Вітер Бронзи

89 років від народження людини, без якої наше розуміння скіфської спадщини було б на порядок біднішим. Уродженець Миколаївщини, археолог та поет, що присвятив своє життя пізнанню та містиці, навіки закоханий у степ.

Пам'ятаємо, Борис Миколайович Мозолевський

+ + +

Є тільки смерть, є тільки тьма
Та пристрасна музика муки.
Прийди ж ти, мудра і німа.
Склади на грудях мертві руки.

Євген Маланюк, 1925

svrm

Крути мають назавжди залишитись прикладом стійкості та особистого героїзму особового складу, винахідливості та розсудливості до динамічних дій в обороні молодшої офіцерської ланки та недалекоглядності старших офіцерів та "головнокомандувачів".

Роки минають, специфіка бойових дій терпить разючі зміни, проте деякі принципи лишаються незмінними - дурість в управлінні, провалена оперативна робота, невчасний розподіл та реагування поряд із всюдисущим героїзмом на рівні солдатів та сержантів, вмілим управлінням та підготовкою, що здійснюються молодшими офіцерами "на місцях", ну і звісно глорифікація та штучна розстановка пріоритетів у пошані певних подій та дат.

День пам'яті, а на жалоби. День, коли було виграно час для перелому хребта червоного заколоту в столиці. Честь крутянцям та їх правонаступникам.

Пам'ятні інсигнії, присвячені Кам'янській Січі - одному з останніх центрів Війська Запорізького Низового.  Виконані у двох варіантах - чб та в кольорах, традиційних для козацької геральдики. В подарунок стікери по Кам'янській Січі. 

Також додрукував Defend South у двох кольорах, хто просив  - звертайтесь.

300 грн/1

@tavrokton

Соборність - це кров отруйна
В криницях й лютневих ріках
Тривожна, натхненна сурма
Відчаю й заціпеніння.

Соборність - це коли за думку,
Лиш за можливість до волі
Юнак до смерті крокує,
Вітаючи спільність крові.

Соборність - не коли кордони,
А коли могили й кургани
Вимірюють простір основи
Для генерацій незнаних.

🕊 ⋮Все лексические параллели имени Табити имеют индоевропейское происхождение. Лингвисты в основном связывают имя Табити с санскритским корнем -tap- со значениями «греть», «нагревать», «жечь», а также с термином -tapas-, означающим «тепло», «жар». Кроме того, оно соотносится с авестийским словом -tapaiti- «горячий, горячая» и аналогичным иранским корнем -tap-, восходящим к древнеиранскому tapayati — «согревательница». Имя Табити ассоциируется с идеей горячего начала, которое порождает и обновляет жизнь, что перекликается с эпитетами ведийского бога Агни, такими как tapasvat и tapistlia (Ригведа, VI, 4–5).

🔥Об изображении Табити в материальной культуре скифов мало значимой конкретики. В письменных источниках нет упоминания про облик и атрибуты богини огня, соответственно, интерпретировать археологические находки приходится условно. В интернете и в ряде публикаций, все поголовно приплетают к богине Табити совершенно разные образы и делают это безосновательно. Например, образ змееногой или крылатой богини, или девушки с зеркалом, сидящей напротив воина с горитом (колчаном) из первого Мордвиновского кургана. Также нет оснований полагать, что образ девушки, сидящей в окружении то ли слуг, то ли поклонников, то ли последователей, изображённый на золотой пластине из кургана Карагодеуашх, тоже имел бы хоть какое-нибудь отношение к Табити.

🔥Единственное изображение, подходящее богине, — это пластина из Деевского кургана (Діїв курган, Херсонська область), где отчётливо видно женщину с пламенными волосами. Натянуть сову на глобус можно разными путями, особенно в отношении изображений, связанных с ритуальными аспектами.

🗿Однако больше времени этим находкам мы уделим в отдельном цикле постов по материальной культуре. А завтра рассмотрим скифского Зевса — Папая⋮

Теж батя, тільки іншого масштабу і теж іменинник -батько Хмель 🫡

“Manu facta-Manu distruo” ⚔️

А так то сьогодні День Народження Батька Української Артилерії- Генерала Олекси Алмазова

За пропозицією нашого підрозділу та громадського руху⚔️ініційовано перейменування вул.Генерала Карпенка на честь Генерала Алмазова

Сам Генерал-Хорунжий уродженець Миколаївщини з с.Володимирівка (Баштанський р-н)

*Slow TNF music playing*

Ходять чутки.

