Як працюють Маркетплейси. Частина 1
Я ось це ще раз опишу математику того, як працюють різного роду системи, аля Patreon або BuyMeACoffee. Не тому, що я хочу показати, що я правий. А тому, що я обожнюю системи оплат, і хочу, щоб в українців з'являлось розуміння, як це працює, і чому деякі речі закономірні.
Зразу на майбутнє, тим хто хоче сказати, а хулі ти кажеш людям які у війні - як ім жити - це не так. Я не кажу, як жити людям, які знаходяться в жахливих умовах і страшній несправделивості. Моя ціль росказати, як працюють системи, які до свіх стараються відноситись однаково.
Давайте спочатку, так просто з голови, витрати, з якими ми не можемо боротись.
Основні витрати таких систем / marketplaces:
1. Найпростіше - інфраструктура (сервери, хмари де хостяться ці системи). На великому масштабі там неймовірні цифри, і не тільки за хостинг, додавайте туда всякі моніторинги, алерти системи, та той самий Slack, який на великі команди коштує сотні тисяч доларів на рік.
2. Зарплати. Тут я думаю пояснювати не треба. В тому самому Patreon працюють сотні людей, і всі хочуть їсти.
3. Офіси. Дорогезна оренда, ремонти, інтернети, електрика, столи, стільці, і так далі.
4. Подакти, займи, і інші фінансові витрати на фінанси :)
Звичайно, зараз компанії дуже часто оптимізують видатки - десь когось звільнили, десь офіс дали в сабліз, десь домовились за нижчу ціну ( в компаніях є люди, які займаються процесом - procurement - пошук аналогів за дешевшу ціну, чи вибивання знижки. це відноситься до яблук в офіс, так і до мілйонних витрат на якийсь софт ).
Тепер, якщо ви візьмете приклад Patreon або BuyMeACoffee - то їх прибуток, це 10-15% з того, що переводять кріейтору. Давайте, для простоти підрахунку візьмемо - 10%. І ось всі ті витрати мають покриватись саме тими 10%. В реалі вони до кінця не покриваються, тому такі компанії шукають інвестиції на виріст, і ви бачите series-a, series-b, і так далі.
Якщо взяти функціонал тих всіх маркетплейсів контенту - то все можна в принципі зробити самому: підняти який небудь блог, зробити хостінг, проводити оплати. Але це все час, вимоги технічних знань і так далі. Тому такі платформи - дуже популярні, бо вимагають від креатора те, що він вміє краще за все - створювати контент.
Основна фішка цих платформ - це процесінг грошей. Люди дуже часто думають, що оплата - це дуже просто, але банківська система - супер складна. Те що працює в Україні - не буде працювати в США. І причин дуже багато: починаючи від типу карти яка використовується ( Visa чи Mastercard ), закінчуючи банком який випустив цю карту. І це я навіть не кажу про мільйони систем оплат, по типу RuPay ( це не російська, а найбільша система оплат Індіі - від слова рупій :)), PayPal, і море інших. Якщо глянути Азію - ви б взагалі схуїли якими методами там можна оплачувати: від SMS до сканування QR коду.
В любому випадку, більшість цих платформ використовує іншу платформу для процесінгу. Частіше за все, західні компанії використовують Stripe. Для власників платформ це дуже просто - ти додаєш 2-3 строчки коду, бібліотечку Stripe і система оплати працює. Тобі доступно все що завгодно, починаючи від разових покупок, завершуючи системою підписок і рефандів. Звичайно, це не відміняє внутрішніх процесів, по типу запису ledger ( лог транзакцій, який дуже схожий на "зошит" в сільских магазинах ), процеси reconcilliation ( зведення дебету та кредиту ) і так далі.
В результаті всі це платформи стають зав'язані на процесінг ( архітектори би то назвали vendor lock ), тому що це майже єдиний шлях, як взяти гроші з кишені користувачів ( покупців ) контенту, покласти їх собі на рахунок, взяти свій процент, і решту віддати творцю. Тому стосунки з процессінгом - це одна з найголовніших умов функціонування бізнесу загалом.
Далі буде...