Nonbinary shelter 🏳️‍⚧️

#НБС_abuse

Поки ще жевріє атмосфера зимових свят, нарешті напишу про аб’юзер_ок і святкування.

Мій колишній обожнював свята, найбільше - власний День народження, Йоль, Різдво і Новий Рік. Геловіну теж діставалося, але трошки менше, бо там не було фокуса на подарунки. Подарунки і офіційні акції валідації його персони всіма навколо були обов’язковою програмою. Кожного свята він перераховував тих, хто написали йому вітання в соцмережах і довго розбирався (з моєю допомогою, звісно ж), чому не написали ті, хто не написали. Якщо других було більше, ніж перших, це могло ввести його в глибокий депресивний стан або агресію. Якщо йому не подобався мій подарунок (а дарувати треба було багато, дорого і з усіх приводів), він знищував його, а іноді бив мене. Одного разу ще на початку стосунків я отримав пизди за листівку з написом замість картинки, бо не здогадався, що йому такий формат не до душі. Одного разу він бив мене так сильно, що зламав об мене палець, і це тому, що я не встиг правильно підготуватися до святкування Йоля. А колись знищив всі кімнатні рослинки своєї матері і купу моїх речей прямо перед Новим роком, бо щось пішло не так, як йому хотілося.

Дні народження мали бути грандіозними, незважаючи на наш фінансовий стан. Була вечірка в орендованому будинку з басейном, вечірка у стилі Retrowave в артхаусному клубі, на яку ми запрошували музикантів з Києва і Харкова, були ще якісь розривні історії. Організатором і джерелом грошів на це, звісно ж, був я. Йому щоразу виповнювалося 21 (напевно, і досі так).

Що ж з моїми Днями народження? Та нічого. Мені не потрібна була валідація, бо я завжди другий в списку, мішок з ресурсами, асистент і фоновий персонаж. Нерідко на мої свята він влаштовував істерики, щоб я в принципі і не думав радіти.

І, знаєте, я досі не навчився знову романтизувати святкові періоди і щиро любити все це діло, як було в дитинстві. Наближення Дня народження викликає легку паніку і бажання заховатися в печеру, а зимові свята я намагаюся максимально переформатувати для себе, щоб жодним чином не пов’язувати з минулим.

Це аб’юзивні патерни поведінки, стандартні для таких людей. Якщо вам це знайомо і ви досі поруч із людиною, яка так сприймає визначні дати, задумайтесь. На свята вони відчувають себе центром всесвіту, що є для них найкомфортнішим станом. І важливо пам’ятати, що ви НІКОЛИ не зможете зробити їх щасливими, бо для справжнього щастя там немає місця. Навіть якщо організоване свято виглядатиме ідеально, ви відпрацюєте на 100% і вб’єтеся в процесі, вони не будуть задоволені. Отак працює. Єдиний вихід (не перестану повторювати) - йти з таких стосунків. А якщо це ваші родичі, то сепаруватися і їхати від них якнайскоріше.

Привіт, спільното!
Я проводжу опитування потреб транс людей у сфері доступу до гормональної терапії. Це опитування допоможе краще розробляти майбутні програми гуманітарної допомоги а також висвітлити проблеми транс людей з України перед закордонними грантодавцями (спонсорами) проектів допомоги транс спільноті України.

Прошу приділити 5 хвилин вашої уваги для проходження опитування, це важливо для покращення якості гуманітарної допомоги котру отримує спільнота.

Якщо ви не хочете надавати будь які контакти, але все ще хочете допомогти зібрати статистику анонімно, то поля з контактами не є обов'язковими. Анонімні відповіді будуть згруповані окремо.

Посилання на опитування

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSezWR-fH8omCOo_KsY-UIo2v6u7TB0zuI9eSbe5tbtWbPbuHw/viewform?usp=dialog

#НБС_трансосвіта #НБС_сексуальність

Традиційно показую вам 10 моїх найпопулярніших тікток-відео за 2024 рік. Останнім часом у мене там нічого не росте, і надалі я приділятиму цій мережі набагато менше часу. По цих відео (від 20+ до 150+ тисяч переглядів) зрозуміло, що саме цікавить людей там - а я трошки втомився бути дивовижним експонатом.

Можливо, далі зніматиму про книжки і письменництво 🥰

Тим не менш, дивіться, задавайте питання! Цей канал залишається місцем для ЛГБТІК-дискусій 🏳️‍🌈

Ну шо, кицики, підсумки 🎄

Цього року канал органічно виріс більш ніж вдвічі. Просто я нарешті почав ним займатися і постити через день (а іноді і щодня). Сподіваюся, не заїбав з такою частотою. Нагадую - у мене завжди можна замовити у коментарях пост про щось, що вас цікавить. Я не боюся навіть найнезграбніших запитань! Головне, що ви в принципі питаєте, а не будуєте собі якісь ідеї з голови.

Я з гордістю можу назвати Nonbinary Shelter якісною колекцією знань про трансгендерність і небінарність (та інше). У 2024 також багато було про квір кіно і книжки (і за це мене бот заніс у "Книги" 😅). Але я навчився розмежовувати контент по різних блогах і тепер літературою здебільшого займаюся в Інстаграмі.

Глянув оце на плани на майбутнє, які писав у 2023, і таки майже все виконав! Схуд трошки, стиль поміняв, в спортзал ходжу, волонтерив, долучався до зборів і донатив з нової айтішної зарплати як слід, вестернів обличчям в гамно тикав. Задоволений собою.

Не вмріть у 2025, бумласка, люблю вас усіх 💜

#НБС_трансосвіта

Активіст_ки ГО “Когорта” зробили велике і грунтовне відео про депатологізацію трансгендерності, у якого крімінально мала кількість переглядів. А ми всі знаємо, що чим більше переглядів і активності, тим вірогідніше YouTube рекомендуватиме контент іншим людям.

Транс люди разом із дружніми лікарями і лікарками розповідають тут про те, як МКХ-11 змінить наше життя на краще і наблизить рівність прав із цис людьми. Зараз процеси трансгендерного переходу патологізовані (тобто рішення залежить від психіатрів та психіатринь у державних клініках, а трансгендерність вважається психіатричним діагнозом). В новій редакції Міжнародної класифікації хвороб такого діагнозу вже немає, а є стан гендерного неспівпадіння (gender incongruence). Ця категоризація все ще дає можливість усім бажаючим зробити медичний перехід, уже за спрощеною схемою без психіатричних клінік.

Коли я отримував свій діагноз “Транссексуалізм” у 2021 році, я щиро мріяв стати одним з останніх, хто носитиме цю мітку. МКХ-11 мала бути прийнята і імплементована в Україні у 2022. Але (як і багатьом іншим позитивним змінам) цьому завадила русня. Тим не менш, ми продовжуємо боротьбу - про це також у відео. Дивіться і поширюйте.

А якщо ви досі не підписали петицію про імплементацію МКХ-11, зробіть це прям зараз під ялиночку собі.

#НБС_трансосвіта

На днях сервіс підбору психологів (чи якось так) Rari Center виклав у Інстаграм і Тікток відео про “транс інвалідність”. Зараз його вже, на щастя, видалили і виклали вибачення. Але я все одно розповім, що там було. Бо психологічний центр із сумарною аудиторією в 356 тисяч людей придумав цей сценарій, опублікував відео і цілий день намагався відбитися від негативних коментарів, бо просто “знайомили з новим терміном”. Я дуже сумніваюся, що урок було насправді засвоєно, тому поїхали.

Відео у формі скетчів зображало діалоги дівчини на ім’я Джул з її мамою. Дівчина стверджувала, що “відчуває себе сліпою”, а отже має позбавитися очей. Мама її не підтримувала навіть тоді, коли Джул привела аргумент “от деякі чоловіки відчувають себе жінками, а я індифікую себе сліпою”. В кінці короткого ролика дівчина знайшла психолога з Канади, який порадив їй закапати рідину для чистки труб в очі, що вона і зробила.
Пролунав call-to-action “Отаких психологів у нас нема, у нас хороші! Записуйся!”, а потім показали маленький уривок з американського шоу Doctor Phil, де жінка в темних окулярах говорила про свою штучно набуту сліпоту. Ну, типу, реальна історія. Про це також великими драматичними буквами повідомляв опис відео.

На початку красувався титр “транс інвалідність” з емодзі трансгендерного прапора, тобто бажання нанести собі шкоду прямо ототожнювалося з трансгендерністю. Коли на обох платформах люди вказували на це дуже хрінове порівняння, профіль сервісу жартував і розказував, скільки у них задоволених клієнтів. А коли в коментарях писали пряму трансфобію, профіль сервісу… ну, в кращому випадку не реагував ніяк. Здебільшого вступав із трансфоб(к)ами у співчутливі псевдонаукові бесіди.

Історія дійсно реальна. Жінку з шоу звати Jewel Shuping, і вона у 2015 році стала героїнею новин, бо позбавила себе зору. Але вона ніколи не порівнювала себе з транс людьми і не використовувала слово “транс інвалідність”. Більш того, не факт що і “психолог з Канади” існував. Jewel не змогла надати жодних даних людини, яка нібито порадила їй це зробити, а іноді взагалі говорила, що сама прийняла рішення без чиїхось підказок. Фактчекинг від Snopes розбирає цей кейс детально.

Де ж Rari Center прочитали про Jewel саме в такому форматі, із згадкою “транс інвалідності”? Я впевнений, що у набагато свіжішій статті “Від транс-персон до транс-інвалідів, – самокаліцтво і божевілля стають “модними” (помийка “За лаштунками української політики”, 2023 рік). У матеріалі є і психолог, і рідина для чистки труб, і “новий термін”, і те саме відео. Текст цитує “відомого українського філософа і політаналітика сучасності” Сергія Чаплигіна (а я думаю шо сам Чаплигін цю єрунду і написав). З останніх новин про дану особу - це його лекцію скасувала нещодавно Могилянка, бо він гомофоб, трансфоб, воінствующій консерватор і опозиціонер до “ліволіберального неомарксизму”. До речі, його філософських або наукових робіт, які не були б конспірологічним піздєжом про страшний гендер, ніхто не бачили.

Мораль така: вчіться фактчекингу, не читайте совєцкіх газєт сайт “Всі разом” та інші помийки і не використовуйте трагічні історії людей заради хайпу (а всі ми знаємо, що хайп на ЛГБТІК-темах завжди працює). А якщо шукаєте психологічної допомоги, я б не радив Rari Center. Навіть після вибачення.
Трохи скрінів буде в коментарях до посту.

#НБС_історії

Під кінець різдвяного дня покажу вам свої два фентезі-оповідання, одне з яких дуже-дуже святкове (і містить трошки порно), а друге просто гарне і частково страшне. Якщо ви підписані на мене в Інстаграм, то ви знаєте, що я пишу роман про упирів (everyone is gay in that story), а також іноді зриваюся на оповідки коротші.

Поки що зареєструвався на Аркуші (дивний він конєшно). Між написанням цих двох текстів - більше десяти років, і я таки виріс як письменник. Сподіваюся, далі зможу постити щось частіше.

Ставте лайки, пишіть коментарі. Бо коли читають мовчки або не читають взагалі, феї всередині автора вмирають.

Також можна почитати ці оповідання і пачечку фанфіків отут.

✨🎄Merry Christmas and Blessed Yuletide!🎄✨

#НБС_книжки

Несу вам ідею подарунку для підлітків (або для вас самих, якщо вам мало років і ви зачєм-то читаєте цей канал). Мені показали дуже гарну книжку, яка простою мовою відповідає на багато важливих питань, в тому числі про сексуальність, стать, гендер, згоду і особисті кордони. Якби такі книжки були в моєму дитинстві… ну, ви в курсі.

