Asian Tigers

​​🇰🇷 Марія Антуанетта по-корейськи: як одна жінка може стати причиною масштабних геополітичних змін

Президент Юн Сок Йоль має дуже правильні зовнішньополітичні інстинкти. Він зміцнив відносини з США і налагодив складні відносини з Японією, проводив жорстку лінію проти КНДР та Китаю, допомагав в міру можливості Україні. Однак усі ці здобутки постали перед загрозою нівеляції і причиною цьому: Кім Кеон Хі - дружина президента.

Варто згадати, що Юн колишній прокурор і виграв президентські вибори на анти-коррупційній платформі, обіцяючи притягнути корумповані еліти до відповідальності. Він колись посадив до вʼязниці президента Пак Кин Хе та ледь не посадив Мун Чже Іна. Тому його образ був побудований навколо ідеї безкомпромісного борця з корупцією.

Однак під час його президентства цей образ був швидко знищений його дружиною. Дійсно симпатична Кім проводила показово люксове життя, що не корелювалося з образом борців з корупцією.

Потім почалися скандали.

Вже на першому році Кім зловили на брехні, що вона викладає в Бізнес школі Нью-Йоркського університету.

Потім почався скандал із плагіатом, який виявили в її докторській дисертації, яку вона захистили Кукмінському університеті. Не дивлячись на те, що університет намагався її захистити, незалежна група професорів оприлюднила свої висновки, підтвердивши плагіат в роботах Кім.

У 2022 році ЗМІ було оприлюднено «бомбове» відео. На ньому пастор Чой подарував Кім сумочку Dior за 2500 долларів.

При цьому після скандалу як Юн, так і Кім вибачатись відмовились. Ситуація накалилась до того, що власна партія Юна почала вимагати від президента вибачень перед корейським народом. Лідер партії Хан Дон Хун змушений був публічно звертатись до Юна і вимагати вибачень. Юн таки вибачився, але занадто пізно.

Потім гірше. Кім та її мати провели ряд сумнівних махінацій на біржі, які допомогли їм заробити великі гроші, які можуть бути протизаконні згідно корейським законодавством «як біржові маніпуляції з інсайдерською інформацією».

І ще один скандал, коли виявилось, що Кім платила гроші політичному консультанту Мюн Тай Куну, який зараз знаходиться під слідством за «маніпуляцію з соціальними опитуваннями на користь президента».

В Південній Кореї Кім вже отримала прізвисько Марія Антуанетта. І основним лейтмотивом того, що відбулося (це секрет схоже тільки для багатьох в Україні) є те, що опозиція, яка має більшість в парламенті (і отримала її не завдяки директивам з КНДР, а завдяки скандалам дружини президента) приймала резолюції щодо створення спеціальних прокурорських груп, які б розслідували діяльність Кім. І саме, щоб захистити її, Юн пішов на цю авантюру з веденням військового стану.

Опозиційна Демократична партія ворожа до Японії, лояльна до Китаю, миролюбна до КНДР і більш стримана до США. І коли (мова вже не про якщо) вони отримають усю повноту влади, геополітична ситуація в Азії зміниться і виною цьому бажання однієї жінки вести розкішне життя і не зважати на думку свого народу.

🇰🇷Центральна прокуратура Сеула створила спеціальний підрозділ на чолі з прокурором Лі Чен Гу, який буде вести розслідування проти президента, міністра оборони та голови генштабу, які підозрюються у державній зраді.

Колишньому міністру оборони Кім Йон Хьюну, який вчора пішов у відставку, вже заборонили покидати країну у звʼязку з тим, що він знаходиться під слідством.

​​🇰🇷72,9% південних корейців підтримують оголошення імпічменту президенту Юну або бажають, щоб він сам пішов з посади 🤷‍♂️

​​🇰🇷Депресія і самотність може мати складні наслідки. Звертайтесь по допомогу при перших ознаках бажання оголосити військовий стан 😃

​​🇰🇷 Чому треба обережніше із Соджу 😂

🇰🇷Міністр оборони Кім Йон Хьюн подав у відставку після провалу із веденням воєнного стану

🇰🇷У Юна рейтинг в районі 20% і в кращі часи був, немає підтримки власної партії, немає підтримки зовнішньополітичних союзників і солдати не готові стріляти в людей заради того, щоб не розслідували корупцію його дружини, останній воєнний стан був у 80-ті і країна вже декілька десятків років стабільна демократія.

Як в біса в такій ситуації можна було піти на державний переворот? Неймовірно 🤦‍♂️

​​🇰🇷Все

Недолугий переворот остаточно провалився 🤷‍♂️

🇰🇷🇺🇸 Держдеп США закликав президента Юна виконати резолюцію парламенту і скасувати військовий стан.

​​🇰🇷Схоже безумна авантюра Юна провалилася. Наслідком може бути його імпічмент та те, що праві сили на роки втратять владу

​​🇰🇷Депутати зуміли дістатись сесійної зали і проголосувати проти військового стану

🇰🇷Депутати парламенту намагаються потрапити в будівлю, але вони заблоковані військовими.

Хаотична штовханина біля парламенту

🇰🇷Військові беруть під контроль будівлю парламенту

​​🇰🇷 На вулицях Сеула зʼявилась військова техніка

🇰🇷Згідно наказу командуючого військовим станом Пак Ан Сю усі ЗМІ переходять під контроль держави, заборонені протести. Особи, які порушують розпорядження командуючого військовим станом, будуть заарештовані без ордеру суду.

🇰🇷Командувач військовим станом Пак Ан Сю оголосив про заборону політичної діяльності та політичних партій в країні

🇰🇷Парламент Південної Кореї заблоковано. Я так розумію військовими.

Yonhap повідомляє, що ініцатором військового стану був міністр оборони.

Голова генштабу Пак Ан Сю призначений командуючим військовим станом.

Принаймні схоже відповідь на питання чи підтримає армія дії Юна ми отримали.

🇰🇷Якщо без жартів, то схоже ми маємо справу зі спробою перевороту.

Президент Юн звинуватив парламент, де більшість має опозиція, в спробі паралічу державних органів, оскільки він намагається оголосити імпічмент 22 урядовцям та пркурорам, тиску на суддів і припиненні фіансування уряду.

