Пряма дія | Незалежна студентська профспілка

Дякуємо всім хто долучився до збору!
Завдяки вам ми за добу вже зібрали майже 15 тис. грн🔥
Залишилося ще трохи.
Кожна гривня може вберегти чиєсь життя!

ЗНИЩУЙ РОСІЙСЬКИЙ ІМПЕРІАЛІЗМ – ДОПОМОЖИ АРМІЇ!

Оголошуємо терміновий збір на турнікети для бійчині "Гайки" та її роти. Гайка — антиавторитарна бійчиня та подруга наших активістів, що звернула увагу на уже відому проблему поганої якості турнікетів та відсутності необхідної кількості в аптечках.

Мета збору — допомогти нашій армії, забезпечивши її сучасними та якісними турнікетами. Ми плануємо закупити 16 одиниць на суму 21 440 гривень, щоб врятувати життя захисників і захисниць, які протистоять ворогу на передовій.

Також, якщо ти студент_ка і потребуєш допомоги в зборі коштів для своїх близьких, друзів чи знайомих, які зараз боронять Україну, напиши нам! Надсилай свої збори в коментарі або звертайся до нашого бота. Ми з радістю поширимо інформацію і допоможемо залучити підтримку.

Просимо поширювати збір та донатити.

16 турнікетів для «Гайки» з 30 корпусу морської піхоти

🎯Ціль: 21 440.00 ₴

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/33kTuaXfB3

💳Номер картки банки
4441 1111 2979 3711

👋Вітаємо!

👥Як ви могли помітити, у нашому Маніфесті та просвітницьких матеріалах ми завжди згадуємо, що важливою частиною нашого альтернативного та прогресивного бачення організації Університету є втілення студентсько-викладацького самоврядування, яке ґрунтується на солідарності та створенні спільних рад студентів і викладачів, де всі учасники освітнього процесу мають рівний голос та однаково залучені в вирішенні тих значущих питань, які напряму стосуються всього Університету.

❓Проте залишається питання чи справді можлива реалізація такого ідеалу рівної співпраці студентів і викладачів? Чи вдавалося комусь втілити щось подібне колись і десь? Якщо так, то яку конкретну форму отримала практична реалізація концепції студентсько-викладацького самоврядування?

📚Щоб відповісти на ці питання, пропонуємо вам ознайомитися з коротенькою статтею Родеріка Лонга, в якій він описує досвід практичного втілення ідеї студентсько-викладацького самоврядування на прикладі ранньої історії Болонського університету.

Приємного ознайомлення.

🎄Друзі, цей рік був для нас сповненим викликів, рішучості та важливих досягнень. Кінець року – це гарний привід згадати про свої досягнення та маленькі перемоги, особливо у такі важкі часи, коли зневіра та розчарування йдуть пліч-о-пліч із необхідністю діяти.

📣У цьому році Міністерство освіти й науки проявило свою «щедрість» на антисоціальні закони у сфері освіти, що стало поштовхом до активної роботи нашої кампанії «Проти зливання знань». В її рамках ми виступали проти реорганізації університетів, а також організували масові протести, щоб не допустити знищення Таврійського національного університету (ТНУ) і Української академії друкарства (УАД). Крім того, робоча група «Грант не гарант» працювала над запобіганням запровадженню скандальної антисоціальної реформи держфінансування освіти.

🏢У другій половині року ми зосередили увагу на покращенні умов у гуртожитках та навчальних корпусах. У НЛТУ завдяки зусиллям студентів та профспілки було зібрано колективну скаргу з 146 підписами та змушено адміністрацію розпочати ремонтні роботи. У НАУ, попри багаторічні проблеми з гуртожитками, вдалося домогтися початку ремонту душових кімнат. Акція протесту в ЛНУ проти затримок ремонту гуртожитків №2 і №3 завершилася отриманням звітів про чіткі строки виконання робіт. У НАОМА студенти подали колективну скаргу за покращення базових санітарних умов в гуртожитку і підвищення температуру у майстернях. Щиро сподіваємося на позитивну відповідь від керівництва університету в якості новорічного подарунку.

📕Водночас наше профспілкове життя було насиченим культурними й просвітницькими подіями. Ми видали та презентували ЗІН «Дій» у Києві, Одесі та Львові. Провели «Вільну школу», де обмінювалися ідеями та досвідом, а також започаткували кіноклуби на базі наших первинок у Києві та Львові. Окремо створили простір для відкритого діалогу і розвитку думок – книжковий клуб «Вільні читання».

👥Зростання кількості активістів посприяло необхідності вдосконалення структури профспілки. Під час другого З’їзду було розглянуто ключові питання організаційного розвитку. У рамках цієї роботи було створено новий відділ протидії дискримінації, який займається боротьбою з нерівністю, а також юридичний відділ, який надає правову підтримку учасникам.

🌐Цей рік відзначився й важливими міжнародними подіями. Ми брали участь у міжнародних самітах у Познані та Львові, обговорюючи виклики сучасного студентства і шукаючи рішення через обмін міжнародним досвідом.

🫂У цьому році ми організували яскравий фрі-маркет у Києві, а також із захопленням спостерігали, як наш TikTok зібрав свої перші 18 тисяч переглядів!

🫶Дякуємо кожному, хто підтримував нас цього року, долучався до наших ініціатив і надихав рухатися вперед. Попереду нас чекають нові виклики й не менш значні досягнення. Бажаємо вам у Новому році сил, натхнення й віри у власні можливості.

🎄З Новим Роком!

✊Доєднуйтесь до "Прямої дії"

СТУДЕНТСЬКІ ЗАВОРУШЕННЯ У СЕРБІЇ ПРОТИ ПРЕЗИДЕНТА

Нинішні студентські протести в Сербії, які можна вважати одними з найбільших за останні десятиліття в цій країні, почалися з блокади одного факультету в Белграді та поступово охопили більшість закладів по всій Сербії. Рушійною силою стали студенти, котрі власноруч організовували ці протести та яких також підтримали учні шкіл, вчителі, освітні профспілки, медіа та вразливі верстви населення.

Протести спричинила трагедія на залізничному вокзалі в місті Новий Сад 1 листопада, коли там обвалилася частина бетонного навісу, забравши життя 15 людей. Президент Александр Вучич закликав «суворо покарати» відповідальних за трагедію, проте нічого не було зроблено. Студенти покладають провину на корумповане керівництво, через яке родичі посадовців здійснювали замовлення на будівництво. Також вони вимагають, щоб відповідальність поніс сам Вучич.

Основним рупором протесту стали сербські студенти, які змогли самостійно організувати протести за підтримки учнів шкіл, вчителів, освітніх профспілок та медіаасоціацій. Уряд Сербії вирішив достроково завершити семестр у всіх початкових і середніх школах через «обставини, які впливають на якість і збереження навчального процесу, а також через інтерес і право учнів на освіту». Сам президент заявив, що його не хвилюють ці протести, та звинуватив студентів у тому, що вони йдуть на протести за гроші.

Попри запевнення влади Сербії про те, що вони виконали всі вимоги, і численні спроби довести це публікаціями документації щодо ремонтів та оголошенням про державні субсидії для допомоги молодим людям з покупкою житла, студенти відмовляються повертатися до простого студентського життя. Однієї з вимог до влади є повне розслідування відповідальності за обвалення навісу на залізничному вокзалі в Нові-Саді 1 листопада, яке обірвало життя стількох людей.

У своєму листі до міжнародного студентства, з яким ми закликаємо вас ознайомитися, сербські студенти наголошують, що наразі опозиція зі своїми підходами показала свою безпорадність, що змусило їх взяти справу у свої руки. Вони призупинили навчання, розпустили всі представницькі студентські органи, організували пленуми, висунули та затвердили вимоги, створили робочі групи та почали здійснювати тиск. Їм вдалося зайняти приміщення факультетів і перетворити їх на місця для свого повсякденного життя. Студенти змогли обладнати кухні, гуртожитки, аптеки, майстерні, кінотеатри та аудиторії для самоосвіти. Лише за три тижні майже всі університетські будівлі в Сербії стали осередками цілодобової політичної самоорганізації. Щодня до студентської боротьби приєднуються інші вразливі соціальні групи.

Така активна самоорганізація показує рішучість і завзятість сербських студентів та інших верств суспільства в боротьбі проти корумпованої верхівки влади, через яку сталась нещодавня жахлива трагедія. Нам варто повчитися з прикладу наших товаришів із Сербії, почавши теж цілеспрямовано боротися за втілення прямої демократії, справедливість і кращі умови навчання, адже саме ми, студенти — майбутнє світу.

