Поезія Наталії Луцик-Мартинюк

ДОРОГА ДО СИЛИ

Коли небезпеки земної здіймається хвиля ,
І чую не раз подає голос свій водоспад...
Я знаю : дорога до сили веде крізь безсилля,
На ній нескінченне число є поразок і втрат...

Дорога до втіхи веде через сльози й страждання ,
Порою ховає Господь мій від мене Лице ,
А я вчусь приймати любов ту і Боже мовчання,
Хоч розпач надходить і не розумію ще все...

Дорога до зцілення тут пролягла через рани ,
І знаки лишає порою Господній різець...
Руйнує Рука Всемогутня збудовані плани ,
Й по Своєму пише для нас  весь сценарій Творець.

І хочеться нам не погодитись з волею ніби ,
І хочеться Неба спитати :" Навіщо? Чому?
Знов сльози не сохнуть, а стали мені вони хлібом...
У світлі години Господь допускає пітьму  ..

А все лиш тому , щоб зміцнити слабку нашу віру ,
З гончарного кола несе на Руках у вогонь...
У бурях життєвих вчимось абсолютній довірі ,
Не витре ніщо імена наші з Божих долонь.

Про Нього складати пісні буду навіть у втратах,
Хоч може і знов не почую я добрих новин
Та хочу в тривозі Ісуса Ім'я прославляти ,
Зміцнить ноги Він, підніме з дна до самих вершин...

Прекрасні ті храми, що Бог на розвалинах зводить ,
Будує їх на попелищах розбитих сердець ,
До кожного з нас із любов"ю Він вчасно приходить,
І втратам покладено й нашим поразкам  кінець.

Хоч може минуле і здасться безбарвним етюдом,
Я знаю, мій Боже, не кинеш мене в боротьбі...
Дозволь дорости лиш мені, щоб побачити чудо ,
Й останнє страждання з Тобою здолати в житті ...
( ©️ Н. Луцик- Мартинюк)

ВХОПИСЯ ЗА ІСУСА

Скільки б  ти не зустрів у житті своїм змін
Скільки б тернів не вкрило дорогу
На Долонях Своїх тебе вирізьбив Він
Ти є цінність найбільша для Бога .


І на долю твою є у Господа план ,
Кращим другом бажає  Він стати...
Розуміє тебе , І душі бачить стан...
Хоче справу з тобою Бог мати ..


Любить Він і приймає таким , як ти є,
Не покине ніколи самого ,
Це важливо довірити серце своє
І віддати життя в Руки Бога .

Присвяти йому молодість , роки земні,
Не прийдеться про це пожаліти...
Розцвітеш зсередини , мов цвіт навесні
І світити ти зможеш і гріти .

Хоч  непросто буває ще юній душі ,
Всюди ворог розставив спокуси ,
Ти до Неба біжи через гострі ножі,
Ти вхопися за Руку Ісуса.

В Ньому щастя і радість собі віднайдеш
Будеш мати найкращу вечерю
Якщо в повній довірі до Бога прийдеш
І відкриєш Йому серця двері.

Між сліз і горя , серед звірств війни ,
Ми не помітили самі , як озвіріли...
Ще вчора дружбі не було ціни ,
Сьогодні роз' єднатися зуміли...

Ракети ще свистять у висоті ,
В родині проклинають нас сусідській ...
Страшний хоч ворог ... вже страшніші ті ,
З ким розмовляєш ти на українській ...

Хто братом був тобі усе життя,
З ким спогади із пам'яті не стерті...
Сьогодні вчинить люте побиття,
А завтра тебе кине в пащу смерті...

Хто в цій країні- свій він , а не гість ,
З ким хліб ти їв , і запивав водою ...
Коли біди і жаху повно скрізь,
Той небезпечний, став хто сам бідою...

Готовий хто встромити в тебе ніж ,
За тридцять срібняків комусь продати...
За ламаний і непотрібний гріш,
Своїх же здатний хто закатувати...

Який в собі згубив усе святе ...
Як страшно стало між такими жити...
Стріляє ворог , з каменем брат йде...
Допоможіть їх якось розрізнити...


Нема любові більшої за ту,
Коли хто душу покладе за друзів...
Хто відведе від їх дверей біду ,
Не поведеться на указ безглуздий...

Так само я роздумую про гріх...
Що ненависті більшої немає,
Коли на смерть ти продаєш своїх ,
І їхню кров із власних рук змиваєш...

Як жаль , що серед звірства , серед зла,
Ми озвіріли ... співчуття згубили...
Так мало в людях сонця і тепла...
В серцях не розстають ще льоду брили...

Не кожен ще із розуму зійшов ,
Ми зберегти в собі людей спроможні...
Хай допоможе в цьому нам любов ,
Любов'ю тільки зло здолати можна...


Знов кров'ю заплямована рука...
За що ти так із братом , тцк?....

https://youtu.be/41iV-L3phQ0?feature=shared

В Новому Році , що до нас прийшов ,
Я вам  бажаю радості без міри,
Хай серце переповнює любов ,
Життєвий шлях нехай освітить віра.

Нехай в Вас буде  тисячі причин ,
Щоб посмішка не сходила з обличчя...
Приємних хай  побільшає новин ,
Й до чого йшли -  нехай те   стане ближчим...

Хай вірних друзів не відсіє час ,
І відповідь прийде на всі потреби ,
Від зла Сам Бог нехай прикриє Вас
Бажаю тільки мирного я Неба .

Зі світлом в серці в Новий Рік піти ,
Добром нову картину малювати ,
Благословіння Божі берегти,
І обернути в  надбання всі втрати.

Хай буде лиш прекрасним Рік Новий,
Нехай здійснити легко мрії вдасться.
Тримає у Руках Господь Святий ,
Бажаю дива , перемог і щастя.

З НОВИМ РОКОМ!!!!💫

Коли Христос приходить у життя -
Приносить Він тоді з Собою зміни  ...
І не таким стає вже майбуття ,
І не в той час схиляються коліна ....

Коли Христос приходить у життя -
Не все так як ми мріяли -  стається...
Отримуємо з Неба відкриття ,
І Божий план нам незручним здається...

Почувши Гавриїлові слова ,
Ще зовсім юна дівчина Марія,
Дозволила щоб в тиху ніч Різдва,
Збулися не її , а Божі мрії...

Комфорт могла би вибрати вона ,
По своєму піти нічним містечком...
Та Богу покорилася сповна ,
Її зустріли  ясла і овечки ...

Коли Христос приходить у життя -
То змінюються в напрямках дороги...
Ось Йосип сам... змішались почуття ...
Хіба він дбати буде про Святого ?

А міг слова відкинути з Небес ,
Марію міг від себе відпустити...
Тоді тягар незручностей би щез ,
І легше би було життя прожити....

Та все прийняв, як повелів Сам Бог ,
Бажань своїх вже майже не лишилось...
І ось у Вифлиємську ніч для двох,
У яслах Немовлятко народилось...

Коли Христос приходить у життя-
Тоді у рух приходять наші ноги,
Йдуть пастухи побачити Дитя ,
І мудреці вже рушили в дорогу...

А в Небесах теж рух і метушня ,
Бо на планету провели Месію...
Хтось це звіщає нині у  піснях ,
Ще чути з висоти слова  надії...