Таким чином, на думку президента, це становить загрозу національній безпеці.

Однак схоже він не має навіть підтримки власної партії, оскільки лідер про-президентської партії "Сила народу" Хан Дон Хун заявив, що рішення оголсити військовий стан "помилкове" і обіцяв його заблокувати "разом з народом".

Тобто політична криза досягла свого апогею і перетворилась на конституційну кризу, де поки не ясно чи наважиться Юн застосувати силу проти парламенту і чи погодяться силові структури виконувати його накази.

​​🇰🇷Ніхто:

Президент Південної Кореї: оголошує військовий стан і звинувачує опозицію в анти-державній активності

​​🇯🇵 Журналісти сфотографували Таро Коно в стінах парламенту, коли він прибув занадто рано і нікого з колег не було.

Тепер фото Коно може використовуватись замість відомого мема з Пабло Ескабаром, який сумує в очікуванні чогось (хто не в курсі за цей мем, скину в коменти) 😃

🇰🇷Усі готуються до нової "ери Трампа" по-своєму.

Наприклад президент Південної Кореї почав...брати уроки гольфу, сподіваючись на так звану "гольф-дипломатію", які в свій час застосував нині покійний прем'єр-міністр Японії Шиндзо Абе. Абе і Трамп мали непогані відносини, в тому числі завдяки грі у гольф.

Сам Юн не великий шанувальник гольфу, адже він шанувальник бейсболу і в гольф не грав вже років 9, однак чого не зробиш заради країни 🏌️

🇯🇵Премʼєр-міністр Шигеру Ішіба під час голосування в парламенті про своє перепризначення на посаду заснув.

Схоже Ішіба-сан особливо не очікував якоїсь інтриги чи несподіванок 😃

🇯🇵Як і очікувалось, Шигеру Ішіба переобраний на посаду прем'єр-міністра, вигравши у другому турі простою більшістю голосів у лідера КДП Йошихікі Ноди, оскільки опозиційні "Кокумі Міншу-то" та "Ніппон Ішін но Каї" не голосували за жодного з кандидатів.

Однак Ішіба буде головою уряду меншості, тому це буде нестійкий уряд, який змушений буде спиратись на підтримку частини опозиції.

Підливає масла у вогонь те, що лідер "Кокумін Міншу-то" Юїчіро Тамакі, на "конструктивну позицію" якого сподівається Ішіба, і який ще пару днів тому здавався "героєм дня", потрапив у скандал, коли з'ясувалось, що він зрадив своїй дружині одразу після виборів.

Тамакі вже публічно вибачався зі сльозами на очах, але його доля як голови партії поки не зрозуміла, адже він раптом став доволі токсичним персонажем і можливо його вирішать змінити. Sic transit gloria mundi 🤷‍♂️

🇯🇵Лідер "Кокумін Міншу-то" Юїчіро Тамакі виклав відео на YouTube, в якому відповів на усі важливі питання, які хвилюють політичних оглядачів.

Чи увійдуть "демократи-народники" в коаліцію з ЛДП та Комейто?

Ні. Тамакі хоче залишитись в опозиції і "тримати під контролем уряд".

Чи сформує КМТ коаліцію з опозицією?

Ні, бо опозиція занадто різнорідна ідеологічно і така коаліція буде нестабільною.

Як КМТ голосуватиме щодо призначення прем'єр-міністра?

В першому турі вони голосуватимуть за Тамакі, а в другому турі, якщо у фінал вийдуть Ішіба та Нода, вони "впишуть" Тамакі. Таким чином це грає на руку Ішібі, адже в другому турі прем'єром стане той, у кого більшість голосів.

Чи будуть "демократи народники" співпрацювати з урядом меншості?

Так, але якщо їхні позиції буде враховано.

Таким чином уряд меньшості на чолі з Ішібою є найбільш вірогідним сценарієм.

🇯🇵"Кокумін Міншу-то" ("Демократична партія для народу") затьмарює головну опозиційну партію "Ріккен Міншуто (КДП)", яка намагається будь-що втримати фокус уваги на собі.

"Конституціоналісти" на чолі Йошихіко Нодою мали б стати головними зірками останніх виборів, але результат схиляється до того, що в центрі уваги опинилася "Кокумін Міншу-то", від якої зараз багато, що залежить.

Йошихіко Нода намагається зробити свою партію центром тяжіння усіх опозиційних партій і домовитись про спільні дії, але ідеологічні розбіжності роблять це важкодосяжним. Наприклад ані праві лібертаріанці "Ніппон Ішін но Каї", ані центристи з "Кокумін Міншу-то" не бажають голосувати спільно з Комуністичною партією Японії, а Ноді, щоб стати прем'єром потрібні голоси комуністів. Однак сам Нода побудував свою передвиборчу платформу на тому, що він припинить "порочні зв'язки" партії з комуністами. Але зараз спроба координувати свої дії з комуністами викликає спротив частини партії, яка боїться, що "партію знову почнуть висміювати і називати "Ріккен-Кьосанто", тобто "Конституційно-комуністична партія".

В той час "демократи-народники" все більше купаються в лучах слави і визнання, затьмарюючи спроби Ноди концентрувати увагу на собі. Наприклад вже стало відомо, що посол США в Японії Еммануель Рам запросив зустріч з лідером "Кокумін Міншу-то" Юїчіро Тамакі і така зустріч відбудеться 7 листопада. Це свідчить про все більше зростання ваги партії і що найближчим часом саме Тамакі стане головним "кінгмейкером" японської політики.

🇯🇵У коаліційного партнера ЛДП, "політичних буддистів" з Комейто справи ще гірші.

Окрім втрати місць, показово те, що вибори програв сам лідер партії Кеіічії Ішії, який поступився своїм місцем в 14 окрузі Сайтами і став першим лідером Комейто, який не зумів зберегти своє місце в парламенті.

Тому Ішії оголосив про свою відставку, але нюанс в тому, що він став лідером партії лише у вересні - тобто він пробув лідером партії лише місяць.

Тобто Ішії побив одразу два історичні рекорди - став лідером Комейто, який пробув найменше на цій посаді та став першим лідером партії, який не зміг втримати своє власне місце.

В цілому ж кількість депутатів Комейто зменшилась з 32 до 24 депутатів.