У коментарях до посту залишу декілька фото сторінок, які зробив мій друг (і багатодітний батько) Ханні Ураган (отут його канал про жеття). Він натрапив на книжку раптово і вирішив поділитися із чатиком, а я вже розповідаю більшій аудиторії. Коштує вона небагато навіть на сайті видавництва, а ще можна пошукати акційні пропозиції у великих онлайн-книгарнях.

Гарний контент для наймолодших закладає фундамент для майбутньої України, де не виникатиме проблем із прийняттям і розумінням. Тому покажіть книжечку тим, кому вона треба, а також розповідайте про подібні видання, які знаєте ви - усім буде корисно дізнатися щось нове.

Ось і наближається Святвечір, до якого ми щороку готуємо подарунки для дорогих нам людей. Але щоб в нас була можливість святкувати у своїх домівках, наші військові на всіх напрямках продовжать у цей день нищити ворога. Тому я пропоную зробити невеличкий подарунок і для них, задонативши будь-яку суму на мій збір для 57 ОМПБр Самосхідного дивізіону відділення арт розвідки.

🎯 Мета збору: 40 000₴

На цю суму ми придбаємо:
🐈‍⬛ акумулятори для дронів,
🐈‍⬛ кабель під антену,
🐈‍⬛ 4 переходника з кабелю на пульт.

🎁 Подарунок можна відправити на монобанку: https://send.monobank.ua/jar/9ciUojgot5 або по номеру картки банки 4441 1111 2886 3465

Також можна долучитися до вітання поширенням цього посту або в Instagram: https://www.instagram.com/p/DCWnP9zCYT6/?igsh=ZTJuMGpyd21ueGJ5

🐾 Зі звітами за мої попердні збори можна ознайомитися у моєму Instagram @/sleepy___sun

#НБС_сексуальність #НБС_ділове

🏳️‍🌈 В українському ЛГБТІК+ русі часто не помічають сапфічних жінок, на жаль. Тому цінно бачити будь-який контент, що говоріть про лесбійок, їхні радощі і проблеми. Такий от затишний квірний простір для всіх українців_ок мені нещодавно показали. Несу і вам!

😏 Канал веде дівчина-українка, яка ділиться своїми смішними моментами зі знайомств із дівчатами, історіями та думками.

На каналі вас чекає:
⭐️ Рекомендації атмосферних ЛГБТ фільмів, які надихають і зворушують.
⭐️ Анонімні історії підписників і підписниць — щирі, смішні та іноді несподівані.
⭐️Веселі й часом дуже особисті історії побачень від самої адмінки.
⭐️ Квірний гороскоп щотижня.

🏳️‍🌈Квірний Кактус — це простір для всіх, незалежно від гендеру чи сексуальності, де ти знайдеш підтримку, натхнення та тепло.

Ось кілька цікавих постів, які варто прочитати:
🔞 Гарячий контент 18+
🔞 Побачення у секс-шопі
🔞 Відверті фото з побачень
🔞 Дорослі ігри

👉 Підписатися на канал 🏳️‍🌈КВІРНИЙ КАКТУС

#НБС_трансосвіта #НБС_сексуальність

Чи може змінюватися сексуальна орієнтація людини?

Сексуальна орієнтація - ні. Вона в нас вшита споконвічно, ледь не в хромосомах прописана, і тому так і називається: ОРІЄНТАЦІЯ. Зорієнтувалися в одну сторону і поїхали.

Спостерігаю зараз у твітері черговий жорстокий срач на цю тему, і все-таки напишу про конфлікт поглядів між “все вроджене і незмінне” (біоесенціалізм) і “все флюїдне і залежить від безлічі факторів” (квір).
Note: мій канал розглядає складні штуки простими словами. Тому якщо вам тут будуть ввижатися спрощення і узагальнення, не переживайте, так і задумано.

Так от. Сексуальна і гендерна ідентичність змінюватися можуть. В цьому суть їхніх назв: це те, як ми себе ідентифікуємо в даний конкретний момент, у тому контексті, в якому перебуваємо. Змінюється контекст, набуваємо нового досвіду або проходить час - змінюються і назви. Звісно, існують люди, які у три рочки зрозуміли, хто вони і кого люблять, і до смерті стоять на своєму. І це прекрасно. Але є і люди, що поміняли десяток ідентичностей, і це теж охуєть як добре. Люди в принципі дуже цікаві істоти, яких не варто запихувати в таблички і коробочки.

Я неодноразово казав, що від терміну “сексуальна орієнтація” вже час відмовитися через його тверду однозначність. Бо якщо говорити про “сексуальність” або “сексуальну ідентичність”, то в якийсь момент поміняти “лесбійку” на “бі” (або навпаки) в профілі і зробити черговий камін-аут буде не так страшно.

А шо про гендерній ідентичності?

Теорія біологічного есенціалізму стверджує, що людські якості, ідентичності і орієнтації є виключно вродженими, і на них ніяк не впливає оточення, культура і контекст. В транс культурі вона нерідко перетворюється на транс медикалізм - погляд на трансгендерність (яку трансмеди називають транссексуальністю) як на медичний стан з обов’язковою тяжкою дисфорією. Якщо дисфорія не тяжка або відсутня, якщо транс людина може жити без гормонів і операцій, трансмед не вважає її “справжнім трансом”. І, власне, прагнення багатьох прив’язати трансгендерність міцно і назавжди до медицини і досліджувати біологічні причини її виникнення попахує мені оцими не дуже корисними концепціями. Там, де обмеження і поділ людей на правильних і неправильних, з-за рогу хитро виглядає тоталітарний шовінізм і потирає ручки.

Якщо у вас виникає бажання дослідити біологічні причини ідентичностей, відмінних від цисгет і знайти ген гомосексуальності, спитайте себе, навіщо це вам потрібно. Уявімо, що такий ген дійсно існує. Уявімо, що в якийсь світлий момент свого розвитку медицина дійде до можливості редагувати гени і видаляти з них небажане (як у фільмі “Гаттака”, наприклад). Як думаєте, який ген багато хто одразу ж захоче стерти з реальності разом із різноманітними генетичними хворобами?
Отож. Такий же класний світ буде без оцих всіх нездорових людей, у яких гени неправильні…

Біологічні причини гетеросексуальності і цисгендерності ніхто не шукає, бо це соціально (не науково 😉) затверджена норма. Ми просто домовилися, що цис/гет/не інтерсекс/(і бажано білі, худі і без інвалідності) люди - це еталонні люди.
Можемо домовитися по-новому, якщо захочемо.

Привіт усім-усім! 🏳‍⚧

Трансгендерність - це збірний термін, що описує спектр ідентичностей та виражень, які не відповідають статі, "приписаній" при народженні. Саме таке визначення зустрічається у посібнику "Переходячи межі гендеру".

Скільки ж існує ідентичностей? Хто дійсно належать до спільноти? Суперечки на цю тему тривають, але важливо інше: всі ми потребуємо поваги та любові. Саме з гідності починаються неймовірні проєкти, відкриття, саме так ми зміцнюємось і виборюємо свої права. Ми точно не потребуємо жалості та співчуття, адже є гідними членами та членкинями суспільства.

Сьгодні у нас в гостях неймовірна людина, познайомитись з якою запрошуємо і вас! Повірте, це інтерв'ю - непересічне.

https://cohort.com.ua/dana-bogdan-bagato-lyudej-ne-mozhut-zrozumiti-shho-take-bigendernist/

#когорта #альянс_громадського_здоровя #трансспільнота #бігендерність #інтервю #гендер

Привіт, спільното! 🏳️‍⚧️

Запрошуємо вас на вебінар "Репрезентація транс*спільноти", який відбудеться 21 грудня о 12:00 на платформі Zoom.

Вгадайте, хто спікер? Звісно ж – Едвард Різ!

На вебінарі ви:

✔ Дізнаєтесь, як транс*спільнота висвітлюється у медіа
✔ Побачите приклади репрезентації
✔ Отримаєте відповіді на цікаві питання

Орієнтовна тривалість - до 1 год. Увага: очікується велика кількість учасни_ць, пишіть питання для Едварда у формі. Ми оберемо деякі - Едвард надасть відповіді.

Щоб взяти участь у вебінарі, будь ласка, зареєструйтесь:

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdNWOSTw5OqFXAAHFPS4I0MA_-oQJfIPGcefZ_U_5FV08Fyww/viewform?usp=preview

✅ Діяльність здійснюється за фінансової підтримки МБФ «Альянс громадського здоров'я» в рамках реалізації програми «Стійка відповідь на епідемії ВІЛ і ТБ в умовах війни та відновлення України», яка реалізується за підтримки Глобального фонду.

До зустрічі!

#когорта #альянс_громадського_здоровя #цікаво #вебінар #едвардріз

#НБС_abuse

Я п’ять років чекав, поки в українських ЛГБТІК+ організаціях почнуть говорити про проблему домашнього насильства і аб’юзу в квір-парах. Намагався робити це сам, але одна людина - це одна людина. Десь у 2021 мене запросили на маленький івент в Харків поговорити про це разом із місцев_ою активіст_кою, та й по всьому.

І от шось нарешті сталося і про це почали говорити на різних рівнях. Вже згадував про секцію від Інсайту на Національній ЛГБТІК+ конференції, а за нею стався вебінар від клінічної психологині Антоніни Краковської і ГАУ. І я був здивований, бо почув там нові для себе речі!
(А думав, що вже перекопав увесь аб’юз туди-сюди).
Обіцяли, що викладуть запис, але поки що його нема. Тому перенесу вам сюди поради психологині щодо того, як допомогти близькій людині, що пережила насильство (і додам трохи своїх коментарів).

1. Не розпитуйте деталі.
Коли вам розповідають про жахливі речі, ви можете знітитися і не знати, як реагувати. Іноді виникає бажання продовжити розмову, ставлячи уточнюючі запитання. Краще не робіть цього, бо переповідання деталей може викликати ретравматизацію. Просто активно слухайте, цього достатньо. Я от бачив сьогодні, як Маша Єфросиніна розпитує Кажанну щодо деталей булінгу і аб’юзу на інтерв’ю, і було дохріна некомфортно навіть просто дивитися зі сторони.

2. Не змушуйте звертатись в поліцію.
Ви можете запропонувати, але не тисніть. У ЛГБТІК+ постраждало_ї знайдеться сто причин, чому йти в поліцію страшно і неприємно. Особливо якщо вона вже мала негативний досвід контакту з копами. Я зараз думаю, що зняття побоїв і заява мені б не завадили, але у тодішньому стані не здатний був морально і фізично піти до відділку.

3. Десенсибілізуйтесь, щоб залишатись включеними.
Щоб допомогти жертві насильства, вам треба навчитися не переключатися на свої емоції, дисоціюватися. Ви будете співпереживати, лякатися, страждати від того, що чуєте. Але стан постраждало_ї - на першому місці. У мене колись терапевтка заплакала на сеансі, коли почула мої історії, я розгубився і мав сильне бажання почати її заспокоювати. Так не повинно бути :)

4. Не опікуйте людину, а краще допоможіть повернути відчуття контролю.
Контроль - це якраз те, що ми втрачаємо в аб’юзі. І коли рятівни_ці починають перебирати на себе всі життєві задачі, можна знову впасти до співзалежних стосунків, вже побудованих типу на добрі. Забезпечте базові моменти, а далі людина має поратися сама, інакше вона ніколи не вилізе.

5. Слова, які здаються вам очевидними, насправді дуже важливі.
“Я тебе бачу”. “Ти цінн_а”. “Ти класн_а”. “Ти цікав_а”. “Ти не винн_а”. “Ти не заслуговуєш на те, що сталося”.
І навіть “Все буде добре”.
Я досі іноді трохи плачу, коли чую подібні банальні фрази, бо третину мого життя їх ніхто мені не казали. А найближча людина запевняла у протилежному. Так що говоріть, і обіймайте (за згодою).

