Asian Tigers

🇰🇷⚡️🇰🇵Північна Корея продовжує серію провокацій, зокрема підірвавши дороги, що з'єднують Північ і Південь, які до речі побудували в свій час за кошт Півдня.

Але ця серія провокацій є лише ланцюжком в серії більш глобальної зміни політики КНДР, яка була зафіксована змінами до Конституції, які були прийняті на 14-му Верховному народному зібранні, якими було прокладено відхід Пхеньяна від принципу воз'єднання, який був проголошений у Декларації 15 червня, підписаної у 2000-му році, на користь остаточного "розмежування двох держав".

Таким чином можна сказати, що КНДР остаточно ховає Декларацію 15 червня, а Ким Чен Ин має намір ще більше консолідувати свою владу і заморозити режим, лякаючи "нападом Півдня".

Навряд нас чекає "напад КНДР на Південь", принаймні тоді б не було сенсу підрівати дороги, які навпаки мають сприяти нападу. Натомість режим все більше хоче зобразити "агрессором" Південь, а себе - "оточеною фортецею", забувши про будь-які ідеї воз'єднання, а саму ідею виставити як "агресивні плани Сеула". Але все це небезпечно, оскільки буде супроводжуватись подальшою ескалацією, обстрілами та провокаціями.

Це все відбувається паралельно з посиленням співпраці між Пхеньяном і Москвою. І це було передбачувано.

Показовою в цьому плані є заява речниці МЗС РФ Марії Захарової, яка де-факто стала рупором Пхеньяна, закликавши Сеул "відмовитись від своїх офіційних зобов'язань щодо воз'єднання", оскільки "нав'язування псевдо-ліберальних цінностей і розширення так званих свобод становить небезпеку для самих громадян Південної Кореї".

Таким чином Росія продемонструвала, що планує підтримати нову політику Пхеньяна по відмові від Декларації 15 червня і переходу до нового підходу "двох держав", одна з яких, звісно Південна Корея, буде зображуватись "експансіоністським утворенням на побігеньках США".

Така зміна позицій Пхеньяна не дивна, адже раніше він змушений був спиратись на Пекін, який проводив більш обережну (хоча все ще агресивну) політику стосовно Сеула, з яким в нього тісні економічні зв'язки. Натомість розширення співпраці з РФ дає сподівання Пхеньяну, що він може бути більш гнучким у своїй політиці і вести себе більш нахабно і агресивно, як власне і його новий патрон. Посилення протистояння Пекіна з Вашингтоном, в купі з посиленням авторитаризму і культу особистості в самому Китаї, також дають сподівання, що Пекін не буде сильно втручатись, щоб "поставити на місце" свого сателіта, який стає все більш агресивним і непередбачуваним.

Розширення так званої "співпраці" між Пхеньяном та Москвою вже дає негативні наслідки, ще більше дестабілізуючи азійський регіон. Це доволі іронічно в світлі марень деяких у Вашингтоні, що питання Європи, України і Росії варто було б відкласти у довгу шухляду, щоб "зосередитись на Індо-Тихоокеанському регіоні". І ось відповідь з Індо-Тихоокеанського регіону. І це тільки початок.

🇯🇵 За повідомленнями ЗМІ новий лідер ЛДП Шигеру Ішіба планує призначити Такеші Івая міністром зовнішніх справ, а Гена Накатані міністром оборони.

Обидва в минулому вже займали посади міністрів оборони і вважаються «яструбами» у зовнішній політиці, виступаючи за мілітаризацію і займаючи доволі анти-китайські позиції. Накатані входить в міжнародну анти-китайську групу Inter-Parliamentary Alliance on China, а Івая учасник правої мілітаристської групи «Ніппон Каїгі».

Схоже кабінет Ішіби буде найбільш про-мілітаристським і анти-китайським кабінетом з часів закінчення Другої світової війни.

​​🇯🇵 «Вічний аутсайдер», який вже пʼять разів невдало балотувався на посаду лідера, Шігеру Ішіба виграв другий тур і нарешті досяг свого.

Дуже нестандартний пан зі складними відносинами з істеблішментом партії. Це буде цікаво

​​🇯🇵Перший раунд голосування за посаду лідера ЛДП приніс досить несподівані результати, адже у фінал вйшли Санае Такаїчі та Шигеру Ішіба.

