 12 місяців. Зокрема бізнес очікує на зростання загальних обсягів виробництва і реалізації, інвестицій в обладнання та інвентар, пом’якшились негативні оцінки інвестицій у будівництво.
🔻З негативних тенденцій, погіршились оцінки стосовно майбутнього фінансово-економічного стану підприємств та майбутньої кількості працівників.

☑️Топ-3 фактори, які стримують розвиток підприємств:
▪️Війна і військові дії (81,8% від всіх відповідей)
▪️Курс гривні до іноземних валют (75,4%)
▪️Витрати на виробництво (68,5%)

Посилились інфляційні очікування (у наступні 12 місяців бізнес очікує прискорення інфляції до 9,7% із 9% у попередньому кварталі).
Очікування бізнесу щодо девальвації гривні також погіршились: середнє значення обмінного курсу, на яке респонденти очікують через 12 місяців, становить 43,72 грн/дол.(у попередньому кварталі – 41,61 грн/дол.).
Нагадаю, що у проекті бюджету на 2025 рік закладений середній курс на рівні 45 грн/дол.

Данило Гетманцев

20 Oct, 08:02


✍🏼🇬🇷Підписано Угоду про співробітництво у сфері безпеки з Грецією.
Греція від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну висловила рішучу підтримку нашої держави, її територіальної цілісності та суверенітету.

📄Як і інші аналогічні документи, укладена угода передбачає посилення військового та військово-технічного співробітництва, готовність з боку Греції й надалі забезпечувати задоволення оборонних потреб України.
👀Особливу увагу буде приділено наданню додаткових ресурсів для прискорення підготовки українських пілотів і технічного персоналу для літаків F-16 (останнє дуже важливо: на тлі новин про прискорення надання Україні цих винищувачів «вузькою горлянкою» виявилась проблема підготовки та навчання пілотів та інших фахівців для цих машин – можливості партнерів виявились обмеженими, немалим є час, потрібний для здобуття необхідних знань, що може призвести до ситуації, коли за наявності F-16 ми відчуватимемо брак екіпажів та персоналу, необхідних для їх обслуговування.
👨🏻‍💻У вересні ми досягли згоди про включення до організації підготовки Канади, і посилення цього процесу за допомогою Греції дуже стане у нагоді).
Домовились також про розширення економічного партнерства, широку участь Греції у відновленні та реконструкції України, підтримку на шляху до вступу нашої держави в ЄС і НАТО, співробітництво у сферах освіти та культури, вжиття заходів для притягнення держави-агресорки до відповідальності та відшкодування збитків

💁‍♂️Укладений із Грецією на полях саміту Європейської Ради документ став вже 27-ю безпековою угодою у 2024 році (перша була укладена 12 січня з Великою Британією).

👥✔️Продовжуємо вибудовувати систему двосторонніх безпекових договорів, які мають визначити довгострокові рамки співробітництва України з нашими партнерами та союзниками.

Данило Гетманцев

20 Oct, 05:01


🇺🇦✔️Україна взяла нові зобов’язання за програмою EFF

Під 5-й перегляд програми EFF Україна суттєво оновила Меморандум про економічну і фінансову політику.
Нагадаю Меморандум – це набір жорстких і м’яких зобов’язань, які бере на себе позичальник у ході виконання програми МВФ.  
Нижче поговоримо про структурні маяки (тобто про жорсткі вимоги щодо реформ, які має реалізувати Україна з початку дії програми).
Після оновлення Меморандуму їх стало 48, з яких 29 вже виконано (5 із запізненням).