33 роки тому Україна декриміналізувала гомосексуальність!🇺🇦🏳️‍🌈

Хоч Україна зробила це першою серед усіх країн, що були окуповані радянським союзом, важкі роки поновлення та криз не дали швидкого розвитку ЛГБТ+ руху в країні.

Пропонуємо тобі прочитати історію ЛГБТ+ на теренах нашої країни в різні часи:
~ Київська Русь
~ Козаччина
~ Совєтська доба
~ Сталінські репресії
~ Майже незалежні

#НБС_трансосвіта

Вже декілька тижнів намагаюся написати про біоессенціалізм і медичну приреченість серед ЛГБТІК+ людей (в основному гомо- і бі-), але постійно знаходяться інші теми. От і сьогодні так сталося, хоча тема суміжна.

Сьогодні хочу поговорити про квір і боротьбу з -фобним насильством, нагадавши вам про те, як починалося квір-визволення.
Люди, які щільно тримаються за ідею “гомосексуальними людьми народжуються”, часто додають “якби у мене був вибір, я б обра_ла бути гетеро”. Колись я теж так думав, але потім мені сподобалося бути не гетеро, бо (вибачаюся перед усіма стрейт підписниками і підписниками) мені нудно жити без різноманіття. Мені подобається бути не таким як всі і вийобуватися. А якщо точніше - мене так часто булили за те, що я не “нормальний”, що вивернув це як свою принаду. Якщо люди приділяють цьому так багато уваги, значить це щось круте!

Булили, до речі, і ЛГБ-люди, бо такі як я роблять неправильну, постидну репрезентацію нашої спільноти для цисгетеро світу.

У 1990 році група активіст_ок заїбалася від подвійного тиску - з одного боку, їх пиздили поліцейські і неонаці, і ігнорувала медична система, а з другого гетеронормативні геї та лесбійки намагалися притишити і приховати їхню яскравість. Ці люди (трансгендерні, інтерсекс люди, дрег королеви і королі, стоун буч лесбійки, небілі, люди з інвалідністю тощо) назвали себе Queer Nation і вийшли роздавати свій маніфест на Прайд марші в Нью-Йорку. І я вважаю, що цей документ 30-річної давності треба прочитати і взяти до уваги всім україн_кам, які не хочуть гетеронормативного, спокійного і контрольованого міжнародними донорами квір-руху (і життя). Там є такі контроверсійні положення як “Я ненавиджу гетеро людей”, “Ми не повинні підлаштовувати свої простори під стрейтів” і “Ти маєш повне право бути злими і незадоволеними”.

(Якщо у вас є сили і час перекласти текст українською, давайте організуємо це).

У 2024 році я бачу в українському ЛГБТІК+ русі тенденції, схожі на американські 1990-ті. Нас пиздять неонаці, поліція не завжди зацікавлена щось вирішувати, директор_ки організацій сидять на своїх місцях десятиліттями і не сильно хочуть працювати, а на великих дорогих подіях відомі активіст_ки говорять “Давайте не будемо сратися, виносити сміття з хати, бо гетеро-світ подумає, що ми ненормальні”.
І, звісно ж, з багатьох причин такі події в першу чергу про і для гетеронормативних цис геїв і бісексуальних чоловіків.

Не те щоб в кінці цього тексту буде якийсь конкретний call to action. Одне можу сказати: якщо ви квір, вчіться захищати себе самостійно, гуртуйтеся в маленькі незалежні групки, підтримуйте одне одного і квіруйте світ навколо себе. Бо більшість ніколи не буде піклуватися про вас.

БЕЗКОШТОВНИЙ посібник для усіх, кому важливі питання транс*спільноти

ГО «Когорта» пропонує усім, хто ще не отримали видання «Переходячи межі гендеру», зробити це безкоштовно. Адже далеко не всі можуть відвідувати наші регіональні заходи через різні причини, у тому числі – логістичні.

На даний момент у нас є невеликий запас матеріалів, якими охоче поділимось. Це видання дуже важливе: багато інформації міститься про термінологію, факти, здоров’я, взаємодію з державними органами.

У зв’язку з обмеженим ресурсом, ми залишаємо за собою право розглянути заявки. Також видання доступне онлайн.

Будь ласка, заповніть форму. Не соромтесь також відправити повідомлення в особисті, якщо виникнуть труднощі. Ми гідні бути собою!

Форма: https://forms.gle/Jprgao5keuUs5dmv5

📌 Видання підготоване МБФ «Альянс громадського здоров’я» в рамках реалізації програми «Стійка відповідь на епідемії ВІЛ і ТБ в умовах війни та відновлення України», яка реалізується за підтримки Глобального фонду.

Серіал «Оленя» не тільки наробив галасу в цьому році, а й відкрив нові таланти 🦌

Тепер у творчому доробку акторки та трансгендерної жінки Нави Мау новий проєкт – комедійний трилер The Dregs!

Кастинг Мау відбувся через кілька місяців після того, як різні медіа оголосили про її включення в п’ятий сезон популярного психологічного трилера від Netflix – «Ти».

🏆 Після «Оленя» Нава стала першою трансгендерною жінкою-акторкою, яку номінували на «Видатну жіночу роль другого плану в серіалі або фільмі» на Emmy!

Пізніше вона зізналась, що плакала понад 40 хвилин після номінації, підкреслюючи, що трансгендерні акторки та актори «не отримують багато можливостей розвивати мистецтво, рости та бути визнаними».

🏳️‍⚧️ Читай також про:
~ Транс чоловіки, які змінили світ
~ 5 фільмів про транс людей
~ Перша транс жінка, яку відзначили на «Оскарі»

#НБС_abuse

16 днів боротьби з гендерно зумовленим насильством майже закінчилися, а я цього року приділяв цій темі не так багато уваги, як завжди. Можливо, все вже сказано. А можливо, я просто втомився спостерігати безкарність мого аб’юзера і постійно згадувати про це. Втім, на Нацконференції була секція про гендерно зумовлене насильство в контексті ЛГБТІК+ спільноти, і на ній навіть згадували той факт, що самі квіри можуть вчиняти насильство над іншими квірами. З 2019 я почув цю тезу в публічному середовищі спільноти вперше. З одного боку боляче, що так, з іншого - ну нарешті.

А ви тут в коментарях часто пишете щось типу “ну як він міг таке робити!!” Я на це маю декілька уривків з психологічної книжки контроверсійного автора, чиє ім’я згадувати не буду. Але приведу сам текст з невеликим редагуванням, бо він дуже про мене і Локі. І, можливо, пояснить вам, як ці люди так можуть.

Якщо коротко: ну, бо можуть. Отакі вони.
Дисклеймер: в оригіналі це було написано про людей з нарцисичним розладом особистості. Але я не маю права ставити будь-кому будь-які діагнози, тому залишаю текст про “таких людей”. Певний підтип людей, до якого належить і мій аб’юзер, і багато інших.

Чи розуміли вони, що коїли?

Вони знають, що завдають іншим болю, але їм начхати. Іноді вони садистично посміхаються і катують людей, але вони не сприймають це як зло, - вони вважають, що вони варті цього задоволення і винагороди (ресурс часто витягується з підпорядкування собі інших). Вони бачать інших людей меншими, лише продовженням себе, знаряддям виконання бажань і покірності примхливим командам.

Чи жалкують вони про те, що знущалися? Чи звинувачують себе?

У них занижена здатність співпереживати, тому вони рідко відчувають жаль за свої дії. Вони майже ніколи не ставлять себе на місце своїх жертв. Власне, вони взагалі не вважають їх жертвами!
Локі був абсолютно впевнений, що я заслуговую на насильство, або ж навіть хочу цього.

Що їм від мене треба було?

Ці люди всеїдні, вони можуть харчуватися не тільки замилуванням, обожнюванням, шануванням, схваленням, а й трепетом, болем, страхом. А ось зріла любов «нормальної» людини з її вимогливістю, щирістю, відкритим формулюванням власних очікувань і питань до партнера, як «їжа» не працює, а, навпаки, стає джерелом напруження.

Значить, вони мене не любили?

Вони взагалі ніколи нікого не любили і зробити цього не здатні.
У їхньому світі немає понять «приймати» і «піклуватися», не кажучи вже про кохання. Тільки коли вони перебувають у фазі ідеалізації своїх стосунків, вони переживають конвульсії, які називають «почуттями». Ці почуття настільки швидкоплинні, поверхневі та фальшиві, що їх легко змінюють лють, заздрість та знецінення.

Чому ж я повірили в їхнє кохання?

Вони намагаються емулювати і симулювати емоції або, принаймні, їх вираження, зовнішній бік. Вони наслідують і відтворюють хитромудру пантоміму, яку вчаться пов'язувати з існуванням почуттів. Але насправді жодних емоцій немає, немає емоційного корелята. Це порожня фальшивка, голограма, позбавлена ​​емоцій.

То у них немає емоцій?

Тільки деструктивні (сором, заздрість, гнів та ненависть). Емоційне життя таких людей бідне подіями і безбарвне, негнучке, сліпе, мертве. Вони не відчувають болю інших. Не відчувають любові. Не відчувають життя.

На кінець від себе скажу таке: якщо людина каже вам "я поганий_а, мене не треба кохати", вірте і зйобуйте.

#НБС_ділове

Хто ще не в курсі - днями пройшла Національна ЛГБТІК+ конференція України. Я там був раптовим комунікаційником, а також ведучим секції про трансгендерних і небінарних людей. От про неї трохи розповім, бо ми там виконували важливу місію, а може і не одну.

По-перше, це була єдина секція довжиною в годину, присвячена транс спільноті. За два дні конференції для нас знайшлося аж стільки часу. Але прошу не звинувачувати організаторів_ок, бо на цій події музику замовляють донори і спонсори. На транс тему взагалі не виділили грошей, і година, яка все-таки сталася - заслуга саме техкомітету Конференції.
І цю секцію багато хто назвали найцікавішою і дуже важливою. Її відвідали психологи_ні, цис союзники та союзниці і, звісно, багато транс і небінарних людей.

По-друге, я, Юлія Фамільєва і Сальвадор Стриж (спікерка і спікер на події) презентували резолюцію ІІІ Форуму Трансгендерних і Небінарних Людей України, який пройшов у жовтні. Резолюція включала плани і вимоги транс спільноти (можете прочитати її отут), а також обов’язок представни_ць форуму передати її до Дорожньої карти Національної ЛГБТІК+ конференції. Ми то зробили офіційно і красиво, так що тепер всі активіст_ки загальної спільноти знають, що треба трансгендерним і небінарним людям і що ми з цим плануємо робити.

Далі - створення і розвиток спільної платформи транс активіст_ок і організацій, до якої можуть долучитися всі, хто бажає творити зміни. Дякую ще раз учасни_цям форуму, особливо тим, хто і на Конференції працювали 💖🏳️‍⚧️

#НБС_ділове

Якщо ви трансгендерна людина і проживаєте в Україні або були тут на момент початку повномасштабного вторгнення Росії, є для вас задачка. Організація “100% життя” проводить дослідження про ставлення ТЦК, медичної системи і прикордонної служби до трансгендерних людей, і я прошу вас заповнити невелику анкету. Там є місце для того, щоб розповісти про кейси дискримінації - а говорити треба, щоб змінювати процеси на краще.

Будь ласка, зробіть це і передайте квест своїм транс* по_друзям і знайомим.
Хто, якщо не ми 🏳️‍⚧️

Note: в анкеті зустрічаються неінклюзивні форми дієслів. Пробачимо, пояснимо 💖

Аутистичні дорослі вдвічі частіше, ніж нейротипові, відносять себе до іншого гендеру, ніж той, до якого їх приписують, а хтось не відчуває приналежності до будь-якого гендеру взагалі.

Чи можна вважати прояви трансгендерності одним із симптомів аутизму,
як відчувається гендер у аутистичному спектрі,
про зв’язок аутизму та гендерної неконформності та власний досвід розкажуть:

🟣 Маркус Брайт - аутистичний транс-чоловік, співавтор просвітницького проєкту про аутизм у дорослих “The Third Place”.

