ЯВ - Язичницький Вісник @pagan

ЯВ - Язичницький Вісник

10 Feb, 08:48

Арідник - Віщий Володар Потойбіччя, Творець темних духів і Темний Деміург у гуцульській міфології. Його теонім походить від угорського імені Бога Світу померлих Ördong (який, в свою чергу, походить від тюркського теоніму Ерлік). Йому належить творіння ремесел, тварин і мистецтв, як і гор та печер (протиставленому Йому у гуцулів Богу належить творіння рівнин, як і в інших видах дуалістичного міфу). Записана М. Коцюбинським легенда говорить:
Арідник був здатний до всього, що надумав — зробив. А бог, як що хотів мати, мусив вимудровувати в нього або украсти. Поробив арідник вівці, зробив си скрипку і грав, а вівці пасуться. Побачив бог та й вкрав тото в него, і вже обоє пастушат. Що є на світі — мудрощі, штудерація всяка,— то все від нього. Де що лиш в — віз, кінь, музика, млин або хата,— все вигадав він... А бог лиш крав та давав людям. Таке-то...

ЯВ

338

ЯВ - Язичницький Вісник

09 Feb, 16:00

Магазин наших друзів із правильною атрибутикою.

407

ЯВ - Язичницький Вісник

09 Feb, 16:00

ꑭ Right Shop ꑭ — твій магазин правих товарів!

🔹 В наявності:
✅ Шеврони та патчі
✅ Багато літератури
✅ Великій вибір одягу
✅ Прапори та аксесуари

🌍 Доставка по всьому світу! Крім рф та рб!
💳 Працюємо лише за передоплатою
🎁 Часті конкурси, розіграші та знижки

📲 Замовляй тут:
👉 @right_shop2019
👉 @right_shop2019

Ставай краще разом із Right Shop!

409

ЯВ - Язичницький Вісник

09 Feb, 11:00

Відправка нової партії нашої книги "Теологія Рогатого Бога" розпочата!

Просимо усіх, хто мав уточнити данні для відправки, зробити це в найближчому часі.

А також просимо тих, хто вирішив оплатити, дати данні, а потім їх видалити, надіслати повторно
*це не стосується всіх, кому вже прийшов номер накладної

Також у нас залишились 2 вільні книги. Ціна - 800 грн
Для замовлення писати @Azrayar

Слава Рогатому Богу!

432

ЯВ - Язичницький Вісник

09 Feb, 09:45

Геркулес Магусан - романо-германський Бог, образ якого об'єднав риси римського героя Геркулеса та германського Магусана (ймовірно, один із епітетів Громовержця Тора-Доннара).
Хоча міфу, пов'язаного з Геркулесом Магусаном, не зберіглося, іконографія досить близька до латинських образів. Наприклад, кілька германських ідолів зображують його з дубиною та левовою шкурою на плечах, одного разу з триголовим псом Цербером, що перегукується з іноземними міфами про римського героя.
Ототожнення римського Геркулеса з германським Тором відбувалося, ймовірно, через Божественну Силу, якою наділені образи героя та Громовика.

Фото: вівтарний камінь для Геркулеса Магусана з Бонна, датований 226 роком нашої ери.

ЯВ #Громовержець #синкретизм

435

ЯВ - Язичницький Вісник

07 Feb, 17:55

Іконографія Вотана у германському сакральному мистецтві зберігає образ Рогатості Віщого Бога - глибинний символ Його зв'язку з зооморфним і тваринним (в тому числі, з вовкулаками, берсерками), дикою і небезпечною для людини Природою, а також Божественною (і чарівною) Силою метаморфоз.
Часто зображуваним є образ Вотана із рогами у вигляді Його воронів - Хуґіна і Муніна, що може символізувати особливий зв'язок між шаманом та духами-помічниками. При цьому відомі зображення Віщого Бога з рогами-вовками - Ґері і Фрекі, як на зображеннях.

Джерело фотографій

ЯВ #Одін #Вотан

542

ЯВ - Язичницький Вісник

07 Feb, 07:28

Громовержець у індоєвропейських міфо-релігійних системах має особливий зв'язок з дубами, дубовими рощами. Ми вже писали про шанування англосаксами Священного Дуба Ірмінсуль (Світового Дерева). Велика кількість топонімів з іменем Тунор (теонім Громовика у англосаксів) містить староанглійське слово lēah ("ліс" або "галявина в лісі"), серед них Thunderley та Thundersley в Ессексі. Теонім також зустрічається в інших складених словах, таких як Thunderfield ("Відкрита земля Тунора") в Сурреї та Thunores hlaew ("Могила Тунора") в Кенті.

ЯВ #Громовержець

614

ЯВ - Язичницький Вісник

06 Feb, 18:00

Назви місць, що містять елементи Wodnes- або Wednes- на початку, трактуються як посилання на культ Водена (Вотана), і внаслідок цього теонім Віщого Бога часто розглядається як основа для таких назв місць, як Woodnesborough ("Могила Водена") в Кенті, Wansdyke ("Дорога Водена") в Уілтширі та Wensley ("Лісова поляна Водена" або "Ліс Водена") в Дербиширі. Ім'я Воден також з'являється у королівських генеалогіях Кента, Уессекса, Східної Англії та Мерсії, що свідчить збереження пошани до Вотана і після християнізації (але вже не як до Бога, а як до королівського Предка).
Інший теонім Віщого Бога - Ґрім (Grímr - Шолом, Маска), ім'я, що зустрічається в таких англійських топонімах, як Grimspound в Дартмурі, Grimes Graves в Норфолку та Grimsby ("Село Ґріма"). Цікаво, що в Англії існує приблизно вдвічі більше топонімів, пов'язаних з ім'ям Ґрім, ніж з ім'ям Воден.

Фото: Статуя Одіна на Вороновому троні, 1900 року, автор Рудольф Мезон.

ЯВ #Одін #Вотан

663

ЯВ - Язичницький Вісник

06 Feb, 08:35

Чарівна формула Дев'яти трав, Літопис Дев'яти цілющих трав або Заклинання Дев'яти трав (є й інші назви) — це староанглійське заклинання, записане в X столітті. Заклинання передбачає приготування дев'яти рослин.

Поема містить одну з двох чітких згадок про Бога Вотана (Водена) у староанглійській поезії; інша згадка — це Maxims I з Ексетерської книги. Переклад Роберта К. Гордона цього розділу звучить так:
A snake came crawling, it bit a man.
Then Woden took nine glory-twigs,
Smote the serpent so that it flew into nine parts.
There apple brought this pass against poison,
That she nevermore would enter her house.

Змія повзла, вона вкусила чоловіка.
Тоді Вотан узяв дев'ять гілок слави,
Ударив змію так, що вона розлетілася на дев'ять частин.
Там яблуко принесло цей захист від отрути,
Щоб вона більше ніколи не входила в її дім.

Переклад цієї поеми на англійську з Gordon, R. K. (1962). Anglo-Saxon Poetry

ЯВ #Одін #Вотан

598

ЯВ - Язичницький Вісник

05 Feb, 17:11

Ритуальні процесії в честь Богів, під час яких ідол везуть на возі чи колісниці, зафіксовані у багатьох етнічних релігіях народів Євразії. Археологічні знахідки вказують на існування таких ритуалів у Скандинавії вже в бронзовому віці. Для процесій також могли використовуватися кораблі, наприклад, корабель, знайдений на болоті Обердорла в Тюрінгії з періоду міграцій.
Подібні процесії зазвичай інтерпретуються як обряди культу родючості. Так у Flateyjarbók (1394) описується, як Фрейр їздить у возі, щоб забезпечити хороший врожай.

ЯВ

702

ЯВ - Язичницький Вісник

05 Feb, 07:16

Гермес – один з небагатьох олімпійських богів, культ яких не зник після християнізації. Завдяки алхімії та герметизму шанування древнього Бога у формі Гермеса Трисмегіста (Гермес Тричівеличний) зберігалося до XVII століття. Вже грецькі філософи бачать у Гермесі персоніфікацію мислення. Гермеса, ототожненого філософами з Логосом, отці християнської церкви будуть порівнювати з Христом.
У архаїчній Греції Гермеса зазвичай зображували як зрілого бородатого чоловіка, який одягнений як мандрівник, глашатай і пастух. Цей образ залишався поширеним на гермах, що слугували межовими і дорожніми знаками, пам’ятниками, а також вотивними жертвопринесеннями.
У класичній та елліністичній Греції Гермес зазвичай зображувався як молодий, атлетичний чоловік без бороди.

ЯВ #Меркурій #синкретизм #Гермес

630

ЯВ - Язичницький Вісник

04 Feb, 18:30

Славянскій контентъ

Підбірка дружніх каналів присвячених слов'янській культурі, міфології, історії, народним звичаям

P.S.: Хто хоче вступити до кооперативу й додати свій канал до папки - пишіть адмінам

ПІДПИСАТИСЯ
ПІДПИСАТИСЯ
ПІДПИСАТИСЯ

Slovjansky kontent

Podbratka edukcijnyh kanalov slovjanskogo směra ☀️

Věsti, mitologija, kuharstvo, arheologija, jezykovědstvo, avtentični izdělija i duže vsakogo, od slovjan k slovjanam

705

ЯВ - Язичницький Вісник

04 Feb, 07:21

Тараніс - кельтський Бог-Громовержець. Ім'я Тараніса походить від протокельтського *torano- («грім»), яке, в свою чергу, походить від протоіндоєвропейського кореня *(s)tenh₂- («громити»). Теонім кельтського Громовика етимологічно пов'язаний з іменем скандинавського Тора (германського Донара). Римляни, ймовірно, ототожнювали Тараніса з Уранічним Патріархом і Громовиком Юпітером, що вплинуло на іконографію кельтського Бога. Варто при цьому зауважити подібність зображуваних образів Батька-Неба й Громовержця на теренах багатьох народів Європи, що теж, скоріше за все, є спадком античних мистецьких стилей.
Фотографія - скульптура Юпітера-Тараніса, Національний археологічний музей, замок Сен-Жермен-ан-Ле, Івелін, Франція.

ЯВ #Громовержець

735

ЯВ - Язичницький Вісник

03 Feb, 16:15

Тісні культурні, політичні та економічні зв'язки греко-римського світу з Єгиптом впливали на формування синкретичних культів. Згаданий у попередній публікації Меркурій (ототожнений з грецьким Гермесом) пов'язувався як з єгипетським Богом мудрості Тотом, так і з покровителем поховальних обрядів та провідником душ у Потойбіччя Анубісом. Так з часом виникає культ Германубіса, який у своєму міфо-релігійному образі єднав грецького та єгипетського Божественного Психопомпа.
Культ Германубіса був поширений в період римського панування над Єгиптом. Зображувався з людським тілом та головою шакала, зі священним кадуцеєм (жезл, обвитий двома повернутими одна до одної зміями), що належав грецькому Богу Гермесу. Вважався сином Осіріса і Нефтіди. Германубіс представляв єгипетське жрецтво.

ЯВ #Меркурій #синкретизм #Гермес

747

ЯВ - Язичницький Вісник

03 Feb, 08:01

Нерідко римські історики та державні діячі інтерпретували образи богів відомих їм народів як місцеві прояви або аспекти своїх власних Богів. Юлій Цезар писав про Меркурія як про найбільш шанованого Бога в Британії та Галлії, Якого вважали Винахідником усіх мистецтв. Ймовірно, це пов'язано з тим, що в римському синкретизмі Меркурій прирівнювався до кельтського Бога Луга (Лугуса), і в цьому Його його зазвичай супроводжувала кельтська Богиня Росмерта. Можливо, первинний міфо-релігійний образ Луга (Лугуса) був пов'язаний із солярними ієрофаніями, подібно до римського Аполлона, зв'язок Луга з торгівлею в очах римлян робило Його більш схожим на Меркурія, а Аполлон натомість був прирівняний до кельтського Бога Беленуса.
Відомо, що до Меркурія прирівнювали також германського Бога Вотана. Так римський історик 1-го століття Тацит називає Меркурія Верховним Богом германських народів.

ЯВ #Меркурій #синкретизм #Гермес

731

ЯВ - Язичницький Вісник

02 Feb, 07:33

Велес і Варуна
Особливий зв'язок простежується між міфо-релігійними образами балто-слов'янського Велеса (Велняса) і Варуни ведичних аріїв. Окрім можливого спільного походження теонімів Velinas і Varuṇa, виділимо спільні міфологічні структури:
• Зв'язок Варуни та Велеса з хтонічно-акватичним сакральним простором, лунарними ієрофаніями та в цілому з Темним Священним.
• Варуна та Індра є найбільш шанованими Богами ведизму, як і в слов'янській вірі Велес та Перун - Бог-Чаклун та Громовержець.
• І Велес і Варуна - Боги-Чаклуни, Володарі Божественної Магічної Сили, здатної накладати на ворогів чарівні пута.
• Зв'язок зі зміями та іншими морськими і хтонічними тваринами (і чудовиськами).
• Зв'язок із Заходом, Іншим Світом, Жахаючими теофаніями.
• Віддаленість від соціального, зв'язок з природним, таємним, але прихильність до співців (поетів).

ЯВ #Велес #Варуна

574

ЯВ - Язичницький Вісник

01 Feb, 16:30

Кумир Рода

Матеріал - липа
Висота - 15 см
Вартість - 400 грн
🟢У наявності

Для замовлення писати - @RyzhyiRusich

ЯВ #ідоли #унаявності

555

ЯВ - Язичницький Вісник

01 Feb, 07:54

Вотан жертвує Своє Око заради ковтку з Джерела Мудрості, а Тюр жертвує рукою в правовому акті.
Дослідник індоєвропейської духовної спадщини Ж. Дюмезіль у своїх працях підкреслював паралелізм цієї пари, Одноокого і Однорукого, з тією, яку в римській легенді про першу республіканську війну утворюють два спасителі, одноокий Коклес («Циклоп») і однорукий Сцевола («Шульга»). У Горація Коклес або від природи, або внаслідок старого поранення має лише одне око, яким він користується для залякування ворога, щоб тримати його на відстані; Муцій Сцевола, щоб змусити ворожого царя повірити в брехню, яка врятує Рим, кладе в вогонь праву руку і спалює її.