І якщо Ішіба тут доволі очікувано, перше місце Санае Такаїчі дійсно вражає. Колишня протеже Шиндзо Абе здавалося втратила спочатку вагу у фракції, а потім і сама фракція розпалася, погрузнувши у скандалах і відсутності лідерства.

Однак Такаїчі зуміла отримати підтримку одного з головних "кінгмейкерів" партії - ветерана Таро Асо, який публічно підтримував "свого" колегу по фракції Таро Коно, а на справі зробив все для перемоги Такаїчі. Таро Асо по-перше давно плекає ідею зробити жінку прем'єр-міністром (при цьому він напевно найастіше з усіх потрапляє в сексистські скандали), а по-друге напевно сподівається посилити свій вплив за допомогою Такаїчі.

Як би там не було, у другий тур вийшли напевно найбільш "праві" кандидати з усіх присутніх - обидва виступають за повістку мілітарізації, займають анти-китайські позиції і навіть не проти розміщення в Японії ядерної зброї.

🇯🇵Колишній премʼєр-міністр Йошихіко Нода був обраний новим лідером головної опозиційної партії Японії - Конституційно-демократичної партії, замість Кенти Ідзумі.

Нинішній лідер Ідзуми, представник «молодого покоління» набрав лише 50 голосів і не вийшов у другий раунд, де змагались колишній лідер партії Юкіо Едано, який висувався на «прогресивній платформі» та Нода, який представив більш помірковану та консервативну платформу.

Нода обіцяв зберегти американо-японський військовій альянс та «рішучу відповідь» Китаю та КНДР, в той час як Едано наголошував на «дипломатії». Також Нода обіцяв продовжити політику національної безпеки та політику в сфері відновлення роботи ядерних реакторів діючої влади, натомість припинити альянс КДП з комуністами.

Таким чином Нода буде намагатись «виграти серця» консервативних виборців, що розчарувалися в ЛДП.

Але в цілому варто сказати, що «стара гвардія» взяла реванш у КДП і усунула від влади Ідзумі, який обіцяв «оновлення партії», але схоже так цього і не досяг.

🇯🇵 Кумедне

Колишній премʼєр-міністр Джунічіро Коїдзумі, батько кандидата (найбільш популярного за опитуваннями) на посаду лідера ЛДП Шінджіро Коїдзумі, не підтримав амбіції свого сина і заявив, що «йому краще не бути премʼєр-міністром».

На думку Коїдзумі-старшого 43-річний Шінджіро занадто молодий для посади і не має думати про премʼєрство поки йому хоча б не виповниться 50 років 🤷‍♂️

🇹🇼Колишній мер Тайбею і лідер третьої найбільшої політичної сили "Народна партія" Ко Вень Чже був затриманий і заарештований за рішенням Верховного суду Тайваня.

В понеділок прокуратура намагалася взяти Ко під варту, але він був випущений судом без застави. Однак прокуратурою була подана апеляція, яка була задоволена і Верховний суд взяв колишнього мера, який підозрюється у вчиненні корупційних дій, під варту "без можливості зв'язку із зовнішнім світом" (т.зв. incommunicado). Таким чином, правохоронні органи мають право тримати Ко під арештом до чотирьох місяців, проте Ко має право оскаржити це рішення.

Ко підозрюють в участі у корупційних схемах під час забудови Тайбею. Подробиці справи я раніше описував.

🇯🇵🇨🇳Туманне майбутнє японо-китайських відносин

Візит кросс-партійної групи японських законодавців на чолі з ветераном ЛДП Тошихіро Нікаї висвітлює проблеми майбутнього у двосторонніх відносинах між Токіо і Пекіном.

Парламентська делегація на чолі з Нікаї прибула в Пекін вперше за останні 5 років, де Нікаї зустрінеться з головою Постійного комітету Всекитайського народного зібрання Чжао Лецзи.

Колишній генеральний секретар ЛДП Тошихіро Нікаї вважається одним з ключових осіб, що має сталі та дружні зв'язки з китайськими елітами і часто виступає як головний переговірник між країнами.

85-річний Нікаї вважає себе послідовником колишнього прем'єр-міністра Японії Какуеї Танаки, який був головою японського уряду 1972-1974 роки. Він був головним ідеологом нормалізації відносин з Китаєм, встановив дипломатичні відносини з КНР і проводив політику налагодження відносин.