🟣 Інна Ірискіна - аутистична трансжінка, аналітична менеджерка ГО “Інсайт”.

На зустрічі-лекції 10 грудня.

🏠 Де: місто Київ, точне місце проведення повідомимо зареєстрованим учасникам_цям.
⏰ Коли: 10.12 о 18:00

Вхід вільний.
Орієнтовна тривалість заходу: 1,5 години.

Заповнюйте лінк на участь.
Чекаємо зустрічі!

Чи можна «вилікувати» трансгендерність? Ми з тобою точно знаємо, що ні! Але в Китаї намагались це зробити 😨

Дізнавайся про це та багато іншого у новому випуску ГЕЙ-НОВИН: https://youtu.be/Lzzaec1us1s

❤️ Підтримай наш контент вподобайкою, коментарем та спонсорством – для нас це дууууже важливо: https://bit.ly/3SOukzP

Як же задовбали.

У Миколаєві напали на трансгендерну жінку Маргариту Ковальову

Маргарита вважає, що напад був зумовлений її гендерною ідентичністю. За її словами, нападники знали, хто вона, заявляли, що ненавидять «таких, як вона», а також говорили, що вона «багата».

Вже наближається грудень з його новорічними святами, але у той самий час нас продовжуватимуть захищати наші військові, незважаючи на важкі погодні умови, а ми повинні не забувати їм допомагати.

Хлопцям з 57 ОМПБр Самосхідного дивізіону відділення арт розвідки, що захищають нас на Вовчанському напрямку потрібна ваша допомога у зборі на:
🐈‍⬛ акумулятори для дронів,
🐈‍⬛ кабель під антену,
🐈‍⬛ 4 переходника з кабелю на пульт.

🎯 Мета збору: 40 000₴

🫙Посилання на монобанку: https://send.monobank.ua/jar/9ciUojgot5?fbclid=PAY2xjawGtJtBleHRuA2FlbQIxMQABpuEDbGOyCi-9g3cvrgC_Ta1AtKD7ARq-rQVBwVWsA9NKgmDr6DSXyLrzvg_aem_sw5KSetdNsoLbBxm_xc9UA

💳Картка банки: 4441 1111 2886 3465

Також можна допомогти поширенням посту в Instagram: https://www.instagram.com/p/DCWnP9zCYT6/?igsh=ZTJuMGpyd21ueGJ5

Сума може здаватися великою, але якщо кожен поширить цей збір та по можливості зробить навіть найменший донат, то незабаром його буде закрито!

🐾 Зі звітами за мої попердні збори можна ознайомитися у моєму Instagram @/sleepy___sun

#НБС_abuse

Я там виклав у фейсбуці текст-нагадування про #16днів, і фото моє з Локі як ілюстрацію. Звісно ж, традиційно прийшла людина, яка сто проц дала би сковорідкою по голові отакій шмарклі (цитата). Навіть мем про правильну відповідь на домашнє насильство запостила. А я традиційно нагадаю всім бажаючим, що в ситуації довготривалого психологічного насильства психіка жертви працює трохи не так.

Коли у 2020 почався локдаун, мені було дуже страшно. Не через корону або незрозуміле майбутнє, ні. Я панікував через відібрані можливості - подорожі, театр, роботу. Знову самоізоляція, знову не можна нікуди виходити, знову це відчуття, ніби не належиш собі. Хтось інший вирішує за тебе, куди їхати, що робити, що планувати. Навіть не уявляю, як було тим, хто були зачинені разом з аб'юзер_ками ті місяці.
Коли у 2022 війна закрила мене на Вирлиці (єбєня Лівого берега Києва, хто не в курсі), я знову почав їхати дахом і шукати хоч якийсь вихід.
12 років я прожив у локдауні.
Але мій аб'юзер хоча б іноді їздив відпочивати або навчатися, і я міг трішки подихати. Між виконанням купи завдань, які він мені залишав, звісно.

А що, ніхто не звертали уваги на твої синці? - спитаєте ви.

Я говорив на роботі, що займаюся єдиноборствами. Кікбоксингом. Говорив, що впав, якщо синці були на руках. Напевне, мені не вірили, але, напевне, вони нічого не могли зробити. Я був "незаміжня, без дітей" офіційно, у 30, тому звинуватити дійсно було нема кого. Ніхто не знали, що я з 21 року живу з людиною "своєї статі", яка робить все можливе, щоб наші стосунки залишалися таємницею. У нього було на це багато причин, одна з них - ніхто не подумає, що це він мене б'є.

Я робив колись одне трендове відео в Тікток. Тренд такий - люди руками у борошні торкаються себе у тих місцях, де їх торкалися насильники, залишають символічні сліди. За 15 секунд я не встиг обмазатися тим білим порошком весь - адже моє тіло зазнавало знущань від кінчиків волосся до пальців на ногах. Живе місце, втім, залишалося - погрози вбити були тільки погрозами, він боявся правосуддя.
Я не міг зняти побої тоді, як інші, "нормальні жінки". Навіть якщо б захотів.

Що мали робити мої колеги та знайомі, коли бачили синці на моєму обличчі, заплакані очі? Що мали зробити наші сусіди, коли чули мої крики за стіною? Що мала зробити його мати, яка жила з нами?

Не знаю. Насправді не знаю. Я б тоді не послухав нікого, мабуть. Я вважав, що заслуговую на це, що це він страждає від моєї тупості, потворності, незграбності.

Одним словом, говоріть.
Ні, не напряму з жертвами. Якщо ви не психотерапевт_ка, і жертва не прийшла до вас власними ногами, скоріш за все ваші слова не будуть почуті. А якщо агресор_ка дізнається про розмову, ви швидко перестанете бути тій жертві близькою людиною.
Говоріть вголос. Всім. У соцмережах, в медіа, у мистецтві, так, як можете. Інформація важлива. Інформація може витягти, дати жертві зрозуміти, що в її житті щось не так. Зрозумійте, що кож_на поруч із вами може жити в цьому, тільки вам цього не видно. Тому - говоріть.

Знаходячись в системному домашньому насильстві, ми думаємо, що це норма. Принаймні, норма для нас, ми не заслужили на інше.

Говоріть, робіть репости, радьте одне одному фільми, дискутуйте. Мені колись допомогли зробити перший крок фейсбучна група підтримки, відеоблоги і серіали. Можливо, ваш пост теж комусь допоможе.

#НБС_фемінізм #НБС_abuse
Сьогодні починається щорічна акція “16 днів проти гендерно зумовленого насильства”. В першу чергу - це про боротьбу з насильством до жінок і дівчат. Більшу частину мого життя світ зчитував мене як дівчинку і жінку, і я маю декілька історій, про які тут ще не говорив. Вони не про ту людину, з якою я прожив 12 років у "громадянському шлюбі", повному насильства всіх видів. Не про ту людину, яка колись вирізала у мене на спині свій ініціал канцелярським ножем, щоб показати, що я їй належу.

Вони про чоловіків. Сховаю під спойлер, бо обидві досить неприємні і можуть ретравматизувати.

1.
Мені 5 років. Я - єдина дівчинка в компанії сусідських хлопців, всі вони один одному брати або кузени. Ми граємо в схованки на родинному святі. Батьки їдять та пиячать у кімнаті, а я шукаю, де б мені краще сховатися.
- Ходімо сховаємось разом, - каже найстарший, підліток Сергій, і ми ховаємось у ванній. Він зачиняє двері.
- Поки нас шукають, я хочу на тебе подивитися, - каже Сергій, піднімає мою сукню і знімає труси. Я не розумію, що коїться, адже нічого не знаю про це - про секс, про геніталії, для мене там між ногами - просто "піся". Чого на неї дивитися?
Він сідає на підлогу біля мене і притискає язик між моїх ніг. Лиже. Я не відчуваю нічого, навіть огиди або страху - просто холодно і мокро, і ще мені здається, що буде не дуже добре, якщо нас знайдуть, а ми зачинилися. Так нечесно.
- Ти красива, - каже Сергій. - Тільки нікому не розповідай про це, добре?
Звісно, я не буду розповідати. Що тут розповідати? Як він лизав мені пісю? Що тут цікавого?
Нас знаходять. Хлопчик, що водить, стукає в двері і каже, щоб ми виходили, адже він уже усіх знайшов. Сергій не реагує. Наостанок він дістає з трусів свого члена і питає:
- Хочешь полизати?
- Ні, - відповідаю я, все ще не розуміючи, що цікавого в тому, щоб лизати пісю. - Нас вже знайшли, давай виходити.
Я одягаюсь і надалі переживаю лише за наступний раунд гри.
Вперше я говорю з мамою про секс через 15 років, коли вже студенткою приходжу додому з засосом на шиї. Мама розповідає мені про те, що треба берегти свою цноту і не займатися ЦИМ з першим ліпшим чоловіком.
Засос поставила мені людина моєї ж статі, але, звісно, я нічого мамі про це не кажу.

2.
Мені 20. Я вночі йду додому з побачення з людиною, яку до нестями кохаю. Мене перестріває хлопець приблизно мого віку, угашений чимось. Каже:
- Ти красива. А я розійшовся з дівчиною, мені так сумно, іди до мене, - і хапає мене за руки, тягне.
Чоловіки так рідко говорили мені, що я красива. В таких дивних ситуаціях.
Мені страшно. Я не знаю прийомів самооборони, погано бігаю. Про всяк випадок знаходжу в кармані ключі. Прискорюю кроки. Він іде за мною і хапає за руки, талію, зупиняє, лізе цілуватися. Він сильніший за мене. Я піддаюся поцілунку і щосили кусаю його за губу, навіть, здається, відчуваю смак крові.
Йому все одно. Він не відчуває болю через сп'яніння. Я намагаюся бити його ключами в обличчя, в руки.
Йому все одно.
- Не пручайся, мала. Тобі буде добре. Мені сумно, тобі сумно. Не пручайся.
- Я заміжня, - кажу я. - Покличу чоловіка, він тебе вб'є.
Хлопець не реагує.
Так ми доходимо до мого під'їзду, але я не можу відкрити двері ключем - руки трусяться від страху. На щастя, іде якийсь чоловік, старший за мене.
- Допоможіть, впустіть мене, будь ласка, я не знаю цього хлопця, - благаю я.
Чоловік сміється, не вірить - але відкриває двері. Хлопець не встигає пройти.
Я йду сходами на 9 поверх, щоб не залишатися з цим чоловіком в ліфті удвох.
Вдома я прослизую тихо, щоб батьки не бачили мене - адже якщо вони побачать мої сльози і страх на обличчі, вони заборонять виходити ввечері з дому.
Я нічого не кажу і людині, яку кохаю, адже... адже вона назве мене шльондрою за контакт з хлопцем. За те, що я не зміг відбитися. За те, що дав цілувати і торкатися себе.

Говоріть. Одна з одною, з батьками, з дітьми, з чоловіками. Це відбувається кожної хвилини, це хоч раз відбувалося з кожною з нас.
Говоріть хоча б ці 16 днів.

#НБС_війна

Останнім часом у моєму чаті сталося декілька розмов, яких я не очікував. Говорили про те, що російська мова не належить росіянам. А ще про те, що політика - це все брудні справи дядь у костюмах, а ми, прості люди, цілком можемо бути поза нею.

Не очікував я таких розмов на третій рік повномасштабної, одинадцятий рік поточної і хрін знає який рік антиколоніальної війни з росією. Але, на диво, такі люди все ще існують у числі будь-якої спільноти. В контексті скандалу з КиївПрайдом і Днем пам’яті жертв голодоморів (фестиваль таки перенесли) також чув багато висловлювань, що доїбалися саме до КП через гомофобію.