Коли Христос приходить у життя -
То часто перекреслюються цілі...
Міняються і плани й почуття,
І відчуваєш в серці біль Рахілі....

Ти йдеш туди , куди так важко йти ,
Уламки власних мрій порою бачиш...
Не знаєш, де притулок віднайти,
В переживаннях тільки гірко плачеш...

Прийнявши волю Господа святу ,
Таку , здається нам , незрозумілу,
Ми правильно поставимо мету ,
Обернеться у благо наболіле...

І зрозумієш річ одну тоді ,
Що краще подих Бога біля себе ,
Дорожчий хлів ніж замки золоті ,
Ніж цілі всі досягнуті без Неба...

Переживеш ти благодать Різдва ,
Тоді здолаєш шлях до Вифлиєму ,
Коли промовиш Господу слова
"Мені по Слову буде хай Твоєму "...
Автор - Мартинюк Наталя
@poemss_christian @virsh_online

НА РІЗДВО

Пройшли віки , пройшли тисячоліття,
Любові образ в пам'яті не зник...
Зоря Різдва , що найясніше світить...
Під Небом Вифлиєму перший крик...

Про це давно звіщали вже пророки ,
Що морок ночі назавжди мине,
Очиститься планета від пороків,
В утробі Діва Немовля зачне...

Народиться Воно , щоб врятувати ,
Засмучені серця від грішних діл,
І Вічності Отцем Сам може стати ,
Дадуть Ім'я Йому : Еммануїл.

Порадник Дивний, Сильний Бог , Князь миру ,
І на раменах влада є Його ,
Нас полюбив так ніжно і так щиро ,
Прийде в цей світ для людства Він всього...

В цей вечір серце знову завмирає ,
В очікуванні дива все єство...
Спускається на Землю промінь з Раю ,
Коли у двері стукає Різдво

Дитя заплаче , Ангели зрадіють,
В знеможеному серці зникне щем ...
І розцвіте на теренах надія,
Відкриються ворота у Едем...

В народженні Ісуса- воскресіння ,
Для тих , хто у байдужості схолов...
Отримає світ право на спасіння,
І запанує на Землі любов...

Бог в благодать зодягне душі бідні,
Полине з висоти прекрасний спів...
І станемо для Господа ми рідні,
Хоч всі  в глибоких ранах від гріхів...

Христос прийшов, щоб щастя людям дати ,
Серця зцілити від хвороб і ран ,
І гніт прокляття вже навіки зняти...
Пробачити байдужість і обман

Христос прийшов для мене і для тебе ,
До нас ця звістка радості дійшла ...
В ту ніч Любов спускалася із Неба,
Собі притулок в яслах віднайшла...

В Різдво святе схилюся перед Нею ,
Хай з Ангельським і мій зіллється спів...
Піду вперед за ясною зорею...
Що світить крізь пітьму століть й віків...


Любов Христа...  в полон Її здаюся ,
І хочу в серці свято берегти...
Лишитися без Неї так боюся,
Вона одна лиш може світ спасти.

Коли дива чекає Земля,
То Різдво до нас вгості приходить ,
Ми звеличуємо Немовля,
Що приніс мир і волю народам.

Перед нами щораз повстає,
У віках незабутня картина :
В Вифлиємські двори ясність б'є,
Засинає у яслах дитина.

В полі темному десь пастухам,
Ангел звістку благу сповіщає ,
Зірка вказує шлях мудрецям,
До Ісуса вони поспішають.

Подарунки несуть... ну а ти..
З чим до ясел прийдеш в час різдвяний ?
Що ти зможеш Христу принести ?
Він ж для світу всього Богом даний.

Подаруй ти Ісусу любов,
Ту, що серце цілком наповняє ,
Ту що в поглядах... в кожній з розмов ,
Ту любов , Що в собі меж немає...

Подаруй Йому мрії свої,
З Ним пов'язуй сьогодні бажання,
І пройдеш легше різні бої ,
Вдячним будь за хвилини страждання.

Подаруй Йому зустрічі час ,
Поспіши Немовля вшанувати,
Бо Різдво - це і привід і шанс ,
Знову Бога за все обійняти.

Подаруй в диво віру живу ,
Із Христом неможливе здолаєш...
І побачиш не раз наяву ,
Те , що в мріях глибоко ховаєш...

Цар зійшов із Небес в ніч Різдва,
Подолав довгий шлях по орбіті ,
Щоб на щастя нам дати права ,
Врятувати загублених в світі.

Подаруй свої ноги Йому ,
Через тебе Господь нехай діє ,
Йди сміливо крізь ночі пітьму ,
І неси людям Світло надії.

Подаруй Йому власні уста,
Щоби свідчити іншим про Бога,
Щоби славити тільки Христа
Берегти своє серце від злого...

Тільки зайвого лиш не мудруй,
Що принести Йому і що дати ?
Ти Ісусу себе подаруй-
Це найкращий дарунок на свято.
(16.12.2022)

РІЗДВО ПРИХОДИТЬ


Горить над світом нашим зірка ясна ,
Різдво до нас приходить в  тиху ніч....
У яслах спить Дитя , таке прекрасне ,
Марія стрілась з Дивом віч-на- віч...

Завмерли на хвилину райські струни ,
Мелодія на хмарах забринить...
Очікування всі вона розсуне,
Лишилася до благовістя- мить...

Ось пастухи сидять біля отари ,
Потомлені від праці і розмов...
І раптом розійшлися темні хмари,
І Добрий Ангел із небес зійшов ...

" Не бійтеся "- Він пастухам промовив,
Я радість вам від Господа приніс...
Бо народилось вам Дитя чудове ,
Яке врятує світ від горя й сліз...

І під хваління Ангельського хору ,
Побігли пастухи у Вифлиєм...
Ніхто не знав з народу , на ту пору ,
Що повертався втрачений Едем...

А Той , Хто царював в Небеснім Домі ,
Прикрашений був золотим вінцем...
Тепер дрімає в яслах на соломі ,
В цей світ гріховний посланий Отцем...

Очима віри на Дитя дивлюся...
Невже Йому  лежати в бідноті ?
Я перед Ним з покорою схилюся ,
Він Цар ... такий Великий в простоті...

Колись маленькі , крихітні ці Ніжки ,
До хворих і знедолених підуть...
І стільки ще Ісус здолає пішки ,
Доріг земних, що до людей ведуть...

Колись ці Ручки будуть вздоровляти,
А з Уст поллється проповідь жива ,
На Нього ще чекає так багато ...
Свій шлях почав Спаситель в ніч Різдва...

Торкнусь Долоньок тих і гірко стане ,
Це їх колись ще цвяхами проб'ють ...
І на Долоньках тих глибокі Рани ,
Ніколи певно вже не заживуть...

Ісус Христос... У ніч Різдва Святого,
Йому я поклонюся серцем всім ,
Що Він мені приніс любов від Бога ,
Що ясла ці обрав Собі за дім ...

Дароване спасіння Саваофом,
Я дякую Спасителю за шлях ,
Який пройшов від ясел до Голгофи ,
І місце дав мені на Небесах...

Я дякую, що зірка та не гасне ,
Мене веде до цілі з ночі в ніч...
Я дякую Тобі, Дитя Прекрасне ,
Що я з Тобою стрілась віч-на- віч.

В ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ ІСУСА

Нині День Народження у Тебе ,
Ти прийшов, Ісусе , В світ тривог ...
Ти залишив дім і славу Неба,
Нам приніс безцінне :" З нами Бог".

Я Тебе вітаю, мій Месія ,
Принесу Тобі найкраще я...
Юних днів бажання золотії,
І в дарунок - все моє життя.

Серце замість золота вручаю,
Замість смирни - славу і хвалу,
Послухом я ладан заміняю,
Це до ясел нині покладу.

Наче птах, душа моя літає,
З Ангелами пісня лине знов...
Мій Ісусе , я Тебе вітаю.
Ти - моє Спасіння і Любов.

Ти приніс життя , І правди Слово,
Спокій, мир і з ними благодать,
І тому не лиш в Різдво чудове ,
А завжди в піснях, в віршах й розмовах
Буду я Тебе лиш прославлять.

(2017 рік)

В ДАВИДОВІМ МІСТІ ...


Ніч тривожна в Давидовім місті ,
Виповняється царський наказ...
З дому в дім злі вриваються вісті-
Немовлят буде вбито в цей час...

Плач дітей , матерів зойк лунає ...
О Рахіль..серце страшно кричить...
Кров невинна на Землю спадає...
Ряд дитячих тіл мертвих лежить...

Стало дико без їхнього сміху,
Матері із батьками сумні ...
Більш нема на Землі для них втіхи ,
В ніч страшну чути крики одні...

В ніч повстало ту пекло неначе ,
Свою лють воно вилило враз...
О Рахіль.. серце зранене плаче ,
Виповняється царський наказ...

Помирали ... Один лиш спасався ,
На руках у матусі дрімав,
Там від зла і від смерті сховався ,
У Єгипет Господь їх послав ...

Непростою була та дорога ,
І серця переповнював біль....
Вифлиєм дні тривоги ,
Повставала в уяві Рахіль...

За Ісуса тоді постраждало ,
Діток стільки із різних родин...
Без вини , ні за що помирали ,
А спасався в Єгипті Один...

Той , Хто виріс , вернувся додому ,
Той , Хто  людям любов передав ,
Він зціляв, забираючи втому ,
Він гріховне усе пробачав...

Та прийшов час страшний на Голгофі ,
І пророків слова там Збулись...
Збитий був, у вінці Він терновім,
Наш Ісус на людей всіх дививсь...

Рани ті ... цвяхи ...муки ... страждання,
Певно , чаші солодший полин...
Серед крику ще чути ридання..
О Маріє.. невже це Твій Син ?

Він прийняв не Свою , Божу волю ,
Хрест оцей замість слави обрав...
Як здригається Тіло від болю ,
Він спасіння для світу придбав...

За людей лиш Один помирає ,
І мільйони спасаються душ...
Кров Ісуса провини змиває ,
Відкриває нову всім мету ...

О Маріє ! Ти ще пам'ятаєш,
В Вифлиємі дитячий той крик
А тепер Свого Сина втрачаєш ,
Жаль у душу і розпач проник.

Тисячі помирали невинно,
Лиш Один був спасенний в той день
А тепер Він померти повинний ,
Щоб спаслося мільярди людей...

Він поніс їх вину на Голгофу,
Замість нас без вини помирав..
І проклавши до Неба  дорогу ,
Дух Свій в Руки Отцеві віддав...

Ради нас все стерпіти прийшлося,
Через хрест Сам пройшов Божий Син..
Щоб мільярди у світі  спаслося ,
То життя Він віддав лиш Один.
(2013 рік)

ТИХО ПІД ЗОРЯМИ

Тихо під зорями спить Палестина
Спить Вифлиєм під Господнім крилом...
Вкрила собою ніч гори й долини ,
Сплять безтурботно оселі всі сном ...

В полі отару лиш пасли старанно,
В купці сиділи собі пастухи,
Раптом із темного Неба нежданно ,
Ангелів хори у сяйві зійшли...

Їм про народження Спаса звістили,
Вістку принесли від Бога вони
І пастухи в Вифлиєм поспішили...
Бачили щастя Святе здалини...

Тихо ввійшли в хлів і бачать картину ,
Серед овець ясла з сіном стоять...
Йосип, Марія... Маленька Дитина ,
Очі батьків дивним світлом горять...

І пастухи перед Дивом схилились,
Там , Той лежав , Хто спустився з Небес ,
З вдячністю в серці вони поклонились
Сумнів останній розвіявся, щез....

Дивиться Мати , уся в хвилюванні:
" Що Тебе жде , моє рідне Дитя ,
Скільки ж добра , ну а може страждання,
Вручить Тобі це незнанне життя "...

Бідна Марія... якби ж трішки знала ,
Шлях той , що Син її має пройти ...
Він проживе на Землі  дуже мало ,
Щоб нас загублених в прірві знайти...

Тридцять і три... це такий вік короткий ,
Тішся Дитиною, поки є час...
Виросте Він , І Йому світ жорстокий,
Вручить лиш цвяхи ті замість прикрас...

Ти поцілуй ці Маленькі Долоні ,
Поки ще хори співають з Небес...
Скоро втиратимеш сльози солоні ,
Скоро Ісус понести болю хрест...

Треба нам жертву святу пам'ятати,
Знати для чого Христос в ніч прийшов...
І ради чого висів там  розп'ятий,
І ради чого повернеться знов.

Все ради нас.. не жалів анітрохи,
Свого життя ... бо людей полюбив...
Йшов Він покірно без слів на Голгофу,
Це Він для тебе і мене зробив ...


Будемо славити нині піснями ,
Хай Він народиться в наших серцях ,
Добрий Спаситель.. сьогодні Він з нами ,
Дав нам спасіння і дім в Небесах.

Честь лиш Йому. По життєвих дорогах
Як мудреці за зорею підем...
Будем зміцнятись підтримкою Бога,
Віримо , скоро в  Його дім ввійдем.

Тільки впустіть у серця ви Ісуса ,
Не закривайте ви двері свої ,
Хай із душі псалмоспіви поллються,
Славу віддайте Царю всіх Царів.
(2014 р)

ВИФЛИЄМ

Він зовсім не малий поміж містами,
Той Вифлиєм- царя Давида дім.
Дарований святими Небесами,
Родився там Христос , Спаситель всім.

В ту ніч Земля про Нього ще не знала ,
А вже пітьма гріховна зникла враз,
І тільки Небо в радості співало,
Збулись слова пророків у той час.

Світ міцно спав. Марія лиш не спала ,
Залишивши і хвилювання й страх...
Дитя до себе ніжно пригортала ,
Ось щастя мами - на її руках...

І вістку добру пастухи приймали ,
Їх Дивом Бог в  ту ніч благословляв...
А Ангели святе передавали...
"ОСАННА"- хор небесний повторяв.

Не бійтесь... радість нині вам звіщаю,
У яслах народилось Немовля,
Він всі переживання ваші знає...
І тільки Ним врятується Земля.

Про це і мудреці далекі знали ,
З дарунками за зіркою ішли ,
Зоря шлях до любові показала,
Вони Дитя обіцяне знайшли...

Христос прийшов з Небес і зміг лишити ,
Престол, всю велич вулиць золотих...
Щоб тих, хто спить в гріхах - їх розбудити ,
Хто скривджений життям- зцілити тих...