Херсон розйоб сьогодні, цивільні яких евакуювати треба було ще місяці 3 тому, лікарні, ринки все обстріляли

Волонтери крутять шось щоб з останніх копійок зібрати на реби,дрони ітп

Військові шо аніматори блять конкурси ті вигадуєш аби привернути увагу

Тим часом в столиці заклад зібрав на відновлення 🤦‍♂️

Чесно блять ну заєбете!

ЗБІР
Шановне панство, у звʼязку з потребою запускаємо збір.
Нам потрібне:
- Зимове маскування для людей і транспорту,
-Спектроаналізатори типу «Цукорок».

Сума - 165 000

https://send.monobank.ua/jar/5tNtn1kMa1

4441111128466046

Як завжди для найактивніших донатерів - індивідуальні призи .

Давайте знищимо цю банку!

Легенда харківської сцени, один із найкращих українських ударників, учасник багатьох блек метал гуртів, завжди занурений у темні матерії, великий друг, учитель і натхненник Микола Amorth Состін загинув у бою на початку листопада.

Музичні терни та вічна слава в бою. Читайте історію Миколи Состіна:
https://plomin.club/amort-incubus-magnum-ad-memoriam/

"Тисячі імен"

Від днів, коли боги облич не мали,
Від днів таємних сотворінь,
Коли плелись меридіани,
А зорі ще кували ковалі

Від днів, коли мечі та колісниці,
Корили світ непізнаний химер;
Тоді вожді, пізнавши смерті таємниці,
Заповіли хранити тисячі імен.

Від куль до зір, і ми запалюємо пломінь на курганах,
І від Карпат аж по покорений Кавказ,
(А дні наступні - може й далі)
Ми маємо той самий ще наказ.

Ми пам'ятаємо Батурин, Крути, Бахмут,
Базар, Кенгір, Давидів Брід,
Ми можем своїх імен не пам'ятати,
Але ми пам'ятаєм імена братів.

1000 днів - 1000 імен.

Могили невідомих бійців УГА

Ветерани Кримської війни, козаки-розвідники (пластуни) Прокопій Семак та Марко Сопельняк, Катеринодар (нині - Краснодар), 1896 рік.

***

...Південні вітри нестимуть сльози
Нот співатиме буревієм
Tenebris ab oriente - лиш пересторога
Ночі бувають пророчими в цьому місті.

Ці хмари над морем - лиш вівтарі,
Листопад нехай довершує міф:
Лаокоон із синами долає змій
У домі південних вітрів.

В історію цей день увійде як звільнення Херсону або Херсноський контрнаступ, Херсон в якому був лиш вишнею на торті.

Передумови та створення плацдармів,вибивання логістики, форсування Інгульця, тяжкі бої на каналах, Тернові Поди, Правдіне, Давидів брод і ще десятки кровопивчих населених пунктів і лише потім листопадовий рейд та відступ противника.

Противник досі не полишив своїх планів перекрити цю поразку завдану вдалим плануванням та реалізацією командирів як в штабах так і в полях . Генерали Гнатов та Драпатий, полковник Сухаревський 🫡


Південь безумовно буде наступною ціллю противника, в незалежності буде замороження конфлікту чи ні, ми повинні памʼятати наскільки складними були ті часи і витягти всі помилки що передували втраті цих територій.

ТЕРМІНОВИЙ ЗБІР КОШТІВ ЛЕГІОНЕРУ НА МАШИНУ.

Голові Миколаївського осередку Центурії терміново потрібні 200.000 гривень для придбання машини задля виконання бойових завдань на Харківському напрямку. Кожна наша гривня стає кроком до перемоги.
Посилання на банку.⬇️
На автівку

🎯Ціль: 200 000.00 ₴

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/698Bh72FRF

💳Номер картки банки
5375 4112 2052 1277

Долучайся до лав Центурії, ставай творцем світлого майбутнього української нації. 🦾.

Миколаївська Центурія в соціальних мережах:
▫️Instagram
▫️TikTok

Арджуна - присутній!

На Куп‘янському напрямку загинув організаційний старшина Авангарду, бойовий товариш, вірний друг Сергій «Арджуна».

Сергій загинув рятуючи поранених побратимів. Останній бій він прийняв командуючи групою, яка штурмовала ворожі позиції під Кругляківкою.

Сергій був досвідченим, вмотивованим воїном та світлою людиною. В нього залишились дружина та донька.

Номер карти для допомоги родині:

4441 1144 5381 1331

В першій заяві після публікації результатів виборів, 47й президент США Дональд Трамп пообіцяв передати по Бредлі всім, хто викопає нормальный РОП.