Я, однак, не думаю, що десятки ЛГБТІК+ людей, які коментували під постами КП про фестиваль, робили це через гомофобію. Я - точно ні. Я робив це через йобану втому від аполітичності і культурної безграмотності. Я ненавиджу себе за те, що колись підтримував ідею аполітичності, хотів бути “гражданіном міра” і дружив з росіянами. Так, паралельно плакав над документалками про Голодомор і розповідями бабусі, і дружив з росіянами. Допомагав пораненим і читав Акуніна (ех, романтіка русской арістократіі!!). Ходив на Майдани і принципово говорив і записував відео в тікток російською, бо всі ЛГБТІК+ люди постсовєтского пространства - братья і сьостри.

А виявилося шо ніхуя подобного. І мені соромно за те, яким дурним і наївним я був більшу частину свого життя. І я реагую агресивно на тих, хто досі такі, бо це - мій особистий сором і біль.

Не можна ігнорувати політику, інакше політика почне ігнорувати тебе і твої права. Не можна бути поза політикою, поки існують імперії. Не можна забувати про своє, коли твоє знищують прямо зараз.

З початку повномасштабного вторгнення я постійно дивлюся культурні продукти про деколонізацію і новітню історію України від “Суспільного”, проект “Довга війна” від Ґрунт, ефіри Тетяни Микитенко (так, є з нею проблемки, але контент цінний) і ходжу на всі можливі лекції і фестивалі, де говорять про наше. І вам раджу то робити в тій мірі, яка вам доступна. Бо імперія спочатку вбиває мізки. Якщо у вас мізки на місці, то є шанс залишитися в живих.

Подивіться сьогодні документалки про Голодомори, задонатьте і запаліть свічку.

Вітаю, друзі! Прийшла зима, тож намагаємось зігріти Рей з її щупластим загоном. 1000 хімічних грілок, 5 складаних мішків Амбу, 5 ампульниць і 15 турнікетів. Загалом - невеликі 70к. Дякую за допомогу!

Реквізити:
Приват: 5169360001419872
Iban: UA253052990000026203745222318
Моно: 5358380883850003
Банка: https://send.monobank.ua/jar/6Es4JPvm9D

Пост в ФБ для шарінга: https://www.facebook.com/vladislav.kold/posts/pfbid02uFiVJ5rYdCfH68WNScw1kaaZDKuLxQ8xxoUjnxP52TXx3PHpYsoynZFp8DL2p8FWl

#НБС_трансосвіта

Міжнародна організація Transgender Europe щороку рахує кількість втрат нашої спільноти в усьому світі. Звісно, мова тільки про задокументовані трансфобні вбивства і самогубства через трансфобію. Насправді їх може бути набагато більше. Особливо якщо урахувати величезні українські території, що знаходяться під російською окупацією. Там ніхто з міжнародних правозахисних організацій нічого не моніторить, а насильство над ЛГБТІК+ людьми фіксується вже після деокупації. Можливо, коли всі захоплені міста включно з Кримом стануть вільними, ми дізнаємося набагато більше трагічних історій.

Загалом з 2008 року було задокументовано більше 5000 смертей, а за останній рік - 350, на 30 більше, ніж у 2023. Найближчий до України випадок - вбивство Кесарії Абрамідзе, моделі і активістки з Грузії. Я не знав її особисто, але мої знайомі картвели плакали за нею, бо була їм близька.

Залишаю вам повний звіт, і запалюю свічку у пам’ять про тих, кого більше немає. Число загиблих має прямувати до нуля, а не рости. І досягти цього можемо тільки ми самі, завдяки нашому протистоянню трансфобії і зміцненню власних сил. Піклуйтеся про себе і про тих транс людей, що поруч із вами. Ненависть до себе - це теж трансфобія, так що не смійте мені ото себе не любить 🏳️‍⚧️💖

Сьогодні, 20 листопада, відзначається День памʼяті людей, убитих на ґрунті трансфобії.
Аби ненависті було менше, ми пропонуємо ознайомитися та поширити статті, в яких описані базові поняття/проблеми/потреби трансгенедрних людей.

👉 Трансгендерні люди в Україні під час повномасштабної війни

👉 Не кінець історії: що не так із західним поглядом на українську ЛГБТ+ спільноту під час війни

👉 Аналітична записка. Становище ЛГБТ+ людей в Україні під час війни

👉 Загальні поняття про трансгендерність

👉 Місце трансгендерности у фемінізмі: прийняти не можна вилучити

👉 Трансгендерний перехід

👉 Трансгендерність і небінарні гендери в історії й культурі

👉 Еволюція уявлень про трансгендерність у медицині

👉 Причини трансгендерности

👉 Поширеність трансгендерности

👉 Трансгендерність і права людини: міжнародні стандарти та механізми

👉 Трансгендерні люди у законодавстві країн світу

👉 Трансактивізм

👉 Трансгендерні люди в Україні

👉 Трансгендерність та інфраструктура: «туалетні війни»

👉 За яким гендерним принципом організовувати туалети й роздягальні, щоб було зручно і безпечно всім?

👉 Трансгендерні люди у в’язницях: хто наражається на небезпеку?

👉 За яким гендерним принципом організовувати в’язниці, щоб врахувати права транс- і цислюдей?

👉 Трансгендерні люди у притулках для постраждалих від насильства та бездомних осіб

👉 Трансгендерні люди в лікарняних палатах: чому не виникає суперечок

👉 Жіночий сепаратизм і трансгендерні люди

Уявіть собі інший світ: ґендерна дисфорія - це психічний розлад, “гомосексуальність” лікують електричним стільцем, діагностичних критеріїв для ВІЛ/СНІДу немає, вигорання на роботі - взагалі не існує…

Звучить дивно, правда ж?

Але це частина історії: Міжнародна класифікація хвороб змінювалась не тільки через нові методи діагностики й фармацевтичні досягнення, а й тому, що представники та представниці різних спільнот боролись за власні права та щоденно доводили своє право на життя.

Сьогодні ми закликаємо усіх підписати петицію “Імплементація Україною Міжнародної статистичної класифікації хвороб і проблем, пов'язаних зі здоров'ям 11 версії” на сайті Кабінету Міністрів України для того, щоб голос спільноти був почутим, а процес імплементації зрушився з мертвої точки.

Важливо і те, що документ потрібен не тільки транс*спільноті: у новій версії є багато виправлень, що стосуються всіх, незалежно від статі, гендерної ідентичності, віросповідання та інших факторів.

Підписати петицію дуже просто: для цього достатньо зробити всього кілька кліків.

Навіть один голос зможе допомогти у просуванні.

Щоб надати голос, будь ласка, перейдіть за посиланням:

https://petition.kmu.gov.ua/petitions/7486

#когорта #петиція #важливо #мкх11 #лікарі

1000 днів повномасштабного вторгнення.
3296 днів війни росії проти України.
Століттями Україна бореться за незалежність.

Вшановуємо пам’ять тих, хто поклав своє життя у цій боротьбі 🕯

Підтримуємо тих, хто рушить небо й землю, щоб стримати лінію фронту:
~ донать на парафін для окопних свічок: https://send.monobank.ua/jar/3iZpBiMjRx
~ донать на РЕБ, FPV та медичні потреби: https://send.monobank.ua/jar/2wC6u4rPX5
~ донать на нашу резервну банку для оперативного закриття потреб 77 бригади ДШВ: https://send.monobank.ua/jar/wbEMMHAn7

Суми, Одеса. 🖤 дуже болить.
Сили є тільки донатити й ненавидіти.

Збір Чорної Бібліотеки
Збір one more chapter
Збір видавництва "Видавництво"
Збір in book we trust

🫂

#НБС_abuse

Тут знову нагадали про легендарний магічний івент в КиївПрайді, за який мене всі ненавидять. Шикарний івент був, дуже пізнавальний. Але пост не про те.

Про всяк випадок нагадаю, що власник цього каналу є практикуючим язичником, ворожить на рунах і вірить у фейрі, і якщо ви проти оцього всього принципово, то час відписатися. А поки відписуються атеїст_ки, я розповім про те, як магію і езотерику використовують аб’юзер_ки в своїх практиках.

Схеми, що працюють в токсичних стосунках, за своєю суттю дуже схожі на схеми харизматичних сект і їхніх лідер_ок. Ті ж принципи обмеження зовнішніх контактів, “весь світ проти нас”, емоційні гойдалки, правила, що часто змінюються незалежно від дій жертви, газлайтинг, ідеалізація лідер_ки культу або партнер_ки, вимоги повної відданості і ще багато спільних рис. І тому часто буває так, що релігійні люди всіх видів швидше закріплюються в аб’юзі і довше з нього виходять. По-перше, вони вже могли звикнути до культових практик контролю, по-друге, на базі спільної віри легше побудувати зв’язок і зробити його щільним і священним.

Коли я почав шукати виходу зі стосунків, мені порадили групу жертв домашнього насильства у Фейсбуці. І там я побачив численні пости від інших жертв, у яких аб’юзери (чоловіки здебільшого) поставали у образі магів, обраних, а самі нещасні жінки вважали, що їх звела доля. Любов з минулого життя, вічні закохані, оце все. Під таким соусом магічно налаштованим індивідам можна впарити все, що завгодно, будь-яке насильство та експлуатацію.

Я був таким індивідом. Третину життя я прожив із "богом", "магом", "втіленням архетипу трикстера на Землі", "новим Ісусом" і багато чого ще. Ми проклинали його ворогів, яких він наживав дуже легко, ворожили на Таро ледь не щодня, ходили на цвинтар (не гурт) робити ритуали і так далі. І в деяких випадках, коли я дуже хотів піти, я боявся: а раптом прокляне?

Я досі вірю в магію та користуюся нею, як і до знайомства з ним. Але - маленька порада - якщо ваш партнер називає себе богом і магом, перевірте, чого він у житті досяг. Конкретні результати. Якщо їх немає, або людина сподівається отримати їх за ваш рахунок - вітаю, ви в дупі, настав час бігти. Проклясти вас не проклянуть (результатів-то по життю немає), але сил потягнуть нормально.

Ну, зато у мене є купа всратих історій про форум “Черная магия и руньі”, мотанку, через яку закрилася Kira Plastinina, індійську астрологію, могилу старої сімейної пари, що зі мною троха поспілкувалася, Володаря Кладовища, чістки і защіти тощо тощо. На десяток фентезі оповідань вистачить 😅

ГОЛОС ВІЙСЬКОВИМ

Всім привіт!
Я вирішив розпочати свій волонтерський проект та підтримати наших військовослужбовиць та ветеранок тим, що я вмію робити найкраще. Фемінізацією голосу.

Якщо ви тут є, то ця форма для вас. А якщо у вас є подруги, котрим це потрібно, то можете надіслати цю форму їм.

Прохання, якщо ви не є військовослужбовицею, або ветеранкою, то не подавайтесь на цей проект. Давайте поважати одн_а одн_у

https://forms.gle/LuqSFr1NsxdQAEsw9

Коли я працював комунікаційником КиївПрайду, певні помилки я, звісно, робив. Але за мною точно не було рейдерських захоплень, злиття організацій, закриття шелтеру, маніпуляцій, спроб вигнати з руху якихось людей. Проведення розважальних подій у Дні пам’яті у моєму портфоліо теж немає, тим більше під час повномасштабної війни. Бо тримати під рукою календарик важливих дат і думати головою я вмію. Це не складно.

Про нову команду КиївПрайду і в першу чергу її очільницю Анну Шаригіну я вже писав багато. А зараз хочу ще раз наголосити, що КиївПрайд не представляє всю ЛГБТІК+ спільноту України і навіть Києва, більш того, зараз ця організація взагалі незрозуміло що робить (окрім як дає можливість Шаригіній кататися по міжнародних подіях від двох прайдів одразу). Зате якщо вже щось планується, то з размахом - наприклад, квір-фестиваль на День пам’яті жертв Голодомору.