Щоб люди щастя і добро пізнали ,
Він благодать і милість проявив...
І людям , що образ гірких зазнали,
Свої обійми Сам Господь відкрив...

Зціляють рани нам Ісуса Руки,
На волю Він виводить із пітьми...
І розуміє розпач , знає муки ,
Які порою втомлені всі ми...

Він знав , чому прийшов, на що чекати ,
Свій бачив шлях..  страждання зокрема ,
Жив тут , де смутку і молінь багато ,
Для відпочинку місця де нема...

Про Нього так багато говорилось ,
Прозрів тепер і бачить Вартимей,
Уста німого в радості відкрились ,
Благословляв Ісус малих дітей.

Яір щасливий донечку знов чує ,
Хтось має замість осуду - любов ...
В Віфезді хворий більше не сумує ,
У Кані Галилейській свято знов....

Христу ж відкрився шлях по Dolorosa,
Смиренно як ягня на страту йде...
Кров капає свята , стікають сльози ,
Мовчить Він... а юрба кричить , гуде...

Прикрашений вінцем був із тернини ,
Побитий весь... хоч зла і не  зробив..
На Себе взяв людські страшні провини
Так дорого спасіння оплатив.

А ніч Різдва - народження Святого,
Він зараз- зовсім Крихітний Малюк,
Дрімає в яслах Син Живого Бога ,
Прислухайся до головного , друг :

До нас прийшов ! І В Небо шлях відкрився
Через Ісуса- неземне Дитя,
А до Голгофи тільки років тридцять ,
Вони стрілою швидко пролетять...

Проколить меч Марії душу бідну ,
Та Божий план  здійсниться і без змін...
І зрозуміють люди як потрібний ,
Ісус їм ... й Другом може стати Він .

Хвали Достойний .. і у всяку пору ,
Хай славиться Ісус у всіх серцях...
Прийшов сюди , щоб з Ангельским ми хором ,
Йому співали пісню в Небесах.

ВІРШ НА РІЗДВО

Хто повірив звістці цій спасенній ?
І над ким рамено Бог відкрив?
Народився у тиші блаженній,
Цар Царів... Він світ цей полюбив.

Щоби бути у житті моєму ,
Першим , Найдорожчим , Головним...
Крик Його під Небом Вифлиєму,
Став нам подарунком неземним.

В давнину я помислом вернуся...
Непомітний двір .. убогий хлів...
Там знайшлося місце для Ісуса ,
Чути співи Ангельські з полів...

На соломі Немовля дрімає,
Пахне Небесами... але Він
Долі несолодкої зазнає,
Всіх її вибагливих сторін...

Поки Малюку спокійно спиться?
Не питай: що може це Дитя? ...
Промайне так швидко років тридцять ,
Поведе крізь труднощі життя.


Вогник той, що тихо догоряє
Не погасить Він ... Христос такий
Зігнуте стебло не доламає ,
Бо болить у Ньому біль людський.

Те , який Він Лікар хай розкаже,
Жінка в кровотечі й Вартимей...
Сухорукий руки хай покаже,
Скільки їх.. Ним зцілених людей...

Те , як Він у милості прощає ,
Не згадавши зроблених гріхів,
Грішниця й Петро апостол знає,
Багатьох від вічних мук відвів.

Є в Ісусі сила воскресіння,
Розповість про силу ту Яір,
І доповнить це вдова в Наїні,
Свідченню ти Лазаря повір.

Про Христа , Його благословіння,
Не в дорослих , запитай в дітей ..
Тільки співчуття і лиш терпіння ,
Проявляв до стомлених людей.

Він лишив у Небі славу Неба ,
Всю красу , вінець, хваління спів ....
І прийшов до мене і до тебе ,
Щоб ми збагатились, Він збіднів.

Хоч сьогодні Крихітним дрімає ,
Гефсиманський сад теж спить собі....
Певно не підозрює й не знає,
Через років тридцять в боротьбі...

Припаде Христос в Своїм молінні ,
Плакати там гірко буде знов
Вистраждає наше Він спасіння,
Небо нам верне , проливши Кров.

Ти повір сьогодні дивній звістці,
Що Христос, не просто це Дитя ,
Віднайди в душі для Нього місце.
Зміниться навіки майбуття.

Це не просто Хлопчик. Це Месія.
В Ньому лиш від небезпек покров ...
В яслах народилася Надія,
В яслах народилася Любов .


(03.10.2024)

https://youtu.be/py3XtRrAa8o?si=ocklna-A921idk5t

Ніхто з людей. Ніхто по всьому світі ,
Тебе не любить так , як любить Він.
Любов Христова сонцем ясно світить,
І підіймає зранених з колін.


Ніхто з людей. Ніхто не зрозуміє,
Так як зробити може це Господь,
Коли у душу холодом повіє,
Він на тепло замінить прохолодь.

Ніхто з людей. Ніхто з цієї маси ,
Тебе так не потішить як Христос
Він тліючого ґнота не погасить,
І віджене від серця тінь загроз.

Ніхто з людей. Ніхто із них не знає,
Як правильно підтримать, пожаліть,
Ніколи в гніві Він не доламає,
Той очерет , що зігнутим стоїть.

Ніхто з людей , ніхто не допоможе ,
Тобі, як це зробити може Бог ,
Якщо і впав - тебе підняти зможе ,
Навчить  іти вперед, до перемог.

Ніхто з людей. Ніхто з людей не здатний
Твоїм пройнятись болем ... і без слів...
З хреста лиш світить сонце благодатне,
Там Той , Хто стільки мук перетерпів.

Відпив ти в людях лицемірства, зради,
Їм довіряти - досвід це гіркий...
Ісус Христос в журбі Твоїй- розрада.
Не лишить у біді. Він не такий.

За Руку Його зранену тримайся,
Прощає те , що ти собі не зміг..
На Нього цілковито покладайся,
До нині Він життя твоє беріг.

Ніхто з людей. Ніхто з них не чекає ,
Розмов з тобою так , як Твій Отець...
Молитви чує і відповідає,
На всі питання й запити сердець.


Несе Він на Руках і не загубить,
Тебе для Неба назавжди купив.
Ніхто з людей  . Ніхто так не полюбить,
Як це Спаситель вже давно зробив.
(©️ Н. Луцик- Мартинюк)

Минає час. У наших поколіннях
І досі ще, через віків пітьму,
Лишаються і щастя й біль – незмінні.
Стоїть питання гостро так: Чому?

Чому у світі цьому сліз багато?
Чому навколо стільки є тривог?
Чи можна горе зі Землі забрати?
Як дивиться на все це з Неба Бог?

Чому Він війни й голод допускає?
Хіба Йому не шкода матерів?
Хіба ж Він сироті не співчуває?
Чому бур'ян гріха кругом розцвів?

Хіба ж безсилий Він все зло забрати?
Сказати " Ні" і бідам і журбі?
Де відповідь сьогодні відшукати?
Так важко нам признатися собі...

Бог Добрий, ні на трішки не змінився,
З часів Едему людям волю дав.
З яким же смутком  Він на світ дивився,
Коли той світ Ісуса  розпинав...

Замість любові вибрали Варавву,
Буденним нам і звичним стало зло.
Лишилось на свободу досі право,
Перо до нас у руки перейшло!