Слава Американській Народній Республіці! Смерть всім, хто на перешкоді шляху добуття вільності капіталістичного люду!

ЖОВТЕНЬ/ЛИСТОПАД

​Осінь то дивна пора,
Осінь то край розлук
Бо об кривавий Жовтень
Іноді б'ється Рух.

Осінь - це крови пломінь,
Осінь - моє кохання
Осінь - це пломінь крови,
Осінь - це Чин листопада.

Осінь, містична панно,
Іноді стисне серце,
Осінь - це кров Листопада,
Що досі із Жовтнем б'ється...

Осінь - пам'ятна пора,
Осінь - розважливий кат.
На знамено нашу Осінь!
Жовтню пускає кров Листопад...

2022

Задля уникнення надмірної ідеалізації, раджу ознайомитись із мемуарами Лонгина Цегельского - державника із уряду ЗУНР, палкого та щирого прихильника Української Справи - де, з-поміж інших докладно викладених спогадів про події тих днів, є перебіг та об'єктивна оцінка Листопадового Чину та нерішучості українського гарнізону та управління Січових Стрільців в ході подій. Так, націонал-демократ критикує Січових Стрільців та конкретно Вітовського за нестачу політичної волі та мілітарного хисту до вирішальних ударів, що дозволили б розвити успіх та закріпитись на ключових точках міста (залізничні пункти, телеграф і т.д.).

Проте невдачі в царині управління боєм аж ніяк не применшують героїчного чину та духу СС. Тож, Листопад.

Делегати Першої Всесоюзної конференції Асоціації пролетарських письменників СРСР, представники України та Білорусі. Зліва-направо, сидять: Микола Хвильовий, Сергій Пилипенко, Цішка Гартний, Адам Бабарека. Стоять: Григорій Епік, Міхась Чарот, Анатоль Вольний, Микола Христовий. Москва

Всі страчені до 1937, Хвильовий - покінчив життя самогубством.

День української писемності та мови.

#poetry

***

Війна впритул. Сонце вмирає.
Вмирають боги знов і знов.
І там, де слово забувають,
Постане знову Сандармох.

Як холодно у братських похованнях...
І як спекотно на вістрях атак.
Та там, де мінить гонор покаяння,
Постане знов гулаг.

Мій молодший брат. Боєць підрозділу К12, 12 бригади НГУ «Азов». Позивний Край. На щиті

У Вані залишились дружина і піврічна донька. Відкрив банку для них

https://send.monobank.ua/jar/7ZUgSzKa6

22 жовтня 1894 року народився Яків Гальчевський, полковник Армії УНР - повстанський отаман Орел.

На каналі є допис про блискучого отаман. Сьогодні ж опублікуємо його життєве кредо:

В постійній боротьбі ми стали людьми не з цього світу, а стояли понад людські пристрасті. На землі нічого не було такого, щоби нас до неї притягало: ні батьки, ні родина, ні багатство не могло нам заступити неба, куди наші душі рвались, бо там була ідея. Смерти ми не боялися, бо завсіди стояла вона перед нами. Свою смерть кожний із нас уявляв собі, як легкий перехід у інший, незнаний нам світ, де буде вічний спокій, на який ми заслужили своїм бурхливим життям. Перехід повинен бути легким тому, що ми знали, за що вмираємо, що не один ворог поляг від кожного із нас.
Нам легко було вмирати в бою, ми без страху заглядали смерті в очі. На землі не залишаємо нічого, чого б нам було шкода. У мене особисто - ні золота, ні речей не залишилося б. Ціле моє майно на мені, і з нього найціннішим була зброя...

#noster_ignis

"Це тобі від Організації Українських Націоналістів – за муки і смерть наших братів та сестер, за голод в Україні, за всі знущання…"

Чин.

Спільність

Ах, сині,
мов тіні
в широкій країні,
поклались дороги
під ноги
єдиній.

Пороги
ревуть за межею
тривоги,
і боги
нас кличуть з собою.

Широкий
цей простір
глибокий,
і гострі
притишені кроки.

А ми із тобою
все тою ж межею
прямуєм без тіні
(ах сині, ах сині!)
в широкій, безмежній країні.

Порфирій Горотак, 31. 05. 1934

Мотто

Лякати буржуа, назвавшись людоїдом.
Що хтів би скуштувать малесеньких дітей.
Впиватися гірким, самотнім, тонким мідом
Нездійснених бажань і неживих ідей,
І бачити в вині безстидної таверни
Вино причастія, єдину кров Христа. –
Хіба таке життя, потворне і химерне,
Не зветься красота?