Мене це вчергове задовбало. Я - гендерквір, пансексуал, трансгендерна людина, але КиївПрайд мене не представляє і в цілому заслуговує забуття. Забуття, звісно ж, ніколи не організують відомі активіст_ки і організації (хз шо ви, боїтеся Шаригіну чи шо), тому починаємо знизу, зі спільноти.

Зробили хештег #минезКП - долучайтеся, пишіть пости від себе, якщо згодні.

#НБС_трансосвіта

Резолюція ІІІ Форуму трансгендерних і небінарних людей України готова!

Ми дійсно багато працювали над цим документом протягом двох днів Форуму, і дійшли згоди по багатьох питаннях. Приєднатися до події могли всі бажаючі докластися до спільного розвитку і безпеки (а не тільки досвідчені активіст_ки). І у нас вийшло (а тепер подивимось, як вийде все це реалізувати).

Для мене особисто дуже цінно, що приділили багато уваги небінарним людям у всіх варіаціях, і навіть допустили можливість додати третій гендерний маркер в українську юридичну систему. Раніше і на транс конференціях таке я бачив не часто.

Пишаюся, що був частиною оргкомітету, сподіваюся, не в останнє 💖🏳️‍⚧️
Читайте і давайте обговорювати, якщо є бажання!

#НБС_інтерсекс

Сьогодні - День солідарності з інтерсекс людьми (або День пам’яті інтерсекс людей). Це ще більш невидима маргіналізована група, ніж небінарні і трансгендерні люди, тому будемо говорити про це. І не тільки сьогодні - в Тіктоці маю цілий плейлист на цю тему, а тут можна пройтися по хештегу.

Не всі інтерсекс люди бажають бути включеними в абревіатуру ЛГБТІК+, але літера І - про них. Нагадаю, що це сполучення не про сексуальну або гендерну ідентичність, а про спільні досвіди дискримінації, які переживають відмінні від так званої норми.

Контенту про інтерсекс українською так мало, що кожна нова адекватна згадка сприймається як свято. Тому навіть у День пам’яті давайте відсвяткуємо і подивимось новий випуск “Хтось когось любить” про життя інтерсекс людей в Україні, описане ними самими.
(Я підозрюю, що теж маю варіацію, але не отримував діагноз, тому себе до спільноти не приписуватиму).

Примітка: якщо ви вже обурилися на це відео разом із одним відомим гей-активістом з КиївПрайду, то давайте поговоримо про сексуальність і гендерну ідентичність як вибір і концепцію “приреченості” в цьому контексті. Пишіть в коментарях, якщо вам треба мій розширений тейк на цю тему, а я сьогодні трошки торкнуся її в інстаграмі. Бо почитав обурені коментарі і подумав, що це навіть корелюється зі ставленням різних персонаж_ок моєї книжки до упирства.

Так, якщо ви не знали, я пишу книжку про квірних упирів і упирок, всі подробиці в інсті.

Передаємо звернення мешканців шелтеру для трансгендерних та небінарних людей в Одесі:
Вітаємо спільноту!
Ми жителі одеського шелтеру для трансгендерних та небінарних людей та учасники ініціативної групи Т*Південь збираємо гуртом кошти та просимо вас про допомогу з орендою приміщення на грудень. Ми вдячні за вашу підтримку!🏳️‍⚧️🇺🇦
Ціль: 17 000 ₴

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/3hLDwWah7p

💳Номер картки банки
4441 1111 2899 1969

#НБС_трансосвіта

Давно у нас на каналі не було посилань на транс дослідження. Несу пару нових (оригінали англійською), які ви можете використовувати у ваших срачах із терф (якщо досі не заїбалися їх вести).

Почнемо з сумного: перегляд негативних новин про ЛГБТІК+ і контенту з неякісною репрезентацією збільшує суїцидальні настрої серед квір-молоді. Це в принципі логічно, але от вчені з США і Канади прям заморочилися довести науково.
На цю тему скажу ще раз, що нам своє робить, що б там в Америці не відбувалося. Задонатили, обійняли близьких людей і тваринок, з’їли смачну цукерочку і живем далі.

Закінчимо більш позитивним: 97% трансгендерних підлітків, що мали доступ до блокаторів пубертату, продовжують перехід у старшому віці.
Я вже колись писав про те, що у татуювань на тему “Гарі Потера” більший regret rate, ніж у трансгендерного переходу. Тепер можна додати ще і всього 3% людей, які зупиняють терапію блокаторами, бо розуміють, що їм це не потрібно. Нагадую, що блокатори пубертату є препаратами зворотньої дії, і при відміні тіло розвивається за запланованим сценарієм без перешкод. Досвіди і історії тих, хто жалкують про медичні втручання, треба досліджувати і використовувати для інформування і покращення роботи з транс людьми в цілому, але не для того, щоб заборонити перехід всім. Бо саме для цього зараз тягають по медіа декількох людей в детранзішені (повертаючись до першого документу в цьому пості).

І ще я щиро вірю, що можливість змінювати гендерний маркер в документах без медичних втручань може сильно знизити кількість людей, які жалкують про ці втручання.

Трамп трампом, а нам своє робити. Бо зрада-кошмар-пізда, а такмед потрібен. Ви там пропонували приз за кращій комент до донату – то давайте. Донат від 50 гривень сьогодні з коментом і приз – можливо вас. По темі, такмедний. Один – від жаби, інший в комментах завтра зранку оберемо.

Бо такмед треба, а варіанти станцювати щоб краще донатили – воно вам не треба, бо танцюю я не дуже.

Ваша Жаба.

https://send.monobank.ua/jar/7fA8KFKfk8
Моно 5375411421377081
Карта Приват 4731219611322573
Пейпал: [email protected].
IBAN UA233220010000026200307667275

А тут наші люди зі спільноти роблять благодійний фестиваль настільних рольовок. От уже прямо цієї неділі. І якщо вам таке треба, то ідіть! Грошики ваші підуть на донат, а ви пограєте, послухаєте цікаве і поспілкуєтеся 🎲

#НБС_ділове

Вчора я дізнався, що не маю ВІЛ, сифілісу і гепатитів, а також залишив свій слід в історії небінарного руху (і ви можете теж таке зробити, якщо ви в Києві).

Мова про оце дослідження, яке проводять Альянс громадського здоров’я і Конвіктус. Записатися можна у Діани @Sachyra, транс активістки, яка дуже ніжно і помірковано проводить опитування. Весь процес зайняв у нас близько півтори години, і цей час мені компенсували фінансово, так що ви точно тут ніде не програєте.

Питати будуть про ваш стан ментального і фізичного здоров’я, роботу, трансгендерний перехід, досвід дискримінації і насильства, досвід переживання війни, а також сексуальні практики. На інтимні питання можна відмовитися відповідати, якщо вам некомфортно. На жаль, самі анкети писалися не транс людьми, тому іноді формулювання в цій секції дивні, але Діана та інші активіст_ки розуміють ці пріколи і працюють над покращенням процесу в майбутньому. Поки шо будьте готові до мікро порції крінжі.

Таке дослідження вже проводилося раніше, до повномасштабної війни і під час неї, але цього разу в нього вперше повноцінно включили небінарних людей. Вам дадуть вибрати з досить великого списку ідентичностей або вписати свою, звертатимуться без місгендерингу. Тому якщо ви ще там не були (і вам 18+), то пишіть Діані і записуйтеся на прийом, розповідайте своїм трансгендерним та небінарним по_друзям. Дані дослідження будуть використовуватися в майбутніх програмах гуманітарної допомоги та у інших напрямках - тобто, це ваш спосіб без особливих зусиль і з користю для себе вкластися в активізм і покращення становища транс спільноти в Україні.

#НБС_фемінізм

Хтось із вас знає мене як професійного обсирача “Супермами” у Твітері (тисячі переглядів набирав). І от нарешті робота дала плоди, запросили сказати пару слів про це шоу для матеріалу Zmina. Ви, напевно, і так знаєте, що дивитися всяку крінжатіну врєдно, але варто пам’ятати, що її споживають інші люди. Багаааато інших людей. Ваші сусідки і бабусі, однак, і “Зміну” навряд читають, але може хоч комусь очі відкриємо.

Стаття-то хороша у Яни вийшла. А я там розповідаю про піраміду ненависті і порівнюю гомофобію, трансфобію і сексизм із ксенофобією росіян. Бо все воно з одного котла, і про це треба говорити частіше.

#НБС_сексуальність

Місяць ЛГБТІК+ історії закінчився, а я несу вам трошки історичних матеріалів (люблю все робити вчасно!)

По-перше, стаття про гомосексуальність у часи Гетьманщини. На жаль, свідчень про квір людей в ті часи мало, та і правила життя були трошки інші. Але цікаво, що на наших теренах до цього ставилися на той момент м’якше, ніж у Європі.

А у новому випуску шикарного проекту “Хтось когось любить” від “Громадське.Радіо” є велика секція про те, як почувала себе ЛГБТІК+ спільнота у радянські часи. Я жив у СРСР всього 5 рочків, але чув багато розповідей про плєшки і променади від старшого покоління. Маємо вивчати і берегти ці знання - в тому числі, аби таке потім не повторилося.

🎃 На календарі 31-ше жовтня, а це означає що на вулиці вже Геловін! Ох, і ця тяємнича естетика, страхітливі костюми, кажани та гарбузи - невід'ємні символи свята. А ще, здається, з гарбузами у наших транс*фем був особливий зв'язок... 👀

🦇 Саме тому, честь Геловіну ми раді оголосити про запуск нашого нового гуманітарного проєкту для транс*людей! Ми знаємо, як важливо мати доступ до ліків, і наш проєкт покликаний допомогти всім, хто цього потребує.

💊 Ми можемо покрити:
- оплату нерецептурних медикаментів;
- оплату рецептурних медикаментів (за наявності рецепта та ідентифікатора особи (паспорт, ID-картка, водійські права тощо));

👉 Для того щоб отримати допомогу переходьте по посиланню нижче:
https://forms.gle/1rHMAU5Eitncnf6w9

📌 Надання допомоги здійснюється придбанням необхідних медикаментів (за умови їх наявності на сайті liki24.com) та пересилкою їх отримувач_кам. Забезпечення рецептурними ліками відбувається винятково за умови надання рецептів, давність яких становить не більше 4 тижнів.

#НБС_ділове

У пості про Транс форум забув розповісти про виступ Богдана Пасічника, представника Департаменту дотримання прав людини Національної поліції України (сподіваюся, нічого не наплутав у довгій офіційній назві). Приємно було побачити його щире бажання поспілкуватися з тими, чиї права нерідко порушуються, в тому числі власне поліцейськими.

Передаю практичні поради:
🏳️‍⚧️ якщо ви стали жертвою нападу або іншого насильства, звертайтеся до поліції і до параюристів_ок ГО "Когорта" за підтримкою. Параюрист_ки нададуть першу юридичну допомогу і зв'яжуть вас із іншими спеціаліст_ками, які будуть потрібні
🏳️‍⚧️ обов’язково телефонуйте 112, бо тоді ваше звернення буде зафіксоване і можна буде розібратися, хто поганець, у випадку проблем з конкретними поліцейськими
🏳️‍⚧️ якщо в поліції ваши права порушують, пишіть скарги у телеграм-бот @dgidpl_npu_bot і на електронну адресу [email protected]. Вказуйте там свої контакти, з вами зв’яжуться.

Департамент працює з робочою групою, в числі якої Gender Stream (і, можливо, додадуться транс специфічні організації і активіст_ки). І так, я розумію нелюбов до копів у багатьох з нашої спільноти, але вони прагнуть до змін. Хоч відбуваються зміни і не так швидко, як нам би хотілося.