✍🏼Що змінилось?
Добавилось 11 нових структурних маяків, в т.ч.
- 6 за напрямом фіскальної політики
внесення змін до Бюджетного кодексу на виконання плану дій реформи управління публічними інвестиціями (до кінця січня 2025)
призначення нового голови БЕБ відповідно до умов відбору, визначених законом (до кінця лютого 2025)
затвердження КМУ методологічної рамки, що підкріплює управління публічними інвестиціями (до кінця лютого 2025)
подання законопроекту до ВРУ щодо вимог податкової звітності для операторів цифрових платформ – мова про Uber, Uklon, Glovo та ін. (до кінця квітня 2025)
призначення постійного голови Держмитниці та постійних голів усіх регіональних митниць (до кінця червня 2025)
вчасна подача бюджетної декларації на 2026-2028 рр, яка відповідатиме параметрам програми EFF (до кінця червня 2025)
- 1 за напрямом фінансова політика  
оцінка НБУ ключових фінансових та операційних ризиків для фінансової стабільності за різних негативних сценаріїв і підготовка ним планів на випадок надзвичайних ситуацій (до кінця жовтня 2024)
- 2 за напрямом енергетична політика 
посилення функціональної незалежності НКРЕКП, в т.ч. щодо незастосування процедури державної реєстрації до рішень регулятора  (до кінця грудня 2024)
завершення формування наглядової ради Укренерго, де більшість із 7 членів складатимуть незалежні члени (до кінця грудня 2024)
- 2 за напрямом державне управління/ анти-корупційна політика
реформа Рахункової палати, в т.ч. надання комісії з незалежних експертів права вето на призначення членів РП, розширення функцій аудиту РП, посилення її фінансової незалежності (до кінця грудня 2024)
призначення незалежних експертів для першого зовнішнього аудиту НАБУ (маяк виконаний як попередня умова позитивного 5-го перегляду програми EFF)

👉🏻Строк виконання 2 маяків за напрямом державне управління/ анти-корупційна політика було перенесено, аби дати більше часу на реалізацію реформ:
▫️публікація звіту із зовнішнього аудиту НАБУ (невиконаний маяк, строк перенесено із кінця вересня на лютий 2025),
▫️внесення змін до КПК для посилення боротьби із корупцією, в т.ч. у контексті скасування т.з «правок Лозового» щодо обов’язкового закриття кримінального провадження у зв’язку зі спливом строків досудового розслідування (строк перенесено у другий раз, із жовтня на кінець грудня цього року).

👨🏻‍💻Отже, разом із раніше встановленими маяками матимемо дуже щільний графік виконання зобов’язань за програмою EFF до кінця поточного року. Зокрема на кінець жовтня припадає строк виконання 4 структурних маяків, на кінець грудня – 7, плюс залишається один постійно діючий маяк.  При чому на відміну від попередніх переглядів основний наголос до кінця цього року буде не на фіскальному блоці, а на інших напрямах – фінансовій політиці, енергетиці, анти-корі.
Впевнений, колеги в уряді, НБУ і парламенті, відповідальні за ці напрями, прекрасно розуміють, що питання виконувати чи не виконувати вимоги Меморандуму зараз не стоїть в принципі. Виконання програми EFF залишається фундаментом для збереження макро-фінансової стабільності та умовою залучення усього пакету зовнішнього фінансування на суму більше 150 млрд. дол.
Скажу, що принцип «гроші в обмін на реформи» ще ніколи не був настільки простим і дієвим одночасно. І це насправді win-win (виграш – виграш) історія і для нас (суспільства), і для партнерів.

Данило Гетманцев

19 Oct, 09:01


🇪🇺📉Інфляція в Європейському Союзі у вересні перебуває на найнижчому у 2024 році рівні.
Такі остаточні дані наводить Євростат.
У річному вимірі інфляція знижувалась останні три місяці та опустилась до позначки 2,1% (нагадаю, у грудні 2023 року та січні 2024 року її рівень оцінювався у 3,4% і 3,1% відповідно).

💶Якщо брати зону обігу євро (Євро-20), то споживчі ціни у ній опустились нижче цільового показника Європейського центрального банку (2,0%) до рівня 1,7% – мінімуму з червня 2021 року.

☑️Основний чинник – зниження цін на енергоносії (на 6,0%) та послуги (на 4,0%), тоді як продукти харчування, алкогольні та тютюнові вироби дещо подорожчали (на 2,4%, у серпні фіксувалось +2,3%).
В Ірландії споживчі ціни у вересні порівняно з аналогічним місяцем минулого року не зазнали змін (тоді як ще за підсумками травня було +2,0%).