Ми закликаємо солідаризуватися та розповсюджувати цей допис і лист сербських студентів, аби більше студентів дізналися про проблеми, котрі існують у світі, та про тих людей, які намагаються ці проблеми вирішити через пряму дію та взаємодопомогу.

Через ракетну атаку, здійснену російською армією сьогодні вранці, серйозно постраждав головний навчальний корпус Київського національного лінгвістичного університету: пошкоджено 105 звичайних вікон і 20 великих вікон у холах. Відновлення вимагатиме значних фінансових затрат.

Закликаємо підтримати студентів із Київського національного лінгвістичного університету гривнею, оскільки лише взаємодопомога та солідарність із постраждалими здатні впоратися з наслідками жорстокої агресії.

Реквізити:
ДКСУ в м. Києві, МФО 820172, ЄДРПОУ 02125289
Рахунок
UA868201720313221002301016438
Призначення: на відновлення КНЛУ

Фотографії взято звідси

👆👆👆

Дивись в ТікТок

Холод, тріщини й байдужість в Академії мистецтв та архітектури

Студенти Національної академії образотворчих мистецтв та архітектури стикаються з численними побутовими труднощами при навчанні. Основною проблемою є тепло: батареї не можуть достатньо обігріти просторі майстерні, а дерев'яні вікна сильно продуваються. Студенти використовують куплені власним коштом обігрівачі, проте більшість розеток або не працюють, або є небезпечними для використання.

Деякі майстерні мають проблеми зі стінами, стелею чи підлогою, які студентам та викладачам також доводиться вирішувати власними зусиллями і за власні гроші. Окремі майстерні взагалі знаходяться в підвалі – приміщенні, яке аж ніяк не пристосовано до навчання, зокрема через погане освітлення та старі вікна. Хоча в деяких коридорах зроблено ремонт, подекуди трапляються побиті стіни чи облізла стеля.

Крім цього, в корпусі вже семестр як відсутня їдальня: деякі студенти зізнаються, що їм простіше не їсти цілий день, аніж на перерві бігти до супермаркету за дорогим перекусом.

Окремо варто обговорити стан гуртожитку, в якому постійно трапляються нові проблеми. Температура занизька попри високі комунальні тарифи, гаряча вода часто відсутня (а певний період не було навіть холодної!), засилля тарганів, окремі кімнати потребують ремонту і заміни старих вікон та багато іншого. Тим часом адміністрація встановлює в гуртожитку камери та турнікети, що можна обґрунтувати хіба що посиленням контролю над мешканцями. Студенти дізнаються про все постфактум, без обговорення чи попередження.

Разом з небайдужими жителями гуртожитками ми вже подали скаргу щодо низьких температур та перебоїв у водопостачанні, а тому чекаємо дій від адміністрації.

Для творчого зростання митців необхідні якісні та теплі майстерні, а для добробуту студентів, що живуть в гуртожитку – дотримання базових температурних та гігієнічних норм. Вкотре закликаємо студентство та громадськість до боротьби за гідні умови навчання!

"ТИСЯЧА ЗЕЛЕНСЬКОГО" ТА СТУДЕНТСТВО

Мільйони українців скористалися програмою "Зимової підтримки" від держави, отримавши тисячу гривень. Серед них, безперечно, є чимало студентів, адже молодь часто опиняється у фінансово вразливому становищі. Ця ініціатива викликала різні емоції: від вдячності до скепсису.

Згідно з офіційними даними, більшість отримувачів витратили цю тисячу на оплату комунальних послуг або мобільного зв’язку — тобто на базові потреби. Для студентів це ще один показник реалій, у яких вони живуть: відсутність "подушки безпеки", необхідність виживати в умовах обмеженого бюджету та часто низькооплачуваної роботи.

Українське студентство сьогодні — це не "середній клас" чи "підприємці майбутнього", як іноді люблять їх позиціонувати чиновники з МОН. Це молоді люди, які нерідко змушені вибирати між базовими потребами, такими як житло, харчування та засоби комунікації. Вартість оренди житла у великих містах, неналежні умови в багатьох гуртожитках і відсутність належної підтримки від держави лише посилюють їхню залежність від зовнішньої допомоги.

У таких умовах зовсім не дивно, що багато молоді прагнуть покинути країну при першій нагоді. Еміграція стає способом знайти стабільність та гідний рівень життя, який вдома залишається лише мрією.

Окремо варто згадати й критичні зауваження до самої програми "тисячі Зеленського". Зокрема, порушення банківської таємниці, невибірковість отримувачів та одноразовий характер допомоги викликають справедливі сумніви щодо її ефективності. Ми підтримуємо цю критику й наголошуємо: курс на відбудову країни не повинен зводитися до одноразових виплат. Необхідна систематична робота, коли кошти направляються централізовано на фінансування конкретних соціальних ініціатив, наприклад, на ремонт студентських гуртожитків.

Державі потрібна правильна стратегія відбудови, яка забезпечить молоді гідні умови для навчання й життя, а не лише пожертвування для тимчасового полегшення їхнього становища, бо без молоді майбутнє країни стає примарним.

АКЦІЯ ЗАВЕРШИЛАСЯ ✊

🐈‍⬛️ Ми провели акцію протесту проти затримок ремонту в гуртожитках №2 та №3. Через сесію та попередню повітряну тривогу, котра створила невизначеність, не всі бажаючі змогли доєднатись до акції, проте наші цілі ми виконали.

📄 Ми змогли зібрати необхідну кількість підписів для нашого колективного звернення до університету з вимогою зменшити вартість проживання під час затримок ремонту. Крім цього ми отримали повний список ремонтних робіт і їхніх строків в гуртожитках, які опублікуємо пізніше.

🥷 Незважаючи на опір охорони університету, нам вдалося донести це звернення до проректора і тепер адміністрація повинна його розглянути. Результати ми опублікуємо на нашому каналі.

🙏 Дякуємо всім, хто взяв участь та підписав наше звернення. Ми продовжимо боротьбу за покращення умов у гуртожитках. Якщо університет не виконає наших вимог, ми звертатимемося до МОН.

Доєднуйтеся до "Прямої дії"

🚨 ПОВІТРЯНА ТРИВОГА ТА ПРОТЕСТ

Офіційно повідомляємо як організатори акції протесту о 15:00 біля пам'ятника Івану Франку:

наразі у Львові оголошена повітряна тривога та якщо вона не закінчиться до 15:00, то акцію офіційно СКАСОВАНО через міркування безпеки. Бережіть себе та будьте обачними.

ПРОТЕСТ ЗАРЕЄСТРОВАНИЙ

🐈‍⬛️ Сьогодні ми офіційно зареєстрували та погодили протест з міською владою та поліцією, а отже наше зібрання є законним.

🌸 Оскільки ряд наших вимог було виконано, то в нас лишається лише одна – зменшити вартість проживання в гуртожитках на 50% під час затримок ремонту. Для цього ми створили відповідне звернення до університету, яке ви зможете підписати на завтрашньому протесті.

☄ Такий захід щонайменше компенсує дискомфорт, утворений ремонтними роботами та створить мотивацію університету не затягувати з ремонтами далі.

👊 Приєднуйтесь до протесту! Чекаємо на вас завтра о 15:00 біля головного корпусу ЛНУ. Плакати та постери вітаються.
Також доєднуйтесь до чату для координації наших дій:
https://t.me/+MCEI46UI-IY2ZGZi

🥊 7-8 грудня у Києві пройде 2-денний курс із
самооборони для жінок за методикою WenDo, що організовує наша членкиня

Разом з тренеркою Наталією Омельчук відпрацюємо вправи на звільнення, відбиття руками і ногами, а також навчимось відстоювати кордони та
захищатись голосом.

❓ Коли: 7 і 8 грудня з 13:00 до 19:00

📫 Вхід лише за попередньою реєстрацією.

Вхід за вільний донат.
Кількість місць обмежена!

Підсумки Студентського фрі-маркету

Минулого тижня "Пряма дія" організувала фрі-маркет з метою зробити цьогорічну зиму менш страшною для українських студентів. Подія об'єднала десятки молодих людей, що прийшли поділитися теплом — у буквальному сенсі. Хтось приніс зайві светри й шарфи, хтось — кишенькові грілки, а хтось — якийсь перекус чи книжку, які стануть у пригоді в темний, смутний вечір. Залишені речі пішли служити біженцям до Добропілля, а грілки зігрівати безпритульних людей до Одеси.