#НБС_трансосвіта

Транс Форум завершився, і поки що я точно можу сказати, що це найбільш комфортна для мене подія за 5+ рочків активізму в Україні. І не тільки тому, що я був у оргкомітеті :)

Нам вдалося торкнутися ледь не всіх тем, які турбують транс людей в Україні, від військової служби і медицини до репрезентації в медіа і гендерно нейтральних туалетів (куди ж без них). Звісно, двох днів не вистачило на те, щоб абсолютно всі отримали потрібні відповіді і залишилися довольні, але ми готуємо резолюцію форуму, до якої теж докладуться і орги, і учасни_ці. З цим документом ми підемо до владних структур, міжнародних організацій та інших місць, де є можливості адвокації наших прав і потреб.

Це був не активістський форум, як воно стається завжди. Так, досвідчені персони теж приїхали, але подія була відкритою для всіх транс людей, хто хоче щось робити і змінювати для себе та інших. І я щасливий, що рух трансформується і змінюється, бо так має бути.

Також (що мені було особливо приємно) була окрема сесія про небінарних людей, де говорили і про можливості ЗГТ для небінарних, і про наявну юридичну базу для введення третього гендерного маркера в Україні. Так, і серед транс спільноти ще потрібна освіта про всі аспекти квірування гендеру, але надія є.

По результатах ще буду розповідати, а поки що залишаю вам інформаційні скарби. В коментарі до цього посту покладу файл із колекцією корисних ресурсів від різних організацій (допомога параюристів, Перехід-бот і ще багато цікавого). А тут читайте найновіший посібник по процесу трансгендерного переходу в Україні з усіма нюансами.

І нагадую, що ви завжди можете долучатися до таких форумів і говорити своє слово. Голос кожно_ї важливий.

Дяка "Альянсу громадського здоров'я" за матеріально-технічну підтримку і всім колегам по оргкомітету - Юлії, Мирославі, Камілії, Тетяні, Діані і Сальвадору 💖🏳️‍⚧️

#НБС_abuse

Раніше у постах про репрезентацію аб'юзу в серіалах я рекомендував “Покоївку” (Maid), 10-серійну драму від Netflix з Маргарет Кволлі. Маргарет у “The Substance” змусила згадати, і тепер я трошки більше розповім про цей серіал і мої емоції під час перегляду.

Проплакав всю другу серію - спочатку через те, що героїня потрапила до шелтеру для жертв насильства і отримала допомогу від раптової подруги, потім через те, що раптова подруга повернулася до чоловіка. Вчетверте.

Кажуть, що потрібно сім спроб, щоб все-таки піти.

Я не пам'ятаю, скільки разів намагався піти я. Пам'ятаю найяскравіші, мабуть:
▫️ коли я з котом у переносці сидів на вокзалі в Дніпрі і з отаким самим як у героїні серіала обличчям думав, кому мені телефонувати і де ми з котом ночуватимемо сьогодні.
▫️ коли я катався півночі на гойдалці біля його дому і розраховував, скільки лютневого часу потрібно, щоб замерзнути насмерть.
▫️ коли я зібрав свої дорогі і рідкісні книжки в рюкзак, щоб сховати їх у терапевтки і потім отримати поштою, коли втечу в інше місто, а він знайшов того набитого рюкзака...

...напевно, були ще спроби. Точно були, і, напевно, більше, ніж сім. Просто дуже короткі - бо я завжди розумів, що йти мені нікуди, і треба почекати на вулиці, коли він заспокоїться, і почне сам кликати мене назад. Я повертався, завжди, окрім того разу, коли відрізав будь-яку можливість покликати.

Бо знаєте... хоч я і плачу на кожному фільмі про домашнє насильство, всі ці фільми, звісно ж, про гетеросексуальні пари. Часто, як от "Покоївка" - про суди і дітей. Ніколи - про те, як в співзалежних, токсичних стосунках опиняється людина, від якої відмовились батьки, якій не повірять в поліції, яку не візьмуть до жіночого шелтеру (ну або якщо навіть візьмуть, то ставитися там будуть як до навіженої). Людина, яка не може довіряти нікому. Людина, якій
взагалі
от взагалі
нікуди йти.

І так, я вже багато писав про те, що аб'юзер_ки у квір-парах користуються підвищеним рівнем психологічної та соціальної незахищеності своїх жертв. Коли я виросту і розбагатію (ахахаха), я хотів би відкрити такий шелтер, от саме для негетеросексуальних і нецисгендерних жертв домашнього насильства. Бо про нас навіть серіалів не знімають. Груп психологічної підтримки не роблять. Я от знайшов одну колись (звісно ж, для жінок) і довго сидів над анкетою - нібито і хотілося, і треба, але
ну
так багато доведеться пояснювати, а я втомився пояснювати за гендер, коли розповідаю про те, як мене били ногами.

Занадто складно все це, давайте спочатку з жінками порішаєм.

Щороку стає трохи легше дивитися фільми на цю тему. Під час 5 серії 2 сезону “Інтерв’ю з вампіром” навіть не схопив панічну атаку.
Але, напевно, для мене це не закінчиться ніколи. Таке життя.

#НБС_небінарність #НБС_трансосвіта

Нарешті вийшло відео про трансгендерність і небінарність в проекті Громадського Радіо "Хтось когось любить". Знімали ми його ще влітку, і я там не дуже собі подобаюся - втомлений від сраної 40° спеки.

Але воно точно якісне, цікаве і вартує вашого лайка/шера/коментаря. Там на ютубі вже є трошки срачів, доєднуйтесь 😁

#НБС_ділове

🏳️‍⚧️ Ділюся запрошенням на важливе дослідження із безкоштовним тестуванням на інфекції, що передаються статевим шляхом. Проводить організація "Конвіктус", ручаюся і рекомендую, сам там був і ще раз піду.

Чекають трансгендерних і небінарних людей. За ваш час є винагорода (і також ви швидко дізнаєтеся, чи раптом не хворієте чимось небезпечним).

Для того, щоб записатися на анкетування і тестування, пишіть співробітниці організації Діані @Sachyra.

Продовжуємо серію навчальних тренінгів для медичних працівниць_ків, присвячених темі
«Гендерна дисфорія: права та обовʼязки медичних працівниць_ків».

📍 Запрошуємо лікарок_ів ендокринологинь_ів долучитися та підвищити свої професійні знання та навички.

Тренінг присвячено ролі ендокринологинь_гів у наданні медичної допомоги у рамках уніфікованого клінічного протоколу «Гендерна дисфорія».

Чому варто взяти участь?
Читайте у каруселі ➡️

📍 Коли:
27-29 листопада 2024, Київ, офлайн

📍 За умови участі протягом трьох повних днів, ви отримаєте сертифікацію, яка офіційно зараховується.
Участь - безоплатна, кількість місць - обмежена.

Для реєстрації на подію заповнюйте форму.

#НБС_ділове

Нагадую, що 26-27 жовтня 2024 року в Києві відбудеться III Форум трансгендерних та небінарних людей України. Ми відкриваємо додаткову реєстрацію для транс*, небінарних людей і союзни_ць на онлайн участь у події.

Також, чекаємо представни_ць медіа, які пишуть або хочуть писати про трансгендерних людей.

Форум пройде під гаслом «ТРАНС*формуємо реальність разом».

Під час проведення Транс форуму поговоримо про нагальні для спільноти питання, зберемо потреби та побажання до подальшої роботи наших організацій і активістів_ок, отримаємо цінну інформацію від дружніх фахівців і фахівчинь, союзників та союзниць.

В програмі:

🏳️‍⚧️ Можливості та бар'єри при здійсненні транс*переходу під час війни

🏳️‍⚧️ Секрети транс*формації голосу (інформація, виконання вправ, питання)

🏳️‍⚧️ Екскурс в активізм (інтерв'ю з відомими активіст_ками, значення та види активизму, перспективи транс*активізму в Україні)

🏳️‍⚧️ Небінарні люди як частина трансгендерної спільноти України (представлення спільноти, обговорення потреб, план розвитку)

🏳️‍⚧️ Транс*інклюзивне мед.обслуговування ( інформування та навчання лікарів, створення бази дружніх лікарів, депатологізація трансгендерності, нові документи, репродуктивні технології)

🏳️‍⚧️ Права спільноти під час війни (правові норми та їхня дія, діяльність параюристів спільноти, діалог з правоохоронцями)

🏳️‍⚧️ Репрезентація спільноти у медіа (обговорення проблем, успіхів репрезентації і формування рекомендацій за участі представниць офіційних медіа і транс блогерів)

Також кожного дня форуму будуть проведені сесії "Голос спільноти".
Формат - "вільний мікрофон". Голос кожного-кожної-кожних може бути почутим.

Бажаючих взяти участь в форматі онлайн просимо заповнити заявку до 24 жовтня 2024 р. Будь ласка, уважно та повно надайте відповіді на питання анкети.

Заявки розглядатимуться Оргкомітетом форуму.
Форум проводиться за підтримки МБФ "Альянс громадського здоров'я" в рамках поточної програми за фінансової підтримки Глобального фонду. Альянс гарантує конфіденційність інформації.

#НБС_кіно

Вночі пишу вам про “Емілію Перес”, бо до завтра не дотерплю. Я завжди розхвалюю фільми про трансгендерних людей, які не фокусуються на:
а) трансгендерному переході
б) драмі страшного сумного трансгендерного страждання, ненависті до себе і оцій всій хуйні.

Навіть якщо вони в чомусь крінжові, в чомусь мелодраматичні, але головне - в них є життя, реальна історія, а не черговий плакат на тему “Ось так буває, такі от істоти поруч із нами на планеті є, будьте толерантні”. Якщо трансгендерні герої_ні в принципі не торкаються своєї ідентичності, то взагалі перфектно, але такого я бачив мало.

“Емілія Перес” - весела, драматична, яскрава, соціально важлива і емоційна стрічка про сто речей одразу, але а) і б) точно не є стрижнем сюжету. Тому вона мені надзвичайно сподобалася. Перехід тут присутній, бо одна з головних тем фільму “від себе не втечеш” (про це трохи далі). Але він описаний в декількох піснях, і скоріше залишається декорацією, ніж проблемою.

А, так, це мюзикл. І номери у ньому просто шикарні.
Де ще ви почуєте пісні про вагінопластику, корупцію, патріархат і недовіру лікарів до трансгендерних людей?

Героїня фільму (Емілія Перес, власне) багато років прожила мексиканським наркобароном Манітасом, мала великий кримінальний досвід, дружину і двох дітей. У такій реальності, де все вирішує жорстокість, сила і маскулінність, про ніякий перехід мови і йти не могло. Але в якийсь момент Емілія не витримала і все-таки зробила те, про що мріяла з дитинства…
І тут понеслось. Далі були радикальні зміни, нове і старе кохання, таємниці минулого, громадська організація, перестрілки і шалена карусель музики і облич.

Для мене ця стрічка про те, що наш характер і ідентичність формуються протягом життя незалежно від того, як нас сприймають оточуючі. Ми є сяйво всередині нас, і воно може бути ніжним, жорстоким, цинічним і смішним одночасно. Після показу кінокритикиня розповідала, що транс спільноті (напевно, американській) фільм не сподобався через деякі нібито стереотипні моменти, протиставлення жіночого і чоловічого. А я скажу, що транс спільноті варто прийняти той факт, що транс люди - це теж люди. І вони (ми) можуть бути різними.

“Емілія Перес” буде в українському прокаті з 7 листопада, шукайте в кінотеатрах і дивіться.

P.S. Емілію грає трансгендерна акторка Карла Софія Гаскон. В сценах до переходу вона у гримі. Хочеться сказати всім "Дівчинам з Данії" і "Далаським клубам покупців", що так теж можна 😒

✨РОЗІГРАШ!✨

➿➿➿➿➿➿➿➿➿➿
🎁 До дня займенників Посол Содому розігрує піни з займенниками:

✨ «My pronouns HE/SHE/THEY» х2 шт
✨ «My pronouns HE/THEY» х2 шт
✨ «My pronouns SHE/THEY» х2 шт
✨ «My pronouns THEY/THEM» х2 шт
➿➿➿➿➿➿➿➿➿➿

Умови:

🏦 Задонатити на цей збір 33 грн або суму, кратну 33 (66, 99, 132…), тоді шанси пропорційно множаться;

🌫 В коментарі до платежу
— ВКАЗАТИ БАЖАНИЙ ПІН (ваші займенники) та
— спосіб зв'язку з вами (Телеграм, Інстаграм).
На кожний пін буде окремий рандомайзер;

📆 19 жовтня, у суботу, будуть оголошені переможці.