🇯🇵Падіння "дому Абе"

Останні вибори стали провальними для правлячої партії ЛДП, проте ще гірші вони стали для колись найвпливовішої фракції - фракції загиблого прем'єра Шиндзо Абе "Сейва Каї". Чисельність фракції в Нижній Палаті зменшилась з 59 до 20 і колись найбільша фракція стала передостаньою.

Не дивлячись на втрати, фракція Таро Асо ("Шикокаї") стала найбільшою і нараховує 31-го депутата.

Друге місце ділять фракція Тошиміцу Мотегі "Хейсей Кенкюкаї" та фракція Тошихіро Нікаї "Шисуйкаї" - у обох по 27 багнетів.

Фракція колишьного прем'єр-міністра Фуміо Кішіди "Кочікаї" розраховує на 26 депутатів.

Останньою значною фракцією є фракція генерального секретаря ЛДП Хіроші Моріями "Кінміраї Сейджі Кенкюкаї", яка нараховує 7 депутатів.

🇯🇵Лідер центристської партії «Кокумін Міншу-то» (Демократична партія для народу) Юїчіро Тамакі заявив, що не буде входити у коаліцію з ЛДП та Комейто, натомість згоден обговорювати політичну кооперацію з усіма партіями, в тому числі й ЛДП.

Премʼєр-міністр Шігеру Ішіба вже почав обговорювати співпрацю з Тамакі, зокрема щодо включення в бюджет субсидій на комунальні послуги та опалення, що є вимогою «Кокумін Міншу-то» в обмін на його підтримку як премʼєр-міністра.

Отже ймовірний сценарій, що буде сформовано уряд меншості.

«Кокумін Міншу-то» - партія, що була створена після розвалу колишньої головної опозиційної Демократичної партії. На її базі була створена нинішня лівоцентристська Конституційно-демократична партія, проте частина центристських та правоцентристських політиків з ДП вирішили не приєднуватись до КДП і створили КМТ.

В питаннях зовнішньої політики КМТ близька до ЛДП і підтримує перегляд Конституції, збільшення військових видатків, військовий альянс зі США та політику стримування Китаю. Так само і по внутрішнім питанням у партій є багато спільного, як то підтримка атомної енергетики чи програм стимулювання економічного зростання. Тому в цій частині у ЛДП навіть більше розбіжностей з Комейто, проте КМТ поки явно не хоче ставати частиною правлячої коаліції і після своїх успіхів розділяти негативний політичний шлейф ЛДП останніх років.

​​🇯🇵 За результатами загальних виборів правляча коаліція ЛДП та Комейто не зуміла набрати більшість в 233 місця. Це вперше з 2009 року правляча коаліція не набирає більшості.

Тепер їм треба домовлятись про коаліцію з опозиційними партіями правого спектру Ніппон Ішін но Каї та/або Кокумін Міншу-то, проте обидві поки заявляють, що не мають бажання йти до коаліції з ЛДП та Комейто.

Це дає шанс КДП зібрати власну коаліцію, проте це буде дуже нестійка коаліція, оскільки опозиційні партії дуже різні ідеологічно - від правих лібертаріанців з Ішін до буквально комуністів з КПЯ.

Цікаво, що за результатами невдалих виборів у відставку вирішив подати голова Комітету передвиборчої стратегії Шинджиро Коїдзумі, який вважався колись висхідною зіркою і лідером молодого покоління. Але щось Коїдзумі не щастить з «великими посадами».

🇰🇷⚡️🇰🇵Північна Корея продовжує серію провокацій, зокрема підірвавши дороги, що з'єднують Північ і Південь, які до речі побудували в свій час за кошт Півдня.

Але ця серія провокацій є лише ланцюжком в серії більш глобальної зміни політики КНДР, яка була зафіксована змінами до Конституції, які були прийняті на 14-му Верховному народному зібранні, якими було прокладено відхід Пхеньяна від принципу воз'єднання, який був проголошений у Декларації 15 червня, підписаної у 2000-му році, на користь остаточного "розмежування двох держав".

Таким чином можна сказати, що КНДР остаточно ховає Декларацію 15 червня, а Ким Чен Ин має намір ще більше консолідувати свою владу і заморозити режим, лякаючи "нападом Півдня".

Навряд нас чекає "напад КНДР на Південь", принаймні тоді б не було сенсу підрівати дороги, які навпаки мають сприяти нападу. Натомість режим все більше хоче зобразити "агрессором" Південь, а себе - "оточеною фортецею", забувши про будь-які ідеї воз'єднання, а саму ідею виставити як "агресивні плани Сеула". Але все це небезпечно, оскільки буде супроводжуватись подальшою ескалацією, обстрілами та провокаціями.

Це все відбувається паралельно з посиленням співпраці між Пхеньяном і Москвою. І це було передбачувано.

Показовою в цьому плані є заява речниці МЗС РФ Марії Захарової, яка де-факто стала рупором Пхеньяна, закликавши Сеул "відмовитись від своїх офіційних зобов'язань щодо воз'єднання", оскільки "нав'язування псевдо-ліберальних цінностей і розширення так званих свобод становить небезпеку для самих громадян Південної Кореї".

Таким чином Росія продемонструвала, що планує підтримати нову політику Пхеньяна по відмові від Декларації 15 червня і переходу до нового підходу "двох держав", одна з яких, звісно Південна Корея, буде зображуватись "експансіоністським утворенням на побігеньках США".

Така зміна позицій Пхеньяна не дивна, адже раніше він змушений був спиратись на Пекін, який проводив більш обережну (хоча все ще агресивну) політику стосовно Сеула, з яким в нього тісні економічні зв'язки. Натомість розширення співпраці з РФ дає сподівання Пхеньяну, що він може бути більш гнучким у своїй політиці і вести себе більш нахабно і агресивно, як власне і його новий патрон. Посилення протистояння Пекіна з Вашингтоном, в купі з посиленням авторитаризму і культу особистості в самому Китаї, також дають сподівання, що Пекін не буде сильно втручатись, щоб "поставити на місце" свого сателіта, який стає все більш агресивним і непередбачуваним.