Крім обміну теплими речами, на фрі-маркеті ми обговорювали проблеми в університетах і досвід незалежних профспілок у боротьбі за кращі умови навчання. Усі жваво ділились своїми негараздами: про непрацюючі ліфти у гуртожитках Львівської політехніки, про примушення адміністрацій робити ремонт за свій рахунок у коледжі КНУКТ, про корупцію в КПІ та дурні заборони носити шорти студенткам в КФКАБУ. Ми аналізували досвід захоплень гуртожитку у Познані та корпусу в Києві, власний досвід боротьби за ремонт вікон у Львівській політехніці, надихались сміливістю студентки зі Шахтарську, яка розкрила очі на зловживання адміністрації свого коледжу.

Цей день був наповнений не лише речами та обговоренням негараздів, а й теплими історіями, сміхом і бажанням діяти разом. Соціальна несправедливість, недбалість чиновників та руйнівні наслідки комерціалізації — це виклики, які стоять перед студентами та які вимагають створення середовищ, які будуть незалежними від ректорів, здатних йти на конфлікт, і де можна буде обмінюватися досвідом і розвивати солідарність задля капітального ремонту Університету. Такою була відповіддю учасниць та учасників дискусії на питання "Для чого потрібна студентам незалежна профспілка?".

Хочемо подякувати кожному, хто приніс речі, допоміг з організацією чи просто завітав. Якщо ви ще не брали участь у фрі-маркетах — спробуйте самі організувати такий всебічно корисний і радісний івент у своєму гуртожитку, університеті чи районі.

Ділімося не лише речами, а й турботою одне про одного!

Долучитись до Прямої дії!
Звернутись за юридичною допомогою
Звернутись через дискримінацію

🚨 НЕОБХІДНІСТЬ СТУДЕНТСЬКОЇ СОЛІДАРНОСТІ

🗓 6 грудня о 15:00 біля головного корпусу ЛНУ відбудеться акція протесту для протидії затримок ремонту в гуртожитках. Акція буде погоджена з міською владою та поліцією.

🚬 Ремонт гуртожитків №2 та №3, який триває кілька років, очевидно, затримується та, схоже, що не закінчиться ніколи, адже університет відмовляється називати реальні терміни ремонту, а також продовжуватиме співпрацювати з компанією "Житлобуд-2".

⚡️ Отож наші вимоги:
1. Припинити співпрацю з компанією-підрядником "Житлобуд-2".
2. Назвати чіткі терміни ремонту та посприяти його скорішому закінченню.
3. Створити відкритий для всіх студентів орган контролювання процесу ремонту.
4. Надати бронювання робітникам на час ремонту та/або вжити інших заходів для забезпечення їхньої присутності.

🫵 Якщо ви підтримуєте ці вимоги та хочете доєднатись до акції, то ДОЛУЧАЙТЕСЬ ДО ЧАТУ, захищатимемо разом наше право на гідні гуртожитки:
https://t.me/+MCEI46UI-IY2ZGZi

Капітал у вищій освіті: лабки за гроші

Ні для кого не секрет, що «академічна недоброчесність» – поширене явище в університеті. Про виконання студентських робіт за гроші пишуть відкрито у студентських чатах, вважаючи такий підхід справедливим. А хтось навпаки з ненавистю згадує «лінивих» студентів. У цій публікації спробуємо розібратись: що є причиною масового використання платних послуг у освіті замість самостійного вивчення?

Фраза «Студенти ліниві» – перше, що спливає в розмові про «академічну недоброчесність». Водночас ми бачимо велику залученість студентів до ринку праці: за даними Cedos станом на 2016 рік щонайменше третина студентів працює, а згідно з держстатом цей показник складає 24-27% у різні роки. В Європі показник зайнятості серед студентів складає 23% в середньому.

Разом з тим кількість аудиторних занять складає від 20 до 30 годин на тиждень. До цього також додається необхідність займатись самостійно, що потребує від 26 до 40 годин на тиждень залежно від навчальної програми. Тобто, щонайменше 50 годин на тиждень повинно йти для навчання, аби вдало складати сесію. Врахувавши, що та четверта частина студентів, котра працює по 8 годин на день, повинна долучити до свого робочого часу ще навчання, то отримуємо 90 годин на тиждень. Отже студент-працівник повинен працювати щонайменше 12 годин в день, щоб складати сесію та працювати на роботі. Важливо також зазначити, що не обов’язково йти на роботу, щоб відчувати навантаження, адже студентське життя охоплює ще й приготування їжі, прибирання, доїзд до університету та інші справи.

Очевидно, що такого режиму ніхто не витримує й місяць, після чого починаються пропуски занять, списування та інші прояви «академічної недоброчесності», зокрема замовлення готових робіт. Один з продавців таких послуг каже: «Тут як з наркотиками, людина один раз купує і замовляє протягом семестру, а то й більше». Логіка такої поведінки досить проста, бо коли ходиш на роботу, то з’являються кошти, щоб покрити вартість тих курсових і лабораторних, котрі ти пропустив. Таким чином і закріплюється схема, де студент працює, а освітня система живе без його участі. Багато потенційних науковців, інженерів, філософів і митців перетворюються на низькокваліфікованих працівників: вантажників, офіціантів, кухарів, продавців.

Ні для кого не секрет, що існують цілі фірми з сайтами, які розробляють на замовлення курсові, дипломні та інші види робіт, навіть дисертації. Згідно з даними трьох найбільших таких фірм у середньому в рік у них відбувається приблизно 43 тисячі замовлень, а отже, враховуючи середню вартість таких робіт, десятки мільйонів гривень щороку витрачаються для відтворення тієї частини вищої освіти, в якій немає навчання.

Здавалося б, ситуація катастрофічна і студентство необхідно рятувати: зменшувати навантаження, збільшувати стипендії та бюджетні місця, надавати гранти без умов, будувати гуртожитки, щоб не приходилось платити за оренду. Натомість неоліберальне мислення заступника міністра освіти Винницького діє інакше: при розповіді про свою доньку, котра працює офіціантом і навчається в Могилянці, він каже: «Факт у тому, що вона працює, і для неї принциповим є, що вона має доплачувати, вона хоче брати відповідальність за свою освіту. І це правильно. Це так само як і я виростав: я теж заробляв для того, щоб здобувати вищу освіту».

Хибно звинувачувати студентів в «академічній недоброчесності», коли умови студентського життя змушують йти на роботу. А оскільки наше міністерство цього не розуміє, то залишається лише одне: боротися за доступ до знань!

Адміністрація ЛНУ визнала затримки ремонту гуртожитків №2 та №3

Два тижні тому ми робили заяву до ЛНУ з вимогою вказати наявність затримок в ремонті, назвати їхні причини та нові строки ремонту. Нещодавно ми отримали відповідь.

Затримки адміністрація визнала та пояснює їх повітряними тривогами, відключеннями світла в червень-серпень 2024 року, а також мобілізаційними заходами. Крім цього чомусь "виникла необхідність у виконанні додаткових обсягів робіт", що не було пояснено у відповіді. Нові строки ремонту не були названі, а університет продовжуватиме співпрацювати з тією ж компанією "Житлобуд-2".

Деякі студенти ж стверджують, що ремонт не відбувається або йде повільно навіть тоді, коли світло є та повітряних тривог немає. На їхню думку, ремонт відбувається хаотично та невміло, що не сприяє його вчасному завершенню.

Чи збігається це з вашими спостереженнями? Чи повинен університет співпрацювати з цією компанією далі? Пишіть в коментарях 👇👇👇

Тим часом гуртожитки

ЩО З ТЕМПЕРАТУРОЮ В АУДИТОРІЯХ?

🥶 Холодні аудиторії у корпусах КНУ вже стали звичною частиною навчального процесу для багатьох студентів, і навіть після початку опалювального сезону ця проблема не втрачає актуальності. Вже звичною стала осінньо-зимова практика відвідування пар у верхньому одязі, проте така нормалізація не є приводом миритися із неадекватними умовами навчання.

🐈‍⬛ Активістами осередку профспілки "Пряма дія" в КНУ було перевірено стан температурного режиму в декількох аудиторіях корпусу ННІМВ/ННІЖ. Ми виявили доволі серйозні порушення санітарних і будівельних норм стосовно мінімальної допустимої температури у навчальних приміщеннях, яка становить 18°С.

