Чорна Бібліотека

Щойно забрав з поштомату новинку від «Темпори». Тепер би ще знайти відповідний настрій, бо відчуваю, що книга буде головатою 😁

Цікава аудиторія у голомозих 😅 треба перевірити

«Відьма» Томас Хьовелт

Коли давно хотів прочитати «Відьму» Хьовелта (шкода, що свого часу пропустив), а добра людина з інтернету дала почитати 🙌 Ще й додала каву, а книга і кава, то ідеальне поєднання 😍

Щойно дочитав «Американську пастораль» Філіпа Рота

10 американських мрій з 10

Цю книгу я шукав давно — у продажу її немає, хіба що на ОЛХ за нерозумні гроші або на барахолках. Саме на барахолці мені й пощастило її знайти, і я про це не пошкодував.

🗽 Це глибока й насичена історія, яку хочеться смакувати, не поспішаючи. Вона розповідає про одну американську родину та охоплює непростий період — від Другої світової до війни у В’єтнамі. На перший погляд, у сім’ї усе ідеально: успішний бізнес, великий будинок, щасливе життя. Але це лише ілюзія.

🦅 Головний герой був успішним спортсменом у шкільні роки, морським піхотинцем під час Другої світової, продовжив родинний бізнес з виготовлення рукавичок, засновану дідом, який приїхав свого часу в Америку з однією валізою, одружився з «Міс Нью-Джерсі - 49», купив великий будинок з садом, де у них народилася донька. Здавалося, ідеальна історія від самого початку — попередні покоління іммігрантів важкою, але чесною працею стали заможними, їхні нащадки це примножують і у всіх все складається добре.

🗽 Але світ хаотичний і жорстокий, і коли донька головного героя, захопившись протестним рухом 60-х, підриває будівлю (із загиблим унаслідок вибуху), ідеальне життя родини руйнується. Чоловік та дружина відчайдушно намагаються впоратися з трагедією та поєднати колишні цінності з викликами нового часу.

🦅 На тлі цієї особистої драми розгортається ще одна — історія Америки: занепад сімейного бізнесу, глобалізація, расові заворушення, економічні зміни. Це перша частина трилогії, і шкода, що продовження українською не видали (КСД, видайте продовження!)

За книгою є екранізація, але я її ще не дивився. До речі, обидва дідусі і бабусі Філіпа Рота — з України, то ж, гадаю, історія працьовитих іммігрантів була йому дуже знайомою.

📚 КНИЖКОВИЙ РОЗІГРАШ 📚

Відкриваю допоміжну банку на збір на авто для 63 ОМбр, де служить чудовий письменник та військовий Тарас Мельник. Хлопцям дуже потрібна машина, щоб ще ефективніше нищити ворожу техніку на Лиманському напрямку, а палять вони її дай Боже, ви самі бачили.

📚 За донат, кратний 200 грн, маєте шанс виграти підбірку чудових книг.

Що більший донат, то вищі ваші шанси ✨

Банка збору: https://send.monobank.ua/jar/646cAKggZS

❗️Якщо донатите не з моно, вказуйте ваші контактні дані у призначенні платежу, щоб я міг звʼязатися з вами у разі виграшу.

📆 12 лютого о 21:00 оголошу результати.

Кожна гривня наближає нас до перемоги 💙💛 Поширюйте допис, кожен репост — це теж внесок!

Як відбувається редагування нового горору 😻 Без волохатої помічниці не освятиться 😅

Перші дрони цього року — сімнадцятий та вісімнадцятий загалом 😍

Один дрон має назву «Маяк» з очевидних причин, інший же — «Непозбувний дронолітун» на честь книжкового каналу «Непозбувний книгочитун», завдяки якому було зібрано на нього кошти 🙌

Це все зроблено за ваші донати, за що я всім щиро вдячний. Невдовзі дрони полетять на виконання завдань, най літають добре і в ціль 🎯

🫙 Банка https://send.monobank.ua/jar/P9YLkj7cn

💳 Картка 5375 4112 1603 7007

Зайшов до нової ветклініки на районі, щоб купити Мусі ласощів. Переді мною стоїть мила пара з собакою. Далі чую від них найнеочікуваніші слова:
— Ми прочитали ваш «Маяк».
— 😳 Як ви мене впізнали?
— По вусах.