➿➿➿➿➿➿➿➿➿➿
💰 Якщо ви просто хочете задонатити на прайд-збір, це може бути будь-яка інша сума на цей же збір.

Київський тиждень критики починається вже завтра — розповідаємо, що дивитись у перший день 🧡

Ми відкриваємо міжнародну програму новим фільмом Жака Одіяра «Емілія Перес» — так сталося, що це перший із трьох мюзиклів у нашій програмі. Драма про голову мексиканського наркокартелю, трансжінку Емілію (Карла Софія Ґаскон), яка наймає досвідчену юристку Ріту (Зої Салдана), щоб та допомогла завершити перехід і почати нове життя.

Натхненням для фільму став роман «Слухай» Боріса Разона, який Одіяр прочитав у 2019, і на базі якого задумав оперу, яку б написав разом із Александром Деспла. «Але потім нас здолали лінощі», — говорить режисер в одному з інтерв’ю. Одіяр написав лібрето до тієї опери, а пізніше адаптував його у вигляді кіносценарію.

Яскравий, з несподіваними музичними номерами (є ціла пісня, де співають слово «вагінопластика»), цей фільм культового французького режисера отримав нагороду Каннського кінофестивалю для ансамблю акторок (компанію Ґаскон та Салдані складає Селена Гомес).

Стрічку представить і обговорить з глядачами Ганна Дацюк на показах о 10:00 та 19:00 у залі «Гегемон».

Ще одним фільмом першого дня стане «Медовий місяць» Жанни Озірної — показ відбудеться для власників і власниць абонементів. Ігровий повнометражний дебют режисерки розповідає про молоду пару, яка щойно переїхала до нової квартири в київському передмісті. Камерне новосілля з друзями, жарти про тривожні наплічники й розмови про тривожні новини — і наступного ранку Тарас і Оля опиняються в новій реальності разом із усім українським суспільством.

Заснований на кількох реальних історіях, фільм спостерігає за тим, як людські стосунки змінюються під тиском обставин і чотирьох стін, замкненою в яких опиняється пара. Ця стрічка — одна з перших спроб в українському кіно відрефлексувати досвід повномасштабного вторгнення на дуже інтимному, персональному рівні.

Показ о 16:30 в залі «Гегемон» відбудеться за участі знімальної групи. Вхід за абонементами.

Київський тиждень критики відбудеться з 17 до 23 жовтня 2024 року у кінотеатрі «Жовтень».

#НБС_кіно

Транс репрезентація на київському кінофестивалі 💖
Я завтра біжу дивитися і напишу вам відгук обов'язково.

Доєднуйтесь!

#НБС_сексуальність #НБС_трансосвіта

Трапилося цікаве відео про православну церкву Московського патріархату і ЛГБТІК+ людей. Я сам глибоко перебував у контексті УПЦ МП приблизно з 12 до 20 років (а до того ходив зрідка туди на свята і причастя). Підписуюсь під кожним словом героїнь випуску, в тому числі під думкою, що релігія і віра не обов’язково є негативною силою для маргіналізованих груп. Існують церкви і духовні напрямки, які не намагаються знищити або зламати частину людства.

Але якщо церква є інструментом насильства від держави і контролює кожен подих прихожан, викорінюючи нестандартне, це вже не віра і не любов. Це Гестапо і ФСБ у костюмах священиків.

У мене в колекції матеріалів є багато про конверсійну терапію, в тому числі моя історія - гляньте, якщо ще не читали. Моя мати всіма силами хотіла повернути мене в лоно церкви і назад зробити тією маленькою цнотливою дівчинкою, яка разом із нею молилася за святих вєлікомучєніков царскую сємью і читала діакона андрєя кураєва. Але коли починаєш думати своєю головою, назад уже не хочеться.

Любіть ближніх своїх, віруючі ви чи ні, і піддавайте критиці будь-які догми.

Бажаєте передати росіянам "пару добрих слів"? В вас є чудова можливість зробити це в обмін на допомогу нашим захисникам!

Триває збір на зарядну станцію Tison Energy 2600 Pro для військовослужбовців 57 ОМПБр артилерії.

🎯Мета збору: 49 700₴

Військовослужбовці за донат:
🐈‍⬛ від 1000₴ підпишуть снаряд вашим ім'ям та надішлють фото;
🐈‍⬛ від 1500₴ підпишуть снаряд на ваше замовлення та надішлють фото;
🐈‍⬛ від 3000₴ підпишуть снаряд на ваше замовлення та надішлють відео з підписом.
Приклади підписів можна подивитися на фото. Для отримання напишіть у дірект @/sleepy___sun зі скріном донату.

Також ви можете допомогти у закритті збору своїми поширеннями та донатами на будь-яку суму на банку або по номеру картки банки: 5375 4112 2194 2324

🐈 Той, хто зробить найбільший донат, матиме змогу отримати прапор 57 ОМПБр артилерії. Переможець буде обраний після закриття збору. Для участі прошу вказати у коментарі до донату як з вами зв'язатися у разі перемоги.

🐾 Звіти за попередні збори завжди можна переглянути в Instagram

ГЕЙ-НОВИНИ вже чекають на тебе!

⚡️Дізнавайся останні події тижня за посиланням: https://youtu.be/7vUBCWiJ5fs

💰Підтримуй Гендер Зед – отримуй більше українського квір-контенту:
~ спонсоруй канал
~ роби донат на монобанку
~ або за номером картки 5375 4112 0402 1468

#НБС_трансосвіта #НБС_сексуальність

🏳️‍🌈 🏳️‍⚧️ На День камін-аута (11 жовтня) багато хто складає списки своїх камін-аутів протягом життя. Є такий і у мене, написаний у 2019 році. Поділюся з вами доповненою версією.

Принагідно нагадую, що термін “камін-аут” стосується виключно інформування про свою сексуальність або гендерну ідентичність. Для “мені сподобався Joker 2” і “я не люблю солодке” придумайте якийсь інший термін, будь ласка.

Перший курс університету: на концерті "Океану Ельзи" недвозначно обіймаю свою колишню однокласницю і говорю, що я ніби як по дівчатах. Вона притискається і згодна на мої доторки. Потім вона каже: це було добре, але забудь.
А я заради неї на Океан Ельзи пішов 🥲

Передостанній курс університету: на пропозицію мого майбутнього аб'юзера зустрічатися, кажу, що я взагалі по цис хлопцях. Він наполягає. Погоджуюся, адже насправді він мені дуже подобається.

Останній курс університету: нас аутять викладачі, обговорює весь журфак, мої батьки аутять мене на роботі, на всіх моїх роботах, і тільки в газеті “Горожанин” всім пофіг, аби ми працювали. Ми працюємо. Я втікаю з дому.
Всі наступні роки я в тіні.

2011: я визнаю перед самим собою, що той прекрасний хлопець із зеленими очима та чорним волоссям, якого я з раннього дитинства бачив поряд із собою, бачив своїм другом та наставником – насправді я і є. І йому – мені – дуже підходить ім'я Едвард. Там ще довга історія з іменем Крістіан, але ви її дізнаєтеся, коли я фентезі-роман допишу. В моєму новому паспорті будуть два цих імені.
Мабуть, це був найголовніший камін-аут.
Stay with me, my blood. I'll go with you.
Я не наважуюсь називати себе так публічно ще 8 років.

2018: у Фейсбуці я вперше публічно говорю про свою небінарну гендерну ідентичність (тоді я формулював її як “агендер”) і займенники він/його. У живому спілкуванні з переважною частиною навколишнього світу все ще "вона".

2020: я зізнаюся собі та іншим, що не маю преференцій щодо гендерної ідентичності і статі партнер_ок, і на сьогодні мій останній камін-аут - про пансексуальність.

2024: завдяки перемозі Немо на Євробаченні я нарешті наважуюсь додати до своїх займенників ще один, бо бачу підтримку в суспільстві.

П’ять років свободи від аб’юзу я щодня розповідаю про себе все (в тому числі, щоб за мене це не робили інші). Я - Едвард Крістіан Різ (він/вони), квір, небінарна персона, barely even human, пансексуал, язичник, survivor аб'юзивних стосунків і РХП, attention whore, письменник, любитель літературних і живих рольових, блискіток і квір-музики. І я дуже задоволений цим набором.

Також нагадаю вам всім, що робити камін-аут не обов’язково, якщо вам цього не хочеться. В цілому зараз більшої сили набирає поняття “inviting in”, коли ЛГБТІК-люди запрошують обраних близьких (або весь світ) до себе, а не виходять з примарної шафи. Я вірю, колись всіх навколо перестане непокоїти сексуальна і гендерна ідентичність одне одного, і ми станемо просто людьми. А поки цього не сталося, піклуйтеся про своє ментальне здоров’я і запрошуйте до себе тих, хто дійсно цього варті.

Залишаю з вами гайд по камін-ауту родині для небінарних людей, і подкаст про важливість камін-ауту публічних людей серед списку тем (хоча зараз на багато моментів дивлюся інакше).

#НБС_книжки

Коли говорять про квірні книжки від українських видавництв, згадують здебільшого широкий портфель “Видавництва”, а от про "Лабораторію" чув мало. Тому я скупив ледь не все, що у них є, і потроху читаю. Першою спробою став короткий роман “Крізь темряву пливу” Томаша Єндровського, і oh my god ❤️

Напевно, про це мало говорять, бо не всім хочеться їсти скло про соціалістичну Польщу, а мені тільки дай, тому поїхали.

“Крізь темряву пливу” розповідає про молодого поляка Людвіка, який раптово закохується в іншого хлопця на колгоспних літніх роботах (ух, совєцькі принципи умовно добровільного рабства!). Януш відповідає на його почуття, от тільки виявляється, що вони по-різному дивляться на соціальний устрій країни, майбутнє і, власне, гомосексуальні стосунки. І спочатку все наче виходить, а потім реальність конфлікту поглядів опиняється на першому плані.

Якби цей роман був написаний автором з більш західної країни, ми б побачили досить звичну мелодраматичну історію про внутрішню гомофобію, компульсивну гетеросексуальність і зраду. Але крізь призму соціалістичного блоку виходить зовсім інше. Для тих, хто не застали СРСР і мало чули про нього від близьких, буде надзвичайно цікаво: черги, дефіцити, “знайомства”, таємне прослуховування англомовного радіо, дозвіл від держави на кожен крок. Ті, хто обізнані у тій жахливій історії краще, відчують ностальгічний біль і поплачуть над руїнами можливостей минулого (як це зробив я).

А ще після “Крізь темряву пливу” мені ще сильніше хочеться дати в їбало американським танкіз, які ліплять серп і молот на райдужний прапор.

Крім того, книжка прекрасно написана. Якщо ви читали Майкла Каннінгема, то вайб схожий - поетично і ніжно у сценах про кохання, жорстко і точно там, де має бути боляче і страшно. Красива мова і метафори, негативні згадки росії в наявності, але небагато.

Я зазвичай не рекомендую гей-книжки з таким об’ємом скла, але тут принаймні немає тропа bury your gays, ніхто не хворіє на СНІД і не конфліктує з батьками.

Хочеться, їй-богу, більше квірної літератури з сусідніх європейських країн, які теж пережили російську окупацію і перебувають з нами в одному контексті. Підкиньте в коментарях, якщо знаєте такі.

А Томаша Єндровського раджу сильно, особливо на осінь. Під дощем оце, радіти-плакати-переживати, все як ми любимо 💔