🤬 Якщо конкретніше, то в лекційних аудиторіях температура сягає нижче дозволеного мінімуму: 17°С у 37 аудиторії й усього 15.4°С у 22-ій.
Варто сказати, що і в інших аудиторіях і кабінетах, навіть попри формальне дотримання мінімальної допустимої температури, навряд чи можна говорити про комфортні умови, оскільки без верхнього одягу перебувати в них протягом цілої пари важко.

💢 Ми направили заяву до адміністрації з вимогою усунути порушення і привести до показники температури у відповідність принаймні до мінімально допустимої норми у 18°С. Також у заяві нагадали про те, що вікна у корпусі, пошкоджені внаслідок атаки 3 листопада, досі не були замінені. І хоча у тих кабінетах, де вікон досі немає, заняття наразі не проводяться, відсутність нормального ремонту впливає на мікрокліматичні умови в усьому корпусі.

Студентство заслуговує на теплі аудиторії і загалом комфортні умови навчання - це той мінімум, який неухильно має бути дотриманий, тим більш коли йдеться про "найкращий університет країни" 😉

Доєднуйся до профспілки!

У цю неділю запрошуємо на Студентський фрімаркет в Києві, який буде тривати з 13-ої до 17-ої години!

На фрімаркеті можна буде безкоштовно обмінятись речима + послухати лекцію про боротьбу за кращі умови в гуртожитках і про досвід незалежних студентських профспілок в цьому. Приходьте мінятись, говорити про тарганів і плісняву на стінах, як відстоювати права перед чиновниками та знайомитись із Прямою дією!

Все, що залишиться — передамо на потреби поселенців у Добропіллі в межах гуманітарного збору від "Колективів солідарності".

Зареєструватися можна тут.

Пряма дія | Незалежна студентська профспілка pinned «​​🛍 СТУДЕНТСЬКИЙ ФРІ-МАРКЕТ у Києві! +лекція "Боротьба незалежних профспілок за студентські гуртожитки". 🔸Що таке фрі-маркет? Фрі-маркет - це простір вільного взаємобміну речима. На фрімаркеті люди безкоштовно приносять і забирають корисні речі. 🔸Хто може…»

Реорганізація КНЛУ: перемога студентів і викладачів, яку приховали

Вітаємо з Міжнародним днем студентів! Маємо новини з Київського національного лінгвістичного університету.

15 серпня цього року з'явилась інформація, що Київський національний лінгвістичний університет (КНЛУ) планують приєднати до Києво-Могилянської академії. За рішенням ухвали вченої ради КНЛУ була створена робоча група з реорганізації. Ця новина сколихнула викладачів і студентів цього університету, які вже 4 вересня почали масово збирати петицію з метою збереження його автономності. Детальніше про цю історію і чому ця реорганізація викликала критику ви можете прочитати в цьому дописі.

Намагаючись перевірити достовірність інформації, наш активіст того ж 15 серпня подав запит на публічну інформацію до КНЛУ з метою отримати копію тієї самої ухвали. Проте 23 серпня адміністрація відмовила в наданні інформації. Після цього активіст звернувся до МОН зі скаргою на дії підпорядкованого йому розпорядника інформації, але, порушивши Закон України "Про звернення громадян", Міністерство надіслало скаргу до університету, і КНЛУ знову відмовили.

І от 5 листопада, після скарги вже до Омбудсмена з прав людини, була отримана відповідь (лист у коментарях до допису), що ухвала про створення робочої групи з реорганізації дійсно була, але 12 вересня вона була скасована "з метою збереження" університету.

Цікаво, що ця ухвала Вченої Ради донині недоступна на офіційному сайті КНЛУ, власне як і рішення про скасування, як і загалом ухвали за серпень-листопад цього року. Хоча, за законодавством, ухвали мають публікуватись в обов'язковому порядку. Ніяких прес-релізів, коментарів від ректора університету ні щодо об'єднання, ні щодо скасування скандального рішення не було. Навіть проректор університету (і один з кандидатів на виборах очільника КНЛУ, які мали відбутись в цьому році), хоч публічно і розкритикував можливу реорганізацію і долучився до компанії зі збіру підписів, але про перемогу студентів і викладачів публічно не повідомив.

То які можна зробити висновки? По-перше, розголос працює: студенти і викладачі разом домоглись свого, завдяки чому Лінгвістичний не приєднали, з чим ми можемо лише привітати виробниць і виробників знань цього унікального закладу. Вісім днів від старту петиції виявилось достатньо для ректора, щоб передумати.

А по-друге: важливі рішення в університетах все ще вирішується втиху в кабінетах чиновників, недемократично, без залучення громадськості у прийнятті рішень. З чим і треба боротись.

Не мовчіть! Поширюйте інформацію про зловживання в університетах, про спроби без їхніх колективів вирішувати їхню долю. Не соромтесь питати адміністрацію і вимагати від них рішення, надсилати запити, скаржитись до омбудсмена. Звертайтесь до нас в бот або через гугл-форму, якщо вам треба правова допомога, чи ви зіштовхнулись з дискримінацією.

Боротись легше разом! 🖤

​​🛍 СТУДЕНТСЬКИЙ ФРІ-МАРКЕТ у Києві!
+лекція "Боротьба незалежних профспілок за студентські гуртожитки".

🔸Що таке фрі-маркет?
Фрі-маркет - це простір вільного взаємобміну речима. На фрімаркеті люди безкоштовно приносять і забирають корисні речі.

🔸Хто може долучитись?
Всі охочі!

🔸Чи обов'язково приносити щось на фрі-маркет, щоб взяти участь?
Необов'язково! Бо він відбувається на умовах довіри та взаємопідтримки - можна як приносити, так і забирати речі вільно!

Цей фрімаркет - зимовий! Ми будемо обмінюватись теплим одягом та взуттям, їжею та іншими побутовими необхідностями.

✍️ Також на події відбудеться лекція про досвід боротьби "Прямої дії" та польської профспілки "Inicjatywa Pracownicza" (Ініціатива працівнича) за гуртожитки о 15:00.

🤍 Приходьте зігріватись, знайомитись, обмінюватись і балакати про студентське життя та гуртожитки в неділю, у Києві 24 листопада з 13:00 по 17:00.

Реєстрація і всі деталі - у формі за посиланням!

Студентська перемога в НАУ!

Проблема поселення та умов проживання в гуртожитках вже місяць непокоїть студентів Національного авіаційного університету в Києві (віднедавна — КАІ). Поворотним моментом стала зустріч студентів НАУ з ректоркою, де узгодили питання щодо переселення (а точніше — виселення) з "нижніх" гуртожитків (№1-6) університету на період зимових канікул. Це рішення пояснили несприятливими умовами для проживання: ймовірною відсутністю опалення та електроенергії. Багато студентів погоджується жити без тепла та світла, аби їх не виселяли.

Такі проблеми цілком властиві для всіх гуртожитків НАУ уже протягом шести років, який би ремонт там не робили. Проблеми з водопостачанням, відсутність нормальних умов в душових кімнатах, непрацюючі ліфти — все це стало буденним життям студентів НАУ, особливо мешканців "верхніх" гуртожитків (№7-13), які часто перебувають у ще гіршому стані, аніж ті, які хочуть закрити на зиму.

Члени студентської профспілки "Пряма дія" відвідали гуртожитки №9 та №11 та разом з іншими студентами дізналися про їхній занедбаний стан. Серед мешканців гуртожитку №9 знайшлися небайдужі студенти, які неготові миритися з жахливим станом душових кімнат, зокрема з іржавими і подекуди небезпечними металевими перегородками, а також зі стелею, з якої обвалюється штукатурка (див. відео у коментарях під постом).

Небайдужі студенти погодилися разом з членами профспілки піти до адміністрації з вимогами розпочати ремонт у душах. 4-го листопада ми висунули ці колективні вимоги до проректора, і вже на наступний день нам повідомили, що ремонт задля усунення небезпечних для здоров'я пошкоджень у душових кімнатах буде зроблено.

Результат не змусив на себе чекати: 11-го листопада ремонт дійсно розпочався. Ця невелика, але приємна перемога відкриває шлях до подальших покращень для всіх студентів НАУ і дає їм немарну надію на комфортні умови проживання. Ми продовжуємо слідкувати за якістю і швидкістю виконання робіт, борючись за гідні умови в гуртожитках для всіх!