Після смерті Танаки, саме Нікаї був лідером "про-китайських" сил в Японії і має сталі і дружні зв'язки з китайським істеблішментом.

Проте Нікаї вже оголосив, що йде з політики і не буде балотуватись в парламент на наступних виборах, а його "про-китайського" наступника поки не видно.

В МЗС Японії джерела кажуть, що наступне покоління японських політиків не зацікавлено налагоджувати зв'язки з китайськими елітами і більше зосереджені на відносинах з Тайванем, ніж Китаєм, тому з відходом Нікаї цей канал комунікації буде втрачено, що турбує центральний уряд на фоні загострення двосторонніх відносин.

Проте з боку Пекіна йде зустрічний рух, адже з посиленням влади Сі Цзінпіня, сам Китай перекриває прямі канали діалогу з лідером Китаю. У 2023 році лідер помірковано "про-китайської партії" і коаліційного партнера ЛДП "Комейто" Нацуо Ямагучі відвідав Китай, проте йому не дозволили зустрітися з Сі Цзінпінем.

Під час візиту "делегації Нікаї" увага прикута до того, чи зустрінеться Нікаї з Сі, але схоже такої зустрічі знову не буде.

Таким чином Китай посилює авторитет Сі Цзінпіня і збільшує бар'єри для зустрічі з китайським лідером.

🇹🇼 Колись перспективний політик, котрий як вбачалось здатен створити "третю силу" на Тайвані, схоже остаточно погруз в корупційному скандалі і можливо буде навіть засуджений.

В рамках розслідування корупційної справи, пов'язаною із забудовою Тайбею в часи, коли лідер Народної партії Ко Вень Чже був мером столиці, в помешканні колишьного мера і колишнього кандидата в президенти були проведені обшуки. Також обшуки були проведені в штаб-квартирі Народної партії.

В рамках цієї справи вже затримано трьох фігурантів, які знаходяться під арештом - депутат муніціпальної ради від Гоміньдана Інь Сяо Вей, будівельний магнат і власник фірми Core Pacific Group Шень Чень Джин та помічник Іня Ву Шунь Мінь.

Скоріше за все найближчими днями Ко Вень Чже буде викликаний на допит.

Раніше колишнього першого заступника Ко - Понга Чень Шеня було викликано на допит і після нього заборонено покидати країну.

За даними слідства, Шень Чень Джин створив фірму Core Pacific Group спеціально для лобіювання своїх проектів в столиці і витратив 1,25 мільйонів доларів на підкуп міських чиновників. Депутата Інь Сяо Вея, який виступав у ролі посередника, було затримано, коли він намагався покинути країну.

За даними слідства у лютому 2022 року Інь організував зустріч між Шенем та заступником мера Понгом. Після цього Шень отримав дозволи на велике рзширення (840% від початкової площі) свого будівництва, а жовтні 2022 року Шень сплатив Іню 45 мільйонів долларів, що розціянюється як хабар за його послуги.

🇯🇵Вибори лідера партії мають відбутися не тільки в правлячій ЛДП, а і в головній опозиційній партії - Конституційно демократичній партії (КДП).

І тут ситуація майже прямо протилежна - лідер КДП "нового покоління" Кента Ідзумі має захистити своє лідерство проти партійних старожил.

Кента Ідзумі, молодий (звісно по японським міркам) політик обирався лідером на платформі "оновлення та реформ", те що в ЛДП зараз уособлють Кобаяші та Коїдзумі.

Ідзумі провів ряд реформ як внутріпартійних, так й іміджових. На британський манер створив інститут "тіньового кабінету", а на публіку спробував створити імідж більш поміркованої партії.

Він лишив ряд "прогресивних ідей" в якості платформи, зокрема "зелену політику" та ліберальний підхід в соціальних питаннях, проте намагається перевести партію на більш "яструбинні" рамки в питаннях безпеки, підтримуючи конфронтаційний підхід до Китая та РФ, підтримку України, переозброєння, збільшення витрат на оборону і навіть створивши всередині партії "Лігу підтримки Сил самоборони", що викликає невдоволення "прогресивного крила партії", які традиційно стоять на пацифістській платформі. Також Ідзумі пом'якшив підхід до ядерної енергетики і підтримав повторні запуски зупинених АЕС, що теж бентежить "прогресивне крило" та ветеранів, які на протидії "ядерці" будували свої кар'єри.