ЯВ

570

ЯВ - Язичницький Вісник

30 Jan, 10:39

Тих, хто чекає нову партію книги, попереджаємо про затримку відправлення з технічних причин.
Відправка з 16-го лютого.

Всім дякую за розуміння

ЯВ

703

ЯВ - Язичницький Вісник

30 Jan, 08:40

У традиціях індоєвропейських народів від Ісландії до Індії особливе значення надається мові і мовленню.
При цьому виділяється мова сакральна, священна, та, яка досягається внутрішнім саможертвопринесенням і дарує особливу магічну (ведичне Божественне Māyā) силу.
Здобуття внаслідок Ініціації Віщим Богом рун це також і здобуття Священної Мови. Реконструйована протогерманська форма *rūnō означає "таємниця, таємна розмова", древньосаксонське rūna - "таємна порада, таємна розмова". Ці словоформи, можливо, однокорінні до санскритського ráuti - "рев", латинського rūmor - "шум, слух" і давньогрецького ἐρέω - "просити".
Те значення, яке має мова у германській традиційній культурі, відносить нас до ведичних часів історії арійських народів, коли обожнюється Вач, персоніфікована форма Божественного Мовлення (пізніше ототожнена із Сарасваті - Богинею Мудрості). Саме Священне Мовлення, згідно з Рігведою, здатне дарувати мудрість, натягувати лук Рудри для покарання ненависників молитви і дарувати життєві сили.

ЯВ

836

ЯВ - Язичницький Вісник

28 Jan, 15:36

Криве - назва верховного жреця у балтійських народів, що походить від міфологізованого родоначальника жрецької традиції. Вже П. Дюсбург і Ніколаус фон Єрошин (14 ст.) повідомляють про прусського першожерця Криве (Criwe), який живе в загальнопрусському святилищі Ромове (Ромува) та "шанується як римський папа". Особливий символ Криве - крива палиця кривуля. Ще детальніше відомості про Криве надає С. Грунау у його описах прусського язичництва йдеться про братів Відевута і Брутена. Брутен прийняв титул Crywo Cyrwaito і збудував у Рикойто житло для богів Патолса, Потримпса, Перкунса (Перкунаса) і для себе. Боги Патолс і Потримпс були зображені на священному дубі в Ромові.
На зображенні намальований протестантським пастором Matthäus Prätorius (1635 - 1704 або 1707) чоловік з кривулею.

ЯВ

823

ЯВ - Язичницький Вісник

28 Jan, 07:22

Хрест у міфопоетичних і релігійних системах є одним з найбільш поширених символів, часто функціонує як символ вищих сакральних цінностей. Ритуальне використання символу хреста відоме в тій чи іншій формі на усіх континентах. На відміну від кола і квадрата, головна ідея яких у якості міфологічних знаків полягає в розмежуванні внутрішнього і зовнішнього простору, хрест підкреслює ідею Священного Центру та основних напрямків, що ведуть від Нього (зсередини назовні). Конституювання видимого центру в хресті ставить додатковий акцент на тому, що є вищою цінністю системи, що ієрархізує та сакралізує весь простір. Хрест часто виступає як модель людини або антропоморфного божества – антропоморфоцентричність хреста і "хрестоподібність" людини з розпростертими руками постійно обігрується в ритуалі, у фольклорі.
Можна сказати, що Хрест є проекцією горизонтальної світобудови із відповідним позначенням сторін світу, як на рівні земної географії, так і як символ особливих Священних Сил.

ЯВ

857

ЯВ - Язичницький Вісник

27 Jan, 15:24

Нумі-Торум - Уранічний Патріарх і Один з Творців у ханти-мансійській міфології.
У мансі він Син Корса-Торума і онук Косяра-Торума, які займають відповідно другий і третій яруси Верхнього Світу, у північних ханти — син Нум-Курися і онук Нум-Сівеса. При цьому братами і сестрами Нумі-Торума вважаються Богиня Сонця (Хотал-еква), Бог Місяця (Етпос-ойка), Богиня Вогню (Най-еква), Володар Світу Померлих (Куль-отир), а також Богиня Матір (Калтась-еква, Вона ж є Дружиною Нумі-Торума).
У міфах Нумі-Торум зображується як Величний Старець у розкішному золотосяйному вбранні, Який живе у величезному, світлому домі на сьомому небі, що повний багатств. У цьому домі знаходяться посудини з живою і мертвою водою, водою для повеней. Нумі-Торум спостерігає за тим, що відбувається на землі через отвір, через який на залізному ланцюгу він спускає вниз своїх посланців або піднімає земних героїв, удостоєних честі бачити його.

ЯВ

899

ЯВ - Язичницький Вісник

27 Jan, 07:27

Молот як зброя Громовика має особливе значення у культурах народів Півночі.
На саамських шаманських бубнах Хорагаллес іноді зображується з кувалдою в одній руці та хрестоподібним молотом в іншій, або символізується двома перехрещеними молотами. Він створив грім і блискавку одним молотом і забрав їх іншим, щоб запобігти шкоді для саамів або їхніх тварин.
Фінський Громовик і Небесний Володар Укко має зброю, яким є молот під назвою Уконвасара (молот Укко), сокира (фінською: Ukonkirves) або меч, яким він вражає блискавкою. Зброю Укко в багатьох аспектах можна було порівняти зі скандинавським Мьйольніром, а в Фінляндії були виявлені емблематичні підвіски залізного віку з зображенням молотів і сокир, схожі або ідентичні скандинавським зразкам.

ЯВ #Громовержець

834

ЯВ - Язичницький Вісник

26 Jan, 15:32

З часів заселення германцями Скандинавії відбувався культурний взаємовплив із місцевими фінно-угорськими народами. Так, саами перейняли архаїчні міфо-релігійні структури давніх германців, а також деякі теоніми. Так ім'я саамського Громовержця Horagalles, ймовірно, пішло від давньоскандинавського Þórr Karl - "Старець Тор"
Хорагаллес - Громовик і Захисник людей від хтонічно-демонічних сутностей (тролів) у саамській міфології (райдуга - лук Громовержця, яким Він перемагає своїх ворогів), Володар неба, блискавки, райдуги, грому, океанів, озер. Він покровительствує над людським здоров'ям, благополуччям та життям. Його також називають Тором, Тороном і Тирмесом. Можливо, деякі з цих теонімів мають спільне фінське походження з іменем Небесного Батька у ханти-мансійській міфології Нумі-Торума.

ЯВ #Громовержець

739

ЯВ - Язичницький Вісник

26 Jan, 08:13

Для кожної людини традиційного світогляду зрозумілою є непроглядна прірва, яка відділяє здоровий глузд від масової культури. При цьому, масова культура є не лише в корені своєму згнивша, а й винятково богохульна і нещадна до етнічної культури, особливо білих народів.
Германо-скандинавська міфологія є широко відомою у світі. Та відомою вона є не за рахунок Старшої Едди, не за рахунок прекрасних рунічних каменів чи давньоскандинавських мистецьких стилів і навіть не за рахунок ісландських саг, а за рахунок коміксів і супергеройських фільмів.
Це приблизно та ситуація, якби про християнство знали з рок-опери "Ісус Христос - суперзірка".
Це приблизно та ситуація, якби про іслам знали з карикатур про Мухаммеда.
Нам необхідно очищувати свої думки і свідомість від впливу масової культури. Це питання життя та смерті для Традиції.

ЯВ

790

ЯВ - Язичницький Вісник

24 Jan, 12:23

Магазин наших друзів із правильною символікою.

488

ЯВ - Язичницький Вісник

24 Jan, 12:22

• RADICAL_SH8P •
Онлайн магазин правої символіки.

Широкий асортимент.
Велика кількість відгуків.
Доставка по Україні 🇺🇦

494

ЯВ - Язичницький Вісник

23 Jan, 07:10

Mithraeum Saarbrücken
Мітреум у Саарбрюкені (німецькою мовою відомий як Mithrasgrotte або Heidenkapelle) - храм Мітри, розташований на західному схилі гори Хальберг (Саарбрюкен, Німеччина). Мешканці римського поселення, яке тоді простягалося під горою Хальберг, створили святилище в природній печері.
Дослідження показують, що цей мітреум активно використовувався у другій половині III століття.
Мітреуми були зазвичай прямокутними приміщеннями зі склепінчастою стелею під землею (в містах — найчастіше в підвалах будинків) або в скелі, у якому вміщувалося від 10 до 20 осіб (найбільший відомий мітреум вміщував до 80 осіб). У III столітті в Римі знаходилося близько 800 храмів Мітри.
У західній частині храму розташовувався вхід, в центрі або біля стіни розміщувалася апсида, а в ній вівтар, прикрашений рельєфом із зображенням Мітри, що пронизує кинджалом бика (тавроктонія). Стіни й стеля храму також часто були розписані.

ЯВ #храм #мітраїзм

682

ЯВ - Язичницький Вісник

22 Jan, 15:07

Березанський рунічний камінь - рунінчий камінь XI століття, знайдений на острові Березань в нижній течії річки Дніпро, безпосередньо перед її впадінням у Чорне море, на території сучасної України. Камінь містить напис:
«Krani kerthi half thisi iftir kal fi laka sin» («Ґрані зробив курган цей по Карлу, своєму товаришеві (фелаґі)»)
Напис та форма каменя свідчать про те, що він, ймовірно, належав готландським торговцям.

У 1905 році камінь був виявлений під час розкопок кургану Ернстом фон Штерном, професором Одеського університету. Курган, що датується VI або V століттям до нашої ери, містив первинне поховання та 48 пізніших поховань, деякі з яких були в кам'яних скринях. Всередині однієї з цих скринь було знайдено тіло, що лежало на вапняковому камені, а на його зворотному боці було виявлено рунічний напис.

ЯВ #рунічні_камені

632

ЯВ - Язичницький Вісник

22 Jan, 07:23

Печера Суртшеллір - печера на заході Ісландії, яка пов'язана з культом Суртра - вогняного велетня у германо-скандинавській міфології, якій в кінці часів зрубить Світове Дерево Іґґдрасіль.
Можливо, з Суртром пов'язували діючі на території Ісландії вулкани, а в печері чи біля неї проводили відповідні ритуали, які б мали заспокоїти виверження. Згадується ця печера у "Ланднамабоці", де описується 150-и кілометрова подорож Торвальдура хольбарці ("порожнє горло"), сина вождя, до печери Сурта, щоб ритуально прочитати велетню поему.

ЯВ

607

ЯВ - Язичницький Вісник

20 Jan, 15:34

Чому не передавати через поріг?
Поріг завжди був особливим місцем у домі. Місцем переходу між своїм та чужим. Саме під порогом наші Предки ховали померлих (частіше - маленьких дітей), які, ймовірно, і ставали домовими духами. На порозі їм і приносили жертви. Тому поріг так сакралізований у індоєвропейських культурах і потребує особливого, шанобливого ставлення.
У давньогрецькій релігії поріг пов'язаний із Гестією, у давньоримській - з Вестою.

ЯВ #духи

754

ЯВ - Язичницький Вісник

20 Jan, 07:42

Міфологічний образ валькірій у германо-скандинавському язичництві має характерні орнітоморфні риси, серед яких найчастіше згадуються крила та пташині (гусячі) лапки. Подібний опис жіночих духів, які забирають душі полеглих, має свій корінь у архаїчному ритуалі віддачі птахам-падальщикам тіла небіжчика перед захованням кісток (саме кістки, особливо череп, вважалися вмістилищем душі предка).
Варто сказати, що сучасні уявлення загальнолюдей про валькірій як про "наложниць, що обслуговують чоловіка після смерті" сформовані дегенеративною масовою культурою (таке уявлення більш схоже на образ мусульманських гурій, ніж на валькірій). Образ валькірій дійсно складний і, безумовно, амбівалентний, прекрасний і жахаючий, у якому переплетені любов і смерть.

ЯВ #валькірії

703

ЯВ - Язичницький Вісник

19 Jan, 16:04

Тацит у своїй праці "De origine et situ Germanorum" так описує германський тінг:
"Про справи, менш важливі, радяться їх старійшини, про більш значні — всі; проте старійшини заздалегідь обговорюють і такі справи, рішення яких належить лише народу.

Жреці велять їм дотримуватися тиші, маючи при цьому право карати непокірних. Потім вислуховуються цар і старійшини залежно від їхнього віку, знатності, бойової слави та красномовства, більше впливаючи переконанням, ніж маючи владу наказувати. Якщо їхні пропозиції не викликають співчуття, учасники зборів голосно їх відкидають; якщо ж, навпаки, подобаються — розкачують підняті вгору фрамеї: адже віддати похвалу зброєю, на їхню думку, — найпочесніший вид схвалення."

Реконструкція місця зборів у Штольтебюлле, Німеччина.

ЯВ

667

ЯВ - Язичницький Вісник

19 Jan, 07:31

Релігійність індоєвропейська та релігійність народів території "родючого півмісяця" (семіти, давні єгиптяни) різниться також відчуттям святості народу.
Для останніх характерно перенесення більшості найважливіших священних функцій на царя, в якому бачать не лише очільника держави, але й спасителя від гріховності населення. Відчуття власної ницості, неспроможності освячувати своє життя і життя держави породжувало давньосхідні деспотії: семітські царства Вавилону й Асирії, давньоюдейське помазання, влада єгипетських фараонів часів дегенерації.
Індоєвропейські народи ділили своє суспільство на три основні верстви населення: жрецтво, воїнів/князів, а також ремісників і землеробів. При цьому кожна частина народу займалася діяльністю священною, шанованою і суспільно важливою. Владу в індоєвропейському суспільстві мали народні збори (наступниками яких є германський тінг і руське віче), які очолювали жерці, і на якому вирішувалися найважливіші для життя общини питання.

