Архітектура✙

Також підписуйтесь на наш канал присвячений виключно кіно @films_radnik 🎬❤️‍🔥

✨Нічний Нью-Йорк, 1933 рік.

У Києві на будівлі Центрального залізничного вокзалу з'явилась мініскульптуру проєкту “Шукай!” під назвою “Повернення додому”.

Скульптура являє собою два поїзди, які прибувають на першу платформу «залізних воріт» Києва. Один з поїздів — з військовими з Краматорська, інший — з-за кордону. Отже, залізничний вокзал стає локацією-символом українців, які прямують додому або повертаються з фронту.

У персонажів, зображених на скульптурці «Повернення додому», є прототипи: це і військовий зі своєю дружиною, яка приїхала в Краматорськ поїздом, щоб дізнатись із чоловіком стать їх майбутньої дитини; це і хлопчик із загубленою в поїзді, а потім повернутою залізничниками іграшкою; це і родина з Маріуполя. Проте це присвята не саме цим, а мільйонам подібних історій. З моменту відкриття скульптура слугуватиме нагадуванням про важливість повернення всіх українців додому.

🏗 Пропонуємо пізнавальний канал Rauta про нові будівельні технології.

👍 Канал буде корисний всім, хто цікавиться сучасною архітектурою, технологіями швидкого будівництва, інноваційними конструктивними рішеннями, інформацією про вибір матеріалів та ін.

➡️ Переглянути канал

🎬Від творців «З любов'ю, Вінсент» вийшов трейлер анімаційного фільму «Кріпачка»🤌🏻

➡️Опис: Події стрічки відбуваються в селі Липці, польському селі на межі 19-20 сторіч. За сюжетом, красуня Ягна виходить заміж за багатого вдівця Борину. Проте, юність та невимовна жага до справжніх почуттів перемагає і дівчина знаходить втіху в синові чоловіка - Антеку. Викриття забороненого кохання розпалює справжню ворожнечу та зневагу до юначки. Чи вдасться жінці, поневоленій осередком патріархату, дати гідну за відсіч кривдникам та вибороти власний шлях до щастя?

Особливістю фільму є те, що, незважаючи на анімаційний формат, усіх персонажів у «Кріпачці» грають справжні актори. Кадри з реальних екшн-зйомок використовувалися художниками-аніматорами як матеріал для створення анімації. Близько 100 митців з чотирьох країн взяли участь у роботі над фільмом, виступаючи як ко-продюсери.

Головні герої фільму заговорили українською завдяки голосам зіркових акторів: Наталки Денисенко (Ягна), Наталі Сумської (матір Ягни) та Віталія Гордієнка (Матеуш). Режисеркою дубляжу виступила Людмила Петриченко. Глядачі також почують голоси Олександра Ігнатуші, Юлії Перинчук, Вʼячеслава Хостікоєва, Олени Узлюк та багатьох інших, загалом - долучилося близько 30 акторів дубляжу.

📆Дивіться у кіно з 1️⃣1️⃣ липня.

*Промо та дистрибуцію мальованого фільму здійснює команда FILM.UA Дистрибуція.

Мозаїчний павільйон зупинки села Вікторів – ілюстрація того, що радянське монументальне мистецтво далеко не завжди слугувало засобом пропаганди.

Мозаїчне панно присвячене Семену Височану, який і народився в цьому ж селі. Уявляєте, можна прослявляти і локальних героїв. Не має сенсу ставити умовних Бандеру/Хмельницького/Шевченка в кожному селі чи місті.

Височан Семен Гнатович – український військовий діяч, керівник селянського повстання, що розпочалося в Східній Галичині восени 1648 року при підході військ Богдана Хмельницького до Львова.

Цікавим є не тільки зображення нетипової для української меморіалізації постаті, але й те, що частково зруйновану мозаїку досить наївно «відновили» небайдужі громадяни – домалювали нижню частину коня.

#Україна #Галичина #Франківщина #Вікторів #зупинка #мозаїка

У Києві 31 березня 1922 року Лесь Курбас, режисер і драматург, заснував театральну студію під назвою «Березіль», яка стала відомим символом модернізму в українському театральному мистецтві.

Сьогодні це Харківський державний драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка.

Бібліотека ім. Софії та Олександра Русових, що розташована в місті Чернігові.
Спочатку була побудована як будівля Дворянського земельного банку в період з 1910 по 1913 роки за проектом архітектора Олександра фон Гогена.

Квартал Вессель, 2020 р, Норвегія

Протягом останнього року в Україні спостерігається активізація книжкового ринку, з відкриттям десятків нових книгарень, навіть за умов повномасштабного вторгнення роснявих потвор.

Раніше лише в центрі Києва існувало близько 20 книгарень...🤔

Читомо створили добірку старих книгарень Києва XIX і XX століть, щоб пригадати, де українці отримували книжки в минулому. (там і почитати більше про них можете)

1. Книжкові крамнички Степана Івановича Літова
2. «Книжково-музичний магазин» Леона Ідзіковського
3. Книгарня «Академкнига»
4. Книгарня з колекцією Ашота Арутюняна
5. Виносна торгівля книжками на Володимирській
6. Книгарня «Дружба» (пізніше книгарня «Планета»)
7. Книгарня «Мистецтво»
8. Книжкова розкладка на Хрещатику
9. Книгарня-клуб «Книжковий світ»
10. Книгарня «Сяйво»

Книги українською | #Цікаве | #Добірки