Не дивлячись на ряд успіхів на проміжних виборах на фоні скандалів ЛДП, великого ентузіазму КДП у виборця не викликає і її рейтинги не летять догори. Лишається проблемним питанням і його електоральна співпраця з Комуністичною партією, яка має негативне сприйняття у більшості виборців. Дехто вважає, що така співпраця більше відбирає, ніж додає. Ідзумі пообіцяв, що в разі якщо КДП формуватиме уряд, в ньому не буде комуністів, проте електоральний пакт, який був укладений його попередником, розірвати відмовився.

Відсутність "прориву", який обіцяв "лідер нової ери", створює перспективу для партійних старожил перехопити кермо і вони вже намагаються це зробити. Зокрема досвідченний колишній лідер партії Юкіо Едано вже оголосив, що балотуватиметься на посаду лідера. Едано пішов у відставку після розгромної поразки на виборах 2021 року (тоді був укладений пакт з комуністами), взявши на себе відповідальність за провал. Чомусь автор електорального провалу і найбільш критикованого рішення (пакт з комуністами) вважає, що краще керуватиме партією.

Іншим конкурентом Ідзумі стане колишній прем'єр (2011-2012) Йошихіко Нода, урядування якого було провальним і скандальним.

Можливо до гонки доєднаються Джанья Огава, Кенджі Еда і Суміо Мабучі.

Не дивлячись на те, що конкуренти Ідзумі є провальними і непопулярними кандидатами, проблема в тому, що за ними стоять партійні фракції.

Найбільша фракція ветерана Шоїчі Кондо придивляється до підтримки Ендо. Група іншого ваговика Казухіко Шигетоку скоріше за все підтримає Ноду.

Минулого разу Ідзумі переміг спираючись на підтримку впливого ветерана Ічіро Огави, проте альянс Ідзумі та Огави розпався майже одразу і сам Огава вже публічно закликає замінити Ідзумі.

Таким чином Ідзумі буде захищати своє крісло проти партійних важковаговиків, які схоже об'єдналися, щоб змістити Ідзумі навіть, якщо на його місце доведеться поставити якогось старого і непопулярного невдаху. Ідзумі доведеться об'єднати навколо своєї невеликої фракції позафракційнийх і незалежних депутатів, щоб зберегти місце. На його користь грає непоулярність його опонентів, проти нього - політична машина.

🇯🇵Колишній міністр економічної безпеки Такаюкі Кобаяші став першим офіційним кандидатом на посаду лідера ЛДП, отримавши підтримку необхідної мінімальної кількості депутатів.

Кобаяші 49 років, але по міркам японської політики він вважається молодим політиком і показово, що він заручився підтримкою передусім молодого крила ЛДП і в перших своїх заявах позиціонує себе як "кандидата змін і нової ери".

Кобаяші до цього розглядався радше як бюрократ і технократ, а не як політик, маючи гарвардську освіту і працюючи на різних рівнях уряду, особливо не потрапляючи в об'єктив камер. При цьому він ніколи не займав жодних посад в партійній струткурі, що виглядає як його слабкість, адже він не має широкої підтримки партійного істеблішмента і партократів.

Однак це може стати і його перевагою, адже вдало лягає на його імідж "нової людини", не пов'язаною з минулими провалами. Він доволі швидко "увійшов у гру" і намагається консолідувати навколо себе партійну молодь і як бачимо поки успішно. При цьому він може розраховувати на співпрацю з деякими "тертими вовками", зокрема з колишніми генеральними секретарями партії Акірою Амарі та Тошихіро Нікаї, а також спробувати зібрати уламки фракції Абе, зокрема частина депутатів колишньої фракції Абе були присутні, коли він оголосив про свої наміри.

Дві найбільші партійні групи - група Таро Асо та група Тошиміцу Мотегі все ще лишаються головними "босами" японської політики і Кобаяші буде важко щось зробити, не отримавши їхньої підтримки, а в них є свої кандидати. Проте викликає сумніви, що їхні кандидати, той же Таро Коно чи сам Тошиміцу Мотегі, зможуть підняти сильно просівші рейтинги ЛДП. В таких умовах не дивно, що "партійні важковаговики" придивляються до різних варіантів і спроби Асо "залицятись" до Йоко Камікави лише це підтверджує.