Доєднуйтесь до профспілки!

🎓 Також вважаєте, що освіта — це всезагальне право, а не привілей? Тоді чекаємо вас на другій панельній дискусії «Поцуплений університет» на нашій конференції!

Витоки, структури та функціонування університетів на пострадянських теренах, у Латинській Америці та в решті країн Глобального Півдня суттєво різняться.

Проте між ними прослідковується і глобальна тенденція — прекаризація академічної праці, комерціалізація знань і звуження доступу до отримання вищої освіти.

▪️ Звідки беруться такі трансформації?
▪️ Які наслідки вони можуть мати?
▪️ І головне — чи є можливою зараз глобальна боротьба за посткапіаталістичний університет?

🗓 Долучайтеся до онлайн-обговорення цих вкрай актуальних питань 16 листопада о 18:00 у події в Facebook в рамках другої панелі конференції «Перехрестя периферій».

❗️ Зверніть увагу, що всі, хто попередньо зареєструється, матимуть доступ до синхронного перекладу українською і англійською мовами.
🔗 Лінк на реєстрацію.

Приєднуйтеся до дискусії і до боротьби за доступну освіту!

Конфлікти в університеті

Під час активної діяльності незалежної профспілки інколи виникають непорозуміння та конфронтації з іншими студентськими організаціями, адміністрацією та окремими особами. Як правильно реагувати на ці конфлікти? Чи завжди доцільно шукати компроміс, чи є ситуації, де варто без вагань йти до кінця?

Пропонуємо ознайомитися зі статтею, в якій активіст "Прямої дії" та студент Львівського національного університету Ігор Василець ділиться своїм досвідом роботи в профспілці та аналізує, який підхід допомагає не лише вирішувати конфлікти, а й перемагати завдяки їм.

Боремося за гігієну в ЛНУ

Учасниці незалежної профспілки жаліються, що в жіночих туалетах університету часто відсутній туалетний папір. Ми дізнались, що на кожну кабінку встановлюється по рулону в день в жіночих та чоловічих туалетах.

На думку наших активісток, це не задовольняє потреби студенток, оскільки мають більші потреби в папері у зв'язку з менструацією.

Отож ми написали звернення до університету, щоб туалетного паперу встановлювалося більше в жіночих туалетах, і отримали бажане!

Ми вдячні адміністрації за ефективне реагування та продовжуватимемо захищати інтереси наших учасниць і учасників.

Доєднуйтесь до "Прямої дії"!

Вас вітає напрямок протидії дискримінації

💖 Сьогодні ми хочемо наголосити на одній дуже важливій суспільній проблемі, яка спричиняє нерівність умов у навчанні між студентами та студентками: відсутність жіночих засобів гігієни.

📚 Саме через те, що жінкам інколи доводиться шукати вирішення проблеми відсутності менструальної гігієни, вони мають менше часу на навчання, що часто може негативно впливати на їхню успішність.

🐾 Ми розпочинаємо кампанію по встановленню засобів менструальної гігієни у вищих навчальних закладах.

📍 Якщо ви поділяєте наш погляд на цю проблему, то закликаємо вас доєднатися до ініціативи та боротися проти таких проблем разом!

Відео створено на події:
Тренінги «Адвокація і Мистецтво» відбувалися в рамках проєкту «Розбудова жіночої мережі волонтерок і посилення її потенціалу у прифронтових регіонах України» (#ВолонтеркиUA), що впроваджує YMCA Lviv за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF).

Студентське обговорення «АЛЬТЕРНАТИВА» у ЛНУ

Після провальних виборів студентського самоврядування, де обранці набрали надзвичайно малу явку, ми організували обговорення для того, аби дізнатись думки людей і висловити власну візію щодо цієї кризи та можливих шляхів її вирішення.

Подія розпочалася з виступу першокурсниці Софії, яка окреслила наявні проблеми зі студентським самоврядуванням в ЛНУ: низька явка, слабка зацікавленість, ігнорування студентських проблем, зокрема в гуртожитках.

Далі йшла частина презентацій, де будь-хто охочий міг розповісти про своє бачення кризи та способів її подолання. Одним із них був учасник "Прямої дії" Максим, який представив аналіз, висновком якого було те, що потрібно боротись за соціальний добробут студентів, що включає зниження цін на контрактне навчання і поліпшення умов проживання в гуртожитках, щоб у студентів була можливість брати участь у студентському самоврядуванні. Він також зазначив, що у країнах Європи, де освіта безкоштовна, студентство більше залучене до університетського життя.

Від імені активних студентів виступив Олег, який не представляв жодного офіційного органу. Він вважає, що такі труднощі у навчанні, як байдужість викладачів, не провина студради, проте її бездіяльність у вирішенні цих питань – це суттєва проблема. На його думку, представники самоврядування повинні бути активними учасниками студентського життя.

Попри те, що в залі було досить багато людей, серед яких були й представники студради, останні не побажали взяти участь і представити власні позиції, показавши свою бездієвість і тут. Усе, на що спромігся один з представників студентського самоврядування, це лише обурено втекти з аудиторії, викрикуючи нецензурні слова.

Під час дискусії було висловлено багато різних думок і пропозицій: дієве інформування студентів, бачення того, якою повинна бути якість освіти, зауваження щодо мотивації студентів при вступі до університету, критерії для виборців, відсутність виборів і репрезентації, відкриті та прозорі збори студентського самоврядування та багато іншого.

Ми погоджуємося з багатьма висловленими думками та, зокрема, переконані, що студентське самоврядування повинно бути соціально-орієнтованим в нинішніх умовах, якщо ми хочемо, щоб студенти брали в ньому участь.

Слідкуйте та доєднуйтесь до профспілки, щоб ці ідеї були не лише висловлені, але й втілені в реальність!

Програма заходу «Студентське самоврядування: Альтернатива»

Ще раз запрошуємо всіх студентів ЛНУ на публічне обговорення кризи студентського самоврядування 4 листопада, понеділок, о 16:00 в 301 авдиторії.

Спробуємо разом розібратися:

1️⃣ Які причини настільки низької явки на виборах?
2️⃣ Які причини, що студентство все менш охоче залучається до позаосвітнього життя університету?
3️⃣ Що з цим усім робити та які альтернативи?

Програма заходу:
16:00-16:10 — вступне слово
16:10-16:50 — презентації та аналіз усіх бажаючих (за реєстрацією)
16:50-17:50 — вільне обговорення з модерацією
17:50-18:00 — підведення підсумків

Аби дискусія була продуктивною та демократичною, ми прагнемо залучити якомога більше різних точок зору. Відтак закликаємо вас виступити з презентацією на події, для чого необхідно зареєструватися за посиланням.

Чекаємо вас у понеділок!

Другий міжнародний студентський саміт «Universities at War» у Львові

Після вдалих захоплень і боротьби проти знищення доступних гуртожитків «Йовіта» та «Камьонка» у Польщі утворилася міжнародна студентська мережа «Universities at War», до якої долучилася також і наша профспілка.

Перший міжнародний саміт мережі пройшов у липні у польському місті Познань, де учасники та учасниці сформували спільне бачення інтернаціональної студентської боротьби. Тоді учасниці з «Прямої дії» наголосили на важливості солідаризації із українськими студентами, на неможливості частини ПД брати участь через обмеження на виїзд закордон. Відтак було вирішено, що ІІ саміт відбудеться в Україні, а саме у Львові.

І ось, це сталося!

На цих вихідних до Львова прибуло близько 30 делегатів і делегаток із Польщі, Італії, Франції та Сполучених Штатів, а також активісти та активістки «Прямої дії».

У перший день на саміті виступив італійський теоретик операїзму та автор книги «Виробництво живого знання» Джиджі Роджеро, у доповіді якого підкреслювалася важливість аналізу глобальних змін, які переживають університети в різних країнах світу.

Товаришки та товариші з польської профспілки «Ініціатива працівнича» розповіли про досвід організації аналітичних проєктів всередині профспілки, а також про проблеми, які зустрічаються в низових волонтерських колективах.

Протягом другого дня обговорювалися проблеми сексизму в прогресивних організаціях, шляхи його долання та популяризації ідей боротьби за ґендерну рівність.

Другий день завершився доповіддю студентки Массачусетського університету (Сполучені Штати) Кали про її досвід участі у русі протидії геноциду палестинського народу, а також про репресії, які учасники зазнали з боку поліції та ультраправих груп.