Ми пишемо історію сьогодні
І ми самі формуємо цей світ ...
Відкинули якщо тепло Господнє ,
Тому і не розстане в душах лід...

Відповідальність нам лягла на плечі ,
За всі страждання, радість чи красу.
За сльози вдів, за посмішки малечі...
Невже внесемо знову цвях Христу ?

Є воля обирати, як нам бути.
Почати з себе варто вже тепер!
Бо злу і горю це протиотрута,
Давайте ж ми напишемо шедевр!

Давайте сонцем у пітьмі світити!
Ми можемо самі змінити світ,
Якщо не перестанемо любити,
Якщо ми не потопчем віри цвіт.

А щоб Земля наповнилась піснями,
І щоб настав нарешті добрий час,
Хай мир і згода буде поміж нами,
Хай Бог завжди перебуває в нас.

Автор: Мартинюк Наталя (07.10.2024)

ЧОМУ????

https://youtu.be/TDnPK75g408?si=q1LnVqH7od_omtAW

ПОЧНИ З ПРОСТОГО....

Хіба нема за що нам славить Бога ?
Хіба нема для вдячності причин ?
Давайте ми почнемо із простого ,
І привід віднайдеться не один...

Прокинулись здоровими ми зранку,
Це  милість Бог над нами оновив...
А хтось не зміг дожити до світанку
Когось ракети вибух розбудив...

Поснідали... і не злиденно зовсім,
А кожен смакував тим , чим хотів...
Десь з голоду вмирають люди досі ,
І хтось ще з дня вчорашнього не їв...

Нам є де відпочити після втоми ,
І ліжко є й над головою дах...
А стільки їх ... З адресою й без дому...
Домівки руйнувались на очах   ...

Хоч раз  Творцю приносив ти подяку,
За те що геть нічого не болить?
А скільки хворих   .. в боротьбі із раком ,
На жаль,  програють бій в єдину мить...

Ми не одні , є друзі в нас і рідні
Відповідаєм на чиїсь дзвінки...
А стільки їх  ... Нікому не потрібних ...
Що в самоті живуть свої роки...

Ми на весні і влітку працювали,
Тепер помітні осені плоди ...
І фруктів є і овочів немало ,
І ще в достатку хліба і води...

Ти йдеш до Церкви , лине там  хваління ,
І проповідь про Господа звучить ...
А десь тривають ще страшні гоніння ,
За віру у в'язниці хтось сидить...


Через Ісуса маємо спасіння...
Він в Небеса дорогу нам відкрив,
А скільки грішних душ зазнали тління,
Бо ворог їх навіки загубив.


Можливість маєш Біблію читати,
І чуєш ... Дощ нічний по вікнах б'є
А є глухих, незрячих так багато ,
Для когось мрія це - життя твоє...

Хіба нема за що прославить Бога?
Хіба не віднайдеш подяки слів?
Нема причин ? Тоді почни з простого,
Прокинувся ти й день новий зустрів.

НИВИ ПОСПІВАЮТЬ...

Так невблаганно час минає ,
І день за днем кудись летить...
Мій Боже... ниви поспівають,
Та хто на працю поспішить?

Вітрами згойдане колосся,
Вечірні тіні вже снують
А на полях немає досі ,
Працівників, хто звершить труд...

Вмивається земля сльозами ,
І гинуть люди без Христа ,
А ми в безпечності із вами ,
За них в нас не болить душа...

Все рідше світло ми розносим,
Все менше щирих молитов...
Не часто ми у Бога просим ,
Щоб перед нами Він ішов...

Частіш ми  на вівтар Христові ,
Кладемо лише пустоцвіт...
Немає місця для любові ,
Нема бажань змінити світ...

Схолонути серця зуміли,
Порою там печаль німа,
Ну а поля пополовіли,
Та лиш працівників нема...

Господь стоїть,сьогодні кличе ,
На труд добра, на труд  святий...
І вітер ниви знов колише ,
Гряде останній час сумний...

Бог про діла всіх запитає ,
Плодів чекатиме від нас ....
Тож поки милість Він являє ,
Йому віддаймо цінний час.
(2016)

ВМІЙ ДЯКУВАТИ

За кожен промінь сонячний , прекрасний,
Вмій дякувати Господу щодня ...
За темні ночі і світанки ясні ,
Що часом під ногами є стерня.

Вмій дякувати за травневі грози ,
За білий сніг , за перший листопад ,
Вмій дякувати Господу за сльози,
За осінь , що не раз заходить в сад.

Вмій дякувати, що розмови чуєш ,
Пісні і рідні серцю голоси...
За те,  що ти сніданками смакуєш,
І жебраком на їжу не просив.

Вмій дякувати щиро і так просто ,
За те , що з нами на Землі живеш ,
За те, що бачиш світ і Неба простір ,
За те , що легко дихається теж.

Ти маєш одяг, дах над головою ,
В твоїй оселі затишно в мороз ,
Подати є кому стакан з водою ,
Не відчуваєш утисків, погроз.

Вмій дякувати за моменти добрі ,
Що в праці Бог здоров'я ще дає...
Що після гроз ясніє знову обрій ,
Що серце в грудях стукає твоє...

Згадай про того , хто житла немає ,
Чий дім ракета зруйнувала вщент...
Про тих згадай, хто з голоду вмирає ,
Задумайся про них ти на момент...

Чиєсь життя трагедія забрала ,
Хтось сиротою  у дитинстві став ...
Комусь бідою долю всю зламало ,
Згадай, хто втратив в мить усе, що мав...

Хтось інвалідом у візку зостався ,
Йому від серця щиро співчувай,
Хтось із дитям в лікарню прописався,
Ту чашу ти не пив... не забувай.

Вмій дякувати Богу за спасіння ,
Що на служіння йдеш без перешкод...
А десь за віру зносить знов гоніння ,
Многостраждальний Господа народ.

Вмій дякувати, що душа не в злобі,
Що здатний пробачати друга ти
Вмій дякувати навіть у хворобі,
І за хвилини горя й самоти.

Вмій дякувати за усе , що маєш ,
Що ясний розум , мудрість є в тобі...
Що гострий біль порою відчуваєш,
Що можеш гірко плакати в журбі...

Будь вдячний і за Чисту Кров Христову ,
Її пролив Він , щоб тебе спасти...
Оселя в Небі для душі готова ,
Туди ти зможеш, друже , увійти.

Вмій дякувати в час , коли не спиться ,
Коли молитись кличе Дух Святий.
Вмій дякувати навіть за дрібниці ,
За те , що ти здоровий і живий.

Вмій дякувати і за все звичайне ,
Що  шлях веде  до славної мети.
Уста а з ними серце- одностайно ,
Хай будуть Богу вдячними завжди.

ПРИНЕСИ ПЛІД

Тут на Землі, у інших на виду,
Посаджена я Господом в саду ,
Вже стільки сил й старання Він приклав,
Все для життя і росту мені дав.

Його Любові промінь ще не зник,
Я- деревина, Він- мій Садівник,
Тримає Добрий Бог над всім контроль,
І визначив для мене певну роль.

Впиваючись щоб свіжістю води,
Без нарікань приносила плоди ,
Його щоб свідком на Землі була,
Для слави Неба з радістю цвіла.

Мене від буревію захищав,
І гілочки в терпінні очищав ,
В душі боліло... плакала не раз...
Це Садівник труд звершував в той час...