Кобаяші зі свого боку зробив дуже сильній і швидкий хід, зайнявши нішу "кандидата змін" і консолюдіючи навколо себе партійну молодь. Це дуже сильно має хвилювати Шинджиро Коїдзумі. Довгий час саме Коїдзумі займав вказану нішу і вважався "кандидатом омолодження і змін". Але він знову поводить себе невпевнено, довго думає чи буде він балотуватись, таким чином втрчаючи час. Невнятні кампанії Кодзумі, його довгі зникнення з поля зору (останні роки він сидів в тіні) можуть поховати амбіції Коїдзумі і навести на думку, що він вже "пересидів в молодих та перспективних", а на це поле увірвався Кобаяші. Коїдзумі має переваги перед Кобаяші - Шинджиро популярний серед населення, по-суті ділячи перше місце по популярності з Шигеру Ішібою. Кобаяші мало відомий широкій публіці, проте він може взяти своє агресивною кампанією та сміливістю - тим, чого ніколи не вистачало Коїдзумі.

Кампанія тільки почалася і поки шанси Кобаяші виглядають примарно, проте він починає вдало, а ЛДП знаходиться в дуже поганих кондиціях, напевно найгірших з початку 90-х років. В таких умовах і у Кобаяші може відшукати свій шанс.

🇯🇵Прем'єр-міністр Японії і лідер правлячої Ліберально-демократичної партії Фуміо Кішіда оголосив, що не буде балотуватись на посаду лідера партії в кінці вересня і покине посаду прем'єр-міністра після обрання нового лідера.

Кабінет Кішіди протягом строку своїх повноважень переслідували скандали, останнім з яких була справа про незаконне фінансування партійних фракцій. Не дивлячись на усі спроби Кішіди реформувати партійну структуру, це не відновило до нього довіри і рейтинг підтримки кабінету впав до найнижчих позначок в історії, опустившись до 20% підтримки. Це змусило партійних лідерів вмовити Кішіду відійти.

Список ймовірних претендентів на посаду лідера не відрізняється оригінальністю і там будуть усі знайомі прзвіища.

Шигеру Ішіба - найбільш популярний поки кандидат, колишній міністр оборони. Він постійний учасник перегонів за крісло лідера, але він не користується підтримкою найбільших фракцій партії і вважається істеблішментом "аутсайдером". Він добре впізнаваний публікою і має непоганий рейтинг, проте його слабке місце відсутність підтримки партійного істеблішменту, що може завадити йому виграти перегони.

Генеральний секретар партії Тошиміцу Мотегі - лідер другої найбільшої фракції, має солідну підтримку в партії. Проте має низькій рейтинг і не дуже популярний серед населення. Також є головним конкурентом найбільшої фракції партії, якою керує Таро Асо. Таро Асо докладе зусиль, щоб не допустити обрання свого головного конкурента лідером фракції.

Міністр цифровізації Таро Коно - колись один з найбільш популярних політиків, при цьому має за спиною підтримку найбільшої фракції Асо. Проте його робота міністром цифровізації, власне провали ряду проектів типу "Мій ID номер" сильно підкосили рейтинги Коно. Якщо ЛДП хоче "перезавантажити" партію, то Коно не найкращий варіант, бо асоціюється з усіма провалами кабінету Кішіди.

Міністр з питань економічної безпеки Санае Такаїчі - колись дуже впливова особа, оскільки була протеже самого Шіндзо Абе, який бачив її своєю наступницею в лідерах партії. Однак з тих часів все змінилося. Шіндзо Абе загинув і вона втратила увесь свій вплив. Ще гірше, що колись найбільша фракція Абе розвалилася, втративши лідера і отримавши чутливі удари від корупційних скандалів. Такаїчі більше не може розраховувати на підтримку неіснуючої фракції і Шіндзо Абе, тому торувати свій шлях у лідери їй доведеться домовляючись з фракціями Асо і Мотегі, а також намагаючись зібрати уламки старих фракцій.