Схоже, відростити ці вуса було одним з найкращих моїх письменницьких рішень 😅

Надзвичайно приємно зустрічати читачів у реальному житті, завжди цьому дивуюся й радію 😊

Підготував вам невеликий апдейт по письменницьким справам:

✍️ Рукопис «Там, де живуть книжки» впевнено рухається до друку, на тижні завершили ще один раунд редагування. Я вам скажу, що у «Лабораторії» дуже ретельний етап редагування та корекції, кожне слово, кожна літера вичитується, що дуже тішить. Невдовзі мають бути концепти обкладинки — чекаю з нетерпінням, впевнений, що там буде щось чудове. Вже прям дуже хочеться потримати книгу в руках 🤗

✍️ Рукопис «Сухих кісток» відлежався з місяць, тож завтра знов засяду його перечитувати-редагувати, щоб якнайшвидше віддати бета-рідерам на прочитання. Я вже так непогано підзабув, що написав, сподіваюся, це допоможе виловити проблемні місця у тексті 😅

✍️ Відправив одне оповідання на поки що таємний проєкт і сьогодні завершив ще одне для іншого проєкту (не повірите, але теж поки що не можу поділитися подробицями). Якось важко вони мені йшли — чи я відвик від написання короткої форми, чи просто втомився, бо, здавалося, ще недавно я ті оповідання клепав ледь не щодня. З усім тим, радий, що встиг до дедлайнів, можна трохи видихнути.

Те, про що не розповідають на письменницьких курсах 🥲

«Американська пастораль» Філіп Рот

Яким міг би бути сюжет «Маяка», якби у Данила з Настою все було добре 😅

Взято звідси

І ще трохи про дрони та книжки. Нещодавно мій пост про спалений танк поширили у кількох книжкових каналах, зокрема у "Непозбувному книгочитуну", завдяки чому вдалося назбирати гроші на цілий дрон (і ще лишилося) 🎉🎉🎉 Я всім надзвичайно вдячний!

Комплектуючі вже закупив, невдовзі зберу дрона, який назву "Непозбувний дронолітун" та відправлю письменнику Тарасу Мельнику на Лиманський напрямок 🤗

#діалог_з_автором

Цієї суботи, 01.02.2025., о 18.00 на телеграм-каналі "Книжкова Мегерочка" вас очікує унікальна можливість поспілкуватися в коментарях з сучасним українським автором Віталієм Дуленко!✨️✨️✨️
Цей автор пише у жанрі горору і трилеру. Тому буде цікаво поговорити про процес створення сюжету та творчисть взагалі.

Доєднуйтеся!!!💝

#книжкова_мегерочка

Еротичні спогади із запахом 😅

«Зайчик» Мона Авад

Отримав «Зайчика» від «зайця» 😅

Не зміг встояти проти таких гарних відгуків на цю книгу (а яка обкладинка!), я всього лише людина ☺️

Мав честь передати взводу БпАК 107-го батальйону генератор, зарядну станцію та планшет. Підрозділ молодий і має чимало потреб, щоб ефективно виконувати свою роботу. Хлопці вже мають значний досвід у знищенні ворожої техніки, зокрема такої як «Тюльпани» та «Солнцепьоки».

Це саме та розвідка й ураження, від яких залежить не лише успіх військових операцій, а й безпека наших захисників і цивільного населення. Закиньте хлопцям гривню й разом допоможемо наближати перемогу 💙💛

Реквізити:

4441 1111 2055 7396

https://send.monobank.ua/jar/BXSFo7PWF

І схоже ніхто не помітив назву дрона 😅

Це горить танк Т-72, і горить він в тому числі завдяки вам. Спалив його талановитий автор трилерів та військовий Тарас Мельник дроном, на який ви донатили, а я зібрав на кухні.