Мені немало добрих діл зробив,
Дощем благословіння Він кропив,
Минали дні, летіли тижням вслід,
А Бог Приходив віднайти щоб плід.

Траплялося, шуміло листя лиш,
Хтось говорив :" Її на Рік залиш..."
І порятунком тішилась я знов,
Мене спасала Господа любов...

Ось третє літо до кінця біжить ,
І в сад Господь вже скоро поспішить ,
А що Йому скажу , коли прийде?
Якщо плоди Він вкотре не знайде?

Якщо спитає : де мої плоди ?
Чому живу безпечно й без мети?
Чи ж не прикаже Він слузі:" Зрубай!",
А я почую :" Ґрунту не займай" .

О Боже мій! Ти - мудрий Садівник,
Можливо, є у листях моїх шик ,
Дешевша порожнечі їх ціна ,
І заважає гілка не одна...

Щоб я для Тебе плідною була ,
Щоб линула із уст моїх хвала,
А грона винограду зріже ніж ,
Прошу ; все зайве у мені обріж.

Чисть у любові й милості мене ,
І літо дай, хоча би ще одне ,
Щоб виправитись, Боже, встигла я ,
Бо перевірка близько вже Твоя.

Мій Господи! Мене не відсікай,
Прошу, хоча би трішки зачекай,
Я все зміню, покаюся в гріхах ,
Не буде нарікань більш у словах.

Я ще Тобі від серця послужу ,
Про Твою ласку іншим розкажу ,
Ще в пору принесу рясні плоди ,
Лиш не рубай, ще трішки підожди...

Сьогодні час Бог кожному дає ,
Щоб виправити нам життя своє.
Чи є на гілці в нас прекрасний плід?
Чи може , листя тільки й пустоцвіт?

Яке ти дерево? Дай відповідь собі ?
Направ свій погляд в далі голубі.
Тебе Бог змінить, тільки попроси ,
І добрий плід для Нього принеси  .

ПО ПРЕКРАСНИХ МІСЦЯХ....


А якби у житті я своїм знемогла,
Обернувся у плач тихий спів...
А якби і смоківниця не розцвіла ,
Й  листям вітер лише шелестів...

А якби сталось так... виноградна  лоза ,
Не принесла врожаю мені...
Всі оливки оббила нежданна гроза ,
І стояли поля в порожні...

А якби у кошарі не стало овець ,
В стайнях тиша блукала сама...
А якби і настав дням прекрасним  кінець ,
І здалося б : надії нема...

Я й тоді буду тішитись , Боже,в Тобі,
Ти спасіння ... Яким  веселюсь
Ти є сила моя , радість серцю в журбі...
І з Тобою тут втрат не боюсь...

Зробиш ноги міцними , як в лані , мої
На висоти вперед поведеш
Втихомириш у серці нерівні бої
І в час болю мене обіймеш...

Крізь роки вчиш літати , хоч крила слабкі,
То пошарпає вітер життя...
Знов молюся , втираючи сльози гіркі
І здається... я просто дитя...

Але дав насадити мені перший сад,
У кошарі овець маю я...
Тут смоківниця є , там росте виноград ,
А ще далі- багаті поля...

А якби їх не стало , в однісіньку мить ,
Боже , душу від ремства спаси
Хай ця втрата ще трохи у ній поболить ...
Мир і спокій мені принеси...

Знаю я ще прославлю не раз і не два ,
Мого Господа в щирих піснях
Існувала без Нього. А в Ньому жива ,
Є насліддя моє в Небесах ...

Хай відкритими будуть уста для хвали ,
Хай відкритими будуть для слів...
По прекрасних місцях мої межі пройшли
По прекрасних місцях Бог провів.
( ©️ Н. Луцик- Мартинюк)

ДО ЦЬОГО МІСЦЯ...

До цього місця Бог нам допоміг ,
По милості Його ми ще не зникли ,
Він до сьогодні кожного беріг,
Сприймати як належне , може , звикли...

Та день новий - дарунок від Творця ,
Його любов нас через біль проводить ,
Велінням Божим стукають серця,
І це від Нього - вища нагорода.

Збираємо плоди ми восени ,
Що сіяли - приходиться те жати  ,
А те , що будем чути  крик війни ,
Хіба подібне щось  могли ми знати. ?

Хіба про це би думалось комусь ?
Хіба таке могли ми уявити...?
На нашу долю випало чомусь,
Серед біди і небезпеки жити .

І бачити те кровопролиття,
З народом переносити страждання
У Бозі є надійне укриття,
Коли зловісне чути завивання .

Господь нас рясно всім благословив ,
Є добрий хліб й до хліба так багато ...
Голодними нікого не лишив ,
Дозволив урожай рясний зібрати.

До цього дня у спокої жили ,
Від вибухів не бігли у підвали ,
Спокійно засинати ми могли ,
Без пострілів світанки зустрічали.

Проводили в молитвах стільки діб ,
А нині Небу дякувати можем...
З благоговінням думаю про хліб ,
Його ділити  - це дарунок Божий .

А хтось стояв до голоду за крок ,
Очима бачив спалену пшеницю
Тримав він обгорілий колосок ,
І думалось: а може це все сниться ?

Ми цілі. Ми здорові . Ми живі .
Здається , що нема причин для страху...
Та вибухи знов чути десь нові ,
Здригається  з Херсоном Волноваха.

Хтось в Бучі рідну маму поховав,
Хтось тата досі в Харкові шукає,
Могилою весь Маріуполь став ,
Ще назва є, а міста вже немає...

В полон забрав невинних Азовсталь,
Чийсь син ще фронту лінію тримає..
І біженцем хтось вже подався вдаль...
Вмирають люди... смерть не вибирає...

Ми не пили страждання чашу ту ,
Хоч і тривають по сусідству битви...
Давайте будем вдячними Христу,
Не припиняйте за наш край молитви.

Куточок наш від горя Бог зберіг ,
Йому хвала- Він чув , про що благали ,
Моліться за правителів своїх,
Щоб мудрі тільки рішення приймали.

Цінуймо те , що нам дає Господь ,
І дякувати не переставаймо...
Що береже від злого душу й плоть ,
Сьогодні славу всі Йому воздаймо.

Хай хліб лежить на нашому столі ,
І чує Бог благання і потреби.
Просіть добра для рідної Землі ,
Просіть для діток мирного лиш Неба.

Я ДЯКУЮ ТВОРЦЮ

Я дякую Творцю за день прекрасний,
Що нас сьогодні разом Він зібрав,
За Небо голубе і сонце ясне,
За те , що хліб і воду нам давав.

Створив кругом таку красу нетлінну,
Ліси зелені, схили і поля...
Співає пісню вільна Україна,
Любові і журби- моя Земля...

Я дякую Творцю, що ще ніколи,
Голодним не лишався у житті,
Що у молитві падаю додолу
І біль весь виливаю я тоді.

Чудове в незначному навіть бачу,
Вслухаюся у співи солов'я.
І часто так від радості я плачу,
Як думаю про чин святий Творця.

Я дякую Йому за Правди слово,
За віру, що у Церкву привела,
За зорі в Небі і росу ранкову,
За промені надії і тепла.

