Рогатинська міська територіальна громада

🔔«Дзвін пам’яті»… Учора він пролунав в Івано-Франківську, згадуючи у молитві наших загиблих захисників, серед яких 26-річний Юрій Хіцяк з села Черче.

ℹ️ Після смерті батька земляк був правою рукою мами, постійно піклувався про трьох своїх братів та чотирьох сестричок. Проте через війну родина втратила свою підтримку, люблячу та надзвичайно світлу людину. Старший солдат Юрій Хіцяк служив в 10 окремій гірсько-штурмовій бригаді "Едельвейс" навідником кулеметного відділення стрілецького батальйону. Його молоде життя зупинилися раптово, у важких боях... 14 лютого 2024-го неподалік Роздолівки Бахмутського району ворожий дрон скинув вибуховий боєприпас, який смертельно травмував захисника.

🇺🇦За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку нашого воїна-земляка Юрія Хіцяка було відзначено посмертною державною нагородою. Орден «За мужність» ІІІ ступеня отримала мама.

На жаль, вона не зможе потішитись нагородою разом із сином, однак цей орден слугуватиме згадкою про важливий подвиг Юри.

Нехай пам'ять про кожного з наших мужніх воїнів живе вічно у спогадах та молитвах! Сил рідним пережити страшну втрату.
Вічна слава нашим полеглим Героям!🇺🇦🕯

#Дзвін_памяті #ЗагибліГероїзРогатинщини #памятаємо

Фото - з офіційної сторінки Івано-Франківської ОДА.

🇺🇦Полеглого захисника Юрія Хіцяка нагороджено орденом "За мужність" ІІІ ступеня

‼️ ШУКАЄМО КООРДИНАТОРА

Маєте добру фізичну підготовку і хотіли б гуртувати жителів громади на авторських спортивних заходах?.. Тоді ви саме та людина, яку ми шукаємо!

ℹ️ Попри війну держава продовжує підтримувати напрямок здорового способу життя, що входить у загальнонаціональну програму «Здорова Україна». Одним із кроків у цій сфері є реалізація соціального проєкту «Активні парки – локації здорової України».
Доведено, що оздоровча рухова активність покращує психоемоційний стан людини, тож основною метою ініціативи є залучення різних груп населення до систематичних тренувальних сесій, спрямованих на розвиток основних рухових якостей - загальна витривалість, сила, спритність, координація, гнучкість, швидкість.

🔵Відповідно Рогатинська міська рада звертається до активних, спортивних краян, яким вже виповнилося 18 років, стати серцем цього проєкту у нашій громаді – його КООРДИНАТОРОМ.

☑️Серед головних обов'язків координатора є організація та проведення заходів: вікторин, естафет, рухливих ігор з елементами спорту, занять з ознайомлення з різними видами спорту та рухової активності, проведення культурно – розважальних програм, спортивних фестивалів тощо.

📲За додатковою інформацією стосовно вимог та критеріїв до координатора та оплати праці звертатися до Відділу культури Рогатинської міської ради за адресою: м. Рогатин, вул. Галицька, 65, тел. 0980317069.

Чекаємо на Вас!

Більше про Активні парки:
https://ap.sportforall.gov.ua/start

10-дюймові дрони для бійців з Франківщини

Готуємось до чергової відправки на фронт. У пріоритеті – технічне оснащення нового покоління, яке захистить наших воїнів та стане їхніми очима над полем бою.

Із запитів від військових частин помітно, що гарячі напрямки потребують великої кількості дронів, тож стараємось підсилити їх якісними «пташками». І допомагають у цьому також небайдужі українці.

Зокрема, сьогодні свій внесок у майбутнє країни зробили благодійний фонд Українська Єдність cпільно із засновницею Людмилою Прощук та Профком студентів ПНУ ім. В. Стефаника t.me/pnu_profkom . Вони передали 5 десятидюймових дронів з батареями, які попрямують до 75 батальйону 102 окремої бригади територіальної оборони.

Тож незабаром ще більше дронів буде виконувати своє призначення на передовій.

Війна стосується всіх, перемога залежить від кожного.
Дякуємо благодійникам за щедрі донати.
Вдячні нашим захисникам за можливість працювати!🇺🇦

#допомогаЗСУ
#дрониперемоги
#разоммисила
#Профком_ПНУ

@t.me/pnu_profkom

Війна пише історію втратами. Нас покидають молоді, зрілі та дуже юні... Хтось свій останній бій приймає на передовій, хтось - у лікарняній палаті, бо війна " їсть" серце та страшенно підриває здоров'я захисників. Володимир Оліфер з с.Руда наче й пройшов зливу обстрілів і снарядів. Та, на жаль, не дочекав перемоги й мирних днів. Сьогодні його серце раптово зупинилося у львівському госпіталі. В 55-ть...