Розширення так званої "співпраці" між Пхеньяном та Москвою вже дає негативні наслідки, ще більше дестабілізуючи азійський регіон. Це доволі іронічно в світлі марень деяких у Вашингтоні, що питання Європи, України і Росії варто було б відкласти у довгу шухляду, щоб "зосередитись на Індо-Тихоокеанському регіоні". І ось відповідь з Індо-Тихоокеанського регіону. І це тільки початок.

🇯🇵 За повідомленнями ЗМІ новий лідер ЛДП Шигеру Ішіба планує призначити Такеші Івая міністром зовнішніх справ, а Гена Накатані міністром оборони.

Обидва в минулому вже займали посади міністрів оборони і вважаються «яструбами» у зовнішній політиці, виступаючи за мілітаризацію і займаючи доволі анти-китайські позиції. Накатані входить в міжнародну анти-китайську групу Inter-Parliamentary Alliance on China, а Івая учасник правої мілітаристської групи «Ніппон Каїгі».

Схоже кабінет Ішіби буде найбільш про-мілітаристським і анти-китайським кабінетом з часів закінчення Другої світової війни.

​​🇯🇵 «Вічний аутсайдер», який вже пʼять разів невдало балотувався на посаду лідера, Шігеру Ішіба виграв другий тур і нарешті досяг свого.

Дуже нестандартний пан зі складними відносинами з істеблішментом партії. Це буде цікаво

​​🇯🇵Перший раунд голосування за посаду лідера ЛДП приніс досить несподівані результати, адже у фінал вйшли Санае Такаїчі та Шигеру Ішіба.

І якщо Ішіба тут доволі очікувано, перше місце Санае Такаїчі дійсно вражає. Колишня протеже Шиндзо Абе здавалося втратила спочатку вагу у фракції, а потім і сама фракція розпалася, погрузнувши у скандалах і відсутності лідерства.

Однак Такаїчі зуміла отримати підтримку одного з головних "кінгмейкерів" партії - ветерана Таро Асо, який публічно підтримував "свого" колегу по фракції Таро Коно, а на справі зробив все для перемоги Такаїчі. Таро Асо по-перше давно плекає ідею зробити жінку прем'єр-міністром (при цьому він напевно найастіше з усіх потрапляє в сексистські скандали), а по-друге напевно сподівається посилити свій вплив за допомогою Такаїчі.

Як би там не було, у другий тур вийшли напевно найбільш "праві" кандидати з усіх присутніх - обидва виступають за повістку мілітарізації, займають анти-китайські позиції і навіть не проти розміщення в Японії ядерної зброї.

🇯🇵Колишній премʼєр-міністр Йошихіко Нода був обраний новим лідером головної опозиційної партії Японії - Конституційно-демократичної партії, замість Кенти Ідзумі.

Нинішній лідер Ідзуми, представник «молодого покоління» набрав лише 50 голосів і не вийшов у другий раунд, де змагались колишній лідер партії Юкіо Едано, який висувався на «прогресивній платформі» та Нода, який представив більш помірковану та консервативну платформу.

Нода обіцяв зберегти американо-японський військовій альянс та «рішучу відповідь» Китаю та КНДР, в той час як Едано наголошував на «дипломатії». Також Нода обіцяв продовжити політику національної безпеки та політику в сфері відновлення роботи ядерних реакторів діючої влади, натомість припинити альянс КДП з комуністами.

Таким чином Нода буде намагатись «виграти серця» консервативних виборців, що розчарувалися в ЛДП.

Але в цілому варто сказати, що «стара гвардія» взяла реванш у КДП і усунула від влади Ідзумі, який обіцяв «оновлення партії», але схоже так цього і не досяг.

🇯🇵 Кумедне

Колишній премʼєр-міністр Джунічіро Коїдзумі, батько кандидата (найбільш популярного за опитуваннями) на посаду лідера ЛДП Шінджіро Коїдзумі, не підтримав амбіції свого сина і заявив, що «йому краще не бути премʼєр-міністром».

На думку Коїдзумі-старшого 43-річний Шінджіро занадто молодий для посади і не має думати про премʼєрство поки йому хоча б не виповниться 50 років 🤷‍♂️

🇹🇼Колишній мер Тайбею і лідер третьої найбільшої політичної сили "Народна партія" Ко Вень Чже був затриманий і заарештований за рішенням Верховного суду Тайваня.

В понеділок прокуратура намагалася взяти Ко під варту, але він був випущений судом без застави. Однак прокуратурою була подана апеляція, яка була задоволена і Верховний суд взяв колишнього мера, який підозрюється у вчиненні корупційних дій, під варту "без можливості зв'язку із зовнішнім світом" (т.зв. incommunicado). Таким чином, правохоронні органи мають право тримати Ко під арештом до чотирьох місяців, проте Ко має право оскаржити це рішення.

Ко підозрюють в участі у корупційних схемах під час забудови Тайбею. Подробиці справи я раніше описував.

🇯🇵🇨🇳Туманне майбутнє японо-китайських відносин

Візит кросс-партійної групи японських законодавців на чолі з ветераном ЛДП Тошихіро Нікаї висвітлює проблеми майбутнього у двосторонніх відносинах між Токіо і Пекіном.

Парламентська делегація на чолі з Нікаї прибула в Пекін вперше за останні 5 років, де Нікаї зустрінеться з головою Постійного комітету Всекитайського народного зібрання Чжао Лецзи.

Колишній генеральний секретар ЛДП Тошихіро Нікаї вважається одним з ключових осіб, що має сталі та дружні зв'язки з китайськими елітами і часто виступає як головний переговірник між країнами.

85-річний Нікаї вважає себе послідовником колишнього прем'єр-міністра Японії Какуеї Танаки, який був головою японського уряду 1972-1974 роки. Він був головним ідеологом нормалізації відносин з Китаєм, встановив дипломатичні відносини з КНР і проводив політику налагодження відносин.

Після смерті Танаки, саме Нікаї був лідером "про-китайських" сил в Японії і має сталі і дружні зв'язки з китайським істеблішментом.

Проте Нікаї вже оголосив, що йде з політики і не буде балотуватись в парламент на наступних виборах, а його "про-китайського" наступника поки не видно.