🔻Найнижча інфляція зафіксована в:
🔹Литві – +0,4%;
🔹Італії та Словенії – +0,7%;
🔹Люксембурзі – +0,8%.

🔺Найвищі темпи зростанні споживчих цін були у:
🔸Румунії – +4,8%;
🔸Бельгії – +4,3%;
🔸Польщі – +4,2%;
🔸Нідерландах – +3,3%;
🔸Естонії – +3,2%;
🔸Греції та Хорватії – +3,1%;
🔸Угорщині – +3,0%.

👉🏻За межами ЄС поки що складною залишається ситуація у Туреччині: попри зниження інфляції п’ятий місяць поспіль (у травні вона досягала 75,5%), у вересні вона зафіксована на рівні 49,5%, а темпи її скорочення уповільнились (липень: -9,8 п.п., серпень: -9,8 п.п., вересень: -2,5 п.п.).

Данило Гетманцев

19 Oct, 06:00


🔻МВФ дещо погіршив коротко-строковий макро-прогноз для України
У рамках перегляду програми EFF, МВФ також переглянув і макро-прогноз для України.

Традиційно поділюсь декількома цікавими інсайтами з цього приводу.
✍🏼З головного:
Фонд відмітив, що українська економіка виявилась більш стійкою, ніж очікувалось у першій половині року. Тим не менш, порівняно із 4-м переглядом (у червні), прогноз на 2024 і 2025 рр. було погіршено, що обумовлюється постійними обстрілами рф енергетичної інфраструктури та збільшенням невизначеності через продовження війни.

Зокрема:
▪️Прогноз реального ВВП на 2024 рік зафіксовано на рівні 3% (у попередньому перегляді 2,5-3,5%), на 2025 рік погіршено до 2,5-3,5% (з 5,5%). Нагадаю, урядовий проект бюджету – 2025 побудовано на очікуваннях зростання економіки на 3,5% у 2024 і 2,7% у 2025 році.
▪️Прогноз інфляції на кінець 2024 року погіршено з 8% до 9%, на 2025 рік з 7% до 7,5%. Урядовий проект бюджету закладає прогноз інфляції на рівні 7,9% і 9,5% відповідно.
▪️Прогноз дефіциту бюджету (без грантів) на 2024 рік збільшено до 24,5% ВВП (з 20,9%), на 2025 рік – до 20% ВВП (з 10,4%). Урядовий проект бюджету - 2025 передбачає дефіцит на наступний рік на рівні 19,4% ВВП.
▪️Прогноз державного боргу до ВВП погіршено у 2024 році до 95,6% ВВП(з 93,7%), на 2025 рік – до 106,6% ВВП (з 97,7%).
▪️Прогноз дефіциту поточного рахунку погіршено у 2024 році до 8,1% ВВП (з 5,8%), на 2025 рік – до 14,3% ВВП (з 6,9%).

👉🏻Зрозуміло, що основна причина перегляду макро-прогнозу – це врахування високої ймовірності  продовження активних бойових дій наступного року, в тому числі і з метою недопущення прорахунків у фінансуванні бюджету цього року. Майже двократне уповільнення прогнозу зростання реального ВВП і скорочення прогнозу номінального ВВП на 2025 рік трансформується відповідно у погіршення відносних показників, які вимірюються як його частка.

💁‍♂️Тим не менш, попри збільшення невизначеності і уповільнення економічного зростання, базовий прогноз МВФ виходить із збереження стійкого підґрунтя для макрофінансової стабільності.  Так, незважаючи на збільшення дефіциту бюджету, його монетизація за рахунок емісії НБУ не прогнозується. Попри розширення дефіциту поточного рахунку, рівень міжнародних резервів має трохи збільшитись і залишатись на достатньому рівні (більше 5 місяців імпорту – при мінімумі 3) для підтримки курсу. Це вказує на те, що Фонд розраховує на вчасне і повне зовнішнє фінансування України наступного року.  
 

Данило Гетманцев

19 Oct, 05:00


💸👥Союзники прийняли рішення про виділення додаткової військової допомоги України.
 