Колишній міністр з охорони навколишнього середовища Шинджиро Коїдзумі - молодий популярний політик, який не входить в жодну фракцію. При цьому входить до впливової політичної родини, адже є сином колишнього прем'єра Юнічіро Коїдзумі, а в Японії це все досі важливо. Якщо ідея "перезавантажити" партію, то Коїдзумі найбільш логічний варіант, адже не пов'язаний з фракціями і їхніми лідерами, не пов'язаний з кабінетом Кішіди і не був учасников жодного скандалу останніх років. Однак, як і у випадку з Ішібою, партійний істеблішмент з недовірою дивиться на незалежного депутата, який "собі на умі".

Міністр закордонних справ Йоко Камікава - довгий час малознайома широкій публіці, Камікава набрала бали і популярності на посаді міністра закордонних справ. Сплеск її популярності змусив Таро Асо, який приклав руку до піднесення її рейтингів своїми сексистськими коментарями, розглядати варіант підтримки Камікави, яку ще нещодавно ображав. Тому Камікава може бути темною конячкою цих перегонів, якщо її альянс з Асо буде створено. Її слабке місце, це те що вона належить до фракції Кішіди і працює в його уряді, а тому продати ідею "перезавнтаження" буде важко.

Секретар Кабінету міністрів Йошимаса Хаяші - є найближчим соратником Кішіди і розглядається ним як його наступник. Власне це і робить його шанси незначними - він занадто близький до Кішіди і занадто асоціюється з ним.

Найближчим часом можуть додатися інші претенденти, зокрема Кацунобу Като та Такаюкі Кабаяші, але поки їхні шанси виглядають примарно. Втім, оскільки наступний лідер буде результатом складного компромісу, то результат може бути несподіваний

🇰🇷Олімпіада в Парижі дарує нам колоритних персонажів, особливо відмітилися стрільба .

І якщо в чоловічій стрільбі зіркою став турок Юсуф Декеч, то в жіночій публіку підкорила кореянка Кім Йечі.

Як і Юсуф, Кім вибрала срібло (золото взяла інша кореянка О Йечін), проте зампамʼяталась своїм виглядом та поведінкою.

Журнал Glamour назвав кореянку «the biggest badass of the Paris Olympics», а GQ сказав, що вона вийшла наче зі сторінок кіберпанка.

🇯🇵🇵🇭Японія та Філіппіни підписали історичний військовий пакт.

Угода була підписана міністром оборони Філіппін Гільберто Теодоро і міністром закордонних справ Японії Йоко Камікавою в присутності президента Філіппін Фердінанда Маркоса.

Згідно нової угоди, сторони дозволять арміям один одної перебувати на території країн та проводити спільні військові навчання, в тому числі навчання з військовими стрільбами в Південно-Китайському морі, де Філіппіни зазнають протиправного тиску з боку Китаю. Також угода полегшить Японії процедури озброєння свого союзника.

Зближення та військова співпраця між Японією та Філіппінами направлена на стримування все більш агресивного Китаю.

Це перша подібна угода, яку Японія уклала з країною Азії. Подібні угоди раніше Токіо уклало з Австралією та Великою Британією.

🇰🇷🇺🇦⚡️🇰🇵🇷🇺Росія підвищує ставки, намагаючись дестабілізувати Індо-Тихоокеанський регіон.

Двостороння угода між Московю і Пхеньяном вносить дисбаланс в складну архітектуру Індо-Тихоокеанського регіону. Зокрема сторони погодились про військову співпрацю і невідкладну допомогу "в разі нападу один на одного", що посилає чіткий сигнал передусім Південній Кореї та Японії, що в разі конфлікту між цими країнами і КНДР, Росія буде допомагати Пхеньяну.

Це вже обурило Сеул, який повідомив, що готує належну відповідь і зазначив, що може навіть переглянути свою позицію щодо не постачання зброї Україні. До того ж представник корейського уряду повідомив, що вже було розширено межі експортного контролю щодо поставок товарів в РФ - за словами радника президента з питань національної безпеки Чан Хо Джина до заборони було додані ще 243 позиції до існуючих 1402-х.

Цікаво, що інший "слон у кімнаті" Китай намагається мінімізувати негативні наслідки події, що відбулася. Так паралельно з візитом Путіна в Пхеньян, в Сеулі з візитом перебувала киитайська делегація, в тому числі перші заступники міністра закордонних справ та міністра оборони КНР. Таким чином Пекін намагався продемонструвати, що не має відношення до того, що відбувалася на Півночі корейського півострова., але складно віриться, що якби Пекін "сильно не захотів", щоб це відбулося, і Кім, і Путін наважилися б на такий крок.