В МЗС Японії джерела кажуть, що наступне покоління японських політиків не зацікавлено налагоджувати зв'язки з китайськими елітами і більше зосереджені на відносинах з Тайванем, ніж Китаєм, тому з відходом Нікаї цей канал комунікації буде втрачено, що турбує центральний уряд на фоні загострення двосторонніх відносин.

Проте з боку Пекіна йде зустрічний рух, адже з посиленням влади Сі Цзінпіня, сам Китай перекриває прямі канали діалогу з лідером Китаю. У 2023 році лідер помірковано "про-китайської партії" і коаліційного партнера ЛДП "Комейто" Нацуо Ямагучі відвідав Китай, проте йому не дозволили зустрітися з Сі Цзінпінем.

Під час візиту "делегації Нікаї" увага прикута до того, чи зустрінеться Нікаї з Сі, але схоже такої зустрічі знову не буде.

Таким чином Китай посилює авторитет Сі Цзінпіня і збільшує бар'єри для зустрічі з китайським лідером.

🇹🇼 Колись перспективний політик, котрий як вбачалось здатен створити "третю силу" на Тайвані, схоже остаточно погруз в корупційному скандалі і можливо буде навіть засуджений.

В рамках розслідування корупційної справи, пов'язаною із забудовою Тайбею в часи, коли лідер Народної партії Ко Вень Чже був мером столиці, в помешканні колишьного мера і колишнього кандидата в президенти були проведені обшуки. Також обшуки були проведені в штаб-квартирі Народної партії.

В рамках цієї справи вже затримано трьох фігурантів, які знаходяться під арештом - депутат муніціпальної ради від Гоміньдана Інь Сяо Вей, будівельний магнат і власник фірми Core Pacific Group Шень Чень Джин та помічник Іня Ву Шунь Мінь.

Скоріше за все найближчими днями Ко Вень Чже буде викликаний на допит.

Раніше колишнього першого заступника Ко - Понга Чень Шеня було викликано на допит і після нього заборонено покидати країну.

За даними слідства, Шень Чень Джин створив фірму Core Pacific Group спеціально для лобіювання своїх проектів в столиці і витратив 1,25 мільйонів доларів на підкуп міських чиновників. Депутата Інь Сяо Вея, який виступав у ролі посередника, було затримано, коли він намагався покинути країну.

За даними слідства у лютому 2022 року Інь організував зустріч між Шенем та заступником мера Понгом. Після цього Шень отримав дозволи на велике рзширення (840% від початкової площі) свого будівництва, а жовтні 2022 року Шень сплатив Іню 45 мільйонів долларів, що розціянюється як хабар за його послуги.

🇯🇵Вибори лідера партії мають відбутися не тільки в правлячій ЛДП, а і в головній опозиційній партії - Конституційно демократичній партії (КДП).

І тут ситуація майже прямо протилежна - лідер КДП "нового покоління" Кента Ідзумі має захистити своє лідерство проти партійних старожил.

Кента Ідзумі, молодий (звісно по японським міркам) політик обирався лідером на платформі "оновлення та реформ", те що в ЛДП зараз уособлють Кобаяші та Коїдзумі.

Ідзумі провів ряд реформ як внутріпартійних, так й іміджових. На британський манер створив інститут "тіньового кабінету", а на публіку спробував створити імідж більш поміркованої партії.

Він лишив ряд "прогресивних ідей" в якості платформи, зокрема "зелену політику" та ліберальний підхід в соціальних питаннях, проте намагається перевести партію на більш "яструбинні" рамки в питаннях безпеки, підтримуючи конфронтаційний підхід до Китая та РФ, підтримку України, переозброєння, збільшення витрат на оборону і навіть створивши всередині партії "Лігу підтримки Сил самоборони", що викликає невдоволення "прогресивного крила партії", які традиційно стоять на пацифістській платформі. Також Ідзумі пом'якшив підхід до ядерної енергетики і підтримав повторні запуски зупинених АЕС, що теж бентежить "прогресивне крило" та ветеранів, які на протидії "ядерці" будували свої кар'єри.

Не дивлячись на ряд успіхів на проміжних виборах на фоні скандалів ЛДП, великого ентузіазму КДП у виборця не викликає і її рейтинги не летять догори. Лишається проблемним питанням і його електоральна співпраця з Комуністичною партією, яка має негативне сприйняття у більшості виборців. Дехто вважає, що така співпраця більше відбирає, ніж додає. Ідзумі пообіцяв, що в разі якщо КДП формуватиме уряд, в ньому не буде комуністів, проте електоральний пакт, який був укладений його попередником, розірвати відмовився.

Відсутність "прориву", який обіцяв "лідер нової ери", створює перспективу для партійних старожил перехопити кермо і вони вже намагаються це зробити. Зокрема досвідченний колишній лідер партії Юкіо Едано вже оголосив, що балотуватиметься на посаду лідера. Едано пішов у відставку після розгромної поразки на виборах 2021 року (тоді був укладений пакт з комуністами), взявши на себе відповідальність за провал. Чомусь автор електорального провалу і найбільш критикованого рішення (пакт з комуністами) вважає, що краще керуватиме партією.

Іншим конкурентом Ідзумі стане колишній прем'єр (2011-2012) Йошихіко Нода, урядування якого було провальним і скандальним.

Можливо до гонки доєднаються Джанья Огава, Кенджі Еда і Суміо Мабучі.

Не дивлячись на те, що конкуренти Ідзумі є провальними і непопулярними кандидатами, проблема в тому, що за ними стоять партійні фракції.

Найбільша фракція ветерана Шоїчі Кондо придивляється до підтримки Ендо. Група іншого ваговика Казухіко Шигетоку скоріше за все підтримає Ноду.

Минулого разу Ідзумі переміг спираючись на підтримку впливого ветерана Ічіро Огави, проте альянс Ідзумі та Огави розпався майже одразу і сам Огава вже публічно закликає замінити Ідзумі.

Таким чином Ідзумі буде захищати своє крісло проти партійних важковаговиків, які схоже об'єдналися, щоб змістити Ідзумі навіть, якщо на його місце доведеться поставити якогось старого і непопулярного невдаху. Ідзумі доведеться об'єднати навколо своєї невеликої фракції позафракційнийх і незалежних депутатів, щоб зберегти місце. На його користь грає непоулярність його опонентів, проти нього - політична машина.