ЯВ

768

ЯВ - Язичницький Вісник

18 Jan, 15:14

Кумир Вотана з липи

Висота - 10 см
Вартість - 400 грн.
🔴Продано

Для замовлення писати - @RyzhyiRusich

ЯВ #ідоли #продано

733

ЯВ - Язичницький Вісник

18 Jan, 09:38

Багатошаровість світів у германо-скандинавській міфології уподібнює її космологічну систему до тюрко-монгольских і фінно-угорських, де відомі відповідні шаманські символи міжсвітового переходу, а також до індоєвропейських релігій, які зберегли архаїчну космологічну символіку. Виділимо наступні:
Іґґдрасіль, Світове дерево - універсальний символ світобудови, який дозволяє поділити світи на Верхні, Серединні (або Серединний - власне Мідґард) та Нижні.
Біфрьост - міст як символ переходу між світами (пор. з Калиновим мостом).
Ґйоль - ріка, що відділяє Світ померлих (пор. з рікою Стікс, рікою Смородиновою)
Ґарм - пес, що стереже перехід до світу померлих (пор. з Цербером)

ЯВ

821

ЯВ - Язичницький Вісник

17 Jan, 07:21

Геродот (IV, 71) залишив нам цікавий опис похоронних звичаїв скіфів. Після похорону зверталися до очищення: кидали коноплю на розпечені камені і вдихали дим; «насолоджуючись такою паровою банею, скіфи голосно кричать від задоволення» (TV, 75). Цей ритуал очищення має шаманський характер: культ мертвих, використання коноплі, парильня і «крики» дійсно складають специфічний релігійний комплекс, метою якого міг бути тільки екстаз. Шаман-психопомп не згадується в описі Геродота — він говорить лише про очищення під час поховання. Але подібного роду ритуали очищення у багатьох тюркських народів збігаються з супроводженням шаманом покійника до нового місця проживання — в Підземний Світ.
Скіфи, ж у свою чергу, мали певний культурний вплив кочових народів Євразії (тюрків, угорців), а також зберігали архаїчні індоєвропейські техніки екстазу.

ЯВ #шаманізм #скіфи

1,058

ЯВ - Язичницький Вісник

16 Jan, 08:44

Вотан, повідомляє нам Сноррі, знав і використовував шаманську техніку, звану сейдр: завдяки їй він міг передбачати майбутнє, смерть, нещастя або хворобу. Але, додає Сноррі, це чаклунство викликало таку «огиду», що люди зверталися до нього не «без сорому»: сейдр частіше був справою гюдхьер («жриць» або «богинь»). Джерела говорять про чаклунів (сейдмен) і чаклунок (сейдконур), і відомо, що Одін навчився сейдру від Богині Фрейї.
Локі, будучи антибожественної природи, звинувачує Вотана у використанні цього вида магічного мистецтва, не маючи здатності відчути святість Божественного Екстазу. Не розумів святості сейдру і християнин Сноррі.Один із найкращих описів сейдкони або спакони дає «Сага про Ейріка Рудого»: у розпорядженні спакони дуже багатий ритуальний одяг — блакитна накидка, прикраси, шапка з чорного ягняти з вставками з білої кішки. Вона також носить жезл і під час сеансу сідає на досить високий настил на подушці з курячих пір'їв. Сейдкона (або вьольва, спакона) мандрує, відкриваючи людям майбутнє і передбачаючи погоду, врожай тощо. При ній знаходяться п'ятнадцять дівчат і стільки ж юнаків, які співають хором. Музика відіграє важливу роль у підготовці екстазу. Під час трансу душа сейдкони покидає тіло і блукає в просторі.

ЯВ #шаманізм

845

ЯВ - Язичницький Вісник

14 Jan, 15:47

Канал наших друзів із правильною літературою

1,131

ЯВ - Язичницький Вісник

14 Jan, 15:47

NS онлайн бібліотека №1

• LITERARY_TERRORISM •
• LITERARY_TERRORISM •
• LITERARY_TERRORISM •

1,165

ЯВ - Язичницький Вісник

13 Jan, 19:26

Днесь, у першу повню після Зимового Сонцестояння, ми опублікували перше відео на нашому ютуб-каналі.
Запрошуємо до перегляду)
https://youtu.be/fi9wno6mOmg

ЯВ

1,324

ЯВ - Язичницький Вісник

13 Jan, 07:29

Ймовірно, має сенс розгляд балтійського та слов'янського язичництва як єдиної міфо-релігійної системи, єдиної традиції - балто-слов'янської.
Так чи інакше, головне джерело реконструкції слов'янської міфології - міфологія балтійська. Саме завдяки фольклору балтійських народів було розроблено структуру так важливого нам індоєвропейського "основного міфу". Завдячуючи балтійським матеріалам, було здійснено наше богословське дослідження міфо-релігійного образу Рогатого Віщого Бога.
До цього варто додати, що з європейських найближча до витокової праіндоєвропейської саме балтійська.
Балто-слов'янський пантеон гармонійний і відповідає як трифункційній гіпотезі Дюмезіля, так і дуалістичному космогонічному міфу. При цьому він зберігає архаїчні теоніми.

ЯВ

992

ЯВ - Язичницький Вісник

12 Jan, 14:16

Кумир Духа з липи в автентичному стилі

Висота - 15 см
Вартість - 400 грн.
🟢У наявності

Для замовлення писати - @RyzhyiRusich

ЯВ #ідоли #унаявності

865

ЯВ - Язичницький Вісник

12 Jan, 07:00

Кутх - центральна і, ймовірно, найбільш архаїчна фігура у міфології палеоазіатів, першопредок і творець світу (в деяких міфах - один із творців), трикстер. Культова роль Ворона невелика (він фігурує в шаманських заклинаннях проти злих духів та в обрядових іграх, Ворон і його дружина зображувалися на сакральній драбині в землянці, коряки апелювали до Ворона під час запалювання нового вогнища, у ітельменів під час свята кита кричали Вороном), але значення його в міфології виняткове. Ворон, на відміну від інших фігур палеоазіатського пантеону, специфічно пов'язаний з міфічним часом. У чукотському фольклорі він — головний герой «сказань початку творіння», а у коряків та ітельменів міфічний час прямо визначається як час, коли жив Ворон і його родина. Існують коряксько-ітельменські перекази про те, що, «здійснивши свої подвиги», Ворон залишив людей, які не хотіли слухати його порад.

Хуґін і Мунін
Караш

ЯВ #шаманізм

913

ЯВ - Язичницький Вісник

11 Jan, 15:30

Ми вже починали розповідь про значення воронів у міфо-релігійних системах із розвиненим шаманізмом, до яких належить і германо-скандинавське язичництво. Поговоримо також і про культ Ворона-Шамана у інших народів.

Караш — в алтайській міфології Син і Посланець Ерлік-Хана, Який живе на 5-му рівні Нижнього Світу в чавунному палаці, спить на ліжку з чорного бобра, їздить на темному-мухортому коні або на чорних чавунних санях.

Караш має пліть із чорної змії, а повід з живої змії (подібно описують і Ерліка). Може набувати різних подоб, зазвичай його описи жахаючі і пов'язані з демонічно-хтонічною символікою. Його посланцем є чорний ворон і сам Караш може являтися у образі Ворона. Караш служить посередником між шаманами та Ерліком, керує ними під час жертвоприношень Ерліку, супроводжує в підземний світ, допомагає шаману в поверненні душі людини. Молодий кам отримував у Ерліка свого Караша (образ духа-помічника).

Про Хуґіна і Муніна

ЯВ #шаманізм

844

ЯВ - Язичницький Вісник

11 Jan, 07:43

Знахідка 5 жовтня 2024. Південна Данія, комуна Гулдборгсунд.
Віщий Рогатий Бог Смерті і Натхнення у екстатичному танці. Поширений на просторі розселення германських народів дохристиянських сюжет, що, ймовірно, також відтворює і реальний ритуальний танець.
Танцюристи тримали списи, що символізували Ґунґнір, мали на собі рогаті шоломи або голови рогатих тварин (можливі обидва варіанти). Також екстатичні танці, подібно до багатьох шаманських обрядів, могли відбуватися у шкурах ведмедів та вовків, на що вказує теонім Вотана Loðungr - "Вдягнений у волохату накидку".

ЯВ

690

ЯВ - Язичницький Вісник

08 Jan, 15:49

Шлях катафатичного богослів'я - шлях пізнання Явлень, Образів, Іпостасей, Які крізь міф входять у дійсність, у явлене. Це шлях пізнання масок, які одягає Божественне для Своїх Божественних Ігор, пізнання атрибутів.
Однак за всіма масками криється, ховається, таїться Неявлене, Божественна Безодня, яка, емануючи, породжує Божественні Лики. Її пізнає апофатика.
Обидва шляхи є методами богопізнання і обидва методи надважливі. При тому варто пам'ятати, що за всіма образами, до яких може прив'язатися людина, знаходиться Божественна Самість, тотожна глибині людського, і тотожна Сама ж Собі.
До речі, деякі з численних теонімів Вотана:
Fjölnir - Той, Хто Ховається
Grímnir - Маска

ЯВ #Теологія

1,103

ЯВ - Язичницький Вісник

08 Jan, 07:27

ІНДОЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАНТЕОН
Ч. IV - Богині

Культ Богинь у індоєвропейських етнорелігійних системах розвивався під значним впливом неолітичних традицій. При цьому міфологічні образи жіночих божеств завжди амбівалентні. Так, наприклад, Богиня Родючості може бути також Богинею Смерті (Фрея у германців, Мара у слов'ян), Мати-Земля породжує як Богів, так і чудовиськ (Гея у еллінів). При цьому Богині завжди пов'язані із вітальними силами Природи та з материнством.
Відомим багатьом індоєвропейським (і не тільки) народам образом є Богині-Пряхи, які прядуть долю та символізують Минуле, Теперішнє та Майбутнє (германські Норни, грецькі Мойри, слов'янські Рожаниці). Із прядінням мають зв'язок і Богині-Матері у цих етнічних релігіях (Фріґґ у германців, Мокоша у слов'ян; пор. також Умай у тюрків).

ЯВ

1,117

ЯВ - Язичницький Вісник

07 Jan, 07:20

ІНДОЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАНТЕОН
Ч. III - Помираючий і Воскресаючий Бог

Бог Родючості - Бог-Покровитель зерна, землеробства, родючості, вітальних сил пробудження Природи після зимового сну. У багатьох етнорелігійних системах, не тільки індоєвропейських, а, так чи інакше, в усіх народів, знайомих із обробкою землі, існує міф про Смерть і Воскресіння Бога Родючості, Тілом і Кров'ю Якого стають Плоди Його Божественності - Хліб та Вино. Ритуальне Вкушання Тіла Бога стає шляхом до Обоження та досягнення Єдності у Божественній Святості (звідси християнське причастя). Прикладами образів є Діоніс, Потрімпо, Ярило.

ЯВ

1,235

ЯВ - Язичницький Вісник

06 Jan, 16:02

ІНДОЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАНТЕОН
Ч. II - Темне Сакральне і Натхнення

Віщий Бог Смерті - Бог-Шаман, Один з Творців у дуалістичному космогонічному міфі, Володар Світу померлих. Даритель Священного Сп'яніння, Натхнення. Покровитель поезії, шаманських подорожей, багатства, війни та екстазу. Веде у Дике Полювання духи мертвих та дів-воїнів (балтійські веле, германські валькірії). Творець гір, печер, боліт, темних духів. Пов'язаний із хтонічно-акватичним простором. Приніс Себе у Жертву Собі ж, відкривши шлях у Божественне Безсмертя через Ініціацію. У багатьох етногенетичних міфах індоєвропейських народів саме Віщий Бог Смерті є Першопредком. Прикладами образів є Велес-Чорнобог, Вотан, Яма.

ЯВ

985

ЯВ - Язичницький Вісник

06 Jan, 07:58

ІНДОЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАНТЕОН
Ч. I - Уранічний Патріарх
Неодноразово ми піднімали тему структури індоєвропейського (за самоназвою - арійського, від arya - "благородний") пантеону. Нині ж систематизуємо і дещо доповнимо наші висновки.

Небо-Батько (*Dyḗus ph₂tḗr) - Патріарх Божественної Родини, Один з Творців у дуалістичному космогонічному міфі. Володар небесних просторів, покровитель клятв, права, особливих чарів. Із Матінкою-Землею вступає у ієрогамію, породжуючи Життя. Творець рівнин, світлих духів. У міфологічних системах з часом стає досить пасивний, його культ менш виразний ніж у Богів родючості. Прикладами образів є Тюр, Зевс, Юпітер, Сварог-Білобог.
Громовержець (*Perkwunos - "Вдаряючий" або "Володар Дубів") - активна форма, Явлення, Лик Уранічного Патріарха або інший Бог, пов'язаний із небесним сакральним. Покровитель воїнства, джерело родючості, сексуальних та вітальних сил Природи. Теж входить у ієрогамію з Матір'ю-Землею. Перемагає хтонічні демонічні сили. Прикладами образів є Перун, Тор, Індра.

ЯВ

962

ЯВ - Язичницький Вісник

05 Jan, 07:15

Лісові духи по-різному описані слов'янами. Найчастішим образом є старець із характерними для лісу рисами: мохом на плечах, листям чи гіллям у волоссі, зооморфними атрибутами (як владар лісових тварин) Саме такий дух найчастіше й називається власне Лісовиком, Лісовим дідом. Розміру Лісовик може набувати різного - від крихітного до висоти найвищих дерев.
Як демонічна сутність, лісовик має зв'язок із сакральним лівим (частини одягу з лівого боку завернуті, запхані на правий бік)
Лісовик є також Покровителем мисливців і древнім мисливським Богом, якому приносили жертви і присвячували першу впольовану здобич. У слов'янській міфології лісові духи пов'язані із Велесом, у міфології ведичних аріїв покровителем полювання був Рудра-Шива.