В часи Холодної війни КНДР вже використовувала тактику коливання між Пекіном та Москвою, що часто дратувало Пекін. Після розвалу СРСР Пекін міг розраховувати, що він лишиться єдиним покровителем одіозного режиму і власне завдяки допомозі з Пекіну багато в чому режим Кімів втримався. Але у Пхеньяна більш складний погляд на Пекін, оскільки там часто дратуються, що Китай використовує КНДР в своїх цілях для шантажу Заходу і Південної Кореї з Японією, але може йти на певні домовленності за рахунок інтересів Пхеньяна (як було з введеням санкцій у 2017 році). Тому КНДР давно хотів повернутися до більш "багатовекторної політики".

В той же час Китай опиняється теж на цікавому шпагаті.

З однієї сторони він не може допустити, щоб Росія програла війну, а оскільки сам лізти в перші ряди не збирається, побоючись санкцій й інших відповідей від США та ЄС, КНДР лишається одним з небагатьох варіантів, як допомогти РФ через треті руки. Безумовно усі військові поставки з Пхеньяну були погодженні з Пекіном.

З іншої сторони, це дозволяє Пхеньяну ставати більш самостійним і повертатись до "багатовекторності" часів Холодної війни, вже не стільки дослухаючись до порад "старшого брата", а отже це зменшує важелі впливу Пекіна на Пхеньян і робить ситуацію в регіоні більш непередбачуваною. Безумовно Пекін хотів би лишати контроль за "нарощуванням ескалації", але вона все більше стає неконтрольованою.

Ускладення відносин в даному регіоні не сулить нічого доброго і радше збільшує вірогідність виходу ситуації з-під контролю.

Поки у Вашингтоні роздумували, що таке "ескалація" і вираховували де їхні "національні інтереси", Росія залізла на задній двір США і ще більше дестабілізувала світовий порядок.

Україна ж має інтенсифікувати свої відносини з Південною Кореєю, Японією та Філіппінами, оскільки світ "звужується" і в нас стає все більше спільних небезпек.

​​🇰🇷🇩🇰 Смішне

Данія відкликає з ринку три види корейського рамену виробництва компанії Samyang через те, що вони… занадто гострі.

Ветеринарна та харчова адміністрація Данії вважає, що «продукт може отруїти споживачів».

Корейська кампанія стверджує, що постачає свою продукцію на світові ринки, але з таким зустрічається вперше.

Вже і меми з цього приводу пішли

🇪🇺⚡️🇨🇳 Сьогодні Єврокомосія має повідомити автовиробників, що вона тимчасово застосує додаткові мита щодо імпорту китайських електромобілів в розмірі до 25%.

Цьому передувало напружене протистояння всередині блоку, коли Німеччина лобіювала проти цього кроку, намагаючись, як вважають в Берліні, уникнути "торгівельних війн з Китаєм". Натомість Франція лобіювала за введення мит, які мають допомогти автомобільному сектору Європи.

Зрозумівши, що вони не зможуть понвістю уникнути введення мит, Німеччина в останні дні зосередилась на тому, щоб пролобіювати якомога низькі ставки. Також очікується, що на наступному тижні міністр економіки Німеччини Роберт Хабек здійснить візит в Пекін, щоб "мінімізувати втрати". Китай вже погрожує мірами у відповідь у сільскогоподарській сфері та у сфері авіації.

​​🇨🇿🇹🇼Чехія продовжує поглиблювати відносини з Тайванем.

Вслід за візитом чеської делегації на чолі з віце-президентом сенату Іржі Драгошем на Тайвань, МЗС Чеської республіки повідомило, що відкриває в Тайбеї чеський культурний центр, який буде сприяти культурним обмінам між країнами.

Цікаво, що Чехія має подібні центри 25 країнах, однак не має такого у Китаї. Таким чином чеський культурний центр буде працювати в Тайвані, але в Китаї подібного центру не буде.

🇨🇦 ⚡️🇨🇳🇮🇳В Канаді продовжуються скандали у зв 'язку з втручанням у вибори іноземних держав.