🇯🇵Колишній міністр економічної безпеки Такаюкі Кобаяші став першим офіційним кандидатом на посаду лідера ЛДП, отримавши підтримку необхідної мінімальної кількості депутатів.

Кобаяші 49 років, але по міркам японської політики він вважається молодим політиком і показово, що він заручився підтримкою передусім молодого крила ЛДП і в перших своїх заявах позиціонує себе як "кандидата змін і нової ери".

Кобаяші до цього розглядався радше як бюрократ і технократ, а не як політик, маючи гарвардську освіту і працюючи на різних рівнях уряду, особливо не потрапляючи в об'єктив камер. При цьому він ніколи не займав жодних посад в партійній струткурі, що виглядає як його слабкість, адже він не має широкої підтримки партійного істеблішмента і партократів.

Однак це може стати і його перевагою, адже вдало лягає на його імідж "нової людини", не пов'язаною з минулими провалами. Він доволі швидко "увійшов у гру" і намагається консолідувати навколо себе партійну молодь і як бачимо поки успішно. При цьому він може розраховувати на співпрацю з деякими "тертими вовками", зокрема з колишніми генеральними секретарями партії Акірою Амарі та Тошихіро Нікаї, а також спробувати зібрати уламки фракції Абе, зокрема частина депутатів колишньої фракції Абе були присутні, коли він оголосив про свої наміри.

Дві найбільші партійні групи - група Таро Асо та група Тошиміцу Мотегі все ще лишаються головними "босами" японської політики і Кобаяші буде важко щось зробити, не отримавши їхньої підтримки, а в них є свої кандидати. Проте викликає сумніви, що їхні кандидати, той же Таро Коно чи сам Тошиміцу Мотегі, зможуть підняти сильно просівші рейтинги ЛДП. В таких умовах не дивно, що "партійні важковаговики" придивляються до різних варіантів і спроби Асо "залицятись" до Йоко Камікави лише це підтверджує.

Кобаяші зі свого боку зробив дуже сильній і швидкий хід, зайнявши нішу "кандидата змін" і консолюдіючи навколо себе партійну молодь. Це дуже сильно має хвилювати Шинджиро Коїдзумі. Довгий час саме Коїдзумі займав вказану нішу і вважався "кандидатом омолодження і змін". Але він знову поводить себе невпевнено, довго думає чи буде він балотуватись, таким чином втрчаючи час. Невнятні кампанії Кодзумі, його довгі зникнення з поля зору (останні роки він сидів в тіні) можуть поховати амбіції Коїдзумі і навести на думку, що він вже "пересидів в молодих та перспективних", а на це поле увірвався Кобаяші. Коїдзумі має переваги перед Кобаяші - Шинджиро популярний серед населення, по-суті ділячи перше місце по популярності з Шигеру Ішібою. Кобаяші мало відомий широкій публіці, проте він може взяти своє агресивною кампанією та сміливістю - тим, чого ніколи не вистачало Коїдзумі.

Кампанія тільки почалася і поки шанси Кобаяші виглядають примарно, проте він починає вдало, а ЛДП знаходиться в дуже поганих кондиціях, напевно найгірших з початку 90-х років. В таких умовах і у Кобаяші може відшукати свій шанс.

🇯🇵Прем'єр-міністр Японії і лідер правлячої Ліберально-демократичної партії Фуміо Кішіда оголосив, що не буде балотуватись на посаду лідера партії в кінці вересня і покине посаду прем'єр-міністра після обрання нового лідера.

Кабінет Кішіди протягом строку своїх повноважень переслідували скандали, останнім з яких була справа про незаконне фінансування партійних фракцій. Не дивлячись на усі спроби Кішіди реформувати партійну структуру, це не відновило до нього довіри і рейтинг підтримки кабінету впав до найнижчих позначок в історії, опустившись до 20% підтримки. Це змусило партійних лідерів вмовити Кішіду відійти.

Список ймовірних претендентів на посаду лідера не відрізняється оригінальністю і там будуть усі знайомі прзвіища.

Шигеру Ішіба - найбільш популярний поки кандидат, колишній міністр оборони. Він постійний учасник перегонів за крісло лідера, але він не користується підтримкою найбільших фракцій партії і вважається істеблішментом "аутсайдером". Він добре впізнаваний публікою і має непоганий рейтинг, проте його слабке місце відсутність підтримки партійного істеблішменту, що може завадити йому виграти перегони.

Генеральний секретар партії Тошиміцу Мотегі - лідер другої найбільшої фракції, має солідну підтримку в партії. Проте має низькій рейтинг і не дуже популярний серед населення. Також є головним конкурентом найбільшої фракції партії, якою керує Таро Асо. Таро Асо докладе зусиль, щоб не допустити обрання свого головного конкурента лідером фракції.

Міністр цифровізації Таро Коно - колись один з найбільш популярних політиків, при цьому має за спиною підтримку найбільшої фракції Асо. Проте його робота міністром цифровізації, власне провали ряду проектів типу "Мій ID номер" сильно підкосили рейтинги Коно. Якщо ЛДП хоче "перезавантажити" партію, то Коно не найкращий варіант, бо асоціюється з усіма провалами кабінету Кішіди.

Міністр з питань економічної безпеки Санае Такаїчі - колись дуже впливова особа, оскільки була протеже самого Шіндзо Абе, який бачив її своєю наступницею в лідерах партії. Однак з тих часів все змінилося. Шіндзо Абе загинув і вона втратила увесь свій вплив. Ще гірше, що колись найбільша фракція Абе розвалилася, втративши лідера і отримавши чутливі удари від корупційних скандалів. Такаїчі більше не може розраховувати на підтримку неіснуючої фракції і Шіндзо Абе, тому торувати свій шлях у лідери їй доведеться домовляючись з фракціями Асо і Мотегі, а також намагаючись зібрати уламки старих фракцій.

Колишній міністр з охорони навколишнього середовища Шинджиро Коїдзумі - молодий популярний політик, який не входить в жодну фракцію. При цьому входить до впливової політичної родини, адже є сином колишнього прем'єра Юнічіро Коїдзумі, а в Японії це все досі важливо. Якщо ідея "перезавантажити" партію, то Коїдзумі найбільш логічний варіант, адже не пов'язаний з фракціями і їхніми лідерами, не пов'язаний з кабінетом Кішіди і не був учасников жодного скандалу останніх років. Однак, як і у випадку з Ішібою, партійний істеблішмент з недовірою дивиться на незалежного депутата, який "собі на умі".