ЯВ

967

ЯВ - Язичницький Вісник

03 Jan, 09:53

Щезник (також відомий як "Той, Хто в скелі сидить") - хтонічний дух у гуцульскій міфології. Ймовірно, уявлення про Щезника походить від міфо-релігійного образу Рогатого Бога Смерті. Так назви "Щезник" і "Той, Хто в скелі сидить" вказують на певну прихованість, здатність бути незримим, щезати, подібно таким теонімам Бога Смерті як Аїд (грецьке ἀϊδής - "Невидимий") та Ґрімнір (давньоісл. Grímnir - "Маска"). У етногенетичному міфі Щезник є Предком гуцулів (пор. з етногенетичними міфами інших народів, де Бог Смерті є і Пращуром - Ерлік у тюрків, Вотан у германців, Яма у ведичних аріїв).
Цей дух часто описується як наділений зооморфними атрибутами (роги, хвіст) гравець на флоярі, який співає про своїх кіз (скот як символ людських душ).
Зв'язок Щезника із хтонічно-акватичним простором підтверджується також і фольклором, якому відому легенди про вигнання святою водою Щезника з гірських ущелин до озер/боліт.

ЯВ

205

ЯВ - Язичницький Вісник

31 Dec, 18:54

Админ канала поздравляет вас с окончанием Йольского периода и с наступающими новым 2025 годом❤️

Пусть этот год принесет вам Мудрость Древних Предков, Силу и Свет наших Богов. Пусть огонь в ваших сердцах горит ярко, а земля под ногами будет крепкой и верной. Желаю вам счастья, здоровья, удачи, любви и гармонии с Природой. Пусть каждый день будет наполнен знаниями, которые ведут к Свету и Истине.

Слава нашим Богам, слава нашим Предкам! Вперёд, к новым вершинам в наступающем году!

За этот год ЯВ проделал длинный и моментами сложный путь. Мы гордимся тем, что наш проект продолжает расти, развиваться и приносить всё больше духовных плодов возрождённой языческой культуры.

В этом году мы с радостью представили вам одну из важнейших работ — издание "Теологии Рогатого Бога". Это труд, который стал не только важным вкладом в изучение древних верований, но и открыл новые горизонты в понимании Родной Веры. Мы гордимся этим проектом, который стал символом нашего стремления к глубокому познанию и духовному возрождению.💀

Кроме того, мы разработали курс лекций, который уже привлёк внимание многих искренне заинтересованных в изучении язычества. Этот курс — результат труда владельца канала.

Мы также рады, что в этом году нам удалось расширить сотрудничество с другими родноверческими организациями и единомышленниками. Совместные усилия, обмен опытом и знаниями помогают нам укрепить наш общий путь, поддерживать и развивать традиции.

Все эти достижения стали возможны в том числе благодаря вам, нашему единому сообществу, которое стремится к истине и сохранению древних знаний.

Особым достижением владельца ЯВ есть жреческое посвящение. Далее абзац от него:
Насчёт тенгрианской художницы Кояшкай, чьими силами многие наши проекты приобрели столь прекрасное оформление, то следует сказать, что именно этот год стал для неё решающим в вопросах духовной борьбы против лживых религиозных систем. На проделанный путь способны немногие, но всем стремящимся ко крепости духа желаю сил и Благословения Родных Богов!

С нетерпением смотрим в будущее и уверены, что впереди нас ждут ещё более великие свершения!😀
Слава Родным Богам!

ЯВ

509

ЯВ - Язичницький Вісник

30 Dec, 17:59

ЙОТУНХЕЙМ
Йотунхейм - світ йотунів (велетнів) у германо-скандинавській міфології. Протиставляється як світу людей (Мідґард), так і Божественним Світам.
Згідно з еддичними текстами, Йотунхейм був створений асами на сході від Мідґарда для Бергельміра та його нащадків. Від Асґарда Йотунхейм відділяє річка Івінг. Йотунхеймом править король Трім. Основне поселення Йотунхейма — Утгард. Також згадуються розташовані там Залізний ліс і Кам'яні гори. В Йотунхеймі розташовані Гастропнір — дім Менглад і Трімхейм — дім Тьяцці.

ЯВ

570

ЯВ - Язичницький Вісник

30 Dec, 08:12

ХЕЛЬХЕЙМ
Хельхейм (також відомий за ім'ям володарки - Хель або Хельгард - "земля Хель") - один із світів у германо-скандинавській міфології, один із світів померлих, опис якого різниться у різних джерелах. У еддичних творах міститься свідчення про шаманські подорожі Богів до цього світу на восьминогому коні Слейпнірі (символ шаманського бубона). У тексті "Сни Бальдра" Одін їде на край Хель, щоб прояснити значення жахів,, які снилися Бальдру. З допомогою заклинання він оживляє труп вьольви (чаклунки). Віщий Бог представляється під вигаданим ім'ям, після чого вьольва неохоче приступає до пророцтв про події Рагнарьока.
Хельхейм протиставляється Вальгаллі та іншим світам, у які після смерті потрапляють доблесні люди. Сноррі описує Хельхейм як посмертне пристанище злих людей (можливо, ця інтерпретація виникла під впливом християнського уявлення про пекло). Інфернальна географія цього світу подібна до описів потойбіччя у інших етнорелігійних традиціях.

ЯВ

662

ЯВ - Язичницький Вісник

29 Dec, 15:54

Деякі етнорелігійні системи із розвиненим шаманізмом мають дуалістичну диференціацію екстатиків на чорних та білих шаманів. Не дивлячись на поширену думку, цей поділ не є тотожним поділу на "білих" та "чорних" чаклунів, а стосується світів, у які шаман здійснює свою подорож.
Білий шаман здійснює подорожі у Верхній Світ, а чорний - у Нижній. При цьому подорож у Світ Померлих є більш небезпечною, тому ряд народів відмовлялись від традиції предків і не здійснювали подорожі до Нижнього Світу (також цьому причиною є деградація шаманізму у багатьох культурах і слабшання самих шаманів).
Важко сказати чи був подібний поділ у германській традиції. Скоріше ніж. Разом з тим, у еддичних творах частішими є описи шаманських подорожей саме у Нижній Світ: подорож Вотана до Джерела Міміра, подорож Гермода до Хель заради визволення Бальдра та ін.

ЯВ

680

ЯВ - Язичницький Вісник

29 Dec, 07:29

ЖЕРТВОПРИНЕСЕННЯ
ч. III
Якщо жертвою є їжа, то вона має бути без солі (сіль відлякує духів), приготована з любов'ю. Кожна страва має бути натхненна Міфом або ж пов'язана з родовою історією (наприклад, ваш дід любив пиво з горішками і ці страви можуть бути приємною йому жертвою). Так мед є напоєм Божественного Натхнення (Мед Поезії), вино - Кров'ю Богів (Кров Діоніса). У шаманів жертвенна їжа ділиться на дві категорії - їжу для світлих і темних духів:
Біла їжа — це всі молочні та хлібобулочні вироби, солодощі, відварене м'ясо без солі та спецій, толокно. Світлі духи дуже люблять хороший сир, а особливим ласощами є топлене масло.
Чорна їжа — це алкоголь, м'ясо з кров'ю, чорний чай без цукру та тютюн.

ЯВ

694

ЯВ - Язичницький Вісник

28 Dec, 15:51

ЖЕРТВОПРИНЕСЕННЯ
ч. II
Жертва є Даром і частиною космогонічного процесу. Тому великі свята, особливо важливі дні у житті язичника (Сонцестояння, Рівнодення, поминальні дні, народження дитини, смерть близької або шанованої людини, одруження, час збору врожаю чи початок сільськогосподарських робіт, посвята у чоловічі або жіночі священні союзи) супроводжуються принесенням жертви, як продовження акту Божественного Творіння, яке розпочали наші Предки.
Жертва може бути різною за формою, але єдиною за суттю. Щодо самих форм, то ними можуть бути плоди Природи (овочі, фрукти, горіхи, зерно, вода, м'ясо), створена людиною їжа (мучні страви, алкогольні напої, каші), створені з дерева чи іншого матеріалу кумири, вірші, хвалебні пісні, людська кров та інше.

ЯВ

719

ЯВ - Язичницький Вісник

28 Dec, 08:00

ЖЕРТВОПРИНЕСЕННЯ
ч. I
Кожне жертвопринесення у язичництві є ритуальним повторенням архетипу - Жертви Віщого Бога Самому ж Собі, яка відкрила шлях у Безсмертя через Смерть: жертва Вотана у германському язичництві, Ерліка у тюркському, Велеса у балто-слов'янському, Ями у індуїзмі. Так жертвопринесення стає шляхом єднання з Божественним крізь спільну Жертву. Тому кожна жертва, в не залежності від того чи є вона хлібом, горіхами, вином, поезією, співом чи кров'ю, має переживатися жертводателем як принесення в жертву себе, як безвітворотна віддача себе людського Божественному Предку.
Кожна жертва є даром. Добровільним даром, який народжений любов'ю до Богів. Жертва не може бути "за щось" або у формі підкупу.
Тіло Матінки-Природи є і нашим тілом, а ми - частиною цього Божественного Єства. Тому принесення в жертву фруктів, овочів, хлібу та інших дарів Природи (як і вкушання цих плодів) є принесення Божественного в жертву Божественному, що повторює праобраз Першожертви.

ЯВ

734

ЯВ - Язичницький Вісник

26 Dec, 07:53

В епоху нордичної бронзи жертвопринесення, в тому числі тварин, зброї, ювелірних виробів і людей, часто мали тісний зв'язок з водоймами. Водойми, такі як болота, ставки, струмки та озера, часто використовувалися як церемоніальні місця для ритуальних дій, і в таких місцях археологами було знайдено безліч артефактів. Так було виявлено ритуальні інструменти, такі як бронзові лури, особливо в регіоні Данії та західній Швеції. Лури також зображені на кількох наскельних малюнках і, як вважають, використовувалися в церемоніях.

Фото: Воїн зліва походить з Урнфельдської культури, яка була групою бронзової доби і була предком як кельтів, так і германських народів Центральної та Західної Європи, також відомих як Халльштатт A та протокельти. Ілюстрація виконана Ангусом МакБрайдом.

ЯВ

873

ЯВ - Язичницький Вісник

25 Dec, 08:07

В епоху нордичної бронзи особливе значення мав древній індоєвропейських культ Божественних Близнюків. Ця Божественна Пара асоціювалися з такими об'єктами, як лури, шоломи з рогами та зброя, особливо сокири і мечі. Частими є знахідки парних артефактів, а також зображення парних кораблів. Рогаті шоломи тієї епохи вважаються суто церемоніальними і не мають практичної функції, тобто не використовувалися у реальних бойових діях. Божественні Близнюки, ймовірно, вважаються захисниками Сонця, забезпечуючи його безпечний шлях через ніч, щоб Воно могло знову зійти вранці і пройти свій звичайний шлях по освітленому небі вдень, повторюючи це Божественне Священнодійство щоднини.

Фото: ритуальні рогаті шоломи та бронзові фігури з Данії

ЯВ

1,087

ЯВ - Язичницький Вісник

24 Dec, 07:18

Епоха нордичної бронзи (приблизно 1750-500 до Р.Х.)
Перша протонордична культура з'явилася в Північній Європі приблизно в 1700 році до Різдва Христового, виростаючи з культури мисливців-збирачів, культури ямкової кераміки південної Скандинавії та індоєвропейської культури бойових сокир. Це злиття поклало початок нордичному бронзовому віку. Ця нова культура займалася тваринництвом, сільським господарством і розвивала торгівлю з мікенською Грецією.

Те, що відомо про міфологію цього часу, залишається дуже фрагментарним, але археологічні знахідки свідчать про зародження тієї міфо-релігійної системи, що згодом стане відомим нам германо-скандинавським язичництвом. В будь-якому разі, релігія культур епохи нордичної бронзи мала сильний солярний культ та мала спільне для аріофонних народів світоглядне ядро - культ Небесного Патріарха, Віщого Бога Смерті і Сакральної Поезії, священні чоловічі союзи, а також доіндоєвропейське шанування Великої Богині.

Фото: сонячна колісниця з Трундхольма

ЯВ

1,183

ЯВ - Язичницький Вісник

23 Dec, 15:32

Окрім захисту Фюльґ'я також здатна шкодити оточуючим, якщо людина, з якою дух пов'язаний, має злі наміри або в недоброму стані.
Вважається, що фюльґ'я при народженні немовляти знаходилася в його плодовому міхурі, тому спалювати або викидати останній означало позбавити людину свого духа-хранителя на все життя. Так повитухи закопували плодові оболонки під дверним порогом, через який повинна була переступити відновлена мати. Поріг у данному контексті означає також і межу між світами, подібна семантика відома й іншим народам (пор. зі звичаями ховати небіжчика під порогом).

ЯВ

1,109

ЯВ - Язичницький Вісник

23 Dec, 08:24

Як і в інших міфо-релігійних системах із розвиненим шаманізмом, германське язичництво має концепцію багатьох душ/духовних сутностей у людини:

Хамр - фізична форма. Суть хамра може бути змінена через хугр (розум). Приклади цього можна знайти в берсерках і ульфхеднах, воїнах, які здатні були приймати образ ведмедя і вовка відповідно через бойове божевілля (óðr - натхнення, думка, поезія, ярість).

Хугр – це розум, емоції та воля. Це властивість свідомості, хугр залишає тіло після смерті.

Фюльґ'я - дух-хранитель людини, що незримо супроводжує її протягом життя, та, можливо, торує життєву путь. Фюльґ'я являлася уві сні, попереджаючи про загрози. Часто її представляють у образі жінки, також фюльґ'я може являтися в подобі тварин чи велетнів.