З розповідей родини довідуємося, що Володимир Анатолійович Оліфер народився 2 травня 1969 року в с.Руда нашої громади. Закінчив Підгородську восьмирічну школу. Продовжив здобувати освіту в Рогатинському СПТУ N35, де отримав фах тракториста-машиніста третього класу та слюсаря другого розряду. Дуже добре знався на техніці. В селі чоловіка знали більше, як «Майстра», а не Оліфера. Хист до улюбленої справи проявлявся й на підприємствах краю, де працював земляк. Коли виникали складні несправності з обладнанням, то з Володимиром часто радились, казали, що має «золоті руки». Були у житті земляка й служба в армії та створення сім'ї , у якій виховав трьох доньок. Дочекався на світ чотирьох онуків. У дні повномасштабної війни Володимир Оліфер не чекав на повістку, сам пішов у військкомат та став на захист держави. Виконував обов’язки водія стрілецького відділення стрілецької роти. Проходив бойові завдання у Запорізькій області.

Траурний кортеж рухатиметься до Рогатина зі Львова завтра, 18 жовтня. Орієнтовно об 11:00 год на площі Роксолани відбудеться панахида і прощання з воїном. Відтак кортеж попрямує до рідної оселі Володимира Оліфера у Руду.

Звертаємось до жителів Рогатинської громади з проханням - вийти на центральні вулиці міста і сіл, щоб живим коридором гідно зустріти нашого захисника.
У скорботі низько схиляємо голови перед вічною і світлою пам'яттю нашого земляка.
Нехай душа померлого Володимира Оліфера знайде спочинок у Царстві Небесному.
Вічна пам’ять!🕯️🇺🇦

Родина загиблого воїна Любомира Новіцького з села Підкамінь просить жителів громади активно долучитися та підписати петицію про надання синові звання Героя України.
https://petition.president.gov.ua/petition/235566

Петицію зареєстровано на сайті президента 14 жовтня. Наразі вдалося зібрати 1327 підписів із потрібних 25 тисяч. А залишилось 90 днів.

ℹ️ Зауважимо, що Любомир Новіцький був солдатом 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади, де виконував обов’язки навідника у 3-му розвідувальному відділенні 2-го розвідувального взводу розвідувальної роти.
17 вересня захисник востаннє вийшов на складне бойове завдання. Загинув під час відбиття збройної агресії у районі населеного пункту Мала Локня Суджанського району Курської області російської федерації.

Не будьте байдужими. Авторизуйтесь та поставте свій підпис під петицією:
https://petition.president.gov.ua/petition/235566

🟠Проєкт «Соціальний автобус» потребує вашої підтримки голосами

📢Шановні жителі громади!
Рогатинська громада бере участь у конкурсі «Громада на всі 100». Днями розпочалось голосування за наш проєкт «Соціальний автобус: зв'язок з віддаленими селами громади».

ℹ️ Ініціатива передбачає закупівлю кількох автобусів, що забезпечать регулярні рейси між Рогатином і віддаленими населеними пунктами.
Тож звертаємось до вас із проханням долучитися до голосування.

❓Що для цього треба зробити

🔸Перейдіть за посиланням на сторінку проєкту «Соціальний автобус: зв'язок з віддаленими селами громади»:
https://fakty.com.ua/hromady/project/63/
🔸Натисніть кнопку “Проголосувати”.

Інтернет-голосування триває до 10 листопада 2024 року.
Відбір переможців відбуватиметься у кілька етапів: 20 найкращих проєктів будуть визначені шляхом громадського голосування, а ще 20 – експертним журі. Конкурс завершиться 21 лютого 2025 року.

Кожен голос є важливим!

Син загиблого воїна Руслана Содоми з села Залужжя просить підписати петицію про надання батькові звання Героя України

Відповідну петицію Роман зареєстрував на сайті президента 4 жовтня. Наразі вдалося зібрати 3457 підписів із потрібних 25 тисяч. А залишилось 87 днів.

ℹ️ Зауважимо, що Руслан Содома приєднався до лав Збройних сил 12 липня 2022 р. Виконував обов’язки стрільця-помічника гранатометника 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини. За час служби побував у найгарячіших напрямках, серед яких: Чернігівський, Бахмутський, Авдіївський. Останній бій воїна відбувся на околицях н.п. Терни Краматорського району, де й отримав поранення несумісні з життям. Загинув 02.03.2024р. Є ветераном бойових дій та має низку подяк від військової частини.

«Основним бажанням тата - була перемога нашої держави України, яку, на жаль, так і не дочекався побачити. Загинув, захищаючи нашу країну», - згадує син.

Не будьте байдужими. Авторизуйтесь та поставте свій підпис під петицією.

https://petition.president.gov.ua/petition/235078?fbclid=IwY2xjawF0WCRleHRuA2FlbQIxMAABHf0gUz8TcyUT_AxGEFW6oYPjP3nyRtV5Jj9fyF13EWz3b9RlGvW0ZWx3sg_aem_S-O0z8Pydw1K9v_b2sAd0A

Війна не перебирає, гине цвіт. Захисник Роман, якому тільки 26-ть, як і багато наших молодих хлопців та дівчат міг стати достойною гілкою родинного дерева. Подарувати світу мудрих дітей, зробити чимало прогресивних речей. Бо був світлом України, умів бачити більше і глибше. Сьогодні, його ім’я – Вічність та щит, для тих, хто прожив цей день у тиші та затишку. Він – воїн, який вчить нас бути сильнішими, сміливішими, протистояти темряві.