Кількасот доларів проти кількох мільйонів, хе-хе 😎

Кидайте ще грошів, щоб зібрати нові дрони, які відпрацьовують, як бачите, дуже ефективно ☺️

🫙 Банка https://send.monobank.ua/jar/P9YLkj7cn

💳 Картка 5375 4112 1603 7007

Воннегут як завжди 😁

«Галапагоси»

Муся пригрілася біля Пінчона 😻

Єєє, КСД видадуть нового Велша! 😻

Дуже вчасно, я якраз дочитую «Трейнспоттінг» (дуже вдало вихопив новенький примірник, а книги вже немає в продажу) 😎

Продовжую читати «Відьомство» і тішуся, що цю ґрунтовну працю переклали українською. Дійшов я до катарів, які свого часу були потужною християнською сектою, що виступала проти влади Католицької церкви і заперечувала її таїнства. Як гностична течія катари дивилися на світ дуально — є духовний світ, створений Богом, і наш світ, створений сатаною, в який ми потрапили обманом, і з якого можемо вирватися лише з Божою поміччю. Дуже цікавий спосіб пояснити існування Бога та зла.

💀 Окрім того, що офіційна Церква оголосила катарів єретиками, їх ще й звинувачували в таємній відьомській діяльності. Згідно з текстом «Помилки катарів» 1435-1439 рр., катари збиралися в «синагогах» (як розумієте, то був ще й тогочасний камінь у бік євреїв), щоб поклонятися дияволу, зазвичай у формі тварини. Під час цих збіговиськ поїдали вбитих дітей (особливо молодших за три роки), танцювали та влаштовували сексуальну оргію без огляду на стать чи родинні зв’язки.

🕯 Посвяченим давали посудину з маззю, яка почасти складалася із жиру немовлят, і гілку, яку треба було цим жиром намазати, щоб долетіти до «синагоги» (саме це робить відьма у фільмі Роберта Еґґерса «Відьма»). Вони також отримували порошки, щоб насилати епідемії, псувати врожаї чи робити людей безплідними/імпотентами.

💀 Як стверджували у судах у Вале, дітей убивали ночами в їхніх ліжках, а потім викопували з могил і брали на свої зібрання. В повсякденному житті члени секти вдавали з себе відданих католиків та утішали батьків вбитих дітей.

🕯 Коротко кажучи, суцільний горор, в якому було намішано багато всього, що з часом оформилося у звичні історії про відьомські зібрання. До речі, на французьких катарів вплинуло вчення богомилів, що виникло на Балканах і набуло свого часу поширення і в Україні. У творі «Тіні забутих предків» пастух розповідає Йвану саме гностичну версію творіння світу, в якому приймали участь і Бог, і чорт (який з'явився одночасно з Богом). Та й казки про Правду і Кривду теж мають богомильске дуалістичне підґрунтя.

Закрив гештальт: зустріч з письменником Віталієм Дуленком пройшла чудово, навіть не так — перевершила всі мої очікування 😌
Це той самий момент, коли познайомився з щирою, позитивною та яскравою людиною.
Наше спілкування залишиться як окремий архів моєї пам'яті, яка буде зігрівати душу🙌🔥
Дякую тобі, друже, за приділений час❤️

Нарешті зустрілися з Іллею, який для цього спеціально приїхав до Києва 😊 Дуже затишно поспілкувалися (я ще й подарунка отримав!) і навіть збиття шахеда не завадило нам приємно провести час 🤗

Прочитав «Вбивчих письменників» Саші Павлової

9 запеклих книгожерок з 10

💀 Я давно чекав на цю книгу, ще з часів першого анонсу у каналі авторки «Запекла книгожерка». Адже я теж полюбляю трукрайм (незабутні сюжети Магнолія ТВ в дитинстві), а тут ще й фігурують не просто вбивці, а письменники, так би мовити, два за ціною одного.