Хамінґ'я – дух-хранитель, дарує людині вдачу і достаток. Як і фюльґ'я, хамінґ'я передавалася від пращурів до нащадків. Були відомі не тільки індивідуальні, але й родові духи-хранителі.

Вард - дух-хранитель людини, який супроводжує її все життя.

ЯВ

1,340

ЯВ - Язичницький Вісник

21 Dec, 19:45

Самая темная Ночь предвещает новое рождение Солнца, символа нашей Древней Веры. Её разящие лучи сжигают врага и согревают друзей, как и наша Идеология - жизнеутверждающая и светлая!

Поддержите наше Слово, подписавшись и распространив этот праздничный пул среди друзей.

С Йолем, Колядой, Великим Зимним Солнцеворотом, друзья! Слава!

• WotanJugend

• Thule Signal

• Правый взгляд

• VALHÖLL

• Eternal Muscovite

• Нетолерантний Українець

• Beauty of White Women

• MILITANT ZONE

• RADICAL_SH8P

• Fortress Kyiv

• Nord×Storm×Group

• Fennoscandia ᛝ Væringjavegr

• Забута Спадщина

• Blood And Honour Ukraine

• Neues Europa

• Insomnia ꑭ NSBM

• Heretic Camp

• Militant Zone World Wide

• LITERARY_TERRORISM

• Nazi shop/Völkischer Beobachter

• Позывной Полтава

• MOLOT GROUP

• Язичницький Вісник

594

ЯВ - Язичницький Вісник

21 Dec, 12:18

Язичницький Вісник вітає всіх одновірців із Зимовим Сонцестоянням!

Днесь День Переходу, День найтоншої межі між Світами і День Відродження Сонця.
Подібно тому, як відродилося Сонце, відродиться і наша Свята Віра.
Силою Духа і вогнем наших жертовників, Силою Духа і вогнем вівтарів, Силою Божою і Духовним вогнем.

Сьогодні після принесення жертв власник цього каналу пройшов крізь ініціацію і став жерцем Рідної Віри.
Попереду у ЯВ багато планів і ми раді продовжувати просвітницьку діяльність і повертати нащадків Богів до Традиції.

Слава Сонцю!
Слава Богам!

ЯВ

1,828

ЯВ - Язичницький Вісник

20 Dec, 07:56

Сатурналії були римським еквівалентом більш раннього грецького свята Кронія , яке відзначалося під час місяця Гекатомбайон наприкінці літа. Це свято мало особливе теологічне значення для деяких римлян, які бачили в ньому відновлення стародавнього золотого віку, коли світом правив Сатурн. Філософ-неоплатонік Порфирій інтерпретував свободу, пов’язану з Сатурналіями, як символ «звільнення душ у безсмертя».

Через Сатурна вони прагнуть представити ту силу, яка підтримує циклічний хід часів і пір року. Це сенс, який має грецьке ім’я цього бога, оскільки його звуть Кронос, що те саме, що Хронос або Час. Сатурн, у свою чергу, отримав своє ім'я тому, що був «насичений» роками; історія про те, що він регулярно пожирав власних дітей, пояснюється тим фактом, що час пожирає плини пір року і «ненаситно» поглинає минулі роки. Сатурн був скований Юпітером, щоб переконатися, що його межі не вийшли з-під контролю, і стримувати його узами зірок.
— Квінт Луцілій Бальб,
як цитує Цицерон

ЯВ

1,695

ЯВ - Язичницький Вісник

19 Dec, 07:27

Сьогодні поговоримо про Сонцестояння у римській традиції.

Сатурналії — давньоримське свято на честь бога Сатурна, яке відзначалося 7 днів від 17 до 23 грудня за юліанським календарем (в різні епохи час святкування міг змінюватися).
Свято відзначалося жертвопринесенням у храмі Сатурна на Римському форумі та публічним бенкетом, після якого йшло приватне вручення подарунків, вечірки та карнавали, святість яких була пов'язана з темною частиною амбівалентного сакрального, з ритуальним порушенням соціальних норм: азартні ігри були дозволені, господарі забезпечували обслуговування столів для своїх рабів. Поширеним звичаєм було обрання «короля сатурналій», який віддавав людям накази та керував веселощами. Подарунки, якими обмінювалися, зазвичай були жартівливого характеру або маленькими статуетками з воску чи кераміки, відомими як сигілярії.

Фото: Руїни храму Сатурна

ЯВ

1,361

ЯВ - Язичницький Вісник

17 Dec, 18:10

Радісна звістка від ЯВ!
Ми готові відкрити попереднє замовлення на нову партію нашої книги "Теологія Рогатого Бога".

Вартість попереднього замовлення - 400 грн. Потім ціна буде 500 грн.
Замовлення приймаються до 01.01.2025
Відправлення після 01.02
Для замовлення писати @Azrayar

ЯВ

1,315

ЯВ - Язичницький Вісник

17 Dec, 07:35

Павших у боях приймали в цей священний чоловічий союз, оскільки вони засвідчили свою відвагу і доєдналися до війська мерців Вотана.

Інший ритуал полягає в символічному повішанні кандидата на дереві (ясені - символ Світового Дерева, на якому дев'ять днів висів Віщий Бог) і протиканні його списом (так, щоб почала литися кров). Ініціант повинен висіти так довго, щоб наблизитися до смерті і, відповідно, до Світу Померлих. Ті, хто загинули під час цього ритуалу також вважаються прийнятими в священний чоловічий союз. Ритуал повторює Саможертвопринесення Вотана на Ясені Іґґдрасіль і єднає ініційованого з Божественним крізь посвяту.

Після повішання людина повинна взяти нове ім'я, як символ того, що вона народилася заново. Кандидата намащували попелем семи порід дерев, щоб виглядати як мрець (пор. із шиваїтським намащенням попелом зі шмашан). Після цього ініційованого вважають немертвим: він помер внаслідок свого повішення — жертвопринесення Одіну, і воскрес з мертвих.

ЯВ

1,273

ЯВ - Язичницький Вісник

16 Dec, 16:57

Свиту Дикого Мисливця в Йоль складають ейнхерії, що подорожують як дружина мертвих воїнів. Вони разом зі своїм Вождем повинні слідкувати, щоб люди не порушували традицій Йоля, не виходили з будинків в ніч, не працювали в Йоль.

Також ейнхерії були реальним чоловічим містичним союзом, у якому був свій ініціаційний ритуал в Йоль. У той час як у жінок був власний союз, який ми можемо назвати культом валькірій, у чоловіків був Асґардрейд. Щоб бути прийнятим у цю дружину, потрібно було пройти певні випробування, довести силу своєї хоробрості та майстерності в бою, бути з роду Ярла та показати відданість германським принципам. Берсерками називали тих, хто показав свою хоробрість тим, що вбили ведмедя своїми руками. Ті, хто вбив вовка, звались ульфхеднарами. Вони повинні були зробити це, озброєні списом і без одягу, без допомоги з боку.

ЯВ

1,218

ЯВ - Язичницький Вісник

16 Dec, 07:39

Німецький фольклорист та дослідник дохристиянської германської духовної спадщини Якоб Грімм записав цікаву народну казку про Вотана та Дике Полювання з Мекленбургу.

Згідно з казкою, селянин чує Дике Полювання в лісі, і Вотан з'являється верхи на білому коні. Віщий Бог кинув йому ланцюг і викликав на змагання, попередивши, що витягне його в хмари, якщо той не буде достатньо сильним, але селянин виграв, обмотавши ланцюг навколо дуба (можливо, певне ініціаційне випробування, а дуб як символ Світового Дерева). Вотан дав йому задню ногу оленя і сказав зняти чоботи і йти додому босоніж, а коли селянин досяг свого дому, то виявив, що його чоботи були наповнені золотом, а віддана Вотаном оленяча нога була мішечком, наповненим сріблом.
Це, можливо, стало початком традиції залишати подарунки в шкарпетках на Різдво.

ЯВ

1,102

ЯВ - Язичницький Вісник

15 Dec, 07:43

Йоль - час Дикого Полювання. З інших світів приходят очолювані Вотаном і/або Хеймдалем Духи.
Дике Полювання, Асґардрейд, приносить удачу, богатство і родючість для людей і тварин, допомогу і покровительство в найнебезпечніший час року, коли згущується морок і Сонце дуже далеко. Хеймдаль з мертвими подорожує небом на санях, запряжених північними оленями. Як Милостивий Бог, Хеймдалль винагороджує своїх дітей — людей, які були добрими і вірними. Інші отримують лише сажу і попіл з вогнища і димаря.
Народне уявлення про Одіна трансформувало образ зимового Дикого Мисливця на Батька Різдва, а потім на Санта-Клауса, який став найбільш відомим різдвяним фольклорним персонажем на Заході.

ЯВ

1,195

ЯВ - Язичницький Вісник

14 Dec, 15:51

В звичаї святкування Йоля входить запалення колеса і скочування його з пагорбу як символ подорожі Сонця через зиму. В дім потрібно принести для прикрашання гілки вічнозелених хвойних дерев. Вони символізують Світове Дерево, Дерево Життя. Прикраси, які нині вішають на ялинки, є згадкою про пожертви, які вішали на дерева во славу Богів, Духів і Предків. Прикрашене верхів'я ялини символізує спис Вотана.

Для Духів зі Світу Померлих пеклися круглі пироги, які прикрашалися свастичними символами, зоо- та антропоморфними зображеннями. Ці пироги ставили прямо стіл, однак не вживали аж до закінчення Йолю (святковий час триває з 21 грудня по 1 січня включно), щоб ті мертві, які відзначали свято, могли насититися в першу чергу.
В ніч Йолю залишали відкритими двері та вікна, господиня тричі обходила дім, щоб покликати ельфів і мертвих: «Приходьте, хто хоче, і приїжджайте, хто хоче, без перешкод з нашого боку». Так, з піснями, починався Йоль.

ЯВ

994

ЯВ - Язичницький Вісник

14 Dec, 07:14

В наближенні Головної Містерії Року обговоримо традиції деяких язичницьких релігійних систем, пов'язані із Зимовим Сонцестоянням. Почнемо з германців.

ЙОЛЬ
Германське слово hwelaz (зимове сонцестояння) означає колесо, круглий диск або коло, окружність, закруглення, сонячний диск і сонячне колесо (свастика). Сьогодні ми називаємо це свято Йоль (jul), від слова «колесо» (hjul), давньоскандинавською hjol і jol. Інша назва Йоля — це англійське Yule (від wheel), яке походить від англосаксонського hweol. Від слова hwelaz походять також такі слова, як фризьке joli («красивий»), давньофризьке jolif («веселий») та англійське jolly («веселий», «жизнерадісний»).

Пора Йоля — це найтемніша пора року, коли ночі найдовші, а дні найкоротші. Йоль відзначається тому, що в цей час сонце змінює напрямок свого руху. Це свято означає повернення світла, сонця.

ЯВ

967

ЯВ - Язичницький Вісник

12 Dec, 07:24

Титмар наводить опис подібного храму, що датується 1014 роком. Він розташований на укріпленому пагорбі в Радегості (Ретра). Храм квадратної форми був збудований з колод, покритих різьбленням. Навколо храму стояли скульптури, прикрашені рогами тварин. Всередині нього розташовувалося кілька дерев'яних антропоморфних ідолів. На них були надягнуті металеві шоломи та повішене озброєння. Кожен ідол був присвячений певному Богу, найзначнішим вважався Бог Сварожич. Шухардт, який проводив розкопки у Ретрі в 1922 році, зробив висновок, що, ймовірно, храм був збудований близько 1000 року, а приблизно в 1068 році згорів під час пожежі. Новий храм був збудований на старому фундаменті, збереглися його розміри та квадратна форма. Титмар пише, що Радегост був найзначнішим із усіх місцевих храмів.

ЯВ

899

ЯВ - Язичницький Вісник

11 Dec, 07:28

Після руйнування Аркони данська армія захопила святиню поблизу Гарца, також на острові Рюген. Саксон Грамматик описує укріплений замок, який знаходився на пагорбі, з усіх сторін оточений болотами. На ньому було три храми, аналогічні арконському. У найбільшому було внутрішнє приміщення зі стінами, прикрашеними пурпуровим драпіюванням, і дахом, що спирався на чотири стовпи. У середині приміщення розташовувалася вирізьблена з дуба статуя Ругевита. Саксон пише, що його ім’я означає «Бог Рюгена» і Він є покровителем острова. У Ругевита сім голів, з Його поясу звисають сім шабель, а восьму Бог тримає в руці. Саксон згадує, що два інші храми були присвячені Поревиту і Перуну.

ЯВ

937

ЯВ - Язичницький Вісник

10 Dec, 08:14

Найбільш точний опис слов'янського храму міститься в чотирнадцятій главі «Історії Данії», складеній Саксоном Грамматиком у 1208 році. Храм у поселенні Аркона на острові Рюген був найбільшим культовим центром і останнім бастіоном західнослов'янського язичництва, що протистояло християнізації. Внутрішній устрій храму було встановлено в 1921 році після розкопок німецького археолога Карла Шухардта.

Арконський храм, присвячений Богу Святовиту, розташовувався на укріпленому городищі на північному кінці острова Рюген. Ззовні його оточували земляні вали. Храм мав форму квадрата, площею понад 20 квадратних метрів. Його дах спирався на чотири колони, стіни, зроблені з вертикальних плит, і єдині двері були покриті різьбленим орнаментом. Ідол Святовита знаходився на кам'яному постаменті в середині святині.

на фото: позначена штриховкою територія була зайнята будинками, на відкритому просторі проводилися свята.
Джерело фото: М. Гимбутас - "Славяне. Сыны Перуна".