Міністр закордонних справ Йоко Камікава - довгий час малознайома широкій публіці, Камікава набрала бали і популярності на посаді міністра закордонних справ. Сплеск її популярності змусив Таро Асо, який приклав руку до піднесення її рейтингів своїми сексистськими коментарями, розглядати варіант підтримки Камікави, яку ще нещодавно ображав. Тому Камікава може бути темною конячкою цих перегонів, якщо її альянс з Асо буде створено. Її слабке місце, це те що вона належить до фракції Кішіди і працює в його уряді, а тому продати ідею "перезавнтаження" буде важко.

Секретар Кабінету міністрів Йошимаса Хаяші - є найближчим соратником Кішіди і розглядається ним як його наступник. Власне це і робить його шанси незначними - він занадто близький до Кішіди і занадто асоціюється з ним.

Найближчим часом можуть додатися інші претенденти, зокрема Кацунобу Като та Такаюкі Кабаяші, але поки їхні шанси виглядають примарно. Втім, оскільки наступний лідер буде результатом складного компромісу, то результат може бути несподіваний

🇰🇷Олімпіада в Парижі дарує нам колоритних персонажів, особливо відмітилися стрільба .

І якщо в чоловічій стрільбі зіркою став турок Юсуф Декеч, то в жіночій публіку підкорила кореянка Кім Йечі.

Як і Юсуф, Кім вибрала срібло (золото взяла інша кореянка О Йечін), проте зампамʼяталась своїм виглядом та поведінкою.

Журнал Glamour назвав кореянку «the biggest badass of the Paris Olympics», а GQ сказав, що вона вийшла наче зі сторінок кіберпанка.

🇯🇵🇵🇭Японія та Філіппіни підписали історичний військовий пакт.

Угода була підписана міністром оборони Філіппін Гільберто Теодоро і міністром закордонних справ Японії Йоко Камікавою в присутності президента Філіппін Фердінанда Маркоса.

Згідно нової угоди, сторони дозволять арміям один одної перебувати на території країн та проводити спільні військові навчання, в тому числі навчання з військовими стрільбами в Південно-Китайському морі, де Філіппіни зазнають протиправного тиску з боку Китаю. Також угода полегшить Японії процедури озброєння свого союзника.

Зближення та військова співпраця між Японією та Філіппінами направлена на стримування все більш агресивного Китаю.

Це перша подібна угода, яку Японія уклала з країною Азії. Подібні угоди раніше Токіо уклало з Австралією та Великою Британією.

🇰🇷🇺🇦⚡️🇰🇵🇷🇺Росія підвищує ставки, намагаючись дестабілізувати Індо-Тихоокеанський регіон.

Двостороння угода між Московю і Пхеньяном вносить дисбаланс в складну архітектуру Індо-Тихоокеанського регіону. Зокрема сторони погодились про військову співпрацю і невідкладну допомогу "в разі нападу один на одного", що посилає чіткий сигнал передусім Південній Кореї та Японії, що в разі конфлікту між цими країнами і КНДР, Росія буде допомагати Пхеньяну.

Це вже обурило Сеул, який повідомив, що готує належну відповідь і зазначив, що може навіть переглянути свою позицію щодо не постачання зброї Україні. До того ж представник корейського уряду повідомив, що вже було розширено межі експортного контролю щодо поставок товарів в РФ - за словами радника президента з питань національної безпеки Чан Хо Джина до заборони було додані ще 243 позиції до існуючих 1402-х.

Цікаво, що інший "слон у кімнаті" Китай намагається мінімізувати негативні наслідки події, що відбулася. Так паралельно з візитом Путіна в Пхеньян, в Сеулі з візитом перебувала киитайська делегація, в тому числі перші заступники міністра закордонних справ та міністра оборони КНР. Таким чином Пекін намагався продемонструвати, що не має відношення до того, що відбувалася на Півночі корейського півострова., але складно віриться, що якби Пекін "сильно не захотів", щоб це відбулося, і Кім, і Путін наважилися б на такий крок.

В часи Холодної війни КНДР вже використовувала тактику коливання між Пекіном та Москвою, що часто дратувало Пекін. Після розвалу СРСР Пекін міг розраховувати, що він лишиться єдиним покровителем одіозного режиму і власне завдяки допомозі з Пекіну багато в чому режим Кімів втримався. Але у Пхеньяна більш складний погляд на Пекін, оскільки там часто дратуються, що Китай використовує КНДР в своїх цілях для шантажу Заходу і Південної Кореї з Японією, але може йти на певні домовленності за рахунок інтересів Пхеньяна (як було з введеням санкцій у 2017 році). Тому КНДР давно хотів повернутися до більш "багатовекторної політики".

В той же час Китай опиняється теж на цікавому шпагаті.

З однієї сторони він не може допустити, щоб Росія програла війну, а оскільки сам лізти в перші ряди не збирається, побоючись санкцій й інших відповідей від США та ЄС, КНДР лишається одним з небагатьох варіантів, як допомогти РФ через треті руки. Безумовно усі військові поставки з Пхеньяну були погодженні з Пекіном.

З іншої сторони, це дозволяє Пхеньяну ставати більш самостійним і повертатись до "багатовекторності" часів Холодної війни, вже не стільки дослухаючись до порад "старшого брата", а отже це зменшує важелі впливу Пекіна на Пхеньян і робить ситуацію в регіоні більш непередбачуваною. Безумовно Пекін хотів би лишати контроль за "нарощуванням ескалації", але вона все більше стає неконтрольованою.

Ускладення відносин в даному регіоні не сулить нічого доброго і радше збільшує вірогідність виходу ситуації з-під контролю.

Поки у Вашингтоні роздумували, що таке "ескалація" і вираховували де їхні "національні інтереси", Росія залізла на задній двір США і ще більше дестабілізувала світовий порядок.

Україна ж має інтенсифікувати свої відносини з Південною Кореєю, Японією та Філіппінами, оскільки світ "звужується" і в нас стає все більше спільних небезпек.