🪓 Книжка — солідний товстунець (500+ сторінок), але читається швидко та легко. Кожен розділ починається зі сцени злочину, а далі описується, як все до цього рухалося. Всього зібрано 24 історії різних авторів-вбивць — сучасних і не дуже, чоловіків та жінок, з різних частин світу.

💀 Деякі історії викликали сум та жаль (як історія єдиного відомого українського письменника Андрія Головка), деякі викликали щиру відразу (Сакакібара Сейто та Блейк Лейбл). Не всі обвинувачені були письменниками до вбивств, дехто починав писати у в’язниці або опинившись на волі, і, як розумієте, декому сумнозвісна відомість лише зіграла на руку.

🪓 Мене особисто, мабуть, найбільше вразила розповідь про Енн Перрі, яка підліткою разом з подругою вбила матір останньої, щоб залишатися разом. Таку історію легко уявити як сюжет книги чи фільму (і фільм таки зняли), але коли таке стається насправді, то розумієш, що реальність вигадливіша за будь-яку фантазію.

💀 Наскрізною темою книги є важливість уваги до близьких та їхнього ментального стану. Мабуть, деякі з цих трагедій можна було попередити, якби герої книги вчасно отримали психологічну допомогу.

🪓 Коротко кажучи, книга супер, рекомендую! Саша тим часом працює над продовженням теми «Вбивчих…», тому чекатиму наступну книгу з нетерпінням 😊

Мій план Б 😂

«Вбивчі письменники», Саша Павлова

Останні дні всі геть у роботі, ніколи було й у канал щось написати 🥲

Сьогодні нарешті дійшли руки до оповідання для однієї поки що таємничої збірки. Після першого прочитання я лишився помірно вдоволеним сюжетом, але начебто вдалося зробити деякі важливі та цікаві зміни. В ідеалі хотів би за вихідні з цим закінчити, але подивимося як буде. Мозок каже мені «щось писати, думати? Давай не сьогодні», тому доводиться писати через не хочу 🤪

Читаю «Вбивчих письменників» і дуже кайфую. Кожна історія захоплива і драматична, аж хочеться розтягнути книгу надовше але скоріш за все прочитаю за вихідні. Висновок — не довіряйте письменникам, нормальні люди писати не починають 😅

А паралельно я ще читаю «Відьомство» та «Англія, Англія» як в старі добрі часи. Одну книгу читаю зранку, іншу вдень, а третю перед сном 😁

Чекав-чекав і дочекався 🤗 Довгожданий трукрайм нонфік Саші «Запеклої книгожерки» Павлової від видавництва «Уроборос» про вбивчих письменників 😍

Щойно забрав з поштомату, але можу сказати, що видання якісне, має кольоровий зріз, фото та ляссе. А ще в комплекті йде закладинка у вигляді пера-ножа!

З книгою я ознайомився ще влітку минулого року , коли на книжковому фестивалі роздавали роздрукований перший розділ, і мені вже тоді дуже сподобалося. Тепер знаю, що читатиму наступним (може чогось навчуся 😈)

А придбати її можна на сайті видавництва 😊

Новий подкаст в новому році ☺️ Мав приємну розмову з пані Олесею про «Маяк» та український горор. Радий, що ця тема набирає дедалі більшої уваги 😍

⚡️Четвертий епізод подкасту «Страхітливе» від студентки ШЖК Олесі Василюк уже на ютуб-каналі Бабая

💀Цього тижня почуєте розмову аж із трьома українськими горористами та горористками — Віталієм Дуленком, Ігорем Антонюком та Катериною Орловською.

🕸Спілкуватимемося про їхні останні книги, старт у карʼєрі авторів горору й про ту саму тусовку фанатів та авторів жахів.

👻Це передостанній подкаст із серії, а вже наступного тижня почуємося із нашою фінальною гостею, що завершуватиме сезон «Страхітливого» — Натою Гриценко. Не пропустіть і повертайтеся до попередніх розмов, які Бабай публікував на своєму каналі.