Нема у світі слів, які б врятували серце мами й тата, що розбила страшна порожнеча втрати сина. Хай Бог дасть сили знести це горе. Висловлюємо співчуття рідним, близьким та побратимам загиблого захисника.
Вічна пам'ять нашому Герою Роману!🇺🇦🕯

◾️ Траурний кортеж із тілом військового прибуде у Рогатинську громаду завтра, 10 жовтня.
Орієнтовно о 14:00 год на площі Роксолани розпочнеться прощання та поминальна панахида.

Втратили на війні єдиного сина 🇺🇦🕯

За кожним «На щиті» — людське життя, яке могло б тривати ще десятки років і приносити користь людству. Роман Голубець зі с.Городиська, мабуть, став би одним із комп’ютерних геніїв. Винайшов важливу розробку у світі технологій, що спростила б життя, бо «горів» цим з юних років. Натомість - війна змусила молодого, красивого, перспективного хлопця відставити мікросхеми й взяти до рук важку зброю. 29 вересня після кількох тижнів тренувань у Словаччині 26-річний воїн відправився на бойові позиції Донеччини стрільцем-помічником гранатометника механізованого відділення, механізованої роти…

Читаючи недавні зведення про загиблого військового з Рогатинської громади, мама Галина не припускала, що скоро й сама їхатиме дорогою сліз з-за кордону і не віритиме: найбільша трагедія світу спіткала її сім’ю. Найбільшої гордості та сенсу життя - Романа більше нема. 5 жовтня єдиного сина убила росія. Роман Голубець загинув під час виконання бойового завдання поблизу Катеринівки Донецької області.

…У холі жінка й чоловік. З першого погляду сильні, тримаються, але в очах тата Василя та мами Галини стільки болю, що його навряд чи вмістить всесвіт. Згадують яким був наш воїн. А він - дуже бажана дитина у сім’ї, в яку батьки старалися вкласти максимум любові, виховати порядною, сумлінною, мудрою та щирою Людиною. І Роман Голубець справді виріс таким: розумним, кмітливим, скромним та водночас напрочуд сміливим. Здавалося, у ньому жило дві стихії. Перша – тонка душа, яка римувала вірші та була відкритою до людей. Друга – точний, як математичні науки, порядний, відповідальний і стриманий воїн, який чітко знав чого прагне від життя.

«Ромчик змалечку правильним і принциповим був. Коли бачив, що хтось робить недобрі речі, наприклад, кидає обгортки під ноги чи шкодить комусь, то обов’язково звертав увагу. Водночас його цікавили книги, мав цілі стоси їх: казки, про тварин, багато журналів з технікою», - згадує мама.
Наука захоплювала хлопця з юного віку. Вчився дуже добре, буквально «поглинав» знання, розповідають педагоги Верхньолипицького ліцею. Мав хист до точних наук, особливо цікавила інформатика. І в цьому «пориві» до навчання учня не стримувала велика відстань, яку щоденно долав до освітнього закладу.

Роман Голубець народився 30 листопада 1997 року у мальовничих Городиськах. Оскільки в рідному селі не було початкової школи, то ходив до сусіднього Зеленова. Відтак з п’ятого класу долав ще більший маршрут, до Верхньолипицької школи, де навчався з 2008 року. Саме у її стінах зрозумів, що мріє стати фахівцем ІТ-галузі. Тож здав добре ЗНО та вступив у Тернопільський національний економічний університет. Обрав непростий факультет - комп’ютерної інженерії, де здобував знання на державній формі навчання.

З нього вийшов у світ прекрасний фахівець, який вирізнявся Божими чеснотами - справжністю, скромністю, чистотою серця.
Юнак будував своє майбутнє: працював за спеціальністю у Тернополі, також заробляв на життя за кордоном. Незадовго до повномасштабного вторгнення повернувся на Батьківщину, де розгорілася ще більша війна.

«Роман розумів, що воєнні дії триватимуть довго. Казав, що підпише контракт або… у резерв. Розумів, що «на ти» з технологіями, тож може стати корисним у війську як дронщик чи артилерист. Ці військові професії потребують саме таких фахівців», - каже мама.
24 червня 2024 року Роман став до лав Збройних сил. Проходив вишкіл за кордоном. Згодом з побратимами вирушив у найгарячішу зону війни, на Донеччину.

Незадовго до загибелі воїн спілкувався з мамою у чаті. Розповідав мало, старався оберігати батьків, щоб не тривожити їхнє серце.
В останньому повідомленні зазначив: «Якщо не відпишу, не варто хвилюватися, просто нема інтернету. Так може бути 7-10 днів…».
Мама щохвилини зазирала до телефона, аби не пропустити мить, коли прийде смс-ка. Але на зв'язок син не з’являвся. Учора сім’я отримала страшне сповіщення: «Роман поліг на полі бою».