Ми дякуємо всім, хто змогли взяти участь у саміті. Підтримка міжнародних товаришів і товаришок, які змогли приїхати в Україну, аби виявити солідарність і поділитися досвідом, для нас безцінна.

А поки наступний — третій — саміт у Болоньї ще далеко, прийшов час продовжувати студентську боротьбу тут і зараз, задля чого запрошуємо приєднуватися до профспілки!

СТУДЕНТИ НЕ БАЖАЮТЬ ГОЛОСУВАТИ

Перебігти оком достатньо, щоб побачити кризу студентського самоврядування в ЛНУ. Ось приклади:
• Голосування за голову студради історичного факультету — 26% явки
• Аналогічне голосування філологічного факультету — 15% явки
• Абсолютний "чемпіон" на посаді голови студради студмістечка — 7% явки
• Не варто забувати про цьогорічне обрання голови студуряду — лише 12% студентів взяли участь у голосуванні.

Схожі результати ми бачимо на інших факультетах і в гуртожитках, що означає кризу легітимності органів студентського самоврядування, а отже і їхніх прав та обов'язків. Чи дійсно мають право отримувати фінансування від держави, "захищати наші права", використовувати матеріальну базу університету люди, обрані меншістю?

Ми переконані, що ні! І виступаємо проти представництва в університеті, як імітації демократії, котра не відповідає реальним інтересам студентів. Лише разом, без голів і бюрократів, ми здатні виборювати свої права в аудиторіях і гуртожитках. Доєднюйтесь до рядів "Прямої дії"!

«Одержимість» (1981)
Хоррор, психологічна драма

В центрі сюжету – подружжя Марк та Анна із їх десятилітнім сином Бобом, що проживають у Західному Берліні. Після повернення із тривалого відрядження, Марк бачить, що їх з Анною шлюб стрімко руйнується. Раптове зникнення дружини залишає чоловіка сам на сам з дитиною, без жодних відповідей та пояснень. Намагаючись віднайти причину колапсу та повернути втрачене, він вирішує прослідкувати за Анною. Однак, гра в детектива не обертається для чоловіка нічим хорошим, і, більш того, швидко затягує його у вир божевільних та жахливих подій, про які годі було й думати. Цей фільм – про божевілля у найістотнішій формі, спустошення, духовну порожнечу та анігіляцію любові.

А що було далі – дізнаєтеся, якщо завітаєте на черговий показ ЦКК вже цієї пʼятниці, 25 жовтня!

📝 Доєднатися до кіноклубу
🌐 Підписатися на інстаграм ЦКК

📌 Коли?
25.10.24, 17:00
📌 Де?
м. Київ (місце буде повідомлено за реєстрацією)

Дії викладача — не відповідальність студентів

Нещодавно у Львівській політехніці стався випадок, який викликав серйозний резонанс серед студентів та викладачів. Під час пари викладач залишив свої особисті речі в аудиторії і кудись пішов. Згодом завідувач кафедри оголосив, що зникли гроші. Він припустив, що до цього можуть бути причетні студенти однієї з двох груп, присутніх на занятті.

Ситуація загострилася, коли одна з груп вирішила відшкодувати частину зниклих коштів. Це створило додатковий тиск на іншу групу, яку дирекція намагалася змусити також здати гроші. Однак студенти відмовилися погоджуватися з такими вимогами і звернулися до "Прямої дії".

Активісти організації виступили на захист студентів, підкресливши, що вони не несуть відповідальності за особисті речі викладачів. Учасники організації особисто звернулися до дирекції інституту з вимогою припинити тиск та повернути гроші, які вже були зібрані з однієї групи. Зрештою, "Пряма дія" домоглася справедливого рішення: адміністрація більше не вимагала грошей від студентів, а зібрані кошти повернули їхнім власникам.

Цей випадок став важливим нагадуванням про те, що студенти повинні відстоювати свої інтереси та вимагати поваги до своїх прав.

​​❗️ МАКСИМ БУТКЕВИЧ НА ВОЛІ

🎊 Правозахисника, ідейного антифашиста й учасника першого покоління "Прямої дії" Максима Буткевича було звільнено з російського полону!

✊🏻 З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну Максим добровольцем пішов на фронт. У червні 2022 він потрапив у полон в районі Золотого Луганської області. 2023 року московський суд виніс йому болючий "вирок" — 13 років ув'язнення.

❤️ Сьогодні батько Максима повідомив ЗМІ, що його сина звільнили шляхом обміну військовополоненими і зараз він перебуває на підконтрольній Україні території.

🐈‍⬛️ Новітня "Пряма дія" привертала увагу до свавільного ув'язнення Максима Буткевича. Нам страшно боліло від думки, що наш товариш перебуває за ворожими ґратами — сьогодні ми, з великою радістю, можемо полегшено зітхнути.

Волю військовополоненим! Смерть імперіям!

📚 Вільні читання Фішера в ЛНУ!

Відчуваєте апатію та неможливість зосередитися? Контроль протікає по всім вашим соціальним каналам, перетворюючи вас на подобу залежного від опіату?

Запрошуємо зануритися у теми сучасних форм (не)споживання, сплеску психічних захворювань та їх трансформацій, розпаду дисциплінарних суспільств і переходу до суспільств Контролю — і до чого тут капіталізм? Щоб детальніше дослідити ці проблеми, ми запрошуємо взяти участь у колективному читанні одного із текстів Марка Фішера зі збірки «Капіталістичний реалізм».

Чекаємо на вас!

🕠 Коли читаємо?
Четвер, 17 жовтня, 16:40
🏛Авдиторія?
Головний корпус ЛНУ, номер авдиторії — після реєстрації.

❗️Формочка для реєстрації

У цю суботу запрошуємо на обговорення одного з найбільш провокативних текстів 60-х років!
Памфлет "Про вбогість студентського життя" викриває реалії французького студентського руху. Провокативний та аналітичний, текст зосереджується на місці студентства в тогочасній капіталістичній реальності, досліджує його з точки зору економіки, психології, політики та культури.
Окрім цього, він надає змістовну характеристику більшості тогочасних студентських рухів по всьому світу.

Це можливість зануритися в історичний контекст епохи активних студентських заворушень по всьому світу та побачити, як актуальність проблем, яких торкається текст, зберігається до сьогодні.

🗓 Коли: 19.10 (субота) о 17:00
📍 Де: місце буде повідомлено після реєстрації

Також чекай на наш переклад тексту українською згодом!

Форма для реєстрації

Доєднуйся!

Сьогодні День професійних спілок України

Зародившись в 19-ому сторіччі в середовищі свідомих трударів, ідея професійної спілки стала для мільйонів одним із головних засобів виживання та соціальної боротьби проти експлуатації.

Справжня профспілка — це не про "путівки", проїзні та сліпих бюрократів з профкомів. Це про низові організації, в які люди об'єднуються для захисту своїх прав на робочому місці. Доки існує прекарна праця, неекологічне виробництво, виснажливі робочі дні, платна освіта, порушення прав студентів і трударів, свавілля ректорів і підприємців, психологічне насильство та відсутнє робітниче самоврядування — ідея профспілки актуальна так само, як й в 19-ому столітті.

На жаль, усі вище перелічені явища властиві Україні. Саме тому сьогодні мало приводів святкувати. Ми, студенти, бувши частиною робітничого руху, маємо організовуватись і боротись, щоб подолати проблеми існуючого ладу. Ми повинні надати слову "профспілка" живого і справжнього значення, яке полягає в тому, що вона — це інструмент конструктивних змін на краще, а не корупційна структура, яка обслуговує інтереси кого-завгодно, а не самих трударів і студентів.

Тому пропонуємо вам ознайомитися або перечитати наші матеріали, які здатні показати подібний надихаючий досвід боротьби, і які також можуть стати вам в пригоді:

Мітинг Студентської ради Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. Івана Карпенка-Карого проти забудови на території університету.

Буклет про протидію психологічному насильству з боку викладачів.

Опис досвіду боротьби та перемоги польських студентів із профспілки "Робітнича ініціатива" проти приватизації гуртожитку.

Інтерв'ю з Брі — учасницею інтерсекційної феміністичної освітньої ініціативи "FemSolution" й у минулому профспілковою активісткою "Прямої дії".

Допис про протести грецьких студентів проти приватизації університетів і інтерв'ю з одним грецьким студентом, який брав участь у цих протестах.