ЯВ

909

ЯВ - Язичницький Вісник

08 Dec, 17:29

У писемних джерелах культ Велеса достовірно зустрічається лише у балтійських народів та східних слов'ян, що не означає, що слов'яни на заході і півдні його не мали. З Велесом у західних слов'ян пов'язується назва племені велет. У південних слов’ян македонське місто Велес, хутір Велес на заході Сербії, село Велесниця на Дунаї, село Велесово в Чорногорії, село Велестово в Македонії, сербські пагорби Велеш і Вілінац, і, ймовірно, також словенське місто Веленьє.

ЯВ #Велес

929

ЯВ - Язичницький Вісник

08 Dec, 07:47

Велес і Перун не тільки протилежні, а й у певних аспектах доповнюють Один Одного. Так культ Богів єднає зв'язок із родючістю, війною та клятвами. Перун, як Громовержець, є частиною уранічного сакрального і Його міфо-релігійний образ пов'язаний із священним Верхом, тоді як Велес є Володарем Світу Померлих, а його образ має зв'язок із лунарними та хтонічно-акватичними ієрофаніями - Низом Світового Дерева. Стародавні русичі клялися Перуном і Велесом одночасно, що свідчить про Їх спорідненість між собою (пор. із ханти-мансійськім міфом про Божественних Братів Нумі-Торума та Куль-Отира).

ЯВ #Велес #Перун

1,233

ЯВ - Язичницький Вісник

01 Dec, 07:43

У міфах Сонце є непереможним (Sol Invictus), безсмертним і/або подолавшим смерть через відродження. Герої і царі уподібнюються Сонцю. Подібно до Сонця, ініційований бореться з темрявою, спускається в Царство Смерті і виходить звідти переможцем. У Річному Колі рух Сонця до темряви відображається як рух до Зимового Сонцестояння, яке вже незабаром і до якого ми духовно готуємося.

фото: штампований срібний диск із зображенням Sol Invictus. Рим, 3 ст. (Британський музей)

ЯВ

290

ЯВ - Язичницький Вісник

30 Nov, 18:04

Славянскій контентъ

Підбірка дружніх каналів присвячених слов'янській культурі, міфології, історії, народним звичаям та навіть кулінарії

ПІДПИСАТИСЯ
ПІДПИСАТИСЯ
ПІДПИСАТИСЯ

Slovjansky kontent

Podbratka edukcijnyh kanalov slovjanskogo směra ☀️

Věsti, mitologija, kuharstvo, arheologija, jezykovědstvo, avtentični izdělija i duže vsakogo, od slovjan k slovjanam

SUBSKRAJBNUTE SE
SUBSKRAJBNUTE SE
SUBSKRAJBNUTE SE

331

ЯВ - Язичницький Вісник

29 Nov, 07:32

Близько 1000 підвісок характерної форми, що представляють молот Тора, було знайдено в країнах Північної Європи , Англії, північній Німеччині, країнах Балтії та на руських землях. Близько сотні з них мають деталізацію орнаменту.
Зростання популярності цього оберега в епоху вікінгів і деяких варіантів його форми, можливо, було відповіддю на використання християнських підвісок-хрестиків, які частіше з’являлися в регіоні під час процесу християнізації.

Зображення - малюнок срібного позолоченого молота Тора, знайденого в Сканії , Швеція

ЯВ #Громовержець #Тор

406

ЯВ - Язичницький Вісник

28 Nov, 07:37

Як і нумінозний досвід, теофанії мають амбівалентну структуру. Одним із наших святих обов'язків, як язичників, є уславлення Богів у Їх Божественності всіх Образів і Форм: і Благих, і Жахаючих.
Бо міф відкриває Священне у взаємодії протилежностей, діалектиці сакрального, що можна спостерігати і в періодичній зміні пір року, дня і ночі, повні і місячного затемнення, а в Річному Колі - у точках літнього і зимового сонцестояння.

ЯВ

430

ЯВ - Язичницький Вісник

26 Nov, 14:35

Релігія, що побудована винятково на вірі-в-щось-або-когось, в не залежності від того яке писання чи яка діяльність ніким не бачених пророків лежить в її основі, не може бути підтвердженням духовності віруючого і аж ніяк не може слугувати доказом виняткових інтелектуальних здібностей адепта. Змусити народи вірити можуть як політичні агітатори з популістськими промовами в стилі “Свобода, Рівність, Братерство”, так і вправні (й безсовісні) маркетологи, що будуть правдами-неправдами створювати обивателям впевненість у необхідності спожити той чи інший товар. Для подібної безпідставної віри потрібні слабкі когнітивні здібності, а не релігія.
Для шамана релігія є питанням досвіду взаємодії з духами та екстатичних подорожей по Світовому Дереву, але ніяк не віри (або не лише віри). Для містика-неоплатоніка релігія є питанням досвіду власного возз’єднання з Божественним.
Язичництво у своєму корінні має досвід Священного. Досвід, а не лише віру.

ЯВ

462

ЯВ - Язичницький Вісник

26 Nov, 07:27

Світове дерево є універсальним космологічним символом, яке, в першу чергу, поєднує дві онтологічні концепції:
1. Світобудова передбачає вертикальну вісь із різними зонами - верхніми і нижніми світами, а також серединний світ.
2. Світ, як і власне дерево, живий.
Життя світу передбачає, окрім всього іншого, його періодичну Смерть - есхатологію. За нею йде Відродження і Новий Початок, нове Освячення Світу, Часу і Простору.

ЯВ #космологія

484

ЯВ - Язичницький Вісник

25 Nov, 16:33

Особливу цінність усної передачі духовного спадку у індоєвропейських народів підтверджує і відмова кельтських жерців друїдів записувати їх міфологічні тексти (хоч письмом вони і володіли - кельтським огамічним та латиною). Фольклор європейських народів, не дивлячись на тисячу років християнства, зберіг архаїчні міфологічні комплекси, що уможливило значною мірою реконструювати кельтське язичництво за циклом легенд про короля Артура, змієборницький міфологічний сюжет індоєвропейців за балтійськими легендами і слов'янськими казками, наявність у давніх слов'ян дуалістичного космогонічного міфу за народними оповіданнями про створення світу народно-християнським богом-старцем та дияволом.

ЯВ

572

ЯВ - Язичницький Вісник

25 Nov, 07:26

Людина традиційного світогляду усвідомлює взаємозв'язок між Космосом, тілом, жертвенником, храмом та будинком.
В основі сакральної архітектури лежить космічний образ Священного центру - Світового Дерева, яке у людському тілі ототожнюється з хребтом.
При цьому Космос і Рік є частиною Єдиної системи сакрального Життя, Смерті та Відродження - подібно до початку і кінця Року (а також життю людини), космічний простір теж підлягає поступовому "старінню", есхатологічній смерті (Раґнарьок, Калі-Юга) та новому початку. Року уподібнюється і вівтарна проекція Космосу - індоарійський жертовник, який має 360 цеглин, що символізують дні, і 360 цеглин, що символізують ночі.

ЯВ #космологія

534

ЯВ - Язичницький Вісник

23 Nov, 07:46

Акт жертвопринесення у традиційному суспільстві завершував (і/або розпочинав) будівництво будинку, храму чи поселення. Ця важливість жертви пов'язана з космогонічними міфологічними комплексами, які розкривають сутність подібних ритуалів: кожне жертвопринесення є повторенням архетипового першого жертвопринесення Бога, першолюдини або велетня. Подібний міф відомий германцям (розчленування Іміра та саможертвопринесення Вотана, взаємопов'язані сюжети Божественної шаманської ініціації), балто-слов'янам (Першосмерть Бога Смерті Велняса відкриває шлях у Підземний Світ і завершує космогонію), індоаріям (розчленування Пуруші та смерть Ями), тюрко-монгольским (Смерть Бога Смерті Ерліка - подібний до балто-слов'янського міф) та багатьом іншим народам.
Власне і в християнстві кульмінацією священної історії є жертвопринесення Христа, кров'ю-вином якого, подібно крові містерій Діоніса та Мітри, причащаються до останньої трапези перед жертвою, повторюючи язичницький ритуал.

ЯВ

589

ЯВ - Язичницький Вісник

22 Nov, 15:29

У міфо-релігійних системах з розвиненим шаманізмом нерідко можна зустріти символ воронів як духів-помічників шамана.
Згідно з міфом, саме мудрий ворон порадив тюркському Богу Ерлік-Хану створити людську душу. Син і посланець Ерліка, Караш, являється в образі ворона (або ж ворон є його посланцем).
Подібний символізм мають і ворони германського Бога Смерті Вотана - Хуґін та Мунін, “мислячий” і “той, що пам’ятає” (або “думка” та “пам’ять”).

ЯВ #Одін #Вотан

586

ЯВ - Язичницький Вісник

21 Nov, 08:23

І нагадуємо класику.

699

ЯВ - Язичницький Вісник

21 Nov, 08:23

Мара-Матінка вкриває землю Своєю білою пеленою - настає Найтемніша частина Колеса Року. В цей період особливо важливими є споглядально-медитативні практики і жертвопринесення Темним Богам. Готуємося до Зимового Сонцестояння.
Культ Богині Смерті у різних формах відомий всім аріофонним народам. Теонім Її походить від прото-індоєвропейскького *mar-, *mor-, що означає смерть. Подібну семантичну основу має ім'я римського бога війни Марса, а також слова "марення" і "мор".

Уславимо ж Велику Матір, Холодну Матір - Матінку Марену!

ЯВ #Мара #Марена

835

ЯВ - Язичницький Вісник

19 Nov, 14:40

Під час християнізації Русі у народній свідомості образ Велеса перейшов як до винятково негативних фольклорних персонажів, так і до святих. Як Бог Підземного світу і Змій, Велес став ототожнюватися з дияволом і драконами. Інші Його прояви пов'язували з кількома християнськими діячами. Як Захисник худоби, Велес став асоціюватися зі святим Власієм, відомим серед різних слов'янських народів як Влахо або Блаз. У Ярославлі, наприклад, перша церква, побудована на місці святині Велеса, була присвячена святителю Власію.
У багатьох східнослов'янських народних сказаннях образ Велеса був замінений святим Миколою, ймовірно, тому що святого описують як подателя багатства.

ЯВ #Велес

828

ЯВ - Язичницький Вісник

19 Nov, 08:17

Окрім антропоморфного образу відомі також численні зооморфні теофанії Громовержця: Перкунас являвся у образі козла, ревучого бика, птаха бекаса (Perkūno oželis на литовській) чи жеребця - в образі тих тварин, які пов'язані з культом Бога-Громовика в інших індоєвропейських народів.
У балтійських міфах Перкунас зображується з рогами, грізним обличчям, одягнений у біло-чорний одяг та з чорною сокирою в руках.
Ще пізніше Громовержець постає у образі старця з довгою, білою, сивою бородою, що сидить на янтарному троні, з вінком на голові, тримає в одній руці жеребця, а в іншій – золоту палицю. Або як сивий старець з обличчям місячного кольору, одягнений у червоний плащ, під яким прихована зброя та урядові знаки, озброєний срібним луком, золотими стрілами і кремнієвими сокирами. Знаком сили є срібний щит із символами блискавок.

ЯВ #Перун

588

ЯВ - Язичницький Вісник

18 Nov, 14:52

Назва зброї Громовержця — *meld-n-, підтверджується групою споріднених слів, що позначають молот чи блискавку в наступних мовах:

Праіндоєвропейська: *melh₂-, 'молоти'
Північна праіндоєвропейська: *mel-d-(n)-, 'молот Бога Грому' > 'блискавка'.
Прагерманська: *melðunijaz.
Давньоскандинавська: mjǫllnir, молот Тора; пор. також myln, 'вогонь'.
Прабалтослов'янська: *mild-n-.
Праслов'янська: *mlъldni.
Старослов'янська: млъния
Балтійська: *mildnā.
Прусська: mealde.
Латвійська: milna, 'Молот Громовержця'.
Інший праіндоєвропейський термін, утворений від дієслівного кореня *melh₂- ('перемелювати'), *molh₁-tlo- ('молоток'), також мав значення, пов'язане з молотком, як у старослов'янському млать, латинському malleus і хеттському malatt ('кувалда, дубинка').

Вчений XIX століття Френсіс Хиндс Грум трактував циганське слово malúna як запозичення зі слов'янського молния. На мові комі слово molńi або molńij ('блискавка') також запозичене зі слов'янських мов.

ЯВ

790

ЯВ - Язичницький Вісник

18 Nov, 07:08

Бог Велес також є Творцем і Охоронцем космічного порядку, Володарем ночі, вод і каменів. Його культ пов'язаний із родючістю, худобою та власністю, з ніччю і чорним кольором. Він є творцем чорних змій. Велин войовничий, мстивий і злий, карає смертю, і є найголовнішим ворогом Громовержця.

Велін у міфології – це Одноокий Чаклун, Який все бачить і передбачає, може змінювати свою форму, зазвичай перетворюючись на тварин, особливо вовків і злих собак. Назви боліт, калюж і яруг з коренем vel- свідчать про місце проживання Веліна в болотах, яругах, калюжах. В Інституті литовської мови та літератури зареєстровано близько 400 топонімів з коренем vel-. З них близько 40% – це назви боліт і яруг. Друге місце займають назви пасовищ і луків.

ЯВ #Велес

658

ЯВ - Язичницький Вісник

17 Nov, 14:02

День, присвячений Перуну, – четвер. Полабські слов'яни до недавнього часу називали четвер архаїчною назвою «perundien», запозиченою у прибалтійських народів, «parundien» – День Перуна. У Вільнюсі на місці церкви Святих Петра і Павла колись був зал, де жреці по четвергах запалювали свічки на честь Перкунаса та інших Богів. По всій Литві 20 липня відзначалося свято Перкунаса, яке в епоху християнства ототожнювалося зі святом Іллі. Довгий час люди, за язичницьким звичаєм, приносили в жертву Перкунасу в цей день биків та іншу худобу.