Перша версія мені прям подобається, дуже файно для горорної історії 😍

«Відьомство» Рональд Гаттон

Щойно забрав з поштомату новинку від «Стилет та стилос» 😻 Поповнення міні-бібліотечки про відьом і упирів, радий, що цю книгу так швидко видали українською.

Поряд для порівняння оригінал — в українському виданні, на жаль, немає ілюстрацій 😑

Починаю новий рік зі життєствердного Філіпа Діка 😊

Усіх вітаю з Новим роком! 🎄

2024-й був одним з найважчих років, і він же дивним чином вийшов одним з найпродуктивніших. Я зібрав 16 FPV дронів (всі робочі!), більшу частину яких разом із супутнім обладнанням у вигляді зарядних станцій, планшетів і т.д. передав екіпажу King’s Band 63 ОМБр. Найбільша радість — це бачити на відео результати роботи та мати змогу закрити потребу хлопців якомога швидше. Дякую всім, хто донатив, без вас цього б не вдалося зробити ❤️

В цьому ж році у КСД вийшов дебютний роман «Маяк», здійснивши тим самим мою заповітну мрію. Я щиро радий, що він не пройшов непоміченим, викликав обговорення і надихав читачів. Я отримав чимало теплих слів підтримки (і не лише теплих, хе-хе) і це надихає писати далі. Завдяки книзі я взяв участь у кількох книжкових фестивалях, де познайомився чудовими людьми, був на презентаціях і навіть потрапив на телебачення.

Другий мій рукопис роману «Там, де живуть книжки» про пригоди книжкової блогерки знайшов собі затишне місце у «Лабораторії» і, сподіваюся, наступного року вийде друком. Тим часом третій рукопис вже на етапі фінального редагування. Це горор про карпатське село вісімнадцятого сторіччя, у якому на фоні посухи та моровиці починаються жорстокі вбивства. Там буде чимало біблійних та філософських тем, поєднаних з шаленим екшеном та кров’ю, що вихлюпує з рядків. Робоча назва «Сухі кістки». Сподіваюся, що ця історія теж знайде своє видавництво.

Кілька моїх оповідань вийшли друком у колективних збірках, серед яких «Переступи» від Літосвіти, та і я сам виступив в ролі співукладача збірки «Шепіт забутих легенд» (все ще у процесі). Зайняв перше місце у конкурсі «Число звіра 2024» від Бабая, що стало для мене справжньою несподіванкою 💀

Так подивитися, то здається, що 2024-й був непоганим роком і я постійно щось робив. Насправді писати було важко, і вивозив я коштом жорсткої самодисципліни і тому, що письменництво залишається однією з небагатьох речей, які щиро приносять задоволення навіть у важкі часи. Це був ще один рік війни на винищення, це був рік смерті близьких людей, і ніщо не зможе перекрити ці втрати. Лише продовжувати рухатися далі й допомагати силам оборони. Дякую всім, хто наближає перемогу, і, звісно, в першу чергу ЗСУ, які роблять можливим неможливе 💛💙

🎄 Всіх вітаю з Новим роком і сподіваюся, що він буде набагато кращим за попередній! 🎄

Несподівана новина — «Маяк» потрапив до 16 найпродаваніших книг у категорії «Детективи, трилери» за результатами дослідження українського книжкового ринку «Видавничий інфобум – 2024» 🎉🎉🎉

Дякую КСД, що зробили це можливим 😍

Все, цей рік можна закривати 😅

Та хай Бог милує, тільки не наглядачів маяків! 😅

Любі друзі, нещодавно ми з вами зібрали 18,163 грн під час розіграшу різдвяних боксів моєї коханої дружини.

Планувалося витратити ці кошти на комплектуючі для дрона для екіпажу БПЛА King's Band, але в хлопців виникли нагальніші потреби, тому за ці гроші було куплено два планшети та дизельний обігрівач для бліндажа.