​​🇰🇷🇩🇰 Смішне

Данія відкликає з ринку три види корейського рамену виробництва компанії Samyang через те, що вони… занадто гострі.

Ветеринарна та харчова адміністрація Данії вважає, що «продукт може отруїти споживачів».

Корейська кампанія стверджує, що постачає свою продукцію на світові ринки, але з таким зустрічається вперше.

Вже і меми з цього приводу пішли

🇪🇺⚡️🇨🇳 Сьогодні Єврокомосія має повідомити автовиробників, що вона тимчасово застосує додаткові мита щодо імпорту китайських електромобілів в розмірі до 25%.

Цьому передувало напружене протистояння всередині блоку, коли Німеччина лобіювала проти цього кроку, намагаючись, як вважають в Берліні, уникнути "торгівельних війн з Китаєм". Натомість Франція лобіювала за введення мит, які мають допомогти автомобільному сектору Європи.

Зрозумівши, що вони не зможуть понвістю уникнути введення мит, Німеччина в останні дні зосередилась на тому, щоб пролобіювати якомога низькі ставки. Також очікується, що на наступному тижні міністр економіки Німеччини Роберт Хабек здійснить візит в Пекін, щоб "мінімізувати втрати". Китай вже погрожує мірами у відповідь у сільскогоподарській сфері та у сфері авіації.

​​🇨🇿🇹🇼Чехія продовжує поглиблювати відносини з Тайванем.

Вслід за візитом чеської делегації на чолі з віце-президентом сенату Іржі Драгошем на Тайвань, МЗС Чеської республіки повідомило, що відкриває в Тайбеї чеський культурний центр, який буде сприяти культурним обмінам між країнами.

Цікаво, що Чехія має подібні центри 25 країнах, однак не має такого у Китаї. Таким чином чеський культурний центр буде працювати в Тайвані, але в Китаї подібного центру не буде.

🇨🇦 ⚡️🇨🇳🇮🇳В Канаді продовжуються скандали у зв 'язку з втручанням у вибори іноземних держав.

Незалежна комісія з розслідування іноземного втручання, яку очолює суддя Жан-Марі Хог оприлюднила відредагований звіт розслідування комісії, з якого слідує, що деякі депутати кандаського парламенту допомогали іноземним державам та їхнім спецслужбам втручатись у вибори і співпрацювали з ними. Це викликало політичний скандал і широке обурення. Мова йде, наскільки зрозуміло, про втручання з боку Китаю та Індії. Однак імена депутатів, підозрюваних у державній зраді, не були оприлюднені.

"Квебекський блок" пропонує розширити повноваження комісії Хог, щоб вона почала розслідувати діяльність неназваних депутатів. Основні партії та уряд Канади вже погодились з пропозицією "Блоку" та найближчим часом подання про розширення повноважень комісії скоріше за все буде проголосовано.

Однак опозиційна Консервативна партія вимагає оприлюднити прізвища депутатів, які брали участь у спецопераціях іноземних спецслужб, однак поки цього зроблено не буде - вказана інформація лишається засекреченою. Тому консерватори відмовляються ознайомлюватись з секретною частиною звіту, наголошуючи, що тоді їм доведеться підписати зобов'язання про нерозголошення, а вони вимагають назвати прізвища і не згодні з рішенням щодо їх не оприлюднення.

Лідер Нової демократичної партії Джагміт Сінгх, який зараз знаходиться в процесі ознайомлення з повною версією звіту, заявив, що він не буде чекати вказівок від уряду чи спеуслужб і обіцяє одразу виключити тих депутатів, які допомагали іноземним державам втручатись у вибори, якщо їхні прізвища фігуруватимуть у звіті.

Очікується, що фінальна версія звіту комісії Хог з рекомендаціями щодо протидії іноземному втручанню буде оприлюднена в кінці грудня.

​​🇮🇳 Ну і декілька слів напевно потрібно сказати про головну опозиційну партію - Індійський національний конгрес (ІНК).

Не дивлячись на те, що альянс "ІНДІЯ", який очолює ІНК, зараз радіє, сказати, що ІНК, яка колись тотально домінувала в індійській політиці, відродилась - важко. ІНК - бліда тінь минулого. Наприклад станом на зараз вони здобули 99 місць, це більше ніж минулого разу, проте їхні союзники, які градуються від правоцентристських партій, партій християнських і мусульманських меншин та етнічних регіональних партій до Комуністичних та соціалістичних партій отримали 134 місця. БДП в свою чергу не набрала більшості, але має більше голосів ніж їхні союзники разом узяті, а в ІНК ситуація прямо протилежна. Тому важко казати про "велике відродження ІНК".

Ми вже казали, що БДП не сприймається на Півдні, серед етнічних і релігійних меншин і почала навіть втрачати у "Поясі хінді" на Півночі. Проте ІНК не стає там повністю своєю.

На Півдні вона так само часто сприймається як партія хінді, хай навіть більш поміркована і толерантна, тому тут володарюють регіональні партії. Етнічні та релігійні меншини так само мають довгу історію таких самих утисків від ІНК, і те, що лідером партії є Рахул Ганді - правнук колишнього прем'єр-міністра Джавахарлала Неру, унук колишнього прем'єра Індіри Ганді і син колишнього прем'єра Раджива Ганді - не сприяє зміні іміджу ІНК.

Фактор Рахула Ганді грає і в "Поясі хінді", де менш заможні громадяни сприймають ІНК і Рахула як представника еліт, на відміну від того ж Моді. Рахул Ганді син елітарного сімейства, до того ж наполовину італієць (його мати Соня Ганді, уроджена Антонія Маїно народилась в Італії, вчилась у Британії, де і зустріла свого чоловіка Раджива), на відміну від Моді, який син мілкого бізнесмена, що торгував чаєм, не виглядає як близький і зрозумілий для тих же нижчих каст "Поясу хінді", які побоюються "хіндутви" і соціально-політичної нерівності, що несе собою найбільш екстремальні версії індуїзму.

Отже, хоч Нарендра Моді та БДП мають свої проблеми, ІНК має їх не менше і досі страждає від несприйняття дуже широкими колами суспільства. І поки "сімейство Ганді" не покине керувати партією, ІНК не може реформуватись і завоювати довіру більш широких верств населення.