ЯВ #Перун

664

ЯВ - Язичницький Вісник

17 Nov, 09:52

Перун – Громовержець, від Його Сили залежить рослинність землі, родючість, різні атмосферні явища, а в Його розпорядженні невичерпні запаси води, накопичені над «кам'яним склепінням небесним». Цією водою, під час першого грому, Перун, стукаючи в небесне склепіння, розмахуючи «бичем Божим» – блискавкою, кам'яними сокирами або стрілами, запліднює Матір-Землю, яка набуває сили приносити плоди. Коли падають перші «сокири» Перуна, яким приписується надзвичайна сила пробуджувати Богиню-Мати, земля прокидається, трава починає цвісти, а дерева знову зеленіють.

ЯВ #Перун

639

ЯВ - Язичницький Вісник

15 Nov, 10:55

Культ Предків неможливий без усвідомлення Смерті, прийняття її.
Відчуття постійної наповненості життя смертю, безперервний зв'язок зі світом померлих через хтонічні і лунарні ієрофанії, аграрні обряди та шанування Віщого Бога. Розуміння своєї належності до Роду безперечно веде до єдності мертвих і живих у одвічній Божественній Силі.

Саме так язичницька свідомість проявляє Sein-zu-Tode, будучи єдиною аутентичною формою ось-буття.

ЯВ

948

ЯВ - Язичницький Вісник

14 Nov, 10:19

Корені індоєвропейської культури у глибині неоліту, а може, навіть і в мезоліті. Протягом періоду свого формування ця культура зазнала помітного впливу більш розвинених цивілізацій Близького Сходу. Використання колісниці та металу було запозичене з Анатолійської культури (так звана Куро-Аракська культура). У IV тисячолітті з'являються запозичені у народів балкано-середземноморської зони скульптурні зображення сидячої богині, виліплені з глини, мармуру або алебастру. Загальна для всіх термінологія доводить, що індоєвропейці займалися землеробством, розводили велику рогату худобу (а також свиней і, можливо, овець) і були знайомі з конями. Не нехтуючи плодами землі, індоєвропейські народи розвивали в основному пастуше господарство.

ЯВ #індоєвропейці

760

ЯВ - Язичницький Вісник

13 Nov, 07:55

Спільним для слов'янської, тюркської, монгольської, фіно-угорської та ін. міфо-релігійних систем є дуалістичний космогонічний міф. Цей сюжет має безліч варіантів, багато з яких вже втрачені, однак можна визначити основні моменти:
• Первинний водний простір
• Два Боги або (Один Бог за порученням Іншого) дістають з дна морського мул/пісок/глину/землю
• Один Бог ("Світлий деміург") творить рівнини, Інший ("Темний деміург") - гори, болота та печери
• Наступні творіння Богів теж протиставляються (в різних традиціях відрізняються як самі творіння, так пов'язані з ними міфологічні сюжети): безпечні і небезпечні тварини (чи дихотомія люди-тварини) або птахи та наземні тварини.
• Світлий деміург стає уранічним Патріархом, а Темний деміург хтонічним Володарем Світу померлих (а в багатьох міфах і Першим Померлим)

У балто-слов'янській традиції цій Божественній парі Творців відповідає Дієвас або Перкунас (Перун) і Велінас (Велес). Також можливо ототожнити ці Образи з Білобогом та Чорнобогом.

ЯВ

918

ЯВ - Язичницький Вісник

11 Nov, 09:43

Священний час відрізняється від часу світського своїм позаісторичним характером. Він не може бути закінчений остаточно, він поворотний, круговий (а не лінійній). За допомогою ритуалу людина Традиції здатна відродити міфічний час та пережити його. І винятково час сакральний є часом живим - у світі світського людина або вмирає, або, що гірше, повільно-повільно гниє.
Сотворюючи ритуал ми здатні доєднатися до Божественної космогонії, тим самим підтвердивши Творчі здібності людини як нащадка Богів і того, хто здатний освячувати простір та час.

ЯВ

848

ЯВ - Язичницький Вісник

09 Nov, 08:11

Безмежно глибока прірва розділяє два досвіди — священний і світський. Досить лише нагадати, яким змістом наповнені поняття «місце проживання» і «житло», «природа», «інструменти» або «праця» для сучасної нерелігійної людини, щоб зрозуміти, чим вона відрізняється від людини традиційного суспільства. Для сучасної свідомості фізіологічний акт (харчування, статевий акт тощо) — це звичайний органічний процес, навіть якщо число пов'язаних з ним табу (правила поведінки за столом, обмеження, накладені на сексуальну поведінку моральними нормами) досить великі. Але для традиційної людини подібний досвід ніколи не оцінювався як лише фізіологічний. Він був або міг стати для неї певним «таїнством», причетністю до священного.
Простір, час, кожна дія, що здійснюється нами у створеному Богами світі є частиною священного світотворення. Їжа, сон, секс, дітонародження, праця здатні наблизити і воз'єднати людину зі Священним через ритуал, міф і Рідну Віру.

ЯВ #Теологія

1,179

ЯВ - Язичницький Вісник

08 Nov, 13:13

Язичництво наголошує на особливій ролі і позиції людини у світі:
- З одного боку людина є частиною і породженням Матінки-Природи, складовою священного простору Natura.
- З іншого боку людина здатна нищити свою Божественну Матір, знищуючи тим самим себе.
Християни зрізали священні дуби саксів, спалювали гаї слов'янських племен, намагаючись показати слабкість Природи, неспроможність язичницьких Богів дати відсіч. Результати споживацько-нехтуючого ставлення нині надто явні щоб їх перераховувати.
Традиційні релігії передбачають культ Природи у різних її проявах, ієрофаніях, тоді як християнство наголошує на сприйнятті Природи винятково як сировинної бази і пошуку "божественного" не у цьому світі, а в просторах далекого єврейського Яхве. Наша ж мета у поверненні природного світогляду і світовідчуття, повернення до єдності і до природної людини.

ЯВ

902

ЯВ - Язичницький Вісник

07 Nov, 08:55

Священне за своєю суттю є винятково ірраціональним. Найважливішою частиною релігійного досвіду є нумінозність - переживання таємничої і жахаючої Божественної присутності. Нумінозний досвід є амбівалентним:
- з одного боку це mysterium tremendum - таємничість жахаюча;
- з іншого - mysterium fascinans, таємничість чаруюча, захоплююча.
Тому типовою емоційною реакцією на явлення Священного, на "зустріч зі Священним" є поєднання жаху, трепету, захоплення і захвату.

ЯВ #Теологія

525

ЯВ - Язичницький Вісник

06 Nov, 08:49

Деякі з численних теонімів Вотана (всього їх більше сотні):
Альфьодр (Alfǫðr, “Всебатько”)
Бівлінді (Biflindi, “потрясаючий щитом”)
Бьольверк (Bǫlverkr, “Злодій”)
Вавуд Ґунґніс (Váfuðr Gungnis, “Той, Хто Крутить Ґунґнір”)
Вальфьодр (Valfǫðr, “Батько павших”)
Вегтам (Vegtamr, “той, що звик до дороги”)
Ганґадроттін (Hangadróttinn , “Володар повішаних”)
Ганґаґуд, Ганґатюр (Hangaguð, Hangatýr, “Бог Повішаних”)
Ганґі (Hangi, “Повішаний”)
Гафтабєйдір (Haptabeiðir, “Очільник Вождів”)
Гафтаґуд (Haptaguð, “Бог В'язнів”)
Гафтаснютрір (Haptasnytrir, “Вчитель Богів”)
Ґафтроснір (Gapþrosnir, “Той, Хто Є Навдивовижу Божевільним”)
Ґанґлєрі (Gangleri, "Мандрівник", "Втомлений З Дороги")
Ґаптроснір (Gapþrosnir, “Той, Хто Є Навдивовижу Божевільним”)
Ґьолльнір, Ґьоллунґ (Göllnir, Göllungr, “Той, Хто Кричить”)
Іґґ (Yggr, “страшний, жахливий”)
Сігфьодр (Sigfǫðr, “Батько перемоги”)
Сідграні (Síðgrani, “довга борода”)

ЯВ

509

ЯВ - Язичницький Вісник

05 Nov, 07:25

Трохи відповідей на запитання у лс.

- Для чого у язичництві приносять жертви?
Жертва - дар, подарунок і знак вірності, любові, пошани до Богів і Предків. Жертвоприсення є возз'єднання з Божественним, перенесенням себе зі світу профанного до світу сакрального і шлях до освячення свого життя.
Жертва у язичництві - не "вигідна угода" і не спокутування гріхів, а вияв поваги до Традиції і спосіб зняття ілюзії дихотомії Життя-Смерть, Творіння-Руйнація.

- Яке Ваше ставлення до локіанства?
Різко негативне. Локіанство, рьокатру і т.д. з цього ж списку є дегенеративними явищами сучасної псевдоезотерики, які паразитують на скандинавській традиції.

- Чи може етнічний слов'янин сповідувати германо-скандинавське язичництво?
Так (вже питали), пояснено тут і далі по пошуку.

ЯВ

580

ЯВ - Язичницький Вісник

04 Nov, 14:07

Такі кумири Мокоші та Перуна сьогодні поїдуть до замовника.
Матеріал - липа, висота - 15 см.

Для замовлення писати - @RyzhyiRusich

ЯВ

607

ЯВ - Язичницький Вісник

04 Nov, 07:42

Капища (требища) у наших Предків були місцем жертвопринесення, ритуальної служби Богам, проведення обрядів.
Святилища нерідко були круглої форми, у внутрішньому колі ставилися ідоли, зазвичай дерев’яні, тут горів жертовник і тут приносили жертви. Це іменувалося капищем. При цьому ймовірною є поліваріантність розміщення жертвенного вогню по відношенню до кумирів:
на капищі з одним ідолом - одне або декілька багать перед кумиром;
на капищі з багатьма ідолами - одне багаття як жертвенне для всіх Богів і/або жертвенний вогонь перед кожним з кумирів.

зображення - реконструкція капища Перуна у Перині, поблизу Новгорода (за В. В. Сєдовим)

ЯВ #капище

689

ЯВ - Язичницький Вісник

03 Nov, 08:10

Теонім хтонічного Ворога Перкунаса – Вельняса також зафіксовано у литовській топоніміці. Відомо більше 400 назв з коренем *vel- в Литві. Більша частина – 40% – належить болотам, ярам, заболоченим урочищам (Veleno raistas - центр. Литва, Velenų pelke, Velenų duobės - Клайпедський р-н.), решта – пасовищам і лукам (Velenijos pieva), рікам і озерам (Veliuona upė, Velys ež.), а також великим каменям (так звані «Чортові камені»).

ЯВ #Велес #топоніми

725

ЯВ - Язичницький Вісник

02 Nov, 07:51

На історичній території проживання литовських племен відомо більше 115 топонімів і природних об'єктів, пов'язаних з Перкунасом:
17 пов'язані з болотами та трясовинами – Perkūnraistis, Perkūnbalė, Perkūno pelkė
7 з іншими гідронімами (річки, озера, струмки) - Perkūnupis, Perkūniškė ežeras
22 - назви луків і необроблених земель - Perkūno pieva, Perkūno lanka, Perkūnpjaunis
14 до полів і орних земель - Perkūniškė, Perkūnplėšis;
20 назв пагорбів (серед них городища) та підвищень - Perkūnkalnis, Perkūno kalnas
4 назви лісу
4 дерева Перкунаса (три дуби та одна береза, що стоїть посеред поля) – Perkūniškė, Perkūno ąžuolas, Perkūno beržas
12 каменів Перкунаса – Perkūno akmuo, Perkūno skrynia;
7 топонімів доріг, дамб тощо – Perkūnkelis, Perkūnkalnis, Perkūnsargis
9 сіл і хуторів, пов'язаних з ім'ям Перкунаса – Perkūnkaimis, Perkūnai, Perkūnıškė.

ЯВ #Перун #топоніми

719

ЯВ - Язичницький Вісник

31 Oct, 08:12

Слов'янський бронзовий підвіс у формі питного рога. У "Діяннях датчан" згадано ідол Святовита, в руки якого було вкладено великий декорований питний ріг, який жрець щороку заповнював вином і робив прогнози щодо врожаю.
Щороку відбувався великий пир на честь Святовита. Напередодні жрець очищав храм, дбаючи про те, щоб не випустити жодного подиху всередині приміщення, аби не зневажити присутність Бога людським диханням. Пир проходив після збору врожаю. Після того, як натовп збирався перед храмом, приносили в жертву тварин, а потім бенкетували. Наступного дня жрець перевіряв кількість алкоголю в рогу у руці статуї – якщо кількість напою зменшилася, то це передбачало неврожай, і жрець наказував запастися провізією; якщо ж недостатку не було, священнослужитель передбачав врожай. Потім жрець виливав старий напій під ноги статуї і наливав свіжий, просячи добробуту для себе та людей. Жрець завершував ритуал, зробивши великий ковток з рогу, потім знову наповнював його і ставив у статую.

Джерело фотографії

ЯВ

870

ЯВ - Язичницький Вісник

30 Oct, 14:07

Славянскій контентъ

Підбірка дружніх каналів присвячених слов'янській культурі, міфології, історії, народним звичаям та навіть кулінарії

ПІДПИСАТИСЯ
ПІДПИСАТИСЯ
ПІДПИСАТИСЯ

Slovjansky kontent

Podbratka edukcijnyh kanalov slovjanskogo směra ☀️

Věsti, mitologija, kuharstvo, arheologija, jezykovědstvo, avtentični izdělija i duže vsakogo, od slovjan k slovjanam

SUBSKRAJBNUTE SE
SUBSKRAJBNUTE SE
SUBSKRAJBNUTE SE

756

ЯВ - Язичницький Вісник

30 Oct, 08:59

ВЕЛЕС ЯК БОЖЕСТВЕННИЙ КОВАЛЬ
У «Волинському літописі» зустрічається й ім'я Телявелія, божественного коваля. Дослідники відносять мотив «виготовлення сонця» «богом-ковалем» до ранньої епохи заліза, ймовірно, цей мотив був спільним для балтів і фінно-угорців.
Мотив коваля як творця небесних світил відомий у фінно-угорській міфології. Ільмарінен – коваль у фінській усній традиції фігурує також як один із учасників акту створення світу. Близькість литовського міфічного коваля до Вяльняса, як представника підземної сфери, підкреслюється також тим, що сам Вяльняс іноді зображується як коваль. Зв'язок коваля з хтонічною сферою міфічного світу та її представниками розкривається і в міфологічних системах інших народів. Грецький Гефест пов'язаний не лише з Олімпом, з якого він був вигнаний, але й з підземеллям, фінський міфічний коваль Ільмарінен влаштовує свою кузню в болоті, тюркський Володар Нижнього світу Ерлік-Хан є також і ковалем.