Решту ~1666 грн я закинув на банку Тараса на закупівлю мега-дрона DJI Matrice.

Дякую всім вам за донати та підтримку нашого війська! Фото та квитанції додаюся.

#роман_1770
Етап дописування нового горору завершений! 🎉

Рукопис виріс до ~550,000 знаків, щоб робить його новим рекордсменом за обсягом серед моїх творів. Начебто все склалося сюжетно, хоча маю сумніви щодо кінцівки (але то в мене завжди так).

Радію, що встиг це зробити до кінця року, бо банальним чином хотілося увійти в новий рік із завершеними планами. Тепер рукопис знов полежить, потім буде етап літературного редагування, й, нарешті, зможу передати текст бета-рідерам 🤞

Але в процесі відпочивати ніколи, бо для двох проєктів, про які поки що не можу говорити, маю написати два оповідання. Одне вже є, але його треба ретельно переписати. То ж, зовсім трошки відпочину і знову писати 😁

Книжкові передзамовлення все прибувають, такі собі подарунки самому собі з минулого 😁

Трилер/горор «Мотель "Присмерк"» — половину вже прочитав, але поки що не в захваті (може не той настрій 🤪)

«Життя у середньовічному замку» — люблю всяке історичне і хтозна, може колись стане у пригоді, коли захочу написати історичне фентезі 😁 (кажуть, Джордж Мартін керувався цією книгою, коли писав «Пісню Льоду та Полум'я»).

«Найкоротша історія економіки» — дуже люблю читати про економіку (це більша частина мого нонфікшину вдома), тому намагаюся не пропускати новинки.

Ось цей анонс дуже тішить! Збірка оповідань одного з моїх найулюбленіших авторів Алана Мура 😍

Я мало знайомий з прозою Мура (здебільшого з його мальописами), тому мені дуже цікаво, що то буде, і я з нетерпінням чекатиму виходу книги 🤗

Не розумію стурбованості вчительки 😁

«Мотель "Присмерк"» Сімона Сент-Джеймс

🎄Вітаю всіх з Різдвом! 🎄

Русня ще раз довела, що вони нелюди і немає у них нічого святого. Тому найкращий подарунок під ялинку — це донати на ЗСУ 💛💙

І про подарунки — отримав зранку від «Лабораторії» надзвичайно приємну і неочікувану посилку з книжковими новинками та святковими побажаннями 😍 Підхід до своїх авторів на вищому рівні!

Почну з «Синього», бо там крутезні ілюстрації та багато історичних довідок, а я таке люблю 😊

🎄 Сьогодні Святвечір, і я завжди полюбляв почитати під нього щось затишне й добре. Зазвичай то була класика на кшталт «Різдвяної пісні» Діккенса або щось з Нечуй-Левицького.

Сам я мало пишу подібного (тоді б це була не Чорна Бібліотека 😅), але одне різдвяне оповідання все таки маю. Це історія про двох подруг-сусідок, які в розпал блекаутів та обстрілів шукають сили святкувати Різдво ⬇️