🇺🇸Міністерство оборони США повідомило про 67 транш у рамках програми Президентських повноважень з вилучення (PDA), який оцінюється у 425 млн. доларів. До пакету допомоги увійдуть додаткові ракети для комплексу NASAMS; ракети RIM-7; боєприпаси для високомобільних артилерійських ракетних систем HIMARS; боєприпаси класу «повітря-земля»; переносні зенітно-ракетні комплекси Stinger; протитанкові ракетні комплекси Javelin і TOW та гранатомети AT-4; артилерійські боєприпаси 155-мм та 105-мм; позашляховики HMMWV; стрілецька зброя та боєприпаси до неї та інше обладнання, запасні частини, послуги, навчання та транспортування.
 
🇩🇪Німеччина оголосила про передачу чергового пакету озброєнь та військової техніки, до якого включено, зокрема, зенітно-ракетний комплекс IRIS-T SLM з ракетами до нього, 20 бойових машин піхоти MARDER, 8 танків LEOPARD 1A5, боєприпаси та запасні частини до переданої важкої броньованої техніки, 6 самохідних артилерійських систем Panzerhaubitze 2000 із запасними частинами, артилерійські снаряди, 4 броньовані автомобілі MRAP, 2 танки розмінування WISENT 1 та мостоукладник BEAVER із запасними частинами до них, БПЛА, портативні системи розмінування, протитанкові ракетні комплекси, стрілецька зброя з патронами та інше обладнання.
 
🇨🇦Канада повідомила про виділення Україні нової військової допомоги. Загальна вартість нинішнього пакету складе 64,8 млн. канадських доларів (47 млн. доларів США). Міністерство оборони країни не деталізувало його зміст, але зазначило, що «оголошена військова допомога забезпечить Україну важливими ресурсами, необхідними для захисту від російської агресії. Канада продовжить робити все необхідне, щоб допомогти їй здобути перемогу». Нинішній пакет – черговий транш з оголошеної у липні Прем’єр-міністром країни Джастіном Трюдо програми військової підтримки загальною вартістю 500 млн. канадських доларів.
 
🇳🇴Тим часом стало відомо, що Норвегія підготувала до передачі Україні шість літаків F-16. Очікується, що вони будуть поставлені до кінця 2024 року.
 
🇺🇦🤝🏻Вдячні усім партнерам і союзникам за допомогу у зміцненні обороноздатності України!

Данило Гетманцев

19 Oct, 04:52


Рада директорів МВФ ухвалила 5-й перегляд програми EFF
18 жовтня Рада виконавчих директорів МВФ ухвалила п’ятий перегляд програми розширеного фінансування (EFF) для України.
Як зазначено у прес-релізі за підсумками засідання:
▪️Україна виконала усі кількісні критерії на кінець червня, усі постійно діючі критерії та індикативні цілі також були досягнуті.
▪️Органи влади здійснили попередні дії, необхідні для перегляду, а також виконали структурні маяки за програмою станом на кінець вересня. Зокрема це стосується оцінки податкових пільг, аналізу державних компаній, які постраждали від війни, реалізації реформи митниці та управління державними інвестиціями. Дваструктурні маяки було перенесено, щоб дати більше часу для завершення реформ.
▪️Програма EFF залишається повністю профінансованою відповідно до свого графіку. Вибірка коштів з початку дії програми складає 8,7 млрд. дол. (із затверджених 15,5 млрд. дол.). Увесь пакет зовнішнього фінансування, для якого програма EFF слугує якорем, оцінюється у 151 млрд. дол. у базовому сценарії (187 млрд. дол. у негативному), включно із останніми зобов’язаннями по фінансуванню за рахунок прибутків від «знерухомлених» активів банку росії.
Окремо наголошено, що потреби у фінансуванні, обумовлені війною, залишаються значними. Це вимагає надання вчасної і передбачуваної зовнішньої підтримки. Водночас, це також потребує рішучих кроків із мобілізації внутрішніх ресурсів, реалізації заходів податкової політики,зокрема щодо дотримання податкового законодавства та протидії ухиленню від оподаткування, у рамках Національної стратегії доходів.  
✍🏼Отже, головний підсумок для нас – Україна залишається у програмі EFF, що є наріжним камінем підтримки макрофінансової стабільності та отримання усього пакету зовнішнього фінансування. Завершено 5-й із 11 запланованих переглядів, вибірка коштів за програмою перетнула екватор.  
Що далі:
✔️Найближчими днями Україна отримає шостий транш за програмою у сумі 1,1 млрд. дол., що піде на фінансування дефіциту бюджету.
✔️Наступний, шостий, перегляд розпочнеться у грудні. Потенційний транш за його результатами включений у периметр фінансування бюджету цього року. Утім говорити, коли буде рішення ради директорів, поки що зарано.  
Як завжди більше деталей та оновлені структурні маяки за програмою будуть доступні згодом, коли буде опублікований оновлений Меморандум про економічну і фінансову політику.  