Незалежна комісія з розслідування іноземного втручання, яку очолює суддя Жан-Марі Хог оприлюднила відредагований звіт розслідування комісії, з якого слідує, що деякі депутати кандаського парламенту допомогали іноземним державам та їхнім спецслужбам втручатись у вибори і співпрацювали з ними. Це викликало політичний скандал і широке обурення. Мова йде, наскільки зрозуміло, про втручання з боку Китаю та Індії. Однак імена депутатів, підозрюваних у державній зраді, не були оприлюднені.

"Квебекський блок" пропонує розширити повноваження комісії Хог, щоб вона почала розслідувати діяльність неназваних депутатів. Основні партії та уряд Канади вже погодились з пропозицією "Блоку" та найближчим часом подання про розширення повноважень комісії скоріше за все буде проголосовано.

Однак опозиційна Консервативна партія вимагає оприлюднити прізвища депутатів, які брали участь у спецопераціях іноземних спецслужб, однак поки цього зроблено не буде - вказана інформація лишається засекреченою. Тому консерватори відмовляються ознайомлюватись з секретною частиною звіту, наголошуючи, що тоді їм доведеться підписати зобов'язання про нерозголошення, а вони вимагають назвати прізвища і не згодні з рішенням щодо їх не оприлюднення.

Лідер Нової демократичної партії Джагміт Сінгх, який зараз знаходиться в процесі ознайомлення з повною версією звіту, заявив, що він не буде чекати вказівок від уряду чи спеуслужб і обіцяє одразу виключити тих депутатів, які допомагали іноземним державам втручатись у вибори, якщо їхні прізвища фігуруватимуть у звіті.

Очікується, що фінальна версія звіту комісії Хог з рекомендаціями щодо протидії іноземному втручанню буде оприлюднена в кінці грудня.

​​🇮🇳 Ну і декілька слів напевно потрібно сказати про головну опозиційну партію - Індійський національний конгрес (ІНК).

Не дивлячись на те, що альянс "ІНДІЯ", який очолює ІНК, зараз радіє, сказати, що ІНК, яка колись тотально домінувала в індійській політиці, відродилась - важко. ІНК - бліда тінь минулого. Наприклад станом на зараз вони здобули 99 місць, це більше ніж минулого разу, проте їхні союзники, які градуються від правоцентристських партій, партій християнських і мусульманських меншин та етнічних регіональних партій до Комуністичних та соціалістичних партій отримали 134 місця. БДП в свою чергу не набрала більшості, але має більше голосів ніж їхні союзники разом узяті, а в ІНК ситуація прямо протилежна. Тому важко казати про "велике відродження ІНК".

Ми вже казали, що БДП не сприймається на Півдні, серед етнічних і релігійних меншин і почала навіть втрачати у "Поясі хінді" на Півночі. Проте ІНК не стає там повністю своєю.

На Півдні вона так само часто сприймається як партія хінді, хай навіть більш поміркована і толерантна, тому тут володарюють регіональні партії. Етнічні та релігійні меншини так само мають довгу історію таких самих утисків від ІНК, і те, що лідером партії є Рахул Ганді - правнук колишнього прем'єр-міністра Джавахарлала Неру, унук колишнього прем'єра Індіри Ганді і син колишнього прем'єра Раджива Ганді - не сприяє зміні іміджу ІНК.

Фактор Рахула Ганді грає і в "Поясі хінді", де менш заможні громадяни сприймають ІНК і Рахула як представника еліт, на відміну від того ж Моді. Рахул Ганді син елітарного сімейства, до того ж наполовину італієць (його мати Соня Ганді, уроджена Антонія Маїно народилась в Італії, вчилась у Британії, де і зустріла свого чоловіка Раджива), на відміну від Моді, який син мілкого бізнесмена, що торгував чаєм, не виглядає як близький і зрозумілий для тих же нижчих каст "Поясу хінді", які побоюються "хіндутви" і соціально-політичної нерівності, що несе собою найбільш екстремальні версії індуїзму.

Отже, хоч Нарендра Моді та БДП мають свої проблеми, ІНК має їх не менше і досі страждає від несприйняття дуже широкими колами суспільства. І поки "сімейство Ганді" не покине керувати партією, ІНК не може реформуватись і завоювати довіру більш широких верств населення.