Я дякую Творцю, що діти наші,
Не бачуть наяву страшну війну,
Не кинуті ніким на призволяще
Долають в Небо стежечку земну.

Я дякую Творцю за хліб щоденний,
Що маємо прекрасні ми сади...
Поля є , із яких не раз зберемо ,
В достатку щедрі і смачні плоди.

Я дякую за рідну Україну,
Яка встає із болями з колін...
Пройшовши крізь страждання і руїни,
Хвали Отцю вона співає гімн...

Я дякую за Церкву і родину,
За працьовитих, добрих земляків...
Що Бог прощає наші всі провини,
Кров Агнця очищає від гріхів.

Я дякую Творцю за Його Сина,
Який там на Голгофі помирав,
Страждаючи за цілий світ невинно
Спасіння від прокляття нам придбав.

Я дякую Творцю за воскресіння,
Що Правду ми пізнали ще давно,
Зі свого сну збудилась
Україна,
Їй право бути з Богом теж дано...

І у святих , небачених просторах,
Він дім нерукотворний збудував,
На Небі заспівають пісню хором,
Всі ті, хто в серце Господа прийняв.

Я дякую Творцю за мир і волю,
Одного лиш прошу у Нього знов:
Благослови Ти щедро нашу долю,
Щоб керувала світом всім любов.

ПОДЯЧНЕ


Мій Господи я дякую Тобі,
За те що поселив мене у світі,
За ці простори неба голубі ,
За сонце ,що мені в дорозі світить .

Мій Господи, я дякую тобі
За співи солов'я і літні грози ,
Що зрощувались ниви золоті ,
І падали на них ранкові роси ...

Я дякую за той весняний цвіт
І за пожовкле, перше листя клена ,
За кожен захід сонячний і схід ,
Твоя рука все творить незбагненним...

Мене насущним хлібом годував,
Дозволив і до цього дня дожити,
У Тіні крил притулок Ти давав
Тобі ніяк не можу не служити...

Мій Господи! Я дякую Тобі,
За християн, за Церкву і родину,
Що поруч Ти в життєвій боротьбі,
Несеш мене крізь терни, мов дитину.

Я дякую за ту пролиту Кров,
Яка мене від смерті врятувала,
Я вдячний Боже за Твою любов,
За Руки , що не раз в біді тримали.

Я дякую , що край мій Ти зберіг,
Від голоду, від зла і від незгоди.
Війни не допустив і допоміг,
Не впасти українському народу.

Я дякую , Ісусе, що у злі,
Я вірю ще, люблю, живу в надії:
Що згине ворожнеча на Землі,
І Сонце Правди всіх людей зігріє.

Я дякую Тобі за добрий час,
Що проповідь жива кругом лунає,
Ти милуєш, ведеш, спасаєш нас,
Подяку серце Господу складає...

За ці благословіння- дав їх Ти,
Щоденний хліб і Біблію священну,
Достаток на столі, смачні плоди...
Хвала Тобі, Владико Незбагненний...

Я дякую , Спасителю, за тих,
З ким по дорозі в майбуття простую,
За рідних і далеких, добрих, злих,
За голоси людей, які тут чую.

Ти- Пастир мій і знаю, що в житті,
Ніколи в недостатку вже не буду.
І навіть в незнайомій стороні,
Про мене Ти ніколи не забудеш.

Підтримка і опора - кожну мить,
На допомогу з Неба сподіваюсь,
Свята Рука мене благословить,
Тому і в бурі я не захитаюсь.

Прошу Тебе за мій вкраїнський край,
Де розбратом й війною він розбитий,
Там , Господи, свій спокій ,мир подай,
Ти можеш душі зранені зцілити...

Наруги над дітьми не допусти,
Пройти дозволь полями злої битви,
Помилуй, Боже, грішних і прости,
Щоб ревними були людей молитви..


На Тебе лиш надія вся моя,
Її несу крізь сльози і руїни,
З Тобою лиш щасливим буду я
З Тобою лиш воскресне Україна.
(N.M.)

ЗРИВАЄ ОСІНЬ ЛИСТЯ...

1.Зриває осінь листя золоте,
Несе Землі вона дари усякі,
Душа моя до Бога свого йде,
В це свято жнив,в прекрасний День Подяки.


2.Коли увись на зграю журавлів,
Чи на самотні клени я дивлюся,
То повторяю знов слова святі,
Як славний Ти і Дивний мій Ісусе.


3.Зростив поля і ниви золоті,
Окроплював рясними їх дощами,
Холодну землю сонечком зігрів,
Ісус!Твоя Рука навіки з нами!


4.І нині вдячна,Господи,Тобі,
За дощ,і сонце і за чисту воду,
За хліб насущний на моїм столі,
За ті дари,які Ти дав народу.


5.Я дякую,Ісусе мій,за руки,
В яких тримаю Біблію святу,
За настанови і Твою науку,
За шлях,яким до Тебе я іду.


6.За те що відчуваю під собою,
Я ніжність всю шовкової трави,
Що ноги свої зрошую росою,
Що можу ними я,мій Боже,йти.


7.Я дякую Спасителю,що бачу,
До обрію стежину й небеса,
А скільки є людей навкруг незрячих,
Що бачуть світ лиш в неспокійних снах.


8.І чую співи ніжні солов'я,
І чую як в саду ридає скрипка,
Я маю слух . Хвалю Христа Ім'я
До мене Його милість так велика!


9.Я дякую за ту пречисту Кров,
Яка мене від всіх гріхів омила,
В розбите серце увійшла любов,
І Божою дитиною зробила.


10.Я дякую за ті Пробиті Руки,
Які з душі зігнали прохолодь...
За рани і за всі голгофські муки,
Прийми хвалу мій Люблячий Господь.


11.Без хліба не лишалася ні днини,
Без дому, сиротою не була
Це милість мого Бога до людини,
Без Нього я нічого не змогла б...


12.Навчив мене у тишині молитись,
Братів,родину,друзів дарував,
З Творцем,як з Батьком,можу говорити,
У зорянім мовчанні,сам на сам.


13.Вселив у серце зранене надію,
За мене вмер ,для мене і воскрес,
Ти-мій Спаситель і душею вірю,
Що Ти чекаєш в вишині небес.

14.Я дякую,що в тій блаженній Книзі,
Моє ім'я Ти записав давно
І знаєш сльози всі гіркі і чисті,
Молитву чуєш... силу їй дано...


15.За те,що біль і горе на порозі,
За все,що допускаєш у житті,
Зриваються в душі вітри і грози,
За все я вдячна,Господи,Тобі!


16.Прийми хвалу за всі благословіння,
Душе моя,слав Бога і співай,
Не посоромить у житті Надія,
І приведе мене в небесний Край.
(Н.М.01/10/15)

ТЕБЕ ХВАЛИТИ БУДУ

Тебе хвалити буду я від рання ,
Ти- мій Господь і розкіш Ти моя ,
Я вірю , сповниш Ти душі бажання,
Прославлю дороге Твоє Ім'я.

Тобою я втішаюся щомиті ,
Тобою тільки, Боже, веселюсь,
Спішу завжди в обійми ті відкриті ,
Ти є.... І я нічого не боюсь...

До Тебе за підтримкою приходжу ,
В Очах бо бачу стільки доброти ...
І на Землі , найбільше, що я хочу -
Тебе, Святого, у собі знайти.