ЯВ

1,225

ЯВ - Язичницький Вісник

28 Oct, 07:48

ЯЗИЧНИЦЬКА ЕТИКА
Популярна у рідновірському середовищі формула "живи по-совісті і в ладу з Природою" прекрасно виражає суть власне язичницьких норм поведінки (і є досить універсальною адже цю формулу можна застосувати до різних етнорелігійних традицій). На відміну від авраамічних релігій ми не маємо "священного писання", "заповідей" та іншого писаного закону - Правду від Кривди допомагає відрізнити кришталева совість, мудрість та тверезість.
Що стосується конкретних життєвих настанов, у яких сяє мудрість Древніх, Їх життєвий досвід та розум, то ними може бути Старша Едда, особливо Промови Високого. В ній оспівується прагнення до мудрості, вірність, хоробрість, любов до жінки, стриманість у алкоголю та інші шляхетні риси совісної людини.

Гибнут стада,
родня умирает,
и смертен ты сам;
но смерти не ведает
громкая слава
деяний достойных.

Гибнут стада,
родня умирает,
и смертен ты сам;
но знаю одно,
что вечно бессмертно:
умершего слава.

Промови Високого, станца 76-77

ЯВ

1,061

ЯВ - Язичницький Вісник

27 Oct, 07:01

Божественний коваль
Єронім Празький, який перебував у Литві з духовною місією, у 1413 році зазначив, що «литвини поклоняються не лише Сонцю, але й величезному залізному молоту, силою якого Сонце, ніби, було визволене з темниці». Серед латвійських дайн поширений мотив про те, що саме Кальвіс (Dangaus Kalves, -латиською) створив сонце і привів його (Її - в летто-литовській традиції) на небо. Обожнюваний коваль – це міфічний персонаж, який виконує специфічні функції коваля та деміурга. Креативна діяльність коваля – це і створення елементів світобудови, участь у якості деміурга в космогонічному процесі. Таким чином, коваль може бути прирівняний за статусом до бога. Поширеним в індоєвропейських традиціях є образ божественного коваля, помічника Бога (Громовержця).
Згадується уривок з перекладу хроніки Іоанна Малали: "Солнце царь, сын Сварогов, иначе Даждьбог, был могучим мужем". Зі "Слова деякого христолюбця і ревнителя по правій вірі" знаємо, що русичі "…огневи ся молять, зовущи его Сварожицемь".

ЯВ #Сварог

931

ЯВ - Язичницький Вісник

26 Oct, 08:24

Дієвас і Перкунас, судячи з письмових джерел, не протиставлялися. Так само як образ грецького Зевса представляє собою континуум образу індоєвропейського уранічного патріарха, і, ймовірно, раніше сам був небесним божеством, так і образ Перкунаса отримує ряд характерних уранічних рис. У хронологічній послідовності можливі кілька варіантів розвитку відносин Дієваса - Перкунаса:

1. Заміщення уранічного патріарха балтійського пантеону Перкунасом
2. перехід образу Дієваса в Перкунаса
3. співіснування культу двох Богів: індоєвропейського Бога Неба та Громовержця Перкунаса.

ЯВ #Перун #Дієвас

881

ЯВ - Язичницький Вісник

25 Oct, 06:27

ВЕЛЕС І ТВАРИНИ

Велес постає у міфах не тільки як Покровитель тварин, але й скотарів, пастухів. У протоіндоєвропейській традиції худоба Супротивника Громовержця розглядається як основне богатство і як символ потойбічного світу – пасовища, де пасуться душі померлих.

Про Вельняса, як Творця тварин, йдеться в народних етіологічних сказаннях, які, незважаючи на християнський вплив, зберегли архаїчні міфологічні мотиви. Так у казках Вельняс володіє великими стадами і виступає одночасно в ролі Творця всіх тварин і Скотаря-Пастуха. Досить поширеним є протиставлення (ймовірно пізнє): людина, створена Богом (Дієвасом), і тварини, створені чортом (Вельнясом). Але в більш давній народній традиції тваринам Вельняса, які пересуваються по землі, протиставлялися птахи, як створіння Дієваса, що летять у повітрі. Таке розділення тваринного світу за найзагальнішими ознаками (птахи-тварини) – давнє явище, відоме ще у первісних народів: наземних тварин зазвичай відносять до хтонічного божества, птахів – до небесного

ЯВ #Велес

1,055

ЯВ - Язичницький Вісник

23 Oct, 14:58

Ототожнення Велеса з Чорнобогом, яке ми робили у нашій праці, цілком підкріплюється відомостями балтійських джерел про існування у балто-слов'янській міфо-релігійний системі дуалістичного космогонічного міфу.
Так дихотомія Велняс-Дієвас відповідає протиставленню Чорнобог-Білобог.
Повідомлення Констянтинаса Сірвідаса у його праці "Dictionarium Trium Lingvarum in usum Studiosæ Iuventutis" 1629 р. “Velnias yra Piktis” ("Велняс є Зло") семантично відповідає Гельмольдовій згадці Чорнобога: "Unde etiam malum deum lingua sua Diabol sive Zcerneboch, id est nigrum deum, appellant" ("Тому злого бога вони на своїй мові називають Дияволом або Чорнобогом, тобто чорним богом")
При цьому варто пам'ятати, що дихотомія добро-зло є пізньою. Сама по собі творча (або творчо-руйнівна) Сила двох Богів є одвічним взаємозв'язком бінарних протилежностей, що стимулює, пробуджує і оновлює творчі сили життя.

ЯВ #Велес #Чорнобог

828

ЯВ - Язичницький Вісник

23 Oct, 06:22

ВЕЛЕС ЯК ТВОРЕЦЬ

Продовжуємо досліджувати балто-слов'янський духовний спадок.
Нерідко Велняс разом із Дієвасом виступають у ролі Божественних Братів-Деміургів, Творців усього сущого. У творінні Вони часто ворогують один з одним, але ця ворожнеча більше схожа на протистояння, опір, властивий також усім взаємодіям хтонічного і уранічного. Так Дієвас створює рівнину, а Велняс гори, печери і болота. Широко поширений дуалістичний космогонічний міф зображує цих Богів в образі двох водоплавних птахів, які занирюються у первісні води і дістають звідти мул як матеріал для творіння.
У деяких міфах Велняс виступає у ролі помічника Дієваса і самостійно дістає з дна морського мул, пісок, глину чи камені.

Найяскравішим свідченням протиставлення Велняс/Дієвас є опозиція теонімів цих Богів у християнській перспективі: перший після християназації став дияволом, а другий — власне богом.

Детальніше цю тему розібрали у нашій книзі "Теологія Рогатого Бога". До речі, лишилося всього 5 екземплярів.

ЯВ #Велес

939

ЯВ - Язичницький Вісник

22 Oct, 09:32

Про християнських святих.
Важливо пам'ятати сутність вчення нашого ворога. Коротко розглянемо деяких з тих, кого шанує християнство.

Юліан Бідний - розрубив на шматки своїх сплячих батьків, сплутавши їх з дружиною та коханцем, шанується як святий
Імператриця Феодора - в молодості була повією, шанується як свята
Юстиніан I - візантійський тиран, шанується як святий
Король Олаф II - відомий як масовий убивця, шанується як святий
Микола Мірлікійський ("Чудотворець") - архієписком, закликав винищувати єретиків, шанується в лику святителів
Августин Блаженний - християнський апологет, радив жінкам сприймати зґвалтування як благословіння, шанується як святий
Князь Володимир - християнізатор Русі, зґвалтував майбутню дружину на очах її батьків, шанується як рівноапостольний святий
Олаф Трюґґвасон - християнізатор Норвегії, катував язичників розпаланим залізом, осліпленням та відрізанням язика і фалосу
Вальдемар I - християнізатор руянських слов'ян, відомий кривавою бійнею у Яромарсбурзі

ЯВ

1,120

ЯВ - Язичницький Вісник

21 Oct, 17:55

Починаємо передзамовлення на нашивки.
Розмір - 8x8 см (кругла форма)
Ціна:
по передзамовленню до 25 жовтня - 250 грн
після 25 жовтня - 300 грн
Відправка після 15 листопада.

Для замовлення писати - @RyzhyiRusich

Ваші варіанти нашивок теж зробимо, надсилайте у коментарі або в лс.

ЯВ

762

ЯВ - Язичницький Вісник

21 Oct, 07:34

На території Євразії знаходять чимало жіночих зображень часів останнього льодовикового періоду. Розмір цих статуеток від 5 до 25 см, виготовленні вони зазвичай з каменю або слонової кістки.
Без жодних на те підстав вони отримали назву "Венери". Найпоказовішими зразками вважаються знахідки в Гагаріно Липецької області РФ та Мезині в Україні. Знайдені в тих же шарах, що й людські житла, вони, ймовірно, пов'язані з родинними культами. У Гагаріно виявлено шість фігурок з мамонтової кістки, неподалік від стін житла. Вони стилізовані: випнутий живіт і відсутність рис обличчя. Статуетки з палеолітичної стоянки у Мезині прикрашені характерним орнаментом та свастиками.
Історик С.А. Токарев припускав*, що жіночі статуетки, які знаходять біля вогнищ палеолітичних мешкань, втілювали образи хранительок сімейного вогнища.

*(Токарев С.А. Ранние формы религии. М., 1990. С. 552–563)

Фотографія: статуетка "Венери" з Гагаріно.

ЯВ

631

ЯВ - Язичницький Вісник

20 Oct, 15:45

Кумир Велеса з липи

Висота - 10 см
Вартість - 400 грн.
🟢У наявності

Для замовлення писати - @RyzhyiRusich

ЯВ #ідоли #унаявності

644

ЯВ - Язичницький Вісник

20 Oct, 07:33

Мисливські культи передбачають особливий містичний зв'язок між мисливцем та жертвою. Вбита тварина сприймалася як мінімум рівною до людини, а також як частина духовного світу, частина Лісу - місця панування Лісового Господаря або Верховного Духа. Тому мисливець не міг полювати на яку-завгодно здобич - полювання на деяких тварин було табуйоване через їх святість, силу, спорідненість. Кількість вбитих тварин, яких дозволено було полювати теж нерідко була фіксована.
Характерною рисою мисливського культу є шанобливе ставлення до кісток вбитих тварин, особливо до черепа (ймовірно, як до вмістилища душі). Кістки складалися у відповідне місце або їх опускали чи кидали у воду. Можливо, подібні ритуали пов'язані з вірою у відродження убитої істоти через кістки (пор. із козлами Громовержця Тора, які відроджувалися, якщо зберігалися кістки)

ЯВ

744

ЯВ - Язичницький Вісник

19 Oct, 10:05

Кумир Велеса у новому для нас автентичному стилі.

Матеріал - липа
Висота - 9 см
Вартість - 300 грн.
🔴Продано

Для замовлення писати - @RyzhyiRusich

ЯВ #ідоли #продано

705

ЯВ - Язичницький Вісник

18 Oct, 15:05

Починаємо передзамовлення на правильні прапори.

Розмір - 90x150 см
Ціна:
по передзамовленню до 25 жовтня - 400 грн
після 25 жовтня - 450 грн
Відправка після 12 листопада.

Для замовлення писати - @RyzhyiRusich

ЯВ

835

ЯВ - Язичницький Вісник

18 Oct, 06:35

У міфології балтійських слов'ян відомо не менше п'ятнадцяти теонімів. У прибалтійських районах слов'янське язичництво зберігалося до XII століття. Тут головним Богом був Свентовит (Святовит), Бог-Покровитель острова Рюген. У місті Аркона знаходився культовий центр цього Бога, і Його восьмиметрова статуя. Корінь "свет" спочатку позначав "сила, бути сильним". Святовит був одночасно Богом-Воїном і Покровителем пашні. На цьому ж острові шанували Яровита, Руєвита та Поровита. Імена двох перших Богів семантично пов'язані з календарними поняттями: "яро" (від яру, "молодий", "гарячий", "відважний") позначало "весну"; "руень" – назва осіннього місяця, коли спарюються молоді тварини; "поро" означає "середина літа".

ЯВ

559

ЯВ - Язичницький Вісник

17 Oct, 06:29

Нерідко космогонічні системи кочових народів пов'язані із символікою юрти або намету: Чумацький Шлях стає з'єднувальним "швом", зірки – просвітами, що пропускають світло. Час від часу боги піднімають край намету, щоб поглянути на Землю: тоді починається зорепад. Іноді небо уявляють як кришку, часом неплотно прилеглу до країв землі: тоді через щілину прориваються сильні вітри. Через цю ж вузьку щілину герої та інші обрані можуть протиснутися з землі на небеса. У центрі Неба сяє Полярна Зірка, до неї, як до верхівки стовпа, кріпиться небесний намет. Її називають "Золотий Цвях" (монголи, буряти), "Залізний Цвях" (сибірські татари), "Сонячний Цвях" (телеути та інші народи).

ЯВ

609

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник (Ukrainian)

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник

ЯВ - Язичницький Вісник