Допис про боротьбу студентів НЛТУ за кращі умови в гуртожитку.

Переклад статті про захоплення підприємств і боротьбу французьких робітників за кращі умови під час Травневої революції 1968-го року.

Також рекомендуємо історичну статтю Віктора Савченка про досвід робітничого самоврядування одеських моряків під час Української революції 1917-1921 рр.

Вступайте в профспілку

Базова загальновійськова підготовка (БЗВП): що це таке і як це стосується кожного студента?

Цієї весни внесли зміни до Закону України про військовий обов’язок та військову службу, згідно з якими з вересня 2025 року в університетах почнеться обов’язкове для студентів-чоловіків бакалаврату проведення теоретичної частини БЗВП та формування списків на проходження практичної частини. Однак ЗМІ поки не проявляють багато інтересу до вивчення БЗВП, хоча питань до нього предостатньо. Які військові звання та військово-облікові спеціальності (ВОСи) будуть даватися студентам після БЗВП? Яким буде навантаження на студентів під час БЗВП? Яка є альтернатива БЗВП для людей, які не здобувають вищу освіту чи для відрахованих студентів? Коли буде проходити практична частина БЗВП?

На ці питання зголосився відповісти Павло Кортекс, студент Національного університету "Острозька академія" та активіст Прямої Дії, в інтерв’ю Олені Ткаліч для новинного порталу Соцпортал.

Боротьба студентів НЛТУ за кращі умови в гуртожитку

Новий навчальний рік для лісотехніків розпочався несподівано погано, адже в їхні кімнати тепер селять чотири людини замість трьох, як раніше. Переповнений гуртожиток №1 виявився неготовим до такої кількості людей, оскільки деякі нові мешканці не отримали навіть ліжок, не кажучи вже про нові меблі та двері. Зустріти гарячу воду зранку – рідкість, бо перед поселенням нові бойлери не встановлювали.

У таких умовах ми вирішили підтримати студентів, змусивши адміністрацію звернути увагу на ці проблеми та вжити заходів для їх вирішення. Для цього ми організували збори, які пройшли п'ятнадцятого вересня. На них відгукнулися небайдужі до долі гуртожитку студенти та студентки, однак нашу зустріч перервали “представники” студентів з профкому та студради НЛТУ, які спільно запевняли, що жодних проблем в гуртожитку немає, а робити збори не потрібно. Таке нахабне втручання показало фальшивість цього представництва, адже замість того, щоб допомагати будувати діалог зі студентами, вони його знищували.

Гуртожиток №1 не став чекати поки їхні “представники” будуть тихенько домовлятись з адміністрацією про те, як найскоріше про це все забути. Натомість студенти вирішили зібрати підписи для колективної скарги до МОН, в якій описали всі проблеми, з якими вони стикаються щодня в умовах життя в гуртожитку. Це і відсутність гарячої води, і старі меблі та двері, і несправні розетки, крани та газові плити, і загалом невідповідність умов проживання санітарним нормам. За один день їм вдалося зібрати 146 підписів, що свідчить про те, наскільки актуальними та болючими є ці питання для студентів.

Наразі скарга перебуває на розгляді і ми разом зі студентами НЛТУ очікуємо відповіді, однак такі дії вже зараз змусили адміністрацію рухатись, тому що на наступний день після зборів комендантша пообіцяла провести ремонт і навести лад з бойлерами. Це лише перші кроки, але ми розуміємо, що на обіцянках справа може й закінчитися, якщо не продовжувати тиснути на адміністрацію. Саме тому ми разом зі студентами НЛТУ будемо діяти далі та закликаємо інших студентів долучатися до боротьби за кращі умови в гуртожитках!

ℹ️ Наші публікації за вересень:

🔻Спільна заява — результат колективного обговорення на Міжнародному саміті студентського руху про виклики, з якими стикаються студенти в умовах капіталізму та війни, зокрема про проблеми комерціалізації освіти та складність побудови міжнародної солідарності.

🔻Підтримка студентів КНЛУ — підтримайте студентську ініціативу та підпишіть петицію за збереження Київського національного лінгвістичного університету.

🔻Результати нашого Другого Зʼїзду, де ми обговорювали плани роботи профспілки на новий навчальний рік.

🔻"Вільна школа у Львові: успіхи та провали" — стаття-аналіз про наш досвід створення простору, де студенти мали змогу вільно ділитися знаннями та навичками, на противагу традиційній університетській системі освіти.

🔻Правова допомога для студентів — тепер ви маєте можливість звернутися до нашої профспілки за безкоштовною юридичною консультацією у разі проблем з гуртожитком, відрахуванням, стипендією чи іншими порушеннями.

🔻"Практика вільної освіти в різноманітних школах світу" — стаття дослідника вільної освіти Девіда Ґріббла про досвід різних шкіл та освітніх організацій зі всього світу, які намагалися та намагаються організовувати навчальний процес на основі принципів прямої демократії, взаємодопомоги та гуманізму.

🔻"Чи стикалися ви колись із дискримінацією в університеті?" — тепер кожен може поділитися випадками дискримінації, переслідувань чи упередженого ставлення в університеті, заповнивши спеціальну форму для отримання юридичної та психологічної допомоги.

🔻"Університет НА базар: Кабмін хоче приватизувати державні університети" — рефлексія над тим, яку небезпеку може нести рішення про зняття заборони на приватизацію державних закладів освіти, а також їхніх приміщень.

🔻Мін'юст затвердив реєстрацію "Прямої дії" як незалежної профспілки у ЛНУ!

🔻Горе-експериментатори: Кабінет Міністрів змінює НАУ — пост про недавні зміни в Національному авіаційному університеті, які передбачають його поділ на два заклади та експеримент з посиленням наглядових рад.

Усіх студенток і студентів закликаємо зберігати рішучість і боронити свої права! 🎓

🤝Ми звертаємося до вас із проханням підтримати антиавторитарну групу інтернаціональних бійців, які ризикують своїм життям у боротьбі проти російських загарбників. Серед них — Якуб із Чехії, Бендер та Локі. Вони борються проти російської диктатури, і зараз їм терміново потрібен позашляховик для виконання бойових завдань на Сході України.

✍️Як пишуть хлопці:
«Ми працюємо на східному напрямку, нашу ластівку нещодавно вночі спалили негідники сепари. Просимо вас допомогти у зборі коштів на нову машину, щоб ми могли продовжувати виконувати свої завдання та допомагати в боротьбі».

🔥Цей збір організовано Колективами Солідарності та Чеською анархістською федерацією AFED

Історії бійців:

🖤Якуб (Чехія):
Привіт, мене звати Якуб, я анархіст, маю дружину та доньку і нещодавно пішов воювати за Україну. Я прийняв це рішення разом з дружиною, яка родом звідси. Від самого початку ми обговорювали можливість активної участі, але це були здебільшого емоції, а не реальні міркування. Ситуація змінилася, коли наближалася друга річниця вторгнення. Стала відчутною нестача людей. Тому ми з дружиною вирішили, що маємо брати безпосередню участь у бойових діях. Хтось залишиться тут із донькою, а хтось піде і приєднається до захисту мирного населення від фашистської окупації. Ми розглядали обидва варіанти, але в підсумку вийшло так, що поїхав я. Зараз я воюю в мінометному підрозділі разом з кількома іншими товаришами-анархістами».

🦾Бендер:
«На питання “Навіщо ти приїхав воювати?”, я відповідаю просто: “А чому я не повинен був?” Боротьба з диктаторськими режимами, на кшталт путінського, — це мій шлях. Акції, протести та панк-концерти — назавжди в моєму серці. Україна та її хоробрий народ дуже мені подобаються, тут я почуваюся як удома. Я не міг стримати сліз, коли почув по радіо про повномасштабне вторгнення».

✊Локі:
«Мій позивний — Локі, і я мінометник. Для мене боротьба проти диктатури — це не нове явище. Коли в 90-х роках стало зрозуміло, що авторитарні режими можуть повертатися, я почав усвідомлювати, що нас чекає новий виток репресій. На жаль, цей сценарій повторюється: російський режим продовжує нести смерть і репресії не тільки своєму народу, а й сусіднім державам.
Російська імперська машина не змінилася — вона продовжує підтримувати ультраправі організації та диктатури по всьому світу. Ми не можемо дозволити їй поширювати свій вплив і далі. Тому я тут, у складі інтернаціональної групи бійців-антиавторитаріїв, щоб зупинити її та захистити свободу, яку так важко здобути. Ця боротьба — не дискусія, а
активне знищення фашистського режиму».