Порфирій Горотак

ПІСНЯ ПРО ЮРІЯ ТЮТЮННИКА

В гарматнім диму розкотилися луни,
І вихор степами гуде.
Піднявся, як сокіл, кружляє Тютюнник —
Тютюнник на Київ іде.
Гей, гей! Тютюнник на Київ іде.

Напоїмо коні із синього Дону,
Самі нап’ємося з Дніпра.
У Києві ворог від жаху холоне,
Героїв чекає сестра.
Гей, гей! Героїв чекає сестра.

Тримайтесь, герої! За нас святий Юрій,
У тяжкім нерівнім бою!
Послав нас до бою, гей, Симон Петлюра
Боротись за матір свою.
Гей, гей! Боротись за матір свою.

В нерівнім бою одгриміли гармати,
Підкови в степах прогули.
Героїв походу одплакала мати,
Що, як грізний вихор, пройшли.
Гей, гей! Що, як грізний вихор, пройшли.

Гей, прийде пора, і година розплати
На ворога нагло впаде,—
З мільйонами встане і в Київ карати
Тютюнник з Сибіру прийде.
Гей, гей! Тютюнник з Сибіру прийде.

Іван Багряний, зі збірки "Пісні"

20 жовтня 1930-го року був страчений Юрій Йосипович Тютюнник.

Генерал-хорунжий своєю долею яскраво ілюстрував всі ламані лінії Української Революції: один із перших організаторів та виконавців українізації підрозділів в мперській армії, отаман вільного козацтва, громив угруповання Муравйова, один із керівників Звенигородсько-Таращанського повстання, антигетьманець, після першого полону зрекрутував розстрільну команду на вступ до війська УНР, у 1919му пішов на з'єднання із Григор'євим, зайнявши сторону більшовиків, та незабаром обидва отамани повернули зброю проти червоних, врешті приймав участь у Першому Зимовому Поході та ініціював Другий. Нагорджений Залізним Хрестом під першим номером. Не пішов на інтернування, не склав зброю. Створив повстанську мережу в окупованій Україні та керував нею. Зрештою, завдяки операції радянської розвідки, увійшов на територію України та був взятий у полон. З певних політичних міркувань, навіть не був розстріляний одразу і у відносній "волі" прожив до 29го.

Врешті, під час останнього допиту, заявив: «Від своїх поглядів не відмовлявся й досі не відмовляюся. Якщо позиції Донцова не змінилися, то я до них ставлюся як і раніше — тобто поділяв і поділяю».

Це був останній допит перед розстрілом колишнього генерал-хорунжого.

Мов вітер

Мов вітер сузір'я калібру 12.7
У небі жовтневім столиці;
І стогне, мов вітер, зенітний грім,
І долі уламкам - зотліть наодинці.

Мов вітер чадить здичавіле багаття,
Що розпалило далекий фронтир;
Мов вітер - відчай - в серцях пітьмяних
Знов на кордоні світів.

Ми знов заблукали посеред тіней
Між ситим сном та oriente masacre;
Та вітер співає лиш днем,
Коли запалає полум'я жадне

Мов вітер співають мерці.
Мов вітер гудить пантеон.
Збиваємось в зграї ми,
Щоб вітер розвіяв сон.

Музику замовляли?⚔️

***

Нам не знать, як згашено кров,
І не знати, де тебе діли —
Чи ти в небо димом пішов,
Чи земля засипала тіло.

Тільки кажуть — вистукав ти
У стіну до свого сусіда,
Що нещадно мучать кати,
Та не їхня буде побіда.

І ми вірим — так і було:
Не вороже звірячо-хиже,
А дажбоже перемогло,
Побідило архистратиже.

Як шляхами вів тебе рок,
Так провів тебе і крізь муки,
На діла й бажання сторукі
Кладучи найвищий вінок.

Олекса Стефанович

З присвятою О. Ольжичу, Міттенвальд, 1946

«Діла і бажання сторукі
І смерть, як найвищий вінок».
О.Ольжич

Український фехтувальний клуб. Чехословаччина. 1920-ті

16 жовтня 1918-го року Гетьманом Української Держави був виданий Універсал про відродження козацтва, в т.ч. із формулюванням: «Для зміцнення сили держави Української нашої відродити козацтво по всіх місцях його історичного існування на Україні, покладаючись в основі його відродження на ті козацько-лицарські традиції, що донесла нам історія наша з доби минулої боротьби козацької України за свою волю».

Ані зрив, ані окупація указу не відмінила. Зрештою, лицарський етос відроджується раз за разом і без легітимізації.