Проходять межі гарними місцями ,
Мені приємна спадщина моя...
Я дякую, що любиш до нестями ,
Я дякую, що я навік Твоя...

Коли стає безсилим моє серце,
До Тебе кличу , Боже, із Землі...
Ти не допустиш, щоби в душу вдерся ,
Гріховний сумнів, чи якісь жалі...

Високі надто є для мене скелі ,
З Тобою піднімаюся на них...
Притулок Ти в години невеселі ,
І досягаю знов вершин земних.

Я хочу жити у Твоїм наметі ,
Мене до Себе назавжди прийми...
Коли біда панує на планеті,
Знаходжу укриття я під Крильми.

Люблю Тебе ,мій Боже  Неосяжний,
І відкриваю світ своїх бажань,
Мене Ти вчиш , щоб я була відважна ,
І не боялась на Землі страждань.

Мій шлях веде у неземні оселі,
Здивовано спитаю ще Тебе :
О Господи , Невже кінець пустелі?
Невже дійшла у Небо голубе ?

А поки що , хвалю вночі й від рання ,
Тобі співає серденько моє...
Ісусе мій... Моє Ти оправдання...
Ісусе мій- Ти все , що в мене є...

НЕМАЄ СЛІВ...

Немає слів таких по всій Землі,
Щоби віддячить, Господи , Тобі,
За все , що Ти для нас , людей, зробив,
За нас ціну велику заплатив.

Які я ще придумаю слова ,
Щоби віддячить за любов сповна ,
За те , що сиротою не лишив,
А всі гріхи там на хресті простив.

І де потрібні фрази віднайду,
Щоб їх сказать Спасителю Христу,
За те , що в Небо скоро забере,
Я буду там , де мій Отець живе.

Немає слів таких по всій Землі,
Щоби віддячить, Господи, Тобі,
Тому слова звичайні Ти прийми,
За всі дари сьогодні вдячні ми.

Ця вдячність щира меж собі немає
За кожну мить , що з нами поруч Ти ...
Хай слава і хвала Тобі лунає,
За джерело любові й доброти .

(2012 рік)

ВІДДАМ ХВАЛУ

Віддам хвалу Єдиному Отцю ,
За те , що віднайшов мене у світі,
Поніс на плечах згублену вівцю,
Засіяв у душі самотній квіти.

Віддам хвалу Спасителю землі,
Навчив літати пташку  Він на волі ,
І відігнав думки від мене злі,
Благословіння дощ пролив на долю.

Віддам хвалу я Тому , Хто прийшов,
Щоб хрест важкий на гору ту здійняти,
За гріх і мій Свою пролити Кров,
Простити все , Спасіння вічне дати.

Віддам хвалу я Доброму Христу,
Надію Він вселив в моє серденько,
Рукою втер непрошену сльозу,
Сказав :" Люблю"- так ніжно... так тихенько...

Віддам хвалу я Тому, Хто мене ,
Від горя і біди охороняє,
Коли мені стрічається сумне ,
То душу наче Батько потішає .

Віддам хвалу в молитвах і піснях ,
У кожнім вірші, у битті сердечнім ...
Бо спас.. я не побачу пекла жах ,
Хоч з грішників земних я є найперша.

Віддам хвалу за мій тернистий шлях,
Який веде додому з днів далеких ,
Кінець якому- вічність в Небесах ,
З Ісусом по стежині йти так легко.

Коли ж прийде дорозі цій кінець ,
Прийме мене із мандрувань до Себе ,
Мій Добрий Бог і Люблячий Отець,
Віддам хвалу із Ангелами в Небі.
( 02.11.2015)

КОЛИ ДИВЛЮСЬ НА ВСЕ

Коли дивлюсь на все, що Бог створив,
Його з сльозами радості питаю :
"За що мене Ти , Отче , полюбив?
Дай відповідь мені , Тебе благаю!"

Серед краси земної поселив ,
Щоб нею милувалася щоденно...
Траву під ноги ніжно постелив,
Я бачу ріки , гори , ліс зелений..

Для мене Бог все дивним сформував,
Планету Він повісив ні на чому,
Життя малій зернині кожній дав ,
Я бачу велич навіть у простому.

Для мене Бог розфарбував цей світ,
Запалює зірки в нічному Небі,
Дерева зодягає в ніжний цвіт ,
Його велінням чути птаха щебіт...

Для мене те , що бачу-  заснував ,
Придумав сонця і дощів сезони,
По Своєму моря розмежував,
Над ними  простір простягнув бездонний.

Виходжу у заквітчані поля,
Шепочуться про щось вітри грайливо..
Яка ж прекрасна , рідна ця земля ..
І серед неї я- така щаслива...

Для мене Бог красу цю готував ,
Та більше ніж її , я в серці маю...
Мені сердечний мир подарував,
Любов Його мене завжди тримає.

Таку малу... пилинку не значну,
Благословінням рясно покриває ,
Господь міняє зиму на весну,
У пам'яті не раз перебираю ...

Що часто так невірною була ,
І завдавала біль Христу і муки,
Вінок терновий я гріхом плела,
А Він до мене простягав знов Руки.

Я падала- Він ніжно підіймав,
Давав мені і прощення й відраду ,
Ніколи за провини не карав ,
Не знала з Ним розчарувань і зради.

Захоплююсь! Яка Його любов ,
Вона в природі , в милості щоденній ...
За неї хочу дякувати знов ,
Що вже тепер є мир в душі спасенній....

З Руки Святої стільки благ дає,
За що так любить- цього я не знаю...
Хай славить Бога все єство моє ,
Хай гімн хвали Спасителю лунає...

ХВАЛИТИМУ

Хвалитиму я Бога все життя,
Співатиму Йому живу ще поки ,
Він- Добрий Батько. Я- Його дитя,
І наді мною пильне Його Око.

Надійтесь й ви на Бога кожен час,
Перед Всевишнім душі виливайте,
Господь- то пристановище для нас,
А на вельмож надій не покладайте.

Земне все зрадить, В горі підведе ,
В простій людині не знайти рятунку,
Вона- лиш порох , в порох і піде,
В той день зникають плани , кожна думка ...

Блаженний той , кому є Помічник ,
Бог Якова і в дні переживання,
Коли останній промінь сонця зник ,
Як добре мати в серці сподівання ...

На Того, Хто Вселенну всю створив,
І Землю й те , що море наповняє,
Хто вірність стільки раз вже проявив ,
Ув'язнених гріхом Господь звільняє.

Голодному щоденний хліб дає ,
Пригніченому правосуддя чинить ,
І праведного любить , поруч є,
Сам зігнуті Бог розправляє спини...

Підтримує вдову і сироту ,
Приходьків Він завжди оберігає...
Викривлює дорогу грішним ту ,
В Руках Могутніх землю всю тримає.

Сіоне, твій Господь із роду в рід ,
Навіки в силі буде царювати,
Хай спів наш розхитає Небозвід ,
Достойний славу й честь Творець прийняти...

Хвали Його завжди , душе моя ,
Він абсолютно все зробив для тебе...
Коли пройду земну  дорогу я ,
То зустріч буде з Ним у славі Неба.

А поки ще іду туди , нехай,
Не підведуть надії й сподівання,
Я вірю, що дійду із Богом в край ,
Де назавжди забуду дні скитання .