Данило Гетманцев

18 Oct, 13:51


Взяв участь в конференції «Діалог громадянського суспільства, бізнесу й влади: інклюзивні інституції та економічні свободи», організованій Українською Радою Бізнесу.

Говорили дуже відверто про умови розвитку економіки України та нашої стійкості під час війни.
Говорили про виконання наших передвиборчих обіцянок в сфері економіки, про детінізацію, подрібнення на ФОП-ів, реформу митниці та багато чого іншого.

🤝Вдячний за конструктивну та чесну розмову.
Як завжди.

Данило Гетманцев

18 Oct, 09:00


💸За 9 місяців видатки загального фонду державного бюджету склали 2 344,5 млрд. грн.
Такі оперативні дані наводить Держказначейство.

Це на 225,8 млрд грн, або на 10,7% більше порівняно з січнем-вереснем 2023 року.
На що пішли кошти:
▪️928,8 млрд. грн. (39,6% від усіх видатків, +5,5% або +48,3 млрд. грн. порівняно з аналогічним періодом минулого року) – на оплату праці з нарахуваннями, зокрема, на грошове утримання військовослужбовців – 703,9 млрд. грн.;
▪️ 411,8 млрд. грн. (17,6% видатків, +6,6% або +25,4 млрд. грн.) – на соціальне забезпечення, у тому числі 204,5 млрд. грн. – трансферт Пенсійному фонду для фінансового забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій; 83 млрд. грн. – на соціальний захист дітей та сімей, захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини, для підтримки малозабезпечених сімей та інших вразливих категорій; 28,2 млрд. грн. – для виплати житлових субсидій та пільг;
▪️363,9 млрд. грн. (15,5% видатків) – на оплату використання товарів і послуг, у тому числі 195,3 млрд. грн. – на придбання військової техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту (шоломів, бронежилетів та іншого спеціального екіпірування), пально-мастильних матеріалів, продуктів харчування тощо для Збройних Сил України та інших військових формувань і правоохоронних органів; 115,2 млрд. грн. – на фінансування програми державних гарантій медичного обслуговування населення;
▪️224,6 млрд. грн. (9,6% видатків) – на субсидії та поточні трансферти підприємствам, у тому числі 191,3 млрд. грн. – на придбання товарів для задоволення потреб Збройних Сил України; 17 млрд. грн. – на забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва (який адмініструє програму доступного кредитування «5-7-9%»);
▪️217,5 млрд. грн. (9,3% видатків, +26,3% або +45,2 млрд. грн.) – на обслуговування державного боргу;
▪️130,8 млрд. грн. (5,6% видатків, +16,3% або +18,3 млрд. грн.) – на трансферти місцевим бюджетам.

Данило Гетманцев

18 Oct, 06:43


До питання про податки під час великої війни.

https://glavcom.ua/economics/finances/podatok-na-peremohu-abo-jak-finansujutsja-vijni-povchalna-arifmetika-dlja-ukrajini-1026433.html

Данило Гетманцев

18 Oct, 05:25


Так виглядає тінь, що краде гроші у армії.
Підпільний спиртзавод в Кропивницькому. Потужність 15т. на добу.
Дякую ДСР Нацполу за відмінну роботу.