— У нас завівся домовик, — сказала Оля.
Катерина здивовано підняла ліву брову. Серед її знайомих саме Оля вирізнялася раціональністю та тверезістю розуму і від неї вона найменше очікувала таке почути.
— Справді? Завжди мріяла про хатню чортівню, — відповіла вона, розплутуючи гірлянду.
У кутку вітальні стояла коротенька, але густа ялинка, яку Катерині вдалося дешево сторгувати на базарі. На зекономлені гроші вона купила трішки прикрас та гірлянду.
— Я серйозно, — незадоволено підняла кутики рота Оля.
— Я теж.
— Я постійно чую вночі шурхіт та кроки. А ще пропадають мої речі: шпилька, пилочка для нігтів та ще якийсь дріб’язок.
— Оце вже цікаво, — оживилася Катерина. — Та клята ж ти гірлянда, щоб тебе підняло й опустило!
Вона в серцях зіжмакала гірлянду, що смерділа пластиком, та швиргонула заплутаний клубок на підлогу.
— Нащо це взагалі? — запитала Оля.
— Бо треба, — відказала Катерина.
Вона затіяла всю цю мороку з ялинкою лише заради Олі, сама б спокійно без неї обійшлася. Чи не велике діло Різдво, чи Новий рік? Але не могла бачити, як Оля сидить, скрутившись, у кріслі й тоскно дивиться у вікно чи годинами перевіряє новини в телефоні.
— То що з тим домовиком, він тебе лякає? — Катерина підняла гірлянду і знов почала розплутувати.
— Дратує, — зізналася Оля. — Мене зараз усе дратує, будь-який шум, галас. Учора стояла в черзі в Новій пошті, так думала закричу. Усі ці люди, весь цей гамір…
Вона скривилася і сховала обличчя в рукав теплого светра. Опалення працювало, але це поки було світло. За прикидками Катерини, його мали вимкнути через годину, та хто ж міг сказати точно.
У Катерини стиснулося серце. Сама вона трималася на чесному слові й не знала, скільки ще протримається. Олю війна підкосила набагато сильніше. Та й не дивно — батьки опинилися на окупованій території, брат воює на нулі.
«Фігове життя», — подумала дівчина.
Вона нарешті розплутала кляту гірлянду та акуратно розвісила на ялинці.
— Готово, — підкреслено урочисто сказала Катерина. — Гарно, як у дитинстві.
Ялинка і справді нагадувала прикрашене дерево з дитинства, така ж скромна і проста. Старі іграшки, гірлянда, у якій горіли дай Боже половина вогнів, та купа дешевого дощику, який приховував усі недоліки.
Оля підняла очі й вимушено усміхнулася.
— Гарно.
— Краще ніхто не зробить, — підтвердила Катерина. — То що з твоїм домовиком?
— Він не мій.
— Хочеш, піймаємо його або проженемо?
— Як ти це зробиш? — уперше щиро засміялася Оля.
Катерина вхопилася за можливість пожартувати та підняти подрузі настрій.
— Ну, не мишоловкою, звісно. Взагалі можна дістати святої води та з хрестом у руках викропити його геть. «Во ім’я…»
— В тебе немає ні води, ні хреста, — сміялася Оля.
— Візьмемо твій, — вказала на маленький срібний хрестик на шиї сусідки Катерина. — А з водою щось придумаємо. Може, домовику буде достатньо, якщо я освячу воду, а не батюшка?
Дівчата відсміялися і одночасно зітхнули. Хвиля веселощів пройшла, і знов накотило тоскне відчуття втоми та відчаю.

Продовження на Аркуші (бо в телеграмі незручно читати великий текст)

Зранку такий прокидаєшся і бачиш нівроку номінацію для «Маяка» 😍

Розіграш завершено! 🥳🥳🥳

Вітаю переможців:

1. Крікунова Дар'я
2. Моторко Віта
3. Сокіл Анастасія

Переможиці отримують різдвяні коробочки, а ми з вами - відчуття спільно зробленої корисної справи 🤗 В цьому дроні на фронт полетить часточка кожного з вас. Дуже вдячна вам за це. І за те, що ви так відгукнулися на мій перший розіграш - це дуже надихає. Люблю вас всіх і обіймаю 🤗

Шістнадцятий дрон готовий до зльоту завдяки вашим щедрим донатам 🥳

Нагадаю, що сьогодні останній день розіграшу смачнезних різдвяних боксів. Ми вже майже назбирали на новий дрон 😊

Філіп Дік продовжує розважати 😂

«Затьмарення»

Видавництво НК Богдан видадуть «Дитину Розмарі» українською!

Я особисто сильно чекав, коли це станеться. Фільм мені дуже зайшов і я б із задоволенням порівняв його з оригіналом + хочу мати в бібліотеці більше жахів українською (тим паче таких класичних) 🤗