«З фашизмом не вступають у дискусії, його знищують». – Буенавентура Дурруті

🎯Ціль: 461 000.00 ₴

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/2zsdimERt3

💳Номер картки банки
5375 4112 2244 7760

Paypal:
[email protected]

Горе-експериментатори: Кабінет Міністрів змінює НАУ

6 вересня цього року Кабінет Міністрів ухвалив дві постанови, які обіцяють перевернути життя студентів НАУ (тепер вже “КАІ”) з ніг на голову.

Перша: НАУ був поділений на два нові заклади: Київський авіаційний університет та Українську державну льотну академію у Кропивницькому. При чому заклад у Києві тепер буде “державним некомерційним підприємством”. Колишній голова наглядової ради НАУ, Петро Чернишов, на початку літа описував такі зміни як “стандартний принцип організації публічних університетів”, який повинен забезпечити “набагато більше свободи в управлінських та фінансових рішеннях”.

Друга: Кабмін погодився на “експеримент” Міносвіти щодо посилення ролі наглядової ради у трьох вишах, серед яких і багатостраждальний НАУ. Їхніми основними завданнями буде збільшення обсягу небюджетного фінансування, підвищення заробітної плати працівників та знань студентів. Проте ці ради ще тільки належить створити.

Сама вже існуюча рада НАУ розпочала навчальний рік не в найкращій формі: через проблеми з опаленням студенти змушені опановувати семестровий обсяг навчання за 2 місяці, мають по 4-5 занять на день і вимушені навіть вчитися по суботах. Це однозначно порушення Рекомендацій щодо запровадження Європейської кредитно-трансферної системи, яка передбачає, що тижневе аудиторне навантаження для, наприклад, студентів-бакалаврів не може перевищувати 30 годин (15 занять). У такий цинічний спосіб, ігноруючи вимоги законодавства й інтереси студентів НАУ-КАІ, адміністрація вирішила уникнути повторення минулорічних протестів за опалення в аудиторіях. У результаті, Університет не збирається забезпечувати адекватне опалення , а студенти вимушені вчитися на виснаження, щоб виконати навчальний план — усе в дусі неоліберальної освітньої політики уряду.

Можливо, МОН варто сфокусуватися на тому, щоб створити в кожному університеті стабільну систему, яка буде й стійкою від корупції, й ефективно готувати студентів, забезпечуючи адекватні умови навчання і проживання для студентів, а не гнатися за сумнівними інноваціями, які самі по собі не вирішують актуальні проблеми українських реалій.

Тепер ми офіційно зареєстровані!

Мін'юст затвердив реєстрацію "Прямої дії" як незалежної профспілки у ЛНУ. Що це означає?

- Ми можемо захищати права та інтереси членів профспілки перед адміністрацією університету та в державних органах згідно закону про профспілки.
- Університет не може відрахувати учасника профспілки без нашої згоди, або виселити його з гуртожитку.
- Ми маємо право на організацію страйків та інших форм протесту, передбачених нашим статутом.
- "Пряма дія" може здійснювати громадський контроль над студентськими гуртожитками у межах Львова.
- Забороняється втручання держ. органів у статутну діяльність профспілки, а перешкоджання такій діяльності карається законом.

Всі ці переваги є вагомим інструментом для захисту своїх прав, однак чи буде цей інструмент задіяно, залежить від нас — свідомого студентства.

Доєднатись до "Прямої дії"

Університет НА базар: Кабмін хоче приватизувати державні університети

14 вересня Кабінет міністрів України зареєєстрував проєкт Державного бюджету України на 2025 рік. Прикінцевими положеннями цього проєкту КМУ пропонує зупинити на 2025 дію дію ч. 4 ст. 80 Закону України «Про освіту» та абзацу 45 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про приватизацію державного та коммунального майна». Іншими словами, уряд хоче зняти заборону на приватизацію державних закладів освіти, а також їх приміщень.

Мотивація проста: збільшити надходження до казни. У пояснюваній записці уряд зазначає, що від продажу державного майна він хоче виручити 3 млрд 200 млн гривень. 50%, відповідно до ч.1, ст. 12 проєкту бюджету — це державні ВНЗ. Таким чином, Кабмін хоче розпродати державні заклади освіти на сумму 1,6 мільярдів гривень.

Навіть зараз, за наявності мораторію, адміністрації університетів розпродають "під аренду" землі вищів, корпуси. Зокрема, саме через скандали навколо незаконної забудови, уряд почав реорганізацію НАУ, призначена МОН в.о ректора Семенова одним із своїх перших рішень скасувала дозволи про забудову свого попередника Луцького. НАУ не єдиний університет, який прославився розпродажем освітньої інфраструктури: аналогічні історії є з КНУ та з університетом імені Карпенко-Карого.

Проте жодних вимог, які б гарантували те, що нові власники університетів їх не закриють, не розпродать території, корпуси та гуртожитки, не скоротять масово викладачів чи не введуть захмарні ціни на навчання, Кабмін не пропонує. Уряд хоче легких грошей, але наслідки приватизації можуть бути катастрофічними: і не лише для подальшої повоєнної відбудови, для якої нам треба зберегти і розвивати університети. Немає жодних гарантій, що розпродаж не зачепить військові академії, інститути, лабораторії і підрозділи, які займаються стратегічними розробками в області оборони та національної безпеки.

Наша профспілка виступає категорично проти приватизації. Університет — це суспільний інститут виробництва і поширення знань, який має бути доступним для всіх і розвиватись на партисипативних засадах. Знання — не товар, вони не мають належати олігархам. Гуртожитки, які десятиліттями ремонтувались самими студентами, тим паче.

​🤔 Чи стикалися ви колись із дискримінацією в університеті?

Багато хто відчував на собі кпини через зовнішність, необ’єктивне заниження оцінок, упереджене ставлення через стать, або й узагалі переслідування та насилля. Коли таке стається всередині інституції, часто здається, що виходу немає і цю муку доведеться просто пережити — навчання тимчасове, а рани рано чи пізно загояться.

☝🏼Проте так не має бути! Університет є місцем, де здобуваються і виробляються знання, зустрічаються друзі та колеги, твориться спільний простір.

Можна зрозуміти почуття, коли мимоволі применшуєш обсяги жаху, що з тобою стався, коли боїшся поскаржитись, бо це “нашкодить комусь іншому”, і коли сумніваєшся у нормальності і сприйнятті ситуації як такої.

📍Університети часто мають відділи, які б мали б протидіяти дискримінації, проте, якщо ви маєте сумнів щодо їх компетентності, чи боїтеся, що на вас махнуть рукою — звертайтеся до нас.

Ми пропонуємо шукати вихід разом: заповніть форму та розкажіть про ситуацію, що трапилася — ми постараємося надати необхідну допомогу. Незалежна студентська профспілка «Пряма Дія» надає юридичну, психологічну та активістську допомогу у боротьбі з випадками дискримінації.

🌈 Борімося разом за освіту без дискримінації!

🙌Вітаємо! Ми продовжуємо досліджувати демократичні практики в освіті. На цей раз пропонуємо вам ознайомитися зі статтею дослідника вільної освіти Девіда Ґріббла "Практика вільної освіти в різноманітних школах світу". У ній він описує досвід різних шкіл та освітніх організацій зі всього світу (Америка, Британія, Японія, Таїланд, Індія та інші країни), які намагалися та намагаються організовувати навчальний процес на основі принципів прямої демократії, взаємодопомоги та гуманізму.

✨Захопливого ознайомлення!

Запрошуємо на лекцію "Тома Пікетті. Історія нерівності" за мотивами праць економіста Тома Пікетті.

Звідки береться економічна нерівність? Як капітал та дохід впливають на її формування? Чому демографія важлива для розуміння нерівності? Як мінімальні податкові зміни можуть вплинути на розвиток рівності? На ці та інші питання ми спробуємо знайти відповіді під час лекції.

Ми розглянемо еволюцію нерівності, механізми її формування та інноваційні шляхи подолання. Окремо зупинимося на несподіваному зв'язку між літературою Джейн Остін та економічною статистикою.

Лектор: Андрій Потапов
Коли: 16:00, 27 вересня (п'ятниця)
Де: Центр (точну локацію повідомимо зареєстрованим учасникам)

Тисни сюди - Форма для реєстрації